Електронні навчальні курси БПР — 2026

Курс присвячений сучасним підходам до діагностики, диференційній діагностиці та тактиці ведення пацієнтів із протеїнурією та еритроцитурією 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Курс присвячений сучасним підходам до діагностики, диференційній діагностиці та тактиці ведення пацієнтів із протеїнурією та еритроцитурією. Протеїнурія та еритроцитурія — ключ до ранньої діагностики уражень нирок: ці лабораторні знахідки є важливими маркерами стану нефронів і сигналом можливих порушень у сечовидільній системі. Їх вчасне виявлення допомагає попередити розвиток хронічної ниркової недостатності. У межах курсу ви отримаєте практичні знання щодо інтерпретації аналізів сечі та побудови подальших дій: від збору матеріалу й визначення білка/крові до вибору обстежень, тактики ведення та моніторингу пацієнта. Програма заходу • 1. Білок у сечі: норма чи сигнал тривоги? • 2. Коли білок — це патологія • 3. Протеїнурія в аналізі: що робити далі? • 4. Протеїнурія: лікування і життя після діагнозу • 5. Крок за кроком: обстеження при еритроцитурії • 6. Пацієнт з еритроцитурією: тактика ведення та моніторинг • 7. Додаткові матеріали курсу • Іспит Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Застосування фундаментальних знань з нейроанатомії та нейрофізіології для інтерпретації клінічної картини. 2. Проведення диференційної діагностики між ураженнями центральної, периферичної та вегетативної нервової системи. 3. Алгоритмізація процесу визначення рівня ураження: від кори головного мозку до периферичного нерва та м’яза. 4. Розпізнавання та топічна інтерпретація ключових неврологічних синдромів (пірамідного, екстрапірамідного, мозочкового, сенсорних розладів). 5. Визначення локалізації ураження в стовбурі головного мозку на основі аналізу альтернуючих синдромів. 6. Топічна діагностика патологічних процесів на рівні спинного мозку (синдроми повного та часткового поперечного ураження, ураження передніх рогів). 7. Диференціація мононевропатій, поліневропатій, плексопатій та радикулопатій. 8. Формування діагностичної гіпотези для цілеспрямованого призначення параклінічних обстежень (МРТ, КТ, ЕНМГ). Питання, що розглядаються: Який алгоритм диференціації центрального та периферичного рухового нейрона? Як клінічно встановити рівень ураження стовбура головного мозку (середній мозок, міст, довгастий мозок)? Які клінічні ознаки дозволяють запідозрити ураження на рівні мозочка та його провідних шляхів? Як провести топічну діагностику сенсорних розладів (корковий, провідниковий, сегментарний, периферичний типи)? На основі яких симптомів проводиться диференційна діагностика уражень спинного мозку по поперечнику та поздовжнику? Які особливості клінічної картини уражень кінського хвоста (cauda equina) та мозкового конуса (conus medullaris)? Як, спираючись на клініку, відрізнити ураження плечового сплетення від корінцевого синдрому шийного рівня? Яка роль аналізу вищих мозкових функцій (афазія, апраксія, агнозія) в топічній діагностиці уражень кори головного мозку? Програма заходу • Тривалість заняття: 35:50 Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Порушення периферичної нервової системи часто виглядають однаково, але мають зовсім різний підхід до лікування. Важливо впевнено опанувати ЕНМГ, адже цей метод дає змогу точно визначити локалізацію, характер і глибину ураження: від аксонопатії чи демієлінізації до міопатії чи тунельного синдрому. За допомогою ЕНМГ можна виявити навіть початкові зміни й одразу взяти захворювання під контроль. На цьому заході ви ознайомитеся з підходами до оцінювання периферичних нервів, м’язів та нервово-м’язової передачі, навчитеся інтерпретувати результати ЕНМГ й розуміти їхню клінічну цінність. Окрім цього, ви розглянете травми, полінейропатії, тунельні синдроми, міастенію, міопатії, нейродегенеративні процеси, а також ситуації, коли МРТ і КТ не допомагають поставити діагноз. Після навчання ви зможете впевнено визначати причину оніміння, болю чи слабкості, відрізняти нейропатію від міопатії, швидко оцінювати ступінь ураження, прогноз відновлення й контролювати ефективність терапії. • Класифікація патології периферичної нервової системи: • нейрогенні ураження; • міогенні ураження; • захворювання нервово-м’язової передачі. • Анатомія та нейрофізіологія. Термінологія ЕНМГ. • Особливості ЕНМГ при неврологічних захворюваннях: • хвороба мотонейронів; • радикулопатії; • тунельні нейропатії; • полінейропатії; • міопатії, міотонії; • міастенія та міастенічні синдроми. • Відповіді на запитання.

Навчальна програма другого рівня базується на новітніх дослідженнях та клінічній практиці. Вона охоплює аналіз метаболічних процесів, корекцію харчування, різноманітність дієт, детоксикацію, низьковуглеводне харчування та корекцію дефіцитних станів. Кожен модуль програми спрямований на систематизацію теоретичних знань та удосконалення практичних навичок, які допоможуть розв'язати складні проблеми у галузі нутриціології та дієтотерапії. На курсі цього рівня Ви навчитеся інтегрувати теоретичні засади в клінічну практику, розробляти індивідуальні нутритивні плани, застосовувати інноваційні методи лікування й профілактики дієтозалежних захворювань. Медичні фахівці отримують додатковий сертифікат з 115 балів БПР. Сертифікат підтверджує здобуті компетенції. Період доступу: 365 Дні. Програма заходу • Дата старту: 17.06.2026 • 4 місяці інтенсивного навчання • 6 насичених модулів • 80 уроків тривалістю до години • Модеровані академічні дебати з етичних та клінічних аспектів практики • Розгляд клінічних випадків у форматі аналітичних презентацій з експертною модерацією • 3-денний міжмодульний практикум з реальними кейсами • Модульні інтерактивні консультаційні сесії у форматі «питання-відповідь» після кожного модуля • Тести до кожного модуля — контроль якості засвоєння матеріалу після вебінарів з лекторами • Підсумкова сертифікаційна клініко-аналітична робота з розробкою індивідуальної нутритивної стратегії на тему • 5 онлайн-тестів Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Рентгенографія органів грудної клітки – один з основних методів первинної візуалізації в ургентній медицині, а швидка та правильна інтерпретація рентгенограм безпосередньо впливає на своєчасність діагностики критичних станів. Пневмоторакс, пневмомедіастинум, гемоторакс, травматичні ушкодження легень чи масивна кровотеча потребують негайного розпізнавання, оскільки навіть коротка затримка може значно погіршити прогноз для пацієнта. На цьому заході ви навчитесь оцінювати рентгенограми при синдромах витоку повітря і травматичних ушкоджень грудної клітки. Ви розглянете рентгенологічні ознаки пневмотораксу, пневмомедіастинуму, пневмоперикарду, інтерстиціальної емфіземи та емфіземи м’яких тканин, а також особливості їх диференційної діагностики. Окрім цього, ви дізнаєтеся про відмінності між закритими й відкритими травмами грудної клітки, зокрема переломами кісткового каркасу, контузіями легень і розривами внутрішніх органів, та особливості оцінювання ургентних змін, що потребують негайного втручання. Після навчання ви зможете швидко розпізнавати критичні рентгенологічні зміни при синдромі витоку повітря і травмах грудної клітки, своєчасно визначати ступінь загрози й обирати обґрунтовану тактику ведення. • Синдром витоку повітря в грудну клітку (вступ) • Пневмоторакс • Пневмомедіастинум • Пневмоперикард • Інтерстиціальна емфізема • Емфізема м’яких тканин • Травми органів грудної клітки (вступ) • Закриті травми грудної клітки: переломи кісткового каркасу грудної клітки, контузія легень, розриви органів грудної клітки • Відкриті травми грудної клітки: проникні та непроникні.

Орофаціальний біль і краніальні нейропатії часто маскуються під стоматологічну, ЛОР- чи офтальмологічну патологію, тому без чіткого алгоритму пацієнт може протягом кількох років не отримувати правильного діагнозу. На цьому заході ви розберете диференційну діагностику краніальних нейропатій, показання до нейровізуалізації та сучасну лікувальну тактику при невралгіях і нейропатичному болю обличчя. Після навчання ви зможете точно відрізняти неврологічний біль від стоматологічних і психогенних скарг, швидко направляти пацієнта на потрібне обстеження і не втрачати час на хибні маршрути. • Клінічна значущість краніальних нейропатій у неврології • Епідеміологія та огляд анатомії черепних нервів • Патофізіологічні механізми: демієлінізація, компресія, ішемія та запалення • Роль невролога в мультидисциплінарному підході (нейрохірургія, отоларингологія, офтальмологія, стоматологія) • Класифікація краніальних нейропатій: системний підхід • Ізольована краніальна нейропатія vs. множинні краніальні нейропатії • Нейропатія трійчастого нерва: ключовий клінічний аспект • Анатомія та функціональні гілки (V1, V2, V3) • Невралгія трійчастого нерва: класична, вторинна та ідіопатична форми (класифікація ICHD-3) • Нейропатія трійчастого нерва vs. невралгія трійчастого нерва: диференційна діагностика • Нейроваскулярний конфлікт та роль верхньої мозочкової артерії • Болюча нейропатія трійчастого нерва: постгерпетичні, посттравматичні та неопластичні причини • Синдром «онімілого підборіддя» (Numb Chin Syndrome): «червоний прапор» системного злоякісного процесу • Інші основні краніальні нейропатії • Нюховий нерв (I): поствірусна та посттравматична аносмія; зв'язок із нейродегенеративними захворюваннями • Окоруховий, блоковий та відвідний нерви (III, IV, VI): діабетичні краніальні нейропатії, синдроми кавернозного синуса, підвищений внутрішньочерепний тиск • Лицевий нерв (VII): параліч Белла, синдром Рамсея–Ханта, центральний vs. периферичний парез лицевого нерва • Присінково-завитковий нерв (VIII): вестибулярна шваннома, вестибулярний неврит, раптова сенсоневральна приглухуватість • Язикоглотковий нерв (IX): невралгія язикоглоткового нерва, синдром Ігла • Інші краніальні нейропатії • Множинні краніальні нейропатії: диференційна діагностика • Пухлини основи черепа та карциноматоз мозкових оболонок • Гранулематозні захворювання: саркоїдоз і гранулематоз з поліангіїтом • Інфекційні причини: туберкульоз, хвороба Лайма, ВІЛ-інфекція • Аутоімунні та запальні захворювання: синдром Міллера–Фішера, міастенія, IgG4-асоційоване захворювання • Синдром Толоси–Ганта та інша патологія кавернозного синуса • Ідіопатична множинна краніальна нейропатія • Синдроми комбінованого ураження нервів. • «Червоні прапори»: прогресуючий неврологічний дефіцит, ураження кількох черепних нервів, системні симптоми • Інші причини орофаціального болю • Скронево-нижньощелепні розлади та міофасціальний больовий синдром • Персистуючий ідіопатичний лицевий біль (атиповий лицевий біль) • Синдром печіння ротової порожнини • Стоматологічна патологія та захворювання приносових пазух, що імітують неврологічну патологію • Орофаціальний біль при мігрені, кластерному головному болю та інших тригемінальних автономних цефалгіях • Гігантоклітинний артеріїт як причина лицевого болю та болю в нижній щелепі (jaw claudication) • Неврологічне обстеження при краніальних нейропатіях • Структуроване дослідження функції черепних нервів: клінічні методики та типові помилки • Показання до нейровізуалізації: МРТ головного мозку та основи черепа з контрастуванням, високороздільна МРТ черепних нервів (послідовності CISS/FIESTA), КТ основи черепа • Електрофізіологічні методи: дослідження мигального рефлексу (blink reflex), електронейрографія лицевого нерва, голкова електроміографія • Люмбальна пункція: показання та аналіз спинномозкової рідини (цитологічне, інфекційне та імунозапальне дослідження) • Лабораторна діагностика: рівень АПФ (ACE), ANCA, серологія на хворобу Лайма, паранеопластичні антитіла • Лікувальна тактика • Фармакотерапія невралгії трійчастого нерва: карбамазепін, окскарбазепін та нові терапевтичні підходи • Лікування нейропатичного орофаціального болю: габапентиноїди, трициклічні антидепресанти та місцеві засоби • Інтервенційні методи: периферичні блокади нервів, ін'єкції ботулотоксину, черезшкірні втручання (балонна компресія, радіочастотна термокоагуляція, гліцеринова ризолізис) • Мікроваскулярна декомпресія: показання, результати та відбір пацієнтів • Стереотаксична радіохірургія (Gamma Knife): місце в лікуванні та обмеження • Імунотерапія та патогенетичне лікування запальних і аутоімунних краніальних нейропатій • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Епілепсія є діагнозом, який здебільшого передбачає тривалу або пожиттєву фармакотерапію з потенційно значущими побічними ефектами. Помилки у диференціюванні епілептичних та неепілептичних пароксизмальних станів мають серйозні наслідки: від необґрунтованого призначення протиепілептичних препаратів і стигматизації пацієнта до несвоєчасного виявлення небезпечних соматичних станів, що можуть становити загрозу для життя. Цікаво, що серед пацієнтів із так званою резистентною епілепсією значна частка насправді має неепілептичні стани. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до класифікації епілепсії та пароксизмальних станів, а також клінічні маркери, що допомагають їх розрізнити. Ви дізнаєтеся про роль електроенцефалографії у діагностичному процесі, її можливості й обмеження та принципи інтерпретації результатів у контексті клінічної картини. Також ви проаналізуєте клінічні кейси, типові діагностичні помилки й наслідки неправильної діагностики. Після навчання ви зможете впевнено оцінювати пароксизмальні стани, обґрунтовано приймати рішення щодо призначення або відтермінування терапії та своєчасно виявляти неепілептичні причини нападів. • Визначення й сучасна класифікація епілепсії, епілептичних нападів та неепілептичних пароксизмальних станів. • Клінічні маркери епілептичних нападів та неепілептичних пароксизмальних станів. • Роль ЕЕГ: золотий стандарт для підтвердження епілептичної природи пароксизму чи допоміжний інструмент? • Клінічні кейси для диференціації епілепсії та неепілептичних пароксизмальних станів. • Наслідки неправильної діагностики: • Фармакологічна агресія: призначення ПЕП при ПНЕН може погіршити стан (наприклад, фенітоїн або прегабалін іноді підвищують частоту психогенних атак). • Прогресування справжньої патології: ігнорування кардіогенних синкопе підвищує ризик раптової серцевої смерті. • Соціальна дезадаптація: втрата прав, роботи, депресія через помилковий ярлик хронічного неврологічного захворювання. • Клінічний алгоритм дій (Take-home message): • Детальний анамнез (опис початку нападу свідками). • Аналіз відеозапису зі смартфона (предиктори ПНЕН vs ЕН). • ЕКГ у всіх випадках першого нападу (виключення аритмій). • vEEG-моніторинг у разі підозри на резистентність. • МРТ за протоколом HARNESS (для пошуку структурної причини). • Відповіді на запитання.

Врятувати життя — під силу кожному! Велика кількість громадян дізнаються про серцево-легеневу реанімацію, отримують навички та вивчають її особливості. Серцево-легенева реанімація — це складний комплекс дій, спрямований на усунення оборотних причин смерті та відновлення спонтанного кровообігу. Головний меседж ERC 2025 — «не лише відновити серце, а дати людині шанс на якісне продовження життя». Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • роль диспетчера МНС, наявності AED, поняття про оновлений ланцюг виживання • суттєві зміни у СЛР за різних обставин у дорослих • суттєві зміни у СЛР за різних обставин у дітей Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Цей комплексний практичний онлайн-курс із супроводом куратора присвячений респіраторній підтримці та механічній вентиляції. Він дає системне розуміння респіраторної фізіології та механічної вентиляції: чітку логіку прийняття рішень, алгоритми налаштування, типові помилки та клінічне мислення, необхідне для ведення пацієнтів із дихальною недостатністю. Учасники зрозуміють фізіологію дихання, навчаться розпізнавати типи дихальної недостатності, оцінювати дихання за клінічними даними, газами крові та капнографією, безпечно розпочинати механічну вентиляцію й обирати початкові параметри. Курс охоплює режими вентиляції, підбір PEEP, адаптацію вентиляції до обструктивних і рестриктивних уражень легень, відлучення від вентиляції, профілактику ускладнень, седацію, синхронізацію пацієнта з апаратом, а також технічні аспекти — зволоження, фільтри та контури. Навчання проходить поетапно: учасники переглядають матеріали, обговорюють кейси, виконують домашні завдання та закріплюють знання. Передбачені закритий чат, підтримка куратора, додаткові матеріали, онлайн Q&A-сесії з експертами та супровід менеджера. Учасники можуть отримати два сертифікати: 11 балів БПР за електронний курс після підсумкового тесту та окремо 10 балів БПР за майстер-класи (Q&A-сесії). Сертифікат видається за умови успішного проходження тестування — 70% правильних відповідей. Програма заходу • БЛОК 1. Дихання: фізіологія, порушення та клінічна оцінка • Лекція 1. Фізіологія дихання (газообмін, механіка дихання, робота дихальних м’язів, вентиляційно-перфузійні співвідношення) • Лекція 2. Патофізіологія дихання: типи дихальної недостатності (гіпоксична, гіперкапнічна, змішана, шунт, V/Q mismatch) • Лекція 3. Оцінка дихання: клініка + базові гази крові + капнографія • Q&A сесія з куратором на основі першого блоку • БЛОК 2. Механічна вентиляція: принципи, параметри налаштування та режими • Лекція 1. Механічна вентиляція: цілі, ризики, покази/протипокази • Лекція 2. Налаштування і стартові параметри • Лекція 3. Примусові режими вентиляції: по об’єму vs по тиску, гібридні режими • Лекція 4. Допоміжні режими вентиляції: PSV, CPAP - коли і як? • Q&A сесія з куратором на основі другого блоку • БЛОК 3. Стратегії ШВЛ: вентиляція по об’єму, по тиску та оптимізація PEEP • Лекція 1. Вентиляція по об’єму: покази, підводні камені, моніторинг • Лекція 2. Вентиляція по тиску: покази, підводні камені, моніторинг • Лекція 3. PEEP: користь і шкода, підбір оптимального рівня • Q&A сесія з куратором на основі третього блоку • БЛОК 4. ШВЛ при різних типах ураження легень та відлучення від вентиляції • Лекція 1. Обструкція (COPD, астма) - особливості налаштувань • Лекція 2. Рестрикція (ARDS, пневмонія, фіброз) - стратегії вентиляції • Лекція 3. Критерії готовності до відлучення • Лекція 4: Стратегії weaning та профілактика реінтубації • Q&A сесія з куратором на основі четвертого блоку • БЛОК 5. Безпека механічної вентиляції: ускладнення, седація та профілактика проблем • Лекція 1. Ускладнення ШВЛ: баротравма, волюмотравма, ателектаз, вентиляційна асоційована пневмонія • Лекція 2. Седація та синхронізація з апаратом • Лекція 3. Зволоження, фільтри, контури - профілактика проблем • Q&A сесія з куратором на основі пʼятого блоку • БОНУСНИЙ БЛОК. Розширені стратегії ШВЛ та особливості у дітей • Лекція 1. Рекруітмент-маневр та як його виконувати? • Лекція 2. Транспульмональний тиск: як і коли оцінювати • Лекція 3. Основні принципи ШВЛ у дітей • Q&A сесія з куратором на основі бонусного блоку Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Захід призначений для медичних працівників первинної ланки, які бажають вдосконалити свої навички у роботі з одним з найскладніших аспектів дитячого здоров’я — опозиційно-викличним розладом. В рамках заходу учасники отримають систематизовані рекомендації для ефективної діагностики та роботи з дітьми, які мають ознаки цього розладу. Програма включає практичні інструменти для виявлення перших симптомів, розбір найбільш типових помилок на етапі первинної консультації та методи побудови довірливих стосунків з батьками. Цей захід дасть можливість педіатрам та сімейним лікарям стати більш впевненими у своїх діях і прийнятті рішень, а також розвинути навички комунікації з батьками для забезпечення найкращих результатів лікування. Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • Як відрізнити вікову норму впертості від ранніх проявів ОВР? • Коли поведінка дитини стає не просто “складною”, а такою, що потребує професійного втручання? • Які типові помилки на первинному прийомі можуть призвести до хибної інтерпретації симптомів? • Що має насторожити лікаря: інтенсивність, частота чи контекст поведінки? • Як розмова з батьками може вплинути на якість діагностичного рішення? • У яких випадках педіатру чи сімейному лікарю варто скерувати дитину до дитячого психіатра без зволікань? • Чи завжди агресивність і виклик — це про ОВР, чи може йтися про інші розлади? • Як впливає сімейний стиль взаємодії на формування та перебіг опозиційної поведінки? Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Навіть під час рутинного стоматологічного прийому може розвинутись невідкладний стан, тому важливо вміти діяти швидко, чітко та за алгоритмом. На цьому заході ви розберете практичні алгоритми дій при непритомності, анафілаксії, гіпоглікемії, гіпертензивному кризі, гострих серцево-судинних і респіраторних станах, а також відпрацюєте принципи командної взаємодії в критичних ситуаціях. Після навчання ви зможете впевнено надавати невідкладну допомогу, мінімізувати ризики для пацієнта та налагоджувати командну роботу під час екстрених ситуацій у стоматологічному кабінеті. • Основи гемодинаміки та робота серцево-судинної системи. • Як серце, судини та об’єм циркулюючої крові забезпечують перфузію органів. • Серцевий викид, ЧСС, ударний об’єм, артеріальний тиск, переднавантаження, скоротливість і судинний опір. • Вплив болю, страху, положення стоматологічного крісла, місцевих анестетиків і вазоконстрикторів на гемодинаміку. • Раптова зупинка кровообігу та серцево-легенева реанімація. • Розпізнавання зупинки кровообігу. • Оцінка свідомості й дихання, виклик 103/112. • Компресії грудної клітки, вентиляція 30:2. • Застосування автоматичного зовнішнього дефібрилятора та розподіл ролей у стоматологічній команді. • Вазовагальне синкопе. • Механізм розвитку непритомності: провокувальні фактори, клінічні ознаки, положення пацієнта. • Алгоритм допомоги та диференціація синкопе від гіпоглікемії, судом і зупинки кровообігу. • Гострі серцево-судинні та неврологічні стани. • Гіпертензивний криз, гострий коронарний синдром та інфаркт міокарда, гостре порушення мозкового кровообігу. • Основні симптоми, «червоні прапорці», первинна допомога та показання до негайного виклику ЕМД. • Алергічні та респіраторні невідкладні стани. • Алергічні реакції, кропив’янка, ангіоневротичний набряк, анафілаксія, бронхоспазм і напад бронхіальної астми. • Розпізнавання загрози дихальним шляхам, застосування внутрішньом’язового адреналіну, кисню та бронходилататорів. • Універсальний алгоритм дій стоматологічної команди. • Припинення процедури, звільнення ротової порожнини. • Виклик допомоги, ABCDE, моніторинг, правильне положення пацієнта. • Використання невідкладної аптечки та передача пацієнта бригаді ЕМД. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Нові практичні настанови Американського товариства анестезіологів (ASA) 2026 року щодо періопераційного знеболення формують новий стандарт мультимодального підходу, де ключовим стає не лише контроль болю, а і якість післяопераційного відновлення, мінімізація опіоїдного навантаження та прискорення функціональної реабілітації пацієнта. Актуальність проблеми пояснюється тим, що, попри розвиток регіонарної анестезії та сучасних анальгетичних стратегій, значна частина пацієнтів повідомляє про біль середньої або високої інтенсивності після операцій. На цьому заході ви розберете головні оновлення ASA 2026, сучасну логіку мультимодального періопераційного знеболення та роль регіонарної анестезії у покращенні післяопераційного відновлення. Ви детально розглянете фасціальні блокади у кардіоторакальній, абдомінальній та мамологічній хірургії, а також сучасні підходи до стратегії opioid-sparing. Ви дізнаєтеся, як інтегрувати ці рекомендації у вашу клінічну практику й адаптувати їх до різних категорій пацієнтів, зокрема педіатричних. Після навчання ви зможете краще орієнтуватися в сучасних доказових підходах до періопераційного знеболення, оцінювати ефективність регіонарних методик, а також раціонально комбінувати системні та локальні анальгетичні стратегії. • Вступ та актуальність • Статистика: чому 75% пацієнтів досі відчувають біль середньої та високої інтенсивності. • Наслідки неадекватного знеболення: стрес-відповідь та ризики хронізації болю. • Огляд настанов ASA 2026: методологія і мета документа. • Регіонарна анестезія як частина мультимодальної стратегії • Роль блокад у прискоренні функціонального відновлення пацієнта. • Чому фокус саме на регіонарних методах та інфільтрації рани. • Комбінування з системними ненаркотичними анальгетиками. • Практичне застосування: блокади фасціальних просторів • Кардіоторакальна хірургія: ефективність при відкритих втручаннях (лобектомія, АКШ, заміна клапанів), специфіка блоків: Erector Spinae (ESP), парастернальні та зубчасті блоки. • Абдомінальна хірургія: застосування при відкритих та малоінвазивних операціях, доказова база для TAP-блоку та Quadratus Lumborum (QLB). • Мастектомія: рекомендації щодо фасціальних і паравертебральних блокад. • Особливості в педіатричній практиці • Сильні рекомендації для дитячої кардіохірургії. • Використання блокад при відкритих грижосіченнях у дітей. • Клінічне оцінювання результатів та висновки • Як інтерпретувати послаблення болю: що таке MCID і чому 1 бал – це важливо. • Зменшення споживання опіоїдів як стратегічна мета. • Обмеження поточної доказової бази та майбутні напрями досліджень. • Q&A

✅ Сертифікат з балами БПР ✅ Відповіді на усі питання по темі Електронний навчальний курс Для отримання сертифікату із балами БПР обов'язково заповнити анкету із тестовими запитаннями. Програма заходу • Анатомія верхнього моляра та MB2 — 10 хв. • Морфологія верхніх молярів • Мезіобукальна система каналів • Де найчастіше ховається MB2 • Доступ до системи каналів — 20 хв. • Доступ до верхньої «6-ки» • Збереження анатомічних орієнтирів • Помилки при формуванні доступу • Пошук MB2 та MB3 — 20 хв. • Клінічні орієнтири пошуку • Робота зі збільшенням • Рентгенологічна діагностика каналів • Інструментальна обробка MB2 та складних каналів — 20 хв. • Обробка MB2 та MB3 • Вузькі й облітеровані канали • Інструменти для складної анатомії • Ускладнення та типові помилки — 25 хв. • Блокування каналу • Сходинки та перфорації • Як запобігати ускладненням • Клінічні кейси — 25 хв. • Верхні 6-ті та 7-мі зуби • Пошук, обробка та пломбування • Тестування — 10 тестових завдань, мінімум 75% правильних відповідей, на виконання кожного завдання дається 2 хвилини. • Тривалість заходу – 2 астрономічні години • 3 академічні години Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Постін’єкційні ускладнення можуть трапитися будь-коли, навіть після звичних маніпуляцій, що відпрацьовані до автоматизму. Медична сестра має чітко оцінити стан пацієнта, адже вона відіграє основну роль у ранньому виявленні патологічних змін. Несвоєчасне розпізнавання ускладнень може призводити до розвитку локальних і системних процесів, що потребують тривалого лікування або хірургічного втручання. На цьому заході ви проаналізуєте основні причини виникнення постін’єкційних ускладнень, їхню класифікацію та ранні клінічні ознаки. Ви засвоїте алгоритми дій у разі виявлення патологічних змін, зокрема оцінювання симптомів, первинне реагування та подальшу маршрутизацію пацієнта. Окрім цього, ви детально розглянете найбільш поширені ускладнення, як-от гематома, інфільтрат, абсцес, некроз тканин та ушкодження периферичних нервів, а також сучасні підходи до їх профілактики. Після навчання ви зможете своєчасно ідентифікувати постінʼєкційні ускладнення та запобігати розвитку тяжких наслідків. • Актуальність постін’єкційних ускладнень та роль медичної сестри у підтриманні безпеки пацієнта. • Класифікація та основні причини виникнення постін’єкційних ускладнень. • Ранні клінічні ознаки ускладнень: як вчасно розпізнати патологічні зміни. • Тактика дій медичної сестри у разі ускладнень: алгоритми та практичні рішення. • Найпоширеніші ускладнення (гематома, інфільтрат, абсцес, некроз, ушкодження нерва): особливості ведення. • Профілактика постін’єкційних ускладнень відповідно до сучасних стандартів. • Відповіді на запитання.

Курс надасть лікарям практичні знання щодо основ введення прикорму, принципів чуйного годування та методів роботи з дітьми, які мають алергію на білок коров'ячого молока. Ви дізнаєтесь про підхід до неофобії та вибірковості у харчуванні, як допомагти дітям поступово освоювати нові продукти та зберігати позитивне ставлення до їжі. Курс стане цінним ресурсом для педіатрів і сімейних лікарів, які прагнуть надати батькам обґрунтовані рекомендації та підтримати дітей у формуванні здорових харчових звичок із самого початку. Основні принципи введення прикорму та групи продуктів. Формування здорових харчових звичок у дітей різного віку. Тактику ведення дітей з алергією на білок коров’ячого молока (АБКМ) під час введення прикорму. Розпізнавання неофобії та порушень харчової поведінки у дітей. Навчання у власному темпі у зручний час, доступ до лекцій протягом 1 року, додаткові навчальні матеріали, сертифікат із балами БПР. Програма заходу • Лекція 1. Основи прикорму та його види. Коли та як починаємо • Лекція 2. Групи продуктів. Суперфуди • Лекція 3. Як батькам формувати здорові харчові звички • Лекція 4. Чуйне годування дітей без порушення нейророзвитку • Лекція 5. Молочні продукти та прикорм у дітей з АБКМ. Тактика ведення раціону • Лекція 6. Здорові діти та вибірковість харчування. Неофобія чи вже порушення харчових звичок Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Міастенія є одним із найбільш складних для діагностики автоімунних неврологічних захворювань, оскільки її клінічні прояви можуть імітувати інші патологічні стани: від інсульту й ендокринних порушень до психоемоційного виснаження чи хронічної втоми. Важливо опанувати сучасні підходи до діагностики, щоб своєчасно розпізнати недугу і запобігти розвитку життєво небезпечних ускладнень, зокрема міастенічного кризу, а також забезпечити пацієнту стабільний контроль симптомів і належну якість життя. Особливе значення у веденні хворих з міастенією має призначення препаратів-тригерів, зокрема певних антибіотиків, β-блокаторів, магнію чи інших засобів, здатних провокувати загострення. На цьому заході ви дізнаєтеся про патогенез міастенії, клінічні особливості й алгоритми діагностики. Ви розглянете її клінічні прояви, шкали оцінювання тяжкості стану (QMG, MG-ADL, FSS), роль визначення антитіл, електроміографії та візуалізації тимусу. Крім того, ви розберете сучасну терапевтичну стратегію: симптоматичне лікування, імуносупресивну терапію, використання біологічних препаратів, плазмаферез, внутрішньовенний імуноглобулін і тимектомію. Ви дізнаєтеся, як діяти у разі загострень, кризових станів та складних клінічних ситуацій, зокрема вагітності й підготовки до оперативних втручань. Після навчання ви зможете впевнено проводити діагностику міастенії, правильно оцінювати ризики загострення, підбирати ефективну терапію та організовувати довготривалий супровід пацієнта. • Актуальність міастенії. Сучасні уявлення про етіологію та патогенез. • Клінічна діагностика: типові симптоми, проби, класифікація MGFA. • Сучасні шкали й опитувальники в менеджменті пацієнтів з міастенією (алгоритми застосування шкал QMG, MG- ADL, FSS). • Параклінічна діагностика: діагностична й практична роль антитіла, ЕМГ, візуалізація тимусу. • Диференційна діагностика з іншими нервово-м’язовими хворобами. • Сучасна парадигма та практичні алгоритми лікування міастенії: • симптоматична терапія; • хворобо-модифікувальне лікування (імуносупресанти, біологічні препарати); • короткострокова терапія (роль плазмаферезу та внутрішньовенного імуноглобуліну); • хірургічне втручання (тимектомія). • Менеджмент загострень та криз. • Довгострокове ведення пацієнта: моніторинг, профілактика, особливі стани. • Клінічні кейси. • Відповіді на запитання.

Електронний навчальний курс «Антидепресанти на первинній ланці» 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ «Антидепресанти — тема, яку й досі оточують міфи як серед пацієнтів, так і серед медиків. Часто лікарі первинної ланки уникають їх призначення, втрачаючи дорогоцінний час. Але ж саме вони найчастіше бачать пацієнта першими та користуються його довірою. Запрошуємо на вебінар, під час якого розглянемо: чому антидепресанти лікують, а не маскують симптоми; найпоширеніші міфи, які заважають пацієнтам і лікарям; основні групи антидепресантів, що реально використовуються в практиці сімейного лікаря; побічні ефекти та взаємодії з іншими препаратами (кардіо-, антибіотики тощо); практичні поради — коли починати, як коригувати дозу, коли змінювати молекулу; як пояснити пацієнтові потребу в лікуванні та сформувати прихильність до терапії. Цей захід — для тих, хто хоче впевнено та без страху використовувати антидепресанти у рутинній практиці, розуміти їх механізми дії та розширені покази — від депресії до хронічного болю чи безсоння. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center