Онлайн-курси БПР — 2026

Косоокість є поширеною патологією дитячого віку, що трапляється у 2-5% людей і є однією з провідних причин розвитку амбліопії та порушення формування бінокулярного зору. Клінічне ведення таких пацієнтів потребує чіткої страбізмологічної діагностики, оскільки неправильний вибір оптичної корекції може не лише не покращити стан, а й ускладнити перебіг окремих форм косоокості. Водночас несвоєчасне направлення на хірургічне лікування зменшує ймовірність відновлення повноцінного бінокулярного зору, тоді як частина пацієнтів взагалі не потребує активного втручання, обмежуючись спостереженням. На цьому заході ви засвоїте сучасний підхід до страбізмологічної діагностики з акцентом на визначення типу косоокості, диференційну діагностику та побудову поетапного алгоритму ведення пацієнта. Ви розглянете роль оптичної корекції як першого терапевтичного етапу, критерії вибору тактики спостереження, консервативного або хірургічного лікування, а також розберете реальні клінічні кейси з типовими діагностичними й тактичними помилками. Після навчання ви зможете виконувати базову діагностику косоокості, обґрунтовано визначати показання до оптичної корекції, спостереження або оперативного втручання, а також приймати рішення на основі структурованого алгоритму. • Сучасний погляд на косоокість: чому рання діагностика має значення. • Алгоритм обстеження пацієнта з косоокістю. • Диференційна діагностика різних форм косоокості. • Оптична корекція як перший етап лікування. • Спостерігати чи лікувати/оперувати: прийняття клінічного рішення. • Алгоритми ведення основних типів косоокості. • Практичні клінічні кейси та розбір типових помилок. • Відповіді на запитання.

Навчити лікарів ефективно використовувати Exocad у клінічній практиці для планування ортопедичного лікування, коректного співставлення цифрових даних (КПКТ, внутрішньоротових сканів і фотографій) та якісної комунікації із зуботехнічною лабораторією. Цільова аудиторія: лікарська спеціальність — ортопедична стоматологія, стоматологія, функціональна діагностика. Дистанційна участь із доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Програма заходу • Базові налаштування і повний протокол співставлення даних – КПКТ, сканів і фотографій. Як лікарю давати техніці завжди достатньо місця. Протоколи контролю товщин і препу. Перенесення даних з Zebris/IOS-трансферу і повний протокол роботи з віртуальним артикулятором. Як швидко оновити ТЗ техніку і точно перенести на моделі план лікування і побажання пацієнта. • Теми: • 1. Cтарт і співставлення даних - 1 год • 2. Контроль товщині препарування - 1 год • 3. Все про віртуальний артикулятор - 1 год • 4. Контроль техніка і корегування робіт - 1 год Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Баріатричний пацієнт – це завжди виклик для анестезіолога. Ожиріння впливає на роботу серця, легень, печінки, створює додаткові труднощі під час інтубації та корекції доз препаратів. Але з правильними алгоритмами й сучасними підходами навіть найскладніші ситуації можна зробити контрольованими та безпечними. На цьому заході ви дізнаєтеся, як оцінювати периопераційні ризики при морбідному ожирінні, готувати пацієнтів із супутньою патологією та індивідуально підбирати схеми анестезії. Ви будете готові до ведення складних дихальних шляхів та зможете зменшити ймовірність ускладнень. На навчанні ви опануєте ведення баріатричних пацієнтів на всіх етапах операції: від першої зустрічі та підготовки до моменту відновлення. Це допоможе зробити лікування безпечним, зменшить ризики й дасть пацієнтам змогу швидше повернутися до звичного життя. • Короткий огляд актуальності баріатричної хірургії та ролі анестезіолога. • Основні виклики для анестезіологічного менеджменту. • Розуміння особливостей баріатричного пацієнта та оцінка періопераційних ризиків • Патофізіологічні особливості ожиріння: вплив на дихальну, серцево-судинну, ендокринну системи. • Метаболічний синдром, обструктивне апное сну, легенева гіпертензія, неалкогольна жирова хвороба печінки. • Ризики з боку серцево-судинної та дихальної систем. • Інструменти стратифікації ризиків (ASA, STOP-BANG, інші шкали). • Превентивність: Комплекс підготовки баріатричних пацієнтів з урахуванням супутньої патології з точки зору анестезіолога • Оцінка функціонального стану перед операцією. • Підготовка пацієнтів з цукровим діабетом, артеріальною гіпертензією, ХОЗЛ, серцевою недостатністю. • Оптимізація терапії перед втручанням. • Стратегії зниження ризику аспірації та гіпоксії. • Оптимізація схем анестезії: масштабування доз, фармакокінетичні та фармакодинамічні особливості • Принципи дозування препаратів: ідеальна вага, скоригована вага, загальна маса тіла. • Особливості введення опіоїдів, міорелаксантів, інгаляційних та внутрішньовенних агентів. • Профілактика післяопераційної нудоти та блювання. • Контроль болю: мультимодальна аналгезія. • Виклики при екстубації. • Позиціонування та менеджмент дихальних шляхів у пацієнтів з морбідним ожирінням • Труднощі інтубації та вентиляції. • Використання позиції «ramped position» та інші позиційні модифікації. • Стратегії оксигенації та індукції у пацієнтів при баріатичних операціях. • Профілактика гіпоксії та ускладнень під час відновлення дихання. • ERAS протокол та сучасні рекомендації для баріатричної хірургії • Основні принципи ERAS у баріатричних пацієнтів. • Рання мобілізація, контроль болю, мінімізація опіоїдів. • Оптимізація інфузійної терапії та профілактика тромбозів. • Алгоритми харчування та нутритивна підтримка після операції. • Обговорення клінічних кейсів • Розбір реальних випадків баріатричної хірургії. • Сесія запитань і відповідей • Обговорення практичних ситуацій з досвіду слухачів. • Відповіді на індивідуальні клінічні питання.

Це один з найскладніших розділів хірургії, де від швидкості та правильності прийняття рішень безпосередньо залежить життя пацієнта. Успішне ведення гострих хірургічних захворювань органів черевної порожнини вимагає чіткої алгоритмізації дій, міждисциплінарної координації та застосування сучасних протоколів діагностики і лікування. Захід орієнтований на хірургів, лікарів екстреної медицини, анестезіологів-реаніматологів та всіх фахівців, які працюють з пацієнтами невідкладної абдомінальної хірургії та прагнуть удосконалити свої навички швидкого прийняття рішень у критичних ситуаціях. Ключові особливості: теми «тут і зараз», доказові знання без зайвої інформації, стислий структурований формат до 2 годин, перевірені експерти та онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Формат участі: онлайн. Тривалість: 4 академічні години. Програма заходу • Швидка діагностика: сучасні алгоритми диференційної діагностики гострого живота з використанням клінічних, лабораторних та інструментальних методів • Прийняття рішень: чіткі критерії визначення показань до консервативного лікування, термінового чи відстроченого оперативного втручання • Передопераційна стабілізація: протоколи ресусцитації, корекції волемічних порушень, електролітного дисбалансу та сепсису у критичних пацієнтів • Хірургічна тактика: вибір оптимального доступу та обсягу втручання при перитоніті, кишковій непрохідності, перфораціях, кровотечах та інших невідкладних станах • Післяопераційне ведення: інтенсивна терапія, моніторинг ускладнень, нутритивна підтримка та профілактика абдомінального компартмент-синдрому в перші критичні години та дні Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Роль медичної сестри в інфузійній терапії Відповідальність та юридичні аспекти Види інфузійних розчинів Найчастіше застосовувані розчини у стаціонарі Підбір системи для інфузійної терапії Практика постановки внутрішньовенного катетера Алгоритм дій Асептика / антисептика Вибір венозного доступу Інфузомати у щоденній роботі Налаштування апарата (демонстрація відео) Поширені помилки та як їх уникнути Контроль дозування та швидкості введення в Відстеження стану пацієнта під час інфузії Ознаки ускладнень Реакції гіперчутливості Ведення медичної документації

Вагітність після ДРТ належить до категорії складних спостережень, оскільки супроводжується підвищеною частотою акушерських ризиків, необхідністю індивідуалізованого підходу і часто – вже розпочатою підтримувальною терапією. На етапі первинного прийому формується подальша тактика ведення, тож якість збору анамнезу й оцінювання факторів ризику безпосередньо визначає безпеку матері та плода. На цьому заході ви навчитеся проводити точне оцінювання пацієнтки з вагітністю після ДРТ на етапі поставлення на облік, зокрема розглянете деталізований збір анамнезу безпліддя, оцінювання методу лікування та його потенційного впливу на перебіг вагітності. Ви засвоїте принципи ведення пацієнток під час передання з ДРТ-центрів в амбулаторну практику, показання й терміни підтримувальної терапії, а також особливості інтерпретації комбінованого пренатального скринінгу. Після навчання ви зможете структурувати первинний прийом пацієнтки після ДРТ, обґрунтовано приймати рішення щодо продовження або корекції підтримувальної терапії та формувати чіткий алгоритм ведення вагітності. • Чому вагітність після ДРТ – окрема ризикова категорія? • Роль лікаря на етапі первинного прийому: деталізувальний опитувальник щодо визначення факту безпліддя в анамнезі • Визначення методу лікування та потенційні наслідки під час вагітності • Особливості передання пацієнтки від ДРТ-відділення до жіночої консультації • Оптимальний термін поставлення на облік • Підтримувальна терапія: показання, терміни, потреба в пролонгації • Особливості комбінованого пренатального скринінгу • Розбір клінічних випадків • Відповіді на запитання

Своєчасний початок ефективного лікування тяжкого та резистентного акне напряму визначає прогноз. Розпізнавання показань до системної терапії дає змогу уникнути тривалого використання неефективних топічних схем і антибіотиків, зменшити ризик рубцювання, пігментацій та вираженого психоемоційного дистресу. Лише так можна зберегти довіру пацієнтів та їхню прихильність до лікування. На цьому заході ви отримаєте алгоритми ведення нодуло-кістозного, конглобатного та резистентного акне, зокрема «дорослого» акне у жінок і випадків з високим ризиком рубцювання. Ви розглянете місце системних антибіотиків, антиандрогенів і КОК, а також роль ін’єкційних кортикостероїдів як ад’ювантної опції. Окремий фокус буде на раціональному призначенні ізотретиноїну: показання, стратегії дозування, контроль аналізів і безпечність терапії. Після заходу ви знатимете, коли припиняти неефективну терапію і переходити до ескалації лікування, як впевнено стартувати або коригувати ізотретиноїн, працювати з побічними ефектами й пояснювати ризики. • Вступний модуль • Огляд епідеміології і тягаря тяжкого акне. • Класифікація: коли говоримо про «тяжкий» ступінь з позиції протоколів чи гайдлайнів. • Показання до ескалації лікування: невдача стандартної топічної й пероральної терапії, рубцювання, виражений дистрес. • Системна терапія тяжкого акне • Роль системних антибіотиків: місце у схемах. • Пероральні антиандрогени та КОК. • Місце ін’єкційних кортикостероїдів у лікуванні великих болючих вузлів як ад’ювантної опції. • Ізотретиноїн при тяжкому акне • Показання до системного ізотретиноїну. • Стратегії дозування. • Моніторинг безпеки. • Інтегровані підходи та особливі групи • Комбінація топічної терапії із системним лікуванням. • Ведення особливих груп: підлітки, пацієнти з коморбідними психічними розладами, з високим ризиком рубцювання. • Процедурні методи як ад’ювант. • Розбір клінічних випадків. • Відповіді на запитання.

​Пухлини головного мозку є актуальною проблемою нейроонкології, оскільки вони мають значну морфологічну та молекулярну різноманітність, характеризуються агресивним перебігом, а терапевтичні можливості для таких захворювань є обмеженими. Незважаючи на прогрес у медицині, рівень виживаності пацієнтів з деякими формами цих новоутворень залишається низьким, що підкреслює необхідність удосконалення підходів до діагностики та терапії. Інтеграція молекулярно-генетичних маркерів та сучасних методів нейровізуалізації значно покращила класифікацію пухлин, дала змогу індивідуалізувати лікування і зменшити ризики під час операцій. Ведення таких хворих вимагає злагодженої роботи команди фахівців різних напрямів, щоб забезпечити найкращий результат і зберегти якість життя пацієнта. Навчальний майстер-клас «Пухлини головного мозку. Сучасні підходи в діагностиці та лікуванні» буде присвячений вивченню актуальних діагностичних методів, зокрема молекулярно-генетичних маркерів та інноваційних технологій нейровізуалізації. Особлива увага буде приділена показанням і протипоказанням до хірургічного лікування, а також сучасним підходам у класифікації новоутворень. Будуть розглянуті первинні пухлини і метастатичне ураження головного мозку. Учасники ознайомляться з практичними аспектами застосування інтраопераційних методів і матимуть змогу розглянути клінічні випадки. • Сучасні методи діагностики новоутворень головного мозку • Показання та протипоказання до хірургічних втручань • Сучасні аспекти класифікації новоутворень головного мозку • Первинні пухлини головного мозку • Метастатичні ураження головного мозку • Представлення інтраопераційних відеоматеріалів • Розгляд клінічних кейсів • Відповіді на запитання учасників

Інфаркт міокарда – одна з головних причин госпітальної смертності. Своєчасне розпізнавання типових і атипових проявів, правильне зняття ЕКГ й точне оцінювання стану пацієнта – основа якісного медсестринського догляду в кардіології. Від цих навичок залежить подальший прогноз для пацієнта. На цьому заході ви розглянете повний цикл медсестринської допомоги у разі підозри на ІМ. Знатимете, як оцінити больовий синдром, які невідкладні дії треба зробити одразу і яка правильна техніка зняття ЕКГ у 12 відведеннях. Ви побачите, як інтерпретувати характерні зміни на ЕКГ при STEMI та NSTEMI, як змінюється картина залежно від стадії розвитку інфаркту та як відрізнити ГКС від некардіологічних станів. Після навчання ви будете впевненіше визначати критичні ознаки, точніше оцінювати ЕКГ, а також зможете зменшити ризик діагностичних затримок. Час – це м’яз, тому діяти треба швидко. • Критичне значення медсестринського догляду в кардіологічному стаціонарі: роль у моніторингу та профілактиці ускладнень. • Типові й атипові клінічні прояви ІМ: детальний аналіз больового синдрому (характер, локалізація, іррадіація) та його еквівалентів. • Невідкладні дії медсестри у разі підозри на ІМ (алгоритм дій, забезпечення венозного доступу, киснева підтримка). • Правила й техніка зняття ЕКГ у 12 відведеннях: забезпечення якості запису (положення пацієнта, накладання електродів). • Основні ЕКГ-ознаки гострого ІМ: елевація сегмента ST (STEMI) та депресія сегмента ST/інверсія зубця T (NSTEMI). • Динаміка змін на ЕКГ (гостра, підгостра, рубцева стадія) та її значення для медсестринського спостереження. • Диференційна діагностика ІМ: відмінність від некардіологічного болю (міжреберна невралгія, ТЕЛА, патологія ШКТ – виразка, панкреатит). • Оцінювання стану пацієнта: шкали болю, оцінювання дихання, рівень свідомості, моніторинг життєвих показників. • Медсестринське спостереження за побічними діями кардіологічних препаратів (антиагреганти, нітрати, бета-блокатори). • Психологічна підтримка пацієнта і комунікація з родичами: зниження рівня тривожності та формування прихильності до лікування. • Відповіді на запитання учасників.

Надмірне потовиділення – дрібниця тільки на перший погляд. Для пацієнта це щоденний стрес, соціальна ізоляція та постійне відчуття сорому. Це виклик, який вимагає точного діагнозу й розуміння, адже антиперспіранти вже не працюють і ризик інфекційних ускладнень зростає щодня. На цьому заході ви детально розглянете типи гіпергідрозу (від локалізованого до генералізованого), а також навчитеся проводити диференційну діагностику між первинними і вторинними формами. Дізнаєтесь, як використовувати тест Мінора, обирати тактику лікування й поєднувати медикаментозні, ін’єкційні та фізіотерапевтичні методи. Окремо будуть розглянуті інноваційні методики ботулінотерапії. Після навчання ви зможете ефективно контролювати симптоми, індивідуалізувати підхід до кожного пацієнта й запобігати ускладненням. • Вступ • Огляд гіпергідрозу: визначення, класифікація (первинний, вторинний) • Вплив гіпергідрозу на якість життя пацієнтів • Етіологія, патогенез, клінічна картина • Діагностика гіпергідрозу • Збір анамнезу та оцінювання симптомів • Використання тесту Мінора для визначення поширеності потовиділення • Диференціальна діагностика з іншими станами • Сучасні методи лікування • Медикаментозні методи • Ін'єкції ботулінічного токсину • Іонофорез, локальні терапевтичні процедури • Хірургічні методи та їхня роль у лікуванні складних випадків • Підсумки та рекомендації • Важливість комплексного підходу • Актуальні настанови і рекомендації • Відповіді на запитання

Порушення кальцій-фосфорного обміну в клінічній практиці трапляються значно частіше, ніж встановлюються як окрема нозологічна проблема. Вони можуть тривалий час перебігати безсимптомно або маскуватися під гастроентерологічні, кардіологічні чи неврологічні стани, що ускладнює своєчасну діагностику. Кальцій слід розглядати як маркер складної регуляторної системи, порушення якої мають системні наслідки. На цьому заході ви навчитесь оцінювати стан кальцій-фосфорного обміну й отримаєте чіткі клінічні алгоритми для ситуацій, з якими ви можете стикнутися щодня: випадково виявлена гіперкальціємія, симптомна гіпокальціємія з парестезіями або судомами, хронічна хвороба нирок, рецидивний нефролітіаз чи м’язова слабкість та біль у кістках незрозумілого генезу. Після навчання ви зможете проводити точну диференційну діагностику причин порушень кальцій-фосфорного обміну й обирати раціональну тактику ведення таких станів. • Чому кальцій «виходить з-під контролю»: механізми простою мовою • Як не пропустити первинний гіперпаратиреоз • Гіпо- та гіперкальціємія: чіткий алгоритм дій • Мінеральні порушення у разі хронічної хвороби нирок: що реально важливо • Кальцій, судини і серце: прихована загроза • Практичні кейси з аналізом помилок • Відповіді на запитання учасників

PRO: серцева недостатність — акценти у підходах до лікування 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Серцева недостатність — ускладнення серцево-судинних захворювань: перебіг залежить від багатьох факторів. Знайомі симптоми, які ми часто пояснюємо анемією, віком чи супутньою патологією, можуть насправді бути проявами ХСН. Важливо вчасно оцінити стан серцевої функції та підібрати індивідуальне лікування. На майстер-класі розглянуть ключові аспекти: як розпізнати ХСН зі збереженою ФВ, які параметри важливі на ЕхоКГ, як від діагнозу перейти до дії завдяки сучасним можливостям фармакотерапії, а також як обирати діуретичну терапію, визначати дози та контролювати ефективність обраного лікування. Учасники отримають розуміння сучасних можливостей фармакотерапії та алгоритмів ведення пацієнтів, практичні знання для діагностики серцевої недостатності та зможуть приймати персоналізовані рішення в щоденній практиці. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

​Захворювання рогівки, як-от нейротрофічний кератит, кератит Тайгесона й ендотеліальна дистрофія Фукса, є одними з найбільш складних для діагностики та менеджменту. Їх об’єднує хронічний перебіг, непередбачуваний клінічний розвиток і ризик незворотного погіршення зору. Зокрема, нейротрофічний кератит часто перебігає безболісно через пошкодження рогівкових нервів, що може призвести до пізньої діагностики та перфорації рогівки. Згідно з даними дослідження TFOS DEWS II Report, пошкодження іннервації рогівки фіксується у до 60% пацієнтів з цукровим діабетом та після офтальмохірургії. Кератит Тайгесона має ідіопатичну природу, може рецидивувати роками й імітувати вірусні ураження, що часто призводить до надмірного або хибного застосування місцевих стероїдів. У разі дистрофії Фукса основним моментом є своєчасне виявлення декомпенсації ендотелію, адже затримка з направленням на кератопластику погіршує прогноз. Для прийняття правильного рішення необхідно досконало розуміти патогенез, диференційні ознаки й сучасні діагностичні підходи. Навчальний майстер-клас «Комплексний аналіз складних патологій рогівки» буде присвячений вивченню клініко-анатомічних, патогенетичних та діагностичних аспектів нейротрофічного кератиту, зокрема його етіології, типових біомікроскопічних ознак, стратифікації за класифікацією Mackie й методів перевірки рогівкової чутливості. Окрема увага буде приділена диференціальній діагностиці з іншими ураженнями рогівки, наприклад кератитом Тайгесона, для якого розглядатимуться особливості перебігу, морфологічні ознаки та лікувальні підходи. У фокусі також буде первинна ендотеліальна дистрофія Фукса: від класифікації дистрофій і терміну cornea guttata до змін ендотелію, методів візуалізації, стратифікації стадій захворювання та визначення показань до кератопластики. Буде розглянуто сучасний алгоритм прийняття рішень: консервативне чи хірургічне лікування залежно від клінічної ситуації. Загалом навчання охоплює як базові, так і спеціалізовані знання, необхідні для точного діагностування та ефективного менеджменту хронічних патологій рогівки. • Нейротрофічний кератит: • · Анатомічні особливості рогівки ока. • · Етіологія та епідеміологія нейротрофічного кератиту. • · Патогенез нейротрофічного кератиту. • · Скарги пацієнтів. • · Клініка та ознаки. • · Класифікація Mackie. • · 2 рівні діагностики: перевірка чутливості рогівки, біомікроскопія та додаткові методи. Базиси встановлення діагнозу. • · Диференціальна діагностика з іншими патологіями рогівки. • · Сучасний підхід до лікування. • Кератит Тайгесона: • · Етіологія та патогенез. • · Клінічна картина та біомікроскопічні особливості. • · Методи діагностики. • · Диференціальна діагностика з іншими патологіями рогівки. • · Лікування та прогноз. • Первинна ендотеліальна дистрофія рогівки Фукса: • · Класифікація дистрофій рогівки. • · Поняття «cornea guttata». • · Особливості ендотелію в нормі та при патології. • · Патогенез. • · Класифікація та стадії захворювання. • · Основні симптоми захворювання. • · Методи діагностики: - біомікроскопічні особливості; - додаткові методи обстеження рогівки. • · Особливості оперативного лікування. • · Сучасний менеджмент. • Відповіді на запитання учасників

Антидепресанти є однією з найбільш широко застосовуваних груп лікарських засобів у психіатричній, неврологічній та загальній практиці, однак їх використання часто супроводжується клінічними труднощами. Проблеми переносимості терапії, розвиток небажаних явищ, лікарські взаємодії та помилки в припиненні лікування впливають на прихильність до терапії та кінцевий клінічний результат. Недостатнє розуміння цих аспектів може призводити до передчасного скасування препаратів, неправильної інтерпретації побічних ефектів як погіршення психічного стану й підвищення ризику рецидиву або ускладнень. На цьому заході ви дізнаєтеся про сучасні підходи до оцінювання та супроводження пацієнтів, які отримують антидепресивну терапію. Ви навчитеся вести хворих на початкових етапах лікування, диференціювати побічні ефекти й симптоми основного захворювання, а також обирати тактику в разі часткової відповіді на терапію та необхідності комбінування різних препаратів. Окрім цього, ви розглянете принципи поступового зниження дози й безпечного припинення лікування, зважаючи на ризики синдрому відміни та лікарських взаємодій. Після навчання ви зможете правильно оцінювати стан пацієнта у разі виникнення небажаних явищ, обгрунтовано коригувати терапевтичну стратегію, а також ефективно комунікувати з пацієнтом щодо очікуваних ефектів лікування. • Вступ: чому саме антидепресанти так часто стають джерелом клінічних труднощів. • Як мислити про небажані явища антидепресантів. • Перші дні й тижні лікування: побічні ефекти, які найчастіше зривають старт терапії. • Небажані явища, які визначають довготривалу прихильність до лікування. • Червоні прапорці та клінічні пастки: коли небажане явище не можна недооцінювати. • Зниження дози й припинення лікування: як уникати помилок і не лякати пацієнта. • Взаємодії та безпечні поєднання: що лікар має пам’ятати в реальній практиці. • Комбінації й аугментація: коли це раціонально, а коли це вже поліпрагмазія. • Клінічні кейси та підсумкові алгоритми. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером. • Проходження тестування (самостійно).

Порушення ходьби – це чіткий неврологічний сигнал, який дає змогу локалізувати ураження ще до МРТ. Тип ходи напряму вказує на рівень патології: атаксична – на мозочок або вестибулярну систему, спастична – на пірамідні шляхи, паркінсонівська – на екстрапірамідні розлади. Якщо ці ознаки не помітити або не відрізнити, можна втратити багато часу, а хвороба прогресуватиме далі. На цьому заході ви більше дізнаєтеся про порушення ходи у разі мозочкових та вестибулярних станів, вертебробазилярної недостатності, екстрапірамідних і дегенеративних захворювань, сенсорних атаксiй та периферичних невропатій, а також у разі центральних уражень (інсульт, ТІА, розсіяний склероз, мієлопатія). Ви навчитеся диференціювати атаксичну, спастичну, паркінсонівську, степажну й анталгічну типи ходи і розуміти, який механізм за цим стоїть. Після навчання ви знатимете, як діяти під час першого контакту з пацієнтом із порушенням ходи, коли терміново скеровувати як невідкладний стан, а коли потрібна планова неврологічна діагностика, а також зможете виявляти випадки, де причина не неврологічна. • Порушення ходи – неврологічний симптом. • Фізіологія ходи: фази, яку роль відіграють різні структури мозку. • Класифікація порушень ходи та диференційна діагностика причин. • Порушення ходи як невідкладний стан. • Не неврологічні причини порушення ходи. • Практичний алгоритм огляду пацієнта з порушенням ходи. • Клінічні випадки. • Відповіді на запитання.

Кожна неточність під час УЗД гомілковостопного суглоба може стати причиною затримки в діагностиці травм або розвитку хронічної нестабільності. Правильна техніка, досконале знання нормальної соноанатомії та стандартних площин сканування дають змогу ставити точні діагнози і планувати лікування в разі широкого спектра захворювань: від тендинопатій до сублюксацій та стрес-переломів. На цьому заході ви навчитеся використовувати різні типи датчиків для УЗ-сканування кожного відділу гомілковостопного суглоба, налаштовувати апарат під кожне конкретне завдання та правильно позиціонувати пацієнта. Ви зможете відрізняти нормальні анатомічні варіанти від патології, правильно оцінювати стан сухожилків, зв’язок, суглобової сумки та периферичних нервів, виявляти нестабільність і сублюксації під час динамічного огляду, а також формувати точний ультразвуковий висновок. Після навчання ви зможете швидко і точно проводити обстеження гомілковостопного суглоба в разі спортивних і побутових травм та обирати клінічно обґрунтовану тактику лікування або реабілітації. • Техніка ультразвукового дослідження (типи датчиків, оптимальні налаштування апарата, позиціонування пацієнта, стандартні площини сканування) • Сонографічна анатомія переднього відділу • Сонографічна анатомія латерального відділу • Сонографічна анатомія медіального відділу • Сонографічна анатомія заднього відділу • Периферичні нерви в ділянці гомілковостопного суглоба • Нормальні ультразвукові варіанти сухожилків, зв’язок та бурси • Стандартний протокол УЗД гомілковостопного суглоба (послідовність сканування, основні анатомічні орієнтири) • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером • Механізми травм гомілковостопного суглоба (інверсійні, еверсійні та спортивні травми) • Травми латерального зв’язкового комплексу • Травми медіального зв’язкового комплексу • Травми сухожилків • Ахіллове сухожилля • Бурсити • Переломи та авульсії • Стрес-переломи • Компресійні невропатії • Динамічне УЗД: оцінювання нестабільності зв’язок та сублюксації сухожилків • Клінічні кейси. Аналіз типових патологій гомілковостопного суглоба • Алгоритм ультразвукового обстеження в разі патології. Послідовність оцінювання структур та основні діагностичні критерії • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

1. Відеолекція "Порушення фолатного циклу при розладах аутистичного спектра: генетичні основи та клінічне значення" Вступ: патофізіологічна багатовимірність РАС Біохімічна роль фолатного циклу в контексті нейророзвитку Генетичні поліморфізми фолатного циклу та їх частота при РАС Наслідки порушення фолатного циклу Клінічні фенотипи пацієнтів з РАС та супутніми порушеннями Методи лабораторної та молекулярно-генетичної діагностики Терапія та клінічна значущість інтервенцій 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Мальнутриція – це фактор, який прямо визначає якість життя. У паліативній допомозі помилки в нутритивній підтримці можуть спричинити аспірацію, інфекційні процеси або рефідинг-синдром з фатальними наслідками. Щоб уникати ускладнень, необхідно своєчасно проводити скринінг та правильно вибирати метод харчування. На цьому заході ви розглянете сучасні доказові підходи до нутритивної підтримки дітей у клінічній та паліативній практиці. Ви навчитесь оцінювати ризики, обирати між ентеральним і парентеральним шляхами, вчасно розпізнавати дисфагію та працювати з альтернативними методами харчування. Окремо розглянете рефідинг-синдром, групи ризику його виникнення, методи профілактики і своєчасного виявлення. Після навчання ви знатимете, коли і як починати харчування, як мінімізувати ускладнення та як адаптувати нутритивну тактику до потреб паліативної дитини. • Вступ. Чому нутритивна підтримка – це клінічне лікування, а не “додаток” • Еволюція клінічного харчування: від емпіричного підходу до доказової медицини • Роль нутритивної підтримки в сучасній анестезіології, інтенсивній терапії та паліативній допомозі • Сучасне визначення нутритивної підтримки • Визначення нутритивної підтримки згідно з ESPEN • Цілі та форми нутритивної терапії • Мальнутриція – прихована епідемія • Поширеність мальнутриції у дітей: стаціонар, ВІТ, онкологія, паліативні пацієнти • Вплив нутритивного статусу на результати лікування • Фактори ризику нутритивної недостатності у дітей • Ранній скринінг: таблиці, шкали, прорахунки • Принцип «Якщо кишківник працює – використовуй його» • Фізіологічні переваги ентерального харчування • Порівняння ентерального й парентерального шляхів • Ранні терміни початку ентерального харчування у критично хворих дітей • Абсолютні та відносні протипоказання • Дисфагія – пряма загроза життю • Дисфагія як причина аспірації, пневмонії, нутритивного дефіциту • Групи високого ризику • Клінічні ознаки, які не можна ігнорувати • Альтернативні шляхи харчування. Розгляд клінічного кейсу • Рефідинг-синдром: тиха, але смертельно небезпечна загроза • Патофізіологія рефідинг-синдрому • Групи високого ризику • Клінічні прояви • Профілактика згідно з міжнародними рекомендаціями • Алгоритм безпечного відновлення харчування • Особливості нутритивної підтримки у дітей в паліативній допомозі • Відповіді на запитання

Імплант може бути встановлений ідеально, але від стану м’яких тканин залежить, чи залишиться він стабільним через роки. Недостатня кератинізація ясен відкриває шлях бактеріям, провокує рецесію, остеолітичну деструкцію та компрометує естетику, навіть якщо ортопедична робота виконана бездоганно. Важливо опанувати техніки м’якотканинної пластики, щоб сформувати повноцінний біологічний бар’єр, забезпечити довгострокову функцію імплантату й передбачуваний результат лікування. На цьому заході ви розглянете анатомію м’яких тканин у хірургічному контексті, навчитесь обирати інструментарій, виконувати розрізи, зважаючи на кровопостачання та загоєння, а також застосовувати сучасні шовні техніки. Окрім цього, ви дізнаєтеся про правила роботи з трансплантатами й засвоїте методи м’якотканинної пластики, зокрема рол-техніку, VISTA-доступ і метод шашлика. Після навчання ви зможете формувати стабільну зону кератинізованих ясен навколо імплантатів, знижувати ризик периімплантиту, забезпечувати комфортну гігієну для пацієнта й високий рівень природної естетики. • 1. Анатомія м'яких тканин в контексті хірургічних втручань. • 2. Інструментарій: як обрати, щоб працювати зручно та якісно. Особливості розрізів. Вплив на кровопостачання та загоєння. • 3. Шви в м'якотканинній пластиці: види, використання, покрокові алгоритми. • 4. Трансплантант: батл «бугор-піднебіння». • 5. Техніки м'якотканинних пластик. Показання, протипоказання, покрокові алгоритми: • рол-метод; • метод VISTA; • метод шашлика. • 6. Застосування композитної пов’язки. • 7. Коли пішло не за планом. Як зупинити ріст трансплантанта? Кератинізація. • 8. Відповіді на запитання учасників.

1. Відеолекція Медичні аспекти документування домашнього насильства 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Порушення процесів зрощення переломів є однією з головних проблем травматології, оскільки вони безпосередньо впливають на функціональний результат лікування. Щоб своєчасно розпізнавати затримку консолідації, псевдоартроз або неправильне загоєння, необхідно розуміти механізми регенерації кісткової тканини й знати фактори ризику їх порушення. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до оцінювання процесів зрощення переломів з акцентом на їх рентгенологічну діагностику. Ви дізнаєтеся більше про типи загоєння кісткової тканини, етапи вторинного остеогенезу та їхнє відображення на рентгенограмах. Також ви навчитеся диференціювати і класифікувати ускладнення, аналізувати фактори ризику порушення консолідації та їхні візуалізаційні ознаки. Після навчання ви сформуєте цілісне уявлення щодо процесів репарації. Вам буде легше відрізняти відхилення від нормального загоєння переломів та обирати обґрунтовану тактику ведення пацієнта. • Статистика ускладнень переломів та їхнє клінічне значення • Соціально-економічні наслідки порушення консолідації • Класифікація ускладнень переломів у практиці рентгенолога • Типи загоєння переломів та їхні рентгенологічні прояви • Етапи вторинного загоєння: динаміка змін на рентгенограмах • Фактори ризику порушення консолідації та їхні візуалізаційні ознаки • Рентгенологічна діагностика ускладнень. Помилки та методи їх запобігання

Харківський Національний університет внутрішніх справ разом з ГО «Інститут Психології» пропонує електронний курс для психологів, клінічних психологів, психотерапевтів, психофізіологів, психіатрів, медичних психологів і дитячих психіатрів закладів охорони здоров’я та реабілітаційних закладів зі стажем роботи до 5 років, а також для осіб, які здобули вищу освіту другого (магістерського) рівня за спеціальністю «Психологія» і планують розпочати професійну діяльність у сфері охорони здоров’я. Програма створена відповідно до Наказу МОЗ України від 23.01.2024 № 112. У рамках циклу спеціалізації учасники отримають практичні навички сучасної діагностики відповідно до МКХ-11, складання планів лікування у складі мультидисциплінарних груп, розробки психокорекційних програм та індивідуальної психологічної і психотерапевтичної допомоги. Курс дасть змогу ознайомитися із сучасними підходами до роботи з пацієнтами та інтерактивними методами психологічного втручання. Учасники отримають практичні навички сучасної клінічної діагностики відповідно до МКХ-11, уміння складати плани лікування у мультидисциплінарних командах, освоять психокорекційні програми та методи психологічного втручання, підготуються до роботи з особами, які мають особливі потреби, і отримають досвід застосування інтерактивних методів психотерапії. Сертифікат — 15 балів БПР — отримають всі учасники. Обсяг — 400 часів, 13,3 кредити ЄКТС. Мова — українська. У вартість включено роздаткові матеріали та сертифікат. Після оплати учасники отримують доступ до Telegram і платформи з матеріалами програми: розкладом, лекціями, роздатковими матеріалами тощо. Програма заходу • Курс складається із 6 модулів. • 104 теми. • 256 годин лекцій (запис у доступі). • 130 годин практичних занять. • 14 годин оцінювання знань. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

ДОСТУП ДО КУРСУ ЗА ПОСИЛАННЯМ: https://ishchuk.academy/courses/sop/ Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера