Заходи БПР — Анестезіологія 2026

PRO CARDIO: як впровадити нові настанови ESC 2025 в практику (онлайн) 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Європейський конгрес кардіологів — це найочікуваніша подія року для кардіологічної спільноти. Ми впевнені, що ви вже ознайомились з оновленими рекомендаціями — тож тепер постає питання, як впровадити їх у практику та реалії української медицини. Запрошуємо приєднатись до традиційного кардіологічного майстер-класу після конгресу ESC 2025, де детально розберемо актуальні зміни: оновлення у веденні дисліпідемій; взаємозв’язок між серцево-судинною патологією та психічним здоров’ям; як психотропні препарати впливають на серцево-судинну систему; що змінилось у лікуванні міокардиту та перикардиту у 2025 році. Реєструйтесь і будьте в курсі останніх новин кардіології! Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Періопераційні невідкладні стани вимагають миттєвої реакції та впевненого прийняття рішень. В операційній можуть трапитися серцево-судинні та респіраторні катастрофи, які визначають перебіг операції та виживання пацієнта. Зупинка кровообігу, масивна кровотеча, анафілаксія, складна вентиляція або раптові аритмії потребують швидкого виявлення та дій за алгоритмом. Цей 2-денний захід сфокусований на повному спектрі періопераційних невідкладних станів, з якими анестезіолог може зіткнутися в операційній. Ви розглянете алгоритмічне ведення серцево-судинних і респіраторних критичних подій, особливості серцево-легеневої реанімації в різних клінічних сценаріях, а також стани, як-от системна токсичність місцевих анестетиків, злоякісна гіпертермія, тотальний спінальний блок, гіперкаліємія та післяпологова кровотеча. Ви дізнаєтеся не тільки про ведення цих станів, а й про їхню профілактику, стратифікацію ризиків та планування анестезіологічної тактики. Після навчання ви зможете приймати важливі рішення під тиском часу та координувати команду в умовах невідкладного стану. • Періопераційні серцево-судинні невідкладні стани • Зупинка кровообігу (СЛР у дорослих) • Інтраопераційний інфаркт міокарда • Інтраопераційний ішемічний або геморагічний інсульт • Масивна інтраопераційна кровотеча • Анафілактичний шок • Інтраопераційні емболії • Періопераційні респіраторні невідкладні стани • Складна вентиляція • Непередбачувана складна інтубація • Алгоритм дій у разі can’t intubate – can’t ventilate • Ларингоспазм • Бронхоспазм • Стани з різким підвищенням тиску в дихальних шляхах • Аспірація шлункового вмісту • Q&A-сесія • Специфічні критичні стани в операційній • Тотальний спінальний блок • Системна токсичність місцевих анестетиків (LAST) • Злоякісна гіпертермія • Гіперкаліємія як причина фатальних аритмій • Післяпологова й атонічна маткова кровотеча • Серцево-легенева реанімація в педіатрії • Передопераційна профілактика інтраопераційних критичних подій • Стратифікація ризиків пацієнта • Планування анестезіологічної тактики • Підготовка до технічних ускладнень • Check-list-підхід і командна взаємодія • Q&A-сесія

Легенева гіпертензія не одразу стає очевидною. Вона тривалий час виглядає як звичайна втома чи задишка під час фізичних навантажень. На цьому заході ви навчитеся помічати ранні сигнали ЛГ: задишку, втому, періодичні синкопе, набряки та ознаки правошлуночкової недостатності. Ви детальніше розглянете питання патофізіології та клінічних груп ЛГ, сучасних діагностичних алгоритмів і диференційної діагностики зі схожими станами. Ви зможете впевнено визначати, коли задишка – тривожний сигнал, а не просто втома. Знатимете, які обстеження обов’язкові, як виглядають червоні прапорці та які лікувальні методи є найефективнішими. • Що таке легенева гіпертензія: класифікація та сучасні критерії діагнозу. • Основні патофізіологічні механізми. • Групи легеневої гіпертензії за ESC/ERS та клінічні відмінності між ними. • Симптоми, на які легко не звернути увагу: як не пропустити діагноз. • Алгоритм обстеження: які методи інформативні. • Диференційна діагностика. • Високоспецифічні маркери та прогностичні індикатори. • Сучасні підходи до лікування: базова, специфічна і паліативна терапії. • Клінічні кейси: що зробити, перш ніж направляти до центру ЛГ. • Червоні прапорці в практиці сімейного лікаря, кардіолога, пульмонолога. • Відповіді на запитання, обговорення клінічних випадків

Точність ультразвукової діагностики в мамології визначається не лише морфологічним оцінюванням утворення, а й комплексним аналізом його васкулярних та біомеханічних характеристик відповідно до оновлених дескрипторів BI-RADS 2025. Інтеграція доплерівських методик і соноеластографії дає змогу суттєво підвищити точність стратифікації ризику, особливо у разі прикордонних змін між категоріями. Недостатнє знання цих інструментів може призвести як до гіпердіагностики з необґрунтованими інвазивними втручаннями, так і до хибнонегативних висновків. На цьому заході ви навчитесь інтерпретувати різні типи кровотоку й правильно застосовувати компресійну і зсувнохвильову соноеластографію. Ви розглянете технічні аспекти проведення дослідження, типові помилки та їхній вплив на результати, а також сучасні підходи до інтеграції отриманих даних у систему BI-RADS 2025. У фокусі будуть клінічні сценарії, у яких саме еластографія та аналіз васкуляризації визначають подальшу тактику ведення. Після навчання ви зможете більш точно диференціювати доброякісні та злоякісні утворення, а також обґрунтовано визначати показання до біопсії або динамічного спостереження. • Доплерівські методи в УЗД: що ми оцінюємо та як інтерпретуємо. • Оцінювання васкуляризації утворень молочних залоз за BI-RADS 2025. • «Аваскулярні» утворення. Що насправді зумовлює «аваскулярність» та на які непрямі ознаки треба звертати увагу? • Переважно периферичний (перинодулярний) кровотік – визнаний дескриптор доброякісності, та чи завжди це так? • Переважно центральний (інтранодулярний) кровотік – визнана ознака злоякісності. • Патологічний (пухлинний) кровотік – новий дуже важливий дескриптор деяких пухлин. • Соноеластографія: коротко про фізику. Основні види СЕГ: компресійна СЕГ та СЕГ зсувної хвилі. • Методика проведення компресійної СЕГ та СЕГ зсувної хвилі: правила, помилки, нюанси. • Інтерпретація результатів, переваги та недоліки кожного з методів соноеластографії. • Хибнонегативні й хибнопозитивні результати соноеластографії. • Приклади використання соноеластографії в разі різних патологій молочних залоз. • Оцінювання результатів соноеластографії утворень молочних залоз за BI-RADS 2025. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Сучасна практика вимагає від лікарів і медичних сестер уміння працювати не лише з класичними гіпсовими, а й з полімерними матеріалами для іммобілізації, які мають інші фізичні властивості, техніку накладання та показання до застосування. Попри поширення новітніх технологій, у багатьох закладах досі відсутнє системне навчання щодо правильного вибору й використання таких засобів. Це створює ризики неадекватної фіксації, ускладнень та зниження ефективності лікування. Підготовка персоналу до застосування сучасних матеріалів для іммобілізації дає змогу зменшити кількість помилок та підвищити рівень безпеки для пацієнтів, особливо у роботі травмпунктів і відділень невідкладної допомоги. Навчальний захід «Гіпсотехніка та полімерні пов'язки» буде присвячений вивченню сучасних підходів до іммобілізації у травматології з акцентом на техніку накладання як гіпсових, так і полімерних пов’язок. Будуть розглянуті види твердих пов’язок, типові помилки під час їх накладання, а також принципи анатомічної фіксації. Особлива увага буде приділена роботі з низько- та високотемпературними термопластичними матеріалами, зокрема в амбулаторних умовах та у разі складних реконструктивних втручань. Також у програмі – практичне ознайомлення з мобільними засобами фіксації: шинами, ортезами, фіксаторами. Учасники зможуть відпрацювати техніку накладання пов’язок на різні сегменти тіла та дізнаються про правила контролю за станом пов’язки. Цей захід допоможе впевнено орієнтуватися в іммобілізаційних техніках: від класики до сучасних полімерів. • 1. Види твердих пов’язок. Принципи іммобілізації. • ⦁ Основні цілі та показання до іммобілізації. • ⦁ Види твердих пов’язок: циркулярні, лонгетні, комбіновані. • ⦁ Принципи анатомічної фіксації: положення функціонального спокою, зони обов’язкової іммобілізації. • ⦁ Типові помилки та клінічні наслідки. • 2. Гіпсові пов’язки: види і техніка накладання • ⦁ Властивості гіпсу й умови роботи з ним. • ⦁ Лонгета, циркулярна та комбінована пов’язки: техніка накладання. • ⦁ Підготовка пацієнта, перевірка кровообігу та іннервації. • ⦁ Контроль за станом пов’язки після накладання. • 3. Полімерні матеріали: види, техніка накладання, особливості застосування • ⦁ Склад і властивості сучасних полімерних іммобілізаційних систем. • ⦁ Переваги й недоліки полімерних пов’язок порівняно з гіпсовими. • ⦁ Техніка накладання, догляд за пов’язкою, умови її зняття. • ⦁ Вибір матеріалу залежно від клінічного випадку. • 4. Принципи використання низькотемпературних термопластичних полімерів • ⦁ Що таке низькотемпературні полімери та як вони працюють. • ⦁ Зони застосування: ортези, стабілізація пальців, індивідуальні пов’язки. • ⦁ Практика моделювання за температури < 70°C. • ⦁ Переваги для амбулаторної допомоги та реабілітації. • 5. Високотемпературні термопластичні матеріали: поліетилен та поліпропілен • ⦁ Властивості матеріалів, необхідне обладнання. • ⦁ Етапи виготовлення індивідуальних шин і ортезів. • ⦁ Використання у складних клінічних випадках та у разі реконструктивних втручань. • ⦁ Безпека роботи з високотемпературними матеріалами. • 6. Засоби мобільної іммобілізації: шини, ортези, фіксатори. • ⦁ Огляд основних типів шин. • ⦁ Клінічні показання до використання тимчасових засобів фіксації. • ⦁ Правила накладання та контролю за фіксацією. • ⦁ Взаємодія медсестри з лікарем під час вибору тактики іммобілізації. • 7. Аналіз типових помилок у реальних кейсах. • Відповіді на запитання учасників

Онлайн курс PRO: загальна анестезія 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Курс PRO «загальна анестезія» стане чудовим вибором для вивчення принципів та сучасних рекомендацій щодо проведення загальної анестезії. У програмі охоплено ключові аспекти, зокрема базові компоненти загальної анестезії, питання моніторингу, періопераційну ШВЛ та інгаляційну анестезію, а також періопераційну інфузійну підтримку. Курс буде корисний як для молодих спеціалістів, так і для досвідчених лікарів, які прагнуть оновити свої знання відповідно до актуальних світових рекомендацій. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Медична сестра часто опиняється першою біля пацієнта у критичному стані, тому вміння правильно користуватися дефібрилятором – це життєва необхідність. Особливо, коли допомогу треба надати відразу і немає часу чекати на лікаря. Від техніки, знання алгоритмів та впевненості у своїх діях залежить безпека як пацієнта, так і того, хто виконує процедуру. На цьому заході ви отримаєте системні знання про принципи роботи різних типів дефібриляторів, навчитеся перевіряти обладнання, готуватися до дефібриляції, а також опануєте алгоритми роботи під час СРЛ. Окрім цього, ви дізнаєтеся, як безпечно користуватись AED і взаємодіяти у команді під час проведення реанімаційних заходів, уникаючи помилок та аварійних випадків. Після навчання ви зможете впевнено проводити дефібриляцію, швидко реагувати на несподівані ситуації та забезпечувати високу ефективність реанімаційних заходів за сучасними стандартами. • 1. Базові технічні принципи роботи дефібрилятора • Різниця між монофазною та біфазною хвилями. • Енергетичні режими й поняття «ефективної енергії». • Чому важлива імпеданс-компенсація. • Показники, які відображаються на екрані: ЕКГ, енергія, заряд, режим. • 2. Типи дефібриляторів та особливості їх використання • Manual defibrillator vs AED vs Monitor-defibrillator. • Сильні/слабкі сторони елетродів та педів у клінічних сценаріях. • 3. Передбачена перевірка обладнання (Daily/Shift Check) • Самотест (self-test): що означають індикатори. • Перевірка батареї, кабелів, термінів придатності педів. • Тест навантаження через тестову панель/резистор. • 4. Підготовка пацієнта до дефібриляції • Оцінювання ризиків, безпека персоналу, положення пацієнта. • Підготовка шкіри: волосяний покрив, волога, піт, пластини. • Правильне розташування електродів у стандартних і нестандартних ситуаціях (ожиріння, грудні імпланти, кардіостимулятор, інфільтрати, пов’язки). • 5. Робота з режимами дефібрилятора • Переключення: paddles → pads → monitoring → pacing. • Синхронізована кардіоверсія (режим «SYNC»): показання, помилки. • Несинхронна дефібриляція: алгоритм для VF/pVT. • Аналіз ЕКГ на дефібриляторі (технічна частина). • 6. Дефібриляція під час СРЛ • Вікно часу й алгоритм «розряд → СРЛ → аналіз». • Проблеми, що знижують успіх розряду. • Дефібриляція під час транспортування та в операційній. • 7. Автоматизований зовнішінй дефібрилятор • Принцип роботи AED. • Типи AED та їхні особливості. • Показання до застосування AED у стаціонарі. • Покроковий алгоритм роботи з AED. • Встановлення електродів для AED. • Безпека під час роботи з AED. • Типові помилки роботи з AED. • Обслуговування та перевірка AED. • 8. Робота з дефібрилятором у специфічних ситуаціях • Дефібриляція в присутності високого кисневого потоку. • Пацієнт на каталці/металевому столі: як убезпечити. • 9. Управління помилками та аварійними ситуаціями • Ритм змінився → шок скасовують: як правильно розрядити («abort shock»). • Заряд набраний, але розряду не треба: дії персоналу. • Відмова моніторингу ЕКГ, відсутність контакту електродів дефібрилятора. • Дефібрилятор не заряджається/довго заряджається. • 10. Ураження струмом медперсоналу • Як це трапляється: типові причини (кисень, волога, контакт). • Негайні дії після інциденту. • Профілактика таких ситуацій у майбутньому. • 11. Інфекційний контроль та догляд за обладнанням • Обробка ложок і панелей. • Одноразові й багаторазові компоненти. • Зберігання падів і батарей. • 12. Документування дій та взаємодія з командою • Як правильно озвучувати команди («Clear!», «Charging», «Shock delivered»). • Яку інформацію медсестра документує (час розряду, енергія, зміни ритму). • Робота в команді під час СРЛ. • 13. Відповіді на запитання

Ультразвукове дослідження лімфатичних вузлів — один із ключових методів оцінки пацієнтів із лімфаденопатією різного генезу. Особливе місце займає УЗД шийних лімфатичних вузлів, адже саме вони найчастіше стають причиною звернення пацієнтів і можуть бути проявом як банальних інфекційних процесів, так і серйозної онкопатології. Саме УЗД дозволяє оцінити морфологію вузла, його структуру, васкуляризацію та взаємозв’язок із навколишніми тканинами, виявити патологічні зміни на ранніх етапах і визначити подальшу тактику ведення пацієнта — від спостереження до термінового направлення. Чому варто приєднатися? Отримаєте чіткий, структурований алгоритм УЗД-оцінки лімфатичних вузлів (форма, розміри, кортикальний шар, ворота, васкуляризація). Навчитесь впевнено відрізняти нормальні лімфатичні вузли від патологічно змінених у щоденній практиці. Розберете УЗ-ознаки реактивної, інфекційної та злоякісної лімфаденопатії. Навчитесь проводити диференційну діагностику утворень шиї (кісти, атероми, гемангіоми та ін.). Освоїте можливості кольорового доплера для оцінки васкуляризації та підвищення діагностичної точності. Отримаєте чіткі критерії “red flags”, які потребують дообстеження або термінового направлення. Зрозумієте, які інфекційні причини найчастіше стоять за “доброякісною” лімфаденопатією. Навчитесь формувати УЗД-висновок так, щоб він реально впливав на подальшу тактику ведення пацієнта. Не пропустіть шанс розширити свої професійні можливості та покращити навички роботи з ультразвуковим обладнанням. Зареєструйтеся на майстер-клас уже сьогодні! Сучасно, практично, evidence-based! Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс присвячений міжнародному досвіду, клінічним випадкам і терапевтичним дилемам у веденні пацієнтів із міастенією. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники опрацюють диференціацію клінічних форм і серологічних підтипів, міжнародні діагностичні критерії, нейрофізіологічні тести та валідовані клінічні шкали QMG, MG-ADL і MG-QoL15. Курс охоплює сучасні підходи до антихолінестеразної, базисної імуносупресивної та таргетної терапії, показання до тимектомії, менеджмент міастенічного кризу, особливості лікування вагітних, дітей, пацієнтів похилого віку та людей із коморбідністю. Окрему увагу приділено рефрактерним формам, біологічним препаратам, безпеці антигіпертензивної терапії, профілактиці ускладнень і локальним ін’єкціям для корекції резистентної диплопії. Програма заходу • Заняття 1: Світовий досвід у діагностиці та лікуванні. Порівняння настанов США, Великобританії, ЄС, Німеччини, Казахстану, Японії, Китаю, Австралії • Які ключові відмінності існують у діагностичних алгоритмах між протоколами США (AAN) та Європи (EFNS/EAN)? • Як різняться підходи до застосування кортикостероїдів та нестероїдних імуносупресантів у Німеччині та Великобританії (NICE)? • Які специфічні рекомендації щодо лікування серонегативної форми пропонують японські та китайські настанови? • У чому полягають розбіжності в показаннях до тимектомії у пацієнтів без тимоми згідно з різними міжнародними гайдлайнами? • Які особливості ведення пацієнтів у дитячому віці та під час вагітності регламентовані в різних країнах? • Як регулюється застосування новітніх таргетних препаратів у різних системах охорони здоров’я? • Які критерії оцінки відповіді на терапію та ремісії використовуються в клінічних настановах Австралії та Казахстану? • Заняття 2: Діагностика та лікування: як уникнути помилок • Які клінічні «червоні прапорці» дозволяють запідозрити захворювання на ранніх стадіях? • Як уникнути хибнонегативних результатів при проведенні прозеринового тесту та ЕНМГ? • Якою є діагностична тактика при підозрі на серонегативну форму? • Коли і як починати імуносупресивну терапію: вибір стартового препарату та схеми титрування • Які абсолютні та відносні протипокази до призначення різних груп препаратів? • Як вести пацієнток під час вагітності та лактації? • Яка роль тимектомії в сучасних протоколах лікування та як визначити оптимальний час для операції? • Що робити у разі неефективності стандартної терапії: алгоритм дій при рефрактерному перебігу • Заняття 3: Виклики в лікуванні та корекція побічної дії препаратів • Які критерії вибору стартової імуносупресивної терапії при генералізованій формі? • Як оптимізувати схему та дозування глюкокортикостероїдів для досягнення ремісії з мінімальними побічними ефектами? • Які лабораторні та інструментальні маркери необхідно моніторувати при лікуванні азатіоприном та мофетилу мікофенолатом? • Терапевтична тактика при розвитку кризу: роль та місце ВВІГ та плазмаферезу • Як вести пацієнтку під час вагітності та лактації? • Які сучасні підходи застосовують при рефрактерному перебігу, що не відповідає на стандартну терапію? • Роль тимектомії в сучасних протоколах: кому, коли і яким методом? • Побічні ефекти таргетної терапії: профілактика та менеджмент • Як диференціювати погіршення стану: прогресування захворювання чи побічна дія ліків? • Особливості лікування очної форми: коли переходити до системної імуносупресії? • Заняття 4: Клінічні варіанти: світовий диференційований підхід до лікування • Які клінічні та параклінічні критерії лежать в основі класифікації на сучасні фенотипи? • Як серологічний статус пацієнта (AChR, MuSK, LRP4, серонегативний) детермінує вибір терапевтичної стратегії? • Які переваги та ризики довготривалої імуносупресивної терапії у пацієнтів з генералізованою формою? • Яка роль тимектомії в лікуванні AChR-позитивної форми та чи є вона доцільною для інших підтипів? • Які алгоритми ведення пацієнтів із рефрактерним перебігом та які нові біологічні препарати є найбільш ефективними? • У чому полягають особливості діагностики та лікування очної форми та як запобігти її генералізації? • Як диференціювати криз від холінергічного та які протоколи невідкладної допомоги є обґрунтованими? • Які існують підходи до менеджменту у вагітних, дітей та пацієнтів похилого віку? • Заняття 5: Відповіді на поширені питання на основі настанов світу • Які діагностичні алгоритми рекомендовані для пацієнтів із підозрою на серонегативну форму? • Які переваги та обмеження має електронейроміографія (ЕНМГ) та метод дослідження нервово-м’язової передачі (декремент-тест)? • Як обрати оптимальну стартову терапію: антихолінестеразні препарати, кортикостероїди чи їх комбінація? • Які критерії вибору імуносупресивної терапії другої лінії? • Яка роль тимектомії у пацієнтів з AChR-позитивною та AChR-негативною формою без тимоми? • Які сучасні підходи застосовують при кризі: порівняльна ефективність плазмаферезу та ВВІГ? • Яка тактика ведення пацієнтів, рефрактерних до стандартної імуносупресивної терапії? • Як здійснювати моніторинг безпеки довготривалої імуносупресивної терапії? • Особливості менеджменту у вагітних та в періопераційному періоді • Заняття 6: Помірна та високоактивна форма: шляхи порятунку пацієнта • Які ключові відмінності у діагностичних підходах згідно з протоколами Німеччини, Казахстану, Японії та Китаю? • Як об’єктивно оцінювати активність захворювання та якість життя за допомогою стандартизованих шкал (QMG, MG-ADL, MGFA)? • Які сучасні критерії визначення рефрактерної форми та чим вони відрізняються від поняття високоактивного перебігу? • Який доказовий поетапний алгоритм імуносупресивної терапії при нерефрактерній генералізованій формі? • У чому полягають особливості японського протоколу лікування та його потенційні переваги? • Які терапевтичні опції існують для пацієнтів, рефрактерних до стандартної імуносупресії? • Яка роль плазмаферезу та внутрішньовенного імуноглобуліну в менеджменті загострень та рефрактерного перебігу? • Чим пояснюється вища поширеність погано контрольованого захворювання в українській популяції порівняно зі світовими даними? • Як проводити імуносупресивну терапію у пацієнтів зі значними коморбідностями, зокрема вірусним гепатитом чи онкологічним анамнезом? • Які стратегії можна застосувати для подолання низького комплаєнсу та страху пацієнтів перед цитостатичними препаратами? • Заняття 7: Гіпертонічна хвороба і міастенія: як допомогти і не нашкодити • Які патофізіологічні механізми лежать в основі негативного впливу β-адреноблокаторів та блокаторів кальцієвих каналів на нервово-м’язову передачу? • Які конкретні антигіпертензивні препарати є абсолютно протипоказаними, а які можуть застосовуватися з обережністю? • Які класи препаратів є терапією вибору для лікування артеріальної гіпертензії згідно з доказовою базою? • Тактика ведення пацієнтів з рефрактерною артеріальною гіпертензією на тлі міастенії • Особливості застосування діуретиків та ризики електролітних порушень, що можуть провокувати м’язову слабкість • Чи впливає терапія на ефективність та безпеку антигіпертензивних препаратів? • Алгоритм дій при розвитку гіпертензивного кризу у пацієнта з міастенічним кризом • Заняття 8: Використання локальних ін’єкцій для корекції ізольованої резистентної диплопії у пацієнта з генералізованою міастенією • Які патофізіологічні механізми зумовлюють розвиток ізольованої резистентної диплопії? • Які об’єктивні критерії дозволяють класифікувати диплопію як рефрактерну до стандартної імуносупресивної та симптоматичної терапії? • Який алгоритм вибору цільового екстраокулярного м’яза для ін’єкції та які методи його точної локалізації застосовуються? • Які препарати для локальних ін’єкцій є препаратами вибору та які протоколи їх дозування є найбільш обґрунтованими? • Як співвідноситься ефективність локальної терапії із системним лікуванням та чи впливає вона на загальний перебіг захворювання? • Які короткострокові та довгострокові побічні ефекти й ускладнення характерні для процедури? • Якою є доказова база щодо довготривалої ефективності та безпеки повторних локальних ін’єкцій при міастенічній диплопії? • 02:32:30 Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Критичні емболічні ускладнення в акушерстві – одні з найбільш небезпечних і непередбачуваних клінічних ситуацій у практиці лікаря. Тромбоемболія легеневої артерії є однією з найпоширеніших причин материнської смертності у світі, водночас емболія навколоплідними водами – рідкісний, але катастрофічний стан, що виникає раптово. Своєчасне розпізнавання цих ускладнень і правильна тактика ведення є важливими для надання ефективної допомоги та збереження життя матері. На цьому дводенному навчальному заході ви розглянете сучасні підходи до діагностики та лікування тромбоемболії легеневої артерії у вагітних і в післяпологовому періоді відповідно до оновлених міжнародних рекомендацій щодо ведення венозного тромбоемболізму (AHA 2026). Ви детально розберете патофізіологію, фактори ризику, клінічні прояви, алгоритми діагностики і стратифікації ризику, а також сучасні підходи до лікування, зокрема тромболізис, катетерні методи і застосування ECMO у критичних випадках. Окрім цього, ви дізнаєтеся більше про емболію навколоплідними водами, її етіопатогенез і клінічні критерії та опануєте сучасні підходи до терапії. Після навчання ви зможете швидко розпізнавати емболічні стани у вагітних і породіль, проводити обґрунтовану діагностику та приймати своєчасні й правильні рішення. • Вступ: чому тема критично важлива • Патофізіологія та фактори ризику • Клінічна презентація: коли потрібно підозрювати ТЕЛА • Сучасна діагностика ТЕЛА у вагітних • Ризик-стратифікація і категоризація тяжкості • Лікування ТЕЛА під час вагітності • ТЕЛА високого ризику: тромболізис, катетерні методи, ECMO • Перипартальне введення • Розгляд клінічного кейсу • Відповіді на запитання • Вступ: чому ЕНВ залишається діагнозом-викликом • Сучасне уявлення про патофізіологію • Клінічні критерії та диференційна діагностика • Діагностика: що реально може допомогти, а що ні • Невідкладне ведення в перші хвилини • Коагулопатія та масивна трансфузія • Специфічні терапевтичні підходи • ЕНВ і ТЕЛА: фінальний диференційний блок • Розгляд клінічного кейсу • Відповіді на запитання

Анемія у новонароджених, особливо у передчасно народжених дітей — одна з головних проблем неонатальної практики, оскільки має прямий вплив на виживання, нейророзвиток та довгостроковий прогноз. Обмежені запаси заліза, низький рівень еритропоетину та ятрогенні крововтрати формують високий ризик анемії у перші тижні життя. Важливо вміти тримати баланс між трансфузійною безпекою та ефективними профілактичними стратегіями відповідно до міжнародних рекомендацій. На цьому заході ви розглянете патофізіологію анемії у новонароджених, сучасні підходи до діагностики та моніторингу, а також доказову базу трансфузійних і нетрансфузійних стратегій. Ви ознайомитесь з міжнародними рекомендаціями AAP, ESPGHAN, WHO та BAPM, навчитесь оцінювати показання до трансфузії, обирати оптимальні компоненти крові та використовувати фармакологічну профілактику, включно з препаратами заліза й еритропоетинами. Після навчання ви зможете приймати точні рішення щодо менеджменту анемії у новонароджених, мінімізувати необґрунтовані трансфузії та застосовувати рестриктивні стратегії корекції анемії та залізодефіциту. • 1. Вступ • Значення проблеми анемії у новонароджених • Вплив на виживання, нейророзвиток та прогноз • Особливості у недоношених дітей • 2. Патофізіологія та класифікація • Анемія передчасно народжених дітей • Гемолітичні та крововтратні анемії • 3. Діагностика та моніторинг • Лабораторні критерії • Клінічні прояви • Мінімізація флеботомій: мікрометоди, point of care • 4. Огляд міжнародних рекомендацій з профілактики та лікування анемії передчасно народжених • 5. Трансфузійна терапія • Міжнародні пороги для трансфузій (рестриктивна стратегія) • Вибір компонентів крові • Безпека та моніторинг після трансфузії • Порівняння рестриктивних vs ліберальних стратегій (Cochrane, AAP, BAPM) • 6. Фармакологічна профілактична підтримка • Препарати заліза: старт, дози, моніторинг • Відтерміноване перетискання пуповини (WHO, ACOG) • Фортифікація грудного молока, збагачені суміші • Алгоритми профілактики у групах високого ризику • Еритропоетини: показання, ефективність, ризики • 7. Алгоритми менеджменту • Міждисциплінарна взаємодія (неонатолог, анестезіолог, трансфузіолог) • 8. Клінічні кейси • Недоношений 28 тижнів з анемією • Анемія у доношеного після інтенсивної терапії (часті забори крові) • Вибір між трансфузією та фармакотерапією • 9. Відповіді на питання учасників

Тип: Електронний навчальний курс. Формат: Дистанційна участь (з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я). Місце проведення: Online. Тривалість: 5 год. Лікарська / фармацевтична спеціальність: Всі лікарські спеціальності, Всі спеціальності фахівців у сфері охорони здоров'я, Всі фармацевтичні спеціальності, Всі спеціальності професіоналів у сфері охорони здоров’я. Бали БПР: 5. Номер в системі БПР: 1027970. Після проходження курсанту буде видано сертифікат. Після проходження курсанту будуть нараховані бали БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 - "невідкладна (екстрена) медична допомога". Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Сучасні рекомендації наголошують: адекватне харчування — це не «додатковий догляд», а невід’ємна частина лікування критично хворого пацієнта. Практичний захід для лікарів інтенсивної терапії, анестезіологів та хірургів присвячений сучасним підходам до нутрітивної підтримки у відділенні ІТ. Учасники дізнаються, як розрахувати добову потребу в енергії та білку, обрати оптимальний тип нутрітивної підтримки — ентеральну, парентеральну чи комбіновану, визначити суміші та протоколи для реальної клінічної практики, моніторити ефективність нутрітивної терапії та інтегрувати її в щоденний план лікування пацієнта. Участь допоможе отримати чіткі практичні алгоритми, зрозуміти вплив нутрітивної підтримки на прогноз, тривалість ШВЛ і частоту ускладнень, а також навчитися швидко обирати тип суміші та дозування під конкретного пацієнта. Вид навчання: електронний навчальний курс. Формат участі: онлайн. Тривалість: 4 академічні години. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Суглобовий біль є однією з найчастіших причин звернення людей до сімейних лікарів. Цей симптом часто приховує серйозні проблеми, і від вашого правильного підходу залежить, чи отримає пацієнт своєчасну діагностику та лікування. Цей захід навчить вас відрізняти остеоартрит від ревматоїдного артриту, правильно інтерпретувати лабораторні та інструментальні дані й будувати чіткий алгоритм ведення пацієнта від першого візиту до направлення до ревматолога. Ви дізнаєтесь, як ідентифікувати червоні прапорці при болю в суглобах, оцінювати ранкову скутість, набряклість та деформації, відрізняти запальний біль від механічного й обирати правильні діагностичні тести. Після лекції ви зможете застосовувати алгоритми стартового менеджменту пацієнта, уникати необґрунтованого призначення гормонів і підвищити свою клінічну настороженість у випадках ранніх проявів ревматичних хвороб. • Червоні прапорці при болю в суглобах: коли діяти негайно • Клінічний портрет пацієнта з остеоартритом • Клінічний портрет пацієнта з ревматоїдним артритом • Диференційна діагностика ОА та РА: головні відмінності в огляді та скаргах • Лабораторна та інструментальна діагностика (розгляд основних аналізів (ШОЕ, СРБ, РФ, АЦЦП), аналіз рентгенограм) • Алгоритм дій лікаря: від підозри до обґрунтованого скерування до ревматолога • Розбір клінічних випадків: від простого до складного • Стартова терапія та головна помилка: чому не варто призначати гормони до встановлення діагнозу та як допомогти пацієнту • Відповіді на запитання учасників

Незалежно від профілю операційної пацієнти із супутньою респіраторною патологією можуть зустрітися будь-де. Сонне апное, ХОЗЛ, рестрикції, післятрансплантаційні складності завжди створюють додаткові ризики. Респіраторні ускладнення – одна з головних причин критичних ситуацій в операційній, а нові технології (HFNO, NIV, протективна вентиляція) дають змогу легко контролювати те, що раніше здавалося некерованим. На цьому заході ви навчитеся передбачати ускладнення легеневої патології під час анестезії та своєчасно реагувати на них. Ви зможете оцінювати різні типи порушень, планувати індукцію та екстубацію, застосовувати HFNO та NIV і підбирати режими вентиляції під конкретну патологію. Після навчання кожен ваш наркоз при супутній легеневій патології стане контрольованим і прогнозованим. • Вступ та актуальність • Основні ризики, частота респіраторних патологій, цілі періопераційної оптимізації. • Розлади дихання, пов’язані зі сном • Обструктивне апное сну, центральне апное сну, синдроми гіповентиляції: оцінювання, основні ризики, передопераційна підготовка, тактика безпечної індукції та післяопераційного ведення. • Обструктивні захворювання дихальних шляхів • ГРВІ, астма, ХОЗЛ, рідкісні обструкції: діагностика, стратифікація ризиків, оптимізація, вентиляційні стратегії. • Рестриктивні розлади • Гострі та хронічні внутрішні рестрикції (набряк, ГРДС, інтерстиціальні хвороби), зовнішні рестрикції (ожиріння, деформації грудної клітки): оцінювання, протективна вентиляція, рекрутмент, контроль газообміну. • Пацієнт після трансплантації легень • Особливості імуносупресії, вентиляційні ризики, тактика інтра- та післяопераційного менеджменту. • Інтегровані стратегії респіраторної підтримки • HFNO, NIV, CPAP, вибір режимів ШВЛ відповідно до типу порушення, контроль drive pressure та комплаєнсу. • Підсумки, рекомендації, розбір клінічних кейсів • Алгоритми оцінювання, чек-листи безпечної індукції та вентиляції. • Q&A

Тинітус – це не просто нав’язливий шум у вухах. Це симптом, що може бути дзвінком, який свідчить про серйозні діагнози: від ішемії мозку до пухлин слухового нерва. За даними Американської академії отоларингології, від 10 до 15% дорослого населення стикаються з цим явищем, а у 20% із них стан вимагає медичного втручання через виражений дискомфорт. З віком ризик лише зростає: якщо серед молоді тинітус виникає у 1,6% випадків, то серед людей 60+ років – вже у 9%. Часто цей симптом супроводжується тривожністю, депресією, порушенням сну і значно погіршує якість життя. Найнебезпечніше, що можна зробити – це недооцінити цей симптом. Неправильне трактування тинітусу як суто ЛОР-проблеми може призвести до пропущеної неврологічної патології, затримки лікування і навіть небезпечних для життя ускладнень. Глибоке розуміння природи цього стану є важливим для лікарів різних спеціальностей. Навчальний захід «Тинітус у неврологічній практиці: диференційна діагностика й тактика ведення пацієнта» буде присвячений вивченню клінічної значущості тинітусу в неврології з акцентом на його епідеміологію, патофізіологію та мультидисциплінарну роль лікаря. Особливу увагу буде приділено неврологічним причинам такого стану: від акустичної невриноми до шийної мієлопатії та патології краніоцервікального переходу. Окремим блоком будуть представлені функціональні й психогенні порушення з розглядом соматоформних станів і тривожно-депресивної коморбідності. Також буде розглянуто алгоритм неврологічного обстеження та варіанти терапевтичної тактики, зокрема фармакотерапія та реабілітація. • Клінічна значущість тинітусу в неврології • Епідеміологія та патофізіологічні механізми. • Роль невролога в мультидисциплінарному підході. • Класифікація тинітусу: ключ до правильної маршрутизації • Об’єктивний vs суб’єктивний тинітус. • Пульсувальний тинітус: коли запідозрити судинну патологію. • Однобічний тинітус: червоні прапорці. • Неврологічно значущі етіології шуму у вухах • Вестибулярна шваннома (акустична невринома). • Синдром верхньої мозочкової артерії. • Мігрень, розсіяний склероз, нейросифіліс. • Черепно-мозкова травма, шийна мієлопатія. • Патологія краніоцервікального переходу. • Функціональні та психогенні порушення • Соматоформні розлади. • Коморбідна тривожна/депресивна симптоматика. • Психогенний тинітус: критерії підозри. • Алгоритм неврологічного обстеження при тинітусі • Структурований неврологічний скринінг. • Показання до нейровізуалізації. • Аудіологічне оцінювання та співпраця з отоларингологом. • Судинна діагностика: дуплекс судин шиї/голови, МР-ангіографія. • Практичні аспекти менеджменту • Коли призначати фармакотерапію і яку. • Неврологічна реабілітація, когнітивно-поведінкова терапія. • Показання до вузькоспеціалізованих консультацій.

Онлайн курс PRO: периопераційне ведення хірургічних пацієнтів 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ «PRO периопераційне ведення хірургічних пацієнтів» — комплексний підхід до управління всіма етапами хірургічного лікування, спрямований на оптимізацію результатів, мінімізацію ускладнень та прискорення одужання пацієнтів. Ефективне периопераційне ведення вимагає системного підходу, заснованого на доказовій медицині та мультидисциплінарній взаємодії. У програмі розглядаються: стратифікація ризиків, медикаментозна підготовка (протоколи відміни та збереження препаратів), поетапна підготовка пацієнта (за 1–2 тижні, 1–2 дні та 1–2 години до операції), інтраопераційний моніторинг (волемічний статус, гемодинаміка, антибіотикопрофілактика, терморегуляція) та постопераційні протоколи в перші 72 години, які доведено знижують частоту ускладнень і прискорюють одужання. Захід орієнтований на хірургів, анестезіологів, лікарів інтенсивної терапії та інших фахівців, які прагнуть впровадити сучасні принципи периопераційної медицини у клінічну практику. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть наступні навички: • Інтерпретувати розгорнуту лейкоцитарну формулу, включаючи диференційну діагностику причин нейтрофільозу, нейтропенії, лімфоцитозу та еозинофілії. • Аналізувати еритроцитарні індекси (MCV, MCH, MCHC, RDW) для точної класифікації анемічних синдромів. • Проводити диференційну діагностику мікро-, нормо- та макроцитарних анемій на основі показників гемограми. • Виявляти гематологічні ознаки гострих та хронічних запальних процесів, інфекційних захворювань. • Розпізнавати ранні маркери можливих онкогематологічних захворювань, таких як лейкози та лімфоми. • Оцінювати тромбоцитарну ланку (кількість тромбоцитів, MPV), диференціювати причини тромбоцитопеній та тромбоцитозів. • Ідентифікувати «червоні прапорці» в аналізі крові, що вимагають негайного дообстеження або консультації гематолога. • Корелювати зміни в гемограмі з клінічною картиною пацієнта для формування цілісної діагностичної гіпотези. Програма заходу • Заняття — 02:16:37 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Які критерії диференціації між реактивним лімфоцитозом та підозрою на хронічний лімфолейкоз? • Як поєднання індексів MCV та RDW дозволяє провести диференційну діагностику залізодефіцитної анемії, B12-дефіцитної анемії та анемії хронічних захворювань? • Які зміни в гемограмі, окрім цитопеній, можуть вказувати на мієлодиспластичний синдром? • Зсув лейкоцитарної формули вліво: як відрізнити реакцію на тяжку інфекцію від дебюту хронічного мієлолейкозу? • Панцитопенія: який діагностичний алгоритм є оптимальним для виявлення її причини? • Ізольований тромбоцитоз: коли це реактивний стан, а коли – ознака есенціальної тромбоцитемії? • Які неспецифічні, але стійкі зміни в аналізі крові можуть бути предикторами системних захворювань сполучної тканини? • Як інтерпретувати атипові мононуклеари та інші зміни при вірусних інфекціях, зокрема Епштейна-Барр? Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Організаційні питання щодо курсу Лекція 1: Етика і доброчесність у медицині: недискримінація як стандарт Тестування БПР

Біль у плечі може мати неочевидну причину. За ним часто ховається субкоракоїдний біль пошкодження великого грудного м’яза чи компресія грудних нервів. Ці стани легко проґавити, якщо дивитися поверхнево або орієнтуватись лише на типові УЗ-зміни. Важливо розуміти пошарову анатомію, щоб точно виявити справжнє джерело болю. А матеріалів з цієї теми у відкритому доступі майже немає. На заході ви дізнаєтеся те, що раніше могли засвоїти лише на власній практиці. Ви розглянете субкоракоїдний простір як окрему зону болю, візуалізацію глибоких шарів великого грудного м’яза та їхню взаємодію з реберно-хрящовими структурами й малим грудним м’язом. Ви навчитеся розрізняти розриви, сухожилкові пошкодження, міофасціальні тригерні точки й ознаки компресії грудних нервів на УЗД та в клінічній картині. Після навчання ви зможете впевнено локалізувати причину болю в передній ділянці плеча, а також вчасно виявлятимете компресії нервів. • Субкоракоїдний біль: • Основні моменти. • Причини. • Провокувальні фактори: • - передня нестабільність плечового суглоба; • - післяопераційні рубці; • - зменшена корако-гумеральна відстань. • Великий грудний м’яз: «шари болю». Аналіз багатошарової анатомії великого грудного м’яза (ключична й грудинно-реберна частини) та його взаємодії з: • малим грудним м’язом; • реберно-хрящовими з’єднаннями; • міжреберними нервами. • Джерела болю: • розриви великого грудного м’яза; • міофасціальні тригерні точки; • ушкодження сухожилка великого грудного м’яза; • стиснення медіального або латерального грудних нервів. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

Хірургічне лікування раку молочної залози не обмежується лише онкологічним контролем захворювання. Воно поєднує радикальність втручання з відновленням анатомії та якості життя пацієнтки. Сучасні алгоритми й техніки онкопластики дають змогу не лише гарантувати онкологічну безпеку, а й зберегти форму, симетрію та функціональність молочної залози. На цьому заході ви опануєте сучасні алгоритми вибору між органозберігальними операціями і мастектомією, а також принципи реконструкції. Ви розглянете технічні аспекти планування доступів, мобілізації тканин і використання реконструктивних матеріалів та отримаєте практичні підходи до профілактики й лікування післяопераційних ускладнень, зокрема сероми, некрозу тканин і лімфедеми. Після навчання ви зможете обґрунтовано обирати оптимальну тактику хірургічного лікування у разі різних форм раку молочної залози, ефективно планувати реконструктивні втручання та своєчасно коригувати ускладнення. • Сучасні алгоритми хірургічного лікування раку молочної залози. Критерії вибору тактики: органозберігальне втручання чи мастектомія. • Рівні онкопластичної хірургії: від базових органозберігальних операцій до складних реконструкцій. • Технічні аспекти операцій: планування розрізів, мобілізація тканин, використання матеріалів для реконструкції. • Профілактика та лікування ускладнень: сероми, некроз тканин, лімфедема та інші післяопераційні проблеми. • Реконструктивні методики після мастектомії: одномоментна й відстрочена реконструкція, вибір матеріалу і техніки. • Практичні клінічні кейси: обговорення вибору тактики, результатів та керування ускладненнями. • Підсумки та рекомендації для клінічної практики: основні принципи безпеки пацієнта й естетичні стандарти. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.