Електронні навчальні курси БПР — 2026

Сучасна анестезіологія вимагає глибокого розуміння церебральної фізіології, оскільки пацієнти з ураженням центральної нервової системи та складною коморбідністю становлять значну частину надходжень до відділень інтенсивної терапії. Контроль перфузії мозку, управління внутрішньочерепним тиском, вплив анестетиків на нейрональну активність і забезпечення нейропротекції безпосередньо визначають результати лікування. На цьому заході ви розглянете основні механізми нейрофізіології та їхнє клінічне значення. Ви засвоїте алгоритми ведення пацієнтів з внутрішньочерепною гіпертензією, нейротравмою, цереброваскулярною патологією та пухлинами головного мозку, а також особливості анестезіологічного забезпечення при нейродегенеративних захворюваннях, судомних станах, вегетативних розладах та орфанних патологіях. Після навчання ви зможете застосовувати нейропротективні стратегії у вашій практиці, підвищити рівень анестезіологічного забезпечення та впевнено працювати з пацієнтами найвищого рівня складності. • Фундамент нейрофізіології: авторегуляція, перфузія та вплив анестетиків на мозок. • Внутрішньочерепна гіпертензія: критичні чинники та алгоритми зниження ВЧТ. • Нейроонкологія: специфіка менеджменту пацієнтів з пухлинами ГМ. • Вегетативні стани і трансплантологія: від коми до діагностики смерті мозку. • Цереброваскулярна патологія: ішемічний інсульт та рідкісні патології (Моямоя). • Нейротравма: сучасні стандарти анестезіологічного забезпечення при ЧМТ. • Орфанні та вроджені аномалії: анестезія при вроджених аномаліях розвитку мозкових структур, методи передопераційного оцінювання, ведення пацієнта й післяопераційного догляду. • Нейродегенерація та судоми: ведення пацієнтів з хворобами Паркінсона й Альцгеймера та епістатусом. • Нейроофтальмологія: як запобігти втраті зору в періопераційному періоді. • Інтенсивна терапія та командна робота: підготовка, реабілітація та ведення, командна взаємодія у питаннях лікування. • Відповіді на запитання учасників.

Функціональні порушення голосу – одна з найпоширеніших причин звернення пацієнтів різного віку. Несвоєчасне розпізнавання дисфонії та фонастенії, помилки в інтерпретації симптомів і виборі тактики ведення призводять до хронізації процесу, зниження ефективності лікування та підвищення ризику розвитку органічних змін голосових складок. Такі зміни значно складніше піддаються терапії або навіть можуть стати незворотними. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до діагностики та лікування функціональних дисфоній. Ви розберете основні відмінності між гіпотонусною дисфонією, фонастенією, функціональною афонією та паретичними формами, а також принципи оцінювання ускладнених станів. Окрім цього, ви дізнаєтеся про роль фонопедичної корекції на прикладі практичних вправ і методик, що застосовуються у відновленні голосу. Після навчання ви зможете орієнтуватись у діагностиці функціональних порушень голосу, своєчасно визначати показання до фонопедичної терапії та ефективно інтегрувати міждисциплінарний підхід у клінічну практику. Це дасть змогу оптимізувати процес реабілітації, скоротити тривалість відновлення голосу та підвищити якість медичної допомоги. • Клініка, діагностика та лікування функціональних дисфоній: • у чому різниця між гіпотонусною дисфонією, фонастенією та функціональною афонією; • паретична дисфонія як різновид гіпотонусної. • Ускладнення функціональних дисфоній: • функціональні; • органічні. • Введення у фонопедію: • основні напрями роботи фонопеда; • фонопедична корекція окремих нозологій функціональних дисфоній (гіпотонусної, паретичної, фонастенії, афонії); • фонопедична корекція ускладнених форм функціональних дисфоній (гіпертонус вестибулярних складок, вузлики тощо). • Відповіді на запитання

Точність інтерпретації КТ при травмі черевної порожнини – ключ до своєчасної діагностики, правильного вибору тактики лікування та запобігання пропущеним ушкодженням. Сучасна комп’ютерна томографія дозволяє не лише виявити ушкодження паренхіматозних органів, а й оцінити активну кровотечу, пошкодження судин, брижі та порожнистих органів. У ситуаціях політравми, коли клінічна картина може бути неспецифічною, саме КТ стає вирішальним методом для швидкого та точного визначення характеру травми. Лікар повинен володіти чітким алгоритмом аналізу КТ, розуміти особливості контрастування та мислити одночасно як радіолог і клініцист. Цей майстер-клас допоможе вам: ✅ Оволодіти сучасними підходами до виконання та інтерпретації КТ при травмі органів черевної порожнини; ✅ Навчитися розпізнавати КТ-ознаки ушкодження печінки, селезінки, підшлункової залози, нирок і брижі; ✅ Виявляти ознаки активної кровотечі, гематом та мінімальних травматичних змін; ✅ Уникати типових помилок інтерпретації КТ у пацієнтів із травмою. Ключові особливості: Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • Критерії оцінки органів черевної порожнини на КТ – алгоритм аналізу дослідження, роль фаз контрастування, оцінка паренхіматозних органів, судин, брижі та наявності вільної рідини. • Диференційну діагностику травматичних змін на КТ – як відрізнити гематому від активної екстравазації контрасту, посттравматичні зміни від варіантів норми або хронічної патології. • Типові пастки інтерпретації КТ при травмі – коли підозрювати ушкодження порожнистих органів, які непрямі ознаки вказують на травму брижі, та в яких випадках необхідне повторне КТ або додаткові методи візуалізації. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Повторні втрати вагітності – це не просто трагічна випадковість. Важливо розуміти роль тромбофілій у кожному випадку, щоб виявити закономірність і приймати рішення на науковій основі. Якщо помітити приховані ризики, можна обґрунтовано спланувати ведення вагітності, провести ефективну профілактику й уникнути ускладнень. На цьому заході ви дізнаєтеся більше про тромбофілії, їхні лабораторні маркери й динаміку подій у материнсько-плодовій системі. Ви навчитеся правильно оцінювати тромботичний ризик, диференціювати критеріальний та некритеріальний антифосфоліпідний синдром, зважати на сімейний анамнез і спадкові тромбофілії, а також вирішувати питання антитромботичної профілактики індивідуально для кожної пацієнтки. Після навчання під керівництвом провідної спеціалістки з тромбофілій в Україні ви зможете впевнено планувати ведення вагітності навіть у найскладніших випадках. • Тромбофілії: причинно-наслідковий зв'язок та правильність висновків • Динаміка подій у материнсько-плодовій комунікації • Вплив гемостазу на навколоімплантаційні події та ранню вагітність • Лабораторні ознаки тромбофілії • Системи оцінювання тромботичного ризику • Критерійні та некритерійні антифосфоліпідні антитіла • Вроджені тромбофілії та сімейна історія • Антитромботична профілактика – всім? • Сесія відповідей на запитання

У повсякденній практиці саме медична сестра першою контактує з пацієнтом, бере участь у зборі анамнезу, здійснює інформування щодо шляхів передачі ВІЛ, спростовує поширені міфи, а також формує довірливу атмосферу для обговорення чутливих питань. Від рівня її професійної підготовки залежить своєчасність направлення на тестування, коректність дій при підозрі на інфікування та якість подальшого супроводу пацієнта. Окремого значення набувають питання формування прихильності до антиретровірусної терапії, підтримки пацієнта на етапі початку лікування та забезпечення інфекційної безпеки медичного персоналу. Медична сестра повинна володіти чіткими алгоритмами дій у разі професійного контакту з біологічними рідинами, знати принципи постконтактної профілактики та дотримуватися стандартів універсальних запобіжних заходів. Водночас проблема стигматизації людей, які живуть з ВІЛ, залишається актуальною. Професійна комунікація без упереджень і дискримінації є невід’ємною складовою якісної медичної допомоги та етичної практики. Майстер-клас спрямований на оновлення знань відповідно до сучасних клінічних підходів, формування чітких алгоритмів професійної поведінки та підвищення ролі медичної сестри як активної учасниці системи раннього виявлення, лікування та профілактики ВІЛ-інфекції. • Вступ: актуальність теми в Україні. • Роль медичної сестри у виявленні пацієнтів з ВІЛ-інфекцією. • ВІЛ-інфекція: зміни, які виникають в організмі, спричинені вірусом. • Шляхи передавання та міфи. • Алгоритм дій медичної сестри у разі підозри на ВІЛ: коли варто рекомендувати тестування. • Супровід пацієнта: початок лікування і формування прихильності до терапії. • Професійна безпека медичної сестри. • Комунікація без стигми. • Відповіді на запитання.

Майстер-клас: аутизм у дорослих — розпізнати, зрозуміти, підтримати 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Останніми роками зростає кількість пацієнтів, яким діагноз аутизму встановлюють уже в дорослому віці — часто після багатьох років безуспішного лікування тривоги чи депресії. Майстер-клас створений для лікарів первинної ланки, психіатрів, психологів і всіх фахівців, які працюють із дорослими пацієнтами. Головна мета — навчитися розпізнавати аутизм у дорослих і діяти професійно, з повагою до нейрорізноманіття. На заході йтиметься про аутизм як спектр (сучасне розуміння та зміни в DSM-5 / ICD-11), типові прояви в дорослих (соціальна комунікація, сенсорна чутливість, мислення, емоційна регуляція), причини недіагностованості в дитинстві (камуфляж і адаптація), а також диференційну діагностику та «червоні прапорці» для лікаря первинної ланки. Після проходження майстер-класу ви зможете розпізнавати аутизм у дорослого пацієнта під час звичайного прийому, отримати алгоритм дій від первинної підозри до подальшої маршрутизації та дізнатися, як делікатно й етично говорити з пацієнтом про можливу діагностику, формуючи командний підхід і підтримуючи нейрорізноманіття. 👉 Progress — коли знання працюють на практику. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Патології вуздечок у дітей є поширеною, але недооціненою причиною функціональних порушень у ранньому віці. Анкілоглосія та атипове прикріплення вуздечки можуть впливати на грудне вигодовування, формування мовлення, артикуляцію, розвиток прикусу й результати ортодонтичного лікування. Водночас у клінічній практиці нерідко трапляються як гіподіагностика клінічно значущих випадків, так і необґрунтовані хірургічні втручання без чітких показань. На цьому заході ви навчитесь оцінювати патології вуздечки у дітей і визначати обґрунтовану тактику ведення пацієнта. Ви розглянете анатомію та фізіологію вуздечок язика й губи, сучасні класифікації анкілоглосії та типові діагностичні помилки на етапі прийняття клінічного рішення. Також ви знатимете чіткі показання до пластики: труднощі грудного вигодовування, порушення мовлення, ортодонтичні проблеми й повторні невдалі втручання. Крім цього, ви опануєте сучасні хірургічні техніки (френулотомію, френулектомію, френулопластику) та особливості періопераційного ведення пацієнтів. Після навчання ви зможете впевнено проводити клінічне оцінювання патологій вуздечок у дітей, визначати показання до втручання, обирати оптимальну техніку лікування та організовувати повноцінний супровід пацієнта. • Анатомія та фізіологія вуздечок у дітей. • Особливості вуздечки язика та губи, вікові норми й варіанти розвитку. • Класифікація патологій вуздечок. • Основні типи анкілоглосії та аномалій вуздечки верхньої губи, сучасні підходи до діагностики. • Типові пастки клінічного мислення на етапі ухвалення рішення про втручання. • Клінічні показання до пластики. • Функціональні порушення (грудне вигодовування, мовлення, ортодонтичні проблеми) як ключ до прийняття рішення. • Стани, що клінічно нагадують патологію вуздечки, але не є показанням до пластики. • Клінічні кейси та чекліст самоперевірки перед призначенням пластики. • Мультидисциплінарний підхід. • Роль педіатра, логопеда, стоматолога й хірурга у веденні пацієнта. • Техніка виконання хірургічного втручання. • Френулотомія, френулектомія, френулопластика: показання до кожної техніки. • Порівняння інструментів: скальпель vs лазер. • Переваги, недоліки, клінічні результати й післяопераційний період. • Післяопераційний супровід та реабілітація. • Вправи, робота з логопедом, профілактика рецидивів. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

УЗД часто стає першим методом, який дозволяє виявити новоутворення нирок, сечового міхура чи передміхурової залози. Правильна інтерпретація ультразвукових знахідок визначає подальшу тактику: коли достатньо динамічного спостереження, коли необхідне дообстеження, а коли пацієнта слід невідкладно направити до онкоуролога. Недостатнє знання ультразвукової семіотики, можливостей доплерографії, еластографії, CEUS, мультипараметричного УЗД та сучасних підходів до оцінки утворень може призводити до пропуску злоякісних процесів, неправильної інтерпретації кістозних і солідних змін, необґрунтованих інвазивних втручань або, навпаки, небезпечного відтермінування лікування. На цьому заході ви навчитеся впевнено оцінювати ультразвукові ознаки найпоширеніших онкоурологічних захворювань, проводити диференційну діагностику утворень нирок, сечового міхура та передміхурової залози, інтерпретувати складні клінічні випадки та визначати подальший маршрут пацієнта. Ви розберете практичні можливості CEUS, еластографії, мультипараметричного УЗД і Fusion-біопсії, дізнаєтеся, коли використовувати додаткові методи візуалізації, як оцінювати результати лікування та уникати типових діагностичних помилок. Після навчання ви зможете обґрунтовано оцінювати утворення нирок, визначати ультразвукові ознаки злоякісного потенціалу, правильно оцінювати внутрішньоміхурові утворення й зміни передміхурової залози, співставляти результати УЗД із даними mpMRI та лабораторних досліджень, а також приймати обґрунтовані рішення щодо подальшого обстеження, біопсії, направлення до профільного спеціаліста або динамічного спостереження. • Роль ультразвукової діагностики в сучасній онкоурології. Можливості та обмеження методу при виявленні пухлин нирок, сечового міхура та передміхурової залози. • Ультразвукова семіотика пухлин нирок: солідні та кістозні утворення, ангіоміоліпоми, складні кісти, ознаки злоякісного потенціалу. • Диференціальна діагностика фокальних утворень нирок: пухлина, кіста, псевдопухлина, запальні зміни, післяопераційні зміни. • Можливості доплерографії, еластографії та CEUS у характеристиці ниркових утворень. УЗ-навігація біопсії пухлин нирки. • Ультразвукова діагностика пухлин сечового міхура: папілярні утворення, інфільтративні зміни стінки, пухлини в ділянці трикутника та шийки сечового міхура. • Диференціальна діагностика внутрішньоміхурових утворень: пухлина, згусток крові, камінь, запальні та післяопераційні зміни. • Ультразвукова оцінка передміхурової залози при підозрі на онкопроцес: периферична та транзиторна зони, підозрілі вогнищеві зміни, ознаки екстракапсулярного поширення. • Мультипараметричне УЗД простати: B-mode, доплерографія, еластографія, 3D-реконструкція. Кореляція УЗД з mpMRI та PI-RADS. • MRI/US Fusion-біопсія передміхурової залози: принципи, показання, технічні особливості, типові помилки та клінічне значення. • УЗ-контроль після оперативного, променевого та малоінвазивного лікування онкоурологічних захворювань. • Розгляд клінічних кейсів пухлин нирок, сечового міхура та простати з демонстрацією ультразвукових зображень. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Диференціювати резистентну диплопію міастенічного генезу від інших причин окорухових розладів. 2. Визначати критерії відбору пацієнтів для проведення локальної ін’єкційної терапії при неефективності стандартних схем лікування. 3. Розробляти протокол процедури: вибір препарату, розрахунок дози, ідентифікація цільових екстраокулярних м’язів. 4. Застосовувати техніку проведення ін’єкцій в окорухові м’язи під контролем. 5. Прогнозувати та вести потенційні ускладнення, зокрема птоз або гіперкорекцію. 6. Оцінювати динаміку клінічного стану та визначати необхідність повторних втручань. 7. Інтегрувати метод в комплексну терапевтичну стратегію пацієнта з генералізованою міастенією. Питання, що розглядаються: • Які патофізіологічні механізми зумовлюють розвиток ізольованої резистентної диплопії у пацієнтів з генералізованою міастенією? • Які об’єктивні критерії дозволяють класифікувати диплопію як рефрактерну до стандартної імуносупресивної та симптоматичної терапії? • Який алгоритм вибору цільового екстраокулярного м’яза для ін’єкції та які методи його точної локалізації застосовуються? • Які препарати для локальних ін’єкцій (наприклад, ботулотоксин типу А) є препаратами вибору, та які протоколи їх дозування є найбільш обґрунтованими? • Як співвідноситься ефективність локальної терапії з системним лікуванням міастенії та чи впливає вона на загальний перебіг захворювання? • Які короткострокові та довгострокові побічні ефекти та ускладнення характерні для даної процедури? • Якою є доказова база щодо довготривалої ефективності та безпеки повторних локальних ін’єкцій при міастенічній диплопії? Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс «Розлад харчової поведінки у дорослих» 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ «Розлади харчової поведінки дедалі частіше трапляються не лише серед підлітків, а й серед дорослих пацієнтів та потребують комплексного медичного підходу. Захід спрямований на те, щоб допомогти лікарям краще розпізнавати ці стани, оцінювати їхній вплив на фізичне й психічне здоров’я та діяти відповідно до сучасних клінічних алгоритмів. Мета заходу — надати лікарям чіткий алгоритм розпізнавання, діагностики та командного ведення пацієнтів із РХП. Учасники отримають розуміння послідовності діагностичних кроків, навчаться визначати типові поведінкові та клінічні маркери розладів, а також застосовувати практичні рекомендації для безпечного коригування харчування. 👉 Progress — коли знання працюють на практику. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Ахондроплазія є найпоширенішою формою скелетної дисплазії та супроводжується комплексом ортопедичних, неврологічних, педіатричних і системних ускладнень. Обмежений практичний досвід більшості лікарів у роботі з такими пацієнтами зумовлює ризики пізньої діагностики ускладнень, фрагментарного спостереження та неузгоджених клінічних рішень. Це може негативно впливати як на прогноз, так і на якість життя пацієнтів та їхніх родин. На цьому заході ви дізнаєтеся про генетичні механізми розвитку ахондроплазії, фенотипові особливості перебігу, позаскелетні ускладнення, а також принципи ранньої та диференційної діагностики. Ви навчитеся координувати пацієнтів між лікарями різних спеціальностей і знатимете роль кожного фахівця у довготривалому менеджменті хворого. Після навчання ви будете приймати обґрунтовані клінічні рішення щодо ведення людей з ахондроплазією, своєчасно виявляти ускладнення та будувати ефективну взаємодію з пацієнтом. • 1. Етіологія та патогенез ахондроплазії • Генетичні причини розвитку захворювання. • Молекулярно-генетичні механізми порушення росту кісткової тканини. • Роль мутацій FGFR3 у формуванні клінічного фенотипу. • 2. Клінічна картина й фенотипові особливості • Основні клінічні прояви ахондроплазії у дітей та дорослих. • Характерні фенотипові ознаки, вікові особливості перебігу, варіабельність клінічних форм. • 3. Позаскелетні ускладнення й мультисистемні прояви • Неврологічні, респіраторні, отоларингологічні та інші системні ускладнення. • Ризики компресивних синдромів, апное, порушень розвитку. • 4. Рання та диференційна діагностика • Ранні клінічні й інструментальні маркери захворювання. • Алгоритм диференційної діагностики з іншими скелетними дисплазіями та синдромальними станами. • 5. Алгоритм діагностики та генетичне підтвердження • Покрокова тактика обстеження пацієнта: клінічний огляд, візуалізаційні методи, показання до молекулярно-генетичного тестування й інтерпретація результатів. • 6. Принципи мультидисциплінарного ведення пацієнтів відповідно до сучасних рекомендацій • Спостереження, профілактика ускладнень, роль педіатра, генетика, ортопеда, невролога та інших спеціалістів. • 7. Огляд сучасних терапевтичних стратегій та клінічних рекомендацій • Традиційне симптоматичне лікування й сучасні терапевтичні стратегії. • Аналіз клінічних випадків з практики, обговорення прийняття клінічних рішень. • 8. Відповіді на запитання учасників

Часті позиви, нетримання сечі – ці симптоми значно погіршують якість життя пацієнток. Але часто вони залишаються недіагностованими або неправильно інтерпретованими. На цьому майстер-класі ви навчитеся виявляти ранні ознаки гіперактивного сечового міхура у жінок, дітей і підлітків, диференціювати його від інших урологічних, гінекологічних та неврологічних станів. Ви освоїте консервативні, фізіотерапевтичні й поведінкові стратегії лікування, ознайомитеся з фармакологічними підходами та інноваційними рішеннями: нейромодуляція, рефлексотерапія. Засвоїте сучасні протоколи та зможете одразу застосовувати їх на практиці. Після навчання ви зможете точно діагностувати гіперактивний сечовий міхур, підвищити ефективність терапії та здобути довіру пацієнток, адже завдяки вам вони більше не потраплять до замкненого кола безрезультатних консультацій. • Онлайн-майстер-клас Левицької Алли "Гіперактивний сечовий міхур у жінок: практичні інструменти для лікаря", у межах якого розглянемо: • суть проблеми гіперактивного сечового міхура, її поширеність та вплив на якість життя; • анатомію та фізіологію сечового міхура (нормальна функція та механізми контролю сечовипускання); • консервативні методи лікування (поведінкові й фізіотерапевтичні стратегії, роль психотерапії та реабілітації); • медикаментозні та немедикаментозні підходи, фармакотерапія: огляд сучасних можливостей та інноваційні методи (нейромодуляція, рефлексотерапія); • огляд нового протоколу лікування: основні положення та алгоритми, практичне застосування для лікарів різних спеціальностей. • Відповіді на запитання учасників.

Після мастектомії не існує універсальної реконструктивної тактики: вибір залежить від анатомічних особливостей пацієнтки, характеристик пухлини, стану покривних тканин і плану променевої терапії. На цьому заході ви розберете алгоритм вибору реконструкції, підбір імпланта та його покриття, показання до використання сіток, а також особливості планування операції при птозі, асиметрії та майбутній променевій терапії. Після навчання ви зможете впевнено обирати тип мастектомії та реконструктивну тактику для конкретної пацієнтки, поєднуючи онкологічну безпеку з прогнозованим результатом. • Види та типи мастектомій. Доказова база щодо безпечності NSM та SSM. • Класифікація BTCC за Rancati: практичні рекомендації. • Алгоритм вибору реконструкції за М. Nava. • Вибір типу імплантів та їх покриття. Показання до використання сіток. • Тактика при плануванні променевої терапії. • Залишкова тканина молочної залози після мастектомії: зони найчастішої локалізації, допустимий обсяг залишкової тканини, огляд сучасної наукової літератури. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Порушення навичок харчування у дітей раннього віку є поширеною проблемою первинної ланки. За труднощами під час грудного вигодовування, відмовою від текстур, вибірковістю в їжі або тривалим процесом годування нерідко стоять сенсомоторні, когнітивні чи регуляторні порушення, що залишаються поза увагою на початковому етапі. Харчування є не лише нутритивним показником, а інтегрованою функціональною навичкою, яка відображає стан нервової системи, рівень сенсорної інтеграції, орофаціальної моторики і здатність дитини адаптуватися до середовища. На заході ви зможете систематизувати сучасний ерготерапевтичний підхід до формування навичок харчування як складної інтегрованої функції, що формується на перетині моторики, сенсорики, когніції та впливу факторів середовища та контексту • Харчування як функціональна та соціальна навичка в ерготерапії. Взаємодія моторних, сенсорних і когнітивних процесів та їх вплив на участь дитини в харчуванні. Культурні та сімейні особливості. • Моторні основи ефективного харчування. Етапи формування моторних компонентів. • Вплив сенсорних та когнітивних факторів на формування харчової поведінки. Гіпер- та гіпосенситивність як причина труднощів. Увага, саморегуляція та готовність до годування. • Ерготерапевтичний підхід до грудного вигодовування. Оцінювання ефективності та безпеки годування. • Розвиток навичок годування та прогресування текстур. Вікові етапи переходу від рідини до твердих текстур. Формування жувальних навичок. Типові помилки під час введення прикорму. • Червоні прапорці під час харчування. Ознаки моторної та сенсорної дисфункції. • Практичні клінічні висновки для фахівця. Як провести базовий скринінг. Головні питання до батьків. • Відповіді на запитання.

Дерматологія зараз проходить такий стрімкий розвиток, якого ще не було за всю її історію. Новітні підходи, презентовані на EADV 2025, кардинально змінюють підхід до лікування акне, розацеа, псоріазу та захворювань волосся. Біологічна й таргетна терапія, регенеративна медицина та алгоритми на основі AI відкривають нові можливості для персоналізованого лікування. На заході ви дізнаєтеся, як інтегрувати ці інновації у практику, коли застосовувати біологічну терапію, як обирати оптимальні комбінації препаратів та як зважати на психологічний компонент хронічних дерматозів. Після зустрічі ви зможете оновити свої клінічні підходи відповідно до європейських стандартів та впевнено діяти в будь-яких складних випадках. • Вітальне слово та короткий огляд програми EADV 2025. • Основні тенденції сучасної дерматології: вектори розвитку та міждисциплінарні рішення. • Сучасний менеджмент акне. • Тренди в менеджменті розацеа. • Оновлення у лікуванні псоріазу. • Захворювання скальпа та волосся. • Завершення і ресурси. • Відповіді на запитання

Антибіотикорезистентність є одним із ключових чинників неефективності антибактеріальної терапії у відділеннях анестезіології та інтенсивної терапії, де критичний стан пацієнтів і висока частота інвазивних втручань підвищують ризик інфекційних ускладнень. На цьому заході ви розглянете механізми та фактори розвитку антибіотикорезистентності, сучасні підходи до діагностики резистентних інфекцій, алгоритми вибору антибактеріальної терапії та принципи прийняття рішень у складних випадках, зокрема за поліалергії та комбінованих інфекцій. Після навчання ви зможете системно оцінювати причини неефективності антибактеріальної терапії, інтерпретувати результати досліджень на резистентність і обґрунтовано коригувати лікувальну тактику у пацієнтів ВАІТ. • Поняття, фактори та механізми розвитку антибіотикорезистентності; види резистентності та її небезпека в умовах ВАІТ. • Законодавча база України з профілактики антибіотикорезистентності; чинні накази та стандарти; профілактика інфекційних ускладнень бойових поранень на догоспітальному етапі. • Ієрархія прийняття рішень щодо антибактеріальної терапії у ВАІТ; роль служби інфекційного контролю та міждисциплінарної взаємодії. • Діагностичні тести на антибактеріальну резистентність: можливості та обмеження швидких методів; коли точність важливіша за швидкість. • Побудова плану антибактеріальної терапії у ВАІТ: алгоритм рішень, ключові джерела; «план Б» при нездоланній резистентності. • Антибактеріальна терапія резистентних інфекцій в окремих групах пацієнтів ВАІТ: люди похилого віку, вагітні, новонароджені. • Розгляд клінічних кейсів. Клінічний кейс 1: підбір антибактеріальної терапії у пацієнта з поліалергією для лікування післяхірургічної ранової інфекції. Клінічний кейс 2: антибактеріальна терапія пацієнта у ВАІТ при розвитку комбінованої бактеріальної інфекції • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань