Раннє розпізнавання порушень мови та мовлення – ключ до своєчасної діагностики нейророзвиткових порушень у дітей. Лікар первинної ланки має вміти відрізнити варіант норми від патології, розуміти вікові межі формування мовлення та критичні періоди розвитку. Це дасть змогу уникнути затримок у направленні до спеціалістів та зайвих медикаментозних призначень, а також своєчасно взяти ситуацію під контроль.

На цьому заході ви отримаєте структуровані знання щодо сучасних уявлень про мовну функцію, нейропсихологічні основи, вікові норми та ранні ознаки порушень. Ви проаналізуєте реальні клінічні сценарії: від відсутності фразового мовлення після 2 років і регресу мовлення до порушень розуміння зверненої мови та підозр на РАС чи РДУГ. Окрім цього, ви розглянете алгоритми первинного скринінгу та базової диференційної діагностики.

Після навчання ви зможете своєчасно виявляти критичні порушення мови та мовлення, а також організовувати ефективний план лікування пацієнта, базуючись на сучасних стандартах і досвіді провідних спеціалістів.

• •

  Мова та мовлення: сучасні уявлення про структуру мовної функції, нейропсихологічні основи та клінічне значення розмежування понять.

• •

  Норми розвитку мовлення у дітей: етапи формування мовлення, вікові показники та критичні періоди розвитку.

• •

  Ранні клінічні маркери порушень: червоні прапорці затримки мовленнєвого розвитку та їхнє прогностичне значення.

• •

  Класифікація порушень мовлення і мови: основні нозологічні форми, сучасні підходи до систематизації.

• •

  Первинний етап обстеження: алгоритм дій лікаря первинної ланки, роль педіатра та сімейного лікаря, необхідність аудіологічного скринінгу.

• •

  Спеціалізована діагностика: роль невролога, дитячого психіатра та логопеда у встановленні діагнозу.

• •

  Психометричні інструменти: стандартизовані шкали, опитувальники й методики оцінювання мовленнєвого розвитку.

• •

  Маршрут пацієнта: мультидисциплінарний підхід до діагностики та лікування порушень мовлення.

• •

  Диференційна діагностика й типові клінічні помилки: наслідки гіпо- та гіпердіагностики, приклади клінічних сценаріїв.

• •

  Класифікаційні підходи та діагностичні помилки: відмінності МКХ-10 та МКХ-11, проблема некоректних і нефахових діагностичних формулювань.