Електронні навчальні курси БПР — 2026

Електронний навчальний курс БПР присвячений веденню пацієнтів із бронхіальною астмою в загальноклінічній практиці. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники навчаться проводити диференційну діагностику бронхіальної астми з ХОЗЛ та іншими респіраторними захворюваннями на основі клініко-анамнестичних даних і результатів спірометрії. Учасники навчаться інтерпретувати результати спірометрії з бронходилатаційним тестом, індивідуалізувати стартову терапію та застосовувати алгоритми step-up і step-down терапії згідно з рекомендаціями GINA. Учасники навчаться оцінювати та корегувати техніку інгаляції, розробляти індивідуальний план дій для пацієнта при загостренні, вести пацієнтів із тяжкою неконтрольованою астмою та визначати показання для направлення до пульмонолога. Також розглядатиметься застосування валідованих опитувальників ACT і ACQ для об’єктивної оцінки рівня контролю захворювання в динаміці. Програма заходу • Заняття 1 — 03:10:14 • Конспект до заняття 1 • Клінічні задачі до заняття 1 • Заняття 2: Підходи до терапії в умовах війни • Конспект до заняття 2 • Клінічні задачі до заняття 2 • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Курс БПР присвячений сучасним підходам до виявлення та лікування статевих інфекцій. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники опанують застосування сучасних алгоритмів лабораторної діагностики ІПСШ, включаючи ПЛР, серологічні та мікроскопічні методи. Програма охоплює інтерпретацію результатів досліджень, верифікацію збудника та визначення його чутливості до антимікробних препаратів. Лікарі навчаться обирати схеми етіотропної терапії відповідно до актуальних національних та міжнародних клінічних протоколів (CDC, IUSTI), вести пацієнтів зі змішаними інфекціями та ускладненими формами ІПСШ. Окрему увагу приділено диференційній діагностиці урогенітальних інфекцій, менеджменту статевих партнерів, консультуванню пацієнтів і веденню особливих груп, зокрема вагітних. Програма заходу • Заняття №1: сучасні підходи до скринінгу ІПСШ у безсимптомних пацієнтів та груп ризику. • Заняття №1: вибір діагностичних тестів при підозрі на хламідіоз, гонорею, трихомоніаз та сифіліс. • Заняття №1: лікування антибіотикорезистентних штамів Neisseria gonorrhoeae. • Заняття №1: діагностика та лікування інфекції, спричиненої Mycoplasma genitalium. • Заняття №1: ведення пацієнтів з персистуючими та рецидивуючими урогенітальними інфекціями. • Заняття №1: синдромний підхід до ведення пацієнтів з ІПСШ. • Заняття №1: профілактика запальних захворювань органів малого таза, безпліддя та позаматкової вагітності. • Заняття №1: юридичні та етичні аспекти ведення пацієнтів, включаючи сповіщення партнерів. • Заняття №1: 01:38:58. • Заняття №2: алгоритми лабораторної діагностики уретритів, цервіцитів та вагінітів. • Заняття №2: терапія першої лінії при неускладненому урогенітальному хламідіозі та гонореї згідно з останніми гайдлайнами. • Заняття №2: ведення пацієнтів з інфекцією, спричиненою Mycoplasma genitalium, в умовах зростаючої макролідної резистентності. • Заняття №2: діагностика та лікування ІПСШ у вагітних та жінок, що планують вагітність. • Заняття №2: диференційна діагностика та менеджмент пацієнтів з генітальними виразками. • Заняття №2: «червоні прапорці» розвитку ускладнень та показання до госпіталізації. • Заняття №2: скринінг на ІПСШ в асимптоматичних пацієнтів та обстеження груп ризику. • Заняття №2: консультування щодо повідомлення та обстеження статевих партнерів. • Заняття №2: негенітальні прояви ІПСШ — фарингіт, проктит, артрит. • Заняття №2: довготривалий моніторинг та критерії вилікування для різних ІПСШ. • Конспекти до занять. • Клінічні задачі до занять. • Опитування до курсу. • Тестування БПР до курсу. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Загальний аналіз крові є одним із наймасовіших лабораторних досліджень у системі охорони здоров’я. Водночас він часто стає джерелом фінансових втрат для закладів. Неправильно закодований ЗАК може бути добре виконаний з клінічного погляду, але не оплачений НСЗУ. Помилки в кодуванні призводять до неприйняття результатів в ЕСОЗ, відмов у фінансуванні й конфліктів між лікарем, лабораторією та адміністрацією закладу. На цьому майстер-класі ви розглянете усі аспекти кодування загального аналізу крові з використанням міжнародного стандарту LOINC. Ви дізнаєтесь про причини розбіжностей у назвах і кодах ЗАК у лабораторних інформаційних системах, зрозумієте, чому саме ці помилки стають підставою для відмови НСЗУ в оплаті, та навчитесь ідентифікувати типові проблемні місця під час передання лабораторних даних в ЕСОЗ. Після заходу ви знатимете, як перевіряти правильність кодування ЗАК, як діяти у разі запитань від лабораторії або адміністрації та як мінімізувати ризики фінансових втрат закладу. • Загальний аналіз крові як наймасовіше лабораторне дослідження. • Різні назви і коди ЗАК у ЛІС призводять до помилок передавання даних. • LOINC як єдиний стандарт для кодування показників ЗАК. • Чому НСЗУ не оплачує послуги у разі неправильного кодування. • Типові помилки кодування ЗАК на практиці. • Як правильний LOINC-код забезпечує оплату НСЗУ. • Переваги й обмеження використання LOINC: міжнародний досвід. • Відповіді на запитання.

