Заходи БПР — Хірургія 2026

​Біль у грудній клітці після операцій або травм унеможливлює адекватне дихання, обмежує рухову активність та затримує процес відновлення. Для анестезіолога це щоденний виклик: як забезпечити ефективне знеболення так, щоб не перевантажити пацієнта опіоїдами і водночас не пропустити нічого критичного? У таких ситуаціях лікар має безпечно, ефективно й надійно виконати аналгезію – відповідно до клінічного контексту, тривалості знеболення й потреб конкретного пацієнта. Сучасні техніки регіонарної анестезії, як-от ESPB, PVB або SAPB, відкривають нові можливості в лікуванні болю. Але як вибрати найкращий метод, коли пацієнт щойно після торакотомії, має переломи ребер чи дренаж у плевральній порожнині? Навчальний майстер-клас «Регіонарна анестезія грудної клітки: сучасні підходи в торакальній, кардіохірургічній та травматологічній практиці» буде присвячений вивченню ефективних методів регіонарного знеболення грудної клітки. Під час заходу буде обговорено, чому біль після торакальних втручань має свою специфіку, як змінюється його характер у разі бойових поранень і чому не завжди достатньо лише анальгетиків. Ви дізнаєтесь, коли краще застосувати епідуральну аналгезію, а коли обмежитись SAPB чи PECS I/II, як правильно пролонгувати дію блоку шляхом катетеризації, а також які протоколи сьогодні вважаються золотим стандартом. Будуть розглянуті не тільки техніки, а й реальні клінічні ситуації: післяторакотомічна аналгезія, знеболення після стернотомії та підходи до терапії болю в пацієнтів з переломами ребер чи політравмою. • Вступ. Клінічна значущість болю в грудній клітці • Патофізіологія болю після торакальних і кардіохірургічних втручань • Наслідки неадекватного знеболення • Особливості больового синдрому після бойових поранень • Джерела болю в грудній клітці • Соматичний, вісцеральний та нейропатичний компоненти • Типові больові зони за різних втручань: торакотомія, стернотомія, дренажі, переломи ребер • Механізми хронізації болю • Регіонарна аналгезія грудної клітки: огляд технік • Thoracic Epidural Analgesia (TEA) – золотий стандарт: показання, техніка, ускладнення • Paravertebral Block (PVB) – альтернатива TEA • Serratus Anterior Plane Block (SAPB) • Erector Spinae Plane Block (ESPB) • Intercostal Nerve Blocks (ICNB) • Pecto-intercostal, Pectoral blocks (PECS I/II) • Місце ультразвукового контролю в сучасній анестезіології • Практичні аспекти блокад грудної клітки • Принципи вибору техніки: від втручання до блоку • Вибір анестетика й тривалість дії • Катетеризація для пролонгованої аналгезії • Огляд сучасних досліджень та рекомендацій • Дані ASA, ESRA • Порівняння ефективності різних блокад • Аналгезія у разі типових клінічних ситуацій • Післяторакотомічна аналгезія • Аналгезія після стернотомії у кардіохірургії • Знеболення у разі ребрових переломів та гемотораксу • Підходи у разі множинних травм грудної клітки (політравма, бойові поранення) • Відповіді на запитання. Обговорення клінічних кейсів учасників.

Ультразвукова діагностика органів калитки є методом вибору в разі більшості ургентних і планових станів: від синдрому гострої калитки до оцінювання причин чоловічого безпліддя. Правильна інтерпретація ультразвукових даних безпосередньо визначає клінічну тактику. Розуміння анатомо-фізіологічних особливостей, вікових норм, техніки сканування та принципів доплерографії дає змогу своєчасно виявити ургентні стани, як-от перекрут яєчка або травматичні ушкодження, та відрізняти їх від запальних чи доброякісних процесів. На цьому заході ви навчитеся проводити ультразвукове дослідження органів калитки, зокрема технічні аспекти сканування, стандартизований протокол обстеження й оцінювання нормальної ультразвукової анатомії. Ви дізнаєтесь, як інтерпретувати патологічні зміни: від варикоцеле та гідроцеле до пухлин яєчка і травматичних ушкоджень. Також ви розглянете можливості доплерографії, CEUS та еластографії, що дасть змогу підвищити точність диференційної діагностики. Після навчання ви зможете впевнено діяти як під час планових обстежень, так і в разі невідкладних станів, а також правильно оцінювати фактори чоловічого безпліддя. • Значення ультразвукової діагностики калитки. • Анатомо-фізіологічні особливості калитки: • будова калитки; • фізіологічні функції калитки; • вікові та індивідуальні особливості. • Показання до ультразвукового дослідження органів калитки. • Техніка проведення ультразвукового дослідження калитки. • Протокол дослідження: основні вимоги. • Нормальна ультразвукова анатомія та вимірювання (яєчко: придаток яєчка, сім’яний канатик, оболонки яєчка, кровоплин). • Вікові норми. • Патологічні стани та їхні ультразвукові ознаки: • варикоцеле; • гідроцеле; • перекрут яєчка; • епідидиміт та орхіт; • пухлини яєчка; • сперматоцеле та кісти придатка; • травма калитки; • пахова кила; • крипторхізм і педіатричні аспекти. • Доплерографія калитки: технічні параметри та інтерпретація. • CEUS та еластографія. • Диференційна діагностика синдрому гострої калитки. • Клінічні випадки. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Антибіотикорезистентність стала щоденною клінічною реальністю, яка напряму впливає на виживання пацієнтів, частоту ускладнень і навантаження на систему охорони здоров’я. В українських реаліях проблему поглиблює нераціональна антибіотикопрофілактика, широке емпіричне призначення без подальшої деескалації та фрагментарне впровадження принципів антимікробного стюардшипу. Умови воєнного часу, поєднання цивільної та бойової травм лише погіршують наслідки цих помилок. На цьому заході ви отримаєте структуроване бачення антибіотикопрофілактики й антибіотикотерапії згідно з міжнародними рекомендаціями ASHP, ВООЗ та IDSA відповідно до нашого національного контексту. Ви розглянете механізми формування резистентності, навчитесь уникати типових помилок і зважати на ризики емпіричного підходу. Окремо ви дізнаєтеся про принципи антимікробного стюардшипу, а також про особливості антибіотикопрофілактики у разі цивільної та бойової травм. Після навчання ви зможете обґрунтовано підбирати антибактеріальні препарати, їхні дози й тривалість курсу, уникати надмірної профілактики та своєчасно коригувати терапію на основі клінічних і лабораторних даних. • Вступ • Актуальність антибіотикопрофілактики й антибіотикотерапії в сучасній медицині. • Глобальна загроза антибіотикорезистентності. • Цілі майстер-класу: підвищення обізнаності, формування практичних навичок, розуміння стратегії стюардшипу. • Антибіотикорезистентність: глобальний та локальний контекст • Стан проблеми в Україні станом на кінець 2025 року. • Основні механізми розвитку резистентності. • Роль надмірного та нераціонального використання антибіотиків у створенні «супербактерій». • Короткий огляд статистики й клінічних наслідків. • Антибіотикопрофілактика: принципи та помилки • Раціональна профілактика: коли вона потрібна, коли – ні. • Проблеми профілактики в низькоризикових процедурах. • Невикористання рекомендацій ASHP, ВООЗ та наслідки для резистентності. • Приклади нераціональної профілактики в клінічній практиці. • Антибіотикотерапія: емпіричний підхід та деескалація • Емпіричне призначення антибіотиків: ризики й обмеження. • Значення ранньої деескалації і таргетної терапії. • Випадки, коли емпірична терапія призводить до ускладнень та формування резистентності. • Стюардшип антибіотиків • Що таке антимікробний стюардшип. • Основні завдання та принципи впровадження у медичній практиці. • Виклики та бар’єри: клінічні, організаційні, психологічні. • Приклади успішних програм. • Регуляторні й міжнародні рекомендації • Основні міжнародні документи: ASHP, ВООЗ, IDSA. • Вітчизняні накази та регламентуючі документи. • Практичні алгоритми антибіотикопрофілактики і терапії за цими рекомендаціями. • Антибіотикопрофілактика бойової та цивільної травм • Основні правила профілактики у бойовій травмі. • Відмінності між цивільною та бойовою травмами. • Препарати, що не рекомендуються для профілактики, і причини. • Клінічні кейси та практичні приклади. • Раціональна антибіотикотерапія: основні принципи • Вибір препарату, дози, тривалості курсу. • Контроль ефективності й побічних ефектів. • Приклади алгоритмів для поширених клінічних ситуацій. • Підсумки та обговорення • Основні висновки. • Глобальні наслідки нераціонального застосування антибактеріальних засобів. • Інтерактивний розбір клінічних кейсів • Q&A

Патології верхніх дихальних шляхів у новонароджених потребують раннього розпізнавання та чіткої міждисциплінарної взаємодії. Для лікаря-отоларинголога розуміння особливостей дихання, анатомії та клінічних проявів у цьому віці є особливо важливим, оскільки своєчасна діагностика безпосередньо впливає на стабільність стану дитини. Недостатнє знання сучасних підходів до оцінювання новонароджених з респіраторними симптомами ускладнює співпрацю з неонатологом та призводить до затримки встановлення діагнозу й хибного вибору лікувальної тактики. На цьому заході ви отримаєте практичні алгоритми ведення новонароджених із шумним або ускладненим диханням, підозрою на вроджений стридор, двобічну чи однобічну атрезію хоан. Ви розглянете показання до невідкладної допомоги, обсяг діагностичних заходів, принципи лікування та догляду за носовою порожниною відповідно до вікових особливостей. Після навчання ви будете впевнено діяти у разі респіраторного дистресу в новонародженого, правильно оцінювати клінічну ситуацію, своєчасно залучати суміжних спеціалістів та ефективно взаємодіяти з неонатологом для скоординованого ведення пацієнта. • Актуальність питання ранньої діагностики патології верхніх дихальних шляхів у новонароджених. • Місце і роль лікарів-отоларингологів у медичному супроводі новонародженої дитини. • Проблеми менеджменту новонародженої дитини з підозрою на вроджений стридор. • Диференційна діагностика вродженого стридору, лікувальний алгоритм. • Діагностика двобічної атрезії хоан, невідкладна допомога, лікувальний алгоритм. • Менеджмент дитини з підозрою на однобічну атрезію хоан. • Особливості догляду за носовою порожниною у новонароджених. • Відповіді на запитання.

Цей курс допомагає перетворити невідкладну допомогу з набору окремих знань на зрозумілу командну дію. Учасники розберуть, як організувати перші хвилини при погіршенні стану пацієнта: хто оцінює ABCDE, хто викликає допомогу, хто готує дефібрилятор, кисень, венозний доступ, препарати та документи для передачі. Окремий акцент зроблено на клініках без реанімаційного відділення: курс не передбачає, що команда має інтенсивістські ресурси. Навпаки, він навчає працювати з реальним мінімумом – базовим обладнанням, чітким алгоритмом, візком невідкладної допомоги, чек-листами і вчасною ескалацією. Програма охоплює найважливіші сценарії, які мають бути відпрацьовані до автоматизму: зупинка серця, СЛР і дефібриляція; дихальні шляхи та гостра дихальна недостатність; анафілаксія; гіпотензія, шок, кровотеча і сепсис; судоми, кома, гіпоглікемія та токсичність. Після проходження курсу команда має отримати не лише теоретичне розуміння, а й готову логіку дій: як зібрати людей, як говорити вголос, як документувати подію, як контролювати час і як передати пацієнта так, щоб наступна команда отримала всю критично важливу інформацію. БПР: курс у процесі реєстрації. Кількість балів буде додана після внесення заходу до системи БПР. Програма заходу • Модуль 1 — Командний алгоритм ABCDE і виклик допомоги: оцінка Airway, Breathing, Circulation, Disability, Exposure; ролі в команді; тривожна кнопка або виклик 103; візок невідкладної допомоги; чек-лист; підготовка до передачі пацієнта. • Модуль 2 — Зупинка серця, СЛР і дефібриляція: розпізнавання зупинки кровообігу, якісні компресії, вентиляція, AED/дефібрилятор, безпечна робота з розрядом, мінімізація пауз і командна комунікація під час реанімації. • Модуль 3 — Дихальні шляхи і гостра дихальна недостатність: кисень, позиціонування, аспірація, маскова вентиляція, мішок Амбу, бронхоспазм, аспіраційний синдром, важка інтубація та сценарій «не можу інтубувати/не можу вентилювати». • Модуль 4 — Анафілаксія і гострі алергічні реакції: раннє розпізнавання анафілаксії, адреналін як препарат першої лінії, інфузія, бронхоспазм, моніторинг, повторна оцінка та рішення про переведення. • Модуль 5 — Шок, гіпотензія, кровотеча і сепсис: оцінка перфузії, венозний доступ, інфузійна терапія, контроль кровотечі, ранні ознаки сепсису, стартова антибактеріальна логіка, підготовка до транспортування. • Модуль 6 — Судоми, кома, глікемічні порушення і токсичність: безпечне положення пацієнта, бензодіазепіни при судомах, кома невідомої етіології, гіпоглікемія, кетоацидоз, антидоти, LAST-синдром і медикаментозна токсичність. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Комплексний курс на тему загальної анестезії: від передопераційного огляду до пробудження. Систематизовані знання, алгоритми огляду та підбору препаратів, моніторинг, типові клінічні ситуації та найпоширеніші ускладнення — усе, що потрібно для впевненого проведення загальної анестезії. Навчання допоможе правильно проводити передопераційний огляд та визначати ризики втручання і знеболення для пацієнта, налагоджувати стандартний моніторинг в операційній, засвоїти фармакологію засобів для загальної анестезії, зрозуміти принципи налаштування апарату штучної вентиляції та застосування інгаляційних анестетиків. Учасники вивчать алгоритми дій при основних невідкладних станах в операційній та особливості ведення загальної анестезії у вагітних, дітей, літніх людей і пацієнтів із тяжкою коморбідністю. Для клініцистів курс охоплює підготовку пацієнта до оперативного втручання згідно зі стратегією ERAS, базовий моніторинг під час операції, особливості знеболення, типові побічні дії анестезіологічних препаратів і ведення пацієнта в ранньому післяопераційному періоді. Під час підготовки курсу куратор використовував чинні накази МОЗ і національні стандарти медичної допомоги, настанови NICE, Clinical Practice Guidelines for Postoperative Pain Management у редакції 2025 року, міжнародні протоколи важких дихальних шляхів DAS, ASA, сучасні рекомендації RSI та DSI, рекомендації ERAS, протокол RUSH і рекомендації WHO. Навчаєшся у власному темпі — доступ до матеріалів 24/7 навіть після завершення курсу. Постійна підтримка — куратор, менеджер та нетворкінг у закритій спільноті. Максимум практики — реальні завдання з індивідуальним фідбеком. Знання, що працюють — QA-сесії, додатковий модуль і фінальна зустріч з розбором кейсів. Офіційне підтвердження — сертифікат та 21 бали БПР після проходження тесту. Все навчання відбувається у зручному онлайн-кабінеті, де щотижня відкривається доступ до нового блоку програми. Перегляд матеріалів займає 2-3 години на тиждень. Після перегляду кожного блоку учасники виконують домашні завдання для закріплення матеріалу. Учасників супроводжують куратор курсу та менеджер платформи, а експерти щотижня проводять онлайн-сесії питань-відповідей у ZOOM. Сертифікат з балами БПР надається за умови успішного проходження тестування наприкінці курсу — 70% правильних відповідей. Програма заходу • БЛОК 1. Передопераційна оцінка та підготовка пацієнта до загальної анестезії • Онлайн лекція • Клінічний огляд пацієнта. Алгоритми стратифікації ризику. Шкали ASA та МЕТ. Огляд дихальних шляхів та підготовка до їх менеджменту. • Коморбідний пацієнт: поширені супутні патології та особливості анестезіологічного забезпечення. • Премедикація пацієнта: як, коли, чим? • Q&A сесія з куратором на основі першого блоку • БЛОК 2. Фармакологія засобів для індукції та підтримки анестезії • Онлайн лекція • Базові компоненти загальної анестезії. Фармакологія препаратів для седації в загальній анестезії. • Фармакологія препаратів для знеболення в загальній анестезії. • Фармакологія препаратів для міорелаксації в загальній анестезії. Антагоністи міорелаксантів. • Базові налаштування апарата ШВЛ для загальної анестезії. Інгаляційні агенти для анестезії • Q&A сесія з куратором на основі другого блоку • БЛОК 3. Техніка загальної анестезії • Онлайн лекція • Підготовка операційної до проведення наркозу очима анестезіолога. Чеклист готовності робочого місця. Безпека пацієнта в операційній. Моніторинг під час загальної анестезії: від стандартів до розширених налаштувань. • Менеджмент дихальних шляхів: план A, B, C, D. Протоколи DAS та ASA. • Індукція анестезії: сучасні протоколи. Швидка послідовна індукція (RSI). Особливі ситуації (пацієнт із повним шлунком, травма). DSI - що це і коли використовувати? Вихід із анестезії та відновлення свідомості. Протоколи пробудження. Профілактика делірію та когнітивних порушень. • Q&A сесія з куратором на основі третього блоку • БЛОК 4. Поширені техніки загальної анестезії та післяопераційного знеболення • Онлайн лекція • TIVA - балансована, тотальна внутрішньовенна анестезія. TCI - як використовувати та чи взагалі має сенс? • Періопераційна інфузійна терапія • Мультимодальне знеболення: типові схеми та комбінації препаратів. Адʼюванти у загальній анестезії. ERAS-протокол - квінтесенція кращих технік знеболення в одному алгоритмі • Q&A сесія з куратором на основі четвертого блоку • БОНУСНИЙ БЛОК. Ускладнення та окремі ситуації • Онлайн лекція • Анестезія у особливих груп пацієнтів: вагітні жінки, літні люди, тяжка коморбідність. • Короткий екскурс в особливості дитячої анестезії. • Q&A сесія з куратором на основі бонусного блоку Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Цей комплексний практичний онлайн-курс із супроводом куратора присвячений респіраторній підтримці та механічній вентиляції. Він дає системне розуміння респіраторної фізіології та механічної вентиляції: чітку логіку прийняття рішень, алгоритми налаштування, типові помилки та клінічне мислення, необхідне для ведення пацієнтів із дихальною недостатністю. Учасники зрозуміють фізіологію дихання, навчаться розпізнавати типи дихальної недостатності, оцінювати дихання за клінічними даними, газами крові та капнографією, безпечно розпочинати механічну вентиляцію й обирати початкові параметри. Курс охоплює режими вентиляції, підбір PEEP, адаптацію вентиляції до обструктивних і рестриктивних уражень легень, відлучення від вентиляції, профілактику ускладнень, седацію, синхронізацію пацієнта з апаратом, а також технічні аспекти — зволоження, фільтри та контури. Навчання проходить поетапно: учасники переглядають матеріали, обговорюють кейси, виконують домашні завдання та закріплюють знання. Передбачені закритий чат, підтримка куратора, додаткові матеріали, онлайн Q&A-сесії з експертами та супровід менеджера. Учасники можуть отримати два сертифікати: 11 балів БПР за електронний курс після підсумкового тесту та окремо 10 балів БПР за майстер-класи (Q&A-сесії). Сертифікат видається за умови успішного проходження тестування — 70% правильних відповідей. Програма заходу • БЛОК 1. Дихання: фізіологія, порушення та клінічна оцінка • Лекція 1. Фізіологія дихання (газообмін, механіка дихання, робота дихальних м’язів, вентиляційно-перфузійні співвідношення) • Лекція 2. Патофізіологія дихання: типи дихальної недостатності (гіпоксична, гіперкапнічна, змішана, шунт, V/Q mismatch) • Лекція 3. Оцінка дихання: клініка + базові гази крові + капнографія • Q&A сесія з куратором на основі першого блоку • БЛОК 2. Механічна вентиляція: принципи, параметри налаштування та режими • Лекція 1. Механічна вентиляція: цілі, ризики, покази/протипокази • Лекція 2. Налаштування і стартові параметри • Лекція 3. Примусові режими вентиляції: по об’єму vs по тиску, гібридні режими • Лекція 4. Допоміжні режими вентиляції: PSV, CPAP - коли і як? • Q&A сесія з куратором на основі другого блоку • БЛОК 3. Стратегії ШВЛ: вентиляція по об’єму, по тиску та оптимізація PEEP • Лекція 1. Вентиляція по об’єму: покази, підводні камені, моніторинг • Лекція 2. Вентиляція по тиску: покази, підводні камені, моніторинг • Лекція 3. PEEP: користь і шкода, підбір оптимального рівня • Q&A сесія з куратором на основі третього блоку • БЛОК 4. ШВЛ при різних типах ураження легень та відлучення від вентиляції • Лекція 1. Обструкція (COPD, астма) - особливості налаштувань • Лекція 2. Рестрикція (ARDS, пневмонія, фіброз) - стратегії вентиляції • Лекція 3. Критерії готовності до відлучення • Лекція 4: Стратегії weaning та профілактика реінтубації • Q&A сесія з куратором на основі четвертого блоку • БЛОК 5. Безпека механічної вентиляції: ускладнення, седація та профілактика проблем • Лекція 1. Ускладнення ШВЛ: баротравма, волюмотравма, ателектаз, вентиляційна асоційована пневмонія • Лекція 2. Седація та синхронізація з апаратом • Лекція 3. Зволоження, фільтри, контури - профілактика проблем • Q&A сесія з куратором на основі пʼятого блоку • БОНУСНИЙ БЛОК. Розширені стратегії ШВЛ та особливості у дітей • Лекція 1. Рекруітмент-маневр та як його виконувати? • Лекція 2. Транспульмональний тиск: як і коли оцінювати • Лекція 3. Основні принципи ШВЛ у дітей • Q&A сесія з куратором на основі бонусного блоку Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

:// Програма заходу • Законодавча база щодо виявлення у водіїв транспортних засобів, військовослужбовців та інших осіб ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. • Порядок виявлення у водіїв, військовослужбовців та інших осіб стану сп’яніння. • Вимоги до закладів охорони здоров’я та лікарів, які проводять огляди водіїв, військовослужбовців та інших осіб на стан сп’яніння. • Правила заповнення документації. • Клінічне обстеження на виявлення ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. • Методи лабораторної діагностики стану сп’яніння. • Вирішення конфліктних ситуацій при проведенні огляду на стан сп’яніння. • Обґрунтування медичного висновку у суді. • Дискусія. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

При гострому панкреатиті своєчасна й повноцінна нутритивна підтримка визначає перебіг лікування та виживання. Важливо вміти вибирати доступ для годування пацієнта і своєчасно профілактувати синдром відновлення харчування. Нутритивна підтримка є основним компонентом інтенсивної терапії, тому ці знання і навички є обов’язковими для кожного анестезіолога. На цьому заході ви отримаєте практичні алгоритми й сучасні протоколи з годування критичних пацієнтів з гострим панкреатитом, навчитесь оцінювати стан шлунково-кишкового тракту, визначати тип інтестинальної недостатності й підбирати оптимальну стратегію нутритивної терапії. Ви опануєте вибір типу харчування та сумішей, критерії доступу для ентерального годування, профілактику синдрому відновлення харчування й алгоритми запобігання ускладненням. Після навчання ви зможете інтегрувати нутритивну підтримку в щоденну практику інтенсивної терапії, підвищити ефективність лікування пацієнтів з гострим панкреатитом та мінімізувати ризики ускладнень. • Вступ • Клінічне значення нутритивної підтримки у разі критичних станів. • Особливості перебігу гострого важкого панкреатиту: системна запальна реакція, поліорганна дисфункція. • Чому саме нутритивна терапія є основним компонентом інтенсивної терапії. • Шлунково-кишковий тракт у критичному стані • Фізіологія травного тракту під час голодування. • Наслідки відсутності ентерального навантаження: атрофія слизової, транслокація бактерій, порушення бар’єрної функції. • Важливість ранньої активації кишки як органа імунної відповіді. • Інтестинальна недостатність: класифікація та клінічне значення • Типи інтестинальної недостатності. • Практичні приклади у пацієнтів з гострим панкреатитом. • Як правильно діагностувати і зважати на тип недостатності під час вибору нутритивної стратегії. • Вибір типу харчування при тяжкому гострому панкреатиті • Ентеральне харчування як метод першої лінії. • Показання до парентерального харчування та комбінованих схем. • Аргументи на користь раннього ентерального харчування: зменшення інфекційних ускладнень, підтримка імунітету, скорочення тривалості лікування. • Вибір суміші для ентерального харчування • Стандартизовані полімерні суміші vs спеціалізовані (глутамін, омега-3, антиоксиданти). • Критерії вибору: толерантність, осмолярність, склад макро- та мікронутрієнтів. • Практичні рекомендації для застосування та вибору нутритивної підтримки. • Критерії вибору доступу для ентерального харчування • Назогастральний vs назоеюнальний доступ. • Переваги та ризики кожного варіанту. • Алгоритм прийняття рішення: клінічний стан, ризик аспірації, моторика шлунка. • Синдром відновлення харчування (refeeding syndrome) • Патофізіологія: гіпофосфатемія, електролітні зрушення, серцево-судинні ризики. • Групи високого ризику серед пацієнтів з панкреатитом. • Алгоритм профілактики та моніторингу: поступове введення калорій, контроль електролітів. • Запобігання ускладненням ентерального й парентерального харчування та усунення їх • Механічні ускладнення: обструкція зонда, аспірація. • Метаболічні ускладнення: гіперглікемія, електролітні порушення. • Інфекційні ризики у разі парентерального харчування: катетер-асоційовані інфекції. • Практичні стратегії мінімізації ризиків: мультидисциплінарний контроль, протоколи моніторингу. • Відповіді на запитання.

Даний Курс БПР присвячений темі ведення пацієнтів з безпліддям. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобувають навички диференційної діагностики різних форм чоловічого та жіночого безпліддя, вибору оптимальної тактики лікування — від консервативної терапії до ДРТ, а також персоналізації протоколів контрольованої оваріальної стимуляції (КОС). Розглядаються клінічні протоколи ведення пацієнток з ендометріозом, СПКЯ та зниженим оваріальним резервом, сучасні підходи до діагностики та корекції чоловічого фактора безпліддя. Окрему увагу приділено показанням та інтерпретації результатів преімплантаційного генетичного тестування (ПГТ), оцінці та підготовці ендометрію до імплантації ембріона, веденню пацієнтів з повторними невдачами імплантації та звичним невиношуванням. Також вивчаються аспекти психологічного супроводу та консультування пар на етапах лікування безпліддя. Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Гострі вірусні інфекції – найпоширеніша причина захворюваності серед дітей раннього віку. Бронхіти й пневмонії є найчастішими ускладненнями, тому своєчасна та правильна рентгенологічна діагностика в цій віковій групі має вирішальне значення, адже клінічна картина часто є неспецифічною. Водночас ризик швидкого прогресування ускладнень завжди є високим. На цьому заході ви розглянете анатомо-фізіологічні особливості дихальних шляхів у дітей раннього віку, які визначають характер перебігу запальних процесів у бронхах і легенях. Ви дізнаєтеся більше про класичні рентгенологічні ознаки гострих запальних неспецифічних захворювань, а також навчитесь інтерпретувати некласичні рентгенологічні картини, що потребують проведення диференційної діагностики з вадами розвитку легень та іншою патологією органів грудної клітки. Після навчання ви будете впевнено оцінювати рентгенологічні зміни при гострому бронхіті, бронхіоліті та пневмонії у дітей, своєчасно виявляти ускладнення і правильно формулювати рентгенологічний висновок. • Вступ. • Актуальність питання. • Класифікація гострих запальних неспецифічних захворювань бронхів та легень у дітей. • Показання до проведення рентгенологічних методів діагностики запальних захворювань бронхів та легень у дітей. • Рентгенодіагностика гострого бронхіту й бронхіоліту в дітей. • Рентгенодіагностика пневмоній у дітей. • Рентгенодіагностика ускладнень гострих запальних неспецифічних захворювань бронхів та легень у дітей. • Висновки.

Даний курс БПР присвячений темі порушень системи гемостазу. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть навички інтерпретації розширеної коагулограми та специфічних тестів системи гемостазу, проведення диференційної діагностики спадкових і набутих коагулопатій, складання плану обстеження пацієнта з підозрою на тромбофілію, розробки тактики ведення пацієнтів із тромботичними подіями та застосування сучасних протоколів лікування гемофілії. Також у програмі: підбір і моніторинг антикоагулянтної та антиагрегантної терапії, оцінка й менеджмент периопераційних ризиків кровотеч і тромбозів у пацієнтів із порушеннями гемостазу. Програма заходу • Заняття №1 • Які клінічні та лабораторні критерії є ключовими для диференційної діагностики геморагічних діатезів? • Коли клініцисту слід запідозрити спадкову тромбофілію та який алгоритм обстеження є оптимальним? • Які сучасні підходи до лікування гемофілії існують поза замісною терапією факторами згортання? • Тактика ведення пацієнтів на тлі прийому прямих оральних антикоагулянтів (ПОАК) при виникненні кровотечі або необхідності екстреного хірургічного втручання. • Які особливості діагностики та лікування ДВЗ-синдрому в залежності від етіологічного фактору? • Як вести вагітність у пацієнток з антифосфоліпідним синдромом або іншими формами тромбофілії? • Яка роль тромбоеластографії у сучасній клінічній практиці для оцінки ризиків кровотеч та тромбозів? • Заняття №2: Пацієнт з тромбофілією скерований до сімейного лікаря. Алгоритм дій • Які клінічні “червоні прапорці” вказують на високу ймовірність тромбофілії у пацієнта на первинній ланці? • Який обсяг лабораторних досліджень є обов’язковим, а який – додатковим при підозрі на тромбофілію? • Як інтерпретувати результати генетичного тестування (мутація Лейдена, мутація гена протромбіну) в контексті клінічної картини? • Які критерії для ініціації первинної та вторинної профілактики тромбозів у пацієнтів з діагностованою тромбофілією? • Тактика ведення безсимптомних носіїв генетичних маркерів тромбофілії: чи потрібна антикоагулянтна терапія? • Які особливості застосування прямих оральних антикоагулянтів (ПОАК) у пацієнтів з різними видами тромбофілій? • Як розробити план довготривалого моніторингу та спостереження за пацієнтом з тромбофілією в амбулаторних умовах? • Заняття 1 — 00:00 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Конспект до заняття «Пацієнт з тромбофілією скерований до сімейного лікаря. Алгоритм дій» • Клінічні задачі до заняття «Пацієнт з тромбофілією скерований до сімейного лікаря. Алгоритм дій» • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

МРТ хребта – ефективний метод діагностики причин болю в спині та неврологічного дефіциту. Від правильної інтерпретації зображень залежить подальша тактика ведення пацієнта, обґрунтованість направлення на інвазивні втручання й ефективність консервативного лікування. Через незнання особливостей МРТ-діагностики або відсутність системного підходу до аналізу знімків можна не помітити клінічно значущу патологію, а також це може призводити до гіпердіагностики й помилкових клінічних рішень. На цьому заході ви опрацюєте структурований підхід до інтерпретації МРТ хребта відповідно до анатомічних і вікових особливостей. Ви розглянете типові МР-прояви дегенеративних, травматичних, запальних, інфекційних і пухлинних уражень, а також післяопераційні зміни. Ви навчитеся формувати правильний протокол опису й розглянете найпоширеніші діагностичні помилки. Після навчання ви зможете впевнено інтерпретувати МРТ-зміни при гострому й хронічному болю в спині, радикулопатіях, наслідках травм і хірургічних втручань, а також визначати подальшу клінічну тактику ведення пацієнта. • Вступ. • Анатомічні й вікові особливості хребта. • Алгоритм інтерпретації МРТ хребта і структурований протокол опису. • Дегенеративні захворювання. • Травматичні ураження. • Запальні та інфекційні процеси. • Пухлини. • Післяопераційні зміни. • Типові помилки інтерпретації. • Висновки.