Заходи БПР — Загальна практика - сімейна медицина 2026

МРТ є одним з найефективніших методів локального стадіювання раку прямої кишки, адже від точності оцінки поширеності пухлини залежить вибір оптимальної тактики лікування. На цьому заході ви навчитеся інтерпретувати МРТ за сучасними міжнародними критеріями, уникати типових помилок стадіювання та формувати структурований висновок, який допоможе онкологу й хірургу прийняти правильне клінічне рішення. Після навчання ви зможете впевнено оцінювати прогностично важливі МРТ-ознаки та застосовувати їх для планування персоналізованого лікування пацієнтів із раком прямої кишки. • Вступ • Коли МРТ є методом вибору при раку прямої кишки • місце МРТ в алгоритмі обстеження; • покази та обмеження. • Оптимальний МР-протокол дослідження • обов’язкові послідовності; • правильне планування площин; • роль контрастування та DWI. • Нормальна анатомія прямої кишки та мезоректума • Первинне стадіювання раку прямої кишки • Локалізація пухлини; • критерії Т-стадії; • N-стадія; • EMD; • CRM; • EMVI; • Оцінка регіонарних лімфатичних вузлів; • Ураження суміжних структур. • Як не помилитися в інтерпретації МРТ • типові пастки; • диференціальна діагностика; • артефакти; • часті причини over- та understaging. • Рестадіювання після неоад’ювантної терапії • Структурований протокол опису • які параметри обов’язково мають бути у висновку; • що є критично важливим для хірурга та онколога; • приклади якісного структурованого висновку. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Контроль болю в дитячій паліативній допомозі – це складний клінічний виклик, що безпосередньо впливає на якість життя дитини та її родини. Необґрунтоване призначення або несвоєчасне титрування дози опіоїдних анальгетиків призводить до розвитку ускладнень, зокрема опіоїдної залежності. В умовах розвитку системної паліативної допомоги необхідно діяти відповідно до сучасних протоколів та законодавчих вимог. На цьому заході ви розглянете патофізіологію больових синдромів у дітей, навчитеся правильно оцінювати біль з використанням валідованих шкал та уникати типових діагностичних помилок. Ви дізнаєтеся про практичні аспекти застосування WHO analgesic ladder у педіатрії та пригадаєте фармакологію опіоїдних анальгетиків. Навчитеся розраховувати стартові дози й титрувати їх в подальшому, профілактувати побічні ефекти і проводити безпечну ротацію опіоїдних анальгетиків. Окрема увага буде приділена актуальним нормативно-правовим вимогам, зокрема положенням Наказу МОЗ України №643, що регламентують призначення та виписку опіоїдів. Після навчання ви зможете формувати індивідуалізовані стратегії знеболення для дітей з паліативними станами, приймати клінічно обґрунтовані рішення щодо вибору препарату і його дози, а також уникати юридичних помилок. • Вступ. Актуальність проблеми болю в дитячій паліативній допомозі • Поняття болю в паліативній медицині: біопсихосоціальна модель. • Особливості болю у дітей з онкологічними та неонкологічними захворюваннями. • Наслідки неадекватного контролю болю. • Принципи дитячої паліативної допомоги. • Патофізіологія болю у дітей • Механізми виникнення болю: ноцицептивний, нейропатичний, змішаний біль. • Центральна та периферична сенситизація. • Особливості формування больових синдромів у дітей різного віку. • Хронічний біль у паліативних пацієнтів. • Оцінювання болю у дітей • Принципи оцінювання болю в педіатрії. • Валідовані шкали оцінювання болю. • Документація та моніторинг болю в паліативній практиці. • Типові помилки оцінювання болю. • Стратегії лікування болю в дитячій паліативній допомозі • Принципи WHO analgesic ladder у дітей. • Фармакологічні методи лікування. • Огляд і практичні аспекти застосування Наказу МОЗ України № 643 від 06.04.2023 • Морфін у дитячій паліативній практиці • Фармакологічні властивості морфіну. • Показання й протипоказання. • Шляхи введення та лікарські форми. • Принципи титрації та підтримувальної терапії. • Розрахунок дозування у дітей (з клінічними прикладами). • Побічні ефекти та їх профілактика. • Безпека застосування. • Ротація опіоїдних анальгетиків в амбулаторній паліативній допомозі • Показання до ротації опіоїдів. • Принципи еквівалентності доз. • Практичні алгоритми переходу між опіоїдами. • Типові клінічні кейси • Виписка рецептів на опіоїдні анальгетики • Нормативно-правові аспекти призначення опіоїдів в Україні. • Правила виписки рецептів та ведення документації. • Типові помилки та юридичні ризики. • Підсумки й практичні висновки • Основні принципи ефективного контролю болю у дітей. • Відповіді на запитання

Адаптивний спорт потрібно визначати не лише як звичайну фізичну активність – він є потужним засобом соціальної інтеграції та психологічної підтримки для ветеранів і людей з інвалідністю. Адаптивний спорт відкриває можливості для активної участі в житті громади, сприяє відновленню самооцінки та формуванню нових життєвих орієнтирів через рухову активність. Така діяльність не лише впливає на особисту трансформацію, а й допомагає суспільству змінити уявлення про силу, можливості та гідність. Цей напрям стимулює формування культури свідомого вибору на користь активного й повноцінного життя. У центрі такого підходу – ідея, що кожен має право реалізувати свій потенціал без обмежень і стигми. Метадані свідчать, що участь у таких програмах сприяє покращенню як фізичного, так і психічного здоров'я. Наприклад, метааналіз, опублікований у 2023 році на ресурсі MDPI, показав, що адаптивний спорт позитивно впливає на якість життя людей з фізичними обмеженнями, зокрема, зменшуючи симптоми депресії та тривожності. Ці результати підкреслюють важливість інтеграції адаптивного спорту в реабілітаційні протоколи, особливо для ветеранів та осіб з травмами. В Україні, з огляду на теперішню ситуацію, актуальність таких підходів лише зростає, вимагаючи мультидисциплінарного підходу та співпраці між лікарями, фізичними терапевтами й іншими фахівцями. Навчальний майстер-клас «Адаптивний спорт у системі реабілітації» буде присвячений вивченню такої діяльності як важливого елементу сучасної реабілітації пацієнтів з фізичними обмеженнями. Учасники розглянуть види адаптивного спорту й роль лікаря в міждисциплінарній команді з реабілітації. Окрему увагу буде приділено фізіологічним і психоемоційним ефектам занять, показанням і обмеженням до участі, а також профілактиці травм. Будуть наведені практичні випадки інтеграції спорту в реабілітаційний маршрут, а також аспекти медичного й нутрієнтного супроводу спортсменів з інвалідністю. Навчання охоплює не лише клінічні рішення, а й стратегії побудови довготривалої підтримки та взаємодії з родиною, тренерами і пацієнтом. • Визначення та основні поняття • Різновиди адаптивного спорту: для кого і для чого • Роль лікаря у міждисциплінарній команді підтримки спортсмена з інвалідністю • Фізіологічні й психоемоційні ефекти адаптивного спорту • Вплив на серцево-судинну, дихальну, опорно-рухову системи • Роль спорту в зменшенні тривожності, депресії та ПТСР • Приклади змін життєвого сценарію пацієнта через залучення до спорту • Показання та обмеження до адаптивного спорту • Медичні аспекти допуску: на що потрібно зважати лікарю • Ризики та протипоказання • Механізми профілактики травматизації • Адаптивний спорт у системі реабілітації • Етапність реабілітації та місце спорту в довгостроковому плані • Позитивний вплив фізичної активності на функціональні результати • Кейси з практики: рух від ліжка до змагань • Медичний супровід адаптивних спортсменів: практичні аспекти • Спостереження, оцінювання функціонального стану • Документування, контроль та підтримка під час тренувань і змагань • Співпраця з тренерами та родинами • Нутрієнтний супровід адаптивного спорту • Алгоритм прийняття рішення про доцільність використання добавок/препаратів • Побудова збалансованого раціону: основні макронутрієнти • Доказові нутрієнтні добавки, які покращують пізню реабілітацію та спортивні результати • Відповіді на запитання.

Цистит чи пієлонефрит? А може, це вже уросепсис? Правильна відповідь тут вирішує подальший прогноз для пацієнта. На заході ви розглянете повний шлях інфекцій сечової системи: від банальних циститів до критичних станів. Дізнаєтесь, як швидко відрізнити просте ураження від небезпечного, коли підозрювати приховані анатомічні проблеми у чоловіків та дітей, і як діяти у разі фебрильної лихоманки незрозумілого походження. Після лекції ви зможете впевнено підбирати антибіотики навіть на тлі резистентності, застосовувати алгоритм ведення уросепсису, уникати лікарських помилок та знижувати ризик повторних госпіталізацій. Ці знання ви одразу зможете застосувати на практиці, де б ви не працювали: від амбулаторії до відділення інтенсивної терапії. • Вступ та цілі: чому інфекції сечових шляхів залишаються викликом + ключові епідеміологічні дані. • Патогенез і класифікація інфекцій сечовидільної системи (цистит → пієлонефрит → уросепсис). • Як розпізнати вчасно. Клініка та діагностика: аналізи, посіви й сучасні методи візуалізації. • Раціональна антибіотикотерапія: емпіричні стратегії, таргетний підхід та принципи антимікробного стюардшипу. • Уросепсис під контролем: ознаки, алгоритм дій, інтенсивна підтримка. • Профілактика та контроль: як зменшити ризики і запобігти рецидивам. • Обговорення клінічних кейсів. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Лікарі здобудть наступні навички: Застосування валідованих скринінгових шкал (PHQ-9, GAD-7) для раннього виявлення тривожних та депресивних розладів. Проведення диференційної діагностики між соматичними захворюваннями з психічними проявами та первинними афективними розладами. Алгоритмізація вибору фармакотерапії першої лінії (СІЗЗС, СІЗЗСН) з урахуванням клінічного профілю пацієнта та коморбідної патології. Моніторинг ефективності та безпеки лікування, корекція терапевтичної тактики та менеджмент побічних ефектів антидепресантів. Володіння техніками психоедукації пацієнта та його родини для покращення комплаєнсу та результатів лікування. Визначення “червоних прапорців” та критеріїв для невідкладного направлення пацієнта на консультацію до лікаря-психіатра. Програма заходу • Як клінічно розмежувати патологічну тривогу та фізіологічну реакцію на стрес в умовах первинної ланки? • Які соматичні “маски” депресії найчастіше зустрічаються в практиці сімейного лікаря і як їх вчасно розпізнати? • Які критерії є підставою для ініціації фармакотерапії сімейним лікарем, а коли необхідна консультація психіатра? • Особливості вибору антидепресанту у пацієнтів з коморбідною соматичною патологією (кардіоваскулярні захворювання, цукровий діабет). • Яка оптимальна тривалість терапії антидепресантами після досягнення ремісії та якими є протоколи відміни препарату? • Як вести пацієнтів з суїцидальними думками на первинній ланці? Алгоритм дій та юридичні аспекти. • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Даний курс БПР присвячений темам тривоги, обсесивно-компульсивного розладу та межового розладу особистості. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть навички проведення диференційної діагностики між обсесіями та румінаціями при генералізованому тривожному розладі та депресії, а також розмежування компульсій і ритуалізованої поведінки від стереотипій при розладах аутистичного спектра та тикозних розладах. Учасники навчаться ідентифікувати егo-дистонну природу симптомів ОКР, застосовувати валідизовані психометричні інструменти, зокрема шкалу Єль-Брауна (Y-BOCS), аналізувати функціональне порушення та формулювати діагностичний алгоритм при первинному зверненні пацієнта. Програма охоплює виявлення коморбідних станів, застосування діагностичних критеріїв МРО за DSM-5 та МКХ-11, диференційну діагностику з біполярним афективним розладом, комплексним ПТСР та іншими розладами особистості, оцінку ризиків суїцидальної і несуїцидальної самопошкоджуючої поведінки. Розглядаються інтегровані плани лікування, що поєднують психофармакотерапію та психотерапевтичні втручання, базові принципи діалектичної поведінкової терапії, ведення коморбідних станів, формування терапевтичного альянсу, управління контрпереносом і техніки кризової інтервенції при емоційній дизрегуляції. Програма заходу • Заняття: Ритуали, нав’язливі думки чи тривожний характер? Диференційна діагностика ОКР • 01:29:20 • Конспект до заняття: Ритуали, нав’язливі думки чи тривожний характер? Диференційна діагностика ОКР • Клінічні задачі до заняття: Ритуали, нав’язливі думки чи тривожний характер? Диференційна діагностика ОКР • Заняття: Особливості ведення пацієнтів з межовим розладом особистості • Конспект до заняття: Особливості ведення пацієнтів з межовим розладом особистості в психіатрії та психотерапії • Клінічні задачі до заняття: Особливості ведення пацієнтів з межовим розладом особистості в психіатрії та психотерапії Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Шлунково-кишкові кровотечі є одним із найчастіших ургентних станів у приймальних відділеннях, хірургії та інтенсивній терапії, де результат безпосередньо залежить від швидкості прийняття рішень і правильної маршрутизації пацієнта. Важливо не лише розпізнати джерело кровотечі, а й знати повний алгоритм ведення: від первинного оцінювання і стабілізації до ендоскопічного гемостазу або хірургічного втручання. Але що робити, якщо джерело виявити складно або взагалі немає видимих ознак кровотечі? На цьому заході ви отримаєте структурований клінічний алгоритм ведення пацієнтів з верхніми та нижніми ШКК, зокрема буде висвітлено первинний тріаж за ABCDE, сучасні принципи інфузійно-трансфузійної терапії, критерії вибору тактики лікування й показання до ургентної ендоскопії чи операції. Окрім цього, ви розберете типові складні сценарії: варикозні, виразкові й антикоагулянт-асоційовані кровотечі, а також стани з геморагічним шоком. Після навчання ви зможете діяти за чітким алгоритмом у разі ШКК, швидше оцінювати тяжкість стану пацієнта й приймати обґрунтовані рішення щодо тактики лікування. • Шлунково-кишкові кровотечі як ургентний стан: сучасний погляд. • Епідеміологія, летальність, основні причини ШКК. Чому саме час і маршрутизація визначають результат лікування. • Первинне оцінювання пацієнта в приймальному відділенні. • Тріаж, підхід ABCDE, оцінювання гемодинаміки, ознаки масивної крововтрати й раннього геморагічного шоку. • Клінічні прояви та диференційна діагностика ШКК. • Гематемезис, мелена, гематохезія, окультна крововтрата. Відмінності верхніх та нижніх ШКК. • Невідкладна стабілізація пацієнта. • Інфузійна терапія, трансфузійна підтримка, венозний доступ, моніторинг, принципи ресусцитації при крововтраті. • Діагностичний маршрут: від приймального відділення до верифікації джерела кровотечі. • Лабораторна діагностика, шкали ризику, роль ендоскопії, КТ й додаткових методів обстеження. • Ендоскопічний гемостаз та ургентна ендоскопія. • Показання, терміни проведення, можливості ендоскопічної зупинки кровотечі, критерії ефективності. • Коли консервативна тактика вже не працює: показання до операційної. • Критерії переходу до хірургічного лікування, повторні кровотечі, нестабільна гемодинаміка, неефективність гемостазу. • Маршрут пацієнта: приймальне відділення – ВІТ – ендоскопія – операційна. • Алгоритм взаємодії між хірургом, анестезіологом, ендоскопістом та командою невідкладної допомоги. • Розбір клінічних кейсів і типові помилки ведення пацієнтів із ШКК. • Практичні сценарії: виразкові кровотечі, кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу, антикоагулянт-асоційовані ШКК, геморагічний шок. • Відповіді на запитання.

Педіатрична реабілітація потребує не лише набору окремих терапевтичних методик, а системного розуміння механізмів нейропластичності та їх практичного застосування в клінічній роботі. Збільшення кількості дітей із наслідками перинатального ураження нервової системи, розладами моторного розвитку, аутизмом, генетичними синдромами та нейром’язовими захворюваннями формує потребу в доказово обґрунтованих підходах до раннього втручання та довгострокового супроводу. Водночас існує проблема пізнього виявлення порушень розвитку й побудови реабілітаційних програм без зважання на основні принципи нейропластичності: повторюваність, специфічність завдань, сенсорний досвід, мотивація дитини й активне залучення родини. На цьому заході ви навчитесь інтегрувати сучасні принципи нейропластичності в щоденну практику педіатричної реабілітації. Ви розглянете етапи формування нервової системи дитини, механізми становлення руху та роль моторного розвитку в когнітивному й соціальному функціонуванні. Також ви дізнаєтеся про критичні періоди розвитку мозку, «вікно можливостей» для втручання, вплив сенсорного середовища і стресу на нейророзвиток. Після навчання ви зможете своєчасно виявляти ранні ознаки порушень, будувати реабілітаційні програми відповідно до принципів нейропластичності й формувати прогнозовані функціональні результати у дітей з неврологічними й нейророзвитковими порушеннями. • Сучасні виклики педіатричної реабілітації: чому тема нейропластичності є критично важливою. Значення мультидисциплінарного підходу в педіатричній реабілітації. • Формування руху та організація нервової системи дитини. • Етапи розвитку нервової системи у дитячому віці. • Як формується рух: взаємодія мозку, сенсорної системи та опорно-рухового апарату. • Моторний розвиток як основа когнітивного та соціального розвитку. • Нормальні етапи моторного розвитку й червоні прапорці порушень. • Нейропластичність: базові механізми та основні принципи. • Поняття нейропластичності та її роль у розвитку дитини. • Критичні періоди розвитку мозку. • Основні принципи нейропластичності. • Фактори, що впливають на нейропластичність у дитячому віці. • Вік дитини та “вікно можливостей” для втручання. • Сенсорний досвід і середовище розвитку. • Вплив болю, стресу, депривації та госпіталізації. • Роль родини, гри та мотивації у формуванні нових навичок. • Сон, харчування й фізична активність як компоненти нейророзвитку. • Розвиток дитини: основні сфери, затримка розвитку та моніторинг. • Основні сфери розвитку. • Затримка розвитку: визначення, причини та клінічні прояви. • Скринінг та моніторинг розвитку дитини у практиці лікаря. • Інструменти раннього виявлення порушень. • Практичне застосування принципів нейропластичності у педіатричній реабілітації. • Побудова реабілітаційних цілей відповідно до віку та функціональних потреб дитини. • Моторне навчання та повторювані функціональні активності. • Сенсорно-орієнтовані підходи у реабілітації. • Інтеграція гри у терапевтичний процес. • Формування домашніх програм та залучення батьків. • Клінічні кейси та практичні алгоритми роботи. • Аналіз клінічних випадків дітей з різними порушеннями розвитку. • Типові помилки у реабілітаційних підходах. • Побудова індивідуального маршруту реабілітації. • Практичні рекомендації для щоденної клінічної роботи лікаря та реабілітаційної команди. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації). • Оцінювання здобутих знань.

Депресія в літніх людей рідко виглядає як класичний смуток чи апатія. Частіше це біль, безсоння або постійна втома, які лікар легко може сприйняти за соматику. У результаті пацієнт отримує купу обстежень і ліків, але не те лікування, яке дійсно потрібно. На заході ми зʼясуємо, як виглядає депресія у старшому віці, чому її плутають з деменцією, як соматичні хвороби маскують психічні симптоми. Ви отримаєте прості інструменти для скринінгу та навчитеся читати між рядками у розмові з пацієнтом. Після навчання ви зможете вчасно розпізнавати депресію навіть у нетипових випадках, відрізняти її від деменції чи проявів хронічних захворювань, обирати безпечне й ефективне лікування. Ці знання допоможуть уникати помилок і реально покращувати якість життя ваших літніх пацієнтів, для яких депресія надто часто залишається «невидимою». • Модуль 1. Актуальність проблеми депресії в людей похилого віку • Світова й українська статистика: поширеність, недооціненість проблеми • Вплив депресії на якість життя, функціональність і тривалість життя • Чому депресія часто залишається «невидимою» для лікарів та родичів • Модуль 2. Біологічні та психосоціальні чинники депресії в старості • Старіння мозку: зміни нейромедіаторів, когнітивний спад • Втрата соціальних ролей, самотність, вдівство, ізоляція • Хронічні соматичні захворювання як фактор ризику • Взаємодія біологічних і психосоціальних механізмів • Модуль 3. Особливості клінічної картини • Відмінності від депресії в молодому віці • Переважання соматичних скарг, атипові прояви • Зв’язок з когнітивними порушеннями («псевдодеменція») • Часті помилки в діагностиці • Модуль 4. Коморбідність: депресія та соматичні хвороби • Серцево-судинні захворювання і депресія • Цукровий діабет, хронічний біль, онкологія • Депресія як фактор несприятливого прогнозу при соматичних хворобах • Взаємне «підсилення» симптомів • Модуль 5. Діагностика: як не проґавити депресію в літніх пацієнтів • Скринінгові інструменти (GDS, PHQ-9, HADS) • Особливості клінічного інтерв’ю • Як відрізнити депресію від деменції • Роль сім’ї та лікарів первинної ланки • Модуль 6. Лікування: мультидисциплінарний підхід • Медикаментозна терапія: антидепресанти для людей похилого віку (особливості вибору, взаємодії) • Немедикаментозні методи: психотерапія, фізична активність, соціальна підтримка • Сучасні підходи: нейростимуляція, інноваційні методи • Проблема прихильності до лікування • Модуль 7. Профілактика та покращення якості життя • Як запобігти розвитку депресії в літніх пацієнтів • Роль соціальної активності, хобі, підтримки сім’ї • Профілактика в закладах охорони здоров’я та геріатричних центрах • Стратегії «успішного старіння» • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Майстер-клас про впровадження адміністрування протимікробних препаратів (антибіотик-стewардшип) 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Раціональне використання антибіотиків сьогодні є критичною складовою безпеки пацієнтів та якості медичної допомоги. Майстер-клас створений для спеціалістів, які впроваджують або планують впроваджувати адміністрування антимікробних препаратів у своєму закладі. Основна ідея — показати чіткий, практичний та реалістичний алгоритм організації адміністрування протимікробних препаратів. У програмі майстер-класу буде розглянуто базові умови, кроки та ключові елементи впровадження адміністрування антибіотиків, а також ефективну комунікацію з лікарями під час змін: аргументацію рішень і роботу із запереченнями. Окремо буде акцентовано роль адміністрації лікарні у забезпеченні підтримки та сталості процесу та організацію мультидисциплінарного формату роботи (синергія лікарів, клінічних фармацевтів і медсестер). Учасникам також нададуть практичні інструменти для залучення фахівців відділень до щоденного адміністрування антибіотиків. Сучасно, практично, evidence-based. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Вагітність супроводжується гормональними, судинними й метаболічними змінами, які безпосередньо впливають на орган зору. Офтальмолог нерідко першим помічає прояви прееклампсії, діабетичної ретинопатії, ускладнень міопії або гіпертензивних станів. Через неправильне трактування цих змін можна не помітити небезпечні стани, а також це може призвести до необґрунтованого лікування та ризику серйозних ускладнень, аж до повної втрати зору або життєво загрозливих ситуацій. На цьому заході ви дізнаєтеся про фізіологічні й патологічні зміни зору під час вагітності з чітким клінічним розмежуванням норми і патології. Ви навчитесь оцінювати скарги на фотопсії, затуманення зору, сухість очей, коливання рефракції, вести пацієнток з міопією середнього й високого ступеня, цукровим діабетом та гіпертензивними станами. Окремо ви розглянете тактику ведення прееклампсії, діабетичної ретинопатії, глаукоми у вагітних, відшарування сітківки, а також безпечну корекцію терапії перед пологами. Після заходу ви зможете впевнено орієнтуватися в офтальмологічних змінах під час вагітності, своєчасно виявляти загрозливі стани і приймати обґрунтовані клінічні рішення. • Фізіологічні зміни зору під час вагітності. • Патологічні стани, пов’язані з вагітністю. • Діагностика та обстеження вагітних. • Принципи ведення пацієнток. • Рекомендації для вагітних. • Практична частина: кейси. • Відповіді на запитання.

ERAS у неонатології є новою філософією догляду, яка кардинально змінює звичні підходи. Коли йдеться про анестезіологію та інтенсивну терапію новонароджених, кожен мілілітр інфузії, кожен градус температури й кожна хвилина вентиляції мають значення. Рішення анестезіолога визначають, чи пройде дитина через операцію зі стресом для організму, чи з мінімальним втручанням у фізіологічні механізми. На цьому заході ви дізнаєтесь, як адаптувати принципи ERAS для новонароджених: оптимізація голодування, контроль глікемії, збалансована інфузійна терапія, профілактика гіпотермії, рання екстубація та залучення батьків до процесу відновлення. Окремо буде розглянута командна робота і комунікація за моделлю STEPPS, стандартизовані протоколи SBAR і чеклісти ВООЗ, які дадуть змогу підвищити рівень безпеки в операційній. Після навчання ви зможете впевнено впроваджувати неонатальні ERAS-протоколи у щоденну практику і скоротити час відновлення малюків після хірургічного втручання. • 1. Вступ • Концепція ERAS: від дорослої хірургії до неонатології • Мета й клінічна значущість програми ERAS у новонароджених • 2. Основні компоненти неонатального ERAS • 3. Командна взаємодія та комунікація • Міждисциплінарний підхід, командна модель STEPPS • Стандартизовані алгоритми передавання інформації (SBAR, Closed-loop communication) • Роль чеклістів ВООЗ у гарантуванні безпеки пацієнтів • 4. Передопераційна підготовка • Оптимізація періоду голодування • Підтримка нормотермії: профілактика гіпотермії, термонейтральне середовище • Антимікробна профілактика • Критерії гемотрансфузії • 5. Інтраопераційне ведення • Періопераційна вентиляція: захист легень • Інфузійна терапія: баланс рідини, профілактика гіпонатріємії • Контроль глікемії: уникнення гіпо- та гіперглікемії • Підтримка теплового балансу: основні шляхи втрати тепла • 6. Післяопераційний етап • Рання екстубація та відновлення ентерального годування • Залучення батьків до процесу догляду: підготовка до виписки • 7. Відповіді на запитання учасників

Електронний навчальний курс БПР присвячений диференційній діагностиці тонзилофарингітів у дітей. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Застосовувати клінічні шкали McIsaac та Centor для оцінки ймовірності бактеріального тонзиліту, спричиненого β-гемолітичним стрептококом групи А (БГСА). 2. Інтерпретувати результати огляду ротоглотки для виявлення специфічних ознак вірусної та бактеріальної інфекції. 3. Правильно виконувати та інтерпретувати результати експрес-тестів на виявлення антигену БГСА, розуміючи їх діагностичну цінність. 4. Проводити диференційну діагностику між БГСА-фарингітом та іншими причинами, зокрема інфекційним мононуклеозом, аденовірусною, ентеровірусною інфекціями. 5. Визначати “червоні прапорці” та показання для госпіталізації пацієнта, зокрема підозру на паратонзилярний абсцес та епіглотит. 6. Формулювати обґрунтований план ведення пацієнта, включаючи рішення про призначення або відмову від антибіотикотерапії на основі комплексних діагностичних даних. Програма заходу • Навчальна програма • Заняття 1 — 01:54:19 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера