Електронні навчальні курси БПР — 2026

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Застосовувати сучасні діагностичні критерії міокардиту, включаючи клінічні, лабораторні, електрокардіографічні та візуалізаційні дані. 2. Інтерпретувати результати інструментальних досліджень (ЕхоКГ, МРТ серця з контрастуванням) для верифікації діагнозу та оцінки прогнозу. 3. Проводити диференційну діагностику міокардиту з гострим коронарним синдромом, зокрема MINOCA, стрес-індукованою кардіоміопатією та іншими некоронарогенними ураженнями міокарда. 4. Визначати показання до проведення ендоміокардіальної біопсії та трактувати її результати для вибору етіотропної терапії. 5. Розробляти індивідуалізовану тактику ведення пацієнтів залежно від етіології, клінічного фенотипу та гемодинамічного статусу. 6. Застосовувати протоколи лікування життєзагрозливих ускладнень: гострої серцевої недостатності, кардіогенного шоку та шлуночкових аритмій. 7. Здійснювати стратифікацію ризику раптової серцевої смерті та визначати стратегії довготривалого спостереження за пацієнтами. Питання, що розглядаються: Які клінічні фенотипи гострого міокардиту та як вони впливають на діагностичну та лікувальну тактику? Як диференціювати міокардит від інфаркту міокарда з необструктивним ураженням коронарних артерій (MINOCA)? Який діагностичний алгоритм є оптимальним при підозрі на міокардит в умовах обмежених ресурсів? Яку роль відіграє МРТ серця з пізнім накопиченням гадолінію (LGE) у верифікації діагнозу та прогнозуванні наслідків? В яких клінічних ситуаціях ендоміокардіальна біопсія є абсолютно показаною і змінює підходи до лікування? Які сучасні підходи до імуносупресивної терапії при гігантоклітинному, еозинофільному та саркоїдному міокардиті? Якою є тактика ведення пацієнтів з фульмінантним міокардитом, що потребують механічної підтримки кровообігу? Які критерії безпечного повернення до фізичних навантажень та спорту після перенесеного міокардиту? Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування до заняття Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Оновлення Національного календаря щеплень 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ «Оновлення Національного календаря щеплень — це подія, що стосується кожного лікаря, кожної родини й кожної дитини. Здається, що зміни незначні, але саме в цих деталях відчувається сучасність імунопрофілактики. Кожне оновлення календаря — це результат нових наукових даних, міжнародних рекомендацій і практичного досвіду фахівців. Запрошуємо вас на професійний захід, присвячений актуальним змінам у Календарі щеплень, уніфікованим графікам та практичним підходам до вакцинації, з акцентом на доказові рішення, ефективну комунікацію та практичні кейси з української системи охорони здоров’я.» Програма заходу • Важливі зміни в Календарі щеплень-2026: нові підходи МОЗ, гармонізовані з ВООЗ, ЄС та провідними міжнародними рекомендаціями • Уніфіковані графіки, оптимізовані терміни і комбінації вакцин для зручності лікаря і батьків • Групи ризику для конкретних захворювань та вакцинація вищевказаних • Алгоритми наздоганяючої вакцинації: що робити, якщо дитина пропустила щеплення або приїхала з-за кордону • Які вакцини не покриває бюджет і чому «додаткові» щеплення дуже необхідні • Сучасні рекомендації, реальні протипоказання і роль лікаря первинки у вакцинації осіб з хронічними захворюваннями • Практичні інструменти ефективної комунікації й роботи із запереченнями • Як розвінчати найпоширеніші хибні уявлення про щеплення Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Масивна кровотеча – це момент істини для будь-якої команди невідкладної допомоги. Коли хірургічне втручання неможливе, методика REBOA (Resuscitative Endovascular Balloon Occlusion of the Aorta) стає тим самим інструментом, який дає змогу виграти час, стабілізувати гемодинаміку й доставити пацієнта до операційної. На цьому заході ви розглянете фізіологічні принципи методу, навчитеся безпечних алгоритмів виконання REBOA, дізнаєтеся про сучасні системи ER-REBOA® і pREBOA-PRO®, а також побачите реальні приклади з військової та цивільної практики. Окремо розглянете часткову оклюзію аорти – сучасний підхід, який подовжує безпечний час маніпуляції та зменшує ризики ішемії. Після навчання ви будете впевнено орієнтуватися в показаннях, техніці та ускладненнях REBOA, розуміти, коли і як методику інтегрувати у протоколи Damage Control Resuscitation, TCCC чи ATLS. • Роль REBOA у невідкладній та військовій медицині • Концепція «виграти час, коли хірург недоступний» • Визначення та призначення REBOA • Суть методики та фізіологічні принципи • Зони оклюзії та показання до застосування • Значення в екстремальних умовах • Використання на полі бою, догоспітальному етапі та в цивільних сценаріях • Організаційні та логістичні переваги • Історія та еволюція методу • Витоки у військовій медицині 1950-х • Перехід до сучасних протоколів з частковою оклюзією • Комплектація та адаптація обладнання • Основні компоненти набору REBOA • Особливості систем ER-REBOA® і pREBOA-PRO® • Модифікації для екстремальних умов (портативність, простота, швидкість доступу) • Техніка постановки та інтеграція в протоколи • Алгоритм виконання й контрольна точка безпеки • Рекомендації ACS Committee on Trauma • Застосування нехірургічними командами • Роль анестезіолога, лікаря невідкладної допомоги, військового медика • Освітня й тренінгова підготовка • Безпечне використання на догоспітальному етапі • Мінімізація ризиків і моніторинг • Типові ускладнення, профілактика, критерії припинення оклюзії • Переваги й обмеження методу • Протоколи застосування та клінічні приклади • Розгляд клінічних кейсів • Q&A

Художня реставрація – це комплексний метод відновлення твердих тканин зуба, що поєднує естетичні й функціональні аспекти лікування. Її ефективність визначається не лише якістю виконання, а й правильним плануванням втручання, вибором матеріалів та дотриманням протоколів. Недостатнє знання цих технік може призвести до порушення анатомічної форми зуба, дефектів контактних пунктів, оклюзійного перевантаження, розвитку запальних змін у тканинах пародонта, скорочення строку служби реставрацій та незадовільних естетичних результатів. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до художньої реставрації з позиції доказової та клінічно орієнтованої стоматології. Ви дізнаєтеся про показання й обмеження до застосування методу, принципи аналізу усмішки та планування реставрацій із використанням концепції Digital Smile Design. Також ви навчитеся правильно вибирати композитний матеріал, адгезивну систему й опануєте протоколи ізоляції робочого поля. Після навчання ви зможете обґрунтовано вибирати тактику лікування, планувати реставрацію відповідно до естетичних і функціональних параметрів, відтворювати анатомічну форму зубів та забезпечувати стабільні міжзубні й оклюзійні контакти. • Показання та вибір тактики в художній реставрації (коли робимо, коли ні). • Аналіз усмішки та планування (DSD-підхід). • Вибір матеріалів: композити, адгезиви. Протоколи ізоляції. • Покрокова техніка реставрації: від шарування до анатомії. Техніки та лайфхаки шарування композиту. Відтворення анатомії та оптики зуба. Контактні пункти й профіль прорізування. • Фінішна обробка і полірування. • Типові помилки та як їх уникнути. • Клінічні кейси (до/після).

Післяопераційні ультразвукові зміни іноді нелегко відрізнити від ускладнень, а помилка в інтерпретації може призвести як до пропущеного абсцесу чи жовчної колекції, так і до необґрунтованих повторних втручань. На цьому заході ви навчитеся оцінювати УЗ-картину після найпоширеніших операцій, розпізнавати нормальні післяопераційні зміни та своєчасно виявляти патологію. Після навчання ви зможете впевнено інтерпретувати результати УЗД після оперативних втручань і визначати подальшу тактику ведення пацієнта. • Особливості УЗД після холецистектомії: норма, ускладнення • Особливості УЗД після апендектомії: норма, ускладнення • Особливості УЗД гриж післяопераційних рубців, ендометріоз передньої черевної стінки • Особливості УЗД після пластики гриж • Особливості УЗД після тиреоїдектомії • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Операційний блок – це система, де будь-яка організаційна помилка стає причиною затримки оперативного втручання, конфлікту в команді або є загрозою для безпеки пацієнта. Старша медична сестра відповідає за те, щоб складні процеси, ресурси та люди працювали як єдиний механізм. На цьому заході ви дізнаєтеся більше про роль старшої медичної сестри в структурі операційного блоку та навчитеся організовувати роботу персоналу без перевантаження. Ви розглянете типові організаційні помилки, дізнаєтесь, як запобігати порушенням операційного графіка, забезпечувати дотримання стандартів і вибудовувати ефективну комунікацію з лікарями, анестезіологами й адміністрацією, зокрема під час ургентних і високонавантажених змін. Після навчання ви зможете впевнено координувати роботу операційного блоку, раціонально розподіляти ресурси і зменшити кількість організаційних помилок. • Роль старшої медичної сестри в структурі операційного блоку. • Основні напрями організації роботи: персонал, процеси, ресурси. • Координація операційної команди: взаємодія з лікарями та адміністрацією. • Організація робочих змін та операційного графіка. • Контроль дотримання стандартів та внутрішніх регламентів. • Типові організаційні помилки та способи запобігання їм. • Практичні кейси з роботи операційного блоку. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Це сучасний погляд на діагностику та лікування ІПСШ в умовах сьогодення. Окрему увагу буде приділено феномену «Великого Імітатора» - сучасному баченню атипових проявів сифілітичних дерматозів, які часто маскуються під інші дерматологічні та урологічні захворювання. Поговоримо про складні клінічні випадки, діагностичні пастки та раціональний вибір терапії на основі доказової медицини. Сучасні підходи діагностики ІПСШ: ПЛР, серологія та алгоритми обстеження. Феномен «Великого Імітатора»: атипові прояви сифілітичних дерматозів та їх диференційна діагностика. Атипові та приховані форми перебігу ІПСШ. Коінфекції та їхній вплив на перебіг захворювання. Принципи раціонального антибактеріального лікування. Типові клінічні помилки та діагностичні пастки. Захід орієнтований на урологів, гінекологів, дерматовенерологів, сімейних лікарів та всіх фахівців, залучених у ведення пацієнтів з ІПСШ. Лише те, що працює в реальній практиці: поширені синдроми та нозології вашої спеціальності. Комплексний розбір кількох взаємопов’язаних тем та методик обстеження. Спікери-практики, які розуміють виклики вашої спеціальності. Живий ефір із можливістю поставити питання та отримати відповідь. Гнучкі формати участі — від безкоштовного доступу до повного пакету матеріалів і бонусів. Вид навчання: електронний навчальний курс. Формат участі: онлайн. Тривалість: 4 академічні години. Програма заходу • 1. ІПШС без міфів і масок: діагностика та лікування в умовах сьогодення — онлайн лекція • Причини зростання рівня захворюваності та профілактичні заходи, які можуть цьому зарадити • Трепонематоз як широка група захворювань, яка включає в себе і невенеричні ураження органів та систем • Сучасні алгоритми скринінгу пацієнтів з сумнівними результатами серологічного тестування • 2. Сифіліс - майстер маскування: як не помилитись під час огляду — онлайн лекція • Поширення доступних домашніх тестів на ЗПСШ для швидкого скринінгу та лікування • FDA затвердило два нових антибіотики для лікування стійкої до ліків гонореї • Нові настанови щодо посткоітальної профілактики хламідіозу та сифілісу для осіб з високим ризиком захворюваності • 3. Звірополіс під мікроскопом* — онлайн лекція • "Стій, хто йде" - чи всі лабораторні знахідки потребують лікування • Чого ми ще не знаємо про кандидоз • Чарівна пігулка - підхід "see@treat" • *Доповідь здійснюється за підтримки компанії Egis та не є підставою для нарахування балів фахівцям у сфері охорони здоров’я за системою безперервного професійного розвитку Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Застосування ботулінічного токсину в сучасній ортопедичній та реабілітаційній практиці ґрунтується на значній доказовій базі, однак клінічний результат безпосередньо залежить від точності відбору пацієнтів, правильного визначення м’язів-мішеней та інтеграції ін’єкційних методів у комплексну програму лікування рухових порушень. У клінічній практиці часто виникають питання щодо оптимального дозування, вибору техніки введення, оцінювання ефективності терапії та профілактики ускладнень, що визначає потребу в систематизації підходів до ботулінотерапії. На цьому заході ви розглянете показання до застосування ботулінічного токсину в ортопедичній практиці, його роль у лікуванні спастичності, дистоній та патологічних м’язових патернів, а також доказову базу ефективності методу. Ви засвоїте принципи вибору м’язів-мішеней, використання ультразвукової навігації як стандарту точного введення, поєднання ботулінотерапії з фізичною реабілітацією та аналізу типових клінічних помилок і ускладнень. Після навчання ви зможете обґрунтовано визначати показання до проведення ботулінотерапії, оптимізувати вибір м’язів для ін’єкцій, застосовувати сучасні методи навігації та інтегрувати ін’єкційне лікування в індивідуальні реабілітаційні програми пацієнтів. • Основні показання до ботулінотерапії в сучасній ортопедичній практиці. • Доказова база використання ботулотоксину в ортопедичній клініці. • Ботулотоксин при спастичності, дистоніях та патологічних м'язових патернах. • Як правильно обирати м'язи-мішені для ін'єкцій. • Ультразвукова навігація як сучасний стандарт точного введення. • Поєднання ботулінотерапії з реабілітацією та фізичною терапією. • Типові помилки, ускладнення та способи їх уникнення. • Практичні клінічні протоколи та реальні кейси з ортопедичної практики. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Електронний курс PRO: розлади годування у дітей — путівник для педіатра 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ «Розлади годування у дітей — це більше, ніж просто «вибагливість» за столом. Йдеться про складні патерни харчової поведінки, які можуть мати підґрунтя у сенсорній, моторній або психологічній сферах. Для педіатра це водночас виклик і можливість — вчасно помітити, спрямувати, підтримати. Без узагальнень і зайвої теорії — лише про важливе: факти, алгоритми та реальні клінічні кейси. Запрошуємо долучитися до розмови про те, як не сплутати симптоми та вчасно виявити проблему, як помилки на етапі діагностики можуть коштувати часу, що вважати віковою нормою, а що — «червоним прапорцем», та як розпізнати, коли «відмова їсти» є сигналом тривоги. Окремо розглядається роль мультидисциплінарної команди у роботі з розладами харчування, зокрема хто входить до неї для ефективної корекції, та як стиль годування й батьківські реакції можуть провокувати або посилювати харчові труднощі у дітей. Курс сфокусований на практичному сучасному підході на стику педіатрії, гастроентерології та психології.» Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

​Патологія судин шиї – поширена причина порушення мозкового кровообігу, що може призвести до серйозних ускладнень, наприклад інсульту. УЗД є базовим неінвазивним методом оцінювання стану екстракраніальних судин. Однак для достовірної діагностики необхідно вміти виводити анатомічно точні зрізи, знаходити основні орієнтири, налаштовувати параметри сканування, точно проводити вимірювання й оцінювати кровотік як якісно, так і кількісно. Брак технічних навичок та розуміння принципів доплерографії може призвести до діагностичних похибок, зокрема гіпердіагностики стенозів та гіподіагностики порушень кровотоку. Ми запускаємо серію майстер-класів з доплерографії судин голови та шиї. Навчальний захід «Доплерографія судин шиї. Соноанатомія та методика обстеження» є першим з цієї серії, і він буде присвячений вивченню цілей та показань до ультразвукового дослідження судин шиї та дуги аорти. Учасники ознайомляться з вимогами до проведення обстеження, а також з основними режимами сканування: В-режимом, кольоровим доплерівським картуванням і доплерівським скануванням. Детально розглядатиметься соноанатомія судин шиї відповідно до варіантів їхньої будови. Крім того, буде наданий чіткий алгоритм обстеження дуги аорти й приклади правильного оформлення протоколу. Окрема увага буде приділена типовим труднощам, діагностичним помилкам і способам їх усунення. • Мета ультразвукового обстеження судин шиї • Показання до проведення УЗД судин дуги аорти • Вимоги до проведення обстеження • .• Режими обстеження: В-режим, кольорове доплерівське картування і сканування • Соноанатомія судин шиї, варіанти будови • Методика обстеження судин дуги аорти й оформлення протоколу • Труднощі, помилки та шляхи їх подолання • Відповіді на запитання

Глибока кома починається з дрібниць. Завдання медсестри – помітити їх. На цьому заході для медичних сестер ви навчитеся системно оцінювати свідомість, мовлення, рухи, зіничні реакції та інші важливі параметри. Зʼясуєте, як користуватися шкалою ком Глазго та іншими інструментами, щоб уникнути суб’єктивності. Дізнаєтеся, як правильно документувати результати й оперативно передавати лікарю дані для прийняття рішень. Після навчання ви зможете впевнено діяти у разі післяопераційних ускладнень, інсульту, ЧМТ, судомних станів чи прогресувальних порушень свідомості. Ви знатимете, які зміни є критичними та як на них реагувати покроково. • Значення моніторингу: чому регулярне оцінювання неврологічного статусу є критично важливим для життя та прогнозу пацієнта. • Основні параметри оцінювання: свідомість, мовлення, рухова активність, реакція зіниць, чутливість, координація. • Інструменти та шкали: шкала ком Глазго, оцінювання зіничних реакцій, тестування когнітивних функцій. • Роль медсестри: постійне спостереження, швидке виявлення змін та своєчасне інформування лікаря. • Документування результатів: значення чіткого і систематичного запису даних у медичній документації. • Практичні навички: точність, уважність, уміння проводити швидке оцінювання в різних клінічних ситуаціях. • Навчання та підвищення кваліфікації: постійні тренінги й практичні заняття для удосконалення компетентності медсестри. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Лікарі здобудуть наступні навички: Застосування валідованих скринінгових шкал для виявлення тривожних розладів. Проведення диференційної діагностики між генералізованим тривожним розладом, панічними атаками та соматоформними розладами. Визначення показань для призначення анксіолітичної терапії та вибір препарату з урахуванням коморбідності. Ідентифікація “червоних прапорців” у пацієнтів з тривогою, що вимагають консультації психіатра. Розробка алгоритму ведення пацієнта з тривогою, коморбідною з кардіологічною чи гастроентерологічною патологією. Формування ефективного запиту на консультацію до психіатра. Навички психоедукації пацієнта щодо природи його стану та необхідності співпраці з психіатром. Інтерпретація висновків психіатра для інтеграції в план лікування соматичного захворювання. Питання, що розглядаються: Які діагностичні критерії дозволяють розмежувати соматичні прояви тривоги від органічної патології? Як обрати стартову терапію для пацієнта з уперше діагностованим тривожним розладом в умовах первинної ланки? У яких клінічних ситуаціях призначення бензодіазепінів є виправданим, а коли їх слід уникати? Які особливості ведення пацієнтів з тривогою на тлі хронічних захворювань (ІХС, ЦД, ХОЗЛ)? Коли лікар загальної практики повинен скерувати пацієнта до психіатра, а коли – до психотерапевта? Як побудувати комунікацію з пацієнтом, який заперечує психогенну природу своїх симптомів? Яка тактика ведення пацієнта у разі неефективності першої лінії терапії тривожного розладу? Як юридично та етично коректно організувати консультацію психіатра для пацієнта? Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Наднирники та селезінка часто не отримують достатньої уваги під час рутинного аналізу КТ, однак вони нерідко містять критично важливі діагностичні ознаки. Від випадкових знахідок і метастатичних уражень до інфарктів, крововиливів, гематологічної патології та ознак септичного шоку – правильна інтерпретація змін у цих структурах безпосередньо впливає на подальшу тактику ведення пацієнта. Сучасна КТ-візуалізація дає змогу детально оцінювати як анатомічні особливості й варіанти норми, так і складні патологічні процеси, але лише за умови системного та уважного аналізу. На цьому заході ви дізнаєтеся більше про КТ-анатомію наднирників та селезінки, сучасні протоколи контрастного КТ-дослідження й типові візуалізаційні патерни патології. Ви розглянете найпоширеніші випадкові знахідки, навчитеся проводити диференційну діагностику об’ємних утворень наднирників, засвоїте особливості вогнищевих і дифузних уражень селезінки, а також КТ-ознаки ургентних станів. Після навчання ви зможете точно оцінювати зміни наднирників та селезінки під час КТ-досліджень, правильно інтерпретувати судинні, пухлинні й запальні процеси та своєчасно визначати необхідність додаткової діагностики або зміни лікувальної тактики. • Топографічна анатомія наднирників та селезінки на КТ • Методика КТ-дослідження та особливості контрастування • Нормальна КТ-анатомія та варіанти норми • Найчастіші incidental findings наднирників та селезінки • Об’ємні утворення наднирників: аденоми, метастази, феохромоцитоми • Вогнищеві та дифузні ураження селезінки • Ургентні стани: інфаркти, крововиливи • КТ-ознаки септичного шоку та stress-related changes наднирників • Диференційна діагностика основних патологічних змін

Медична документація може здаватися формальним адміністративним елементом, однак вона є невіддільною частиною клінічного процесу, оскільки визначає безперервність лікування та юридичну захищеність лікаря. Недоліки в її веденні є поширеною проблемою: неповна фіксація показань до оперативного втручання, відсутність структурованого обґрунтування клінічних рішень, неправильне оформлення інформованої згоди, розбіжності між записами різних членів команди. У разі ускладнень якість оформлення цих документів стає найпершим фактором оцінювання дій медичного персоналу. На цьому заході ви розглянете системний підхід до ведення медичної документації, принципи правильного оформлення інформованої згоди і структурування записів в історії хвороби. Ви навчитесь узгоджувати документацію між хірургом та анестезіологом, а також дотримуватися вимог до написання протоколів операції. Окрім цього, ви проаналізуєте типові помилки в оформленні документів та їхній вплив на клінічні та юридичні наслідки. Після навчання ви зможете цілісно й системно вести документацію, щоб чітко відображати логіку прийняття клінічних рішень, забезпечити прозорість лікувального процесу та знизити юридичні ризики. • Вступ. Роль медичної документації в хірургії. • Документація як частина клінічного процесу, а не формальність. • Юридична значущість медичних записів. • Типові помилки лікарів у веденні документації. • Інформована згода на оперативне втручання (форма № 003-6/о). • Обов’язкові складові інформованої згоди. • Акценти в поясненнях для пацієнта (ризики, альтернативи, ускладнення). • Типові помилки оформлення. • Коли згода є юридично недійсною. • Практичні приклади. • Карта стаціонарного хворого (форма № 003/о) як основний документ. • Структура та основні блоки. • Відображення показань до операції. • Фіксація динаміки стану пацієнта. Обґрунтування клінічних рішень. • Критичні записи, які впливають на юридичну оцінку. • Передопераційний огляд анестезіолога (форма № 003-3/о). • Роль анестезіолога в документуванні ризиків. • Оцінка операційного та анестезіологічного ризику. • Узгодженість записів між хірургом й анестезіологом. • Типові помилки та їхні наслідки. • Операційна документація. • Журнал запису операцій (форма № 008/о). • Операційний протокол. • Відповідність між записами в різних документах. Критичні розбіжності та їхні ризики. • Аналіз типових судових кейсів. Як документація працює «проти» лікаря. • Практичний блок: відпрацювання ситуацій. Розбір реальних і змодельованих кейсів. Виявлення помилок у документації. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації). • Оцінювання здобутих знань.

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Застосування критеріїв МКХ-11 та DSM-5 для диференційної діагностики афективних розладів (біполярного афективного розладу, рекурентного депресивного розладу, циклотимії, дистимії). 2. Ідентифікація клінічних та анамнестичних маркерів для розрізнення уніполярної та біполярної депресії. 3. Розпізнавання коморбідних станів, зокрема ПТСР та розладів адаптації, та їх впливу на клінічну картину афективних порушень. 4. Оцінка впливу хронічного стресу та психотравми на феноменологію та перебіг розладів настрою. 5. Розробка індивідуалізованих планів фармакотерапії з урахуванням особливостей пацієнтів в умовах війни. 6. Адаптація психотерапевтичних інтервенцій для пацієнтів з афективними розладами, що зазнали травматичного впливу. 7. Ведення пацієнтів з терапевтично-резистентними формами депресії на тлі воєнних дій. 8. Проведення оцінки суїцидального ризику у пацієнтів з розладами настрою в умовах підвищеного стресового навантаження. Питання, що розглядаються: Які ключові диференційно-діагностичні критерії дозволяють розмежувати біполярну депресію від рекурентного депресивного розладу? Як клінічно відрізнити розлад адаптації з пригніченим настроєм від маніфестації депресивного епізоду? Який вплив має коморбідний посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) на клінічну картину та перебіг афективних розладів? Чи існують специфічні терапевтичні стратегії для пацієнтів з розладами настрою, що розвинулися на тлі бойового стресу? Які особливості фармакотерапії (вибір препарату, дозування, тривалість курсу) слід враховувати при лікуванні пацієнтів в умовах війни? Як модифікувати підходи до лікування при виявленні ознак “змішаного” афективного стану? Які психотерапевтичні методики є найбільш доказовими та ефективними для цієї категорії пацієнтів? Як оцінювати та менеджерувати ризик суїцидальної поведінки у пацієнтів з афективними розладами в умовах хронічного психосоціального стресу? Програма заходу • Заняття — 21:03 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Нетримання сечі та калу не слід розглядати лише як доглядову проблему, оскільки воно є важливим фактором ризику розвитку інфекційних і шкірних ускладнень, що безпосередньо впливають на перебіг захворювання та прогноз. Важливо своєчасно розпізнати тип нетримання, оцінити фактори ризику й вибрати обґрунтовану тактику ведення. В умовах стаціонарних відділень, особливо у пацієнтів із неврологічною патологією, післяопераційними станами й у відділеннях інтенсивної терапії, нетримання асоціюється з підвищеним ризиком катетер-асоційованих інфекцій сечових шляхів, дерматитів, пролежнів і значного подовження госпіталізації. На цьому заході ви розглянете сучасну класифікацію нетримання, патофізіологічні механізми його розвитку й основні фактори ризику. Ви опрацюєте алгоритми оцінювання стану пацієнта, зокрема використання клінічних шкал, оцінювання діурезу і стану шкіри, а також принципи інфекційного контролю. Окрім цього, ви навчитеся застосовувати доказові підходи до гігієнічного догляду, раціонально використовувати катетеризацію сечового міхура та профілактувати її ускладнення. Після навчання ви зможете правильно оцінювати пацієнтів з нетриманням, своєчасно виявляти ризики ускладнень та обирати обґрунтовану тактику догляду. • Клінічні типи нетримання: ургентне, стресове, змішане функціональне нетримання у лежачих пацієнтів. • Нетримання калу: неврологічні vs соматичні причини. • Патофізіологія та фактори ризику: інсульт, деменція, травми, післяопераційні стани, медикаменти, іммобілізація, делірій. • Нетримання як фактор інфекційного контролю: • інфекції сечових шляхів (зокрема катетер-асоційовані (CAUTI)); • шкірні ускладнення (IAD, вторинні інфекції); • контамінація середовища. • Оцінювання пацієнта: • шкали ризику (Braden); • оцінювання діурезу і стану шкіри (IAD – incontinence-associated dermatitis). • Гігієнічний догляд: доказові підходи, частота і техніка, вибір засобів, помилки, що призводять до ускладнень. Сучасні засоби догляду: абсорбуючі системи, бар’єрні креми (цинк, диметикон), альтернативи катетеру. • Катетеризація: показання та ризики, коли катетер виправданий, профілактика CAUTI, контроль та догляд. • Профілактика пролежнів при нетриманні: роль вологості, repositioning, мультидисциплінарний підхід. • Як уникнути помилок у догляді та комунікації з пацієнтом з порушенням функції тазових органів. • Клінічні кейси + алгоритми дій: • інсульт + нетримання; • деменція + агресія під час догляду; • катетер + гарячка. • Відповіді на запитання.

Тонус і функція мʼязів тазового дна визначають, як пройдуть вагітність, пологи та післяпологове відновлення. Важливо вміти помічати ранні сигнали дисфункцій, які можна випустити з уваги, якщо не знати, як оцінювати навантаження, біомеханіку таза й зміну тканин у різні триместри. На цьому заході ви розглянете анатомо-функціональні особливості тазового дна, навчитеся відрізняти гіпо- та гіпертонус, працювати з нетриманням, болем, дискомфортом і визначати критичні маркери в перинатальному періоді. Ви зрозумієте, як будувати індивідуальну схему підготовки до вагінальних пологів, як уникати типових помилок у рекомендаціях щодо активності та як визначити підхід до післяпологової реабілітації. Після навчання ви впевнено працюватимете з пацієнтками, які мають дисфункції тазового дна, синдром болючого тазу, діастаз прямих мʼязів живота, нетримання чи пролапс тазових органів, та знатимете, коли потрібна корекція. • Анатомо-функціональні особливості м'язів тазового дна та основні маркери дисфункції. • Біомеханіка таза в перинатальний період: структурні зміни, вплив вагітності на м’язово-зв’язковий апарат. • Підготовка жінки до вагінальних пологів по триместрах як профілактика затяжних пологів, неонатальних ускладнень і травм промежини. • Післяпологове відновлення: реабілітація та абілітація. • Оригінальна методика Кегеля: техніка. • Сесія відповідей на запитання.

​Якість лабораторних результатів напряму залежить від точності та надійності застосовуваних методів. Верифікація прецизійності є основним етапом контролю функціональних характеристик лабораторних методів, адже вона забезпечує передбачуваність і стабільність отриманих даних. Правильність результатів необхідна для прийняття коректних рішень лікарями різних спеціальностей. Відсутність знань про сутність прецизійності та її верифікації може призвести до неправильного організування лабораторного процесу, виникнення необґрунтованих помилок у вимірюваннях або ігнорування критичних відхилень. Це значно ускладнює оцінку достовірності результатів і погіршує якість медичної допомоги. Навчальний курс «Покрокова верифікація прецизійності лабораторного методу: 5 днів-2 рівні-1 результат» буде присвячений вивченню теоретичних основ та практичних аспектів верифікації прецизійності лабораторних методів. Учасники дізнаються, які ресурси потрібні для проведення верифікації, хто має відповідати за цей процес, а також отримають покроковий алгоритм виконання. Особлива увага буде приділена аналізу складних випадків, коли результати викликають сумніви, та прийняттю обґрунтованих рішень на основі отриманих даних. Курс також розкриє, як організувати командну роботу та ефективно планувати верифікацію в умовах обмежених ресурсів. • Верифікація прецизійності: для чого вона потрібна? • Теоретичні основи та обґрунтування верифікації прецизійності • Хто має проводити верифікацію: чи потрібен окремий спеціаліст? • Ресурси та підготовка до верифікації • Гарантований стресс чи цікавий квест? • Покроковий алгоритм виконання верифікації прецизійності • Приголомшливі результати, які лякають • Оцінка отриманих даних та варіанти рішень • Відповіді на питання учасників

Педіатрична реабілітація потребує не лише набору окремих терапевтичних методик, а системного розуміння механізмів нейропластичності та їх практичного застосування в клінічній роботі. Збільшення кількості дітей із наслідками перинатального ураження нервової системи, розладами моторного розвитку, аутизмом, генетичними синдромами та нейром’язовими захворюваннями формує потребу в доказово обґрунтованих підходах до раннього втручання та довгострокового супроводу. Водночас існує проблема пізнього виявлення порушень розвитку й побудови реабілітаційних програм без зважання на основні принципи нейропластичності: повторюваність, специфічність завдань, сенсорний досвід, мотивація дитини й активне залучення родини. На цьому заході ви навчитесь інтегрувати сучасні принципи нейропластичності в щоденну практику педіатричної реабілітації. Ви розглянете етапи формування нервової системи дитини, механізми становлення руху та роль моторного розвитку в когнітивному й соціальному функціонуванні. Також ви дізнаєтеся про критичні періоди розвитку мозку, «вікно можливостей» для втручання, вплив сенсорного середовища і стресу на нейророзвиток. Після навчання ви зможете своєчасно виявляти ранні ознаки порушень, будувати реабілітаційні програми відповідно до принципів нейропластичності й формувати прогнозовані функціональні результати у дітей з неврологічними й нейророзвитковими порушеннями. • Сучасні виклики педіатричної реабілітації: чому тема нейропластичності є критично важливою. Значення мультидисциплінарного підходу в педіатричній реабілітації. • Формування руху та організація нервової системи дитини. • Етапи розвитку нервової системи у дитячому віці. • Як формується рух: взаємодія мозку, сенсорної системи та опорно-рухового апарату. • Моторний розвиток як основа когнітивного та соціального розвитку. • Нормальні етапи моторного розвитку й червоні прапорці порушень. • Нейропластичність: базові механізми та основні принципи. • Поняття нейропластичності та її роль у розвитку дитини. • Критичні періоди розвитку мозку. • Основні принципи нейропластичності. • Фактори, що впливають на нейропластичність у дитячому віці. • Вік дитини та “вікно можливостей” для втручання. • Сенсорний досвід і середовище розвитку. • Вплив болю, стресу, депривації та госпіталізації. • Роль родини, гри та мотивації у формуванні нових навичок. • Сон, харчування й фізична активність як компоненти нейророзвитку. • Розвиток дитини: основні сфери, затримка розвитку та моніторинг. • Основні сфери розвитку. • Затримка розвитку: визначення, причини та клінічні прояви. • Скринінг та моніторинг розвитку дитини у практиці лікаря. • Інструменти раннього виявлення порушень. • Практичне застосування принципів нейропластичності у педіатричній реабілітації. • Побудова реабілітаційних цілей відповідно до віку та функціональних потреб дитини. • Моторне навчання та повторювані функціональні активності. • Сенсорно-орієнтовані підходи у реабілітації. • Інтеграція гри у терапевтичний процес. • Формування домашніх програм та залучення батьків. • Клінічні кейси та практичні алгоритми роботи. • Аналіз клінічних випадків дітей з різними порушеннями розвитку. • Типові помилки у реабілітаційних підходах. • Побудова індивідуального маршруту реабілітації. • Практичні рекомендації для щоденної клінічної роботи лікаря та реабілітаційної команди. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації). • Оцінювання здобутих знань.

Рідкісні дерматози, зокрема пігментне пруриго, хвороба Гровера та ліхеноїдний контактний дерматит, становлять клінічну складність через здатність імітувати більш поширені захворювання шкіри. Ці стани можна неправильно трактувати як атопічний дерматит, екзему або червоний плоский лишай, що призводить до помилок у виборі лікувальної стратегії. На цьому заході ви розглянете системний підхід до діагностики зазначених станів на основі розбору клінічних випадків. Ви навчитеся проводити диференційну діагностику сверблячих папульозних висипів, акантолітичних дерматозів та ліхеноїдних уражень шкіри. Також ви дізнаєтеся, як інтерпретувати клінічні ознаки, визначати показання до біопсії та використовувати патч-тестування. Після навчання ви зможете вчасно виявляти рідкісні дерматози, проводити необхідну диференційну діагностику й обирати обґрунтовану тактику лікування. • Кейс 1 – Пігментне пруриго • Кейс 2 – Хвороба Гровера • Кейс 3 – Ліхеноїдний контактний дерматит • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань