Заходи БПР — Загальна практика - сімейна медицина 2026

Паратонзилярний та ретрофарингеальний абсцеси – це гострі, потенційно загрозливі для життя стани, які часто виникають як ускладнення звичних інфекцій ротоглотки. Несвоєчасне або неправильне ведення таких пацієнтів може призвести до медіастиніту, сепсису, дихальної недостатності й тривалої госпіталізації. Важливо вміти розпізнати ці ускладнення на ранньому етапі, орієнтуватися в діагностичних алгоритмах та обґрунтовано ухвалювати рішення щодо хірургічного втручання чи вибору антибіотикотерапії. Навчальний захід «Заглотковий і паратонзилярний абсцеси» буде присвячений вивченню сучасних підходів до діагностики, диференційної діагностики та лікування паратонзилярних і ретрофарингеальних абсцесів. Будуть розглянуті основні збудники, складні випадки, методи невідкладної допомоги та профілактичні заходи. Особливу увагу буде приділено тактиці дій на первинній ланці та під час планування хірургічних втручань. Цей захід буде корисним для лікарів, які працюють з пацієнтами з ускладненими тонзилітами, особливо в ургентних або сумнівних клінічних ситуаціях. • Актуальність паратонзилярних абсцесів у практичній діяльності отоларингологів, лікарів сімейної медицини, педіатрів. • Основні збудники (стрептокок β-гемолітичний групи А, анаероби, стафілококи). • Проблеми менеджменту пацієнта з підозрою на паратонзилярний чи ретрофарингеальний абсцес. • Лабораторна та інструментальна діагностика. • Диференційна діагностика паратонзилярних абсцесів. • Ускладнення паратонзилярних абсцесів. • Невідкладна допомога пацієнту з підозрою на паратонзилярний / ретрофарингеальний абсцес. • Прогноз та профілактика. • Відповіді на запитання.

Нейропатичний біль є однією з найпоширеніших причин хронічних скарг пацієнтів і водночас одним із найскладніших больових синдромів. Його прояви часто маскуються під інші захворювання, а застосування стандартних анальгетиків нерідко не дає очікуваного результату. Своєчасне розпізнавання нейропатичного компонента та розуміння сучасних підходів до лікування мають принципове значення для покращення якості життя пацієнтів і запобігання хронізації больового синдрому. На цьому заході ви навчитесь розпізнавати характерні клінічні прояви та сенсорні феномени нейропатичного болю, проводити раціональний діагностичний пошук і диференціювати його від інших типів больових синдромів. Ви розглянете сучасні підходи до фармакотерапії, препарати першої та другої лінії, а також можливості нефармакологічного й інтервенційного лікування. Також ви засвоїте практичні алгоритми ведення пацієнтів із діабетичною периферичною нейропатією, постгерпетичною невралгією, тунельними синдромами, радикулопатією, хіміотерапевтичною нейропатією та іншими поширеними клінічними станами. Після навчання ви зможете швидше виявляти нейропатичний компонент болю, уникати необґрунтованих обстежень і поліпрагмазії, а також впевнено підбирати терапію відповідно до сучасних рекомендацій. • Сучасне визначення нейропатичного болю та його класифікація. • Патофізіологічні механізми формування нейропатичного болю. • Основні клінічні прояви та сенсорні феномени нейропатичного болю. • Основні стани, що супроводжуються нейропатичним болем (метаболічні, постінфекційні, посттравматичні, компресійні). • Раціональний діагностичний алгоритм при підозрі на нейропатичний біль. • Принципи фармакотерапії нейропатичного болю: препарати першої та другої лінії. • Нефармакологічні та інтервенційні методи лікування нейропатичного болю. • Найпоширеніші помилки у веденні пацієнтів із нейропатичним болем, менеджмент "складних" пацієнтів • Перспективні напрямки менеджменту нейропатичного болю. • Відповді на питання.

Як швидко провести первинний огляд та діяти при критичних станах? Курс забезпечить вас усіма необхідними знаннями та алгоритмами для ведення пацієнтів із синкопе, алкогольним отруєнням, харчовою токсикоінфекцією на догоспітальному та ранньому госпітальному етапах. В основі курсу – практичні таблиці та алгоритми, що допоможуть приймати обґрунтовані рішення в невідкладних ситуаціях. Цей курс – надійний ресурс для лікарів, які хочуть покращити навички екстреної медицини та надавати високоякісну допомогу в критичних випадках. Після навчання ви зможете проводити первинний огляд травмованого та нетравмованого пацієнта, надавати допомогу пацієнту із синкопе, розпізнавати та лікувати отруєння алкоголем, а також розпізнавати й надавати допомогу пацієнтам із харчовою токсикоінфекцією на догоспітальному та ранньому госпітальному етапах. Навчання у власному темпі у зручний час, доступ до лекцій протягом 1 року, додаткові навчальні матеріали, сертифікат із балами БПР. Програма заходу • Лекція 1. Первинний огляд нетравмованого пацієнта • Лекція 2. Первинний огляд травмованого пацієнта • Лекція 3. Синкопе • Лекція 4. Надання допомоги при гострому алкогольному отруєнні • Лекція 5. Харчові токсикоінфекції Тактика надання допомоги на догоспітальному та ранньому госпітальному етапі Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Комп’ютерна томографія скроневої кістки – головний інструмент у діагностиці патологій зовнішнього, середнього та внутрішнього вуха. Точне та впевнене читання КТ дозволяє своєчасно виявляти зміни, правильно планувати лікування й уникати хибних діагнозів. Водночас складна анатомія регіону часто стає причиною діагностичних помилок. На цьому майстер-класі ви опануєте покроковий алгоритм читання КТ скроневої кістки та попрацюєте з реальними КТ-знімками, доповненими кадавер-матеріалом для кращого просторового розуміння. Спікер поділиться з вами своїми практичними порадами, мнемотехніками й секретами, які використовує у щоденній практиці. Ви навчитеся впевнено орієнтуватися у складній анатомії скроневої кістки, розрізняти магістральні судини, слухові кісточки, канали та інші критично важливі структури, а також уникати типових помилок і плутанини між варіантами норми та патологією. Після навчання ви зможете значно підвищити точність інтерпретації КТ скроневої кістки та зменшити ризик діагностичних хиб. Цей курс – перша частина майстер-класу, присвячена алгоритму читання та нормальній анатомії. Продовження з детальним розбором патологій буде представлено окремо. • Роль КТ у візуалізації скроневої кістки • Покази та протипоказання до проведення КТ • Техніка виконання КТ скроневої кістки • Анатомія скроневої кістки на КТ: покроковий розбір на реальних знімках • Зовнішній слуховий прохід • Барабанна порожнина та слухові кісточки • Лабіринт: кістковий завиток, присінок, півколові канали • Канал лицевого нерва • Осередки соскоподібного відростка • Внутрішній слуховий прохід • Візуалізація судинних структур • Анатомічні варіанти з хибною інтерпретацією • Практичний розбір КТ • Запитання та відповіді

