Заходи БПР — Загальна практика - сімейна медицина 2026

Статини є базою ліпідознижувальної терапії, але в ліпідології рішення вже визначаються не лише самим рівнем ЛПНЩ, а й абсолютним ризиком, супутніми станами та необхідною глибиною зниження атерогенних частинок. На цьому заході ви розберете, коли достатньо монотерапії статинами, коли потрібна рання комбінована терапія, як обирати стартову стратегію та що робити при виникненні побічних ефектів. Після навчання ви зможете впевнено планувати ліпідознижувальну терапію та ефективно вести пацієнтів високого та дуже високого ризику. • Що змінилося в сучасній ліпідології: від концентрації ЛПНЩ до кумулятивної експозиції атерогенних ApoB-вмісних частинок, оцінки Lp(a) та пожиттєвого ризику. • Чому статини залишаються фундаментом профілактики серцево-судинних подій: доказова база, очікуване зниження ЛПНЩ та зв’язок між величиною зниження і клінічною користю. • Різниця між «призначити статин» і «досягти цілі»: інтенсивність терапії, абсолютний ризик, контроль відповіді та прихильності до лікування. • Місце статинів серед сучасних ліпідознижувальних засобів: езетиміб, інгібітори PCSK9, інклісіран і бемпедоєва кислота; коли потрібна рання комбінована терапія. • Коли статину недостатньо: дуже високий ризик, гострий коронарний синдром, сімейна гіперхолестеринемія, значне відхилення від цільового ЛПНЩ та резидуальний ризик. • Популярні міфи: «статини руйнують печінку», «викликають деменцію», «будь-який біль означає непереносимість», «натуральні альтернативи безпечніші» та «нові препарати зробили статини непотрібними». • Практичний алгоритм: як обрати стартову стратегію, що перевіряти після призначення, як діяти при скаргах і як оцінити користь та ризики. • Розбір клінічних кейсів • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Відповіді на запитання учасників • Оцінювання набутих знань

Весняний період є клінічно значущим фактором дестабілізації психічного стану пацієнтів з афективними, психотичними і тривожними розладами. Навесні зростає ризик суїцидальних дій, маніакальних та змішаних епізодів, а також психотичних декомпенсацій. Водночас зовнішнє «покращення» стану пацієнта часто має оманливий характер і може маскувати високоризикові клінічні стани. Якщо не знати про сезонну дестабілізацію, то можна неправильно трактувати активізацію як ремісію, не провести своєчасну корекцію терапії та не помітити суїцидальний або психотичний ризик. Це особливо небезпечно у пацієнтів з депресією, біполярним афективним розладом, ПТСР, інсомнією та імпульсивними розладами, де весняна активація може швидко перейти у кризовий стан. На цьому заході ви розглянете нейробіологічні, гормональні та клінічні механізми сезонності психічних розладів з фокусом на весняні кризові стани. Ви навчитеся розпізнавати небезпечні зміни, правильно оцінювати клінічні маркери ризику, своєчасно коригувати лікування та застосовувати випереджувальні профілактичні стратегії. • Весна як біологічний тригер психічних кризів • Весняний період як фаза різкої перебудови циркадних ритмів та нейробіологічної регуляції настрою. • Вплив температурних коливань і соціальної активізації на вразливі нейронні системи. • Весна як критичне «вікно ризику» для афективних, психотичних і тривожних розладів. • Нейромедіаторні та гормональні механізми сезонності • Зниження рівня мелатоніну й дестабілізація серотонін-дофамінового балансу. • Активація гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової осі та зростання кортизолозалежної тривожності. • Патофізіологія дисоціації між психомоторною активацією та афективною регуляцією. • Парадокс весняного суїцидального ризику • Механізми зростання суїцидальної поведінки на тлі часткового редукування депресивної загальмованості. • Імпульсивні суїцидальні дії як наслідок відновлення енергії без емоційної стабілізації. • Клінічні маркери високого ризику: ажитація, інсомнія, дратівливість, внутрішнє напруження, псевдопокращення. • Біполярний розлад і змішані стани навесні • Весняна активація як тригер маніакальних та гіпоманіакальних епізодів. • Змішані стани: поєднання депресивного афекту з маніакальною активацією. • Ризики антидепресант-індукованої дестабілізації та принципи корекції терапії у весняний період. • Випереджувальна профілактика та роль лікаря • Сезонно орієнтоване клінічне мислення та динамічний моніторинг пацієнтів групи ризику. • Превентивна фармакологічна стратегія: стабілізатори настрою, контроль інсомнії, уникнення надмірної стимуляції. • Психоосвіта пацієнтів і родичів, посилення спостереження та міждисциплінарна взаємодія. • Q&A-сесія: клінічні запитання, розбір практичних ситуацій, обговорення зі спікером.

Артеріальна гіпертензія під час вагітності є однією з провідних причин материнської та перинатальної захворюваності й смертності, а також важливим маркером майбутнього серцево-судинного ризику в жінки. Підвищення частоти гіпертензивних розладів асоціюється зі старшим віком вагітних, поширеністю ожиріння, метаболічного синдрому та хронічної артеріальної гіпертензії. Неправильна або несвоєчасна діагностика прееклампсії та важких форм АГ може призводити до розвитку тяжких ускладнень і значного погіршення перинатальних наслідків. На цьому заході ви розглянете принципи класифікації артеріальної гіпертензії у вагітних, навчитеся диференціювати хронічну гіпертензії, гестаційну гіпертензію та прееклампсію і засвоїте алгоритми моніторингу артеріального тиску в динаміці вагітності. Ви опануєте підходи до оцінювання материнського й фетального ризику, сучасні стратегії медикаментозної терапії, зважаючи на безпеку препаратів, тактику ведення тяжкої гіпертензії та прееклампсії, а також особливості післяпологового спостереження. Окрім цього, до вашої уваги будуть представлені реальні клінічні кейси, на основі яких проаналізуємо типові помилки лікарів у діагностиці та веденні пацієнток із гіпертензивними станами під час вагітності, а також способи їх уникнення в щоденній практиці. Після навчання ви зможете своєчасно виявляти гіпертензивні розлади вагітності, обґрунтовано обирати тактику лікування та маршрутизації пацієнтки й зменшити ризик тяжких перинатальних ускладнень. • Фізіологічні зміни серцево-судинної системи під час вагітності + класифікація АГ у вагітних • Хронічна, гестаційна гіпертензія та прееклампсія: основні відмінності • Сучасні підходи до діагностики та моніторингу АТ під час вагітності • Типові помилки у затримці діагностики АГ у вагітних на прикладі клінічного кейсу • Оцінювання материнського й фетального ризику • Медикаментозна терапія АГ у вагітних: що дозволено, а що протипоказано • Тактика ведення тяжкої артеріальної гіпертензії та прееклампсії • Післяпологове спостереження та довгостроковий серцево-судинний ризик • Вагітність як ранній маркер майбутньої серцево-судинної патології у жінки • Відповіді на запитання учасників

Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники здобудуть навички проведення покрокового неврологічного огляду дитини з урахуванням вікових особливостей — від новонародженого до підлітка. Передбачено оцінювання рівня свідомості, когнітивних функцій і поведінкових реакцій, дослідження функції 12 пар черепно-мозкових нервів, клінічну оцінку м’язового тонусу та сили, перевірку й інтерпретацію фізіологічних і патологічних рефлексів. Учасники опанують виявлення та аналіз менінгеальних симптомів, застосування координаторних проб для оцінки функції мозочка, ідентифікацію та клінічну інтерпретацію «червоних прапорців», а також формулювання топічного та нозологічного неврологічного діагнозу. Програма охоплює діагностику спадкових нервово-м’язових захворювань, диференційно-діагностичний план при синдромі “в’ялої дитини” та інших м’язових гіпотоніях, інтерпретацію лабораторних і інструментальних досліджень. Розглядаються показання до молекулярно-генетичної діагностики, біопсії м’язів та нервів, сучасні підходи до патогенетичного й симптоматичного лікування, моніторинг перебігу захворювання та медико-генетичне консультування родин. Програма заходу • Заняття 1 • 02:15:21 • Клінічні задачі до заняття • Заняття 2: Сучасний погляд на діагностику та терапію спадкових хвороб з переважним ураженням нервово-мʼязової системи в дитячому віці • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Які специфічні особливості неврологічного огляду у новонароджених та немовлят? • Як диференціювати фізіологічну м’язову гіпотонію від патологічної? • Клінічна інтерпретація основних безумовних рефлексів та терміни їх згасання. • Які «червоні прапорці» вказують на підвищення внутрішньочерепного тиску у дитини раннього віку? • Як провести диференційну діагностику між фебрильними судомами та дебютом епілепсії? • Який алгоритм дій при виявленні асиметрії неврологічного статусу? • Ознаки ураження центрального та периферичного мотонейронів у дітей. • Неврологічні симптоми, що є абсолютним показанням для нейровізуалізації (МРТ, КТ). • Як оцінити неврологічний статус у неконтактної або негативістично налаштованої дитини? • Критерії затримки психомоторного та мовленнєвого розвитку на різних вікових етапах. • Які клінічні фенотипи та “червоні прапорці” вказують на високу ймовірність спадкової нервово-м’язової патології у дитини? • Який оптимальний діагностичний алгоритм при підозрі на спінальну м’язову атрофію (СМА) та м’язову дистрофію Дюшенна/Беккера? • Коли доцільно призначати електронейроміографію (ЕНМГ), а в яких випадках можна переходити одразу до генетичного тестування? • Диференційна діагностика прогресуючої м’язової слабкості: спадкові міопатії, мітохондріальні хвороби, хвороби накопичення. • Сучасні можливості молекулярно-генетичної діагностики: показання до таргетних панелей, екзомного та геномного секвенування. • Патогенетична терапія СМА та міодистрофії Дюшенна: критерії відбору пацієнтів, ефективність та безпека препаратів. • Принципи мультидисциплінарного супроводу пацієнтів з НМЗ: респіраторна підтримка, нутритивний менеджмент, ортопедична корекція. • Медико-генетичне консультування та пренатальна діагностика в родинах з обтяженим анамнезом щодо НМЗ. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Система оцінювання повсякденного функціонування особи (ЕКОПФО) з 1 січня 2025 року замінила звичну для лікарів систему МСЕК. Для первинної ланки це означає нові підходи до направлення пацієнтів, інший акцент в оцінці стану та роботу з електронною системою оцінювання. На майстер-класі розглянемо, як працює система ЕКОПФО та яку роль у ній відіграє лікар первинної ланки. Основна увага буде приділена практичним аспектам: коли варто думати про направлення, як оцінювати функціональний стан пацієнта та які документи необхідно підготувати. Мета майстер-класу - дати лікарям первинної ланки зрозумілий практичний алгоритм роботи з ЕКОПФО, допомогти впевнено орієнтуватися в новій системі та уникати типових помилок у щоденній практиці. Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • ✅ покроково розглянемо алгоритми роботи з документацією з Електронною системою охорони здоров'я; • ✅ що таке ЕКОПФО та чим нова система відрізняється від МСЕК; • ✅ коли сімейний лікар має розглядати направлення на оцінювання; • ✅ практичний алгоритм дій лікаря перед направленням; • ✅ підготовку медичної документації та роботу з електронною системою; • ✅ типові помилки та складні ситуації у взаємодії з пацієнтами; • ✅ розмежування тимчасової непрацездатності, стійкого порушення функцій та втрати працездатності. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Рентген-діагностика – ключ до своєчасного виявлення патологій хребта, поки не розвинулися незворотні зміни. На цьому заході ви дізнаєтесь, як правильно позиціонувати пацієнтів і виконувати рентген-дослідження шийного, грудного та поперекового відділів хребта. Ви зможете легко визначити нестабільність хребта і сколіоз. Це захід із практичною спрямованістю – ви відпрацюєте методики стандартних і спеціалізованих укладок, навчитеся проводити функціональні проби, аналізувати рентген-знімки та контролювати динаміку захворювання. Після заходу ви сформуєте практичний арсенал навичок для ефективного проведення рентген-досліджень, правильної інтерпретації знімків та впевненого прийняття рішень. • Важливість знання основ рентген-анатомії в практиці рентгенолаборанта. • Фізіологічні та патологічні вигини хребта. • Стандартні та спеціалізовані методи рентген-укладок для виявлення нестабільності хребта і сколіозу. • Позиціонування пацієнтів для рентген-досліджень: • шийного відділу хребта (стандартні дослідження + функціональні проби: флексійні та екстензійні); • грудного відділу хребта; • поперекового відділу хребта. • Стандартні дослідження + рентген-дослідження фіксації спини, функціональні проби (флексійні та екстензійні). • Рентген-дослідження сколіозу. • Порівняння норма/патологія. Розбір клінічних випадків. • Відповіді на запитання

Аноректальні абсцеси та нориці залишаються однією з найскладніших зон у колопроктології через високий ризик рецидивів і функціональних ускладнень. Основна клінічна проблема полягає не лише у лікуванні гострого процесу, а у правильному визначенні анатомії норицевого ходу та виборі тактики, яка дозволяє одночасно усунути інфекційне вогнище і зберегти функцію анального сфінктера. Помилки на етапі первинного втручання часто запускають каскад повторних операцій, хронічного запалення та погіршення якості життя пацієнта. На цьому заході ви отримаєте структурований підхід до ведення пацієнтів із аноректальними абсцесами та складними норицями: від первинної оцінки до вибору хірургічної тактики. Ви розглянете критерії складності ураження, клінічні маркери прихованих фістульних ходів, покази до інструментальної діагностики та алгоритми прийняття рішень. Також ви засвоїте сучасні сфінктерозберігаючі підходи та принципи вибору між радикальністю втручання і мінімізацією функціональних ризиків. Після навчання ви зможете орієнтуватися у складних клінічних ситуаціях, визначати тактику лікування аноректальних абсцесів і нориць з урахуванням ризику рецидиву та ушкодження сфінктерного апарату, а також приймати обґрунтовані рішення щодо необхідності додаткової діагностики або направлення пацієнта. • Аноректальний абсцес: сучасний погляд на патогенез та класифікацію • Криптогландулярна теорія та альтернативні причини • Типи абсцесів і їх клінічне значення • Чому «простий абсцес» часто є лише верхівкою айсберга • Діагностика прихованих нориць: коли дренування недостатньо • Клінічні маркери складної патології • Роль огляду, пальцевого дослідження та аноскопії • Коли необхідні МРТ, ендоанальне УЗД та консультація проктолога • Вибір тактики лікування: від розтину абсцесу до радикального втручання • Показання до екстрених і планових операцій • Коли шукати внутрішній отвір нориці • Алгоритм прийняття рішень залежно від типу ураження • Складні анальні нориці: сучасні хірургічні підходи • Фістулотомія, сетони, LIFT, advancement flap та інші методики • Переваги, обмеження та критерії вибору методу • Баланс між радикальністю лікування та збереженням функції сфінктера • Як уникати помилок, що призводять до рецидивів та повторних операцій • Найчастіші діагностичні та тактичні помилки • Недооцінка поширеності норицевого ходу • Неповне дренування та відсутність подальшого обстеження • Помилки маршрутизації пацієнтів між первинною та спеціалізованою ланкою • Особливі клінічні ситуації та «червоні прапорці» • Рецидивні абсцеси • Нориці при хворобі Крона та інших системних захворюваннях • Атипові нориці, онкологічна настороженість та диференційна діагностика • Клінічні кейси та розбір складних рішень • Реальні випадки з практики • Аналіз причин невдалого первинного лікування • Покроковий розбір тактики, що дозволила уникнути повторних втручань • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Пацієнти часто приходять до лікаря вже після відвідування аптеки. Вони приносять пакет безрецептурних препаратів і впевнені, що лікуються правильно. Але часто щось йде не так, як їм хотілося б. У сезон застуд це стає буденністю: фармацевт – перший, до кого вони звертаються по «щось від кашлю». А лікар потім бореться з наслідками. Щоб діяти ефективно, потрібно розуміти логіку аптечних рекомендацій: як фармацевт обирає препарат за симптомом, що саме радить і де межа між допомогою та ризиком. Тільки так можна оцінити доцільність самолікування й помітити потенційні небажані взаємодії чи поліпрагмазію. На цьому заході ви зрозумієте, як мислить фармацевт у разі типового звернення: кашель, біль у горлі, температура, розлади травлення чи сезонні алергії. Побачите, які препарати найчастіше рекомендуються без рецепта, у якому разі пацієнта треба одразу скеровувати до лікаря та які симптоми вимагають настороженості. Ви дізнаєтеся, як вести конструктивний діалог із хворим, що вже лікується сам, і як безконфліктно скоригувати терапію. Після навчання лікарі краще розумітимуть аптечну логіку, фармацевти – клінічну, а пацієнти отримуватимуть більш безпечну й обґрунтовану допомогу. • Вступ • Роль фармацевта як першої лінії допомоги • Алгоритм дій фармацевта. Опитування пацієнта, консультування • Тривожні ознаки або коли потрібно негайно скеровувати пацієнта до лікаря • Тактика дій фармацевта у разі поширених сезонних захворювань (ГРВІ, грип та ковід) • Тактика дій фармацевта у разі поширених сезонних захворювань (кишкові інфекції, що притаманні літньому періоду та сезонні алергії) • Клінічні випадки: розбір змодельованих ситуацій, важливі аспекти в підборі ліків за принципом «Не нашкодь» • Вікторина та висновки • Відповіді на запитання учасників

Пілонідальна хвороба є поширеною патологією серед пацієнтів молодого працездатного віку, яка часто супроводжується хронічним запаленням, абсцедуванням і рецидивним перебігом, що суттєво впливає на якість життя. Вибір тактики лікування визначає тривалість загоєння, ризик ускладнень і частоту рецидивів, а без системного підходу й актуальних методів ведення неможливо досягти стійкого результату. На цьому заході ви розглянете етіологію та патогенез пілонідальної хвороби, зокрема фактори ризику й підходи до класифікації. Ви дізнаєтеся про сучасні методи діагностики, тактику ведення гострих станів, зокрема пілонідального абсцесу, а також можливості консервативної терапії. Окрім цього, ви засвоїте малоінвазивні та хірургічні методи лікування та навчитесь обирати оптимальну техніку залежно від клінічної ситуації. Після навчання ви зможете зменшити ризик рецидивів пілонідальної хвороби, оптимізувати післяопераційне ведення й покращити довгострокові результати лікування. • Актуальність проблеми, епідеміологія і статистичні дані. • Етіологія і патогенез: вроджена чи набута хвороба? Фактори ризику. • Класифікації пілонідальної хвороби. • Діагностика: візуальна та інструментальна. • Гострий стан: пілонідальний абсцес. • Неоперативне лікування пілонідальної хвороби: за і проти. • Малоінвазивні методи лікування (pit picking, фенолізація, ендоскопія, лазер). • Хірургічні методи лікування: висічення пілонідального синуса. • Пластичні методи закриття рани після висічення. • Післяопераційне ведення пацієнтів, профілактика рецидивів, прогноз та віддалені результати. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером. • Проходження тестування (самостійно).

Гемодинамічно значущий стеноз артерій нижніх кінцівок може тривалий час не створювати значного дискомфорту для пацієнта, поки клінічна ситуація не переходить у стадію критичної ішемії з ризиком втрати кінцівки. Ультразвукове дуплексне сканування є основним методом раннього виявлення периферичного атеросклерозу, що дає змогу своєчасно визначити показання до реваскуляризації та вплинути на прогноз пацієнта. З огляду на те, що захворювання периферичних артерій є маркером системного атеросклерозу, правильна інтерпретація результатів дослідження має принципове значення не лише для локальної тактики, а й для загального оцінювання серцево-судинного ризику. На цьому заході ви отримаєте системне розуміння сегментарної анатомії артерій нижніх кінцівок, стандартизованого алгоритму ультразвукового сканування та критеріїв гемодинамічного оцінювання стенозів, зокрема аналізу пікових швидкостей кровотоку та доплерівських спектрів. Ви розглянете складні клінічні випадки, наприклад у разі багаторівневого ураження, кальцифікації судин, цукрового діабету або прикордонних значень кісточково-плечового індексу. Також ви навчитеся правильно формувати висновок, визначати ступінь ураження і планувати подальшу тактику ведення пацієнта. Після навчання ви зможете покращити точність діагностики периферичного атеросклерозу, своєчасно направляти пацієнтів на реваскуляризацію та ефективно контролювати результати лікування. • Клінічний контекст і роль ультразвукового дуплексного сканування у разі захворювань периферичних артерій. • Анатомія артерій нижніх кінцівок. • Соноанатомія, методика проведення. Послідовність і стандартизація. Сегментарний принцип (аортоклубовий → феморо-поплітеальний → гомілковий сегменти). • Особливості нормального і патологічного кровотоку. • Кількісне оцінювання стенозу (гемодинамічне та планіметричне оцінювання). • Оклюзія. • КПІ як скринінговий показник. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Застосування сучасної класифікації ILAE для епілептичних нападів та епілепсій. 2. Інтерпретація ключових патернів ЕЕГ, специфічних для педіатричних епілептичних синдромів. 3. Алгоритмізація диференційної діагностики епілептичних та неепілептичних пароксизмальних станів. 4. Вибір протиепілептичних препаратів (ПЕП) першої та другої лінії на основі доказової бази. 5. Ведення та моніторинг побічних ефектів ПЕП у педіатричній популяції. 6. Ідентифікація пацієнтів-кандидатів для немедикаментозних методів лікування (кетогенна дієта, VNS, хірургія). 7. Розробка терапевтичних планів для дітей з фармакорезистентною епілепсією. 8. Консультування батьків щодо прогнозу, лікування та модифікації способу життя дитини. Питання, що розглядаються: Які семіологічні ознаки дозволяють диференціювати епілептичні та неепілептичні пароксизмальні події у немовлят? Яка роль тривалого відео-ЕЕГ моніторингу в діагностиці складних випадків дитячої епілепсії? Як нові генетичні дані впливають на вибір терапевтичної стратегії при епілептичних енцефалопатіях? Які показання та протипоказання до застосування нових ПЕП у педіатричній практиці? Які оптимальні стратегії переходу між ПЕП для мінімізації ризику погіршення контролю над нападами? Як вести епілептичний статус у дітей відповідно до останніх міжнародних клінічних настанов? Яке місце нейропсихологічного тестування в комплексному менеджменті дитини з епілепсією? Коли слід направляти педіатричного пацієнта до спеціалізованого центру хірургії епілепсії? Програма заходу • Навчальна програма • Заняття • 00:00 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Програма заходу: завантажити програму заходу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі, які працюють з дітьми, нерідко стикаються із ситуаціями невизначеності, коли скарги, анамнез та об’єктивні дані не формують цілісної картини. Повторні травми, неспецифічні соматичні симптоми, поведінкові зміни або регрес розвитку можуть не мати чіткої інтерпретації, що ускладнює прийняття рішень. У таких випадках важливо вміти виявити ознаки можливого насильства, а також впевнено приймати рішення в умовах обмеженої доказової бази та високої відповідальності. На цьому заході ви розглянете клінічні, поведінкові та соматичні прояви різних форм насильства над дитиною, зокрема ситуації, коли воно маскується під інші стани. Ви навчитеся виявляти тривожні ознаки, аналізувати невідповідності між анамнезом і клінічною картиною, а також засвоїте принципи безпечної та недирективної комунікації з дитиною та її опікунами. Окремо ви розберете алгоритми документування й оцінювання ризиків, щоб забезпечити як захист дитини, так і вашу професійну безпеку. Після навчання ви зможете системно оцінювати складні клінічні ситуації, розпізнавати можливі ознаки насильства навіть за відсутності прямих доказів, правильно будувати комунікацію та приймати рішення відповідно до чинного законодавства. • 1. Лікар як перша ланка виявлення насильства, роль медичного працівника у ранньому розпізнаванні. Кейс: повторні звернення дитини до різних закладів без чіткої причини. • 2. Види насильства та їхні прояви. Кейс: хронічне недоїдання як прояв нехтування. • 3. Поведінкові червоні прапорці: страх, регрес, уникання контакту, надмірна покірність. Кейс: дитина мовчить у присутності опікуна, активна без нього. • 4. Соматичні ознаки, травми, що не відповідають анамнезу або віку. Кейс: множинні гематоми різної давності внаслідок «падіння з ліжка». • 5. Ознаки сексуального насильства. Кейс: сексуалізована поведінка без вікових причин. • 6. Комунікація з дитиною, безпечні, недирективні питання. Кейс: як уточнити підозру без тиску. • 7. Робота з батьками або опікунами. Кейс: контроль і перебивання дитини опікуном. • 8. Алгоритм дій лікаря: фіксація, маршрутизація, повідомлення служб. Кейс: підозра без прямих доказів. • 9. Емоційний стан лікаря, профілактика вигорання та вторинної травматизації. Кейс: складний випадок, що викликає тривале емоційне напруження. • 10. Відповіді на запитання учасників.

Електронний навчальний курс для лікарів, який надасть сучасні знання для діагностики та лікування найбільш поширених респіраторних захворювань у дітей. Основна увага зосереджена на вирішенні ключових питань діагностики та терапії бронхіоліту, візингу, хронічного кашлю та пневмонії — станів, з якими дитячі лікарі стикаються найчастіше у своїй практиці. Після проходження ви дізнаєтесь, як діагностувати та лікувати бронхіоліт і вірус-індукований візинг у дітей, коли підозрювати бронхіальну астму та розпочинати пробну терапію, а також ознайомитеся із сучасними алгоритмами ведення хронічного кашлю й оновленими підходами до діагностики та лікування пневмонії у дітей. Навчання у власному темпі у зручний час, доступ до лекцій протягом 1 року, додаткові навчальні матеріали та сертифікат із балами БПР. Програма заходу • Лекція 1. Дитина зі свистячим диханням на прийомі у педіатра • Лекція 2. Бронхіоліт. Як спрогнозувати та бути готовим. Менеджмент та контроль • Лекція 3. Алгоритм ведення дитини з хронічним кашлем • Лекція 4. Сучасний підхід до діагностики пневмонії у дітей • Лекція 5. Оновлені алгоритми лікування позагоспітальної пневмонії у дітей Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Точність інтерпретації КТ при травмі кісток мозкового черепа та основи черепа – ключ до своєчасної діагностики, правильного вибору тактики лікування та запобігання пропущеним ушкодженням. Сучасна комп’ютерна томографія дозволяє не лише виявити переломи кісток черепа, а й оцінити їх поширення, ураження суміжних анатомічних структур та розвиток ускладнень. У ситуаціях політравми, коли клінічна картина може бути неспецифічною, саме КТ стає вирішальним методом для швидкого та точного визначення характеру ушкоджень. Лікар повинен володіти чітким алгоритмом аналізу КТ, добре орієнтуватися в анатомії основи черепа та мислити одночасно як радіолог і клініцист. Ключові особливості: • Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів • Без води — тільки доказові знання, що мають значення • До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику • Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги • Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця Програма заходу • Оволодіти сучасними підходами до виконання та інтерпретації КТ при травмі кісток черепа. • Навчитися розпізнавати КТ-ознаки переломів основи черепа різної локалізації. • Виявляти ускладнення (пневмоцефалія, лікворея, внутрішньочерепні крововиливи). • Уникати типових помилок інтерпретації КТ при нейротравмі. • Критерії оцінки кісток черепа на КТ – алгоритм пошуку переломів, оцінка передньої, середньої, центральної та задньої черепних ямок. • Диференційну діагностику травматичних змін на КТ – як відрізнити переломи від їх мімікерів (шви, судинні борозни, анатомічні варіанти). • Типові пастки інтерпретації КТ при травмі – які непрямі ознаки вказують на переломи основи черепа, коли підозрювати ускладнення та в яких випадках необхідні додаткові методи візуалізації. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Збільшення кількості аугментаційних мамопластик закономірно супроводжується підвищенням частоти пізніх ускладнень, які часто мають мультифакторний характер. Щоб уникнути їх, необхідно досконало розуміти патогенез, клінічну еволюцію змін і принципів ревізійної хірургії. Неправильна інтерпретація причин деформації, болю або асиметрії та помилки у виборі тактики безпосередньо впливають на результати лікування, частоту повторних втручань і задоволеність пацієнтки. На цьому заході ви навчитеся вести пізні ускладнення мамопластики, як-от капсулярна контрактура, мальпозиція імплантів, контурні деформації, пізні сероми та гематоми. Ви матимете змогу приділити окрему увагу онконастороженості, зокрема діагностиці та маршрутизації в разі підозри на BIA-ALCL, а також сучасним уявленням про Breast Implant Illness. Практичний акцент заходу полягає у принципах revision surgery: вибір методу корекції, зміна площини імпланта, використання додаткових матеріалів та запобігання рецидивам. Після навчання ви сформуєте алгоритми оцінювання та ведення пацієнток з пізніми ускладненнями після мамопластики та зможете досягати більш стабільних естетичних результатів навіть у складних випадках. • Як мислити у разі пізнього ускладнення • Що є справжнім ускладненням, а що очікуваною зміною тканин • Часові сценарії: 3 місяці, 1 рік, 5+ років • Алгоритм аналізу: імплант / кишеня / тканини / пацієнт • Капсулярна контрактура: сучасний погляд • Патогенез: запалення, біоплівка, механіка • Класифікація Baker та її практична цінність • Коли чекати, коли оперувати • Capsulectomy чи capsulotomy • Мальпозиція та деформації • Латеральна, нижня, верхня міграція імпланта • Double bubble: справжній vs псевдо • Bottoming out • Rippling: профілактика і корекція • Пізні сероми, гематоми, рідина навколо імпланта • Диференційна діагностика • Коли достатньо УЗ-контролю • Коли потрібна пункція/операція • Які випадки не можна пропустити • Онконастороженість у практиці пластичного хірурга • BIA-ALCL без паніки: кому реально загрожує ризик • Пізня серома як сигнал • Обстеження, цитологія, CD30 • Маршрутизація пацієнта • Breast Implant Illness • Сучасні дані доказової медицини • Коли explantation виправданий • Юридичні та комунікаційні ризики • Revision surgery: коли і як виправляти • Показання до повторної операції • Зміна площини імпланта • ADM / сітки / внутрішній бюстгальтер • Explant + mastopexy • 10 помилок, які призводять до пізніх ускладнень • Помилки вибору імпланта • Неправильна кишеня • Слабка фіксація inframammary fold • Переоцінення якості тканин • Ігнорування ранніх симптомів • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером. • Проходження тестування (самостійно).

Шизоафективний розлад – одне з найбільш складних для діагностики захворювань у психіатрії через поєднання психотичних і афективних симптомів та значну клінічну варіабельність перебігу. Для точної діагностики та правильного вибору тактики ведення пацієнта необхідно чітко розуміти структуру епізодів, особливості поєднання симптоматики й динаміку хвороби. Якщо не брати до уваги ці аспекти, то можна помилково інтерпретувати стан як шизофренію або біполярний афективний розлад. Це значною мірою ускладнює подальший лікувальний процес. На цьому заході ви розглянете сучасні діагностичні критерії шизоафективного розладу відповідно до МКХ-11 та DSM-5, його епідеміологічні та клінічні особливості, а також ранні маркери. Ви навчитеся проводити диференційну діагностику з шизофренією, біполярним афективним розладом і депресією з психотичними симптомами та аналізувати типові сценарії дебюту й рецидиву. Після навчання ви зможете своєчасно виявляти шизоафективний розлад та обирати обґрунтовану тактику ведення пацієнта. • 1. Шизоафективний розлад в сучасних класифікаціях: клінічне визначення, діагностичні критерії МКХ-11 та DSM-5. • 2. Епідеміологія та клінічна специфіка: поширеність, вікові особливості початку та перебігу. • 3. Ранні клінічні маркери: продромальні симптоми та поєднання афективної і психотичної симптоматики. • 4. Диференційна діагностика: відмежування шизоафективного розладу від шизофренії, біполярного афективного розладу й депресії з психотичними симптомами. • 5. Типові клінічні сценарії дебюту й рецидиву захворювання. • 6. Алгоритм дій лікаря первинної ланки в разі підозри на шизоафективний розлад. • 7. Основні принципи ведення пацієнтів у спеціалізованих умовах. • 8. Підходи до профілактики рецидивів та підтримувальної терапії. • 9. Розгляд клінічного випадку з аналізом діагностичних помилок та алгоритму ведення. • 10. Відповіді на запитання учасників.