Онлайн-курси БПР — 2026

Все, що стосується сучасної кольпоскопії та правильної інтерпретації змін шийки матки, зібрано у повноцінній навчальній програмі. Програма побудована так, щоб крок за кроком сформувати чітке розуміння того, як оцінювати кольпоскопічні картини, розпізнавати різні типи змін і обирати подальшу тактику. Від анатомії та техніки проведення до інтерпретації різних кольпоскопічних знахідок — чіткі критерії, алгоритми, приклади, реальні кейси та можливість застосувати знання у щоденній практиці. Учасники отримають розуміння анатомічних особливостей шийки матки, опанують методику проведення кольпоскопії, дізнаються сучасні підходи до скринінгу раку шийки матки та ключові моменти цитологічної класифікації Bethesda. Навчання охоплює класифікацію IFCPC, стандартизований опис знахідок, розрізнення АКК І та АКК ІІ ступеня, підозрілі на інвазію картини, неспецифічні зміни та поширені діагностичні «пастки». Також розглядаються навички роботи з матеріалом: забір цитології, холодна і термічна біопсії, зішкріб цервікального каналу — з правилами, протипоказаннями та показаннями. Переваги навчання: поетапне опрацювання матеріалу, закритий чат, обговорення кейсів, підтримка куратора, додаткові матеріали та сертифікат із балами БПР. Формат участі — онлайн. Тривалість — 4 тижні. Курс передбачає супровід куратора та 16 балів БПР. Програма заходу • БЛОК 1. Нормальна анатомічна та кольпоскопічна картина шийки матки • Онлайн лекція • Лекція 1. Анатомічні та гістологічні особливості шийки матки. Методика проведення кольпоскопії • Лекція 2. Класифікація IFCPC для стандартизації кольпоскопічної термінології. Загальна оцінка кольпоскопічної картини • Лекція 3. Нормальна кольпоскопічна картина шийки матки • Лекція 4. Процеси вікової трансформації кольпоскопічної картини шийки матки • Лекція 5. Розбір причин неадекватної кольпоскопічної картини • Q&A сесія з куратором на основі першого блоку • БЛОК 2. Скринінг раку шийки матки. Показання та протипоказання до кольпоскопії. Кольпоскопічний діагноз • Онлайн лекція • Лекція 1. Світові та вітчизняні підходи до скринінгу раку шийки матки. Класифікація цитологічних заключень Bethesda • Лекція 2. Показання та протипоказання до кольпоскопії • Лекція 3. Ідентифікація зони трансформації та плоскоклітинної метаплазії • Лекція 4. Правила постановки кольпоскопічного діагнозу • Q&A сесія з куратором на основі другого блоку • БЛОК 3. Аномальні кольпоскопічні картини І та ІІ ступеня • Онлайн лекція • Лекція 1. Поняття «Аномальна кольпоскопічна картина» • Лекція 2. Аномальні кольпоскопічні картини легкого ступеня • Лекція 3. Виражене ураження шийки матки (АКК ІІ ступеня) • Q&A сесія з куратором на основі третього блоку • БЛОК 4. Кольпоскопічна картина раку шийки матки. Неспецифічні та інші кольпоскопічні картини • Онлайн лекція • Лекція 1. Ураження шийки матки з підозрою на інвазію. Атипові судини • Лекція 2. Неспецифічні ознаки кольпоскопічних картин • Лекція 3. Вроджена зона трансформації • Лекція 4. Інші кольпоскопічні картини • Лекція 5. Кольпоскопія у вагітних • Q&A сесія з куратором на основі четвертого блоку • БОНУСНИЙ БЛОК. Практичні навички: методики забору цитологічного зразка, біопсій шийки матки та зішкрібу цервікального каналу • Онлайн лекція • Лекція 1. Забір цитологічного зразка: умови, протипокази, правила • Лекція 2. Біопсія: холодна, термічна. Плюси і мінуси кожного з методів • Лекція 3. Показання та протипоказання до зішкрібу цервікального каналу. Методика взяття матеріалу • Q&A сесія з куратором на основі бонусного блоку Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Невідкладні стани в амбулаторній практиці становлять одну з найбільш важливих сфер роботи лікаря первинної ланки, оскільки виникають раптово, часто без типової клінічної картини і потребують негайного прийняття рішень. Перші хвилини після розвитку критичного стану є визначальними для подальшого прогнозу пацієнта до моменту прибуття екстреної медичної допомоги. В умовах обмежених ресурсів і часу від лікаря вимагається чітке дотримання алгоритмів дій, швидке оцінювання стану й правильна первинна тактика. Окремо слід зважати на юридичні ризики, що виникають у разі помилок у веденні таких ситуацій. На цьому заході ви опануєте сучасні підходи до ведення невідкладних станів в амбулаторній практиці з акцентом на алгоритмічність дій. Ви розглянете організацію надання допомоги, а також первинне оцінювання пацієнта за алгоритмом ABCDE як базовий інструмент швидкої клінічної орієнтації. Окрім цього, ви проаналізуєте основні невідкладні стани, зокрема анафілаксію, гострий коронарний синдром, гіпертонічний криз, інсульт, судомний синдром, бронхіальну астму, гіпоглікемію та вазовагальні реакції. Після навчання ви зможете швидко розпізнавати критичні стани, застосовувати стандартизовані алгоритми невідкладної допомоги та організовувати своєчасний виклик і передання пацієнта бригаді ЕМД. • Організація роботи, оснащення кабінету, алгоритм дій персоналу в критичній ситуації. • Первинне оцінювання пацієнта за алгоритмом ABCDE. • Анафілаксія: розпізнавання клінічних проявів, алгоритм невідкладної допомоги, дозування та введення адреналіну, типові помилки. • Гострий коронарний синдром: ранні й атипові симптоми, дії медичного персоналу до прибуття ЕМД, медикаментозна підтримка пацієнта. • Гіпертонічний криз: диференціація невідкладного й ургентного кризу, оцінювання ураження органів-мішеней, алгоритм допомоги. • Інсульт: FAST / BE-FAST, раннє розпізнавання інсульту, критично важливі дії до госпіталізації. • Судомний синдром: алгоритм дій, безпека пацієнта, контроль дихальних шляхів, типові помилки. • Бронхіальна астма: оцінювання тяжкості стану, невідкладна терапія. • Гіпоглікемія та вазовагальні реакції: швидка диференціація причин втрати, невідкладна допомога, профілактика повторних епізодів. • Юридичні аспекти і комплектація аптечки невідкладної допомоги. Фіксація дій медичного персоналу, обов’язкове оснащення та препарати для надання допомоги. • Розбір типових помилок у наданні невідкладної допомоги в амбулаторних умовах. Реальні кейси та вирішення проблем, які трапляються найчастіше. • Відповіді на запитання.