Якщо не брати до уваги анатомічні варіації, навіть рутинна холецистектомія може перетворитися на складний клінічний кейс. Ятрогенні ушкодження жовчних проток – одні з найнебезпечніших ускладнень абдомінальної хірургії. Всі вони мають серйозні наслідки для пацієнта і загрожують відповідальністю для хірургів. На цьому заході ви дізнаєтеся, як запобігти помилкам під час лапароскопічних і відкритих холецистектомій та своєчасно розпізнати пошкодження. Ви навчитеся системного підходу до профілактики, діагностики й лікування у разі ятрогенних травм жовчних проток. Це навчання для хірургів, які прагнуть працювати впевнено навіть у найскладніших випадках. В програмі: алгоритми дій у разі пошкоджень, інтра- й післяопераційна тактика та юридичні аспекти ситуацій. • Визначення понять, епідеміологія та частота. • Наслідки пошкоджень жовчних проток для пацієнта й хірурга. • Класифікації пошкоджень. • Причини виникнення ушкоджень. • Анатомічні варіанти жовчних шляхів (короткий огляд). • Профілактика ушкоджень (що робити, щоб не виникли). • Інтраопераційна діагностика. • Післяопераційна діагностика. • Інтраопераційна лікувальна тактика. • Післяопераційна лікувальна тактика. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Застосування фундаментальних знань з нейроанатомії та нейрофізіології для інтерпретації клінічної картини. 2. Проведення диференційної діагностики між ураженнями центральної, периферичної та вегетативної нервової системи. 3. Алгоритмізація процесу визначення рівня ураження: від кори головного мозку до периферичного нерва та м’яза. 4. Розпізнавання та топічна інтерпретація ключових неврологічних синдромів (пірамідного, екстрапірамідного, мозочкового, сенсорних розладів). 5. Визначення локалізації ураження в стовбурі головного мозку на основі аналізу альтернуючих синдромів. 6. Топічна діагностика патологічних процесів на рівні спинного мозку (синдроми повного та часткового поперечного ураження, ураження передніх рогів). 7. Диференціація мононевропатій, поліневропатій, плексопатій та радикулопатій. 8. Формування діагностичної гіпотези для цілеспрямованого призначення параклінічних обстежень (МРТ, КТ, ЕНМГ). Питання, що розглядаються: Який алгоритм диференціації центрального та периферичного рухового нейрона? Як клінічно встановити рівень ураження стовбура головного мозку (середній мозок, міст, довгастий мозок)? Які клінічні ознаки дозволяють запідозрити ураження на рівні мозочка та його провідних шляхів? Як провести топічну діагностику сенсорних розладів (корковий, провідниковий, сегментарний, периферичний типи)? На основі яких симптомів проводиться диференційна діагностика уражень спинного мозку по поперечнику та поздовжнику? Які особливості клінічної картини уражень кінського хвоста (cauda equina) та мозкового конуса (conus medullaris)? Як, спираючись на клініку, відрізнити ураження плечового сплетення від корінцевого синдрому шийного рівня? Яка роль аналізу вищих мозкових функцій (афазія, апраксія, агнозія) в топічній діагностиці уражень кори головного мозку? Програма заходу • Тривалість заняття: 35:50 Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Даний Курс БПР присвячений темі: Можливості УЗД на етапах допомоги. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Більше інформації у нашому каталозі курсів БПР. Лікарі здобудуть навички застосування протоколів FAST, eFAST, RUSH і BLUE, проведення УЗД м’яких тканин, УЗ-навігації при невідкладних процедурах, інтерпретації сонографічних ознак ушкоджень паренхіматозних органів та адаптації алгоритмів УЗД для роботи в польових умовах і на етапах медичної евакуації. Програма заходу • Електронний навчальний курс: Можливості УЗД на етапах допомоги • Застосування протоколу FAST (Focused Assessment with Sonography for Trauma) для виявлення вільної рідини в черевній порожнині та перикарді. • Виконання розширеного протоколу eFAST для діагностики пневмотораксу та гемотораксу. • Опанування протоколу RUSH (Rapid Ultrasound for Shock and Hypotension) для диференційної діагностики шокових станів у поранених. • Ультразвукова оцінка стану легень (протокол BLUE) для виявлення набряку, контузії та ателектазу. • Техніка проведення УЗД м’яких тканин для виявлення гематом, сторонніх тіл та оцінки ушкоджень. • Основи УЗ-навігації при виконанні невідкладних процедур: катетеризація судин, торакоцентез, перикардіоцентез. • Інтерпретація сонографічних ознак ушкодження паренхіматозних органів (печінка, селезінка, нирки). • Адаптація алгоритмів УЗД для роботи в польових умовах та на етапах медичної евакуації. • Яка роль УЗД на догоспітальному етапі надання допомоги та які протоколи є пріоритетними? • Як інтегрувати результати FAST та eFAST в алгоритм Damage Control Resuscitation? • Які сонографічні критерії дозволяють диференціювати гемоперитонеум від інших рідинних утворень при політравмі? • Особливості застосування УЗД у пацієнтів з вибуховою та мінно-вибуховою травмою? • Як використовувати протокол RUSH для швидкої оцінки гемодинамічного статусу та визначення типу шоку (гіповолемічний, кардіогенний, обструктивний)? • Можливості та обмеження УЗД в діагностиці ушкоджень порожнистих органів та заочеревинних гематом. • Ультразвуковий моніторинг стану пацієнта в динаміці: кратність та ключові параметри оцінки. • Технічні аспекти проведення УЗД в польових умовах: вибір датчиків, налаштування апарату, артефакти та їх клінічна інтерпретація. • Заняття • 02:22:05 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс «Антидепресанти на первинній ланці» 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ «Антидепресанти — тема, яку й досі оточують міфи як серед пацієнтів, так і серед медиків. Часто лікарі первинної ланки уникають їх призначення, втрачаючи дорогоцінний час. Але ж саме вони найчастіше бачать пацієнта першими та користуються його довірою. Запрошуємо на вебінар, під час якого розглянемо: чому антидепресанти лікують, а не маскують симптоми; найпоширеніші міфи, які заважають пацієнтам і лікарям; основні групи антидепресантів, що реально використовуються в практиці сімейного лікаря; побічні ефекти та взаємодії з іншими препаратами (кардіо-, антибіотики тощо); практичні поради — коли починати, як коригувати дозу, коли змінювати молекулу; як пояснити пацієнтові потребу в лікуванні та сформувати прихильність до терапії. Цей захід — для тих, хто хоче впевнено та без страху використовувати антидепресанти у рутинній практиці, розуміти їх механізми дії та розширені покази — від депресії до хронічного болю чи безсоння. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

У разі невідкладних станів необхідно діяти без роздумів, але за чітким алгоритмом. Кровотечі з ЛОР-органів, сторонні тіла в дихальних шляхах, гострі стенози чи травми – ситуації, де помилка або затримка можуть коштувати життя. Вміння швидко розпізнати ургентний стан, виконати гемостаз і відновити прохідність дихальних шляхів є професійною необхідністю. На цьому заході ви розберете покрокові дії в разі носових, післяопераційних і глоткових кровотеч, навчитеся застосовувати сучасні методи тампонади, коагуляції та судинного гемостазу. Розглянете тактику в разі сторонніх тіл і травм ЛОР-органів, а також відпрацюєте підхід до гострих стенозів гортані, зокрема показання до трахеостомії. Після навчання ви зможете впевнено діяти у критичних ситуаціях і забезпечувати пацієнтам своєчасну та професійну допомогу. • Загальні принципи ведення пацієнтів з невідкладними станами ЛОР-органів • Кровотечі з ЛОР-органів • Діагностика та оцінювання тяжкості кровотечі • Методи зупинки кровотечі: консервативні (тиск, тампони, медикаментозна терапія) та інструментальні (коагуляція, перев’язка судин) • Контроль гемостазу й післяопераційний моніторинг • Особливості ведення травми ЛОР-органів • Перелік обов’язкових діагностично-лікувальних заходів • Запобігання ускладненням • Сторонні тіла ЛОР-органів • Класифікація: живі/неживі, органічні/неорганічні • Тактика ведення пацієнтів • Методи видалення та післяопераційне спостереження • Гострі стенози гортані • Діагностика й оцінювання стану пацієнта • Тактика ведення: медикаментозна, ендоскопічна, хірургічна • Показання до проведення трахеостомії • Відповіді на запитання

​Ринохірургія – один із найвідповідальніших напрямів у сучасній отоларингології. Кожне рішення хірурга має наслідки як для функціонального стану верхніх дихальних шляхів пацієнта, так і для його зовнішності. Зважаючи на складну анатомію носа, індивідуальні особливості кровопостачання й динаміку клапанного апарату, необхідно точно планувати оперативне втручання і виконувати його з бездоганною технікою. Пацієнти очікують не лише відновлення носового дихання, а й гармонійного зовнішнього вигляду. Розмежування показань до функціонального втручання, естетичної корекції або їх поєднання – ключ до успішного лікування. Помилки на будь-якому з етапів – від оцінювання показань до вибору техніки – можуть призвести до деформацій, порушення дихання, колапсу носового клапана чи необхідності повторного втручання. Недостатня обізнаність з методами реконструкції або усунення дефектів, як-от перфорація перегородки, підвищує ризики інтра- та післяопераційних ускладнень. Оскільки потреба у ринохірургічній допомозі зростає, необхідно постійно вдосконалювати свої знання й навички, щоб залишатись затребуваним спеціалістом. Навчальний захід «Функціональна та естетична ринохірургія. Разом чи окремо?» буде присвячений вивченню сучасних підходів до ринопластики, її класифікації та базових хірургічних технік корекції форми носа. Буде розглянута анатомія носової перегородки, показання до септопластики, а також принципи функціональної ендоскопічної хірургії при хронічному синуситі. Особлива увага буде приділена можливим ускладненням як під час, так і після втручань: від естетичних невдач до структурних дефектів, як-от порушення носового клапана чи рубцева деформація. • 1. Вступ до функціональної ринохірургії • 2. Сучасне уявлення про ринопластику • Класифікація ринопластики • Основні техніки й підходи до хірургічної корекції форми носа • 3. Анатомія носової перегородки та показання до септопластики • 4. Можливі ускладнення при отоларингологічних операціях • 5. Ускладнення після естетичної ринохірургії • Незадовільний естетичний результат • Рубцева деформація, порушення носового клапана • Реоперації: показання, ризики, складність • 6. Основи синусової хірургії • Функціональна ендоскопічна хірургія при хронічному синуситі • 7. Методи закриття перфорацій носової перегородки • 8. Клінічні випадки й практичні приклади • Відповіді на питання

Знання про основні ознаки гіперандрогенних станів у жінок тепер будуть у вас під рукою. На цьому заході ви навчитеся вчасно розпізнавати прояви гіперандрогенії, уникати хибної діагностики та впроваджувати сучасні алгоритми обстеження і лікування. Ви зможете правильно оцінювати шкірні та репродуктивні симптоми, лабораторні маркери й інструментальні тести, а також застосовувати міждисциплінарний підхід із залученням гінеколога, ендокринолога чи дерматолога. Це допоможе покращити якість життя пацієнток, підтримати їхній психоемоційний стан і мінімізувати ризик проґавити серйозні стани, як-от пухлини наднирників або вроджену гіперплазію кори наднирників. Захід дасть вам чіткий алгоритм дій у разі гірсутизму, алопеції, акне, метаболічних порушень та репродуктивних проблем, щоб ви могли працювати ефективно і впевнено. • Основні прояви гіперандрогенії, мультисистемного синдрому, який проявляється не лише шкірними та репродуктивними симптомами, а й має метаболічні та психоемоційні наслідки • Клінічне оцінювання – перший етап діагностики: гірсутизм, акне, алопеція, менструальні порушення, зміни маси тіла • Лабораторні маркери як основа диференціації причин: обов’язкові тести • Інструментальні методи діагностики • Клінічні кейси як ключ до навчання лікаря: аналіз випадків реальних пацієнток допомагає відпрацювати алгоритм «симптом → діагностика → лікування» • Відповіді на запитання учасників

:null Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Пацієнти з проявами артеріальної гіпертензії, цукрового діабету ІІ типу та хронічної хвороби нирок становлять значну частину щоденної практики. Ведення цієї категорії хворих є складним через тісний взаємозв’язок кардіоваскулярної, ендокринної та нефрологічної патології. Помилки можуть призводити до підвищення ризику інсульту, інфаркту міокарда, серцевої недостатності та прогресування ниркової дисфункції, тому комплексний підхід до ведення таких пацієнтів є обовʼязковим. На цьому заході ви розглянете концепцію кардіорено-ендокринного континууму та сучасні підходи до стратифікації ризику в пацієнтів із поєднаною патологією. Ви навчитеся проводити інтегроване оцінювання основних показників, зокрема артеріального тиску, глікемії, ліпідного профілю, рівня альбумінурії та швидкості клубочкової фільтрації. Окрім цього, ви дізнаєтеся про принципи оптимального контролю артеріального тиску при ХХН, сучасні стратегії цукрознижувальної терапії, а також роль нефро- та кардіопротективних препаратів. Після навчання ви зможете зменшити ризик прогресування хронічної хвороби нирок, оптимізувати контроль супутніх станів та покращити прогноз пацієнтів. • Кардіорено-ендокринний континуум: чому АГ, ЦД2 і ХХН не можна розглядати окремо. • Як правильно оцінити ризик у пацієнта: рШКФ, альбумінурія, артеріальний тиск, глікемія, ліпіди. • Контроль артеріального тиску при ХХН: як знижувати серцевий ризик без погіршення функції нирок. • ЦД2 і нирки: сучасний підхід до цукрознижувальної терапії у пацієнтів із ХХН. • Роль іАПФ, БРА, SGLT2 та інших нефро- і кардіопротективних стратегій у щоденній практиці. • Типові помилки у веденні пацієнта з АГ, ЦД2 і ХХН. • Як інтерпретувати зміни креатиніну, калію та альбумінурії на тлі лікування. • Коли потрібна корекція терапії, а коли – консультація нефролога або суміжного спеціаліста. • Практичні клінічні алгоритми для лікаря. Розбір клінічних кейсів. • Відповіді на запитання учасників.

Запальні захворювання жіночих статевих органів залишаються однією з провідних причин звернення до гінеколога, становлячи до 82% усіх гінекологічних діагнозів. Найбільш поширеним прикладом є запальні захворювання органів малого тазу, які можуть призводити до серйозних ускладнень, як-от безпліддя, хронічний тазовий біль та позаматкова вагітність. Патоморфологія відіграє головну роль у діагностиці та лікуванні цих недуг, даючи змогу відрізнити гострі, підгострі та хронічні процеси, а також специфічні й неспецифічні запалення. Це є обов’язковою умовою для запобігання ускладненням, наприклад формуванню спайок, що можуть призвести до трубного безпліддя або позаматкової вагітності. Крім того, хронічне запалення може сприяти розвитку передракових станів, зокрема дисплазії шийки матки або гіперплазії ендометрія. Це підкреслює важливість ранньої й точної діагностики. Навчальний майстер-клас «Патоморфологія запалення в гінекології» буде присвячений вивченню патоморфологічних змін при запальних захворюваннях у гінекології, з акцентом на їхній патогенез та клінічне значення. Учасники розглянуть класифікацію запалення (гостре й хронічне), основні етіологічні чинники та характерні морфологічні ознаки у разі ендометриту, сальпінгіту, оофориту, цервіциту й вагініту. Окрему увагу буде приділено диференційній діагностиці між різними формами запалення відповідно до морфологічних критеріїв. Також будуть розглянуті сучасні методи морфологічної діагностики – світлова мікроскопія, імуногістохімія, молекулярні підходи – та їхнє практичне застосування. Учасники дізнаються, як інтерпретація морфологічних змін впливає на вибір лікувальної тактики, прогнозування перебігу захворювання й оцінювання ризику ускладнень. • Вступ • Актуальність проблеми запальних процесів у гінекології • Класифікація і патогенез запальних процесів у гінекології • Гостре та хронічне запалення • Основні етіологічні чинники • Патоморфологічні зміни при основних гінекологічних запальних захворюваннях • Ендометрит • Сальпінгіт, оофорит • Цервіцит, вагініт • Морфологічні критерії гострого і хронічного запалення • Особливості диференційної діагностики • Сучасні методи морфологічної діагностики • Світлова мікроскопія • Імуногістохімічні та молекулярні методи • Клінічне значення патоморфологічних змін • Прогностичне значення • Відповіді на запитання

Електронний навчальний курс у форматі дистанційної участі з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 6 год. Бали БПР: 6. Номер в системі БПР: 1027857. Після проходження курсанту буде видано сертифікат та нараховані бали БПР. Лікарська / фармацевтична спеціальність: Всі лікарські спеціальності, Всі спеціальності фахівців у сфері охорони здоров'я, Всі фармацевтичні спеціальності, Всі спеціальності професіоналів у сфері охорони здоров’я. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 - "порядок проведення та документування результатів медичного обстеження". Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Причини та класифікація уражень периферичної нервової системи Клінічна картина та діагностика Принципи нейрореабілітації при ураженнях ПНС Травматичні пошкодження ПНС: етапи відновлення та оцінка ефективності Клінічний кейс

У XXI столітті загроза застосування хімічної, біологічної, радіологічної та ядерної зброї (ХБРЯ) набула реального характеру через військові конфлікти, терористичні атаки і техногенні катастрофи. У таких умовах медичний персонал стає одним із основних елементів системи реагування, адже від його дій залежить не лише виживання постраждалих, а й зменшення масштабів ураження. Здатність швидко розпізнати токсидром, провести деконтамінацію або дезактивацію, надати першу допомогу й організувати евакуацію – життєво необхідні навички. Відсутність підготовки у сфері ХБРЯ означає, що є високий ризик помилок, які можуть коштувати життя як цивільним, так і військовим. Медик, який не має достатніх знань про токсикологічні, інфекційні чи радіологічні ураження, не здатен діяти ефективно в умовах катастрофи. Водночас чітке розуміння механізмів ураження, засобів індивідуального захисту й принципів сортування дає змогу зберігати контроль навіть в екстремальних ситуаціях. І в сучасних реаліях – це невіддільна частина базової підготовки кожного лікаря. Навчальний майстер-клас «Військова та цивільна медицина в умовах ХБРЯ: інтеграція TCCC та JTS CPG» буде присвячений вивченню основних понять щодо хімічної, біологічної, радіологічної та ядерної загрози і їхнього значення для медиків у цивільних та військових умовах. Учасники розглянуть загальні принципи реагування на ураження, зокрема алгоритми MARCH та CRESS, а також важливість деконтамінації як першого етапу допомоги. Також буде приділено увагу засобам індивідуального захисту, зокрема військовим протигазам і захисним костюмам. Детально розглядатимуться клінічні профілі токсидромів у разі хімічних уражень, а також застосування відповідних антидотів. Буде проаналізована специфіка надання допомоги в гарячих, теплих і холодних зонах. Окрема частина навчання стосуватиметься радіаційних уражень: від принципів деконтамінації до ведення пацієнтів з гострим радіаційним синдромом і променевими опіками. Наприкінці майстер-класу буде обговорення практичних підходів до медичної допомоги в умовах ХБРЯ-інциденту. • Вступ • Що таке ХБРЯ (CBRN): короткий огляд понять • Чому це актуально для кожного лікаря • Загальний підхід до постраждалих від ХБРЯ • Основні принципи реагування • Пріоритети за алгоритмом MARCH + CRESS • Деконтамінація як життєво важлива навичка • Засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) • Військові протигази та костюми • Хімічне ураження • Класи отруйних речовин: нервово-паралітичні, везиканти, ціаніди, задушливі гази, опіоїди, психохімічні агенти • Токсидроми: клінічні профілі отруєнь • Антидоти: атропін, пралідоксим, гідроксокобаламін, діазепам, налоксон • Особливості допомоги в гарячій, теплій і холодній зонах • Радіологічні та ядерні ураження • Типи ураження: опромінення, зовнішня та внутрішня контамінація, інкорпорація • Принципи деконтамінації у разі радіаційного ураження • Гострий радіаційний синдром (ГРС) • Променеві опіки: лікування, сортування, евакуація • Медична допомога в зонах ХБРЯ • Розмежування зон: гаряча, тепла, холодна • Принципи роботи в зоні бойових дій під час ХБРЯ-інциденту • Само- та взаємодопомога у разі впливу ХБРЯ-агентів • Q&A-сесія

Хронічний больовий синдром часто не відповідає на стандартну медикаментозну терапію або поодинокі інвазивні втручання. Він потребує системного, поетапного й пацієнтоорієнтованого підходу. Неправильний вибір методу або передчасна ескалація інвазивних втручань знижують ефективність лікування та сприяють хронізації болю. На цьому заході ви отримаєте чіткий алгоритм поетапного інвазивного лікування хронічного болю: від периферичних блокад до нейромодуляції та імплантованих систем доставки препаратів. Окрім цього, ви розглянете роль пробних втручань у діагностиці та плануванні лікування, а також знатимете, коли треба змінити тактику в разі недостатньої ефективності попереднього етапу. Після навчання ви зможете обґрунтовано обирати інвазивну стратегію залежно від клінічного стану пацієнта, типу болю й функціонального статусу. • Поетапна стратегія інвазивного лікування • Послідовність терапевтичних методів: периферичні блокади → радіочастотна абляція (RFA) → нейромодуляція → імплантовані системи доставки препаратів (помпи). • Пацієнтоорієнтований відбір методів • Принципова орієнтація на клінічний стан та індивідуальні потреби пацієнта: кому і коли застосовувати метод, а не наявність навичок лікаря. • Критерії відбору: характер болю, анатомічні особливості, функціональний статус і супутні захворювання. • Роль пробних втручань у діагностиці та плануванні терапії • Пробні блокади або тестові нейромодуляційні. • Оцінювання результатів терапії • Основний показник ефективності – не лише зменшення інтенсивності болю, а й функціональні та якісні параметри життя пацієнта. • Ціль лікування – повернення пацієнта до активного життя при контрольованому болю. • Основні меседжі

Стресове нетримання сечі є однією з найпоширеніших урогінекологічних проблем у жінок репродуктивного віку та в постменопаузі. Цей стан суттєво впливає на фізичний комфорт, психоемоційний стан і якість життя пацієнтки. Ефективне ведення потребує чіткої диференціації типів нетримання сечі, правильного використання термінології та розуміння консервативного лікування. На цьому заході ви навчитеся проводити діагностику стресового нетримання сечі відповідно до сучасних клінічних стандартів, оцінювати анамнез і використовувати валідовані діагностичні інструменти для визначення типу порушення. Ви розглянете показання до уродинамічного дослідження, принципи інтерпретації результатів та його роль у формуванні терапевтичної тактики. Також ви засвоїте принципи нефармакологічного менеджменту, зокрема тренування м’язів тазового дна, поведінкові втручання, фізіотерапевтичні методики й алгоритми фармакотерапії. Після навчання ви зможете проводити точне клінічне оцінювання пацієнток із симптомами нетримання сечі, диференціювати типи урогінекологічних порушень та формувати обґрунтовану тактику ведення. • Сучасний протокол лікування cтресового нетримання сечі • Класифікація та визначення правильної термінології • Алгоритм діагностики: клінічне оцінювання, анамнез та валідовані діагностичні інструменти • Оцінювання уродинаміки: показання, інтерпретація результатів та місце в діагностичному процесі • Нефармакологічний менеджмент: тренування м'язів тазового дна, поведінкові втручання та фізіотерапевтичні підходи, що мають доказову базу • Фармакологічний менеджмент: види медикаментів, показання до призначення та їхнє місце в терапевтичній стратегії • Сесія відповідей на запитання

Дистанційна участь з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 5 год. Для всіх лікарських спеціальностей, усіх спеціальностей фахівців у сфері охорони здоров’я, усіх фармацевтичних спеціальностей та усіх спеціальностей професіоналів у сфері охорони здоров’я. Після проходження курсанту буде видано сертифікат і нараховано 5 балів БПР. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Ультразвукове дослідження в ургентних станах – це ефективний метод для прийняття швидкого й обґрунтованого клінічного рішення, яке може змінити тактику ведення пацієнтки вже з перших хвилин її звернення. Від вчасної та точної діагностики часто залежить не лише життя жінки, а й можливість зберегти її репродуктивне здоров’я чи бажану вагітність. Недостатня обізнаність щодо УЗ-картини невідкладних станів може коштувати надто дорого: це і втрата критичного часу, і ризик невиправданого хірургічного втручання або навпаки – небезпечне зволікання. Крім того, це суттєво ускладнює диференційну діагностику між гінекологічно-акушерськими, хірургічними та іншими причинами симптомів. Лікар має чітко розпізнавати УЗ-ознаки загрозливих станів, як-от ектопічна вагітність, загроза мимовільного викидня, перекрут придатків, розрив кісти або вкорочення шийки матки, щоб діяти швидко, точно й ефективно. Навчальний майстер-клас «УЗД ургентних станів у гінекології та при вагітності (до 22 тижнів)» буде присвячений вивченню ультразвукової семіотики й диференційної діагностики невідкладних станів у гінекології та в першій половині вагітності. Учасники розглянуть УЗ-ознаки больового синдрому й кровотеч різного генезу, а також навчаться диференціювати загрозу переривання вагітності від інших станів. Окрема увага буде приділена цервікометрії як методу прогнозування передчасних пологів. Також будуть розглянуті алгоритми дій у разі ектопічної вагітності, розриву кіст яєчників, перекруту придатків, маткової кровотечі. • УЗ-семіотика та диференційна УЗ-діагностика невідкладних станів у гінекології (кровотечі, больовий синдром); • УЗ-семіотика та диференційна УЗ-діагностика невідкладних станів в акушерстві (загроза втрати вагітності, ектопічна вагітність та ін.); • Цервікометрія та УЗ-оцінювання загрози переривання вагітності. • Відповіді на запитання учасників

Пігментні порушення становлять 30-50% дерматологічних консультацій і від точної діагностики залежить ефективність лікування. Для цього необхідно вміти чітко розрізняти різні пігментні стани, оцінювати ризики ускладнень та вибирати оптимальні терапевтичні стратегії. На цьому заході ви дізнаєтеся, як диференціювати мелазму після вагітності, постзапальну пігментацію після акне, вітиліго на обличчі та гіпомеланоз кінцівок. Ви навчитеся застосовувати лампу Вуда, дерматоскопію та сучасні методи лікування – від топічної терапії та пілінгів до лазерних і NB-UVB-процедур – відповідно до протипоказань, обмежень і доказової ефективності. Після навчання вам буде легше проводити диференційну діагностику пігментних порушень і уникати помилок, що призводять до хронізації або автоімунних ускладнень. • Патогенез та класифікація гіпо- й гіперпігментних станів. • Диференційна діагностика: мелазма, постзапальна гіперпігментація, вітиліго, гіпомеланоз та ін. • Сучасні алгоритми обстеження. • Доказові протоколи лікування: топічна терапія, системні підходи, пілінги, апаратні методики. • Розбір клінічних кейсів. • Відповіді на запитання.

Потреба у висококваліфікованих медичних сестрах, які опанували всі аспекти проведення вакцинації, є значною. Адже саме вони відповідають за дотримання стандартів зберігання і транспортування вакцин, що є важливим для збереження їхніх властивостей. Порушення таких умов можуть призвести до зниження ефективності препаратів, що відповідно може спричинити необхідність повторної вакцинації та втрату довіри пацієнтів до медичної системи. Належна підготовка медсестер також охоплює вміння розпізнавати і реагувати на поствакцинальні реакції, як-от анафілактичний шок або місцеві запальні процеси. Фахівці мають бути добре обізнані з протоколами надання невідкладної допомоги й мати навички ефективної комунікації з пацієнтами щодо можливих побічних ефектів вакцинації. Навчальний захід «Поводження з вакцинами у практиці медичної сестри» буде присвячений вивченню основних принципів транспортування, зберігання й підготування вакцин відповідно до чинних нормативів. Учасники ознайомляться з вимогами до облаштування кабінету щеплень і дотриманням норм асептики під час ін’єкцій. Буде докладно розглянуто ведення медичної документації, зокрема правильне внесення даних до ЕСОЗ. Окрема увага буде приділена протипоказанням до вакцинації та роботі з пацієнтами з хронічними захворюваннями, імунодефіцитами, алергіями. Навчання також охоплює дії медсестри у разі виникнення поствакцинальних реакцій, зокрема надання невідкладної допомоги. • Нормативно-правова база • Законодавче регулювання імунопрофілактики в Україні. • Положення про організацію та проведення профілактичних щеплень. • Відповідальність медичної сестри в роботі з вакцинами. • Практичні аспекти роботи з вакцинами • Підготування до вакцинації: огляд пацієнта, інформування про щеплення. • Техніка проведення щеплень. • Холодовий ланцюг: зберігання, транспортування та нові вимоги до обладнання. • Організація робочого місця й матеріальне забезпечення кабінету щеплень. • Безпека та інфекційний контроль • Інфекційний контроль під час проведення щеплень. • Вимоги до дезінфекції, утилізації відходів. • Протипоказання та побічні реакції • Протипоказання до вакцинації. • Реакції на щеплення: легкі, середні, тяжкі. • Рекомендований підхід до вакцинації осіб з можливою алергією. • Невідкладна допомога у разі алергічних та анафілактичних реакцій. • Документація та комунікація • Оформлення документації до та після проведення щеплень. • Комунікація з пацієнтами та їхніми родичами: як інформувати про важливість вакцинації. • Відповіді на запитання учасників