Заходи БПР — Анестезіологія 2026

1. Відеолекція Побудова довіри через слухання: -Техніка активного слухання -Мистецтво запитань: перехід від відкритих до закритих. «Болі» пацієнта та бар’єри: чому пацієнти відчувають незадоволення Конфліктологія для лікаря: причини та стадії розвитку конфлікту (від прихованої до інциденту). Алгоритм EVE (Explore, Validate, Explain): вирішуємо конфлікти правильно 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Інгаляційна анестезія є поширеним інструментом в сучасній педіатричній анестезіології, проте її безпечне застосування потребує чіткого розуміння вікових анатомо-фізіологічних особливостей, змін МАК і системного впливу летючих агентів на організм дитини. Для анестезіолога це складна послідовність рішень, які визначають стабільність гемодинаміки, контроль дихальних шляхів і профілактику критичних ускладнень. На цьому заході ви розглянете підходи до передопераційного оцінювання дітей, вікові особливості дихальної та серцево-судинної систем, принципи інгаляційної індукції та безпечного титрування анестетиків. Також буде висвітлено порівняльну характеристику інгаляційних агентів, вікові значення МАК, ризики ларингоспазму, бронхоспазму, гемодинамічних змін та злоякісної гіпертермії. Після навчання ви зможете планувати інгаляційну індукцію залежно від віку дитини, обирати оптимальний анестетик, прогнозувати можливі ускладнення та підвищити керованість загальної анестезії у педіатричній практиці. • Вступ • Чому педіатрична анестезія відрізняється від дорослої • Роль інгаляційної анестезії в сучасній дитячій анестезіології • Основні цілі: безпечна, атравматична й керована індукція • Передопераційне оцінювання дитини • Збір анамнезу та фізикальний огляд • Оцінювання дихальних шляхів та предиктори складної інтубації • Оцінювання серцево-легеневої системи • Особливі групи ризику: недоношені, діти з ОАС, супутні захворювання • Коли потрібні лабораторні обстеження • Анатомо-фізіологічні особливості дітей • Відмінності дихальної та серцево-судинної систем • Як ці особливості впливають на швидкість індукції та ризики ускладнень • Інгаляційні анестетики: загальна характеристика • Поняття МАК та його вікові особливості • Стадії анестезії • Основні клінічні ефекти летючих агентів • Порівняння інгаляційних анестетиків • Вплив інгаляційних анестетиків на організм дитини • Дихальна система: ризик ларингоспазму, бронхоспазму, бронходилатація • Серцево-судинна система: вплив на ЧСС, АТ, серцевий викид • Центральна нервова система й питання нейробезпеки • Післяопераційна нудота і блювання • Взаємодія з поглиначами CO₂ • Злоякісна гіпертермія: розпізнавання та невідкладна допомога • Інгаляційна індукція у дітей • Підготовка обладнання та медикаментів • Чому інгаляційна індукція є методом вибору у дітей • Фізіологічні особливості, що впливають на швидкість індукції • Ризик гіпотензії та брадикардії, профілактика • Практичні методики індукції за віком • Підтримка загальної анестезії • Вибір агента • Вікові значення МАК • Принципи безпечного титрування • Висновки та клінічні акценти

