Заходи БПР — Загальна практика - сімейна медицина 2026

Курс допоможе лікарям швидко орієнтуватися у складних кардіологічних ситуаціях: гострий біль у грудях, хронічний коронарний синдром, HFpEF та гемодинамічні порушення у критичних пацієнтів. У фокусі — практичні алгоритми діагностики, маршрутизації та лікування, які можна застосовувати у щоденній клінічній практиці. Практична цінність для лікаря: • Готові клінічні алгоритми: чіткі інструкції, які дозволяють швидко розрізняти кардіологічну патологію від суміжних станів. • Сучасні протоколи: розуміння критеріїв діагностики HFpEF та схем медикаментозної терапії ХКС згідно з останніми міжнародними рекомендаціями. • Навички інтенсивної терапії: покроковий алгоритм розрахунку та застосування вазопресорної та інотропної підтримки для критичних пацієнтів. • Доступ до матеріалів: можливість переглядати всі матеріали у зручний час. Курс внесено до переліку заходів БПР 2026 р. під № 1029799. Цільова аудиторія: лікарські спеціальності загального профілю: загальна практика – сімейна медицина; лікарські спеціальності спеціалізованого профілю: інтервенційна кардіологія, кардіологія, медицина невідкладних станів, неврологія, анестезіологія, хірургія; медсестринські спеціальності: анестезіологія та реанімація. Онлайн формат: доступ до запису та трансляції, проходження тестування, отримання сертифікату. Програма заходу • Модуль 1. Біль у грудях: сучасний алгоритм діагностики та маршрутизації пацієнта • Класифікація болю в грудях та диференційна діагностика • Гострий коронарний синдром: коли діяти негайно • Тромбоемболія легеневої артерії та розшарування аорти • Плевропульмональні, гастроентерологічні та неврогенні причини болю • Тактика лікаря та сучасні алгоритми маршрутизації пацієнтів. • Модуль 2. Хронічний коронарний синдром: ведення пацієнта відповідно до сучасних рекомендацій • Сучасне розуміння хронічного коронарного синдрому • Оцінка серцево-судинного ризику та стратифікація пацієнтів • Медикаментозна терапія та контроль факторів ризику • Вторинна профілактика серцево-судинних подій • Аналіз клінічних кейсів та типових помилок у веденні пацієнтів. • Модуль 3. Серцева недостатність зі збереженою фракцією викиду ЛШ: нові горизонти в діагностиці та лікуванні • Сучасні критерії діагностики HFpEF • Роль біомаркерів у клінічній практиці • Можливості ехокардіографії та сучасної візуалізації • Коморбідність при HFpEF та її вплив на прогноз • Нові клінічні дослідження та перспективи лікування. • Модуль 4. Гемодинаміка критичного пацієнта: від патофізіології до клінічних рішень • Основні механізми регуляції артеріального тиску та серцевого викиду • Переднавантаження, післянавантаження та скоротливість міокарда • Гемодинамічні порушення в операційній та відділенні інтенсивної терапії • Вазопресорна та інотропна підтримка: коли, чим і як • Практичні алгоритми прийняття рішень у критичних ситуаціях. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Захід: Науково-практична конференція. Регіон: Україна. Спеціальності: Загальна практика – сімейна медицина; Внутрішні хвороби; Педіатрія; Клінічна лабораторна діагностика; Хірургія; Кардіологія; Рентгенологія; Акушерство та гінекологія; Фізична та реабілітаційна медицина; Управління охороною здоров’я; Пульмонологія; Гастроентерологія; Нефрологія; Геріатрія; Ендокринологія; Бактеріологія; Клінічна біохімія; Лабораторна імунологія; Функціональна діагностика; Клінічна фармація. Програма заходу • Початок: 27.08.2026 11:00:00 • Балів: 3 Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

/null Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Захід: Науково-практична конференція Регіон: Україна Спеціальності: Загальна практика – сімейна медицина; Внутрішні хвороби; Онкологія; Хірургія; Педіатрія; Акушерство та гінекологія; Онкогінекологія; Онкохірургія; Онкоотоларингологія; Кардіологія; Нефрологія; Гематологія; Клінічна лабораторна діагностика; Рентгенологія; Фізична та реабілітаційна медицина Програма заходу • Початок: 30.09.2026 11:00:00 • Балів: 3 Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Запрошуємо Вас взяти участь у симуляційному тренінгу, який відбудеться 31 липня 2026 року. Організатором заходу є Державна установа «Інститут медичної радіології та онкології ім. С.П. Григор’єва НАМН України», провайдер БПР № 2042. Захід проводиться за партнерської участі Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна та Представництва Фундації Сирійсько-Американського Медичного Товариства в Україні. Участь відбуватиметься дистанційно в режимі реального часу. Місце проведення заходу: Україна, Харківська область, м. Харків, майдан Свободи, 6. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Практика, що змінює підхід до пацієнтів — і до себе. Упродовж двох днів інтенсиву учасники навчаться не просто «говорити» з пацієнтами, а комунікувати усвідомлено, впевнено та професійно — у складних ситуаціях та з різними пацієнтами. Побудова довіри та партнерських стосунків з пацієнтами Робота із запереченнями та емоціями пацієнта, повідомлення поганих новин Подача плану лікування, що сприймається Комунікація в команді: зворотний зв’язок, кордони, підтримка Інструменти профілактики емоційного вигорання Цей курс — для лікарів, які хочуть покращити якість комунікації з пацієнтами та знизити емоційну напругу в роботі. Для того, щоб успішно завершити курс і отримати сертифікат, необхідно бути присутнім протягом усього офлайн-тренінгу та пройти теоретичне оцінювання. Для кого: всі лікарські спеціальності Звертаємо увагу! Ви будете зараховані на тренінг тільки після підтвердження участі адміністратором навчально-тренінгового центру. Місце на тренінгу бронюється тільки після оплати навчання. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть навички застосування стандартизованих діагностичних критеріїв (DSM-5, МКХ-11) для верифікації діагнозу. Проводитиметься нейропсихологічне тестування для оцінки виконавчих функцій: робочої пам’яті, інгібіторного контролю та когнітивної гнучкості. Учасники навчаться диференціювати розлади розвитку та коморбідні стани, розробляти індивідуалізовані програми нейропсихологічної корекції, використовувати методики тренування уваги, самоконтролю та навичок планування. Розглядатимуться сучасні нейробіологічні концепції патогенезу, диференційна діагностика з розладами аутистичного спектра, тривожними розладами та розладами поведінки, а також валідизовані нейропсихологічні інструменти для різних вікових груп. Окрему увагу приділено принципам побудови індивідуальної програми корекції, методикам корекції виконавчих функцій, ролі когнітивно-поведінкової терапії, залученню батьків і педагогів та оцінюванню ефективності корекційних заходів. Програма заходу • Заняття • 00:00 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Програма заходу • Лікарі здобудуть наступні навички: • 1. Інтерпретувати дані добового моніторування артеріального тиску (ДМАТ) та домашнього контролю артеріального тиску (ДКАТ). • 2. Диференціювати фенотипи артеріальної гіпертензії: “гіпертензія білого халата”, маскована та стабільна АГ. • 3. Розраховувати та клінічно оцінювати ключові показники: середні значення АТ (добовий, денний, нічний), навантаження тиском, добовий індекс. • 4. Визначати пацієнтів-диперів, нон-диперів, найт-пікерів та овер-диперів для стратифікації ризику. • 5. Формулювати клінічні показання для призначення позаофісного моніторингу АТ згідно з актуальними рекомендаціями. • 6. Надавати пацієнтам чіткі інструкції щодо методики проведення домашнього контролю артеріального тиску. • 7. Коригувати антигіпертензивну терапію, включаючи принципи хронотерапії, на основі результатів моніторування. • Питання, що розглядаються: • Які діагностичні критерії артеріальної гіпертензії за даними офісного вимірювання, ДМАТ та ДКАТ? • У яких клінічних ситуаціях ДМАТ має переваги над ДКАТ, і навпаки? • Яке прогностичне значення має відсутність нічного зниження АТ (статус “нон-дипер”) та феномен ранкового підйому АТ? • Як інтерпретувати невідповідність між даними офісного вимірювання та позаофісного моніторингу? • Які технічні вимоги до приладів для ДМАТ та ДКАТ та як правильно проводити валідацію вимірювань? • Як результати позаофісного моніторингу впливають на вибір та корекцію антигіпертензивної терапії? • Які особливості проведення та інтерпретації ДМАТ у специфічних популяціях: вагітні, пацієнти з ЦД, ХХН? • Чи існують абсолютні та відносні протипоказання до проведення добового моніторування АТ? • Навчальна програма • Заняття • 00:00 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть навички застосування валідованих скринінгових інструментів для виявлення ПТСР у дітей на первинній ланці та проведення диференційної діагностики з тривожними розладами, депресією і розладами адаптації. Учасники навчаться розпізнавати вікові особливості клінічних проявів у дітей дошкільного, шкільного віку та підлітків, використовувати діагностичні критерії DSM-5 та МКХ-11, а також визначати клінічний маршрут пацієнта. Програма охоплює первинні психоедукаційні консультації для батьків або опікунів, створення безпечного та підтримуючого середовища для дитини, а також оцінювання коморбідних соматичних і психічних станів. Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Які клінічні “червоні прапорці” ПТСР у дітей різного віку (дошкільнята, молодші школярі, підлітки) є ключовими для лікаря первинної ланки? • Як провести диференційну діагностику між ПТСР, гострою реакцією на стрес та розладами адаптації в умовах первинної медичної допомоги? • Які валідовані скринінгові шкали та опитувальники для діагностики ПТСР у дітей можуть бути ефективно використані в рутинній практиці сімейного лікаря? • Яка роль лікаря первинки у менеджменті ПТСР: межі компетенцій, коли починати фармакотерапію та коли скеровувати до вузького спеціаліста? • Як клінічно розпізнати ПТСР за соматизованими скаргами (цефалгії, абдомінальний біль, енурез) та як вести таких пацієнтів? • Які особливості збору анамнезу травматичної події у дитини, щоб уникнути ретравматизації? • Якими є довгострокові наслідки недіагностованого або некоректно лікованого ПТСР у дитячому віці на соматичне та психічне здоров’я в дорослому житті? Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Проведення диференційної діагностики між вірусними та бактеріальними інфекціями нижніх дихальних шляхів. 2. Стратифікація пацієнтів за ризиком ускладнень та необхідністю госпіталізації за шкалами (напр., CURB-65/CRB-65). 3. Вибір стартового антибактеріального препарату з урахуванням віку, супутньої патології та попереднього прийому антибіотиків. 4. Інтерпретація локальних даних мікробіологічного моніторингу для прогнозування чутливості збудників. 5. Визначення оптимальної тривалості курсу антибіотикотерапії для мінімізації ризику розвитку резистентності. 6. Ідентифікація критеріїв неефективності лікування та розробка алгоритму подальших дій. 7. Застосування принципів програми управління антимікробними препаратами (AMS) в амбулаторній практиці. Програма заходу • Який сучасний етіологічний спектр негоспітальних інфекцій нижніх дихальних шляхів в Україні? • Які показання та протипоказання до призначення антибіотиків при гострому бронхіті? • Які препарати є першою лінією терапії негоспітальної пневмонії у пацієнтів без факторів ризику? • Як модифікувати терапію у пацієнтів похилого віку та пацієнтів із супутніми захворюваннями (ЦД, ХОЗЛ)? • Яке місце макролідів у сучасних схемах лікування з огляду на зростаючу резистентність S. pneumoniae? • Як оцінювати клінічну відповідь на терапію та коли слід розглядати зміну антибіотика? • Яка роль та місце респіраторних фторхінолонів в амбулаторному лікуванні? • Які стратегії деескалаційної терапії можуть бути застосовані в амбулаторних умовах? • Заняття • 23:27 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Ідентифікувати клінічні маркери та “червоні прапорці”, що вказують на вторинний характер артеріальної гіпертензії. 2. Формувати план диференційної діагностики на основі фенотипу пацієнта та клінічних особливостей перебігу захворювання. 3. Застосовувати сучасні діагностичні алгоритми для верифікації ендокринних, ренальних та васкулярних причин АГ. 4. Інтерпретувати результати лабораторних тестів (альдостерон-ренінове співвідношення, кортизол, метанефрини) та інструментальних досліджень. 5. Визначати показання для скринінгу на синдром обструктивного апное сну як причину резистентної гіпертензії. 6. Розробляти індивідуалізовану стратегію ведення пацієнтів зі встановленою причиною вторинної гіпертензії. 7. Визначати критерії для направлення пацієнта до вузьких спеціалістів (ендокринолога, нефролога, кардіохірурга). Які групи пацієнтів підлягають обов’язковому скринінгу на вторинну артеріальну гіпертензію? Клінічні ознаки та фенотипові особливості пацієнтів з ендокринними гіпертензіями (первинний альдостеронізм, феохромоцитома, синдром Кушинга). Алгоритм діагностики реноваскулярної гіпертензії: коли запідозрити та які методи обстеження застосувати? Диференційна діагностика гіпертензії у молодих пацієнтів: від коарктації аорти до моногенних форм. Резистентна та рефрактерна артеріальна гіпертензія: як виключити вторинні причини? Роль синдрому обструктивного апное сну (СОАС) у розвитку та прогресуванні артеріальної гіпертензії. Які лабораторні та інструментальні методи є “золотим стандартом” у діагностиці різних форм вторинної АГ? Особливості медикаментозної терапії при різних типах вторинних гіпертензій. Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Застосовувати сучасні діагностичні критерії міокардиту, включаючи клінічні, лабораторні, електрокардіографічні та візуалізаційні дані. 2. Інтерпретувати результати інструментальних досліджень (ЕхоКГ, МРТ серця з контрастуванням) для верифікації діагнозу та оцінки прогнозу. 3. Проводити диференційну діагностику міокардиту з гострим коронарним синдромом, зокрема MINOCA, стрес-індукованою кардіоміопатією та іншими некоронарогенними ураженнями міокарда. 4. Визначати показання до проведення ендоміокардіальної біопсії та трактувати її результати для вибору етіотропної терапії. 5. Розробляти індивідуалізовану тактику ведення пацієнтів залежно від етіології, клінічного фенотипу та гемодинамічного статусу. 6. Застосовувати протоколи лікування життєзагрозливих ускладнень: гострої серцевої недостатності, кардіогенного шоку та шлуночкових аритмій. 7. Здійснювати стратифікацію ризику раптової серцевої смерті та визначати стратегії довготривалого спостереження за пацієнтами. Питання, що розглядаються: Які клінічні фенотипи гострого міокардиту та як вони впливають на діагностичну та лікувальну тактику? Як диференціювати міокардит від інфаркту міокарда з необструктивним ураженням коронарних артерій (MINOCA)? Який діагностичний алгоритм є оптимальним при підозрі на міокардит в умовах обмежених ресурсів? Яку роль відіграє МРТ серця з пізнім накопиченням гадолінію (LGE) у верифікації діагнозу та прогнозуванні наслідків? В яких клінічних ситуаціях ендоміокардіальна біопсія є абсолютно показаною і змінює підходи до лікування? Які сучасні підходи до імуносупресивної терапії при гігантоклітинному, еозинофільному та саркоїдному міокардиті? Якою є тактика ведення пацієнтів з фульмінантним міокардитом, що потребують механічної підтримки кровообігу? Які критерії безпечного повернення до фізичних навантажень та спорту після перенесеного міокардиту? Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування до заняття Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера