Заходи БПР — Анестезіологія 2026

Своєчасна діагностика патології легень — запорука правильної тактики лікування 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Своєчасна діагностика патології легень — запорука правильної тактики лікування. УЗД легень дозволяє швидко та безпечно виявити зміни, які не завжди помітні на рентгені чи КТ, і допомагає лікарю прийняти клінічне рішення без зволікань. На заході ви дізнаєтесь про основні УЗ-ознаки норми та перших патологічних змін, як діагностувати пневмонію та пневмоторакс bedside, які бувають типові помилки під час інтерпретації та як їх уникати, а також про практичні алгоритми й клінічні кейси з реальних ситуацій. Приєднуйтесь і вдосконалюйте свої навички ультразвукової діагностики! Сучасно. Практично. Evidence-based. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Точність інтерпретації КТ при травмі кісток мозкового черепа та основи черепа – ключ до своєчасної діагностики, правильного вибору тактики лікування та запобігання пропущеним ушкодженням. Сучасна комп’ютерна томографія дозволяє не лише виявити переломи кісток черепа, а й оцінити їх поширення, ураження суміжних анатомічних структур та розвиток ускладнень. У ситуаціях політравми, коли клінічна картина може бути неспецифічною, саме КТ стає вирішальним методом для швидкого та точного визначення характеру ушкоджень. Лікар повинен володіти чітким алгоритмом аналізу КТ, добре орієнтуватися в анатомії основи черепа та мислити одночасно як радіолог і клініцист. Ключові особливості: • Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів • Без води — тільки доказові знання, що мають значення • До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику • Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги • Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця Програма заходу • Оволодіти сучасними підходами до виконання та інтерпретації КТ при травмі кісток черепа. • Навчитися розпізнавати КТ-ознаки переломів основи черепа різної локалізації. • Виявляти ускладнення (пневмоцефалія, лікворея, внутрішньочерепні крововиливи). • Уникати типових помилок інтерпретації КТ при нейротравмі. • Критерії оцінки кісток черепа на КТ – алгоритм пошуку переломів, оцінка передньої, середньої, центральної та задньої черепних ямок. • Диференційну діагностику травматичних змін на КТ – як відрізнити переломи від їх мімікерів (шви, судинні борозни, анатомічні варіанти). • Типові пастки інтерпретації КТ при травмі – які непрямі ознаки вказують на переломи основи черепа, коли підозрювати ускладнення та в яких випадках необхідні додаткові методи візуалізації. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Застосовувати алгоритми диференційної діагностики для ідентифікації урологічних, гінекологічних, неврологічних та міофасціальних причин хронічного тазового болю. 2. Інтерпретувати клінічні дані для розмежування ноцицептивного, нейропатичного та ноципластичного компонентів больового синдрому. 3. Розробляти індивідуалізовані схеми фармакотерапії, включаючи раціональне застосування НПЗП, антиконвульсантів та антидепресантів. 4. Інтегрувати немедикаментозні методи лікування, зокрема фізіотерапію тазового дна та психотерапевтичні втручання, в комплексну програму ведення пацієнта. 5. Виявляти та корегувати коморбідні психічні розлади (тривога, депресія), що супроводжують хронічний біль. 6. Володіти навичками ефективної комунікації з пацієнтом для підвищення комплаєнсу та формування терапевтичного альянсу. Питання, що розглядаються: Які сучасні уявлення про роль центральної та периферичної сенситизації у хроніфікації тазового болю? Як клінічно диференціювати біль, пов’язаний з ендометріозом, аденоміозом, інтерстиціальним циститом та синдромом подразненого кишечника? Яка діагностична цінність нейрофізіологічних та візуалізаційних методів обстеження у пацієнтів з хронічним тазовим болем? Які доказові стратегії існують для лікування нейропатичного компонента тазового болю? В яких клінічних ситуаціях виправдане застосування інвазивних методів лікування (нервові блокади, нейромодуляція)? Яка роль дисфункції м’язів тазового дна у патогенезі больового синдрому та які методи її корекції є найефективнішими? Як оптимізувати ведення пацієнтів із супутніми психосоціальними факторами та запобігти поліпрагмазії? Програма заходу • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Ожиріння серед хірургічних пацієнтів – вже не рідкість. Хворі з надлишковою масою тіла демонструють найвищий ризик ускладнень під час індукції, інтубації та екстубації. Ранні десатурації, складна анатомія та значний ризик обструкції вимагають від анестезіолога високого рівня майстерності, адже стандартні підходи тут можуть виявитись неефективними. На цьому заході ви отримаєте практичні інструменти для безпечної роботи з пацієнтами з ожирінням. Ви дізнаєтеся про правильне позиціонування й преоксигенацію, побачите техніку використання відеоларингоскопії та знатимете, як адаптувати алгоритми плану А–B–C–D. Ви навчитеся передбачати складні дихальні шляхи, оптимізувати вентиляцію та контролювати ризики навіть у ситуації «не можу інтубувати, не можу вентилювати». Після навчання індукція та інтубація у пацієнтів з ожирінням стануть передбачуваними й безпечними. • Вступ: чому пацієнти з ожирінням – група високого ризику • Поширеність ожиріння та його значення для анестезіології. • Чому саме дихальні шляхи є головною проблемою: дані міжнародних рекомендацій ASA, DAS, SAMBA. • Патофізіологічні механізми дихальних порушень при ожирінні • Зниження FRC, швидке виснаження кисневих резервів та рання десатурація при апное. • Рестриктивний тип вентиляційних порушень: роль маси грудної клітки й діафрагмальної компресії. • Підвищене робоче навантаження дихальних м’язів, збільшена потреба в O₂. • Ожиріння-асоційований гіповентиляційний синдром (OHS) та обструктивне апное сну (ОАС): ризики для індукції та відновлення. • Анатомічні зміни та сучасний підхід до прогнозування складних дихальних шляхів • Орофарингеальний простір: вплив жирової тканини на обструкцію та колапс. • Обмеження рухливості шиї та цервікоторакальних з’єднань. • STOP-BANG: клінічне оцінювання ОАС перед анестезією. • Чому Mallampati часто помиляється при ожирінні. • Формування індивідуального профілю ризику комплексно: анатомія + фізіологія + коморбідність. • Інструментальні методи оцінювання складних ДШ у пацієнтів з морбідним ожирінням • Роль ультразвуку для оцінювання верхніх дихальних шляхів: ширина м’яких тканин, предиктори важкої інтубації. • Сонографія для вибору місця крикотиреотомії при надлишкових м’яких тканинах. • Використання відеоларингоскопів як частина оцінювання та планування. • Позиціонування – фундамент успішної інтубації • Концепція оптимального вирівнювання осей дихальних шляхів. • Ramped position як стандарт при морбідному ожирінні. • Порівняння зі sniffing position. • Reverse Trendelenburg: вплив на FRC, сатурацію та гемодинаміку. • Практичні алгоритми позиціонування в операційній. • Оптимізація преоксигенації та максимальна оксигенація • Чому класична преоксигенація “3 хвилини” не працює при ожирінні. • Застосування CPAP/PEEP у преоксигенації. • High-Flow Nasal Oxygen (HFNO): подовження safe apnea time. • Апное-оксигенація під час індукції. • Тактики для пацієнтів з тяжким ОАС. • Алгоритми забезпечення прохідності дихальних шляхів: план А–B–C–D • Відеоларингоскопія як метод першої лінії: доказова база. • Коли обирати супраглоткові пристрої при ожирінні. • Awake fiberoptic: показання, підготовка, основні технічні моменти. • Командний підхід: інтеграція рекомендацій ASA, DAS, VORTEX. • Підготовка плану контролю ризиків перед індукцією. • Безпечна екстубація – найкритичніший етап • Критерії повного відновлення для пацієнтів з ожирінням. • Позиціонування під час екстубації: sitting, reverse Trendelenburg. • Post-extubation CPAP/NIV: профілактика обструкції та гіпоксії. • Специфіка у хворих з ОАС та OHS. • Постійний моніторинг та профілактика респіраторних ускладнень. • Клінічні кейси та розбір складних ситуацій • Прогнозовані важкі ДШ у пацієнтів з морбідним ожирінням. • Невдала відеоларингоскопія: алгоритм переходу на інші методи. • Сценарій «can’t intubate, can’t ventilate»: дії, вибір інструментів, роль ультразвуку. • Висновки та практичні рекомендації для щоденної роботи. • Q&A

Добове моніторування артеріального тиску (ДМАТ) є методом із вищою прогностичною цінністю щодо серцево-судинних подій порівняно з офісним вимірювання. Воно дає змогу виявляти клінічно значущі феномени, недоступні за разових вимірювань, та допомагає діагностувати масковану, нічну й медикаментозну гіпертензію, гіпертензію білого халата і порушення циркадного профілю. Неправильна інтерпретація або недооцінення цих даних може призвести до гіпердіагностики, необґрунтованої ескалації терапії та високого ризику серцево-судинних подій. На цьому заході ви дізнаєтеся про показання до проведення ДМАТ, принципи правильного виконання дослідження та критерії якості запису. Ви навчитесь інтерпретувати середні показники, аналізувати циркадний профіль і варіабельність артеріального тиску, визначати клінічно значущі феномени та зіставляти результати з клінічним станом пацієнта. Після навчання ви зможете обґрунтовано використовувати ДМАТ у клінічній практиці для уточнення діагнозу гіпертонічної хвороби, оцінювання ефективності лікування та виявлення прихованих факторів ризику. • Проводити ДМАТ? • Підозра на гіпертензію білого халата • Маскована гіпертензія • Резистентна АГ • Оцінювання ефективності терапії • Симптомна гіпотензія • Ортостатичні реакції • Поліпрагмазія в літніх пацієнтів • Серцева недостатність з низьким АТ • Як правильно провести ДМАТ? • Вибір валідованого пристрою • Підбір манжети • Інтервали вимірювань • Критерії якості запису • Інструктаж пацієнта • Типові помилки • Як оцінювати результати? Покроковий алгоритм • Перевірка якості запису • Середні показники • Циркадний профіль • Варіабельність • Щоденник • Клінічні випадки • Сесія запитання-відповіді

Ультразвукове оцінювання щитоподібної залози необхідне для своєчасного розпізнавання автоімунних та дифузних захворювань. Чи знаєте ви, як відрізнити АІТ від дифузно-токсичного зоба, помітити псевдовузли та виявити ранні ознаки злоякісного процесу, які клінічно можуть бути непомітні? На цьому заході ви детально розглянете ультразвукові ознаки автоімунного тиреоїдиту, що дасть змогу відразу помічати ранні зміни і правильно оцінювати активність процесу. Навчитеся диференціювати різні форми АІТ, щоб уникати помилкових діагнозів і невиправданого лікування. Ви зможете точно відрізняти псевдовузли від справжніх вузлів, щоб приймати обґрунтовані рішення щодо пункційної біопсії. Отримаєте навички оцінювання ризику раку та лімфоми на тлі АІТ, щоб своєчасно направляти пацієнта до онколога або хірурга. Крім того, навчитеся розпізнавати ультразвукові прояви дифузно-токсичного зоба та різні форми гіпертиреозу, а також діагностувати гострий і підгострий тиреоїдит. Після навчання ви зможете закріпити знання і відпрацювати алгоритми рішень у реальних клінічних ситуаціях, обговоривши складні випадки зі спікером. • Що насправді відкрив Хашимото? • Ультразвукові ознаки автоімунного тиреоїдиту • Диференційна діагностика форм автоімунного тиреоїдиту • Що таке псевдовузол і як його відрізнити від справжнього вузла • Рак щитоподібної залози й АІТ • Ультразвукові симптоми лімфоми щитоподібної залози • Чи були знайомі Грейвс та Базедов? • Ультразвукові ознаки дифузно-токсичного зоба • Рак щитоподібної залози і ДТЗ • Диференційна ультразвукова діагностики різних форм гіпертиреозу • Ультразвукові ознаки гострого та підгострого тиреоїдиту • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

null Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Повномасштабна війна докорінно змінила профіль травматологічних пацієнтів у цивільних закладах охорони здоров’я України. Лікарні, які раніше не мали системного досвіду лікування бойових ушкоджень, сьогодні регулярно стикаються з вогнепальними, вибуховими та мінно-осколковими травмами, що характеризуються високою енергією ураження, масивним забрудненням та комбінованими пошкодженнями кісток, м’яких тканин і судин. Застосування традиційних алгоритмів цивільної травматології в таких умовах часто є недостатнім або помилковим і може призводити до тяжких ускладнень. На цьому заході ви дізнаєтеся про сучасні підходи до лікування бойової травми з акцентом на ортопластичну концепцію. Будуть висвітлені особливості бойових ушкоджень і типові помилки терапевтичних та хірургічних рішень, принципи радикального дебридменту відповідно до світових стандартів та його адаптація до умов обмежених ресурсів. Ви дізнаєтеся більше про роль апаратів зовнішньої фіксації як базису лікування, їх використання як тимчасового або кінцевого методу стабілізації, а також сучасні підходи до лікування кісткових і м’якотканинних дефектів. Після навчання ви зможете обґрунтовано приймати рішення щодо обсягу дебридменту, вибору методу стабілізації переломів, тактики закриття дефектів м’яких тканин і реконструкції кісткових дефектів. • Особливості бойової травми. Забруднення, енергія ураження, комбіновані ушкодження. Типові помилки у терапевтичних алгоритмах. • Дебридмент. Світові стандарти. Практична реалізація в умовах обмежених ресурсів. Коли «менше» – гірше, ніж «більше». • АЗФ як базис лікування. Стабільність фіксації. Максимально анатомічна репозиція. АЗФ як можливий кінцевий метод лікування. • Кісткові дефекти. Кістковий транспорт. Техніка Masqulet. • Дефекти м’яких тканин. • - VAC як підготовчий етап. • - М’язові клапті: gastrocnemius, soleus. • - Клапті на живлячій ніжці. • - Ортопластичний підхід. • Кейс-блок: показові клінічні випадки, головні рішення і результати. • Відповіді на запитання.

​Головний біль – одна з найпоширеніших і водночас найскладніших проблем у практиці лікаря. Мігрень та головний біль напруги виникають у великої частини населення, але через різноманітність причин та проявів цефалгії діагностичний пошук нерідко видається складним. Крім того, якщо не знати сучасні підходи до лікування і реабілітації, то терапія буде неефективна, а надмірне використання знеболювальних може спричинити медикаментозно-індукований біль і залежність. Важливо також брати до уваги психологічні фактори, адже без комплексного підходу якість життя пацієнта значно погіршується через постійний головний біль. Необхідно орієнтуватися в складних випадках: якщо біль не минає, стандартні методи не працюють або призводять до побічних ефектів, коли необхідна мультидисциплінарна терапія або інноваційні методи лікування. На навчальному майстер-класі «Комплексна реабілітація пацієнтів з хронічним головним болем» буде обговорена проблема поширеності цього симптому, його вплив на працездатність та якість життя. Учасники розглянуть сучасні стратегії медикаментозної терапії, принципи вибору препаратів для профілактики й купірування болю, а також методи контролю побічних ефектів. Окрема увага буде приділена фізіотерапевтичним підходам: електротерапії, магнітотерапії, масажу, ЛФК та їх застосуванню залежно від типу головного болю. • Актуальність проблеми хронічного головного болю • Поширеність хронічного головного болю в неврологічній практиці. • Вплив на якість життя та працездатність. • Міждисциплінарний підхід як основа сучасної реабілітації. • Медикаментозна терапія: сучасні стратегії • Принципи вибору фармакологічних засобів для профілактики та купірування болю. • Роль комбінованої терапії, контроль побічних ефектів. • Взаємодія з іншими методами лікування. • Фізіотерапевтичні методи у реабілітації • Ефективність фізіотерапії при хронічному головному болю. • Основні методи: електротерапія, магнітотерапія, масаж, ЛФК. • Вибір методів відповідно до типу головного болю та супутніх захворювань. • Психотерапія та когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) у веденні пацієнтів • Психоемоційні механізми хронічного болю: роль тривоги, депресії, стресу. • Взаємодія невролога з психотерапевтом, мультидисциплінарна команда. • Алгоритми ведення пацієнтів з різними типами хронічного головного болю. • Відповіді на запитання учасників

1. Відеолекція Етичні принципи психіатричної та психологічної допомоги в умовах війни: Психічне здоров’я в умовах масової травматизації Етичні дилеми воєнного часу Поняття уразливих категорій Дискримінація в сфері психічного здоров’я Нормативна база Клінічні кейси 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Прохідність дихальних шляхів та своєчасна оксигенація – базові навички, від яких безпосередньо залежить життя пацієнта у критичних станах. Медична сестра чи фельдшер часто першими стикаються з дихальною недостатністю, тому важливо добре опанувати методи відновлення та підтримки дихання. На цьому заході ви засвоїте й відпрацюєте практичні алгоритми сучасної невідкладної допомоги: позиціонування пацієнта, використання повітроводів, маскову вентиляцію мішком Амбу, подачу кисню через різні системи та непрямі методи моніторингу оксигенації. Ви будете впевнено забезпечувати ефективність дихальної підтримки та діяти за міжнародними протоколами в умовах будь-якого відділення або транспортування пацієнта. Після навчання ви зможете працювати ефективніше у команді, надаючи допомогу пацієнтам у критичному стані, та зменшите ризик ускладнень і летальності. • Базові методи забезпечення прохідності дихальних шляхів: прийом Сафара, позиціонування пацієнта. • Використання повітроводів. Орофарингеальний та назофарингеальний повітроводи: показання, техніка введення, ускладнення. • Маскова вентиляція мішком Амбу: алгоритм, типові помилки та їх корекція. • Використання кисневих масок та носових канюль: вибір системи, подача потоків кисню. • Непрямі методи моніторингу оксигенації: пульсоксиметрія, спостереження за клінічними ознаками. • Протоколи кисневої терапії в разі гіпоксії у дорослих та дітей. • Підтримка дихальних шляхів у пацієнтів із травмами (шийний комір, аспірація, кровотечі). • Роль медичної сестри/фельдшера у команді під час інтубації (асистування, підготовка обладнання, контроль стану пацієнта). • Q&A-сесія

Тип: Електронний навчальний курс. Формат: Дистанційна участь (з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я). Місце проведення: Online. Тривалість: 5 год. Лікарська / фармацевтична спеціальність: Всі лікарські спеціальності, Всі спеціальності фахівців у сфері охорони здоров'я, Всі фармацевтичні спеціальності, Всі спеціальності професіоналів у сфері охорони здоров’я. Бали БПР: 5. Номер в системі БПР: 1019946. Після проходження курсанту буде видано сертифікат. Після проходження курсанту будуть нараховані бали БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 - "цифрова компетентність". Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

У кожного десятого пораненого в умовах бойових дій діагностується торакальна травма – це третій за частотою тип уражень після травм кінцівок і голови. Рентгенографія при ураженнях грудної клітки часто проводиться прямо у приймальному покої, операційній або палаті інтенсивної терапії незалежно від часу доби. Так, адже для правильного вибору лікувальної тактики необхідна візуалізація ушкодження. Проте ефективність екстреного обстеження залежить не лише від наявності апаратури, а й від клінічного мислення лікаря: важливо знати, коли та яке дослідження показане і як інтерпретувати його результати. Нерідко саме рентгенографія дає змогу вчасно розпізнати небезпечні стани, наприклад напружений пневмоторакс, набряк легень або дислокацію катетерів і дренажів. Навчальний захід «Непрості випадки на звичайних рентгенограмах. Діагностика невідкладних станів органів грудної клітки» буде присвячений вивченню основних аспектів рентгенологічної діагностики невідкладних станів при ушкодженнях грудної клітки. Учасники розглянуть особливості візуалізації у разі закритих і відкритих травм, наприклад переломів, контузії легень та проникних поранень. Окремий блок буде присвячено кардіогенному та некардіогенному набряку легень, зокрема ГРДС. Також буде проаналізований аспіраційний синдром з поділом на ураження дихальних шляхів і паренхіми легень. Завершальною темою стане правильне й патологічне розташування катетерів і дренажів у грудній клітці, а також ускладнення внаслідок неправильного їхнього положення. • Травми органів грудної клітки. • 1. Закриті травми грудної клітки (переломи кісткового каркасу, контузія легень, розриви органів). • 2. Відкриті травми грудної клітки (непроникні та проникні травми). • Набряки легень. • 1. Кардіогенний набряк. • 2. Некардіогенний набряк, зокрема й гострий респіраторний дистрес-синдром. • Аспіраційний синдром. • 1. Захворювання з ураженням переважно дихальних шляхів (сторонні тіла). • 2. Захворювання з ураженням переважно легеневої паренхіми (аспіраційна пневмонія, аспіраційний пневмоніт, утоплення). • 3. Розташування катетерів і трубок в грудній клітці (нормальне розташування, неправильне розташування та ускладнення). • Відповіді на запитання.

Електронний навчальний курс у форматі дистанційної участі з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 6 год. Після проходження курсанту буде видано сертифікат та нараховані бали БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 — «невідкладна (екстрена) медична допомога». Лікарська / фармацевтична спеціальність: Всі лікарські спеціальності, Всі спеціальності фахівців у сфері охорони здоров'я, Всі фармацевтичні спеціальності, Всі спеціальності професіоналів у сфері охорони здоров’я. Бали БПР: 6. Номер в системі БПР: 1027965. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Пропущена трансфузійна реакція може коштувати пацієнту життя. Гостра гемолітична реакція, TRALI, TACO, алергічні або фебрильні прояви – усе це вимагає від лікаря глибоких знань та готовності діяти за секунди. Молоді спеціалісти й чергові лікарі часто першими стикаються з такими ситуаціями, і вони повинні вміти швидко оцінити стан, зупинити трансфузію та надати допомогу. На заході «Трансфузіологія. Реакції та стани після переливання компонентів донорської крові» ви дізнаєтесь, як розпізнавати основні типи посттрансфузійних ускладнень, чітко розрізняти TRALI й TACO, не плутати посттрансфузійні реакції з невідкладними станами і знати, які кроки важливо зробити у перші хвилини. Також ви опануєте алгоритми дій, критерії диференційної діагностики, принципи профілактики й документування. Після заходу ви зможете діяти швидко та впевнено у кожному випадку посттрансфузійної реакції. • Вступ. Значення посттрансфузійних ускладнень у клінічній практиці. Чому це важливо? • Поширеність та клінічна значущість. Частота реакцій, їхній вплив на перебіг захворювання та безпеку пацієнта. • Класифікація посттрансфузійних реакцій: за часом та механізмом виникнення. • TRALI й TACO. Патогенез, клінічні прояви. Диференційна діагностика. Принципи ведення пацієнта. • Тактика лікаря у разі підозри на реакцію. Алгоритм дій у разі трансфузійної реакції. Коли зупиняти трансфузію, які обстеження призначити. • Профілактика посттрансфузійних ускладнень. Правильний підбір компонентів крові. Лейкофільтрація, інактивація плазми, обмеження показань. • Документування й аналіз випадків. Ведення медичної документації. Роль клініко-трансфузійних комісій у розборі інцидентів. • Запитання та відповіді.

Тахікардії є однією з найпоширеніших причин виклику бригади екстреної допомоги. Швидке розпізнавання типу аритмії та правильний вибір тактики лікування мають вирішальне значення для стабілізації стану пацієнта та запобігання ускладненням. Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • Сучасні алгоритми оцінки пацієнта з тахікардією • Різниця тахікардії з вузьким і широким комплексом QRS за даними ЕКГ • Визначення ознак гемодинамічної нестабільності • Практичні підходи до надання допомоги: вагусні проби, медикаментозна терапія, показання до синхронізованої електричної кардіоверсії та особливості ведення пацієнтів у різних клінічних ситуаціях Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Онлайн курс PRO: комунікацію як інструмент 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Hard skills у медичній практиці — основа професійної діяльності лікаря, але для якісного пацієнт-орієнтованого менеджменту важливу роль відіграють soft skills. Діалог між лікарем і пацієнтом — це вміння правильно побудувати комунікацію, критично оцінити отриману інформацію та пояснити складні терміни. Під час курсу розглядаються ключові аспекти взаємодії з пацієнтами: технічні та нетехнічні навички в роботі лікаря, роль комунікації для комплаєнсу, побудова діалогу зі «складним пацієнтом», а також як інструмент teach-back покращує дотримання медичних рекомендацій. У результаті учасники отримують практичні алгоритми спільного прийняття рішень із пацієнтом, дієві поради для щоденної роботи та комунікативні підходи до пацієнтів різних поколінь. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Якщо не брати до уваги анатомічні варіації, навіть рутинна холецистектомія може перетворитися на складний клінічний кейс. Ятрогенні ушкодження жовчних проток – одні з найнебезпечніших ускладнень абдомінальної хірургії. Всі вони мають серйозні наслідки для пацієнта і загрожують відповідальністю для хірургів. На цьому заході ви дізнаєтеся, як запобігти помилкам під час лапароскопічних і відкритих холецистектомій та своєчасно розпізнати пошкодження. Ви навчитеся системного підходу до профілактики, діагностики й лікування у разі ятрогенних травм жовчних проток. Це навчання для хірургів, які прагнуть працювати впевнено навіть у найскладніших випадках. В програмі: алгоритми дій у разі пошкоджень, інтра- й післяопераційна тактика та юридичні аспекти ситуацій. • Визначення понять, епідеміологія та частота. • Наслідки пошкоджень жовчних проток для пацієнта й хірурга. • Класифікації пошкоджень. • Причини виникнення ушкоджень. • Анатомічні варіанти жовчних шляхів (короткий огляд). • Профілактика ушкоджень (що робити, щоб не виникли). • Інтраопераційна діагностика. • Післяопераційна діагностика. • Інтраопераційна лікувальна тактика. • Післяопераційна лікувальна тактика. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Система коагуляції – це не просто каскад біохімічних реакцій, а й критично важливий компонент для підтримання життя в умовах багатьох невідкладних станів. Її порушення може мати дві крайні клінічні маніфестації: неконтрольовані кровотечі або тромботичні ускладнення, які часто призводять до летальних наслідків. Зокрема, ДВЗ-синдром є яскравим прикладом патології, за якої баланс між тромбозом і кровотечею порушується кардинально. Цей стан може розвиватися на тлі сепсису, ускладнених пологів, термінальної стадії онкопроцесів, політравми і після великих хірургічних втручань. Однак його складно своєчасно розпізнати через нечіткість клінічної та лабораторної картини. Наприклад, D-димер, який є одним з основних маркерів активації фібринолізу, може бути підвищеним у багатьох критичних станах, але без зважання на контекст його діагностичне значення знижується. Наслідок – до 30% випадків ДВЗ-синдрому залишаються нерозпізнаними на ранніх етапах, що прямо корелює з погіршенням прогнозу. Тому, систематизовані знання про механізми згортання крові, сучасні діагностичні підходи й інтерпретацію лабораторних тестів є необхідними для лікаря, який працює в умовах інтенсивної терапії, акушерства чи онкології. Навчальний майстер-клас «ДВЗ-синдром: виклики та можливості лабораторної діагностики» буде присвячений вивченню фізіології гемостазу як тонкого балансу між процесами згортання крові та фібринолізу. Учасники розглянуть епідеміологію, причини розвитку, класифікацію і патогенез ДВЗ-синдрому, що дасть змогу глибше зрозуміти механізми його виникнення. Будуть проаналізовані клінічні прояви цього стану й загальні принципи його діагностики. Особливу увагу приділено сучасним підходам до лабораторної діагностики, зокрема специфічним тестам, алгоритмам і шкалам оцінювання для своєчасного виявлення й контролю тяжкості ДВЗ-синдрому. • Фізіологія гемостазу: рівновага життя між згортанням крові та фібринолізом. • Епідеміологія, причини розвитку та класифікація ДВЗ-синдрому. • Патогенетичні аспекти розвитку ДВЗ-синдрому. • Клінічна маніфестація ДВЗ-синдрому. • Загальні принципи діагностики ДВЗ-синдрому. • Сучасні підходи до лабораторної діагностики та маркери ДВЗ-синдрому: специфічні тести, алгоритми, шкали динамічного оцінювання стану пацієнта.

Фіброміалгія – одна з найбільш недооцінених і водночас складних патологій. Відсутність специфічного біомаркера, поєднання больового синдрому з психічною коморбідністю та розмитість меж між ревматологічними, неврологічними й психіатричними проявами призводять до затримки встановлення діагнозу. У багатьох випадках пацієнти протягом кількох років отримують симптоматичне лікування, а це призводить до хронізації болю та значного зниження якості життя. Так згодом формується стійка недовіра до системи охорони здоров’я. На цьому заході ви розглянете патофізіологію фіброміалгії, зокрема роль центральної сенситизації та нейрохімічних механізмів болю, пов’язаних із дефіцитом серотоніну й норадреналіну. Ви розберете особливості можливих психіатричних коморбідностей, зокрема депресію, тривожні розлади й посттравматичний стресовий розлад, а також навчитеся проводити диференційну діагностику між фіброміалгією і соматоформними розладами. Окремо будуть висвітлені питання сучасних діагностичних критеріїв, принципів раціональної фармакотерапії та ролі нефармакологічних методів лікування. Після навчання ви зможете своєчасно розпізнавати клінічні ознаки фіброміалгії та уникати типових клінічних помилок, зокрема необґрунтованої поліпрагмазії та недооцінення психічної коморбідності, а також формувати раціональну, патогенетично обґрунтовану терапевтичну стратегію. • 1. Фіброміалгія як розлад центральної сенситизації. • 2. Психіатрична коморбідність: депресія, тривога, ПТСР. • 3. Чи є відмінності між соматоформним розладом та фіброміалгією? • 4. Нейрохімія болю: дефіцит серотоніну й норадреналіну. • 5. Діагностичні критерії ACR чи МКХ. • 6. Раціональна фармакотерапія: антидепресанти й габапентиноїди. • 7. Нефармакологічні методи: роль КПТ і психоосвіти. • 8. Розбір реального кейсу: 7 років блукань між ревматологом, неврологом, гастроентерологом, де система зламалась і що зробив психіатр. • 9. Як говорити з пацієнтом без стигматизації: конкретні фрази для пояснення центральної сенситизації. • 10. Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.