Заходи БПР — Хірургія 2026

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Ідентифікація та диференційна діагностика “червоних прапорців” при гострих неврологічних станах (інсульт, менінгіт, епілептичний статус). 2. Практичне застосування стандартизованих шкал для оцінки неврологічного статусу пацієнта (шкала коми Глазго, NIHSS). 3. Оволодіння алгоритмом дій медичної сестри при раптовій зміні стану пацієнта. 4. Розпізнавання клінічних ознак підвищення внутрішньочерепного тиску та гострої компресії мозку. 5. Формування навичок моніторингу вітальних функцій та специфічних неврологічних показників. 6. Оволодіння протоколами невідкладного сповіщення лікаря та підготовки пацієнта до екстрених діагностичних чи лікувальних процедур. Програма заходу • Заняття — 33:38 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Медикаментозна гіперчутливість є однією з основних причин гострих алергічних реакцій, зокрема анафілаксії. Правильне виконання, інтерпретація та нормативне обґрунтування алергопроб безпосередньо впливають на безпеку пацієнта, вибір правильного плану лікування та відповідність клінічної практики чинним регуляторним вимогам. Ця процедура дає змогу уникати діагностичних і тактичних помилок навіть у ситуаціях високого навантаження та значного потоку пацієнтів. На цьому заході ви засвоїте сучасні підходи до проведення алергологічного тестування, навчитеся визначати показання й протипоказання, обирати оптимальний тип проб залежно від клінічної ситуації, а також правильно інтерпретувати результати, зважаючи на анамнез та клінічний контекст. Ви розглянете питання безпеки пацієнта, профілактики ускладнень, організації протишокового забезпечення та правильного оформлення медичної документації, що має як клінічне, так і юридичне значення. Після навчання ви зможете обґрунтовано приймати рішення щодо доцільності проведення алергологічних проб, впевнено виконувати їх у стаціонарних умовах та інтерпретувати результати без гіпер- або гіподіагностики. • Актуальність теми: поширеність алергічних захворювань і ризики анафілаксії при медикаментозній терапії у стаціонарі. • Нормативно-правове регулювання: роль наказів МОЗ України у визначенні порядку проведення алергопроб. • Показання до проведення алергологічних проб: коли проби є клінічно виправданими. • Протипоказання та обмеження: гострі стани, анафілаксія в анамнезі, загострення алергії, важкі соматичні хвороби, приймання антигістамінних/глюкокортикостероїдів. • Організаційні вимоги у стаціонарі: інформована згода, наявність протишокового набору, доступ до реанімаційної допомоги, підготовка персоналу. • Техніка виконання проб: основні види (скарифікаційні, прик-тести, внутрішньошкірні, провокаційні), правила підготовки пацієнта. • Правила інтерпретації результатів: часові інтервали оцінювання, критерії позитивної/негативної реакції, ризики хибнопозитивних і хибнонегативних результатів, необхідність оцінювання в контексті анамнезу та клініки. • Безпека пацієнта й можливі ускладнення: місцеві реакції, генералізовані реакції, анафілаксія; алгоритм дій у разі невідкладних станів. • Оцінювання доцільності застосування: коли алергопроби справді потрібні, а коли їх проведення не має доказової цінності або може створювати додаткові ризики. • Відповіді на запитання.

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Застосування модифікованих критеріїв Дюка для верифікації діагнозу інфекційного ендокардиту. 2. Інтерпретація даних трансторакальної та черезстравохідної ехокардіографії для виявлення вегетацій, абсцесів та клапанної недостатності. 3. Вибір оптимальної емпіричної та етіотропної антибактеріальної терапії з урахуванням профілю чутливості збудника. 4. Стратифікація ризиків та визначення показань до ургентного та планового хірургічного втручання. 5. Ведення пацієнтів з ускладненнями: тромбоемболічними подіями, гострою серцевою недостатністю, перивальвулярними абсцесами. 6. Алгоритми діагностики та лікування пацієнтів з культура-негативним ендокардитом. 7. Застосування принципів антибіотикопрофілактики інфекційного ендокардиту у групах високого ризику. 8. Особливості менеджменту пацієнтів із протезним ендокардитом та ендокардитом, асоційованим з імплантованими електронними пристроями. Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Прохідність дихальних шляхів та своєчасна оксигенація – базові навички, від яких безпосередньо залежить життя пацієнта у критичних станах. Медична сестра чи фельдшер часто першими стикаються з дихальною недостатністю, тому важливо добре опанувати методи відновлення та підтримки дихання. На цьому заході ви засвоїте й відпрацюєте практичні алгоритми сучасної невідкладної допомоги: позиціонування пацієнта, використання повітроводів, маскову вентиляцію мішком Амбу, подачу кисню через різні системи та непрямі методи моніторингу оксигенації. Ви будете впевнено забезпечувати ефективність дихальної підтримки та діяти за міжнародними протоколами в умовах будь-якого відділення або транспортування пацієнта. Після навчання ви зможете працювати ефективніше у команді, надаючи допомогу пацієнтам у критичному стані, та зменшите ризик ускладнень і летальності. • Базові методи забезпечення прохідності дихальних шляхів: прийом Сафара, позиціонування пацієнта. • Використання повітроводів. Орофарингеальний та назофарингеальний повітроводи: показання, техніка введення, ускладнення. • Маскова вентиляція мішком Амбу: алгоритм, типові помилки та їх корекція. • Використання кисневих масок та носових канюль: вибір системи, подача потоків кисню. • Непрямі методи моніторингу оксигенації: пульсоксиметрія, спостереження за клінічними ознаками. • Протоколи кисневої терапії в разі гіпоксії у дорослих та дітей. • Підтримка дихальних шляхів у пацієнтів із травмами (шийний комір, аспірація, кровотечі). • Роль медичної сестри/фельдшера у команді під час інтубації (асистування, підготовка обладнання, контроль стану пацієнта). • Q&A-сесія

Операція Гартмана, вперше запропонована ще на початку ХХ століття французьким хірургом Анрі Гартманом, і являється важливим аспектом в ургентній хірургії вже понад 100 років. Вона рятує життя пацієнтам із перфорацією сигмоподібної кишки, обструкцією чи пухлинами, коли первинна реконструкція небезпечна або технічно неможлива. Останніми роками зростає попит та актуальність до лапароскопічного підходу, попри технічну складність, він демонструє зниження частоти післяопераційних ускладнень, коротший період госпіталізації та менший рівень смертності порівняно з відкритими втручаннями. Клініцисти дедалі частіше переглядають традиційні підходи до лікування хірургічних ускладнень дивертикуліту чи раку товстої кишки, зважаючи на нові докази щодо доцільності та оптимальних термінів відновлення безперервності шлунково-кишкового тракту, після операції Гартмана. Тому знання сучасних підходів до лапароскопічного методу та подальша реконструктивно-відновлювальна колопластика набуває особливої важливості для хірургів, які працюють в ургентній або онкологічній практиці, адже лише дотримання правильної техніки оперативного втручання може гарантувати відновлення кишкового пасажу. Навчальний курс «Операція Гартмана. Що змінилось за 100 років?» буде присвячений вивченню сучасних підходів до виконання цього втручання. Учасники ознайомляться з показаннями до даного оперативного втручання згідно з актуальними клінічними рекомендаціями, а також порівняють техніку відкритого та лапароскопічного доступу з інтраопераційною візуалізацією. На заході буде наявна демонстрація етапів лапароскопічної операції Гартмана з поясненням техніки її виконання. Значну увагу буде приділено обговоренню показань та протипоказань до лапароскопічної реконструкції кишківника, а також буде представлено відеоматеріали ходу операції з коментарями. • Програма заходу «Операція Гартмана. Що змінилось за 100 років?» • Операція Гартмана. Історія та сучасність виконання процедури. • Показання до операції Гартмана: огляд сучасних гайдлайнів. • Техніка оперативного втручання відкритим та лапароскопічним шляхом. • Відео перебігу операції з коментарями: лапароскопічна операція Гартмана. • Реконструкція кишківника після операції Гартмана: показання, протипоказання, техніка. • Відео перебігу операції з коментарями: лапароскопічна реконструктивно-відновлювальна колопластика. • Відповіді на запитання. • Проходження тестування

Рентгенографія кульшового суглоба – це базовий метод візуалізації, від правильного виконання та інтерпретації якого залежить своєчасне виявлення переломів, дисплазії та дегенеративних змін. Це дослідження дає змогу швидко й неінвазивно оцінити стан суглоба, однак через помилки у виконанні укладок або аналізі знімків можна проґавити травматичні ушкодження, а також це може призвести до помилкового оцінювання остеоартрозу чи неправильного контролю після ендопротезування. На цьому заході ви матимете змогу оновити знання з анатомії та рентгенанатомії кульшового суглоба. Ви розглянете правильні рентгенологічні укладки та принципи оцінювання отриманих зображень, навчитеся визначати рентгенологічні ознаки остеоартрозу, дисплазії, травматичних ушкоджень і запальних змін, а також оцінювати стан ендопротезованого суглоба. Окрім цього, ви отримаєте чіткий алгоритм аналізу рентгенограм і вибору оптимального методу візуалізації залежно від клінічної ситуації. Після навчання ви зможете впевнено інтерпретувати рентгенограми кульшового суглоба та виявляти основні патологічні зміни на ранніх етапах. • Анатомія кульшового суглобу • Візуалізація суглоба • Рентгенологічні укладки • Рентгенанатомія • Оцінювання рентгенограми • Остеоартроз як основна причина ендопротезування • Оцінювання протезу • Клінічні випадки

Перші 24 години після операції є критичними. Медична сестра проводить із пацієнтом найбільше часу в цей період. Вона першою помічає відхилення у стані, початок ускладнень та зміни поведінки, що дає змогу своєчасно зреагувати й уникнути погіршень. Незнання основних алгоритмів може призвести до прогресування післяопераційних ускладнень, підвищеної тривожності пацієнта і навіть загрози життю. На цьому заході ви навчитеся діяти у разі раннього виявлення дихальних, серцево-судинних і геморагічних ускладнень, контролювати післяопераційний біль та психоемоційний стан пацієнта. Ви дізнаєтеся, як оцінювати життєві показники, розпізнавати ознаки інфекційного процесу, проводити профілактичні та коригувальні заходи, а також працювати в команді з лікарем у критичних ситуаціях. Після навчання ви зможете впевнено діяти за чіткими алгоритмами у разі післяопераційних ускладнень. • Вступ • Чому перші 24 години після операції є критичними • Коротко про статистику післяопераційних ускладнень: акцент на практичні ризики • Роль медичної сестри як ключової ланки безпеки пацієнта • Мета майстер-класу та очікувані результати навчання • Перші 24 години: фізіологія післяопераційного періоду • Що відбувається з організмом пацієнта після операції • Реакція на анестезію та хірургічну травму • Поняття «золотих годин» після хірургічного втручання • Основні ризики перших 24 годин • Дихальні порушення: гіпоксія, аспірація, ателектази • Серцево-судинні ускладнення: коливання артеріального тиску, аритмії, порушення перфузії • Кровотечі й геморагічні стани: ранні та приховані крововтрати, червоні прапорці • Больовий синдром як фактор розвитку ускладнень • Роль медичної сестри в ранньому виявленні загроз та профілактиці • Інфекційні ризики протягом перших 24 годин • Ознаки раннього інфекційного процесу • Асептика й антисептика у догляді за раною, катетерами, дренажами • Типові помилки медичного персоналу • Контроль життєвих показників: що не можна проґавити • Температура тіла, ЧДР, SpO₂, діурез • Частота й обсяг моніторингу • Документування: чому «не записали = не зробили» • Алгоритми дій медичної сестри у разі ускладнень • Чітка послідовність дій у критичній ситуації • Принцип «побачила – оцінила – діяла – повідомила» • Командна робота з лікарем • Типові помилки та клінічні кейси • Реальні ситуації з практики • Аналіз помилок і правильних рішень • Як можна було запобігти? • Психологічний стан пацієнта протягом перших 24 годин • Тривога, страх, дезорієнтація після операції • Роль медичної сестри в стабілізації психоемоційного стану • Комунікація з родичами пацієнта • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

Електронний навчальний курс у форматі онлайн тривалістю 6 академічних годин із сертифікатом на 6 балів БПР. Курс надасть сучасні підходи до діагностики цукрового діабету, включно з використанням тесту толерантності до глюкози, глікованого гемоглобіну, а також виявленням рідкісних форм діабету, як-от MODY та LADA. Учасники отримають практичні знання з ведення та лікування ускладнень діабету, таких як діабетична полінейропатія та хронічна хвороба нирок. Курс також охоплює особливості менеджменту пацієнтів віком 60+ та нюанси планування вагітності у жінок із цукровим діабетом. Навчання відбувається у власному темпі у зручний час. Доступ до лекцій надається протягом 1 року, також доступні додаткові навчальні матеріали та сертифікат із балами БПР. Програма заходу • Лекція 1. Тест толерантності до глюкози • Лекція 2. Глікований гемоглобін та глікозильований альбумін: що нам кажуть сучасні рекомендації? • Лекція 3. Про біль в ногах у пацієнта з цукровим діабетом – нейропатія чи ні: погляд невролога • Лекція 4. Хронічна хвороба нирок у пацієнта з ЦД: діагностика та ведення • Лекція 5. Особливості ведення пацієнтів віком 60+ з діабетом • Лекція 6. Планування вагітності у пацієнтки з цукровим діабетом • Лекція 7. MODY та LADA діабет: як не пропустити Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Ця сторінка містить лише екран входу до Google Форм і не надає доступу до опису, програми, спікерів, ціни чи інших матеріалів події. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

1. Відеолекція Оніхомікоз: сучасний алгоритм місцевої та системної терапії з урахуванням феномену біоплівок: Актуальність проблеми оніхомікозу в сучасній дерматологічній практиці
 Етіологія оніхомікозу та основні фактори ризику розвитку інфекції
 Клінічні форми оніхомікозу
 Сучасні методи діагностики: клінічні та лабораторні підходи
 Біоплівки при оніхомікозі: механізм формування, клінічне значення та вплив на ефективність терапії
 Сучасний алгоритм лікування оніхомікозу: місцева та системна терапія
 Причини терапевтичних невдач
 Профілактика рецедивів
 Висновки та ключові клінічні акценти 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Цей комплексний практичний онлайн-курс із супроводом куратора присвячений респіраторній підтримці та механічній вентиляції. Він дає системне розуміння респіраторної фізіології та механічної вентиляції: чітку логіку прийняття рішень, алгоритми налаштування, типові помилки та клінічне мислення, необхідне для ведення пацієнтів із дихальною недостатністю. Учасники зрозуміють фізіологію дихання, навчаться розпізнавати типи дихальної недостатності, оцінювати дихання за клінічними даними, газами крові та капнографією, безпечно розпочинати механічну вентиляцію й обирати початкові параметри. Курс охоплює режими вентиляції, підбір PEEP, адаптацію вентиляції до обструктивних і рестриктивних уражень легень, відлучення від вентиляції, профілактику ускладнень, седацію, синхронізацію пацієнта з апаратом, а також технічні аспекти — зволоження, фільтри та контури. Навчання проходить поетапно: учасники переглядають матеріали, обговорюють кейси, виконують домашні завдання та закріплюють знання. Передбачені закритий чат, підтримка куратора, додаткові матеріали, онлайн Q&A-сесії з експертами та супровід менеджера. Учасники можуть отримати два сертифікати: 11 балів БПР за електронний курс після підсумкового тесту та окремо 10 балів БПР за майстер-класи (Q&A-сесії). Сертифікат видається за умови успішного проходження тестування — 70% правильних відповідей. Програма заходу • БЛОК 1. Дихання: фізіологія, порушення та клінічна оцінка • Лекція 1. Фізіологія дихання (газообмін, механіка дихання, робота дихальних м’язів, вентиляційно-перфузійні співвідношення) • Лекція 2. Патофізіологія дихання: типи дихальної недостатності (гіпоксична, гіперкапнічна, змішана, шунт, V/Q mismatch) • Лекція 3. Оцінка дихання: клініка + базові гази крові + капнографія • Q&A сесія з куратором на основі першого блоку • БЛОК 2. Механічна вентиляція: принципи, параметри налаштування та режими • Лекція 1. Механічна вентиляція: цілі, ризики, покази/протипокази • Лекція 2. Налаштування і стартові параметри • Лекція 3. Примусові режими вентиляції: по об’єму vs по тиску, гібридні режими • Лекція 4. Допоміжні режими вентиляції: PSV, CPAP - коли і як? • Q&A сесія з куратором на основі другого блоку • БЛОК 3. Стратегії ШВЛ: вентиляція по об’єму, по тиску та оптимізація PEEP • Лекція 1. Вентиляція по об’єму: покази, підводні камені, моніторинг • Лекція 2. Вентиляція по тиску: покази, підводні камені, моніторинг • Лекція 3. PEEP: користь і шкода, підбір оптимального рівня • Q&A сесія з куратором на основі третього блоку • БЛОК 4. ШВЛ при різних типах ураження легень та відлучення від вентиляції • Лекція 1. Обструкція (COPD, астма) - особливості налаштувань • Лекція 2. Рестрикція (ARDS, пневмонія, фіброз) - стратегії вентиляції • Лекція 3. Критерії готовності до відлучення • Лекція 4: Стратегії weaning та профілактика реінтубації • Q&A сесія з куратором на основі четвертого блоку • БЛОК 5. Безпека механічної вентиляції: ускладнення, седація та профілактика проблем • Лекція 1. Ускладнення ШВЛ: баротравма, волюмотравма, ателектаз, вентиляційна асоційована пневмонія • Лекція 2. Седація та синхронізація з апаратом • Лекція 3. Зволоження, фільтри, контури - профілактика проблем • Q&A сесія з куратором на основі пʼятого блоку • БОНУСНИЙ БЛОК. Розширені стратегії ШВЛ та особливості у дітей • Лекція 1. Рекруітмент-маневр та як його виконувати? • Лекція 2. Транспульмональний тиск: як і коли оцінювати • Лекція 3. Основні принципи ШВЛ у дітей • Q&A сесія з куратором на основі бонусного блоку Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

1. Відеолекція Медичні аспекти документування домашнього насильства 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Електронний навчальний курс PRO з УЗД вен нижніх кінцівок 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ «Забезпечте собі досконале оволодіння ультразвуковою діагностикою вен нижніх кінцівок – ключовим елементом у діагностиці патології у пацієнтів із судинними захворюваннями. Цей майстер-клас є практичним гайдом для лікарів, які прагнуть швидко, точно та впевнено проводити УЗД, інтегруючи отримані дані у клінічний діагностичний процес та лікувальні рішення. На заході розберемо: поглиблене розуміння скарг, супутніх захворювань та планування оперативних втручань як прямих показів до проведення УЗД вен; ключові клінічні запитання, які має закрити УЗД-протокол для хірурга або флеболога; детальне вивчення нормальної анатомії глибоких і поверхневих вен та їх ехо-ознак для впевненої ідентифікації структур; стандартизовану методику обстеження (покроковий алгоритм правильного проведення з акцентом на техніку компресії, використання Доплера та отримання якісних зображень); найчастіші патологічні стани — клініку та ехо-зміни при венозному тромбозі (гострому та хронічному) і варикозній хворобі (рефлюксі). Чому варто приєднатися? Системне бачення з чіткими алгоритмами для швидкої та достовірної діагностики, а також впевненість у щоденній амбулаторній та ургентній практиці. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Когнітивні порушення визначають якість життя пацієнта не менше, ніж самі епілептичні напади. Скарги на погіршення пам’яті, уваги, швидкості мислення чи труднощі з навчанням можуть бути наслідком перебігу захворювання, структурних змін головного мозку або побічної дії протиепілептичної терапії. Недостатня увага до цих проявів призводить до помилкової інтерпретації симптомів, необґрунтованої зміни лікування, зниження прихильності пацієнта до терапії та втрати можливості своєчасно виявити прогресування захворювання чи розвиток ускладнень. На цьому заході ви навчитеся оцінювати когнітивні функції у пацієнтів з епілепсією, розуміти вплив різних форм захворювання та протиепілептичних препаратів на пам’ять, увагу й виконавчі функції, проводити диференційну діагностику когнітивного зниження та використовувати сучасні методи його оцінки. Ви опануєте практичні підходи до вибору терапії з урахуванням когнітивного профілю пацієнта, можливості реабілітації, а також розберете клінічні ситуації, у яких когнітивні порушення визначають подальшу тактику ведення. Після навчання ви зможете своєчасно розпізнавати когнітивні порушення у дітей і дорослих з епілепсією, оцінювати їх можливі причини, а також враховувати когнітивний вплив протиепілептичних препаратів під час вибору або корекції лікування. • Вступ • Актуальність теми: когнітивні порушення зустрічаються у 60–70% пацієнтів з епілепсією, впливають на якість життя, працездатність та соціальну інтеграцію. • Мета лекції: показати сучасні механізми патогенезу та практичні наслідки для клінічної роботи. • Когнітивні домени, що частіше страждають при епілепсії • Пам’ять: особливо при скроневій епілепсії через ураження гіпокампа. • Увага та виконавчі функції: порушення при лобній епілепсії. • Мова та швидкість мислення: дефіцити при застосуванні певних протиепілептичних препаратів. • Механізми патогенезу • Судомна активність: повторні напади та міжнападова епілептиформна активність порушують нейронні мережі. • Структурні зміни мозку: атрофія гіпокампа, таламуса, білої речовини. • Ефекти протиепілептичних препаратів: топірамат, фенобарбітал, бензодіазепіни мають виражений негативний вплив; ламотриджин і леветирацетам — більш сприятливі. • Нейропсихіатричні та психосоціальні фактори: депресія, тривога, порушення сну, соціальна стигматизація. • Вікові аспекти • Дитяча епілепсія: ранній дебют → ризик незворотних порушень інтелекту, мовлення, уваги. • Дорослі пацієнти: поступове зниження когнітивних функцій, ризик деменції. • Методи оцінки • Нейропсихологічне тестування: об’єктивна оцінка пам’яті, уваги, виконавчих функцій. • Нейровізуалізація: МРТ, fMRI для виявлення структурних змін. • ЕЕГ та відео-ЕЕГ: для кореляції когнітивних порушень із судомною активністю. • Клінічні наслідки • Якість життя: когнітивні порушення впливають більше, ніж самі напади. • Соціальна інтеграція: проблеми з навчанням, працевлаштуванням. • Ризик деменції: прискорене нейродегенеративне ураження. • Стратегії корекції • Оптимізація терапії: уникати політерапії, обирати препарати з мінімальним когнітивним впливом. • Хірургічне лікування: може покращити когнітивні функції, але має ризики (наприклад, зниження вербальної пам’яті після резекції скроневої частки). • Реабілітація та когнітивний тренінг: програми відновлення пам’яті, уваги, виконавчих функцій. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Патологічні процеси у стравоході рідко дають про себе знати на ранніх етапах. Коли з’являється клініка – може бути вже пізно. Тому, важливо вміти розпізнати мінімальні відхилення від норми: кожна тінь, затримка контрастної речовини чи нетиповий рельєф слизової можуть стати підказкою для раннього діагнозу. Настороженість лікаря – це єдиний спосіб взяти захворювання під контроль ще до появи ускладнень. На цьому заході ви дізнаєтесь, як оцінювати анатомічні варіанти, моторну функцію, ознаки езофагіту, дивертикулів, гриж та новоутворень. Усе – крізь призму рентгенології, клінічного мислення й практичних кейсів. Після заняття ви будете впевнено діяти у разі дисфагії, печії, болю за грудиною, підозри на пухлину чи стороннє тіло і зможете впевнено обрати оптимальний метод обстеження та визначити подальшу тактику ведення пацієнта. • Поширеність захворювань стравоходу серед населення. • Нормальна анатомія та фізіологія стравоходу як основа якісної діагностики. Анатомічні варіанти нормальної будови стравоходу. • Основні принципи контрастування стравоходу. • Порушення моторики стравоходу. Езофагіт. • Дивертикули стравоходу: рентгенологічні ознаки. • Кили СОД, класифікація та променева діагностика. • Діагностика доброякісних та злоякісних утворень стравоходу. • Травматичні ушкодження стравоходу, особливості візуалізації. • Розгляд клінічних кейсів. • Відповідь на запитання учасників.

​Перитонеальний канцероматоз (ПК) є важким ускладненням онкологічних захворювань, зокрема раку шлунка, яєчників та колоректального раку. Сучасні методи лікування, такі як циторедуктивна хірургія у поєднанні з гіпертермічною внутрішньочеревною хіміотерапією, демонструють значне покращення виживаності пацієнтів. Згідно з систематичним оглядом 2024 року (Efficacy of Cytoreductive Surgery (CRS) + HIPEC in Gastric Cancer with Peritoneal Metastasis: Systematic Review and Meta-Analysis), пацієнти з ПК від раку шлунка, які отримували CRS + HIPEC, мали медіану загальної виживаності 9,8–28,2 місяців порівняно з 4,9–8 місяців у групі, що отримувала лише паліативну хіміотерапію. Знання про показання до CRS та HIPEC, критерії відбору пацієнтів та сучасні протоколи лікування є важливими для лікарів різних спеціальностей. Недостатня обізнаність може призвести до марнування часу, коли хірургічне втручання ще потенційно ефективне, або до неправильного скерування пацієнта. Розуміння принципів післяопераційного спостереження та оцінки ефективності терапії також є необхідним для забезпечення оптимальних результатів лікування. Навчальний курс «Циторедуктивна хірургія (CRS) та HIPEC: сучасні стандарти та оптимізація лікування» буде присвячений вивченню сучасних стандартів застосування циторедуктивної хірургії та гіпертермічної внутрішньочеревної хіміотерапії у лікуванні перитонеального канцероматозу. Учасники розглянуть основні показання до цих методів та категорії пацієнтів, яким вони можуть бути рекомендовані. Буде детально проаналізована стратегія видалення уражень з урахуванням «золотих зон» циторедукції. Окрему увагу буде приділено вибору хіміопрепаратів для HIPEC і методології проведення процедури. Також розглядатимуться підходи до післяопераційного ведення пацієнтів, включно з ранньою реабілітацією та профілактикою ускладнень. У програму входить аналіз патогістологічних показників ефективності лікування, включаючи роль морфології та біомаркерів. Завершальна частина буде присвячена досвіду впровадження CRS та HIPEC в Україні та аналізу локальних клінічних результатів. • Актуальність CRS та HIPEC — показання та основні категорії пацієнтів. • «Золоті зони» циторедукції — стратегія хірургічного видалення уражень. • HIPEC: методологія та вибір хіміопрепаратів — оптимальні режими та препарати. • Післяопераційне ведення пацієнтів — рання реабілітація, контроль ускладнень. • Патогістологічна оцінка ефективності CRS та HIPEC — роль маркерів і морфологічного аналізу. • Впровадження CRS та HIPEC в Україні — досвід та перспективи. • Аналіз наших клінічних даних — виживаність, ускладнення, прогностичні фактори. • Відповіді на запитання учасників

Електронний навчальний курс із дистанційною участю та доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 4 год. Після проходження курсанту буде видано сертифікат і нараховані бали БПР. Бали БПР: 4. Номер в системі БПР: 1019937. Лікарська / фармацевтична спеціальність: Всі лікарські спеціальності, Всі спеціальності фахівців у сфері охорони здоров'я, Всі фармацевтичні спеціальності, Всі спеціальності професіоналів у сфері охорони здоров’я. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Травми кисті можуть здаватися дрібницею, але навіть невелике ушкодження здатне надовго обмежити функцію руки та якість життя пацієнта. Відновлення після травм кисті вимагає не лише повернення нормальної анатомічної структури, а й збереження тонкої моторики, сенсорики й естетики. Сучасні методи шкірно-фасціальних клаптів дають змогу швидко та ефективно виконувати реконструкцію з мінімальним ризиком ускладнень. На цьому заході ви навчитеся правильно підбирати пацієнтів для реконструкції, готувати рану й виконувати трьохетапне закриття дефектів абдомінальним клаптем. Розглянете реальні випадки успішних і складних реконструкцій, а також навчитеся передбачати можливі ускладнення. Після заходу ви зможете проводити реконструктивні втручання ефективніше та успішно відновлювати функціональність кисті й передпліччя. • Актуальність проблеми: поширеність бойових травм кисті та передпліччя, їх вплив на функціональність і якість життя пацієнтів. • Показання та протипоказання до використання абдомінальних шкірно-фасціальних клаптів: ключові аспекти відбору пацієнтів. • Підготовка рани до реконструкції: можливі проблеми та шляхи їх подолання. • Методика трьохетапного закриття дефектів абдомінальним клаптем: технічні особливості підйому клаптя, інтраопераційний контроль та ведення пацієнта. • Клінічні приклади успішного застосування: 3 кейси реконструкції дефектів кисті та передпліччя з позитивним результатом. • Розбір ускладнень і неуспішних випадків: 1–2 приклади з аналізом причин невдачі та помилок. • Підведення підсумків і ключові висновки: сучасні можливості та перспективи розвитку клаптевої хірургії кисті. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації). • Оцінювання набутих знань.

Хронічний больовий синдром часто не відповідає на стандартну медикаментозну терапію або поодинокі інвазивні втручання. Він потребує системного, поетапного й пацієнтоорієнтованого підходу. Неправильний вибір методу або передчасна ескалація інвазивних втручань знижують ефективність лікування та сприяють хронізації болю. На цьому заході ви отримаєте чіткий алгоритм поетапного інвазивного лікування хронічного болю: від периферичних блокад до нейромодуляції та імплантованих систем доставки препаратів. Окрім цього, ви розглянете роль пробних втручань у діагностиці та плануванні лікування, а також знатимете, коли треба змінити тактику в разі недостатньої ефективності попереднього етапу. Після навчання ви зможете обґрунтовано обирати інвазивну стратегію залежно від клінічного стану пацієнта, типу болю й функціонального статусу. • Поетапна стратегія інвазивного лікування • Послідовність терапевтичних методів: периферичні блокади → радіочастотна абляція (RFA) → нейромодуляція → імплантовані системи доставки препаратів (помпи). • Пацієнтоорієнтований відбір методів • Принципова орієнтація на клінічний стан та індивідуальні потреби пацієнта: кому і коли застосовувати метод, а не наявність навичок лікаря. • Критерії відбору: характер болю, анатомічні особливості, функціональний статус і супутні захворювання. • Роль пробних втручань у діагностиці та плануванні терапії • Пробні блокади або тестові нейромодуляційні. • Оцінювання результатів терапії • Основний показник ефективності – не лише зменшення інтенсивності болю, а й функціональні та якісні параметри життя пацієнта. • Ціль лікування – повернення пацієнта до активного життя при контрольованому болю. • Основні меседжі

Електронно-навчальний курс — обовʼязкова тема №5 з переліку обов’язкових напрямків навчання (1 раз в 5 років). Зареєструватися та пройти курс можна з 18 березня 2026 по 31 грудня 2026. Захід зареєстровано в реєстрі заходів БПР 2026 року під №1024692. Курс проводиться в електронному форматі, що дозволяє учасникам проходити заняття у зручний для них час. Кожне заняття містить теоретичний матеріал, практичні знання та можливість для обговорення. До зазначення балів у сертифікаті допускаються слухачі, які дали 80% правильних відповідей на тестові запитання в електронній Google form. Після завершення курсу учасники отримають сертифікати з 3 балами БПР, які підтверджують їхні нові знання та компетентності. Фінальне тестування допоможе оцінити рівень засвоєння матеріалу. Сертифікат відправимо до 20 робочих днів після складання тестування та опублікуємо в особистому кабінеті. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера