Заходи БПР — Загальна практика - сімейна медицина 2026

У системі фінансування охорони здоров’я медичне кодування набуло стратегічного значення, безпосередньо впливаючи на фінансові надходження закладу, результати моніторингів НСЗУ та репутацію медичної установи. Водночас у практиці більшості закладів зберігається системна проблема – відсутність єдиного розуміння логіки прийняття рішень під час кодування діагнозів та процедур. На цьому заході ви розглянете принципи і структуру Australian Coding Standards (ACS) як системного підходу до медичного кодування, що базується на чіткій клінічній логіці та стандартизованих правилах. Ви навчитеся визначати основний діагноз за принципом «після дослідження», розберете критерії відбору супутніх станів, підходи до кодування процедур та інтервенцій, а також правила відображення ускладнень. Практична частина дасть вам змогу покроково розібрати реальні кейси із поясненням логіки прийняття рішень та сформувати цілісне розуміння процесу кодування. Після навчання ви зможете застосовувати єдиний обґрунтований підхід до медичного кодування та мінімізувати ризики фінансових втрат під час аудитів. • Основи Australian Coding Standards (ACS): логіка та структура. Принципи ACS, підхід до прийняття рішень у кодуванні, відмінності від інтуїтивного/локального підходу. • Визначення основного діагнозу: принцип “після дослідження”. Алгоритм вибору основного діагнозу. Клінічна логіка vs адміністративні помилки. Практичні приклади. • Супутні діагнози: критерії значущості та правила кодування. Які стани підлягають кодуванню. Вплив супутньої патології на складність випадку. Часті помилки. • Кодування процедур та інтервенцій. Принципи вибору кодів для втручань. Взаємозв’язок між діагнозами та процедурами. Типові кейси. • Ускладнення та їх відображення в кодуванні. Відмежування від супутніх станів. Вплив на клінічну та фінансову оцінку випадку. • Типові помилки і “пастки” кодування в ПМГ. Аналіз поширених кейсів, що призводять до заниження складності випадку, фінансових втрат і ризиків під час перевірок. • Практичний блок: розбір клінічних кейсів. Покрокове кодування медичних випадків із поясненням логіки прийняття рішень. • Кодування як інструмент керування якістю та ризиками. Вплив кодування на результати моніторингів НСЗУ, фінансову стабільність закладу і репутацію. • Висновки та впровадження в практику. Як інтегрувати підходи ACS у щоденну роботу закладу. Формування єдиного підходу в командах. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації. • Оцінювання здобутих знань.

Лікарі здобудть наступні навички: 1. Алгоритм асептичної обробки місця інсерції ПВК та накладання стерильної пов’язки. 2. Техніка промивання та закриття катетера («створення замка») з використанням фізіологічного розчину. 3. Критерії вибору та заміни оклюзійних пов’язок відповідно до клінічних протоколів. 4. Рання діагностика та диференціація ускладнень: флебіт, інфільтрація, екстравазація, тромбоз, локальна та системна інфекція. 5. Оцінка функціональності катетера та методи усунення оклюзії. 6. Протоколи рутинного моніторингу та ведення медичної документації щодо стану ПВК. 7. Визначення показань та техніка безпечного видалення периферичного венозного катетера. Питання, що розглядаються: • Яка оптимальна частота заміни прозорих та марлевих пов’язок на місці інсерції ПВК? • Які переваги та недоліки використання натрію хлориду 0,9% для промивання катетера порівняно з гепаринізованими розчинами? • Які клінічні ознаки та шкали оцінки (напр., VIP Score) використовуються для діагностики флебіту, асоційованого з ПВК? • Як диференціювати інфільтрацію та екстравазацію та яка тактика лікаря при виникненні цих ускладнень? • Чи існують абсолютні показання до рутинної заміни ПВК, чи слід керуватися виключно клінічними показаннями? • Які заходи профілактики катетер-асоційованих інфекцій кровотоку є найбільш ефективними згідно з останніми клінічними настановами? Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • 00:00 Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Чи знаєте ви, що 90% медичних справ у судах пов’язані з відсутністю або неналежним застосуванням клінічних протоколів? В Україні не всі клінічні протоколи мають юридичну силу — і важливо знати, які саме. Впровадження нових клінічних протоколів у практику лікаря є не лише медичною, а й юридичною необхідністю. Курс допоможе лікарям та надавачам медичних послуг правильно інтегрувати сучасні рекомендації у свою практику, щоб залишатися ефективними та юридично захищеними. Учасники дізнаються, які клінічні протоколи є обов’язковими до виконання, як уникнути юридичних помилок при оновленні медичної документації, чи можна перетворити закордонні джерела та стандарти на нові клінічні протоколи, як правильно документувати відхилення від протоколу та як уникати типових юридичних помилок. Переваги: навчання у власному темпі у зручний час, доступ до лекцій протягом 1 року, додаткові