Метотрексат – основний системний препарат для лікування середньотяжкого і тяжкого псоріазу, але неправильне дозування, недотримання протипоказань чи відсутність моніторингу можуть спричинити серйозні ускладнення. На заході ви навчитеся правильно підбирати дозу і схему застосування метотрексату, оцінювати показання й протипоказання, моніторити стан пацієнтів під час лікування та безпечно поєднувати препарат з іншими системними й біологічними засобами. Після навчання ви зможете безпечно та ефективно застосовувати метотрексат, підвищити прихильність пацієнтів до лікування й мінімізувати ризик токсичних ускладнень. Отже, ви будете забезпечувати сучасний і доказовий підхід до лікування псоріазу. • Вступ. Сучасне місце метотрексату в терапії псоріазу • Реалії та тенденції лікування псоріазу в сучасній дерматології • Позиція метотрексату згідно з міжнародними та національними рекомендаціями • Механізм дії метотрексату при псоріазі • Імуносупресивні та протизапальні властивості • Порівняння з іншими системними препаратами • Показання та критерії відбору пацієнтів • Клінічні форми псоріазу для призначення метотрексату • Протипоказання, обмеження, побічні ефекти • Скринінг та підготовка пацієнта до терапії • Схеми й особливості застосування метотрексату • Таблетовані та ін’єкційні форми • Розрахування дози, вибір режиму введення • Супровідна терапія: фолієва кислота і профілактика ускладнень • Моніторинг безпеки та ефективності • Алгоритм лабораторних обстежень перед початком та під час лікування • Ведення пацієнта у разі розвитку побічних реакцій • Коли і як приймати рішення щодо скасування або корекції лікування • Взаємодія з іншими лікарськими засобами та особливості у специфічних групах пацієнтів • Поєднання з біологічною терапією • Лікування у пацієнтів із супутніми захворюваннями (печінка, нирки, онкопатологія, вагітність) • Відповіді на запитання

Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) – одна з найпоширеніших і водночас найскладніших для ведення патологій у клінічній практиці. Важливо розглядати СПКЯ не лише як гінекологічну проблему, а як комплексний мультисистемний стан, що впливає на репродуктивне, метаболічне та психоемоційне здоров’я жінки. Сучасний підхід до СПКЯ передбачає міждисциплінарну взаємодію з ендокринологом, дієтологом, дерматологом, а за потреби й психотерапевтом. Завдяки такому формату роботи можна підвищити ефективність лікування, профілактувати ускладнення і зберігати високий рівень довіри пацієнтки до лікаря. На цьому заході ви отримаєте цілісне розуміння СПКЯ, дізнаєтеся про сучасні підходи до гормональної та інструментальної діагностики, а також про принципи індивідуалізованого ведення. Після навчання ви зможете впевнено орієнтуватись у клінічних ситуаціях, пов’язаних із порушеннями менструального циклу, безпліддям, гіперандрогенними станами й метаболічними порушеннями. Ви зможете обрати обґрунтовану тактику лікування, водночас зважаючи на репродуктивні плани пацієнтки й оцінюючи довгострокові ризики. • СПКЯ: сучасний погляд • Фенотипи СПКЯ • Гормональна діагностика СПКЯ • УЗ-діагностика та AMH при СПКЯ • СПКЯ та інсулінорезистентність • СПКЯ і репродуктивні плани пацієнтки • Контрацепція та ведення пацієнток без репродуктивних планів при СПКЯ • Психоемоційні аспекти СПКЯ • Клінічні кейси

МРТ хребта – ефективний метод діагностики причин болю в спині та неврологічного дефіциту. Від правильної інтерпретації зображень залежить подальша тактика ведення пацієнта, обґрунтованість направлення на інвазивні втручання й ефективність консервативного лікування. Через незнання особливостей МРТ-діагностики або відсутність системного підходу до аналізу знімків можна не помітити клінічно значущу патологію, а також це може призводити до гіпердіагностики й помилкових клінічних рішень. На цьому заході ви опрацюєте структурований підхід до інтерпретації МРТ хребта відповідно до анатомічних і вікових особливостей. Ви розглянете типові МР-прояви дегенеративних, травматичних, запальних, інфекційних і пухлинних уражень, а також післяопераційні зміни. Ви навчитеся формувати правильний протокол опису й розглянете найпоширеніші діагностичні помилки. Після навчання ви зможете впевнено інтерпретувати МРТ-зміни при гострому й хронічному болю в спині, радикулопатіях, наслідках травм і хірургічних втручань, а також визначати подальшу клінічну тактику ведення пацієнта. • Вступ. • Анатомічні й вікові особливості хребта. • Алгоритм інтерпретації МРТ хребта і структурований протокол опису. • Дегенеративні захворювання. • Травматичні ураження. • Запальні та інфекційні процеси. • Пухлини. • Післяопераційні зміни. • Типові помилки інтерпретації. • Висновки.

Онлайн-навчання допомагає медичному персоналу зберігати емоційну стабільність у складних ситуаціях під час спілкування з пацієнтами, знаходити підхід до різних типів людей і вирішувати конфліктні ситуації будь-якого рівня складності. Учасники розвиватимуть навички пацієнт-орієнтованої комунікації, покращать командну роботу та зменшать рівень стресу. Навчальні матеріали доступні в записі на онлайн-платформі, що дає змогу опрацьовувати уроки у зручний час і з будь-якого гаджета. У вартість входять доступ до навчальних матеріалів, підтримка на онлайн-платформі, домашні завдання з перевіркою та зворотним зв’язком від куратора, супровід у Telegram, тестування після завершення навчання та електронний сертифікат. За проходження учасник отримує 12 балів БПР. Програма заходу • Модуль 1. Пацієнт-орієнтована взаємодія. Роль медичної сестри у сервісному функціонуванні медичного закладу • Очікування пацієнтів • Роль та зона впливу медичної сестри • Корпоративні ціннності і сервісні стандарти • Теорія «Емоційного банківського рахунку» • Модуль 2. Створення і підтримання контакту з пацієнтом • Техніки створення атмосфери довіри з пацієнтом • Невербальна комунікація: як підсилити контакт без слів • Супровід пацієнта в медичному закладі • Модуль 3. Типи поведінки людей DISC - ключі до ефективної комунікації • Чому люди різні і як на це реагувати? • 4 типи особистості DISC - особливості підходу • Потенційні конфлікти між різними типами і стратегії поведінки для їх уникнення • Модуль 4. Особливості робочої взаємодії в клініці • з пацієнтами • з лікарями • з адміністративним персоналом • Модуль 5. Алгоритм поведінки в конфліктних ситуаціях • Що є хорошого у конфліктах? • Чому пацієнти бувають конфліктними • Емоції під час конфлікту • 8 крокова формула для уникнення конфлікту • Помилки, якими можна посилити конфлікт • Модуль 6. Інструменти професійного саморозвитку. Методи профілактики професійного вигоряння • Що почитати? • Як зберігати баланс життя/робота? • Як відпочивати, щоб повноцінно відновлюватись Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Хронічне безсоння – це складний розлад, який легко переплутати з парасомніями, СОАС чи тривожними станами. Важливо добре розуміти механізми гіперзбудження та класифікацію ICSD-3, адже тільки так можна чітко визначити справжню причину порушення сну. На цьому заході ви дізнаєтеся, як диференціювати інсомнії, працювати зі щоденником та ефективністю сну (SE), застосовувати КПТ-Б на практиці й пояснювати пацієнту механізми так, щоб він ретельно дотримувався ваших рекомендацій. Ви зрозумієте, коли призначити фармакотерапію, які препарати працюють краще у конкретних випадках та як безпечно комбінувати їх через стратерію Bridge Therapy. Після навчання ви зможете впевнено лікувати пацієнтів з хронічним безсонням, скорочувати тривалість лікування та підвищувати рівень його ефективності навіть у складних випадках з тривожними розладами або неуспішними спробами терапії в минулому. • Класифікація розладів сну та місце інсомнії • Огляд класифікації порушень сну за ICSD-3. • Інсомнія як симптом чи окремий розлад. • Сім основних категорій розладів сну. • Диференційні діагнози: розлади інсомнії, розлади дихання, пов’язані зі сном (СОАС), розлади руху (СНН). • Патофізіологія, діагностика та парасомнії • Модель гіперзбудження (hyperarousal) як основа хронічного безсоння. • Модель 3П: схильні, провокувальні та підтримувальні фактори. • Сонний параліч як REM-феномен: збереження REM-атонії при активації свідомості, зв’язок із нарколепсією. • Діагностика хронічної інсомнії та інструменти • Клінічні критерії хронічної інсомнії. • Щоденник сну як золотий стандарт. • Розрахування ефективності сну (SE) і терапевтична ціль SE > 85%. • Додаткові шкали: ISI (Insomnia Severity Index). • Когнітивно-поведінкова терапія для інсомнії (КПТ-Б) • Основний метод першої лінії лікування. • Основні компоненти КПТ-Б: • 1. Обмеження сну (SRT): підвищення гомеостатичного потягу до сну, розрахування часу в ліжку. • 2. Контроль стимулів: відновлення асоціації ліжка зі сном, правило 15–20 хвилин. • 3. Когнітивна реструктуризація: тривога очікування, робота з неадаптивними переконаннями щодо сну. • Фармакотерапія та раціональний вибір • Роль медикаментів як короткострокового інструмента. • Основні групи препаратів: • 1. Z-препарати: індукція сну, ризик залежності. • 2. Агоністи мелатоніну: корекція циркадних ритмів. • 3. Антагоністи орексину: сучасний механізм впливу на сон. • Ризики: толерантність, залежність, падіння у літніх людей. • Обережність під час ведення пацієнтів похилого віку. • Клінічна інтеграція та управління лікуванням • Стратегія Bridge Therapy. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Коли йдеться про судинний доступ у дітей, точність і швидкість виходять на перший план. Один неправильний кут чи затримка перетворять ефективне лікування на стрес і ризики. Проблеми важкого венозного доступу, ускладнення катетеризації та порушення алгоритмів є болючою темою для багатьох відділень, навіть попри розвиток технологій. На цьому заході ви отримаєте чітку систему дій: від вибору типу доступу (PICC, CVC, UVC, внутрішньокістковий) до використання ультразвукової навігації за принципами in-plane/out-of-plane. Розглянете типові помилки, навчитеся працювати з важким доступом, вчасно розпізнавати ускладнення та запобігати інфекціям. Після заходу ви зможете впевнено забезпечувати венозний доступ у дітей будь-якого віку, мінімізувати ризики та діяти злагоджено навіть у критичних ситуаціях. • Вступ і актуальність • Клінічні виклики забезпечення венозного доступу у дітей. • Короткий огляд сучасних рекомендацій та поширених помилок. • Вибір судинного доступу: стратегія та алгоритми • Показання до периферичного, центрального та внутрішньокісткового доступу. • Огляд варіантів венозного доступу у дітей: PICC, CVC, IAP, UAC, UVC та внутрішньокістковий доступ. • Клінічні алгоритми вибору: шок, дегідратація, важкий доступ. • Ультразвукова навігація: покроковий підхід • Принципи використання УЗД при канюляції: in-plane/out-of-plane. • Як візуалізувати вени, уникати артерій, обирати оптимальну глибину. • Коротке відео з коментарями експерта. • Типові труднощі: колапс вени, неправильний кут, відсутність потоку. • Ускладнення і профілактика • Найчастіші ускладнення: екстравазація, тромбоз, інфекція, пошкодження артерії. • Як мінімізувати ризики: асептика, правильна фіксація, контроль прохідності. • Алгоритм дій у разі втрати доступу в критичного пацієнта (зокрема, внутрішньокістковий). • Відеодемонстрація встановлення катетера • Розбір клінічного кейсу з катетерасоційованої інфекції кровотоку • Q&A-сесія

Один неправильний рух – і або блокада просто не працює, або пацієнт матиме дисфункцію органів малого тазу. На цьому заході буде проводитись онлайн-демонстрація на моделі, протягом якої ви дізнаєтеся більше про анатомію периферичних нервів і попереково-крижового сплетення. Ви вивчите дерматоми, маршрути нервів і взаєморозташування сплетінь, щоб оптимізувати дозування анестетика й мінімізувати ризики ускладнень. Після навчання ви впевнено застосовуватимете периферичні блокади як альтернативу епідуральній аналгезії під час втручань на органах малого тазу. Практична частина заходу дасть змогу відпрацювати УЗ-візуалізацію і техніки блокад для безпечного й точного знеболення пацієнта. • Анатомія та іннервація малого тазу • Іннервація відповідними дерматомами органів малого тазу. • Поперекове та крижове сплетення: роль в іннервації органів малого тазу. • Альтернатива епідуральній аналгезії • Периферичні блокади як ефективна альтернатива епідуральній аналгезії під час гінекологічних, урологічних і проктологічних втручань. • Порівняння показань, переваг та можливих ускладнень. • Демонстрація на моделі • Ультразвукова візуалізація периферичних нервів та сплетень, які іннервують органи малого тазу. • Практичні техніки УЗ-візуалізації блокад • Ефективне проведення блокади квадратного м’яза попереку. • Техніка блокади соромітного нерва: позиціонування, підхід, контроль ефективності. • Міжфасціальні (площинні) блокади: принцип дії та застосування без прямої візуалізації нервів. • Q&A

Повідомлення поганих новин є одним із найбільш складних і водночас важливих аспектів клінічної практики. Онкологічні діагнози, хронічні та інвалідизуючі захворювання, несприятливі прогнози, ускладнення або неефективність лікування супроводжують роботу лікарів незалежно від спеціальності. Водночас у більшості фахівців відсутня системна підготовка з клінічної комунікації, зокрема щодо структурованого й етично вивіреного повідомлення поганих новин. Як наслідок, така взаємодія часто відбувається інтуїтивно, що підвищує ризик емоційної ескалації, конфліктів, професійного вигорання та юридичних наслідків для закладу охорони здоров’я. На цьому заході ви отримаєте системне розуміння клінічної комунікації та опануєте практичні інструменти повідомлення складної інформації. Учасники ознайомляться з міжнародно визнаними підходами й моделями, зокрема протоколами SPIKES і NURSE, а також Калгарі-Кембриджською моделлю. Окрім цього, буде висвітлена їх адаптація до українського культурного та клінічного контексту. Після навчання ви зможете структуровано проводити складні розмови з пацієнтами та їхніми близькими, зменшуючи емоційне навантаження і ризик конфліктів. • Загальні поняття клінічної комунікації • Роль комунікації у формуванні довіри та прихильності до лікування • Типові помилки лікарів у спілкуванні з пацієнтами • Межі відповідальності лікаря в комунікації • Вербальні та невербальні компоненти клінічного діалогу • Повідомлення поганих новин: клінічний та етичний контекст • Емоційні реакції пацієнтів і родичів: страх, заперечення, гнів, шок • Вплив контексту: амбулаторний прийом, стаціонар, ургентні ситуації • Етичні принципи інформування. Типові сценарії «невдалого повідомлення» та їхні наслідки • Структуровані підходи: протоколи SPIKES та NURSE • Приклади клінічних ситуацій застосування протоколів • Адаптація протоколів до українського культурного контексту • Часті помилки під час формального використання протоколів • Калгарі–Кембриджська модель клінічної комунікації • Загальна логіка та структура моделі • Побудова контакту з пацієнтом. Активне слухання й уточнення очікувань. Спільне формування розуміння проблеми. Узгодження плану лікування • Практичні приклади застосування моделі в складних розмовах • Проблемна комунікація в клінічній практиці • Пацієнт у стані емоційної дестабілізації • Запити на «неправду», приховування діагнозу • Комунікація з членами родини за тяжких прогнозів • Конфліктні ситуації та профілактика скарг • Межі професійної емпатії та самозахист лікаря • Пацієнтоорієнтована комунікація • Принципи пацієнтоорієнтованого підходу • Поважання автономії пацієнта • Спільне прийняття рішень (shared decision-making). Адаптація інформації до рівня розуміння пацієнта • Практичний воркшоп (інтерактив) • Рольові сценарії повідомлення поганих новин • Аналіз реальних клінічних кейсів учасників • Відпрацювання протоколів SPIKES та NURSE • Розбір типових помилок у безпечному середовищі • Формування індивідуального алгоритму комунікації • Відповіді на запитання

Майстер-клас про впровадження адміністрування протимікробних препаратів (антибіотик-стewардшип) 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Раціональне використання антибіотиків сьогодні є критичною складовою безпеки пацієнтів та якості медичної допомоги. Майстер-клас створений для спеціалістів, які впроваджують або планують впроваджувати адміністрування антимікробних препаратів у своєму закладі. Основна ідея — показати чіткий, практичний та реалістичний алгоритм організації адміністрування протимікробних препаратів. У програмі майстер-класу буде розглянуто базові умови, кроки та ключові елементи впровадження адміністрування антибіотиків, а також ефективну комунікацію з лікарями під час змін: аргументацію рішень і роботу із запереченнями. Окремо буде акцентовано роль адміністрації лікарні у забезпеченні підтримки та сталості процесу та організацію мультидисциплінарного формату роботи (синергія лікарів, клінічних фармацевтів і медсестер). Учасникам також нададуть практичні інструменти для залучення фахівців відділень до щоденного адміністрування антибіотиків. Сучасно, практично, evidence-based. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Доступна система охорони здоров’я починається з доступних просторів медичних закладів. У цьому курсі ви дізнаєтеся, як правильно їх облаштовувати. Ми подивимося на вимоги державних будівельних норм та розберемося на реальних прикладах, чому вони саме такі. За цими формальностями стоять люди, для яких ми створюємо комфортні умови. Відвідувачі на кріслах колісних, з порушеннями зору чи слуху, ветерани з протезами, нейрорізноманітні чи літні люди та загалом всі, хто потрапляє до вас у заклад. Ви отримаєте чіткі рекомендації, як зробити простір закладу охорони здоров’я доступним. Та зможете почати змінювати його вже зараз. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

​Анемічний синдром є поширеним у пацієнтів із хворобами шлунково-кишкового тракту, як-от целіакія, запальні захворювання кишечника (ЗЗК), хронічний гастрит та інші. Залізодефіцитна анемія (ЗДА), яка виявляється у 32–69% дорослих пацієнтів, часто є єдиним проявом целіакії. У пацієнтів із ЗЗК анемія може бути маркером тяжкості захворювання та прогнозу. Водночас вона пов’язана не тільки з кровотечами, а й із порушенням засвоєння поживних речовин. Незнання механізмів розвитку анемії може призвести до неефективного лікування. Правильне оцінювання такого стану є основою для своєчасної діагностики та ефективного лікування захворювань шлунково-кишкового тракту. Навчальний майстер-клас «Анемічний синдром у пацієнтів із захворюванням шлунково-кишкового тракту» буде присвячений вивченню патогенезу й типів анемії, що супроводжують найпоширеніші гастроентерологічні захворювання: хронічний гастрит, ЗЗК, целіакію, пухлини ШКТ, пострезекційні стани й синдром мальабсорбції. Учасники розглянуть сучасні діагностичні алгоритми, зокрема інтерпретацію лабораторних показників і підходи до диференційної діагностики анемії в контексті патології ШКТ. Окрема увага буде приділена лікувальній тактиці: вибору між пероральним і парентеральним введенням препаратів заліза, корекції основної патології та нутритивним рекомендаціям. Захід підкреслить необхідність рутинного скринінгу анемії у пацієнтів з хронічними захворюваннями шлунково-кишкового тракту. • Вступ: • Актуальність анемії в практиці лікаря-гастроентеролога • Патогенез анемії при захворюваннях ШКТ • Типи анемії при захворюваннях ШКТ • Основні гастроентерологічні причини анемії: • Хронічний гастрит • Запальні захворювання кишківника • Целіакія • Пухлини ШКТ • Пострезекційні стани • Синдром мальабсорбції • Діагностичні алгоритми: • Лабораторні показники, інструментальні обстеження ШКТ • Підходи до диференційної діагностики • Лікувальна тактика: • Корекція основної патології ШКТ • Замісна терапія: пероральна vs парентеральна • Рекомендації щодо харчування та профілактики • Висновки: • Значення мультидисциплінарного підходу • Необхідність скринінгу анемії у пацієнтів з хронічними захворюваннями ШКТ • Відповіді на запитання

ТЕЛА вбиває раптово – її важливо розпізнати вчасно. Ви бачите пацієнта з задишкою, болем у грудях чи тахікардією і не можете зволікати. ТЕЛА є однією з головних причин раптової смерті, а вчасна діагностика та лікування рятують життя. Цей майстер-клас дасть вам чіткий алгоритм дій у ситуаціях, коли кожна хвилина важлива. Ви навчитеся диференціювати ТЕЛА навіть тоді, коли симптоми схожі на ГКС, пневмонію чи загострення ХОЗЛ. Знатимете, коли призначати КТ-ангіографію, як використовувати шкали Wells та Geneva, коли можна обійтися УЗД і коли потрібен тромболізис або хірургічне втручання. Освоїте навички швидкого оцінювання ризику, вибору антикоагулянтів і моніторингу пацієнтів після гострої фази. Інформацію буде подано на основі сучасних протоколів ESC та ACCP. Ви розберете всі діагностичні й терапевтичні кроки: від першого підозрілого симптому до вторинної профілактики. • 1. Фактори ризику венозного тромбоемболізму. Класифікація ТЕЛА за ризиком смерті • 2. Алгоритм діагностики ТЕЛА • Оцінювання клінічної ймовірності (Wells, Geneva). • КТ-ангіографія легеневих артерій (CTPA). • Лабораторна діагностика. • 3. Роль візуалізаційних методів • КТ-ангіографія – золотий стандарт. • УЗД вен нижніх кінцівок (альтернатива у разі неможливості КТ). • Ехокардіографія – у разі підозри на масивну ТЕЛА з нестабільною гемодинамікою. • 4. Тактика лікування залежно від ризику фатальних наслідків • 5. Антикоагулянтна терапія • 6. Показання до тромболітичної терапії • Абсолютні показання: гемодинамічна нестабільність. • Вибір препаратів: альтеплаза (100 мг за 2 години). • Протипоказання до тромболізису: розгляд хірургічного втручання або катетерної реперфузії. • 7. Сучасні інтервенційні методи • Катетерна тромбектомія або локальний тромболізис – альтернатива у разі протипоказань до системного тромболізису. • Роль мультидисциплінарної команди PERT (Pulmonary Embolism Response Team). • 8. Вторинна профілактика та моніторинг • Оцінювання ризику рецидиву (HERDOO2, DASH, Vienna score). • Роль компресійної терапії при посттромботичному синдромі. • 9. Особливості ТЕЛА у спеціальних категоріях пацієнтів • Онкохворі. • Вагітні. • Післяопераційні хворі. • 10. Основні оновлення рекомендацій ESC та ACCP • ESC 2019: акцент на стратифікацію ризику, амбулаторне лікування, PERT-команди. • ACCP 2021: перевага NOAC, оцінювання балансу ризику рецидиву/кровотечі для тривалості терапії. • Відповіді на запитання учасників

Лікарі здобудуть навички проведення диференційної діагностики між’ядерної офтальмоплегії та інших видів окорухових порушень, застосування знань анатомії медіального поздовжнього пучка для топічної діагностики, розпізнавання ключових клінічних патернів і півторасиндрому. Учасники навчаться формувати алгоритм діагностичного пошуку етіології, клінічно розрізняти однобічну та двобічну між’ядерну офтальмоплегію й інтерпретувати дані МРТ при підозрі на ураження медіального поздовжнього пучка та суміжних структур. Програма заходу • Заняття — 16:37 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • 1. Проводити диференційну діагностику між’ядерної офтальмоплегії (МЯО) та інших видів окорухових порушень, зокрема уражень III та VI пар черепних нервів. • 2. Застосовувати знання анатомії медіального поздовжнього пучка (МПП) для топічної діагностики рівня ураження стовбура мозку (міст, середній мозок). • 3. Розпізнавати ключові клінічні патерни МЯО: парез аддукції ока на боці ураження МПП та монокулярний ністагм абдукуючого ока. • 4. Ідентифікувати півторасиндром як комбінацію ураження МПП та іпсилатерального центру горизонтального погляду (PPRF). • 5. Формувати алгоритм діагностичного пошуку етіології (ішемія, демієлінізація, пухлина, травма) при виявленні даних синдромів. • 6. Клінічно розрізняти однобічну та двобічну між’ядерну офтальмоплегію та їх найбільш часті етіологічні кореляти. • 7. Інтерпретувати дані нейровізуалізаційних досліджень (МРТ) у пацієнтів з підозрою на ураження МПП та суміжних структур. • Яка анатомічна структура та функціональна роль медіального поздовжнього пучка у забезпеченні узгоджених горизонтальних рухів очей? • Які патофізіологічні механізми лежать в основі парезу приведення (аддукції) та дисоційованого ністагму при між’ядерній офтальмоплегії? • Як провести клінічну диференціацію між ураженням МПП та ураженням ядра або стовбура окорухового нерва (n. oculomotorius)? • Чому двобічна між’ядерна офтальмоплегія є високоспецифічною ознакою розсіяного склерозу у пацієнтів молодого віку? • Яке поєднане ураження анатомічних структур (МПП та парамедіанної ретикулярної формації моста) призводить до розвитку півторасиндрому? • Які основні етіологічні фактори розвитку МЯО та півторасиндрому превалюють у різних вікових групах (судинні, демієлінізуючі, неопластичні)? • Що таке синдром WEBINO (Wall-Eyed Bilateral Internuclear Ophthalmoplegia) і яка його топічна та клінічна значущість? • Які сучасні підходи до лікування та реабілітації пацієнтів із зазначеними нейроофтальмологічними розладами? • Завантажити програму заходу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

💊Лікарські засоби здатні суттєво впливати на результати лабораторних досліджень. Частина змін є очікуваними та клінічно важливими, інші - мають характер аналітичної інтерференції. Необхідно правильно інтерпретувати виявлені зміни для зменшення ризику хибної діагностики. Ви отримаєте: ✅ Чітке розуміння, як лікарські засоби впливають на лабораторні показники ✅ Практичні алгоритми інтерпретації змін без хибної діагностики ✅ Інструменти для прийняття безпечних рішень без необґрунтованої відміни терапії Програма заходу • Значення лабораторного моніторингу: роль лабораторних показників у контролі ефективності та безпеки фармакотерапії • Механізми змін лабораторних показників: фармакодинамічні ефекти, фармакокінетичні взаємодії, аналітичні інтерференції • Зміни коагулограми: контроль МНВ при лікуванні варфарином, медикаментозні коагулопатії, вплив антикоагулянтів прямої дії • Ендокринні зміни: аміодарон та щитоподібна залоза, літій та щитоподібна залоза, вплив глюкокортикоїдів • Зміни печінкових функцій: холестатичні реакції, гепатоцелюлярний тип ушкодження • Лікарські засоби з нефротоксичною дією • Зміни у гематологічних показниках: цитопенії, лейкоцитоз, тромбоцитопенії • Специфічні інтерференції: антипсихотики та пролактин, антибіотики та серологічні тести • Розбір клінічних випадків Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

УЗД шлунка та дванадцятипалої кишки є недооціненим методом, хоча вона в багатьох клінічних допомагає швидко зорієнтуватися в діагнозі, оцінити структурні й функціональні зміни та визначити необхідність у більш інвазивніц діагностиці. На цьому заході ви навчитеся правильно використовувати можливості УЗД під час обстеження пацієнтів із диспепсією, болем у верхніх відділах живота, підозрою на патологію шлунка чи дванадцятипалої кишки, а також зрозумієте сильні сторони й обмеження цього методу. Після навчання ви зможете впевнено інтегрувати УЗД в алгоритм діагностики, уникати типових діагностичних помилок та приймати обґрунтовані клінічні рішення щодо подальшого ведення пацієнта. • Можливості та доцільність застосування УЗД шлунка та дванадцятипалої кишки в сучасній клінічній практиці. • Роль УЗД як інструменту диференційної діагностики захворювань органів травної системи в клініці внутрішніх хвороб. • Місце УЗД шлунка в комплексному обстеженні пацієнтів: показання, обмеження та співвідношення з ендоскопічними методами дослідження (ФГДС). • Значення УЗД шлунка та дванадцятипалої кишки в педіатричній практиці. • Визначення структури і функції окремих відділів шлунково-кишкового тракту одночасно в режимі реального часу. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Електронний навчальний курс присвячений захворюванням носа і носоглотки та розроблений для лікарів і медичних фахівців. Учасники опрацюють диференційну діагностику різних форм риніту у дітей, алгоритми діагностики й лікування гострого бактеріального риносинуситу, показання до консервативної терапії та хірургічного лікування при гіпертрофії аденоїдів і аденоїдиті. Курс охоплює інтерпретацію даних ендоскопічного обстеження носоглотки, призначення та контроль ефективності топічної терапії, ідентифікацію «червоних прапорців» для термінового направлення до отоларинголога та розробку індивідуального плану ведення пацієнтів із рецидивними захворюваннями носа. Програма заходу • Заняття — 01:56:06 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Виконання симпатичного блоку в ділянці шиї вимагає ідеальної точності – кожен міліметр визначає безпеку і результат. Дотримання техніки маніпуляції недостатньо, адже логіка прийняття рішень у реальній клінічній практиці є невіддільною складовою вдалого результату лікування. На цьому заході ви отримаєте практичні алгоритми, які безпосередньо впливають на ефективність та безпеку виконання SGB. Ви розглянете соноанатомічні орієнтири й покроковий протокол виконання блоку. Також ви матимете змогу проаналізувати реальні відеодемонстрації, зокрема нетипової анатомії та технічних складнощів. Ви навчитеся правильно вибирати інструментарій, оптимізувати ультразвукове зображення і запобігати небажаному поширенню анестетика. Окремий акцент – на профілактиці ускладнень і чітких алгоритмах дій у разі їх виникнення. Після навчання ви зможете впевнено виконувати SGB, орієнтуючись у критичних анатомічних структурах, мінімізувати ризики та запобігати виникненню ускладнень. • Сучасна парадигма SGB • Покроковий протокол та реальні випадки від анестезіолога-інтервенціоніста • Мінімізація ризиків та менеджмент ускладнень • Анатомічні зони небезпеки. • Стратегії запобігання побічним ефектам. • Алгоритм дій у разі виникнення ускладнень. • Основні соноанатомічні патерни • Ідентифікація основних орієнтирів. • Диференціація нервових структур та судин під УЗД. • Оптимізація зображення для візуалізації голки. • Технічний інструментарій • Перегляд відеоматеріалів реальних маніпуляцій з коментарями. • Впровадження чеклістів у щоденну практику для стандартизації безпеки. • Ергономіка робочого місця анестезіолога під час процедури. • Фармакологія та контроль • Розрахування доз місцевих анестетиків: баланс між безпекою та тривалістю. • Динаміка поширення препарату: як переконатися, що розчин потрапив у ціль. • Протокол післяпроцедурного нагляду: на що звертати увагу протягом перших 60 хвилин. • Q&A – розбір конкретних ситуацій • Обговорення складних випадків учасників. • Живий діалог в GoogleMeet: запитання-відповіді.

У разі невідкладних станів необхідно діяти без роздумів, але за чітким алгоритмом. Кровотечі з ЛОР-органів, сторонні тіла в дихальних шляхах, гострі стенози чи травми – ситуації, де помилка або затримка можуть коштувати життя. Вміння швидко розпізнати ургентний стан, виконати гемостаз і відновити прохідність дихальних шляхів є професійною необхідністю. На цьому заході ви розберете покрокові дії в разі носових, післяопераційних і глоткових кровотеч, навчитеся застосовувати сучасні методи тампонади, коагуляції та судинного гемостазу. Розглянете тактику в разі сторонніх тіл і травм ЛОР-органів, а також відпрацюєте підхід до гострих стенозів гортані, зокрема показання до трахеостомії. Після навчання ви зможете впевнено діяти у критичних ситуаціях і забезпечувати пацієнтам своєчасну та професійну допомогу. • Загальні принципи ведення пацієнтів з невідкладними станами ЛОР-органів • Кровотечі з ЛОР-органів • Діагностика та оцінювання тяжкості кровотечі • Методи зупинки кровотечі: консервативні (тиск, тампони, медикаментозна терапія) та інструментальні (коагуляція, перев’язка судин) • Контроль гемостазу й післяопераційний моніторинг • Особливості ведення травми ЛОР-органів • Перелік обов’язкових діагностично-лікувальних заходів • Запобігання ускладненням • Сторонні тіла ЛОР-органів • Класифікація: живі/неживі, органічні/неорганічні • Тактика ведення пацієнтів • Методи видалення та післяопераційне спостереження • Гострі стенози гортані • Діагностика й оцінювання стану пацієнта • Тактика ведення: медикаментозна, ендоскопічна, хірургічна • Показання до проведення трахеостомії • Відповіді на запитання

Друга частина заходу про кератотопографію є логічним продовженням попередньої та зосереджена на практичному розборі клінічних випадків, де помилки інтерпретації рогівкової топографії й томографії мають реальні клінічні наслідки. В сучасній офтальмології на тлі зростання кількості рефракційних втручань, ширшого застосування ортокератології та підвищених вимог до передопераційного скринінгу поверхневе або фрагментарне обстеження стає неприйнятним. Запізніле виявлення субклінічних форм кератоконусу, ранніх ознак постопераційної ектазії чи станів, що її імітують, може призвести до помилок у виборі тактики лікування і розвитку незворотних ускладнень. На цьому заході ви розглянете послідовність оцінювання даних, роль обстеження задньої поверхні рогівки й пахіметрії, а також тривожні симптоми, що мають змусити лікаря зупинитися й переглянути діагностичні висновки. Розбір реальних клінічних кейсів допоможе вам перейти від формального аналізу до прийняття обґрунтованих клінічних рішень. Після навчання ви зможете диференціювати субклінічний кератоконус, постопераційну ектазію, зміни після ортокератології, іррегулярний астигматизм і патології, що маскуються під ектазії рогівки, зокрема pellucid marginal degeneration і keratoglobus. • Алгоритм аналізу топограми • Послідовність оцінювання • Як не «потонути» в даних: важливі індекси • Червоні прапорці • Клінічні кейси • Аналіз топограм • Диференційна діагностика • Кейс 1. Субклінічний кератоконус • Ознаки на різних картах • Розбір карт • Кейс 2. Постопераційна ектазія рогівки • Кейс 3. Ортокератологія: до та після "нічних лінз" • Кейс 4. Іррегулярний астигматизм • Кейс 5. Патології, що маскуються під кератоконус • Pellucid marginal degeneration • Keratoglobus • Типові помилки лікарів під час читання топограм • Надмірна увага до одного параметра • Ігнорування задньої поверхні • Недооцінка пахіметрії • Висновки • Відповіді на запитання

Електронний навчальний курс БПР присвячений диференційній діагностиці тонзилофарингітів у дітей. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Застосовувати клінічні шкали McIsaac та Centor для оцінки ймовірності бактеріального тонзиліту, спричиненого β-гемолітичним стрептококом групи А (БГСА). 2. Інтерпретувати результати огляду ротоглотки для виявлення специфічних ознак вірусної та бактеріальної інфекції. 3. Правильно виконувати та інтерпретувати результати експрес-тестів на виявлення антигену БГСА, розуміючи їх діагностичну цінність. 4. Проводити диференційну діагностику між БГСА-фарингітом та іншими причинами, зокрема інфекційним мононуклеозом, аденовірусною, ентеровірусною інфекціями. 5. Визначати “червоні прапорці” та показання для госпіталізації пацієнта, зокрема підозру на паратонзилярний абсцес та епіглотит. 6. Формулювати обґрунтований план ведення пацієнта, включаючи рішення про призначення або відмову від антибіотикотерапії на основі комплексних діагностичних даних. Програма заходу • Навчальна програма • Заняття 1 — 01:54:19 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера