Заходи БПР — Загальна практика - сімейна медицина 2026

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Ідентифікація та диференційна діагностика “червоних прапорців” при гострих неврологічних станах (інсульт, менінгіт, епілептичний статус). 2. Практичне застосування стандартизованих шкал для оцінки неврологічного статусу пацієнта (шкала коми Глазго, NIHSS). 3. Оволодіння алгоритмом дій медичної сестри при раптовій зміні стану пацієнта. 4. Розпізнавання клінічних ознак підвищення внутрішньочерепного тиску та гострої компресії мозку. 5. Формування навичок моніторингу вітальних функцій та специфічних неврологічних показників. 6. Оволодіння протоколами невідкладного сповіщення лікаря та підготовки пацієнта до екстрених діагностичних чи лікувальних процедур. Програма заходу • Заняття — 33:38 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Правильна інтерпретація даних скринінгу й чітке планування тактики дій у разі незадовільних результатів цитологічного дослідження є важливими для ранньої діагностики й профілактики раку шийки матки. На цьому етапі часто виникають діагностичні помилки, які призводять до затримки лікування, прогресування патологічного процесу та зростання ризику ускладнень. Невпевненість лікаря в суперечливих даних обстежень негативно впливає не тільки на клінічний результат, а й на довіру пацієнток до медичної допомоги. На цьому заході ви розглянете алгоритми дій у разі незадовільних результатів цитології, дискордантних даних цитологічного, кольпоскопічного та морфологічного досліджень. Ви побачите клінічні ситуації з аномальною кольпоскопічною картиною за нормальної цитології, особливості скринінгу в пацієнток із зоною трансформації 3 типу, а також ведення жінок з імуносупресією, які мають підвищений ризик розвитку патологій шийки матки. Матеріал буде подаватися з фокусом на практичне застосування. Після заходу ви будете впевнено орієнтуватися в складних результатах цервікального скринінгу та приймати обґрунтовані клінічні рішення. • Як діяти у разі незадовільних результатів цитологічного дослідження. • Особливості скринінгу в пацієнток з 3 типом зони трансформації. • Діагностичні дилеми: нормальна цитологія при аномальній кольпоскопічній картині. • Дискордантні результати цитологічного та морфологічного досліджень. • Особливості цервікального скринінгу в жінок з імуносупресією. • Сесія відповідей на запитання.

Курс БПР присвячений застосуванню технік когнітивно-поведінкової психотерапії в медичній практиці. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники оволодіють техніками діагностики та концептуалізації клінічних випадків у рамках моделі КПТ, навчаться ідентифікувати й класифікувати когнітивні спотворення у пацієнтів із соматичною патологією та застосовувати техніку Сократівського діалогу для корекції дезадаптивних переконань. Програма охоплює протоколи поведінкової активації, структуровану психоедукацію, алгоритми роботи з тривогою про здоров’я та больовою поведінкою, формування терапевтичного альянсу, підвищення комплаєнсу, а також техніки усвідомленості для управління стресом та хронічним болем. Програма заходу • Заняття №1 • Як клінічно розмежувати раціональне занепокоєння щодо симптомів та патологічну тривогу про здоров’я? • Які «червоні прапорці» вказують на необхідність консультації психіатра? • Як інтегрувати когнітивну модель (модель ABC) в обмежений час клінічного прийому? • Які техніки КПТ є доказово ефективними для менеджменту хронічних больових синдромів? • Який алгоритм дій при роботі з пацієнтом, що катастрофізує побічні ефекти фармакотерапії? • Як використовувати техніки поведінкової активації для пацієнтів з астенією та депресивними симптомами? • Як коректно формулювати Сократівські питання, щоб не викликати у пацієнта відчуття знецінення його скарг? • Які валідизовані скринінгові шкали для виявлення тривоги та депресії можна використовувати на соматичному прийомі? • Заняття №2 • Яка доказова база ефективності КПТ при основних нозологіях: великому депресивному розладі, генералізованому тривожному розладі, ПТСР, обсесивно-компульсивному розладі? • Які ключові диференційні критерії КПТ порівняно з іншими психотерапевтичними напрямами? • Як проводити клінічну концептуалізацію випадку в рамках КПТ-моделі? • Які показання та протипоказання до застосування КПТ? • Як інтегрувати КПТ з фармакотерапією: принципи комбінованого лікування? • Які алгоритми роботи з терапевтичним опором та низьким комплаєнсом пацієнта? • Як адаптувати техніки КПТ для пацієнтів з коморбідною соматичною патологією? • Які методики КПТ є ефективними для профілактики рецидивів психічних розладів? • 02:13:46 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс. Кількість академічних годин: 25. Кількість астрономічних годин: 18 годин 45 хвилин. Кількість учасників: 5000. Програма заходу • Дата проведення: 01.07.2026 – 31.12.2028 • Реєстрація учасника курсу – 5 хвилин. • Заняття 1. Нормативне регулювання діяльності лікаря – 3 години. • Відеолекція та методичні матеріали. • Заняття 2. Медична документація як інструмент юридичного захисту лікаря – 4 години. • Відеолекція та методичні матеріали. • Заняття 3. Інформована згода, відмова від медичного втручання та захист персональних даних – 2 години. • Відеолекція та методичні матеріали. • Заняття 4. Скарги пацієнтів та конфліктні ситуації у медичній практиці – 3 години. • Відеолекція та методичні матеріали. • Заняття 5. Перевірки МОЗ, НСЗУ та інших контролюючих органів – 3 години. • Відеолекція та методичні матеріали. • Заняття 6. Юридична відповідальність лікаря та судова практика – 3 години. • Відеолекція та методичні матеріали. • Практичний блок. • Опрацювання 30 ситуаційних завдань та кейсів – 4 години. • Розбір правильних відповідей та робота над помилками – 1 година. • Підсумкове тестування – 1 година 40 хвилин. • Перевірка результатів навчання та видача сертифікатів. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Температура на субфебрильних цифрах протягом тижнів, результати обстежень нормальні, антибіотики не допомагають – знайома ситуація? Гарячка неуточненого генезу – це справжній діагностичний виклик. Помилка або затримка в пошуку причини може мати тяжкі наслідки: пропущений туберкульоз, онкопроцес чи системне аутоімунне захворювання. Необхідно вміти розпізнавати ключові ознаки, розуміти етапність обстеження й мислити ширше, ніж описують стандартні алгоритми. На цьому заході ви навчитеся вибудовувати алгоритм діагностики гарячки неясного генезу: від початкового збору анамнезу до цілеспрямованого лабораторного й інструментального пошуку. Розберете типові помилки, тривожні симптоми, навчитесь диференціювати інфекційну, онкологічну та аутоімунну природу лихоманки. Після курсу ви зможете швидко орієнтуватися у складних клінічних випадках, своєчасно виявляти небезпечні захворювання та уникати необґрунтованої антибіотикотерапії. • Вступ, актуальність. • Клінічна значимість, визначення ГНП, епідеміологія • Діагностичний алгоритм. • Класичні критерії FUO, recommended work-up, "червоні прапори" • Етіологія • Топ-5 причин, розподіл за віком та спеціальні популяції • Діагностичний пошук. • Лабораторна, інструментальна діагностика. • Менеджмент. • Стратегії лікування, специфічні підходи (антибіотики, імуномодуляція) • Проблеми та виклики • Невирішені питання, помилки, case-місменеджмент • Підсумок • Відповіді на питання

Черезстравохідна ехокардіографія є методом візуалізації, який дає змогу виявляти кардіальну й аортальну патологію, що є недоступною або недостатньо інформативною за трансторакальної ехокардіографії. У багатьох клінічних ситуаціях саме результати ЧСЕхоКГ визначають подальшу тактику ведення пацієнта: від медикаментозного лікування до інтервенційних чи кардіохірургічних втручань. Метод входить до рекомендацій ESC як обстеження вибору в разі низки критичних станів і має вирішальне значення у зниженні ризику тяжких ускладнень. На цьому заході ви навчитеся практичного застосування ЧСЕхоКГ в сучасній кардіології. Ви розглянете діагностичні можливості методу в разі кардіоемболічних станів, фібриляції передсердь, інфекційного ендокардиту, оцінювання клапанних протезів, виявлення внутрішньосерцевих тромбів, дефектів міжпередсердної перегородки й патології грудної аорти. Ви розглянете реальні ситуації, коли трансторакальна ехокардіографія є недостатньою або вводить в оману. Після навчання ви знатимете, коли показане проведення ЧСЕхоКГ, які структури необхідно оцінювати в кожному клінічному сценарії та як інтерпретувати виявлені зміни. • Ключові можливості ЧСЕхоКГ • Роль ЧСЕхоКГ в сучасній кардіології • Що дає змогу виявити ЧСЕхоКГ: основні діагностичні напрями • Черезстравохідна ехокардіографія: практичні можливості (розбір клінічних випадків) • Сесія запитання-відповіді

Кардіоміопатії можуть маскуватися під інші стани, а ехокардіографія дає змогу виявити ознаки генетичних, інфільтративних чи запальних уражень міокарда. Правильне визначення фенотипу кардіоміопатії (КМП) формує подальшу тактику обстеження, терапії та прогнозування перебігу. Помилки призводять до несвоєчасної діагностики, хибної інтерпретації ехознахідок і втрати того «золотого часу», коли втручання може суттєво покращити стан. На цьому заході ви розглянете основні ехокардіографічні патерни гіпертрофічної, дилатаційної, рестриктивної та некомпактної КМП, навчитеся використовувати strain-аналіз для раннього виявлення дисфункції, оцінювати GLS, PASP, діастолічні параметри й інші показники, що вказують на інфільтративні, генетичні або запальні процеси. Ви побачите типові діагностичні помилки та алгоритми, що дають змогу відрізнити первинні КМП від вторинних причин. Після навчання ви будете впевнено орієнтуватись у разі підозри на ГКМП, амілоїдоз чи саркоїдоз і точно оцінювати обструкцію, діастолічну дисфункцію або рефрактерну серцеву недостатність. • ЕхоКГ як метод першої лінії в діагностиці кардіоміопатій, що забезпечує оцінювання морфології, функції, діастолічних параметрів, легеневої гемодинаміки та перикарду; доступна, повторювана, безпечна. • Визначення фенотипу як основний етап: гіпертрофічна, дилатаційна, рестриктивна, некласифікована кардіоміопатія – кожна має характерний ехокардіографічний патерн. • Роль strain-аналізу: GLS є чутливішим маркером дисфункції ЛШ, ніж ФВ; дає змогу рано виявити кардіотоксичність, амілоїдоз, початкові стадії ДКМП і ГКМП. • Гіпертрофічна кардіоміопатія (ГКМП): oцінювання максимальної товщини стінки, локалізації гіпертрофії, SAM-мітрального клапана, LVOT-градієнта у спокої та в разі провокації. • Дилатаційна кардіоміопатія (ДКМП): диференціювання первинної ДКМП від вторинної (ішемічної, клапанної, токсичної). Омновні параметри: діаметри, ФВ, глобальна та регіональна функція, ступінь ТР і легеневий тиск. • Відповіді на запитання, обговорення клінічних випадків. • Рестриктивні кардіоміопатії та амілоїдоз: нормальні або зменшені розміри ЛШ при значно збільшених ЛП, збережена ФВ, тяжка діастолічна дисфункція; апікальний sparring-патерн на strain. • Критерії некомпактної кардіоміопатії: співвідношення некомпактного/компактного шару >2:1 у систолу, зниження GLS; важлива диференціація з гіпертрофією та нормальними варіантами. • Стандартні алгоритми оцінювання діастолічної функції. • Комбіноване застосування ЕхоКГ + МРТ серця. • ЕхоКГ у стратифікації ризику: виявлення обструкції при ГКМП, тяжкої дисфункції ПШ, значної ТР, високого PASP, дилатації ЛП та зниженого GLS – основні параметри прогнозу. • Відповіді на запитання, розгляд складних клінічних ситуацій.

Лікарі здобудуть наступні навички: Застосування валідованих скринінгових шкал для виявлення тривожних розладів. Проведення диференційної діагностики між генералізованим тривожним розладом, панічними атаками та соматоформними розладами. Визначення показань для призначення анксіолітичної терапії та вибір препарату з урахуванням коморбідності. Ідентифікація “червоних прапорців” у пацієнтів з тривогою, що вимагають консультації психіатра. Розробка алгоритму ведення пацієнта з тривогою, коморбідною з кардіологічною чи гастроентерологічною патологією. Формування ефективного запиту на консультацію до психіатра. Навички психоедукації пацієнта щодо природи його стану та необхідності співпраці з психіатром. Інтерпретація висновків психіатра для інтеграції в план лікування соматичного захворювання. Питання, що розглядаються: Які діагностичні критерії дозволяють розмежувати соматичні прояви тривоги від органічної патології? Як обрати стартову терапію для пацієнта з уперше діагностованим тривожним розладом в умовах первинної ланки? У яких клінічних ситуаціях призначення бензодіазепінів є виправданим, а коли їх слід уникати? Які особливості ведення пацієнтів з тривогою на тлі хронічних захворювань (ІХС, ЦД, ХОЗЛ)? Коли лікар загальної практики повинен скерувати пацієнта до психіатра, а коли – до психотерапевта? Як побудувати комунікацію з пацієнтом, який заперечує психогенну природу своїх симптомів? Яка тактика ведення пацієнта у разі неефективності першої лінії терапії тривожного розладу? Як юридично та етично коректно організувати консультацію психіатра для пацієнта? Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Коли складно визначитися з діагнозом, а різні фахівці бачать у пацієнта різні захворювання (від межового розладу особистості до біполярного афективного розладу) – ви маєте зʼясувати, що насправді стоїть за цим хаосом. Емоційна нестабільність, імпульсивність, суїцидальні думки – симптоми схожі, але механізми й підходи лікування кардинально різні. На цьому заході ви навчитеся впевнено розрізняти межовий розлад особистості, БАР і ПТСР навіть у випадках, коли клінічна картина здається розмитою. Зрозумієте, як емоційна нестабільність при МРО відрізняється від афективних фаз БАР, а травматичні реакції ПТСР – від депресивних епізодів. Отримаєте чіткі клінічні орієнтири, щоб визначати, коли потрібні нормотиміки чи антидепресанти, а коли достатньо психотерапевтичної роботи. Після навчання ви зможете швидше знаходити істинну причину емоційних розладів, точніше формулювати діагнози й запобігати типовим помилкам, за якими слідує неефективне лікування. • Типові клінічні помилки та прогностичне значення правильної диференціації. • Міжособистісна чутливість як маркер: відмінності між тригерами при МРО, БАР і ПТСР. • Депресія при межовому розладі особистості. • Ефект медикаментів як діагностичний маркер. • Клінічна поведінка в період ремісії. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Контроль болю в дитячій паліативній допомозі – це складний клінічний виклик, що безпосередньо впливає на якість життя дитини та її родини. Необґрунтоване призначення або несвоєчасне титрування дози опіоїдних анальгетиків призводить до розвитку ускладнень, зокрема опіоїдної залежності. В умовах розвитку системної паліативної допомоги необхідно діяти відповідно до сучасних протоколів та законодавчих вимог. На цьому заході ви розглянете патофізіологію больових синдромів у дітей, навчитеся правильно оцінювати біль з використанням валідованих шкал та уникати типових діагностичних помилок. Ви дізнаєтеся про практичні аспекти застосування WHO analgesic ladder у педіатрії та пригадаєте фармакологію опіоїдних анальгетиків. Навчитеся розраховувати стартові дози й титрувати їх в подальшому, профілактувати побічні ефекти і проводити безпечну ротацію опіоїдних анальгетиків. Окрема увага буде приділена актуальним нормативно-правовим вимогам, зокрема положенням Наказу МОЗ України №643, що регламентують призначення та виписку опіоїдів. Після навчання ви зможете формувати індивідуалізовані стратегії знеболення для дітей з паліативними станами, приймати клінічно обґрунтовані рішення щодо вибору препарату і його дози, а також уникати юридичних помилок. • Вступ. Актуальність проблеми болю в дитячій паліативній допомозі • Поняття болю в паліативній медицині: біопсихосоціальна модель. • Особливості болю у дітей з онкологічними та неонкологічними захворюваннями. • Наслідки неадекватного контролю болю. • Принципи дитячої паліативної допомоги. • Патофізіологія болю у дітей • Механізми виникнення болю: ноцицептивний, нейропатичний, змішаний біль. • Центральна та периферична сенситизація. • Особливості формування больових синдромів у дітей різного віку. • Хронічний біль у паліативних пацієнтів. • Оцінювання болю у дітей • Принципи оцінювання болю в педіатрії. • Валідовані шкали оцінювання болю. • Документація та моніторинг болю в паліативній практиці. • Типові помилки оцінювання болю. • Стратегії лікування болю в дитячій паліативній допомозі • Принципи WHO analgesic ladder у дітей. • Фармакологічні методи лікування. • Огляд і практичні аспекти застосування Наказу МОЗ України № 643 від 06.04.2023 • Морфін у дитячій паліативній практиці • Фармакологічні властивості морфіну. • Показання й протипоказання. • Шляхи введення та лікарські форми. • Принципи титрації та підтримувальної терапії. • Розрахунок дозування у дітей (з клінічними прикладами). • Побічні ефекти та їх профілактика. • Безпека застосування. • Ротація опіоїдних анальгетиків в амбулаторній паліативній допомозі • Показання до ротації опіоїдів. • Принципи еквівалентності доз. • Практичні алгоритми переходу між опіоїдами. • Типові клінічні кейси • Виписка рецептів на опіоїдні анальгетики • Нормативно-правові аспекти призначення опіоїдів в Україні. • Правила виписки рецептів та ведення документації. • Типові помилки та юридичні ризики. • Підсумки й практичні висновки • Основні принципи ефективного контролю болю у дітей. • Відповіді на запитання

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Застосування фундаментальних знань з нейроанатомії та нейрофізіології для інтерпретації клінічної картини. 2. Проведення диференційної діагностики між ураженнями центральної, периферичної та вегетативної нервової системи. 3. Алгоритмізація процесу визначення рівня ураження: від кори головного мозку до периферичного нерва та м’яза. 4. Розпізнавання та топічна інтерпретація ключових неврологічних синдромів (пірамідного, екстрапірамідного, мозочкового, сенсорних розладів). 5. Визначення локалізації ураження в стовбурі головного мозку на основі аналізу альтернуючих синдромів. 6. Топічна діагностика патологічних процесів на рівні спинного мозку (синдроми повного та часткового поперечного ураження, ураження передніх рогів). 7. Диференціація мононевропатій, поліневропатій, плексопатій та радикулопатій. 8. Формування діагностичної гіпотези для цілеспрямованого призначення параклінічних обстежень (МРТ, КТ, ЕНМГ). Питання, що розглядаються: Який алгоритм диференціації центрального та периферичного рухового нейрона? Як клінічно встановити рівень ураження стовбура головного мозку (середній мозок, міст, довгастий мозок)? Які клінічні ознаки дозволяють запідозрити ураження на рівні мозочка та його провідних шляхів? Як провести топічну діагностику сенсорних розладів (корковий, провідниковий, сегментарний, периферичний типи)? На основі яких симптомів проводиться диференційна діагностика уражень спинного мозку по поперечнику та поздовжнику? Які особливості клінічної картини уражень кінського хвоста (cauda equina) та мозкового конуса (conus medullaris)? Як, спираючись на клініку, відрізнити ураження плечового сплетення від корінцевого синдрому шийного рівня? Яка роль аналізу вищих мозкових функцій (афазія, апраксія, агнозія) в топічній діагностиці уражень кори головного мозку? Програма заходу • Тривалість заняття: 35:50 Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Післяпологові зміни тазового дна не завжди супроводжуються вираженим анатомічним пролапсом, однак можуть суттєво впливати на функціональний стан та якість життя пацієнтки. Нерідко трапляється ситуація, коли суб’єктивні скарги значно переважають об’єктивні зміни під час огляду. Сучасний підхід до післяпологової реконструкції тазового дна потребує не лише анатомічного оцінювання, а й комплексного аналізу функціональних порушень, симптомів та очікувань пацієнтки. На цьому заході ви розглянете принципи діагностики та хірургічної корекції післяпологових дефектів тазового дна, зокрема мінімальних та прихованих форм пролапсу. Ви навчитеся визначати критерії відбору пацієнток для оперативного лікування, засвоїте особливості ведення жінок із диспареунією, рубцевими деформаціями промежини і стресовим нетриманням сечі, а також дізнаєтеся про можливості комбінованих реконструктивних втручань. Після навчання ви зможете впевнено приймати рішення щодо спостереження, реконструктивного лікування чи поєднаних оперативних втручань та забезпечувати функціональний результат і сприятливий довгостроковий прогноз. • Післяпологові скарги без явного пролапсу: як мислити хірургу. • Коли пацієнтка має симптоми, але пролапс візуально мінімальний або відсутній • Приховані дефекти тазового дна й перинеальної зони • Коли проблема функціональна, а коли анатомічна • Сучасна діагностика та відбір пацієнток на хірургічну корекцію. • Клінічний огляд та функціональне оцінювання • Показання до операції у разі мінімальних об’єктивних змін • Типові помилки первинної консультації • Хірургічна корекція післяпологових дефектів: що реально працює. • Вагінопластика й перинеопластика • Відновлення промежини після пологових травм • Корекція рубцевих деформацій • Комбіновані операції у разі післяпологових змін. • Корекція стресового нетримання сечі (СНС) + пластика тазового дна • Лабіопластика + вагінопластика • Ліпофілінг інтимної зони як частина реконструкції • Поєднані втручання за один етап: показання й обмеження • Пролапс і нетримання сечі: як не лікувати одне, ігноруючи інше. • Поєднання пролапсу зі стресовим нетриманням сечі • Коли потрібна одночасна корекція • Вибір тактики залежно від віку, пологів, тканин і симптомів • Ускладнення та недостатній клінічний ефект після операцій: як уникнути помилок? • Рецидив симптомів без рецидиву пролапсу • Біль, диспареунія, рубцеві деформації • Як мінімізувати ризики та правильно вести пацієнтку • Розбір клінічних кейсів. • Практичний алгоритм прийняття рішення. • Кого оперувати, кого спостерігати • Як обрати обсяг втручання • Як пояснювати прогноз пацієнтці • Післяопераційний супровід та профілактика рецидиву • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером. • Проходження тестування (самостійно).

КОС крові – це один із найточніших проявів критичних збоїв в організмі. Один погляд на pH, pCO₂ і HCO₃⁻ може показати, що відбувається: дихальна недостатність, метаболічні порушення чи комбінований процес, який розвивається стрімко і потребує негайної корекції. На цьому заході ви навчитеся впевнено читати показники кислотно-основного стану, ніби відкриту книгу. Зрозумієте, коли ацидоз – це наслідок гіповентиляції, а коли – тяжкого метаболічного збою. Зʼясуєте, як оцінювати тяжкість стану в разі сепсису, шоку або поліорганної недостатності та як контролювати ефективність лікування. Після заняття ви зможете швидко визначити тип і ступінь порушення, спрогнозувати наслідки й прийняти рішення щодо корекції до того, як з’являться загрозливі ускладнення. • Методи визначення КОС (кислотно-основного стану) крові. • Фізіологічні межі рН різних біологічних рідин. • Буферні системи організму. • Порушення КОС: ацидози, алкалози. • Методи компенсації порушень КОС. • Відповіді на запитання учасників.