Заходи БПР — Загальна практика - сімейна медицина 2026

Аноректальні абсцеси та нориці залишаються однією з найскладніших зон у колопроктології через високий ризик рецидивів і функціональних ускладнень. Основна клінічна проблема полягає не лише у лікуванні гострого процесу, а у правильному визначенні анатомії норицевого ходу та виборі тактики, яка дозволяє одночасно усунути інфекційне вогнище і зберегти функцію анального сфінктера. Помилки на етапі первинного втручання часто запускають каскад повторних операцій, хронічного запалення та погіршення якості життя пацієнта. На цьому заході ви отримаєте структурований підхід до ведення пацієнтів із аноректальними абсцесами та складними норицями: від первинної оцінки до вибору хірургічної тактики. Ви розглянете критерії складності ураження, клінічні маркери прихованих фістульних ходів, покази до інструментальної діагностики та алгоритми прийняття рішень. Також ви засвоїте сучасні сфінктерозберігаючі підходи та принципи вибору між радикальністю втручання і мінімізацією функціональних ризиків. Після навчання ви зможете орієнтуватися у складних клінічних ситуаціях, визначати тактику лікування аноректальних абсцесів і нориць з урахуванням ризику рецидиву та ушкодження сфінктерного апарату, а також приймати обґрунтовані рішення щодо необхідності додаткової діагностики або направлення пацієнта. • Аноректальний абсцес: сучасний погляд на патогенез та класифікацію • Криптогландулярна теорія та альтернативні причини • Типи абсцесів і їх клінічне значення • Чому «простий абсцес» часто є лише верхівкою айсберга • Діагностика прихованих нориць: коли дренування недостатньо • Клінічні маркери складної патології • Роль огляду, пальцевого дослідження та аноскопії • Коли необхідні МРТ, ендоанальне УЗД та консультація проктолога • Вибір тактики лікування: від розтину абсцесу до радикального втручання • Показання до екстрених і планових операцій • Коли шукати внутрішній отвір нориці • Алгоритм прийняття рішень залежно від типу ураження • Складні анальні нориці: сучасні хірургічні підходи • Фістулотомія, сетони, LIFT, advancement flap та інші методики • Переваги, обмеження та критерії вибору методу • Баланс між радикальністю лікування та збереженням функції сфінктера • Як уникати помилок, що призводять до рецидивів та повторних операцій • Найчастіші діагностичні та тактичні помилки • Недооцінка поширеності норицевого ходу • Неповне дренування та відсутність подальшого обстеження • Помилки маршрутизації пацієнтів між первинною та спеціалізованою ланкою • Особливі клінічні ситуації та «червоні прапорці» • Рецидивні абсцеси • Нориці при хворобі Крона та інших системних захворюваннях • Атипові нориці, онкологічна настороженість та диференційна діагностика • Клінічні кейси та розбір складних рішень • Реальні випадки з практики • Аналіз причин невдалого первинного лікування • Покроковий розбір тактики, що дозволила уникнути повторних втручань • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером • Проходження тестування (самостійно)

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Інтерпретація показників загального аналізу крові та специфічних лабораторних маркерів (феритин, трансферин, вітамін B12, фолієва кислота) для верифікації типу анемії. 2. Проведення диференційної діагностики між залізодефіцитною анемією, анемією хронічних захворювань, B12- та фолієводефіцитною анемією. 3. Розробка алгоритму діагностичного пошуку при анеміях невстановленого генезу. 4. Вибір оптимальної тактики лікування залізодефіцитної анемії: критерії для призначення пероральних та парентеральних препаратів заліза. 5. Володіння принципами терапії анемії хронічних захворювань, включаючи застосування стимуляторів еритропоезу. 6. Моніторинг ефективності та безпечності терапії, критерії досягнення цільових рівнів гемоглобіну та феритину. 7. Ідентифікація “червоних прапорців” при анемічному синдромі, що вимагають негайного дообстеження та консультації гематолога. 8. Корекція анемії у пацієнтів з коморбідною патологією (ХХН, СН, онкологічні захворювання). Програма заходу • Заняття №1 Алгоритми діагностики та лікування залізодефіцитного стану та анемії • Які сучасні лабораторні маркери є найбільш інформативними для діагностики латентного дефіциту заліза та ЗДА? • Як інтерпретувати рівень феритину у пацієнтів із супутніми запальними процесами або патологією печінки? • Які абсолютні та відносні показання до призначення парентеральних препаратів заліза? • Які переваги та недоліки різних хімічних форм пероральних препаратів заліза? • Яка оптимальна тактика ведення пацієнток із ЗДА під час вагітності та в післяпологовому періоді? • Як проводити диференційну діагностику мікроцитарних гіпохромних анемій? • Які критерії свідчать про адекватну відповідь на терапію препаратами заліза та яка тривалість лікування? • Які особливості лікування ЗДА у пацієнтів з хронічними захворюваннями шлунково-кишкового тракту? • Які сучасні лабораторні маркери є ключовими для диференційної діагностики анемій? • Як інтерпретувати показники феритину в умовах системного запалення? • Анемія хронічних захворювань vs. залізодефіцитна анемія: клініко-лабораторні паралелі та відмінності. • Який патогенетичний механізм лежить в основі функціонального дефіциту заліза? • Які критерії вибору препарату заліза (пероральний vs. парентеральний) та оптимальні схеми дозування? • Чи існують абсолютні та відносні протипоказання до призначення еритропоез-стимулюючих препаратів? • Яка тактика ведення пацієнтів з рефрактерною до лікування залізодефіцитною анемією? • У яких клінічних ситуаціях показано визначення рівня вітаміну В12 та фолієвої кислоти як скринінговий тест? • Які особливості діагностики та лікування анемії у пацієнтів похилого віку з поліморбідністю? • Заняття: Алгоритми діагностики та лікування залізодефіцитного стану та анемії • Заняття 1: Алгоритми діагностики та лікування залізодефіцитного стану та анемії • 23:37 • Конспект до заняття: Алгоритми діагностики та лікування залізодефіцитного стану та анемії • Клінічні задачі до заняття: Алгоритми діагностики та лікування залізодефіцитного стану та анемії • Конспект до заняття: Таємниці анемії: ключі до ефективного розпізнавання та лікування найпоширенішого ускладнення в клінічній практиці • Клінічні задачі до заняття: Таємниці анемії: ключі до ефективного розпізнавання та лікування найпоширенішого ускладнення в клінічній практиці • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лептоспіроз є однією з найпоширеніших зоонозних інфекцій, яка щороку реєструється в Україні, особливо в літньо-осінній період та після паводків. Захворювання має широкий спектр клінічних проявів — від легкого грипоподібного стану до тяжкого поліорганного ураження із розвитком синдрому Вейля, що часто призводить до діагностичних помилок на етапі первинного звернення. Через неспецифічність ранніх симптомів лептоспіроз легко маскується під ГРВІ, пієлонефрит, гострий гепатит або навіть сепсис. На цьому заході ви розглянете системний підхід до раннього розпізнавання, діагностики та ведення пацієнтів із лептоспірозом із фокусом на синдромний аналіз. Ви дізнаєтесь більше про епідеміологічні ризики, ключові шляхи інфікування, механізми поліорганного ураження, клінічні форми захворювання та критерії тяжкості. Також ви навчитесь проводити диференційну діагностику етіологічних причин гарячки, жовтяниці, гострого ураження нирок та геморагічного синдрому. Після навчання ви зможете своєчасно запідозрити лептоспіроз у пацієнтів із гарячкою неясного генезу та епідеміологічним ризиком, правильно інтерпретувати поєднання жовтяниці, ниркової недостатності та тромбоцитопенії, а також визначати показання до початку специфічної терапії. • Вступне слово • Лептоспіроз як актуальний зооноз із тяжким перебігом і високою летальністю. • Сучасні епідеміологічні виклики та значення ранньої діагностики. • Етіологія, епідеміологія та патогенез • Сучасна таксономія Leptospira, джерела інфекції та шляхи передачі. • Групи ризику та роль довкілля (вода, ґрунт, тварини). • Сучасні епідеміологічні ризики: повені, кліматичні зміни, війна в Україні, руйнування інфраструктури, підвищений контакт із гризунами та контамінованим середовищем. • Механізми розвитку поліорганного ураження. • Клінічні прояви • Двофазний перебіг лептоспірозу. • Основні клінічні синдроми (гарячковий, жовтяничний, нирковий, геморагічний, менінгеальний). • Синдром Вейля як класична тяжка форма лептоспірозу. • Інші тяжкі форми (легеневий геморагічний синдром, ГРДС, поліорганна недостатність). • Діагностика та диференційна діагностика • ПЛР, серологічні та молекулярні методи. • Оцінка ураження органів і тяжкості стану. • Синдромний підхід до диференційної діагностики (жовтяниця, гостре ураження нирок, геморагічний синдром, менінгоенцефаліт, гарячка неясного генезу, сепсис). • Лікування та профілактика • Антибактеріальна терапія та принципи інтенсивного лікування тяжких форм. • Ведення пацієнтів із синдромом Вейля та поліорганною недостатністю. • Профілактика лептоспірозу та концепція міжсекторального підходу (One Health). • Клінічні випадки • Типовий перебіг лептоспірозу. • Тяжкий лептоспіроз (синдром Вейля, поліорганна недостатність). • Відповіді на питання

Лікарі здобудуть наступні навички: Застосовувати сучасні шкали, зокрема SCORE2-Diabetes, для стратифікації серцево-судинного ризику у пацієнтів з ЦД 2 типу. Інтерпретувати результати неінвазивних та інвазивних методів діагностики ІХС з урахуванням особливостей перебігу у хворих на ЦД. Призначати цукрознижувальну терапію з доведеними кардіо- та ренопротективними ефектами, зокрема інгібітори SGLT2 та агоністи рецепторів ГПП-1. Розробляти індивідуалізовані схеми подвійної антитромбоцитарної терапії після гострих коронарних синдромів та реваскуляризації. Коригувати гіполіпідемічну терапію для досягнення цільових рівнів ліпопротеїнів низької щільності згідно з європейськими настановами. Визначати показання до реваскуляризації міокарда, оцінюючи співвідношення ризику та користі. Здійснювати багатофакторний контроль: досягнення цільового артеріального тиску, глікемічного контролю та модифікації способу життя. Розглядаються патогенетичні механізми прискореного атерогенезу, особливості клінічної картини та діагностики ІХС, роль інгібіторів SGLT2 і агоністів рецепторів ГПП-1, оптимізація антитромботичної терапії, цільові показники ЛПНЩ та артеріального тиску, вибір стратегії реваскуляризації та інтеграція нефропротективних стратегій. Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Інтерпретувати роль ендотеліальної дисфункції, запалення, оксидативного стресу та кальцифікації у патогенезі судинної ригідності. 2. Застосовувати та аналізувати дані неінвазивних методів оцінки артеріальної жорсткості, зокрема каротидно-феморальної швидкості поширення пульсової хвилі (ШППХ). 3. Оцінювати параметри центральної гемодинаміки, включаючи центральний аортальний тиск та індекс аугментації, для стратифікації ризику. 4. Диференційовано підходити до вибору антигіпертензивних препаратів (іАПФ, БРА, антагоністи кальцію) з доведеним позитивним впливом на еластичність судинної стінки. 5. Розробляти персоналізовані стратегії лікування, спрямовані на одночасну корекцію артеріального тиску та показників судинної жорсткості. 6. Інтегрувати оцінку артеріальної жорсткості в алгоритм ведення пацієнтів з резистентною та ізольованою систолічною гіпертензією. Питання, що розглядаються: молекулярно-генетичні детермінанти підвищеної схильності до розвитку раннього судинного старіння та артеріальної жорсткості. Клінічне значення розбіжності між показниками брахіального та центрального аортального тиску у пацієнтів з артеріальною гіпертензією. Методи оцінки жорсткості судинної стінки, валідні та відтворювані для використання у рутинній клінічній практиці. Докази переваг певних комбінацій антигіпертензивних препаратів щодо впливу на швидкість поширення пульсової хвилі. Роль статинів, антидіабетичних та антиагрегантних препаратів у модуляції артеріальної жорсткості незалежно від їх основного ефекту. Доцільність використання цільових показників артеріальної жорсткості, зокрема ШППХ <10 м/с, як критерію ефективності терапії артеріальної гіпертензії. Немедикаментозні втручання, зокрема аеробні навантаження та дієта DASH, щодо зниження ригідності артеріальної стінки. Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть навички проведення диференційної діагностики між гострою реакцією на стрес, ПТСР, комплексним ПТСР та розладами адаптації. Учасники навчаться ідентифікувати та вести коморбідні соматичні, кардіоваскулярні, ендокринні та неврологічні розлади. Програма передбачає застосування валідованих психометричних шкал для об’єктивізації стану пацієнта та моніторингу терапії. Розглядається розробка інтегрованих планів лікування, що поєднують фармакотерапію та доказові методи психотерапії. Учасники опрацюють вибір фармакотерапевтичних стратегій для купірування тривоги, депресії, інсомнії та інших афективних порушень. Окрема увага приділяється консультуванню пацієнтів та їхніх родин щодо природи захворювання, прогнозу та стратегій подолання стресу. Розглядаються предиктори ускладненого перебігу психічних розладів для своєчасного втручання. У межах навчання аналізуються нейробіологічні механізми трансформації хронічного стресу в маніфестні психічні розлади та вплив військового контексту на клінічну феноменологію ПТСР, тривожних і депресивних розладів. Також розглядаються соматичні, неврологічні та наркологічні коморбідності, критерії диференційної діагностики, сучасні протоколи фармакотерапії, психотерапевтичні інтервенції, алгоритми ведення терапевтично-резистентних пацієнтів і довгострокові наслідки хронічного бойового стресу. Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Застосування модифікованих критеріїв Дюка для верифікації діагнозу інфекційного ендокардиту. 2. Інтерпретація даних трансторакальної та черезстравохідної ехокардіографії для виявлення вегетацій, абсцесів та клапанної недостатності. 3. Вибір оптимальної емпіричної та етіотропної антибактеріальної терапії з урахуванням профілю чутливості збудника. 4. Стратифікація ризиків та визначення показань до ургентного та планового хірургічного втручання. 5. Ведення пацієнтів з ускладненнями: тромбоемболічними подіями, гострою серцевою недостатністю, перивальвулярними абсцесами. 6. Алгоритми діагностики та лікування пацієнтів з культура-негативним ендокардитом. 7. Застосування принципів антибіотикопрофілактики інфекційного ендокардиту у групах високого ризику. 8. Особливості менеджменту пацієнтів із протезним ендокардитом та ендокардитом, асоційованим з імплантованими електронними пристроями. Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

:null Програма заходу • 1. Які фізичні принципи, переваги та обмеження мамографії та УЗД в діагностиці захворювань молочних залоз? • 2. Як щільність молочної залози за класифікацією ACR впливає на вибір методу візуалізації та його діагностичну чутливість? • 3. Які специфічні рентгенологічні (кальцинати, порушення архітектоніки) та сонографічні (форма, контури, ехогенність) ознаки відповідають категоріям BI-RADS 4 та 5? • 4. У яких клінічних випадках (вік пацієнтки, симптоматика, сімейний анамнез) УЗД є методом першої лінії, а коли мамографія є безальтернативною? • 5. Який алгоритм дій при виявленні непальпованого утворення за допомогою одного з методів візуалізації? • 6. Тактика ведення пацієнток з дискордантними (суперечливими) результатами мамографії та УЗД. • 7. Яка роль доплерографії та еластографії як допоміжних методів при ультразвуковому дослідженні для диференційної діагностики утворень? • 8. Які сучасні протоколи скринінгу раку молочної залози для жінок різного віку та груп ризику згідно з міжнародними рекомендаціями? • Заняття №1: Теоретична база: масштаб проблеми, класифікація, патоморфологія • Які абсолютні та відносні показання до призначення мамографії та УЗД молочних залоз в скринінговій та діагностичній практиці? • Як впливає тип щільності молочної залози за класифікацією ACR на інформативність мамографічного дослідження? • В яких клінічних ситуаціях УЗД є методом першого вибору, навіть у жінок старше 40 років? • Який діагностичний алгоритм є оптимальним для пацієнтки з пальпованим утворенням у молочній залозі? • Ключові диференційно-діагностичні ознаки злоякісних та доброякісних утворень за даними мамографії (кальцинати, структура, контури). • Сонографічні критерії малігнізації (форма, ехогенність, васкуляризація) та їхня прогностична цінність. • Що таке система BI-RADS і як її категорії визначають подальшу тактику ведення пацієнтки (динамічне спостереження, біопсія)? • Які артефакти та технічні помилки можуть призвести до хибнонегативних або хибнопозитивних висновків? • Заняття №2: Інструментальна діагностика: методи, ризики та клінічна практика • Які абсолютні та відносні показання до призначення мамографії та УЗД молочних залоз згідно з сучасними клінічними настановами? • Як тип рентгенологічної щільності молочної залози за класифікацією ACR впливає на інформативність методів та вибір діагностичної тактики? • Які мамографічні ознаки злоякісності та їх ультразвукові кореляти? • Який діагностичний алгоритм при виявленні пальпованого утворення на тлі рентгенонегативних результатів мамографії? • Як коректно застосовувати та інтерпретувати категорії BI-RADS для мамографії та УЗД для стандартизації висновків? • В яких клінічних ситуаціях комбіноване використання обох методів є обов’язковим для верифікації діагнозу? • Якою є тактика ведення пацієнток з дискордантними результатами мамографії та УЗД? • Які особливості скринінгу та діагностики у пацієнток з високим спадковим ризиком раку молочної залози та у жінок з імплантами? • Заняття №3: Клінічне рішення: алгоритми вибору та тактика лікаря • Які абсолютні та відносні показання до призначення мамографії та УЗД молочних залоз у різних вікових групах? • Як щільність тканини молочної залози (ACR-категорії) впливає на діагностичну точність мамографії та УЗД? • Які специфічні мамографічні та сонографічні ознаки дозволяють диференціювати фіброаденому від інвазивного раку? • У яких клінічних випадках доцільно застосовувати обидва методи дослідження одночасно? • Які критерії системи BI-RADS є ключовими для прийняття рішення про подальшу тактику ведення пацієнтки (спостереження vs. біопсія)? • Як уникнути хибнонегативних результатів при скринінгу раку молочної залози у жінок з високою щільністю тканини? • Яка роль еластографії як доповнення до стандартного УЗД у диференційній діагностиці утворень? • Як інтерпретувати результати при наявності імплантів молочних залоз? • Навчальна програма • Заняття: Теоретична база: масштаб проблеми, класифікація, патоморфологія • Заняття 1: Теоретична база: масштаб проблеми, класифікація, патоморфологія • 00:00 • Конспект до заняття: Теоретична база: масштаб проблеми, класифікація, патоморфологія • Заняття: Інструментальна діагностика: методи, ризики та клінічна практика • Заняття: Клінічне рішення: алгоритми вибору та тактика лікаря • Клінічні задачі до курсу • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Проводити цілеспрямований збір анамнезу та фізикальне обстеження пацієнта з набряковим синдромом. 2. Інтерпретувати ключові клінічні ознаки для розрізнення набряків кардіального, ниркового, печінкового, венозного та лімфатичного генезу. 3. Формувати план первинного лабораторно-інструментального обстеження (загальний аналіз сечі, біохімія крові, NT-proBNP, УЗД вен). 4. Застосовувати диференційно-діагностичні алгоритми при одно- та двобічних набряках. 5. Виявляти “червоні прапорці”, що вимагають негайного направлення до профільного спеціаліста або госпіталізації. 6. Визначати базові принципи немедикаментозної та медикаментозної терапії набрякового синдрому на етапі первинної ланки. Які основні патофізіологічні механізми лежать в основі розвитку периферичних набряків? Як клінічно диференціювати набряки при серцевій недостатності, нефротичному синдромі та цирозі печінки? Який діагностичний алгоритм при гострому однобічному набряку нижньої кінцівки для виключення тромбозу глибоких вен? Яка клінічна цінність визначення рівня натрійуретичних пептидів у пацієнтів з набряками? Як розпізнати медикаментозно-індуковані набряки (напр., від амлодипіну) та яка тактика ведення? У чому полягають ключові відмінності між венозним набряком (хронічна венозна недостатність) та лімфедемою? Які особливості набрякового синдрому в осіб похилого віку та пацієнтів з коморбідною патологією? Коли сімейному лікарю слід скеровувати пацієнта з набряками на консультацію до кардіолога, нефролога чи судинного хірурга? Програма заходу • Заняття • 00:00 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть навички диференційної діагностики шкірних та системних інфекцій у дітей, інтерпретації результатів мікробіологічних досліджень і антибіотикограм, а також розробки алгоритмів емпіричної та таргетної антибіотикотерапії. У програмі розглядаються ведення пацієнтів з бактеріємією, сепсисом, інфекційним ендокардитом та остеомієлітом, менеджмент токсин-опосередкованих синдромів, застосування сучасних клінічних протоколів і рекомендацій у педіатричній практиці. Окрему увагу приділено епідеміологічним тенденціям поширення MRSA, вибору стартової антибіотикотерапії, тривалості лікування, підходам до терапії рецидивуючих інфекцій шкіри та м’яких тканин, показанням до хірургічного дренування, диференційній діагностиці стафілококових і стрептококових уражень шкіри та стратегіям деколонізації носіїв MRSA. Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Хронічний вплив ультрафіолетового випромінювання – один із основних факторів розвитку передракових і злоякісних захворювань шкіри. Пацієнти з вираженими ознаками фотопошкодження, актинічними змінами й множинними ураженнями, що формують так зване поле канцеризації, потребують особливї уваги, оскільки ці зміни створюють підґрунтя для розвитку плоскоклітинного раку та інших злоякісних новоутворень із потенційно несприятливим прогнозом. На цьому заході ви детально розберете патогенез фотопошкодження шкіри й механізми формування поля канцеризації. Ви розглянете клінічні ризики розвитку злоякісних новоутворень у пацієнтів з хронічним УФ-ураженням, а також навчитеся проводити диференційну діагностику передракових і злоякісних процесів. Ви матимете змогу провести порівняльне оцінювання ефективності різних терапевтичних підходів та навчитися вибирати найефективніший метод для кожного кейсу. Після навчання ви зможете визначати ступінь онкологічного ризику в разі фотоуражень шкіри й формувати обґрунтований алгоритм діагностики, лікування та профілактики. • Вступ, актуальність • Концепція поля канцеризації: патофізіологія + клініка • Клінічні пастки при актинічному кератозі • Реальні ризики переходу в c-r • Методи терапії поля канцеризації (PDT, топічна, кріо) • Алгоритм дій та тактика ведення пацієнтів • Найчастіші системні помилки • Відповіді на запитання

Біль у плечовому суглобі є однією з найчастіших причин звернення до ортопедів, ревматологів, лікарів спортивної медицини та спеціалістів ультразвукової діагностики. Володіння сучасними протоколами УЗД плечового суглоба та розуміння сонографічної анатомії мають вирішальне значення для своєчасного виявлення патології ротаторної манжети, сухожилля довгої голівки біцепса, бурситів та інших причин больового синдрому. Недостатнє знання ультразвукових критеріїв може ускладнювати диференційну діагностику, призводити до хибної інтерпретації знахідок і затримки призначення оптимального лікування. На цьому майстер-класі ви розберете нормальну сонографічну анатомію плечового суглоба, сучасний протокол ультразвукового дослідження та типові патологічні зміни. Ви навчитеся оцінювати стан довгої голівки біцепса, субскапуляріса, надостьового та підостьового м’язів, виявляти субакроміально-субдельтоподібний бурсит, діагностувати розриви ротаторної манжети, дегенеративні зміни акроміально-ключичного суглоба, а також розпізнавати ознаки адгезивного капсуліту та спортивних ушкоджень плеча. Після навчання ви зможете впевнено та послідовно виконувати УЗД плечового суглоба відповідно до сучасних рекомендацій, проводити диференційну діагностику найпоширеніших патологічних станів і формулювати клінічно значущі висновки. • Основи ультразвукового дослідження плечового суглоба • Довга голівка біцепса • Субскапуляріс • Надостьовий м’яз • Підостьовий м’яз та teres minor • Субакроміально-субдельтоподібна бурса • Акроміально-ключичний суглоб • Гленогумеральний суглоб • Дельтоподібний м’яз та м’які тканини • Повний протокол УЗД плечового суглоба • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером • Патологія довгої голівки біцепса • Патологія субскапуляріса • Патологія надостьового сухожилля • Патологія підостьового м’яза та teres minor • Субакроміально-субдельтоподібний бурсит • Розриви ротаторної манжети • Патологія акроміально-ключичного суглоба • Заморожене плече • Нестабільність та спортивна патологія плеча • Клінічні кейси • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

Рак порожнини рота – одне з найбільш поширених онкологічних захворювань у світі. Воно посідає одне з провідних місць серед злоякісних пухлин голови та шиї, а в більшості випадків ранні прояви малігнізації можуть бути виявлені саме під час стоматологічного огляду. Лікар-стоматолог стає головною ланкою в ранній діагностиці, адже своєчасне розпізнавання потенційно злоякісних змін слизової оболонки під час стоматологічного обстеження дає змогу запобігти розвитку інвазивного раку та значно покращити прогноз для пацієнта. На цьому заході ви розберете сучасні підходи до розуміння потенційно злоякісних захворювань слизової оболонки порожнини рота, фактори ризику їхнього розвитку та особливості клінічного перебігу. Ви досконало засвоїте принципи диференційної діагностики з доброякісними ураженнями, а також сучасні алгоритми діагностичного процесу. Окрім цього, ви розглянете окремі нозології з підвищеним ризиком малігнізації, як-от хейліт Манганотті, обмежений передраковий гіперкератоз, лейкоплакію, червоний плескатий лишай та хронічні травматичні виразки. Після навчання ви зможете розпізнавати ранні ознаки потенційно злоякісних змін слизової оболонки та проводити точну диференційну діагностику. • Визначення, поняття «потенційно злоякісних» захворювань слизової оболонки порожнини рота. • Моніторинг наявних систематик і поглядів на етіологію. • Аналіз факторів ризику. • Особливості діагностичного процесу та диференційної діагностики нозологіями, які мають потенціал злоякісної конверсії. • Діагностичний алгоритм. • Шляхи превенції. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Зригування у немовлят є однією з найчастіших причин звернення до педіатра в перші місяці життя дитини. У більшості випадків цей стан має фізіологічний характер, однак він створює суттєве комунікаційне навантаження на лікаря. Необхідність своєчасного та обґрунтованого розмежування норми і патології визначає якість подальшої тактики ведення пацієнта. У на цьому заході ви розглянете сучасні підходи до оцінки немовлят із зригуваннями, включаючи клінічні критерії фізіологічного перебігу та ознаки, що свідчать про патологічні стани. Ви засвоїте алгоритми диференційної діагностики, показання до додаткових обстежень та принципи їх раціонального застосування. Також ви навчитесь планувати тактику ведення пацієнтів, зокрема нефармакологічні підходи і обґрунтоване призначення медикаментозної терапії. Після навчання ви змодете систематизувати ваш підхід до ведення немовлят із регургітацією, уникати необґрунтованих втручань, а також своєчасно виявляти патологічні стани, зокрема гастроезофагеальну рефлюксну хворобу. • Фізіологічні зригування у немовлят: межа норми та патології. Поняття регургітації у немовлят. Критерії фізіологічного перебігу. Ознаки, що свідчать про патологію (red flags). • Алгоритм клінічної оцінки немовляти із зригуваннями. Збір анамнезу та фізикальне обстеження. Оцінка росту та розвитку. Використання клінічних шкал і критеріїв. • Диференційна діагностика синдрому зригувань у немовлят. • Показання до додаткових обстежень. Клінічні критерії дообстеження. Інструментальні та лабораторні методи: доцільність та обмеження. Принципи раціонального використання діагностики. • Тактика ведення немовлят із зригуваннями. Нефармакологічні підходи (позиційна терапія, харчування, догляд). Показання до медикаментозної терапії. Принципи доказового призначення лікування. • Типові помилки та хибні стратегії лікування. Гіпердіагностика та надмірне лікування. Клінічні наслідки помилкових рішень. • Показання до направлення до суміжних спеціалістів. Критерії консультації гастроентеролога, хірурга, алерголога, невролога.. Мультидисциплінарний підхід у складних випадках. • Клінічний випадок: розбір пацієнта із зригуваннями. Покроковий аналіз клінічної ситуації. Побудова діагностичного та лікувального алгоритму. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації). • Оцінювання здобутих знань.