Заходи БПР — Хірургія 2026

Поява нових методів дослідження змушує переглядати підходи, які ще нещодавно вважалися стандартом. Частина лабораторних тестів поступово втрачає клінічну цінність через появу точніших та більш інформативних альтернатив. Необґрунтоване призначення застарілих досліджень може ускладнювати діагностичний процес, сприяти появі хибнопозитивних результатів та призводити до надмірної діагностики. Тому важливо орієнтуватися в сучасних діагностичних алгоритмах і розуміти, які дослідження дійсно впливають на клінічні рішення. На цьому заході ви дізнаєтеся, як змінились підходи в лабораторній медицині та чому деякі аналізи поступаються місцем більш точним методам. Ви навчитеся критично оцінювати діагностичну цінність лабораторних досліджень, обирати найбільш інформативні тести та уникати необґрунтованих призначень. Отримані знання будуть корисними під час первинної та диференційної діагностики, формування плану обстеження та вибору оптимальної діагностичної тактики. Після навчання ви зможете орієнтуватися в сучасній доказовій базі лабораторної медицини, аргументовано обирати клінічно доцільні дослідження та критично оцінювати результати аналізів. • Оновлення діагностичних підходів як закономірний етап розвитку доказової медицини. • Чому деякі лабораторні дослідження втрачають клінічну цінність: нові докази, технології та зміна підходів до діагностики. • Найпоширеніші лабораторні дослідження, які сьогодні потребують перегляду або відмови від рутинного використання. • Сучасні альтернативи застарілим тестам: що рекомендують міжнародні настанови та доказова медицина. • Наслідки необґрунтованого призначення лабораторних досліджень: хибнопозитивні результати, надмірна діагностика та зайві витрати. • Роль фахівця лабораторної діагностики у впровадженні сучасних діагностичних алгоритмів. • Комунікація між лабораторією та клініцистом: як аргументовано обговорювати недоцільні або застарілі дослідження. • Особливості впровадження сучасних лабораторних підходів в українських реаліях. • Практичні приклади заміни застарілих досліджень на сучасні діагностичні рішення. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Медичне сортування дає лікарю змогу швидко оцінити стан пацієнта, визначити пріоритети надання допомоги та раціонально використовувати обмежені ресурси. Це важливо як у приймальному відділенні, так і на місці надзвичайної ситуації. Якщо не знати основні принципи сортування, це може призвести до хаотичного оцінювання стану пацієнтів, затримки надання допомоги тим, хто її потребує найбільше, а також помилок у розподілі ресурсів. На цьому заході ви отримаєте чіткі алгоритми сортування для дорослих і дітей, зокрема з ургентними станами, масовими травмами та бойовими ушкодженнями. Ви навчитесь ефективно оцінювати тяжкість стану пацієнта, пріоритезувати допомогу, уникати типових помилок та організовувати роботу приймального відділення або місця надзвичайної події. Окрему увагу буде приділено відмінностям дітей і дорослих, а також адаптації сортування під мирний та воєнний час. Після навчання ви зможете швидко оцінювати стан пацієнта, організовувати ефективне сортування і забезпечувати максимальне збереження життя та здоров’я постраждалих. • Для чого необхідно розуміти правила медичного сортування? • TIPS & TRICKS медичного сортування для дорослих і дітей. • Правила медичного сортування дітей. • Правила медичного сортування дорослих. • Медичне сортування в мирний та воєнний час. • Сортування в приймальному відділенні та на місці надзвичайної події. • Типові помилки під час сортування поранених і постраждалих та як їх уникнути. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Інтерпретація показників загального аналізу крові та специфічних лабораторних маркерів (феритин, трансферин, вітамін B12, фолієва кислота) для верифікації типу анемії. 2. Проведення диференційної діагностики між залізодефіцитною анемією, анемією хронічних захворювань, B12- та фолієводефіцитною анемією. 3. Розробка алгоритму діагностичного пошуку при анеміях невстановленого генезу. 4. Вибір оптимальної тактики лікування залізодефіцитної анемії: критерії для призначення пероральних та парентеральних препаратів заліза. 5. Володіння принципами терапії анемії хронічних захворювань, включаючи застосування стимуляторів еритропоезу. 6. Моніторинг ефективності та безпечності терапії, критерії досягнення цільових рівнів гемоглобіну та феритину. 7. Ідентифікація “червоних прапорців” при анемічному синдромі, що вимагають негайного дообстеження та консультації гематолога. 8. Корекція анемії у пацієнтів з коморбідною патологією (ХХН, СН, онкологічні захворювання). Програма заходу • Заняття №1 Алгоритми діагностики та лікування залізодефіцитного стану та анемії • Які сучасні лабораторні маркери є найбільш інформативними для діагностики латентного дефіциту заліза та ЗДА? • Як інтерпретувати рівень феритину у пацієнтів із супутніми запальними процесами або патологією печінки? • Які абсолютні та відносні показання до призначення парентеральних препаратів заліза? • Які переваги та недоліки різних хімічних форм пероральних препаратів заліза? • Яка оптимальна тактика ведення пацієнток із ЗДА під час вагітності та в післяпологовому періоді? • Як проводити диференційну діагностику мікроцитарних гіпохромних анемій? • Які критерії свідчать про адекватну відповідь на терапію препаратами заліза та яка тривалість лікування? • Які особливості лікування ЗДА у пацієнтів з хронічними захворюваннями шлунково-кишкового тракту? • Які сучасні лабораторні маркери є ключовими для диференційної діагностики анемій? • Як інтерпретувати показники феритину в умовах системного запалення? • Анемія хронічних захворювань vs. залізодефіцитна анемія: клініко-лабораторні паралелі та відмінності. • Який патогенетичний механізм лежить в основі функціонального дефіциту заліза? • Які критерії вибору препарату заліза (пероральний vs. парентеральний) та оптимальні схеми дозування? • Чи існують абсолютні та відносні протипоказання до призначення еритропоез-стимулюючих препаратів? • Яка тактика ведення пацієнтів з рефрактерною до лікування залізодефіцитною анемією? • У яких клінічних ситуаціях показано визначення рівня вітаміну В12 та фолієвої кислоти як скринінговий тест? • Які особливості діагностики та лікування анемії у пацієнтів похилого віку з поліморбідністю? • Заняття: Алгоритми діагностики та лікування залізодефіцитного стану та анемії • Заняття 1: Алгоритми діагностики та лікування залізодефіцитного стану та анемії • 23:37 • Конспект до заняття: Алгоритми діагностики та лікування залізодефіцитного стану та анемії • Клінічні задачі до заняття: Алгоритми діагностики та лікування залізодефіцитного стану та анемії • Конспект до заняття: Таємниці анемії: ключі до ефективного розпізнавання та лікування найпоширенішого ускладнення в клінічній практиці • Клінічні задачі до заняття: Таємниці анемії: ключі до ефективного розпізнавання та лікування найпоширенішого ускладнення в клінічній практиці • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Косоокість є поширеною патологією дитячого віку, що трапляється у 2-5% людей і є однією з провідних причин розвитку амбліопії та порушення формування бінокулярного зору. Клінічне ведення таких пацієнтів потребує чіткої страбізмологічної діагностики, оскільки неправильний вибір оптичної корекції може не лише не покращити стан, а й ускладнити перебіг окремих форм косоокості. Водночас несвоєчасне направлення на хірургічне лікування зменшує ймовірність відновлення повноцінного бінокулярного зору, тоді як частина пацієнтів взагалі не потребує активного втручання, обмежуючись спостереженням. На цьому заході ви засвоїте сучасний підхід до страбізмологічної діагностики з акцентом на визначення типу косоокості, диференційну діагностику та побудову поетапного алгоритму ведення пацієнта. Ви розглянете роль оптичної корекції як першого терапевтичного етапу, критерії вибору тактики спостереження, консервативного або хірургічного лікування, а також розберете реальні клінічні кейси з типовими діагностичними й тактичними помилками. Після навчання ви зможете виконувати базову діагностику косоокості, обґрунтовано визначати показання до оптичної корекції, спостереження або оперативного втручання, а також приймати рішення на основі структурованого алгоритму. • Сучасний погляд на косоокість: чому рання діагностика має значення. • Алгоритм обстеження пацієнта з косоокістю. • Диференційна діагностика різних форм косоокості. • Оптична корекція як перший етап лікування. • Спостерігати чи лікувати/оперувати: прийняття клінічного рішення. • Алгоритми ведення основних типів косоокості. • Практичні клінічні кейси та розбір типових помилок. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Вагітність – фізіологічний процес. Але він завжди супроводжується потужним ендокринним стресом, який швидко виводить приховані порушення на поверхню. Ендокринна патологія є однією з найчастіших причин ускладненого перебігу гестації, впливаючи не лише на вагітність та пологи, а і на внутрішньоутробний розвиток плода й віддалене здоров’я дитини. На цьому заході ви дізнаєтеся, як працювати з найпоширенішими ендокринними викликами під час вагітності: гіпотиреозом й аутоімунним тиреоїдитом, гестаційним цукровим діабетом, цукровим діабетом 1 та 2 типів, ожирінням, інсулінорезистентністю, СПКЯ і дефіцитами мікронутрієнтів. Ви зʼясуєте, коли починати терапію, як коригувати дози препаратів, які показники реально контролювати й що робити у разі субклінічних форм захворювань. Після заходу ви будете впевнено діяти в ситуаціях вперше виявленого або субклінічного гіпотиреозу, в разі підозри чи підтвердження гестаційного діабету, під час ведення вагітних з ожирінням та порушеннями вуглеводного обміну. • Вагітність як фізіологічний ендокринний стрес-тест: ключові адаптації. • Патологія щитоподібної залози у вагітних: гіпо- та гіпертиреоз, АІТ. • Гестаційний цукровий діабет: сучасні критерії діагностики та ведення. • Порушення вуглеводного обміну до вагітності: діабет 1 і 2 типів. • Ожиріння, інсулінорезистентність та СПКЯ у вагітних: ризики і тактика. • Наднирники та вагітність: гіперкортицизм, надниркова недостатність. • Відповіді на запитання учасників.

Хронічний панкреатит – це не просто запалення підшлункової залози, а складне мультифакторне захворювання, яке часто ховається за симптомами інших хвороб і може призводити до серйозних ускладнень. Тільки своєчасна й точна діагностика дає змогу вберегти пацієнта від проблем із травленням, болю та порушень обміну речовин. На цьому заході ви отримаєте актуальні знання про етіологію, патогенез і класифікацію хронічного панкреатиту. Навчитеся грамотно застосовувати інструментальні й лабораторні методи для ранньої та диференційної діагностики, а також опануєте алгоритми ведення болю, замісної терапії та коригування ускладнень. Після лекції ви зможете впевнено працювати з пацієнтами, які мають тривалий біль у животі, стеаторею, мальабсорбцію, вторинний цукровий діабет, а також із тими, хто переніс епізоди гострого панкреатиту. Ви будете знати, кого варто тестувати на генетичні форми ХП, як проводити консультування і застосовувати сучасні медикаментозні й ендоскопічні стратегії для покращення якості життя пацієнтів. • Основні етіологічні чинники й патогенетичні механізми ХП. • Сучасна класифікація клінічних форм: від безбольового перебігу до ускладнених форм. • Роль інструментальних і лабораторних методів у ранній та диференційній діагностиці. • Диференційна діагностика хронічного панкреатиту й інших захворювань, що можуть характеризуватися подібними симптомами. • Менеджмент болю: фармакологічні й інтервенційні підходи. • Екзокринна й ендокринна недостатність: принципи замісної терапії та контроль глікемії. • Ведення пацієнтів з кістами підшлункової залози: показання до спостереження, дренування чи хірургії. • Ведення пацієнта з аутоімунним панкреатитом. • Генетичні форми панкреатиту: кого та як тестувати; генетичне консультування. • Запобігання ускладненням ХП та лікування їх. • Перспективи розвитку: нові терапевтичні стратегії, біомаркери, ендоскопічні технології. • Відповіді на запитання учасників.

Ультразвукова діагностика молочних залоз – ефективний інструмент для раннього виявлення доброякісних змін, а також злоякісних новоутворень. Якість УЗ-обстеження залежить не лише від апаратури, а насамперед від розуміння фізики ультразвуку, анатомії молочних залоз, особливостей сірошкального режиму, доплерівських методик і соноеластографії. Правильне оцінювання нормальної сонографічної картини й регіонарних зон лімфовідтоку є основою для своєчасного розпізнавання патологічних змін. На цьому заході ви розглянете методику дослідження, принципи мультипараметричного оцінювання утворень, критерії диференціації запальних, доброякісних і злоякісних процесів, а також правила застосування міжнародної термінології та системи US-BIRADS. Ви дізнаєтеся про типові діагностичні помилки, які призводять до хибнопозитивних або хибнонегативних висновків і навчитеся їх уникати. Після навчання ви зможете обґрунтовано формувати УЗ-висновки, правильно класифікувати утворення за US-BIRADS та своєчасно направляти пацієнток на додаткові методи обстеження або інвазивну діагностику. • Основи ультразвукової діагностики: фізика ультразвуку, базова термінологія. Мультипараметричний підхід в УЗД: метод «сірої шкали», доплерівські методики, соноеластографія. • Методика УЗ-дослідження молочних залоз та зон лімфовідтоку. • Нормальна анатомія і морфологія молочних залоз. Сонографічна ехоструктура молочних залоз у різні вікові й фізіологічні періоди. • Запальні захворювання молочних залоз: мастит, абсцес молочної залози. Приклади УЗ-протоколу та висновків. • Ультразвукова діагностика доброякісних утворень молочної залози (кісти, фіброаденоми, ліпоми). Приклади УЗ-протоколу та висновків. • Ультразвукова діагностика злоякісних утворень молочної залози (карциноми in situ, інвазивні карциноми, набряково-інфільтративні форми). Приклади УЗ-протоколу та висновків. • Мультимодальний підхід в мамології: застосування інших методів досліджень (мамографії, МРТ, КТ, ПЕТ КТ). • Принципи формування УЗ-протоколу, міжнародна термінологія. Система US-BIRADS v2025 (6 видання) в комплексній діагностиці патології молочних залоз. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Легеневі прояви системних захворювань сполучної тканини часто передують встановленню основного діагнозу або визначають прогноз захворювання, тому важливо вміти правильно інтерпретувати рентгенологічні зміни. На цьому заході ви навчитеся розпізнавати характерні радіологічні патерни, проводити диференційну діагностику із запальними та пухлинними процесами й поєднувати дані візуалізації з клінічною картиною. Після навчання ви зможете впевненіше виявляти системні захворювання легень та уникати діагностичних помилок. • Вступ • Загальні уявлення про колагенози • Основи патологічного процесу • "Мішені" патології • Легеневі прояви системних захворювань сполучної тканини • Позалегеневі радіологічні ознаки сполучнотканинних захворювань • Диференційна діагностика • Клінічні випадки • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Травматична кровотеча — провідна причина потенційно запобіжної смертності у разі тяжкої травми. Уже в перші хвилини після ушкодження формується травматична коагулопатія, яка різко погіршує прогноз, якщо контроль крововтрати і ресусцитація виконуються з затримкою або за застарілими підходами. Саме тому сучасна тактика ведення таких пацієнтів вимагає не об’ємної інфузії, а системного, доказового підходу до гемостазу. На цьому заході ви детально розглянете концепцію Damage Control Resuscitation (DCR) та Remote DCR як основні стратегії раннього контролю кровотечі на догоспітальному та госпітальному етапах. Ви дізнаєтеся про механізми травматичної коагулопатії, принципи пріоритетної зупинки кровотечі, обмеження кристалоїдів, сучасні трансфузійні стратегії та роль гемостатичних засобів, турнікетів і тазових бандажів. Після навчання ви зможете швидко ідентифікувати масивну кровотечу, правильно розставляти пріоритети дій, застосовувати сучасні методи контролю гемостазу й інтегрувати DCR у реальну клінічну практику. • Актуальність проблеми • Травма та масивна кровотеча як провідна причина запобіжної смертності • Тримодальний розподіл смертності при травмі • Значення ранньої зупинки кровотечі та ресусцитації • Концепція Damage Control Resuscitation (DCR) • Визначення DCR та її місце разом із Damage Control Surgery (DCS) • Remote DCR (RDCR) на догоспітальному етапі • Нормативна база України • Накази МОУ та МОЗ щодо DCR/RDCR • Категорія I евакуації та показання до негайних дій • Масивна кровотеча • Визначення та критерії • Клінічні ознаки критичної крововтрати • Пріоритет зупинки кровотечі над інфузією • Контроль зовнішніх кровотеч • Прямий та непрямий тиск • Турнікети для кінцівок: правила накладання та контроль ефективності • Вузлові кровотечі та їхні особливості • Сучасні гемостатичні засоби • Гемостатичні бинти (CoTCCC) • Тампонада ран • XSTAT, iTClamp • Вузлові турнікети (SAM, JETT) • Травми таза й контроль кровотечі • Механізми та летальність у разі переломів таза • Ознаки пошкодження таза • Тазові бандажі: показання, техніка, помилки • Шок і тактика дій • Клінічне розпізнавання шоку • Compressible vs non-compressible bleeding • “Stop bleeding first” як основний принцип • Травматична коагулопатія • Патофізіологія та “летальна тріада” • Гіпо- та гіперкоагуляція після травми • Роль гіпотермії, ацидозу, дилюції • Оцінювання гемостазу • Обмеження стандартних тестів (МНО, АЧТЧ) • Переваги TEG/ROTEM • Динамічний підхід до коагуляції • Трансфузійні стратегії при DCR • Цілі інфузійної терапії • Обмеження кристалоїдів • Цільна кров vs компоненти 1:1:1 • Масивна трансфузія, TXA, кальцій • Логістика та сучасні рішення • Зберігання компонентів крові • Холодовий ланцюг • Ліофілізована плазма на догоспітальному етапі • Основні меседжі • Q&A-сесія

Алгоритми інтерпретації ЗАК: як не помилитися в дітей, вагітних і літніх 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ «Загальний аналіз крові — один із найчастіше призначуваних, але водночас і найчастіше неправильно інтерпретованих методів дослідження. Як відрізнити фізіологічні зміни від патології? Коли незначне відхилення є віковою нормою, а коли — сигналом про серйозну проблему?» Запрошуємо лікарів усіх спеціальностей на освітній курс, присвячений гематологічним показникам у різних категоріях пацієнтів. Ви розберете алгоритми інтерпретації ЗАК з урахуванням віку, статі та клінічного контексту, типові «пастки», коли лабораторні зміни не збігаються з клінічною картиною, а також особливості показників крові у дітей, вагітних і людей похилого віку. Під час навчання розглядаються практичні кейси: як уникати хибних діагнозів і зайвих призначень, а також огляд змін показників при коморбідних станах та впливі медикаментів. Розбиратимемо реальні клінічні випадки, ділитимемось практичними інструментами та навчатимемось бачити за цифрами пацієнта, а не лише його аналізи. Реєструйтеся та вдосконалюйте свою клінічну уважність разом із Progress Platform! Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Інсулінотерапія — важливий медикаментозний метод лікування діабету. Курс надасть актуальну інформацію про різні препарати інсуліну, показання до їх призначення та особливості ведення пацієнтів. Все це заради якісного надання допомоги пацієнту, який потребує інсулінотерапії. Навчання у власному темпі у зручний час. Доступ до лекцій протягом 1 року. Додаткові навчальні матеріали. Сертифікат із балами БПР. Програма заходу • Лекція 1. Що таке інсулін? • Лекція 2. Схеми інсулінотерапії та їх корекція • Лекція 3. Як змінювати інсуліни між собою • Лекція 4. Ускладнення інсулінотерапії • Лекція 5. Фізична активність та інсулінотерапія • Лекція 6. Інсулінотерапія у вагітних Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Хронічна анальна тріщина – часта причина болю та дискомфорту в пацієнтів і важливо вміти швидко визначити її на ранній стадії. Від правильної діагностики залежить вибір тактики лікування, а своєчасне втручання дає змогу запобігти хронізації процесу та ускладненням. На цьому заході ви навчитеся диференціювати гострі та хронічні тріщини анального каналу, відрізняти тріщину від геморою чи інших патологій, оцінювати спазм сфінктера, а також підбирати оптимальні методи консервативного та хірургічного лікування. Ви зрозумієте, як працювати з пацієнтами, які скаржаться на біль, рецидиви, але мають страх перед процедурою, і як правильно з ними комунікувати. Після навчання ви знатимете, як швидко визначити показання до втручання, уникнути хронізації тріщини та мінімізувати ризик ускладнень. • Анатомія анального каналу. • Гострі та хронічні стани анального каналу: в чому різниця. • Причини виникнення патології анального каналу. • Хірургічне лікування. • Профілактика патологій анального каналу. • Відповіді на запитання.

Ультразвукове оцінювання апендикса є важливим етапом у діагностиці гострого абдомінального болю. Правильність УЗ-діагностики базується на глибокому розумінні ехоанатомії, анатомічних варіантів розташування й патофізіологічних змін у разі запалення. Усвідомлення можливостей та обмежень ультразвукового методу при гострому й хронічному (резидуальному) апендициті дає лікарю змогу обґрунтовано інтерпретувати прямі та непрямі ехографічні ознаки, правильно обирати трансабдомінальний або трансвагінальний доступ і достовірно візуалізувати незмінений апендикс. Ці чинники визначають клінічну цінність дослідження та його вплив на подальшу тактику ведення пацієнта. На цьому заході ви розглянете основні ультразвукові критерії норми й патології апендикса, механізми формування ехографічних змін у разі запалення, а також типові діагностичні помилки. Ви знатимете, як правильно оцінити діаметр, копмресивність, васкуляризацію і стан навколишніх тканин. Ви навчитеся проводити диференційну діагностику навіть в умовах неоднозначної клінічної картини. Після навчання ви зможете робити точніші висновки УЗД в разі підозри на апендицит, орієнтуватися в атипових анатомічних варіантах і правильно диференціювати апендицит з гінекологічною, урологічною та кишковою патологіями. • Ехоанатомія апендикса. • Патофізіологія апендициту. • Можливості УЗД в діагностиці апендициту. • УЗД гострого апендициту. • УЗД хронічного (резидуального) апендициту. • Дифдіагностика гострого апендициту з іншими патологічними станами. • Візуалізація незміненого апендикса: • трансабдомінально; • трансвагінально. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Нові практичні настанови Американського товариства анестезіологів (ASA) 2026 року щодо періопераційного знеболення формують новий стандарт мультимодального підходу, де ключовим стає не лише контроль болю, а і якість післяопераційного відновлення, мінімізація опіоїдного навантаження та прискорення функціональної реабілітації пацієнта. Актуальність проблеми пояснюється тим, що, попри розвиток регіонарної анестезії та сучасних анальгетичних стратегій, значна частина пацієнтів повідомляє про біль середньої або високої інтенсивності після операцій. На цьому заході ви розберете головні оновлення ASA 2026, сучасну логіку мультимодального періопераційного знеболення та роль регіонарної анестезії у покращенні післяопераційного відновлення. Ви детально розглянете фасціальні блокади у кардіоторакальній, абдомінальній та мамологічній хірургії, а також сучасні підходи до стратегії opioid-sparing. Ви дізнаєтеся, як інтегрувати ці рекомендації у вашу клінічну практику й адаптувати їх до різних категорій пацієнтів, зокрема педіатричних. Після навчання ви зможете краще орієнтуватися в сучасних доказових підходах до періопераційного знеболення, оцінювати ефективність регіонарних методик, а також раціонально комбінувати системні та локальні анальгетичні стратегії. • Вступ та актуальність • Статистика: чому 75% пацієнтів досі відчувають біль середньої та високої інтенсивності. • Наслідки неадекватного знеболення: стрес-відповідь та ризики хронізації болю. • Огляд настанов ASA 2026: методологія і мета документа. • Регіонарна анестезія як частина мультимодальної стратегії • Роль блокад у прискоренні функціонального відновлення пацієнта. • Чому фокус саме на регіонарних методах та інфільтрації рани. • Комбінування з системними ненаркотичними анальгетиками. • Практичне застосування: блокади фасціальних просторів • Кардіоторакальна хірургія: ефективність при відкритих втручаннях (лобектомія, АКШ, заміна клапанів), специфіка блоків: Erector Spinae (ESP), парастернальні та зубчасті блоки. • Абдомінальна хірургія: застосування при відкритих та малоінвазивних операціях, доказова база для TAP-блоку та Quadratus Lumborum (QLB). • Мастектомія: рекомендації щодо фасціальних і паравертебральних блокад. • Особливості в педіатричній практиці • Сильні рекомендації для дитячої кардіохірургії. • Використання блокад при відкритих грижосіченнях у дітей. • Клінічне оцінювання результатів та висновки • Як інтерпретувати послаблення болю: що таке MCID і чому 1 бал – це важливо. • Зменшення споживання опіоїдів як стратегічна мета. • Обмеження поточної доказової бази та майбутні напрями досліджень. • Q&A