Заходи БПР — Загальна практика - сімейна медицина 2026

Усе, що ви хотіли знати про гормони, менструальний цикл та сучасні підходи до ведення пацієнток із гормональними порушеннями, ми зібрали у повноцінному курсі. Програма побудована так, щоб крок за кроком сформувати цілісне розуміння регуляції менструального циклу, навчити правильно інтерпретувати гормональні зміни та приймати обґрунтовані рішення у веденні пацієнток у різних клінічних ситуаціях. Від базових механізмів роботи осі гіпоталамус–гіпофіз–яєчники до складних ендокринних порушень, що впливають на цикл і фертильність — чіткі алгоритми, практичні рекомендації, сучасні дані та реальні клінічні кейси. Учасники отримають системне розуміння регуляції менструального циклу та ролі осі гіпоталамус–гіпофіз–яєчники у підтримці репродуктивного здоров’я, навчаться оцінювати менструальний цикл, визначати межі фізіологічної норми й патології, призначати та інтерпретувати гормональні дослідження. На курсі розглядаються алгоритми обстеження пацієнток із порушеннями менструального циклу, сучасні підходи до діагностики та ведення пацієнток із функціональною гіпоталамічною аменореєю, передчасною недостатністю яєчників та поліендокринним метаболічним оваріальним синдромом. Також розглядаються роль щитоподібної залози, пролактину та інших ендокринних факторів у порушеннях циклу й реалізації репродуктивних планів, міфи щодо недостатності лютеїнової фази та взаємозв’язок інсулінорезистентності, гіперандрогенії і метаболічних порушень із репродуктивним здоров’ям жінки. Переваги: поетапне навчання, закритий чат, обговорення кейсів, підтримка куратора, додаткові матеріали та сертифікат із балами БПР. Навчання відбувається онлайн у зручному кабінеті. Щотижня відкривається новий блок програми, перегляд матеріалів займає 2–3 години на тиждень. Після кожного блоку учасники виконують домашні завдання та отримують супровід куратора. Щотижня експерти проводять онлайн-сесії питань-відповідей у ZOOM. Учасники можуть отримати сертифікат за проходження електронного навчального курсу з нарахуванням 11 балів БПР та сертифікат за майстер-клас із 8 балами за умови успішного проходження підсумкового тестування. Програма заходу • Дата початку: 13 липня 2026 • Дата закінчення: 15 серпня 2026 • БЛОК 1. Цикл, гормони, вік: як інтерпретувати правильно? • Лекція 1. Вісь гіпоталамус-гіпофіз-яєчники: нові погляди на зворотний зв'язок та роль кісспептину в регуляції циклу • Лекція 2. Менструальний цикл: де межі «норми»?. Класифікація порушень циклу • Лекція 3. Гормональна панель «без помилок»: як мінімізувати похибки? • Лекція 4. Гормональний профіль жінки через призму віку: від менархе до менопаузального переходу • Q&A сесія з куратором на основі першого блоку • БЛОК 2. Пацієнтка з порушенням циклу: з чого почати? • Лекція 1. Порушення менструального циклу: алгоритм обстеження пацієнтки • Лекція 2. Порушення менструального циклу як міждисциплінарна проблема: чому це не завжди лише про гінекологію? • Лекція 3. Функціональна гіпоталамічна аменорея: сучасний погляд на діагностику та ведення • Q&A сесія з куратором на основі другого блоку • БЛОК 3. Яєчникові причини порушень менструального циклу • Лекція 1. Передчасна недостатність яєчників: клінічні рішення в умовах обмеженого часу • Лекція 2. ПМОС: на межі гінекології та ендокринології • Лекція 3. Пацієнтка з ПМОС у фокусі репродуктолога. Індукція овуляції • Лекція 4. Оваріальна дисфункція: розбір клінічних випадків • Q&A сесія з куратором на основі третього блоку • БЛОК 4. Ендокринологія репродуктивних планів • Лекція 1. Лютеїнова фаза та її недостатність: найпоширеніші міфи та доказові підходи до підтримки другої фази • Лекція 2. Щитоподібна залоза та репродукція: про що завжди забувають? • Лекція 3. Гіперпролактинемія та репродуктивні порушення: що важливо пам’ятати? • Q&A сесія з куратором на основі четвертого блоку • БОНУСНИЙ БЛОК. Естетична та метаболічна гінекологія • Лекція 1. Гіперандрогенія: дерматологічні прояви. Спільне ведення пацієнтки з дерматологом • Лекція 2. Інсулінорезистентність та репродуктивне здоров’я: як цукор крові впливає на якість ооцитів та регулярність циклу? • Q&A сесія з куратором на основі бонусного блоку Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Ускладнення жовчнокам’яної хвороби можуть не лише суттєво погіршити стан пацієнта, а й становити пряму загрозу життю. Несвоєчасна діагностика або помилкова тактика лікування призводять до тяжких уражень печінки та підшлункової залози, септичних станів, перитоніту або поліорганної недостатності. Кожна помилка ускладнює командну взаємодію та збільшує ризики летальних випадків. Знання про ускладнення холелітіазу особливо важливі для лікарів, які працюють у приймальних відділеннях, відділеннях інтенсивної терапії, гастроентерології або хірургії, а також для лікарів первинної ланки. Навчальний захід «Жовчнокам’яна хвороба та її небезпечні ускладнення: тандем гастроентеролога і хірурга» буде присвячений вивченню ускладнень жовчнокам’яної хвороби, зокрема ролі холелітіазу як тригера гострого панкреатиту. Буде розглянутий патогенез міграції каменів та обструкції жовчних і панкреатичних проток. Учасники дізнаються про ризик розвитку раку жовчного міхура при хронічному холелітіазі та обґрунтовану роль лапароскопічної холецистектомії як єдиного методу профілактики біліарного панкреатиту. Окрема увага буде приділена сучасним клінічним рішенням для профілактики ускладнень та міждисциплінарній тактиці ведення таких пацієнтів. Цей захід допоможе лікарю впевнено діяти в разі гострих станів, пов’язаних із гепатобіліарною патологією. • Жовчнокам’яна хвороба як причина гострого панкреатиту (50–60% випадків). • Міграція каменів та обструкція жовчних проток і головної панкреатичної протоки: наслідки та загрози. • Ризик розвитку раку жовчного міхура за наявності холелітіазу. • Лапароскопічна холецистектомія як єдиний метод профілактики біліарного панкреатиту. • Профілактика ускладнень жовчнокам’яної хвороби: клінічні підходи та рішення. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Застосування ботулінічного токсину в сучасній ортопедичній та реабілітаційній практиці ґрунтується на значній доказовій базі, однак клінічний результат безпосередньо залежить від точності відбору пацієнтів, правильного визначення м’язів-мішеней та інтеграції ін’єкційних методів у комплексну програму лікування рухових порушень. У клінічній практиці часто виникають питання щодо оптимального дозування, вибору техніки введення, оцінювання ефективності терапії та профілактики ускладнень, що визначає потребу в систематизації підходів до ботулінотерапії. На цьому заході ви розглянете показання до застосування ботулінічного токсину в ортопедичній практиці, його роль у лікуванні спастичності, дистоній та патологічних м’язових патернів, а також доказову базу ефективності методу. Ви засвоїте принципи вибору м’язів-мішеней, використання ультразвукової навігації як стандарту точного введення, поєднання ботулінотерапії з фізичною реабілітацією та аналізу типових клінічних помилок і ускладнень. Після навчання ви зможете обґрунтовано визначати показання до проведення ботулінотерапії, оптимізувати вибір м’язів для ін’єкцій, застосовувати сучасні методи навігації та інтегрувати ін’єкційне лікування в індивідуальні реабілітаційні програми пацієнтів. • Основні показання до ботулінотерапії в сучасній ортопедичній практиці. • Доказова база використання ботулотоксину в ортопедичній клініці. • Ботулотоксин при спастичності, дистоніях та патологічних м'язових патернах. • Як правильно обирати м'язи-мішені для ін'єкцій. • Ультразвукова навігація як сучасний стандарт точного введення. • Поєднання ботулінотерапії з реабілітацією та фізичною терапією. • Типові помилки, ускладнення та способи їх уникнення. • Практичні клінічні протоколи та реальні кейси з ортопедичної практики. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації). • Оцінювання здобутих знань.

Фіброміалгія – одна з найбільш недооцінених і водночас складних патологій. Відсутність специфічного біомаркера, поєднання больового синдрому з психічною коморбідністю та розмитість меж між ревматологічними, неврологічними й психіатричними проявами призводять до затримки встановлення діагнозу. У багатьох випадках пацієнти протягом кількох років отримують симптоматичне лікування, а це призводить до хронізації болю та значного зниження якості життя. Так згодом формується стійка недовіра до системи охорони здоров’я. На цьому заході ви розглянете патофізіологію фіброміалгії, зокрема роль центральної сенситизації та нейрохімічних механізмів болю, пов’язаних із дефіцитом серотоніну й норадреналіну. Ви розберете особливості можливих психіатричних коморбідностей, зокрема депресію, тривожні розлади й посттравматичний стресовий розлад, а також навчитеся проводити диференційну діагностику між фіброміалгією і соматоформними розладами. Окремо будуть висвітлені питання сучасних діагностичних критеріїв, принципів раціональної фармакотерапії та ролі нефармакологічних методів лікування. Після навчання ви зможете своєчасно розпізнавати клінічні ознаки фіброміалгії та уникати типових клінічних помилок, зокрема необґрунтованої поліпрагмазії та недооцінення психічної коморбідності, а також формувати раціональну, патогенетично обґрунтовану терапевтичну стратегію. • 1. Фіброміалгія як розлад центральної сенситизації. • 2. Психіатрична коморбідність: депресія, тривога, ПТСР. • 3. Чи є відмінності між соматоформним розладом та фіброміалгією? • 4. Нейрохімія болю: дефіцит серотоніну й норадреналіну. • 5. Діагностичні критерії ACR чи МКХ. • 6. Раціональна фармакотерапія: антидепресанти й габапентиноїди. • 7. Нефармакологічні методи: роль КПТ і психоосвіти. • 8. Розбір реального кейсу: 7 років блукань між ревматологом, неврологом, гастроентерологом, де система зламалась і що зробив психіатр. • 9. Як говорити з пацієнтом без стигматизації: конкретні фрази для пояснення центральної сенситизації. • 10. Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Здуття, спазми, печіння, постійний або рецидивуючий біль у животі — саме з такими скаргами пацієнти найчастіше приходять на прийом до гастроентеролога. У значної частини з них стандартні обстеження не виявляють органічної патології, а симптоми зберігаються роками, знижуючи якість життя та ефективність лікування. Порушення осі «кишківник – мозок», тривога, депресивні розлади та вісцеральна гіперчутливість усе частіше виходять на перший план клінічної картини. Антидепресанти та нейромодулятори — інструменти, які активно використовуються у сучасній гастроентерології, але все ще викликають багато запитань у практикуючих лікарів: коли вони дійсно показані, як обрати препарат і як безпечно застосовувати його у щоденній практиці? Цей захід допоможе вам: • краще розуміти патофізіологію хронічного абдомінального болю • впевнено орієнтуватися у показаннях до призначення антидепресантів у гастроентерології • обирати терапію з урахуванням клінічного профілю пацієнта • уникати типових помилок та підвищити ефективність лікування Формат заходу поєднує сучасні наукові дані та практичні клінічні кейси, які можна одразу застосувати у роботі з пацієнтами. Ключові особливості: • Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів • Без води — тільки доказові знання, що мають значення • До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику • Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги • Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця Програма заходу • Про які види абдомінального болю найчастіше повідомляють пацієнти на прийомі • Як розрізнити органічні та функціональні захворювання травної системи • Хронічний абдомінальний біль як прояв порушень осі «кишківник – мозок» • При яких хронічних симптомах та захворюваннях у гастроентерології можуть бути корисними антидепресанти та нейромодулятори • Як обирати та застосовувати нейромодулятори залежно від клінічної патології • Найчастіші побічні ефекти та практичні аспекти безпечного використання Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Рентгенівський знімок або візуалізує патологію, або її приховує – залежить від укладки. Шийний відділ хребта є однією з найскладніших анатомічних зон для візуалізації, а патологічні стани у цій ділянці – одні з найнебезпечніших. Нестабільність, мікротравми, дегенеративні зміни чи компресія – все це потребує негайної уваги. Тому, точність рентген-укладки у цих випадках є вкрай важливою. На майстер-класі ви розглянете всі основні укладки для дослідження шийного відділу: від стандартних ( задньої та бокової) до спеціальних (проєкція за Фухом, положення "плавця"). Дізнаєтесь, як обрати оптимальну позицію для візуалізації різних структур та уникнути спотворення зображення. Зважаючи на важливість оцінювання нестабільності, також увага буде приділена функціональним пробам – згинанню та розгинанню. Після навчання ви зможете впевнено визначати, яку укладку застосувати в конкретній клінічній ситуації: у разі травм, дегенеративних процесів. Рівень точності вашої діагностики стане вищим, а ризик пропустити патологію – нижчим. • Основи рентген-анатомії та анатомічні особливості ШВХ. • Основні та спеціальні: укладки та проєкції для рентген-досліджень ШВХ задля виявлення можливих патологічних змін. • Аксіальні проєкції та дослідження в анатомічному положенні для візуалізації С3-С7. Спеціальні проєкції для візуалізації С1-С2. • Бічні укладки в орто-, латеропозиції та у положенні "плавця". • Косі укладки та функціональні проби. • Критерії оцінювання правильного виконання рентгенограм ШВХ. • Клінічна значущість спеціальних видів укладок. • Короткий огдяд деяких патологічних станів ШВХ, що зустрічаються найчастіше. • Відповіді на запитання учасників.

Хронічний панкреатит – це не просто запалення підшлункової залози, а складне мультифакторне захворювання, яке часто ховається за симптомами інших хвороб і може призводити до серйозних ускладнень. Тільки своєчасна й точна діагностика дає змогу вберегти пацієнта від проблем із травленням, болю та порушень обміну речовин. На цьому заході ви отримаєте актуальні знання про етіологію, патогенез і класифікацію хронічного панкреатиту. Навчитеся грамотно застосовувати інструментальні й лабораторні методи для ранньої та диференційної діагностики, а також опануєте алгоритми ведення болю, замісної терапії та коригування ускладнень. Після лекції ви зможете впевнено працювати з пацієнтами, які мають тривалий біль у животі, стеаторею, мальабсорбцію, вторинний цукровий діабет, а також із тими, хто переніс епізоди гострого панкреатиту. Ви будете знати, кого варто тестувати на генетичні форми ХП, як проводити консультування і застосовувати сучасні медикаментозні й ендоскопічні стратегії для покращення якості життя пацієнтів. • Основні етіологічні чинники й патогенетичні механізми ХП. • Сучасна класифікація клінічних форм: від безбольового перебігу до ускладнених форм. • Роль інструментальних і лабораторних методів у ранній та диференційній діагностиці. • Диференційна діагностика хронічного панкреатиту й інших захворювань, що можуть характеризуватися подібними симптомами. • Менеджмент болю: фармакологічні й інтервенційні підходи. • Екзокринна й ендокринна недостатність: принципи замісної терапії та контроль глікемії. • Ведення пацієнтів з кістами підшлункової залози: показання до спостереження, дренування чи хірургії. • Ведення пацієнта з аутоімунним панкреатитом. • Генетичні форми панкреатиту: кого та як тестувати; генетичне консультування. • Запобігання ускладненням ХП та лікування їх. • Перспективи розвитку: нові терапевтичні стратегії, біомаркери, ендоскопічні технології. • Відповіді на запитання учасників.

Вірус папіломи людини є одним із головних етіологічних факторів розвитку раку шийки матки та найпоширенішою інфекцією, що передається статевим шляхом. Лабораторна діагностика ВПЛ стала основою сучасних скринінгових програм. Водночас результати тестування нерідко стають причиною клінічних помилок. Важливо вміти розмежовувати транзиторну інфекцію та онкогенно значущий процес, щоб уникнути як гіпердіагностики, так і недооцінення ризиків. На цьому заході ви дізнаєтеся, коли доцільне якісне або кількісне тестування й генотипування, а також яке практичне значення мають HR-типи, зокрема 16 і 18, та маркери активної інфекції mRNA E6/E7. Окремо ви розглянете особливості преаналітичного етапу, інтерпретації вірусного навантаження й навчитесь уникати типових помилок, що можуть призводити до хибної клінічної тактики. Після навчання ви зможете аналізувати результати ВПЛ-тестування й обирати оптимальну тактику спостереження відповідно до сучасних алгоритмів скринінгу. • ВПЛ як найпоширеніша ІПСШ та основний етіологічний фактор розвитку раку шийки матки. • Що саме діагностує лабораторія у разі ВПЛ-інфекції: можливості та обмеження. • ПЛР-діагностика ВПЛ: якісне, кількісне визначення й генотипування. • Клінічне значення HR-типів ВПЛ, особливо 16 та 18. • Преаналітичний етап як критичне джерело хибних результатів. • Вірусне навантаження ВПЛ: коли показник має практичну цінність. • mRNA E6/E7 як маркер активної онкогенної інфекції. • Типові помилки інтерпретації ВПЛ-тестів у клінічній практиці. • Роль лабораторії у виборі тактики спостереження та скринінгу. • Відповіді на запитання.

Гемороїдальна хвороба – одна з найпоширеніших патологій у колопроктологічній практиці, яка, попри уявну простоту, часто створює значні труднощі на етапі первинної діагностики й вибору лікувальної тактики. Вона нерідко маскується під інші захворювання аноректальної зони, що підвищує ризик діагностичних помилок. Застосування застарілих або спрощених підходів призводить до неправильної оцінки стадії процесу, неефективного лікування та, як наслідок, до рецидивів і хронізації. На цьому заході ви розглянете сучасне розуміння патогенезу гемороїдальної хвороби, фактори ризику та клінічні особливості перебігу. Ви засвоїте алгоритми діагностики, зокрема інструментальні методи і диференційну діагностику з іншими проктологічними захворюваннями. Також ви отримаєте чіткі орієнтири щодо вибору між консервативними, малоінвазивними й хірургічними методами лікування залежно від стадії захворювання та клінічної ситуації. Після навчання ви зможете впевнено вести пацієнтів із ректальною кровотечею, больовим синдромом, випадінням гемороїдальних вузлів та іншими аноректальними симптомами. • Актуальність проблеми • Поширеність гемороїдальної хвороби в структурі колопроктологічної патології • Вплив захворювання на якість життя пацієнтів • Чому проблема залишається актуальною для лікарів різних спеціальностей • Сучасне розуміння гемороїдальної хвороби • Патогенез і механізми розвитку захворювання • Фактори ризику та провокувальні чинники • Класифікація і стратифікація пацієнтів • Основні симптоми геморою • Стадії розвитку гемороїдальної хвороби • Особливості клінічної картини у різних груп пацієнтів • Діагностика гемороїдальної хвороби в практиці колопроктолога • Алгоритм первинного обстеження пацієнта • Інструментальні методи діагностики • Диференційна діагностика з іншими проктологічними захворюваннями • Сучасні підходи до лікування • Консервативна терапія: принципи та можливості • Малоінвазивні методи лікування • Хірургічні методи й показання до оперативного втручання • Персоналізований підхід до вибору лікувальної тактики • Ускладнення та їх менеджмент • Клінічні кейси та експертна дискусія • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

Електронний навчальний курс присвячений застосуванню технік когнітивно-поведінкової психотерапії в медичній практиці. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Програма заходу • Оволодієте техніками діагностики та концептуалізації клінічних випадків у рамках моделі КПТ. • Ідентифікація та класифікація когнітивних спотворень (катастрофізація, дихотомічне мислення) у пацієнтів із соматичною патологією. • Застосування техніки Сократівського діалогу для корекції дезадаптивних переконань пацієнта щодо хвороби та лікування. • Впровадження протоколів поведінкової активації для пацієнтів з ангедонією, апатією та низькою мотивацією. • Надання структурованої психоедукації щодо взаємозв’язку між когніціями, емоціями та фізіологічними реакціями. • Оволодіння алгоритмами роботи з тривогою про здоров’я (нозофобією) та больовою поведінкою. • Формування навичок встановлення терапевтичного альянсу та підвищення комплаєнсу через КПТ-орієнтований підхід. • Застосування технік усвідомленості (mindfulness) для управління стресом та хронічним болем. • Заняття №1 • Як клінічно розмежувати раціональне занепокоєння щодо симптомів та патологічну тривогу про здоров’я? • Які «червоні прапорці» вказують на необхідність консультації психіатра? • Як інтегрувати когнітивну модель (модель ABC) в обмежений час клінічного прийому? • Які техніки КПТ є доказово ефективними для менеджменту хронічних больових синдромів? • Який алгоритм дій при роботі з пацієнтом, що катастрофізує побічні ефекти фармакотерапії? • Як використовувати техніки поведінкової активації для пацієнтів з астенією та депресивними симптомами? • Як коректно формулювати Сократівські питання, щоб не викликати у пацієнта відчуття знецінення його скарг? • Які валідизовані скринінгові шкали для виявлення тривоги та депресії можна використовувати на соматичному прийомі? • Заняття №2 • Яка доказова база ефективності КПТ при основних нозологіях: великому депресивному розладі, генералізованому тривожному розладі, ПТСР, обсесивно-компульсивному розладі? • Які ключові диференційні критерії КПТ порівняно з іншими психотерапевтичними напрямами? • Як проводити клінічну концептуалізацію випадку в рамках КПТ-моделі? • Які показання та протипоказання до застосування КПТ? • Як інтегрувати КПТ з фармакотерапією: принципи комбінованого лікування? • Які алгоритми роботи з терапевтичним опором та низьким комплаєнсом пацієнта? • Як адаптувати техніки КПТ для пацієнтів з коморбідною соматичною патологією? • Які методики КПТ є ефективними для профілактики рецидивів психічних розладів? • 02:13:46 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Залізодефіцит є одним із найпоширеніших нутритивних порушень у підлітковому віці. У період інтенсивного росту потреба організму в залізі значно зростає, а поєднання швидких фізіологічних змін, особливостей харчування та менструальних втрат у дівчат сприяє формуванню як латентного дефіциту заліза, так і залізодефіцитної анемії. Нерідко ці стани залишаються недооціненими, адже клінічні прояви можуть бути неспецифічними та поступово впливати на самопочуття, когнітивні функції та якість життя підлітків. Запрошуємо лікарів на професійний захід, присвячений сучасним підходам до своєчасної діагностики, ефективного лікування та моніторингу пацієнтів у щоденній клінічній практиці. Практично, структуровано та з фокусом на сучасні клінічні підходи. Програма заходу • Залізодефіцит у підлітків: від латентного дефіциту до анемії — коли і як діяти лікарю? — онлайн лекція • Нормальний гемоглобін не виключає дефіцит заліза. Чи достатньо вам нормального гемоглобіну, щоб виключити дефіцит заліза? • Латентний дефіцит — це вже стан, який впливає на когнітивні функції та самопочуття підлітка. Чи вмієте ви виявляти дефіцит до розвитку анемії? • Феритин може бути «нормальним», але вводити лікаря в оману. Чи завжди ви правильно інтерпретуєте феритин? • У підлітків дефіцит часто проявляється неспецифічними симптомами, які легко пропустити. Скільки підлітків із «втомою» насправді мають дефіцит заліза? • Рання діагностика дозволяє запобігти анемії, а не лікувати її наслідки. Коли ви починаєте діяти — після анемії чи ще до неї? • Жигаль Юлія • Залізодефіцит та ЗДА у підлітків без помилок: ефективні стратегії лікування та моніторинг результатів — онлайн лекція • Чи точно ви не пропускаєте дефіцит заліза без анемії? Пацієнт «нормальний», а симптоми є? Дізнайтесь, коли починати лікування ще до падіння Hb і які аналізи справді потрібні. • Ваше лікування ЗДА у підлітків дає стабільний результат? Якщо ні — розберемо чіткий алгоритм: дози, режими, тривалість і контроль без хаосу та перевантаження. • Чому «залізо не працює» у ваших пацієнтів? 5 ключових причин неефективності терапії + як підвищити комплаєнс у підлітків у реальному житті, а не «в ідеальних умовах». • Пероральне чи парентеральне залізо: ви впевнені у своєму виборі? Клінічні сценарії, де помиляються навіть досвідчені лікарі — і як обрати оптимальну стратегію лікування. • Це точно ЗДА чи вже щось інше? Червоні прапори, диференційна діагностика та критерії відповіді на терапію, які допоможуть не пропустити серйозну патологію. • Павленко Єгор • Сучасна терапія дефіциту заліза: можливості оптимізації лікування в амбулаторній практиці* — онлайн лекція • Опис лекції уточнюється • *Доповідь здійснюється за підтримки компанії Egis та не є підставою для нарахування балів фахівцям у сфері охорони здоров’я за системою безперервного професійного розвитку • Костенчак-Свистак Ольга Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Застосовувати алгоритми диференційної діагностики для ідентифікації урологічних, гінекологічних, неврологічних та міофасціальних причин хронічного тазового болю. 2. Інтерпретувати клінічні дані для розмежування ноцицептивного, нейропатичного та ноципластичного компонентів больового синдрому. 3. Розробляти індивідуалізовані схеми фармакотерапії, включаючи раціональне застосування НПЗП, антиконвульсантів та антидепресантів. 4. Інтегрувати немедикаментозні методи лікування, зокрема фізіотерапію тазового дна та психотерапевтичні втручання, в комплексну програму ведення пацієнта. 5. Виявляти та корегувати коморбідні психічні розлади (тривога, депресія), що супроводжують хронічний біль. 6. Володіти навичками ефективної комунікації з пацієнтом для підвищення комплаєнсу та формування терапевтичного альянсу. Питання, що розглядаються: Які сучасні уявлення про роль центральної та периферичної сенситизації у хроніфікації тазового болю? Як клінічно диференціювати біль, пов’язаний з ендометріозом, аденоміозом, інтерстиціальним циститом та синдромом подразненого кишечника? Яка діагностична цінність нейрофізіологічних та візуалізаційних методів обстеження у пацієнтів з хронічним тазовим болем? Які доказові стратегії існують для лікування нейропатичного компонента тазового болю? В яких клінічних ситуаціях виправдане застосування інвазивних методів лікування (нервові блокади, нейромодуляція)? Яка роль дисфункції м’язів тазового дна у патогенезі больового синдрому та які методи її корекції є найефективнішими? Як оптимізувати ведення пацієнтів із супутніми психосоціальними факторами та запобігти поліпрагмазії? Програма заходу • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Повідомлення поганих новин є одним із найбільш складних і водночас важливих аспектів клінічної практики. Онкологічні діагнози, хронічні та інвалідизуючі захворювання, несприятливі прогнози, ускладнення або неефективність лікування супроводжують роботу лікарів незалежно від спеціальності. Водночас у більшості фахівців відсутня системна підготовка з клінічної комунікації, зокрема щодо структурованого й етично вивіреного повідомлення поганих новин. Як наслідок, така взаємодія часто відбувається інтуїтивно, що підвищує ризик емоційної ескалації, конфліктів, професійного вигорання та юридичних наслідків для закладу охорони здоров’я. На цьому заході ви отримаєте системне розуміння клінічної комунікації та опануєте практичні інструменти повідомлення складної інформації. Учасники ознайомляться з міжнародно визнаними підходами й моделями, зокрема протоколами SPIKES і NURSE, а також Калгарі-Кембриджською моделлю. Окрім цього, буде висвітлена їх адаптація до українського культурного та клінічного контексту. Після навчання ви зможете структуровано проводити складні розмови з пацієнтами та їхніми близькими, зменшуючи емоційне навантаження і ризик конфліктів. • Загальні поняття клінічної комунікації • Роль комунікації у формуванні довіри та прихильності до лікування • Типові помилки лікарів у спілкуванні з пацієнтами • Межі відповідальності лікаря в комунікації • Вербальні та невербальні компоненти клінічного діалогу • Повідомлення поганих новин: клінічний та етичний контекст • Емоційні реакції пацієнтів і родичів: страх, заперечення, гнів, шок • Вплив контексту: амбулаторний прийом, стаціонар, ургентні ситуації • Етичні принципи інформування. Типові сценарії «невдалого повідомлення» та їхні наслідки • Структуровані підходи: протоколи SPIKES та NURSE • Приклади клінічних ситуацій застосування протоколів • Адаптація протоколів до українського культурного контексту • Часті помилки під час формального використання протоколів • Калгарі–Кембриджська модель клінічної комунікації • Загальна логіка та структура моделі • Побудова контакту з пацієнтом. Активне слухання й уточнення очікувань. Спільне формування розуміння проблеми. Узгодження плану лікування • Практичні приклади застосування моделі в складних розмовах • Проблемна комунікація в клінічній практиці • Пацієнт у стані емоційної дестабілізації • Запити на «неправду», приховування діагнозу • Комунікація з членами родини за тяжких прогнозів • Конфліктні ситуації та профілактика скарг • Межі професійної емпатії та самозахист лікаря • Пацієнтоорієнтована комунікація • Принципи пацієнтоорієнтованого підходу • Поважання автономії пацієнта • Спільне прийняття рішень (shared decision-making). Адаптація інформації до рівня розуміння пацієнта • Практичний воркшоп (інтерактив) • Рольові сценарії повідомлення поганих новин • Аналіз реальних клінічних кейсів учасників • Відпрацювання протоколів SPIKES та NURSE • Розбір типових помилок у безпечному середовищі • Формування індивідуального алгоритму комунікації • Відповіді на запитання

Сучасна нейробіологія доводить, що біль є результатом складної центральної обробки, де вирішальну роль відіграють нейрональні мережі загрози, афекту й очікувань, а не лише периферичне ушкодження тканин. Якщо не знати про ці механізми, це призводить до необґрунтованої ескалації анальгетиків, поліпрагмазії та прогресування функціональної інвалідизації пацієнта. Особливо актуальними ці знання стають у разі хронічного, генералізованого або диспропорційного болю, що не має чіткої кореляції з об’єктивними знахідками. На цьому заході ви дізнаєтеся більше про нейробіологію болю, роль центральної сенситизації та взаємодії ноцицептивних, емоційних і когнітивних компонентів. Ви розглянете принципи ідентифікації сенситизації, оцінювання психіатричної коморбідності й фенотип-орієнтованого підбору терапії, зокрема використання психофармакологічних і психотерапевтичних підходів. Після навчання ви зможете диференціювати типи болю відповідно до центральних механізмів та формувати мультимодальний індивідуалізований план лікування, коли монотерапії анальгетиками недостатньо. • Сучасне розуміння болю • Загроза та когнітивна інтерпретація визначають інтенсивність та хронізацію болю. • Біопсихосоціальна модель болю • Інтеграція нейрональних, психологічних і соціальних факторів у формуванні болю. • Нейроанатомія та функціональні мережі болю • Таламо-кортикальне передання та роль ACC, інсули і PFC у формуванні афективного і когнітивного компонента болю. • Лімбічна система й низхідне гальмування забезпечують емоційне забарвлення та регуляцію болю. • Центральна сенситизація • Підвищена збудливість ЦНС та порушення гальмівних механізмів – ключ до хронізації болю. • Гліальні клітини та нейрозапалення підтримують патологічні нейрональні мережі. • Клінічні прояви сенситизації • Генералізований біль, алодинія та гіпералгезія. • Сенсорне перевантаження й уникання руху як поведінкова реакція. • Нейропсихіатричні аспекти болю • Спільні мережі болю та депресії, тривожність, катастрофізація. • Травматичний досвід і дисрегуляція автономної нервової системи, соматизація. • Психофармакологія у нейропсихіатрії болю • Антидепресанти й протисудомні препарати модулюють центральні антиноцицептивні шляхи. • Фенотип-орієнтований підбір терапії та інтеграція фармакологічних і нефармакологічних методів. • Психотерапевтичні втручання та нейропластичність • Когнітивно-поведінкова терапія та ACT для корекції страху й уникання. • Усвідомленість, регуляція уваги та психоосвіта для зміни больових патернів. • Інтегрований клінічний алгоритм та обговорення • Визначення типу болю, ознак центральної сенситизації та психіатричної коморбідності. • Побудова мультимодального індивідуального плану лікування та розбір клінічних кейсів. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Зниження працездатності, втомлюваність, випадіння волосся, ламкість нігтів — ці скарги щодня зустрічаються на прийомі у лікарів різних спеціальностей. Дефіцитні стани — одна з найчастіших проблем у загальній медичній практиці, яка впливає на якість життя пацієнтів і може призводити до серйозних ускладнень. Пацієнти часто самостійно або за вказівками штучного інтелекту здають аналізи та призначають собі БАДи. Та чи дійсно все так просто? Запрошуємо вас взяти участь у майстер-класі, де ми розглянемо питання портрета пацієнта з дефіцитами, ключових специфічних симптомів, лабораторного підтвердження дефіцитів, корекції дефіцитів та профілактики дефіцитних станів. Цей майстер-клас допоможе вам вчасно розпізнавати дефіцитні стани та їхні ускладнення, використовувати ефективні методи діагностики — лабораторні тести та клінічні маркери — і коригувати дефіцити відповідно до сучасних рекомендацій, не призначаючи зайві препарати. Такий формат дозволяє отримати не лише теоретичні знання, а й практичні навички. Майстер-клас надасть вам науково обґрунтовані рекомендації та практичні інструменти, що допоможуть удосконалити вашу клінічну практику та забезпечити ефективне лікування пацієнтів. Сучасно, практично, evidence-based! Програма заходу • Етіологія, патогенез та поширення дефіцитів вітамінів та мікроелементів. Клінічні синдроми та симптоми — онлайн лекція • Портрет пацієнта з дефіцитами: особлива увага до груп ризику • Ключові специфічні симптоми, повʼязані з дефіцитами вітамінів та мікроелементів • Лабораторне підтвердження дефіцитів: які аналізи дійсно мають значення? • Диференційна діагностика В12 та фолієводефіцитної анемії. Лабораторна діагностика, лікування та профілактика дефіцитних станів у дорослих — онлайн лекція • Як відкоригувати дефіцити без ліків та коли без них не обійтися • Що ви не знали про профілактику дефіцитних станів • Всесвіт заліза* — онлайн лекція • *Доповідь здійснюється за підтримки компанії Egis та не є підставою для нарахування балів фахівцям у сфері охорони здоров’я за системою безперервного професійного розвитку Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Точність інтерпретації КТ-ангіографії судин шиї – ключ до своєчасної діагностики судинної патології, правильного вибору тактики лікування та запобігання пропущеним критичним змінам. Сучасна КТ-ангіографія дозволяє не лише візуалізувати анатомію брахіоцефальних артерій, а й оцінити ступінь стенозу, стан судинної стінки, особливості кровотоку, взаємозв’язок із суміжними структурами та можливі ускладнення. У клінічній практиці саме CTA судин шиї часто стає вирішальним методом візуалізації при підозрі на ішемічний інсульт, дисекцію, атеросклеротичне ураження та інші судинні патології. Лікар повинен володіти чітким алгоритмом аналізу КТ-ангіографії судин шиї, добре орієнтуватися в анатомії артеріальної системи та розуміти основні патологічні зміни. Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • Оволодіти сучасними підходами до виконання та інтерпретації КТ-ангіографії судин шиї. • Навчитися розпізнавати основні патологічні зміни судин на CTA. • Проводити системний аналіз КТ-ангіографії судин шиї та не пропускати важливі знахідки. • Уникати типових помилок інтерпретації CTA брахіоцефальних артерій. • Анатомія судин шиї на CTA – особливості візуалізації сонних та хребтових артерій, варіанти анатомії та їх клінічне значення. • Основні патологічні зміни на КТ-ангіографії – атеросклеротичні стенози, оклюзії, дисекції, аневризми та патологічну звивистість судин. • Системний аналіз CTA судин шиї – послідовний алгоритм оцінки судин, просвіту, судинної стінки, кальцинатів, м’яких тканин шиї та супутніх знахідок. • Типові пастки інтерпретації CTA – які зміни найчастіше пропускають, як уникати помилок оцінки стенозів та коли необхідні додаткові методи візуалізації. • Практичний DICOM-розбір реальних клінічних випадків із покроковим аналізом CTA судин шиї. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Система коагуляції – це не просто каскад біохімічних реакцій, а й критично важливий компонент для підтримання життя в умовах багатьох невідкладних станів. Її порушення може мати дві крайні клінічні маніфестації: неконтрольовані кровотечі або тромботичні ускладнення, які часто призводять до летальних наслідків. Зокрема, ДВЗ-синдром є яскравим прикладом патології, за якої баланс між тромбозом і кровотечею порушується кардинально. Цей стан може розвиватися на тлі сепсису, ускладнених пологів, термінальної стадії онкопроцесів, політравми і після великих хірургічних втручань. Однак його складно своєчасно розпізнати через нечіткість клінічної та лабораторної картини. Наприклад, D-димер, який є одним з основних маркерів активації фібринолізу, може бути підвищеним у багатьох критичних станах, але без зважання на контекст його діагностичне значення знижується. Наслідок – до 30% випадків ДВЗ-синдрому залишаються нерозпізнаними на ранніх етапах, що прямо корелює з погіршенням прогнозу. Тому, систематизовані знання про механізми згортання крові, сучасні діагностичні підходи й інтерпретацію лабораторних тестів є необхідними для лікаря, який працює в умовах інтенсивної терапії, акушерства чи онкології. Навчальний майстер-клас «ДВЗ-синдром: виклики та можливості лабораторної діагностики» буде присвячений вивченню фізіології гемостазу як тонкого балансу між процесами згортання крові та фібринолізу. Учасники розглянуть епідеміологію, причини розвитку, класифікацію і патогенез ДВЗ-синдрому, що дасть змогу глибше зрозуміти механізми його виникнення. Будуть проаналізовані клінічні прояви цього стану й загальні принципи його діагностики. Особливу увагу приділено сучасним підходам до лабораторної діагностики, зокрема специфічним тестам, алгоритмам і шкалам оцінювання для своєчасного виявлення й контролю тяжкості ДВЗ-синдрому. • Фізіологія гемостазу: рівновага життя між згортанням крові та фібринолізом. • Епідеміологія, причини розвитку та класифікація ДВЗ-синдрому. • Патогенетичні аспекти розвитку ДВЗ-синдрому. • Клінічна маніфестація ДВЗ-синдрому. • Загальні принципи діагностики ДВЗ-синдрому. • Сучасні підходи до лабораторної діагностики та маркери ДВЗ-синдрому: специфічні тести, алгоритми, шкали динамічного оцінювання стану пацієнта.

Майже 3 мільярди випадків хвороб травної системи щороку — цифра, яка робить розлади ШКТ однією з наймасштабніших проблем сучасної медицини. І це не лише про травлення — це про імунітет, метаболізм, психічне та серцево-судинне здоров’я. Дисбіоз, підвищена проникність кишківника, запалення — усе це запускає каскад системних порушень, від ендокринних до автоімунних. Цей інтенсив допоможе лікарям побачити ШКТ як ключову відправну точку для відновлення здоров’я. Ви отримаєте інструменти функціональної медицини для глибшої діагностики, роботи з мікробіомом і застосування інтегративних рішень у терапії пацієнтів. Нове бачення ШКТ — чому саме кишківник часто стає відправною точкою хронічних хвороб і як його стан впливає на серце, мозок, гормони та імунітет. Розбір механізмів “зсередини” — синдром дірявого кишківника, дисбіоз, хронічне запалення та їхній зв’язок із діабетом, аутоімунними і неврологічними розладами. Практику, а не теорію — як інтерпретувати сучасні аналізи (мікробіом, маркери запалення, тести на проникність) і застосовувати їх у роботі. Інструменти для лікування — 4R-програма, нутрицевтики, дієта, пробіотики, робота зі стресом і способи зменшити токсичне навантаження. Доступ до ком’юніті лікарів, які впроваджують функціональну медицину в Україні. Клінічні кейси — що реально працює у пацієнтів із ГЕРХ, СРК, хронічним колітом чи функціональною диспепсією. Професійний апгрейд — знання, які виведуть вашу практику на новий рівень та дозволять допомагати пацієнтам зі складними випадками. Сертифікат та бали БПР після успішного проходження курсу та тестування. Програма заходу • Роль кишківника в системній патології. • Основи фізіології кишківника. • Фактори, що пошкоджують кишковий бар’єр (генетика, дієта, стрес та інше). • Імунологічний бар’єр (імунітет травної системи). • Імунна система як найбільший фактор, що визначає загальний стан здоров’я та довголіття. • Мікробіом кишківника (все, що ви хотіли знати про мікробіом). • Роль LPS у довголітті мозку. Чи є галактин-3 новою мішенню для боротьби з деменцією? Вісь кишківник-мозок. • Підвищена частота виникнення системного запалення на серцево-судинні захворювання при дисбактеріозі ротової порожнини. • Діагностика захворювань ШКТ. • Кандида: патогенетичні механізми, імунна ескалація, функціональні терапевтичні стратегії. • Лікування захворювань ШКТ (4R програма). • Мікробіота та ментальне здоров’я: доказова медицина. Про депресію, тривогу, ПТСР, розлади аутичного спектру. • Діалог зі спікерами та практичні поради. • А. В. Примак (запис) • П. Де Седелер (запис) • Є. М. Денисов • Q&A сесія Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Запаморочення може бути першим сигналом серйозного захворювання: від інсульту до вестибулярної мігрені чи нейроніту. Важливо вміти диференціювати цей симптом за його походженням – центральне або периферичне – і не плутати «меньєрівський» напад із позиційним запамороченням. На цьому заході ви дізнаєтеся головні причини вестибулярних розладів, навчитесь користуватися клінічними тестами, відрізняти між собою типи запаморочення та обирати оптимальну терапію. Ви більше не будете відчувати невпевненість щодо доцільності призначення супресантів, вибору маневрів за різних типів позиційного запаморочення та координування міждисциплінарного підходу до лікування. Після навчання ви зможете швидко орієнтуватися в етіології запаморочення, ефективно допомагати пацієнтам з гострими та хронічними формами вестибулярних порушень і формувати реабілітаційну стратегію. • Гостра однобічна вестибулопатія (вестибулярний нейроніт): клінічні випадки, діагностичні критерії, етіопатогенетичне лікування (стероїди завжди?). • Лікувальні вестибулярні маневри при доброякісному пароксизмальному позиційному запамороченні: маневри в разі ураження заднього, латерального та переднього півколових каналів. • Вестибулярна мігрень: “знімаємо маски” поширеної патології, діагностичні критерії, лікування. • Хвороба Меньєра: діагностичні критерії, не всі приступи “меньєрівські”, лікування. • Персистуюче постурально-перцептивне запаморочення: діагностичні критерії, терапевтичні заходи. • Вестибулярні супресанти (препарати від запаморочення): доцільність застосування за різних станів, порівняльний аналіз ефективності вестибулолітиків. Інші препарати при запамороченнях. • Вестибулярна реабілітація: основи вестибулярних вправ (з погляду невролога).

Підготовка до вагітності у пацієнток з ендокринною патологією залишається складною клінічною зоною з високими ризиками для матері та плода. Захід призначений для лікарів, які супроводжують жінок репродуктивного віку з патологією щитоподібної залози, гіперандрогенією та метаболічними порушеннями. Мета заходу — систематизувати доказові підходи до прегравідарної підготовки та прийняття клінічних рішень. Ключові теми • Прегравідарна оцінка пацієнток з патологією щитоподібної залози: коли і що коригувати. • Гіперандрогенія та репродуктивна функція: клінічні сценарії та алгоритми ведення. • Метаболічні порушення та фертильність: вплив інсулінорезистентності. • Типові помилки в прегравідарному веденні та як їх уникнути. Користь для учасника • Чіткі алгоритми підготовки пацієнток з ендокринною патологією до вагітності. • Практичні критерії оцінки ризиків до настання вагітності. • Інструменти для аргументованого клінічного рішення у щоденній практиці. Захід орієнтований на реальні клінічні ситуації та практичні рішення, які можна застосувати одразу після лекції. Приєднуйтесь до обговорення актуальних питань прегравідарної підготовки. Програма заходу • Планування вагітності пацієнтки з патологією щитовидної залози — онлайн лекція. Опис лекції уточнюється. • Підготовка до вагітності пацієнтки з гіперандрогенією (зокрема, із синдромом полікістозних яєчників) — онлайн лекція. Опис лекції уточнюється. • У фокусі пацієнтка з метаболічними порушеннями та дисфункцією щитоподібної залози* — онлайн лекція. Опис лекції уточнюється. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Фармакорезистентна депресія – один із найскладніших клінічних викликів у психіатричній практиці. Коли на стандартні терапевтичні схеми немає відповіді, виникає потреба у глибокому клінічному аналізі та перегляді стратегічного підходу до лікування. Недостатнє розуміння механізмів резистентності призводить до повторних неефективних курсів, зниження прихильності до лікування, хронізації депресивного розладу та підвищення суїцидальних ризиків. На цьому заході ви розглянете принципи верифікації істинної та псевдорезистентності, диференційної діагностики, зважаючи на біполярний спектр, тривожні й соматичні розлади, а також оцінювання адекватності попередньої терапії. Ви дізнаєтеся про сучасні стратегії фармакологічної оптимізації та підсилення лікування і про роль нейромодуляційних методів та біомаркерів як інструментів персоналізованого підходу в тяжких клінічних випадках. Після навчання ви зможете аргументовано ухвалювати рішення щодо подальшої тактики лікування, своєчасно змінювати або підсилювати терапію, уникати діагностичних і терапевтичних помилок та залишатися в межах доказових і юридично безпечних алгоритмів. • 1. Верифікація резистентності: клінічна точність та діагностична гігієна • Ретельне оцінювання терапевтичної історії пацієнта з аналізом достатності дози, тривалості лікування, прихильності й наявності терапевтичного вікна • Диференціація істинної та псевдорезистентності з обов’язковим виключенням біполярного спектра, генералізованої тривоги, соматичних розладів, ендокринних дисфункцій та факторів, що знижують біодоступність ліків • Використання валідованих шкал оцінювання депресивної симптоматики для стандартизації спостереження й уникнення суб’єктивних діагностичних похибок • 2. Фармакологічна оптимізація: стратегічна ескалація та науково обґрунтоване підсилення • Послідовна зміна класів антидепресантів відповідно до механізму дії, профілю переносимості та фармакодинамічної специфіки: від селективних серотонінергічних засобів до препаратів норадренергічно‑серотонінергічної й трициклічної груп • Ефективні моделі підсилення: додавання солей літію, сучасних атипових антипсихотичних засобів, ламотриджину та гормональних коректорів • Прецизійні технології: генетичний аналіз системи цитохрому P450, терапевтичний моніторинг концентрацій препаратів, використання біомаркерів токсичності й недостатнього метаболізму • 3. Біологічна терапія та нейромодуляція: сучасні можливості впливу на нейрональні мережі • Таргетована транскраніальна магнітна стимуляція з персоналізованими параметрами, заснованими на функціональних зонах префронтальної кори та індивідуальних патернах нейрональної активності • Електросудомна терапія як високоефективний метод лікування тяжких, психотичних чи суїцидальних форм депресії, застосований у контрольованих та безпечних протоколах • Прогресивні інтервенції: глутаматергічна терапія кетаміном/ескетаміном, стимуляція блудного нерва, новітні нейроендокринні підходи з модуляцією соціально‑емоційних систем • 4. Психотерапевтична синергія: когнітивна гнучкість та нейропластичність • Когнітивно‑поведінкові інтервенції, спрямовані на деконструкцію дисфункційних переконань, розвиток когнітивної пластичності й подолання поведінкового виснаження • Практики уважності та усвідомленості як методи довготривалого запобігання рецидивам, що посилюють нейрональну відновлюваність та покращують емоційний гомеостаз • Формування комбінованих протоколів лікування, де психотерапія не конкурує з фармакологією, а значно підвищує її ефективність • 5. Біомаркери та персоналізована прогностика: майбутнє в сучасній практиці • Нейровізуалізаційні маркери: знижена активність дорсолатеральної префронтальної кори, гіперактивність мигдалини, дисфункція мережі пасивного режиму мозку як орієнтири для вибору терапевтичного впливу • Запальні та нейротрофічні маркери (С‑реактивний білок, інтерлейкін‑6, нейротрофічний фактор мозку) як предиктори відповіді на антидепресанти й потенційні мішені для індивідуалізації лікування • Використання алгоритмів прогнозування і стратифікації пацієнтів для вибору найбільш ефективного методу з мінімізацією ризику небажаних ефектів і клінічного виснаження лікаря • 6. Відповіді на запитання учасників

Рентген-діагностика – ключ до своєчасного виявлення патологій хребта, поки не розвинулися незворотні зміни. На цьому заході ви дізнаєтесь, як правильно позиціонувати пацієнтів і виконувати рентген-дослідження шийного, грудного та поперекового відділів хребта. Ви зможете легко визначити нестабільність хребта і сколіоз. Це захід із практичною спрямованістю – ви відпрацюєте методики стандартних і спеціалізованих укладок, навчитеся проводити функціональні проби, аналізувати рентген-знімки та контролювати динаміку захворювання. Після заходу ви сформуєте практичний арсенал навичок для ефективного проведення рентген-досліджень, правильної інтерпретації знімків та впевненого прийняття рішень. • Важливість знання основ рентген-анатомії в практиці рентгенолаборанта. • Фізіологічні та патологічні вигини хребта. • Стандартні та спеціалізовані методи рентген-укладок для виявлення нестабільності хребта і сколіозу. • Позиціонування пацієнтів для рентген-досліджень: • шийного відділу хребта (стандартні дослідження + функціональні проби: флексійні та екстензійні); • грудного відділу хребта; • поперекового відділу хребта. • Стандартні дослідження + рентген-дослідження фіксації спини, функціональні проби (флексійні та екстензійні). • Рентген-дослідження сколіозу. • Порівняння норма/патологія. Розбір клінічних випадків. • Відповіді на запитання