Заходи БПР — Загальна практика - сімейна медицина 2026

Своєчасне розпізнавання типових симптомів і патогномонічних ознак, зокрема плям Копліка, допомагає швидко ізолювати пацієнта та розпочати адекватну терапію. Учасники опрацюють клінічні періоди захворювання, критерії ВООЗ для діагностики, характерні особливості екзантеми та диференційну діагностику з аденовірусною інфекцією, грипом, ентеровірусними екзантемами, краснухою, інфекційним мононуклеозом, скарлатиною, багатоформною ексудативною еритемою і синдромом Стівенса—Джонсона. Окрему увагу приділено сучасним протоколам лікування, дозуванню вітаміну А для різних вікових груп, постконтактній профілактиці, ізоляції хворих і організації карантинних та інших протиепідемічних заходів. Актуальність епіднагляду за інфекцією зростає з огляду на прогнозовані епідеміологічні тенденції на 2026 рік. Практичні навички допоможуть запобігати ускладненням і ефективно управляти спалахами на рівні первинної медичної допомоги. Лікарі навчаться розпізнавати клінічні періоди, виявляти специфічні ознаки, застосовувати критерії ВООЗ, аналізувати екзантему, проводити диференційну діагностику, призначати терапію, визначати тактику постконтактної профілактики та організовувати протиепідемічні заходи. Програма заходу • Заняття — 26:53 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лазер – інструмент, який може або створити красу, або залишити рубці, якщо під час процедури припуститися помилки. На заході ви дізнаєтеся, як працює лазерне випромінювання, які бувають типи систем і чим вони відрізняються. Розглянете показання, протипоказання й обмеження до застосування, навчитеся безпечно підбирати параметри процедур та поєднувати лазер з іншими методами. Після навчання ви зможете впевнено застосовувати лазер у практиці: від видалення татуювань і перманентного макіяжу до лікування судинних патологій, фотоомолодження й корекції рубців. Ви зможете уникнути ускладнень та підвищити рівень довіри пацієнтів завдяки прогнозованим результатам. • Вступ та огляд сучасних тенденцій • Роль лазерних технологій в сучасній естетичній медицині • Переваги та обмеження • Фізичні основи лазерної дії • Принцип селективного фототермолізу, взаємодія лазера зі шкірою • Види лазерів: абляційні, неабляційні, фракційні • Безпека під час роботи з лазерами • Протоколи безпеки для лікаря та пацієнта • Захисні засоби і стандарти • Протоколи процедур • Підготовка пацієнта • Вибір параметрів лазера • Догляд після процедури • Комбіновані методи • Поєднання лазера з ін’єкційними та апаратними технологіями • Алгоритми підвищення ефективності • Практична частина (відеодемонстрація) • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Ішемічна хвороба серця розвивається поступово. На ранніх етапах зміни функції міокарда можуть бути непомітними під час стандартного ехокардіографічного оцінювання. Традиційні показники, зокрема фракція викиду лівого шлуночка, нерідко залишаються в межах норми навіть за наявності початкових порушень скоротливості. Використання сучасних методів оцінювання міокардіальної функції, зокрема ехокардіографії speckle-tracking та strain-аналізу лівого шлуночка й лівого передсердя, дає змогу виявляти субклінічні зміни скоротливості міокарда на ранніх стадіях захворювання. Це допомагає своєчасно визначити оптимальну тактику подальшого ведення пацієнта. На цьому заході ви розглянете можливості ехокардіографії speckle-tracking в оцінюванні функції міокарда в разі підозри на ішемічну хворобу серця та отримаєте системне розуміння анатомо-функціональних особливостей міокарда лівого шлуночка й коронарного кровотоку. Ви детально розглянете сучасну класифікацію ішемічної хвороби серця та принципи інтерпретації strain-показників. Після навчання ви знатимете, як діяти, коли пацієнт має біль у грудях при збереженій фракції викиду, коли є підозра на ранню або хронічну ішемічну хворобу серця, а також коли треба виконати оцінювання функціонального стану міокарда після перенесеного інфаркту. • Анатомя міокарда ЛШ та коронарного кровотоку. • Класифікація ішемічної хвороби серця. Сучасний погляд. • Сучасні рекомендації зі SPECKLE-TRACKING лівого шлуночка та передсердя. • Стрейн лівого шлуночка. Які можливості застосування в діагностиці ІХС. • Можливості діагностики ІХС за допомогою SPECKLE-TRACKING лівого шлуночка та лівого передсердя. • Розбір на прикладах діагностики захворювань серця. • Відповіді на запитання, обговорення клінічних випадків.

Респіраторно-синцитіальна інфекція залишається однією з провідних причин тяжких респіраторних захворювань у дітей раннього віку, причому захворювання може підступно починатись як звичайний нежить, згодом прогресуючи до загрозливого ураження нижніх дихальних шляхів. Захід призначений для педіатрів, сімейних лікарів та лікарів, які стикаються з веденням респіраторних інфекцій у дітей. Головна ідея — дати практичний підхід до раннього розпізнавання, ведення та профілактики РСВ-інфекції з фокусом на клінічні рішення. Приєднуйтесь, щоб впевнено приймати клінічні рішення при веденні дітей з РСВ-інфекцією — від першого огляду до профілактики у групах ризику. Захід орієнтований на щоденну практику та реальні клінічні ситуації. Сучасно, практично, evidence-based! Ключові особливості: теми «тут і зараз», доказові знання, тривалість до 2 годин, перевірені експерти та онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • Актуальність РСВ-інфекції: сезонність і групи ризику. • Клінічний перебіг РСВ-інфекції: від перших симптомів до ознак загрозливого стану. • Діагностика: кого і коли доцільно тестувати на РСВ, роль додаткових обстежень. • Показання до госпіталізації пацієнтів, включно з дітьми без тяжкого перебігу на момент огляду. • Ознаки погіршення стану та тактика спостереження. • Принципи лікування: які препарати обґрунтовані, а яких варто уникати. • Профілактика РСВ-інфекції Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Критичний стан із високою летальністю, де кожне рішення анестезіолога безпосередньо впливає на виживання пацієнта. Це не просто гіпотензія, а комплексна гемодинамічна катастрофа з порушенням перфузії, серцевого викиду та тканинної оксигенації. У реальній практиці саме анестезіолог часто стає ключовою ланкою у стабілізації пацієнта: від швидкої діагностики до вибору вазоактивної підтримки та тактики ведення. Головне завдання — не просто «підняти тиск», а відновити ефективну перфузію, не погіршивши стан міокарда і не загнавши пацієнта в ще глибшу декомпенсацію. Практично- та клінічно-орієнтований формат із фокусом на рішення, які реально працюють. Ключові особливості: • Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів • Без води — тільки доказові знання, що мають значення • До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику • Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги • Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця Програма заходу • Патофізіологія кардіогенного шоку: що насправді відбувається з гемодинамікою • Диференціація типів шоку: як не пропустити змішаний або гіповолемічний компонент • Роль ехокардіографії та базового моніторингу в прийнятті рішень • Інотропи та вазопресори: добутамін, норадреналін, адреналін: коли, кому і чому • Помилки у веденні: надлишкова вазоконстрикція, пізній старт інотропної підтримки, неправильна інфузійна тактика • Алгоритм дій при гострій декомпенсації: від операційної до ВІТ • Практичні сценарії: гострий ІМ, післяопераційна серцева недостатність, септичний пацієнт з кардіальною дисфункцією Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Порушення харчової поведінки у немовлят та труднощі переходу від зондового до орального годування є складною мультидисциплінарною проблемою, яка набуває більшого значення зі зростанням виживаності передчасно народжених дітей та пацієнтів із тяжкою неонатальною патологією. Формування навичок годування залежить не лише від соматичного стану дитини, а й від розвитку орально-моторних функцій, сенсорного досвіду та взаємодії з батьками. Відсутність чітких знань щодо механізмів розвитку харчової аверсії та сучасних підходів до її корекції ускладнює прийняття клінічних рішень і може затримувати безпечний перехід до самостійного харчування. На цьому заході ви розглянете механізми формування харчової аверсії, особливості розвитку навичок смоктання, ковтання та дихання, фактори ризику та сучасні підходи до ведення дітей, які потребують ентерального харчування. Ви засвоїте тактику супроводу дитини на зонді, принципи responsive feeding, методи оральної стимуляції, а також критерії готовності до переходу на оральне годування та практичні стратегії його реалізації. Після навчання ви зможете своєчасно виявляти дітей із ризиком розвитку харчової аверсії, оцінювати готовність пацієнта до орального годування та застосовувати сучасні доказові підходи до організації безпечного переходу від зондового до самостійного харчування. • 1. Знайомство з харчовою аверсією • Що таке feeding aversion у немовлят. • Чим відрізняється від “поганого апетиту”. • Чому це мультидисциплінарна проблема. • 2. Формування навички годування у перші місяці життя • Координація смоктання–ковтання–дихання. • Роль сенсорного досвіду. • Значення ранньої взаємодії caregiver–infant. • 3. Чому виникає харчова аверсія • 4. Групи високого ризику розвитку харчової аверсії • 5. Коли і навіщо потрібен зонд • Показання до ентерального годування. • Назогастральний vs гастростома. • Зонд як підтримка безпеки та росту. • 6. Тактика ведення дитини на зонді • Responsive/cue-based feeding. • Non-nutritive sucking. • Оральна стимуляція. • Позиціонування та pacing. • Робота з батьками. • 7. Ознаки готовності до переходу на оральне годування • 8. Стратегії переходу від зондового до орального годування • 9. Клінічні кейси та практичні висновки • 10. Відповіді на запитання учасників

Ваша операція може не лише врятувати життя, а й повернути пацієнтці впевненість у собі. Вони очікують не просто видалення пухлини та онкологічної безпеки, а й збереження форми, симетрії та жіночності. І тут на перший план виходять онкопластичні методики як доказ вашого професіоналізму й сучасного мислення. Цей захід навчить вас поєднувати радикальність лікування з естетикою – без компромісів. Ви дізнаєтесь, як обирати оптимальний обсяг резекції, уникати фіброзу, деформації та асиметрії, адаптувати техніку до анатомії пацієнтки й клінічної ситуації. Після лекції ви впевнено працюватимете з пацієнтками з раннім раком, філоїдними пухлинами, інтрадуктальними папіломами чи залишковими утвореннями після неповної резекції, а також зможете правильно планувати реконструкції та симетризацію. Ви здобудете глибокі знання, що стануть ефективними інструментами для щоденної практики. У програмі: сучасна класифікація онкопластичних методик, алгоритми планування резекції, вибір техніки залежно від типу і локалізації пухлини, взаємодія з радіологами й онкологами, розбір найчастіших помилок та реальні приклади клінічних випадків до/після. • Поняття онкопластичної хірургії: між радикальним втручанням та збереженням форми. • Класифікація онкопластичних методик: рівні складності, підходи (I–II рівень). • Планування резекції з онкопластичним компонентом: анатомічні та естетичні орієнтири. • Вибір методики: індивідуалізація рішень залежно від локалізації, об’єму резекції та типу молочної залози. • Взаємодія з радіологами й онкологами: мультидисциплінарний підхід. • Найчастіші помилки та ускладнення: як уникнути деформації, асиметрії, некрозу. • Післяопераційний нагляд та оцінювання косметичного результату. • Приклади клінічних кейсів з демонстрацією до/після. • Протоколи фотодокументації та інформованої згоди. • Сучасні тренди і перспективи розвитку онкопластичної хірургії. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Ускладнення жовчнокам’яної хвороби можуть не лише суттєво погіршити стан пацієнта, а й становити пряму загрозу життю. Несвоєчасна діагностика або помилкова тактика лікування призводять до тяжких уражень печінки та підшлункової залози, септичних станів, перитоніту або поліорганної недостатності. Кожна помилка ускладнює командну взаємодію та збільшує ризики летальних випадків. Знання про ускладнення холелітіазу особливо важливі для лікарів, які працюють у приймальних відділеннях, відділеннях інтенсивної терапії, гастроентерології або хірургії, а також для лікарів первинної ланки. Навчальний захід «Жовчнокам’яна хвороба та її небезпечні ускладнення: тандем гастроентеролога і хірурга» буде присвячений вивченню ускладнень жовчнокам’яної хвороби, зокрема ролі холелітіазу як тригера гострого панкреатиту. Буде розглянутий патогенез міграції каменів та обструкції жовчних і панкреатичних проток. Учасники дізнаються про ризик розвитку раку жовчного міхура при хронічному холелітіазі та обґрунтовану роль лапароскопічної холецистектомії як єдиного методу профілактики біліарного панкреатиту. Окрема увага буде приділена сучасним клінічним рішенням для профілактики ускладнень та міждисциплінарній тактиці ведення таких пацієнтів. Цей захід допоможе лікарю впевнено діяти в разі гострих станів, пов’язаних із гепатобіліарною патологією. • Жовчнокам’яна хвороба як причина гострого панкреатиту (50–60% випадків). • Міграція каменів та обструкція жовчних проток і головної панкреатичної протоки: наслідки та загрози. • Ризик розвитку раку жовчного міхура за наявності холелітіазу. • Лапароскопічна холецистектомія як єдиний метод профілактики біліарного панкреатиту. • Профілактика ускладнень жовчнокам’яної хвороби: клінічні підходи та рішення. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Електронний навчальний курс «Антидепресанти на первинній ланці» 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ «Антидепресанти — тема, яку й досі оточують міфи як серед пацієнтів, так і серед медиків. Часто лікарі первинної ланки уникають їх призначення, втрачаючи дорогоцінний час. Але ж саме вони найчастіше бачать пацієнта першими та користуються його довірою. Запрошуємо на вебінар, під час якого розглянемо: чому антидепресанти лікують, а не маскують симптоми; найпоширеніші міфи, які заважають пацієнтам і лікарям; основні групи антидепресантів, що реально використовуються в практиці сімейного лікаря; побічні ефекти та взаємодії з іншими препаратами (кардіо-, антибіотики тощо); практичні поради — коли починати, як коригувати дозу, коли змінювати молекулу; як пояснити пацієнтові потребу в лікуванні та сформувати прихильність до терапії. Цей захід — для тих, хто хоче впевнено та без страху використовувати антидепресанти у рутинній практиці, розуміти їх механізми дії та розширені покази — від депресії до хронічного болю чи безсоння. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

​Головний біль – одна з найпоширеніших і водночас найскладніших проблем у практиці лікаря. Мігрень та головний біль напруги виникають у великої частини населення, але через різноманітність причин та проявів цефалгії діагностичний пошук нерідко видається складним. Крім того, якщо не знати сучасні підходи до лікування і реабілітації, то терапія буде неефективна, а надмірне використання знеболювальних може спричинити медикаментозно-індукований біль і залежність. Важливо також брати до уваги психологічні фактори, адже без комплексного підходу якість життя пацієнта значно погіршується через постійний головний біль. Необхідно орієнтуватися в складних випадках: якщо біль не минає, стандартні методи не працюють або призводять до побічних ефектів, коли необхідна мультидисциплінарна терапія або інноваційні методи лікування. На навчальному майстер-класі «Комплексна реабілітація пацієнтів з хронічним головним болем» буде обговорена проблема поширеності цього симптому, його вплив на працездатність та якість життя. Учасники розглянуть сучасні стратегії медикаментозної терапії, принципи вибору препаратів для профілактики й купірування болю, а також методи контролю побічних ефектів. Окрема увага буде приділена фізіотерапевтичним підходам: електротерапії, магнітотерапії, масажу, ЛФК та їх застосуванню залежно від типу головного болю. • Актуальність проблеми хронічного головного болю • Поширеність хронічного головного болю в неврологічній практиці. • Вплив на якість життя та працездатність. • Міждисциплінарний підхід як основа сучасної реабілітації. • Медикаментозна терапія: сучасні стратегії • Принципи вибору фармакологічних засобів для профілактики та купірування болю. • Роль комбінованої терапії, контроль побічних ефектів. • Взаємодія з іншими методами лікування. • Фізіотерапевтичні методи у реабілітації • Ефективність фізіотерапії при хронічному головному болю. • Основні методи: електротерапія, магнітотерапія, масаж, ЛФК. • Вибір методів відповідно до типу головного болю та супутніх захворювань. • Психотерапія та когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) у веденні пацієнтів • Психоемоційні механізми хронічного болю: роль тривоги, депресії, стресу. • Взаємодія невролога з психотерапевтом, мультидисциплінарна команда. • Алгоритми ведення пацієнтів з різними типами хронічного головного болю. • Відповіді на запитання учасників

Пункційна біопсія щитоподібної залози — ключовий інструмент у диференційній діагностиці вузлових утворень, який напряму впливає на клінічні рішення. У щоденній практиці лікаря саме від правильного відбору пацієнтів та техніки виконання залежить точність діагнозу і подальша тактика ведення. На заході ми зосередимось на практичних аспектах — від показів до базових навичок виконання. Чому вам варто приєднатися? У нас ви отримаєте: • Чіткі клінічні рішення: зрозумієте, коли направляти на біопсію, а коли — ні • Практичні навички: отримаєте базове розуміння техніки виконання процедури • Менше невизначеності: навчитеся правильно інтерпретувати результати і планувати подальші кроки • Оптимізація маршруту пацієнта: уникнете зайвих втручань і пропущених ризиків Приєднуйтесь, щоб впевнено використовувати пункційну біопсію у своїй клінічній практиці. Сучасно. Практично. Evidence-based. Програма заходу • Покази до біопсії: коли дійсно потрібно виконувати пункцію, а коли достатньо спостереження • Оцінка вузлів: як інтерпретувати УЗД-ознаки (TI-RADS) і приймати рішення про біопсію • Техніка виконання: базові принципи пункційної біопсії — від позиціонування до забору матеріалу • Типові помилки: що впливає на неінформативний результат і як цього уникнути • Інтерпретація результатів: як читати цитологічні висновки (Bethesda) і що робити далі Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Це базовий курс для лікарів про основи ефективного медичного інтерв'ю за моделлю Калгарі-Кембридж, у межах якого ви дізнаєтесь про те, як вибудовувати комунікацію з пацієнтами та завоювати їх довіру. Протягом навчання ви дізнаєтесь, що таке Калгарі–Кембриджська модель спілкування та як її застосовувати на практиці, про основні етапи ефективного медичного спілкування, принципи активного слухання та типові помилки, яких слід уникати. Також ви дізнаєтесь, як досягти спільного розуміння та прийняття рішень з пацієнтом, як систематизувати ключову інформацію під час медичного інтерв’ю та як правильно отримати й використати зворотний зв’язок від пацієнта. Даний курс допоможе забезпечити системний підхід до медичних консультацій та підвищити ефективність взаємодії між лікарем та пацієнтом. Програма заходу • БЛОК 1. Базове розуміння про комунікаційну модель Калгарі–Кембридж • БЛОК 2. Етапи ефективного спілкування за моделлю Калгарі–Кембридж • БЛОК 3. Ключові етапи взаємодії лікаря та пацієнта • БЛОК 4. Пояснення та планування: спільне розуміння і прийняття рішень • БЛОК 5. Підсумок, узгодження дій Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс присвячений застосуванню технік когнітивно-поведінкової психотерапії в медичній практиці. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Програма заходу • Оволодієте техніками діагностики та концептуалізації клінічних випадків у рамках моделі КПТ. • Ідентифікація та класифікація когнітивних спотворень (катастрофізація, дихотомічне мислення) у пацієнтів із соматичною патологією. • Застосування техніки Сократівського діалогу для корекції дезадаптивних переконань пацієнта щодо хвороби та лікування. • Впровадження протоколів поведінкової активації для пацієнтів з ангедонією, апатією та низькою мотивацією. • Надання структурованої психоедукації щодо взаємозв’язку між когніціями, емоціями та фізіологічними реакціями. • Оволодіння алгоритмами роботи з тривогою про здоров’я (нозофобією) та больовою поведінкою. • Формування навичок встановлення терапевтичного альянсу та підвищення комплаєнсу через КПТ-орієнтований підхід. • Застосування технік усвідомленості (mindfulness) для управління стресом та хронічним болем. • Заняття №1 • Як клінічно розмежувати раціональне занепокоєння щодо симптомів та патологічну тривогу про здоров’я? • Які «червоні прапорці» вказують на необхідність консультації психіатра? • Як інтегрувати когнітивну модель (модель ABC) в обмежений час клінічного прийому? • Які техніки КПТ є доказово ефективними для менеджменту хронічних больових синдромів? • Який алгоритм дій при роботі з пацієнтом, що катастрофізує побічні ефекти фармакотерапії? • Як використовувати техніки поведінкової активації для пацієнтів з астенією та депресивними симптомами? • Як коректно формулювати Сократівські питання, щоб не викликати у пацієнта відчуття знецінення його скарг? • Які валідизовані скринінгові шкали для виявлення тривоги та депресії можна використовувати на соматичному прийомі? • Заняття №2 • Яка доказова база ефективності КПТ при основних нозологіях: великому депресивному розладі, генералізованому тривожному розладі, ПТСР, обсесивно-компульсивному розладі? • Які ключові диференційні критерії КПТ порівняно з іншими психотерапевтичними напрямами? • Як проводити клінічну концептуалізацію випадку в рамках КПТ-моделі? • Які показання та протипоказання до застосування КПТ? • Як інтегрувати КПТ з фармакотерапією: принципи комбінованого лікування? • Які алгоритми роботи з терапевтичним опором та низьким комплаєнсом пацієнта? • Як адаптувати техніки КПТ для пацієнтів з коморбідною соматичною патологією? • Які методики КПТ є ефективними для профілактики рецидивів психічних розладів? • 02:13:46 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Усе, що ви хотіли знати про гормони, менструальний цикл та сучасні підходи до ведення пацієнток із гормональними порушеннями, ми зібрали у повноцінному курсі. Програма побудована так, щоб крок за кроком сформувати цілісне розуміння регуляції менструального циклу, навчити правильно інтерпретувати гормональні зміни та приймати обґрунтовані рішення у веденні пацієнток у різних клінічних ситуаціях. Від базових механізмів роботи осі гіпоталамус–гіпофіз–яєчники до складних ендокринних порушень, що впливають на цикл і фертильність — чіткі алгоритми, практичні рекомендації, сучасні дані та реальні клінічні кейси. Учасники отримають системне розуміння регуляції менструального циклу та ролі осі гіпоталамус–гіпофіз–яєчники у підтримці репродуктивного здоров’я, навчаться оцінювати менструальний цикл, визначати межі фізіологічної норми й патології, призначати та інтерпретувати гормональні дослідження. На курсі розглядаються алгоритми обстеження пацієнток із порушеннями менструального циклу, сучасні підходи до діагностики та ведення пацієнток із функціональною гіпоталамічною аменореєю, передчасною недостатністю яєчників та поліендокринним метаболічним оваріальним синдромом. Також розглядаються роль щитоподібної залози, пролактину та інших ендокринних факторів у порушеннях циклу й реалізації репродуктивних планів, міфи щодо недостатності лютеїнової фази та взаємозв’язок інсулінорезистентності, гіперандрогенії і метаболічних порушень із репродуктивним здоров’ям жінки. Переваги: поетапне навчання, закритий чат, обговорення кейсів, підтримка куратора, додаткові матеріали та сертифікат із балами БПР. Навчання відбувається онлайн у зручному кабінеті. Щотижня відкривається новий блок програми, перегляд матеріалів займає 2–3 години на тиждень. Після кожного блоку учасники виконують домашні завдання та отримують супровід куратора. Щотижня експерти проводять онлайн-сесії питань-відповідей у ZOOM. Учасники можуть отримати сертифікат за проходження електронного навчального курсу з нарахуванням 11 балів БПР та сертифікат за майстер-клас із 8 балами за умови успішного проходження підсумкового тестування. Програма заходу • Дата початку: 13 липня 2026 • Дата закінчення: 15 серпня 2026 • БЛОК 1. Цикл, гормони, вік: як інтерпретувати правильно? • Лекція 1. Вісь гіпоталамус-гіпофіз-яєчники: нові погляди на зворотний зв'язок та роль кісспептину в регуляції циклу • Лекція 2. Менструальний цикл: де межі «норми»?. Класифікація порушень циклу • Лекція 3. Гормональна панель «без помилок»: як мінімізувати похибки? • Лекція 4. Гормональний профіль жінки через призму віку: від менархе до менопаузального переходу • Q&A сесія з куратором на основі першого блоку • БЛОК 2. Пацієнтка з порушенням циклу: з чого почати? • Лекція 1. Порушення менструального циклу: алгоритм обстеження пацієнтки • Лекція 2. Порушення менструального циклу як міждисциплінарна проблема: чому це не завжди лише про гінекологію? • Лекція 3. Функціональна гіпоталамічна аменорея: сучасний погляд на діагностику та ведення • Q&A сесія з куратором на основі другого блоку • БЛОК 3. Яєчникові причини порушень менструального циклу • Лекція 1. Передчасна недостатність яєчників: клінічні рішення в умовах обмеженого часу • Лекція 2. ПМОС: на межі гінекології та ендокринології • Лекція 3. Пацієнтка з ПМОС у фокусі репродуктолога. Індукція овуляції • Лекція 4. Оваріальна дисфункція: розбір клінічних випадків • Q&A сесія з куратором на основі третього блоку • БЛОК 4. Ендокринологія репродуктивних планів • Лекція 1. Лютеїнова фаза та її недостатність: найпоширеніші міфи та доказові підходи до підтримки другої фази • Лекція 2. Щитоподібна залоза та репродукція: про що завжди забувають? • Лекція 3. Гіперпролактинемія та репродуктивні порушення: що важливо пам’ятати? • Q&A сесія з куратором на основі четвертого блоку • БОНУСНИЙ БЛОК. Естетична та метаболічна гінекологія • Лекція 1. Гіперандрогенія: дерматологічні прояви. Спільне ведення пацієнтки з дерматологом • Лекція 2. Інсулінорезистентність та репродуктивне здоров’я: як цукор крові впливає на якість ооцитів та регулярність циклу? • Q&A сесія з куратором на основі бонусного блоку Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Сучасний практичний курс для лікарів, присвячений ультразвуковій діагностиці судин верхніх та нижніх кінцівок — від базової анатомії та налаштування УЗД-апарата до складних клінічних випадків і невідкладних станів. Курс побудований на поєднанні анатомії, гемодинаміки та клінічного мислення, що дозволяє не просто візуалізувати судини, а правильно оцінювати кровотік, виявляти патологічні зміни та розуміти їх клінічне значення. Особлива увага приділяється атеросклерозу, тромбозам, варикозній хворобі, аневризмам, судинним травмам та тромбоемболіям. Учасники працюватимуть з алгоритмами обстеження, розберуть типові помилки та отримають практичні інструменти для щоденної роботи. Онлайн курс із супроводом куратора. Переваги: поетапне навчання — перегляд, обговорення, перевірка та закріплення матеріалу; закритий чат, обговорення кейсів і підтримка куратора; додаткові матеріали для поглиблення знань; сертифікат із балами БПР. Навчання відбувається онлайн у зручному кабінеті: щотижня відкривається новий блок програми, а перегляд матеріалів займає 2–3 години на тиждень. Після кожного блоку учасники виконують домашні завдання та отримують супровід куратора і менеджера платформи. Щотижня експерти проводять онлайн-сесії питань-відповідей у ZOOM. Учасники можуть отримати сертифікат за проходження електронного навчального курсу з нарахуванням 11 балів БПР та сертифікат за майстер-клас (Q&A-сесії) — з 8 балами. Програма заходу • Дата початку: 16 червня 2026 • Дата закінчення: 9 липня 2026 • БЛОК 1. Загальні принципи УЗД судин: налаштування УЗД-апарата та базова УЗД-анатомія артерій та вен верхніх та нижніх кінцівок • Лекція 1. Базові налаштування УЗД-апарата та датчиків, шляхи оптимізації отриманого зображення • Лекція 2. Методологія дослідження та УЗД-анатомія артерій та вен верхніх кінцівок • Лекція 3. Методологія дослідження та УЗД-анатомія артерій нижніх кінцівок • Лекція 4. Методологія дослідження та УЗД-анатомія вен нижніх кінцівок • Q&A сесія з куратором на основі першого блоку • БЛОК 2. УЗД при патології артерій верхніх та нижніх кінцівок • Лекція 1. УЗД при атеросклерозі артерій нижніх кінцівок • Лекція 2. УЗД при неатеросклеротичних ураженнях артерій нижніх кінцівок • Лекція 3. УЗД при патології артерій верхніх кінцівок • Q&A сесія з куратором на основі другого блоку • БЛОК 3. УЗД при патології вен верхніх та нижніх кінцівок • Лекція 1. УЗД при варикозній хворобі вен нижніх кінцівок • Лекція 2. УЗД при тромбозах поверхневих та глибоких вен нижніх кінцівок • Лекція 3. УЗД при захворюваннях вен верхніх кінцівок • Лекція 4. Оцінка змін навколишніх тканин в УЗ-діагностиці патології судин • Q&A сесія з куратором на основі третього блоку • БЛОК 4. УЗД судин при невідкладній допомозі • Лекція 1. Судинна травма: як діяти у невідкладній ситуації • Лекція 2. Аневризми артерій: межа між плановою та ургентною ситуацією • Лекція 3. Артеріальні тромбози та тромбоемболії • Лекція 4. Екстравазальна компресія судин різних локалізацій: клінічні прояви та УЗД • Лекція 5. УЗ-оцінка змін після операцій на судинах • Q&A сесія з куратором на основі четвертого блоку • БОНУСНИЙ БЛОК. Складні клінічні кейси в УЗД судин: вроджені аномалії розвитку артерій та вен, екстравазальна компресія судин, артеріо-венозні нориці • Лекція 1. УЗД при вроджених аномаліях розвитку судин верхніх та нижніх кінцівок • Лекція 2. УЗД артеріовенозних нориць та оцінка змін гемодинаміки • Q&A сесія з куратором на основі бонусного блоку Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Подагра та гіперурикемія не обмежуються лише болем у суглобах. Вони впливають на нирки, серцево-судинну систему й обмін речовин. Невміння своєчасно розпізнати приховану форму подагри або неправильно підібрана уратознижувальна терапія призводять до хронізації запального процесу, формування тофусів та повторних госпіталізацій. На цьому заході ви навчитеся швидко оцінювати пацієнтів з гострим подагричним нападом, диференціювати моноартрит невизначеного генезу, підбирати оптимальну протизапальну терапію та уратознижувальні засоби відповідно до коморбідних станів. Ви знатимете, коли починати терапію в разі асимптоматичної гіперурикемії, як контролювати рівень сечової кислоти і запобігати рецидивам, а також як інтегрувати немедикаментозні стратегії: дієту, фізичну активність і питний режим. Після заходу ви зможете точно оцінювати стан пацієнта, обирати безпечну терапію та впроваджувати мультидисциплінарний підхід у лікуванні подагри. • 1. Вступ • Актуальність проблеми подагри та гіперурикемії • Епідеміологія: частота в популяції, тренди • Вплив на якість життя, інвалідизацію та економічний тягар • 2. Сечова кислота: клінічне значення • Фізіологія пуринового обміну • Джерела пуринів (ендогенні та екзогенні) • Механізми утворення й виведення сечової кислоти • Норма рівня сечової кислоти в сироватці та добовій сечі • Біологічна роль сечової кислоти (антиоксидант vs прозапальний агент) • Патогенетичні механізми ушкодження тканин у разі надлишку сечової кислоти • 3. Гіперурикемія • Визначення (порогові значення для чоловіків та жінок) • Первинна vs вторинна гіперурикемія • Причини зниження ниркової екскреції • Причини надмірного утворення сечової кислоти • Змішаний механізм • Лікарські засоби, що підвищують рівень сечової кислоти • Гіперурикемія як фактор ризику подагричного артриту, сечокам’яної хвороби, серцево-судинних захворювань та хронічної хвороби нирок • 4. Подагричний артрит • Патогенез: від гіперурикемії до кристалізації моноуратів • Фактори, що запускають напад • Клінічні стадії: асимптоматична гіперурикемія, гострий подагричний артрит, інтеркризовий період, хронічна тофусна подагра • Типова клінічна картина (перша МФЗ суглоба, моноартрит, нічний початок) • Атипові форми у жінок, літніх людей та пацієнтів з ХНН • 5. Діагностика • Лабораторні показники: рівень сечової кислоти в сироватці, маркери запалення (ШОЕ, CRP), мікроскопія синовіальної рідини (золотий стандарт). • Візуалізація: рентген – пізні зміни; УЗД – подвійний контур, тофуси; DECT (Dual-energy CT) • Диференційна діагностика (септичний артрит, псевдоподагра, ревматоїдний артрит) • 6. Спостереження та шляхи корекції гіперурикемії • Кого лікувати, а кого лише спостерігати (асимптоматична гіперурикемія) • Немедикаментозні методи: дієта (обмеження пуринів, алкоголю, фруктози), контроль маси тіла, оптимізація споживання рідини, • Медикаментозна уратознижувальна терапія: алопуринол (дози, титрація, безпека), фебуксостат, урикозуричні засоби (пробенецид, лесинурад), пеглотиказа (резистентні випадки) • Цільові рівні сечової кислоти і частота моніторингу • Ведення пацієнтів із супутніми хворобами (ХНН, ССЗ, метаболічний синдром) • 7. Лікування гострого подагричного нападу • НПЗП • Колхіцин • Глюкокортикоїди (системно та внутрішньосуглобово) • IL-1 інгібітори (у разі резистентності або протипоказань до стандартної терапії) • Принцип «treat-to-target» у подагрі • 8. Профілактика рецидивів • Тривала уратознижувальна терапія • Протизапальна профілактика у разі старту УЗТ • Пацієнтська освіта: розпізнавання тригерів, важливість прихильності • 9. Сучасні дискусії та нові горизонти • Чи потрібно лікувати безсимптомну гіперурикемію? • Роль гіперурикемії в серцево-судинному ризику • Нові препарати та підходи (SGLT2-інгібітори, урат-оксидази) • 10. Висновки • Головні меседжі для лікарів-практиків • Алгоритм дій у разі гіперурикемії та подагри • Значення мультидисциплінарного підходу • 11. Відповіді на запитання учасників

Лікарі здобудуть навички проведення диференційної діагностики між гострою реакцією на стрес, ПТСР, комплексним ПТСР та розладами адаптації. Учасники навчаться ідентифікувати та вести коморбідні соматичні, кардіоваскулярні, ендокринні та неврологічні розлади. Програма передбачає застосування валідованих психометричних шкал для об’єктивізації стану пацієнта та моніторингу терапії. Розглядається розробка інтегрованих планів лікування, що поєднують фармакотерапію та доказові методи психотерапії. Учасники опрацюють вибір фармакотерапевтичних стратегій для купірування тривоги, депресії, інсомнії та інших афективних порушень. Окрема увага приділяється консультуванню пацієнтів та їхніх родин щодо природи захворювання, прогнозу та стратегій подолання стресу. Розглядаються предиктори ускладненого перебігу психічних розладів для своєчасного втручання. У межах навчання аналізуються нейробіологічні механізми трансформації хронічного стресу в маніфестні психічні розлади та вплив військового контексту на клінічну феноменологію ПТСР, тривожних і депресивних розладів. Також розглядаються соматичні, неврологічні та наркологічні коморбідності, критерії диференційної діагностики, сучасні протоколи фармакотерапії, психотерапевтичні інтервенції, алгоритми ведення терапевтично-резистентних пацієнтів і довгострокові наслідки хронічного бойового стресу. Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Складні ринологічні симптоми можуть становити серйозний діагностичний виклик, особливо у випадках, коли виражені скарги пацієнта не супроводжуються значущими змінами на КТ або при ендоскопічному дослідженні. Сучасні уявлення про нейрофізіологію носового дихання, роль трійчастої сенсорної системи, автономної регуляції слизової оболонки та аеродинаміки носа дозволяють по-новому поглянути на причини парадоксальної назальної обструкції, сенсорних порушень і симптомів, що не вписуються у класичні моделі хронічних ринологічних захворювань. У таких ситуаціях важливим є системний підхід до інтерпретації розбіжностей між клінічною картиною та результатами інструментальних досліджень. На цьому заході ви навчитеся аналізувати випадки клініко-радіологічної дисоціації в ринології, зрозумієте механізми формування складних сенсорних симптомів та опануєте сучасний нейрофункціональний підхід до їх інтерпретації. Ви дізнаєтеся, чому пацієнт може мати порушення носового дихання навіть після технічно успішної операції, розберете сучасні погляди на синдром пустого носа, нейрогенний біль у носі, нейром’язові розлади та ЛОР-прояви неврологічних захворювань. Також ви розберете складні клінічні випадки та сформуєте фенотип-орієнтований підхід до лікування. Після навчання ви зможете впевнено працювати з пацієнтами, у яких тяжкість симптомів не відповідає результатам КТ чи ендоскопії, використовувати структурований алгоритм оцінки складних ринологічних скарг та враховувати нейросенсорні й функціональні механізми формування симптомів. • Клініко-радіологічна дисоціація в ринології: коли скарги пацієнта не відповідають КТ, ендоскопії та об’єктивним знахідкам • Трійчаста сенсорна система та нейрофізіологія сприйняття носового дихання • Синдром пустого носа: сучасний нейросенсорний та аеродинамічний погляд • Зіяюча слухова труба та роль аеродинаміки носа у формуванні аутофонії • Відієв нерв, його гіпо- і гіперфункція, автономна регуляція слизової оболонки носа та нейровегетативні механізми • Порушення сприйняття носового дихання та сенсорна дисфункція трійчастої системи • Палатинальний міоклонус та інші нейром’язові порушення в практиці оториноларинголога • Неврологічні захворювання, що можуть дебютувати ринологічними або ЛОР-симптомами (міастенія, іктальний кашель, сенсорні феномени) • Ведення пацієнтів ЛОР-лікарем після ендоскопічних ендоназальних нейрохірургічних втручань: функціональні та нейросенсорні аспекти • Фенотип-орієнтований алгоритм діагностики та лікування, сучасні можливості функціональної ендоскопічної реконструктивної ринохірургії: розбір клінічних випадків. • Відповіді на запитання учасників.

Інтерпретація ультразвукової картини ендометрію є одним із базових, але водночас найвідповідальніших завдань у щоденній практиці лікаря ультразвукової діагностики та гінеколога. Норма ендометрію не є сталою величиною – вона змінюється залежно від фази менструального циклу, гормонального фону, віку або медикаментозної терапії. Правильне оцінювання товщини, ехоструктури і васкуляризації ендометрію потребує системного підходу й чіткого розуміння ультразвукових дескрипторів. На цьому заході ви розглянете ультразвукову картину нормального ендометрію в різні фази циклу та навчитеся використовувати сучасні дескриптори для оцінювання патологічних змін. Ви опануєте основні підходи до диференціації гіперпластичних процесів, поліпів та вогнищевих змін, зрозумієте особливості інтерпретації УЗ-картини в пацієнток у менопаузі й у тих, хто отримує тамоксифен. Окрім цього, ви дізнаєтеся більше про алгоритми оцінювання ендометрію в разі підозри на ранню вагітність, позаматкову вагітність і трофобластичну хворобу, а також про застосування ультразвукової соногістероскопії як методу уточнення внутрішньопорожнинної патології. Після навчання ви зможете точно інтерпретувати ультразвукові зміни ендометрію, відрізняти фізіологічні варіанти від патології та формувати обґрунтований висновок. • Ультразвукова картина нормального ендометрію в різні фази • Основні ультразвукові дескриптори патологічних змін ендометрію • Поліпи, гіперплазія та вогнищева гіперплазія ендометрію • Особливості візуалізації ендометрію в менопаузі • Ендометрій під час приймання тамоксифену • УЗД вагітності малого строку, позаматкової вагітності • Трофобластична хвороба • Ультразвукова соногістероскопія • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

Протоколи ERAS є міжнародним стандартом периопераційного ведення пацієнтів і невіддільною складовою сучасної хірургії. Вони поєднують передопераційну оптимізацію, інтраопераційну тактику та післяопераційне відновлення в єдину доказову систему, спрямовану на зниження частоти ускладнень, скорочення тривалості госпіталізації та покращення клінічних результатів. Особливо актуальним є впровадження підходів ERAS в умовах українських стаціонарів, адже стандартизація процесів дає змогу підвищити ефективність лікування навіть за обмежених ресурсів. На цьому заході ви розглянете сучасні рекомендації ERAS Society, принципи мультимодального периопераційного ведення, підходи до профілактики післяопераційної нудоти і блювання, оптимізації інфузійної терапії, мультимодальної аналгезії, ранньої мобілізації та харчування. Також ви дізнаєтеся про критерії безпечної виписки, показники ефективності ERAS-програм (LOS, readmission rate, complications rate, patient satisfaction) та засвоїте практичні аспекти адаптації міжнародних протоколів до реалій українських медичних закладів. Після навчання ви зможете сформувати системний підхід до периопераційного ведення пацієнтів та покращити результати хірургічного лікування. • Концепція ERAS: чому “fast-track surgery” стала новим стандартом • Історія розвитку ERAS (Enhanced Recovery After Surgery) • Основні принципи мультимодального підходу • Як ERAS змінює результати лікування • Які операції сьогодні переводяться у формат “one day surgery” • Передопераційна підготовка: фундамент швидкого відновлення • Patient optimization (анемія, нутритивний статус, контроль глікемії, smoking cessation) • Prehabilitation у хірургії • Освітня підготовка пацієнта • Сучасний підхід до голодування перед операцією • Вуглеводне навантаження (carbohydrate loading): кому і навіщо • Інтраопераційні ERAS-стратегії • Мінімально інвазивна хірургія як основа fast-track recovery • Goal-directed fluid therapy • Нормотермія пацієнта • Профілактика PONV • Мультимодальна аналгезія • Післяопераційне ведення без “старих догм” • Рання мобілізація: коли починати і як контролювати безпеку • Ранній початок харчування • Відмова від рутинних дренажів та зондів • Pain management без надлишкових опіоїдів • Хірургія одного дня: критерії безпечної виписки • Відбір пацієнтів для ambulatory/day surgery • Які втручання найбільш придатні • Критерії безпечної виписки • Red flags після виписки • Роль телемедицини та онлайн-супровід пацієнта • ERAS у різних напрямах хірургії: що реально працює • Короткий огляд актуальних рекомендацій ERAS Society • Практичне впровадження ERAS в українській лікарні • Найчастіші бар’єри • Як створити ERAS-команду • KPI ефективності (LOS, readmission rate, complications, patient satisfaction) • Клінічні кейси та типові помилки впровадження • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером. • Проходження тестування (самостійно).

Суїцидальна поведінка є однією з найбільш недооцінених проблем у клінічній практиці, оскільки значна частина пацієнтів не звертається по спеціалізовану психіатричну допомогу і потрапляє в поле зору лікаря лише через соматичні скарги або випадкові звернення. Первинна ланка часто є єдиною точкою контакту, де ризик можна вчасно розпізнати. У 2026 році впровадження нового Стандарту медичної допомоги «Суїцидальна поведінка» (наказ МОЗ №546 від 24.04.2026) формалізувало вимоги до скринінгу, перетворивши його з клінічної інтуїції на обов’язковий компонент медичної допомоги. На цьому заході ви розглянете практичний алгоритм дій лікаря відповідно до оновленого Стандарту: від моменту первинного контакту до проведення скринінгу, комплексної оцінки ризику та формування індивідуального плану безпеки. Ви розберете критерії, за якими визначається необхідність скринінгу, структура оцінки після позитивного результату, принципи взаємодії з пацієнтом і його оточенням, а також підходи до маршрутизації в межах системи охорони здоров’я. Після навчання ви зможете виявляти ознаки суїцидального ризику незалежно від первинної скарги пацієнта, проводити структурований скринінг згідно з новим Стандартом, формувати індивідуальний план безпеки та приймати рішення щодо подальшої маршрутизації. • Вступ • Актуальність теми. Чому скринінг суїцидальної поведінки — завдання не тільки психіатра, а кожного лікаря первинної ланки. Огляд нового Стандарту МОЗ (наказ № 546 від 24.04.2026). • Що таке суїцидальна поведінка: визначення та коди • Визначення ВООЗ: суїцидальні думки (ідеї), плани, спроби самогубства та самогубство. Кодування за НК 025:2021 (Х60-Х84). Чому це не один стан, а спектр. • Хто і де має проводити скринінг • Первинна медична допомога, спеціалізована психіатрична допомога, невідкладна допомога — три точки контакту. Які ознаки є показанням до скринінгу: виражений емоційний дистрес, безнадія, хронічний біль, психічні та поведінкові розлади. • Клінічний приклад: пацієнт із хронічним болем на прийомі у терапевта • Розбір ситуації, коли соматична скарга маскує суїцидальний ризик; яке питання лікар повинен задати, але часто не задає. • Комплексна оцінка після позитивного скринінгу • Що входить в оцінку: психосоціальний статус, психічна коморбідність, соціальна ситуація, соматичний стан. Чому оцінка кожної спроби проводиться окремо. • Індивідуальний план безпеки • Структура плану: поточний стан, фактори ризику, захисні фактори, потреба в подальшому супроводі. Практичні приклади формулювань для плану. • Підходи до лікування та супровід • Комбінований підхід: фармакологічні й нефармакологічні методи. Повторна оцінка стану при зміні формату лікування (наприклад, виписка зі стаціонару). Залучення близького оточення з урахуванням конфіденційності. • Обговорення клінічного випадку та відповіді на запитання • Розбір кейсу від первинного контакту до складання плану безпеки; типові помилки маршрутизації. • Рефлексія та підведення підсумків • Ключові кроки алгоритму: скринінг → комплексна оцінка → план безпеки → лікування і супровід.