Заходи БПР — Загальна практика - сімейна медицина 2026

Постійні переживання за навчання, здоров’я близьких чи майбутні події можуть стати для дитини фоном повсякденного життя. Такі діти часто виглядають надмірно відповідальними, напруженими або «занадто дорослими», однак за цим стоїть виснажлива тривога, яка потребує професійної уваги. Стан часто маскується під соматичні скарги, проблеми зі сном або поведінкові труднощі. Через недооцінку симптомів діти можуть жити з постійною напругою, що впливає на навчання, стосунки в родині та психоемоційний розвиток. В умовах хронічного стресу, невизначеності та травматичних подій в Україні актуальність теми лише зростає. Клінічні кейси, практичні поради для щоденної роботи лікаря та актуальні міжнародні рекомендації — для впевнених рішень без зайвих сумнівів. Ключові особливості Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • Ранні клінічні прояви та вікові особливості симптомів • Сучасні критерії діагностики та інструменти скринінгу в амбулаторній практиці • Диференційна діагностика з соматичними станами, РДУГ та депресивними розладами • Роль сімейних факторів і шкільного середовища у формуванні тривоги • Доказові підходи до психотерапії та покази до фармакотерапії • Алгоритм комунікації з батьками та довготривале ведення пацієнта • Клінічні кейси та практичні поради для щоденної роботи лікаря • Актуальні міжнародні рекомендації Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Тинітус – це не просто нав’язливий шум у вухах. Це симптом, що може бути дзвінком, який свідчить про серйозні діагнози: від ішемії мозку до пухлин слухового нерва. За даними Американської академії отоларингології, від 10 до 15% дорослого населення стикаються з цим явищем, а у 20% із них стан вимагає медичного втручання через виражений дискомфорт. З віком ризик лише зростає: якщо серед молоді тинітус виникає у 1,6% випадків, то серед людей 60+ років – вже у 9%. Часто цей симптом супроводжується тривожністю, депресією, порушенням сну і значно погіршує якість життя. Найнебезпечніше, що можна зробити – це недооцінити цей симптом. Неправильне трактування тинітусу як суто ЛОР-проблеми може призвести до пропущеної неврологічної патології, затримки лікування і навіть небезпечних для життя ускладнень. Глибоке розуміння природи цього стану є важливим для лікарів різних спеціальностей. Навчальний захід «Тинітус у неврологічній практиці: диференційна діагностика й тактика ведення пацієнта» буде присвячений вивченню клінічної значущості тинітусу в неврології з акцентом на його епідеміологію, патофізіологію та мультидисциплінарну роль лікаря. Особливу увагу буде приділено неврологічним причинам такого стану: від акустичної невриноми до шийної мієлопатії та патології краніоцервікального переходу. Окремим блоком будуть представлені функціональні й психогенні порушення з розглядом соматоформних станів і тривожно-депресивної коморбідності. Також буде розглянуто алгоритм неврологічного обстеження та варіанти терапевтичної тактики, зокрема фармакотерапія та реабілітація. • Клінічна значущість тинітусу в неврології • Епідеміологія та патофізіологічні механізми. • Роль невролога в мультидисциплінарному підході. • Класифікація тинітусу: ключ до правильної маршрутизації • Об’єктивний vs суб’єктивний тинітус. • Пульсувальний тинітус: коли запідозрити судинну патологію. • Однобічний тинітус: червоні прапорці. • Неврологічно значущі етіології шуму у вухах • Вестибулярна шваннома (акустична невринома). • Синдром верхньої мозочкової артерії. • Мігрень, розсіяний склероз, нейросифіліс. • Черепно-мозкова травма, шийна мієлопатія. • Патологія краніоцервікального переходу. • Функціональні та психогенні порушення • Соматоформні розлади. • Коморбідна тривожна/депресивна симптоматика. • Психогенний тинітус: критерії підозри. • Алгоритм неврологічного обстеження при тинітусі • Структурований неврологічний скринінг. • Показання до нейровізуалізації. • Аудіологічне оцінювання та співпраця з отоларингологом. • Судинна діагностика: дуплекс судин шиї/голови, МР-ангіографія. • Практичні аспекти менеджменту • Коли призначати фармакотерапію і яку. • Неврологічна реабілітація, когнітивно-поведінкова терапія. • Показання до вузькоспеціалізованих консультацій.

