Електронні навчальні курси БПР — 2026

Ефективне лікування онкологічних захворювань ґрунтується на розумінні молекулярних механізмів пухлинного процесу, що виходять за межі традиційної гістологічної класифікації. Це передбачає необхідність орієнтуватись у типах генетичних змін та рівнях їхньої реалізації – ДНК, РНК і білок – відповідно до можливостей та обмежень кожного діагностичного методу. Вибір між ПЛР, NGS, FISH чи імуногістохімією має принципове значення, оскільки саме він визначає повноту молекулярної характеристики пухлини та досконале планування таргетної терапії. На цьому заході ви розглянете логіку молекулярної онкології, зокрема взаємозв’язок між генетичними змінами та їхніми клінічними проявами. Ви дізнаєтеся про основні типи молекулярно-генетичних альтерацій, їхнє клінічне значення й підходи до виявлення на різних рівнях. Крім цього, ви проаналізуєте можливості методів дослідження на рівні ДНК і РНК, а також роль та обмеження імуногістохімії як інструмента оцінювання білкової експресії. Після навчання ви зможете формувати раціональний діагностичний маршрут, уникати помилок у призначенні молекулярних тестів та правильно інтерпретувати результати досліджень. • Вступ: логіка молекулярної онкології • Чому морфології вже недостатньо? • Центральна догма: ДНК → РНК → білок як основа діагностичного мислення • Де саме «виникає» клінічно значуща зміна? • Типи молекулярно-генетичних змін: що саме ми шукаємо? • SNV, In/Dels; CNV, ампліфікації; транслокації; fusions, exon skipping • Зміни експресії: які з них мають клінічне значення? • Рівень ДНК: можливості та обмеження • Які зміни ми реально можемо виявити на рівні ДНК? • Методи: ПЛР, Sanger, NGS, FISH, MLPA, фрагментний аналіз • Коли який метод доцільний? Типові помилки вибору • Рівень РНК: коли ДНК недостатньо • Fusions, exon skipping, рівень транскрипції • Методи: ПЛР, NGS • Клінічні ситуації, де РНК є критичною • Що дає ІГХ насправді? • Як генетичні зміни впливають на білок? • ІГХ як рутинний інструмент • Ризики неправильної інтерпретації • “Ідеальний збіг”: як обрати метод під зміну? • Алгоритм: тип зміни → рівень → метод • Як не переплутати: ДНК vs РНК vs білок • Комбінування методів. Практичні приклади відповідності • Клінічні кейси та інтеграція в практику (NSCLC, рак молочної залози, колоректальний рак, пухлини пацієнтів дитячого віку) • Як виглядає правильний діагностичний маршрут? • Розбір типових помилок • Як формулювати запит у лабораторію? • Відповіді на запитання • Обговорення матеріалу (презентації) • Оцінювання здобутих знань

Повідомлення поганих новин є одним із найбільш складних і водночас важливих аспектів клінічної практики. Онкологічні діагнози, хронічні та інвалідизуючі захворювання, несприятливі прогнози, ускладнення або неефективність лікування супроводжують роботу лікарів незалежно від спеціальності. Водночас у більшості фахівців відсутня системна підготовка з клінічної комунікації, зокрема щодо структурованого й етично вивіреного повідомлення поганих новин. Як наслідок, така взаємодія часто відбувається інтуїтивно, що підвищує ризик емоційної ескалації, конфліктів, професійного вигорання та юридичних наслідків для закладу охорони здоров’я. На цьому заході ви отримаєте системне розуміння клінічної комунікації та опануєте практичні інструменти повідомлення складної інформації. Учасники ознайомляться з міжнародно визнаними підходами й моделями, зокрема протоколами SPIKES і NURSE, а також Калгарі-Кембриджською моделлю. Окрім цього, буде висвітлена їх адаптація до українського культурного та клінічного контексту. Після навчання ви зможете структуровано проводити складні розмови з пацієнтами та їхніми близькими, зменшуючи емоційне навантаження і ризик конфліктів. • Загальні поняття клінічної комунікації • Роль комунікації у формуванні довіри та прихильності до лікування • Типові помилки лікарів у спілкуванні з пацієнтами • Межі відповідальності лікаря в комунікації • Вербальні та невербальні компоненти клінічного діалогу • Повідомлення поганих новин: клінічний та етичний контекст • Емоційні реакції пацієнтів і родичів: страх, заперечення, гнів, шок • Вплив контексту: амбулаторний прийом, стаціонар, ургентні ситуації • Етичні принципи інформування. Типові сценарії «невдалого повідомлення» та їхні наслідки • Структуровані підходи: протоколи SPIKES та NURSE • Приклади клінічних ситуацій застосування протоколів • Адаптація протоколів до українського культурного контексту • Часті помилки під час формального використання протоколів • Калгарі–Кембриджська модель клінічної комунікації • Загальна логіка та структура моделі • Побудова контакту з пацієнтом. Активне слухання й уточнення очікувань. Спільне формування розуміння проблеми. Узгодження плану лікування • Практичні приклади застосування моделі в складних розмовах • Проблемна комунікація в клінічній практиці • Пацієнт у стані емоційної дестабілізації • Запити на «неправду», приховування діагнозу • Комунікація з членами родини за тяжких прогнозів • Конфліктні ситуації та профілактика скарг • Межі професійної емпатії та самозахист лікаря • Пацієнтоорієнтована комунікація • Принципи пацієнтоорієнтованого підходу • Поважання автономії пацієнта • Спільне прийняття рішень (shared decision-making). Адаптація інформації до рівня розуміння пацієнта • Практичний воркшоп (інтерактив) • Рольові сценарії повідомлення поганих новин • Аналіз реальних клінічних кейсів учасників • Відпрацювання протоколів SPIKES та NURSE • Розбір типових помилок у безпечному середовищі • Формування індивідуального алгоритму комунікації • Відповіді на запитання

Якість цитологічного дослідження починається задовго до лабораторії, адже правильний забір матеріалу та розуміння принципів оцінювання мазка визначають достовірність результату. Недостатня увага до преаналітичного етапу може призводити до хибнонегативних висновків, повторних обстежень і затримки подальшої діагностики. Тому, гінекологу важливо розуміти логіку цитолога, критерії якості зразка та клінічне значення цитологічних категорій. На цьому заході ви розглянете принципи командної роботи гінеколога і цитолога, особливості правильного забору матеріалу, фактори, що впливають на інформативність ПАП-тесту, а також критерії задовільності мазка. Ви навчитесь інтерпретувати основні цитологічні висновки (від NILM до HSIL), а також зрозумієте типові помилки взаємодії між клінікою та лабораторією. Після навчання ви зможете усвідомлено підходити до забору цитологічного матеріалу, правильно реагувати на зауваження у лабораторному висновку та впевненіше визначати подальшу тактику ведення пацієнтки. • Цитологія – це командна робота. Якість результату залежить не лише від цитолога, а від кожного етапу: забору, фіксації, підготовки та клінічного контексту. • Преаналітичний етап, зокрема правильний забір матеріалу, є ключовим для інформативності ПАП-тесту. Навіть ідеальна лабораторія не врятує неправильно взятий мазок. • Коли мазок є задовільним, а коли – ні. Як цитолог оцінює якість зразка і чому це важливо для клінічного рішення. • Фактори, що заважають оцінюванню мазка: кров, слиз, запалення – і що з цим можна зробити ще до забору. • Як виглядає норма та патологія в цитології. NILM, ASC-US, LSIL, HSIL – без перевантаження термінами, але з клінічним сенсом. • Типові помилки й непорозуміння між лабораторією та клінікою. Як їх уникнути без взаємних претензій. • Відповіді на запитання.

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Проведення диференційної діагностики між вірусними та бактеріальними інфекціями нижніх дихальних шляхів. 2. Стратифікація пацієнтів за ризиком ускладнень та необхідністю госпіталізації за шкалами (напр., CURB-65/CRB-65). 3. Вибір стартового антибактеріального препарату з урахуванням віку, супутньої патології та попереднього прийому антибіотиків. 4. Інтерпретація локальних даних мікробіологічного моніторингу для прогнозування чутливості збудників. 5. Визначення оптимальної тривалості курсу антибіотикотерапії для мінімізації ризику розвитку резистентності. 6. Ідентифікація критеріїв неефективності лікування та розробка алгоритму подальших дій. 7. Застосування принципів програми управління антимікробними препаратами (AMS) в амбулаторній практиці. Програма заходу • Який сучасний етіологічний спектр негоспітальних інфекцій нижніх дихальних шляхів в Україні? • Які показання та протипоказання до призначення антибіотиків при гострому бронхіті? • Які препарати є першою лінією терапії негоспітальної пневмонії у пацієнтів без факторів ризику? • Як модифікувати терапію у пацієнтів похилого віку та пацієнтів із супутніми захворюваннями (ЦД, ХОЗЛ)? • Яке місце макролідів у сучасних схемах лікування з огляду на зростаючу резистентність S. pneumoniae? • Як оцінювати клінічну відповідь на терапію та коли слід розглядати зміну антибіотика? • Яка роль та місце респіраторних фторхінолонів в амбулаторному лікуванні? • Які стратегії деескалаційної терапії можуть бути застосовані в амбулаторних умовах? • Заняття • 23:27 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Курс про найцікавішу та найменш освітлену тему в офтальмології — увеїтах. Курс читається українською мовою. Програма заходу • Епідеміологія токсоплазмозу. Чи винні коти? • Основи патофізіології токсоплазмового увеїту • Роль стану імунної системи у розвитку токсоплазменного увеїту • Алгоритм лабораторної діагностики токсоплазмового увеїту • Офтальмоскопічні маркери та клінічні прояви токсоплазмового увеїту • Поліморфізм проявів токсоплазменного увеїту • Диференційна діагностика токсоплазмового увеїту • Стратегії медикаментозного лікування токсоплазмового увеїту • Профілактика та спостереження за пацієнтами з токсоплазмовим увеїтом • Клінічні кейсі Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Висип може бути першим сигналом небезпечних інфекційних процесів, як-от менінгококцемія, сепсис чи рикетсіоз. Важливо ці прояви своєчасно розпізнати, адже затримка діагнозу може призвести до летальних ускладнень або незворотних наслідків. На цьому заході ви опануєте алгоритми диференціальної діагностики висипів у дітей і дорослих. Ви навчитеся відрізняти вірусні екзантеми від бактеріальних та медикаментозних реакцій, оцінювати ризик сепсису і швидко визначати пацієнтів, що потребують негайної госпіталізації. Ви знатимете, як мінімізувати помилки й витрати, а також зменшити ризик спалахів у регіоні. Після навчання ви зможете ефективно розподіляти пацієнтів на «безпечні» та «небезпечні» групи, обирати мінімальний обсяг обстежень і вчасно залучати суміжних спеціалістів. • Вступ: логіка підходу до пацієнта з висипом • Класифікація висипів. • Червоні прапорці: менінгококцемія, сепсис, тяжкі лікарські реакції, синдром Кавасакі, токсичні епідермальні некролізи. • Класичні вірусні екзантеми • Оперізувальний та простий герпес, кір, краснуха, вітряна віспа, інфекційна еритема, ентеровірусні екзантеми, парвовірус. • Основні диференційно-діагностичні ознаки (локалізація, послідовність, наявність енантеми, збільшення лімфовузлів, артралгії). • Бактеріальні інфекції з висипом • Скарлатина, менінгококцемія, рикетсіози, хвороба Лайма, синдром Кавасакі, токсичний шок. • Коли думати про сепсис і негайно госпіталізувати пацієнта. • Висипи у людей, що повернулися з подорожей (стронгілоїдоз, лихоманка Денге). • Інфекційний висип vs медикаментозні та неінфекційні стани • Морбіліформні висипи, реакції гіперчутливості, васкуліти, системні захворювання сполучної тканини, псевдоінфекційні екзантеми. • Алгоритм: коли скасовувати підозрюваний препарат, які аналізи призначати, коли залучати дерматолога/алерголога. • Відповіді на запитання.

Ожиріння та патологічний набір маси тіла є багатофакторним клінічним станом, що формується на перетині ендокринних, метаболічних, медикаментозних і поведінкових механізмів. Пацієнти з надлишковою вагою часто тривалий час можуть отримувати спрощені або симптоматичні рекомендації без виявлення первинної причини метаболічних змін. Це призводить до втрати діагностичного фокусу та ігнорування станів, які безпосередньо впливають на енергетичний баланс і регуляцію маси тіла. Під час ведення пацієнта з ожирінням необхідно зважати на роль ендокринних розладів, медикаментозних впливів, порушень сну та репродуктивних факторів. На цьому заході ви навчитеся розрізняти первинні та вторинні механізми набору ваги, а також визначати клінічну значущість інсулінорезистентності, гіпотиреозу, СПКЯ, менопаузальних змін, порушень сну й медикаментозно-індукованого ожиріння. Ви розглянете сучасний підхід до інтерпретації лабораторних показників і принципи раціонального призначення обстежень. Також ви отримаєте алгоритм клінічного мислення при наборі ваги без очевидної причини, зокрема оцінювання факторів способу життя, фармакотерапії та ендокринного статусу. Після навчання ви зможе диференціювати механізми набору маси тіла, уникати надлишкових обстежень і помилкових інтерпретацій, а також формувати доказову, структуровану тактику ведення пацієнтів з ожирінням та метаболічними порушеннями. • Надлишкова вага чи ожиріння: де проходить межа? • Чому пацієнт набирає вагу, навіть коли “майже нічого не їсть”? • Інсулінорезистентність: головний винуватець чи лише свідок? • Гіпотиреоз: чи справді ТТГ пояснює зайві кілограми? • СПКЯ, менопауза, сон і стрес: приховані тригери набору ваги • Ліки, після яких “раптово” з’являються +10 кг • Які обстеження реально допомагають, а які лише створюють шум? • Пацієнт із набором ваги: як мислити лікарю, а не TikTok-експерту • Найдорожчі помилки в діагностиці ожиріння та метаболічних порушень • Відповіді на запитання учасників

Запаморочення може бути першим сигналом серйозного захворювання: від інсульту до вестибулярної мігрені чи нейроніту. Важливо вміти диференціювати цей симптом за його походженням – центральне або периферичне – і не плутати «меньєрівський» напад із позиційним запамороченням. На цьому заході ви дізнаєтеся головні причини вестибулярних розладів, навчитесь користуватися клінічними тестами, відрізняти між собою типи запаморочення та обирати оптимальну терапію. Ви більше не будете відчувати невпевненість щодо доцільності призначення супресантів, вибору маневрів за різних типів позиційного запаморочення та координування міждисциплінарного підходу до лікування. Після навчання ви зможете швидко орієнтуватися в етіології запаморочення, ефективно допомагати пацієнтам з гострими та хронічними формами вестибулярних порушень і формувати реабілітаційну стратегію. • Гостра однобічна вестибулопатія (вестибулярний нейроніт): клінічні випадки, діагностичні критерії, етіопатогенетичне лікування (стероїди завжди?). • Лікувальні вестибулярні маневри при доброякісному пароксизмальному позиційному запамороченні: маневри в разі ураження заднього, латерального та переднього півколових каналів. • Вестибулярна мігрень: “знімаємо маски” поширеної патології, діагностичні критерії, лікування. • Хвороба Меньєра: діагностичні критерії, не всі приступи “меньєрівські”, лікування. • Персистуюче постурально-перцептивне запаморочення: діагностичні критерії, терапевтичні заходи. • Вестибулярні супресанти (препарати від запаморочення): доцільність застосування за різних станів, порівняльний аналіз ефективності вестибулолітиків. Інші препарати при запамороченнях. • Вестибулярна реабілітація: основи вестибулярних вправ (з погляду невролога).

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Проводити диференційну діагностику між іритантним та алергічним контактним дерматитом на основі клініко-анамнестичних даних та морфологічних особливостей уражень. 2. Визначати показання до проведення аплікаційного шкірного тестування (patch-тестування) та інтерпретувати його результати для верифікації сенсибілізації. 3. Розробляти індивідуалізовані схеми лікування залежно від типу, гостроти та локалізації дерматиту, включаючи топічні кортикостероїди, інгібітори кальциневрину та емолієнти. 4. Ідентифікувати потенційні тригери (іританти та алергени) в побуті та на виробництві для розробки ефективних профілактичних заходів. 5. Надавати пацієнтам обґрунтовані рекомендації щодо елімінаційних заходів та догляду за шкірою для запобігання рецидивам. 6. Розпізнавати та управляти ускладненнями контактного дерматиту, зокрема вторинною бактеріальною інфекцією. Питання, що розглядаються: Які ключові патогенетичні відмінності лежать в основі іритантного (неімунного) та алергічного (опосередкованого клітинами, IV тип гіперчутливості) контактного дерматиту? Як диференціювати гострі форми ІКД та АКД за клінічними критеріями: межі ураження, характер висипу (везикуляція, еритема) та суб’єктивні відчуття (біль vs. свербіж)? Які найтиповіші іританти та алергени спричиняють розвиток контактних дерматитів в українській популяції? Якою є діагностична цінність та техніка проведення patch-тестування для підтвердження алергічного генезу дерматиту? Які принципи фармакотерапії гострого ексудативного та хронічного ліхеніфікованого контактного дерматиту? У чому полягають особливості менеджменту професійного контактного дерматиту, зокрема у медичних працівників, перукарів та будівельників? Коли доцільне призначення системної терапії (кортикостероїди, циклоспорин) при тяжких та поширених формах алергічного контактного дерматиту? Як розпізнати системний контактний дерматит, спричинений пероральним або парентеральним надходженням раніше сенсибілізуючого алергену? Програма заходу • Заняття • 23:27 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть навички диференціювати етіологічні чинники позалікарняної пневмонії на основі клініко-анамнестичних даних. Учасники навчаться інтерпретувати результати лабораторних та інструментальних досліджень. Учасники зможуть здійснювати стратифікацію пацієнтів за ступенем тяжкості та визначати показання до госпіталізації. Програма охоплює вибір стартової емпіричної антибактеріальної терапії з урахуванням віку дитини, ймовірного збудника та локальних даних про антибіотикорезистентність. Розглядаються розрахунок доз і визначення оптимальних шляхів введення антибактеріальних препаратів у педіатричній практиці. Учасники опанують критерії оцінки ефективності терапії та своєчасної модифікації схеми лікування. Окрема увага приділена принципам ступінчастої терапії, профілактиці ускладнень та запобіганню нераціональному використанню антибіотиків. Програма заходу • Заняття — 38:06 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Тестування БПР до курсу • Яка сучасна етіологічна структура позалікарняної пневмонії у дітей різного віку? • Які клініко-лабораторні та рентгенологічні критерії дозволяють диференціювати бактеріальну та вірусну пневмонію? • Як стратифікувати пацієнтів за ступенем тяжкості та визначити оптимальне місце лікування (амбулаторно vs стаціонар)? • Які препарати є засобами першого вибору для емпіричної терапії позалікарняної пневмонії залежно від вікової групи? • Які особливості лікування пневмоній, викликаних атиповими збудниками (Mycoplasma pneumoniae, Chlamydophila pneumoniae)? • Коли доцільно призначати комбіновану антибіотикотерапію і які схеми є найбільш раціональними? • Які критерії ефективності лікування та оптимальна тривалість антибактеріальної терапії згідно з сучасними протоколами? • Як вести пацієнтів з ускладненим перебігом пневмонії (парапневмонічний плеврит, деструкція)? Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Сучасні підходи до лікування шоку значно змінилися за останні роки. Інтенсивна терапія ґрунтується не лише на корекції артеріального тиску, а насамперед на оцінці тканинної перфузії, ранньому застосуванні вазопресорів, мультимодальному моніторингу та індивідуалізації лікування залежно від клінічного фенотипу пацієнта. Водночас шок може розвиватись навіть за нормальних показників артеріального тиску, а універсального алгоритму чи єдиного правильного вазопресора не існує. Недостатня увага до ранніх ознак порушення перфузії, шаблонний підхід до вибору препаратів або відсутність розуміння сучасних можливостей POCUS можуть ускладнювати ведення критичних пацієнтів. На цьому заході ви навчитеся розпізнавати компенсований шок, використовувати POCUS та ехокардіографію для визначення типу шоку відповідно до сучасних рекомендацій, а також розберете принципи вибору та призначення вазопресорної терапії. Ви дізнаєтеся, коли доцільно розпочинати вазопресорну підтримку, чи можна вводити норадреналін через периферичний катетер, чим сучасні підходи відрізняються від традиційних уявлень та які можливості існують у випадках рефрактерного шоку. Після навчання ви зможете впевнено вести пацієнтів із шоком, орієнтуватися не лише на цифри артеріального тиску, а й на показники адекватної перфузії та раціонально використовувати вазопресори. • Як змінювалися гайдлайни ESICM (2006–2025) у розумінні природи шоку та методів моніторингу. • Шок без гіпотензії: чому нормальний артеріальний тиск не виключає шок? Поняття компенсованого шоку. • Ультразвук (POCUS): ЕхоКГ як інструмент першої лінії для визначення типу шоку (ESICM 2025). • Стратегія застосування вазопресорів. Коли починати? • Вибір препарату: старе проти нового. • Порівняльна характеристика препаратів. • Рефрактерний шок - що робити, коли нічого не допомагає? • Складні випадки та індивідуальний підхід. Чи існує універсальний пресор? • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Курс охоплює важливі практичні теми, з якими лікарі стикаються щодня. Ви дізнаєтеся, як знання про функції клітин крові допомагають у діагностиці різних патологій, та розберетеся у діагностичному пошуку при еритроцитозі. Курс включає практичні рішення для роботи з ЕДТА-залежною псевдотромбоцитопенією, логічну послідовність диференційної діагностики усіх типів анемій, а також ключові аспекти тромбоцитопенії у вагітних. Навчання у власному темпі у зручний час, доступ до лекцій протягом 1 року, додаткові навчальні матеріали та сертифікат із балами БПР. Тривалість — 6 академічних годин. Сертифікат надає 6 балів БПР. Програма заходу • Лекція 1. Як працюють клітини крові • Лекція 2. Гемопоез еритроцитів. Еритроцитоз & Еритропенія • Лекція 3. MCV, MCHC, MCH : як правильно інтерпретувати • Лекція 4. ЕДТА-залежна псевдотромбоцитопенія • Лекція 5. Диференційна діагностика анемій • Лекція 6. Анемія під час вагітності: особливості, діагностика, лікування • Лекція 7. Залізодефіцитна анемія у дітей перших років життя. Скринінг та менеджмент • Лекція 8. Тромбоцитопенія у вагітних Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс з дистанційною участю (з доступом до навчальних матеріалів у час, 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Електронний навчальний курс з дистанційною участю (з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я). Онлайн-формат. Після проходження курсанту буде видано сертифікат та нараховані бали БПР. Програма заходу • 1. Введення у психологію - 35 год • 2. Логіка - 35 год • 3. Етика психології - 35 год • 4. Психофізіологія - 35 год • 5. Психологія особистості - 35 год • 6. Загальна психологія - 35 год • 7. Вікова психологія - 35 год • 8. Соціальна психологія - 35 год • 9. Диференціальна психологія - 35 год • 10. Психодіагностика - 35 год • 11. Арт-терапія - 35 год • 12. Психосоматика - 35 год • 13. Основи психологічного консультування - 35 год • 14. Психотерапія - 40 год • 15. Клінічна психологія - 40 год • 16. Сімейна психотерапія - 35 год • 17. Основи неврології - 35 год • 18. Основи психіатрії - 35 год • 19. Спеціальна психологія - 40 год • 20. Корпоративна психологія - 40 год • 21. Бізнес-психологія - 40 год Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Онлайн курс «Новонароджена дитина» 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Яким має бути повний первинний огляд новонародженого? На що звернути увагу, оцінюючи немовля? Які стани найчастіше зустрічаються у перші 28 днів життя? Про це і навіть більше поговоримо на курсі. Курс допоможе вам опанувати необхідні знання та навички для впевненої роботи з новонародженими. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Гострі урологічні стани у дітей – це завжди виклик, навіть для досвідченого лікаря. Дитина не завжди може точно описати свої симптоми, а зволікання з діагностикою чи лікуванням може коштувати функції нирок та репродуктивної системи. Лікарям первинної ланки, хірургам і педіатрам важливо чітко розуміти, що робити в таких ситуаціях, адже будь-які зволікання можуть створити додаткові ризики. На цьому майстер-класі ви відпрацюєте алгоритми огляду та невідкладної допомоги дітям із гострими патологіями нирок, сечового міхура, яєчок і статевого члена. Ви розглянете реальні клінічні випадки, типові помилки й пастки і навчитеся швидко визначати, коли потрібне термінове втручання, а коли достатньо стабілізації та спостереження. Після навчання ви зможете швидко оцінювати стан пацієнта, обирати ефективну тактику допомоги й мінімізувати ризики ускладнень. • Вступ. Концепція ургентних станів в урології • Основні принципи надання невідкладної допомоги в урології • Організація ургентної допомоги та взаємодія з суміжними спеціалістами • Алгоритм первинного оцінювання урологічного пацієнта • Первинний огляд, основні клінічні симптоми та об’єктивні ознаки урологічних станів • Лабораторна та інструментальна діагностика у невідкладних станах • Ургентні стани нирок: діагностичний алгоритм і невідкладні втручання • Гостра обструкція верхніх сечових шляхів (ниркова коліка, обструктивна уропатія) • Гострий пієлонефрит, емпієма нирки, абсцес • Ургентні стани сечоводів і сечового міхура: критерії госпіталізації • Гостра затримка сечі, забій або розрив сечового міхура • Пошкодження сечоводів (ятрогенні, травматичні) • Ургентні стани яєчок і калитки: диференційна діагностика • Синдром гострої калитки: діагностика, часові межі реперфузії, хірургічна тактика • ГЗЯ і травматичні пошкодження калитки: класифікація, ургентна допомога • Ургентні стани статевого члена • Пріапізм: патофізіологія, діагностика, протокол ургентної терапії • Травматичні пошкодження статевого члена, сторонні тіла, розриви • Диференційна діагностика ургентних урологічних синдромів • Відмежування урологічних ургенцій від патології інших органів (апендицит, грижа, гінекологічна патологія) • Клінічні «пастки» і типові діагностичні помилки • Протокол надання ургентної урологічної допомоги • Вибір тактики: стабілізація, катетеризація, дренування, хірургічне втручання • Доказові клінічні рекомендації (EAU, AUA) та адаптація до українських стандартів • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.