Заходи БПР — Медицина невідкладних станів 2026

Прохідність дихальних шляхів та своєчасна оксигенація – базові навички, від яких безпосередньо залежить життя пацієнта у критичних станах. Медична сестра чи фельдшер часто першими стикаються з дихальною недостатністю, тому важливо добре опанувати методи відновлення та підтримки дихання. На цьому заході ви засвоїте й відпрацюєте практичні алгоритми сучасної невідкладної допомоги: позиціонування пацієнта, використання повітроводів, маскову вентиляцію мішком Амбу, подачу кисню через різні системи та непрямі методи моніторингу оксигенації. Ви будете впевнено забезпечувати ефективність дихальної підтримки та діяти за міжнародними протоколами в умовах будь-якого відділення або транспортування пацієнта. Після навчання ви зможете працювати ефективніше у команді, надаючи допомогу пацієнтам у критичному стані, та зменшите ризик ускладнень і летальності. • Базові методи забезпечення прохідності дихальних шляхів: прийом Сафара, позиціонування пацієнта. • Використання повітроводів. Орофарингеальний та назофарингеальний повітроводи: показання, техніка введення, ускладнення. • Маскова вентиляція мішком Амбу: алгоритм, типові помилки та їх корекція. • Використання кисневих масок та носових канюль: вибір системи, подача потоків кисню. • Непрямі методи моніторингу оксигенації: пульсоксиметрія, спостереження за клінічними ознаками. • Протоколи кисневої терапії в разі гіпоксії у дорослих та дітей. • Підтримка дихальних шляхів у пацієнтів із травмами (шийний комір, аспірація, кровотечі). • Роль медичної сестри/фельдшера у команді під час інтубації (асистування, підготовка обладнання, контроль стану пацієнта). • Q&A-сесія

Слова медичного працівника можуть стати початком тривалої співпраці з пацієнтом або причиною відмови від лікування. Професійна комунікація формує прихильність до терапії і безпосередньо впливає на клінічні результати. Вона визначає, чи буде пацієнт співпрацювати, чи вирішить чинити опір, сформує недовіру і почне писати скарги. В умовах сучасної української медицини, де зростає кількість людей із травматичним досвідом, інвалідністю та психологічною вразливістю, інклюзивна й етична взаємодія стає професійною необхідністю. На цьому заході ви навчитеся практичних підходів до комунікації зі складними та вразливими пацієнтами, пояснювати складні діагнози зрозуміло і без втрати професійного авторитету, зберігати контроль у конфліктних ситуаціях і водночас демонструвати повагу та емпатію. Особливу увагу буде приділено роботі з людьми з інвалідністю, ментальними порушеннями, агресивною поведінкою або бойовим досвідом, а також взаємодії з родичами та всередині медичної команди. Після навчання ви зможете поводитися впевнено навіть у напружених розмовах, знизити рівень конфліктності й зміцнити професійну репутацію. • Основи медичної етики у комунікації. • Етичні дилеми в комунікації: • баланс між правдою та психологічною підтримкою; • конфіденційність інформації; • відмова пацієнта від лікування; • комунікація з родичами та інше. • Основні принципи інклюзивної комунікації. • Стигматизуючі формулювання. • Комунікація з пацієнтами з бойовим і травматичним досвідом. • Правила професійної комунікації в медичному колективі. • Відповіді на запитання.

Електронний навчальний курс присвячений хронічному обструктивному захворюванню легень. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники навчаться диференціювати фенотипи та ендотипи тяжкого ХОЗЛ для вибору персоналізованої терапії, застосовувати розширені діагностичні алгоритми та оцінювати роль супутньої патології. Курс охоплює обґрунтування потрійної інгаляційної терапії на основі клінічних даних і біомаркерів, показання до додаткової та біологічної терапії, а також розроблення індивідуальних програм легеневої реабілітації. Окрему увагу приділено показанням до небулайзерної терапії, вибору типу небулайзера, підбору й титруванню доз препаратів, техніці інгаляції та навчанню пацієнтів догляду за пристроєм. Розглядається ведення пацієнтів із тяжкими супутніми патологіями та в період загострення, а також особливості бронхообструкції, пов’язаної з воєнними факторами. Програма заходу • Заняття: Хронічне обструктивне захворювання легень • 01:44:19 • Конспект до заняття: Хронічне обструктивне захворювання легень • Клінічні задачі до заняття: Хронічне обструктивне захворювання легень • Заняття: Використання небулайзерної терапії в лікуванні хворих на ХОЗЛ • Конспект до заняття: Використання небулайзерної терапії в лікуванні хворих на ХОЗЛ • Клінічні задачі до заняття: Використання небулайзерної терапії в лікуванні хворих на ХОЗЛ • Заняття: Бронхообструкція під час війни • Конспект до заняття: Бронхообструкція під час війни • Клінічні задачі до заняття: Бронхообструкція під час війни • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний курс Pro акушерські кровотечі: від командної взаємодії до ефективного лікування 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ «Акушерські кровотечі — це виклик, що потребує злагодженої командної роботи та чітких рішень. Від швидкості дій і взаєморозуміння між членами команди залежить життя пацієнтки. Ефективне ведення таких випадків починається з правильної організації команди — чіткого розподілу ролей, налагоджених комунікацій і розуміння алгоритму дій у критичних ситуаціях. У центрі уваги — сучасні принципи лікування та алгоритми, які допомагають лікарям і середньому медичному персоналу діяти злагоджено та впевнено. Під час заходу Pro акушерські кровотечі: від командної взаємодії до ефективного лікування поговоримо про: ✅ Чому кожна хвилина має значення: алгоритм дій при післяпологовій кровотечі; ✅ Командну взаємодію в умовах стресу — як зберегти холодний розум і життя пацієнтки; ✅ Раннє розпізнавання та об’єктивне вимірювання крововтрати — ключ до ефективного контролю кровотечі; ✅ Підхід «E-MOTIVE»: що нового в сучасному менеджменті післяпологової кровотечі; ✅ Роль акушера, анестезіолога, неонатолога та середнього медичного персоналу в команді при післяпологовій кровотечі; ✅ PAS (Placenta Accreta Spectrum): як командна підготовка зменшує ризик масивної крововтрати; ✅ Готовність до дій: як тренування, чек-листи та симуляційні сценарії рятують життя. Цей курс створений, щоб допомогти лікарям і середньому медичному персоналу діяти впевнено, скоординовано й ефективно — саме тоді, коли кожна секунда має значення.» Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Вагітність високого ризику — це не про страх, а про алгоритми та відповідальність. Навчання допоможе вчасно розпізнавати ускладнення і чітко знати, що робити далі. Від стратифікації ризиків до обґрунтованого вибору терміну й методу розродження — без зайвих призначень і «перестраховки», з покроковими алгоритмами та рекомендаціями, що ґрунтуються на доказах. Учасники детально розберуть поняття вагітності високого ризику, сучасну стратифікацію ризиків, ведення пацієнток з обтяженим акушерським анамнезом і покроковий алгоритм ведення вагітності після перинатальних втрат. Програма охоплює тромбофілії, антифосфоліпідний синдром, практичні схеми призначення НМГ та аспірину, загрозливі стани, інфекційні ризики, безпечний вибір препаратів, а також вибір терміну й методу розродження у складних клінічних сценаріях. Навчання відбувається онлайн у власному темпі протягом 4 тижнів із доступом до матеріалів 24/7, супроводом куратора, домашніми завданнями, індивідуальним зворотним зв’язком, QA-сесіями та нетворкінгом у закритій спільноті. Після успішного проходження підсумкового тестування учасники отримують сертифікат з балами БПР. Передбачено 20 балів БПР, а в пакетах участі зазначено два сертифікати: 12 балів БПР за електронний курс і 8 балів БПР за майстер-класи (Q&A-сесії). Програма заходу • БЛОК 1. Основні підходи до ведення ускладненої вагітності • Онлайн лекція • Вагітність високого ризику: визначення за WHO, ACOG, NICE; стратифікація ризиків та скринінг I триместру; критерії переходу вагітності до категорії «високого ризику»; роль лікаря первинної ланки та спеціалізованої допомоги. • Акушерські ускладнення в анамнезі: прееклампсія, передчасні пологи та ІЦН, кесарів розтин. • Ведення вагітності у жінок із перинатальними втратами: звичне невиношування, прегравідарна підготовка, внутрішньоутробна загибель плода. • Q&A сесія з куратором на основі першого блоку • БЛОК 2. Порушення системи гемостазу та тромботичні ризики • Онлайн лекція • Фізіологічні зміни гемостазу під час вагітності. • Тромбофілії та вагітність: спадкові й набуті форми, коли і кого обстежувати. • Антифосфоліпідний синдром: діагностичні критерії та сучасні схеми профілактики ускладнень. • Антикоагулянтна терапія у вагітних: НМГ та аспірин, покази, помилки, безпека. • Q&A сесія з куратором на основі другого блоку • БЛОК 3. Акушерські ускладнення • Онлайн лекція • Загроза переривання вагітності та передчасні пологи: зберігаюча терапія. • Плацентарні порушення: плацентарна недостатність, передлежання, відшарування. • Затримка росту плода: діагностика, доплерометрія, тактика спостереження. • Q&A сесія з куратором на основі третього блоку • БЛОК 4. Інфекції та вагітність • Онлайн лекція • TORCH-інфекції та парвовірус. • Грип, Covid-19 та інші ГРВІ. • Вибір препаратів під час вагітності. • Q&A сесія з куратором на основі четвертого блоку • БОНУСНИЙ БЛОК. Складні клінічні ситуації та тактика розродження • Онлайн лекція • Вибір термінів і методу розродження при ускладненій вагітності. • Вагітність після ДРТ (ЕКЗ) та асоційовані ризики. • Q&A сесія з куратором на основі бонусного блоку Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Даний курс БПР присвячений темі актуальності хронічної ТЕЛА. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть навички ідентифікації клінічних фенотипів та факторів ризику розвитку хронічної ТЕЛА після гострого епізоду, застосування валідних діагностичних алгоритмів, проведення диференційної діагностики легеневої гіпертензії та інтерпретації результатів інструментальних досліджень. Курс також охоплює визначення показань до специфічної медикаментозної терапії, легеневої ендартеректомії та балонної легеневої ангіопластики, формування принципів довготривалого менеджменту й моніторингу пацієнтів, а також оптимізацію взаємодії в рамках мультидисциплінарної команди. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Управління складними дихальними шляхами є одним із найбільш складних викликів в анестезіології. Частота складних інтубацій сягає 8%, а у дітей ризик швидкої десатурації та ларингоспазму є особливо високим через анатомо-фізіологічні особливості. Недостатнє знання предикторів складних дихальних шляхів та алгоритмів DAS може призводити до затримки прийняття правильних рішень, втрати часу й підвищення ризику тяжких ускладнень. На цьому заході ви розглянете актуальні підходи до прогнозування складних дихальних шляхів у дорослих і дітей, особливості базової вентиляції, концепцію апноетичної оксигенації та метод THRIVE, а також покрокові алгоритми DAS для різних клінічних ситуацій. Ви навчитеся використовувати відеоларингоскопію, засвоїте принципи підготовки за концепцією SOAP ME!, схему DOPES, технічні аспекти фіброоптичної інтубації та підготуєте себе до можливого виконання екстреного хірургічного доступу (FONA). Після навчання ви зможете ефективно оцінювати ризики складних дихальних шляхів, застосовувати алгоритми DAS у дорослих та дітей і впевнено діяти у критичних ситуаціях. • Поняття складних ДШ. • Прогнозування ризиків: • предиктори у дорослих; • шкала LEMON; • травма та екстрені стани; • алгоритм вибору: покрокова схема прийняття рішень та інтубація на самостійному диханні. • Анатомо-фізіологічні особливості у дітей: • анатомічні особливості дихальних шляхів у дітей; • фізіологічні ризики; • поведінковий фактор інкубації дітей. • Інструментарій та базова вентиляція: позиціонування, вибір повітроводів та маски. • Апноетична оксигенація та концепція THRIVE: • фізіологія апное; • метод THRIVE. • Алгоритми DAS (Difficult Airway Society): • підготовка, концепція "SOAP ME!" та командний чекліст; • чотири плани дій (дорослі); • педіатричні алгоритми DAS (1–8 років). • Ендоскопія та усунення помилок: • фібробронхоскопія; • контроль за схемою DOPES. • Підсумки та Q&A.

Регіонарна анестезія нижньої кінцівки є одним із головних компонентів знеболення під час оперативних втручань в ортопедії, травматології та судинній хірургії. В сучасних реаліях точність маніпуляції забезпечується ультразвуковою навігацією – це значно підвищує ефективність і безпечність процедури. Проте навіть за наявності обладнання впевнене розпізнавання нервових структур, знання соноанатомії та правильна техніка виконання блокад є викликом для анестезіологів. Особливої уваги потребують практичні навички: від правильного тримання датчика до точного визначення анатомічних орієнтирів і техніки введення голки. Правильно виконана блокада здатна забезпечити ефективне знеболення всієї нижньої кінцівки, але це можливо лише за умови глибокого знання анатомічних особливостей і дотримання сучасних стандартів виконання процедури. Навчальний захід «Практична соноанатомія блокад нижньої кінцівки: майстер-клас в реальному часі» буде присвячений вивченню анатомії периферичних нервів і сплетінь нижньої кінцівки, які мають клінічне значення для регіонарної анестезії. У форматі живої трансляції з клініки лікар продемонструє техніку виведення нервів та сплетінь основних блокад на реальному пацієнті. Окрема увага буде приділена вибору оптимальних зон для катетеризації з метою пролонгованої аналгезії, а також варіантам блокад для різних оперативних втручань. • Анатомія поперекового та крижового сплетінь, що забезпечують іннервацію нижньої кінцівки. • Основні техніки блокад сплетень нижньої кінцівки. • Практичні аспекти виконання блокад периферичних нервів нижньої кінцівки. • Актуальні знання про соноанатомію шкірних нервів ноги. • Оптимальні зони для встановлення катетера з метою пролонгованої аналгезії. • Ефективне знеболення нижньої кінцівки можливе навіть у разі освоєння двох основних блокад. • Ультразвукова візуалізація периферичних нервів та сплетінь нижньої кінцівки на пацієнті. • Відповіді на запитання учасників

Даний Курс БПР присвячений діагностиці, лікуванню та профілактиці токсоплазмозу у вагітних, дітей та імунокомпетентних осіб. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники навчаться інтерпретувати результати серологічних досліджень (IgG, IgM, авидність IgG), застосовувати алгоритми пренатальної діагностики вродженого токсоплазмозу, розробляти індивідуальні схеми фармакотерапії для вагітних та проводити діагностичний пошук у новонароджених. Програма також охоплює специфічну терапію у дітей, профілактику інфікування, оцінку епідеміологічних даних, диференційну діагностику клінічних форм набутого токсоплазмозу та ведення пацієнтів у складі мультидисциплінарної команди. Рівень: Експерт. Тривалість: 12 годин 5 хвилин. Сертифікат: 12 балів БПР. Мова: Українська. Формат: Онлайн. Програма заходу • Заняття 1: Токсоплазмоз у вагітних і дітей: від діагностики до лікування • Які діагностичні критерії гострої інфекції T. gondii у вагітної та як уникнути хибнопозитивних результатів IgM? • В яких клінічних ситуаціях та в які терміни гестації показане визначення авидності IgG та проведення амніоцентезу? • Яка оптимальна тактика ведення вагітної з сероконверсією у першому, другому та третьому триместрах? • Як диференціювати маніфестні та субклінічні форми вродженого токсоплазмозу у новонародженого? • Які довгострокові наслідки вродженого токсоплазмозу та як організувати катамнестичне спостереження за дитиною? • Чи існують альтернативні схеми лікування при непереносимості стандартної терапії піриметаміном та сульфаніламідами? • Заняття 2: Токсоплазмоз в імунокомпетентних осіб мультидисциплінарний підхід • Яка сучасна епідеміологічна ситуація щодо токсоплазмозу, зокрема у різних вікових групах та категоріях населення? • Які ключові клінічні синдроми характерні для гострого набутого токсоплазмозу в імунокомпетентних осіб? • Які особливості має лімфаденопатія при токсоплазмозі: локалізація, тривалість, диференційна діагностика? • Наскільки часто зустрічається очне ураження (хоріоретиніт) при гострому набутому токсоплазмозі та які його клінічні ознаки? • Який діагностичний алгоритм слід застосовувати при підозрі на токсоплазмоз, включаючи інтерпретацію серологічних тестів (IgG, IgM)? • З якими захворюваннями необхідно проводити диференційну діагностику при тривалій лімфаденопатії неясної етіології? • Яка роль мультидисциплінарної команди у веденні пацієнта з підозрою на токсоплазмоз? • Які показання до призначення етіотропної терапії при токсоплазмозі в імунокомпетентних осіб? • Заняття: діагностика та лікування • 01:43:21 • Конспект до заняття: діагностика та лікування • Клінічні задачі до заняття: діагностика та лікування • Заняття: мультидисциплінарний підхід • Конспект до заняття: мультидисциплінарний підхід • Клінічні задачі до заняття: мультидисциплінарний підхід • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Центральний венозний катетер є одним із найчастіших джерел ятрогенних ускладнень. Катетер-асоційовані інфекції кровотоку, тромбози, механічні пошкодження та помилки догляду продовжують суттєво впливати на перебіг лікування, тривалість госпіталізації та прогноз пацієнта. У різних клінічних умовах робота з ЦВК є важливою складовою безпеки хворого і якості медичної допомоги. На цьому заході ви дізнаєтеся про сучасні доказові підходи до вибору та встановлення центральних венозних катетерів і догляду за ними. Ви отримаєте чіткі алгоритми дій, засновані на міжнародних рекомендаціях (CDC, INS) та реальних клінічних сценаріях. Після навчання ви зможете зменшити кількість катетер-асоційованих ускладнень, стандартизувати підходи до догляду й підвищити рівень безпеки пацієнтів. • Показання та вибір типу центрального катетера • Види ЦВК (тунельовані, нетунельовані, PICC, імплантовані порти), вибір залежно від пацієнта та клінічної ситуації. • Техніка встановлення: основні принципи безпеки • УЗ-навігація, асептика, алгоритм встановлення, контроль положення катетера. • Початковий догляд одразу після встановлення • Фіксація, перев’язка, промивання, перші 24–48 годин. • Щоденний та щотижневий догляд за ЦВК • Розчини для промивання, заміна пов’язки, доступ до системи, правила роботи з портами. • Інфекційний контроль та профілактика CRBSI • Антисептики, техніка оброблення конекторів, вибір пов’язок, міжнародні рекомендації (CDC, INS). • Ускладнення, повʼязані з ЦВК: діагностика та алгоритми дій • Інфекції, тромбози, обструкція, екстравазація, механічні проблеми. • Клінічні кейси та розбір типових помилок • Аналіз реальних ситуацій, покрокові рішення, взаємодія команди. • Симуляційна частина • Відпрацювання техніки догляду, промивання, заміни пов’язок, менеджмент ускладнень • Відповіді на запитання

Формат заходу побудований на розборі реальних клінічних кейсів із гастроентерологічної практики, що дозволяє учасникам простежити логіку клінічного мислення, обговорити альтернативні підходи та одразу трансформувати теоретичні знання в практичні клінічні рішення. Навичку клінічного аналізу гастроентерологічних скарг на прикладі синдрому подразненого кишківника з урахуванням «червоних прапорців». Знання сучасних підходів до диференційної діагностики функціональних та органічних захворювань шлунково-кишкового тракту. Вміння формувати обґрунтований план обстеження пацієнта з гастроентерологічними симптомами без надмірних та необґрунтованих призначень. Навичку вибору ефективної тактики лікування гастроентерологічних захворювань з урахуванням індивідуальних особливостей пацієнта. Знання принципів комунікації з пацієнтами з хронічними функціональними розладами травної системи. Програма заходу • 14:00-14:05 Вступне слово, привітання учасників • 14:05-14:25 Нові погляди на патогенез Функціональної диспепсії – фокус на мікробіоту. – Квіт Христина Богданівна (к.мед.н., доцент, лікар гастроентеролог, засновниця клініки GastroLife.) • 14:25-14:30 Відповіді на запитання • 14:30-14:50 Синдром подразненого кишківника:місце бутирату та коротколанцюгових жирних кислот у доказові медицині і клінічній практиці – Няньковська Олена Сергіївна (д.мед.н., професор, лікар педіатр вищої категорії, дитячий гастроентеролог) • 14:50-14:55 Відповіді на запитання • 14:55-15:25 Назва теми уточнюється -Спікер уточнюється. • 15:25-15:30 Відповіді на запитання • 15:30-16:00 Пацієнт із жовтяницею: коли варто думати про гепатит А? – Сніцар Алла Олександрівна (Лікар загальної практики сімейної медицини, лікар-консультант з питань грудного вигодовування (MD LC), член Української академії медицини грудного вигодовування, студентка International Institute of Infant Sleep). • 16:00-16:05 Відповіді на запитання • 16:05-16:35 Назва теми уточнюється -Спікер уточнюється. • 16:35-16:40 Відповіді на запитання • 16:40-17:10 Пролонгована жовтяниця новонароджених – Калініченко Яна Михайлівна (к.мед.н., лікар-педіатр вищої категорії, асистент кафедри педіатрії №1 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця). • 17:10-17:15 Відповіді на запитання • 17:15-17:25 Закриття конференції. Обговорення підсумків Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Переломи стегнової кістки – це завжди складні й небезпечні травми. Вони супроводжуються високим ризиком ускладнень, потребують негайної допомоги й ретельного планування лікувальної тактики. Особливу увагу потрібно приділяти віковим відмінностям: у дітей – висока регенераторна здатність, у літніх людей – підвищений ризик тромбозів, ускладнень та повільного відновлення. Успішне лікування потребує врахування анатомічних особливостей, механізму травми, типу перелому й загального стану пацієнта. Помилка у виборі методу остеосинтезу чи недооцінення супутніх станів може значно погіршити прогноз. Навчальний захід «Переломи стегнової кістки у різних вікових групах: відмінності лікувальної тактики, ускладнення» буде присвячений вивченню анатомічних і патофізіологічних особливостей переломів стегнової кістки та розгляду закономірностей пошкоджень залежно від механізму травми й віку пацієнта. Учасники ознайомляться з актуальними класифікаціями переломів, які допомагають обрати оптимальну тактику лікування. Також будуть розглянуті практичні аспекти хірургічного лікування, профілактики та менеджменту ускладнень. Окрема увага буде приділена порівнянню лікувальної тактики у дітей, дорослих і літніх пацієнтів. • Актуальність теми: статистичні дані, складність діагностики, складність вибору методу лікування • Анатомічні особливості будови стегнової кістки • Закономірності переломів стегнової кістки залежно від механізму травми • Класифікація переломів стегнової кістки. Місце сучасної класифікації у виборі оптимальної тактики лікування • Підходи до вибору оптимального вибору методу лікування залежно від віку • Відмінності лікування. Практичні поради застосування методів лікування. Характеристика можливих ускладнень. Шляхи вирішення • Розгляд клінічних кейсів. Підсумки • Відповіді на запитання учасників

Онлайн-курс для лікарів, присвячений диференційній діагностиці бактеріальних і вірусних інфекцій нижніх дихальних шляхів на амбулаторному етапі та раціональному застосуванню антибактеріальної терапії. Учасники опанують застосування клінічних шкал CURB-65 і CRB-65 для стратифікації ризиків та визначення місця лікування пацієнта. Розглядатимуться вибір емпіричної антибактеріальної терапії першої лінії, алгоритми призначення препаратів другої лінії та альтернативних схем, коригування дозування й визначення оптимальної тривалості курсу лікування. Лікарі навчаться ідентифікувати клінічні ознаки, що вимагають негайної госпіталізації, вести пацієнтів із коморбідною патологією та факторами ризику інфікування резистентними штамами. Окрему увагу приділено консультуванню пацієнтів щодо комплаєнсу та профілактики антибіотикорезистентності. Сертифікат: 6 балів БПР. Мова: Українська. Формат: Онлайн. Програма заходу • Заняття — 23:17 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс присвячений захворюванням носа і носоглотки та розроблений для лікарів і медичних фахівців. Учасники опрацюють диференційну діагностику різних форм риніту у дітей, алгоритми діагностики й лікування гострого бактеріального риносинуситу, показання до консервативної терапії та хірургічного лікування при гіпертрофії аденоїдів і аденоїдиті. Курс охоплює інтерпретацію даних ендоскопічного обстеження носоглотки, призначення та контроль ефективності топічної терапії, ідентифікацію «червоних прапорців» для термінового направлення до отоларинголога та розробку індивідуального плану ведення пацієнтів із рецидивними захворюваннями носа. Програма заходу • Заняття — 01:56:06 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть навички диференціювати етіологічні чинники позалікарняної пневмонії на основі клініко-анамнестичних даних. Учасники навчаться інтерпретувати результати лабораторних та інструментальних досліджень. Учасники зможуть здійснювати стратифікацію пацієнтів за ступенем тяжкості та визначати показання до госпіталізації. Програма охоплює вибір стартової емпіричної антибактеріальної терапії з урахуванням віку дитини, ймовірного збудника та локальних даних про антибіотикорезистентність. Розглядаються розрахунок доз і визначення оптимальних шляхів введення антибактеріальних препаратів у педіатричній практиці. Учасники опанують критерії оцінки ефективності терапії та своєчасної модифікації схеми лікування. Окрема увага приділена принципам ступінчастої терапії, профілактиці ускладнень та запобіганню нераціональному використанню антибіотиків. Програма заходу • Заняття — 38:06 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Тестування БПР до курсу • Яка сучасна етіологічна структура позалікарняної пневмонії у дітей різного віку? • Які клініко-лабораторні та рентгенологічні критерії дозволяють диференціювати бактеріальну та вірусну пневмонію? • Як стратифікувати пацієнтів за ступенем тяжкості та визначити оптимальне місце лікування (амбулаторно vs стаціонар)? • Які препарати є засобами першого вибору для емпіричної терапії позалікарняної пневмонії залежно від вікової групи? • Які особливості лікування пневмоній, викликаних атиповими збудниками (Mycoplasma pneumoniae, Chlamydophila pneumoniae)? • Коли доцільно призначати комбіновану антибіотикотерапію і які схеми є найбільш раціональними? • Які критерії ефективності лікування та оптимальна тривалість антибактеріальної терапії згідно з сучасними протоколами? • Як вести пацієнтів з ускладненим перебігом пневмонії (парапневмонічний плеврит, деструкція)? Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс для лікарів, який надасть сучасні знання для діагностики та лікування найбільш поширених респіраторних захворювань у дітей. Основна увага зосереджена на вирішенні ключових питань діагностики та терапії бронхіоліту, візингу, хронічного кашлю та пневмонії — станів, з якими дитячі лікарі стикаються найчастіше у своїй практиці. Після проходження ви дізнаєтесь, як діагностувати та лікувати бронхіоліт і вірус-індукований візинг у дітей, коли підозрювати бронхіальну астму та розпочинати пробну терапію, а також ознайомитеся із сучасними алгоритмами ведення хронічного кашлю й оновленими підходами до діагностики та лікування пневмонії у дітей. Навчання у власному темпі у зручний час, доступ до лекцій протягом 1 року, додаткові навчальні матеріали та сертифікат із балами БПР. Програма заходу • Лекція 1. Дитина зі свистячим диханням на прийомі у педіатра • Лекція 2. Бронхіоліт. Як спрогнозувати та бути готовим. Менеджмент та контроль • Лекція 3. Алгоритм ведення дитини з хронічним кашлем • Лекція 4. Сучасний підхід до діагностики пневмонії у дітей • Лекція 5. Оновлені алгоритми лікування позагоспітальної пневмонії у дітей Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники навчаться стратифікувати пацієнтів для первинної та вторинної профілактики атеротромботичних подій. Учасники зможуть здійснювати диференційований вибір інгібітора P2Y12 рецепторів залежно від клінічного сценарію, розраховувати навантажувальні та підтримувальні дози антиагрегантів і застосовувати шкали PRECISE-DAPT, DAPT score та ARC-HBR. Програма охоплює стратегії деескалації та скорочення тривалості подвійної антитромбоцитарної терапії для пацієнтів з високим геморагічним ризиком, менеджмент антитромботичної терапії у періопераційному періоді та тактику ведення пацієнтів з геморагічними ускладненнями. Також розглядається корекція терапії у пацієнтів із супутньою патологією, зокрема цукровим діабетом і хронічною хворобою нирок. Програма заходу • Заняття — 02:11:41 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Які критерії для призначення аспірину в рамках первинної профілактики, зокрема у пацієнтів з цукровим діабетом? • Як обрати оптимальний інгібітор P2Y12 рецепторів (прасугрель, тикагрелор, клопідогрель) у пацієнта з гострим коронарним синдромом? • Яка стандартна та подовжена тривалість подвійної антитромбоцитарної терапії (ПАТТ) після інфаркту міокарда? • Як здійснити перехід між різними інгібіторами P2Y12 (стратегії деескалації) та в яких клінічних ситуаціях це доцільно? • Якою є тактика антитромбоцитарної терапії після аортокоронарного шунтування (АКШ)? • Яка оптимальна тривалість ПАТТ після планового стентування коронарних артерій при стабільній ІХС? • Як вести пацієнта з гострою шлунково-кишковою кровотечею на тлі ПАТТ? • Які абсолютні та відносні протипоказання до призначення прасугрелю? • У чому полягає клінічне значення генетичного поліморфізму, що впливає на метаболізм клопідогрелю? • Як керувати антитромбоцитарною терапією перед плановими хірургічними втручаннями? Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть наступні навички: • Інтерпретувати результати рутинної та тривалої відео-ЕЕГ для верифікації діагнозу. • Проводити диференційну діагностику між епілептичними нападами та неепілептичними пароксизмальними станами у дітей. • Застосовувати сучасні класифікації епілепсій та епілептичних синдромів (ILAE 2017) у клінічній практиці. • Розробляти індивідуалізовані схеми лікування на основі типу нападів та епілептичного синдрому. • Обирати протиепілептичні препарати (ПЕП) першої, другої та третьої лінії відповідно до доказових рекомендацій. • Ідентифікувати предиктори фармакорезистентності та визначати тактику ведення таких пацієнтів. • Здійснювати моніторинг ефективності та безпеки терапії, включаючи корекцію доз та менеджмент побічних реакцій. Програма заходу • Заняття №1 • Які сучасні методи нейровізуалізації (МРТ, ПЕТ) та нейрофізіології (відео-ЕЕГ моніторинг) є ключовими у діагностиці дитячої епілепсії? • Як провести диференційну діагностику епілептичних нападів з неепілептичними пароксизмальними подіями (синкопе, тики, стереотипії)? • Які клінічні «маски» епілепсії (наприклад, гастроінтестинальні, поведінкові) ускладнюють своєчасну діагностику? • Які принципи вибору стартової монотерапії протиепілептичними препаратами (ПЕП) залежно від типу нападу та синдрому? • Як розпізнати фармакорезистентну епілепсію та якою є подальша терапевтична стратегія? • Які особливості застосування нових генерацій ПЕП у педіатричній практиці: переваги та ризики? • Які критерії безпечної відміни антиконвульсантів після досягнення стійкої ремісії? • Заняття №2 • Які семіологічні ознаки дозволяють диференціювати епілептичні та неепілептичні пароксизмальні події у немовлят? • Яка роль тривалого відео-ЕЕГ моніторингу в діагностиці складних випадків дитячої епілепсії? • Як нові генетичні дані впливають на вибір терапевтичної стратегії при епілептичних енцефалопатіях? • Які показання та протипоказання до застосування нових ПЕП у педіатричній практиці? • Які оптимальні стратегії переходу між ПЕП для мінімізації ризику погіршення контролю над нападами? • Як вести епілептичний статус у дітей відповідно до останніх міжнародних клінічних настанов? • Яке місце нейропсихологічного тестування в комплексному менеджменті дитини з епілепсією? • Коли слід направляти педіатричного пацієнта до спеціалізованого центру хірургії епілепсії? • Конспект до занять • Клінічні задачі до занять • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Гостра серцева недостатність потребує швидкого та водночас зваженого контролю застою, адже ефективна деконгестія є одним із ключових компонентів лікування таких пацієнтів. Недостатня оцінка ступеня перевантаження об’ємом або неефективна терапія можуть ускладнювати перебіг захворювання, сприяти погіршенню функції нирок, розвитку діуретичної резистентності та підвищувати ризик повторних госпіталізацій. Сучасні підходи до деконгестії передбачають не лише застосування діуретиків, а й персоналізований вибір терапевтичної стратегії з урахуванням клінічних особливостей пацієнта. На цьому заході ви навчитеся оцінювати ступінь перевантаження об’ємом за допомогою клінічних, лабораторних та інструментальних маркерів, розберете сучасні підходи до деконгестії та принципи раціонального використання діуретичної терапії. Ви дізнаєтеся, як обирати препарати та їх дозування, як діяти при діуретичній резистентності, а також яку роль відіграють комбіновані стратегії лікування та персоналізований підхід. Після навчання ви зможете впевнено вести пацієнтів із гострою декомпенсацією серцевої недостатності, легеневим або системним застоєм, набряковим синдромом та рефрактерним перевантаженням об’ємом. • Патофізіологія застою при гострій серцевій недостатності • Оцінка ступеня перевантаження об’ємом: клінічні, лабораторні та інструментальні маркери • Сучасні підходи до деконгестії: можливості та обмеження • Діуретична терапія: вибір препарату, дози та тактики застосування • Подолання діуретичної резистентності
 в практиці лікаря • Роль комбінованих стратегій лікування та персоналізованого підходу • Моніторинг ефективності та безпеки деконгестивної терапії • Клінічні кейси та практичні рекомендації • Відповіді на запитання учасників

Своєчасне розпізнавання ішемічних змін на ЕКГ є критично важливим для ранньої діагностики гострого коронарного синдрому та вибору правильної тактики ведення пацієнта. У щоденній клінічній практиці трапляються не лише класичні ЕКГ-прояви STEMI, а й мінімальні, атипові або неоднозначні зміни, які потребують глибокого розуміння патофізіології ішемії та чіткої інтерпретації електрокардіограми. Саме тому важливо вміти клінічно мислити в контексті ішемічних змін, оцінювати їхню значущість та швидко приймати рішення в умовах обмеженого часу. Особливу складність становлять випадки з БЛНПГ, синдромом Wellens, інфарктом правого шлуночка, псевдоішемічними змінами та non-STEMI. На цьому заході ви систематизуєте знання щодо патофізіології ішемії, ушкодження й некрозу міокарда, навчитесь аналізувати ЕКГ-ознаки та локалізувати інфаркт міокарда за відведеннями. Також ви дізнаєтеся, як диференціювати STEMI та non-STEMI, розпізнавати складні ішемічні патерни і засвоїте алгоритми дій у разі підозри на гострий коронарний синдром. Після навчання ви зможете оцінювати зміни на ЕКГ, уникати типових помилок інтерпретації та визначати подальшу тактику ведення пацієнта. • Анатомія коронарного кровопостачання та відповідність ЕКГ-відведень зонам міокарда • Патофізіологія ішемії, ушкодження та некрозу міокарда • ЕКГ-ознаки ішемії: інверсія зубця Т, депресія сегмента ST • ЕКГ-ознаки гострого ушкодження міокарда і STEMI • Патологічний зубець Q та ознаки некрозу • Локалізація інфаркту міокарда за ЕКГ • STEMI та non-STEMI: клінічні й електрокардіографічні відмінності • Особливі випадки: синдром Wellens, БЛНПГ, інфаркт правого шлуночка • Диференційна діагностика ішемічних змін та псевдоішемічних ЕКГ-патернів на прикладі клінічних кейсів • Алгоритм дій медичного працівника у разі підозри на гострий коронарний синдром • Відповіді на запитання учасників