Зригування у немовлят є однією з найчастіших причин звернення до педіатра в перші місяці життя дитини. У більшості випадків цей стан має фізіологічний характер, однак він створює суттєве комунікаційне навантаження на лікаря. Необхідність своєчасного та обґрунтованого розмежування норми і патології визначає якість подальшої тактики ведення пацієнта. У на цьому заході ви розглянете сучасні підходи до оцінки немовлят із зригуваннями, включаючи клінічні критерії фізіологічного перебігу та ознаки, що свідчать про патологічні стани. Ви засвоїте алгоритми диференційної діагностики, показання до додаткових обстежень та принципи їх раціонального застосування. Також ви навчитесь планувати тактику ведення пацієнтів, зокрема нефармакологічні підходи і обґрунтоване призначення медикаментозної терапії. Після навчання ви змодете систематизувати ваш підхід до ведення немовлят із регургітацією, уникати необґрунтованих втручань, а також своєчасно виявляти патологічні стани, зокрема гастроезофагеальну рефлюксну хворобу. • Фізіологічні зригування у немовлят: межа норми та патології. Поняття регургітації у немовлят. Критерії фізіологічного перебігу. Ознаки, що свідчать про патологію (red flags). • Алгоритм клінічної оцінки немовляти із зригуваннями. Збір анамнезу та фізикальне обстеження. Оцінка росту та розвитку. Використання клінічних шкал і критеріїв. • Диференційна діагностика синдрому зригувань у немовлят. • Показання до додаткових обстежень. Клінічні критерії дообстеження. Інструментальні та лабораторні методи: доцільність та обмеження. Принципи раціонального використання діагностики. • Тактика ведення немовлят із зригуваннями. Нефармакологічні підходи (позиційна терапія, харчування, догляд). Показання до медикаментозної терапії. Принципи доказового призначення лікування. • Типові помилки та хибні стратегії лікування. Гіпердіагностика та надмірне лікування. Клінічні наслідки помилкових рішень. • Показання до направлення до суміжних спеціалістів. Критерії консультації гастроентеролога, хірурга, алерголога, невролога.. Мультидисциплінарний підхід у складних випадках. • Клінічний випадок: розбір пацієнта із зригуваннями. Покроковий аналіз клінічної ситуації. Побудова діагностичного та лікувального алгоритму. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації). • Оцінювання здобутих знань.

Антидепресанти є однією з найбільш широко застосовуваних груп лікарських засобів у психіатричній, неврологічній та загальній практиці, однак їх використання часто супроводжується клінічними труднощами. Проблеми переносимості терапії, розвиток небажаних явищ, лікарські взаємодії та помилки в припиненні лікування впливають на прихильність до терапії та кінцевий клінічний результат. Недостатнє розуміння цих аспектів може призводити до передчасного скасування препаратів, неправильної інтерпретації побічних ефектів як погіршення психічного стану й підвищення ризику рецидиву або ускладнень. На цьому заході ви дізнаєтеся про сучасні підходи до оцінювання та супроводження пацієнтів, які отримують антидепресивну терапію. Ви навчитеся вести хворих на початкових етапах лікування, диференціювати побічні ефекти й симптоми основного захворювання, а також обирати тактику в разі часткової відповіді на терапію та необхідності комбінування різних препаратів. Окрім цього, ви розглянете принципи поступового зниження дози й безпечного припинення лікування, зважаючи на ризики синдрому відміни та лікарських взаємодій. Після навчання ви зможете правильно оцінювати стан пацієнта у разі виникнення небажаних явищ, обгрунтовано коригувати терапевтичну стратегію, а також ефективно комунікувати з пацієнтом щодо очікуваних ефектів лікування. • Вступ: чому саме антидепресанти так часто стають джерелом клінічних труднощів. • Як мислити про небажані явища антидепресантів. • Перші дні й тижні лікування: побічні ефекти, які найчастіше зривають старт терапії. • Небажані явища, які визначають довготривалу прихильність до лікування. • Червоні прапорці та клінічні пастки: коли небажане явище не можна недооцінювати. • Зниження дози й припинення лікування: як уникати помилок і не лякати пацієнта. • Взаємодії та безпечні поєднання: що лікар має пам’ятати в реальній практиці. • Комбінації й аугментація: коли це раціонально, а коли це вже поліпрагмазія. • Клінічні кейси та підсумкові алгоритми. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером. • Проходження тестування (самостійно).

Учасники навчаться застосовувати алгоритми диференційної діагностики міалгії та м’язової слабкості у пацієнтів із COVID-19. У програмі розглядаються інтерпретація рівнів креатинфосфокінази, міоглобіну та показників функції нирок, клінічні предиктори й «червоні прапорці» рабдоміолізу, а також роль МРТ та ЕМГ у діагностиці. Особлива увага приділяється інтенсивній терапії, моніторингу електролітних порушень, профілактиці гострого ураження нирок, показанням до замісної ниркової терапії, роботі мультидисциплінарної команди та реабілітації пацієнтів. Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Туберкульоз – одна з провідних медико-соціальних проблем в Україні, особливо в умовах війни та внутрішньої міграції населення. Попри наявність ефективних схем терапії, стигматизація та дискримінація пацієнтів з туберкульозом і надалі суттєво впливають на своєчасність звернення по медичну допомогу, прихильність до лікування та його завершення. На цьому заході ви розглянете феномен стигматизації пацієнтів з туберкульозом, його вплив на поведінку хворого і результати лікування, а також найпоширеніші міфи й хибні уявлення щодо недуги. Ви навчитеся протидіяти стигматизації, засвоїте принципи етичної та недискримінаційної поведінки, коректної професійної комунікації та зможете забезпечити конфіденційність медичної інформації. Ви отримаєте практичні алгоритми пояснення пацієнтам і їхнім родичам діагнозу та плану лікування в межах компетенцій медичної сестри. Після навчання ви зможете більш усвідомлено та професійно вибудовувати комунікацію з пацієнтами, зменшувати вплив стигми на перебіг лікування та сприяти підвищенню прихильності до терапії. • Вступ. Туберкульоз як клінічна та організаційна проблема. Місце медичної сестри в системі надання допомоги пацієнтам із туберкульозом. • Стигматизація. Вплив на перебіг лікування. Поняття стигми в охороні здоров’я. Як стигма впливає на своєчасність звернення пацієнта, прихильність до лікування, лояльність до безперервності медичного нагляду. Стигма як фактор професійного ризику для медичної команди. • Міфи та хибні уявлення про туберкульоз. Найпоширеніші міфи щодо шляхів передавання, небезпеки контакту, прогнозу та результатів лікування. Соціальні та культурні чинники формування стигми. Вплив дезінформації на поведінку пацієнта і його родини. • Професійна роль медичної сестри у протидії стигматизації. Професійна етика й недискримінаційна поведінка. Правильна професійна комунікація з пацієнтом. Забезпечення конфіденційності медичної інформації. Повага до гідності пацієнта як стандарт медсестринської практики. • Комунікація з пацієнтом із туберкульозом. Алгоритм пояснення діагнозу в межах компетенцій медсестри. Пояснення плану лікування та ролі пацієнта в процесі одужання. • Освітня функція медичної сестри. Навчання базових правил профілактики та безпеки. Розмежування фактів і міфів у повсякденній комунікації. • Підсумки та професійні акценти. Медична сестра як ключова фігура довіри в роботі з пацієнтами. Стигма як бар’єр ефективного лікування. Професійна поведінка медсестри як інструмент зменшення стигматизації. Основні практичні висновки для щоденної роботи. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації).

Передчасно народжена дитина потребує ретельного планування нутритивної підтримки. Кожен мілілітр ентерального об’єму тут має клінічну вагу, а будь-яка поспішність або надмірна обережність може впливати на ризик інтолерантності, некротичного ентероколіту й мати довгострокові негативні наслідки. Сучасний підхід до вигодовування новонароджених з екстремально малою масою тіла базується на стандартизованих алгоритмах, що враховують фізіологічну незрілість ШКТ й динаміку адаптації. На цьому заході ви отримаєте покроковий алгоритм ведення ентерального вигодовування у передчасно народжених дітей, зокрема при ЕНМТ. Ви розглянете патофізіологічні механізми харчової інтолерантності, критерії оцінювання гастрального залишку, підходи до мінімального трофічного вигодовування та принципи поступового збільшення ентерального навантаження. Також ви дізнаєтеся, як вибрати тип харчування – грудне молоко, фортифікатори і спеціалізовані суміші – відповідно до клінічної ситуації та ризиків. Після навчання ви зможете обґрунтовано приймати рішення щодо ескалації або корекції вигодовування, правильно інтерпретувати ознаки можливої інтолерантності та зменшувати ризики ускладнень, пов’язаних з ентеральною підтримкою. • Вступ. Феномен «НЕК-страху» та його наслідки • Патофізіологічний базис: чому виникає інтолерантність? • Антенатальні й постнатальні тригери • Тріада незрілості передчасно народжених • Об'єктивізація симптомів та сучасна діагностика • Критичний аналіз гастрального залишку • Стандартизація оцінювання здуття живота • Нові діагностичні маркери • Покроковий нутритивний алгоритм і терапевтична тактика • Протокол дій у разі перших ознак харчової інтолерантності • Менеджмент вибору харчування: • Мінімальне трофічне вигодовування (МТВ) • Розбір клінічних кейсів • Відповіді на запитання

Синдром полікістозних яєчників є не тільки гінекологічною проблемою, а комплексним ендокринно-метаболічним станом, що може впливати на репродуктивне здоров’я та довгострокові кардіометаболічні ризики. Сучасні міжнародні рекомендації змінили підходи до діагностики та ведення таких пацієнток, а надмірна орієнтація лише на ультразвукові зміни яєчників або рівень антимюлерового гормону може ускладнювати клінічні рішення. Недостатнє розуміння фенотипів СПКЯ, ролі інсулінорезистентності та метаболічних порушень може призводити до гіпердіагностики, необґрунтованих обстежень, затримки встановлення правильного діагнозу та труднощів у виборі оптимальної тактики лікування. На цьому заході ви навчитеся інтерпретувати сучасні діагностичні критерії СПКЯ, оцінювати клінічні фенотипи захворювання, правильно аналізувати прояви гіперандрогенії та роль антимюлерового гормону й ультразвукових критеріїв. Ви розберете принципи метаболічного скринінгу, особливості виявлення інсулінорезистентності, дисліпідемії та метаболічно-асоційованої жирової хвороби печінки, а також ознайомитеся з сучасними підходами до терапії та типовими помилками, які можуть призводити до гіпердіагностики СПКЯ. Після навчання ви зможете вести пацієнток із поєднанням порушення менструального циклу, гіперандрогенії, безпліддя, надлишкової масою тіла, метаболічних порушень та застосовувати персоналізований підхід у кожному клінічному випадку. • Чому термін «СПКЯ» більше не відображає повної сутності захворювання • ПМОС як сучасна концепція: патофізіологія та клінічні фенотипи • Оновлені міжнародні підходи до діагностики ПМОС • Гіперандрогенія: клінічна оцінка та лабораторна інтерпретація • Роль антимюллерового гормону та ультразвукових критеріїв • Метаболічний скринінг: інсулінорезистентність, ожиріння, дисліпідемія, НАЖХП/МАЖХП • Сучасні підходи до терапії ПМОС • Гіпердіагностика СПКЯ/ПМОС: типові помилки, надмірна інтерпретація УЗД/AMГ та критерії, що призводять до помилкового встановлення діагнозу • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Впровадження нових настанов AHA 2026 змінює підходи до ведення гострої тромбоемболії легеневої артерії (ТЕЛА), що визначає необхідність своєчасного оновлення знань. Перехід до нової класифікаційної парадигми (категорії A–E), акцент на ранній стратифікації ризику та інтеграція сучасних діагностичних і терапевтичних інструментів формують новий стандарт надання допомоги пацієнтам із ТЕЛА. З огляду на високу частоту критичних станів та необхідність прийняття швидких клінічних рішень, для анестезіологів це оновлення має особливе значення. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до діагностики і стратифікації ризику, зокрема використання шкал Wells, Geneva та алгоритму YEARS. Ви навчитесь користуватися POCUS як методом швидкого оцінювання функції правого шлуночка, а також побачите значення біомаркерів (тропонін, NT-proBNP, лактат) для прогнозування перебігу захворювання. Окрім цього, буде висвітлено патофізіологічне обґрунтування інтенсивної терапії, зокрема принципи гемодинамічної, вазопресорної та інотропної підтримки. Після навчання ви зможете інтегрувати оновлені рекомендації у щоденну практику та застосовувати стандартизовані алгоритми ведення пацієнтів із ТЕЛА. • Вступ та оновлена термінологія • Нова класифікаційна парадигма • Категорія E (Cardiopulmonary Failure) • Категорія D (Incipient Failure) • Діагностична стратегія і стратифікація ризику • Претестова ймовірність: використання шкал Wells/Geneva та алгоритму YEARS • POCUS в анестезіології: роль приліжкового УЗД серця як стандарту негайного оцінювання ПШ • Біомаркери: тропоніни (I/T) та NT-proBNP як індикатори міокардіального стресу. Роль лактату в прогнозуванні ранньої смертності • Патофізіологічне обґрунтування інтенсивної терапії • Гемодинамічна підтримка • Вазопресорна підтримка • Інотропна терапія • Респіраторна підтримка • Оновлена тактика реперфузійної терапії • Системний тромболізис (СТЛ) • Ендоваскулярні втручання (CDT/MT) • Хірургічна емболектомія • VA-ECMO • Фармакотерапія і вторинна профілактика • Антикоагулянтний старт • Перехід на НВАК (ПрОАК) • Take-home messages • Q&A

Ваш смартфон – це ще один робочий інструмент. Але кожен клік, чат або фото можуть стати причиною витоку даних, кіберінциденту чи блокування доступу до системи. У світі, де електронна історія хвороби замінила паперову і надходять листи від так званих «служб безпеки банку», знати основи кібербезпеки для медсестри – так само важливо, як уміти ставити катетер чи вимірювати тиск. На цьому заході ви розглянете реальні кейси: від зламаного вайбера до вірусу в робочому комп’ютері. Дізнаєтесь, як безпечно користуватися робочим смартфоном, створювати надійні паролі, розпізнавати фішингові листи, відрізняти безпечні месенджери від небезпечних і діяти грамотно у разі витоку даних. Після навчання ви будете впевнено користуватися технологіями, не боячись зламів і витоків. Цифрова компетентність стане вашою щоденною практикою – такою ж базовою, як знання анатомії. • 1. Цифрова грамотність у роботі медсестри • Як безпечно користуватися робочим смартфоном і комп’ютером. • Що можна, а що не можна знімати чи надсилати у робочих чатах (пацієнти, документи, рецепти). • Як створити надійний пароль і не забути його. • 2. Кібербезпека у щоденній роботі • Як розпізнати фішингові листи, підроблені сайти і повідомлення на кшталт “Вас видаляють з медичної системи”. • Що робити, якщо ваш акаунт зламали або вкрали дані пацієнтів. • Практика. Розгляд трьох реальних ситуацій. • 3. Як не порушити закон і не втратити роботу • Яку інформацію про пацієнта категорично не можна пересилати у месенджерах. • Відповідальність: що буває, якщо дані потрапили у відкритий доступ. • Як діяти, якщо випадково надіслали фото/документ не туди. • 4. Цифрова гігієна і профілактика кіберстресу • Як не “зависати” в чатах і соцмережах після зміни. • Як правильно організувати роботу з телефоном, щоб не проґавити важливе і не вигоріти. • Як прибрати зайві сповіщення, підозрілі додатки і зробити “чистку пристрою”. • 5. Практичні кейси + відповіді на запитання • Алгоритм дій у разі зламу акаунта чи втрати даних пацієнта. • Як перевірити, чи ваш телефон або комп’ютер “зламаний”. • Що робити, якщо у чаті надсилають фальшиві документи чи посилання. • 6. Відповіді на запитання учасників

Тривожно-депресивні розлади (ТДР) можуть ховатися за звичайними соматичними скаргами, погіршувати працездатність та ускладнювати лікування основних захворювань – і водночас залишатися непоміченими. Вчасне розпізнавання цих станів важливе для будь-якого лікаря, адже правильний підхід рятує пацієнтів від хронізації процесу та ризику ауто- чи гетероагресії. На цьому заході ви навчитеся використовувати сучасні стандартизовані скринінгові інструменти для діагностики ТДР, розпізнавати соматичні маски, оцінювати коморбідність та підбирати індивідуальні алгоритми ведення пацієнтів. Ви засвоїте фармакотерапевтичні та психотерапевтичні підходи, біопсихосоціальну модель лікування, а також навчитеся ефективно комунікувати з пацієнтами у складних соціальних умовах, зокрема ветеранами та внутрішньо переміщеними особами. Після заходу ви зможете впевнено діагностувати ТДР, швидко визначати клінічні алгоритми для ведення пацієнтів, що суттєво підвищить якість медичної допомоги та полегшить профілактику ускладнень. • Вступ (актуальність проблеми, статистика, ВООЗ, Україна, війна). • Визначення, класифікація (МКХ-11, DSM-5). • Клінічні прояви (тривожність, депресія, коморбідність, соматичні маски). • Діагностика (скринінг, шкали PHQ-9, GAD-7, HADS, алгоритм для лікаря будь-якої спеціальності). • Диференційна діагностика. • Сучасні підходи до лікування: • фармакотерапія (антидепресанти, анксиолітики, ад’ювантні препарати); • психотерапія (КПТ, майндфулнес, інші підходи); • біопсихосоціальна модель; • немедикаментозні методи (сон, фізична активність, харчування). • ТДР у контексті війни (ПТСР, резилієнс, підтримка лікарів первинної ланки). • Клінічні випадки. • Алгоритми для практики лікаря (сімейного, невролога, кардіолога, ендокринолога). • Висновки. • Обговорення запитань.

Чхання, закладеність носа, свербіж, сльозотеча — саме з такими скаргами пацієнти масово звертаються до лікаря у період сезонної алергії. Попри поширеність цих симптомів, контроль захворювання часто залишається недостатнім: пацієнти роками отримують симптоматичне лікування без досягнення стабільного ефекту. Сучасний підхід передбачає не лише швидке полегшення симптомів, а й глибше розуміння причин захворювання, правильну діагностику та вибір довгострокової стратегії лікування. Розглядаються ключові клінічні та практичні аспекти ведення пацієнтів: вибір препаратів для симптоматичної терапії, типові помилки, роль лабораторної діагностики у виявленні алергенів, інтерпретація результатів алергологічних обстежень, показання до алерген-специфічної імунотерапії та перехід від контролю симптомів до контролю захворювання. Учасники отримають практичні знання про поширені синдроми та нозології, комплексний розбір взаємопов’язаних тем і методик обстеження, а також можливість поставити питання спікерам у прямому ефірі. Програма заходу • Симптоматичне лікування сезонної алергії: як швидко і ефективно досягти контролю — онлайн лекція • Персоналізований підхід при сезонній алергії: від лабораторної діагностики до АСІТ — онлайн лекція • Сезонна алергія у дітей: прості відповіді на складні питання щоденної практики — онлайн лекція • Доповідь здійснюється за підтримки компанії ПРО-ФАРМА та не є підставою для нарахування балів фахівцям у сфері охорони здоров’я за системою безперервного професійного розвитку Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Раптове погіршення стану новонародженого після виписки з пологового будинку – це завжди клінічно складна й загрозлива ситуація. У цей період критичні стани часто проявляються неспецифічними симптомами, що ускладнює ранню діагностику й підвищує ризик запізнілого втручання. Найбільш поширеними причинами гострого колапсу після сьомої доби життя є дуктус-залежні вроджені вади серця, неонатальний сепсис та ендокринно-метаболічні порушення, які можуть швидко призводити до розвитку шоку й поставити життя дитини під загрозу. На цьому заході ви навчитеся розпізнавати зміни та вести новонароджених із раптовим критичним погіршенням стану після виписки. Ви дізнаєтеся про основні причини неонатального колапсу, клінічні ознаки порушення перфузії та шоку в новонароджених, а також сучасні алгоритми первинного оцінювання і стабілізації пацієнта. Ви розглянете принципи диференційної діагностики між кардіогенними, септичними і метаболічними причинами критичного стану, а також основні лікувальні підходи в перші години госпіталізації. Після навчання ви зможете швидко орієнтуватись у складних клінічних ситуаціях, пов’язаних із раптовим колапсом новонародженого, своєчасно розпізнавати ознаки шоку і застосовувати чіткі алгоритми первинної стабілізації. • Вступ: проблема раптових критичних станів у новонароджених • Неонатальний період та особливості клінічної презентації після виписки • Чому симптоми часто неспецифічні • Найпоширеніші причини раптового колапсу після 7-ї доби життя • Дуктус-залежні вроджені вади серця • Неонатальний сепсис і септичний шок • Ендокринні та метаболічні порушення (зокрема вроджена гіперплазія наднирників) • Клінічні ознаки критичного стану і шоку в новонароджених • Ранні та пізні ознаки порушення перфузії • Класифікація шоку • Основні клінічні червоні прапорці • Алгоритм первинного оцінювання і стабілізації новонародженого після надходження до стаціонару • Первинний огляд та оцінювання життєвих функцій • Пріоритети стабілізації (ABCDE-підхід) • Особливості ведення пацієнта з підозрою на кардіогенний, септичний або метаболічний шок • Початковий діагностичний алгоритм • Необхідні клінічні, лабораторні та інструментальні дослідження • Мінімальний діагностичний пакет у перші години госпіталізації • Диференційна діагностика критичних станів • Початкове ведення основних причин критичного стану • Невідкладна допомога в разі дуктус-залежних вад серця • Раннє лікування сепсису й септичного шоку • Адреналовий криз при вродженій гіперплазії наднирників • Корекція електролітних порушень у разі адреналового кризу • Патофізіологія гіпонатріємії та гіперкаліємії • Алгоритм розрахування інфузійної терапії • Практичні клінічні рекомендації • Висновки та практичні клінічні акценти • Алгоритм дій лікаря у разі раптового колапсу новонародженого • Основні діагностичні орієнтири для раннього розпізнавання критичних станів • Q&A

Післяопераційні ультразвукові зміни іноді нелегко відрізнити від ускладнень, а помилка в інтерпретації може призвести як до пропущеного абсцесу чи жовчної колекції, так і до необґрунтованих повторних втручань. На цьому заході ви навчитеся оцінювати УЗ-картину після найпоширеніших операцій, розпізнавати нормальні післяопераційні зміни та своєчасно виявляти патологію. Після навчання ви зможете впевнено інтерпретувати результати УЗД після оперативних втручань і визначати подальшу тактику ведення пацієнта. • Особливості УЗД після холецистектомії: норма, ускладнення • Особливості УЗД після апендектомії: норма, ускладнення • Особливості УЗД гриж післяопераційних рубців, ендометріоз передньої черевної стінки • Особливості УЗД після пластики гриж • Особливості УЗД після тиреоїдектомії • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Загальна анестезія в стоматології вам досі схожа на «екстремальний спорт»? Стоматологічні процедури під седацією чи загальним знеболенням – це щільний пацієнтопотік, робота одразу в кількох кабінетах й готовність діяти миттєво у критичній ситуації. Для медсестри-анестезистки це особлива зона відповідальності, яка в Україні досі не має чіткої нормативної бази. Усе тримається на особистій підготовці. На заході ви отримаєте структуровані знання та алгоритми, яких немає у наказах та інструкціях, але які щодня рятують життя. Ви навчитеся швидко готувати пацієнта і робоче місце, працювати в різних анестезіологічних бригадах, налаштовувати моніторинг за міжнародними стандартами і діяти впевнено у разі гіпоксії, апное чи анафілаксії. Ви детально розглянете роль медсестри-анестезистки у безпечному проведенні анестезії. • Актуальність амбулаторної анестезіології у стоматології. • Роль медичної сестри-анестезистки у безпечному проведенні процедур амбулаторної анестезіології. • Організаційні аспекти роботи • Моделі взаємодії: адміністратор, медсестра кабінету, анестезіологічна бригада. • Алгоритм розподілу обов’язків та взаємодії під час робочого дня. • Організація зміни, передача пацієнтів (handover). • Локальні протоколи і стандарти безпеки. • Передопераційний етап • Підготовка робочого місця та перевірка обладнання. • Підготовка медикаментів: маркування, облік наркотичних і психотропних препаратів. • Підготовка пацієнта до знеболення: вибір місця ПВК, налагодження інфузії. • Заповнення передопераційного чекліста: ідентифікація пацієнта, алергологічний анамнез, останнє приймання їжі/рідини, супутні захворювання. • Документація та комунікація з анестезіологом. • Ведення загального знеболення/седації • Обов’язки медсестри під час індукції, підтримки та завершення анестезії. • Моніторинг життєво важливих функцій: SpO₂, пульс, артеріальний тиск, капнографія. • Алгоритми дій у разі критичних станів: гіпоксія, апное, анафілаксія. • Післяопераційний етап • Організація постанестезіологічної палати (rest room/PACU). • Критерії переведення пацієнта з операційної до зони відновлення. • Моніторинг у ранньому післяопераційному періоді, профілактика ускладнень. • Активізація пацієнта, контроль болю, оцінювання стану перед виписуванням. • Надання письмових та усних рекомендацій пацієнту/супроводу. • Q&A сесія • Відповіді на запитання учасників. • Розбір клінічних прикладів і типових помилок.

Синдром хронічної втоми – це не просто стан, коли «немає сил». Це виснаження, яке не минає після сну, порушує концентрацію, пам’ять і навіть заважає виконувати звичні повсякденні дії. Пацієнти довго шукають відповіді, ходять від одного спеціаліста до іншого, а справжня причина лишається невиявленою. На цьому заході ви дізнаєтеся, як відрізнити міалгічний енцефаломієліт/синдром хронічної втоми (МЕ/СХВ) від інших схожих хвороб. Ви зрозумієте, чому симптоми часто доповнюються депресією, фіброміалгією чи неврозами і не пропустите цей діагноз навіть у складних випадках. Ви отримаєте практичні алгоритми обстеження, критерії діагностики та розуміння, коли залучати мультидисциплінарну команду. Після навчання ви зможете вчасно розпізнавати синдром хронічної втоми, будувати ефективну стратегію лікування та координувати роботу з неврологами, психіатрами, фізіотерапевтами й імунологами. Це допоможе пацієнтам повернутися до нормального життя, зменшить ризик хронізації стану й полегшить психоемоційний тягар від «невидимого» захворювання. • Визначення поняття міалгічний енцефаломієліт/синдром хронічної втоми • Загальна характеристика захворювання • Теоретичні аспекти міалгічного енцефаломієліту/синдрому хронічної втоми • Епідеміологія • Етіологія • Патофізіологія (центральна, вегетативна, імунна системи, метаболізм, мікробіом) • Класифікація • Клінічна картина та діагностика міалгічного енцефаломієліту/синдрому хронічної втоми • Клінічні прояви (втома, когнітивна дисфункція, сон, вегетативні розлади) • Фактори ризику • Діагностичний підхід у дорослих (зокрема з post-COVID fatigue) • Обстеження • Диференціальна діагностика • Критерії (Канада, IOM/NAM, NICE) • Менеджмент і лікування • Загальний підхід • Варіанти лікування (фармакологічні, немедикаментозні) • Емпіричні та нові методи • Моніторинг • Ускладнення • Прогноз • Міждисциплінарний підхід • Роль команди (невролог, імунолог, психіатр, фізіотерапевт тощо) • Координація та комунікація для покращення результатів • Відповіді на запитання

Лікарі здобудуть навички ідентифікації груп лікарських засобів з високим гепатотоксичним потенціалом. Застосування діагностичних критеріїв та шкал, зокрема RUCAM, для оцінки причинно-наслідкового зв’язку. Розпізнавання основних клініко-морфологічних патернів МІУП: гепатоцелюлярного, холестатичного та змішаного. Проведення диференційної діагностики МІУП з вірусними, аутоімунними та метаболічними захворюваннями печінки. Формування алгоритму ведення пацієнта з підозрою на МІУП, включаючи тактику відміни препарату. Оцінювання показань до призначення специфічної терапії: N-ацетилцистеїну, кортикостероїдів та УДХК. Інтерпретація результатів лабораторних та інструментальних досліджень у контексті діагностики МІУП. Прогнозування перебігу та наслідків МІУП, включаючи ризик розвитку гострої печінкової недостатності. Консультування пацієнтів щодо потенційної гепатотоксичності препаратів та моніторингу безпеки терапії. Програма заходу • Які сучасні класифікації МІУП та їх клінічне значення? • Як об’єктивізувати причинно-наслідковий зв’язок між прийомом препарату та ураженням печінки за допомогою шкали RUCAM? • Які патогенетичні механізми лежать в основі ідіосинкратичних та внутрішніх МІУП? • В чому полягають особливості МІУП, спричинених антибіотиками, НПЗП, статинами та препаратами біологічної терапії? • Який алгоритм диференційної діагностики при підозрі на МІУП для виключення вірусних, аутоімунних та метаболічних захворювань печінки? • Коли показане проведення біопсії печінки та які гістологічні патерни є характерними для МІУП? • Які принципи менеджменту пацієнтів з МІУП, включаючи стратегії відміни препарату та призначення патогенетичної терапії? • Яка роль N-ацетилцистеїну, кортикостероїдів та урсодезоксихолевої кислоти в лікуванні різних типів МІУП? • Як моніторити пацієнта після перенесеного МІУП та які критерії повного одужання? • Які фактори ризику (генетичні, вікові, супутні захворювання) впливають на розвиток та тяжкість МІУП? Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Вторинні глаукоми є однією з найбільш складних проблем сучасної офтальмології через клінічну гетерогенність, складні патогенетичні механізми та високий ризик швидкої втрати зорових функцій. Частка таких недуг серед глаукоматозних уражень має тенденцію до зростання у зв’язку зі старінням населення, збільшенням кількості інтраокулярних втручань, а також поширеністю запальних і судинних захворювань ока. Вторинні глаукоми часто є тим викликом, коли стандартних алгоритмів первинної глаукоми недостатньо. На цьому заході будуть детально висвітлені сучасні підходи до класифікації вторинних глауком, а також клінічні особливості найбільш поширених форм: факогенної, увеальної та неоваскулярної. Ви розглянете типові й атипові клінічні кейси, що допоможе краще зрозуміти патогенетичні механізми, основні діагностичні ознаки та логіку вибору тактики лікування. Ви отримаєте структуроване бачення принципів доказового менеджменту вторинних глауком у реальній клінічній практиці. Після навчання ви будете краще орієнтуватись у складних клінічних випадках вторинних глауком і зможете адаптувати лікувальну стратегію, зважаючи на етіологію та механізми підвищення внутрішньоочного тиску. • Актуальність теми. • Сучасна класифікація вторинної глаукоми. • Клінічні особливості факогенної глаукоми. • Клінічні особливості увеальної глаукоми. • Клінічні особливості неоваскулярної глаукоми. • Огляд інших видів вторинної глаукоми. • Принципи доказового менеджменту. • Відповіді на запитання.

Атипова пневмонія – майстер маскування: кашель помірний, легені звучать чисто, а тим часом пацієнт може бути на крок від ГРДС. Стандартні антибіотики часто безсилі, а діагностика ускладнюється тим, що збудника нерідко дуже складно ідентифікувати. На майстер-класі ви дізнаєтеся, як запідозрити атипову пневмонію навіть у разі стертої симптоматики, які обстеження дійсно необхідні та як швидко розпочати ефективну терапію. Зʼясуємо, чому макроліди чи фторхінолони можуть врятувати життя там, де бета-лактами безсилі, і як діяти, коли хворий у групі високого ризику або інфекція поширюється в колективі. Після майстер-класу ви зможете впевнено виявляти «тихі» випадки атипової пневмонії, обирати оптимальні діагностичні та лікувальні стратегії для різних категорій пацієнтів і вчасно запобігати ускладненням. • Що таке атипова пневмонія: сучасний контекст нозології • Коли варто запідозрити атипову пневмонію • Типові атипові збудники: mycoplasma, chlamydia, legionella, coxiella, pneumocystis, віруси • Чи типовими є прояви атипової пневмонії: від сухого кашлю до неврологічних симптомів • Випадки з практики: клінічні маски, що вводять в оману • Діагностичні алгоритми: від клінічної інтуїції до ПЛР • Діагностичні пастки • Що потрібно знати лікарю первинної ланки та вузькопрофільному спеціалісту • Атипова пневмонія у пацієнтів з імунодефіцитом • Відповіді на запитання учасників