Заходи БПР — Загальна практика - сімейна медицина 2026

Онкологічна настороженість починається з правильної інтерпретації даних візуалізації. Мультимодальний підхід та система BI-RADS визначають стандарти діагностики патології грудних залоз, даючи змогу об’єднати результати мамографії, ультразвукового дослідження та МРТ у єдиний алгоритм прийняття клінічних рішень. Це допомагає своєчасно виявляти злоякісні зміни, правильно оцінювати ступінь ризику й уникати діагностичних помилок. На цьому заході ви дізнаєтеся більше про сучасні можливості мамографії, томосинтезу, ультразвукового дослідження та магнітно-резонансної томографії, навчитеся правильно застосовувати систему BI-RADS, оцінювати щільність грудних залоз, проводити диференційну діагностику доброякісних і злоякісних змін та визначати оптимальну тактику ведення пацієнток. Також ви розглянете клінічне значення мікрокальцинатів, DCIS, післяопераційних змін та особливості візуалізації грудних імплантів. Після навчання ви зможете більш впевнено працювати з неоднозначними діагностичними знахідками, стандартизувати формулювання висновків, покращити комунікацію з онкологами та хірургами, а також своєчасно визначати показання до біопсії чи динамічного спостереження. • Актуальність раку молочної залози та роль візуалізації в ранній діагностиці. • Скринінгове vs діагностичне обстеження. Групи ризику. • Основні методи візуалізації. Мамографія, мамографія з томосинтезом, УЗД, МРТ. Чутливість та специфічність. Можливості й обмеження методів візуалізації. Вибір методу. • Нормальна анатомія грудних залоз при різних методах візуалізації, вікові зміни. • Система BI-RADS. Дескриптори – основа діагностики. • Щільність грудних залоз (ACR A–D). Клінічне значення “dense breast”. • Доброякісні зміни грудних залоз за різних методів візуалізації, зокрема післяопераційні зміни, візуалізація грудних імплантів. • Знахідки з ознаками злоякісності DCIS та мікрокальцинати. • Диференційна діагностика доброякісних та злоякісних змін. • Комплексний підхід, клінічні кейси. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Ультразвукове оцінювання апендикса є важливим етапом у діагностиці гострого абдомінального болю. Правильність УЗ-діагностики базується на глибокому розумінні ехоанатомії, анатомічних варіантів розташування й патофізіологічних змін у разі запалення. Усвідомлення можливостей та обмежень ультразвукового методу при гострому й хронічному (резидуальному) апендициті дає лікарю змогу обґрунтовано інтерпретувати прямі та непрямі ехографічні ознаки, правильно обирати трансабдомінальний або трансвагінальний доступ і достовірно візуалізувати незмінений апендикс. Ці чинники визначають клінічну цінність дослідження та його вплив на подальшу тактику ведення пацієнта. На цьому заході ви розглянете основні ультразвукові критерії норми й патології апендикса, механізми формування ехографічних змін у разі запалення, а також типові діагностичні помилки. Ви знатимете, як правильно оцінити діаметр, копмресивність, васкуляризацію і стан навколишніх тканин. Ви навчитеся проводити диференційну діагностику навіть в умовах неоднозначної клінічної картини. Після навчання ви зможете робити точніші висновки УЗД в разі підозри на апендицит, орієнтуватися в атипових анатомічних варіантах і правильно диференціювати апендицит з гінекологічною, урологічною та кишковою патологіями. • Ехоанатомія апендикса. • Патофізіологія апендициту. • Можливості УЗД в діагностиці апендициту. • УЗД гострого апендициту. • УЗД хронічного (резидуального) апендициту. • Дифдіагностика гострого апендициту з іншими патологічними станами. • Візуалізація незміненого апендикса: • трансабдомінально; • трансвагінально. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Менопауза — складний перехідний період, який потребує уважності від лікаря. Гормональні, метаболічні та психоемоційні зміни в цей час можуть кардинально впливати на якість життя жінки. Від настрою і сну до сексуального здоров’я та серцево-судинних ризиків — доводиться брати до уваги багато факторів. На цьому заході ви розглянете патогенез і симптоматику менопаузи, навчитеся грамотно підбирати МГТ, уникати типових помилок та ефективно допомагати жінкам навіть у складних випадках. Ви знатимете, як відповідати на запитання різних категорій пацієнток: від онкохворих до тих, кого цікавлять «натуральні» методи. Після навчання ви зможете впевнено вести пацієнток з дефіцитом естрогенів, пояснювати свої рішення зрозумілою мовою та забезпечувати вищу якість життя жінок у менопаузі. • Менопауза: класифікація, клінічні прояви, віддалені наслідки. • Тактика ведення пацієнток з різним ступенем вираженості симптомів. • Менопаузальна гормональна терапія: основні принципи призначення. • Негормональні засоби: можливості та ефективність. • Менопаузальна гормональна терапія у пацієнток з онкологічними захворюваннями, ендометріозом. • Менопауза та якість життя жінки: вплив на психоемоційний стан, сон, працездатність і сексуальність: як зберегти гармонію та задоволення? • "Даблпауза": суть поняття і клінічне значення. • Сесія відповідей на запитання

На початкових етапах захворювання інвертовану папілому ЛОР-органів можна легко недооцінити, але потім дуже складно виправити її ускладнення. Попри доброякісну природу, це локально агресивне новоутворення з високим ризиком рецидиву та потенціалом малігнізації. Її візуалізаційні ознаки часто маскуються під запальні процеси навколоносових пазух, тому важливо орієнтуватися в діагностичних можливостях КТ і МРТ, щоб своєчасно розпізнати патологію та правильно спланувати тактику лікування. На цьому заході ви розглянете радіологічні ознаки інвертованої папіломи та їхнє практичне значення. Ви дізнаєтеся, як КТ допомагає виявляти характерні кісткові зміни, зокрема ремоделювання, ерозію та гіперостоз у ділянці прикріплення пухлини, а також яку роль відіграє МРТ у тканинній характеристиці новоутворення. Окрім цього, ви навчитеся визначати МР-ознаки, зокрема cerebriform pattern, і диференціювати інвертовану папілому від синуситів, поліпів та злоякісних пухлин. Після навчання ви будете краще орієнтуватись у разі однобічної закладеності носа, рецидивних поліпів або підозрілих змін за даними візуалізації, зможете правильно інтерпретувати КТ- та МРТ-зображення й ефективно проводити моніторинг динаміки захворювання. • Інвертована папілома (ІП) – доброякісна, але локально агресивна пухлина ЛОР-органів з високим ризиком рецидиву та можливістю малігнізації, що потребує точного променевого оцінювання. • КТ є методом вибору для оцінювання кісткових змін: ремоделювання, ерозії, гіперостозу, який часто відповідає місцю прикріплення пухлини. • МРТ має вирішальне значення для тканинної характеристики та диференціації інвертованої папіломи від запальних змін і злоякісних новоутворень. • Cerebriform pattern на Т2-зважених і контрастно-підсилених Т1-зображеннях МРТ є найбільш специфічною ознакою інвертованої папіломи. • Комбіноване використання КТ і МРТ значно підвищує точність локалізації пухлини та визначення її поширення перед хірургічним лікуванням. • Ознаки порушення типової МР-структури, нерівномірного накопичення контрасту й агресивної деструкції кісток можуть свідчити про малігнізацію інвертованої папіломи. • Післяопераційна МРТ з контрастним підсиленням є методом вибору для раннього виявлення рецидиву, особливо у складних анатомічних ділянках. • Стандартизований підхід до опису результатів КТ і МРТ покращує комунікацію між радіологом та ЛОР-хірургом і безпосередньо впливає на вибір тактики лікування.

Алергічний контактний дерматит (АКД) у дітей часто маскується під інші дерматози та призводить до діагностичних помилок і неефективного лікування. Поширення топічних препаратів, антисептиків та адгезивних матеріалів у педіатричній практиці суттєво підвищує ризик контактної сенсибілізації, особливо у пацієнтів із хронічними захворюваннями. Своєчасне розпізнавання АКД має принципове значення для запобігання хронізації процесу, зниження інтенсивності симптомів і покращення якості життя дитини. На цьому заході ви зможете краще зрозуміти сучасні уявлення про патогенез і клінічні прояви АКД у дітей, опануєте алгоритм диференційної діагностики та навчитесь обґрунтовано застосовувати патч-тестування відповідно до вікових особливостей. Також ви проаналізуєте клінічні кейси, щоб на реальних прикладах навчитись обирати оптимальну тактику ведення та принципи документування і динамічного спостереження. Після навчання ви зможете своєчасно ідентифікувати АКД у дітей, уникати гіпер- та гіподіагностики, підвищити точність встановлення причинно-значущих алергенів і впроваджувати індивідуалізовані профілактичні та лікувальні стратегії. • Алергічний контактний дерматит у дітей: складнощі діагностики. Епідеміологічні тенденції у педіатричній практиці. Вікові особливості шкіри дитини та їхній вплив на перебіг АКД. • Патч-тестування у дітей: показання та особливості проведення. Підбір панелі алергенів як критичний етап діагностики. • Алгоритм клінічного мислення в разі підозри на АКД. • Документування та план подальшого спостереження. • Клінічні кейси з практики: типові сценарії (локалізовані ураження, рецидивний перебіг, атипові форми й маски АКД). Аналіз помилок та альтернативних діагнозів. Обговорення тактики ведення. • Комунікація лікаря як інструмент точної діагностики. Структурований збір алергологічного анамнезу. Запитання, які допомагають виявити тригер. Робота з батьківськими очікуваннями. Формування прихильності до елімінаційної тактики. • Відповіді на запитання.

Психічні розлади під час вагітності та в післяпологовому періоді належать до клінічно значущих, але часто недооцінених станів перинатальної медицини. Їхні прояви нерідко маскуються під фізіологічні зміни вагітності, втому або емоційні коливання, що ускладнює своєчасне розпізнавання. Від клінічної настороженості акушера-гінеколога чи сімейного лікаря залежить рання діагностика та безпека матері й дитини, адже ці фахівці найчастіше першими помічають порушення. На цьому заході ви розглянете сучасні принципи прийняття клінічних рішень у перинатальній психіатрії, підходаи до оцінки психіатричних ризиків на етапі планування вагітності, а також особливості ведення пацієнток у різні триместри та після пологів. Ви засвоїте підходи до диференційної діагностики післяпологових психічних розладів, дізнаєтесь більше про сучасні дані щодо безпечності психофармакотерапії під час вагітності та грудного вигодовування, а також доказові методи психотерапевтичної підтримки. Після навчання ви зможете точно оцінювати психічний стан вагітних і жінок у післяпологовому періоді, своєчасно виявляти тривожні симптоми та приймати обґрунтовані клінічні рішення щодо тактики ведення. • Особливості прийняття клінічних рішень у перинатальній психіатрії, баланс між ризиками лікування та нелікування для матері й плода. • Психічні розлади під час вагітності:реальна поширеність, причини гіподіагностики та типові помилки на стику спеціальностей. • Нейробіологія материнства: зміни мозку, гормональна перебудова та їхній вплив на емоційну регуляцію під час вагітності. • Планування вагітності та перший триместр: оцінка психіатричних ризиків, ведення психофармакотерапії та концепція нелікованого психічного розладу як фактора ризику. • Другий, третій триместр і пологи: токофобія, заперечення вагітності, гострі психічні стани та сучасні можливості лікування під час вагітності. • Післяпологові психічні розлади: диференційна діагностика бебі-блюзу, післяпологової депресії, післяпологового психозу та перинатального ОКР. • Психофармакотерапія без міфів: сучасні дані щодо безпечності психотропних препаратів під час вагітності та грудного вигодовування. • Психотерапія в перинатальному періоді: доказові підходи до роботи з депресією, тривогою, токофобією, ОКР та материнською амбівалентністю. • Алгоритм спільного ведення пацієнтки: скринінг, міждисциплінарна взаємодія, червоні прапорці та маршрутизація жінок із психічними розладами. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

​Рефракційні порушення зору є однією з найчастіших причин, з якими пацієнти звертаються не лише до офтальмологів, а й до лікарів інших спеціальностей. Міопія, гіперметропія, астигматизм — ці стани все частіше виникають через сучасний спосіб життя: ми багато часу проводимо з гаджетами, менше рухаємося, більше напружуємо очі. У результаті — погіршення зору, а з часом і серйозні ускладнення, як-от дегенеративні зміни сітківки, глаукома чи навіть її відшарування. Щоб допомогти пацієнтові вчасно і правильно, лікар має добре орієнтуватися в сучасних підходах до корекції зору — зокрема, в ексимерній лазерній хірургії. Майстер-клас «Перші кроки в рефракційній хірургії: базові поняття, відбір пацієнтів, обстеження, покази та обмеження (Частина 1)» буде присвячений розбору ключових моментів лазерної корекції: що це за метод, коли і кому його варто рекомендувати, а коли — навпаки, утриматися. Ви дізнаєтеся, які рефракційні порушення піддаються корекції, як забезпечити стабільність результатів процедури та врахувати наявні супутні патології. Особлива увага буде приділена практичним ситуаціям: як діяти, якщо пацієнт має глаукому, кератоконус або запальні захворювання очей, а також особливості проведення корекції у вагітних. Вся необхідна інформація буде надана зрозумілою мовою, з чіткими алгоритмами, які легко застосовувати на практиці. • ВСТУП • Актуальність проблеми рефракційних порушень. • Сучасні методи корекції зору. • Ексимерна лазерна корекція як революційний підхід. • ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ • Що таке ексимерний лазер? • Принцип дії ексимерного лазера: видалення тканини рогівки для зміни її форми. • Типи рефракційних порушень, які можна коригувати (міопія, гіперметропія, астигматизм). • ПОКАЗАННЯ ДО ПРОЦЕДУРИ • Вік пацієнта. • Стабільність рефракційного порушення. • Відсутність супутніх патологій очей. • Очікування пацієнта. • ПРОТИПОКАЗАННЯ • Хронічні захворювання рогівки (кератоконус, дистрофії). • Глаукома чи катаракта. • Інфекційні захворювання очей. • Вагітність та період лактації. • Відповіді на запитання

Наднирники та селезінка часто не отримують достатньої уваги під час рутинного аналізу КТ, однак вони нерідко містять критично важливі діагностичні ознаки. Від випадкових знахідок і метастатичних уражень до інфарктів, крововиливів, гематологічної патології та ознак септичного шоку – правильна інтерпретація змін у цих структурах безпосередньо впливає на подальшу тактику ведення пацієнта. Сучасна КТ-візуалізація дає змогу детально оцінювати як анатомічні особливості й варіанти норми, так і складні патологічні процеси, але лише за умови системного та уважного аналізу. На цьому заході ви дізнаєтеся більше про КТ-анатомію наднирників та селезінки, сучасні протоколи контрастного КТ-дослідження й типові візуалізаційні патерни патології. Ви розглянете найпоширеніші випадкові знахідки, навчитеся проводити диференційну діагностику об’ємних утворень наднирників, засвоїте особливості вогнищевих і дифузних уражень селезінки, а також КТ-ознаки ургентних станів. Після навчання ви зможете точно оцінювати зміни наднирників та селезінки під час КТ-досліджень, правильно інтерпретувати судинні, пухлинні й запальні процеси та своєчасно визначати необхідність додаткової діагностики або зміни лікувальної тактики. • Топографічна анатомія наднирників та селезінки на КТ • Методика КТ-дослідження та особливості контрастування • Нормальна КТ-анатомія та варіанти норми • Найчастіші incidental findings наднирників та селезінки • Об’ємні утворення наднирників: аденоми, метастази, феохромоцитоми • Вогнищеві та дифузні ураження селезінки • Ургентні стани: інфаркти, крововиливи • КТ-ознаки септичного шоку та stress-related changes наднирників • Диференційна діагностика основних патологічних змін

Лікарі здобудуть навички інтерпретації результатів молекулярної алергодіагностики з розрізненням мажорних і мінорних алергенних компонентів. У програмі передбачено опанування диференційної діагностики між справжньою полісенсибілізацією та перехресною реактивністю на основі профілю сенсибілізації до білкових родин. Розглядається стратифікація ризиків розвитку системних анафілактичних реакцій залежно від специфічних молекул, зокрема LTP, PR-10 і профілінів. Учасники навчаться обґрунтовувати вибір пацієнтів для проведення алерген-специфічної імунотерапії на основі виявлення сенсибілізації до мажорних алергенів. Окрему увагу приділено розробленню індивідуалізованих дієтичних рекомендацій для пацієнтів із харчовою алергією з урахуванням термостабільності алергенних компонентів, а також формуванню раціонального алгоритму обстеження пацієнта з алергологічним анамнезом на первинній ланці. Питання, що розглядаються: клінічні сценарії для призначення компонентної алергодіагностики на первинній ланці; розмежування справжньої сенсибілізації до пилку та перехресної реактивності на харчові продукти; значення одночасної сенсибілізації до профілінів і полікальцинів; клінічне значення сенсибілізації до білків-переносників ліпідів; вплив результатів компонентної діагностики на вибір препарату для АСІТ і прогноз її ефективності; молекулярні компоненти, асоційовані з високим ризиком системних реакцій при харчовій алергії; інтерпретація результатів при негативному шкірному прик-тесті та позитивних sIgE до специфічних компонентів; роль компонентної діагностики у веденні пацієнтів із синдромом «пилок-їжа». Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Хронічне обструктивне захворювання легень є однією з провідних причин захворюваності й смертності у світі. Основна роль у його ранньому виявленні, діагностиці й довготривалому веденні належить лікарям первинної ланки. Незважаючи на наявність чітко визначених діагностичних критеріїв, зберігаються труднощі в інтерпретації симптомів, використанні стандартизованих шкал та визначенні доцільності проведення спірометрії. Це призводить до значної частки недіагностованих випадків і затримки у встановленні діагнозу. На цьому заході ви навчитеся вести пацієнтів з ХОЗЛ відповідно до рекомендацій Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Disease (оновлення 2026 року). Ви розглянете питання епідеміології, факторів ризику, зокрема тютюнопаління, а також особливості клінічного перебігу захворювання. Окрім цього, ви проаналізуєте чинні діагностичні шкали, принципи оцінювання функціонального статусу пацієнта і значення спірометрії у підтвердженні діагнозу. Після навчання ви зможете своєчасно ідентифікувати пацієнтів з підозрою на ХОЗЛ, правильно застосовувати діагностичні інструменти й інтерпретувати результати обстежень. • Епідеміологія ХОЗЛ у світі та в Україні. • GOLD як джерело сучасних рекомендацій у веденні пацієнтів з ХОЗЛ. Рекомендації GOLD 2026. • Вплив тютюнопаління на розвиток та перебіг ХОЗЛ. • Клінічний перебіг ХОЗЛ. Основні діагностичні шкали. Критерії встановлення непрацездатності. • Спірометрія як золотий стандарт діагностики ХОЗЛ. • Розбір клінічних випадків. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації). • Оцінювання здобутих знань.

Вакцинація БЦЖ є фундаментом профілактики туберкульозу. Лікарю важливо не просто знати про неї, а вміти адаптувати міжнародний досвід до українських реалій, зважаючи на війну, міграції та мультирезистентний ТБ. Ваші рішення щодо вакцинації дітей і дорослих безпосередньо впливають на безпеку пацієнтів та ефективність імунопрофілактики. На заході ви дізнаєтеся, як оцінювати користь і ризики щеплення БЦЖ у різних клінічних ситуаціях, зокрема у пацієнтів з імунодефіцитами, та розглянете алгоритми ведення ускладнень вакцинації. Ви навчитеся правильно інтегрувати національні й міжнародні рекомендації у власну практику, приймати обґрунтовані рішення та ефективно комунікувати з батьками й пацієнтами. Після лекції ви зможете легко оцінювати показання і протипоказання до вакцинації та забезпечувати високий рівень профілактики. • 1. Оновлення Національного календаря щеплень: що стосується БЦЖ? • Аналіз останніх змін та рекомендацій МОЗ України щодо вакцинації проти туберкульозу • Порівняння з міжнародними протоколами та практиками країн із різною захворюваністю на ТБ • Обґрунтування позиції України у світлі сучасних епідеміологічних викликів • 2. БЦЖ у разі імунодефіцитів – протипоказання чи абсолютна необхідність? • Сучасні підходи до оцінювання ризиків і користі щеплення у пацієнтів з первинними та вторинними імунодефіцитами • Доказова база, алгоритми прийняття рішення та роль міждисциплінарної взаємодії • 3. Ведення локальних БЦЖ: чи обійдемося без фтизіатра? • Клінічний перебіг поствакцинальних місцевих ускладнень • Алгоритми діагностики, спостереження та лікування на рівні лікаря загальної практики/педіатра • Межі компетенції та показання для направлення до фтизіатра • 4. Підпахвовий БЦЖ-лімфаденіт: хірургія чи спостереження? • Види БЦЖ-лімфаденітів, сучасні методи консервативного та хірургічного ведення • Порівняння підходів «wait and see» та активного втручання відповідно до доказової медицини та практичного досвіду • 5. БЦЖ дорослим дітям: як не перетворити вакцинацію на складний квест • Організаційні, медичні та психологічні аспекти вакцинації дітей, які не були щеплені у новонародженому віці • Додаткові обстеження, підготовка до щеплення та робота з батьками • 6. Розбір клінічних кейсів • Обговорення реальних випадків з практики: від типових ситуацій до складних клінічних дилем (інтерактивний формат із залученням аудиторії до ухвалення рішень) • Відповіді на запитання учасників

Жовтяниця є не самостійним захворюванням. Це клінічний симптом, що супроводжує широкий спектр патологій: від доброякісних станів до життєво небезпечних захворювань гепатопанкреатобіліарної зони, зокрема онкологічних. Тому, треба досконало знати алгоритми диференційної діагностики причин цього стану. Своєчасне встановлення етіології жовтяниці визначає не лише тактику лікування, але й прогноз для пацієнта. На цьому заході ви опануєте сучасні алгоритми диференційної діагностики жовтяниць з акцентом на чітке розмежування гемолітичних, паренхіматозних та механічних форм. Ви розглянете патофізіологічні механізми розвитку жовтяниці, навчитесь інтерпретувати лабораторні показники та обґрунтовано використовувати інструментальні методи діагностики, наприклад ультразвукове дослідження, КТ, МРТ та МРХПГ. Окрема увага буде приділена причинам механічної жовтяниці, зокрема жовчнокам’яній хворобі, холедохолітіазу та пухлинам гепатопанкреатобіліарної зони, а також важливості комплексного підходу до ведення таких пацієнтів. Після навчання вам буде легше орієнтуватися в різних кейсах жовтяниці та своєчасно визначати тактику ведення пацієнта. • Класифікація жовтяниць та основні відмінності: надпечінкова (гемолітична), печінкова (паренхіматозна) та підпечінкова (механічна). • Патофізіологічні механізми розвитку жовтяниць та їхнє клінічне значення. • Клінічні прояви різних типів жовтяниць: особливості перебігу хвороби, анамнезу, фізикального огляду, симптомокомплексу захворювання. • Лабораторна діагностика жовтяниць: інтерпретація показників білірубіну, трансаміназ, лужної фосфатази, ГГТП. • Інструментальна діагностика в алгоритмі диференціації жовтяниць (УЗД, КТ, МРТ, МРХПГ). • Основні причини механічної жовтяниці: жовчнокам’яна хвороба, холедохолітіаз, пухлини гепатопанкреатобіліарної зони, стриктури жовчних проток. • Диференційна діагностика різних видів жовтяниць. • Жовтяниця і рак підшлункової залози та органів периампулярної зони (ДПК, загальна жовчна протока, великий сосочок дванадцятипалої кишки). • Роль мультидисциплінарного підходу в діагностиці жовтяниць. • Клінічні випадки й типові діагностичні помилки у практиці лікаря. • Сучасні алгоритми ведення пацієнтів із жовтяницею і тактика лікування. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Лікарі здобудуть навички застосування валідованих скринінгових інструментів для виявлення ПТСР у дітей на первинній ланці та проведення диференційної діагностики з тривожними розладами, депресією і розладами адаптації. Учасники навчаться розпізнавати вікові особливості клінічних проявів у дітей дошкільного, шкільного віку та підлітків, використовувати діагностичні критерії DSM-5 та МКХ-11, а також визначати клінічний маршрут пацієнта. Програма охоплює первинні психоедукаційні консультації для батьків або опікунів, створення безпечного та підтримуючого середовища для дитини, а також оцінювання коморбідних соматичних і психічних станів. Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Які клінічні “червоні прапорці” ПТСР у дітей різного віку (дошкільнята, молодші школярі, підлітки) є ключовими для лікаря первинної ланки? • Як провести диференційну діагностику між ПТСР, гострою реакцією на стрес та розладами адаптації в умовах первинної медичної допомоги? • Які валідовані скринінгові шкали та опитувальники для діагностики ПТСР у дітей можуть бути ефективно використані в рутинній практиці сімейного лікаря? • Яка роль лікаря первинки у менеджменті ПТСР: межі компетенцій, коли починати фармакотерапію та коли скеровувати до вузького спеціаліста? • Як клінічно розпізнати ПТСР за соматизованими скаргами (цефалгії, абдомінальний біль, енурез) та як вести таких пацієнтів? • Які особливості збору анамнезу травматичної події у дитини, щоб уникнути ретравматизації? • Якими є довгострокові наслідки недіагностованого або некоректно лікованого ПТСР у дитячому віці на соматичне та психічне здоров’я в дорослому житті? Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс присвячений світовому досвіду діагностики та лікування міастенії. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники опрацюють діагностичні критерії, серологічні та електрофізіологічні маркери, диференційну діагностику нервово-м’язових захворювань і міастенічних синдромів. Курс охоплює підходи до імуносупресивної, таргетної та невідкладної терапії, показання до тимектомії, ведення пацієнтів із рефрактерним перебігом, коморбідною патологією, під час вагітності та в похилому віці. Лікарі здобудуть навички інтерпретації та порівняння міжнародних діагностичних критеріїв, вибору й титрування медикаментозної терапії, оцінки показань і протипоказань до тимектомії, застосування біологічної терапії та ведення міастенічного кризу. Програма заходу • Заняття 1 • Які ключові відмінності існують у діагностичних алгоритмах міастенії між протоколами США (AAN) та Європи (EFNS/EAN)? • Як різняться підходи до застосування кортикостероїдів та нестероїдних імуносупресантів у Німеччині та Великобританії (NICE)? • Які специфічні рекомендації щодо лікування серонегативної міастенії (AChR-Ab, MuSK-Ab негативної) пропонують японські та китайські настанови? • У чому полягають розбіжності в показаннях до тимектомії у пацієнтів без тимоми згідно з різними міжнародними гайдлайнами? • Які особливості ведення пацієнтів з міастенією в дитячому віці та під час вагітності регламентовані в різних країнах? • Як регулюється застосування новітніх таргетних препаратів (інгібіторів комплементу, FcRn-антагоністів) для лікування міастенії в різних системах охорони здоров’я? • Які критерії оцінки відповіді на терапію та ремісії використовуються в клінічних настановах Австралії та Казахстану? • Заняття 2 • Які клінічні та параклінічні критерії лежать в основі класифікації міастенії на сучасні фенотипи? • Як серологічний статус пацієнта (AChR, MuSK, LRP4, серонегативний) детермінує вибір терапевтичної стратегії? • Які переваги та ризики довготривалої імуносупресивної терапії у пацієнтів з генералізованою міастенією? • Яка роль тимектомії в лікуванні AChR-позитивної міастенії, та чи є вона доцільною для інших підтипів? • Які алгоритми ведення пацієнтів з рефрактерною міастенією та які нові біологічні препарати є найбільш ефективними? • У чому полягають особливості діагностики та лікування очної форми міастенії та як запобігти її генералізації? • Як диференціювати міастенічний криз від холінергічного та які протоколи невідкладної допомоги є обґрунтованими? • Які існують підходи до менеджменту міастенії у особливих популяцій: вагітних, дітей та пацієнтів похилого віку? • Заняття 3 • Які діагностичні алгоритми рекомендовані для пацієнтів з підозрою на серонегативну міастенію? • Які переваги та обмеження має електронейроміографія (ЕНМГ) та метод дослідження нервово-м’язової передачі (декремент-тест)? • Як обрати оптимальну стартову терапію: антихолінестеразні препарати, кортикостероїди чи їх комбінація? • Які критерії вибору імуносупресивної терапії другої лінії (азатіоприн, мікофенолату мофетил, такролімус)? • Яка роль тимектомії у пацієнтів з AChR-позитивною та AChR-негативною міастенією без тимоми? • Які сучасні підходи до лікування міастенічного кризу: порівняльна ефективність плазмаферезу та ВВІГ? • Яка тактика ведення пацієнтів, рефрактерних до стандартної імуносупресивної терапії? • Як здійснювати моніторинг безпеки довготривалої імуносупресивної терапії? • Особливості менеджменту міастенії у вагітних та в періопераційному періоді. • 02:32:30 • Конспект до заняття 1 • Клінічні кейси до заняття 1 • Конспект до заняття 2 • Клінічні кейси до заняття 2 • Конспект до заняття 3 • Клінічні задачі до заняття 3 • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Атипові форми діабетичної нейропатії трапляються у значної частини хворих, часто безсимптомно, і несуть високий ризик тяжких ускладнень. До поширених ускладнень належать виразки стоп, нейроостеоартропатії, падіння через ортостатичну гіпотензію, когнітивні порушення й тяжкі серцево-судинні події. Вчасне розпізнавання нетипових проявів дає змогу запобігти інвалідизації, ампутації та раптовій смерті. На цьому заході ви отримаєте чіткі алгоритми діагностики атипових форм діабетичної нейропатії та їхніх соматичних, автономних, центральних, краніальних та м’язово-скелетних проявів. Ви дізнаєтесь, як виявляти нетипові нейропатії, оцінювати ризики і планувати раціональне обстеження, уникаючи непотрібних та інвазивних методів. Після навчання ви зможете своєчасно розпізнавати атипові прояви діабетичної нейропатії та обирати ефективні алгоритми діагностики та лікування. • I. Атипові соматичні нейропатії • Краніальні нейропатії • Мононейропатії • Компресійні нейропатії (тунельні синдроми) • Плексопатії • Діабетична аміотрофія • ЦД та ХДЗП • II. Автономна нейропатія • Ортостатична гіпотензія • Нейрогенний міхур • Тахікардія, "німі" інфаркти • III. Центральна нервова система • Когнітивні порушення • Діабетична енцефалопатія • Стріатопатія (геміхорея) • Ураження мозочка • IV. Порушення ковтання • Дисфагія (автономна або краніальна дисфункція) • V. М'язово-скелетні прояви • Тендоміопатія • Нейроартропатія • VI. Інші супутні стани • Синдром неспокійних ніг • Апное уві сні • Тривожні/депресивні стани • Відповіді на запитання

Міастенія є одним із найбільш складних для діагностики автоімунних неврологічних захворювань, оскільки її клінічні прояви можуть імітувати інші патологічні стани: від інсульту й ендокринних порушень до психоемоційного виснаження чи хронічної втоми. Важливо опанувати сучасні підходи до діагностики, щоб своєчасно розпізнати недугу і запобігти розвитку життєво небезпечних ускладнень, зокрема міастенічного кризу, а також забезпечити пацієнту стабільний контроль симптомів і належну якість життя. Особливе значення у веденні хворих з міастенією має призначення препаратів-тригерів, зокрема певних антибіотиків, β-блокаторів, магнію чи інших засобів, здатних провокувати загострення. На цьому заході ви дізнаєтеся про патогенез міастенії, клінічні особливості й алгоритми діагностики. Ви розглянете її клінічні прояви, шкали оцінювання тяжкості стану (QMG, MG-ADL, FSS), роль визначення антитіл, електроміографії та візуалізації тимусу. Крім того, ви розберете сучасну терапевтичну стратегію: симптоматичне лікування, імуносупресивну терапію, використання біологічних препаратів, плазмаферез, внутрішньовенний імуноглобулін і тимектомію. Ви дізнаєтеся, як діяти у разі загострень, кризових станів та складних клінічних ситуацій, зокрема вагітності й підготовки до оперативних втручань. Після навчання ви зможете впевнено проводити діагностику міастенії, правильно оцінювати ризики загострення, підбирати ефективну терапію та організовувати довготривалий супровід пацієнта. • Актуальність міастенії. Сучасні уявлення про етіологію та патогенез. • Клінічна діагностика: типові симптоми, проби, класифікація MGFA. • Сучасні шкали й опитувальники в менеджменті пацієнтів з міастенією (алгоритми застосування шкал QMG, MG- ADL, FSS). • Параклінічна діагностика: діагностична й практична роль антитіла, ЕМГ, візуалізація тимусу. • Диференційна діагностика з іншими нервово-м’язовими хворобами. • Сучасна парадигма та практичні алгоритми лікування міастенії: • симптоматична терапія; • хворобо-модифікувальне лікування (імуносупресанти, біологічні препарати); • короткострокова терапія (роль плазмаферезу та внутрішньовенного імуноглобуліну); • хірургічне втручання (тимектомія). • Менеджмент загострень та криз. • Довгострокове ведення пацієнта: моніторинг, профілактика, особливі стани. • Клінічні кейси. • Відповіді на запитання.

Порушення серцевого ритму – одна з найчастіших причин звернення пацієнтів по медичну допомогу. У разі помилкової інтерпретації ЕКГ можуть виникнути небезпечні ускладнення. Через незнання основних електрокардіографічних ознак можна не помітити синдром слабкості синусового вузла, а також це може призвести до несвоєчасної діагностики життєво загрозливих аритмій, помилок у медикаментозному лікуванні, підвищеного ризику синкопальних станів і раптової серцевої смерті. На цьому заході ви матимете змогу систематизувати підходи до аналізу ЕКГ при тахікардіях з вузьким і широким QRS, екстрасистолії та передсердних тахіаритміях. Окремо ви розглянете AVNRT, AVRT, синдром WPW, диференціацію шлуночкових і надшлуночкових тахікардій з аберацією, а також навчитеся проводити оцінювання ризиків у разі синкопальних станів, підозри на міокардит, рубцевих змін міокарда й електролітних порушень. Після навчання ви зможете впевнено інтерпретувати складні порушення ритму, уникати проаритмогенних помилок під час призначення антиаритмічних препаратів та обґрунтовано діяти в ургентних клінічних ситуаціях. Другий день навчання проходитиме у практичному форматі з детальним розбором ЕКГ та зворотним зв’язком зі спікером у режимі реального часу. • Механізми виникнення аритмій. • Синусові порушення ритму. • Ектопічні комплекси. • Екстрасистолія. • Класифікація тахікардій. • AVNRT, AVRT, WPW. • Тріпотіння та фібриляція передсердь • Шлуночкові тахікардії. • Відповіді на запитання учасників. • Алгоритм прийняття рішень у разі аритмій. • Червоні прапорці. • Проаритмогенні ризики антиаритміків.