Заходи БПР — Ультразвукова діагностика 2026

Випадки насильства – складна медико-соціальна проблема, з якою медичні працівники стикаються на практиці незалежно від спеціальності. Заклади охорони здоров’я можуть виявитися першою точкою контакту для постраждалих осіб, тому від своєчасності й правильності дій медичного працівника залежить не лише якість наданої допомоги, а й подальша безпека пацієнта. Саме тому необхідно чітко орієнтуватися в чинній нормативно-правовій базі, алгоритмах реагування та принципах міжсекторальної взаємодії у разі виявлення насильства. На цьому заході ви розглянете законодавчі та нормативні аспекти запобігання й протидії насильству, а також алгоритми дій медичних працівників у разі виявлення ознак фізичного, психологічного, сексуального чи домашнього насильства. Окрім цього, ви засвоїте особливості ведення обов’язкової медичної документації у таких випадках, навчитеся взаємодіяти з правоохоронними органами та соціальними службами, а також правильно інформувати постраждалих осіб про їхні права й доступні сервіси допомоги. Після навчання ви зможете організовувати процес реагування на випадки насильства відповідно до чинного законодавства та професійних стандартів, мінімізувати юридичні ризики й забезпечити подальший захист постраждалої особи. • 1. Нормативно-правова база та основні поняття • Огляд ключових нормативно-правових актів, що регулюють запобігання та протидію насильству. Визначення базових термінів і понять. Форми домашнього насильства. Роль законодавства у захисті прав постраждалих осіб та забезпеченні доступу до допомоги. • 2. Роль та відповідальність закладів охорони здоров’я • Повноваження закладів охорони здоров’я у разі виявлення насильства. Обов’язки щодо реагування та взаємодії з іншими суб’єктами системи протидії насильству. • 3. Обов’язкові дії медичних працівників у перші 24 години • Інформування уповноважених органів (зокрема поліції). Ведення «Журналу реєстрації фактів виявлення» (відповідно до Постанови №658). Надання медичної допомоги постраждалій особі. • 4. Документування випадку та юридично значима фіксація інформації • Оформлення медичної документації: фіксація тілесних ушкоджень, збір анамнезу (Наказ № 278). Вимоги до якості й повноти документування. • 5. Права постраждалої особи й етичні аспекти взаємодії • Інформування постраждалої особи про її права та доступні сервіси допомоги. Забезпечення конфіденційності. Отримання інформованої згоди. Дотримання етичних принципів у роботі. • 6. Алгоритм правових дій медичного працівника • Покроковий алгоритм дій: первинне оцінювання ситуації, отримання згоди, документування, повідомлення відповідних органів, координація з іншими фахівцями. • 7. Практична частина: розбір правового кейсу • Аналіз реалістичної клінічної ситуації гендерно зумовленого насильства з відпрацюванням алгоритму дій медичного працівника відповідно до правових вимог. • 8. Відповіді на запитання учасників

Дистанційний курс українською для медичних працівників та інших спеціалістів, який допомагає 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Дистанційний курс українською для медичних працівників та інших спеціалістів, який допомагає вибудовувати професійну комунікацію та консультування відповідно до стандартів медичної допомоги. Програма заходу • Блок 1. Вступ. Типи пацієнтів • Урок 1 - Вступ. Різновиди пацієнтів та підходи до комунікації • Урок 1 деталізація: Розпізнавання основних типів пацієнтів та їх особливостей; створення індивідуального підходу до кожного типу пацієнта; використання комунікативних стратегій для покращення взаєморозуміння. • Урок 2 - Проміжне тестування • Блок 2. Емпатія • Урок 1 - Емпатія (визначення концепції емпатії та її роль у взаємодії з пацієнтами) • Урок 2 - Проміжне тестування • Блок 3. Страхи перед пацієнтом і їх подолання. Конфлікти. Вирішення складних питань • Урок 1 - Професійні страхи у роботі з пацієнтом. Конфліктні ситуації та їх подолання • Урок 1 деталізація: Впровадження стратегій для ефективного управління стресом під час роботи з різними типами пацієнтів. • Урок 2 - Проміжне тестування • Блок 4. Ефективне управління стресом під час роботи з різними типами пацієнтів. Висновки • Урок 1 - Стрес-менеджмент у роботі з пацієнтами: підходи та висновки • Урок 1 деталізація: Управління стресом та підсумки роботи з пацієнтами різних типів. • Урок 2 - Проміжне тестування Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

УЗД серця плода в першому триместрі – це складний та дуже важливий етап пренатального обстеження. Цей метод дає змогу виявити критичні вади розвитку ще на ранніх термінах гестації. Своєчасне виявлення ознак серцевих патологій істотно впливає на тактику ведення вагітності, потребу в додаткових обстеженнях і своєчасне направлення до спеціалізованих центрів. Тяжкі вроджені вади серця можна виявити вже на 11–13 тижнях, але за умови дотримання сучасних стандартів під час проведення обстеження. Крім цього, рання діагностика має не лише клінічне, а й психологічне значення для сім’ї, яка отримує час і змогу для усвідомленого прийняття рішень. Серце плода – це одна з найскладніших анатомічних структур для оцінювання в І триместрі, яка вимагає глибокого розуміння нормальної та патологічної анатомії, чітких технічних навичок і знання актуальних рекомендацій. Виявлення серйозної вади на цьому етапі дає змогу значно раніше розпочати мультидисциплінарне планування тактики ведення вагітності й новонародженого. За даними ISUOG, підвищення кваліфікації лікарів у сфері ранньої ехокардіографії плода може суттєво зменшити кількість пропущених діагнозів. Навчальний захід «Ультразвукова діагностика серця плода у І триместрі» буде присвячений вивченню сучасних підходів до ультразвукового оцінювання серця плода в першому триместрі вагітності. Розглядатимуться вимоги до проведення огляду й опису серця згідно з Наказом №1437, аналіз основних тез і типових помилок. Особливу увагу буде приділено клінічному значенню ранньої діагностики вроджених вад, огляду венозної системи плода і формуванню потоків для направлення на експертну ехокардіографію. Окрім цього, на навчанні будуть висвітлені основні рекомендації ISUOG і представлені реальні клінічні приклади виявлених вад розвитку в першому триместрі. • Вимоги до ультразвукового огляду серця в І триместрі; • Вимоги до опису (Наказ № 1437) та аналіз основних зрізів; • Формування потоків для експертної ехокардіографії плода на підставі результатів раннього пренатального скринінгу; • Огляд основних настанов ISUOG; • Клінічне значення ранньої діагностики вроджених вад розвитку; • Аналіз помилок під час огляду серця плода; • Основні види патології, доступні для діагностики в І триместрі; • Клінічні приклади діагностованих вроджених вад розвитку в І триместрі; • Огляд венозної системи плода, оцінювання, види аномалій, клінічне значення. • Відповіді на запитання учасників.

Фібриляція передсердь діагностується значно швидше і частіше завдяки холтерівському моніторуванню, реєстраторам подій та смарт-пристроям. Після встановлення діагнозу виникає найскладніше питання: чи потребує пацієнт антикоагулянтної терапії. Помилки в оцінці субклінічної фібриляції передсердь, ризику інсульту або кровотеч можуть призвести як до необґрунтованого призначення антикоагулянтів, так і до втрати часу в пацієнтів, які дійсно потребують лікування. На цьому заході ви навчитеся інтерпретувати результати різних методів виявлення фібриляції передсердь, використовувати шкали CHA₂DS₂-VA та HAS-BLED у повсякденній практиці, визначати показання до антикоагулянтної терапії та уникати типових помилок під час її призначення. Також ви розглянете клінічні випадки, які найчастіше викликають сумніви: короткі епізоди ФП, знахідки зі смарт-пристроїв, високий ризик кровотеч, а також ведення хворих після успішної ТКД. Після навчання ви зможете впевнено приймати рішення щодо антикоагулянтної терапії при вперше виявленій або субклінічній фібриляції передсердь, правильно оцінювати баланс між ризиком інсульту та кровотечі, уникати поширених клінічних помилок і застосовувати сучасні алгоритми ведення пацієнтів відповідно до актуальних міжнародних рекомендацій. • Сучасні критерії діагностики фібриляції передсердь: що змінилося. • Які методи дозволяють підтвердити діагноз: ЕКГ, холтерівське моніторування, реєстратори подій, носимі пристрої. • Субклінічна фібриляція передсердь та AHRE: коли знахідка має клінічне значення. • Алгоритм обстеження пацієнта з вперше діагностованою фібриляцією передсердь. • Оцінка ризику інсульту та кровотеч: як використовувати шкали CHA₂DS₂-VA та HAS-BLED у повсякденній практиці. • Локалізація інфаркту міокарда за ЕКГ. • Кому, коли і який антикоагулянт призначати. • Типові помилки при призначенні антикоагулянтної терапії. • Складні клінічні ситуації: • короткі епізоди ФП; • ФП, виявлена за допомогою смарт-пристроїв; • ФП після гострих захворювань; • пацієнти похилого віку; • високий ризик кровотеч та падінь; • пацієнти після успішної абляції. • Практичний розбір клінічних випадків та алгоритми прийняття рішень. • Відповіді на запитання учасників.

Курс присвячений опануванню базових навичок ультразвукового дослідження нирок, сечового міхура та 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Курс присвячений опануванню базових навичок ультразвукового дослідження нирок, сечового міхура та передміхурової залози для ефективної діагностики нефрологічної патології в клінічній практиці. Вже відкрито доступ до поглибленого практичного курсу «Основи УЗД в нефрології», який проводить досвідчена клініцистка — Єлізавета Лагодич. Курс відповідає на виклики сучасної практики, де ультразвукова діагностика відіграє ключову роль у виявленні та моніторингу захворювань нирок і сечової системи, з фокусом на практичні навички та клінічну інтерпретацію. УЗД давно перестало бути просто «додатком» до фізикального огляду — це інструмент реального часу для ідентифікації порушень уродинаміки, виявлення нефролітіазу, обструкції, кіст та інших морфологічних змін, оцінки залишкової сечі й ефективності лікування, своєчасного виявлення ознак гострого пошкодження нирок або гідронефрозу, супроводу інвазивних втручань та інтеграції анатомії й зображення в єдине діагностичне поле. Курс також допоможе розібратися з принципами УЗД, розпізнаванням артефактів, анатомічною та функціональною нормою, покроковими протоколами сканування, візуальними маркерами поширених патологій і підходами до підготовки пацієнта. Програма заходу • 1. Ультразвук у клініці: фізика, принципи, техніка • 2. Ехогенність і артефакти: розпізнати і не переплутати • 3. Нирка на екрані: анатомія, норма, візуальні орієнтири • 4. Сечовий міхур: простий орган із великим потенціалом • 5. Показання до УЗД у нефрології: клінічний радар • 6. Покроковий протокол УЗД нирок: алгоритм сканування • 7. УЗД-параметри УЗД нирок: від сантиметрів до висновків • 8. Покроковий протокол УЗД сечового міхура: алгоритм сканування • 9. УЗД простати та протокол опису УЗ-обстеження • 10. Додаткові матеріалу курсу • Іспит Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Лікарі здобудуть навички оцінки доцільності кожного лікарського засобу у пацієнта з мультиморбідністю та використання стандартизованих інструментів для виявлення потенційно невідповідних призначень, зокрема критеріїв STOPP/START і Бірса. Програма охоплює розробку індивідуалізованих стратегій депрескрайбінгу, ідентифікацію та менеджмент клінічно значущих лікарських взаємодій, корекцію терапії при поєднанні артеріальної гіпертензії, цукрового діабету, ХХН та ІХС. Учасники опанують ефективну комунікацію з пацієнтом і його родиною щодо змін у схемі лікування, ведення медичної документації, аналіз фармакокінетичних і фармакодинамічних механізмів взаємодій, а також використання електронних ресурсів і баз даних для їх перевірки. Розглядаються стратегії менеджменту побічних реакцій, пов’язаних із взаємодіями антибіотиків, НПЗП і протигрибкових засобів, вплив взаємодій на терапію при ІХС, артеріальній гіпертензії, фібриляції передсердь і серцевій недостатності та методи запобігання ятрогенним ускладненням. Окремі навички стосуються пацієнтів із ЦД 2 типу: системного аналізу фармакотерапії, інтерпретації взаємодій за участі системи цитохрому P450, планування лабораторного моніторингу, консультування щодо самолікування та оцінки ризиків взаємодій цукрознижувальних, антигіпертензивних і гіполіпідемічних засобів. Також розглядаються стратифікація ризиків перед призначенням антидепресантів, вибір препарату з урахуванням профілю безпеки, титрація дози, менеджмент небажаних явищ, моніторинг серотонінового синдрому та суїцидального ризику, мінімізація синдрому відміни й аналіз клінічно значущих взаємодій антидепресантів. Програма заходу • Заняття 1: Коморбідний пацієнт в практиці сімейного лікаря: менеджмент ризиків поліфармації • Які сучасні критерії визначають поліфармацію та клінічно значущу поліпрагмазію? • Як інтегрувати інструменти STOPP/START та критерії Бірса в рутинну клінічну практику сімейного лікаря? • Які існують доказові алгоритми та протоколи депрескрайбінгу для основних груп препаратів (ІПП, статини, антигіпертензивні)? • Як збалансувати рекомендації різних клінічних настанов при веденні пацієнта з 3+ хронічними захворюваннями? • Які є правові та етичні аспекти корекції призначень, зроблених вузькими спеціалістами? • Як управляти ризиками синдрому відміни при депрескрайбінгу? • Які специфічні лікарські взаємодії є найбільш небезпечними у пацієнтів похилого віку з коморбідністю? • Як оцінити вплив поліфармації на когнітивний статус та ризик падінь у геріатричних пацієнтів? • Заняття 2: Менеджмент ризиків взаємодії лікарських засобів у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями • Які механізми лежать в основі взаємодії інгібіторів та індукторів системи цитохрому P450 з кардіологічними препаратами (статини, антикоагулянти)? • Як стратифікувати ризик кровотеч при комбінованій антитромботичній терапії у пацієнтів після ЧКВ або з фібриляцією передсердь? • Який вплив мають НПЗП на ефективність антигіпертензивної терапії та функцію нирок? • Клінічно значущі взаємодії аміодарону: як безпечно поєднувати його з варфарином, дигоксином та статинами? • Які принципи вибору антибактеріальної терапії у пацієнта, що отримує прямі оральні антикоагулянти (ПОАК)? • Подовження інтервалу QT як наслідок лікарських взаємодій: які комбінації є найбільш небезпечними? • Як управляти ризиками при одночасному призначенні інгібіторів АПФ/БРА та калійзберігаючих діуретиків? • Які існують підходи до депрескрайбінгу та оптимізації схем лікування у коморбідних пацієнтів похилого віку? • Заняття 3: Менеджмент ризиків взаємодії лікарських засобів у пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу • Які лікарські взаємодії є найбільш клінічно значущими у пацієнтів з ЦД 2 типу та супутньою серцево-судинною патологією? • Як оцінити ризик лактат-ацидозу при призначенні метформіну на тлі інших препаратів та за наявності ниркової дисфункції? • Які особливості взаємодії інгібіторів НЗКТГ-2 з діуретиками щодо ризику гіповолемії та гострого ураження нирок? • Як керувати ризиком гіпоглікемії при комбінації препаратів сульфонілсечовини з іншими лікарськими засобами (бета-блокаторами, НПЗП)? • Який вплив агоністів рецепторів ГПП-1 на абсорбцію пероральних препаратів з вузьким терапевтичним індексом? • Як враховувати вплив індукторів та інгібіторів CYP3A4 на метаболізм цукрознижувальних препаратів? • Які існують алгоритми дій при призначенні короткострокової терапії (напр., антибіотикотерапії) пацієнту з ЦД 2 типу на тлі поліпрагмазії? • Як оптимізувати фармакотерапію та провести депрескрайбінг для мінімізації ризиків у геріатричних пацієнтів з ЦД 2 типу? • Заняття 4: Менеджмент ризиків застосування антидепресантів при тривожних розладах • Які критерії вибору стартової терапії при генералізованому тривожному розладі з супутньою кардіоваскулярною патологією? • Як диференціювати початкове посилення тривоги, індуковане СІЗЗС, від погіршення перебігу основного захворювання? • Які сучасні протоколи ведення пацієнтів з ризиком суїцидальної поведінки на початкових етапах терапії антидепресантами? • Тактика лікаря при розвитку серотонінового синдрому: діагностичні критерії, невідкладна допомога та подальший менеджмент. • Як управляти довгостроковими метаболічними ризиками (збільшення ваги, дисліпідемія) на тлі терапії пароксетином або міртазапіном? • Стратегії переключення між різними класами антидепресантів: протоколи крос-титрації та періоди “відмивання”. • Особливості застосування антидепресантів у вагітних з тривожними розладами: оцінка співвідношення ризик/користь. • Які лабораторні та інструментальні методи моніторингу є обов’язковими при тривалій терапії антидепресантами? • Навчальна програма: заняття 1 — 01:46:22. • Конспект до заняття 1. • Клінічні задачі до заняття 1. • Опитування до курсу. • Тестування БПР до курсу. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

ТЕЛА вбиває раптово – її важливо розпізнати вчасно. Ви бачите пацієнта з задишкою, болем у грудях чи тахікардією і не можете зволікати. ТЕЛА є однією з головних причин раптової смерті, а вчасна діагностика та лікування рятують життя. Цей майстер-клас дасть вам чіткий алгоритм дій у ситуаціях, коли кожна хвилина важлива. Ви навчитеся диференціювати ТЕЛА навіть тоді, коли симптоми схожі на ГКС, пневмонію чи загострення ХОЗЛ. Знатимете, коли призначати КТ-ангіографію, як використовувати шкали Wells та Geneva, коли можна обійтися УЗД і коли потрібен тромболізис або хірургічне втручання. Освоїте навички швидкого оцінювання ризику, вибору антикоагулянтів і моніторингу пацієнтів після гострої фази. Інформацію буде подано на основі сучасних протоколів ESC та ACCP. Ви розберете всі діагностичні й терапевтичні кроки: від першого підозрілого симптому до вторинної профілактики. • 1. Фактори ризику венозного тромбоемболізму. Класифікація ТЕЛА за ризиком смерті • 2. Алгоритм діагностики ТЕЛА • Оцінювання клінічної ймовірності (Wells, Geneva). • КТ-ангіографія легеневих артерій (CTPA). • Лабораторна діагностика. • 3. Роль візуалізаційних методів • КТ-ангіографія – золотий стандарт. • УЗД вен нижніх кінцівок (альтернатива у разі неможливості КТ). • Ехокардіографія – у разі підозри на масивну ТЕЛА з нестабільною гемодинамікою. • 4. Тактика лікування залежно від ризику фатальних наслідків • 5. Антикоагулянтна терапія • 6. Показання до тромболітичної терапії • Абсолютні показання: гемодинамічна нестабільність. • Вибір препаратів: альтеплаза (100 мг за 2 години). • Протипоказання до тромболізису: розгляд хірургічного втручання або катетерної реперфузії. • 7. Сучасні інтервенційні методи • Катетерна тромбектомія або локальний тромболізис – альтернатива у разі протипоказань до системного тромболізису. • Роль мультидисциплінарної команди PERT (Pulmonary Embolism Response Team). • 8. Вторинна профілактика та моніторинг • Оцінювання ризику рецидиву (HERDOO2, DASH, Vienna score). • Роль компресійної терапії при посттромботичному синдромі. • 9. Особливості ТЕЛА у спеціальних категоріях пацієнтів • Онкохворі. • Вагітні. • Післяопераційні хворі. • 10. Основні оновлення рекомендацій ESC та ACCP • ESC 2019: акцент на стратифікацію ризику, амбулаторне лікування, PERT-команди. • ACCP 2021: перевага NOAC, оцінювання балансу ризику рецидиву/кровотечі для тривалості терапії. • Відповіді на запитання учасників

Уже невдовзі медичні працівники зможуть працювати з електронними рецептами на ліки на основі медичного канабісу в ЕСОЗ. Для того, щоби підготуватися до цих змін, запрошуємо медичних працівників долучитися до вебінару. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

1. Відеолекція Інформована згода пацієнта: як оформити правильно і захистити себе: Як оформлювати правильно Коли підпис не рятує Відмова від лікування Фото/відеофіксація 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Електронний навчальний курс із дистанційною участю та доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Тривалість курсу — 5 год. Після проходження курсанту буде видано сертифікат і нараховано 5 балів БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 — «невідкладна (екстрена) медична допомога». Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Ультразвукова діагностика органів калитки є методом вибору в разі більшості ургентних і планових станів: від синдрому гострої калитки до оцінювання причин чоловічого безпліддя. Правильна інтерпретація ультразвукових даних безпосередньо визначає клінічну тактику. Розуміння анатомо-фізіологічних особливостей, вікових норм, техніки сканування та принципів доплерографії дає змогу своєчасно виявити ургентні стани, як-от перекрут яєчка або травматичні ушкодження, та відрізняти їх від запальних чи доброякісних процесів. На цьому заході ви навчитеся проводити ультразвукове дослідження органів калитки, зокрема технічні аспекти сканування, стандартизований протокол обстеження й оцінювання нормальної ультразвукової анатомії. Ви дізнаєтесь, як інтерпретувати патологічні зміни: від варикоцеле та гідроцеле до пухлин яєчка і травматичних ушкоджень. Також ви розглянете можливості доплерографії, CEUS та еластографії, що дасть змогу підвищити точність диференційної діагностики. Після навчання ви зможете впевнено діяти як під час планових обстежень, так і в разі невідкладних станів, а також правильно оцінювати фактори чоловічого безпліддя. • Значення ультразвукової діагностики калитки. • Анатомо-фізіологічні особливості калитки: • будова калитки; • фізіологічні функції калитки; • вікові та індивідуальні особливості. • Показання до ультразвукового дослідження органів калитки. • Техніка проведення ультразвукового дослідження калитки. • Протокол дослідження: основні вимоги. • Нормальна ультразвукова анатомія та вимірювання (яєчко: придаток яєчка, сім’яний канатик, оболонки яєчка, кровоплин). • Вікові норми. • Патологічні стани та їхні ультразвукові ознаки: • варикоцеле; • гідроцеле; • перекрут яєчка; • епідидиміт та орхіт; • пухлини яєчка; • сперматоцеле та кісти придатка; • травма калитки; • пахова кила; • крипторхізм і педіатричні аспекти. • Доплерографія калитки: технічні параметри та інтерпретація. • CEUS та еластографія. • Диференційна діагностика синдрому гострої калитки. • Клінічні випадки. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Метаболічні, генетичні й системні ураження скелета – одна з найскладніших діагностичних зон у променевій діагностиці, оскільки їхні рентгенологічні прояви часто імітують пухлинні, інфекційні або дегенеративні процеси. Ці стани нерідко маскуються під метастази, мієлому чи остеопороз, а помилка в інтерпретації зображень може призвести до необґрунтованих інвазивних втручань, пропущених системних або генетичних захворювань і прогресування патологічних змін скелета. На цьому заході ви дізнаєтеся про основні рентгенологічні прояви метаболічних, ендокринних і генетичних уражень кісткової тканини, зокрема хвороби Педжета, остеопетрозу, токсичних остеопатій, лізосомних хвороб накопичення та порушень сполучної тканини. Ви навчитеся розпізнавати універсальні рентген-синдроми, правильно інтерпретувати генералізований остеосклероз чи остеопенію, оцінювати деформації, атипові переломи та інші складні зміни, що можуть імітувати онкопроцес або інфекцію. Після навчання ви зможете впевнено проводити диференційну діагностику складних системних уражень скелета і формувати обґрунтований рентгенологічний висновок. • Універсальні рентген-синдроми метаболічних уражень • Рентгенологічні ознаки хвороби Педжета. Остеопетроз на рентгенограмах • Ідіопатичний дифузний гіперостоз: DISH та хвороба Форестьє • Токсичні остеопатії: флюороз, оксалоз, алюміноз, стронцієва та кадмієва остеопатія • Особливості оцінювання рентгенограм в осіб з лізосомними хворобами накопичення • Мукополісахаридози та глікогенози на рентгенограмах • Порушення колагену та сполучної тканини: рентгенологічна діагностика • Вітамінні та білкові дефіцитні стани • Ендокринно-метаболічні захворювання: труднощі візуалізації • Практична частина: аналіз клінічних кейсів та зображень, формування чіткого алгоритму дій рентгенолога у складних діагностичних ситуаціях.

УЗД шлунка та дванадцятипалої кишки є недооціненим методом, хоча вона в багатьох клінічних допомагає швидко зорієнтуватися в діагнозі, оцінити структурні й функціональні зміни та визначити необхідність у більш інвазивніц діагностиці. На цьому заході ви навчитеся правильно використовувати можливості УЗД під час обстеження пацієнтів із диспепсією, болем у верхніх відділах живота, підозрою на патологію шлунка чи дванадцятипалої кишки, а також зрозумієте сильні сторони й обмеження цього методу. Після навчання ви зможете впевнено інтегрувати УЗД в алгоритм діагностики, уникати типових діагностичних помилок та приймати обґрунтовані клінічні рішення щодо подальшого ведення пацієнта. • Можливості та доцільність застосування УЗД шлунка та дванадцятипалої кишки в сучасній клінічній практиці. • Роль УЗД як інструменту диференційної діагностики захворювань органів травної системи в клініці внутрішніх хвороб. • Місце УЗД шлунка в комплексному обстеженні пацієнтів: показання, обмеження та співвідношення з ендоскопічними методами дослідження (ФГДС). • Значення УЗД шлунка та дванадцятипалої кишки в педіатричній практиці. • Визначення структури і функції окремих відділів шлунково-кишкового тракту одночасно в режимі реального часу. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Ця сторінка містить лише екран входу до Google Форм і не надає доступу до опису, програми, спікерів, ціни чи інших матеріалів події. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Сучасна рефракційна хірургія потребує точності, індивідуального підходу й глибокого розуміння анатомо-функціональних особливостей ока. Помилки у виборі методу або нехтування деталями – як-от топографія, товщина рогівки чи pupillary offset – можуть призвести до непередбачуваних ускладнень, зниження гостроти зору, регресу ефекту або навіть до ектазії. Особливої уваги потребують пацієнти з нестандартною анатомією, залишковою аметропією, супутньою глаукомою або перенесеними рефракційними втручаннями в анамнезі. Такі випадки потребують досконалого знання чинних протоколів. Навчальний захід «Ексимерлазерна хірургія зору. Погляд офтальмолога та офтальмохірурга» буде присвячений вивченню індивідуалізованого підходу до рефракційної хірургії зору, зокрема вибору оптимального методу корекції – PRK, TransPRK, LASIK або FemtoLASIK – відповідно до топографічних характеристик рогівки. Будуть розглянуті алгоритми прийняття клінічних рішень, оцінювання pupillary offset і тактика ведення пацієнтів з підвищеним ризиком ектазії. Окрема увага буде приділена поєднанню CXL з лазерною корекцією, підбору контактних лінз у разі залишкової аметропії, а також розрахуванню характеристик ІОЛ після рефракційної хірургії з використанням онлайн-калькуляторів. В програмі заходу також будуть представлені сучасні підходи до ведення хвороби сухого ока, профілактика й менеджмент ускладнень, післяопераційні протоколи та моніторинг довготривалих результатів. Цей захід допоможе офтальмологу підвищити рівень безпеки, точності й передбачуваності результатів лазерної корекції зору. Партнер заходу — медичний центр "Гіппократ" • Вступ. Погляд рефракційного хірурга • Актуальність проблеми • Зміна підходів до корекції зору • Роль хірурга в сучасній рефракційній хірургії • Вибір методу: індивідуалізований підхід • Методи (PRK, TransPRK, LASIK, FemtoLASIK) • Алгоритм вибору методу • Вплив топографії, товщини рогівки, pupillary offset • Клінічний випадок • Пацієнт, анамнез, скарги • Обстеження, параметри рогівки, тип рефракції • Вибір методу, технічні параметри • Результати (1 день, 1 тиждень, 1 місяць) • Хірургічні аспекти • Ускладнення: клінічний погляд • Післяопераційне ведення • Протокол медикаментозного супроводу • Реабілітація • Контрольні візити і показники • Ефективність і довготривалі результати • Дані досліджень (FDA, ESCRS) • Відсоток повторних втручань • Якість життя пацієнтів після процедури • Висновки • Значення персоналізованого підходу • Прогноз розвитку технологій • Роль клінічного досвіду хірурга • Відповіді на запитання учасників • Поєднання CXL з ексимер лазерною корекцією зору, можливо? • Плюси та мінуси • Коли це можливо • Недоліки • Ускладнення після ЕЛК: клінічний погляд • Хвороба сухого ока - стратегії менеджменту • Ектазії рогівки – індукований кератоконус • Зниження чутливості рогівки та невропатичний біль • Міркування після рефракційної хірургії • Розрахунки інтраокулярних кришталиків після рефракційної хірургії • Онлайн - калькулятор оптичної сили IOL для пост-рефракційної інтраокулярної корекції • Використання контактних лінз після рефракційної хірургії (показання) • Контактні лінзи після поверхневої абляції та LASIK • Відповіді на запитання учасників

Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Захід внесено до реєстру заходів Центру Тестування МОЗ України від провайдера БПР №2084 та спрямовано на підвищення кваліфікації лікарів. На заході будуть заслухані доповіді провідних спеціалістів у сфері медицини України. По завершенні заходу лікарям-учасникам будуть видані сертифікати, акредитовані балами БПР. Учасники отримають нові практики лікування та сучасні знання від провідних експертів, а також можливість поспілкуватися з колегами, обмінятися досвідом і думками. Заходи сертифіковані на 9 акредитаційних балів БПР. Організатори підтримують професійний розвиток і співпрацюють з Міністерством охорони здоров’я України та Центром тестування. Конференц-зал оснащений проєктором, екраном, акустичною системою, радіомікрофонами, LED-освітленням, Wi-Fi, планшетом/комп’ютером, відеокамерою та фліпчартом. Зал розташований у безпечному місці з укриттям. Програма заходу • Початок: 22.09.2026 07:00:00 Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс у форматі дистанційної участі з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 5 год. Курс призначений для всіх лікарських спеціальностей, усіх спеціальностей фахівців у сфері охорони здоров'я, усіх фармацевтичних спеціальностей та усіх спеціальностей професіоналів у сфері охорони здоров’я. Після проходження курсанту буде видано сертифікат і нараховані бали БПР. Бали БПР: 5. Номер в системі БПР: 1019980. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 — «цифрова компетентність». Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

У клінічній практиці доводиться працювати в умовах, коли остаточний вибір лікувальної тактики залежить не лише від медичних показань, а й від цінностей, очікувань та життєвого контексту пацієнта. Відсутність структурованого підходу до спільного прийняття рішень у таких ситуаціях може призводити до непорозумінь, конфліктів і професійного вигорання. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до пацієнтоорієнтованої допомоги, принципи спільного прийняття рішень та їх відмінність від класичної інформованої згоди. Ви опрацюєте поширені інструменти виявлення пріоритетів пацієнта за моделлю ICE, алгоритм SHARE як структуровану модель комунікації, а також практичні аспекти встановлення професійних та особистих кордонів лікаря. Також ви проаналізуєте ситуації, коли пацієнт не готовий брати участь у виборі лікування, і критерії, за яких лікар може приймати рішення одноосібно. Після навчання ви зможете підвищити якість вашої комунікації, зменшити кількість конфліктних ситуацій та формувати партнерські відносини у системі «лікар-пацієнт». • 1. Спільне прийняття рішень: невіддільна частина пацієнтоорієнтованої допомоги. Пацієнт як партнер і суб’єкт прийняття рішень. • 2. Інформована згода vs. спільне прийняття рішень. • 3. Виявлення пріоритетів пацієнта: ICE (ідеї, сумніви/побоювання, очікування). Як ставити запитання, щоб виявити ICE, та як ці дані «вбудовувати» у спільне рішення? • 4. Модель SHARE: 5 кроків спільного прийняття рішень (залучити – пояснити варіанти – з’ясувати цінності – дійти рішення – переглянути його). • 5. Що робити, якщо пацієнт не хоче приймати рішення? В яких випадках лікар приймає рішення одноосібно? • 6. Професійні й особисті кордони лікаря. Які види кордонів існують? • 7. Відмова пацієнту. Як сказати пацієнту «НІ»: техніка FAVER. • 8. Відповіді на запитання учасників.