Заходи БПР — Загальна практика - сімейна медицина 2026

Причини запаморочення й порушення рівноваги не завжди очевидні, але своєчасна діагностика рятує від помилок та ускладнень. На цьому заході ви навчитеся системно оцінювати вестибулярні порушення: від доброякісного пароксизмального позиційного запаморочення до складних отоневрологічних станів. Ви зрозумієте, як правильно проводити специфічні позиційні проби, диференціювати вертеброгенні й отогенні порушення і складати чіткий алгоритм діагностики навіть у разі атипової клінічної картини. Запаморочення, шум у вухах і порушення координації можуть бути джерелом сумнівів. Після заходу ваші пацієнти завжди отримуватимуть своєчасну ефективну терапію, а ваша впевненість у прийнятті рішень зросте. • 1. Топічна анатомія та фізіологія вестибулярної системи. Роль вестибулоокулярного рефлексу. • 2. Від субʼєктивних симптомів до вестибулярних синдромів: • анамнез хвороби • тривалість запаморочення • що запитувати у пацієнта • 3. Отоневрологічне клінічне обстеження. Оцінювання окорухової функції. • 4. Види ністагму, локалізація порушення. • 5. HINTS-тест, позиційні тести, інші вестибулярні тести. • 6. Диференційна діагностика вестибулярних розладів: центр vs периферія, підводні камені. • 7. Додаткові інструментальні методи обстеження: відеоністагмографія, vHIT та коли проводимо МРТ головного мозку. • Відповіді на запитання учасників.

Мальнутриція – це фактор, який прямо визначає якість життя. У паліативній допомозі помилки в нутритивній підтримці можуть спричинити аспірацію, інфекційні процеси або рефідинг-синдром з фатальними наслідками. Щоб уникати ускладнень, необхідно своєчасно проводити скринінг та правильно вибирати метод харчування. На цьому заході ви розглянете сучасні доказові підходи до нутритивної підтримки дітей у клінічній та паліативній практиці. Ви навчитесь оцінювати ризики, обирати між ентеральним і парентеральним шляхами, вчасно розпізнавати дисфагію та працювати з альтернативними методами харчування. Окремо розглянете рефідинг-синдром, групи ризику його виникнення, методи профілактики і своєчасного виявлення. Після навчання ви знатимете, коли і як починати харчування, як мінімізувати ускладнення та як адаптувати нутритивну тактику до потреб паліативної дитини. • Вступ. Чому нутритивна підтримка – це клінічне лікування, а не “додаток” • Еволюція клінічного харчування: від емпіричного підходу до доказової медицини • Роль нутритивної підтримки в сучасній анестезіології, інтенсивній терапії та паліативній допомозі • Сучасне визначення нутритивної підтримки • Визначення нутритивної підтримки згідно з ESPEN • Цілі та форми нутритивної терапії • Мальнутриція – прихована епідемія • Поширеність мальнутриції у дітей: стаціонар, ВІТ, онкологія, паліативні пацієнти • Вплив нутритивного статусу на результати лікування • Фактори ризику нутритивної недостатності у дітей • Ранній скринінг: таблиці, шкали, прорахунки • Принцип «Якщо кишківник працює – використовуй його» • Фізіологічні переваги ентерального харчування • Порівняння ентерального й парентерального шляхів • Ранні терміни початку ентерального харчування у критично хворих дітей • Абсолютні та відносні протипоказання • Дисфагія – пряма загроза життю • Дисфагія як причина аспірації, пневмонії, нутритивного дефіциту • Групи високого ризику • Клінічні ознаки, які не можна ігнорувати • Альтернативні шляхи харчування. Розгляд клінічного кейсу • Рефідинг-синдром: тиха, але смертельно небезпечна загроза • Патофізіологія рефідинг-синдрому • Групи високого ризику • Клінічні прояви • Профілактика згідно з міжнародними рекомендаціями • Алгоритм безпечного відновлення харчування • Особливості нутритивної підтримки у дітей в паліативній допомозі • Відповіді на запитання

Якісно проведена гастроскопія є основним інструментом ранньої діагностики захворювань шлунка і стравоходу. Через недостатнє знання сучасних підходів до ендоскопічного огляду, візуалізації та формування висновків можна не помітити патологію, а також це призводить до втрати часу для проведення ефективного лікування та зниження цінності обстеження для подальшої клінічної тактики. На цьому заході ви отримаєте системне уявлення про проведення езофагогастродуоденоскопії, зважаючи на анамнез, скарги пацієнта і критерії якості огляду. Окремо ви розглянете сучасні методи покращення візуалізації, стандартизовану схему опису змін слизової оболонки, актуальні класифікації та вибір тактики у разі виявлення патології. Після навчання ви зможете правильно інтерпретувати ендоскопічні знахідки, виконувати прицільну біопсію, оцінювати підслизові утворення та формувати інформативні висновки, які безпосередньо впливатимуть на клінічні рішення. • 1. З чого починається езофагогастродуоденоскопія. • 2. Вплив анамнезу на результат гастроскопії. • 3. Скарги пацієнта та їхній вплив на обсяг маніпуляцій під час гастроскопії. • 4. Підготовка до гастроскопії. • 5. Критерії якості огляду. • 6. Способи покращення візуалізації та ефективності пошуку патології. • 7. Тактика у разі виявлення патології: опис, біопсія, видалення – що обрати? • 8. Самоаналіз та робота над помилками. • 9. Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Невідкладна рентгенодіагностика травм кісток і суглобів потребує системного підходу, адже пропущений перелом або хибна інтерпретація рентгенограми призводять до неправильної тактики лікування й ускладнень. На цьому заході ви розберете алгоритм аналізу рентгенограм при травмі, типові діагностичні пастки, анатомічні варіанти, що імітують перелом, а також показання до додаткових проєкцій, КТ і МРТ. Після навчання ви зможете точно описувати рентгенограми, краще розпізнавати приховані ушкодження та впевнено обирати подальшу діагностичну тактику. • Вступ • Алгоритм аналізу рентгенограм при травмі кісток та суглобів. • Оцінка якості дослідження та необхідність додаткових проєкцій. • Системний підхід до опису рентгенограм • Найчастіше пропущені переломи та їх рентгенологічні ознаки. • Діагностичні пастки та анатомічні варіанти, що імітують перелом. • Особливості рентгенодіагностики дитячої травми. • Показання до КТ та МРТ після первинної рентгенографії. • Типові помилки рентгенолога та практичні клінічні випадки.

Лікарі здобудуть навички застосування валідованих скринінгових інструментів для виявлення ПТСР у дітей на первинній ланці та проведення диференційної діагностики з тривожними розладами, депресією і розладами адаптації. Учасники навчаться розпізнавати вікові особливості клінічних проявів у дітей дошкільного, шкільного віку та підлітків, використовувати діагностичні критерії DSM-5 та МКХ-11, а також визначати клінічний маршрут пацієнта. Програма охоплює первинні психоедукаційні консультації для батьків або опікунів, створення безпечного та підтримуючого середовища для дитини, а також оцінювання коморбідних соматичних і психічних станів. Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Які клінічні “червоні прапорці” ПТСР у дітей різного віку (дошкільнята, молодші школярі, підлітки) є ключовими для лікаря первинної ланки? • Як провести диференційну діагностику між ПТСР, гострою реакцією на стрес та розладами адаптації в умовах первинної медичної допомоги? • Які валідовані скринінгові шкали та опитувальники для діагностики ПТСР у дітей можуть бути ефективно використані в рутинній практиці сімейного лікаря? • Яка роль лікаря первинки у менеджменті ПТСР: межі компетенцій, коли починати фармакотерапію та коли скеровувати до вузького спеціаліста? • Як клінічно розпізнати ПТСР за соматизованими скаргами (цефалгії, абдомінальний біль, енурез) та як вести таких пацієнтів? • Які особливості збору анамнезу травматичної події у дитини, щоб уникнути ретравматизації? • Якими є довгострокові наслідки недіагностованого або некоректно лікованого ПТСР у дитячому віці на соматичне та психічне здоров’я в дорослому житті? Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

​Оперізувальний герпес – це реактивація вірусу вітряної віспи (Varicella Zoster), що після перенесеного захворювання тривало зберігається в латентному стані в нервових гангліях. Захворювання уражає до 25% людей, які мали вітряну віспу, і найбільш поширене серед осіб, старших 50 років, хоча воно фіксується і в молодших вікових групах через імуносупресію, зокрема на тлі стресу, хронічних хвороб, приймання імуносупресантів або ВІЛ-інфекції. Симптоми можуть варіювати від болісного локального висипу до небезпечних неврологічних ускладнень: менінгіту, енцефаліту й постгерпетичної невралгії. Водночас герпетичний висип іноді відсутній, що ускладнює діагностику. Комплексний підхід за участі інфекціоніста й невролога дає змогу не лише швидко встановити діагноз, а й мінімізувати ризики ускладнень та покращити якість життя пацієнта. Варто пам’ятати, що оперізувальний герпес може бути першим клінічним сигналом ВІЛ-інфекції – це підкреслює важливість настороженості лікаря. Навчальний майстер-клас «Herpes Zoster: виклик для інфекціоніста та невролога» буде присвячений вивченню етіології та патогенезу оперізувального герпесу з акцентом на механізми реактивації вірусу Varicella Zoster. Будуть розглянуті різні клінічні форми захворювання, зокрема типовий перебіг й атипові варіанти, як-от герпес без висипу, офтальмозостер і зостер отікус. Окрема увага буде приділена ускладненням, а саме постгерпетичній невралгії, ураженню нервової системи, а також особливостям перебігу в пацієнтів з імунодефіцитами. Детально будуть висвітлені сучасні підходи до терапії, зокрема ефективність противірусних препаратів та методи знеболення, а також профілактичні стратегії, наприклад вакцинація для груп ризику. Завершить захід розгляд реального клінічного випадку для кращого засвоєння теми. • 1. Вступ. Актуальність проблеми оперізувального герпесу в практиці інфекціоніста • 2. Етіологія та патогенез інфекції, механізми реактивації вірусу Varicella Zoster • 3. Клінічні форми оперізувального герпесу • Типовий перебіг. • Атипові варіанти (герпес без висипу, офтальмозостер, зостер отікус). • 4. Ускладнення Herpes Zoster • Постгерпетична невралгія. • Ураження центральної та периферичної нервової системи. • Особливості перебігу в пацієнтів з імунодефіцитами (ВІЛ, онкопатологія, імуносупресія). • 5. Сучасні можливості терапії • Противірусні препарати: порівняльна ефективність та практичні рекомендації. • Підходи до знеболення та профілактики хронічного болю. • 6. Профілактика оперізувального герпесу • Вакцинація: види вакцин, показання, ефективність. • Клінічні алгоритми вакцинації для пацієнтів старшого віку та груп ризику. • 7. Розгляд клінічного випадку • Відповіді на запитання.

Застосування лазерних технологій в офтальмології ґрунтується на чіткому розумінні фізичних принципів взаємодії випромінювання з тканинами ока. Без знання фізичної основи дії лазера та його параметрів неможливо безпечно використовувати такі методики. Недостатній рівень підготовки може призвести до розвитку ятрогенних ускладнень, зокрема пошкодження структур сітківки й інших анатомічних елементів ока, що суттєво погіршує функціональні результати лікування. На цьому заході ви розглянете теоретичні та клінічні аспекти застосування лазерів в офтальмології. Ви засвоїте фізику лазерного випромінювання, його основні властивості й параметри, що визначають характер впливу на тканини. Окрім цього, ви дізнаєтеся про різні види лазерів, які використовуються в офтальмологічній практиці, а також сучасні підходи до лікування, зокрема класичні, селективні й мікроімпульсні методики. Після навчання ви зможете диференційовано підходити до вибору методу лікування при патології сітківки, зокрема периферичних дегенераціях, діабетичній ретинопатії, макулярних набряках, тромбозах вен сітківки, центральній серозній хоріоретинопатії та віковій макулодистрофії. • Лазер в офтальмології: що це таке. • Фізична основа дії лазера. • Властивості лазерного випромінювання. • Основні параметри лазерного випромінювання. • Види лазерів, які застосовуються в офтальмології. • Класичне, селективне й мікроімпульсне лазерне лікування: що, де, коли. • Лазерне лікування сітківки: показання, види, протипоказання, параметри. • Клінічні приклади лікування різних патологій сітківки. • Ускладнення лазерного лікування та як їм запобігти. • Відповіді на запитання.

У щоденній черзі в амбулаторії усе може виглядати як зазвичай, аж поки хтось тихо каже: «Я не бачу сенсу жити». Жінка з панічною атакою впевнена, що «помирає» тут і зараз. Підліток мовчить, не дивиться в очі й ховає садна на передпліччі. Агресивний чоловік кричить, що його «прослуховують». Такі випадки можна побачити не тільки у відділеннях психіатричного стаціонару, а у повсякденній реальності спеціалістів первинної ланки. Сімейний лікар має декілька хвилин, щоб швидко розпізнати декомпенсацію, оцінити ризики і прийняти рішення, яке буде безпечним для пацієнта і юридично безпечним для самого лікаря. На цьому заході ви отримаєте цілісний алгоритм дій, коли пацієнт має невідкладний стан, пов'язаний з психічним розладом: швидке оцінювання стану, чіткі критерії ризику, диференціація психозу й делірію, техніки вербальної деескалації, безпечне призначення медикаментів і юридично правильне документування. Ви розглянете реальні клінічні випадки, які допоможуть вам діяти впевнено в умовах обмеженого часу. Після навчання ви будете готовими до невідкладних психіатричних станів і зможете інтегрувати алгоритми й чеклісти у вашу щоденну практику. • Первинне психіатричне оцінювання та виявлення ургентних станів • Швидке оцінювання психічного стану: MSE rapid, RASS, BARS. • Маркери гострої декомпенсації: психоз, делірій, агресія, дезорганізована поведінка, суїцидальний ризик. • Прийняття первинного клінічного рішення на рівні ПМСД. • Червоні прапорці та диференційна діагностика • Відмежування психіатричних і соматичних причин гострих розладів поведінки. • Критичні стани-імітатори: гіпоксія, інтоксикації, метаболічні порушення, гіпоглікемія, судоми. • Визначення шляхів подальшої маршрутизації. • Безпечна взаємодія та кризова комунікація • Оцінювання ризиків середовища, правильне позиціонування, контроль небезпечних факторів. • Техніки вербальної деескалації та кризової комунікації. • Робота з агресивними пацієнтами, підлітками, особами з параноїдною симптоматикою. • Медикаментозна стабілізація ургентних психіатричних станів • Вибір антипсихотиків і седативних препаратів: дози, комбінації, безпечні стратегії. • Особливості ведення геріатричних і коморбідних пацієнтів. • Алгоритми ведення: делірій, панічний напад, ПАР-індуковані стани, поведінкові кризи. • Транспортування та міждисциплінарна маршрутизація • Критерії безпеки та необхідності транспортування. • Передавання пацієнта між ПМСД → ЕМД → психіатрією/реанімацією. • Чеклісти: гострий психоз, делірій, психомоторне збудження, суїцидальна криза. • Короткі клінічні кейси. • Юридична валідність та інтеграція алгоритмів у практику • Основи недобровільної госпіталізації та правила документування ургентних станів. • Типові юридичні ризики та помилки. • Інтеграція алгоритмів і чеклістів у щоденну роботу лікаря. • Відповіді на запитання.

Електронний курс «Супровідна терапія гастроентерологічних захворювань» (БПР) 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Електронний навчальний курс із супровідної терапії гастроентерологічних захворювань. Отримайте практичні знання та бали БПР для лікарів. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Молекулярне тестування є невід’ємною складовою ведення пацієнтів із метастатичним раком шлунка, адже результати визначення біомаркерів визначають напрямок персоналізованої терапії. Неповне молекулярне обстеження або неправильна інтерпретація його результатів можуть призвести до втрати часу та несвоєчасного призначення таргетної чи імунотерапії. Пацієнт може втратити доступ до сучасних методів лікування. На цьому заході ви дізнаєтесь, які молекулярні дослідження є обов’язковими при метастатичному раку шлунка, навчитесь інтерпретувати результати тестування HER2, PD-L1, MSI/MMR, CLDN18.2 і FGFR2b та використовувати їх для вибору оптимальної системної терапії. Ви отримаєте практичні алгоритми прийняття рішень, розберете сучасні можливості таргетної та імунотерапії, а також розберете клінічні кейси, що допоможуть застосовувати отримані знання у щоденній практиці. Після навчання ви зможете впевнено визначати необхідний обсяг молекулярного тестування, правильно інтерпретувати його результати, обирати персоналізовану тактику лікування відповідно до біомаркерів та своєчасно направляти пацієнтів на необхідні методи терапії. • Сучасна епідеміологія метастатичного раку шлунка. • Біологічна та молекулярна гетерогенність пухлин шлунка. • Основні біомаркери: HER2, PD-L1, MSI/MMR, CLDN18.2, FGFR2b. • Вплив молекулярного профілю на вибір системної терапії. • Таргетна терапія та імунотерапія в сучасному лікуванні. • Нові терапевтичні мішені та перспективні напрями. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Патологія носової перегородки та носових раковин є причиною хронічної закладеності носа, рецидивних синуситів, головного болю та погіршення нюху. Важливо вміти діагностувати ці стани й чітко визначати, коли консервативне лікування неефективне і без хірургічного втручання вже не обійтись. На цьому заході ви дізнаєтесь, як оцінювати показання та протипоказання до операцій, правильно інтерпретувати КТ й ендоскопічні дані та обирати оптимальний метод лікування: від традиційної септопластики до ендоскопічних та комбінованих втручань. Ви розглянете реальні клінічні приклади й інтраопераційні ситуації, що допоможуть краще сформувати ваше власне клінічне мислення і точність прийняття рішень. Після навчання ви зможете впевнено вести пацієнтів з патологією носової перегородки та носових раковин і гарантувати їм безпечне й ефективне лікування. • Вступ. Основні показання й протипоказання до оперативного втручання • Анатомо-фізіологічні передумови • Будова перегородки носа та нижніх носових раковин. • Патофізіологія деформацій перегородки й гіпертрофії раковин. • Діагностика патології носової перегородки та носових раковин • Комп’ютерна томографія (КТ) • Септопластика • Традиційні та сучасні хірургічні техніки. • Ендоскопічні методи та їхні переваги. • Інтраопераційні аспекти • Вазотомія • Основні методики • Комбіновані втручання (септопластика + вазотомія) • Розбір клінічних випадків • Післяопераційний період та нагляд • Ранній післяопераційний період • Перший тиждень • Перший місяць • Пізній період • Довгостроковий нагляд • Відповіді на запитання

Рубцева алопеція – це незворотне руйнування волосяних фолікулів. Кожна затримка діагностики – крок до незворотної втрати волосся. Важливо вміти своєчасно розпізнавати активне запалення, відрізняти рубцеві та нерубцеві форми й обирати адекватну терапію, щоб зупинити процес і зберегти максимальну кількість фолікулів. На цьому заході ви розглянете клінічні випадки рубцевої алопеції, навчитеся диференціювати лімфоцитарні й нейтрофільні форми, оцінювати активність запального процесу та планувати терапію, зокрема з медикаментозними, фізіотерапевтичними та хірургічними підходами. Окремо ви розглянете ранні ознаки рубцювання і способи контролю розвитку процесу. Після навчання ви будете впевнено працювати з пацієнтами, які мають прогресувальну втрату волосся, хронічне запалення шкіри голови та потребують комплексного лікування. • Клінічний випадок з практики 1 • Клінічний випадок з практики 2 • Відповіді на запитання • Клінічний випадок з практики 1 • Клінічний випадок з практики 2 • Відповіді на запитання

Чи замислювалися ви, скільки дорослих пацієнтів роками живуть із відчуттям «я недостатньо стараюсь», «я лінивий» або «я не можу сконцентруватись на задачі»? Скільки з них проходять через кабінети різних спеціалістів, не отримуючи відповіді, що пояснила б їхні труднощі з увагою, організацією та саморегуляцією? Розлад дефіциту уваги з гіперактивністю у дорослих — тема, яка в Україні лише набирає належної уваги. Через недостатню обізнаність і стигматизацію багато пацієнтів роками живуть без правильного діагнозу, отримуючи неефективне лікування. В умовах хронічного стресу та воєнного часу прояви РДУГ можуть посилюватися, ускладнюючи професійну діяльність і міжособистісні стосунки. Практичні кейси, клінічні інструменти та тільки доказова база — без міфів і спрощень. Ключові особливості Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • сучасні діагностичні критерії та клінічні «червоні прапорці» • диференційну діагностику: як відрізнити РДУГ від тривожних і афективних розладів • особливості коморбідності та типові помилки в клінічній практиці • доказові підходи до фармакотерапії • роль психотерапії у довгостроковій підтримці • алгоритм ведення пацієнта в умовах української системи охорони здоров’я Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

1. Лекційна частина 1.1 Антидепресанти у гастроентерології Антидепресанти чи нейромодулятори? Вісь «мозок–кишківник» Механізм дії антидепресантів при патології шлунково-кишкового тракту Призначення антидепресантів при функціональних захворюваннях ШКТ Розбір класів антидепресантів при захворюваннях ШКТ Комунікація з пацієнтом при призначенні антидепресантів Функціональна диспепсія та синдром подразненого кишківника (СПК) — критерії діагностики 1.2 Функціональні розлади ШКТ Класифікація функціональних розладів у гастроентерології Поширеність та причини розвитку функціональних розладів ШКТ Вісь «мозок–кишківник» як ключовий патогенетичний механізм «Червоні прапорці» у діагностиці функціональних розладів Опитувальник пацієнтів із підозрою на функціональні захворювання ШКТ Дієтичні рекомендації при функціональних захворюваннях ШКТ

Еректильна дисфункція вважається «незручною темою» серед чоловіків. Але часто це перша ознака серцево-судинних катастроф, діабету або навіть онкопроцесу. Проблема в тому, що без актуальних протоколів і розуміння сучасних підходів чоловіче сексуальне здоров’я розглядається не системно, а як окрема проблема. Неправильне оцінювання пацієнта, пропущені ургентні стани й запізніле направлення до спеціаліста – все це значно погіршує прогноз. На цьому заході ви дізнаєтеся, як працювати з еректильною дисфункцією як клінічним маркером системних захворювань, а не як суто психологічною проблемою. Навчитеся чітко діяти у разі гострих андрологічних станів, на зразок ішемічного пріапізму чи перелому пеніса. Ви отримаєте сучасне бачення патологій статевого члена, чоловічого безпліддя, варикоцеле та дерматологічних змін з онкоризиком. Після навчання у вас зміниться підхід до первинного прийому чоловіків. Ви зможете помічати небезпечні стани, відрізняти органічні порушення від психогенних та обирати правильну консервативну чи хірургічну тактику. • Що таке чоловіче сексуальне здоров’я? • Еректильна дисфункція: етіологія, епідеміологія та сучасні методи лікування. • Хвороба Пейроні: етіологія, епідеміологія та сучасні підходи до лікування. • Гострі стани в андрології: перелом статевого члена та пріапізм. Коли час лікування визначає сексуальне здоров’я в майбутньому. • Варикоцеле: коли, кому і як лікувати? • Практичні висновки для клінічної практики. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Метастази в легенях не завжди очевидні. Атипові прояви легко можна сплутати з доброякісними ураженнями або запальними процесами, а через це пацієнти можуть отримати неправильний діагноз і неефективне лікування. На цьому заході ви дізнаєтеся про типові й атипові радіологічні прояви легеневих метастазів, а також про те, які захворювання можуть імітувати метастатичне ураження – навчитеся розставляти пріоритети у диференційній діагностиці. Після лекції ви зможете точно визначати спектр метастатичних змін у легенях, плеврі та кістковому каркасі грудної клітки, впевнено користуватися методами променевої діагностики і швидко орієнтуватися навіть у найскладніших клінічних випадках. • Класифікація метастазів легень • Променева діагностика типових легеневих метастазів • Диференційна діагностика типових легеневих метастазів • Променева діагностика атипових легеневих метастазів • Диференційна діагностика атипових легеневих метастазів • Променева діагностика метастатичного ураження плеври • Диференційна діагностика метастатичного ураження плеври • Променева діагностика метастатичного ураження кісткового каркасу грудної клітки • Відповіді на запитання

Даний курс БПР присвячений застосуванню пробіотиків у клінічній практиці. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники аналізуватимуть ключові відмінності між пробіотичними штамами, видами та родами, а також їхнє клінічне значення. Курс допоможе застосовувати критерії доказовості для вибору пробіотика, інтерпретувати дані рандомізованих клінічних досліджень і мета-аналізів та формувати штамоспецифічні протоколи пробіотикотерапії. Розглядаються підходи до лікування пацієнтів різних вікових груп, диференційований підбір препаратів при функціональних розладах шлунково-кишкового тракту, а також доцільність призначення синбіотиків і постбіотиків. Окрему увагу приділено консультуванню пацієнтів щодо тривалості курсу, дозування та правил прийому пробіотиків для досягнення максимального клінічного ефекту й комплаєнсу. Програма заходу • Заняття №1: Можливості застосування пробіотичних препаратів при інфекціях дихальних шляхів • Патогенетичні механізми концепції осі «кишківник-легені» та її роль у респіраторному здоров’ї • Штами пробіотиків із доведеною клінічною ефективністю у профілактиці та лікуванні респіраторних інфекцій • Вплив пробіотиків на вроджений та адаптивний імунітет слизових оболонок дихальних шляхів • Результати РКД та мета-аналізів щодо зниження частоти й тяжкості ГРВІ у дітей та дорослих • Докази ефективності пробіотиків у пацієнтів із ХОЗЛ та бронхіальною астмою • Оптимальні дозування, тривалість курсу та критерії вибору пробіотичних препаратів • Інтеграція пробіотикотерапії в клінічні протоколи лікування респіраторних інфекцій і профілактики антибіотик-асоційованої діареї • Потенційні ризики та протипоказання, зокрема для імуноскомпрометованих пацієнтів • Заняття №2 • Пробіотичні штами з найвищим рівнем доказовості при профілактиці та лікуванні антибіотик-асоційованої діареї • Механізми дії Saccharomyces boulardii при інфекції Clostridioides difficile • Диференційоване призначення пробіотиків при СПК-Д та СПК-З • Доказові дані щодо підтримки ремісії при виразковому коліті та хворобі Крона • Застосування пробіотиків при ерадикації Helicobacter pylori та синергічний ефект з антибіотикотерапією • Оптимальні дози та тривалість пробіотикотерапії згідно з рекомендаціями WGO та ESPGHAN • Критерії якості та безпеки комерційних пробіотичних препаратів: КУО, життєздатність, стабільність • Роль пробіотиків у корекції мікробіоти при метаболічному синдромі та неалкогольній жировій хворобі печінки • 02:56:39 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Матеріали для самостійного опрацювання • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Жовтяниця є не самостійним захворюванням. Це клінічний симптом, що супроводжує широкий спектр патологій: від доброякісних станів до життєво небезпечних захворювань гепатопанкреатобіліарної зони, зокрема онкологічних. Тому, треба досконало знати алгоритми диференційної діагностики причин цього стану. Своєчасне встановлення етіології жовтяниці визначає не лише тактику лікування, але й прогноз для пацієнта. На цьому заході ви опануєте сучасні алгоритми диференційної діагностики жовтяниць з акцентом на чітке розмежування гемолітичних, паренхіматозних та механічних форм. Ви розглянете патофізіологічні механізми розвитку жовтяниці, навчитесь інтерпретувати лабораторні показники та обґрунтовано використовувати інструментальні методи діагностики, наприклад ультразвукове дослідження, КТ, МРТ та МРХПГ. Окрема увага буде приділена причинам механічної жовтяниці, зокрема жовчнокам’яній хворобі, холедохолітіазу та пухлинам гепатопанкреатобіліарної зони, а також важливості комплексного підходу до ведення таких пацієнтів. Після навчання вам буде легше орієнтуватися в різних кейсах жовтяниці та своєчасно визначати тактику ведення пацієнта. • Класифікація жовтяниць та основні відмінності: надпечінкова (гемолітична), печінкова (паренхіматозна) та підпечінкова (механічна). • Патофізіологічні механізми розвитку жовтяниць та їхнє клінічне значення. • Клінічні прояви різних типів жовтяниць: особливості перебігу хвороби, анамнезу, фізикального огляду, симптомокомплексу захворювання. • Лабораторна діагностика жовтяниць: інтерпретація показників білірубіну, трансаміназ, лужної фосфатази, ГГТП. • Інструментальна діагностика в алгоритмі диференціації жовтяниць (УЗД, КТ, МРТ, МРХПГ). • Основні причини механічної жовтяниці: жовчнокам’яна хвороба, холедохолітіаз, пухлини гепатопанкреатобіліарної зони, стриктури жовчних проток. • Диференційна діагностика різних видів жовтяниць. • Жовтяниця і рак підшлункової залози та органів периампулярної зони (ДПК, загальна жовчна протока, великий сосочок дванадцятипалої кишки). • Роль мультидисциплінарного підходу в діагностиці жовтяниць. • Клінічні випадки й типові діагностичні помилки у практиці лікаря. • Сучасні алгоритми ведення пацієнтів із жовтяницею і тактика лікування. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.