Заходи БПР для медсестер 2026

1.Ультразвукове дослідження молочної залози для початківців, акцент на діагностику доброякісних утворень 2.УЗД молочних залоз для початківців.Діагностика лактаційних, запальних та постопераційних змін 3.УЗД молочних залоз- практичний майстер-клас на моделі 4.Застосування системи BIRADS в УЗД молочних залоз 6. Відповіді від спікера на основні питання по курсу 5.Тестування БПР

1.Лекційна частина: Нормативно-правова база. Ключові зміни у Календарі профілактичних щеплень з 2026 р. Техніка проведення щеплень Шляхи введення та поєднання вакцин Протипокази до проведення щеплень - Несприятливі події після імунізації (НППІ) Невідкладна допомога при НППІ Структура та принципи роботи системи «холодового ланцюга» Нові вимоги до збирання, сортування та утилізації медичних відходів у кабінеті щеплень 2.Підсумкове тестування

Рентгенограма в ургентній медицині часто є першим інструментом швидкої діагностики. В умовах обмеженого часу, ресурсів та відсутності доступу до більш складних візуалізаційних методів саме базова рентгенологічна інтерпретація визначає подальшу тактику ведення пацієнта. Від здатності лікаря розпізнати основні патологічні зміни залежить своєчасність прийняття рішень, а в деяких випадках і прогноз життя пацієнта. На цьому заході ви розглянете базові рентгенологічні патерни, з якими лікар найчастіше стикається в ургентній практиці. Ви опануєте алгоритм розпізнавання червоних прапорців, навчитеся диференціювати пневмоторакс, гідроторакс, ателектаз, ознаки вільного газу в черевній порожнині, кишкову непрохідність, травматичні ураження скелета й наявність сторонніх тіл, а також уникати типових діагностичних помилок. Після навчання ви зможете швидко і структуровано аналізувати рентгенограми в умовах невідкладної допомоги, визначати тяжкість стану пацієнта і приймати обґрунтовані клінічні рішення щодо подальшої тактики лікування або маршрутизації. • Вступ • Пошук "Red Flags" на ОГК • Пневмоторакс та напружений пневмоторакс • Гемоторакс + особливості у положенні лежачи • Сторонні тіла та трубки • Абдомінальний та тазовий хаос: пневмоперитонеум, кишкова непрохідність, нестабільний таз • Приховані травми хребта та кінцівок • Кейси та демонстрація знімків з приймального відділення • Висновки та алгоритм дій • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Лікарі здобудуть навички класифікації кропив’янки за етіологією та тривалістю, проведення диференційної діагностики між істинною кропив’янкою, уртикарним васкулітом, мастоцитозом і спадковим ангіонабряком. У програмі передбачено застосування провокаційних тестів, інтерпретацію лабораторних даних, виявлення «червоних прапорців», використання покрокових терапевтичних алгоритмів згідно з міжнародними рекомендаціями та раціональний вибір H1-антигістамінних препаратів ІІ покоління. Учасники опрацюють призначення терапії у складних клінічних випадках, зокрема із застосуванням омалізумабу та циклоспорину, корекцію супутніх станів, невідкладну допомогу при ангіонабряку з ознаками набряку гортані та підбір безпечної антигістамінної терапії для вагітних. Програма заходу • Заняття №1 • 02:07:35 • Патогенетичні механізми IgE-опосередкованої та неімунної (псевдоалергічної) кропив’янки. • Клінічна та гістологічна диференційна діагностика хронічної спонтанної кропив’янки й уртикарного васкуліту. • Діагностичний алгоритм для пацієнта з уперше виниклою кропив’янкою у віці після 40 років. • Показання, ризики та правові аспекти чотирикратного підвищення дози H1-антигістамінних препаратів ІІ покоління. • Роль фактора активації тромбоцитів у патогенезі та препарати, що впливають на цей шлях. • Ведення пацієнта з холодовою кропив’янкою, рефрактерною до стандартної терапії. • Діагностичні критерії та специфічні підходи до лікування спадкового ангіоневротичного набряку. • Механізм дії та місце омалізумабу в терапевтичному алгоритмі хронічної ідіопатичної кропив’янки. • Клінічне значення гельмінтозів у патогенезі хронічної кропив’янки та підходи до їх лікування. • Вибір антигістамінних препаратів ІІ покоління для лікування кропив’янки у вагітних згідно з категоріями ризику FDA. • Роль елімінаційної дієти, виключення гістамінолібераторів і продуктів з високим вмістом гістаміну. • Заняття №2 • Сучасні уявлення про патогенетичні механізми хронічної спонтанної кропив’янки та роль аутоімунних процесів. • Клінічні ситуації для розширеного лабораторного обстеження пацієнта. • Алгоритм діагностики та лікування індукованих кропив’янок: холодової, сонячної, дермографічної. • Критерії та терміни переходу на наступні кроки терапії згідно з гайдлайнами EAACI/GA²LEN/EDF/WAO. • Визначення оптимальної дози та тривалості застосування неседативних Н1-антигістамінних препаратів. • Місце омалізумабу та інших біологічних препаратів у лікуванні рефрактерної хронічної кропив’янки. • Ведення пацієнтів із кропив’янкою та супутнім ангіоневротичним набряком. • Доказові дані щодо ефективності дієтичних обмежень при хронічній кропив’янці. • Конспекти до занять. • Клінічні задачі до занять. • Опитування до курсу. • Тестування БПР до курсу. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Інтерпретувати роль ендотеліальної дисфункції, запалення, оксидативного стресу та кальцифікації у патогенезі судинної ригідності. 2. Застосовувати та аналізувати дані неінвазивних методів оцінки артеріальної жорсткості, зокрема каротидно-феморальної швидкості поширення пульсової хвилі (ШППХ). 3. Оцінювати параметри центральної гемодинаміки, включаючи центральний аортальний тиск та індекс аугментації, для стратифікації ризику. 4. Диференційовано підходити до вибору антигіпертензивних препаратів (іАПФ, БРА, антагоністи кальцію) з доведеним позитивним впливом на еластичність судинної стінки. 5. Розробляти персоналізовані стратегії лікування, спрямовані на одночасну корекцію артеріального тиску та показників судинної жорсткості. 6. Інтегрувати оцінку артеріальної жорсткості в алгоритм ведення пацієнтів з резистентною та ізольованою систолічною гіпертензією. Питання, що розглядаються: молекулярно-генетичні детермінанти підвищеної схильності до розвитку раннього судинного старіння та артеріальної жорсткості. Клінічне значення розбіжності між показниками брахіального та центрального аортального тиску у пацієнтів з артеріальною гіпертензією. Методи оцінки жорсткості судинної стінки, валідні та відтворювані для використання у рутинній клінічній практиці. Докази переваг певних комбінацій антигіпертензивних препаратів щодо впливу на швидкість поширення пульсової хвилі. Роль статинів, антидіабетичних та антиагрегантних препаратів у модуляції артеріальної жорсткості незалежно від їх основного ефекту. Доцільність використання цільових показників артеріальної жорсткості, зокрема ШППХ <10 м/с, як критерію ефективності терапії артеріальної гіпертензії. Немедикаментозні втручання, зокрема аеробні навантаження та дієта DASH, щодо зниження ригідності артеріальної стінки. Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Онлайн курс PRO: загальна анестезія 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Курс PRO «загальна анестезія» стане чудовим вибором для вивчення принципів та сучасних рекомендацій щодо проведення загальної анестезії. У програмі охоплено ключові аспекти, зокрема базові компоненти загальної анестезії, питання моніторингу, періопераційну ШВЛ та інгаляційну анестезію, а також періопераційну інфузійну підтримку. Курс буде корисний як для молодих спеціалістів, так і для досвідчених лікарів, які прагнуть оновити свої знання відповідно до актуальних світових рекомендацій. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Цей курс допомагає перетворити невідкладну допомогу з набору окремих знань на зрозумілу командну дію. Учасники розберуть, як організувати перші хвилини при погіршенні стану пацієнта: хто оцінює ABCDE, хто викликає допомогу, хто готує дефібрилятор, кисень, венозний доступ, препарати та документи для передачі. Окремий акцент зроблено на клініках без реанімаційного відділення: курс не передбачає, що команда має інтенсивістські ресурси. Навпаки, він навчає працювати з реальним мінімумом – базовим обладнанням, чітким алгоритмом, візком невідкладної допомоги, чек-листами і вчасною ескалацією. Програма охоплює найважливіші сценарії, які мають бути відпрацьовані до автоматизму: зупинка серця, СЛР і дефібриляція; дихальні шляхи та гостра дихальна недостатність; анафілаксія; гіпотензія, шок, кровотеча і сепсис; судоми, кома, гіпоглікемія та токсичність. Після проходження курсу команда має отримати не лише теоретичне розуміння, а й готову логіку дій: як зібрати людей, як говорити вголос, як документувати подію, як контролювати час і як передати пацієнта так, щоб наступна команда отримала всю критично важливу інформацію. БПР: курс у процесі реєстрації. Кількість балів буде додана після внесення заходу до системи БПР. Програма заходу • Модуль 1 — Командний алгоритм ABCDE і виклик допомоги: оцінка Airway, Breathing, Circulation, Disability, Exposure; ролі в команді; тривожна кнопка або виклик 103; візок невідкладної допомоги; чек-лист; підготовка до передачі пацієнта. • Модуль 2 — Зупинка серця, СЛР і дефібриляція: розпізнавання зупинки кровообігу, якісні компресії, вентиляція, AED/дефібрилятор, безпечна робота з розрядом, мінімізація пауз і командна комунікація під час реанімації. • Модуль 3 — Дихальні шляхи і гостра дихальна недостатність: кисень, позиціонування, аспірація, маскова вентиляція, мішок Амбу, бронхоспазм, аспіраційний синдром, важка інтубація та сценарій «не можу інтубувати/не можу вентилювати». • Модуль 4 — Анафілаксія і гострі алергічні реакції: раннє розпізнавання анафілаксії, адреналін як препарат першої лінії, інфузія, бронхоспазм, моніторинг, повторна оцінка та рішення про переведення. • Модуль 5 — Шок, гіпотензія, кровотеча і сепсис: оцінка перфузії, венозний доступ, інфузійна терапія, контроль кровотечі, ранні ознаки сепсису, стартова антибактеріальна логіка, підготовка до транспортування. • Модуль 6 — Судоми, кома, глікемічні порушення і токсичність: безпечне положення пацієнта, бензодіазепіни при судомах, кома невідомої етіології, гіпоглікемія, кетоацидоз, антидоти, LAST-синдром і медикаментозна токсичність. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Сучасний курс для лікарів різних спеціальностей. Як діяти під час виникнення невідкладного стану на амбулаторному прийомі чи в денному стаціонарі? При проходженні курсу Ви отримаєте чіткий алгоритм дій та маршрут пацієнта при виникненні найчастіших невідкладних станів. На курсі ви: ✔️ дізнаєтесь чому важливо вчасно запідозрити гостру патологію та знати маршрут пацієнта при цьому; ✔️ отримаєте алгоритм дій при гіпертензивному кризі; ✔️ освоїте діагностичні особливості гострого коронарного синдрому та аритмій та маршруту пацієнта при даній ситуації; ✔️ розберете ключові аспекти виникнення гострої дихальної недостатності та методи відновлення прохідності дихальних шляхів; ✔️ отримаєте знання про травмованого пацієнта та сортувальну систему при масових випадках; ✔️ розберете клінічні аспекти "шокових пацієнтів". Програма заходу • БЛОК 1. Менеджмент пацієнта із проблемами серця • БЛОК 2. Менеджмент пацієнта із проблемами дихання • БЛОК 3. Менеджмент травмованого пацієнта • БЛОК 4. "Шокові пацієнти" Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Педіатрична реабілітація потребує не лише набору окремих терапевтичних методик, а системного розуміння механізмів нейропластичності та їх практичного застосування в клінічній роботі. Збільшення кількості дітей із наслідками перинатального ураження нервової системи, розладами моторного розвитку, аутизмом, генетичними синдромами та нейром’язовими захворюваннями формує потребу в доказово обґрунтованих підходах до раннього втручання та довгострокового супроводу. Водночас існує проблема пізнього виявлення порушень розвитку й побудови реабілітаційних програм без зважання на основні принципи нейропластичності: повторюваність, специфічність завдань, сенсорний досвід, мотивація дитини й активне залучення родини. На цьому заході ви навчитесь інтегрувати сучасні принципи нейропластичності в щоденну практику педіатричної реабілітації. Ви розглянете етапи формування нервової системи дитини, механізми становлення руху та роль моторного розвитку в когнітивному й соціальному функціонуванні. Також ви дізнаєтеся про критичні періоди розвитку мозку, «вікно можливостей» для втручання, вплив сенсорного середовища і стресу на нейророзвиток. Після навчання ви зможете своєчасно виявляти ранні ознаки порушень, будувати реабілітаційні програми відповідно до принципів нейропластичності й формувати прогнозовані функціональні результати у дітей з неврологічними й нейророзвитковими порушеннями. • Сучасні виклики педіатричної реабілітації: чому тема нейропластичності є критично важливою. Значення мультидисциплінарного підходу в педіатричній реабілітації. • Формування руху та організація нервової системи дитини. • Етапи розвитку нервової системи у дитячому віці. • Як формується рух: взаємодія мозку, сенсорної системи та опорно-рухового апарату. • Моторний розвиток як основа когнітивного та соціального розвитку. • Нормальні етапи моторного розвитку й червоні прапорці порушень. • Нейропластичність: базові механізми та основні принципи. • Поняття нейропластичності та її роль у розвитку дитини. • Критичні періоди розвитку мозку. • Основні принципи нейропластичності. • Фактори, що впливають на нейропластичність у дитячому віці. • Вік дитини та “вікно можливостей” для втручання. • Сенсорний досвід і середовище розвитку. • Вплив болю, стресу, депривації та госпіталізації. • Роль родини, гри та мотивації у формуванні нових навичок. • Сон, харчування й фізична активність як компоненти нейророзвитку. • Розвиток дитини: основні сфери, затримка розвитку та моніторинг. • Основні сфери розвитку. • Затримка розвитку: визначення, причини та клінічні прояви. • Скринінг та моніторинг розвитку дитини у практиці лікаря. • Інструменти раннього виявлення порушень. • Практичне застосування принципів нейропластичності у педіатричній реабілітації. • Побудова реабілітаційних цілей відповідно до віку та функціональних потреб дитини. • Моторне навчання та повторювані функціональні активності. • Сенсорно-орієнтовані підходи у реабілітації. • Інтеграція гри у терапевтичний процес. • Формування домашніх програм та залучення батьків. • Клінічні кейси та практичні алгоритми роботи. • Аналіз клінічних випадків дітей з різними порушеннями розвитку. • Типові помилки у реабілітаційних підходах. • Побудова індивідуального маршруту реабілітації. • Практичні рекомендації для щоденної клінічної роботи лікаря та реабілітаційної команди. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації). • Оцінювання здобутих знань.

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Застосовувати алгоритми диференційної діагностики вірусних геморагічних гарячок на догоспітальному та госпітальному етапах. 2. Інтерпретувати клініко-лабораторні дані для своєчасної ідентифікації підозрілих випадків. 3. Оцінювати епідеміологічний анамнез пацієнтів з гарячкою неясного ґенезу, враховуючи ендемічні зони. 4. Визначати тактику ведення пацієнтів на основі принципів інтенсивної підтримуючої терапії. 5. Впроваджувати стандартизовані заходи інфекційного контролю та біобезпеки при веденні пацієнтів з підозрою на хворобу Марбург. Програма заходу • Яка етіологія, таксономія та життєвий цикл вірусу Марбург? • Які сучасні дані щодо епідеміології, природних резервуарів та шляхів передачі інфекції? • Патогенетичні механізми розвитку системної запальної відповіді, геморагічного синдрому та поліорганної недостатності. • Клінічна картина та стадійність перебігу: від інкубаційного періоду до критичної фази. • Які методи лабораторної діагностики (ПЛР, ІФА) є референтними для верифікації діагнозу? • Принципи інтенсивної терапії та підтримуючого лікування: контроль гемодинаміки, водно-електролітного балансу, корекція коагулопатії. • Які заходи постконтактної профілактики та інфекційного контролю є ефективними? • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Фізична реабілітація після переломів верхніх кінцівок може виявитись не рутинною практикою, а справжнім випробуванням. Одна помилка стає причиною тривалого обмеження рухливості внаслідок стійких контрактур і порушення функції кисті чи плеча. Ризик втрати працездатності робить цю тему важливою для спеціалістів. На цьому заході ви розглянете сучасні методи фізичної терапії та принципи мультидисциплінарного підходу, навчитеся планувати реабілітацію залежно від типу перелому і стадії відновлення. Ви будете ефективно застосовувати фізіопроцедури та допоміжні засоби, а також впевнено планувати програми відновлення вдома. Після навчання ви зможете швидко оцінювати стан пацієнта, вибирати оптимальні методи і протоколи реабілітації та повертати пацієнтів до повноцінного життя швидко і безболісно. • Класифікація переломів верхніх кінцівок. • Цілі та періоди реабілітації у разі переломів верхніх кінцівок залежно від виду ушкодження. • Методи фізичної реабілітації у разі переломів та тривалої іммобілізації верхніх кінцівок. • Особливості призначення та застосування фізіопроцедур. • Допоміжні засоби для проведення реабілітації верхніх кінцівок. • Програми реабілітації в домашніх умовах. • Кейси та власний досвід. • Відповіді на запитання • Обговорення матеріалу (презентації) • Оцінювання здобутих знань

Лікарі здобудуть навички оцінювання ризиків цереброваскулярних ускладнень у пацієнтів з артеріальною гіпертензією на основі клінічних та інструментальних даних. Інтерпретація даних нейровізуалізації (МРТ, КТ) для виявлення структурних змін головного мозку, асоційованих з гіпертензією. Застосування сучасних класифікацій та діагностичних критеріїв для верифікації гіпертензивної енцефалопатії та судинної когнітивної дисфункції. Диференціація патогенетичних варіантів ураження головного мозку при артеріальній гіпертензії, включаючи ураження дрібних та великих судин. Оптимізація вибору антигіпертензивної терапії з урахуванням її впливу на церебральну гемодинаміку та когнітивні функції пацієнта. Розроблення індивідуалізованих програм первинної та вторинної профілактики ішемічного та геморагічного інсульту у хворих на гіпертензію. Ідентифікація та ведення пацієнтів з гіпертонічними кризами, що ускладнились гострою гіпертензивною енцефалопатією. Програма заходу • Заняття • Тривалість заняття: 28:50 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Соціальна тривожність у підлітків часто маскується під соматичні скарги – головний та абдомінальний біль, «панічні стани» або загальну слабкість – через що пацієнт проходить тривалий маршрут між педіатрією, неврологією та гастроентерологією. У поєднанні з впливом дистанційного навчання та соціальної ізоляції це формує умови для хронізації симптомів і вторинної психопатології. Відсутність раннього розпізнавання призводить до фрагментарної діагностики, нецільової терапії та втрати часу, що підсилює уникальну поведінку й соціальне функціональне обмеження. На цьому заході ви навчитеся розпізнавати клінічні прояви соціальної тривожності у підлітків, проводити диференційну діагностику з депресією, розладами адаптації та РАС, а також застосовувати сучасні підходи до скринінгу й клінічного інтерв’ю відповідно до DSM-5-TR та ICD-11. Ви дізнаєтеся про нейробіологічні механізми тривоги, вплив стресу на когнітивний розвиток, клінічні варіанти перебігу розладу й принципи психотерапевтичного і фармакологічного лікування, зважаючи на сімейний та шкільний контексту. Після навчання ви зможете системно ідентифікувати соціальну тривожність на рівні первинного контакту, уникати діагностичних помилок і гіпердіагностики соматичних станів та своєчасно формувати маршрут пацієнта до психотерапевтичної допомоги. • Тривожні розлади у підлітків: сучасна класифікація, поширеність та клінічне значення • Соціальна тривожність у підлітковому віці: механізми формування й фактори ризику • Вплив дистанційного навчання на психічне здоров’я підлітків: соціальна ізоляція, зміна поведінкових патернів • Нейробіологія тривоги: роль стресу, нейромедіаторів та розвитку мозку підлітка • Клінічні прояви соціальної тривожності: від уникання до функціонального обмеження • Діагностичні пастки: соціальна тривожність, депресія, розлади адаптації, розлади аутистичного спектра • Скринінг та діагностика: клінічне інтерв’ю, шкали оцінювання, критерії DSM-5-TR та ICD-11 • Лікування: психотерапія (когнітивно-поведінкова), фармакотерапія, комбіновані підходи • Роль сім’ї, школи та міждисциплінарної команди у веденні підлітка з тривожним розладом • Q&A: клінічне обговорення кейсів • Самостійне тестування.

Клишоногість – одна з найпоширеніших вроджених ортопедичних патологій, яка без своєчасного й правильного лікування призводить до стійких функціональних порушень, інвалідизації та суттєвого зниження якості життя пацієнта. Сучасні доказові підходи, зокрема метод Понсеті, дають змогу досягати хороших клінічних результатів за умови ранньої діагностики та чіткого дотримання протоколів лікування. Незважаючи на наявність міжнародних рекомендацій, зберігаються проблеми пізнього виявлення патології, варіабельності терапевтичних підходів і недостатньої прихильності до етапного лікування, що значно підвищує ризик рецидивів. На цьому заході ви розглянете етіологію і патомеханіку клишоногості, принципи клінічної та диференційної діагностики, а також класифікації та шкали оцінювання тяжкості деформації. Особлива увага буде приділена методу Понсеті як золотому стандарту лікування, зокрема будуть висвітлені усі його етапи: серійне гіпсування, ахілотомія і тривалий брейсинг. Також ви розберете питання профілактики та лікування рецидивів і типові помилки, що часто трапляються у клінічній практиці. Після навчання ви зможете правильно визначати тактику ведення пацієнтів, покращити прихильність до лікування шляхом ефективної взаємодії з батьками та досягати більш стабільних довгострокових функціональних результатів. • Вступ та актуальність проблеми. • Етіологія та ембріологія розвитку клишоногості. • Патомеханіка деформації (CAVE). • Класифікації та шкали оцінювання тяжкості. • Клінічна і диференційна діагностика. • Історичні та консервативні методи лікування. • Метод Понсеті як сучасний стандарт лікування. • Профілактика та лікування рецидивів. • Показання до хірургічного лікування. • Клінічні випадки й типові помилки лікування. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації). • Оцінювання здобутих знань.

Цей курс має на меті покращити розуміння політики фінансування охорони здоров'я та того, як вона може підтримати прогрес на шляху до універсального охоплення послугами охорони здоров'я (UHC). На основі концепції систем охорони здоров'я ВООЗ детально розглядаються різні функції політики фінансування охорони здоров'я, а саме: збір ресурсів, пулінг (об'єднання коштів), закупівлі медичних послуг та розробка медичних гарантій, кожна з яких детально обговорюється та ілюструється на прикладі конкретних країн. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера