Заходи БПР — Загальна практика - сімейна медицина 2026

Поява нових методів дослідження змушує переглядати підходи, які ще нещодавно вважалися стандартом. Частина лабораторних тестів поступово втрачає клінічну цінність через появу точніших та більш інформативних альтернатив. Необґрунтоване призначення застарілих досліджень може ускладнювати діагностичний процес, сприяти появі хибнопозитивних результатів та призводити до надмірної діагностики. Тому важливо орієнтуватися в сучасних діагностичних алгоритмах і розуміти, які дослідження дійсно впливають на клінічні рішення. На цьому заході ви дізнаєтеся, як змінились підходи в лабораторній медицині та чому деякі аналізи поступаються місцем більш точним методам. Ви навчитеся критично оцінювати діагностичну цінність лабораторних досліджень, обирати найбільш інформативні тести та уникати необґрунтованих призначень. Отримані знання будуть корисними під час первинної та диференційної діагностики, формування плану обстеження та вибору оптимальної діагностичної тактики. Після навчання ви зможете орієнтуватися в сучасній доказовій базі лабораторної медицини, аргументовано обирати клінічно доцільні дослідження та критично оцінювати результати аналізів. • Оновлення діагностичних підходів як закономірний етап розвитку доказової медицини. • Чому деякі лабораторні дослідження втрачають клінічну цінність: нові докази, технології та зміна підходів до діагностики. • Найпоширеніші лабораторні дослідження, які сьогодні потребують перегляду або відмови від рутинного використання. • Сучасні альтернативи застарілим тестам: що рекомендують міжнародні настанови та доказова медицина. • Наслідки необґрунтованого призначення лабораторних досліджень: хибнопозитивні результати, надмірна діагностика та зайві витрати. • Роль фахівця лабораторної діагностики у впровадженні сучасних діагностичних алгоритмів. • Комунікація між лабораторією та клініцистом: як аргументовано обговорювати недоцільні або застарілі дослідження. • Особливості впровадження сучасних лабораторних підходів в українських реаліях. • Практичні приклади заміни застарілих досліджень на сучасні діагностичні рішення. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Сучасний медичний заклад працює під постійним фінансовим тиском: обмежене фінансування, збільшення витрат, кадровий дефіцит, жорсткі вимоги платників та очікування пацієнтів. У таких умовах клінічна експертиза лікарів більше не гарантує фінансової стабільності закладу. Щоденні управлінські рішення мають прямий економічний ефект, проте без чіткого розуміння фінансових потоків і собівартості медичних послуг робиться безліч помилок. Цей захід створений як практичний освітній простір для лікарів і керівників підрозділів. Ви навчитеся читати фінансові показники без спеціальної економічної освіти, розуміти доходи і витрати, аналізувати ефективність підрозділів, планувати бюджет та аргументовано приймати управлінські рішення. Кожен блок супроводжується реальними кейсами з практики успішних лікарень та підрозділів, що робить знання прикладними й одразу застосовними. Після заходу ви зможете оцінювати фінансовий стан свого закладу, виявляти неефективні витрати і ризики, приймати обґрунтовані управлінські рішення й розсудливо планувати розвиток лікарні. • Облік доходів і фінансових потоків надходження за пакетами ПМГ. • Контроль дебіторки та грошових залишків. Облік витрат (Cost accounting). • Прямі й непрямі витрати. Розподіл витрат за центрами. Визначення драйверів витрат. • Облік обсягів медичних послуг (Outputs). Аналітика і звітність для керівника. План-фактний аналіз, аналіз відхилень. • Дашборди ефективності підрозділів. Інтеграція з управлінськими рішеннями. • Бюджетування та прогнозування. • Аргументи для переговорів з платником. • Оцінювання доцільності інвестицій та оптимізації процесів. • Розбір типових помилок та кейсів з практики. • Відповіді на запитання.

Курс БПР присвячений психосоматичним, соматоформним і психогенним розладам та розроблений для лікарів і медичних фахівців. Лікарі здобудуть навички застосування діагностичних критеріїв DSM-5 та МКХ-11 для верифікації соматоформних, дисоціативних (конверсійних) та психосоматичних розладів. Учасники навчаться проводити диференційну діагностику між соматичними симптомами, зумовленими органічною патологією, та їх психогенними аналогами, а також використовувати стандартизовані опитувальники PHQ-15 і GAD-7 для скринінгу соматизації, тривоги та депресії. Програма охоплює ідентифікацію клінічних «червоних прапорців», формування стратегії комунікації з пацієнтом без стигматизації, розроблення початкового плану ведення та визначення критеріїв для скерування до психіатра або психотерапевта. Учасники також аналізуватимуть патерни соматичних скарг, характерні для тривожних, депресивних розладів і ПТСР. Програма заходу • Які сучасні нейробіологічні механізми лежать в основі психосоматичних та соматоформних розладів? • Як клінічно розмежувати конверсійний розлад (функціональний неврологічний розлад) від дебюту органічного неврологічного захворювання? • В яких клінічних ситуаціях доцільно припинити діагностичний пошук органічної причини та запідозрити психогенний генез симптомів? • Який диференційно-діагностичний алгоритм слід застосовувати у пацієнта з хронічним больовим синдромом без чітких органічних корелятів? • Які існують валідні інструменти та клінічні ознаки для позитивної діагностики психогенного розладу, а не лише діагностики методом виключення? • Які особливості ятрогенії при веденні пацієнтів з соматоформними розладами та як її уникнути? • Яка роль запалення як сполучної ланки між психічним стресом та соматичною маніфестацією? • Як коректно сформулювати діагноз згідно з МКХ-11 для пацієнтів з функціональними соматичними синдромами? • 02:16:01 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Speckle-tracking допомагає побачити те, що раніше лишалося непомітним. За допомогою нього можна виявити порушення скоротливості міокарда ще до появи клінічних симптомів, відкриваючи вікно для ранньої діагностики ІХС, кардіоміопатій і міокардитів. Вчасне виявлення змін міокарда дає змогу запобігти тяжким незворотним наслідкам та поліпшити прогноз пацієнта. На цьому заході ви отримаєте детальний розбір анатомії лівого шлуночка, принципів роботи speckle-tracking, понять strain і strain rate, а також клінічних показань до застосування методу. Окремо поговоримо про діагностику ІХС та міокардитів за допомогою speckle-tracking і навчимося правильно інтерпретувати зміни міокарда відповідно до сучасних міжнародних рекомендацій. Після навчання ви зможете впевнено застосовувати speckle-tracking у повсякденній клінічній практиці, підвищуючи точність діагностики серцевих патологій на ранніх етапах. • Анатомія міокарда ЛШ • Основи методу SPECKLE-TRACKING • Поняття стрейн і стрейн рейт • За яких захворювань серця необхідно проводити SPECKLE-TRACKING • Відповіді на запитання, обговорення клінічних випадків • Можливості діагностики ІХС • Діагностика міокардитів за допомогою SPECKLE-TRACKING • Розбір на прикладах діагностики захворювань серця • Останні світові рекомендації з трактування змін у міокарді за допомогою SPECKLE-TRACKING • Відповіді на запитання, розгляд складних клінічних ситуацій

Електронний курс: базові алгоритми опису та аналізу КТ головного мозку 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Цей курс навчить вас базовим алгоритмам для опису та аналізу КТ-знімків головного мозку. Ви дізнаєтесь, як ідентифікувати ключові анатомічні структури, розпізнавати поширені патології, такі як гематоми, пухлини та ішемічні ураження, а також правильно інтерпретувати клінічні дані. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Ювенільні аномальні маткові кровотечі — це клінічна ситуація, де межа між фізіологією та патологією є особливо тонкою. Незрілість регуляторних механізмів поєднується з ризиком пропустити серйозні причини кровотечі. Саме тому одна з найнебезпечніших порад у цій ситуації — «почекати, поки цикл встановиться». Цей захід — про те, як діяти чітко та ювелірно в умовах цієї невизначеності. Чіткі алгоритми та практичні рішення — усе, що потрібно для впевненого ведення підлітків із аномальними матковими кровотечами! Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • Чим ювенільні АМК відрізняються від «варіанту норми» • Менеджмент аномальних маткових кровотеч: які опції доступні та ефективні? • КОК при АМК: коли це лікування, а не контрацепція • Чому вичікувальна тактика може бути помилкою • Коли кровотеча — це симптом системного захворювання • АМК як причина дефіциту заліза у підлітків Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

За вагінальною кровотечою у до 22 тижні вагітності віку можуть стояти потенційно загрозливі для життя патології. Важливо знати чіткий алгоритм диференційної діагностики та швидко визначати причину таких виділень, адже цей симптом є одна із найпоширеніших причин звернення до гінеколога і може бути пов’язаний із ранніми ускладненнями вагітності, позаматковою вагітністю, гінекологічними новоутвореннями або порушеннями системи гемостазу. Найбільші труднощі виникають у ситуаціях з неоднозначною клінічною картиною: пацієнтка скаржиться на кров’янисті виділення, біль унизу живота, затримку менструації або нерегулярні кровотечі, але причина симптомів не є очевидною. На цій освітній події вам запропонують обґрунтовані алгоритми клініко-діагностичних кроків при кровотечах в ранні терміни вагітності. Буде розглянуто клінічні алгоритми оцінки пацієнток із вагінальними кровотечами, а також особливості диференційної діагностики акушерських, гінекологічних та екстрагенітальних причин цього симптому. Після навчання вам буде простіше орієнтуватися у складних клінічних кейсах, коли причину вагінальної кровотечі виявити складно та правильно вибудовувати послідовність обстеження. • Актуальність проблеми вагінальних кровотеч у жінок репродуктивного віку та їхнє клінічне значення, зокрема у ранні строки вагітності • Основні причини вагінальних кровотеч у жінок репродуктивного віку: акушерські, гінекологічні та екстрагенітальні стани • Клінічний алгоритм первинного оцінювання пацієнтки з вагінальною кровотечею: збір анамнезу, оцінювання гемодинаміки та гінекологічне обстеження • Роль лабораторних та інструментальних методів дослідження у диференційній діагностиці вагінальних кровотеч (β-ХГЛ, загальноклінічні аналізи, УЗД, інвазивні методи) • Диференційна діагностика акушерських причин вагінальних кровотеч: імплантаційна кровотеча, невиношування вагітності, позаматкова вагітність, гестаційна трофобластична хвороба • Диференційна діагностика гінекологічних причин вагінальних кровотеч: патологія піхви, шийки та тіла матки (ектопія, поліпи, міома, гіперплазія, новоутворення) • Екстрагенітальні причини вагінальних кровотеч, травми та роль порушень системи гемостазу у виникненні кровотеч • Покрокова клінічна тактика ведення пацієнток із вагінальними кровотечами залежно від встановленої причини • Відповіді на запитання учасників

Гостра серцева недостатність потребує швидкого та водночас зваженого контролю застою, адже ефективна деконгестія є одним із ключових компонентів лікування таких пацієнтів. Недостатня оцінка ступеня перевантаження об’ємом або неефективна терапія можуть ускладнювати перебіг захворювання, сприяти погіршенню функції нирок, розвитку діуретичної резистентності та підвищувати ризик повторних госпіталізацій. Сучасні підходи до деконгестії передбачають не лише застосування діуретиків, а й персоналізований вибір терапевтичної стратегії з урахуванням клінічних особливостей пацієнта. На цьому заході ви навчитеся оцінювати ступінь перевантаження об’ємом за допомогою клінічних, лабораторних та інструментальних маркерів, розберете сучасні підходи до деконгестії та принципи раціонального використання діуретичної терапії. Ви дізнаєтеся, як обирати препарати та їх дозування, як діяти при діуретичній резистентності, а також яку роль відіграють комбіновані стратегії лікування та персоналізований підхід. Після навчання ви зможете впевнено вести пацієнтів із гострою декомпенсацією серцевої недостатності, легеневим або системним застоєм, набряковим синдромом та рефрактерним перевантаженням об’ємом. • Патофізіологія застою при гострій серцевій недостатності • Оцінка ступеня перевантаження об’ємом: клінічні, лабораторні та інструментальні маркери • Сучасні підходи до деконгестії: можливості та обмеження • Діуретична терапія: вибір препарату, дози та тактики застосування • Подолання діуретичної резистентності
 в практиці лікаря • Роль комбінованих стратегій лікування та персоналізованого підходу • Моніторинг ефективності та безпеки деконгестивної терапії • Клінічні кейси та практичні рекомендації • Відповіді на запитання учасників

Навчання допоможе лікарям застосовувати стандартизовані скринінгові інструменти (M-CHAT-R/F) для раннього виявлення ризиків РАС у педіатричній практиці. Учасники опрацюють диференційну діагностику РАС з іншими нейророзвитковими та психічними розладами, інтерпретацію діагностичних критеріїв згідно з DSM-5 та МКХ-11, а також розроблення індивідуального плану ведення пацієнта. Розглядатимуться фармакотерапія коморбідних станів, показання для направлення до психіатра, невролога, логопеда та поведінкового терапевта, доказові немедикаментозні втручання (ABA, DIR/Floortime), а також керування стереотипіями та аутоагресією. Програма заходу • Тривалість заняття: 01:51:35 • Які “червоні прапорці” розвитку вказують на високий ризик РАС у дітей раннього віку? • Як диференціювати розлади аутистичного спектру від синдрому дефіциту уваги та гіперактивності (СПАУ)? • Які діагностичні інструменти (ADOS-2, ADI-R) є “золотим стандартом” для підтвердження діагнозу РАС? • Які медикаментозні препарати мають доказову базу для корекції дратівливості та агресії у пацієнтів з РАС? • Яка роль генетичного тестування у діагностичному алгоритмі РАС? • Як побудувати ефективну комунікацію з батьками дитини з РАС та повідомити діагноз? • Які соматичні коморбідності (гастроінтестинальні розлади, порушення сну, епілепсія) найчастіше супроводжують РАС? • Які принципи та ефективність основних поведінкових терапій (ABA, TEACCH, ESDM)? • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Причини запаморочення й порушення рівноваги не завжди очевидні, але своєчасна діагностика рятує від помилок та ускладнень. На цьому заході ви навчитеся системно оцінювати вестибулярні порушення: від доброякісного пароксизмального позиційного запаморочення до складних отоневрологічних станів. Ви зрозумієте, як правильно проводити специфічні позиційні проби, диференціювати вертеброгенні й отогенні порушення і складати чіткий алгоритм діагностики навіть у разі атипової клінічної картини. Запаморочення, шум у вухах і порушення координації можуть бути джерелом сумнівів. Після заходу ваші пацієнти завжди отримуватимуть своєчасну ефективну терапію, а ваша впевненість у прийнятті рішень зросте. • 1. Топічна анатомія та фізіологія вестибулярної системи. Роль вестибулоокулярного рефлексу. • 2. Від субʼєктивних симптомів до вестибулярних синдромів: • анамнез хвороби • тривалість запаморочення • що запитувати у пацієнта • 3. Отоневрологічне клінічне обстеження. Оцінювання окорухової функції. • 4. Види ністагму, локалізація порушення. • 5. HINTS-тест, позиційні тести, інші вестибулярні тести. • 6. Диференційна діагностика вестибулярних розладів: центр vs периферія, підводні камені. • 7. Додаткові інструментальні методи обстеження: відеоністагмографія, vHIT та коли проводимо МРТ головного мозку. • Відповіді на запитання учасників.

Лікарі здобудуть наступні навички: • Інтерпретувати результати рутинної та тривалої відео-ЕЕГ для верифікації діагнозу. • Проводити диференційну діагностику між епілептичними нападами та неепілептичними пароксизмальними станами у дітей. • Застосовувати сучасні класифікації епілепсій та епілептичних синдромів (ILAE 2017) у клінічній практиці. • Розробляти індивідуалізовані схеми лікування на основі типу нападів та епілептичного синдрому. • Обирати протиепілептичні препарати (ПЕП) першої, другої та третьої лінії відповідно до доказових рекомендацій. • Ідентифікувати предиктори фармакорезистентності та визначати тактику ведення таких пацієнтів. • Здійснювати моніторинг ефективності та безпеки терапії, включаючи корекцію доз та менеджмент побічних реакцій. Програма заходу • Заняття №1 • Які сучасні методи нейровізуалізації (МРТ, ПЕТ) та нейрофізіології (відео-ЕЕГ моніторинг) є ключовими у діагностиці дитячої епілепсії? • Як провести диференційну діагностику епілептичних нападів з неепілептичними пароксизмальними подіями (синкопе, тики, стереотипії)? • Які клінічні «маски» епілепсії (наприклад, гастроінтестинальні, поведінкові) ускладнюють своєчасну діагностику? • Які принципи вибору стартової монотерапії протиепілептичними препаратами (ПЕП) залежно від типу нападу та синдрому? • Як розпізнати фармакорезистентну епілепсію та якою є подальша терапевтична стратегія? • Які особливості застосування нових генерацій ПЕП у педіатричній практиці: переваги та ризики? • Які критерії безпечної відміни антиконвульсантів після досягнення стійкої ремісії? • Заняття №2 • Які семіологічні ознаки дозволяють диференціювати епілептичні та неепілептичні пароксизмальні події у немовлят? • Яка роль тривалого відео-ЕЕГ моніторингу в діагностиці складних випадків дитячої епілепсії? • Як нові генетичні дані впливають на вибір терапевтичної стратегії при епілептичних енцефалопатіях? • Які показання та протипоказання до застосування нових ПЕП у педіатричній практиці? • Які оптимальні стратегії переходу між ПЕП для мінімізації ризику погіршення контролю над нападами? • Як вести епілептичний статус у дітей відповідно до останніх міжнародних клінічних настанов? • Яке місце нейропсихологічного тестування в комплексному менеджменті дитини з епілепсією? • Коли слід направляти педіатричного пацієнта до спеціалізованого центру хірургії епілепсії? • Конспект до занять • Клінічні задачі до занять • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Анемії та підозра на залізодефіцит є однією з найчастіших причин звернень і призначення лабораторних досліджень, однак на цьому етапі найчастіше виникають діагностичні помилки. Надмірна опора на окремі показники (феритин, сироваткове залізо) без оцінювання запального статусу, морфології еритроцитів та альтернативних механізмів анемії призводить до спрощеного трактування складних клінічних станів і формування хибного діагнозу. На цьому заході ви навчитесь інтерпретувати лабораторні показники при анеміях, розглянете основні диференційно-діагностичні сценарії (залізодефіцитна анемія, анемія хронічного запалення, B12/фолат-дефіцит, таласемія-носійство), а також клінічно значущі зміни морфології периферичної крові. Також ви детально проаналізуєте неоднозначні лабораторні профілі та ситуації, коли стандартні маркери не відображають реальний стан еритропоезу. Після навчання ви зможете точно інтерпретувати загальний аналіз крові та показники обміну заліза, уникати типових діагностичних пасток і своєчасно розпізнавати причини анемії. • Залізодефіцит – найчастіший помилковий діагноз у лабораторній практиці. • Покажу, чому так стається і як лікарю не потрапляти в цю пастку. • Феритин – аналіз, який часто “заспокоює неправильно”. • Зʼясуємо, у яких ситуаціях феритин вводить в оману навіть досвідчених. • Анемія не дорівнює дефіциту заліза і навпаки: є щонайменше 5 сценаріїв, які виглядають однаково. • Навчу швидко відрізняти “двійників” залізодефіциту без зайвих обстежень. • Мікроцитоз – не завжди про залізо. • Покажу, як за “простими” показниками ОАК не сплутати різні причини мікроцитозу. • “Нормальний гемоглобін” може маскувати проблему. • Розглянемо ситуації, коли “все ще в межах норми”, але пацієнт уже в зоні ризику. • Коли цифри не сходяться: суперечливі профілі феритину/заліза/трансферину і чому це не “дивна лабораторія”. • Покажу типові комбінації, які найчастіше призводять до неправильних висновків. • Морфологія крові, яку ігнорують: анізохромія, поліхроматофілія, пойкілоцитоз, нормобласти. • Що з цього реально змінює сценарій, а що часто трактують неправильно. • “Анемія, яка не піддається логіці” – це часто не рідкісна хвороба, а помилка маршруту. • Зʼясуємо, де саме зазвичай “ламається” логіка діагностики. • 3 аналізи й 1 рішення: мінімум, який знімає 80% помилок. • Покажу, як не проґавити важливе і не загнати пацієнта в зайві обстеження. • 3 клінічні кейси “роками йшли не туди, а реальна причина інша ”. • Розглянемо приклади, які змінюють мислення: що було не так і які дані “викрили” помилку. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Система фінансування амбулаторної допомоги в межах Програми медичних гарантій зазнає постійних оновлень. Вимоги Національної служби здоров’я України до закладів охорони здоров’я стають дедалі більш деталізованими та орієнтованими на контроль якості даних. У 2026 році амбулаторний пакет НСЗУ зазнав низки оновлень, що стосуються організації послуг, кадрового забезпечення, правил ведення електронної медичної документації та підходів до моніторингу. Для керівників закладів, медичних директорів, лікарів та фахівців, залучених до роботи з Програмою медичних гарантій, важливо не лише знати нормативну базу, а й розуміти практичну логіку функціонування амбулаторного пакета й механізми його фінансування. На цьому заході ви розберете принципи фінансування амбулаторної допомоги, структуру оплати пакета й сучасні вимоги до організації роботи закладу охорони здоров’я. Ви навчитеся вести електронні медичні записи, уникати помилок у кодуванні та реєстрації послуг в ЕСОЗ, а також розглянете чіткий взаємозв’язок між якістю документування й фінансовими надходженнями закладу. Після навчання ви зрозумієте логіку роботи амбулаторного пакета НСЗУ, зможете мінімізувати ризики фінансових втрат і покращити готовність закладу до моніторингів та аудитів. • 1. Логіка фінансування амбулаторної допомоги. Типові управлінські виклики для закладів охорони здоров’я. Основні зміни й акценти контрактування НСЗУ у 2026 році. • 2. Структура оплати амбулаторного пакета. Пріоритетні й базові амбулаторні послуги. Консультативні послуги, діагностичні тести і процедури в межах пакета. Вимоги до кадрового забезпечення. • 3. Робота з електронними медичними записами. Типові помилки у кодуванні та реєстрації послуг. Взаємозв’язок документації та фінансування. • 4. Типові порушення й помилки у роботі в межах амуклаторного пакета медичних послуг. • 5. Оновлення 2026 року: що змінилось у роботі з амбулаторним пакетом. • 6. Аналіз типових кейсів із практики. • 7. Відповіді на запитання учасників.

Глибока кома починається з дрібниць. Завдання медсестри – помітити їх. На цьому заході для медичних сестер ви навчитеся системно оцінювати свідомість, мовлення, рухи, зіничні реакції та інші важливі параметри. Зʼясуєте, як користуватися шкалою ком Глазго та іншими інструментами, щоб уникнути суб’єктивності. Дізнаєтеся, як правильно документувати результати й оперативно передавати лікарю дані для прийняття рішень. Після навчання ви зможете впевнено діяти у разі післяопераційних ускладнень, інсульту, ЧМТ, судомних станів чи прогресувальних порушень свідомості. Ви знатимете, які зміни є критичними та як на них реагувати покроково. • Значення моніторингу: чому регулярне оцінювання неврологічного статусу є критично важливим для життя та прогнозу пацієнта. • Основні параметри оцінювання: свідомість, мовлення, рухова активність, реакція зіниць, чутливість, координація. • Інструменти та шкали: шкала ком Глазго, оцінювання зіничних реакцій, тестування когнітивних функцій. • Роль медсестри: постійне спостереження, швидке виявлення змін та своєчасне інформування лікаря. • Документування результатів: значення чіткого і систематичного запису даних у медичній документації. • Практичні навички: точність, уважність, уміння проводити швидке оцінювання в різних клінічних ситуаціях. • Навчання та підвищення кваліфікації: постійні тренінги й практичні заняття для удосконалення компетентності медсестри. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Різні утворення шкіри у дітей часто виглядають схожими, але потребують абсолютно різної тактики: в одних випадках достатньо спостереження, в інших важливо не пропустити стан, що потребує термінового лікування. На цьому заході ви навчитеся проводити диференційну діагностику найпоширеніших і рідкісних утворень шкіри, визначати тривожні симптоми, уникати зайвих обстежень і впевнено пояснювати батькам, коли достатньо спостереження, а коли необхідне втручання. Після навчання ви зможете обґрунтовано обирати тактику ведення дітей із різними утвореннями шкіри, своєчасно направляти пацієнтів до профільного спеціаліста та уникати діагностичних помилок. • Вступ • Поняття утворень шкіри у дітей • Вроджені та набуті утворення • Основні підходи до діагностики та тактики • I. Вроджені утворення шкіри • 1. Аномалії розвитку • Додатковий козелок • Політелія • Аплазія шкіри (Aplasia cutis congenita) • 2. Судинні утворення • Поцілунок лелеки (nevus simplex) • Винні плями (капілярна мальформація) • Інфантильна гемангіома • 3. Вроджені пігментні утворення • Вроджені меланоцитарні невуси • Невус Ядассона (сальних залоз) • II. Набуті утворення шкіри • 1. Доброякісні епідермальні утворення • Міліуми • Вторинні міліуми • Контагіозний молюск • Бородавки • 2. Судинні утворення • Піогенна гранульома • Павукоподібна ангіома • 3. Доброякісні пухлини та гістіоцитарні утворення • Ювенільна ксантогранульома • 4. Інші стани • Брудний дерматоз Дункана (Terra firma-forme dermatosis) • Періанальні вирости шкіри (Perianal pyramidal protrusion) • III. Вроджені невуси (короткий огляд) • Вроджені меланоцитарні невуси • Коли невус потребує спостереження • Ознаки, що вимагають консультації дерматолога/онкодерматолога • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Лікарі, які працюють з дітьми, нерідко стикаються із ситуаціями невизначеності, коли скарги, анамнез та об’єктивні дані не формують цілісної картини. Повторні травми, неспецифічні соматичні симптоми, поведінкові зміни або регрес розвитку можуть не мати чіткої інтерпретації, що ускладнює прийняття рішень. У таких випадках важливо вміти виявити ознаки можливого насильства, а також впевнено приймати рішення в умовах обмеженої доказової бази та високої відповідальності. На цьому заході ви розглянете клінічні, поведінкові та соматичні прояви різних форм насильства над дитиною, зокрема ситуації, коли воно маскується під інші стани. Ви навчитеся виявляти тривожні ознаки, аналізувати невідповідності між анамнезом і клінічною картиною, а також засвоїте принципи безпечної та недирективної комунікації з дитиною та її опікунами. Окремо ви розберете алгоритми документування й оцінювання ризиків, щоб забезпечити як захист дитини, так і вашу професійну безпеку. Після навчання ви зможете системно оцінювати складні клінічні ситуації, розпізнавати можливі ознаки насильства навіть за відсутності прямих доказів, правильно будувати комунікацію та приймати рішення відповідно до чинного законодавства. • 1. Лікар як перша ланка виявлення насильства, роль медичного працівника у ранньому розпізнаванні. Кейс: повторні звернення дитини до різних закладів без чіткої причини. • 2. Види насильства та їхні прояви. Кейс: хронічне недоїдання як прояв нехтування. • 3. Поведінкові червоні прапорці: страх, регрес, уникання контакту, надмірна покірність. Кейс: дитина мовчить у присутності опікуна, активна без нього. • 4. Соматичні ознаки, травми, що не відповідають анамнезу або віку. Кейс: множинні гематоми різної давності внаслідок «падіння з ліжка». • 5. Ознаки сексуального насильства. Кейс: сексуалізована поведінка без вікових причин. • 6. Комунікація з дитиною, безпечні, недирективні питання. Кейс: як уточнити підозру без тиску. • 7. Робота з батьками або опікунами. Кейс: контроль і перебивання дитини опікуном. • 8. Алгоритм дій лікаря: фіксація, маршрутизація, повідомлення служб. Кейс: підозра без прямих доказів. • 9. Емоційний стан лікаря, профілактика вигорання та вторинної травматизації. Кейс: складний випадок, що викликає тривале емоційне напруження. • 10. Відповіді на запитання учасників.

​Отоларингологам завжди необхідно брати до уваги індивідуальні анатомічні варіанти приносових пазух і навколоносових структур під час планування ендоназальних хірургічних втручань. За даними анатомо-радіологічних досліджень, різні варіації в будові решітчастого лабіринту, клиноподібної пазухи, розташуванні артерій (зокрема, крилопіднебінної) і пластинки основи черепа трапляються у понад 60% пацієнтів. Неналежне врахування цих особливостей підвищує ризик інтраопераційних ускладнень, як-от ліквореї, кровотечі, травмування орбіти або проникнення в порожнину черепа. Правильна інтерпретація КТ-анатомії дає хірургу змогу точно визначити межі втручання, вибрати оптимальний хірургічний доступ та мінімізувати оперативні ризики. Це особливо актуально в разі атипового перебігу патології, необхідності селективного втручання або повторних операцій у складній анатомічній зоні. Навчальний захід «Значення КТ-анатомії носа та приносових пазух при плануванні FESS та ESS» буде присвячений вивченню складних анатомічних варіантів приносових пазух, що мають прямий вплив на безпечність та ефективність ендоназальних хірургічних втручань. Розглядатимуться особливості будови гачкоподібного відростка, носослізного каналу (зокрема в контексті прелакрімального доступу), даху решітчастого лабіринту за класифікацією Keros та основної пазухи. Окрема увага буде приділена КТ-оцінюванню лобної пазухи в умовах анатомічної варіабельності й аналізу зон підвищеного ризику, наприклад решітчастої артерії, латеральної пластинки та крилопіднебінної артерії. Здобуті знання сприятимуть зниженню ризику інтра- й післяопераційних ускладнень та оптимізації хірургічної тактики. • Мета вивчення анатомії пацієнта – профілактика ускладнень (інтраопераційних і післяопераційних). • Варіанти розташування гачкоподібного відростка та їхнє значення. • Варіанти розташування носослізного каналу та їхнє значення для прелакрімального доступу й можливості післяопераційних ускладнень. • КТ-діагностика лобної пазухи за різних варіантів будови. • Будова даху решітчастого лабіринту за Keros. • Варіанти будови основної пазухи. • Критичні ділянки, які потрібно вивчати перед хірургічним втручанням для уникнення ускладнень (решітчасті артерії, латеральна пластинка, крилопіднебінна артерія). • Відповіді на запитання

Точна лабораторна діагностика важлива для визначення причин алопецій та вибору правильної тактики лікування. Від уміння інтерпретувати лабораторні показники залежить, чи вдасться уникнути зайвих обстежень та наскільки вдалим буде результат терапії. На цьому заході ви отримаєте чіткі алгоритми лабораторної діагностики для різних видів алопецій: запальна, гостре телогенове випадіння, андрогенетична, гніздова та рубцева. Ви дізнаєтесь, як поєднувати клінічний огляд, трихоскопію, лабораторні дослідження та панч-біопсію для точного встановлення діагнозу, а також як діяти у разі аномальних показників. Після навчання ви зможете швидко і впевнено застосовувати алгоритми лабораторної діагностики алопецій та підвищувати ефективність лікування пацієнтів. • Огляд основних видів алопеції та їхніх клінічних ознак, що визначають необхідність лабораторної діагностики. • Перелік обов’язкових лабораторних показників при кожному виді алопеції та обґрунтування вибору. • Алгоритми трактування лабораторних показників та їхній вплив на тактику лікування. • Тактика дій у разі аномальних лабораторних відхилень під час лікування. • Роль панч-біопсії у трихології: показання, діагностична цінність, плюси та обмеження методу. • Клінічні кейси, що демонструють поєднання клінічного огляду, трихоскопії, лабораторної діагностики й патогістологічних досліджень для підтвердження типу алопеції. • Побудова покрокового алгоритму діагностики випадіння/порідіння волосся для лікаря-трихолога. • Відповіді на запитання.