Онлайн-курси БПР — 2026

. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Даний Курс БПР присвячений діагностиці, лікуванню та профілактиці токсоплазмозу у вагітних, дітей та імунокомпетентних осіб. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники навчаться інтерпретувати результати серологічних досліджень (IgG, IgM, авидність IgG), застосовувати алгоритми пренатальної діагностики вродженого токсоплазмозу, розробляти індивідуальні схеми фармакотерапії для вагітних та проводити діагностичний пошук у новонароджених. Програма також охоплює специфічну терапію у дітей, профілактику інфікування, оцінку епідеміологічних даних, диференційну діагностику клінічних форм набутого токсоплазмозу та ведення пацієнтів у складі мультидисциплінарної команди. Рівень: Експерт. Тривалість: 12 годин 5 хвилин. Сертифікат: 12 балів БПР. Мова: Українська. Формат: Онлайн. Програма заходу • Заняття 1: Токсоплазмоз у вагітних і дітей: від діагностики до лікування • Які діагностичні критерії гострої інфекції T. gondii у вагітної та як уникнути хибнопозитивних результатів IgM? • В яких клінічних ситуаціях та в які терміни гестації показане визначення авидності IgG та проведення амніоцентезу? • Яка оптимальна тактика ведення вагітної з сероконверсією у першому, другому та третьому триместрах? • Як диференціювати маніфестні та субклінічні форми вродженого токсоплазмозу у новонародженого? • Які довгострокові наслідки вродженого токсоплазмозу та як організувати катамнестичне спостереження за дитиною? • Чи існують альтернативні схеми лікування при непереносимості стандартної терапії піриметаміном та сульфаніламідами? • Заняття 2: Токсоплазмоз в імунокомпетентних осіб мультидисциплінарний підхід • Яка сучасна епідеміологічна ситуація щодо токсоплазмозу, зокрема у різних вікових групах та категоріях населення? • Які ключові клінічні синдроми характерні для гострого набутого токсоплазмозу в імунокомпетентних осіб? • Які особливості має лімфаденопатія при токсоплазмозі: локалізація, тривалість, диференційна діагностика? • Наскільки часто зустрічається очне ураження (хоріоретиніт) при гострому набутому токсоплазмозі та які його клінічні ознаки? • Який діагностичний алгоритм слід застосовувати при підозрі на токсоплазмоз, включаючи інтерпретацію серологічних тестів (IgG, IgM)? • З якими захворюваннями необхідно проводити диференційну діагностику при тривалій лімфаденопатії неясної етіології? • Яка роль мультидисциплінарної команди у веденні пацієнта з підозрою на токсоплазмоз? • Які показання до призначення етіотропної терапії при токсоплазмозі в імунокомпетентних осіб? • Заняття: діагностика та лікування • 01:43:21 • Конспект до заняття: діагностика та лікування • Клінічні задачі до заняття: діагностика та лікування • Заняття: мультидисциплінарний підхід • Конспект до заняття: мультидисциплінарний підхід • Клінічні задачі до заняття: мультидисциплінарний підхід • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Відновлення зубів з каріозними ураженнями під яснами – одне з найскладніших завдань у терапевтичній стоматології. Обмежена оглядовість, постійна контамінація ясенною рідиною та складність доступу значно ускладнюють дотримання стандартних протоколів лікування. Такі клінічні ситуації часто призводять до втрати зуба, якщо немає чіткої терапевтичної тактики. На цьому заході ви розглянете алгоритм оцінювання клінічної ситуації, особливості препарування й методи ефективної ізоляції в умовах близького розташування ясен. Ви навчитеся правильно вибирати матеріали і техніки відновлення, виконувати білдап скомпрометованих зубів, застосовувати штифти, а також засвоїте принципи фінішної обробки. Після навчання ви зможете впевнено відновлювати зуби з під’ясенними каріозними ураженнями. • Оцінювання індивідуальної клінічної ситуації. Тактика прийняття рішень та алгоритми дій. • Етапи ізоляції та препарування під'ясенних дефектів. • Техніка виконання білдапу. Протоколи відновлення композитом, використання штифтів. Фінішна обробка. • Ортопедичне відновлення після білдапу й віддалені разультати. • Розбір клінічних кейсів. • Відповіді на запитання учасників.

Своєчасний початок ефективного лікування тяжкого та резистентного акне напряму визначає прогноз. Розпізнавання показань до системної терапії дає змогу уникнути тривалого використання неефективних топічних схем і антибіотиків, зменшити ризик рубцювання, пігментацій та вираженого психоемоційного дистресу. Лише так можна зберегти довіру пацієнтів та їхню прихильність до лікування. На цьому заході ви отримаєте алгоритми ведення нодуло-кістозного, конглобатного та резистентного акне, зокрема «дорослого» акне у жінок і випадків з високим ризиком рубцювання. Ви розглянете місце системних антибіотиків, антиандрогенів і КОК, а також роль ін’єкційних кортикостероїдів як ад’ювантної опції. Окремий фокус буде на раціональному призначенні ізотретиноїну: показання, стратегії дозування, контроль аналізів і безпечність терапії. Після заходу ви знатимете, коли припиняти неефективну терапію і переходити до ескалації лікування, як впевнено стартувати або коригувати ізотретиноїн, працювати з побічними ефектами й пояснювати ризики. • Вступний модуль • Огляд епідеміології і тягаря тяжкого акне. • Класифікація: коли говоримо про «тяжкий» ступінь з позиції протоколів чи гайдлайнів. • Показання до ескалації лікування: невдача стандартної топічної й пероральної терапії, рубцювання, виражений дистрес. • Системна терапія тяжкого акне • Роль системних антибіотиків: місце у схемах. • Пероральні антиандрогени та КОК. • Місце ін’єкційних кортикостероїдів у лікуванні великих болючих вузлів як ад’ювантної опції. • Ізотретиноїн при тяжкому акне • Показання до системного ізотретиноїну. • Стратегії дозування. • Моніторинг безпеки. • Інтегровані підходи та особливі групи • Комбінація топічної терапії із системним лікуванням. • Ведення особливих груп: підлітки, пацієнти з коморбідними психічними розладами, з високим ризиком рубцювання. • Процедурні методи як ад’ювант. • Розбір клінічних випадків. • Відповіді на запитання.

Галюцинації є симптомом, який часто асоціюється з психозом, проте в клінічній практиці вони мають значно ширший і складніший диференційно-діагностичний спектр. Однакові перцептивні феномени можуть бути проявом психотичних, афективних, органічних, неврологічних або травматично асоційованих станів, що потребують принципово різних підходів до лікування. Через неправильну інтерпретацію цього симптому можна не помітити органічну патологію або встановити помилковий психіатричний діагноз, а це може мати тяжкі юридичні наслідки для лікаря. На цьому заході ви навчитеся розрізняти галюцинації, псевдогалюцинації та ілюзії, визначати їхні ключові характеристики й діагностичну цінність. Ви дізнаєтеся, як проводити диференційну діагностику між психотичними розладами й афективними станами з психотичними симптомами, делірієм, епілепсією, нейродегенеративними процесами та дисоціативними феноменами, а також виявляти тривожні симптоми, які вказують на можливу органічну природу розладу. Після навчання ви зможете об’єктивно оцінювати перцептивні порушення, правильно описувати психопатологічні симптоми, визначати рівень ясності свідомості й критичності пацієнта, своєчасно виявляти органічні причини та обирати обґрунтовану тактику ведення. • Розуміння природи перцептивних феноменів. • Відмінності між галюцинаціями, псевдогалюцинаціями та ілюзіями. • Психіатричні причини: • шизофренічний спектр; • БАР; • психотична депресія. • Органічні стани: • деменція, епілепсія; • нейродегенеративні процеси. • Дисоціативні й травматично асоційовані феномени. • Основні діагностичні критерії та червоні прапорці. • Коморбідність та діагностичні пастки. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Пацієнти з проявами артеріальної гіпертензії, цукрового діабету ІІ типу та хронічної хвороби нирок становлять значну частину щоденної практики. Ведення цієї категорії хворих є складним через тісний взаємозв’язок кардіоваскулярної, ендокринної та нефрологічної патології. Помилки можуть призводити до підвищення ризику інсульту, інфаркту міокарда, серцевої недостатності та прогресування ниркової дисфункції, тому комплексний підхід до ведення таких пацієнтів є обовʼязковим. На цьому заході ви розглянете концепцію кардіорено-ендокринного континууму та сучасні підходи до стратифікації ризику в пацієнтів із поєднаною патологією. Ви навчитеся проводити інтегроване оцінювання основних показників, зокрема артеріального тиску, глікемії, ліпідного профілю, рівня альбумінурії та швидкості клубочкової фільтрації. Окрім цього, ви дізнаєтеся про принципи оптимального контролю артеріального тиску при ХХН, сучасні стратегії цукрознижувальної терапії, а також роль нефро- та кардіопротективних препаратів. Після навчання ви зможете зменшити ризик прогресування хронічної хвороби нирок, оптимізувати контроль супутніх станів та покращити прогноз пацієнтів. • Кардіорено-ендокринний континуум: чому АГ, ЦД2 і ХХН не можна розглядати окремо. • Як правильно оцінити ризик у пацієнта: рШКФ, альбумінурія, артеріальний тиск, глікемія, ліпіди. • Контроль артеріального тиску при ХХН: як знижувати серцевий ризик без погіршення функції нирок. • ЦД2 і нирки: сучасний підхід до цукрознижувальної терапії у пацієнтів із ХХН. • Роль іАПФ, БРА, SGLT2 та інших нефро- і кардіопротективних стратегій у щоденній практиці. • Типові помилки у веденні пацієнта з АГ, ЦД2 і ХХН. • Як інтерпретувати зміни креатиніну, калію та альбумінурії на тлі лікування. • Коли потрібна корекція терапії, а коли – консультація нефролога або суміжного спеціаліста. • Практичні клінічні алгоритми для лікаря. Розбір клінічних кейсів. • Відповіді на запитання учасників.

Пропущена трансфузійна реакція може коштувати пацієнту життя. Гостра гемолітична реакція, TRALI, TACO, алергічні або фебрильні прояви – усе це вимагає від лікаря глибоких знань та готовності діяти за секунди. Молоді спеціалісти й чергові лікарі часто першими стикаються з такими ситуаціями, і вони повинні вміти швидко оцінити стан, зупинити трансфузію та надати допомогу. На заході «Трансфузіологія. Реакції та стани після переливання компонентів донорської крові» ви дізнаєтесь, як розпізнавати основні типи посттрансфузійних ускладнень, чітко розрізняти TRALI й TACO, не плутати посттрансфузійні реакції з невідкладними станами і знати, які кроки важливо зробити у перші хвилини. Також ви опануєте алгоритми дій, критерії диференційної діагностики, принципи профілактики й документування. Після заходу ви зможете діяти швидко та впевнено у кожному випадку посттрансфузійної реакції. • Вступ. Значення посттрансфузійних ускладнень у клінічній практиці. Чому це важливо? • Поширеність та клінічна значущість. Частота реакцій, їхній вплив на перебіг захворювання та безпеку пацієнта. • Класифікація посттрансфузійних реакцій: за часом та механізмом виникнення. • TRALI й TACO. Патогенез, клінічні прояви. Диференційна діагностика. Принципи ведення пацієнта. • Тактика лікаря у разі підозри на реакцію. Алгоритм дій у разі трансфузійної реакції. Коли зупиняти трансфузію, які обстеження призначити. • Профілактика посттрансфузійних ускладнень. Правильний підбір компонентів крові. Лейкофільтрація, інактивація плазми, обмеження показань. • Документування й аналіз випадків. Ведення медичної документації. Роль клініко-трансфузійних комісій у розборі інцидентів. • Запитання та відповіді.

​Ультразвукова діагностика щитоподібної та вилочкової залоз у дітей суттєво відрізняється від обстеження дорослих і вимагає глибокого розуміння вікових анатомічних особливостей. Для своєчасного виявлення ендокринних порушень необхідно правильно інтерпретувати об’єм щитоподібної залози, диференціювати варіанти норми від патологічних змін та користуватись шкалою TIRADS. Крім того, особливої уваги потребують випадки злоякісних утворень у дітей та підлітків, які часто мають атиповий перебіг. Неправильне оцінювання об’єму чи вузлів, нехтування віковими змінами тимуса може спричинити необґрунтовані клінічні рішення, гіпердіагностику або навпаки – несвоєчасний початок необхідного лікування. Навчальний майстер-клас «УЗД щитоподібної та вилочкової залоз у дітей» буде присвячений вивченню особливостей ультразвукової діагностики щитоподібної та вилочкової залоз у педіатрії. Учасники розглянуть нюанси вікової ехоанатомії, критерії оцінювання об’єму, виявлення аномалій розвитку й дифузних змін. Значну увагу буде приділено вузловій патології, алгоритмам використання шкали TIRADS у педіатричній практиці, а також особливостям діагностики раку щитоподібної залози у дітей, зокрема в умовах вагітності. Будуть висвітлені методи обстеження тимуса, варіанти норми і патології. Наприкінці заходу будуть представлені реальні клінічні випадки. • Особливості УЗ-дослідження щитоподібної залози у дітей різного віку • Аномалії розвитку щитоподібної залози • Питання об’єму щитоподібної залози у дітей • Дифузний та вузловий зоб у дітей: нюанси УЗ-діагностики • Рак щитоподібної залози та вагітність • Ультразвукова діагностика раку щитоподібної залози у дітей • Шкала TIRADS та діти • Вилочкова залоза: методи дослідження, варіанти норми і патології • Розгляд клінічних випадків • Відповіді на запитання учасників

Курс охоплює важливі практичні теми, з якими лікарі стикаються щодня. Ви дізнаєтеся, як знання про функції клітин крові допомагають у діагностиці різних патологій, та розберетеся у діагностичному пошуку при еритроцитозі. Курс включає практичні рішення для роботи з ЕДТА-залежною псевдотромбоцитопенією, логічну послідовність диференційної діагностики усіх типів анемій, а також ключові аспекти тромбоцитопенії у вагітних. Навчання у власному темпі у зручний час, доступ до лекцій протягом 1 року, додаткові навчальні матеріали та сертифікат із балами БПР. Тривалість — 6 академічних годин. Сертифікат надає 6 балів БПР. Програма заходу • Лекція 1. Як працюють клітини крові • Лекція 2. Гемопоез еритроцитів. Еритроцитоз & Еритропенія • Лекція 3. MCV, MCHC, MCH : як правильно інтерпретувати • Лекція 4. ЕДТА-залежна псевдотромбоцитопенія • Лекція 5. Диференційна діагностика анемій • Лекція 6. Анемія під час вагітності: особливості, діагностика, лікування • Лекція 7. Залізодефіцитна анемія у дітей перших років життя. Скринінг та менеджмент • Лекція 8. Тромбоцитопенія у вагітних Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Антифосфоліпідний синдром не завжди виглядає як класичний тромбоз чи акушерське ускладнення. Він може ховатися під маскою когнітивних розладів, депресії, безпліддя та повторних втрат вагітності. Розпізнати його вчасно означає запобігти тяжким ускладненням і правильно спланувати лікування. На цьому заході ви дізнаєтеся, як відрізнити серонегативний АФС від інших станів, не пропустити випадки у дітей та підлітків, розпізнати нейропсихіатричні прояви і правильно вести пацієнток із репродуктивними проблемами. Ви зрозумієте, коли одних лише антикоагулянтів недостатньо, і яку роль можуть відігравати імуносупресивні чи імуномодулювальні стратегії. Після навчання ви зможете впевнено діяти у складних випадках: від тромбозів у молодих пацієнтів до підготовки перед вагітністю у жінок з підозрою на АФС. • Авторський онлайн-майстер-клас професора Дубея Леоніда «Антифосфоліпідний синдром: сучасні погляди, виклики та рішення», на якому розглянемо: • Новий погляд на антифосфоліпідний синдром як синдром системної мікроангіопатії • АФС-подібний феномен без антитіл: серонегативний АФС – факт чи діагностична пастка • Антифосфоліпідний синдром у дітей та підлітків: діагноз, який легко проґавити • Нейропсихіатричні прояви АФС: куди лікарі не дивляться, але варто • Нове в лікуванні АФС: імуносупресія/імуномодуляція на додаток до антикоагуляції • АФС у світлі фертильності та допоміжних репродуктивних технологій • Відповіді на запитання учасників

Дистанційна участь із доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Тривалість: 8 год. Після проходження курсанту буде видано сертифікат і нараховано бали БПР. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Фармакорезистентна депресія – один із найскладніших клінічних викликів у психіатричній практиці. Коли на стандартні терапевтичні схеми немає відповіді, виникає потреба у глибокому клінічному аналізі та перегляді стратегічного підходу до лікування. Недостатнє розуміння механізмів резистентності призводить до повторних неефективних курсів, зниження прихильності до лікування, хронізації депресивного розладу та підвищення суїцидальних ризиків. На цьому заході ви розглянете принципи верифікації істинної та псевдорезистентності, диференційної діагностики, зважаючи на біполярний спектр, тривожні й соматичні розлади, а також оцінювання адекватності попередньої терапії. Ви дізнаєтеся про сучасні стратегії фармакологічної оптимізації та підсилення лікування і про роль нейромодуляційних методів та біомаркерів як інструментів персоналізованого підходу в тяжких клінічних випадках. Після навчання ви зможете аргументовано ухвалювати рішення щодо подальшої тактики лікування, своєчасно змінювати або підсилювати терапію, уникати діагностичних і терапевтичних помилок та залишатися в межах доказових і юридично безпечних алгоритмів. • 1. Верифікація резистентності: клінічна точність та діагностична гігієна • Ретельне оцінювання терапевтичної історії пацієнта з аналізом достатності дози, тривалості лікування, прихильності й наявності терапевтичного вікна • Диференціація істинної та псевдорезистентності з обов’язковим виключенням біполярного спектра, генералізованої тривоги, соматичних розладів, ендокринних дисфункцій та факторів, що знижують біодоступність ліків • Використання валідованих шкал оцінювання депресивної симптоматики для стандартизації спостереження й уникнення суб’єктивних діагностичних похибок • 2. Фармакологічна оптимізація: стратегічна ескалація та науково обґрунтоване підсилення • Послідовна зміна класів антидепресантів відповідно до механізму дії, профілю переносимості та фармакодинамічної специфіки: від селективних серотонінергічних засобів до препаратів норадренергічно‑серотонінергічної й трициклічної груп • Ефективні моделі підсилення: додавання солей літію, сучасних атипових антипсихотичних засобів, ламотриджину та гормональних коректорів • Прецизійні технології: генетичний аналіз системи цитохрому P450, терапевтичний моніторинг концентрацій препаратів, використання біомаркерів токсичності й недостатнього метаболізму • 3. Біологічна терапія та нейромодуляція: сучасні можливості впливу на нейрональні мережі • Таргетована транскраніальна магнітна стимуляція з персоналізованими параметрами, заснованими на функціональних зонах префронтальної кори та індивідуальних патернах нейрональної активності • Електросудомна терапія як високоефективний метод лікування тяжких, психотичних чи суїцидальних форм депресії, застосований у контрольованих та безпечних протоколах • Прогресивні інтервенції: глутаматергічна терапія кетаміном/ескетаміном, стимуляція блудного нерва, новітні нейроендокринні підходи з модуляцією соціально‑емоційних систем • 4. Психотерапевтична синергія: когнітивна гнучкість та нейропластичність • Когнітивно‑поведінкові інтервенції, спрямовані на деконструкцію дисфункційних переконань, розвиток когнітивної пластичності й подолання поведінкового виснаження • Практики уважності та усвідомленості як методи довготривалого запобігання рецидивам, що посилюють нейрональну відновлюваність та покращують емоційний гомеостаз • Формування комбінованих протоколів лікування, де психотерапія не конкурує з фармакологією, а значно підвищує її ефективність • 5. Біомаркери та персоналізована прогностика: майбутнє в сучасній практиці • Нейровізуалізаційні маркери: знижена активність дорсолатеральної префронтальної кори, гіперактивність мигдалини, дисфункція мережі пасивного режиму мозку як орієнтири для вибору терапевтичного впливу • Запальні та нейротрофічні маркери (С‑реактивний білок, інтерлейкін‑6, нейротрофічний фактор мозку) як предиктори відповіді на антидепресанти й потенційні мішені для індивідуалізації лікування • Використання алгоритмів прогнозування і стратифікації пацієнтів для вибору найбільш ефективного методу з мінімізацією ризику небажаних ефектів і клінічного виснаження лікаря • 6. Відповіді на запитання учасників

Аноректальні абсцеси та нориці залишаються однією з найскладніших зон у колопроктології через високий ризик рецидивів і функціональних ускладнень. Основна клінічна проблема полягає не лише у лікуванні гострого процесу, а у правильному визначенні анатомії норицевого ходу та виборі тактики, яка дозволяє одночасно усунути інфекційне вогнище і зберегти функцію анального сфінктера. Помилки на етапі первинного втручання часто запускають каскад повторних операцій, хронічного запалення та погіршення якості життя пацієнта. На цьому заході ви отримаєте структурований підхід до ведення пацієнтів із аноректальними абсцесами та складними норицями: від первинної оцінки до вибору хірургічної тактики. Ви розглянете критерії складності ураження, клінічні маркери прихованих фістульних ходів, покази до інструментальної діагностики та алгоритми прийняття рішень. Також ви засвоїте сучасні сфінктерозберігаючі підходи та принципи вибору між радикальністю втручання і мінімізацією функціональних ризиків. Після навчання ви зможете орієнтуватися у складних клінічних ситуаціях, визначати тактику лікування аноректальних абсцесів і нориць з урахуванням ризику рецидиву та ушкодження сфінктерного апарату, а також приймати обґрунтовані рішення щодо необхідності додаткової діагностики або направлення пацієнта. • Аноректальний абсцес: сучасний погляд на патогенез та класифікацію • Криптогландулярна теорія та альтернативні причини • Типи абсцесів і їх клінічне значення • Чому «простий абсцес» часто є лише верхівкою айсберга • Діагностика прихованих нориць: коли дренування недостатньо • Клінічні маркери складної патології • Роль огляду, пальцевого дослідження та аноскопії • Коли необхідні МРТ, ендоанальне УЗД та консультація проктолога • Вибір тактики лікування: від розтину абсцесу до радикального втручання • Показання до екстрених і планових операцій • Коли шукати внутрішній отвір нориці • Алгоритм прийняття рішень залежно від типу ураження • Складні анальні нориці: сучасні хірургічні підходи • Фістулотомія, сетони, LIFT, advancement flap та інші методики • Переваги, обмеження та критерії вибору методу • Баланс між радикальністю лікування та збереженням функції сфінктера • Як уникати помилок, що призводять до рецидивів та повторних операцій • Найчастіші діагностичні та тактичні помилки • Недооцінка поширеності норицевого ходу • Неповне дренування та відсутність подальшого обстеження • Помилки маршрутизації пацієнтів між первинною та спеціалізованою ланкою • Особливі клінічні ситуації та «червоні прапорці» • Рецидивні абсцеси • Нориці при хворобі Крона та інших системних захворюваннях • Атипові нориці, онкологічна настороженість та диференційна діагностика • Клінічні кейси та розбір складних рішень • Реальні випадки з практики • Аналіз причин невдалого первинного лікування • Покроковий розбір тактики, що дозволила уникнути повторних втручань • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером • Проходження тестування (самостійно)

Ультразвукове оцінювання щитоподібної залози необхідне для своєчасного розпізнавання автоімунних та дифузних захворювань. Чи знаєте ви, як відрізнити АІТ від дифузно-токсичного зоба, помітити псевдовузли та виявити ранні ознаки злоякісного процесу, які клінічно можуть бути непомітні? На цьому заході ви детально розглянете ультразвукові ознаки автоімунного тиреоїдиту, що дасть змогу відразу помічати ранні зміни і правильно оцінювати активність процесу. Навчитеся диференціювати різні форми АІТ, щоб уникати помилкових діагнозів і невиправданого лікування. Ви зможете точно відрізняти псевдовузли від справжніх вузлів, щоб приймати обґрунтовані рішення щодо пункційної біопсії. Отримаєте навички оцінювання ризику раку та лімфоми на тлі АІТ, щоб своєчасно направляти пацієнта до онколога або хірурга. Крім того, навчитеся розпізнавати ультразвукові прояви дифузно-токсичного зоба та різні форми гіпертиреозу, а також діагностувати гострий і підгострий тиреоїдит. Після навчання ви зможете закріпити знання і відпрацювати алгоритми рішень у реальних клінічних ситуаціях, обговоривши складні випадки зі спікером. • Що насправді відкрив Хашимото? • Ультразвукові ознаки автоімунного тиреоїдиту • Диференційна діагностика форм автоімунного тиреоїдиту • Що таке псевдовузол і як його відрізнити від справжнього вузла • Рак щитоподібної залози й АІТ • Ультразвукові симптоми лімфоми щитоподібної залози • Чи були знайомі Грейвс та Базедов? • Ультразвукові ознаки дифузно-токсичного зоба • Рак щитоподібної залози і ДТЗ • Диференційна ультразвукова діагностики різних форм гіпертиреозу • Ультразвукові ознаки гострого та підгострого тиреоїдиту • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Диференційна діагностика кардіогенних та неврологічних причин синкопальних станів. 2. Застосування алгоритмів ведення пацієнтів з гострим ішемічним інсультом на тлі фібриляції передсердь. 3. Визначення стратегії контролю артеріального тиску в гострому періоді інсульту з урахуванням кардіального статусу. 4. Клінічна інтерпретація змін на ЕКГ при гострих церебральних подіях (церебральний зубець Т, аритмії). 5. Обґрунтування вибору оптимальної антитромботичної терапії для профілактики кардіоемболічного інсульту. 6. Оцінка ризиків неврологічних ускладнень у пацієнтів перед кардіохірургічними втручаннями. 7. Тактика ведення пацієнтів із серцевою недостатністю та асоційованими когнітивними порушеннями. Питання, що розглядаються: які патофізіологічні механізми лежать в основі гострого цереброкардіального синдрому; як оптимізувати вторинну профілактику інсульту у пацієнтів з фібриляцією передсердь та високим геморагічним ризиком; які цільові рівні артеріального тиску є оптимальними у пацієнтів в гострому періоді ішемічного та геморагічного інсульту; яка клінічна значущість змін на ЕКГ при гострих цереброваскулярних подіях; яка діагностична тактика при підозрі на кардіоемболічний інсульт з невстановленого джерела (ESUS); у чому полягають особливості менеджменту пацієнтів з постуральною ортостатичною тахікардією (POTS); який вплив має хронічна серцева недостатність на когнітивні функції та які існують стратегії нейропротекції. Програма заходу • Заняття — 53:17 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Вітальна ампутація постійних зубів із несформованими верхівками є важливим методом у дитячій та підлітковій стоматології, оскільки дає змогу зберегти життєздатність пульпи і забезпечити фізіологічне формування кореня (апексогенез). Помилки на етапі діагностики й вибору тактики можуть призвести до передчасної девіталізації пульпи, порушення розвитку кореня, формування ускладнень і значного погіршення функціональних та анатомічних результатів лікування. На цьому заході ви розберете сучасні підходи до діагностики стану пульпи в разі травматичних та каріозних уражень, критерії оцінювання її життєздатності, а також чіткі показання до проведення вітальної ампутації. Ви навчитеся користуватись ефективним діагностичним алгоритмом, зокрема інтерпретувати рентгенологічні дані, використовувати холодовий тест і діагностичне препарування. Окрім цього, ви розглянете принципи вибору інструментів, медикаментозних розчинів і пломбувальних матеріалів та дізнаєтеся, як формувати покривний протокол відповідно до конкретної клінічної ситуації. Після навчання ви зможете обирати тактику лікування у разі каріозного або травматичного відкриття пульпи, початкових форм запалення пульпи у молодих постійних зубах та складнощів у визначенні її життєздатності. На вас чекає практична частина з використанням операційного мікроскопа, що допоможе вам інтегрувати сучасні підходи до вітальної ампутації у вашу практику. • Клінічна важливість методики: • чому це потрібно? • як визначити сформованість кореня? • діагностика (суб'єктивні та об'єктивні методи оцінки стану пульпи) • Варіанти попередження вскриття пульпи: зворотній та незворотній пульпіт • Чи можна оцінити стан кровоточивості пульпи? • Послідовність маніпуляцій та вибір матеріалів для проведення процедури • Тактика ведення пацієнтів після вітальної ампутації • Ускладнення, невдачі та як їх вирішувати • Демонстрація практичних навичок вітальної ампутації в молярах з використанням операційного мікроскопа • Демонстрація практичних навичок вітальної ампутації в премолярах з використанням операційного мікроскопа • Демонстрація практичних навичок вітальної ампутації в різцях з використанням операційного мікроскопа • Запитання / відповідь

Дистанційна участь з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Після проходження курсанту буде видано сертифікат. Після проходження курсанту будуть нараховані бали БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 — «цифрова компетентність». Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Друга частина заходу про кератотопографію є логічним продовженням попередньої та зосереджена на практичному розборі клінічних випадків, де помилки інтерпретації рогівкової топографії й томографії мають реальні клінічні наслідки. В сучасній офтальмології на тлі зростання кількості рефракційних втручань, ширшого застосування ортокератології та підвищених вимог до передопераційного скринінгу поверхневе або фрагментарне обстеження стає неприйнятним. Запізніле виявлення субклінічних форм кератоконусу, ранніх ознак постопераційної ектазії чи станів, що її імітують, може призвести до помилок у виборі тактики лікування і розвитку незворотних ускладнень. На цьому заході ви розглянете послідовність оцінювання даних, роль обстеження задньої поверхні рогівки й пахіметрії, а також тривожні симптоми, що мають змусити лікаря зупинитися й переглянути діагностичні висновки. Розбір реальних клінічних кейсів допоможе вам перейти від формального аналізу до прийняття обґрунтованих клінічних рішень. Після навчання ви зможете диференціювати субклінічний кератоконус, постопераційну ектазію, зміни після ортокератології, іррегулярний астигматизм і патології, що маскуються під ектазії рогівки, зокрема pellucid marginal degeneration і keratoglobus. • Алгоритм аналізу топограми • Послідовність оцінювання • Як не «потонути» в даних: важливі індекси • Червоні прапорці • Клінічні кейси • Аналіз топограм • Диференційна діагностика • Кейс 1. Субклінічний кератоконус • Ознаки на різних картах • Розбір карт • Кейс 2. Постопераційна ектазія рогівки • Кейс 3. Ортокератологія: до та після "нічних лінз" • Кейс 4. Іррегулярний астигматизм • Кейс 5. Патології, що маскуються під кератоконус • Pellucid marginal degeneration • Keratoglobus • Типові помилки лікарів під час читання топограм • Надмірна увага до одного параметра • Ігнорування задньої поверхні • Недооцінка пахіметрії • Висновки • Відповіді на запитання

Рентгенологічні ознаки метаболічних порушень часто є першими та єдиними об’єктивними маркерами системних захворювань. Від правильної інтерпретації цих змін залежить подальша тактика обстеження та лікування пацієнта. Якщо не розпізнати метаболічні синдроми кісток, то це може призвести до помилкових діагнозів, несвоєчасного лікування, прогресування хвороби і розвитку ускладнень, зокрема патологічних переломів та деформацій. На цьому заході ви навчитеся орієнтуватись у рентгенологічних патернах метаболічних уражень скелета, диференціювати метаболічну патологію від пухлинної, запальної та дегенеративної, оцінювати зміни у разі остеопорозу, остеомаляції, рахіту, порушень кальцій-фосфорного обміну, патології паращитоподібної залози, кристал-індукованої артропатії, подагри, хондрокальцинозу та інших станіів. Після навчання ви зможете інтерпретувати рентгенологічні зміни у пацієнтів з генералізованими або системними порушеннями кісток, правильно оцінювати ризики ускладнень та приймати обґрунтовані клінічні рішення. • Актуальність метаболічних уражень скелета в клінічній практиці. Основні точки оцінювання рентгенограм у разі метаболічної патології. • Класифікація мінерально-обмінних порушень. • Порушення кальцій-фосфорного обміну та мінералізації кістки: загальні рентгенологічні синдроми цієї групи. • Рентгенологічне оцінювання остеопорозу. • Променева діагностика порушень, пов’язаних з обміном вітаміну D. • Ознаки захворювань прищитоподібних залоз на рентгенограмах. • Порушення пуринового та пірофосфатного обміну (кристал-індуковані артропатії): основні рентгенологічні патерни. • Подагра та гіперурикемія: рентгенологічна діагностика. Хондрокальциноз (CPPD). Пірофосфатна й оксалатна артропатія. • Порушення обміну мікроелементів. Загальні механізми ураження скелета у разі накопичення мікроелементів.