навчальні матеріали, сертифікат із балами БПР. Сертифікат із балами БПР надається за умови успішного проходження тестування наприкінці курсу — 70% правильних відповідей. Програма заходу • Лекція 1. Нові клінічні протоколи: інструмент чи експеримент • Формат участі: онлайн • Тривалість: 4 академічні години • Кількість балів БПР: 4 Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Онлайн курс PRO: периопераційне ведення хірургічних пацієнтів 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ «PRO периопераційне ведення хірургічних пацієнтів» — комплексний підхід до управління всіма етапами хірургічного лікування, спрямований на оптимізацію результатів, мінімізацію ускладнень та прискорення одужання пацієнтів. Ефективне периопераційне ведення вимагає системного підходу, заснованого на доказовій медицині та мультидисциплінарній взаємодії. У програмі розглядаються: стратифікація ризиків, медикаментозна підготовка (протоколи відміни та збереження препаратів), поетапна підготовка пацієнта (за 1–2 тижні, 1–2 дні та 1–2 години до операції), інтраопераційний моніторинг (волемічний статус, гемодинаміка, антибіотикопрофілактика, терморегуляція) та постопераційні протоколи в перші 72 години, які доведено знижують частоту ускладнень і прискорюють одужання. Захід орієнтований на хірургів, анестезіологів, лікарів інтенсивної терапії та інших фахівців, які прагнуть впровадити сучасні принципи периопераційної медицини у клінічну практику. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Електронний навчальний курс у форматі онлайн тривалістю 5 академічних годин, що надає 5 балів БПР. Програма містить структуровану інформацію про типи акне у різних вікових групах, причини, підходи до діагностики та методи лікування. Додатково розглядаються психологічні аспекти акне та підбір косметичних засобів для підтримки ремісії. Учасники дізнаються про прояви акне у пацієнтів різного віку, лікування в різних вікових групах, особливості акне у дорослих, вплив гормонів, діагностичний підхід та ефективний догляд за шкірою. Навчання відбувається у власному темпі у зручний час. Доступ до лекцій надається протягом 1 року, також доступні додаткові навчальні матеріали та сертифікат із балами БПР. Програма заходу • Лекція 1. Акне новонароджених, інфантильне акне, акне у підлітків. Підходи до лікування — що можна дітям? • Лекція 2. Пізні акне на прийомі у дерматолога • Лекція 3. Акне тарда: вплив гормонів • Лекція 4. Акне тарда. Ефективний догляд за шкірою в період ремісії • Лекція 5. Акне і психічні труднощі Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Онлайн курс УЗД органів черевної порожнини 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ «УЗД органів черевної порожнини є одним із найважливіших методів діагностики захворювань ОЧП, оскільки дозволяє на ранніх етапах виявити найпоширеніші захворювання. Безболісний, безпечний та доступний метод дозволяє проводити моніторинг стану в динаміці, надаючи точні дані для прийняття важливих клінічних рішень. Курс спрямований на поглиблене вивчення нормальної ехоанатомії та УЗ-ознак патологій ОЧП у дорослих і дітей.» Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Часто за «звичайними» циститами може ховатися зовсім інший процес. Один із них – лейкоплакія сечового міхура. Тому, важливо розуміти, як виглядає метаплазія уротелію, на що звертати увагу під час цистоскопії та як працює інсталяційна терапія гіалуроновою кислотою. На цьому заході ви разом з експертом пройдете шлях ведення пацієнтки з лейкоплакією: від первинних скарг і обстежень до аргументованого вибору терапії та оцінювання динаміки. Формат кейс-стаді дасть змогу поставити запитання щодо кожного етапу й уточнити нюанси, які бувають непомітними у звичайних навчальних матеріалах. Після заходу ви матимете чіткі орієнтири для диференційної діагностики, розуміння, коли й навіщо застосовувати інсталяції гіалуронової кислоти, і зможете звірити власний клінічний підхід із досвідом експерта. • 1. Теоретичний блок. Лейкоплакія сечового міхура • Короткий огляд захворювання: епідеміологія, фактори ризику • Патофізіологія процесу метаплазії уротелію • Основні підходи до діагностики (цистоскопія, біопсія, гістологія) • Диференційна діагностика • 2. Кейс-стаді. Практичний досвід лікування пацієнтки з лейкоплакією сечового міхура за допомогою інсталяцій гіалуронової кислоти • Коротка історія хвороби: скарги, анамнез, результати обстежень • Обґрунтування вибору терапії • Схема лікування інсталяціями гіалуронової кислоти (препарати, дози, тривалість) • Динаміка стану пацієнтки, результати повторних досліджень • Обговорення практичних аспектів застосування • 3. Європейський досвід: що кажуть клінічні настанови EAU? • Огляд актуальних рекомендацій Європейської асоціації урологів • Дані клінічних досліджень щодо ефективності гіалуронової кислоти в урологічній практиці • Висновки та практичні поради для лікарів • 4. Q&A: відповіді на запитання учасників, живе обговорення клінічних ситуацій, обмін досвідом та підсумки

Порушення харчової поведінки у немовлят та труднощі переходу від зондового до орального годування є складною мультидисциплінарною проблемою, яка набуває більшого значення зі зростанням виживаності передчасно народжених дітей та пацієнтів із тяжкою неонатальною патологією. Формування навичок годування залежить не лише від соматичного стану дитини, а й від розвитку орально-моторних функцій, сенсорного досвіду та взаємодії з батьками. Відсутність чітких знань щодо механізмів розвитку харчової аверсії та сучасних підходів до її корекції ускладнює прийняття клінічних рішень і може затримувати безпечний перехід до самостійного харчування. На цьому заході ви розглянете механізми формування харчової аверсії, особливості розвитку навичок смоктання, ковтання та дихання, фактори ризику та сучасні підходи до ведення дітей, які потребують ентерального харчування. Ви засвоїте тактику супроводу дитини на зонді, принципи responsive feeding, методи оральної стимуляції, а також критерії готовності до переходу на оральне годування та практичні стратегії його реалізації. Після навчання ви зможете своєчасно виявляти дітей із ризиком розвитку харчової аверсії, оцінювати готовність пацієнта до орального годування та застосовувати сучасні доказові підходи до організації безпечного переходу від зондового до самостійного харчування. • 1. Знайомство з харчовою аверсією • Що таке feeding aversion у немовлят. • Чим відрізняється від “поганого апетиту”. • Чому це мультидисциплінарна проблема. • 2. Формування навички годування у перші місяці життя • Координація смоктання–ковтання–дихання. • Роль сенсорного досвіду. • Значення ранньої взаємодії caregiver–infant. • 3. Чому виникає харчова аверсія • 4. Групи високого ризику розвитку харчової аверсії • 5. Коли і навіщо потрібен зонд • Показання до ентерального годування. • Назогастральний vs гастростома. • Зонд як підтримка безпеки та росту. • 6. Тактика ведення дитини на зонді • Responsive/cue-based feeding. • Non-nutritive sucking. • Оральна стимуляція. • Позиціонування та pacing. • Робота з батьками. • 7. Ознаки готовності до переходу на оральне годування • 8. Стратегії переходу від зондового до орального годування • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Гематурія є клінічним синдромом із широким спектром етіологічних причин: від транзиторних і відносно доброякісних станів до тяжкої урологічної, нефрологічної та онкологічної патології. Вона не є ізольованим лабораторним феноменом – зазвичай це маркер потенційно небезпечного процесу, який потребує чіткої діагностичної стратегії. Своєчасне встановлення джерела кровотечі та правильна маршрутизація пацієнта визначають ефективність подальшого ведення і дають змогу уникнути фатальних наслідків. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до оцінювання пацієнтів із гематурією, зокрема її класифікацію, принципи первинного обстеження та диференційної діагностики між гломерулярними і негломерулярними причинами. Окрім цього, ви проаналізуєте тривожні симптоми, які вимагають онконастороженості, а також алгоритми обстеження із використанням лабораторних та інструментальних методів. Після навчання ви зможете точно оцінювати стан пацієнтів з мікро- та макрогематурією, своєчасно виявляти ознаки ургентних станів чи злоякісних новоутворень і правильно визначати подальшу тактику ведення. • Актуальність проблеми гематурії в клінічній практиці • Поширеність та клінічне значення • Міждисциплінарний підхід: уролог, нефролог, хірург • Коли гематурія є симптомом ургентного стану • Класифікація гематурії та первинне оцінювання пацієнта • Макрогематурія та мікрогематурія • Транзиторна й персистуюча гематурія • Безсимптомна і симптомна гематурія • Анамнез, огляд, базові лабораторні маркери • Гломерулярна та нефрологічна гематурія • Клінічні ознаки гломерулярного походження • Поєднання з протеїнурією, циліндрурією, гіпертензією • Гломерулонефрити, спадкові нефропатії, IgA Nephropathy • Коли направляти до нефролога • Негломерулярна гематурія: урологічні та хірургічні причини • Сечокам’яна хвороба, інфекції, травма • Патологія сечового міхура, простати, уретри • Пухлини сечовидільної системи • Післяопераційна та ятрогенна гематурія • Червоні прапорці та онконастороженість • Безбольова макрогематурія • Рецидивна гематурія у пацієнтів старшого віку • Анемія, втрата маси тіла, затримка сечі • Коли потрібне термінове дообстеження • Топічна та диференційна діагностика • Тристаканна проба та її клінічне значення • Початкова, термінальна, тотальна гематурія • Псевдогематурія: медикаменти, харчові фактори, гемоглобінурія • Типові діагностичні помилки • Сучасний алгоритм обстеження пацієнта з гематурією • Загальний аналіз сечі та мікроскопія осаду • Ultrasound, Computed Tomography Urography, Cystoscopy за показаннями • Лабораторна та інструментальна маршрутизація • Коли потрібна госпіталізація • Клінічні кейси і тактика ведення • Безсимптомна мікрогематурія • Макрогематурія на тлі антикоагулянтів • Гематурія з больовим синдромом • Вибір подальшої тактики та міждисциплінарна взаємодія • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

​Інфекція, спричинена вірусом папіломи людини (ВПЛ), є найпоширенішою вірусною інфекцією, що передається статевим шляхом, і причиною приблизно 5% усіх випадків раку у світі. Окрім раку шийки матки, ВПЛ асоційований із розвитком раку анального каналу, ротоглотки, вульви, піхви і статевого члена, а також з аногенітальними бородавками та передраковими дисплазіями. Найефективнішим методом профілактики ВПЛ-асоційованих патологій є вакцинація: дані численних досліджень показують зниження ризику розвитку цервікальної інтраепітеліальної неоплазії 2–3 ступеня на 99% у разі вакцинації до початку статевого життя. Незважаючи на це, рівень охоплення вакцинацією залишається недостатнім, а лікарі часто зіштовхуються з міфами, недовірою пацієнтів і власною невпевненістю у виборі вакцини й стратегії ведення. У цих умовах роль лікаря полягає не лише в призначенні, а й у грамотній комунікації, яка базується на доказах і знанні сучасних міжнародних рекомендацій. Навчальний захід «Вакцинація проти ВПЛ: стратегії, клінічне значення та практичні аспекти» буде присвячений вивченню сучасних викликів, пов’язаних із ВПЛ-асоційованими захворюваннями, їхнього клінічного значення та ролі профілактики. Учасники детально розглянуть типи вакцин проти ВПЛ, їхній склад, механізм дії, ефективність та профіль безпеки. Окрему увагу буде приділено стратегії впровадження вакцинації в Україні: кого, коли та як вакцинувати відповідно до сучасних рекомендацій. Крім цього, будуть висвітлені поради щодо комунікації з пацієнтами: як переконливо відповідати на сумніви, розвіювати міфи та формувати довіру до вакцинації. Також буде обговорено перспективи майбутнього розширення вакцинального охоплення. • ВПЛ-асоційовані захворювання: сучасні виклики та клінічне значення. • Вакцини проти ВПЛ: типи, склад, механізм дії, ефективність, профіль безпеки. • Стратегія впровадження вакцинації проти ВПЛ в Україні: що, кому, коли і як? • Комунікація з пацієнтом про вакцинацію: як руйнувати міфи та хибні переконання. • Перспективи та майбутні можливості вакцинації проти ВПЛ. • Відповіді на запитання учасників

Це базовий курс для лікарів про основи ефективного медичного інтерв'ю за моделлю Калгарі-Кембридж, у межах якого ви дізнаєтесь про те, як вибудовувати комунікацію з пацієнтами та завоювати їх довіру. Протягом навчання ви дізнаєтесь, що таке Калгарі–Кембриджська модель спілкування та як її застосовувати на практиці, про основні етапи ефективного медичного спілкування, принципи активного слухання та типові помилки, яких слід уникати. Також ви дізнаєтесь, як досягти спільного розуміння та прийняття рішень з пацієнтом, як систематизувати ключову інформацію під час медичного інтерв’ю та як правильно отримати й використати зворотний зв’язок від пацієнта. Даний курс допоможе забезпечити системний підхід до медичних консультацій та підвищити ефективність взаємодії між лікарем та пацієнтом. Програма заходу • БЛОК 1. Базове розуміння про комунікаційну модель Калгарі–Кембридж • БЛОК 2. Етапи ефективного спілкування за моделлю Калгарі–Кембридж • БЛОК 3. Ключові етапи взаємодії лікаря та пацієнта • БЛОК 4. Пояснення та планування: спільне розуміння і прийняття рішень • БЛОК 5. Підсумок, узгодження дій Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Найпоширеніші та найпідступніші. Респіраторні інфекції уражають мільйони людей щороку, поширюючись із блискавичною швидкістю. Вони створюють епідемічну загрозу та можуть стати причиною тяжких ускладнень: пневмонії, дихальної недостатності та навіть загострення хронічних хвороб. Чи знаєте ви шляхи передавання й механізми ураження? Від цього залежить, чи зможете ви запобігти фатальним наслідкам. На цьому заході ви детально розглянете клінічний перебіг респіраторних інфекцій: від грипу, COVID-19 та мікоплазменної пневмонії до паразитарних і бактеріальних уражень дихальних шляхів. Ви дізнаєтесь, як грамотно проводити диференційну діагностику, уникати антибіотикорезистентності, контролювати поширення інфекцій. Після заходу ви будете впевнено діяти у разі тяжких форм респіраторних інфекцій, швидко розпізнавати небезпечні ускладнення та впроваджувати ефективну профілактику. • Епідеміологія та діагностичні виклики: аналіз причин недостатньої діагностики. • Вірусні респіраторні інфекції: грип, COVID-19, поствірусні синдроми. • Бактеріальні атипові інфекції: мікоплазмоз, легіонельоз, орнітоз. • Пневмококова інфекція: недооцінена загроза для дорослих. • Паразитарні респіраторні синдроми: гельмінтози та їхні прояви. • Особливості ГРЗ у вагітних. • Алгоритм ведення часто хворіючих пацієнтів. • Практичні випадки: інтерактивний розбір складних діагнозів. • Відповіді на питання.

Суглобовий біль є однією з найчастіших причин звернення людей до сімейних лікарів. Цей симптом часто приховує серйозні проблеми, і від вашого правильного підходу залежить, чи отримає пацієнт своєчасну діагностику та лікування. Цей захід навчить вас відрізняти остеоартрит від ревматоїдного артриту, правильно інтерпретувати лабораторні та інструментальні дані й будувати чіткий алгоритм ведення пацієнта від першого візиту до направлення до ревматолога. Ви дізнаєтесь, як ідентифікувати червоні прапорці при болю в суглобах, оцінювати ранкову скутість, набряклість та деформації, відрізняти запальний біль від механічного й обирати правильні діагностичні тести. Після лекції ви зможете застосовувати алгоритми стартового менеджменту пацієнта, уникати необґрунтованого призначення гормонів і підвищити свою клінічну настороженість у випадках ранніх проявів ревматичних хвороб. • Червоні прапорці при болю в суглобах: коли діяти негайно • Клінічний портрет пацієнта з остеоартритом • Клінічний портрет пацієнта з ревматоїдним артритом • Диференційна діагностика ОА та РА: головні відмінності в огляді та скаргах • Лабораторна та інструментальна діагностика (розгляд основних аналізів (ШОЕ, СРБ, РФ, АЦЦП), аналіз рентгенограм) • Алгоритм дій лікаря: від підозри до обґрунтованого скерування до ревматолога • Розбір клінічних випадків: від простого до складного • Стартова терапія та головна помилка: чому не варто призначати гормони до встановлення діагнозу та як допомогти пацієнту • Відповіді на запитання учасників

​Синдром гострого живота у дітей є поширеною причиною звернень по невідкладну допомогу, і водночас є однією з найпідступніших, оскільки дитяча клінічна картина часто не має класичних проявів: біль може бути слабко вираженим, змінювати локалізацію або поєднуватися з неспецифічними симптомами, наприклад нудота, діарея чи субфебрилітет. Це створює ризик пропустити ургентну патологію на ранньому етапі, зокрема інвагінацію, перекрут яєчка або апендицит, які нерідко маскуються під звичайну ГРВІ чи гастроентерит. Запізніле розпізнавання хірургічної патології в дитячому віці може мати тяжкі ускладнення: перитоніт, втрата органа та інші критичні стани. Лікар має не лише помічати «тривожні дзвіночки», а й опанувати чіткі алгоритми дій: коли спостерігати, коли обстежувати, а коли негайно скерувати до хірурга. Особливо це важливо в умовах первинної ланки або приймального покою, де перше рішення приймається швидко, а ціна помилки – висока. Завдяки системному підходу до оцінювання стану дитини з болем у животі можна мінімізувати діагностичні помилки й вчасно надати допомогу. Навчальний майстер-клас «Гострий живіт у дітей: коли симптоми ведуть до операційної» буде присвячений вивченню основних причин гострого живота у дітей як міждисциплінарної клінічної проблеми. Учасники розглянуть особливості перебігу апендициту в дитячому віці, а також прояви інвагінації кишківника й важливості своєчасної діагностики такого стану. Крім цього, будуть детально висвітлені такі проблеми: мезаденіт, гастроентерити та інші «псевдохірургічні» стани, що потребують диференційної діагностики. У програму також входить огляд типових і нетипових сценаріїв у разі черевної травми, вроджених пахових кил, урахуса, дуктус омфалоентерікус та перекруту яєчка. Учасники ознайомляться з ефективними алгоритмами дій і діагностичними стратегіями в умовах невизначеності. Наприкінці навчання будуть проаналізовані поширені клінічні помилки, що допоможе закріпити практичні навички й уникати подібних ситуацій у майбутньому. • Гострий живіт у дітей як міждисциплінарний виклик. • Апендицит: класика, яка часто «не класична у дітей». • Інвагінація: швидкість діагностики вирішує все. • Мезаденіт та інші «псевдохірургічні» причини болю. • Черевна травма: прихована небезпека. • Вроджені пахові кили, перекрут яєчка, урахус, дуктус омфалоентерікус: «забуті» джерела болю або чому треба було вчити ембріологію. • Алгоритми диференційної діагностики і стратегія дій. • Клінічні помилки та нетипові сценарії: навчаємось на реальному досвіді. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Кандидозні інфекції є однією з найскладніших проблем у неонатальній практиці, особливо в умовах інтенсивної терапії новонароджених. Діти з екстремально низькою масою тіла, передчасно народжені, а також ті, хто перебуває на тривалому курсі антибіотикотерапії, мають значно підвищений ризик розвитку інвазивного кандидозу. Ця інфекція асоціюється з високим рівнем смертності й тяжкими ускладненнями, як-от ураження ЦНС, очей і тяжкі системні порушення. Виклики у веденні таких пацієнтів посилюються через зростання резистентності до флуконазолу й інших антимікотиків, що вимагає більш зваженого підходу до емпіричної та таргетної терапії. Крім того, кандидоз часто маскується під інші інфекційні стани або сепсис, що ускладнює своєчасну діагностику. Необхідно запроваджувати мультидисциплінарний підхід до контролю за цією інфекцією, зокрема раннє мікробіологічне тестування, оцінювання факторів ризику та вдосконалення інфекційного контролю. Навчальний майстер-клас «Кандидозні інфекції у новонароджених» буде присвячений вивченню клінічного значення кандидозних інфекцій у немовлят та їхньої актуальності в умовах сучасної неонатології. Учасники детально розглянуть групи ризику, типи кандидозу й частоту виникнення цих інфекцій. Будуть проаналізовані чинники, які сприяють розвитку інфекції, зокрема роль вертикального та нозокоміального передавання. Окрему увагу буде приділено патогенезу кандидозу відповідно до незрілості імунної системи новонароджених і формування біоплівок. Також будуть висвітлені доказові підходи до лікування, зокрема вибір антимікотиків та моніторинг терапії. • Вступ: клінічне значення кандидозу в новонароджених • Чому тема важлива саме зараз: сучасні виклики неонатології • Групи ризику: передчасно народжені, діти з катетерами, після антибіотикотерапії • Види кандидозних інфекцій: шкірні, слизові, інвазивні форми • Епідеміологія та фактори ризику • Частота кандидозу в різних неонатальних популяціях • Основні чинники ризику: перинатальні, госпітальні, медикаментозні • Роль вертикальної та нозокоміальної трансмісії • Патогенез кандидозної інфекції у новонароджених • Механізми колонізації та інвазії • Особливості імунної відповіді новонародженого • Біоплівки, антибіотик-асоційований дисбаланс • Клінічні форми та прояви кандидозу • Шкірно-слизові ураження • Ураження сечостатевої, респіраторної систем • Кандидемія та інвазивний кандидоз: ознаки, перебіг, ускладнення • Сучасні підходи до діагностики • Клінічні критерії, лабораторна верифікація • Мікроскопія, культуральні дослідження, ПЛР • Роль біомаркерів (β-D-глюкан, маннан) у ранній діагностиці • Лікування кандидозу в новонароджених: доказові стратегії • Принципи вибору антимікотика: азоли, амфотерицин B, ехінокандини • Особливості дозування в неонатальному періоді • Моніторинг ефективності й безпеки терапії • Профілактика кандидозних інфекцій у відділеннях новонароджених • Профілактичне застосування антимікотиків • Контроль за антибіотикотерапією • Інфекційний контроль, гігієна рук, догляд за катетерами • Клінічні кейси та алгоритми дій • Аналіз реальних клінічних ситуацій • Обговорення помилок, варіанти рішень • Розроблення покрокових алгоритмів ведення пацієнта • Запитання та відповіді

Даний Курс БПР присвячений темі ведення пацієнтів з безпліддям. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобувають навички диференційної діагностики різних форм чоловічого та жіночого безпліддя, вибору оптимальної тактики лікування — від консервативної терапії до ДРТ, а також персоналізації протоколів контрольованої оваріальної стимуляції (КОС). Розглядаються клінічні протоколи ведення пацієнток з ендометріозом, СПКЯ та зниженим оваріальним резервом, сучасні підходи до діагностики та корекції чоловічого фактора безпліддя. Окрему увагу приділено показанням та інтерпретації результатів преімплантаційного генетичного тестування (ПГТ), оцінці та підготовці ендометрію до імплантації ембріона, веденню пацієнтів з повторними невдачами імплантації та звичним невиношуванням. Також вивчаються аспекти психологічного супроводу та консультування пар на етапах лікування безпліддя. Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Застосування модифікованих критеріїв Дюка для верифікації діагнозу інфекційного ендокардиту. 2. Інтерпретація даних трансторакальної та черезстравохідної ехокардіографії для виявлення вегетацій, абсцесів та клапанної недостатності. 3. Вибір оптимальної емпіричної та етіотропної антибактеріальної терапії з урахуванням профілю чутливості збудника. 4. Стратифікація ризиків та визначення показань до ургентного та планового хірургічного втручання. 5. Ведення пацієнтів з ускладненнями: тромбоемболічними подіями, гострою серцевою недостатністю, перивальвулярними абсцесами. 6. Алгоритми діагностики та лікування пацієнтів з культура-негативним ендокардитом. 7. Застосування принципів антибіотикопрофілактики інфекційного ендокардиту у групах високого ризику. 8. Особливості менеджменту пацієнтів із протезним ендокардитом та ендокардитом, асоційованим з імплантованими електронними пристроями. Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

​Нестерильний інструмент – один із головних шляхів передавання внутрішньолікарняних інфекцій, які залишаються серйозною проблемою сучасної клінічної практики. Медичні сестри відповідають за підготовку, оброблення та контроль стерильності інструментів, і саме їхні дії значною мірою визначають безпеку інвазивних втручань. Недотримання стандартів стерильності може призвести до інфекційних ускладнень, спалахів у стаціонарі та навіть летальних наслідків. Помилки під час стерилізації інструментів є не тільки порушенням протоколів, а й ризиком для здоров’я як пацієнтів, так і самого персоналу. Алергічні реакції, ураження шкіри й слизових, післяопераційні ускладнення, зростання резистентності збудників – усе це наслідки недосконалих або формальних дій. Знання процесів стерилізації, нормативної бази та практичних алгоритмів є обов’язком кожної медичної сестри. Навчальний майстер-клас «Стерильний стандарт: всі тонкощі обробки інструментів для медсестер» буде присвячений вивченню сучасних підходів до очищення, дезінфекції та стерилізації медичних інструментів у закладах охорони здоров’я. Учасники детально розглянуть різні методи обробки та їх застосування залежно від типу інструментарію. Буде висвітлено поняття антисептики, види забруднень та їхній вплив на ефективність стерилізації, а також типові помилки, які призводять до порушення санітарно-протиепідемічного режиму. Детально розглядатимуться практичні навички: від підготовки інструментів до контролю якості стерильного матеріалу. Також будуть висвітлені алгоритми дій у разі виявлення порушень або під час перевірок. • Вступна частина • Короткий огляд важливості правильного оброблення інструментів • Теоретичний блок • Основні поняття: дезінфекція, стерилізація, антисептика • Види забруднень та їхній вплив на якість обробки • Огляд сучасних нормативних документів та стандартів • Практичний блок • Інструкція з очищення, дезінфекції та стерилізації інструментів • Робота з різними типами інструментів (металеві, пластикові, багаторазові, одноразові) • Виявлення й усунення типових помилок • Відповіді на запитання

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Застосовувати валідовані діагностичні критерії інсомнії (МКХ-11, DSM-5) для пацієнтів різних вікових груп. 2. Проводити диференційну діагностику між первинними та вторинними розладами сну у дітей та дорослих. 3. Інтерпретувати дані клінічних анкетувань, актиграфії та полісомнографії для верифікації діагнозу. 4. Розробляти індивідуалізовані плани корекції безсоння, включаючи методи когнітивно-поведінкової терапії (КПТ-І). 5. Застосовувати алгоритми фармакотерапії інсомнії з урахуванням віку, коморбідності та профілю безпеки препаратів. 6. Впроваджувати стратегії корекції поведінкової інсомнії у немовлят та дітей раннього віку. 7. Консультувати пацієнтів та їхніх батьків щодо принципів гігієни сну. 8. Ідентифікувати “червоні прапорці”, що вимагають направлення до вузькопрофільних спеціалістів (сомнолога, психіатра). 9. Застосовувати валідовані скринінгові шкали (PHQ-9, HADS, індекс тяжкості інсомнії) для об’єктивізації стану пацієнта. 10. Проводити диференційну діагностику між первинною інсомнією та інсомнією як симптомом депресивного розладу. 11. Розробляти індивідуалізовані плани лікування, що поєднують фармакотерапевтичні та немедикаментозні підходи. 12. Здійснювати обґрунтований вибір антидепресантів з урахуванням їхнього впливу на архітектоніку сну (седативні, активуючі). 13. Оцінювати доцільність та ризики призначення гіпнотиків, запобігати розвитку залежності та поліпрагмазії. 14. Консультувати пацієнтів щодо принципів гігієни сну та елементів когнітивно-поведінкової терапії інсомнії (КПТ-І). 15. Визначати клінічні маркери та “червоні прапорці” для своєчасного направлення пацієнта до психіатра. Програма заходу • Заняття №1: Безсоння у немовлят, дітей та дорослих – діагностика та алгоритм корекції • Ключові діагностичні критерії для верифікації розладів сну у немовлят та дітей дошкільного віку. • Диференціація поведінкової інсомнії дитинства від органічних причин порушення сну. • Алгоритм вибору терапевтичної тактики при хронічній інсомнії у дорослих: КПТ-І vs фармакотерапія. • Особливості застосування мелатоніну та інших снодійних препаратів у педіатричній практиці. • Ведення пацієнтів з коморбідною інсомнією на тлі психічних і соматичних захворювань. • Клінічні випадки, у яких полісомнографія є обов’язковим методом дослідження. • Сучасні немедикаментозні методи корекції циркадних порушень сну. • “Червоні прапорці” при скаргах на безсоння, що вимагають негайного дообстеження. • Заняття №2: Депресія і безсоння у практиці сімейного лікаря • Патогенетичні механізми, що об’єднують депресивні розлади та інсомнію. • Клінічне розмежування інсомнії як провідного симптому депресії від первинного розладу сну. • Діагностичні інструменти для амбулаторного прийому. • Алгоритм вибору стартової фармакотерапії: седативні антидепресанти vs СІЗЗС. • Місце бензодіазепінових та небензодіазепінових снодійних у терапії пацієнтів з депресією. • Елементи КПТ-І, які може імплементувати сімейний лікар без спеціалізованої психотерапевтичної підготовки. • Тактика ведення пацієнтів з депресією та супутньою гіперсомнією. • Соматичні захворювання, що можуть імітувати клінічну картину коморбідної депресії та інсомнії. • Критерії ефективності терапії та тактика при частковій або повній відсутності відповіді на лікування. • Конспект до заняття. • Клінічні задачі до заняття. • Опитування до курсу. • Тестування БПР до курсу. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Фертильність можна зберегти навіть попри складні життєві виклики. Жінки відкладають материнство, зростає кількість пацієнтів з онкологічними захворюваннями репродуктивного віку – і саме від лікаря залежить, чи буде можливим майбутнє материнство. На цьому заході ви отримаєте чіткі алгоритми оцінювання оваріального резерву, підходи до консультації пацієнтів з різними клінічними ситуаціями, а також сучасні стратегії збереження фертильності перед програмою ЕКЗ або до початку лікування онкогінекологічних захворювань. Після лекції ви зможете впевнено консультувати жінок із пізнім репродуктивним віком, низьким АМГ, синдромом передчасного виснаження яєчників та онкопатологіями, вибирати оптимальну стратегію кріозбереження і правильно планувати втручання для досягнення найкращого ефекту. • Актуальність теми збереження фертильності саме зараз • Вплив віку на якість ооцитів • Можливості збереження фертильності у пацієнтів з онкологією • Що впливає на успіх? • Сучасні можливості збереження фертильності: ооцити, ембріони, тканина яєчника, сперматозоїди • Відповіді на запитання учасників

Даний курс БПР присвячений темі лейкопенії та лейкоцитозу. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть наступні навички: Інтерпретація гемограми з лейкоцитарною формулою на основі сучасних клінічних настанов. Диференційна діагностика між реактивними змінами (інфекційними, запальними, медикаментозними) та неопластичними процесами. Побудова покрокового діагностичного алгоритму для пацієнта з лейкопенією або лейкоцитозом. Ідентифікація клініко-лабораторних «червоних прапорців», що вказують на високий ризик гемобластозу. Визначення чітких критеріїв та показань для термінового скерування пацієнта до гематолога/онколога. Оцінка морфології клітин периферичної крові та її діагностична цінність. Тактика ведення пацієнтів з медикаментозно-індукованими цитопеніями/цитозами. Програма заходу • Заняття №1 • Які референтні та критичні значення лейкоцитів та їх субпопуляцій вимагають негайних клінічних дій? • Як диференціювати лейкемоїдну реакцію від дебюту хронічного мієлоїдного лейкозу? • Який діагностичний алгоритм при персистуючій нейтропенії неясного генезу в амбулаторній практиці? • Які лікарські засоби найчастіше спричиняють клінічно значущі зміни у лейкоцитарній формулі? • Які абсолютні показання до проведення стернальної пункції та/або трепанобіопсії кісткового мозку? • Як інфекційний мононуклеоз та інші вірусні інфекції можуть імітувати гострий лейкоз? • Яка роль та показання до призначення проточної цитометрії периферичної крові? • Які морфологічні зміни лейкоцитів у мазку крові (тільця Ауера, клітини Боткіна-Гумпрехта) є патогномонічними для онкогематології? • Чи є абсолютний лімфоцитоз у пацієнта похилого віку безумовним показанням для виключення хронічного лімфолейкозу? • Заняття №2: Лейкопенії в практиці сімейного лікаря • Який діагностичний алгоритм дій сімейного лікаря при вперше виявленій лейкопенії у дорослого пацієнта? • Які лікарські засоби найчастіше спричиняють розвиток медикаментозної лейкопенії і яка тактика її ведення? • Як диференціювати доброякісну етнічну нейтропенію від патологічних станів? • Які клініко-лабораторні критерії дозволяють запідозрити мієлодиспластичний синдром (МДС) на етапі первинної ланки? • Які абсолютні показання до скерування пацієнта з лейкопенією на консультацію до гематолога та проведення стернальної пункції? • Як відрізнити реактивну лімфопенію на тлі вірусної інфекції від дебюту імунодефіцитного стану або лімфопроліферативного захворювання? • Яка роль інструментальних методів (УЗД органів черевної порожнини) в первинній діагностиці причин лейкопенії? • Чи існують специфічні патерни змін у гемограмі, що вказують на вроджений характер нейтропенії? • 01:42:08 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера