Заходи БПР — Загальна практика - сімейна медицина 2026

Кожна пацієнтка після кесаревого розтину — це окрема історія, де важливо знайти баланс між безпекою та можливістю фізіологічних пологів. Алгоритми, клінічні акценти та практичні рішення — усе, що потрібно для ефективного ведення ВПКР у щоденній практиці. Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • ВПКР чи повторний кесарів розтин: як приймати зважене рішення? • Портрет ідеальної кандидатки для ВПКР: критерії відбору, що працюють; • Рубець на матці: що справді важливо при оцінці? • Індукція пологів при рубці на матці: міф про абсолютну заборону чи керований ризик? • Менеджмент пологів із рубцем на матці; • Аналіз основних причин невдач ВПКР; • Чому в Україні рівень ВПКР залишається нижчим за європейські показники? • Інформована згода як частина клінічного протоколу: як правильно говорити з пацієнткою? Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Поведінкові розлади у дітей є однією з найпоширеніших причин звернення до медичних та освітніх фахівців, однак часто ці стани залишаються недооціненими або спрощено трактуються як «складний характер». У дитячій психіатрії поведінкові прояви розглядаються як можливий симптом психічного або нейророзвиткового розладу, а не лише як реакція на середовище. Вчасне виявлення патологічного патерну поведінки є важливим для запобігання подальшій дезадаптації дитини. Затримка у скеруванні до психіатра може призвести до хронізації розладу, розвитку тривожних, депресивних або коморбідних станів у підлітковому віці, а також до проблем у навчанні й соціалізації. Водночас надмірна медикалізація звичних вікових змін – теж помилка. Розуміння межі між нормою і патологією, знання критеріїв діагностики та вміння вести діалог із батьками – це основні навички для кожного, хто працює з дітьми. Навчальний захід «Поведінкові розлади у дітей: коли варто направити до психіатра» буде присвячений вивченню основних підходів до диференційної діагностики поведінкових розладів у дітей. Ви дізнаєтесь, як відрізнити вікову норму від симптомів психіатричного чи нейророзвиткового порушення, на які критичні ознаки звертати увагу та коли варто негайно скерувати до спеціаліста. Особлива увага буде приділена аналізу поведінки як форми комунікації дитини, а не як «проблеми дисципліни». Також будуть висвітлені міжнародні діагностичні критерії DSM-5 і ICD-11 та алгоритми оцінювання поведінкових порушень у структурі коморбідних станів, зокрема при РДУГ, РАС, тривожних і депресивних розладах. Цінність цього майстер-класу полягає у живому обговоренні складних випадків та практичних запитань учасників. Цей захід допоможе сформувати клінічне мислення та алгоритми дій під час ведення розладів поведінки у дітей. • 1. Диференційна діагностика поведінкових порушень: клінічний аналіз межі норми та патології • Відмежування варіантів вікової норми від психіатричної патології та нейророзвиткових станів. • Поведінковий патерн як адаптивна реакція: що важливо не пропустити лікарю. • Клінічні маркери, що вказують на необхідність психіатричного дообстеження. • 2. Сигнальні критерії: поведінка дитини як діагностичний індикатор • Ознаки, що можуть свідчити про приховані або масковані психічні розлади. • Критичні моменти у розвитку поведінкових симптомів: вік дебюту, динаміка, контекст. • Поведінка як спосіб комунікації: клінічний погляд на симптом, а не лише на «погану поведінку». • 3. Міжнародні критерії оцінювання поведінкових розладів: застосування DSM-5 та ICD-11 у дитячій психіатрії • Основні діагностичні категорії, пов’язані з порушенням поведінки (ODD, CD, DMDD, ADHD, ASD тощо). • Структура оцінювання за сучасними класифікаціями: зміни та нюанси DSM-5 vs ICD-11. • Психіатричне інтерв’ю з дитиною: що реально застосовне у міждисциплінарній практиці. • 4. Коморбідність у дитячій психіатрії: коли поведінкові прояви не є ізольованим симптомом • Часті поєднання: поведінкові розлади + тривожні стани, депресія, аутизм, СДУГ. • Клінічний алгоритм: що обстежити насамперед у разі поліморфної симптоматики. • Поведінка як вторинний феномен при афективних і нейророзвиткових порушеннях. • 5. Комунікація з батьками: як правильно скерувати до психіатра без стигматизації • Формування запиту на допомогу: стратегія «нормалізації» психіатричної консультації. • Робота з тривогою родини: як пояснити необхідність психіатричного дообстеження. • Психіатр як частина мультидисциплінарної команди: зняття бар’єру «страх перед психіатром». • 6. Мультидисциплінарна взаємодія: коли достатньо поведінкових інтервенцій, а коли потрібен комплексний підхід • Межа компетенцій психолога, педагога, психотерапевта і психіатра. • Критерії ефективності поведінкових втручань. • Коли залучення психіатра є клінічно доцільним і прогностично обґрунтованим. • 7. Огляд клінічно значущих інструментів скринінгу • Показання до використання структурованих анкет і шкал: SDQ (Strengths and Difficulties Questionnaire), CBCL (Child Behavior Checklist), M-CHAT, CARS • Роль первинного скринінгу в маршрутизації пацієнта до профільного спеціаліста. • 8. Розгляд клінічних кейсів спікера • 9. Q&A-сесія. Обговорення складних клінічних випадків, з якими учасники стикались у своїй практиці. Запитання та відповіді: уточнення алгоритмів дій у конкретних клінічних ситуаціях.

Біль у плечі може мати неочевидну причину. За ним часто ховається субкоракоїдний біль пошкодження великого грудного м’яза чи компресія грудних нервів. Ці стани легко проґавити, якщо дивитися поверхнево або орієнтуватись лише на типові УЗ-зміни. Важливо розуміти пошарову анатомію, щоб точно виявити справжнє джерело болю. А матеріалів з цієї теми у відкритому доступі майже немає. На заході ви дізнаєтеся те, що раніше могли засвоїти лише на власній практиці. Ви розглянете субкоракоїдний простір як окрему зону болю, візуалізацію глибоких шарів великого грудного м’яза та їхню взаємодію з реберно-хрящовими структурами й малим грудним м’язом. Ви навчитеся розрізняти розриви, сухожилкові пошкодження, міофасціальні тригерні точки й ознаки компресії грудних нервів на УЗД та в клінічній картині. Після навчання ви зможете впевнено локалізувати причину болю в передній ділянці плеча, а також вчасно виявлятимете компресії нервів. • Субкоракоїдний біль: • Основні моменти. • Причини. • Провокувальні фактори: • - передня нестабільність плечового суглоба; • - післяопераційні рубці; • - зменшена корако-гумеральна відстань. • Великий грудний м’яз: «шари болю». Аналіз багатошарової анатомії великого грудного м’яза (ключична й грудинно-реберна частини) та його взаємодії з: • малим грудним м’язом; • реберно-хрящовими з’єднаннями; • міжреберними нервами. • Джерела болю: • розриви великого грудного м’яза; • міофасціальні тригерні точки; • ушкодження сухожилка великого грудного м’яза; • стиснення медіального або латерального грудних нервів. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

Патологія скроневої кістки належить до найскладніших діагностичних розділів радіології через велику анатомічну варіабельність структур і подібність клінічних проявів до різних захворювань. Навіть за умови широкого використання комп’ютерної томографії часто виникають труднощі під час диференціювання запальних, травматичних, дегенеративних і пухлинних процесів зовнішнього, середнього та внутрішнього вуха. Цей захід є продовженням попереднього розбору нормальної КТ скроневої кістки та спрямований на поглиблення практичних навичок аналізу патологічних змін. Ви розглянете реальні клінічні кейси, інтерактивні приклади й алгоритми оцінювання КТ-зображень, що допоможе вам систематизувати знання про патології зовнішнього слухового проходу, середнього та внутрішнього вуха. Після навчання ви зможете впевненіше проводити диференційну діагностику патологічних станів скроневої кістки, правильно обирати методи візуалізації та уникати поширених помилок. • Порівняння основних методів дослідження скроневої кістки. • Детальний розбір патологічних станів зовнішнього слухового проходу: • дифузний та обмежений зовнішній отит; • злоякісний (некротичний) зовнішній отит; • екзостози й остеоми; • атрезія і стеноз зовнішнього слухового проходу; • новоутворення зовнішнього слухового проходу. • Синдром Мінора (дегісценція верхнього півколового каналу). • Патологія середнього вуха: • гострі та хронічні патологічні процеси; • ретракційна кишеня; • холестеатома; • холестеринова гранульома. • Переломи скроневої кістки. • Пухлини середнього та внутрішнього вуха. • Підсумки. • Відповіді на запитання.

УЗД нервів нижніх кінцівок часто проблематичне у виконанні через складність візуалізації. Необхідно брати до уваги глибоке розташування нервів, наявність кісткових і м’язових структур, а також набряк і фіброз, що змінюють ехогенність. Особливо важко оцінити вибухові та кульові ушкодження, де тканини мають хаотичну структуру. Ви дізнаєтесь, як точно діагностувати компресійно-ішемічні та травматичні ураження нервів нижніх кінцівок за допомогою сонографії, а також про класифікацію ушкоджень і типові зони компресії. Це дасть змогу обирати правильну тактику лікування і планувати ефективну реабілітацію. Після лекції ви зможете впевнено розпізнавати компресійні синдроми, розуміти особливості ультразвукової діагностики у разі різних типів ушкоджень та контролювати реабілітаційний процес. • Класифікація ушкоджень периферичних нервів • Типи ушкоджень нервів • Компресійно-ішемічні ураження нервів нижньої кінцівки, місця типових компресій • Особливості сонодіагностики у разі компресійно-ішемічних уражень • Особливості сонодіагностики у разі травматичних ушкоджень • Особливості вибухового та кульового поранення • Рекомендації з візуалізації нервів • Відповіді на запитання учасників

Онлайн курс PRO: диференційна діагностика інфекційних висипів у дітей 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ «Висип у дітей — один із найпоширеніших симптомів у практиці клініциста. Він може свідчити як про доброякісні, так і про небезпечні для життя стани, які потребують негайних рішень і дій. Цей вебінар буде корисним насамперед для спеціалістів, які надають допомогу дітям в амбулаторних і стаціонарних умовах: педіатрам і сімейним лікарям, а також усім лікарям із вузькою педіатричною спеціалізацією. Цікавим він буде й для лікарів, які працюють із дорослими, — для розширення знань про інфекційні висипи та погляду на тему під новим кутом. Мета заходу — надати чіткий алгоритм диференційної діагностики інфекційних і неінфекційних висипів у дітей. Після перегляду вебінару ви зможете структурувати підхід до оцінки висипів, відрізняти безпечні прояви від загрозливих станів та визначати показання до спостереження чи госпіталізації. Приєднуйтесь, щоб навчитися швидко й впевнено орієнтуватися в диференційній діагностиці дитячих висипів. Progress — впевненість, що базується на знаннях. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Рентгенографія органів грудної клітки – один з основних методів первинної візуалізації в ургентній медицині, а швидка та правильна інтерпретація рентгенограм безпосередньо впливає на своєчасність діагностики критичних станів. Пневмоторакс, пневмомедіастинум, гемоторакс, травматичні ушкодження легень чи масивна кровотеча потребують негайного розпізнавання, оскільки навіть коротка затримка може значно погіршити прогноз для пацієнта. На цьому заході ви навчитесь оцінювати рентгенограми при синдромах витоку повітря і травматичних ушкоджень грудної клітки. Ви розглянете рентгенологічні ознаки пневмотораксу, пневмомедіастинуму, пневмоперикарду, інтерстиціальної емфіземи та емфіземи м’яких тканин, а також особливості їх диференційної діагностики. Окрім цього, ви дізнаєтеся про відмінності між закритими й відкритими травмами грудної клітки, зокрема переломами кісткового каркасу, контузіями легень і розривами внутрішніх органів, та особливості оцінювання ургентних змін, що потребують негайного втручання. Після навчання ви зможете швидко розпізнавати критичні рентгенологічні зміни при синдромі витоку повітря і травмах грудної клітки, своєчасно визначати ступінь загрози й обирати обґрунтовану тактику ведення. • Синдром витоку повітря в грудну клітку (вступ) • Пневмоторакс • Пневмомедіастинум • Пневмоперикард • Інтерстиціальна емфізема • Емфізема м’яких тканин • Травми органів грудної клітки (вступ) • Закриті травми грудної клітки: переломи кісткового каркасу грудної клітки, контузія легень, розриви органів грудної клітки • Відкриті травми грудної клітки: проникні та непроникні.

Збалансоване харчування – це не модні дієти. Це насамперед інструмент контролю глікемії та серцево-метаболічного ризику. Правильно підібраний раціон допомагає запобігти ускладненням цукрового діабету, продовжити життя пацієнтам і зберегти їхню довіру до лікаря. На заході ви дізнаєтеся, як індивідуалізувати харчування при діабеті 2 типу, ожирінні, метаболічному синдромі, серцево-судинних захворюваннях і хронічній хворобі нирок. Ви детально розглянете сучасні рекомендації ADA та EASD, навчитеся обирати якісні вуглеводи, оптимізувати баланс білків та жирів, а також коригувати дієту в разі поєднання ЦД з артеріальною гіпертензією, дисліпідемією чи НАЖХП. Після навчання ви зможете впевнено підбирати харчування під конкретний випадок і пропонувати пацієнтам дієтичні стратегії з доведеною ефективністю. • Індивідуалізація харчування: сучасні настанови (ADA, EASD, 2023–2025) • Якість вуглеводів важливіша за кількість • Моделі харчування з доведеною ефективністю • Оптимізація білкового компоненту • Жири та серцево-метаболічний ризик • Обмеження ультраперероблених продуктів та підсолоджених напоїв • Приклад меню на добу • Відповіді на запитання учасників

Сучасний курс для лікарів різних спеціальностей. Як діяти під час виникнення невідкладного стану на амбулаторному прийомі чи в денному стаціонарі? При проходженні курсу Ви отримаєте чіткий алгоритм дій та маршрут пацієнта при виникненні найчастіших невідкладних станів. На курсі ви: ✔️ дізнаєтесь чому важливо вчасно запідозрити гостру патологію та знати маршрут пацієнта при цьому; ✔️ отримаєте алгоритм дій при гіпертензивному кризі; ✔️ освоїте діагностичні особливості гострого коронарного синдрому та аритмій та маршруту пацієнта при даній ситуації; ✔️ розберете ключові аспекти виникнення гострої дихальної недостатності та методи відновлення прохідності дихальних шляхів; ✔️ отримаєте знання про травмованого пацієнта та сортувальну систему при масових випадках; ✔️ розберете клінічні аспекти "шокових пацієнтів". Програма заходу • БЛОК 1. Менеджмент пацієнта із проблемами серця • БЛОК 2. Менеджмент пацієнта із проблемами дихання • БЛОК 3. Менеджмент травмованого пацієнта • БЛОК 4. "Шокові пацієнти" Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть навички диференційної діагностики епізодичних вестибулярних синдромів, зокрема розрізнення хвороби Меньєра, вестибулярної мігрені, доброякісного пароксизмального позиційного головокружіння (ДППГ) та транзиторних ішемічних атак у вертебро-базилярному басейні. У програмі — сучасні діагностичні критерії хвороби Меньєра, розроблені Bárány Society (2015), інтерпретація результатів аудіометрії, імпедансометрії та інших аудіологічних досліджень, а також виконання й аналіз клінічних вестибулярних тестів. Розглядаються показання до відеоністагмографії, електрокохлеографії, вестибулярних викликаних міогенних потенціалів (VEMPs) та МРТ головного мозку; індивідуалізовані схеми лікування гострих нападів вертиго, профілактична фармакотерапія, інтратимпанальні ін’єкції та вестибулярна реабілітація. Учасники опрацюють рекомендації щодо модифікації способу життя, зокрема дієти з обмеженням натрію, для контролю симптомів. Питання, що розглядаються: історичний внесок Проспера Меньєра у розуміння патології внутрішнього вуха; патофізіологічні механізми, зокрема ендолімфатичний гідропс; диференційна діагностика типової та атипової форм; клінічні «червоні прапорці» при епізодичному головокружінні; аудіологічні патерни на різних стадіях захворювання; сучасні стратегії фармакотерапії; показання до інтратимпанального введення гентаміцину чи стероїдів; показання, ризики та ефективність хірургічного лікування. Програма заходу • Заняття — 22:05 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Раптова зупинка кровообігу може статись не тільки у відділенні інтенсивної терапії, а й там, де її не чекають – коридорах поліклініки чи під час планового прийому. Якість базової СЛР, швидкість дефібриляції та готовність команди до дій визначають, чи вдасться відновити серцеву діяльність. Головна проблема – відсутність відпрацьованих алгоритмів, командної взаємодії та впевненості у власних діях. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до розпізнавання раптової зупинки кровообігу, навчитеся діяти за алгоритмом BLS, працювати з АЗД й уникати комунікаційних помилок у стресовій ситуації. Ви побачите сценарії командної роботи лікаря й медсестри, розберете реальні клінічні випадки та дізнаєтесь, як інтегрувати алгоритми з Наказу МОЗ №1259 і рекомендацій ERC 2025 у щоденну практику первинної ланки. Після навчання ви зможете впевнено діяти у разі зупинки серця в амбулаторії, правильно розподіляти ролі в команді, а ще швидко починати й ефективно проводити СЛР. • Вступ • Значення СЛР у позалікарняних та амбулаторних умовах. • Статистика виживаності та роль первинної ланки. • Короткий огляд Наказу МОЗ №1259 (2024) та ERC Guidelines 2025. • Раптова зупинка кровообігу в поліклініці: алгоритм дій • Раннє розпізнавання: симптоми-передвісники, моніторинг ризикових пацієнтів (згідно з наказом МОЗ). • Алгоритм BLS (ERC 2025): перевірка свідомості, дихання, виклик допомоги. • Використання АЗД у поліклініці: доступність та відповідальність персоналу. • Командна робота лікаря та медичної сестри • Розподіл ролей: хто починає компресії, хто викликає екстрену допомогу. • Принципи closed-loop communication (ERC 2025). • Приклади командних сценаріїв. • Практичні навички базової СЛР • Техніка компресій. • Співвідношення компресії до вдихів. • Використання мішка Амбу та кисню. • Методи забезпечення прохідності дихальних шляхів. • Відеодемонстрація алгоритму. • Розширені заходи й особливі ситуації • Введення адреналіну та аміодарону. • СЛР за особливих обставин. • Постреанімаційна допомога. • Взаємодія з бригадою екстреної допомоги. • Інтерактивна частина • Розбір клінічних кейсів: раптова зупинка серця у кабінеті лікаря. • Підсумки та основні повідомлення • Ланцюг виживання: раннє розпізнавання, якісна СЛР, вчасна дефібриляція, постреанімаційна допомога. • Важливість регулярних тренінгів для персоналу первинної ланки. • Заклик до впровадження симуляційних навчань у поліклініках. • Відповіді на запитання.

Рентгенологічні ознаки метаболічних порушень часто є першими та єдиними об’єктивними маркерами системних захворювань. Від правильної інтерпретації цих змін залежить подальша тактика обстеження та лікування пацієнта. Якщо не розпізнати метаболічні синдроми кісток, то це може призвести до помилкових діагнозів, несвоєчасного лікування, прогресування хвороби і розвитку ускладнень, зокрема патологічних переломів та деформацій. На цьому заході ви навчитеся орієнтуватись у рентгенологічних патернах метаболічних уражень скелета, диференціювати метаболічну патологію від пухлинної, запальної та дегенеративної, оцінювати зміни у разі остеопорозу, остеомаляції, рахіту, порушень кальцій-фосфорного обміну, патології паращитоподібної залози, кристал-індукованої артропатії, подагри, хондрокальцинозу та інших станіів. Після навчання ви зможете інтерпретувати рентгенологічні зміни у пацієнтів з генералізованими або системними порушеннями кісток, правильно оцінювати ризики ускладнень та приймати обґрунтовані клінічні рішення. • Актуальність метаболічних уражень скелета в клінічній практиці. Основні точки оцінювання рентгенограм у разі метаболічної патології. • Класифікація мінерально-обмінних порушень. • Порушення кальцій-фосфорного обміну та мінералізації кістки: загальні рентгенологічні синдроми цієї групи. • Рентгенологічне оцінювання остеопорозу. • Променева діагностика порушень, пов’язаних з обміном вітаміну D. • Ознаки захворювань прищитоподібних залоз на рентгенограмах. • Порушення пуринового та пірофосфатного обміну (кристал-індуковані артропатії): основні рентгенологічні патерни. • Подагра та гіперурикемія: рентгенологічна діагностика. Хондрокальциноз (CPPD). Пірофосфатна й оксалатна артропатія. • Порушення обміну мікроелементів. Загальні механізми ураження скелета у разі накопичення мікроелементів.

Вибірковість у харчуванні – це не просто дитяча примха, а фактор, який може впливати на фізичний розвиток, психоемоційний стан і сімейну атмосферу. Труднощі з харчуванням часто поєднують сенсорні, моторні та психологічні чинники. Без своєчасного мультидисциплінарного втручання вони можуть стати стійким порушенням, що погіршує здоров’я та якість життя дитини. На цьому майстер-класі ви навчитесь оцінювати вибагливу харчову поведінку, визначати головні ознаки і причини, інтегрувати роботу ерготерапевта у мультидисциплінарний підхід та застосовувати сенсомоторні й поведінкові стратегії. Ви зможете ефективно оцінювати харчову поведінку дітей та впроваджувати втручання, покращуючи якість життя дитини та її родини. • Вибірковість у харчуванні дітей: поняття «вибагливий їдець». • Поширеність і варіанти проявів: від легких форм до тяжких порушень харчової поведінки. • Головні ознаки та критерії оцінювання поведінки вибагливого їдця. • Причини вибагливої харчової поведінки у дітей: медичні проблеми, сенсорні та поведінкові чинники, орально-моторні навички дитини. • Роль ерготерапевта у мультидисциплінарному підході до подолання труднощів із харчуванням. • Ерготерапевтичні стратегії допомоги: сенсомоторний підхід, адаптація середовища, поведінкові втручання. • Практичні кейси: приклади успішної роботи з дітьми, які мають поведінку вибагливого їдця. • Відповіді на запитання

Даний курс БПР присвячений діагностиці, клінічним проявам і лікуванню гельмінтозів. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть навички класифікації гельмінтів (нематоди, цестоди, трематоди) та вибору етіотропної терапії на основі механізму дії препаратів. Учасники навчаться інтерпретувати клінічні синдроми для диференційної діагностики, аналізувати життєві цикли гельмінтів, визначати шляхи інвазії, профілактичні заходи та діагностичну тактику. Програма охоплює призначення лабораторних досліджень залежно від фази, стадії інвазії та локалізації гельмінтозу, а також диференційну діагностику аскаридозу, ентеробіозу, трихінельозу, теніозу, теніаринхозу та опісторхозу. Розглядаються ускладнення гельмінтозів, зокрема кишкова непрохідність, механічна жовтяниця, цистицеркоз і міокардит, а також особливості позакишкових форм, зокрема очного токсокарозу та ехінококових кіст печінки й легень. Учасники опрацюють механізми дії, спектр активності та побічні ефекти антигельмінтних препаратів, протоколи лікування згідно з доказовими рекомендаціями WHO і CDC, а також підходи до лікування особливих груп пацієнтів, зокрема вагітних жінок. Програма заходу • Заняття 1: Аскаридоз, ентеробіоз, трихінельоз, теніоз, теніаринхоз, опісторхоз • Питання до заняття 1: Які ключові морфологічні та біологічні відмінності між нематодами, цестодами та трематодами визначають вибір діагностичної та лікувальної тактики? • Питання до заняття 1: Яке клінічне значення має диференціація міграційної (синдром Леффлера, еозинофілія) та кишкової фаз аскаридозу? • Питання до заняття 1: Який алгоритм вибору лабораторних методів (нативний мазок, методи збагачення, Parasep, серологія) при підозрі на кишкові та позакишкові гельмінтози? • Питання до заняття 1: Як диференціювати теніоз та теніаринхоз за клінічними проявами та епідеміологічними даними? Які ризики та діагностичні підходи при цистицеркозі? • Питання до заняття 1: Який патогенез основних клінічних синдромів при трихінельозі (набряки повік, міалгії, еозинофілія) та опісторхозі (холангіт, панкреатит)? • Питання до заняття 1: Які механізми дії основних антигельмінтних препаратів (альбендазол, мебендазол, празиквантел) та як вони корелюють із класом гельмінта? • Питання до заняття 1: Які критерії ефективності дегельмінтизації, зокрема при цестодозах, та як уникнути неповного лікування, залишивши сколекс? • Питання до заняття 1: Які сучасні підходи до лікування та профілактики гельмінтозів у вагітних згідно з міжнародними рекомендаціями (FDA, WHO)? • 01:46:16 • Конспект до заняття 1 • Клінічні задачі до заняття 1 • Заняття 2: Стронгілоїдоз, токсокароз, дирофіляріоз, гіменолепідоз, дифілоботріоз, ехінококоз • Питання до заняття 2: Які патогенетичні механізми лежать в основі клінічних проявів стронгілоїдозу, токсокарозу, дирофіляріозу, гіменолепідозу, дифілоботріозу та ехінококозу? • Питання до заняття 2: Як життєвий цикл гельмінта (наявність кишкової та міграційної фаз) впливає на вибір методу лабораторної діагностики? • Питання до заняття 2: Коли доцільно призначати серологічні тести (ІФА), а коли – мікроскопічне дослідження калу (методи Като, Бермана, Parasept)? • Питання до заняття 2: Як інтерпретувати високі рівні еозинофілії у пацієнтів з підозрою на гельмінтоз? • Питання до заняття 2: Які принципи диференційної діагностики позакишкових гельмінтозів (ехінококозу, токсокарозу, дирофіляріозу)? • Питання до заняття 2: Який механізм дії, спектр активності та критерії вибору антигельмінтних препаратів (альбендазол, мебендазол, празиквантел)? • Питання до заняття 2: Яка тактика ведення пацієнтів з ехінококовими кістами печінки та легень? • Питання до заняття 2: Як лікувати гельмінтози у вагітних та дітей, враховуючи тератогенність препаратів? • Питання до заняття 2: Чому при дифілоботріозі розвивається В12-дефіцитна анемія і яка тактика її корекції? • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Дефіцитні стани у дітей – одна з найпоширеніших проблем педіатрії. Нестача заліза, цинку, фолієвої кислоти та інших мікроелементів впливає на фізичний, когнітивний і психоемоційний розвиток дитини, підвищує ризик інфекцій, анемій, затримки росту й труднощів у навчанні. Щоб своєчасно виявити ці стани і розпочати їх корекцію, необхідно чітко розуміти механізми патогенезу та правильно інтерпретувати лабораторні ознаки. На цьому заході ви дізнаєтеся про роль мікроелементів у розвитку дитини, навчитесь визначати групи ризику, оцінювати лабораторні маркери дефіцитів та формувати індивідуальні стратегії профілактики й нутриціологічної підтримки. Ви розглянете реальні клінічні випадки, які допоможуть засвоїти алгоритми ведення таких пацієнтів. Після навчання ви зможете легше діагностувати дефіцитні стани й коригувати їх згідно з чинними міжнародними рекомендаціями. • Значення мікроелементів у розвитку дитини: • головна роль у кровотворенні, рості, когнітивному й імунному розвитку; • причини дефіцитів у дітей різних вікових груп. • Групи ризику в розвитку дефіцитних станів. • Біологічна роль заліза в організмі дитини; клінічні прояви дефіциту й гіпервітамінозу у дітей. • Вплив цинку на імунну систему, фізичний та нервово-психічний розвиток дитини, компенсаторні можливості в регенерації. Клінічні прояви дисбалансу цинку. • Роль фолієвої кислоти у кровотворенні, синтезі ДНК, розвитку нервової системи; дефіцит у дітей. • Сучасні клініко-інструментальні та діагностичні підходи: • лабораторні маркери дефіцитних станів та їх інтерпретації в дітей різного віку; • клініко-інструментальні методи; • переваги та недоліки діагностичних методів. • Профілактика й нутриціологічна підтримка: • харчові джерела та принципи раціонального харчування дітей; • використання збагачених продуктів та дієтичних добавок; важливість індивідуального підбору (вікові особливості, супутні захворювання). • Презентація клінічних випадків. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації). • Оцінювання здобутих знань.

Застосування лазерних технологій в офтальмології ґрунтується на чіткому розумінні фізичних принципів взаємодії випромінювання з тканинами ока. Без знання фізичної основи дії лазера та його параметрів неможливо безпечно використовувати такі методики. Недостатній рівень підготовки може призвести до розвитку ятрогенних ускладнень, зокрема пошкодження структур сітківки й інших анатомічних елементів ока, що суттєво погіршує функціональні результати лікування. На цьому заході ви розглянете теоретичні та клінічні аспекти застосування лазерів в офтальмології. Ви засвоїте фізику лазерного випромінювання, його основні властивості й параметри, що визначають характер впливу на тканини. Окрім цього, ви дізнаєтеся про різні види лазерів, які використовуються в офтальмологічній практиці, а також сучасні підходи до лікування, зокрема класичні, селективні й мікроімпульсні методики. Після навчання ви зможете диференційовано підходити до вибору методу лікування при патології сітківки, зокрема периферичних дегенераціях, діабетичній ретинопатії, макулярних набряках, тромбозах вен сітківки, центральній серозній хоріоретинопатії та віковій макулодистрофії. • Лазер в офтальмології: що це таке. • Фізична основа дії лазера. • Властивості лазерного випромінювання. • Основні параметри лазерного випромінювання. • Види лазерів, які застосовуються в офтальмології. • Класичне, селективне й мікроімпульсне лазерне лікування: що, де, коли. • Лазерне лікування сітківки: показання, види, протипоказання, параметри. • Клінічні приклади лікування різних патологій сітківки. • Ускладнення лазерного лікування та як їм запобігти. • Відповіді на запитання.

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Застосування протоколів первинної оцінки (ABCDE) для швидкої ідентифікації та корекції життєзагрозливих станів. 2. Формування диференційно-діагностичного ряду на основі ключових клінічних синдромів: шок, гостра дихальна недостатність, порушення свідомості. 3. Інтерпретація даних невідкладної діагностики (POCUS, ЕКГ, газовий склад крові) в контексті нестабільного пацієєнта. 4. Пріоритезація діагностичних та лікувальних заходів для одночасної стабілізації стану та верифікації діагнозу. 5. Розпізнавання та уникнення когнітивних упереджень (ефект якоря, передчасне закриття) в процесі прийняття клінічних рішень. 6. Використання стандартизованих шкал (напр., SOFA, NEWS2) для об’єктивізації тяжкості стану та моніторингу динаміки. 7. Ефективна комунікація та розподіл ролей в реанімаційній команді для оптимізації діагностичного процесу. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Аеромедична евакуація – одна з головних ланок порятунку поранених в сучасній війні. Але водночас знання в цій сфері традиційно доступні лише вузькому колу військових лікарів. Цю тему майже не розкривають на відкритих освітніх подіях, хоча вона визначає швидкість та безпечність транспортування пацієнта. Помилки на етапі організації та взаємодії можуть затримати евакуацію, погіршити стан пораненого і навіть зірвати операцію. В умовах війни кожен медик має орієнтуватися в базових принципах військової медицини, зокрема у правилах координації з авіацією. На цьому заході ви дізнаєтеся, як працює аеромедична евакуація в реальних бойових умовах. Ви розглянете нормативні вимоги, алгоритми взаємодії, основи картографічного аналізу та навіть практичний відбір вертолітного майданчика. Усі матеріали ґрунтуються на реальному досвіді, відточеному на етапах медичної евакуації та в роботі з підрозділами, що постійно діють в зоні бойових дій. Після навчання ви зможете правильно ініціювати евакуацію, передавати основну інформацію та приймати рішення у ситуаціях, про які не пишуть у відкритих джерелах. • Керівні документи: • розгляд основних нормативно-правових актів, статутних вимог і розпорядчих документів, що регламентують порядок організації та проведення аеромедичної евакуації сил оборони. • Взаємодія начальника медичної служби угруповання військ з іншими напрямами під час планування аеромедичної евакуації: • визначення ролі, повноважень та зон відповідальності; порядок координації дій з командуванням, оперативними структурами та медичними підрозділами. • Відбір та підготовка вертолітного майданчика: • процедура оцінювання місцевості, встановлення придатності майданчика, дотримання вимог безпеки польотів і тактичних умов застосування авіації. • Картографічне забезпечення: • вивчення картографічних матеріалів, аналіз маршрутів, особливостей рельєфу, зон ризику та умов для виконання евакуаційних заходів. • Відпрацювання маневрів: • практичні дії підрозділів: виконання алгоритмів маневрування, організація взаємодії, реагування на ускладнені тактичні ситуації. • Підсумковий відеоматеріал: • демонстрація основних елементів програми та узагальнення отриманих результатів у форматі короткого відеозвіту. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Причини запаморочення й порушення рівноваги не завжди очевидні, але своєчасна діагностика рятує від помилок та ускладнень. На цьому заході ви навчитеся системно оцінювати вестибулярні порушення: від доброякісного пароксизмального позиційного запаморочення до складних отоневрологічних станів. Ви зрозумієте, як правильно проводити специфічні позиційні проби, диференціювати вертеброгенні й отогенні порушення і складати чіткий алгоритм діагностики навіть у разі атипової клінічної картини. Запаморочення, шум у вухах і порушення координації можуть бути джерелом сумнівів. Після заходу ваші пацієнти завжди отримуватимуть своєчасну ефективну терапію, а ваша впевненість у прийнятті рішень зросте. • 1. Топічна анатомія та фізіологія вестибулярної системи. Роль вестибулоокулярного рефлексу. • 2. Від субʼєктивних симптомів до вестибулярних синдромів: • анамнез хвороби • тривалість запаморочення • що запитувати у пацієнта • 3. Отоневрологічне клінічне обстеження. Оцінювання окорухової функції. • 4. Види ністагму, локалізація порушення. • 5. HINTS-тест, позиційні тести, інші вестибулярні тести. • 6. Диференційна діагностика вестибулярних розладів: центр vs периферія, підводні камені. • 7. Додаткові інструментальні методи обстеження: відеоністагмографія, vHIT та коли проводимо МРТ головного мозку. • Відповіді на запитання учасників.

Щоб забезпечити точність діагностики в дерматології, необхідно досконало розуміти патоморфологічні зміни у шкірі. Інтерпретація морфологічного висновку без належного рівня підготовки значно ускладнює встановлення остаточного діагнозу. Невміння проводити клініко-морфологічну кореляцію призводить до діагностичних помилок і, як наслідок, до вибору неправильної тактики лікування, що особливо небезпечно у разі неопластичних захворювань шкіри. На цьому заході ви розглянете базові принципи дерматопатології, необхідні для щоденної практики лікаря-дерматолога. Ви зможете сформувати системний підхід до класифікації запальних захворювань шкіри, а також проаналізувати основні морфологічні прояви і патерни, що лежать в основі дерматопатологічної діагностики. Ви дізнаєтеся про основні нозологічні форми та їхні морфологічні характеристики і навчитесь інтегрувати отримані дані з клінічною картиною. Після навчання вам буде легше інтерпретувати дерматопатологічні висновки, ідентифікувати основні морфологічні патерни при запальних та неопластичних захворюваннях шкіри, а також проводити обґрунтовану клініко-морфологічну кореляцію. • Класифікація запальних захворювань. • Базові морфологічні прояви. • Визначення патернів. • Типові нозології. • Клініко-морфологічна кореляція. • Відповіді на запитання.

Сечокам’яна хвороба (СКХ) – одна з найпоширеніших урологічних патологій із високою частотою рецидивів та ризиком ускладнень, зокрема гідронефрозу, пієлонефриту чи обструкції сечоводу. Своєчасне виявлення, правильне оцінювання клінічної ситуації та грамотне консервативне лікування допомагають уникнути оперативних втручань та зберегти функцію нирок. Недостатнє розуміння механізмів утворення каменів і нехтування профілактикою можуть призвести до неправильного підбору терапії або дієти, затримки діагностики, нераціонального використання антибіотиків і зрештою – до частих госпіталізацій. Це створює високе навантаження на систему охорони здоров’я і знижує якість життя пацієнтів. Навчальний захід «Сечокам’яна хвороба: сучасні алгоритми консервативної терапії» буде присвячений аналізу причин підвищення рівня захворюваності, ролі метаболічних порушень та факторів ризику рецидивів. Учасники розглянуть патогенез і типи каменів, дізнаються про підходи до динамічного спостереження та персоналізовані стратегії профілактики повторного каменеутворення. Особлива увага буде приділена веденню пацієнтів з ускладненнями, вибору дієти й питного режиму відповідно до типу конкрементів. Цей захід допоможе лікарю приймати правильні рішення під час ведення пацієнтів з СКХ, запобігати ускладненням і знижувати ризик рецидивів. • Чому сечокам’яна хвороба залишається актуальною проблемою. • Тенденції до підвищення рівня захворюваності: сучасні дані та виклики. • Етіологія та патогенез сечокам’яної хвороби. • Консервативна терапія як головний підхід у профілактиці рецидивів. • Динамічне спостереження і профілактика повторних каменеутворень. • Алгоритми ведення пацієнтів з ускладненнями СКХ. • Раціон харчування та питний режим: персоналізовані підходи. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Ожиріння та патологічний набір маси тіла є багатофакторним клінічним станом, що формується на перетині ендокринних, метаболічних, медикаментозних і поведінкових механізмів. Пацієнти з надлишковою вагою часто тривалий час можуть отримувати спрощені або симптоматичні рекомендації без виявлення первинної причини метаболічних змін. Це призводить до втрати діагностичного фокусу та ігнорування станів, які безпосередньо впливають на енергетичний баланс і регуляцію маси тіла. Під час ведення пацієнта з ожирінням необхідно зважати на роль ендокринних розладів, медикаментозних впливів, порушень сну та репродуктивних факторів. На цьому заході ви навчитеся розрізняти первинні та вторинні механізми набору ваги, а також визначати клінічну значущість інсулінорезистентності, гіпотиреозу, СПКЯ, менопаузальних змін, порушень сну й медикаментозно-індукованого ожиріння. Ви розглянете сучасний підхід до інтерпретації лабораторних показників і принципи раціонального призначення обстежень. Також ви отримаєте алгоритм клінічного мислення при наборі ваги без очевидної причини, зокрема оцінювання факторів способу життя, фармакотерапії та ендокринного статусу. Після навчання ви зможе диференціювати механізми набору маси тіла, уникати надлишкових обстежень і помилкових інтерпретацій, а також формувати доказову, структуровану тактику ведення пацієнтів з ожирінням та метаболічними порушеннями. • Надлишкова вага чи ожиріння: де проходить межа? • Чому пацієнт набирає вагу, навіть коли “майже нічого не їсть”? • Інсулінорезистентність: головний винуватець чи лише свідок? • Гіпотиреоз: чи справді ТТГ пояснює зайві кілограми? • СПКЯ, менопауза, сон і стрес: приховані тригери набору ваги • Ліки, після яких “раптово” з’являються +10 кг • Які обстеження реально допомагають, а які лише створюють шум? • Пацієнт із набором ваги: як мислити лікарю, а не TikTok-експерту • Найдорожчі помилки в діагностиці ожиріння та метаболічних порушень • Відповіді на запитання учасників