Суїцидальна поведінка: оновлений наказ МОЗ 2026 — що має знати кожен лікар
4 серпня 2026 р. – 3 серпня 2027 р.
Електронний навчальний курс
4 серпня 2026 р. – 3 серпня 2027 р.
Електронний навчальний курс

Суїцидальна поведінка є однією з найбільш недооцінених проблем у клінічній практиці, оскільки значна частина пацієнтів не звертається по спеціалізовану психіатричну допомогу і потрапляє в поле зору лікаря лише через соматичні скарги або випадкові звернення. Первинна ланка часто є єдиною точкою контакту, де ризик можна вчасно розпізнати. У 2026 році впровадження нового Стандарту медичної допомоги «Суїцидальна поведінка» (наказ МОЗ №546 від 24.04.2026) формалізувало вимоги до скринінгу, перетворивши його з клінічної інтуїції на обов’язковий компонент медичної допомоги.
На цьому заході ви розглянете практичний алгоритм дій лікаря відповідно до оновленого Стандарту: від моменту первинного контакту до проведення скринінгу, комплексної оцінки ризику та формування індивідуального плану безпеки. Ви розберете критерії, за якими визначається необхідність скринінгу, структура оцінки після позитивного результату, принципи взаємодії з пацієнтом і його оточенням, а також підходи до маршрутизації в межах системи охорони здоров’я.
Після навчання ви зможете виявляти ознаки суїцидального ризику незалежно від первинної скарги пацієнта, проводити структурований скринінг згідно з новим Стандартом, формувати індивідуальний план безпеки та приймати рішення щодо подальшої маршрутизації.
Вступ
Актуальність теми. Чому скринінг суїцидальної поведінки — завдання не тільки психіатра, а кожного лікаря первинної ланки. Огляд нового Стандарту МОЗ (наказ № 546 від 24.04.2026).
Що таке суїцидальна поведінка: визначення та коди
Визначення ВООЗ: суїцидальні думки (ідеї), плани, спроби самогубства та самогубство. Кодування за НК 025:2021 (Х60-Х84). Чому це не один стан, а спектр.
Хто і де має проводити скринінг
Первинна медична допомога, спеціалізована психіатрична допомога, невідкладна допомога — три точки контакту. Які ознаки є показанням до скринінгу: виражений емоційний дистрес, безнадія, хронічний біль, психічні та поведінкові розлади.
Клінічний приклад: пацієнт із хронічним болем на прийомі у терапевта
Розбір ситуації, коли соматична скарга маскує суїцидальний ризик; яке питання лікар повинен задати, але часто не задає.
Комплексна оцінка після позитивного скринінгу
Що входить в оцінку: психосоціальний статус, психічна коморбідність, соціальна ситуація, соматичний стан. Чому оцінка кожної спроби проводиться окремо.
Індивідуальний план безпеки
Структура плану: поточний стан, фактори ризику, захисні фактори, потреба в подальшому супроводі. Практичні приклади формулювань для плану.
Підходи до лікування та супровід
Комбінований підхід: фармакологічні й нефармакологічні методи. Повторна оцінка стану при зміні формату лікування (наприклад, виписка зі стаціонару). Залучення близького оточення з урахуванням конфіденційності.
Обговорення клінічного випадку та відповіді на запитання
Розбір кейсу від первинного контакту до складання плану безпеки; типові помилки маршрутизації.
Рефлексія та підведення підсумків
Ключові кроки алгоритму: скринінг → комплексна оцінка → план безпеки → лікування і супровід.
Розбір практичних питань за матеріалами заходу
Оцінювання набутих знань

Надія Вовк
Лікар-психіатр дитячий
Лікар-невролог дитячий
Лікар-педіатр
Тренер і супервізор з mhGAP, інструктор з опанування навичок нейрофідбек-терапії
Фасилітатор груп піклувальників для дітей з розладами розвитку