Заходи БПР — Анестезіологія 2026

Аноректальні абсцеси та нориці залишаються однією з найскладніших зон у колопроктології через високий ризик рецидивів і функціональних ускладнень. Основна клінічна проблема полягає не лише у лікуванні гострого процесу, а у правильному визначенні анатомії норицевого ходу та виборі тактики, яка дозволяє одночасно усунути інфекційне вогнище і зберегти функцію анального сфінктера. Помилки на етапі первинного втручання часто запускають каскад повторних операцій, хронічного запалення та погіршення якості життя пацієнта. На цьому заході ви отримаєте структурований підхід до ведення пацієнтів із аноректальними абсцесами та складними норицями: від первинної оцінки до вибору хірургічної тактики. Ви розглянете критерії складності ураження, клінічні маркери прихованих фістульних ходів, покази до інструментальної діагностики та алгоритми прийняття рішень. Також ви засвоїте сучасні сфінктерозберігаючі підходи та принципи вибору між радикальністю втручання і мінімізацією функціональних ризиків. Після навчання ви зможете орієнтуватися у складних клінічних ситуаціях, визначати тактику лікування аноректальних абсцесів і нориць з урахуванням ризику рецидиву та ушкодження сфінктерного апарату, а також приймати обґрунтовані рішення щодо необхідності додаткової діагностики або направлення пацієнта. • Аноректальний абсцес: сучасний погляд на патогенез та класифікацію • Криптогландулярна теорія та альтернативні причини • Типи абсцесів і їх клінічне значення • Чому «простий абсцес» часто є лише верхівкою айсберга • Діагностика прихованих нориць: коли дренування недостатньо • Клінічні маркери складної патології • Роль огляду, пальцевого дослідження та аноскопії • Коли необхідні МРТ, ендоанальне УЗД та консультація проктолога • Вибір тактики лікування: від розтину абсцесу до радикального втручання • Показання до екстрених і планових операцій • Коли шукати внутрішній отвір нориці • Алгоритм прийняття рішень залежно від типу ураження • Складні анальні нориці: сучасні хірургічні підходи • Фістулотомія, сетони, LIFT, advancement flap та інші методики • Переваги, обмеження та критерії вибору методу • Баланс між радикальністю лікування та збереженням функції сфінктера • Як уникати помилок, що призводять до рецидивів та повторних операцій • Найчастіші діагностичні та тактичні помилки • Недооцінка поширеності норицевого ходу • Неповне дренування та відсутність подальшого обстеження • Помилки маршрутизації пацієнтів між первинною та спеціалізованою ланкою • Особливі клінічні ситуації та «червоні прапорці» • Рецидивні абсцеси • Нориці при хворобі Крона та інших системних захворюваннях • Атипові нориці, онкологічна настороженість та диференційна діагностика • Клінічні кейси та розбір складних рішень • Реальні випадки з практики • Аналіз причин невдалого первинного лікування • Покроковий розбір тактики, що дозволила уникнути повторних втручань • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером • Проходження тестування (самостійно)

Порушення кальцій-фосфорного обміну в клінічній практиці трапляються значно частіше, ніж встановлюються як окрема нозологічна проблема. Вони можуть тривалий час перебігати безсимптомно або маскуватися під гастроентерологічні, кардіологічні чи неврологічні стани, що ускладнює своєчасну діагностику. Кальцій слід розглядати як маркер складної регуляторної системи, порушення якої мають системні наслідки. На цьому заході ви навчитесь оцінювати стан кальцій-фосфорного обміну й отримаєте чіткі клінічні алгоритми для ситуацій, з якими ви можете стикнутися щодня: випадково виявлена гіперкальціємія, симптомна гіпокальціємія з парестезіями або судомами, хронічна хвороба нирок, рецидивний нефролітіаз чи м’язова слабкість та біль у кістках незрозумілого генезу. Після навчання ви зможете проводити точну диференційну діагностику причин порушень кальцій-фосфорного обміну й обирати раціональну тактику ведення таких станів. • Чому кальцій «виходить з-під контролю»: механізми простою мовою • Як не пропустити первинний гіперпаратиреоз • Гіпо- та гіперкальціємія: чіткий алгоритм дій • Мінеральні порушення у разі хронічної хвороби нирок: що реально важливо • Кальцій, судини і серце: прихована загроза • Практичні кейси з аналізом помилок • Відповіді на запитання учасників

Медикаментозна гіперчутливість є однією з основних причин гострих алергічних реакцій, зокрема анафілаксії. Правильне виконання, інтерпретація та нормативне обґрунтування алергопроб безпосередньо впливають на безпеку пацієнта, вибір правильного плану лікування та відповідність клінічної практики чинним регуляторним вимогам. Ця процедура дає змогу уникати діагностичних і тактичних помилок навіть у ситуаціях високого навантаження та значного потоку пацієнтів. На цьому заході ви засвоїте сучасні підходи до проведення алергологічного тестування, навчитеся визначати показання й протипоказання, обирати оптимальний тип проб залежно від клінічної ситуації, а також правильно інтерпретувати результати, зважаючи на анамнез та клінічний контекст. Ви розглянете питання безпеки пацієнта, профілактики ускладнень, організації протишокового забезпечення та правильного оформлення медичної документації, що має як клінічне, так і юридичне значення. Після навчання ви зможете обґрунтовано приймати рішення щодо доцільності проведення алергологічних проб, впевнено виконувати їх у стаціонарних умовах та інтерпретувати результати без гіпер- або гіподіагностики. • Актуальність теми: поширеність алергічних захворювань і ризики анафілаксії при медикаментозній терапії у стаціонарі. • Нормативно-правове регулювання: роль наказів МОЗ України у визначенні порядку проведення алергопроб. • Показання до проведення алергологічних проб: коли проби є клінічно виправданими. • Протипоказання та обмеження: гострі стани, анафілаксія в анамнезі, загострення алергії, важкі соматичні хвороби, приймання антигістамінних/глюкокортикостероїдів. • Організаційні вимоги у стаціонарі: інформована згода, наявність протишокового набору, доступ до реанімаційної допомоги, підготовка персоналу. • Техніка виконання проб: основні види (скарифікаційні, прик-тести, внутрішньошкірні, провокаційні), правила підготовки пацієнта. • Правила інтерпретації результатів: часові інтервали оцінювання, критерії позитивної/негативної реакції, ризики хибнопозитивних і хибнонегативних результатів, необхідність оцінювання в контексті анамнезу та клініки. • Безпека пацієнта й можливі ускладнення: місцеві реакції, генералізовані реакції, анафілаксія; алгоритм дій у разі невідкладних станів. • Оцінювання доцільності застосування: коли алергопроби справді потрібні, а коли їх проведення не має доказової цінності або може створювати додаткові ризики. • Відповіді на запитання.

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Класифікувати питні мінеральні води за хімічним складом, мінералізацією та газонасиченістю для клінічного застосування. 2. Диференціювати показання до призначення різних типів мінеральних вод при функціональній диспепсії, синдромі подразненого кишечника та функціональних біліарних розладах. 3. Розробляти індивідуалізовані схеми бальнеотерапії: вибір води, дозування, температура, кратність та час прийому відносно їжі. 4. Оцінювати терапевтичну ефективність та керувати побічними ефектами курсового лікування мінеральними водами. 5. Інтегрувати бальнеотерапію в комплексні програми лікування функціональних розладів травлення, поєднуючи її з дієтотерапією та фармакотерапією. 6. Ідентифікувати протипоказання до призначення питних мінеральних вод, зокрема при коморбідних станах (серцево-судинні, ниркові захворювання). Питання, що розглядаються: які патогенетичні механізми лежать в основі терапевтичної дії мінеральних вод при функціональних розладах шлунково-кишкового тракту (вплив на моторику, секрецію, мікробіоту)? Як обґрунтувати вибір мінеральної води (гідрокарбонатна, сульфатна, магнієва) для пацієнтів із синдромом подразненого кишечника з переважанням закрепу (СПК-З) та діареї (СПК-Д)? Які оптимальні схеми призначення мінеральних вод при функціональній диспепсії, зокрема при епігастральному больовому синдромі та постпрандіальному дистрес-синдромі? Які існують доказові дані щодо ефективності бальнеотерапії у пацієнтів з функціональними розладами біліарного тракту? Як поєднувати лікування мінеральними водами з інгібіторами протонної помпи, прокінетиками, спазмолітиками та іншими фармакологічними препаратами? Якою є оптимальна тривалість курсу лікування та які критерії визначають необхідність його повторення? Які особливості застосування мінеральних вод у пацієнтів із коморбідною патологією (наприклад, метаболічним синдромом, сечокам’яною хворобою)? Програма заходу • Заняття • Заняття — 23:28 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Ультразвукове оцінювання апендикса є важливим етапом у діагностиці гострого абдомінального болю. Правильність УЗ-діагностики базується на глибокому розумінні ехоанатомії, анатомічних варіантів розташування й патофізіологічних змін у разі запалення. Усвідомлення можливостей та обмежень ультразвукового методу при гострому й хронічному (резидуальному) апендициті дає лікарю змогу обґрунтовано інтерпретувати прямі та непрямі ехографічні ознаки, правильно обирати трансабдомінальний або трансвагінальний доступ і достовірно візуалізувати незмінений апендикс. Ці чинники визначають клінічну цінність дослідження та його вплив на подальшу тактику ведення пацієнта. На цьому заході ви розглянете основні ультразвукові критерії норми й патології апендикса, механізми формування ехографічних змін у разі запалення, а також типові діагностичні помилки. Ви знатимете, як правильно оцінити діаметр, копмресивність, васкуляризацію і стан навколишніх тканин. Ви навчитеся проводити диференційну діагностику навіть в умовах неоднозначної клінічної картини. Після навчання ви зможете робити точніші висновки УЗД в разі підозри на апендицит, орієнтуватися в атипових анатомічних варіантах і правильно диференціювати апендицит з гінекологічною, урологічною та кишковою патологіями. • Ехоанатомія апендикса. • Патофізіологія апендициту. • Можливості УЗД в діагностиці апендициту. • УЗД гострого апендициту. • УЗД хронічного (резидуального) апендициту. • Дифдіагностика гострого апендициту з іншими патологічними станами. • Візуалізація незміненого апендикса: • трансабдомінально; • трансвагінально. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Лікарі здобудуть навички клінічної диференціації психогенних неепілептичних нападів та епілептичних нападів за моторним патерном, характером вокалізації, локалізацією прикусу язика, наявністю нетримання сечі та характером падіння. Учасники навчаться проводити огляд пацієнта під час нападу, використовувати дані анамнезу, свідчення очевидців і домашні відеозаписи, інтерпретувати результати рутинної ЕЕГ, відео-ЕЕГ моніторингу та рівня пролактину після нападу. Програма охоплює диференціацію фебрильних судом, тіків, синкопе, дроп-атак і парасомній, застосування критеріїв ILAE, класифікацію типів нападів, виявлення структурних причин за даними МРТ та вибір протиепілептичної терапії. Окрему увагу приділено психоосвіті, направленню до суміжних спеціалістів, веденню пацієнток під час вагітності та лактації, критеріям ефективності терапії, фармакорезистентності й сучасним підходам до лікування. Програма заходу • Заняття №1: Нюанси диференційної діагностики неепілептичних пароксизмальних станів в практиці лікаря • Патогномонічні клінічні феномени психогенних неепілептичних нападів та їх диференціація від генералізованих тоніко-клонічних нападів • Діагностична значущість локалізації прикусу язика у диференційній діагностиці судомних станів • Показання до проведення відео-ЕЕГ моніторингу та його роль у верифікації діагнозу • Критерії диференціації простих та складних фебрильних судом, прогноз і тактика ведення • Клініко-анамнестичні особливості диференціації вазовагального синкопе та атонічного епілептичного нападу • Диференціація дроп-атак вертебро-базилярного генезу та епілептичних атонічних нападів • Відмінності між парасомніями та нічною лобною епілепсією • Діагностичний алгоритм при підозрі на психогенні неепілептичні напади, включаючи лабораторні та інструментальні методи • Принципи та техніки психоосвіти для повідомлення діагнозу пацієнту та його родині • Відмінності між моторними тіками та фокальними міоклонічними або тонічними епілептичними нападами • Заняття №1 — 02:01:33 • Заняття №2: Ключові питання епілепсії в амбулаторній практиці • Сучасні діагностичні критерії епілепсії згідно з визначенням ILAE • Диференційна діагностика епілептичних нападів та неепілептичних пароксизмальних станів • Клінічна та електроенцефалографічна семіотика фокальних і генералізованих нападів • Етіологічні фактори при встановленні діагнозу: структурні, генетичні, інфекційні, метаболічні та імунні • Роль МРТ у діагностиці структурної епілепсії та типові знахідки • Принципи вибору протиепілептичних препаратів залежно від типу нападів та форми епілепсії • Алгоритми ведення пацієнта при неефективності першого протиепілептичного препарату • Епілептичний синдром та його ключові характеристики на прикладі віковозалежних форм • Сучасні підходи до відміни терапії та поняття «розрішення епілепсії» • Заняття №3: Психогенні неепілептичні стани в неврологічній практиці • Клінічні феномени, що дозволяють запідозрити психогенні неепілептичні стани • Роль та обмеження рутинної ЕЕГ і показання до відео-ЕЕГ моніторингу • Диференціація психогенних неепілептичних станів та епілептичних нападів із локалізацією у лобній частці • Психіатричні розлади, коморбідні з психогенними неепілептичними станами • Стратегія ведення пацієнтів із коморбідним перебігом епілепсії та психогенних неепілептичних станів • Повідомлення пацієнту діагнозу для забезпечення комплаєнсу та подальшого лікування • Методи психотерапії з доведеною ефективністю • Заняття №4: Сучасні підходи до лікування епілепсії у дорослих • Класифікації епілептичних нападів для вибору стартової терапії • Алгоритм дій при неефективності першого протиепілептичного препарату • Препарати вибору для пацієнтів із фокальною та генералізованою епілепсією згідно з рекомендаціями ILAE • Ведення пацієнтів із фармакорезистентною епілепсією та критерії раціональної політерапії • Особливості лікування жінок репродуктивного віку, вагітних та в період лактації • Мінімізація ризику лікарських взаємодій у пацієнтів із коморбідною патологією • Показання до передопераційного обстеження для розгляду хірургічного лікування • Клінічні переваги протиепілептичних препаратів останніх генерацій • Конспекти до занять • Клінічні задачі до занять • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Гемодинамічно значущий стеноз артерій нижніх кінцівок може тривалий час не створювати значного дискомфорту для пацієнта, поки клінічна ситуація не переходить у стадію критичної ішемії з ризиком втрати кінцівки. Ультразвукове дуплексне сканування є основним методом раннього виявлення периферичного атеросклерозу, що дає змогу своєчасно визначити показання до реваскуляризації та вплинути на прогноз пацієнта. З огляду на те, що захворювання периферичних артерій є маркером системного атеросклерозу, правильна інтерпретація результатів дослідження має принципове значення не лише для локальної тактики, а й для загального оцінювання серцево-судинного ризику. На цьому заході ви отримаєте системне розуміння сегментарної анатомії артерій нижніх кінцівок, стандартизованого алгоритму ультразвукового сканування та критеріїв гемодинамічного оцінювання стенозів, зокрема аналізу пікових швидкостей кровотоку та доплерівських спектрів. Ви розглянете складні клінічні випадки, наприклад у разі багаторівневого ураження, кальцифікації судин, цукрового діабету або прикордонних значень кісточково-плечового індексу. Також ви навчитеся правильно формувати висновок, визначати ступінь ураження і планувати подальшу тактику ведення пацієнта. Після навчання ви зможете покращити точність діагностики периферичного атеросклерозу, своєчасно направляти пацієнтів на реваскуляризацію та ефективно контролювати результати лікування. • Клінічний контекст і роль ультразвукового дуплексного сканування у разі захворювань периферичних артерій. • Анатомія артерій нижніх кінцівок. • Соноанатомія, методика проведення. Послідовність і стандартизація. Сегментарний принцип (аортоклубовий → феморо-поплітеальний → гомілковий сегменти). • Особливості нормального і патологічного кровотоку. • Кількісне оцінювання стенозу (гемодинамічне та планіметричне оцінювання). • Оклюзія. • КПІ як скринінговий показник. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Рівень HbA1c більше не є достатнім показником для повноцінного оцінювання компенсації цукрового діабету. Два пацієнти з однаковим HbA1c можуть мати принципово різні профілі глікемії, зокрема приховані епізоди гіпоглікемії та високу варіабельність, які найбільше впливають на ризик ускладнень. Без аналізу даних безперервного моніторингу глюкози (CGM) корекція терапії часто відбувається без урахування реальної динаміки глікемії. Використання показників Time-in-Range (TIR), Time-Below-Range (TBR), Time-Above-Range (TAR) та коефіцієнта варіабельності дає змогу сформувати персоналізований контроль над захворюванням. На цьому заході ви навчитесь інтерпретувати AGP-звіт, оцінювати глікемічну варіабельність і правильно використовувати основні метрики CGM для прийняття клінічних рішень. Ви розглянете реальні клінічні ситуації інтенсифікації інсулінотерапії, частих гіпоглікемій, декомпенсації на тлі нормального HbA1c, вагітності, хронічної хвороби нирок та високого серцево-судинного ризику. Ви дізнаєтесь, як оцінювати вплив інсуліну, харчування та способу життя на глікемічний профіль та як на основі цих даних безпечно коригувати лікування. Після навчання ви зможете використовувати CGM як інструмент персоналізації терапії уникати необґрунтованої ескалації лікування та значно покращити клінічні результати. • Еволюція моніторингу глікемії: від глюкометра до CGM • Типи систем моніторингу глюкози • Основні метрики CGM: як читати звіт правильно • Клінічні сценарії використання CGM • CGM як інструмент персоналізації терапії • Харчування + CGM: нова ера дієтології • Психосоціальний аспект CGM • Відповіді на запитання учасників

Ультразвукова діагностика органів шиї вимагає досконалого знання топографічної анатомії фасцій, м’язів і трикутників, які визначають поширення патологічних процесів та дають змогу точно локалізувати відхилення. Виявлення відмінностей між нормальними варіантами будови й патологією під час візуалізації слинних залоз, гортані, кореня язика та шийних лімфатичних вузлів є основою первинної діагностики. На цьому заході ви розглянете ультразвукову анатомію та семіотику органів шиї, навчитеся візуалізувати слинні залози, лімфатичні вузли, гортань та суміжні анатомічні утворення. Ви дізнаєтеся, як диференціювати сіалолітіаз, сіаладеніт, пухлини та кісти (серединні й бокові), а також оцінювати ультразвукові критерії доброякісних і злоякісних змін лімфатичних вузлів. Після навчання ви зможете точно визначати походження утворень у підщелепній та привушній ділянках, проводити оцінювання змінених шийних лімфатичних вузлів та своєчасно виявляти ознаки запальних і неопластичних процесів. • Ультразвукова семіотика органів шиї. Фасції, м’язи, трикутники шиї. • Ультразвукова візуалізація органів шиї: слинні залози, хрящі шиї, корінь язика, голосові зв’язки, лімфатичні вузли. • Ультразвукова діагностика патології підщелепних та привушних залоз: пухлини, кісти, слинокам’яна хвороба, сіалоденіт. • Серединні та бокові кісти шиї. • Ультразвукові характеристики змінених шийних лімфатичних вузлів. • Розгляд клінічних кейсів різноманітної патології органів шиї. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Штучна вентиляція легень є базовим і важливим інструментом у практиці анестезіолога. Початкові налаштування вентиляції визначають ефективність газообміну та безпеку пацієнта, а помилки на старті ШВЛ можуть призводити до гіпоксемії, гіперкапнії, баро- та волюмотравми навіть при використанні сучасних респіраторів. У клінічних умовах операційної та відділення інтенсивної терапії механічний підхід до налаштувань є недостатнім — необхідно глибоко розуміти фізіологію дихальної системи. На цьому заході ви зможете сформувати системне розуміння патофізіології дихальної недостатності та механіки дихання як основи для обґрунтованого налаштування ШВЛ. Ви розглянете принципи контролю за об’ємом і тиском, навчатесь інтерпретувати криві тиску, об’єму та потоку, а також зрозумієте роль Mean Airway Pressure в забезпеченні оксигенації. Окремо ви дізнаєтесь про сучасні режими вентиляції та в яких ситуаціях їх застосовувати. Після навчання ви зможете впевнено обирати режим ШВЛ, індивідуалізувати параметри вентиляції у пацієнтів із низьким комплайнсом, ожирінням, шоком або травмою, а також коригувати вентиляцію при гіпоксемії та гіперкапнії незалежно від типу респіратора. • 1. Патофізіологія дихальної недостатності • Типи дихальної недостатності: гіпоксична, гіперкапнічна • V/Q-порушення: шунт, мертвий простір • Газообмін, альвеолярна вентиляція, легеневі зони • 2. Механіка дихання та базові поняття ШВЛ • Комплайнс, резистентність, константа часу • Дихальні об’єми та ємності • Інтерпретація кривих тиску, об’єму та потоку • 3. Контроль за об’ємом vs контроль за тиском • Принципи VCV та PCV • Переваги та обмеження кожної стратегії • Перерозтягнення, ателектаз, нерівномірна вентиляція • 4. Mean Airway Pressure та оксигенація • Компоненти MAP • Вплив PIP, PEEP, Tin, I:E, потоку • Практичні підходи до підвищення MAP • 5. Огляд сучасних режимів ШВЛ • VC, PC, SIMV, PSV • PRVC: логіка роботи та обмеження безпеки • Bi-Vent / APRV: показання, відмінності, I:E • 6. Стратегії вентиляції при гіпоксемії та гіперкапнії • Підбір PEEP • Хвилинна та альвеолярна вентиляція • Recruitment-стратегії, I:E, частота, ДО • 7. Практичні аспекти налаштування ШВЛ • Початкові налаштування у дорослих та дітей • Зволоження дихальної суміші • 8. Підсумки та ключові клінічні меседжі • Алгоритм вибору режиму ШВЛ • Індивідуалізація вентиляції • 9. Відповіді на запитання учасників

Фактор Віллебранда – один із основних маркерів у системі гемостазу, що має велике діагностичне та прогностичне значення. Його визначення дає змогу своєчасно виявити спадкові й набуті коагулопатії, оцінити ризики кровотеч або тромбозів, а також вказує на ступінь ураження ендотелію в разі системних захворювань. Знання про роль фактора Віллебранда необхідні для лікарів різних спеціальностей: від гематологів до акушерів, хірургів і терапевтів. Часто фактор Віллебранда є тим «невидимим» чинником, який пояснює несподівану анемію, менорагії або невдалий гемостаз у післяопераційний період. Знання про нього важливі також у разі COVID-19, онкопатології чи підозри на ендотеліальну дисфункцію. Навчальний захід «Фактор Віллебранда у лабораторній діагностиці геморагічних станів» буде присвячений вивченню клінічного значення фактора Віллебранда: від його фізіології до застосування у діагностиці геморагічних і тромботичних станів. Будуть висвітлені алгоритми оцінювання цього маркера, показання до його визначення, інтерпретації результатів лабораторних тестів. Окрема увага буде приділена хворобі Віллебранда як найпоширенішій спадковій коагулопатії, її диференційній діагностиці й клінічним варіантам перебігу. Цей захід допоможе лікарю чітко орієнтуватись у складних клінічних випадках і ухвалювати обґрунтовані рішення щодо ведення пацієнтів з коагулопатіями. • Фізіологічні особливості фактора Віллебранда: функції, участь у гемостазі. • Показання до дослідження рівня фактора Віллебранда. • Основні лабораторні тести для оцінювання фактора Віллебранда. • Хвороба Віллебранда – найчастіший спадковий коагулопатичний стан, диференційна діагностика з іншими геморагічними станами. • Фактор Віллебранда як прогностичний маркер ендотеліальної дисфункції. • Відповіді на запитання учасників.

ВГО «Всеукраїнська рада реанімації та екстреної медичної допомоги» — офіційний провайдер безперервного професійного розвитку (БПР), № 2065. Симуляційні тренінги та тренінги з оволодіння практичними навичками орієнтовані на практику й відповідають актуальним міжнародним протоколам ERC — European Resuscitation Council (Європейської ради реанімації) та ASC — American Surgeon College (Американської колегії хірургів). Курси зараховуються до системи БПР для медичних працівників (вищої медичної та середньої спеціальної освіти). Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

УЗД нервів нижніх кінцівок часто проблематичне у виконанні через складність візуалізації. Необхідно брати до уваги глибоке розташування нервів, наявність кісткових і м’язових структур, а також набряк і фіброз, що змінюють ехогенність. Особливо важко оцінити вибухові та кульові ушкодження, де тканини мають хаотичну структуру. Ви дізнаєтесь, як точно діагностувати компресійно-ішемічні та травматичні ураження нервів нижніх кінцівок за допомогою сонографії, а також про класифікацію ушкоджень і типові зони компресії. Це дасть змогу обирати правильну тактику лікування і планувати ефективну реабілітацію. Після лекції ви зможете впевнено розпізнавати компресійні синдроми, розуміти особливості ультразвукової діагностики у разі різних типів ушкоджень та контролювати реабілітаційний процес. • Класифікація ушкоджень периферичних нервів • Типи ушкоджень нервів • Компресійно-ішемічні ураження нервів нижньої кінцівки, місця типових компресій • Особливості сонодіагностики у разі компресійно-ішемічних уражень • Особливості сонодіагностики у разі травматичних ушкоджень • Особливості вибухового та кульового поранення • Рекомендації з візуалізації нервів • Відповіді на запитання учасників

Розлади мислення є одним з основних психопатологічних синдромів у клінічній психіатрії та неврології, оскільки вони дають змогу диференціювати психотичний рівень порушень від афективних, тривожних чи органічних станів. Правильне оцінювання мислення під час клінічної бесіди має принципове значення для встановлення діагнозу, визначення рівня дезорганізації психічної діяльності пацієнта й оцінки потенційних поведінкових ризиків, тому важливо розуміти механізми формування порушень та їхнє клінічне значення в межах різних психічних і неврологічних патологій. На цьому заході ви розглянете нейробіологічні та психопатологічні основи мислення, сучасну класифікація формальних і змістовних розладів, а також особливості їхніх клінічних проявів. Ви проаналізуєте феномени, як-от марення, надцінні ідеї, обсесивні думки, розірваність мислення, інкогерентність, резонерство і тангенціальність. Також ви навчитеся проводити диференційну діагностику розладів мислення при шизофренії, афективних, тривожних та органічних розладах і засвоїте практичні алгоритми оцінювання мислення під час клінічної бесіди. Після навчання ви зможете точно оцінювати психічний статус пацієнта, своєчасно виявляти патологічні феномени мислення та проводити правильну диференційну діагностику. • Розлади мислення в клінічній практиці: визначення, класифікація та діагностичне значення. • Нейробіологічні й психопатологічні основи мислення: що порушується та як це проявляється. • Основні типи розладів мислення: формальні та змістовні порушення. • Клінічні феномени: марення, надцінні ідеї, обсесивні думки та їх диференціація. • Порушення структури мислення: розірваність, інкогерентність, резонерство, тангенціальність. • Диференційна діагностика розладів мислення при шизофренії, афективних, органічних та тривожних розладах. • Практичний алгоритм обстеження: як виявити розлади мислення під час клінічної бесіди. • Типові діагностичні помилки та когнітивні пастки лікаря. • Інтеграція результатів оцінювання мислення у клінічне рішення й тактику ведення пацієнта. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

1. Організаційні питання щодо курсу 2. Загальне розуміння щодо комплексу гігієни рук медичних працівників у ЗОЗ 3. Використання медичних рукавичок – як складова у впровадженні покращення практик з гігієни рук у ЗОЗ. Підбір та критерії ефективності антисептиків 4. Практичні та теоретичні помилки щодо гігієни рук медичних працівників 5. Гігієна рук медичних працівників. Догляд за руками ВООЗ. Розгляд додатків 6. Додаткові матеріали від автора курсу 7. Відповіді на актуальні питання від автора курсу

Суглобовий біль є однією з найчастіших причин звернення людей до сімейних лікарів. Цей симптом часто приховує серйозні проблеми, і від вашого правильного підходу залежить, чи отримає пацієнт своєчасну діагностику та лікування. Цей захід навчить вас відрізняти остеоартрит від ревматоїдного артриту, правильно інтерпретувати лабораторні та інструментальні дані й будувати чіткий алгоритм ведення пацієнта від першого візиту до направлення до ревматолога. Ви дізнаєтесь, як ідентифікувати червоні прапорці при болю в суглобах, оцінювати ранкову скутість, набряклість та деформації, відрізняти запальний біль від механічного й обирати правильні діагностичні тести. Після лекції ви зможете застосовувати алгоритми стартового менеджменту пацієнта, уникати необґрунтованого призначення гормонів і підвищити свою клінічну настороженість у випадках ранніх проявів ревматичних хвороб. • Червоні прапорці при болю в суглобах: коли діяти негайно • Клінічний портрет пацієнта з остеоартритом • Клінічний портрет пацієнта з ревматоїдним артритом • Диференційна діагностика ОА та РА: головні відмінності в огляді та скаргах • Лабораторна та інструментальна діагностика (розгляд основних аналізів (ШОЕ, СРБ, РФ, АЦЦП), аналіз рентгенограм) • Алгоритм дій лікаря: від підозри до обґрунтованого скерування до ревматолога • Розбір клінічних випадків: від простого до складного • Стартова терапія та головна помилка: чому не варто призначати гормони до встановлення діагнозу та як допомогти пацієнту • Відповіді на запитання учасників

У системі фінансування охорони здоров’я медичне кодування набуло стратегічного значення, безпосередньо впливаючи на фінансові надходження закладу, результати моніторингів НСЗУ та репутацію медичної установи. Водночас у практиці більшості закладів зберігається системна проблема – відсутність єдиного розуміння логіки прийняття рішень під час кодування діагнозів та процедур. На цьому заході ви розглянете принципи і структуру Australian Coding Standards (ACS) як системного підходу до медичного кодування, що базується на чіткій клінічній логіці та стандартизованих правилах. Ви навчитеся визначати основний діагноз за принципом «після дослідження», розберете критерії відбору супутніх станів, підходи до кодування процедур та інтервенцій, а також правила відображення ускладнень. Практична частина дасть вам змогу покроково розібрати реальні кейси із поясненням логіки прийняття рішень та сформувати цілісне розуміння процесу кодування. Після навчання ви зможете застосовувати єдиний обґрунтований підхід до медичного кодування та мінімізувати ризики фінансових втрат під час аудитів. • Основи Australian Coding Standards (ACS): логіка та структура. Принципи ACS, підхід до прийняття рішень у кодуванні, відмінності від інтуїтивного/локального підходу. • Визначення основного діагнозу: принцип “після дослідження”. Алгоритм вибору основного діагнозу. Клінічна логіка vs адміністративні помилки. Практичні приклади. • Супутні діагнози: критерії значущості та правила кодування. Які стани підлягають кодуванню. Вплив супутньої патології на складність випадку. Часті помилки. • Кодування процедур та інтервенцій. Принципи вибору кодів для втручань. Взаємозв’язок між діагнозами та процедурами. Типові кейси. • Ускладнення та їх відображення в кодуванні. Відмежування від супутніх станів. Вплив на клінічну та фінансову оцінку випадку. • Типові помилки і “пастки” кодування в ПМГ. Аналіз поширених кейсів, що призводять до заниження складності випадку, фінансових втрат і ризиків під час перевірок. • Практичний блок: розбір клінічних кейсів. Покрокове кодування медичних випадків із поясненням логіки прийняття рішень. • Кодування як інструмент керування якістю та ризиками. Вплив кодування на результати моніторингів НСЗУ, фінансову стабільність закладу і репутацію. • Висновки та впровадження в практику. Як інтегрувати підходи ACS у щоденну роботу закладу. Формування єдиного підходу в командах. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації. • Оцінювання здобутих знань.

Сучасний практичний курс для лікарів, присвячений ультразвуковій діагностиці судин верхніх та нижніх кінцівок — від базової анатомії та налаштування УЗД-апарата до складних клінічних випадків і невідкладних станів. Курс побудований на поєднанні анатомії, гемодинаміки та клінічного мислення, що дозволяє не просто візуалізувати судини, а правильно оцінювати кровотік, виявляти патологічні зміни та розуміти їх клінічне значення. Особлива увага приділяється атеросклерозу, тромбозам, варикозній хворобі, аневризмам, судинним травмам та тромбоемболіям. Учасники працюватимуть з алгоритмами обстеження, розберуть типові помилки та отримають практичні інструменти для щоденної роботи. Онлайн курс із супроводом куратора. Переваги: поетапне навчання — перегляд, обговорення, перевірка та закріплення матеріалу; закритий чат, обговорення кейсів і підтримка куратора; додаткові матеріали для поглиблення знань; сертифікат із балами БПР. Навчання відбувається онлайн у зручному кабінеті: щотижня відкривається новий блок програми, а перегляд матеріалів займає 2–3 години на тиждень. Після кожного блоку учасники виконують домашні завдання та отримують супровід куратора і менеджера платформи. Щотижня експерти проводять онлайн-сесії питань-відповідей у ZOOM. Учасники можуть отримати сертифікат за проходження електронного навчального курсу з нарахуванням 11 балів БПР та сертифікат за майстер-клас (Q&A-сесії) — з 8 балами. Програма заходу • Дата початку: 16 червня 2026 • Дата закінчення: 9 липня 2026 • БЛОК 1. Загальні принципи УЗД судин: налаштування УЗД-апарата та базова УЗД-анатомія артерій та вен верхніх та нижніх кінцівок • Лекція 1. Базові налаштування УЗД-апарата та датчиків, шляхи оптимізації отриманого зображення • Лекція 2. Методологія дослідження та УЗД-анатомія артерій та вен верхніх кінцівок • Лекція 3. Методологія дослідження та УЗД-анатомія артерій нижніх кінцівок • Лекція 4. Методологія дослідження та УЗД-анатомія вен нижніх кінцівок • Q&A сесія з куратором на основі першого блоку • БЛОК 2. УЗД при патології артерій верхніх та нижніх кінцівок • Лекція 1. УЗД при атеросклерозі артерій нижніх кінцівок • Лекція 2. УЗД при неатеросклеротичних ураженнях артерій нижніх кінцівок • Лекція 3. УЗД при патології артерій верхніх кінцівок • Q&A сесія з куратором на основі другого блоку • БЛОК 3. УЗД при патології вен верхніх та нижніх кінцівок • Лекція 1. УЗД при варикозній хворобі вен нижніх кінцівок • Лекція 2. УЗД при тромбозах поверхневих та глибоких вен нижніх кінцівок • Лекція 3. УЗД при захворюваннях вен верхніх кінцівок • Лекція 4. Оцінка змін навколишніх тканин в УЗ-діагностиці патології судин • Q&A сесія з куратором на основі третього блоку • БЛОК 4. УЗД судин при невідкладній допомозі • Лекція 1. Судинна травма: як діяти у невідкладній ситуації • Лекція 2. Аневризми артерій: межа між плановою та ургентною ситуацією • Лекція 3. Артеріальні тромбози та тромбоемболії • Лекція 4. Екстравазальна компресія судин різних локалізацій: клінічні прояви та УЗД • Лекція 5. УЗ-оцінка змін після операцій на судинах • Q&A сесія з куратором на основі четвертого блоку • БОНУСНИЙ БЛОК. Складні клінічні кейси в УЗД судин: вроджені аномалії розвитку артерій та вен, екстравазальна компресія судин, артеріо-венозні нориці • Лекція 1. УЗД при вроджених аномаліях розвитку судин верхніх та нижніх кінцівок • Лекція 2. УЗД артеріовенозних нориць та оцінка змін гемодинаміки • Q&A сесія з куратором на основі бонусного блоку Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Даний курс БПР присвячений темі невідкладної ехокардіографії. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники опрацюють отримання ключових ехокардіографічних позицій у стислий час, оцінку систолічної функції лівого та правого шлуночків, діагностику перикардіального випоту та ознак тампонади серця. Окрему увагу приділено оцінці волемічного статусу, виявленню сонографічних ознак гострої тромбоемболії легеневої артерії, диференційній діагностиці типів шоку та застосуванню протоколу RUSH у клінічній практиці. Матеріали допоможуть інтегрувати ехокардіографічні дані в алгоритми прийняття клінічних рішень при недиференційованій гіпотензії. Програма заходу • Отримання ключових ехокардіографічних позицій (парастернальної, апікальної, субкостальної) в умовах обмеженого часу. • Проведення якісної оцінки систолічної функції лівого та правого шлуночків. • Діагностика перикардіального випоту та ознак тампонади серця. • Оцінка волемічного статусу пацієнта за допомогою вимірювання діаметру та колабування нижньої порожнистої вени. • Виявлення сонографічних ознак гострої тромбоемболії легеневої артерії (дилатація правого шлуночка, ознака МакКоннелла). • Диференційна діагностика типів шоку (кардіогенний, гіповолемічний, обструктивний) на основі УЗД-картини. • Застосування стандартизованих протоколів, таких як RUSH (Rapid Ultrasound for Shock and Hypotension), в клінічній практиці. • Інтеграція ехокардіографічних даних в алгоритми прийняття клінічних рішень при недиференційованій гіпотензії. • Які ехокардіографічні протоколи є найбільш ефективними в діагностиці недиференційованого шоку? • Як провести фокусну ехокардіографію пацієнту в критичному стані менш ніж за 2 хвилини? • Які ключові сонографічні ознаки вказують на наявність тампонади серця, що потребує негайного втручання? • Як диференціювати кардіогенний шок від дистрибутивного за допомогою ультразвукового дослідження? • Яка роль ехокардіографії у верифікації гострої тромбоемболії легеневої артерії біля ліжка хворого? • Як коректно оцінити волемічний статус та передбачити відповідь на інфузійну терапію за допомогою УЗД нижньої порожнистої вени? • Які типові помилки та артефакти виникають при проведенні невідкладної ехокардіографії та як їх уникнути? • Які обмеження має фокусна ехокардіографія порівняно з повним трансторакальним дослідженням? • Як інтегрувати результати протоколу RUSH в клінічний менеджмент пацієнта з гострою гіпотензією? • 01:22:18 Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Даний курс має на меті проінформувати слухачів про Програму медичних гарантій, передумови її створення та подальший розвиток, медичну реформу в Україні та основні концепції, які лежали в її основі. А також розповісти про діяльність Національної служби здоров'я України, її структуру, основні функції і завдання, а також проєкти Академії НСЗУ. Тож ми впевнені, що це навчання буде корисним та цікавим як медичним фахівцям та управлінцям, так і студентам та викладачам закладів медичної освіти, пацієнтам та представникам громадськості. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Виконання симпатичного блоку в ділянці шиї вимагає ідеальної точності – кожен міліметр визначає безпеку і результат. Дотримання техніки маніпуляції недостатньо, адже логіка прийняття рішень у реальній клінічній практиці є невіддільною складовою вдалого результату лікування. На цьому заході ви отримаєте практичні алгоритми, які безпосередньо впливають на ефективність та безпеку виконання SGB. Ви розглянете соноанатомічні орієнтири й покроковий протокол виконання блоку. Також ви матимете змогу проаналізувати реальні відеодемонстрації, зокрема нетипової анатомії та технічних складнощів. Ви навчитеся правильно вибирати інструментарій, оптимізувати ультразвукове зображення і запобігати небажаному поширенню анестетика. Окремий акцент – на профілактиці ускладнень і чітких алгоритмах дій у разі їх виникнення. Після навчання ви зможете впевнено виконувати SGB, орієнтуючись у критичних анатомічних структурах, мінімізувати ризики та запобігати виникненню ускладнень. • Сучасна парадигма SGB • Покроковий протокол та реальні випадки від анестезіолога-інтервенціоніста • Мінімізація ризиків та менеджмент ускладнень • Анатомічні зони небезпеки. • Стратегії запобігання побічним ефектам. • Алгоритм дій у разі виникнення ускладнень. • Основні соноанатомічні патерни • Ідентифікація основних орієнтирів. • Диференціація нервових структур та судин під УЗД. • Оптимізація зображення для візуалізації голки. • Технічний інструментарій • Перегляд відеоматеріалів реальних маніпуляцій з коментарями. • Впровадження чеклістів у щоденну практику для стандартизації безпеки. • Ергономіка робочого місця анестезіолога під час процедури. • Фармакологія та контроль • Розрахування доз місцевих анестетиків: баланс між безпекою та тривалістю. • Динаміка поширення препарату: як переконатися, що розчин потрапив у ціль. • Протокол післяпроцедурного нагляду: на що звертати увагу протягом перших 60 хвилин. • Q&A – розбір конкретних ситуацій • Обговорення складних випадків учасників. • Живий діалог в GoogleMeet: запитання-відповіді.