Трансплантація печінки – справжнє випробування для анестезіолога та всієї команди. На цьому заході ви детально розглянете основні аспекти анестезіологічного забезпечення пацієнтів із тяжкою печінковою недостатністю: патофізіологію печінки, зміни фармакодинаміки й фармакокінетики препаратів, периопераційний менеджмент та сучасні методи гемостатичної підтримки. Будуть висвітлені реальні клінічні приклади, які допоможуть закріпити знання та навчать приймати обґрунтовані рішення у складних ситуаціях. Після навчання ви зможете впевнено вести пацієнтів під час трансплантації печінки, координувати командну роботу й застосовувати сучасні методи моніторингу і трансфузійної підтримки, забезпечуючи стабільність та безпеку пацієнта на всіх етапах операції. • Прикладна анатомія та фізіологія печінки • Кровопостачання печінки: подвійна судинна система (портальна вена та печінкова артерія). • Особливості мікроциркуляції. • Метаболічні функції печінки: вуглеводний, білковий, ліпідний обміни. • Роль печінки в коагуляції, детоксикації, метаболізмі лікарських засобів. • Патофізіологічні зміни при печінковій недостатності. • Зміна фармакодинаміки та фармакокінетики анестезіологічних препаратів у пацієнтів з печінковою недостатністю • Вплив гіпоальбумінемії на зв’язування препаратів. • Зміни об’єму розподілу та кліренсу. • Вибір інгаляційних та внутрішньовенних анестетиків. • Використання міорелаксантів (атракуріум, цисатракуріум, рокуроній). • Опіоїди при печінковій недостатності: особливості застосування. • Практичні приклади й алгоритми вибору. • Особливості периопераційного менеджменту пацієнта з печінковою недостатністю (реципієнта печінки) на прикладі клінічних випадків • Передопераційна підготовка (MELD, Child–Pugh). • Критерії оцінювання функціонального резерву печінки. • Моніторинг: стандартний і розширений (TEE, PiCCO, veno-venous bypass). • Ведення водно-електролітного балансу та кислотно-лужного стану. • Клінічний кейс. • Сучасна концепція менеджменту гемостазу в пацієнтів з печінковою недостатністю • Коагулопатія при цирозі та печінковій недостатності. • Використання тромбеластографії (TEG, ROTEM). • Роль антифібринолітичної терапії (транексамова кислота). • Протоколи трансфузійної підтримки: еритроцити, плазма, тромбоцити, концентрати факторів згортання. • Клінічний кейс: кровотеча у пацієнта з печінковою недостатністю після гемігепатектомії. • Основні етапи трансплантації печінки та їх анестезіологічний менеджмент • Інсталяція пацієнта: катетеризація, доступи, моніторинг. • Індукція в анестезію: препарати, гемодинамічна стабільність. • Підтримка анестезії: баланс між анестезією та гемодинамікою. • Безпечінковий період: глибокі порушення метаболізму та гемодинаміки, тактика корекції. • Re-flow (реперфузія): ризик гіперкаліємії, ацидозу, серцево-судинних ускладнень. • Вихід з анестезії: екстубація, переведення в реанімацію. • Клінічний кейс: анестезіологічний менеджмент трансплантації печінки у реципієнта з вираженою портальною гіпертензією. • Q&A

Цей онлайн-курс окреслює основні принципи надання допомоги травмованому постраждалому та пріоритетність дій під час його огляду на догоспітальному етапі. Матеріали курсу дають можливість учасникам отримати поглиблені знання щодо первинного огляду травмованого пацієнта. Автори курсу детально зупиняються на особливостях діагностики й лікування травм та станів, що безпосередньо загрожують життю травмованих пацієнтів. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Інфаркт міокарда – одна з головних причин госпітальної смертності. Своєчасне розпізнавання типових і атипових проявів, правильне зняття ЕКГ й точне оцінювання стану пацієнта – основа якісного медсестринського догляду в кардіології. Від цих навичок залежить подальший прогноз для пацієнта. На цьому заході ви розглянете повний цикл медсестринської допомоги у разі підозри на ІМ. Знатимете, як оцінити больовий синдром, які невідкладні дії треба зробити одразу і яка правильна техніка зняття ЕКГ у 12 відведеннях. Ви побачите, як інтерпретувати характерні зміни на ЕКГ при STEMI та NSTEMI, як змінюється картина залежно від стадії розвитку інфаркту та як відрізнити ГКС від некардіологічних станів. Після навчання ви будете впевненіше визначати критичні ознаки, точніше оцінювати ЕКГ, а також зможете зменшити ризик діагностичних затримок. Час – це м’яз, тому діяти треба швидко. • Критичне значення медсестринського догляду в кардіологічному стаціонарі: роль у моніторингу та профілактиці ускладнень. • Типові й атипові клінічні прояви ІМ: детальний аналіз больового синдрому (характер, локалізація, іррадіація) та його еквівалентів. • Невідкладні дії медсестри у разі підозри на ІМ (алгоритм дій, забезпечення венозного доступу, киснева підтримка). • Правила й техніка зняття ЕКГ у 12 відведеннях: забезпечення якості запису (положення пацієнта, накладання електродів). • Основні ЕКГ-ознаки гострого ІМ: елевація сегмента ST (STEMI) та депресія сегмента ST/інверсія зубця T (NSTEMI). • Динаміка змін на ЕКГ (гостра, підгостра, рубцева стадія) та її значення для медсестринського спостереження. • Диференційна діагностика ІМ: відмінність від некардіологічного болю (міжреберна невралгія, ТЕЛА, патологія ШКТ – виразка, панкреатит). • Оцінювання стану пацієнта: шкали болю, оцінювання дихання, рівень свідомості, моніторинг життєвих показників. • Медсестринське спостереження за побічними діями кардіологічних препаратів (антиагреганти, нітрати, бета-блокатори). • Психологічна підтримка пацієнта і комунікація з родичами: зниження рівня тривожності та формування прихильності до лікування. • Відповіді на запитання учасників.

Після завершення спеціалізованого лікування онкогінекологічних захворювань настає етап спостереження, який визначає своєчасність виявлення рецидиву та подальший прогноз пацієнтки. Сучасний follow-up базується на принципах доказової медицини та чітко диференціюється залежно від нозології, що відображено в рекомендаціях NCCN та ESMO. Недотримання цих підходів призводить до гіпердіагностики, нераціонального використання візуалізаційних методів або, навпаки, до пізнього виявлення рецидивів. На цьому заході ви розглянете сучасну концепцію нагляду після завершення спеціального онкологічного лікування раку яєчників, ендометрію, шийки матки, сарком тіла матки та рідкісних онкогінекологічних пухлинах. Ви отримаєте чітке розуміння логіки нагляду для різних нозологій, актуальних графіків спостереження, показань до візуалізації та інтерпретації онкомаркерів. Також ви навчитеся використовувати цитологічні методи діагностики та сучасні підходи до оцінювання мінімальної залишкової хвороби (ctDNA, ctRNA, MRD). Після навчання ви зможете застосовувати структурований доказовий підхід до спостереження за пацієнтками після онкологічного лікування, уникати необґрунтованих обстежень і своєчасно виявляти рецидиви. • Вторинна онкопревенція після завершеного лікування: що справді важливо для гінеколога? • Сучасна логіка follow-up: чому універсальний протокол не працює. Консенсус ESMO/ESGO/ASCO/NCCN: symptom-driven + risk-adapted. • “Сигнали”, які не можна ігнорувати: симптоми та ситуації, що змінюють план дій між плановими візитами. • Візуалізація: коли, який метод і як уникнути надлишкових або хибнозаспокійливих обстежень. • Верифікація нових знахідок і неочевидні сценарії: коли потрібна морфологія, second-look лапароскопія. • Маркери й нові технології: CA-125, SCC-Ag, HPV-DNA, ctDNA — користь vs очікування. • Що показали великі дослідження: чому “частіше” не означає “краще”? • Практичні кейси та тактичні рішення у follow-up. • Нозологічні акценти, QoL після лікування та відповіді на запитання. • Сесія відповідей на запитання.

Щодня лікар стикається з пацієнтами та їхніми родичами, які тиснуть, вимагають «особливого» лікування та маніпулюють емоціями. Один необережний крок – і ви потрапляєте у конфлікт, витрачаєте час, ризикуєте порушити протоколи та власний емоційний баланс. На цьому заході ви отримаєте практичні інструменти для захисту професійних меж, скрипти асертивної комунікації та алгоритми реагування на маніпуляції пацієнтів і родичів. Ви навчитеся розпізнавати типові маніпуляції, зберігати спокій у складних ситуаціях та одночасно підтримувати довіру пацієнтів. Після лекції ви зможете впевнено відмовляти у необґрунтованих запитах, вирішувати конфлікти без стресу й емоційного вигорання, а також ефективно захищати себе і команду, залишаючись у межах професійних та юридичних стандартів. • Визначення і типологія маніпулятивної поведінки • Маніпуляція = непрямий психологічний вплив з метою досягнення особистої вигоди. • Основні типи: пасивно-агресивні, вербальні, емоційно шантажуючі, агресивні. • Ознаки: повторювані провокації, перебільшення симптомів, шантаж емоціями, надмірна залежність. • Психологічні механізми маніпуляцій • Використання страху, провини, сорому, агресії. • Усвідомлення тригерів лікаря (емоційні реакції на провокації пацієнта). • Психотерапевтичний підхід: аналіз мотивів пацієнта без емоційного залучення. • Типові клінічні сценарії • Симуляція болю, перебільшення симптомів. • Необґрунтовані вимоги «особливого» лікування. • Агресія та погрози родичів у педіатрії, швидкій допомозі й стаціонарі. • Приклади реальних кейсів та психологічний розбір. • Емоційний контроль лікаря • Стратегії саморегуляції: когнітивні реструктуризації, дихальні вправи, усвідомленість. • Методи усунення стресу після конфліктної ситуації. • Практичні інструменти для запобігання емоційному вигоранню. • Комунікаційні інструменти і скрипти • Асертивність: «Я-повідомлення», встановлення меж, відкладене реагування. • Приклади фраз: • - «Розумію вашу потребу, обговорімо безпечний варіант». • - «Я можу запропонувати альтернативу, яка відповідає протоколу». • - «Нумо разом вирішимо, що є медично доцільним». • Психологічне пояснення ефективності кожної фрази. • Алгоритми реагування на маніпулятивні запити • Швидкий аналіз запиту → визначення мети маніпуляції → обрання стратегії. • Стратегії: спокійне відмовлення, перенаправлення запиту, повторення меж. • Приклади для агресії, шантажу провиною, емоційного тиску. • Практичні кейси та рольові сценарії • Розбір реальних діалогів із психологічним коментарем. • Від симуляції болю до вимог «ліки без показань». • Вправи: відпрацювання скриптів у малих групах. • Етика, законодавство та професійні межі • Права пацієнта vs. обов’язки лікаря. • Медична документація як захист лікаря. • Юридична відповідальність у конфліктних ситуаціях. • Профілактика вигорання та психологічна підтримка • Техніки ментального відновлення. • Організація командної підтримки та супервізія. • Психотерапевтичні підходи до роботи з важкими випадками. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

MEDEVAC та алгоритм MARCH – готовність, що рятує життя. В сучасних умовах як військові, так і цивільні лікарі часто працюють з пораненими внаслідок бойових дій або вибухових травм. На заході ви опануєте першу частину алгоритму MARCH (MAR – Massive bleeding, Airway, Respiration), базові принципи MEDEVAC і категоризацію постраждалих (START, SALT), навчитеся ефективно стабілізувати стан пацієнтів, уникати фатальних помилок на догоспітальному етапі й організовувати допомогу в разі масових надходжень. Для цивільних лікарів це практичні знання для інтеграції тактичної медицини у щоденну роботу. Для військових – змога вдосконалити контроль кровотеч, роботу з дихальними шляхами, лікування пневмотораксу, знання ШВЛ і Prolonged Field Care, а також відпрацювати алгоритми категоризації у разі MASCAL. Цей захід розпочинає серію курсів з MEDEVAC. Ви отримаєте навички, які допоможуть ефективно застосовувати MAR у реальних бойових або критичних цивільних умовах. • MEDEVAC та алгоритм MARCH • Суть і завдання медичної евакуації • Етапи й можливі затримки при MEDEVAC • Пріоритети допомоги за алгоритмом MARCH (Massive bleeding, Airway, Respiration, Circulation, Head/ Hypothermia/ Hyperthermia) • Практичні акценти: контроль масивної кровотечі, дії під час евакуації • Категоризація постраждалих (MASCAL) • Категорії евакуації (термінова, пріоритетна, звичайна) • Алгоритми START і SALT: практичне застосування • Організація місця збору поранених (CCP) • Баланс між ресурсами та шансами на виживання • Масивна кровотеча • Контроль compressible і non-compressible кровотеч • Використання турнікетів, гемостатичних засобів, REBOA • Тактика лікування геморагічного шоку в польових умовах • Трансфузія крові в умовах MEDEVAC • Дихальні шляхи та дихання • Оцінювання та забезпечення прохідності дихальних шляхів (мануальні методи, NPA, OPA, надгортанні повітропроводи, інтубація, крікотиреотомія) • Діагностика та лікування напруженого пневмотораксу • Демонстрація технік: пункційна декомпресія, основи торакального дренування • Вентиляція та моніторинг (SpO₂, etCO₂) • Q&A-сесія

Після проходження курсанту буде видано сертифікат. Після проходження курсанту будуть нараховані бали БПР. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Постреанімаційний період – критичний етап у веденні пацієнтів після відновлення спонтанного кровообігу. Тут визначається не лише виживання, але й якість подальшого життя, зокрема збереження неврологічних і когнітивних функцій. Сучасні підходи до інтенсивної терапії вимагають інтеграції оновлених рекомендацій Європейської ради реанімації (ERC, 2025), які формують нові стандарти ведення пацієнтів після ROSC. Набула актуальності концепція мультимодального прогнозування, що передбачає поєднання клінічних даних, нейромоніторингу, візуалізаційних методів та біомаркерів для точного планування лікувальної тактики. На цьому заході ви розглянете етапи постреанімаційного ведення, починаючи з фази негайної стабілізації з оптимізацією оксигенації та перфузії. Ви дізнаєтеся про актуальні підходи до респіраторної підтримки, гемодинамічного менеджменту і стратифікації кардіоваскулярних ризиків, зокрема ведення гострого коронарного синдрому й аритмій після відновленна спонтанного кровотоку. Окрім цього, ви навчитеся проводити неврологічний моніторинг і планувати церебропротекцію із застосуванням підходу Targeted Temperature Management, а також зможете впевнено використовувати протоколи POCUS для оцінювання гемодинаміки й стану пацієнта «біля ліжка». Після навчання ви будете системно підходити до ведення пацієнтів у постреанімаційному періоді та обʼєктивно оцінювати прогноз навіть у найскладніших випадках. • Фаза негайної стабілізації (перші 60 хв): оптимізація перфузії та оксигенації • Респіраторна підтримка: відхід від емпіричної ШВЛ • Гемодинамічна підтримка: цілі early goal-directed therapy • Кардіоваскулярний менеджмент: стратифікація ризиків • Коронарний синдром після ROSC • Постреанімаційні аритмії • Неврологічний моніторинг та церебропротекція • Targeted Temperature Management (TTM) 2.0 • Неврологічний статус і судомний синдром • Мультимодальна візуалізація та моніторинг (POCUS) • Гемодинамічний POCUS • Нейромоніторинг «біля ліжка» • Розширений гемодинамічний профіль • Прогностична верифікація та довгострокова реабілітація • Мультимодальне прогнозування (не раніше 72 годин) • Інтенсивна терапія та реабілітація • Q&A-сесія

1. Відеолекція Генетичні тести в Україні: можливості, обмеження, інтерпретація: Стан генетичних тестів в Україні Види генетичних тестів та їхня реальна цінність Можливості генетики в клініці та профілактиці Доказові напрямки: онкогенетика, кардіогенетика, фармакогенетика Полігенні ризики (PRS): потенціал і обмеження Нутрігенетика: що дійсно працює Фармакогенетика як стандарт майбутнього Обмеження та помилки інтерпретації. Типові помилки лікарів та пацієнтів Практичний протокол інтерпретації Етичні аспекти та критерії вибору лабораторії 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Повномасштабна війна докорінно змінила профіль травматологічних пацієнтів у цивільних закладах охорони здоров’я України. Лікарні, які раніше не мали системного досвіду лікування бойових ушкоджень, сьогодні регулярно стикаються з вогнепальними, вибуховими та мінно-осколковими травмами, що характеризуються високою енергією ураження, масивним забрудненням та комбінованими пошкодженнями кісток, м’яких тканин і судин. Застосування традиційних алгоритмів цивільної травматології в таких умовах часто є недостатнім або помилковим і може призводити до тяжких ускладнень. На цьому заході ви дізнаєтеся про сучасні підходи до лікування бойової травми з акцентом на ортопластичну концепцію. Будуть висвітлені особливості бойових ушкоджень і типові помилки терапевтичних та хірургічних рішень, принципи радикального дебридменту відповідно до світових стандартів та його адаптація до умов обмежених ресурсів. Ви дізнаєтеся більше про роль апаратів зовнішньої фіксації як базису лікування, їх використання як тимчасового або кінцевого методу стабілізації, а також сучасні підходи до лікування кісткових і м’якотканинних дефектів. Після навчання ви зможете обґрунтовано приймати рішення щодо обсягу дебридменту, вибору методу стабілізації переломів, тактики закриття дефектів м’яких тканин і реконструкції кісткових дефектів. • Особливості бойової травми. Забруднення, енергія ураження, комбіновані ушкодження. Типові помилки у терапевтичних алгоритмах. • Дебридмент. Світові стандарти. Практична реалізація в умовах обмежених ресурсів. Коли «менше» – гірше, ніж «більше». • АЗФ як базис лікування. Стабільність фіксації. Максимально анатомічна репозиція. АЗФ як можливий кінцевий метод лікування. • Кісткові дефекти. Кістковий транспорт. Техніка Masqulet. • Дефекти м’яких тканин. • - VAC як підготовчий етап. • - М’язові клапті: gastrocnemius, soleus. • - Клапті на живлячій ніжці. • - Ортопластичний підхід. • Кейс-блок: показові клінічні випадки, головні рішення і результати. • Відповіді на запитання.

Фіброміалгія – одна з найбільш недооцінених і водночас складних патологій. Відсутність специфічного біомаркера, поєднання больового синдрому з психічною коморбідністю та розмитість меж між ревматологічними, неврологічними й психіатричними проявами призводять до затримки встановлення діагнозу. У багатьох випадках пацієнти протягом кількох років отримують симптоматичне лікування, а це призводить до хронізації болю та значного зниження якості життя. Так згодом формується стійка недовіра до системи охорони здоров’я. На цьому заході ви розглянете патофізіологію фіброміалгії, зокрема роль центральної сенситизації та нейрохімічних механізмів болю, пов’язаних із дефіцитом серотоніну й норадреналіну. Ви розберете особливості можливих психіатричних коморбідностей, зокрема депресію, тривожні розлади й посттравматичний стресовий розлад, а також навчитеся проводити диференційну діагностику між фіброміалгією і соматоформними розладами. Окремо будуть висвітлені питання сучасних діагностичних критеріїв, принципів раціональної фармакотерапії та ролі нефармакологічних методів лікування. Після навчання ви зможете своєчасно розпізнавати клінічні ознаки фіброміалгії та уникати типових клінічних помилок, зокрема необґрунтованої поліпрагмазії та недооцінення психічної коморбідності, а також формувати раціональну, патогенетично обґрунтовану терапевтичну стратегію. • 1. Фіброміалгія як розлад центральної сенситизації. • 2. Психіатрична коморбідність: депресія, тривога, ПТСР. • 3. Чи є відмінності між соматоформним розладом та фіброміалгією? • 4. Нейрохімія болю: дефіцит серотоніну й норадреналіну. • 5. Діагностичні критерії ACR чи МКХ. • 6. Раціональна фармакотерапія: антидепресанти й габапентиноїди. • 7. Нефармакологічні методи: роль КПТ і психоосвіти. • 8. Розбір реального кейсу: 7 років блукань між ревматологом, неврологом, гастроентерологом, де система зламалась і що зробив психіатр. • 9. Як говорити з пацієнтом без стигматизації: конкретні фрази для пояснення центральної сенситизації. • 10. Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

​Синдром гострого живота є однією з причин невідкладного звернення пацієнтів, і для лікаря будь-якої спеціальності важливо вміти швидко орієнтуватись у цій клінічній ситуації. Особливо складною є діагностика в гіпогастральній ділянці, де біль може бути спричинений як хірургічною, так і гінекологічною патологією. Апендицит, апендажит, ектопічна вагітність чи перекрут яєчника часто мають схожу симптоматику, але потребують принципово різного підходу. У цьому контексті трансвагінальне УЗД є основним методом візуалізації, що дає змогу швидко встановити точний діагноз. Його правильне застосування суттєво підвищує шанси на збереження репродуктивних органів та запобігає фатальним ускладненням. Зволікання з діагностикою в разі перекруту яєчника може призвести до ішемії та втрати органа вже через 6 годин, а в разі ектопічної вагітності – до внутрішньочеревної кровотечі та загрози для життя. Навіть досвідчені лікарі можуть помилково трактувати УЗ-зображення або обрати неадекватний метод дослідження, наприклад трансабдомінальний замість трансвагінального. Це знижує точність діагностики. Тому, вміння орієнтуватися в анатомії гіпогастральної ділянки та характерних УЗ-ознаках важливе для лікарів, які стикаються з гострою абдомінальною симптоматикою в ургентній практиці. Навчальний майстер-клас «УЗД гострого живота: гіпогастрій. Розгляд клінічних кейсів» буде присвячений вивченню найпоширеніших причин гострого болю в нижньому поверсі черевної порожнини та анатомічних особливостей гіпогастральної ділянки. Учасники розглянуть клінічну картину, діагностику і підходи до ведення апендициту, апендажиту, ектопічної вагітності й перекруту яєчника. Особливу увагу буде приділено ролі трансвагінального УЗД як основного методу диференційної діагностики. Розглядатимуться типові помилки, які можуть вплинути на своєчасність встановлення діагнозу й подальшу тактику лікування. • Гострий живіт. ACUTE-ABDOMEN. Анатомічні особливості гіпогастральної ділянки. • Апендицит. • Апендажит. • Ектопічна вагітність. • Перекрут яєчника. • Важливість трансвагінального обстеження в діагностиці гострого живота. • Відповіді на запитання учасників

Контроль болю в дитячій паліативній допомозі – це складний клінічний виклик, що безпосередньо впливає на якість життя дитини та її родини. Необґрунтоване призначення або несвоєчасне титрування дози опіоїдних анальгетиків призводить до розвитку ускладнень, зокрема опіоїдної залежності. В умовах розвитку системної паліативної допомоги необхідно діяти відповідно до сучасних протоколів та законодавчих вимог. На цьому заході ви розглянете патофізіологію больових синдромів у дітей, навчитеся правильно оцінювати біль з використанням валідованих шкал та уникати типових діагностичних помилок. Ви дізнаєтеся про практичні аспекти застосування WHO analgesic ladder у педіатрії та пригадаєте фармакологію опіоїдних анальгетиків. Навчитеся розраховувати стартові дози й титрувати їх в подальшому, профілактувати побічні ефекти і проводити безпечну ротацію опіоїдних анальгетиків. Окрема увага буде приділена актуальним нормативно-правовим вимогам, зокрема положенням Наказу МОЗ України №643, що регламентують призначення та виписку опіоїдів. Після навчання ви зможете формувати індивідуалізовані стратегії знеболення для дітей з паліативними станами, приймати клінічно обґрунтовані рішення щодо вибору препарату і його дози, а також уникати юридичних помилок. • Вступ. Актуальність проблеми болю в дитячій паліативній допомозі • Поняття болю в паліативній медицині: біопсихосоціальна модель. • Особливості болю у дітей з онкологічними та неонкологічними захворюваннями. • Наслідки неадекватного контролю болю. • Принципи дитячої паліативної допомоги. • Патофізіологія болю у дітей • Механізми виникнення болю: ноцицептивний, нейропатичний, змішаний біль. • Центральна та периферична сенситизація. • Особливості формування больових синдромів у дітей різного віку. • Хронічний біль у паліативних пацієнтів. • Оцінювання болю у дітей • Принципи оцінювання болю в педіатрії. • Валідовані шкали оцінювання болю. • Документація та моніторинг болю в паліативній практиці. • Типові помилки оцінювання болю. • Стратегії лікування болю в дитячій паліативній допомозі • Принципи WHO analgesic ladder у дітей. • Фармакологічні методи лікування. • Огляд і практичні аспекти застосування Наказу МОЗ України № 643 від 06.04.2023 • Морфін у дитячій паліативній практиці • Фармакологічні властивості морфіну. • Показання й протипоказання. • Шляхи введення та лікарські форми. • Принципи титрації та підтримувальної терапії. • Розрахунок дозування у дітей (з клінічними прикладами). • Побічні ефекти та їх профілактика. • Безпека застосування. • Ротація опіоїдних анальгетиків в амбулаторній паліативній допомозі • Показання до ротації опіоїдів. • Принципи еквівалентності доз. • Практичні алгоритми переходу між опіоїдами. • Типові клінічні кейси • Виписка рецептів на опіоїдні анальгетики • Нормативно-правові аспекти призначення опіоїдів в Україні. • Правила виписки рецептів та ведення документації. • Типові помилки та юридичні ризики. • Підсумки й практичні висновки • Основні принципи ефективного контролю болю у дітей. • Відповіді на запитання

Електронний навчальний курс у форматі дистанційної участі з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 4 год. Лікарська / фармацевтична спеціальність: Всі лікарські спеціальності, Всі спеціальності фахівців у сфері охорони здоров'я, Всі фармацевтичні спеціальності, Всі спеціальності професіоналів у сфері охорони здоров’я. Бали БПР: 4. Номер в системі БПР: 1019948. Після проходження курсанту буде видано сертифікат. Після проходження курсанту будуть нараховані бали БПР. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Вид заходу БПР: симуляційний тренінг. Формат: особиста участь в місці проведення заходу. Дата проведення: 25 червня 2026 р. Обов'язковий напрямок: Невідкладна допомога. Місце проведення: тренінгово-ресурний центр КНП «Чернігівська обласна дитяча лікарня» ЧОР. Адреса: м. Чернігів, вул. Пирогова, 16. Кількість учасників: 18. Спеціальності: всі лікарські спеціальності, фармацевтичні спеціальності, спеціальності професіоналів у сфері охорони здоров’я, спеціальності фахівців у сфері охорони здоров’я. 20 балів БПР за успішну участь в заході. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Фібриляція передсердь – одна з головних причин гострих порушень мозкового кровотоку. Ви можете її взяти під контроль. Але безсимптомна ФП тривалий час залишається непоміченою, а помилки в терапії можуть призвести до серцевої недостатності. Цей майстер-клас допоможе вам побачити те, що непомітне для інших. На цьому заході ви дізнаєтесь, як швидко і точно розпізнати ФП, вибрати оптимальну стратегію лікування й уникнути типових помилок у веденні пацієнтів із постковідними аритміями чи ризиком тромбоемболій. Після заходу ви впевнено діагностуватимете фібриляцію, знатимете показання до абляції та будете вміти обґрунтовано підбирати лікування навіть у складних клінічних випадках. • Фібриляція передсердь: як правильно діагностувати • Стратегії лікування ФП • Використання абляції: показання, протипоказання • Показання та відбір пацієнтів для інших методів лікування • Відповіді на запитання

Раннє розпізнавання порушень мови та мовлення – ключ до своєчасної діагностики нейророзвиткових порушень у дітей. Лікар первинної ланки має вміти відрізнити варіант норми від патології, розуміти вікові межі формування мовлення та критичні періоди розвитку. Це дасть змогу уникнути затримок у направленні до спеціалістів та зайвих медикаментозних призначень, а також своєчасно взяти ситуацію під контроль. На цьому заході ви отримаєте структуровані знання щодо сучасних уявлень про мовну функцію, нейропсихологічні основи, вікові норми та ранні ознаки порушень. Ви проаналізуєте реальні клінічні сценарії: від відсутності фразового мовлення після 2 років і регресу мовлення до порушень розуміння зверненої мови та підозр на РАС чи РДУГ. Окрім цього, ви розглянете алгоритми первинного скринінгу та базової диференційної діагностики. Після навчання ви зможете своєчасно виявляти критичні порушення мови та мовлення, а також організовувати ефективний план лікування пацієнта, базуючись на сучасних стандартах і досвіді провідних спеціалістів. • Мова та мовлення: сучасні уявлення про структуру мовної функції, нейропсихологічні основи та клінічне значення розмежування понять. • Норми розвитку мовлення у дітей: етапи формування мовлення, вікові показники та критичні періоди розвитку. • Ранні клінічні маркери порушень: червоні прапорці затримки мовленнєвого розвитку та їхнє прогностичне значення. • Класифікація порушень мовлення і мови: основні нозологічні форми, сучасні підходи до систематизації. • Первинний етап обстеження: алгоритм дій лікаря первинної ланки, роль педіатра та сімейного лікаря, необхідність аудіологічного скринінгу. • Спеціалізована діагностика: роль невролога, дитячого психіатра та логопеда у встановленні діагнозу. • Психометричні інструменти: стандартизовані шкали, опитувальники й методики оцінювання мовленнєвого розвитку. • Маршрут пацієнта: мультидисциплінарний підхід до діагностики та лікування порушень мовлення. • Диференційна діагностика й типові клінічні помилки: наслідки гіпо- та гіпердіагностики, приклади клінічних сценаріїв. • Класифікаційні підходи та діагностичні помилки: відмінності МКХ-10 та МКХ-11, проблема некоректних і нефахових діагностичних формулювань.

Наднирники та селезінка часто не отримують достатньої уваги під час рутинного аналізу КТ, однак вони нерідко містять критично важливі діагностичні ознаки. Від випадкових знахідок і метастатичних уражень до інфарктів, крововиливів, гематологічної патології та ознак септичного шоку – правильна інтерпретація змін у цих структурах безпосередньо впливає на подальшу тактику ведення пацієнта. Сучасна КТ-візуалізація дає змогу детально оцінювати як анатомічні особливості й варіанти норми, так і складні патологічні процеси, але лише за умови системного та уважного аналізу. На цьому заході ви дізнаєтеся більше про КТ-анатомію наднирників та селезінки, сучасні протоколи контрастного КТ-дослідження й типові візуалізаційні патерни патології. Ви розглянете найпоширеніші випадкові знахідки, навчитеся проводити диференційну діагностику об’ємних утворень наднирників, засвоїте особливості вогнищевих і дифузних уражень селезінки, а також КТ-ознаки ургентних станів. Після навчання ви зможете точно оцінювати зміни наднирників та селезінки під час КТ-досліджень, правильно інтерпретувати судинні, пухлинні й запальні процеси та своєчасно визначати необхідність додаткової діагностики або зміни лікувальної тактики. • Топографічна анатомія наднирників та селезінки на КТ • Методика КТ-дослідження та особливості контрастування • Нормальна КТ-анатомія та варіанти норми • Найчастіші incidental findings наднирників та селезінки • Об’ємні утворення наднирників: аденоми, метастази, феохромоцитоми • Вогнищеві та дифузні ураження селезінки • Ургентні стани: інфаркти, крововиливи • КТ-ознаки септичного шоку та stress-related changes наднирників • Диференційна діагностика основних патологічних змін

ERAS у неонатології є новою філософією догляду, яка кардинально змінює звичні підходи. Коли йдеться про анестезіологію та інтенсивну терапію новонароджених, кожен мілілітр інфузії, кожен градус температури й кожна хвилина вентиляції мають значення. Рішення анестезіолога визначають, чи пройде дитина через операцію зі стресом для організму, чи з мінімальним втручанням у фізіологічні механізми. На цьому заході ви дізнаєтесь, як адаптувати принципи ERAS для новонароджених: оптимізація голодування, контроль глікемії, збалансована інфузійна терапія, профілактика гіпотермії, рання екстубація та залучення батьків до процесу відновлення. Окремо буде розглянута командна робота і комунікація за моделлю STEPPS, стандартизовані протоколи SBAR і чеклісти ВООЗ, які дадуть змогу підвищити рівень безпеки в операційній. Після навчання ви зможете впевнено впроваджувати неонатальні ERAS-протоколи у щоденну практику і скоротити час відновлення малюків після хірургічного втручання. • 1. Вступ • Концепція ERAS: від дорослої хірургії до неонатології • Мета й клінічна значущість програми ERAS у новонароджених • 2. Основні компоненти неонатального ERAS • 3. Командна взаємодія та комунікація • Міждисциплінарний підхід, командна модель STEPPS • Стандартизовані алгоритми передавання інформації (SBAR, Closed-loop communication) • Роль чеклістів ВООЗ у гарантуванні безпеки пацієнтів • 4. Передопераційна підготовка • Оптимізація періоду голодування • Підтримка нормотермії: профілактика гіпотермії, термонейтральне середовище • Антимікробна профілактика • Критерії гемотрансфузії • 5. Інтраопераційне ведення • Періопераційна вентиляція: захист легень • Інфузійна терапія: баланс рідини, профілактика гіпонатріємії • Контроль глікемії: уникнення гіпо- та гіперглікемії • Підтримка теплового балансу: основні шляхи втрати тепла • 6. Післяопераційний етап • Рання екстубація та відновлення ентерального годування • Залучення батьків до процесу догляду: підготовка до виписки • 7. Відповіді на запитання учасників