Взаємодії між ліками та нутрієнтами часто можуть бути непомітними, поки не виникнуть клінічно значущі наслідки. Втрата контролю над артеріальним тиском чи глікемією, підвищення токсичності препаратів – поширені приклади. Особливо це актуально для сімейних лікарів, адже пацієнти часто самі додають вітаміни або БАДи до призначеного лікування, що може знижувати ефективність терапії та спричиняти несподівані побічні ефекти. Чи вмієте ви своєчасно виявляти такі взаємодії та коригувати лікування або харчування? На цьому заході ви навчитесь ідентифікувати основні нутрієнтно-лікарські взаємодії, зрозумієте механізми зміни фармакокінетики препаратів під впливом вітамінів, мінералів і трав та зможете запобігати зниженню ефективності терапії. Після навчання ви будете впевнено консультувати пацієнтів щодо харчування і БАДів під час лікування та забезпечувати більш передбачуваний результат терапії. • 1. Вступ. • 2. Як харчування впливає на фармакокінетику препаратів. • 3. Вітаміни, мінерали і трави, що впливають на ефективність ліків. • 4. Приклади критичних взаємодій (антациди та залізо, грейпфрутовий сік і статини тощо). • 5. Мінерали утворюють хелатні комплекси з антибіотиками (тетрациклін, фторхінолони) та левотироксином, різко знижуючи їхню ефективність. • 6. Рослинні добавки – часте джерело прихованих взаємодій. • 7. Звіробій індукує CYP3A4 → пригнічує дію антидепресантів, контрацептивів. • 8. Женьшень і часник підвищують ризик кровотечі під час антикоагулянтної терапії. • 9. Відповіді на запитання учасників.

Лікарі здобудуть навички застосування клінічних діагностичних критеріїв для ідентифікації пацієнтів з підозрою на спадкові нервово-м’язові захворювання та складання диференційно-діагностичного плану при синдромі “в’ялої дитини” й інших м’язових гіпотоніях. Учасники навчаться інтерпретувати дані специфічних лабораторних маркерів, зокрема КФК і ЛДГ, а також результати ЕМГ, ЕНМГ та МРТ м’язів. Програма охоплює визначення показань до молекулярно-генетичної діагностики, зокрема MLPA та секвенування нового покоління, інтерпретацію її результатів, а також оцінювання доцільності біопсії м’язів і нервів. Розглядаються індивідуалізовані терапевтичні стратегії із застосуванням сучасних можливостей патогенетичного та симптоматичного лікування, моніторинг перебігу захворювання й ефективності терапії, а також управління респіраторними, ортопедичними та кардіологічними ускладненнями. Окрему увагу приділено медико-генетичному консультуванню родин пацієнтів зі спадковими нервово-м’язовими захворюваннями. Програма заходу • Які клінічні фенотипи та “червоні прапорці” вказують на високу ймовірність спадкової нервово-м’язової патології у дитини? • Який оптимальний діагностичний алгоритм при підозрі на спінальну м’язову атрофію (СМА) та м’язову дистрофію Дюшенна/Беккера? • Коли доцільно призначати електронейроміографію (ЕНМГ), а в яких випадках можна переходити одразу до генетичного тестування? • Диференційна діагностика прогресуючої м’язової слабкості: спадкові міопатії, мітохондріальні хвороби, хвороби накопичення. • Сучасні можливості молекулярно-генетичної діагностики: показання до таргетних панелей, екзомного та геномного секвенування. • Патогенетична терапія СМА та міодистрофії Дюшенна: критерії відбору пацієнтів, ефективність та безпека препаратів. • Принципи мультидисциплінарного супроводу пацієнтів з НМЗ: респіраторна підтримка, нутритивний менеджмент, ортопедична корекція. • Медико-генетичне консультування та пренатальна діагностика в родинах з обтяженим анамнезом щодо НМЗ. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

У системі фінансування охорони здоров’я медичне кодування набуло стратегічного значення, безпосередньо впливаючи на фінансові надходження закладу, результати моніторингів НСЗУ та репутацію медичної установи. Водночас у практиці більшості закладів зберігається системна проблема – відсутність єдиного розуміння логіки прийняття рішень під час кодування діагнозів та процедур. На цьому заході ви розглянете принципи і структуру Australian Coding Standards (ACS) як системного підходу до медичного кодування, що базується на чіткій клінічній логіці та стандартизованих правилах. Ви навчитеся визначати основний діагноз за принципом «після дослідження», розберете критерії відбору супутніх станів, підходи до кодування процедур та інтервенцій, а також правила відображення ускладнень. Практична частина дасть вам змогу покроково розібрати реальні кейси із поясненням логіки прийняття рішень та сформувати цілісне розуміння процесу кодування. Після навчання ви зможете застосовувати єдиний обґрунтований підхід до медичного кодування та мінімізувати ризики фінансових втрат під час аудитів. • Основи Australian Coding Standards (ACS): логіка та структура. Принципи ACS, підхід до прийняття рішень у кодуванні, відмінності від інтуїтивного/локального підходу. • Визначення основного діагнозу: принцип “після дослідження”. Алгоритм вибору основного діагнозу. Клінічна логіка vs адміністративні помилки. Практичні приклади. • Супутні діагнози: критерії значущості та правила кодування. Які стани підлягають кодуванню. Вплив супутньої патології на складність випадку. Часті помилки. • Кодування процедур та інтервенцій. Принципи вибору кодів для втручань. Взаємозв’язок між діагнозами та процедурами. Типові кейси. • Ускладнення та їх відображення в кодуванні. Відмежування від супутніх станів. Вплив на клінічну та фінансову оцінку випадку. • Типові помилки і “пастки” кодування в ПМГ. Аналіз поширених кейсів, що призводять до заниження складності випадку, фінансових втрат і ризиків під час перевірок. • Практичний блок: розбір клінічних кейсів. Покрокове кодування медичних випадків із поясненням логіки прийняття рішень. • Кодування як інструмент керування якістю та ризиками. Вплив кодування на результати моніторингів НСЗУ, фінансову стабільність закладу і репутацію. • Висновки та впровадження в практику. Як інтегрувати підходи ACS у щоденну роботу закладу. Формування єдиного підходу в командах. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації. • Оцінювання здобутих знань.

Сучасний курс для лікарів різних спеціальностей. Як діяти під час виникнення невідкладного стану на амбулаторному прийомі чи в денному стаціонарі? При проходженні курсу Ви отримаєте чіткий алгоритм дій та маршрут пацієнта при виникненні найчастіших невідкладних станів. На курсі ви: ✔️ дізнаєтесь чому важливо вчасно запідозрити гостру патологію та знати маршрут пацієнта при цьому; ✔️ отримаєте алгоритм дій при гіпертензивному кризі; ✔️ освоїте діагностичні особливості гострого коронарного синдрому та аритмій та маршруту пацієнта при даній ситуації; ✔️ розберете ключові аспекти виникнення гострої дихальної недостатності та методи відновлення прохідності дихальних шляхів; ✔️ отримаєте знання про травмованого пацієнта та сортувальну систему при масових випадках; ✔️ розберете клінічні аспекти "шокових пацієнтів". Програма заходу • БЛОК 1. Менеджмент пацієнта із проблемами серця • БЛОК 2. Менеджмент пацієнта із проблемами дихання • БЛОК 3. Менеджмент травмованого пацієнта • БЛОК 4. "Шокові пацієнти" Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Patient Blood Management (PBM) – це сучасна стратегія, яку рекомендують ВООЗ та провідні міжнародні професійні товариства, що спрямована на раціональний менеджмент ресурсами крові пацієнта, профілактику анемії та зменшення потреби у переливанні донорських компонентів крові. У сфері акушерства та гінекології ця концепція має особливе значення, адже дає змогу системно підходити до ведення вагітних із ризиком анемії, планування пологів та профілактики акушерських кровотеч. На цьому заході ви розглянете сучасні принципи PBM в акушерстві, фізіологічні зміни складу крові під час вагітності, а також алгоритми скринінгу та лікування анемії у вагітних. Ви розберете менеджмент залізодефіциту, зокрема використання пероральних і внутрішньовенних препаратів заліза та контроль ефективності терапії. Окрім цього, ви дізнаєтеся про механізми алоімунізації, скринінг ризику гемолітичної хвороби плода й новонародженого і сучасні підходи до ведення RhD-негативної вагітності. Після після навчання ви зможете системно застосовувати принципи Patient Blood Management у щоденній практиці та своєчасно брати під контроль акушерські кровотечі. • 1. Основи PBM в акушерстві. Концепція Patient Blood Management. Чому вагітні – група високого ризику крововтрат. Три стовпи PBM в акушерстві. • 2. Гематологічні та фізіологічні зміни під час вагітності: циркуляторні зміни та зміни системи коагуляції. Роль плаценти і матки в гемодинаміці. Клінічні наслідки змін під час вагітності. • 3. Потреба у залізі залежно від триметра вагітності. Скринінг анемії у вагітних, інтерпретація лабораторних показників. • 4. Менеджмент залізодефіциту: пероральні препарати заліза; побічні ефекти та їх корекція; показання до внутрішньовенного заліза. Контроль ефективності лікування залізодефіциту. Післяпологова анемія. • 5. Третій період пологів та фізіологія крововтрати: механізм відшарування плаценти; нормальна крововтрата під час пологів; методи оцінювання крововтрати. Чому візуальне оцінювання часто дає хибні результати. • 6. Гемолітична хвороба плода й новонародженого. Механізм алоімунізації, клінічні наслідки для плода та новонародженого. Скринінг вагітних із ризиком HDFN. • 7. Ведення RhD-негативної вагітності: алгоритм спостереження. Застосування RhD-імуноглобуліну, профілактика алоімунізації, можливі побічні реакції. • 8. Клінічні кейси: аналіз клінічних випадків. Формування плану ведення пацієнтки. Застосування принципів PBM. • 9. Відповіді на запитання учасників.

Електронний навчальний курс БПР присвячений медикаментозним алергіям, їхньому вчасному розпізнаванню та нюансам невідкладної допомоги. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники набудуть навичок диференційної діагностики між IgE-опосередкованими, не-IgE-опосередкованими реакціями та псевдоалергічними станами. Курс охоплює алгоритми верифікації діагнозу з урахуванням клінічних проявів, даних анамнезу та специфічних тестів, а також протоколи надання невідкладної допомоги при анафілаксії, включаючи техніку введення та дозування адреналіну (епінефрину) в різних клінічних ситуаціях. Розглядаються тактика ведення пацієнтів із тяжкими шкірними побічними реакціями (SCARs), показання та протипоказання до застосування глюкокортикостероїдів і антигістамінних препаратів у гострій фазі реакції гіперчутливості. Окрема увага приділяється подальшому веденню пацієнта після перенесеної алергічної реакції, зокрема рекомендаціям щодо уникнення тригерних препаратів та перехресно-реактивних сполук. Програма заходу • Заняття 1 • Як клінічно диференціювати анафілактичну реакцію від вазовагального синкопе, панічної атаки чи кардіогенного шоку? • Які сучасні лабораторні та інструментальні методи (in vitro, in vivo) використовуються для верифікації діагнозу медикаментозної алергії? • Які особливості надання невідкладної допомоги при медикаментозній алергії у пацієнтів з коморбідною серцево-судинною патологією, що приймають бета-блокатори? • Який алгоритм дій при виникненні реакції гіперчутливості на введення рентгенконтрастних речовин або анестетиків? • У яких клінічних ситуаціях доцільне проведення провокаційних тестів з медикаментами та які протоколи їх безпечного виконання? • Які існують патерни перехресної реактивності між різними класами антибіотиків, НПЗП та іншими групами препаратів? • Яка тактика ведення пацієнтів з відтермінованими реакціями гіперчутливості, зокрема DRESS-синдромом та гострим генералізованим екзантематозним пустульозом (AGEP)? • Як запобігти алергічним реакціям під час проведення хіміотерапії або введення біологічних препаратів? • Заняття 2 • Які клінічні патерни дозволяють запідозрити IgE-опосередковану та T-клітинно-опосередковану медикаментозну алергію? • Як відрізнити анафілаксію від вазовагального епізоду або панічної атаки в клінічній практиці? • Яка діагностична цінність та обмеження шкірних тестів та in vitro діагностики при алергії на антибіотики та НПЗП? • Який алгоритм дій при підозрі на алергічну реакцію на місцеві анестетики чи рентгенконтрастні речовини? • Перехресна реактивність між бета-лактамними антибіотиками: сучасний погляд та клінічні рекомендації. • Коли і як безпечно проводити провокаційні медикаментозні тести? Протокол та умови проведення. • Тактика ведення пацієнта з полівалентною медикаментозною алергією: чи існує безпечний вибір? • Які особливості діагностики та лікування тяжких шкірних побічних реакцій (SCARs), таких як синдром Стівенса-Джонсона? • Відеозаняття — 01:57:35 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Конспект до заняття 2 • Клінічні задачі до заняття 2 • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть навички застосування сучасних діагностичних критеріїв, проведення диференційної діагностики, розроблення індивідуалізованих схем лікування та титрування доз антихолінестеразних препаратів, кортикостероїдів і нестероїдних імуносупресантів. У програмі передбачено оцінювання показань і протипоказань до тимектомії, алгоритм невідкладних дій при міастенічному кризі, визначення доцільності застосування новітніх таргетних препаратів у рефрактерних випадках, а також ведення пацієнтів із коморбідною патологією, вагітних і пацієнтів похилого віку. Розглядаються діагностичні алгоритми при підозрі на серонегативну міастенію, переваги та обмеження електронейроміографії й декремент-тесту, вибір стартової та імуносупресивної терапії другої лінії, роль тимектомії, сучасні підходи до лікування міастенічного кризу, моніторинг безпеки довготривалої імуносупресивної терапії та особливості менеджменту у вагітних і в періопераційному періоді. Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Курс експертного рівня у форматі онлайн. Тривалість — 11 годин 05 хвилин. Після завершення учасники отримують сертифікат на 11 балів БПР. Практична цінність Лікарі здобудуть навички застосування сучасних алгоритмів скринінгу та діагностики, інтерпретації результатів нетрепонемних і трепонемних тестів, диференціації клінічних проявів різних стадій захворювання, розпізнавання ознак нейросифілісу та визначення показань до люмбальної пункції. Учасники навчаться призначати антибіотикотерапію відповідно до клінічної стадії та індивідуальних особливостей пацієнта, контролювати ефективність лікування, керувати реакцією Яріша—Герксгеймера, консультувати щодо профілактики та сповіщення статевих партнерів, а також адаптувати тактику ведення пацієнтів до умов обмежених ресурсів і вимушеної міграції. Питання, що розглядаються • Сучасні протоколи діагностики та лікування в Україні. • Інтерпретація дискордантних результатів серологічних тестів. • Алгоритм дій лікаря первинної ланки при підозрі на захворювання. • Схеми лікування для різних стадій. • Менеджмент пацієнтів з алергією на пеніцилін. • Тактика ведення вагітних для профілактики вродженої форми. • Критерії встановлення діагнозу нейросифілісу та його лікування. • Серорезистентність після лікування та її ведення. • Наступність у лікуванні пацієнтів в умовах міграції. • Юридичні та етичні аспекти менеджменту в умовах війни. Програма заходу • Заняття — 01:55:50 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

У побудові робочого процесу ефективна взаємодія з керівником є обовʼязковою, оскільки стиль керування безпосередньо впливає на якість клінічних рішень, безпеку пацієнтів та робочу атмосферу в колективі. Розуміння психотипу керівника дає змогу прогнозувати його поведінку, адаптувати власну комунікацію та знижувати рівень стресу під час виконання щоденних робочих завдань. На цьому заході ви розглянете типові психотипи керівників у медичному середовищі та їхній вплив на роботу команди. Ви отримаєте інструменти для розпізнавання авторитарного, тривожно-перфекціоністичного, емоційно-нестабільного та партнерського стилів управління, а також навчитесь адаптувати комунікацію залежно від поведінкових характеристик керівника. Окрім цього, буде приділена увага помилкам у сприйнятті управлінських дій, профілактиці конфліктів, реагуванню на публічну критику та побудові професійної позиції без ескалації напруги. Після навчання ви зможете ефективніше взаємодіяти з керівником у складних робочих ситуаціях та впевнено відстоювати власну професійну позицію. • Клініка управління: як стиль керівника впливає на медичні результати. • Вплив управлінського стилю на якість клінічних рішень та життя пацієнтів. • Поведінкові реакції персоналу під тиском та їхній вплив на ефективність роботи. • Комунікація як фактор профілактики помилок та конфліктів у команді. • Типові помилки у сприйнятті керівника. • Уникнення персоналізації дій керівника та сприйняття його через професійні критерії. • Хибні інтерпретації стилю керівника, що руйнують командну взаємодію. • Вміння розпізнавати, коли проблема у сприйнятті, а не в діях керівника. • Авторитарний тип. • Поведінкові маркери керівника, який прагне контролювати все. • Вплив авторитарного стилю на команду: страх помилок і приховування ініціативи. • Наслідки для клінічної практики й безпеки пацієнтів. • Тривожно-перфекціоністичний тип. • Мікроменеджмент як прояв тривоги керівника. • Перевантаження персоналу через постійний контроль. • Уповільнення прийняття рішень і підвищений ризик помилок. • Емоційно-нестабільний тип. • Непередбачуваність керівника та її вплив на емоційний стан команди. • Імпульсивні дії, що формують хронічний стрес. • Приклади з практики, де емоційна нестабільність ускладнювала роботу. • Партнерський тип. • Відкритість і підтримка керівника як фактор мотивації команди. • Ризики відсутності структури та контролю, що призводять до плутанини. • Балансування відкритості й чітких правил для ефективної роботи. • Швидка діагностика психотипу. • Виявлення психотипу через реакції на помилки та критичні ситуації. • Вплив стилю прийняття рішень на командну роботу й терміни клінічних рішень. • Адаптація власної комунікації під різні психотипи керівника. • Складні управлінські ситуації. • Публічна критика та її демотивувальний ефект на персонал. • Перевантаження команди через високі або нереалістичні вимоги. • Ігнорування професійної думки та шляхи конструктивної адаптації. • Психологічна стійкість медичного працівника. • Розпізнавання ознак вигорання та профілактика емоційного виснаження. • Визначення власних меж відповідальності для збереження ефективності. • Практичні інструменти саморегуляції та підтримки емоційного балансу. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером. • Проходження тестування (самостійно).

Селезінка сигналізує як про локальні, так і про системні проблеми. Завдання – навчитися читати ці сигнали. На цьому заході ви дізнаєтесь, як розпізнати нормальні та патологічні ознаки за допомогою УЗД. Навчитеся комплексно оцінювати стан селезінки: від анатомії та ехоанатомії до інфекційних, пухлинних і непухлинних змін. Також ви знатимете способи диференціації вогнищевих та дифузних змін при гематологічних і системних хворобах. Після навчання ви зможете швидко і правильно оцінити стан селезінки, а також навчитесь уникати хибної інтерпретації навіть у складних випадках із незрозумілою картиною. • 1. Анатомія та ехоанатомія селезінки: варіанти норми, вроджені аномалії, набуті варіації • 2. Інфекційні ураження, абсцеси селезінки • 3. Доброякісні новоутворення • 4. Злоякісні новоутворення • 5. Непухлинні ураження: вогнищеві та дифузні • Відповіді на запитання учасників

Ультразвукове дослідження лімфатичних вузлів — один із ключових методів оцінки пацієнтів із лімфаденопатією різного генезу. Особливе місце займає УЗД шийних лімфатичних вузлів, адже саме вони найчастіше стають причиною звернення пацієнтів і можуть бути проявом як банальних інфекційних процесів, так і серйозної онкопатології. Саме УЗД дозволяє оцінити морфологію вузла, його структуру, васкуляризацію та взаємозв’язок із навколишніми тканинами, виявити патологічні зміни на ранніх етапах і визначити подальшу тактику ведення пацієнта — від спостереження до термінового направлення. Чому варто приєднатися? Отримаєте чіткий, структурований алгоритм УЗД-оцінки лімфатичних вузлів (форма, розміри, кортикальний шар, ворота, васкуляризація). Навчитесь впевнено відрізняти нормальні лімфатичні вузли від патологічно змінених у щоденній практиці. Розберете УЗ-ознаки реактивної, інфекційної та злоякісної лімфаденопатії. Навчитесь проводити диференційну діагностику утворень шиї (кісти, атероми, гемангіоми та ін.). Освоїте можливості кольорового доплера для оцінки васкуляризації та підвищення діагностичної точності. Отримаєте чіткі критерії “red flags”, які потребують дообстеження або термінового направлення. Зрозумієте, які інфекційні причини найчастіше стоять за “доброякісною” лімфаденопатією. Навчитесь формувати УЗД-висновок так, щоб він реально впливав на подальшу тактику ведення пацієнта. Не пропустіть шанс розширити свої професійні можливості та покращити навички роботи з ультразвуковим обладнанням. Зареєструйтеся на майстер-клас уже сьогодні! Сучасно, практично, evidence-based! Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Комплексний україномовний курс про спірометрію для лікарів, які працюють із пацієнтами з респіраторними скаргами. Учасники дізнаються, як правильно підготувати пацієнта та обладнання до проведення дослідження, виконувати спірометрію відповідно до стандартів якості, оцінювати прийнятність і відтворюваність результатів та розпізнавати типові помилки. Програма допоможе опанувати алгоритм інтерпретації результатів, розрізняти обструктивний, рестриктивний і змішаний типи вентиляційних порушень, інтерпретувати бронходилатаційні та бронхопровокативні тести й поєднувати результати дослідження з клінічною картиною. Навчання передбачає поетапний онлайн-формат, закритий чат, обговорення кейсів, підтримку куратора, додаткові матеріали та домашні завдання. Курс буде корисним для пульмонологів, алергологів, лікарів функціональної діагностики, терапевтів і сімейних лікарів. Учасники можуть отримати сертифікат за проходження електронного навчального курсу з нарахуванням 11 балів БПР та сертифікат за майстер-клас (Q&A-сесії) — з 8 балами. Для отримання сертифікату необхідно успішно пройти підсумкове тестування, надавши 70% правильних відповідей. Програма заходу • БЛОК 1. Підготовка та проведення спірометрії. Критерії якості та найпоширеніші помилки • Лекція 1. Покази і протипокази до проведення спірометрії. Види спірометрів • Лекція 2. Підготовка пацієнта та обладнання до спірометрії • Лекція 3. Техніка виконання маневру форсованого видиху та найпоширеніші помилки • Лекція 4. Критерії якості спірометрії: прийнятність, допустимість та відтворюваність. Найпоширеніші помилки • Q&A сесія з куратором на основі першого блоку • БЛОК 2. Клінічна інтерпретація спірометрії. Основні патерни вентиляційних порушень • Лекція 1. Обструктивний тип вентиляційної недостатності • Лекція 2. Рестриктивний тип вентиляційної недостатності • Лекція 3. Змішаний тип вентиляційної недостатності • Лекція 4. Роль інших інструментальних методів дослідження респіраторної системи (бодіплетизмографія, DLCO) • Q&A сесія з куратором на основі другого блоку • БЛОК 3. Спірометрія при бронхообструктивних захворюваннях. Проведення та інтерпретація тесту на чутливість до бронхолітика та бронхопровокативних тестів. Пікфлоуметрія • Лекція 1. Порушення функції легень при ХОЗЛ та бронхіальній астмі • Лекція 2. Облітеруючий бронхіоліт, саркоідоз, муковісцидоз та інші причини бронхіальної обструкції • Лекція 3. Тест на чутливість до бронхолітика та бронхопровокативні тести • Лекція 4. Пікфлоуметрія • Q&A сесія з куратором на основі третього блоку • БЛОК 4. Спірометрія при інтерстиціальних захворюваннях легень, ураженні паренхіми та супутніх захворюваннях • Лекція 1. Спірометрія при інтерстиціальних захворюваннях легень (ІЛФ, саркоїдоз, гіперсенситивний пневмоніт, системні захворювання сполучної тканини) • Лекція 2. Спірометрія при пневмонії • Лекція 3. Спірометричні паттерни нейромʼязових захворювань • Лекція 4. Спірометрія при рідкісних захворюваннях легень • Q&A сесія з куратором на основі четвертого блоку Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Електронний навчальний курс допомагає систематизувати підходи до ведення недоношених дітей після виписки, оцінювання їхнього розвитку, нутритивної підтримки, вакцинації, скринінгу ускладнень і консультування батьків. Програма заходу • Планування та корекція нутритивної підтримки недоношеної дитини, включаючи розрахунок калоражу та дотацію мікронутрієнтів (залізо, вітамін D). • Оцінка фізичного розвитку з використанням скоригованого віку та спеціалізованих перцентильних кривих (Fenton, Intergrowth-21st). • Складання індивідуального графіка вакцинації з урахуванням гестаційного віку та клінічного стану. • Проведення скринінгу та раннього виявлення відхилень нейророзвитку, ретинопатії та порушень слуху. • Алгоритмізація профілактики РСВ-інфекції у групах високого ризику. • Консультування батьків щодо особливостей догляду, вигодовування та моніторингу загрозливих станів. • Ведення пацієнтів із бронхолегеневою дисплазією та іншими хронічними захворюваннями недоношених на амбулаторному етапі. • Як розрахувати та використовувати скоригований вік для оцінки росту та психомоторного розвитку? • Які критерії вибору нутритивної стратегії (збагачувачі грудного молока, спеціалізовані суміші) після виписки? • Як оптимізувати дотацію заліза та вітаміну D для профілактики дефіцитних станів? • Які особливості календаря щеплень для глибоко недоношених немовлят? • Які протипоказання до вакцинації у даної когорти пацієнтів? • Як проводити відбір пацієнтів та адміністрування палівізумабу для профілактики РСВ-інфекції? • Які «червоні прапорці» у неврологічному статусі є показанням для направлення до спеціаліста? • Як вести пацієнтів з ускладненнями (БЛД, ретинопатія, НЕК) на амбулаторному етапі? • Заняття — 02:51:21 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Передчасно народжені діти потребують системного спостереження після виписки, адже порушення росту, розвитку та нутритивний дефіцит мають непомітний перебіг. Особливо важливо правильно розрахувати скоригований вік і планувати вакцинацію. На цьому заході ви навчитеся оцінювати ріст і розвиток передчасно народженої дитини, визначати нутритивні потреби та формувати індивідуальний план катамнестичного спостереження і вакцинації. Після навчання ви зможете своєчасно виявляти відхилення розвитку, коригувати харчування та впевнено планувати щеплення з урахуванням особливостей передчасного народження. • 1. Необхідність катамнестичного спостереження передчасно народжених дітей: значення катамнезу після виписки, групи ризику та вплив гестаційного віку і маси тіла на подальший розвиток дитини. • 2. Первинний візит після виписки з неонатального стаціонару : підготовка до огляду, аналіз виписної документації та формування індивідуального плану спостереження у взаємодії з іншими фахівцями. • 3. Фізичний розвиток передчасно народженої дитини : скоригований вік як основа оцінювання, моніторинг маси тіла, росту й окружності голови, виявлення відхилень. • 4. Нутритивний супровід: підтримка грудного вигодовування, показання до збагачувачів і сумішей, виявлення та корекція нутритивного дефіциту. • 5. Вакцинація передчасно народжених дітей: принципи імунізації з урахуванням гестаційного віку, особливості живих і інактивованих вакцин, безпека щеплення. • 6. Побудова індивідуального плану катамнестичного спостереження на прикладі клінічного кейсу. • Розбір питань за матеріалами заходу. Оцінювання набутих знань.

Раннє виявлення розладів аутистичного спектра є одним із головних завдань під час первинного контакту, адже своєчасне розпізнавання перших симптомів визначає швидкість встановлення діагнозу й початку раннього втручання. Знання вікових норм розвитку, ранніх клінічних проявів і тривожних симптомів дає змогу своєчасно виявляти дітей групи ризику та формувати оптимальний діагностичний маршрут. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до ранньої діагностики РАС, особливості соціальної комунікації, поведінкові та сенсорні прояви розладу, принципи диференційної діагностики із затримкою мовленнєвого розвитку, РДУГ, інтелектуальними порушеннями й іншими нейророзвитковими станами. Також ви навчитеся користуватися скринінговими інструментами, планувати маршрутизацію пацієнтів та визначати показання до консультації дитячого психіатра. Окрім цього, ви матимете змогу проаналізувати типові діагностичні помилки на основі клінічних кейсів. Після навчання ви зможете розпізнавати ранні ознаки РАС, оцінювати клінічну значущість порушень розвитку та своєчасно скеровувати дітей на спеціалізоване обстеження. • Сучасний погляд на розлади аутистичного спектра: поширеність, клінічні форми та значення раннього виявлення. • Вікові норми розвитку дитини: соціальні, комунікативні та поведінкові навички, які мають формуватися на різних етапах розвитку. • Червоні прапорці РАС у дітей раннього віку: на які симптоми лікарю слід звернути увагу під час прийому. • Порушення соціальної комунікації та взаємодії: ранні клінічні прояви, яких найчастіше не помічають. • Стереотипна поведінка, обмежені інтереси та сенсорні особливості: як розпізнати клінічно значущі ознаки. • Диференційна діагностика: РАС, затримка мовленнєвого розвитку, РДУГ, інтелектуальні порушення, тривожні розлади й порушення слуху. • Скринінг та маршрутизація пацієнта: сучасні інструменти оцінювання ризику та алгоритм дій лікаря. • Коли необхідно скеровувати дитину до дитячого психіатра: абсолютні та відносні показання, типові помилки направлення. • Клінічні кейси з практики: розбір реальних випадків раннього виявлення та діагностичних помилок при РАС. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Попри наявність численних рекомендацій, рекурентний тонзиліт – клінічно складна й дискусійна проблема. На практиці доводиться стикатись із неоднозначністю трактування термінів, варіабельністю діагностичних підходів і труднощами у виборі оптимальної тактики лікування. Питання меж ефективності консервативної терапії та своєчасного визначення показань до хірургічного втручання є актуальним майже для кожного клінічного випадку. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до діагностики та лікування тонзилярної патології з акцентом на практичне застосування. Ви дізнаєтеся про критерії діагностики рекурентного тонзиліту, доцільність та обмеження бактеріологічних досліджень, а також принципи інтерпретації результатів. Окрім цього, ви навчитеся визначати ефективність консервативного лікування і своєчасно приймати рішення щодо направлення пацієнта на тонзилектомію. Після навчання ви зможете обгрунтовано обирати лікувальну тактику в складних та суперечливих ситуаціях, уникати зайвих обстежень і неефективних терапевтичних підходів. • Актуальність тонзилярної проблеми в Україні та світі. • Семантичні особливості тонзилярної патології. • Важливість правильного діагностування рекурентного тонзиліту. • Доцільність бактеріологічного посіву з ротоглотки: показання, обмеження та клінічна інтерпретація результатів (коли, як і кому призначати). • Визначення критеріїв ефективності консервативного лікування рекурентного тонзиліту і показань до скерування пацієнта на тонзилектомію. • Ускладнення після тонзилектомії. • Невирішені питання в тонзилярній патології. • Відповіді на запитання.

Кожна рентгенограма передпліччя дає змогу вчасно виявити перелом, вивих чи мінімальне зміщення уламків — деталі, від яких залежить майбутня функція кінцівки. Помилка на цьому етапі означає ризик хронічного болю, деформації або навіть інвалідизації. На цьому майстер-класі ви навчитеся впевнено інтерпретувати знімки передпліччя — від базової рентгенанатомії до ледь помітних ознак порушення конгруентності суглобових поверхонь, що видають приховані вивихи. Розглянете вікові особливості, типи переломів і характерні рентгенологічні симптоми. Дізнаєтесь, коли достатньо стандартних проєкцій, а коли необхідні додаткові, щоб ушкодження не залишилися «за кадром». Після заняття ви зможете точно визначати характеристики перелому, надавати клініцистам повну інформацію для вибору подальшої тактики лікування і впевнено аргументувати свої рішення перед колегами та пацієнтами. • Обґрунтованість рентгенівського обстеження. • Рентгенанатомія передпліччя. • Вікові особливості. • Додаткові проєкції в рентгендіагностиці – необхідність чи забаганка? • Основні рентгенологічні ознаки перелому. • Додаткові рентгенологічні симптоми у разі травм передпліччя. • Лінії конгруентності – ключ до виявлення вивихів. • Класифікація кістково-травматичних змін передпліччя.