Заходи БПР — Хірургія 2026

Симпатоміметики — ключовий інструмент гемодинамічної стабільності, яким має впевнено володіти кожен анестезіолог. У реальній клінічній практиці саме ці препарати часто стають вирішальними для підтримки адекватної перфузії органів, корекції гіпотензії та забезпечення безпечного перебігу анестезії. Головне завдання анестезіолога — правильно обрати препарат, дозу та момент застосування для досягнення гемодинамічної стабільності без надмірної вазоконстрикції чи тахікардії. Окремо обговоримо практичні підходи до титрації симпатоміметиків, алгоритми швидкої корекції гіпотензії та клінічні ситуації, де вибір препарату критично впливає на результат. Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • фармакологія ключових симпатоміметиків: норадреналін, фенилефрин, адреналін, допамін • адренергічні рецептори та клінічні ефекти їх стимуляції • алгоритм вибору препарату при інтраопераційній гіпотензії • болюсне введення vs інфузія: коли і що ефективніше • типові помилки використання вазопресорів та їх клінічні наслідки • гемодинамічні сценарії в анестезії: вазодилатація, гіповолемія, депресія міокарда Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Поява нових методів дослідження змушує переглядати підходи, які ще нещодавно вважалися стандартом. Частина лабораторних тестів поступово втрачає клінічну цінність через появу точніших та більш інформативних альтернатив. Необґрунтоване призначення застарілих досліджень може ускладнювати діагностичний процес, сприяти появі хибнопозитивних результатів та призводити до надмірної діагностики. Тому важливо орієнтуватися в сучасних діагностичних алгоритмах і розуміти, які дослідження дійсно впливають на клінічні рішення. На цьому заході ви дізнаєтеся, як змінились підходи в лабораторній медицині та чому деякі аналізи поступаються місцем більш точним методам. Ви навчитеся критично оцінювати діагностичну цінність лабораторних досліджень, обирати найбільш інформативні тести та уникати необґрунтованих призначень. Отримані знання будуть корисними під час первинної та диференційної діагностики, формування плану обстеження та вибору оптимальної діагностичної тактики. Після навчання ви зможете орієнтуватися в сучасній доказовій базі лабораторної медицини, аргументовано обирати клінічно доцільні дослідження та критично оцінювати результати аналізів. • Оновлення діагностичних підходів як закономірний етап розвитку доказової медицини. • Чому деякі лабораторні дослідження втрачають клінічну цінність: нові докази, технології та зміна підходів до діагностики. • Найпоширеніші лабораторні дослідження, які сьогодні потребують перегляду або відмови від рутинного використання. • Сучасні альтернативи застарілим тестам: що рекомендують міжнародні настанови та доказова медицина. • Наслідки необґрунтованого призначення лабораторних досліджень: хибнопозитивні результати, надмірна діагностика та зайві витрати. • Роль фахівця лабораторної діагностики у впровадженні сучасних діагностичних алгоритмів. • Комунікація між лабораторією та клініцистом: як аргументовано обговорювати недоцільні або застарілі дослідження. • Особливості впровадження сучасних лабораторних підходів в українських реаліях. • Практичні приклади заміни застарілих досліджень на сучасні діагностичні рішення. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

МРТ хребта – ефективний метод діагностики причин болю в спині та неврологічного дефіциту. Від правильної інтерпретації зображень залежить подальша тактика ведення пацієнта, обґрунтованість направлення на інвазивні втручання й ефективність консервативного лікування. Через незнання особливостей МРТ-діагностики або відсутність системного підходу до аналізу знімків можна не помітити клінічно значущу патологію, а також це може призводити до гіпердіагностики й помилкових клінічних рішень. На цьому заході ви опрацюєте структурований підхід до інтерпретації МРТ хребта відповідно до анатомічних і вікових особливостей. Ви розглянете типові МР-прояви дегенеративних, травматичних, запальних, інфекційних і пухлинних уражень, а також післяопераційні зміни. Ви навчитеся формувати правильний протокол опису й розглянете найпоширеніші діагностичні помилки. Після навчання ви зможете впевнено інтерпретувати МРТ-зміни при гострому й хронічному болю в спині, радикулопатіях, наслідках травм і хірургічних втручань, а також визначати подальшу клінічну тактику ведення пацієнта. • Вступ. • Анатомічні й вікові особливості хребта. • Алгоритм інтерпретації МРТ хребта і структурований протокол опису. • Дегенеративні захворювання. • Травматичні ураження. • Запальні та інфекційні процеси. • Пухлини. • Післяопераційні зміни. • Типові помилки інтерпретації. • Висновки.

Науково-практична конференція відбудеться 1 жовтня 2026 року в офлайн та онлайн форматах. Конференція присвячена 40-річчю Державної установи «Науковий центр радіаційної медицини, гематології та онкології НАМН України» та стане платформою для обговорення сучасних досягнень у галузі ендокринології, мамології, онкології, радіаційної медицини, профілактики, діагностики та лікування захворювань ендокринної системи та молочної залози. Учасникам конференції буде зараховано 5 балів безперервного професійного розвитку для обліку в особистому освітньому портфоліо та при атестації на присвоєння (підтвердження) лікарської кваліфікаційної категорії. Доповідачам з усною доповіддю — 15 балів. Робочі мови конференції — українська, англійська. Організатор конференції: ННЦРМГО. Співорганізатори конференції: ГО Асоціація дитячих лікарень України, НМУ ім. О.О. Богомольця, Центр хірургічних інновацій. У вартість участі офлайн включено участь у наукових засіданнях конференції, інформаційні матеріали конференції, сертифікат учасника та участь у практичному тренінгу «Радіаційна готовність медичних працівників: сучасні підходи та алгоритми дій в умовах радіаційних загроз», який відбудеться 2 жовтня 2026 в ННЦРМГО (реєстрація окремо). У вартість участі онлайн включено участь у наукових засіданнях конференції на платформі ютуб, інформаційні матеріали конференції та сертифікат учасника. Посилання на тести учасники отримають на пошту для online-заходів або безпосередньо на місці для offline-заходів. Тестування можна пройти протягом 72 годин від початку відповідного заходу. Сертифікати будуть готові протягом 30 днів з дня проведення заходу. Програма заходу • сучасні методи діагностики ендокринної патології • інноваційні підходи до лікування захворювань щитоподібної та прищитоподібних залоз • мамологія та онкомамологія: новітні діагностичні та лікувальні технології • міждисциплінарні аспекти ендокринної та мамарної патології • радіаційні ризики та їх вплив на ендокринне здоров'я • клінічні випадки та практичний досвід Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Бронхіальна астма – одне з найпоширеніших хронічних захворювань дихальних шляхів у світі. Згідно з даними Глобальної ініціативи з астми (GINA), у 2023 році від цього захворювання страждало близько 300 мільйонів людей, а у деяких регіонах поширеність сягала 18% населення. В Україні, за інформацією Центру громадського здоров’я, понад мільйон людей живуть з цією хворобою, хоча реальні цифри, ймовірно, є вищими через недіагностовані випадки. Оновлені рекомендації GINA 2025 акцентують на необхідності персоналізованого підходу до ведення пацієнтів, зміні алгоритмів лікування у дітей і дорослих, а також на профілактиці загострень та підвищенні комплаєнсу. У новій редакції детально висвітлено ролі ІКС/формотеролу як стартової терапії та чітко розмежовано термінологію лікарських засобів. Для фахівців охорони здоров’я важливо актуалізувати знання з цієї сфери, адже, за оцінками ВООЗ, щорічно від БА у світі помирає до 461 тисячі людей. Навчальний майстер-клас «Особливості лікування бронхіальної астми. Оновлення рекомендацій GINA 2025» буде присвячений найновішій інформації щодо ведення бронхіальної астми з акцентом на найважливіші зміни в міжнародних клінічних настановах. Учасники детально розглянуть нові підходи до класифікації та діагностики БА відповідно до останніх наукових даних, а також буде приділено увагу актуалізованим стратегіям лікування. Будуть висвітлені особливості ведення БА у дітей, вагітних, а також осіб із супутніми захворюваннями. Окремо будуть розглянуті алгоритми менеджменту загострень БА й підбір терапії для складних випадків. • Особливості лікування бронхіальної астми. Оновлення рекомендацій GINA 2025 • Оновлення рекомендацій GINA 2025. • Огляд основних змін у клінічних настановах. • Нові підходи до класифікації та діагностики БА. • Зміни у стратегіях лікування бронхіальної астми. • Практичні аспекти лікування БА • Вибір інгаляційної терапії. • Особливості лікування у дітей, вагітних, пацієнтів з коморбідними станами. • Менеджмент загострень: сучасні алгоритми. • Практичні аспекти ведення пацієнтів. Як підібрати терапію складному пацієнту? • Відповіді на запитання

Недостатність аортального та легеневого клапанів може залишатися непоміченою, якщо неправильно інтерпретувати ехокардіографічні дані. Пропущене прогресування або неточна оцінка тяжкості стану підвищує ризик ускладнень. На заході ви навчитеся оцінювати аортальну та легеневу регургітацію за допомогою сучасних ехокардіографічних методів (TTE, TEE, 2D/3D, strain), правильно інтерпретувати ключові маркери (vena contracta, об’єм регургітації, ефективна площа отвору), диференціювати гостру та хронічну недостатність і визначати показання до лікувальних інтервенцій. Після навчання ви зможете точно оцінювати ступінь клапанної недостатності, виявляти суміжні ураження й обирати оптимальний маршрут пацієнта. Ви будете безпечно лікувати хворих із вродженими чи набутими вадами серця, легеневою гіпертензією та серцевою недостатністю. • Вступ. Принципи ехокардіографічного оцінювання клапанної недостатності • Основи та можливості сучасної ехокардіографії в оцінюванні клапанної регургітації • Критерії діагностики клапанної недостатності: морфологічні ознаки, напівкількісні, кількісні доплерівські методи • Вибір оптимальних методів ехокардіографічного оцінювання • Аортальна регургітація: ключові моменти • Етіологія і патофізіологія гострої та хронічної недостатності аортального клапана • Основні ехокардіографічні маркери: vena contracta, об’єм регургітації, ефективна площа отвору регургітації • Додаткові критерії: розміри та функція лівого шлуночка, strain • Клінічна інтерпретація результатів, показання до хірургічного втручання • Диференціація гострої та хронічної недостатності • Оцінювання суміжних уражень клапанів • Останні тенденції та новини в оцінюванні аортальної регургітації • Огляд оновлених гайдлайнів (2024-2025) • Впровадження комплексного багатопараметричного оцінювання, роль strain та 3D-ехокардіографії • Еволюція критеріїв тяжкої регургітації та сучасних технічних рішень • Практичні аспекти використання нових підходів у щоденній роботі • Інтерпретація та інтеграція даних для вибору оптимальної стратегії ведення пацієнта • Легенева регургітація: підходи до ехокардіографічного оцінювання • Патофізіологія та основні причини • Основні ехокардіографічні критерії (TTE, TEE): морфологія клапана, потокові показники • Новітні ехокардіографічні 2D- та 3D-проєкції • Особливості у пацієнтів після операцій на вроджених вадах серця (наприклад, тетрада Фалло) • Клінічне значення та показання до лікувальних втручань • Відповіді на запитання, розгляд складних клінічних ситуацій

Ультразвукова діагностика органів шиї вимагає досконалого знання топографічної анатомії фасцій, м’язів і трикутників, які визначають поширення патологічних процесів та дають змогу точно локалізувати відхилення. Виявлення відмінностей між нормальними варіантами будови й патологією під час візуалізації слинних залоз, гортані, кореня язика та шийних лімфатичних вузлів є основою первинної діагностики. На цьому заході ви розглянете ультразвукову анатомію та семіотику органів шиї, навчитеся візуалізувати слинні залози, лімфатичні вузли, гортань та суміжні анатомічні утворення. Ви дізнаєтеся, як диференціювати сіалолітіаз, сіаладеніт, пухлини та кісти (серединні й бокові), а також оцінювати ультразвукові критерії доброякісних і злоякісних змін лімфатичних вузлів. Після навчання ви зможете точно визначати походження утворень у підщелепній та привушній ділянках, проводити оцінювання змінених шийних лімфатичних вузлів та своєчасно виявляти ознаки запальних і неопластичних процесів. • Ультразвукова семіотика органів шиї. Фасції, м’язи, трикутники шиї. • Ультразвукова візуалізація органів шиї: слинні залози, хрящі шиї, корінь язика, голосові зв’язки, лімфатичні вузли. • Ультразвукова діагностика патології підщелепних та привушних залоз: пухлини, кісти, слинокам’яна хвороба, сіалоденіт. • Серединні та бокові кісти шиї. • Ультразвукові характеристики змінених шийних лімфатичних вузлів. • Розгляд клінічних кейсів різноманітної патології органів шиї. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Сучасні підходи до лікування шоку значно змінилися за останні роки. Інтенсивна терапія ґрунтується не лише на корекції артеріального тиску, а насамперед на оцінці тканинної перфузії, ранньому застосуванні вазопресорів, мультимодальному моніторингу та індивідуалізації лікування залежно від клінічного фенотипу пацієнта. Водночас шок може розвиватись навіть за нормальних показників артеріального тиску, а універсального алгоритму чи єдиного правильного вазопресора не існує. Недостатня увага до ранніх ознак порушення перфузії, шаблонний підхід до вибору препаратів або відсутність розуміння сучасних можливостей POCUS можуть ускладнювати ведення критичних пацієнтів. На цьому заході ви навчитеся розпізнавати компенсований шок, використовувати POCUS та ехокардіографію для визначення типу шоку відповідно до сучасних рекомендацій, а також розберете принципи вибору та призначення вазопресорної терапії. Ви дізнаєтеся, коли доцільно розпочинати вазопресорну підтримку, чи можна вводити норадреналін через периферичний катетер, чим сучасні підходи відрізняються від традиційних уявлень та які можливості існують у випадках рефрактерного шоку. Після навчання ви зможете впевнено вести пацієнтів із шоком, орієнтуватися не лише на цифри артеріального тиску, а й на показники адекватної перфузії та раціонально використовувати вазопресори. • Як змінювалися гайдлайни ESICM (2006–2025) у розумінні природи шоку та методів моніторингу. • Шок без гіпотензії: чому нормальний артеріальний тиск не виключає шок? Поняття компенсованого шоку. • Ультразвук (POCUS): ЕхоКГ як інструмент першої лінії для визначення типу шоку (ESICM 2025). • Стратегія застосування вазопресорів. Коли починати? • Вибір препарату: старе проти нового. • Порівняльна характеристика препаратів. • Рефрактерний шок - що робити, коли нічого не допомагає? • Складні випадки та індивідуальний підхід. Чи існує універсальний пресор? • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Оформлення медичної документації на перший погляд не є складною задачею. Але помилка в оформлені протоколу чи реєстрації пацієнта, може стати пасткою для лікаря навіть, якщо він успішний діагност. Медична документація стає ключовим доказом під час судово-медичної експертизи, перевірок НСЗУ та розгляду конфліктних ситуацій, і може бути вашим захистом, а може призвести до відповідальності. На цьому заході ви розберете юридичну вагу протоколу, принципи системного та повного опису досліджень, а також правила фіксації обмежень як інструменту професійного захисту. Ви навчитесь формувати протоколи при невідкладних станах, документувати палатні обстеження і правильно оформлювати документацію у разі ризику виникнення конфліктних ситуацій. Після навчання ви зможете впевнено вести медичну документацію відповідно до правових вимог і професійних стандартів, аргументовано захищати свої діагностичні висновки та уникати претензій та правових наслідків. • Вступ. • Юридична вага протоколу. • Фіксація обмежень як засіб захисту. • Системність та повнота опису. • Особливості формування протоколів у разі невідкладних станів. • Юридична безпека й етика. • Терміни зберігання документації. • Регламент надання результатів.

Повідомлення поганих новин є одним із найбільш складних і водночас важливих аспектів клінічної практики. Онкологічні діагнози, хронічні та інвалідизуючі захворювання, несприятливі прогнози, ускладнення або неефективність лікування супроводжують роботу лікарів незалежно від спеціальності. Водночас у більшості фахівців відсутня системна підготовка з клінічної комунікації, зокрема щодо структурованого й етично вивіреного повідомлення поганих новин. Як наслідок, така взаємодія часто відбувається інтуїтивно, що підвищує ризик емоційної ескалації, конфліктів, професійного вигорання та юридичних наслідків для закладу охорони здоров’я. На цьому заході ви отримаєте системне розуміння клінічної комунікації та опануєте практичні інструменти повідомлення складної інформації. Учасники ознайомляться з міжнародно визнаними підходами й моделями, зокрема протоколами SPIKES і NURSE, а також Калгарі-Кембриджською моделлю. Окрім цього, буде висвітлена їх адаптація до українського культурного та клінічного контексту. Після навчання ви зможете структуровано проводити складні розмови з пацієнтами та їхніми близькими, зменшуючи емоційне навантаження і ризик конфліктів. • Загальні поняття клінічної комунікації • Роль комунікації у формуванні довіри та прихильності до лікування • Типові помилки лікарів у спілкуванні з пацієнтами • Межі відповідальності лікаря в комунікації • Вербальні та невербальні компоненти клінічного діалогу • Повідомлення поганих новин: клінічний та етичний контекст • Емоційні реакції пацієнтів і родичів: страх, заперечення, гнів, шок • Вплив контексту: амбулаторний прийом, стаціонар, ургентні ситуації • Етичні принципи інформування. Типові сценарії «невдалого повідомлення» та їхні наслідки • Структуровані підходи: протоколи SPIKES та NURSE • Приклади клінічних ситуацій застосування протоколів • Адаптація протоколів до українського культурного контексту • Часті помилки під час формального використання протоколів • Калгарі–Кембриджська модель клінічної комунікації • Загальна логіка та структура моделі • Побудова контакту з пацієнтом. Активне слухання й уточнення очікувань. Спільне формування розуміння проблеми. Узгодження плану лікування • Практичні приклади застосування моделі в складних розмовах • Проблемна комунікація в клінічній практиці • Пацієнт у стані емоційної дестабілізації • Запити на «неправду», приховування діагнозу • Комунікація з членами родини за тяжких прогнозів • Конфліктні ситуації та профілактика скарг • Межі професійної емпатії та самозахист лікаря • Пацієнтоорієнтована комунікація • Принципи пацієнтоорієнтованого підходу • Поважання автономії пацієнта • Спільне прийняття рішень (shared decision-making). Адаптація інформації до рівня розуміння пацієнта • Практичний воркшоп (інтерактив) • Рольові сценарії повідомлення поганих новин • Аналіз реальних клінічних кейсів учасників • Відпрацювання протоколів SPIKES та NURSE • Розбір типових помилок у безпечному середовищі • Формування індивідуального алгоритму комунікації • Відповіді на запитання

Нейропатичний біль є однією з найпоширеніших причин хронічних скарг пацієнтів і водночас одним із найскладніших больових синдромів. Його прояви часто маскуються під інші захворювання, а застосування стандартних анальгетиків нерідко не дає очікуваного результату. Своєчасне розпізнавання нейропатичного компонента та розуміння сучасних підходів до лікування мають принципове значення для покращення якості життя пацієнтів і запобігання хронізації больового синдрому. На цьому заході ви навчитесь розпізнавати характерні клінічні прояви та сенсорні феномени нейропатичного болю, проводити раціональний діагностичний пошук і диференціювати його від інших типів больових синдромів. Ви розглянете сучасні підходи до фармакотерапії, препарати першої та другої лінії, а також можливості нефармакологічного й інтервенційного лікування. Також ви засвоїте практичні алгоритми ведення пацієнтів із діабетичною периферичною нейропатією, постгерпетичною невралгією, тунельними синдромами, радикулопатією, хіміотерапевтичною нейропатією та іншими поширеними клінічними станами. Після навчання ви зможете швидше виявляти нейропатичний компонент болю, уникати необґрунтованих обстежень і поліпрагмазії, а також впевнено підбирати терапію відповідно до сучасних рекомендацій. • Сучасне визначення нейропатичного болю та його класифікація. • Патофізіологічні механізми формування нейропатичного болю. • Основні клінічні прояви та сенсорні феномени нейропатичного болю. • Основні стани, що супроводжуються нейропатичним болем (метаболічні, постінфекційні, посттравматичні, компресійні). • Раціональний діагностичний алгоритм при підозрі на нейропатичний біль. • Принципи фармакотерапії нейропатичного болю: препарати першої та другої лінії. • Нефармакологічні та інтервенційні методи лікування нейропатичного болю. • Найпоширеніші помилки у веденні пацієнтів із нейропатичним болем, менеджмент "складних" пацієнтів • Перспективні напрямки менеджменту нейропатичного болю. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Глибока кома починається з дрібниць. Завдання медсестри – помітити їх. На цьому заході для медичних сестер ви навчитеся системно оцінювати свідомість, мовлення, рухи, зіничні реакції та інші важливі параметри. Зʼясуєте, як користуватися шкалою ком Глазго та іншими інструментами, щоб уникнути суб’єктивності. Дізнаєтеся, як правильно документувати результати й оперативно передавати лікарю дані для прийняття рішень. Після навчання ви зможете впевнено діяти у разі післяопераційних ускладнень, інсульту, ЧМТ, судомних станів чи прогресувальних порушень свідомості. Ви знатимете, які зміни є критичними та як на них реагувати покроково. • Значення моніторингу: чому регулярне оцінювання неврологічного статусу є критично важливим для життя та прогнозу пацієнта. • Основні параметри оцінювання: свідомість, мовлення, рухова активність, реакція зіниць, чутливість, координація. • Інструменти та шкали: шкала ком Глазго, оцінювання зіничних реакцій, тестування когнітивних функцій. • Роль медсестри: постійне спостереження, швидке виявлення змін та своєчасне інформування лікаря. • Документування результатів: значення чіткого і систематичного запису даних у медичній документації. • Практичні навички: точність, уважність, уміння проводити швидке оцінювання в різних клінічних ситуаціях. • Навчання та підвищення кваліфікації: постійні тренінги й практичні заняття для удосконалення компетентності медсестри. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Онлайн курс PRO: периопераційне ведення хірургічних пацієнтів 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ «PRO периопераційне ведення хірургічних пацієнтів» — комплексний підхід до управління всіма етапами хірургічного лікування, спрямований на оптимізацію результатів, мінімізацію ускладнень та прискорення одужання пацієнтів. Ефективне периопераційне ведення вимагає системного підходу, заснованого на доказовій медицині та мультидисциплінарній взаємодії. У програмі розглядаються: стратифікація ризиків, медикаментозна підготовка (протоколи відміни та збереження препаратів), поетапна підготовка пацієнта (за 1–2 тижні, 1–2 дні та 1–2 години до операції), інтраопераційний моніторинг (волемічний статус, гемодинаміка, антибіотикопрофілактика, терморегуляція) та постопераційні протоколи в перші 72 години, які доведено знижують частоту ускладнень і прискорюють одужання. Захід орієнтований на хірургів, анестезіологів, лікарів інтенсивної терапії та інших фахівців, які прагнуть впровадити сучасні принципи периопераційної медицини у клінічну практику. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

МРТ є одним з найефективніших методів локального стадіювання раку прямої кишки, адже від точності оцінки поширеності пухлини залежить вибір оптимальної тактики лікування. На цьому заході ви навчитеся інтерпретувати МРТ за сучасними міжнародними критеріями, уникати типових помилок стадіювання та формувати структурований висновок, який допоможе онкологу й хірургу прийняти правильне клінічне рішення. Після навчання ви зможете впевнено оцінювати прогностично важливі МРТ-ознаки та застосовувати їх для планування персоналізованого лікування пацієнтів із раком прямої кишки. • Вступ • Коли МРТ є методом вибору при раку прямої кишки • місце МРТ в алгоритмі обстеження; • покази та обмеження. • Оптимальний МР-протокол дослідження • обов’язкові послідовності; • правильне планування площин; • роль контрастування та DWI. • Нормальна анатомія прямої кишки та мезоректума • Первинне стадіювання раку прямої кишки • Локалізація пухлини; • критерії Т-стадії; • N-стадія; • EMD; • CRM; • EMVI; • Оцінка регіонарних лімфатичних вузлів; • Ураження суміжних структур. • Як не помилитися в інтерпретації МРТ • типові пастки; • диференціальна діагностика; • артефакти; • часті причини over- та understaging. • Рестадіювання після неоад’ювантної терапії • Структурований протокол опису • які параметри обов’язково мають бути у висновку; • що є критично важливим для хірурга та онколога; • приклади якісного структурованого висновку. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Розлади кишково-мозкової взаємодії (DGBI) верхніх відділів ШКТ є однією з найчастіших причин звернення пацієнтів до гастроентеролога, терапевта й сімейного лікаря. Печія, диспепсія, раннє насичення, нудота, дисфагія чи біль за грудиною нерідко виникають без очевидної органічної патології, що значно ускладнює клінічне мислення та вибір тактики ведення. Додаткової актуальності темі надає поява нових римських критеріїв V (2026) – найбільшого оновлення міжнародних підходів до діагностики та класифікації DGBI за останнє десятиліття. На цьому заході ви навчитеся працювати за сучасними римськими критеріями V та системно оцінювати пацієнтів із симптомами верхніх відділів ШКТ. Ви розберете нові підходи до діагностики функціональної диспепсії, функціональної печії, рефлюксної гіперчутливості, синдромів нудоти, блювання та румінації. Також ви розглянете нові нозології, клінічні пастки й принципи диференційної діагностики з ГЕРХ, гастропарезом, ахалазією, виразковою хворобою та онкопатологією. Після навчання ви зможете інтерпретувати симптоми верхніх відділів ШКТ, обґрунтовано проводити диференційну діагностику між функціональними й органічними станами, уникати поліпрагмазії та непотрібних обстежень, а також формувати сучасну персоналізовану тактику ведення пацієнтів з хронічними гастроентерологічними скаргами. • Сучасне визначення розладів кишково-мозкової взаємодії (РКМВ) та основні зміни у критеріях Rome V. • Класифікація РКМВ верхніх відділів ШКТ. • Патофізіологічні механізми розвитку РКМВ. • Функціональна диспепсія за Rome V: клінічні варіанти, діагностичні критерії, диференційна діагностика. • Печія, біль за грудиною та дисфагія без органічної патології: функціональна печія, рефлюксна гіперчутливість, функціональний біль у грудній клітці. • Синдроми нудоти, блювання, румінації та нові Rome V нозології верхнього ШКТ. • Червоні прапорці та органічні захворювання, які необхідно виключати при симптомах верхніх відділів ШКТ. • Сучасні діагностичні методи, які використовуються для диференційної діагностики РКМВ. • Принципи лікування РКМВ верхніх відділів ШКТ. • Клінічні алгоритми ведення пацієнтів та практичне значення Rome V для щоденної роботи лікаря. • Відповіді на запитання.

​Недрібноклітинний рак легень (НДРЛ) є найбільш поширеною формою раку легень, на яку припадає приблизно 85% усіх випадків злоякісних пухлин цього органа. Його ранні симптоми можуть бути неспецифічними, тому виявлення нерідко відбувається вже на більш пізніх стадіях. Своєчасна діагностика й правильне стадіювання є критично важливими для вибору ефективної терапії: від хірургічного втручання до таргетної та імунотерапії. Згідно з даними American Cancer Society 2024, сучасне молекулярне профілювання дає змогу персоналізувати лікування НДРЛ та значно підвищити рівень виживаності хворих з мутаціями EGFR, ALK або ROS1. Без актуальних знань про сучасні алгоритми ведення пацієнтів з НДРЛ рішення щодо терапії можуть бути несвоєчасними або неефективними. Наприклад, призначення імунотерапії без попереднього тестування на PD-L1 або наявність EGFR-мутації не тільки не покращує прогноз, а може й зашкодити. Водночас наявність такої мутації є показанням до таргетної терапії, яка в цьому разі матиме більшу ефективність та менші побічні ефекти. Навчальний майстер-клас «Недрібноклітинний рак легень: сучасна стратегія ведення пацієнта» буде присвячений вивченню актуальності НДРЛ, його поширеності, смертності й епідеміологічних тенденцій в Україні та світі. Учасники розглянуть сучасні алгоритми діагностики, зокрема класифікацію, гістологічні варіанти і стадіюванням захворювання. Окрему увагу буде приділено молекулярному профілюванню як основі персоналізованої терапії. Також будуть розглянуті лікувальні стратегії відповідно до стадії НДРЛ. • Актуальність теми: захворюваність, смертність, тенденції в Україні та світі. • Сучасні алгоритми діагностики й лікування НДРЛ. • Класифікація та гістологічні варіанти НДРЛ. • Молекулярне профілювання: ключ до персоналізованого лікування. • Алгоритм діагностики НДРЛ. • Лікувальні стратегії відповідно до стадії. • Відповіді на запитання учасників.

Післяпологові зміни тазового дна не завжди супроводжуються вираженим анатомічним пролапсом, однак можуть суттєво впливати на функціональний стан та якість життя пацієнтки. Нерідко трапляється ситуація, коли суб’єктивні скарги значно переважають об’єктивні зміни під час огляду. Сучасний підхід до післяпологової реконструкції тазового дна потребує не лише анатомічного оцінювання, а й комплексного аналізу функціональних порушень, симптомів та очікувань пацієнтки. На цьому заході ви розглянете принципи діагностики та хірургічної корекції післяпологових дефектів тазового дна, зокрема мінімальних та прихованих форм пролапсу. Ви навчитеся визначати критерії відбору пацієнток для оперативного лікування, засвоїте особливості ведення жінок із диспареунією, рубцевими деформаціями промежини і стресовим нетриманням сечі, а також дізнаєтеся про можливості комбінованих реконструктивних втручань. Після навчання ви зможете впевнено приймати рішення щодо спостереження, реконструктивного лікування чи поєднаних оперативних втручань та забезпечувати функціональний результат і сприятливий довгостроковий прогноз. • Післяпологові скарги без явного пролапсу: як мислити хірургу. • Коли пацієнтка має симптоми, але пролапс візуально мінімальний або відсутній • Приховані дефекти тазового дна й перинеальної зони • Коли проблема функціональна, а коли анатомічна • Сучасна діагностика та відбір пацієнток на хірургічну корекцію. • Клінічний огляд та функціональне оцінювання • Показання до операції у разі мінімальних об’єктивних змін • Типові помилки первинної консультації • Хірургічна корекція післяпологових дефектів: що реально працює. • Вагінопластика й перинеопластика • Відновлення промежини після пологових травм • Корекція рубцевих деформацій • Комбіновані операції у разі післяпологових змін. • Корекція стресового нетримання сечі (СНС) + пластика тазового дна • Лабіопластика + вагінопластика • Ліпофілінг інтимної зони як частина реконструкції • Поєднані втручання за один етап: показання й обмеження • Пролапс і нетримання сечі: як не лікувати одне, ігноруючи інше. • Поєднання пролапсу зі стресовим нетриманням сечі • Коли потрібна одночасна корекція • Вибір тактики залежно від віку, пологів, тканин і симптомів • Ускладнення та недостатній клінічний ефект після операцій: як уникнути помилок? • Рецидив симптомів без рецидиву пролапсу • Біль, диспареунія, рубцеві деформації • Як мінімізувати ризики та правильно вести пацієнтку • Розбір клінічних кейсів. • Практичний алгоритм прийняття рішення. • Кого оперувати, кого спостерігати • Як обрати обсяг втручання • Як пояснювати прогноз пацієнтці • Післяопераційний супровід та профілактика рецидиву • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером. • Проходження тестування (самостійно).