Заходи БПР — Загальна практика - сімейна медицина 2026

Відкрити власну медичну практику значно складніше, ніж просто зареєструвати ФОП чи отримати ліцензію, адже помилки на старті можуть призвести до зайвих витрат, затримки запуску та юридичних ризиків. На цьому заході ви розберете покроковий алгоритм відкриття приватної практики: від вибору формату роботи й ліцензування до фінансового планування, роботи з ЕСОЗ та залучення перших пацієнтів. Після навчання ви матимете чіткий план запуску власної практики, зможете уникнути типових організаційних помилок і впевнено перейти від ідеї до прийому перших пацієнтів. • 1. Чи готові ви до приватної практики? Коли власна практика справді вигідна • 2. Формати приватної практики: від мінімального старту до власної клініки • 3. ФОП, податки та приймання оплати • 4. Ліцензія на медичну практику: покроковий алгоритм • 5. Приміщення, обладнання та медична безпека • 6. ЕСОЗ, медична документація та захист лікаря • 7. Фінансова модель приватної практики • 8. Як залучити перших пацієнтів • 9. План запуску за 30 днів • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Обіг наркотичних та психотропних лікарських засобів у закладі охорони здоровʼя супроводжується високою юридичною відповідальністю. Навіть незначні порушення можуть мати серйозні правові та організаційні наслідки. В умовах воєнного стану, змін логістики й підвищеного навантаження на систему охорони здоров’я ризик значно зростає. На цьому заході ви дізнаєтеся про актуальні нормативно-правові вимоги щодо обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також практичні інструменти їх впровадження у щоденну діяльність закладу. Ви розглянете правила ведення облікової документації, вимоги до відповідального персоналу, порядок проведення інвентаризації, формування звітності й списання непридатних препаратів. Після навчання ви зможете мінімізувати регуляторні ризики під час ведення звітності та сформувати ефективну систему внутрішнього контролю. • Нормативно-правові акти, що встановлюють вимоги до ведення обліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів. • Вимоги до персоналу, відповідального за ведення журналів обліку. • Форми журналів (книг) обліку. Законодавчі вимоги до ведення обліку підконтрольних речовин. Практичні поради та розгляд типових помилок. • Проведення інвентаризації підконтрольних речовин: фактичної, а не формальної. У яких випадках проводиться позапланова інвентаризація. • Звіряння фактичної наявності підконтрольних речовин з даними журналу обліку. • Подаємо обов’язкові звіти відповідно до новацій. Що таке недостовірні дані у звітах. Поради, які допоможуть уникнути помилок. • Як та коли списати непридатні наркотичні (психотропні) лікарські засоби (відходи). • Спеціальні вимоги до обліку наркотичних (психотропних) лікарських засобів, виготовлених із рослинної субстанції канабісу. Вимоги до зберігання документації з обігу підконтрольних речовин.

Лікарі здобудуть навички застосування сучасних діагностичних критеріїв, проведення диференційної діагностики, розроблення індивідуалізованих схем лікування та титрування доз антихолінестеразних препаратів, кортикостероїдів і нестероїдних імуносупресантів. У програмі передбачено оцінювання показань і протипоказань до тимектомії, алгоритм невідкладних дій при міастенічному кризі, визначення доцільності застосування новітніх таргетних препаратів у рефрактерних випадках, а також ведення пацієнтів із коморбідною патологією, вагітних і пацієнтів похилого віку. Розглядаються діагностичні алгоритми при підозрі на серонегативну міастенію, переваги та обмеження електронейроміографії й декремент-тесту, вибір стартової та імуносупресивної терапії другої лінії, роль тимектомії, сучасні підходи до лікування міастенічного кризу, моніторинг безпеки довготривалої імуносупресивної терапії та особливості менеджменту у вагітних і в періопераційному періоді. Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Когнітивні порушення визначають якість життя пацієнта не менше, ніж самі епілептичні напади. Скарги на погіршення пам’яті, уваги, швидкості мислення чи труднощі з навчанням можуть бути наслідком перебігу захворювання, структурних змін головного мозку або побічної дії протиепілептичної терапії. Недостатня увага до цих проявів призводить до помилкової інтерпретації симптомів, необґрунтованої зміни лікування, зниження прихильності пацієнта до терапії та втрати можливості своєчасно виявити прогресування захворювання чи розвиток ускладнень. На цьому заході ви навчитеся оцінювати когнітивні функції у пацієнтів з епілепсією, розуміти вплив різних форм захворювання та протиепілептичних препаратів на пам’ять, увагу й виконавчі функції, проводити диференційну діагностику когнітивного зниження та використовувати сучасні методи його оцінки. Ви опануєте практичні підходи до вибору терапії з урахуванням когнітивного профілю пацієнта, можливості реабілітації, а також розберете клінічні ситуації, у яких когнітивні порушення визначають подальшу тактику ведення. Після навчання ви зможете своєчасно розпізнавати когнітивні порушення у дітей і дорослих з епілепсією, оцінювати їх можливі причини, а також враховувати когнітивний вплив протиепілептичних препаратів під час вибору або корекції лікування. • Вступ • Актуальність теми: когнітивні порушення зустрічаються у 60–70% пацієнтів з епілепсією, впливають на якість життя, працездатність та соціальну інтеграцію. • Мета лекції: показати сучасні механізми патогенезу та практичні наслідки для клінічної роботи. • Когнітивні домени, що частіше страждають при епілепсії • Пам’ять: особливо при скроневій епілепсії через ураження гіпокампа. • Увага та виконавчі функції: порушення при лобній епілепсії. • Мова та швидкість мислення: дефіцити при застосуванні певних протиепілептичних препаратів. • Механізми патогенезу • Судомна активність: повторні напади та міжнападова епілептиформна активність порушують нейронні мережі. • Структурні зміни мозку: атрофія гіпокампа, таламуса, білої речовини. • Ефекти протиепілептичних препаратів: топірамат, фенобарбітал, бензодіазепіни мають виражений негативний вплив; ламотриджин і леветирацетам — більш сприятливі. • Нейропсихіатричні та психосоціальні фактори: депресія, тривога, порушення сну, соціальна стигматизація. • Вікові аспекти • Дитяча епілепсія: ранній дебют → ризик незворотних порушень інтелекту, мовлення, уваги. • Дорослі пацієнти: поступове зниження когнітивних функцій, ризик деменції. • Методи оцінки • Нейропсихологічне тестування: об’єктивна оцінка пам’яті, уваги, виконавчих функцій. • Нейровізуалізація: МРТ, fMRI для виявлення структурних змін. • ЕЕГ та відео-ЕЕГ: для кореляції когнітивних порушень із судомною активністю. • Клінічні наслідки • Якість життя: когнітивні порушення впливають більше, ніж самі напади. • Соціальна інтеграція: проблеми з навчанням, працевлаштуванням. • Ризик деменції: прискорене нейродегенеративне ураження. • Стратегії корекції • Оптимізація терапії: уникати політерапії, обирати препарати з мінімальним когнітивним впливом. • Хірургічне лікування: може покращити когнітивні функції, але має ризики (наприклад, зниження вербальної пам’яті після резекції скроневої частки). • Реабілітація та когнітивний тренінг: програми відновлення пам’яті, уваги, виконавчих функцій. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Застосовувати діагностичні критерії відповідно до МКХ-11. 2. Проводити диференційну діагностику між іпохондрією, соматизованим розладом та генералізованим тривожним розладом. 3. Використовувати валідизовані скринінгові шкали для об’єктивізації симптомів, зокрема SHAI. 4. Формувати терапевтичний альянс із пацієнтами, що мають схильність до «doctor shopping». 5. Розробляти індивідуалізований план лікування, що включає когнітивно-поведінкову терапію та психофармакотерапію. 6. Ідентифікувати та корегувати когнітивні упередження, пов’язані зі здоров’ям. 7. Керувати соматичними скаргами, уникаючи надлишкових обстежень без чітких клінічних показань. Питання, що розглядаються: • Ключові зміни в класифікації іпохондричного розладу при переході від МКХ-10 до МКХ-11. • Клінічне розмежування розладу тривоги за здоров’я, соматизованого розладу та дисморфофобії. • Валідні психометричні інструменти для діагностики іпохондрії. • Роль нейровізуалізаційних методів у розумінні патофізіології розладу. • Препарати першої лінії фармакотерапії та їхні терапевтичні дози. • Комунікація з пацієнтом, який заперечує психогенну природу симптомів. • Техніки когнітивно-поведінкової терапії, зокрема експозиція та запобігання реакції. • Коморбідні стани та їхній вплив на тактику ведення пацієнта. Програма заходу • Заняття • 00:00 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Медичне сортування дає лікарю змогу швидко оцінити стан пацієнта, визначити пріоритети надання допомоги та раціонально використовувати обмежені ресурси. Це важливо як у приймальному відділенні, так і на місці надзвичайної ситуації. Якщо не знати основні принципи сортування, це може призвести до хаотичного оцінювання стану пацієнтів, затримки надання допомоги тим, хто її потребує найбільше, а також помилок у розподілі ресурсів. На цьому заході ви отримаєте чіткі алгоритми сортування для дорослих і дітей, зокрема з ургентними станами, масовими травмами та бойовими ушкодженнями. Ви навчитесь ефективно оцінювати тяжкість стану пацієнта, пріоритезувати допомогу, уникати типових помилок та організовувати роботу приймального відділення або місця надзвичайної події. Окрему увагу буде приділено відмінностям дітей і дорослих, а також адаптації сортування під мирний та воєнний час. Після навчання ви зможете швидко оцінювати стан пацієнта, організовувати ефективне сортування і забезпечувати максимальне збереження життя та здоров’я постраждалих. • Для чого необхідно розуміти правила медичного сортування? • TIPS & TRICKS медичного сортування для дорослих і дітей. • Правила медичного сортування дітей. • Правила медичного сортування дорослих. • Медичне сортування в мирний та воєнний час. • Сортування в приймальному відділенні та на місці надзвичайної події. • Типові помилки під час сортування поранених і постраждалих та як їх уникнути. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Жовтяниця є не самостійним захворюванням. Це клінічний симптом, що супроводжує широкий спектр патологій: від доброякісних станів до життєво небезпечних захворювань гепатопанкреатобіліарної зони, зокрема онкологічних. Тому, треба досконало знати алгоритми диференційної діагностики причин цього стану. Своєчасне встановлення етіології жовтяниці визначає не лише тактику лікування, але й прогноз для пацієнта. На цьому заході ви опануєте сучасні алгоритми диференційної діагностики жовтяниць з акцентом на чітке розмежування гемолітичних, паренхіматозних та механічних форм. Ви розглянете патофізіологічні механізми розвитку жовтяниці, навчитесь інтерпретувати лабораторні показники та обґрунтовано використовувати інструментальні методи діагностики, наприклад ультразвукове дослідження, КТ, МРТ та МРХПГ. Окрема увага буде приділена причинам механічної жовтяниці, зокрема жовчнокам’яній хворобі, холедохолітіазу та пухлинам гепатопанкреатобіліарної зони, а також важливості комплексного підходу до ведення таких пацієнтів. Після навчання вам буде легше орієнтуватися в різних кейсах жовтяниці та своєчасно визначати тактику ведення пацієнта. • Класифікація жовтяниць та основні відмінності: надпечінкова (гемолітична), печінкова (паренхіматозна) та підпечінкова (механічна). • Патофізіологічні механізми розвитку жовтяниць та їхнє клінічне значення. • Клінічні прояви різних типів жовтяниць: особливості перебігу хвороби, анамнезу, фізикального огляду, симптомокомплексу захворювання. • Лабораторна діагностика жовтяниць: інтерпретація показників білірубіну, трансаміназ, лужної фосфатази, ГГТП. • Інструментальна діагностика в алгоритмі диференціації жовтяниць (УЗД, КТ, МРТ, МРХПГ). • Основні причини механічної жовтяниці: жовчнокам’яна хвороба, холедохолітіаз, пухлини гепатопанкреатобіліарної зони, стриктури жовчних проток. • Диференційна діагностика різних видів жовтяниць. • Жовтяниця і рак підшлункової залози та органів периампулярної зони (ДПК, загальна жовчна протока, великий сосочок дванадцятипалої кишки). • Роль мультидисциплінарного підходу в діагностиці жовтяниць. • Клінічні випадки й типові діагностичні помилки у практиці лікаря. • Сучасні алгоритми ведення пацієнтів із жовтяницею і тактика лікування. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

​Порушення функції щитоподібної залози у вагітних — одна з найважливіших тем сучасної ендокринології та акушерства, адже вони можуть залишатися непоміченими, маскуючись під типові прояви гестації. Тим часом, нелікований гіпотиреоз асоціюється з підвищеним ризиком викиднів, прееклампсії, передчасних пологів і тяжкими вадами розвитку нервової системи плода, включно з кретинізмом. Гіпертиреоз під час вагітності може призводити до фетальної тахікардії, затримки внутрішньоутробного розвитку та навіть загибелі плода. Особливу клінічну настороженість мають викликати скарги на серцебиття, утруднене дихання, набряки, схуднення, екзофтальм або неможливість завагітніти — усе це може бути симптомами тиреоїдної дисфункції. Зважаючи на складність ведення вагітних із тиреотоксикозом, вузловими утвореннями або раком щитоподібної залози, клініцисту необхідні чіткі алгоритми для своєчасної діагностики та лікування. Отримати алгоритми менеджменту дисфункцій щитоподібної залози у вагітних ви зможете на курсі «Тиреоїдна рівновага: від зачаття до післяпологового контролю». Курс буде присвячений вивченню ролі щитоподібної залози в регуляції гомеостазу та її впливу на жіноче репродуктивне здоров’я — від анатомії до клінічної практики. У фокусі буде прегравідарна підготовка, зміни рівня ТТГ у різні триместри вагітності та особливості ведення пацієнток із гіпо- та гіпертиреозом згідно з сучасними рекомендаціями ETA, ATA та Endocrine Society. Окрему увагу приділено терапевтичній тактиці: показанням до призначення гормональної терапії, підбору дози та моніторингу. Також розглядатимуться реальні клінічні випадки з розбором тактичних рішень у складних ситуаціях. • Щитоподібна залоза в системі регуляції гомеостазу: від анатомії до клінічного значення • Функції, механізми контролю та недооцінена роль у жіночому репродуктивному здоров’ї • Прегравідарна підготовка • Як виявити та скоригувати порушення ще до настання вагітності? • Динаміка ТТГ під час гестації • Норми ТТГ у різних триместрах вагітності згідно з останніми рекомендаціями ETA, ATA та Endocrine Society. Практичні аспекти ведення • Як розпізнати і правильно вести пацієнток із тиреоїдною дисфункцією під час вагітності? • Терапевтична тактика: починати чи спостерігати? • Показання до призначення L-тироксину, антитиреоїдних препаратів, визначення індивідуальної дози, моніторинг і безпека. • Післяпологовий тиреоїдний контроль • Як діяти у період змін: що робити з ТТГ після пологів, лактація і контроль терапії. • Типові помилки в ендокринному супроводі вагітних • Часті клінічні помилки при веденні пацієнток із тиреоїдною патологією — і як їх не допустити. • Клінічні кейси

Ультразвукове оцінювання щитоподібної залози необхідне для своєчасного розпізнавання автоімунних та дифузних захворювань. Чи знаєте ви, як відрізнити АІТ від дифузно-токсичного зоба, помітити псевдовузли та виявити ранні ознаки злоякісного процесу, які клінічно можуть бути непомітні? На цьому заході ви детально розглянете ультразвукові ознаки автоімунного тиреоїдиту, що дасть змогу відразу помічати ранні зміни і правильно оцінювати активність процесу. Навчитеся диференціювати різні форми АІТ, щоб уникати помилкових діагнозів і невиправданого лікування. Ви зможете точно відрізняти псевдовузли від справжніх вузлів, щоб приймати обґрунтовані рішення щодо пункційної біопсії. Отримаєте навички оцінювання ризику раку та лімфоми на тлі АІТ, щоб своєчасно направляти пацієнта до онколога або хірурга. Крім того, навчитеся розпізнавати ультразвукові прояви дифузно-токсичного зоба та різні форми гіпертиреозу, а також діагностувати гострий і підгострий тиреоїдит. Після навчання ви зможете закріпити знання і відпрацювати алгоритми рішень у реальних клінічних ситуаціях, обговоривши складні випадки зі спікером. • Що насправді відкрив Хашимото? • Ультразвукові ознаки автоімунного тиреоїдиту • Диференційна діагностика форм автоімунного тиреоїдиту • Що таке псевдовузол і як його відрізнити від справжнього вузла • Рак щитоподібної залози й АІТ • Ультразвукові симптоми лімфоми щитоподібної залози • Чи були знайомі Грейвс та Базедов? • Ультразвукові ознаки дифузно-токсичного зоба • Рак щитоподібної залози і ДТЗ • Диференційна ультразвукова діагностики різних форм гіпертиреозу • Ультразвукові ознаки гострого та підгострого тиреоїдиту • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

Ін’єкційна терапія є важливою складовою у веденні пацієнта з цукровим діабетом. Розуміння того, коли і в якому режимі переходити на ін’єкційні препарати, визначає не лише якість контролю глікемії, а й ризик ускладнень: від гіпоглікемій до гострих судинних катастроф. На цьому заході ви розглянете сучасні схеми інсулінотерапії при ЦД 1 і 2 типу й відмінності між ними, показання до ін’єкційних препаратів, алгоритм переходу між різними схемами лікування, а також принципи вибору типу інсуліну. Ви знатимете, коли тимчасове переведення на інсулін є виправданим і як уникнути помилок під час підбору дозування. Після навчання ви зможете впевнено приймати рішення, коли глікемія виходить з-під контролю. • Схеми інсулінотерапії при ЦД 1 типу • Показання до ін’єкційної терапії при ЦД 2 типу • Схеми ін’єкційної терапії при ЦД 2 типу • Тимчасові показання до інсулінотерапії • Вибір типу інсуліну та ін’єкційних препаратів • Алгоритм переходу між схемами лікування • Відповіді на запитання учасників

У разі невідкладних станів необхідно діяти без роздумів, але за чітким алгоритмом. Кровотечі з ЛОР-органів, сторонні тіла в дихальних шляхах, гострі стенози чи травми – ситуації, де помилка або затримка можуть коштувати життя. Вміння швидко розпізнати ургентний стан, виконати гемостаз і відновити прохідність дихальних шляхів є професійною необхідністю. На цьому заході ви розберете покрокові дії в разі носових, післяопераційних і глоткових кровотеч, навчитеся застосовувати сучасні методи тампонади, коагуляції та судинного гемостазу. Розглянете тактику в разі сторонніх тіл і травм ЛОР-органів, а також відпрацюєте підхід до гострих стенозів гортані, зокрема показання до трахеостомії. Після навчання ви зможете впевнено діяти у критичних ситуаціях і забезпечувати пацієнтам своєчасну та професійну допомогу. • Загальні принципи ведення пацієнтів з невідкладними станами ЛОР-органів • Кровотечі з ЛОР-органів • Діагностика та оцінювання тяжкості кровотечі • Методи зупинки кровотечі: консервативні (тиск, тампони, медикаментозна терапія) та інструментальні (коагуляція, перев’язка судин) • Контроль гемостазу й післяопераційний моніторинг • Особливості ведення травми ЛОР-органів • Перелік обов’язкових діагностично-лікувальних заходів • Запобігання ускладненням • Сторонні тіла ЛОР-органів • Класифікація: живі/неживі, органічні/неорганічні • Тактика ведення пацієнтів • Методи видалення та післяопераційне спостереження • Гострі стенози гортані • Діагностика й оцінювання стану пацієнта • Тактика ведення: медикаментозна, ендоскопічна, хірургічна • Показання до проведення трахеостомії • Відповіді на запитання

У перші 18 місяців життя закладаються ключові моторні та функціональні навички дитини, і помилки в оцінці та методах втручання можуть коштувати втраченого часу і можливості оптимального розвитку. Захід призначений для педіатрів, сімейних лікарів, фізичних терапевтів та інших фахівців, які працюють з дітьми раннього віку. Головна ідея — дати чіткі доказові критерії направлення до фізичного терапевта, визначення «червоних прапорців» та вибору оптимального методу втручання. Приєднуйтесь, щоб приймати обґрунтовані рішення у веденні дітей раннього віку та не втрачати час, коли він має вирішальне значення. Практичний формат допоможе впевнено діяти у щоденній роботі. Ключові особливості Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • Покази до направлення дітей 0–18 місяців до фізичного терапевта. • «Червоні прапорці», віхи та вікна розвитку: на що звертати увагу під час огляду. • Масаж чи фізична терапія: коли потрібна системна робота з функцією. • Доказові шкали та інструменти оцінки моторного розвитку. • Алгоритм дій для лікаря та мультидисциплінарної команди. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Вагітність — один із найбільш потужних фізіологічних «стрес-тестів» природи для серцево-судинної системи жінки. Уже з перших тижнів гестації запускаються складні гормональні та гемодинамічні механізми адаптації, які досягають піку в ІІІ триместрі та різко змінюються в перипартальному періоді. Для більшості жінок ці зміни залишаються фізіологічними. Проте саме вагітність може стати моментом маніфестації або декомпенсації серцево-судинних захворювань, а іноді — вимагати складних клінічних рішень щодо ведення вагітності та оцінки ризиків для матері. Приєднуйтеся, щоб отримати сучасні знання та практичні інструменти для ведення пацієнток на перетині кардіології та акушерства. Ключові особливості: теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів; без води — тільки доказові знання, що мають значення; до 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику; перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги; зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • Системні зміни організму під час вагітності — від І до ІІІ триместру та в перипартальному періоді • Клінічні виклики: гіпертонічні розлади, аритмії, дисліпідемія, тромботичні ускладнення, кардіоміопатії під час вагітності • Коли вагітність може бути небезпечною: протипоказання до вагітності при серцево-судинних захворюваннях • Планування вагітності у пацієнток із ССЗ: консультування перед вагітністю, оцінка ризиків та вибір безпечної контрацепції Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Функціональна гіпоталамічна аменорея є поширеною проблемою серед жінок репродуктивного віку. Цей стан часто розвивається на тлі енергетичного дефіциту, хронічного стресу й інтенсивних фізичних навантажень, що призводить до функціонального пригнічення гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової осі без структурної патології. Це створює ризик як гіпердіагностики органічних захворювань, так і недооцінення функціональних розладів. На цьому заході ви опануєте сучасні критерії діагностики функціональної гіпоталамічної аменореї, алгоритм первинного обстеження пацієнтки з вторинною аменореєю та принципи диференційної діагностики з органічними причинами. Ви розглянете підходи до оцінювання гормонального профілю, інструментальної діагностики й інтерпретації клінічних даних, а також сучасні стратегії ведення пацієнток, зважаючи на метаболічні ризики. Після навчання ви зможете точно ідентифікувати функціональні порушення менструального циклу, уникати необґрунтованого призначення гормональної терапії та надмірних обстежень, а також своєчасно формувати правильну тактику ведення пацієнток. • Актуальність проблеми функціональної гіпоталамічної аменореї (ФГА) у жінок репродуктивного віку та механізми її розвитку • Діагностичні критерії ФГА і диференційна діагностика аменореї, роль лабораторних та інструментальних методів • Клінічний алгоритм первинного оцінювання пацієнтки з аменореєю • Потенційні ризики та довгострокові наслідки ФГА • Оцінювання мінеральної щільності кісткової тканини у пацієнток із ФГА • Сучасні стратегії та принципи ведення пацієнток із ФГА • Мультидисциплінарний алгоритм: коли і як залучати суміжніх спеціалістів та як побудувати процес так, щоб пацієнтка не губилася між фахівцями • Принципи безпечного призначення терапії: як уникнути ятрогенних ускладнень, чому КОК – не рішення, і що насправді працює • Де діагностично-лікувальний процес при ФГА дає збій і як це змінити • Розбір клінічних випадків • Відповіді на запитання учасників

Сучасні тенденції естетичної медицини базуються на концепції обличчя як багаторівневої біомеханічної системи, де кістковий каркас, зв’язки, м’язи, жирові пакети й судинно-нервові структури функціонують у тісній взаємодії. Нехтуючи цими закономірностями та не маючи навичок ультразвукової візуалізації можна спричинити процедурні ускладнення: інтраваскулярне введення препаратів, ішемізація тканин, міграція матеріалу, фіброз або асиметрія. Все це безпосередньо впливає як на безпеку пацієнта, так і на юридичну захищеність лікаря. На цьому заході ви розглянете пошарову анатомію, біомеханіку та індивідуальну варіабельність структур обличчя. Ви дізнаєтеся про принципи ультразвукової діагностики в естетичній медицині, зокрема фізичні основи методу, вибір обладнання, правильну техніку сканування та інтерпретацію ультразвукової картини філерів, колагеностимуляторів, ниток і ускладнень. Окрім цього, ви отримаєте алгоритми диференціальної діагностики можливих ускладнень, а також навчитеся застосовувати ультразвукову навігацію. Після навчання ви зможете планувати інʼєкційні втручання відповідно до анатомічних і біомеханічних особливостей пацієнта, своєчасно виявляти ускладнення та контролювати їх лікування. • Поняття естетики й симетрії • Пошарова анатомія обличчя • Розуміння поняття каркасу, мобільної частини (рухового компонента), наповнення ПЖК • Кістковий каркас та його варіабельність • Мʼязи обличчя: види, функція. Поняття біомеханіки • Судини й нерви обличчя. Нормальна анатомія та варіанти норми • Звʼязки обличчя. Справжні та несправжні. SMAS • Жирові пакети і дерма • Основні класи косметологічних процедур • Базові засади фізики ультразвуку • Як правильно вкладати пацієнта, керування датчиком та правильне позиціонування на поверхні тіла пацієнта • Апарати і датчики для візуалізації: що потрібно • Інʼєкційні процедури: філери та їхні види. Ультразвукова картина • Колагеностимулятори: види та ультразвукова картина • Нитки: ультразвукова картина • Фіброз, гранульоми, міграція, капсулювання матеріалу й судинні ускладнення: ультразвукова характеристика • Наслідки апаратних методів та їхня ультразвукова характеристика • Виконання процедур під контролем УЗ • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

Аутоімунні запальні міопатії не обмежуються ураженням м’язової тканини. Це складні системні захворювання, своєчасне розпізнавання яких визначає прогноз, тактику лікування та інколи дає змогу виявити приховану онкопатологію. Вони часто маскуються під пульмонологічні, ревматологічні або навіть психіатричні захворювання, супроводжуються ураженням легень, серця та інших органів, тож завжди потребують високого рівня клінічної настороженості. На цьому заході ви дізнаєтеся більше про сучасну класифікацію аутоімунних запальних міопатій, їхні клінічні прояви та основні патогномонічні ознаки. Ви навчитеся інтерпретувати лабораторні показники, зокрема рівень КФК і спектр міозит-специфічних антитіл, визначати їхнє прогностичне значення та використовувати у виборі подальшої тактики. Також ви розглянете роль інструментальних методів, алгоритми диференційної діагностики, принципи онкологічного скринінгу та сучасні підходи до лікування і довготривалого моніторингу пацієнтів. Після навчання ви зможете своєчасно запідозрити аутоімунну міопатію в пацієнтів з проксимальною м’язовою слабкістю, підвищенням м’язових ферментів або інтерстиційним ураженням легень нез’ясованого генезу. • Сучасна класифікація аутоімунних запальних міопатій: поліміозит, дерматоміозит, імунноопосередкована некротична міопатія, антисинтетазний синдром, міозит із включеннями, overlap-синдроми. • Клінічні прояви та червоні прапорці, що дають змогу запідозрити міозит на ранніх етапах. • Лабораторна діагностика та інтерпретація: • - рівня КФК та інших ферментів; • - міозит-специфічних та міозит-асоційованих автоантитіл; • - клінічного значення окремих імунологічних профілів. • Роль інструментальних методів у діагностиці: • - електронейроміографії; • - МРТ м’язів; • - біопсії м’яза – коли, де і навіщо. • Алгоритми диференційної діагностики. • Онкологічна настороженість у разі міозитів: кому, коли і в якому обсязі проводити онкопошук. • Сучасні підходи до лікування: довготривале ведення пацієнтів, зокрема реабілітація та моніторинг активності захворювання. • Клінічні кейси з реальної практики з розбором типових помилок та складних діагностичних ситуацій. • Відповіді на запитання.

Друга частина заходу про кератотопографію є логічним продовженням попередньої та зосереджена на практичному розборі клінічних випадків, де помилки інтерпретації рогівкової топографії й томографії мають реальні клінічні наслідки. В сучасній офтальмології на тлі зростання кількості рефракційних втручань, ширшого застосування ортокератології та підвищених вимог до передопераційного скринінгу поверхневе або фрагментарне обстеження стає неприйнятним. Запізніле виявлення субклінічних форм кератоконусу, ранніх ознак постопераційної ектазії чи станів, що її імітують, може призвести до помилок у виборі тактики лікування і розвитку незворотних ускладнень. На цьому заході ви розглянете послідовність оцінювання даних, роль обстеження задньої поверхні рогівки й пахіметрії, а також тривожні симптоми, що мають змусити лікаря зупинитися й переглянути діагностичні висновки. Розбір реальних клінічних кейсів допоможе вам перейти від формального аналізу до прийняття обґрунтованих клінічних рішень. Після навчання ви зможете диференціювати субклінічний кератоконус, постопераційну ектазію, зміни після ортокератології, іррегулярний астигматизм і патології, що маскуються під ектазії рогівки, зокрема pellucid marginal degeneration і keratoglobus. • Алгоритм аналізу топограми • Послідовність оцінювання • Як не «потонути» в даних: важливі індекси • Червоні прапорці • Клінічні кейси • Аналіз топограм • Диференційна діагностика • Кейс 1. Субклінічний кератоконус • Ознаки на різних картах • Розбір карт • Кейс 2. Постопераційна ектазія рогівки • Кейс 3. Ортокератологія: до та після "нічних лінз" • Кейс 4. Іррегулярний астигматизм • Кейс 5. Патології, що маскуються під кератоконус • Pellucid marginal degeneration • Keratoglobus • Типові помилки лікарів під час читання топограм • Надмірна увага до одного параметра • Ігнорування задньої поверхні • Недооцінка пахіметрії • Висновки • Відповіді на запитання

Курс присвячений сучасним підходам до променевої діагностики захворювань суглобів із акцентом на клінічне мислення та практичне застосування знань у щоденній роботі лікаря. Програма охоплює ключові напрямки: від базових принципів рентгенодіагностики до диференційної оцінки травматичних, запальних, дегенеративних і пухлинних уражень опорно-рухового апарату. Учасники систематизують знання анатомії та біомеханіки суглобів, розберуть алгоритми діагностики гострих і хронічних ушкоджень, навчаться інтерпретувати рентгенологічні ознаки найпоширеніших патологій, включаючи артрити, артрози, остеохондропатії та пухлинні процеси. Окрему увагу приділено особливостям дитячих травм, диференційній діагностиці запальних уражень, стадіюванню дегенеративних змін, а також “типовим” і “нетиповим” рентгенологічним знахідкам. Курс має чітку практичну спрямованість і допоможе учасникам швидше орієнтуватись у складних клінічних ситуаціях, підвищити точність діагностики та ефективність взаємодії з клініцистами. Переваги: поетапне навчання, закритий чат, обговорення кейсів, підтримка куратора, додаткові матеріали та сертифікат із балами БПР. Навчання відбувається онлайн у зручному кабінеті. Щотижня відкривається новий блок програми, а перегляд матеріалів займає 2–3 години на тиждень. Учасники виконують домашні завдання, отримують супровід куратора та менеджера платформи й можуть спілкуватися з експертами на онлайн Q&A-сесіях у ZOOM. Учасники можуть отримати сертифікат за проходження електронного навчального курсу з нарахуванням 9 балів БПР та окремий сертифікат за майстер-класи (Q&A-сесії) — з 8 балами. Програма заходу • Дата початку: 22 червня 2026 • Дата закінчення: 16 липня 2026 • БЛОК 1. Загальні принципи променевої діагностики в артрології. Класифікація, рентгеносеміотика захворювань суглобів • Лекція 1. Короткі анатомічні відомості про суглоб. Методики променевої діагностики захворювань суглобів — можливості класичних та сучасних модальностей • Лекція 2. Рентгенографія суглоба — все починається з укладки • Лекція 3. Початок діагностичного процесу - класифікація, загальна рентгеносеміотика захворювань суглобів • Q&A сесія з куратором на основі першого блоку • БЛОК 2. Променева діагностика пошкоджень суглобів. Гостра травма vs хронічні перенавантаження опорно-рухового апарату. “Дитячі” пошкодження • Лекція 1. Гостра травма суглоба, можливості рентгенодіагностики. Верхня кінцівка • Лекція 2. Гостра травма суглоба, можливості рентгенодіагностики. Нижня кінцівка • Лекція 3. Обережно, діти! “Особливі” травми дитячого віку • Лекція 4. Патологічна перебудова кісткової структури при надмірних навантаженнях — хвороба чи фізіологічне пристосування? • Q&A сесія з куратором на основі другого блоку • БЛОК 3. Променева діагностика запальних захворювань суглобів. Моноартрити, поліартрити. Специфічні, неспецифічні запалення суглобів • Лекція 1. Кістково-суглобовий туберкульоз. Що бачить рентгенолог? Типові форми ураження суглобів • Лекція 2. Кістково-суглобовий туберкульоз. Особливі форми захворювання • Лекція 3. Неспецифічні артрити. Особливості рентген-картини залежно від етіології процесу • Лекція 4. Поліартрити — від стадіювання до диференційної рентгенодіагностики • Q&A сесія з куратором на основі третього блоку • БЛОК 4. Променева діагностика дегенеративно-дистрофічних захворювань суглобів. Артрози — етіологія, класифікація. Варіанти дегенеративно-дистрофічних захворювань. Остеохондропатії. Артропатії • Лекція 1. Рентгенодіагностика артрозів різної локалізації. Стадії, рентгенологічні ознаки • Лекція 2. Остеохондропатії • Лекція 3. Первинний чи вторинний артроз? Основні критерії, віковий аспект • Лекція 4. Артропатії — сутність, види, клініко-рентгенологічна діагностика • Q&A сесія з куратором на основі четвертого блоку • БОНУСНИЙ БЛОК. Променева діагностика пухлин та пухлиноподібних процесів - «типова» й «нетипова» локалізація в суглобі • Лекція 1. Пухлини, пухлиноподібні захворювання опорно-рухового апарату: класифікація ВООЗ. Загальна рентгенморфологічна характеристика новоутворів кісток • Лекція 2. Доброякісні та злоякісні новоутвори скелета із залученням суглобів. Основні питання диференційної рентгенодіагностики • Q&A сесія з куратором на основі бонусного блоку Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Оцінка серцево-судинних факторів ризику когнітивних порушень у пацієнтів з артеріальною гіпертензією. 2. Застосування валідних скринінгових шкал для раннього виявлення когнітивної дисфункції. 3. Вибір антигіпертензивної терапії з урахуванням її впливу на церебральну гемодинаміку та когнітивний резерв. 4. Розробка комплексних планів ведення пацієнтів на основі принципів кардіо-неврологічної взаємодії. 5. Інтерпретація даних нейровізуалізації (МРТ, КТ) в контексті гіпертензивної енцефалопатії. 6. Обґрунтування та призначення стратегій немедикаментозної нейропротекції. Питання, що розглядаються: Які патофізіологічні механізми лежать в основі зв’язку між артеріальною гіпертензією та розвитком когнітивних порушень? Які цільові рівні артеріального тиску є оптимальними для збереження когнітивних функцій у різних вікових групах? Які класи антигіпертензивних препаратів демонструють доведені нейропротекторні властивості? Як клінічно диференціювати судинну когнітивну дисфункцію від нейродегенеративних захворювань? Які сучасні алгоритми спільного ведення пацієнтів кардіологом та неврологом? Яка роль церебральних мікрокрововиливів та гіперінтенсивності білої речовини у пацієнтів з гіпертензією? Які критерії для направлення пацієнта з АГ на консультацію до невролога? Програма заходу • Відеозаняття — 36:59 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Дерматологія зараз проходить такий стрімкий розвиток, якого ще не було за всю її історію. Новітні підходи, презентовані на EADV 2025, кардинально змінюють підхід до лікування акне, розацеа, псоріазу та захворювань волосся. Біологічна й таргетна терапія, регенеративна медицина та алгоритми на основі AI відкривають нові можливості для персоналізованого лікування. На заході ви дізнаєтеся, як інтегрувати ці інновації у практику, коли застосовувати біологічну терапію, як обирати оптимальні комбінації препаратів та як зважати на психологічний компонент хронічних дерматозів. Після зустрічі ви зможете оновити свої клінічні підходи відповідно до європейських стандартів та впевнено діяти в будь-яких складних випадках. • Вітальне слово та короткий огляд програми EADV 2025. • Основні тенденції сучасної дерматології: вектори розвитку та міждисциплінарні рішення. • Сучасний менеджмент акне. • Тренди в менеджменті розацеа. • Оновлення у лікуванні псоріазу. • Захворювання скальпа та волосся. • Завершення і ресурси. • Відповіді на запитання