Заходи БПР — Анестезіологія 2026

Когнітивні порушення визначають якість життя пацієнта не менше, ніж самі епілептичні напади. Скарги на погіршення пам’яті, уваги, швидкості мислення чи труднощі з навчанням можуть бути наслідком перебігу захворювання, структурних змін головного мозку або побічної дії протиепілептичної терапії. Недостатня увага до цих проявів призводить до помилкової інтерпретації симптомів, необґрунтованої зміни лікування, зниження прихильності пацієнта до терапії та втрати можливості своєчасно виявити прогресування захворювання чи розвиток ускладнень. На цьому заході ви навчитеся оцінювати когнітивні функції у пацієнтів з епілепсією, розуміти вплив різних форм захворювання та протиепілептичних препаратів на пам’ять, увагу й виконавчі функції, проводити диференційну діагностику когнітивного зниження та використовувати сучасні методи його оцінки. Ви опануєте практичні підходи до вибору терапії з урахуванням когнітивного профілю пацієнта, можливості реабілітації, а також розберете клінічні ситуації, у яких когнітивні порушення визначають подальшу тактику ведення. Після навчання ви зможете своєчасно розпізнавати когнітивні порушення у дітей і дорослих з епілепсією, оцінювати їх можливі причини, а також враховувати когнітивний вплив протиепілептичних препаратів під час вибору або корекції лікування. • Вступ • Актуальність теми: когнітивні порушення зустрічаються у 60–70% пацієнтів з епілепсією, впливають на якість життя, працездатність та соціальну інтеграцію. • Мета лекції: показати сучасні механізми патогенезу та практичні наслідки для клінічної роботи. • Когнітивні домени, що частіше страждають при епілепсії • Пам’ять: особливо при скроневій епілепсії через ураження гіпокампа. • Увага та виконавчі функції: порушення при лобній епілепсії. • Мова та швидкість мислення: дефіцити при застосуванні певних протиепілептичних препаратів. • Механізми патогенезу • Судомна активність: повторні напади та міжнападова епілептиформна активність порушують нейронні мережі. • Структурні зміни мозку: атрофія гіпокампа, таламуса, білої речовини. • Ефекти протиепілептичних препаратів: топірамат, фенобарбітал, бензодіазепіни мають виражений негативний вплив; ламотриджин і леветирацетам — більш сприятливі. • Нейропсихіатричні та психосоціальні фактори: депресія, тривога, порушення сну, соціальна стигматизація. • Вікові аспекти • Дитяча епілепсія: ранній дебют → ризик незворотних порушень інтелекту, мовлення, уваги. • Дорослі пацієнти: поступове зниження когнітивних функцій, ризик деменції. • Методи оцінки • Нейропсихологічне тестування: об’єктивна оцінка пам’яті, уваги, виконавчих функцій. • Нейровізуалізація: МРТ, fMRI для виявлення структурних змін. • ЕЕГ та відео-ЕЕГ: для кореляції когнітивних порушень із судомною активністю. • Клінічні наслідки • Якість життя: когнітивні порушення впливають більше, ніж самі напади. • Соціальна інтеграція: проблеми з навчанням, працевлаштуванням. • Ризик деменції: прискорене нейродегенеративне ураження. • Стратегії корекції • Оптимізація терапії: уникати політерапії, обирати препарати з мінімальним когнітивним впливом. • Хірургічне лікування: може покращити когнітивні функції, але має ризики (наприклад, зниження вербальної пам’яті після резекції скроневої частки). • Реабілітація та когнітивний тренінг: програми відновлення пам’яті, уваги, виконавчих функцій. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Курс (дистанційне навчання з використанням електронних навчальних ресурсів) для підвищення 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Курс (дистанційне навчання з використанням електронних навчальних ресурсів) для підвищення кваліфікації лікарів: сучасні підходи до етіопатогенезу, факторів ризику, класифікації та практичних алгоритмів діагностики і лікування компартмент-синдрому при травмах кінцівок. Програма заходу • Блок 1. Сучасні погляди на етіопатогенез компартмент-синдрому • Урок 1 - Етіопатогенез компартмент-синдрому: сучасні підходи • Блок 2. Фактори та групи ризику розвитку компартмент-синдрому • Урок 1 - Ризики та фактори розвитку компартмент - синдрому • Блок 3. Класифікація компартмент-сидрому за тяжкістю • Урок 1 - Класифікація компартмент-синдрому: ступені тяжкості • Блок 4. Визначення величини підфасціального тиску • Урок 1 - Оцінка підфасціального тиску • Блок 5. Що робити або який вид фасціотомії обрати при виконанні хірургічної обробки рани • Урок 1 - Вибір фасціотомії: ключ до ефективного лікування • Блок 6. Де та в який термін після ушкодження потрібно виконувати фасціотомію • Урок 1 - Вікно можливостей: оптимальні терміни фасціотомії • Блок 7. Техніка фасціотомій на сегментах верхніх та нижніх кінцівок. Верхня кінцівка. Клінічні випадки • Урок 1 - Фасціотомія верхньої кінцівки: крок за кроком • Блок 8. Техніка фасціотомій на сегментах верхніх та нижніх кінцівок. Нижня кінцівка. Клінічні випадки • Урок 1 - Фасціотомія нижніх кінцівок: хірургічна техніка крок за кроком • Блок 9. Особливості фасціотомних ран після перенесеного компартмент синдрому. Клінічні випадки • Урок 1 - Фокус на ускладненнях • Блок 10. Вибір об'єму фасціотомії в залежності від тяжкості компартмент синдрому • Урок 1 - Фасціотомія: індивідуальний підхід до кожного випадку • Блок 11. Помилки. Робота над помилками. Розгляд клінічних випадків • Урок 1 - Компартмент-синдром: як не допустити помилок • Блок 12. Підсумки • Урок 1 - Компартмент-синдром: підсумки та перспективи Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Дистанційна участь із доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Після проходження курсанту буде видано сертифікат та нараховані бали БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 — «невідкладна (екстрена) медична допомога». Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Ультразвукова діагностика м’язів і м’яких тканин на сьогодні є повноцінним інструментом для прийняття правильного клінічного рішення в травматології, спортивній медицині, хірургії, ревматології та ургентній практиці. УЗД дає змогу швидко диференціювати м’язову травму, гематому, абсцес, післяопераційне ускладнення чи пухлиноподібне утворення без затримки на складніші методи візуалізації. І навіть один неправильний кут датчика може стати причиною невиявлення ушкодження або навпаки – гіпердіагностики за відсутності патології. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до ультразвукового оцінювання м’язів і м’яких тканин. Ви детально розберете сонографічну анатомію м’язів, фасцій, сухожильно-м’язових переходів та підшкірної клітковини, навчитеся правильно обирати датчик і налаштування апарата, виконувати динамічне дослідження й уникати типових помилок. Також ви засвоїте принципи диференційної діагностики травматичних, запальних, післяопераційних та пухлиноподібних змін м’яких тканин. Цей майстер-клас не є базовим оглядом теми. Він сфокусований на найбільш складних, клінічно значущих і часто недооцінених аспектах ультразвукової діагностики м’язів і м’яких тканин. Після навчання ви зможете оцінювати Grade 1–3 muscle injuries, виявляти часткові та повні розриви м’язів, диференціювати організовану гематому від утворення мʼяких тканин, розпізнавати абсцеси, флегмони, післяопераційні сероми і патологічну васкуляризацію. • Актуальність ультразвукової діагностики м’язів і м’яких тканин. • Переваги та обмеження ультразвукового методу. • Типові помилки інтерпретації. • Основні принципи обстеження м’яких тканин. • Сонографічна анатомія м’язів і м’яких тканин: • нормальна ехоструктура м’яза; • фасції та міжм’язові перегородки; • сухожильно-м’язовий перехід; • підшкірна жирова клітковина. • Особливості васкуляризації. • Динамічне дослідження, вибір датчика, частота й налаштування. • Анізотропія. • Класифікація м’язових травм: • Grade 1–3 muscle injuries; • часткові та повні розриви м’язів. • Рідинні утворення та післятравматичні зміни м’яких тканин: гематоми, організація гематом, сероми, післяопераційні гематоми. • Запальні та інфекційні процеси м’яких тканин: целюліт, абсцеси, флегмони, панікуліт, міозити, осифікуючий міозит. • Хронічні та післяопераційні зміни: фіброз, рубцеві зміни. • Доброякісні утворення м’яких тканин: ліпоми, епідермальні кісти, гангліони. • Судинні утворення м’яких тканин: гемангіоми та інші судинні мальформації. • Диференційна діагностика новоутворень м’яких тканин. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Кандидозні інфекції є однією з найскладніших проблем у неонатальній практиці, особливо в умовах інтенсивної терапії новонароджених. Діти з екстремально низькою масою тіла, передчасно народжені, а також ті, хто перебуває на тривалому курсі антибіотикотерапії, мають значно підвищений ризик розвитку інвазивного кандидозу. Ця інфекція асоціюється з високим рівнем смертності й тяжкими ускладненнями, як-от ураження ЦНС, очей і тяжкі системні порушення. Виклики у веденні таких пацієнтів посилюються через зростання резистентності до флуконазолу й інших антимікотиків, що вимагає більш зваженого підходу до емпіричної та таргетної терапії. Крім того, кандидоз часто маскується під інші інфекційні стани або сепсис, що ускладнює своєчасну діагностику. Необхідно запроваджувати мультидисциплінарний підхід до контролю за цією інфекцією, зокрема раннє мікробіологічне тестування, оцінювання факторів ризику та вдосконалення інфекційного контролю. Навчальний майстер-клас «Кандидозні інфекції у новонароджених» буде присвячений вивченню клінічного значення кандидозних інфекцій у немовлят та їхньої актуальності в умовах сучасної неонатології. Учасники детально розглянуть групи ризику, типи кандидозу й частоту виникнення цих інфекцій. Будуть проаналізовані чинники, які сприяють розвитку інфекції, зокрема роль вертикального та нозокоміального передавання. Окрему увагу буде приділено патогенезу кандидозу відповідно до незрілості імунної системи новонароджених і формування біоплівок. Також будуть висвітлені доказові підходи до лікування, зокрема вибір антимікотиків та моніторинг терапії. • Вступ: клінічне значення кандидозу в новонароджених • Чому тема важлива саме зараз: сучасні виклики неонатології • Групи ризику: передчасно народжені, діти з катетерами, після антибіотикотерапії • Види кандидозних інфекцій: шкірні, слизові, інвазивні форми • Епідеміологія та фактори ризику • Частота кандидозу в різних неонатальних популяціях • Основні чинники ризику: перинатальні, госпітальні, медикаментозні • Роль вертикальної та нозокоміальної трансмісії • Патогенез кандидозної інфекції у новонароджених • Механізми колонізації та інвазії • Особливості імунної відповіді новонародженого • Біоплівки, антибіотик-асоційований дисбаланс • Клінічні форми та прояви кандидозу • Шкірно-слизові ураження • Ураження сечостатевої, респіраторної систем • Кандидемія та інвазивний кандидоз: ознаки, перебіг, ускладнення • Сучасні підходи до діагностики • Клінічні критерії, лабораторна верифікація • Мікроскопія, культуральні дослідження, ПЛР • Роль біомаркерів (β-D-глюкан, маннан) у ранній діагностиці • Лікування кандидозу в новонароджених: доказові стратегії • Принципи вибору антимікотика: азоли, амфотерицин B, ехінокандини • Особливості дозування в неонатальному періоді • Моніторинг ефективності й безпеки терапії • Профілактика кандидозних інфекцій у відділеннях новонароджених • Профілактичне застосування антимікотиків • Контроль за антибіотикотерапією • Інфекційний контроль, гігієна рук, догляд за катетерами • Клінічні кейси та алгоритми дій • Аналіз реальних клінічних ситуацій • Обговорення помилок, варіанти рішень • Розроблення покрокових алгоритмів ведення пацієнта • Запитання та відповіді

У клінічній практиці доводиться працювати в умовах, коли остаточний вибір лікувальної тактики залежить не лише від медичних показань, а й від цінностей, очікувань та життєвого контексту пацієнта. Відсутність структурованого підходу до спільного прийняття рішень у таких ситуаціях може призводити до непорозумінь, конфліктів і професійного вигорання. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до пацієнтоорієнтованої допомоги, принципи спільного прийняття рішень та їх відмінність від класичної інформованої згоди. Ви опрацюєте поширені інструменти виявлення пріоритетів пацієнта за моделлю ICE, алгоритм SHARE як структуровану модель комунікації, а також практичні аспекти встановлення професійних та особистих кордонів лікаря. Також ви проаналізуєте ситуації, коли пацієнт не готовий брати участь у виборі лікування, і критерії, за яких лікар може приймати рішення одноосібно. Після навчання ви зможете підвищити якість вашої комунікації, зменшити кількість конфліктних ситуацій та формувати партнерські відносини у системі «лікар-пацієнт». • 1. Спільне прийняття рішень: невіддільна частина пацієнтоорієнтованої допомоги. Пацієнт як партнер і суб’єкт прийняття рішень. • 2. Інформована згода vs. спільне прийняття рішень. • 3. Виявлення пріоритетів пацієнта: ICE (ідеї, сумніви/побоювання, очікування). Як ставити запитання, щоб виявити ICE, та як ці дані «вбудовувати» у спільне рішення? • 4. Модель SHARE: 5 кроків спільного прийняття рішень (залучити – пояснити варіанти – з’ясувати цінності – дійти рішення – переглянути його). • 5. Що робити, якщо пацієнт не хоче приймати рішення? В яких випадках лікар приймає рішення одноосібно? • 6. Професійні й особисті кордони лікаря. Які види кордонів існують? • 7. Відмова пацієнту. Як сказати пацієнту «НІ»: техніка FAVER. • 8. Відповіді на запитання учасників.

Майстер-клас про впровадження адміністрування протимікробних препаратів (антибіотик-стewардшип) 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Раціональне використання антибіотиків сьогодні є критичною складовою безпеки пацієнтів та якості медичної допомоги. Майстер-клас створений для спеціалістів, які впроваджують або планують впроваджувати адміністрування антимікробних препаратів у своєму закладі. Основна ідея — показати чіткий, практичний та реалістичний алгоритм організації адміністрування протимікробних препаратів. У програмі майстер-класу буде розглянуто базові умови, кроки та ключові елементи впровадження адміністрування антибіотиків, а також ефективну комунікацію з лікарями під час змін: аргументацію рішень і роботу із запереченнями. Окремо буде акцентовано роль адміністрації лікарні у забезпеченні підтримки та сталості процесу та організацію мультидисциплінарного формату роботи (синергія лікарів, клінічних фармацевтів і медсестер). Учасникам також нададуть практичні інструменти для залучення фахівців відділень до щоденного адміністрування антибіотиків. Сучасно, практично, evidence-based. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Електронний навчальний курс у форматі дистанційної участі в режимі реального часу. Місце проведення — Online. Тривалість: 5 годин. Після проходження курсанту буде видано сертифікат і нараховано 5 балів БПР. Курс доступний для всіх лікарських спеціальностей, усіх спеціальностей фахівців у сфері охорони здоров'я, усіх фармацевтичних спеціальностей та усіх спеціальностей професіоналів у сфері охорони здоров’я. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 — «невідкладна (екстрена) медична допомога». Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лептоспіроз є однією з найпоширеніших зоонозних інфекцій, яка щороку реєструється в Україні, особливо в літньо-осінній період та після паводків. Захворювання має широкий спектр клінічних проявів — від легкого грипоподібного стану до тяжкого поліорганного ураження із розвитком синдрому Вейля, що часто призводить до діагностичних помилок на етапі первинного звернення. Через неспецифічність ранніх симптомів лептоспіроз легко маскується під ГРВІ, пієлонефрит, гострий гепатит або навіть сепсис. На цьому заході ви розглянете системний підхід до раннього розпізнавання, діагностики та ведення пацієнтів із лептоспірозом із фокусом на синдромний аналіз. Ви дізнаєтесь більше про епідеміологічні ризики, ключові шляхи інфікування, механізми поліорганного ураження, клінічні форми захворювання та критерії тяжкості. Також ви навчитесь проводити диференційну діагностику етіологічних причин гарячки, жовтяниці, гострого ураження нирок та геморагічного синдрому. Після навчання ви зможете своєчасно запідозрити лептоспіроз у пацієнтів із гарячкою неясного генезу та епідеміологічним ризиком, правильно інтерпретувати поєднання жовтяниці, ниркової недостатності та тромбоцитопенії, а також визначати показання до початку специфічної терапії. • Вступне слово • Лептоспіроз як актуальний зооноз із тяжким перебігом і високою летальністю. • Сучасні епідеміологічні виклики та значення ранньої діагностики. • Етіологія, епідеміологія та патогенез • Сучасна таксономія Leptospira, джерела інфекції та шляхи передачі. • Групи ризику та роль довкілля (вода, ґрунт, тварини). • Сучасні епідеміологічні ризики: повені, кліматичні зміни, війна в Україні, руйнування інфраструктури, підвищений контакт із гризунами та контамінованим середовищем. • Механізми розвитку поліорганного ураження. • Клінічні прояви • Двофазний перебіг лептоспірозу. • Основні клінічні синдроми (гарячковий, жовтяничний, нирковий, геморагічний, менінгеальний). • Синдром Вейля як класична тяжка форма лептоспірозу. • Інші тяжкі форми (легеневий геморагічний синдром, ГРДС, поліорганна недостатність). • Діагностика та диференційна діагностика • ПЛР, серологічні та молекулярні методи. • Оцінка ураження органів і тяжкості стану. • Синдромний підхід до диференційної діагностики (жовтяниця, гостре ураження нирок, геморагічний синдром, менінгоенцефаліт, гарячка неясного генезу, сепсис). • Лікування та профілактика • Антибактеріальна терапія та принципи інтенсивного лікування тяжких форм. • Ведення пацієнтів із синдромом Вейля та поліорганною недостатністю. • Профілактика лептоспірозу та концепція міжсекторального підходу (One Health). • Клінічні випадки • Типовий перебіг лептоспірозу. • Тяжкий лептоспіроз (синдром Вейля, поліорганна недостатність). • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Електронний навчальний курс у форматі дистанційної участі з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 4 год. Для всіх лікарських спеціальностей, усіх спеціальностей фахівців у сфері охорони здоров'я, усіх фармацевтичних спеціальностей та усіх спеціальностей професіоналів у сфері охорони здоров’я. Після проходження курсанту буде видано сертифікат та нараховано 4 бали БПР. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Розуміння основ КТ та МРТ. Оптимальний вибір методу нейродіагностики в залежності від патології. Інтерпретація даних КТ головного мозку, КТ-ангіограм судин голови та шиї. Вміння диференціювати послідовності МРТ: T1, T2, FLAIR, T1 після гадолінію, DWI, карта ADC, GRE. Здатність ідентифікувати патологію, що часто зустрічається, й яку виявляють за допомогою МРТ головного мозку. Вміння призначати та розуміти дані, отримані при проведенні магнітно-резонансної ангіографії та магнітно-резонансної венографії. Програма заходу • Основи нейровізуалізації • Основи комп’ютерної томографії • Зображення КТ головного мозку в нормі • Оптимальне застосування КТ голови без контрастування (приклади) • КТ головного мозку з контрастом (приклади) • КТ-ангіограма судин голови та шиї. Норма та приклади патології. • Перфузійна КТ • Ішемічний інсульт на КТ. Розвиток інсульту погодинно. • Види внутрішньочерепних крововиливів на КТ • Види вклинення головного мозку на КТ • Пухлини на КТ головного мозку без та з контрастуванням • Гідроцефалія на КТ. Синдром Хакіма-Адамса • Базові поняття: МРТ • Послідовності МРТ: T1, T2, FLAIR, T1 після гадолінію, DWI, карта ADC, GRE (на прикладах норми та різноманітної патології) • МРА – магнітно-резонансна ангіограма, МРТ шиї із пригніченням сигналу від жиру, МРВ – магнітно-резонансна венограма. Норма і патологія • Заняття — 02:13:15 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера