Заходи БПР — Загальна практика - сімейна медицина 2026

Лікарі здобудуть навички оцінювання ризиків цереброваскулярних ускладнень у пацієнтів з артеріальною гіпертензією на основі клінічних та інструментальних даних. Інтерпретація даних нейровізуалізації (МРТ, КТ) для виявлення структурних змін головного мозку, асоційованих з гіпертензією. Застосування сучасних класифікацій та діагностичних критеріїв для верифікації гіпертензивної енцефалопатії та судинної когнітивної дисфункції. Диференціація патогенетичних варіантів ураження головного мозку при артеріальній гіпертензії, включаючи ураження дрібних та великих судин. Оптимізація вибору антигіпертензивної терапії з урахуванням її впливу на церебральну гемодинаміку та когнітивні функції пацієнта. Розроблення індивідуалізованих програм первинної та вторинної профілактики ішемічного та геморагічного інсульту у хворих на гіпертензію. Ідентифікація та ведення пацієнтів з гіпертонічними кризами, що ускладнились гострою гіпертензивною енцефалопатією. Програма заходу • Заняття • Тривалість заняття: 28:50 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний курс БПР присвячений діагностиці та веденню пацієнтів зі змінами кількості лейкоцитів. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники навчаться інтерпретувати гемограму з лейкоцитарною формулою на основі сучасних клінічних настанов. Учасники опанують диференційну діагностику між реактивними змінами, зокрема інфекційними, запальними та медикаментозними, і неопластичними процесами. Курс допоможе побудувати покроковий діагностичний алгоритм, ідентифікувати клініко-лабораторні «червоні прапорці» та визначити показання для термінового скерування пацієнта до гематолога або онколога. Окрему увагу приділено оцінці морфології клітин периферичної крові, тактиці ведення пацієнтів із медикаментозно-індукованими цитопеніями або цитозами та діагностиці в первинній ланці. Програма заходу • Заняття №1 • Які референтні та критичні значення лейкоцитів та їх субпопуляцій вимагають негайних клінічних дій? • Як диференціювати лейкемоїдну реакцію від дебюту хронічного мієлоїдного лейкозу? • Який діагностичний алгоритм при персистуючій нейтропенії неясного генезу в амбулаторній практиці? • Які лікарські засоби найчастіше спричиняють клінічно значущі зміни у лейкоцитарній формулі? • Які абсолютні показання до проведення стернальної пункції та/або трепанобіопсії кісткового мозку? • Як інфекційний мононуклеоз та інші вірусні інфекції можуть імітувати гострий лейкоз? • Яка роль та показання до призначення проточної цитометрії периферичної крові? • Які морфологічні зміни лейкоцитів у мазку крові (тільця Ауера, клітини Боткіна-Гумпрехта) є патогномонічними для онкогематології? • Чи є абсолютний лімфоцитоз у пацієнта похилого віку безумовним показанням для виключення хронічного лімфолейкозу? • Заняття №2: Лейкопенії в практиці сімейного лікаря • Який діагностичний алгоритм дій сімейного лікаря при вперше виявленій лейкопенії у дорослого пацієнта? • Які лікарські засоби найчастіше спричиняють розвиток медикаментозної лейкопенії і яка тактика її ведення? • Як диференціювати доброякісну етнічну нейтропенію від патологічних станів? • Які клініко-лабораторні критерії дозволяють запідозрити мієлодиспластичний синдром (МДС) на етапі первинної ланки? • Які абсолютні показання до скерування пацієнта з лейкопенією на консультацію до гематолога та проведення стернальної пункції? • Як відрізнити реактивну лімфопенію на тлі вірусної інфекції від дебюту імунодефіцитного стану або лімфопроліферативного захворювання? • Яка роль інструментальних методів (УЗД органів черевної порожнини) в первинній діагностиці причин лейкопенії? • Чи існують специфічні патерни змін у гемограмі, що вказують на вроджений характер нейтропенії? • Конспекти до занять • Клінічні задачі до занять • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

POCUS в ургентній гінекології є одним із головних інструментів прийняття рішень у ситуаціях, коли від швидкості діагностики залежить прогноз пацієнтки. У практиці приймальних відділень та ургентних гінекологічних станів ультразвукове дослідження часто стає першим і вирішальним етапом пошуку патології. Якщо ви займаєтесь наданням ургентної допомоги, то опанування сучасних підходів до POCUS відповідно до рекомендацій ISUOG (2025) є для вас обов’язковою навичкою. На цьому заході ви розглянете ультразвукові ознаки основних ургентних гінекологічних станів та їхню інтеграцію в клінічний контекст. Ви навчитеся диференціювати причини внутрішньочеревної кровотечі, гострого больового синдрому та вагінальної кровотечі, оцінювати ознаки запальних процесів органів малого таза і своєчасно розпізнавати ектопічну вагітність. Після навчання ви зможете застосовувати POCUS у невідкладних ситуаціях, своєчасно ідентифікувати загрозливі стани й діяти відповідно до сучасних клінічних алгоритмів. • 1. POCUS в гінекології: рекомендації ISUOG (2025). • 2. Внутрішньочеревна кровотеча: диференційна діагностика причин. • 3. Больовий синдром: диференційна діагностика причин. • 4. Вагінальна кровотеча: диференційна діагностика причин. • 5. Гострі запальні процеси. • 6. Ектопічна вагітність. • 7. Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Біль у грудній клітці, відчуття перебоїв у роботі серця, підвищений артеріальний тиск, задишка, тривале серцебиття — саме з такими скаргами пацієнти найчастіше звертаються до кардіолога. Водночас у значної частини з них інструментальні обстеження не виявляють виражених органічних змін або ж наявна патологія не повністю пояснює інтенсивність симптомів. Тривога, хронічний стрес, депресивні розлади, порушення сну та емоційне вигорання дедалі частіше формують клінічну картину серцево-судинних захворювань і впливають на їх перебіг та прогноз. Запрошуємо вас взяти участь у майстер-класі, де ми розглянемо ключові клінічні та практичні аспекти теми. Роль хронічного стресу, тривоги та депресії у розвитку та прогресуванні серцево-судинних захворювань. Як відрізнити органічну кардіологічну патологію від функціональних розладів. Основи безпечного застосування антидепресантів у пацієнтів із кардіологічною патологією. Коли доцільно залучати психіатра або психотерапевта до ведення пацієнта. Основи безпечного застосування психотропних препаратів у пацієнтів із кардіологічною патологією. Немедикаментозні підходи: психоосвіта, стрес-менеджмент, поведінкові інтервенції, комунікація з "тривожним кардіологічним" пацієнтом. Цей захід допоможе вам краще розуміти патофізіологію впливу стресу на серцево-судинну систему, комплексно оцінювати пацієнта з урахуванням психоемоційного статусу, підвищити прихильність до лікування та ефективність терапії, мінімізувати ризики поліпрагмазії та медикаментозних ускладнень і впевнено інтегрувати принципи психокардіології у щоденну клінічну практику. Формат майстер-класу поєднує сучасні наукові дані, клінічні рекомендації та розбір практичних кейсів, які ви зможете одразу застосувати у роботі з пацієнтами. Програма заходу • 1. Комунікація з “тривожним кардіологічним пацієнтом”: інструменти мотиваційного інтерв’ю та підвищення прихильності до лікування. Психоемоційні фактори у розвитку кардіологічних захворюваннях — онлайн лекція. Опис лекції уточнюється. • 2. Антидепресанти та серцево-судинна система: баланс ефективності й безпеки у щоденній практиці — онлайн лекція. Опис лекції уточнюється. • 3. Коли тривога маскує стенокардію у пацієнтів з ІХС* — онлайн лекція. Опис лекції уточнюється. • *За промоційної підтримки компанії ТОВ "Серв'є Україна" та не є підставою для нарахування балів фахівцям у сфері охорони здоров'я за системою безперервного професійного розвитку • 4. Серце та психіка: діалог кардіолога і психіатра. Питання щоденної практики ** — онлайн лекція. Опис лекції уточнюється. • **За промоційної підтримки компанії Acino та не є підставою для нарахування балів фахівцям у сфері охорони здоров'я за системою безперервного професійного розвитку Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Ультразвукове дослідження лімфатичної системи допомагає своєчасно виявити системну патологію. Лімфатичні вузли реагують на інфекційні, запальні, аутоімунні та онкологічні процеси, виступаючи маркером як локальних, так і генералізованих змін. Під час проведення УЗД важливо розуміти клінічне значення лімфатичної системи, її анатомічні й топографічні варіанти. Це забезпечує правильну інтерпретацію УЗ-картини, дає змогу відрізнити фізіологічну або реактивну відповідь від початкових проявів злоякісного процесу та визначити, коли УЗД є методом першої лінії, а коли необхідне дообстеження з використанням КТ, МРТ, ПЕТ або морфологічної верифікації. На цьому заході ви розглянете ультразвукові критерії норми та патології лімфатичних вузлів, типові й атипові варіанти анатомії. Ви дізнаєтеся про діагностичні пастки, які можуть призводити до хибної інтерпретації реактивних змін як злоякісних та через які можна не помітити ранні ознаки метастатичного ураження чи лімфопроліферативних захворювань. Після навчання ви будете впевнено оцінювати лімфатичні вузли різних анатомічних груп, обґрунтовано проводити диференційну діагностику, а також формувати клінічно аргументований УЗ-висновок. • Клінічне значення лімфатичної системи. • Ембріогенез лімфатичної системи. • Анатомія та анатомічні варіанти. • Топографічна класифікація (зони). • Методика ультразвукового дослідження лімфатичних вузлів. • Нормальні лімфатичні вузли. • Запальні та реактивні ураження лімфатичних вузлів. • Доброякісні неінфекційні ураження. • Злоякісні ураження лімфатичних вузлів. • Захворювання з первинним ураженням лімфатичної тканини. • Реакція лімфатичних вузлів у разі патології органів. • Додаткові методи (еластографія, CEUS, пункційна навігація). • Типові діагностичні помилки і пастки. • Алгоритм УЗ-висновку. Клінічні кейси та інтеграція в практику. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Курс охоплює важливі практичні теми, з якими лікарі стикаються щодня. Ви дізнаєтеся, як знання про функції клітин крові допомагають у діагностиці різних патологій, та розберетеся у діагностичному пошуку при еритроцитозі. Курс включає практичні рішення для роботи з ЕДТА-залежною псевдотромбоцитопенією, логічну послідовність диференційної діагностики усіх типів анемій, а також ключові аспекти тромбоцитопенії у вагітних. Навчання у власному темпі у зручний час, доступ до лекцій протягом 1 року, додаткові навчальні матеріали та сертифікат із балами БПР. Тривалість — 6 академічних годин. Сертифікат надає 6 балів БПР. Програма заходу • Лекція 1. Як працюють клітини крові • Лекція 2. Гемопоез еритроцитів. Еритроцитоз & Еритропенія • Лекція 3. MCV, MCHC, MCH : як правильно інтерпретувати • Лекція 4. ЕДТА-залежна псевдотромбоцитопенія • Лекція 5. Диференційна діагностика анемій • Лекція 6. Анемія під час вагітності: особливості, діагностика, лікування • Лекція 7. Залізодефіцитна анемія у дітей перших років життя. Скринінг та менеджмент • Лекція 8. Тромбоцитопенія у вагітних Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Атипові форми діабетичної нейропатії трапляються у значної частини хворих, часто безсимптомно, і несуть високий ризик тяжких ускладнень. До поширених ускладнень належать виразки стоп, нейроостеоартропатії, падіння через ортостатичну гіпотензію, когнітивні порушення й тяжкі серцево-судинні події. Вчасне розпізнавання нетипових проявів дає змогу запобігти інвалідизації, ампутації та раптовій смерті. На цьому заході ви отримаєте чіткі алгоритми діагностики атипових форм діабетичної нейропатії та їхніх соматичних, автономних, центральних, краніальних та м’язово-скелетних проявів. Ви дізнаєтесь, як виявляти нетипові нейропатії, оцінювати ризики і планувати раціональне обстеження, уникаючи непотрібних та інвазивних методів. Після навчання ви зможете своєчасно розпізнавати атипові прояви діабетичної нейропатії та обирати ефективні алгоритми діагностики та лікування. • I. Атипові соматичні нейропатії • Краніальні нейропатії • Мононейропатії • Компресійні нейропатії (тунельні синдроми) • Плексопатії • Діабетична аміотрофія • ЦД та ХДЗП • II. Автономна нейропатія • Ортостатична гіпотензія • Нейрогенний міхур • Тахікардія, "німі" інфаркти • III. Центральна нервова система • Когнітивні порушення • Діабетична енцефалопатія • Стріатопатія (геміхорея) • Ураження мозочка • IV. Порушення ковтання • Дисфагія (автономна або краніальна дисфункція) • V. М'язово-скелетні прояви • Тендоміопатія • Нейроартропатія • VI. Інші супутні стани • Синдром неспокійних ніг • Апное уві сні • Тривожні/депресивні стани • Відповіді на запитання

​Вторинні імунодефіцити (ВІД) – це розлади, які можуть розвиватися практично в кожного пацієнта під впливом різних чинників: від хронічних хвороб до медикаментозної терапії, операцій, травм, виснаження чи старіння. Ці стани є більш поширеними, ніж первинні імунодефіцити, тому потребують більшої уваги. Вони не є самостійною нозологією, однак суттєво ускладнюють перебіг основного захворювання, збільшують ризик тяжких та атипових інфекцій і можуть стати причиною смерті або інвалідизації. Імунокомпроментовані пацієнти потребують особливого клінічного підходу, адже їхнє лікування та профілактика ускладнень мають бути персоналізованими. З огляду на ці міркування фахівцям необхідні знання про сучасні алгоритми діагностики, моніторингу і критерії призначення замісної терапії. Це важливо не лише для забезпечення ефективного лікування, а й для запобігання летальним ускладненням. Навчальний майстер-клас «Вторинні імунодефіцити: сучасні підходи до діагностики, моніторингу та терапії» буде присвячений вивченню відмінностей між первинними і вторинними імунодефіцитами, їхньої епідеміології та основних етіологічних чинників: від ВІЛ та онкозахворювань до хронічних станів й імуносупресії. Будуть розглянуті клінічні прояви ВІД, зокрема часті рецидивні або атипові інфекції, особливості перебігу в дітей. Крім цього, в програмі заходу будуть представлені практичні аспекти діагностики: оцінювання функціональних показників імунітету, моніторинг імуноглобулінів та аналіз супутніх чинників. Окрема увага буде приділена призначенню замісної терапії, антибіотикопрофілактиці й сучасним принципам лікування. • Вступ: • Визначення і класифікація імунодефіцитів: первинні vs вторинні. • Епідеміологія. • Основні етіологічні фактори виникнення вторинних імунодефіцитів: • ВІЛ-інфекція та інші вірусні захворювання. • Онкологічні, гематологічні захворювання, поліхіміотерапія, імуносупресивна терапія. • Хронічні захворювання. • Клінічні прояви вторинних імунодефіцитів: • Основний симптом – підвищена схильність до інфекцій: пневмонії, синусити, отити, глибокі інфекції, грибкові ураження. • Особливості перебігу в дітей. • Діагностика: • Оцінювання кількісних і функціональних показників імунної системи. • Динамічний моніторинг рівня імуноглобулінів у пацієнтів з ризиком вторинних імунодефіцитів (до, під час і після хіміотерапії). • Виявлення супутніх захворювань та факторів ризику. • Сучасні підходи до лікування та профілактики: • Лікування основного захворювання/стану, що призвів до імунодефіциту. • Замісна терапія імуноглобулінами (показання, моніторинг ефективності). • Протимікробна профілактика і терапія у разі високого ризику інфекцій. • Відповіді на запитання учасників

Бронхіальна астма – одне з найпоширеніших хронічних захворювань дихальних шляхів у світі. Згідно з даними Глобальної ініціативи з астми (GINA), у 2023 році від цього захворювання страждало близько 300 мільйонів людей, а у деяких регіонах поширеність сягала 18% населення. В Україні, за інформацією Центру громадського здоров’я, понад мільйон людей живуть з цією хворобою, хоча реальні цифри, ймовірно, є вищими через недіагностовані випадки. Оновлені рекомендації GINA 2025 акцентують на необхідності персоналізованого підходу до ведення пацієнтів, зміні алгоритмів лікування у дітей і дорослих, а також на профілактиці загострень та підвищенні комплаєнсу. У новій редакції детально висвітлено ролі ІКС/формотеролу як стартової терапії та чітко розмежовано термінологію лікарських засобів. Для фахівців охорони здоров’я важливо актуалізувати знання з цієї сфери, адже, за оцінками ВООЗ, щорічно від БА у світі помирає до 461 тисячі людей. Навчальний майстер-клас «Особливості лікування бронхіальної астми. Оновлення рекомендацій GINA 2025» буде присвячений найновішій інформації щодо ведення бронхіальної астми з акцентом на найважливіші зміни в міжнародних клінічних настановах. Учасники детально розглянуть нові підходи до класифікації та діагностики БА відповідно до останніх наукових даних, а також буде приділено увагу актуалізованим стратегіям лікування. Будуть висвітлені особливості ведення БА у дітей, вагітних, а також осіб із супутніми захворюваннями. Окремо будуть розглянуті алгоритми менеджменту загострень БА й підбір терапії для складних випадків. • Особливості лікування бронхіальної астми. Оновлення рекомендацій GINA 2025 • Оновлення рекомендацій GINA 2025. • Огляд основних змін у клінічних настановах. • Нові підходи до класифікації та діагностики БА. • Зміни у стратегіях лікування бронхіальної астми. • Практичні аспекти лікування БА • Вибір інгаляційної терапії. • Особливості лікування у дітей, вагітних, пацієнтів з коморбідними станами. • Менеджмент загострень: сучасні алгоритми. • Практичні аспекти ведення пацієнтів. Як підібрати терапію складному пацієнту? • Відповіді на запитання

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Проведення диференційної діагностики між функціональними неврологічними розладами та органічними ураженнями ЦНС після травматичних подій. 2. Застосування валідованих шкал для скринінгу та діагностики ПТСР, тривожних та депресивних розладів. 3. Ідентифікація «червоних прапорців» при обстеженні пацієнтів зі скаргами на головний біль, запаморочення та когнітивні порушення після лЧМТ. 4. Розробка індивідуалізованих планів фармакотерапії, що враховують коморбідність психіатричних та неврологічних симптомів. 5. Ведення пацієнтів із соматоформними розладами та хронічним больовим синдромом, пов’язаним із психологічною травмою. 6. Побудова ефективної комунікації та визначення оптимальних шляхів скерування пацієнта між неврологом, психіатром та психотерапевтом. Питання, що розглядаються: Які клінічні та параклінічні критерії дозволяють диференціювати посткомоційний синдром від проявів генералізованого тривожного розладу? Як розмежувати симптоми функціонального неврологічного розладу, пов’язаного з травмою, від органічного ураження ЦНС? Які алгоритми ведення пацієнтів з хронічним посттравматичним головним болем на перетині неврології та психіатрії? В яких клінічних ситуаціях невролог має призначати психофармакотерапію, а коли необхідне скерування до психіатра? Яка роль нейрозапалення у формуванні довготривалих неврологічних та психіатричних наслідків психотравми та лЧМТ? Як вести розмову з пацієнтом, що заперечує психологічний компонент своїх соматичних скарг, та мотивувати його до консультації профільного фахівця? Програма заходу • Заняття — 01:39:35 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Тестувння БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Онкологічна настороженість починається з правильної інтерпретації даних візуалізації. Мультимодальний підхід та система BI-RADS визначають стандарти діагностики патології грудних залоз, даючи змогу об’єднати результати мамографії, ультразвукового дослідження та МРТ у єдиний алгоритм прийняття клінічних рішень. Це допомагає своєчасно виявляти злоякісні зміни, правильно оцінювати ступінь ризику й уникати діагностичних помилок. На цьому заході ви дізнаєтеся більше про сучасні можливості мамографії, томосинтезу, ультразвукового дослідження та магнітно-резонансної томографії, навчитеся правильно застосовувати систему BI-RADS, оцінювати щільність грудних залоз, проводити диференційну діагностику доброякісних і злоякісних змін та визначати оптимальну тактику ведення пацієнток. Також ви розглянете клінічне значення мікрокальцинатів, DCIS, післяопераційних змін та особливості візуалізації грудних імплантів. Після навчання ви зможете більш впевнено працювати з неоднозначними діагностичними знахідками, стандартизувати формулювання висновків, покращити комунікацію з онкологами та хірургами, а також своєчасно визначати показання до біопсії чи динамічного спостереження. • Актуальність раку молочної залози та роль візуалізації в ранній діагностиці. • Скринінгове vs діагностичне обстеження. Групи ризику. • Основні методи візуалізації. Мамографія, мамографія з томосинтезом, УЗД, МРТ. Чутливість та специфічність. Можливості й обмеження методів візуалізації. Вибір методу. • Нормальна анатомія грудних залоз при різних методах візуалізації, вікові зміни. • Система BI-RADS. Дескриптори – основа діагностики. • Щільність грудних залоз (ACR A–D). Клінічне значення “dense breast”. • Доброякісні зміни грудних залоз за різних методів візуалізації, зокрема післяопераційні зміни, візуалізація грудних імплантів. • Знахідки з ознаками злоякісності DCIS та мікрокальцинати. • Диференційна діагностика доброякісних та злоякісних змін. • Комплексний підхід, клінічні кейси. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

У разі невідкладних станів необхідно діяти без роздумів, але за чітким алгоритмом. Кровотечі з ЛОР-органів, сторонні тіла в дихальних шляхах, гострі стенози чи травми – ситуації, де помилка або затримка можуть коштувати життя. Вміння швидко розпізнати ургентний стан, виконати гемостаз і відновити прохідність дихальних шляхів є професійною необхідністю. На цьому заході ви розберете покрокові дії в разі носових, післяопераційних і глоткових кровотеч, навчитеся застосовувати сучасні методи тампонади, коагуляції та судинного гемостазу. Розглянете тактику в разі сторонніх тіл і травм ЛОР-органів, а також відпрацюєте підхід до гострих стенозів гортані, зокрема показання до трахеостомії. Після навчання ви зможете впевнено діяти у критичних ситуаціях і забезпечувати пацієнтам своєчасну та професійну допомогу. • Загальні принципи ведення пацієнтів з невідкладними станами ЛОР-органів • Кровотечі з ЛОР-органів • Діагностика та оцінювання тяжкості кровотечі • Методи зупинки кровотечі: консервативні (тиск, тампони, медикаментозна терапія) та інструментальні (коагуляція, перев’язка судин) • Контроль гемостазу й післяопераційний моніторинг • Особливості ведення травми ЛОР-органів • Перелік обов’язкових діагностично-лікувальних заходів • Запобігання ускладненням • Сторонні тіла ЛОР-органів • Класифікація: живі/неживі, органічні/неорганічні • Тактика ведення пацієнтів • Методи видалення та післяопераційне спостереження • Гострі стенози гортані • Діагностика й оцінювання стану пацієнта • Тактика ведення: медикаментозна, ендоскопічна, хірургічна • Показання до проведення трахеостомії • Відповіді на запитання

Лікарі здобудуть навички ідентифікації груп лікарських засобів з високим гепатотоксичним потенціалом. Застосування діагностичних критеріїв та шкал, зокрема RUCAM, для оцінки причинно-наслідкового зв’язку. Розпізнавання основних клініко-морфологічних патернів МІУП: гепатоцелюлярного, холестатичного та змішаного. Проведення диференційної діагностики МІУП з вірусними, аутоімунними та метаболічними захворюваннями печінки. Формування алгоритму ведення пацієнта з підозрою на МІУП, включаючи тактику відміни препарату. Оцінювання показань до призначення специфічної терапії: N-ацетилцистеїну, кортикостероїдів та УДХК. Інтерпретація результатів лабораторних та інструментальних досліджень у контексті діагностики МІУП. Прогнозування перебігу та наслідків МІУП, включаючи ризик розвитку гострої печінкової недостатності. Консультування пацієнтів щодо потенційної гепатотоксичності препаратів та моніторингу безпеки терапії. Програма заходу • Які сучасні класифікації МІУП та їх клінічне значення? • Як об’єктивізувати причинно-наслідковий зв’язок між прийомом препарату та ураженням печінки за допомогою шкали RUCAM? • Які патогенетичні механізми лежать в основі ідіосинкратичних та внутрішніх МІУП? • В чому полягають особливості МІУП, спричинених антибіотиками, НПЗП, статинами та препаратами біологічної терапії? • Який алгоритм диференційної діагностики при підозрі на МІУП для виключення вірусних, аутоімунних та метаболічних захворювань печінки? • Коли показане проведення біопсії печінки та які гістологічні патерни є характерними для МІУП? • Які принципи менеджменту пацієнтів з МІУП, включаючи стратегії відміни препарату та призначення патогенетичної терапії? • Яка роль N-ацетилцистеїну, кортикостероїдів та урсодезоксихолевої кислоти в лікуванні різних типів МІУП? • Як моніторити пацієнта після перенесеного МІУП та які критерії повного одужання? • Які фактори ризику (генетичні, вікові, супутні захворювання) впливають на розвиток та тяжкість МІУП? Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Анемії та підозра на залізодефіцит є однією з найчастіших причин звернень і призначення лабораторних досліджень, однак на цьому етапі найчастіше виникають діагностичні помилки. Надмірна опора на окремі показники (феритин, сироваткове залізо) без оцінювання запального статусу, морфології еритроцитів та альтернативних механізмів анемії призводить до спрощеного трактування складних клінічних станів і формування хибного діагнозу. На цьому заході ви навчитесь інтерпретувати лабораторні показники при анеміях, розглянете основні диференційно-діагностичні сценарії (залізодефіцитна анемія, анемія хронічного запалення, B12/фолат-дефіцит, таласемія-носійство), а також клінічно значущі зміни морфології периферичної крові. Також ви детально проаналізуєте неоднозначні лабораторні профілі та ситуації, коли стандартні маркери не відображають реальний стан еритропоезу. Після навчання ви зможете точно інтерпретувати загальний аналіз крові та показники обміну заліза, уникати типових діагностичних пасток і своєчасно розпізнавати причини анемії. • Залізодефіцит – найчастіший помилковий діагноз у лабораторній практиці. • Покажу, чому так стається і як лікарю не потрапляти в цю пастку. • Феритин – аналіз, який часто “заспокоює неправильно”. • Зʼясуємо, у яких ситуаціях феритин вводить в оману навіть досвідчених. • Анемія не дорівнює дефіциту заліза і навпаки: є щонайменше 5 сценаріїв, які виглядають однаково. • Навчу швидко відрізняти “двійників” залізодефіциту без зайвих обстежень. • Мікроцитоз – не завжди про залізо. • Покажу, як за “простими” показниками ОАК не сплутати різні причини мікроцитозу. • “Нормальний гемоглобін” може маскувати проблему. • Розглянемо ситуації, коли “все ще в межах норми”, але пацієнт уже в зоні ризику. • Коли цифри не сходяться: суперечливі профілі феритину/заліза/трансферину і чому це не “дивна лабораторія”. • Покажу типові комбінації, які найчастіше призводять до неправильних висновків. • Морфологія крові, яку ігнорують: анізохромія, поліхроматофілія, пойкілоцитоз, нормобласти. • Що з цього реально змінює сценарій, а що часто трактують неправильно. • “Анемія, яка не піддається логіці” – це часто не рідкісна хвороба, а помилка маршруту. • Зʼясуємо, де саме зазвичай “ламається” логіка діагностики. • 3 аналізи й 1 рішення: мінімум, який знімає 80% помилок. • Покажу, як не проґавити важливе і не загнати пацієнта в зайві обстеження. • 3 клінічні кейси “роками йшли не туди, а реальна причина інша ”. • Розглянемо приклади, які змінюють мислення: що було не так і які дані “викрили” помилку. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Порушення гемопоезу нерідко є першими маркерами тяжких системних процесів. Морфологічні зміни в периферичній крові можуть вказувати на інфекції, аутоімунні хвороби, онкогематологію або дефіцитні стани. Якщо інтерпретувати аналізи неправильно, то можна проґавити ранні прояви захворювань, а це супроводжується високим ризиком ускладнень. На цьому заході ви навчитесь оцінювати не тільки цифри, а й безпосередньо саму морфологію формених елементів крові. Ви дізнаєтесь, як оцінити периферійний мазок у неоднозначних випадках, розпізнавати атипові клітини навіть за найменшими відмінностями, оцінювати лейкоцитарну формулу та визначати, коли потрібна термінова консультація гематолога. Формат навчання охоплює розбір реальних клінічних випадків з акцентом на практичну користь від розуміння морфології. Після заходу ви будете впевнено діяти у разі анемії, лейкопенії, нейтропенії, лімфоцитозу, панцитопенії та мієлопроліферативних процесів. • Анемії: класифікація, клініко-лабораторні діагностичні маркери, диференційна діагностика. • Патологія мієлопоезу: нейтропенії, мієлопроліферативні стани, червоні прапорці для лікаря. • Порушення лімфопоезу: імунодефіцитні стани, лімфопроліферативні хвороби. • Лейкози: етіологія, класифікація, поняття атипії, патогенез, клінічні синдроми. • Основні лабораторні маркери диференційної діагностики гострих і хронічних лейкозів, мієлодних та лімфоїдних варіантів. • Клінічні кейси: від симптомів до діагнозу. • Відповіді на запитання.