Заходи БПР — Акушерство і гінекологія 2026

Онлайн-навчання доступне з будь-якої точки світу. Програма розрахована на фахівців, які працюють із людьми або планують розвиватися у психології та консультуванні. До участі запрошуються психологи, педагоги, лікарі різного профілю, медичні сестри, соціальні працівники, HR-менеджери, представники духовенства, фахівці з паліативної допомоги, реабілітації та інших суміжних напрямків. Також можливе включення студентів і інтернів відповідних спеціальностей за результатами розгляду заявки. Навчання побудоване як цілісний маршрут формування консультанта: від усвідомлення, контакту і потреб до інтервенцій, роботи з емоціями, тілом і проведення сесії. Понад 60% навчання становлять жива практика, кейси та робота в трійках. Мета — сформувати системне розуміння підходу та навчити бачити процес клієнта через контакт, усвідомлення, емоції та потреби. Учасники опановують теоретичні основи, логіку процесу клієнта, механізми переривання контакту, структуру консультації, базові інтервенції, роботу з емоціями й тілом, а також професійну позицію, межі та відповідальність консультанта. Формат передбачає інтерактивне онлайн-навчання з практикою, зворотним зв’язком і супроводом куратора. Доступні особистий кабінет на онлайн-платформі, чат технічної підтримки, чат із куратором, записи занять і спільнота одногрупників. Після завершення навчання та атестації передбачені сертифікат про проходження курсу і свідоцтво про підвищення кваліфікації з кредитами ЄКТС у колаборації із ЗВО. Медичні працівники можуть отримати сертифікат на 200 балів БПР після додаткового тестування. Програма не готує фахівців до психотерапевтичного лікування психічних розладів, не надає статусу психотерапевта, не є державною кваліфікацією та не замінює повної професійної підготовки з гештальт-терапії. Доступна оплата частинами без переплат строком до 10 місяців. Передбачена гарантія повернення коштів протягом 14 днів із моменту старту програми. Програма заходу • Тривалість: 4 місяці. • Старт навчання потік #1: 06 жовтня 2026. • 28 лекцій та 14 практик (14 тижнів). • 5 модулів. • Модуль 1: Фундамент гештальт-підходу: усвідомлення, феноменологія, поле, контакт. • Модуль 2: Потреби, цикл контакту і механізми переривання. • Модуль 3: Емоції, тіло і присутність у контакті. • Модуль 4: Основи гештальт-консультування і базові інструменти роботи. • Модуль 5: Застосування підходу, межі компетенції та професійна інтеграція. • Основи гештальт-підходу: історія, ключові ідеї та філософія методу. • Базові принципи гештальту та механізми змін у людини. • Межа контакту, усвідомлення та феноменологічне спостереження. • Теорія поля і концепція фігури/фону. • Контакт у гештальті, дослідження власних контактів і меж. • Групова робота з дослідженням групового процесу та власної ролі в групі. • Потреби як основа психічного процесу та їхній рух у контакті. • Цикл контакту — від виникнення потреби до її завершення. • Механізми переривання контакту: інтроєкція, проєкція, ретрофлексія, дефлексія, конфлюенція. • Незавершені гештальти та їхній вплив на повсякденне життя. • Особистість консультанта як інструмент роботи та власний стиль контакту. • Базові інтервенції в гештальт-консультуванні та принципи роботи з експериментом. • Полярності в особистості та техніка порожнього стільця. • Незавершені процеси і внутрішні конфлікти клієнта через практичні вправи. • Процесне мислення та інтегрований погляд на сесію. • Демонстраційні сесії, типові помилки, точки росту й опори консультанта. • Інтеграційний практикум із розбором кейсів і демо-сесій. • Застосування підходу в роботі з актуальними запитами сучасних клієнтів. • Межі компетенції базового консультанта. • Розбір реальних кейсів із сучасними запитами. • Інтеграційна група для засвоєння досвіду та завершення процесу. • 7 бонусних лекцій від спікерів UpPro School. • Бонусна лекція №1: Self у гештальт-підході — функціонування особистості в контакті, рівні організації особистості, саморегуляція, вікно толерантності. • Бонусна лекція №2: Формування професійної ідентичності консультанта. • Бонусна лекція №3: Етика, межі компетенції і подальший розвиток консультанта. • Бонусна лекція №4: Алгоритм роботи консультанта — від першого контакту до завершення. • Бонусна лекція №5: 10 типових помилок початківця. • Бонусна лекція №6: Системні розстановки та гештальт-терапія — інтеграція досвіду. • Бонусна лекція №7: Технології роботи з тривогою — інтегративний підхід із використанням психоаналізу, гештальту, КПТ та сучасної психіатрії. • Відеолекції з теорією: 2 лекції щотижня. • Живі практики з можливістю переглянути записи. • Практичні вебінари з викладачем щотижня. • Випускний іспит у кінці навчання. • Самостійна робота: рекомендована література, завдання, звіти по сесіях і рефлексія. • Інтервізійні групи в міні-групах. • Живі практики у вихідні. • Навчальне навантаження: 3–5 годин теорії та від 3 годин практики на тиждень. • Доступ до навчальних матеріалів після навчання та до курсу протягом 4 місяців після закінчення. • Навчальна траєкторія: 28 лекцій, 14 практичних занять і реальні кейси, 14 тижнів навчання, 180 академічних годин. • Interactive Learning Workbook® в електронному форматі для кожного модуля. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

:null, Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Післяпологовий період — етап, якому в клінічній практиці приділяється значно менше уваги, ніж він потребує. Саме в післяпологовому періоді закладаються довгострокові ризики для здоров’я жінки: серцево-судинні, ендокринні, тромботичні, психоемоційні. Цей захід — про системний, доказовий підхід до «четвертого триместру»: як не втратити пацієнтку після виписки з пологового, кого і коли реально потрібно дообстежувати, та як перетворити післяпологовий візит з формальності на інструмент профілактики. Приєднуйтеся, щоб отримати не лише клінічні знання, а й практичні інструменти для ефективного ведення пацієнток в післяпологовому періоді! Сучасно, практично, evidence-based! Ключові особливості • Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів • Без води — тільки доказові знання, що мають значення • До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику • Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги • Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця Програма заходу • «Четвертий триместр»: чому ведення пацієнтки не завершується пологами. Які органи і системи зазнають найбільших змін після вагітності? • Післяпологові «червоні прапорці»: на що варто звернути увагу • Групи підвищеного ризику: кому стандартного огляду недостатньо. Як ідентифікувати пацієнток, яким показаний розширений післяпологовий check-up, і які дослідження мають реальну клінічну цінність. • Час має значення: оптимальні терміни контролю після прееклампсії, гестаційного цукрового діабету, анемії, тромботичних ускладнень. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Суїцидальна поведінка є однією з найбільш недооцінених проблем у клінічній практиці, оскільки значна частина пацієнтів не звертається по спеціалізовану психіатричну допомогу і потрапляє в поле зору лікаря лише через соматичні скарги або випадкові звернення. Первинна ланка часто є єдиною точкою контакту, де ризик можна вчасно розпізнати. У 2026 році впровадження нового Стандарту медичної допомоги «Суїцидальна поведінка» (наказ МОЗ №546 від 24.04.2026) формалізувало вимоги до скринінгу, перетворивши його з клінічної інтуїції на обов’язковий компонент медичної допомоги. На цьому заході ви розглянете практичний алгоритм дій лікаря відповідно до оновленого Стандарту: від моменту первинного контакту до проведення скринінгу, комплексної оцінки ризику та формування індивідуального плану безпеки. Ви розберете критерії, за якими визначається необхідність скринінгу, структура оцінки після позитивного результату, принципи взаємодії з пацієнтом і його оточенням, а також підходи до маршрутизації в межах системи охорони здоров’я. Після навчання ви зможете виявляти ознаки суїцидального ризику незалежно від первинної скарги пацієнта, проводити структурований скринінг згідно з новим Стандартом, формувати індивідуальний план безпеки та приймати рішення щодо подальшої маршрутизації. • Вступ • Актуальність теми. Чому скринінг суїцидальної поведінки — завдання не тільки психіатра, а кожного лікаря первинної ланки. Огляд нового Стандарту МОЗ (наказ № 546 від 24.04.2026). • Що таке суїцидальна поведінка: визначення та коди • Визначення ВООЗ: суїцидальні думки (ідеї), плани, спроби самогубства та самогубство. Кодування за НК 025:2021 (Х60-Х84). Чому це не один стан, а спектр. • Хто і де має проводити скринінг • Первинна медична допомога, спеціалізована психіатрична допомога, невідкладна допомога — три точки контакту. Які ознаки є показанням до скринінгу: виражений емоційний дистрес, безнадія, хронічний біль, психічні та поведінкові розлади. • Клінічний приклад: пацієнт із хронічним болем на прийомі у терапевта • Розбір ситуації, коли соматична скарга маскує суїцидальний ризик; яке питання лікар повинен задати, але часто не задає. • Комплексна оцінка після позитивного скринінгу • Що входить в оцінку: психосоціальний статус, психічна коморбідність, соціальна ситуація, соматичний стан. Чому оцінка кожної спроби проводиться окремо. • Індивідуальний план безпеки • Структура плану: поточний стан, фактори ризику, захисні фактори, потреба в подальшому супроводі. Практичні приклади формулювань для плану. • Підходи до лікування та супровід • Комбінований підхід: фармакологічні й нефармакологічні методи. Повторна оцінка стану при зміні формату лікування (наприклад, виписка зі стаціонару). Залучення близького оточення з урахуванням конфіденційності. • Обговорення клінічного випадку та відповіді на запитання • Розбір кейсу від первинного контакту до складання плану безпеки; типові помилки маршрутизації. • Рефлексія та підведення підсумків • Ключові кроки алгоритму: скринінг → комплексна оцінка → план безпеки → лікування і супровід. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Медичне сортування дає лікарю змогу швидко оцінити стан пацієнта, визначити пріоритети надання допомоги та раціонально використовувати обмежені ресурси. Це важливо як у приймальному відділенні, так і на місці надзвичайної ситуації. Якщо не знати основні принципи сортування, це може призвести до хаотичного оцінювання стану пацієнтів, затримки надання допомоги тим, хто її потребує найбільше, а також помилок у розподілі ресурсів. На цьому заході ви отримаєте чіткі алгоритми сортування для дорослих і дітей, зокрема з ургентними станами, масовими травмами та бойовими ушкодженнями. Ви навчитесь ефективно оцінювати тяжкість стану пацієнта, пріоритезувати допомогу, уникати типових помилок та організовувати роботу приймального відділення або місця надзвичайної події. Окрему увагу буде приділено відмінностям дітей і дорослих, а також адаптації сортування під мирний та воєнний час. Після навчання ви зможете швидко оцінювати стан пацієнта, організовувати ефективне сортування і забезпечувати максимальне збереження життя та здоров’я постраждалих. • Для чого необхідно розуміти правила медичного сортування? • TIPS & TRICKS медичного сортування для дорослих і дітей. • Правила медичного сортування дітей. • Правила медичного сортування дорослих. • Медичне сортування в мирний та воєнний час. • Сортування в приймальному відділенні та на місці надзвичайної події. • Типові помилки під час сортування поранених і постраждалих та як їх уникнути. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Даний курс БПР присвячений діагностиці, клінічним проявам і лікуванню гельмінтозів. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть навички класифікації гельмінтів (нематоди, цестоди, трематоди) та вибору етіотропної терапії на основі механізму дії препаратів. Учасники навчаться інтерпретувати клінічні синдроми для диференційної діагностики, аналізувати життєві цикли гельмінтів, визначати шляхи інвазії, профілактичні заходи та діагностичну тактику. Програма охоплює призначення лабораторних досліджень залежно від фази, стадії інвазії та локалізації гельмінтозу, а також диференційну діагностику аскаридозу, ентеробіозу, трихінельозу, теніозу, теніаринхозу та опісторхозу. Розглядаються ускладнення гельмінтозів, зокрема кишкова непрохідність, механічна жовтяниця, цистицеркоз і міокардит, а також особливості позакишкових форм, зокрема очного токсокарозу та ехінококових кіст печінки й легень. Учасники опрацюють механізми дії, спектр активності та побічні ефекти антигельмінтних препаратів, протоколи лікування згідно з доказовими рекомендаціями WHO і CDC, а також підходи до лікування особливих груп пацієнтів, зокрема вагітних жінок. Програма заходу • Заняття 1: Аскаридоз, ентеробіоз, трихінельоз, теніоз, теніаринхоз, опісторхоз • Питання до заняття 1: Які ключові морфологічні та біологічні відмінності між нематодами, цестодами та трематодами визначають вибір діагностичної та лікувальної тактики? • Питання до заняття 1: Яке клінічне значення має диференціація міграційної (синдром Леффлера, еозинофілія) та кишкової фаз аскаридозу? • Питання до заняття 1: Який алгоритм вибору лабораторних методів (нативний мазок, методи збагачення, Parasep, серологія) при підозрі на кишкові та позакишкові гельмінтози? • Питання до заняття 1: Як диференціювати теніоз та теніаринхоз за клінічними проявами та епідеміологічними даними? Які ризики та діагностичні підходи при цистицеркозі? • Питання до заняття 1: Який патогенез основних клінічних синдромів при трихінельозі (набряки повік, міалгії, еозинофілія) та опісторхозі (холангіт, панкреатит)? • Питання до заняття 1: Які механізми дії основних антигельмінтних препаратів (альбендазол, мебендазол, празиквантел) та як вони корелюють із класом гельмінта? • Питання до заняття 1: Які критерії ефективності дегельмінтизації, зокрема при цестодозах, та як уникнути неповного лікування, залишивши сколекс? • Питання до заняття 1: Які сучасні підходи до лікування та профілактики гельмінтозів у вагітних згідно з міжнародними рекомендаціями (FDA, WHO)? • 01:46:16 • Конспект до заняття 1 • Клінічні задачі до заняття 1 • Заняття 2: Стронгілоїдоз, токсокароз, дирофіляріоз, гіменолепідоз, дифілоботріоз, ехінококоз • Питання до заняття 2: Які патогенетичні механізми лежать в основі клінічних проявів стронгілоїдозу, токсокарозу, дирофіляріозу, гіменолепідозу, дифілоботріозу та ехінококозу? • Питання до заняття 2: Як життєвий цикл гельмінта (наявність кишкової та міграційної фаз) впливає на вибір методу лабораторної діагностики? • Питання до заняття 2: Коли доцільно призначати серологічні тести (ІФА), а коли – мікроскопічне дослідження калу (методи Като, Бермана, Parasept)? • Питання до заняття 2: Як інтерпретувати високі рівні еозинофілії у пацієнтів з підозрою на гельмінтоз? • Питання до заняття 2: Які принципи диференційної діагностики позакишкових гельмінтозів (ехінококозу, токсокарозу, дирофіляріозу)? • Питання до заняття 2: Який механізм дії, спектр активності та критерії вибору антигельмінтних препаратів (альбендазол, мебендазол, празиквантел)? • Питання до заняття 2: Яка тактика ведення пацієнтів з ехінококовими кістами печінки та легень? • Питання до заняття 2: Як лікувати гельмінтози у вагітних та дітей, враховуючи тератогенність препаратів? • Питання до заняття 2: Чому при дифілоботріозі розвивається В12-дефіцитна анемія і яка тактика її корекції? • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Інтерпретація показників загального аналізу крові та специфічних лабораторних маркерів (феритин, трансферин, вітамін B12, фолієва кислота) для верифікації типу анемії. 2. Проведення диференційної діагностики між залізодефіцитною анемією, анемією хронічних захворювань, B12- та фолієводефіцитною анемією. 3. Розробка алгоритму діагностичного пошуку при анеміях невстановленого генезу. 4. Вибір оптимальної тактики лікування залізодефіцитної анемії: критерії для призначення пероральних та парентеральних препаратів заліза. 5. Володіння принципами терапії анемії хронічних захворювань, включаючи застосування стимуляторів еритропоезу. 6. Моніторинг ефективності та безпечності терапії, критерії досягнення цільових рівнів гемоглобіну та феритину. 7. Ідентифікація “червоних прапорців” при анемічному синдромі, що вимагають негайного дообстеження та консультації гематолога. 8. Корекція анемії у пацієнтів з коморбідною патологією (ХХН, СН, онкологічні захворювання). Програма заходу • Заняття №1 Алгоритми діагностики та лікування залізодефіцитного стану та анемії • Які сучасні лабораторні маркери є найбільш інформативними для діагностики латентного дефіциту заліза та ЗДА? • Як інтерпретувати рівень феритину у пацієнтів із супутніми запальними процесами або патологією печінки? • Які абсолютні та відносні показання до призначення парентеральних препаратів заліза? • Які переваги та недоліки різних хімічних форм пероральних препаратів заліза? • Яка оптимальна тактика ведення пацієнток із ЗДА під час вагітності та в післяпологовому періоді? • Як проводити диференційну діагностику мікроцитарних гіпохромних анемій? • Які критерії свідчать про адекватну відповідь на терапію препаратами заліза та яка тривалість лікування? • Які особливості лікування ЗДА у пацієнтів з хронічними захворюваннями шлунково-кишкового тракту? • Які сучасні лабораторні маркери є ключовими для диференційної діагностики анемій? • Як інтерпретувати показники феритину в умовах системного запалення? • Анемія хронічних захворювань vs. залізодефіцитна анемія: клініко-лабораторні паралелі та відмінності. • Який патогенетичний механізм лежить в основі функціонального дефіциту заліза? • Які критерії вибору препарату заліза (пероральний vs. парентеральний) та оптимальні схеми дозування? • Чи існують абсолютні та відносні протипоказання до призначення еритропоез-стимулюючих препаратів? • Яка тактика ведення пацієнтів з рефрактерною до лікування залізодефіцитною анемією? • У яких клінічних ситуаціях показано визначення рівня вітаміну В12 та фолієвої кислоти як скринінговий тест? • Які особливості діагностики та лікування анемії у пацієнтів похилого віку з поліморбідністю? • Заняття: Алгоритми діагностики та лікування залізодефіцитного стану та анемії • Заняття 1: Алгоритми діагностики та лікування залізодефіцитного стану та анемії • 23:37 • Конспект до заняття: Алгоритми діагностики та лікування залізодефіцитного стану та анемії • Клінічні задачі до заняття: Алгоритми діагностики та лікування залізодефіцитного стану та анемії • Конспект до заняття: Таємниці анемії: ключі до ефективного розпізнавання та лікування найпоширенішого ускладнення в клінічній практиці • Клінічні задачі до заняття: Таємниці анемії: ключі до ефективного розпізнавання та лікування найпоширенішого ускладнення в клінічній практиці • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс присвячений диференційній діагностиці інфекційних і неінфекційних причин висипів у дітей. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники опанують морфологічний аналіз елементів висипу — макули, папули, везикули, пустули та петехії — і оцінювання їхньої еволюції. Курс допоможе диференціювати вірусні екзантеми, бактеріальні ураження шкіри, алергічні дерматози, системні захворювання сполучної тканини та геморагічні васкуліти. Учасники навчаться виявляти патогномонічні симптоми та «червоні прапорці» тяжкого перебігу, оцінювати показання до лабораторної діагностики та розробляти тактику ведення пацієнтів відповідно до принципів доказової медицини. Програма заходу • Заняття 1: Диференційна діагностика інфекційних та неінфекційних причин висипів у дітей. • Тривалість заняття 1: 02:03:51. • Ключові морфологічні критерії диференціації макулопапульозних, везикульозних та петехіальних висипів. • Клінічна диференційна діагностика між кором, краснухою та інфекційною еритемою. • Клінічні ознаки («червоні прапорці») у дитини з лихоманкою та висипом, що вказують на ризик менінгококцемії чи сепсису. • Клінічні ситуації, у яких слід запідозрити хворобу Кавасакі, та діагностичні критерії. • Алгоритм диференційної діагностики інфекційної та алергічної кропив’янки. • Особливості клінічного перебігу та діагностики ентеровірусних екзантем, зокрема синдрому «рука-нога-рот». • Диференційна діагностика висипів при системних захворюваннях сполучної тканини та васкулітах, зокрема хворобі Шенлейна-Геноха. • Тактика ведення пацієнтів з медикаментозними екзантемами, включаючи синдром Стівенса-Джонсона. • Заняття 2: Кір у дітей. Діагностика, диференційна діагностика та лікування. • Клінічна семіотика катарального періоду кору та виявлення плям Копліка. • Чотири ключові характеристики корової екзантеми для диференціації від інших висипів. • Диференціація кору та інфекційного мононуклеозу, зокрема при появі «ампіцилінового» висипу. • Особливості висипу, лімфаденопатії та катаральних явищ при краснусі порівняно з кором. • Диференційна діагностика кору та ентеровірусних екзантем, зокрема синдромів «рука-нога-ротик» і Бостонської екзантеми. • Диференціація кору та скарлатини за характером висипу, ураженням ротоглотки, «малиновим язиком» та симптомом Пастія. • «Червоні прапорці» розвитку багатоформної ексудативної еритеми або синдрому Стівенса-Джонсона на тлі екзантеми. • Сучасні протоколи лікування кору, включаючи дозування вітаміну А за рекомендаціями ВООЗ. • Тактика екстреної постконтактної профілактики кору: вакцинація, імуноглобулін та терміни проведення. • Актуальні епідеміологічні тенденції щодо кору в Україні та вимоги до епіднагляду. • Конспект до заняття 1. • Клінічні задачі до заняття 1. • Конспект до заняття 2. • Клінічні задачі до заняття 2. • Тестування БПР до курсу. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники здобудуть навички проведення покрокового неврологічного огляду дитини з урахуванням вікових особливостей — від новонародженого до підлітка. Передбачено оцінювання рівня свідомості, когнітивних функцій і поведінкових реакцій, дослідження функції 12 пар черепно-мозкових нервів, клінічну оцінку м’язового тонусу та сили, перевірку й інтерпретацію фізіологічних і патологічних рефлексів. Учасники опанують виявлення та аналіз менінгеальних симптомів, застосування координаторних проб для оцінки функції мозочка, ідентифікацію та клінічну інтерпретацію «червоних прапорців», а також формулювання топічного та нозологічного неврологічного діагнозу. Програма охоплює діагностику спадкових нервово-м’язових захворювань, диференційно-діагностичний план при синдромі “в’ялої дитини” та інших м’язових гіпотоніях, інтерпретацію лабораторних і інструментальних досліджень. Розглядаються показання до молекулярно-генетичної діагностики, біопсії м’язів та нервів, сучасні підходи до патогенетичного й симптоматичного лікування, моніторинг перебігу захворювання та медико-генетичне консультування родин. Програма заходу • Заняття 1 • 02:15:21 • Клінічні задачі до заняття • Заняття 2: Сучасний погляд на діагностику та терапію спадкових хвороб з переважним ураженням нервово-мʼязової системи в дитячому віці • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Які специфічні особливості неврологічного огляду у новонароджених та немовлят? • Як диференціювати фізіологічну м’язову гіпотонію від патологічної? • Клінічна інтерпретація основних безумовних рефлексів та терміни їх згасання. • Які «червоні прапорці» вказують на підвищення внутрішньочерепного тиску у дитини раннього віку? • Як провести диференційну діагностику між фебрильними судомами та дебютом епілепсії? • Який алгоритм дій при виявленні асиметрії неврологічного статусу? • Ознаки ураження центрального та периферичного мотонейронів у дітей. • Неврологічні симптоми, що є абсолютним показанням для нейровізуалізації (МРТ, КТ). • Як оцінити неврологічний статус у неконтактної або негативістично налаштованої дитини? • Критерії затримки психомоторного та мовленнєвого розвитку на різних вікових етапах. • Які клінічні фенотипи та “червоні прапорці” вказують на високу ймовірність спадкової нервово-м’язової патології у дитини? • Який оптимальний діагностичний алгоритм при підозрі на спінальну м’язову атрофію (СМА) та м’язову дистрофію Дюшенна/Беккера? • Коли доцільно призначати електронейроміографію (ЕНМГ), а в яких випадках можна переходити одразу до генетичного тестування? • Диференційна діагностика прогресуючої м’язової слабкості: спадкові міопатії, мітохондріальні хвороби, хвороби накопичення. • Сучасні можливості молекулярно-генетичної діагностики: показання до таргетних панелей, екзомного та геномного секвенування. • Патогенетична терапія СМА та міодистрофії Дюшенна: критерії відбору пацієнтів, ефективність та безпека препаратів. • Принципи мультидисциплінарного супроводу пацієнтів з НМЗ: респіраторна підтримка, нутритивний менеджмент, ортопедична корекція. • Медико-генетичне консультування та пренатальна діагностика в родинах з обтяженим анамнезом щодо НМЗ. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Раннє виявлення розладів аутистичного спектра є одним із головних завдань під час первинного контакту, адже своєчасне розпізнавання перших симптомів визначає швидкість встановлення діагнозу й початку раннього втручання. Знання вікових норм розвитку, ранніх клінічних проявів і тривожних симптомів дає змогу своєчасно виявляти дітей групи ризику та формувати оптимальний діагностичний маршрут. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до ранньої діагностики РАС, особливості соціальної комунікації, поведінкові та сенсорні прояви розладу, принципи диференційної діагностики із затримкою мовленнєвого розвитку, РДУГ, інтелектуальними порушеннями й іншими нейророзвитковими станами. Також ви навчитеся користуватися скринінговими інструментами, планувати маршрутизацію пацієнтів та визначати показання до консультації дитячого психіатра. Окрім цього, ви матимете змогу проаналізувати типові діагностичні помилки на основі клінічних кейсів. Після навчання ви зможете розпізнавати ранні ознаки РАС, оцінювати клінічну значущість порушень розвитку та своєчасно скеровувати дітей на спеціалізоване обстеження. • Сучасний погляд на розлади аутистичного спектра: поширеність, клінічні форми та значення раннього виявлення. • Вікові норми розвитку дитини: соціальні, комунікативні та поведінкові навички, які мають формуватися на різних етапах розвитку. • Червоні прапорці РАС у дітей раннього віку: на які симптоми лікарю слід звернути увагу під час прийому. • Порушення соціальної комунікації та взаємодії: ранні клінічні прояви, яких найчастіше не помічають. • Стереотипна поведінка, обмежені інтереси та сенсорні особливості: як розпізнати клінічно значущі ознаки. • Диференційна діагностика: РАС, затримка мовленнєвого розвитку, РДУГ, інтелектуальні порушення, тривожні розлади й порушення слуху. • Скринінг та маршрутизація пацієнта: сучасні інструменти оцінювання ризику та алгоритм дій лікаря. • Коли необхідно скеровувати дитину до дитячого психіатра: абсолютні та відносні показання, типові помилки направлення. • Клінічні кейси з практики: розбір реальних випадків раннього виявлення та діагностичних помилок при РАС. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Цей курс створено для керівників закладів, фахівців ПМД, департаментів та управлінь охорони здоров’я з метою: покращити розуміння ролі моніторингу та оцінки ПМД; змінити ставлення до моніторингу від «зовнішньої оцінки» до інструменту, який застосовується в роботі; сприяти використанню індикаторів ПМД для оптимізації роботи закладів ПМД, планування міських та обласних програм у сфері громадського здоров’я та охорони здоров’я. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Пренатальний скринінг – основа сучасної перинатальної діагностики. Він дає змогу вчасно виявити ризики генетичних синдромів та вад розвитку плода, спрогнозувати перебіг вагітності й уникнути необґрунтованих інвазивних втручань. Неправильна інтерпретація результатів може коштувати здоров’я матері й дитини, а для лікаря – репутації та довіри пацієнтів. На заході ви навчитеся правильно оцінювати показники біохімічного скринінгу, розглянете відмінності між Prisca та ASTRAIA, дізнаєтеся, коли доцільний НІПТ, PLGF чи додатковий скринінг другого триместру. Також отримаєте чіткі алгоритми дій у разі підозри на трисомії, структурні вади розвитку плода, ранні ознаки прееклампсії чи багатоплідну вагітність. Після лекції ви зможете впевнено інтерпретувати результати пренатального скринінгу, уникати критичних діагностичних помилок і правильно обирати тактику ведення пацієнток: від пояснення результатів парі до направлення на інвазивні методи чи консультацію генетика. • Історія пренатального скринінгу, його інформативність, фактори, що впливають на результати • Як акушеру-гінекологу правильно інтерпретувати показники пренатального біохімічного скринінгу, порівняння методів Prisca та ASTRAIA • Аналіз на плацентарний фактор росту (PLGF), доцільність скринінгу ІІ триместру, можливості та показання до проведення НІПТ • Вади розвитку плода та як не помилитися з інвазивною діагностикою • Пренатальний скринінг вагітних 35+ років та у разі застосування допоміжних репродуктивних технологій • Клінічні приклади • Відповіді на запитання учасників

Хронічний вплив ультрафіолетового випромінювання – один із основних факторів розвитку передракових і злоякісних захворювань шкіри. Пацієнти з вираженими ознаками фотопошкодження, актинічними змінами й множинними ураженнями, що формують так зване поле канцеризації, потребують особливї уваги, оскільки ці зміни створюють підґрунтя для розвитку плоскоклітинного раку та інших злоякісних новоутворень із потенційно несприятливим прогнозом. На цьому заході ви детально розберете патогенез фотопошкодження шкіри й механізми формування поля канцеризації. Ви розглянете клінічні ризики розвитку злоякісних новоутворень у пацієнтів з хронічним УФ-ураженням, а також навчитеся проводити диференційну діагностику передракових і злоякісних процесів. Ви матимете змогу провести порівняльне оцінювання ефективності різних терапевтичних підходів та навчитися вибирати найефективніший метод для кожного кейсу. Після навчання ви зможете визначати ступінь онкологічного ризику в разі фотоуражень шкіри й формувати обґрунтований алгоритм діагностики, лікування та профілактики. • Вступ, актуальність • Концепція поля канцеризації: патофізіологія + клініка • Клінічні пастки при актинічному кератозі • Реальні ризики переходу в c-r • Методи терапії поля канцеризації (PDT, топічна, кріо) • Алгоритм дій та тактика ведення пацієнтів • Найчастіші системні помилки • Відповіді на запитання

1. Відеолекція Генетичні причини репродуктивних втрат: що перевіряти в першу чергу: Хромосомні аномалії як провідна причина ранніх репродуктивних втрат Каріотипування подружньої пар Генетичне дослідження POC Моногенні варіанти асоційовані з невиношуванням Генетичні чинники чоловічого фактору Генетичні причини імплантаційної недостатності та раннього ембріонального розвитку Алгоритм первинного генетичного обстеження при повторних репродуктивних втратах 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Вагітність – фізіологічний процес. Але він завжди супроводжується потужним ендокринним стресом, який швидко виводить приховані порушення на поверхню. Ендокринна патологія є однією з найчастіших причин ускладненого перебігу гестації, впливаючи не лише на вагітність та пологи, а і на внутрішньоутробний розвиток плода й віддалене здоров’я дитини. На цьому заході ви дізнаєтеся, як працювати з найпоширенішими ендокринними викликами під час вагітності: гіпотиреозом й аутоімунним тиреоїдитом, гестаційним цукровим діабетом, цукровим діабетом 1 та 2 типів, ожирінням, інсулінорезистентністю, СПКЯ і дефіцитами мікронутрієнтів. Ви зʼясуєте, коли починати терапію, як коригувати дози препаратів, які показники реально контролювати й що робити у разі субклінічних форм захворювань. Після заходу ви будете впевнено діяти в ситуаціях вперше виявленого або субклінічного гіпотиреозу, в разі підозри чи підтвердження гестаційного діабету, під час ведення вагітних з ожирінням та порушеннями вуглеводного обміну. • Вагітність як фізіологічний ендокринний стрес-тест: ключові адаптації. • Патологія щитоподібної залози у вагітних: гіпо- та гіпертиреоз, АІТ. • Гестаційний цукровий діабет: сучасні критерії діагностики та ведення. • Порушення вуглеводного обміну до вагітності: діабет 1 і 2 типів. • Ожиріння, інсулінорезистентність та СПКЯ у вагітних: ризики і тактика. • Наднирники та вагітність: гіперкортицизм, надниркова недостатність. • Відповіді на запитання учасників.

Менопауза — це не лише завершення репродуктивного періоду, а й потужний тригер системних метаболічних та серцево-судинних змін. Саме в цей період у багатьох жінок відбувається «злам» відносної кардіоваскулярної захищеності до стрімкого зростання захворюваності на серцево-судинну патологію та цукровий діабет 2 типу. Менопаузальна гормональна терапія може бути як інструментом профілактики, так і джерелом додаткових ризиків — залежно від часу початку, супутньої соматичної патології та індивідуального серцево-судинного профілю жінки. Саме тому рішення про МГТ потребує не шаблонного, а глибоко персоналізованого підходу. Захід присвячений сучасному, зваженому та доказовому підходу до призначення МГТ жінкам у перименопаузі та менопаузі з соматичною, зокрема серцево-судинною, патологією. Цей захід допоможе лікарю впевнено орієнтуватися між фізіологічними змінами менопаузи та патологічними процесами, уникати крайнощів — як необґрунтованої відмови від МГТ, так і її небезпечного призначення — та приймати клінічні рішення, що реально покращують довгостроковий прогноз і якість життя пацієнток. Ключові особливості Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • Як жіночі статеві гормони впливають на роботу серцево-судинної системи • Гормональна нестабільність перименопаузи та її вплив на симпато-адреналову систему, ліпідний обмін і інсулінорезистентність • Менопауза як компонент системного метаболічного розладу та ризик розвитку цукрового діабету • Особливості перебігу захворювань серцево-судинної системи у жінок у період менопаузи: атипову ішемію, стенокардію без обструктивного ураження коронарних артерій • Рання оцінка серцево-судинних факторів ризику та оптимальний час початку лікування • Вплив менопаузальної гормональної терапії на серцево-судинні ризики • Абсолютні та відносні протипокази до МГТ з боку серцево-судинної системи Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера