Заходи БПР — Ультразвукова діагностика 2026

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Інтерпретація показників загального аналізу крові та специфічних лабораторних маркерів (феритин, трансферин, вітамін B12, фолієва кислота) для верифікації типу анемії. 2. Проведення диференційної діагностики між залізодефіцитною анемією, анемією хронічних захворювань, B12- та фолієводефіцитною анемією. 3. Розробка алгоритму діагностичного пошуку при анеміях невстановленого генезу. 4. Вибір оптимальної тактики лікування залізодефіцитної анемії: критерії для призначення пероральних та парентеральних препаратів заліза. 5. Володіння принципами терапії анемії хронічних захворювань, включаючи застосування стимуляторів еритропоезу. 6. Моніторинг ефективності та безпечності терапії, критерії досягнення цільових рівнів гемоглобіну та феритину. 7. Ідентифікація “червоних прапорців” при анемічному синдромі, що вимагають негайного дообстеження та консультації гематолога. 8. Корекція анемії у пацієнтів з коморбідною патологією (ХХН, СН, онкологічні захворювання). Програма заходу • Заняття №1 Алгоритми діагностики та лікування залізодефіцитного стану та анемії • Які сучасні лабораторні маркери є найбільш інформативними для діагностики латентного дефіциту заліза та ЗДА? • Як інтерпретувати рівень феритину у пацієнтів із супутніми запальними процесами або патологією печінки? • Які абсолютні та відносні показання до призначення парентеральних препаратів заліза? • Які переваги та недоліки різних хімічних форм пероральних препаратів заліза? • Яка оптимальна тактика ведення пацієнток із ЗДА під час вагітності та в післяпологовому періоді? • Як проводити диференційну діагностику мікроцитарних гіпохромних анемій? • Які критерії свідчать про адекватну відповідь на терапію препаратами заліза та яка тривалість лікування? • Які особливості лікування ЗДА у пацієнтів з хронічними захворюваннями шлунково-кишкового тракту? • Які сучасні лабораторні маркери є ключовими для диференційної діагностики анемій? • Як інтерпретувати показники феритину в умовах системного запалення? • Анемія хронічних захворювань vs. залізодефіцитна анемія: клініко-лабораторні паралелі та відмінності. • Який патогенетичний механізм лежить в основі функціонального дефіциту заліза? • Які критерії вибору препарату заліза (пероральний vs. парентеральний) та оптимальні схеми дозування? • Чи існують абсолютні та відносні протипоказання до призначення еритропоез-стимулюючих препаратів? • Яка тактика ведення пацієнтів з рефрактерною до лікування залізодефіцитною анемією? • У яких клінічних ситуаціях показано визначення рівня вітаміну В12 та фолієвої кислоти як скринінговий тест? • Які особливості діагностики та лікування анемії у пацієнтів похилого віку з поліморбідністю? • Заняття: Алгоритми діагностики та лікування залізодефіцитного стану та анемії • Заняття 1: Алгоритми діагностики та лікування залізодефіцитного стану та анемії • 23:37 • Конспект до заняття: Алгоритми діагностики та лікування залізодефіцитного стану та анемії • Клінічні задачі до заняття: Алгоритми діагностики та лікування залізодефіцитного стану та анемії • Конспект до заняття: Таємниці анемії: ключі до ефективного розпізнавання та лікування найпоширенішого ускладнення в клінічній практиці • Клінічні задачі до заняття: Таємниці анемії: ключі до ефективного розпізнавання та лікування найпоширенішого ускладнення в клінічній практиці • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

​Оперізувальний герпес – це реактивація вірусу вітряної віспи (Varicella Zoster), що після перенесеного захворювання тривало зберігається в латентному стані в нервових гангліях. Захворювання уражає до 25% людей, які мали вітряну віспу, і найбільш поширене серед осіб, старших 50 років, хоча воно фіксується і в молодших вікових групах через імуносупресію, зокрема на тлі стресу, хронічних хвороб, приймання імуносупресантів або ВІЛ-інфекції. Симптоми можуть варіювати від болісного локального висипу до небезпечних неврологічних ускладнень: менінгіту, енцефаліту й постгерпетичної невралгії. Водночас герпетичний висип іноді відсутній, що ускладнює діагностику. Комплексний підхід за участі інфекціоніста й невролога дає змогу не лише швидко встановити діагноз, а й мінімізувати ризики ускладнень та покращити якість життя пацієнта. Варто пам’ятати, що оперізувальний герпес може бути першим клінічним сигналом ВІЛ-інфекції – це підкреслює важливість настороженості лікаря. Навчальний майстер-клас «Herpes Zoster: виклик для інфекціоніста та невролога» буде присвячений вивченню етіології та патогенезу оперізувального герпесу з акцентом на механізми реактивації вірусу Varicella Zoster. Будуть розглянуті різні клінічні форми захворювання, зокрема типовий перебіг й атипові варіанти, як-от герпес без висипу, офтальмозостер і зостер отікус. Окрема увага буде приділена ускладненням, а саме постгерпетичній невралгії, ураженню нервової системи, а також особливостям перебігу в пацієнтів з імунодефіцитами. Детально будуть висвітлені сучасні підходи до терапії, зокрема ефективність противірусних препаратів та методи знеболення, а також профілактичні стратегії, наприклад вакцинація для груп ризику. Завершить захід розгляд реального клінічного випадку для кращого засвоєння теми. • 1. Вступ. Актуальність проблеми оперізувального герпесу в практиці інфекціоніста • 2. Етіологія та патогенез інфекції, механізми реактивації вірусу Varicella Zoster • 3. Клінічні форми оперізувального герпесу • Типовий перебіг. • Атипові варіанти (герпес без висипу, офтальмозостер, зостер отікус). • 4. Ускладнення Herpes Zoster • Постгерпетична невралгія. • Ураження центральної та периферичної нервової системи. • Особливості перебігу в пацієнтів з імунодефіцитами (ВІЛ, онкопатологія, імуносупресія). • 5. Сучасні можливості терапії • Противірусні препарати: порівняльна ефективність та практичні рекомендації. • Підходи до знеболення та профілактики хронічного болю. • 6. Профілактика оперізувального герпесу • Вакцинація: види вакцин, показання, ефективність. • Клінічні алгоритми вакцинації для пацієнтів старшого віку та груп ризику. • 7. Розгляд клінічного випадку • Відповіді на запитання.

Організаційні питання щодо курсу Лекція: Репроцесинг інструментів згідно з рекомендаціями МОЗ та ВООЗ Додаткові матеріали від спікера (чек листи) Тестування БПР

Лікарі здобудуть навички інтерпретації результатів загального аналізу сечі, бактеріологічного посіву та визначення чутливості до антибіотиків. Учасники навчаться проводити диференційну діагностику між циститом, пієлонефритом, уретритом і простатитом. Розглядатиметься вибір оптимальних методів інструментальної діагностики, зокрема УЗД і КТ, залежно від клінічної ситуації. Курс допоможе розробляти схеми емпіричної та етіотропної антибактеріальної терапії з урахуванням локальних даних про антибіотикорезистентність. Окрему увагу приділено веденню пацієнтів з ускладненими та рецидивуючими інфекціями сечовивідних шляхів, застосуванню сучасних клінічних протоколів і настанов EAU та AUA, а також алгоритмізації ведення пацієнтів на різних етапах надання медичної допомоги. Програма заходу • Заняття — 02:26:54 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

На початкових етапах захворювання інвертовану папілому ЛОР-органів можна легко недооцінити, але потім дуже складно виправити її ускладнення. Попри доброякісну природу, це локально агресивне новоутворення з високим ризиком рецидиву та потенціалом малігнізації. Її візуалізаційні ознаки часто маскуються під запальні процеси навколоносових пазух, тому важливо орієнтуватися в діагностичних можливостях КТ і МРТ, щоб своєчасно розпізнати патологію та правильно спланувати тактику лікування. На цьому заході ви розглянете радіологічні ознаки інвертованої папіломи та їхнє практичне значення. Ви дізнаєтеся, як КТ допомагає виявляти характерні кісткові зміни, зокрема ремоделювання, ерозію та гіперостоз у ділянці прикріплення пухлини, а також яку роль відіграє МРТ у тканинній характеристиці новоутворення. Окрім цього, ви навчитеся визначати МР-ознаки, зокрема cerebriform pattern, і диференціювати інвертовану папілому від синуситів, поліпів та злоякісних пухлин. Після навчання ви будете краще орієнтуватись у разі однобічної закладеності носа, рецидивних поліпів або підозрілих змін за даними візуалізації, зможете правильно інтерпретувати КТ- та МРТ-зображення й ефективно проводити моніторинг динаміки захворювання. • Інвертована папілома (ІП) – доброякісна, але локально агресивна пухлина ЛОР-органів з високим ризиком рецидиву та можливістю малігнізації, що потребує точного променевого оцінювання. • КТ є методом вибору для оцінювання кісткових змін: ремоделювання, ерозії, гіперостозу, який часто відповідає місцю прикріплення пухлини. • МРТ має вирішальне значення для тканинної характеристики та диференціації інвертованої папіломи від запальних змін і злоякісних новоутворень. • Cerebriform pattern на Т2-зважених і контрастно-підсилених Т1-зображеннях МРТ є найбільш специфічною ознакою інвертованої папіломи. • Комбіноване використання КТ і МРТ значно підвищує точність локалізації пухлини та визначення її поширення перед хірургічним лікуванням. • Ознаки порушення типової МР-структури, нерівномірного накопичення контрасту й агресивної деструкції кісток можуть свідчити про малігнізацію інвертованої папіломи. • Післяопераційна МРТ з контрастним підсиленням є методом вибору для раннього виявлення рецидиву, особливо у складних анатомічних ділянках. • Стандартизований підхід до опису результатів КТ і МРТ покращує комунікацію між радіологом та ЛОР-хірургом і безпосередньо впливає на вибір тактики лікування.

​Периферичні мононейропатії – одна з найпоширеніших форм ураження периферичної нервової системи, яка суттєво впливає на повсякденне життя й працездатність пацієнтів. За даними досліджень з журналу “Nature”, загальна поширеність периферичної нейропатії становить 2,4%, але серед осіб, старших 60 років, зростає до 8%, а серед людей 80+ – до 42,4% (Prevalence of peripheral neuropathy defined by monofilament insensitivity in middle-aged and older adults in two US cohorts). Найвищий ризик – у пацієнтів з цукровим діабетом. Вже через 10 років після встановлення діагнозу нейропатія уражає майже половину хворих. Найчастіші форми мононейропатій – це синдром карпального каналу, ураження ліктьового та малогомілкового нервів. Крім діабету, до основних факторів ризику належать: вік, гіпертензія та дефіцит вітамінів певної групи. Якщо нейропатію не виявити вчасно і не розпочати лікування, то наслідки можуть бути тяжкими, адже такі пацієнти мають обмеження у повсякденній активності. Навчальний майстер-клас «Периферичні мононейропатії кінцівок: клінічні маркери, діагностика, мультидисциплінарна стратегія» буде присвячений вивченню анатомо-фізіологічних особливостей периферичних нервів та клінічної семіотики мононейропатій. Учасники розглянуть основні прийоми клінічного огляду й навчаться застосовувати діагностичні тести. Будуть розглянуті поширені методи виявлення недуги: електронейроміографія, УЗД нервів і лабораторна діагностика. Особлива увага буде приділена диференційній діагностиці та вибору ефективної терапії – як медикаментозної, так і немедикаментозної. Також буде висвітлено принципи мультидисциплінарного підходу та профілактики рецидивів. • Вступ • Анатомо-фізіологічні особливості периферичних нервів. • Клінічна семіотика мононейропатій. • Діагностика мононейропатій • Клінічний огляд: основні прийоми та діагностичні тести. • Інструментальна діагностика: • електронейроміографія (ENMG); • ультразвукова діагностика нервів. • Лабораторна діагностика: коли і що призначати. • Диференційна діагностика • Лікування периферичних мононейропатій • Медикаментозна терапія: НПЗЗ, кортикостероїди, нейропротектори. • Фізіотерапія та реабілітація: ЛФК, електростимуляція, ортезування. • Корекція рухових звичок, профілактика. • Мультидисциплінарний підхід: коли і кого залучати. • Відповіді на запитання.

Чи легко ви можете відрізнити глаукому від інших оптичних нейропатій? Оптичні нейропатії можуть маскуватися під глаукому – і навпаки. Помилка на етапі діагностики може стати причиною незворотного порушення зору в пацієнта. А для лікаря – причиною втрати впевненості у своїх рішеннях. На цьому заході розглянемо основні відмінності глаукомної та неглаукомної нейропатій з погляду патогенезу та клініки. Ви розглянете діагностичні алгоритми й типові помилки в процесі діагностики і зможете впевнено діяти у разі нетипової картини, коли вимірювання ВОТ не пояснює причину нейропатії. Після навчання ви будете легко проводити диференційну діагностику оптичних нейропатій, обирати ефективну тактику ведення та вчасно залучати невролога чи нейрохірурга. • Актуальність проблеми • Патогенетичні механізми глаукомної оптичної нейропатії • Патогенез неглаукомних оптичних нейропатій • Клінічні особливості глаукомної оптичної нейропатії • Клінічні особливості неглаукомної оптичної нейропатії • Методи діагностики • Практичні аспекти диференційної діагностики • Концепти доказового менеджменту • Відповіді на запитання

Метастази в легенях не завжди очевидні. Атипові прояви легко можна сплутати з доброякісними ураженнями або запальними процесами, а через це пацієнти можуть отримати неправильний діагноз і неефективне лікування. На цьому заході ви дізнаєтеся про типові й атипові радіологічні прояви легеневих метастазів, а також про те, які захворювання можуть імітувати метастатичне ураження – навчитеся розставляти пріоритети у диференційній діагностиці. Після лекції ви зможете точно визначати спектр метастатичних змін у легенях, плеврі та кістковому каркасі грудної клітки, впевнено користуватися методами променевої діагностики і швидко орієнтуватися навіть у найскладніших клінічних випадках. • Класифікація метастазів легень • Променева діагностика типових легеневих метастазів • Диференційна діагностика типових легеневих метастазів • Променева діагностика атипових легеневих метастазів • Диференційна діагностика атипових легеневих метастазів • Променева діагностика метастатичного ураження плеври • Диференційна діагностика метастатичного ураження плеври • Променева діагностика метастатичного ураження кісткового каркасу грудної клітки • Відповіді на запитання

Чи завжди вам вдається брати під контроль резистентну гіпертензію? Резистентна артеріальна гіпертензія часто маскується під псевдорезистентну або поєднану патологію. Через помилки в діагностиці ураження органів-мішеней прогресують значно швидше. Такі хибні рішення є причиною втрати довіри пацієнта і зниження прихильності до лікування. На цьому заході ви дізнаєтеся про сучасні алгоритми визначення істинної та псевдорезистентної гіпертензії. Ви навчитесь аналізувати добовий моніторинг АТ, виявляти вторинні причини гіпертензії та оптимізувати комбінацію лікарських засобів. Після навчання ви будете впевнено диференціювати типи резистентної гіпертензії, ефективно коригувати терапію та використовувати сучасні інструменти моніторингу для підвищення ефективності лікування. • Резистентна гіпертензія: сучасне визначення, критерії діагностики, диференціація з псевдорезистентністю. • Алгоритм перевірки терапевтичної прихильності та якості домашнього моніторування. • Роль вторинних причин: коли варто запідозрити ендокринну чи реноваскулярну етіологію. • Оптимізація медикаментозної терапії: крок за кроком. • Фенотипи пацієнтів з резистентною гіпертензією. • Нефармакологічні й інтегративні підходи. • Нові технології моніторингу та digital-підходи. • Відповіді на запитання учасників, обговорення клінічних випадків.

Серцево-судинні захворювання та патологія нирок є взаємопов’язаними складовими одного патологічного процесу. Ураження нирок суттєво підвищує ризик серцево-судинних подій, тоді як серцево-судинна патологія прискорює прогресування ниркової дисфункції. Особливу складність становить фармакотерапія: зміни фармакокінетики лікарських засобів, ризик нефротоксичності та необхідність корекції доз залежно від ШКФ та інших клінічних обставин потребують зважених клінічних рішень. Учасники отримають чіткі алгоритми вибору та корекції терапії, впевненість у безпечному призначенні препаратів і практичні рішення для пацієнтів із нирковою дисфункцією. Програма заходу • 1. Робота нирок у різних категорій пацієнтів та серцево-судинний ризик: особи старшого віку, жінки, пацієнти з хронічною СС патологією — онлайн лекція • Хронічна хвороба нирок (ХХН) як незалежний і клінічно значущий фактор серцево-судинного ризику • Кардіоренальна взаємодія: ключові механізми ушкодження нирок у пацієнтів із серцево-судинною патологією • Фізіологічне старіння нирок vs патологічні зміни: як відрізнити вікові особливості від хронічної хвороби нирок • Швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) як основний показник функції нирок: коли слід підвищувати клінічну настороженість • Гендерні особливості змін функції нирок з акцентом на клінічно важливі аспекти у жінок • Погіршення функції нирок при коморбідній патології: артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця, цукровий діабет, фібриляція передсердь, серцева недостатність • Клінічні стратегії своєчасної профілактики погіршення функції нирок у щоденній лікарській практиці • 2. Вибір медикаментозної терапії при відхиленні ШКФ від норми — онлайн лекція • Принципи фармакотерапії при зниженій ШКФ • Переваги препаратів з нефропротекторною дією • Корекція доз препаратів залежно від ШКФ • Застосування яких препаратів слід уникати при порушеній роботі нирок, у тому числі найпопулярніші нефротоксичні засоби поза менеджментом ССЗ • 3. ІХС, стабільна стенокардія: рішення, які працюють у довгостроковій перспективі* — онлайн лекція • *Доповідь здійснюється за підтримки ТОВ «Серв’є Україна» та не є підставою для нарахування балів фахівцям у сфері охорони здоров’я за системою безперервного професійного розвитку Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

НСЗУ прибрала маркування ціни і тарифікацію з розшифрувань медичних записів, які заклади щомісяця отримують за результатами поданих ЕМЗ. Тепер фінансовим службам і статистикам доводиться самостійно визначати тарифи, застосовувати коефіцієнти й рахувати фактичні суми виплат – а отже зростає ризик помилок і втрат. Коли керівник орієнтується лише на опублікований тариф без розуміння механізму розрахувань, заклад фактично втрачає контроль над прогнозуванням доходів, маржинальністю послуг і наражає себе на ризик фінансових санкцій. На цьому заході ви отримаєте структурований алгоритм відтворення фактичної оплати за пакетами «Програми медичних гарантій», навчитеся зіставляти очікувану та реальну оплати, аналізувати вплив клінічного кодування на фінансування і впроваджувати щомісячний контроль виплат як управлінський інструмент. Також ви дізнаєтеся, як використовувати ці розрахунки для внутрішнього фінансового аналізу і стратегічного планування послуг. Після навчання ви зможете прогнозувати надходження, виявляти ризики касових розривів і приймати управлінські рішення на основі реальних цифр, а не припущень. • Нормативна та фінансова логіка Програми медичних гарантій. • Фактична оплата за надання медичних послуг. Дані, необхідні для відтворення фактичної оплати. • Алгоритм відтворення тарифікації за пакетами. • Коефіцієнти й обмеження: як їх правильно врахувати. • Практична перевірка: як зіставити очікувану й фактичну оплати. • Щомісячний контроль виплат: впровадження алгоритму в роботу закладу. • Використання розрахунків для внутрішнього фінансового аналізу. • Відповіді на запитання.

Гемодинамічно значущий стеноз артерій нижніх кінцівок може тривалий час не створювати значного дискомфорту для пацієнта, поки клінічна ситуація не переходить у стадію критичної ішемії з ризиком втрати кінцівки. Ультразвукове дуплексне сканування є основним методом раннього виявлення периферичного атеросклерозу, що дає змогу своєчасно визначити показання до реваскуляризації та вплинути на прогноз пацієнта. З огляду на те, що захворювання периферичних артерій є маркером системного атеросклерозу, правильна інтерпретація результатів дослідження має принципове значення не лише для локальної тактики, а й для загального оцінювання серцево-судинного ризику. На цьому заході ви отримаєте системне розуміння сегментарної анатомії артерій нижніх кінцівок, стандартизованого алгоритму ультразвукового сканування та критеріїв гемодинамічного оцінювання стенозів, зокрема аналізу пікових швидкостей кровотоку та доплерівських спектрів. Ви розглянете складні клінічні випадки, наприклад у разі багаторівневого ураження, кальцифікації судин, цукрового діабету або прикордонних значень кісточково-плечового індексу. Також ви навчитеся правильно формувати висновок, визначати ступінь ураження і планувати подальшу тактику ведення пацієнта. Після навчання ви зможете покращити точність діагностики периферичного атеросклерозу, своєчасно направляти пацієнтів на реваскуляризацію та ефективно контролювати результати лікування. • Клінічний контекст і роль ультразвукового дуплексного сканування у разі захворювань периферичних артерій. • Анатомія артерій нижніх кінцівок. • Соноанатомія, методика проведення. Послідовність і стандартизація. Сегментарний принцип (аортоклубовий → феморо-поплітеальний → гомілковий сегменти). • Особливості нормального і патологічного кровотоку. • Кількісне оцінювання стенозу (гемодинамічне та планіметричне оцінювання). • Оклюзія. • КПІ як скринінговий показник. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Ускладнення жовчнокам’яної хвороби можуть не лише суттєво погіршити стан пацієнта, а й становити пряму загрозу життю. Несвоєчасна діагностика або помилкова тактика лікування призводять до тяжких уражень печінки та підшлункової залози, септичних станів, перитоніту або поліорганної недостатності. Кожна помилка ускладнює командну взаємодію та збільшує ризики летальних випадків. Знання про ускладнення холелітіазу особливо важливі для лікарів, які працюють у приймальних відділеннях, відділеннях інтенсивної терапії, гастроентерології або хірургії, а також для лікарів первинної ланки. Навчальний захід «Жовчнокам’яна хвороба та її небезпечні ускладнення: тандем гастроентеролога і хірурга» буде присвячений вивченню ускладнень жовчнокам’яної хвороби, зокрема ролі холелітіазу як тригера гострого панкреатиту. Буде розглянутий патогенез міграції каменів та обструкції жовчних і панкреатичних проток. Учасники дізнаються про ризик розвитку раку жовчного міхура при хронічному холелітіазі та обґрунтовану роль лапароскопічної холецистектомії як єдиного методу профілактики біліарного панкреатиту. Окрема увага буде приділена сучасним клінічним рішенням для профілактики ускладнень та міждисциплінарній тактиці ведення таких пацієнтів. Цей захід допоможе лікарю впевнено діяти в разі гострих станів, пов’язаних із гепатобіліарною патологією. • Жовчнокам’яна хвороба як причина гострого панкреатиту (50–60% випадків). • Міграція каменів та обструкція жовчних проток і головної панкреатичної протоки: наслідки та загрози. • Ризик розвитку раку жовчного міхура за наявності холелітіазу. • Лапароскопічна холецистектомія як єдиний метод профілактики біліарного панкреатиту. • Профілактика ускладнень жовчнокам’яної хвороби: клінічні підходи та рішення. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Сучасний курс для лікарів різних спеціальностей. Як діяти під час виникнення невідкладного стану на амбулаторному прийомі чи в денному стаціонарі? При проходженні курсу Ви отримаєте чіткий алгоритм дій та маршрут пацієнта при виникненні найчастіших невідкладних станів. На курсі ви: ✔️ дізнаєтесь чому важливо вчасно запідозрити гостру патологію та знати маршрут пацієнта при цьому; ✔️ отримаєте алгоритм дій при гіпертензивному кризі; ✔️ освоїте діагностичні особливості гострого коронарного синдрому та аритмій та маршруту пацієнта при даній ситуації; ✔️ розберете ключові аспекти виникнення гострої дихальної недостатності та методи відновлення прохідності дихальних шляхів; ✔️ отримаєте знання про травмованого пацієнта та сортувальну систему при масових випадках; ✔️ розберете клінічні аспекти "шокових пацієнтів". Програма заходу • БЛОК 1. Менеджмент пацієнта із проблемами серця • БЛОК 2. Менеджмент пацієнта із проблемами дихання • БЛОК 3. Менеджмент травмованого пацієнта • БЛОК 4. "Шокові пацієнти" Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Вторинні глаукоми є однією з найбільш складних проблем сучасної офтальмології через клінічну гетерогенність, складні патогенетичні механізми та високий ризик швидкої втрати зорових функцій. Частка таких недуг серед глаукоматозних уражень має тенденцію до зростання у зв’язку зі старінням населення, збільшенням кількості інтраокулярних втручань, а також поширеністю запальних і судинних захворювань ока. Вторинні глаукоми часто є тим викликом, коли стандартних алгоритмів первинної глаукоми недостатньо. На цьому заході будуть детально висвітлені сучасні підходи до класифікації вторинних глауком, а також клінічні особливості найбільш поширених форм: факогенної, увеальної та неоваскулярної. Ви розглянете типові й атипові клінічні кейси, що допоможе краще зрозуміти патогенетичні механізми, основні діагностичні ознаки та логіку вибору тактики лікування. Ви отримаєте структуроване бачення принципів доказового менеджменту вторинних глауком у реальній клінічній практиці. Після навчання ви будете краще орієнтуватись у складних клінічних випадках вторинних глауком і зможете адаптувати лікувальну стратегію, зважаючи на етіологію та механізми підвищення внутрішньоочного тиску. • Актуальність теми. • Сучасна класифікація вторинної глаукоми. • Клінічні особливості факогенної глаукоми. • Клінічні особливості увеальної глаукоми. • Клінічні особливості неоваскулярної глаукоми. • Огляд інших видів вторинної глаукоми. • Принципи доказового менеджменту. • Відповіді на запитання.

Курс створений за підтримки ВООЗ для неспеціалістів у сфері психічного здоров’я. Матеріали курсу, які побудовані на основі програми mhGAP, дозволять отримати знання про прояви, оцінювання і лікування поширених психічних та неврологічних розладів. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Щодня лікар стикається з пацієнтами та їхніми родичами, які тиснуть, вимагають «особливого» лікування та маніпулюють емоціями. Один необережний крок – і ви потрапляєте у конфлікт, витрачаєте час, ризикуєте порушити протоколи та власний емоційний баланс. На цьому заході ви отримаєте практичні інструменти для захисту професійних меж, скрипти асертивної комунікації та алгоритми реагування на маніпуляції пацієнтів і родичів. Ви навчитеся розпізнавати типові маніпуляції, зберігати спокій у складних ситуаціях та одночасно підтримувати довіру пацієнтів. Після лекції ви зможете впевнено відмовляти у необґрунтованих запитах, вирішувати конфлікти без стресу й емоційного вигорання, а також ефективно захищати себе і команду, залишаючись у межах професійних та юридичних стандартів. • Визначення і типологія маніпулятивної поведінки • Маніпуляція = непрямий психологічний вплив з метою досягнення особистої вигоди. • Основні типи: пасивно-агресивні, вербальні, емоційно шантажуючі, агресивні. • Ознаки: повторювані провокації, перебільшення симптомів, шантаж емоціями, надмірна залежність. • Психологічні механізми маніпуляцій • Використання страху, провини, сорому, агресії. • Усвідомлення тригерів лікаря (емоційні реакції на провокації пацієнта). • Психотерапевтичний підхід: аналіз мотивів пацієнта без емоційного залучення. • Типові клінічні сценарії • Симуляція болю, перебільшення симптомів. • Необґрунтовані вимоги «особливого» лікування. • Агресія та погрози родичів у педіатрії, швидкій допомозі й стаціонарі. • Приклади реальних кейсів та психологічний розбір. • Емоційний контроль лікаря • Стратегії саморегуляції: когнітивні реструктуризації, дихальні вправи, усвідомленість. • Методи усунення стресу після конфліктної ситуації. • Практичні інструменти для запобігання емоційному вигоранню. • Комунікаційні інструменти і скрипти • Асертивність: «Я-повідомлення», встановлення меж, відкладене реагування. • Приклади фраз: • - «Розумію вашу потребу, обговорімо безпечний варіант». • - «Я можу запропонувати альтернативу, яка відповідає протоколу». • - «Нумо разом вирішимо, що є медично доцільним». • Психологічне пояснення ефективності кожної фрази. • Алгоритми реагування на маніпулятивні запити • Швидкий аналіз запиту → визначення мети маніпуляції → обрання стратегії. • Стратегії: спокійне відмовлення, перенаправлення запиту, повторення меж. • Приклади для агресії, шантажу провиною, емоційного тиску. • Практичні кейси та рольові сценарії • Розбір реальних діалогів із психологічним коментарем. • Від симуляції болю до вимог «ліки без показань». • Вправи: відпрацювання скриптів у малих групах. • Етика, законодавство та професійні межі • Права пацієнта vs. обов’язки лікаря. • Медична документація як захист лікаря. • Юридична відповідальність у конфліктних ситуаціях. • Профілактика вигорання та психологічна підтримка • Техніки ментального відновлення. • Організація командної підтримки та супервізія. • Психотерапевтичні підходи до роботи з важкими випадками. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Аутоімунний тиреоїдит (тиреоїдит Хашимото) є найпоширенішою причиною набутого гіпотиреозу в дітей. Зважаючи на поширеність захворювання та його хронічний характер, необхідно вміти проводити своєчасну діагностику. Якщо оцінювання щитоподібної залози під час рутинного огляду проведено недостатньо ретельно, це може призвести до пізнього виявлення патології та розвитку ускладнень, що впливають на ріст, статеве дозрівання та когнітивні функції дитини. На цьому заході ви розглянете питання епідеміології, факторів ризику і патогенезу аутоімунного тиреоїдиту в дітей. Ви дізнаєтеся більше про різні клінічні варіанти перебігу (від безсимптомних форм до маніфестного гіпотиреозу), а також алгоритми діагностики, зокрема підходи до скринінгу груп ризику. Окрім цього, ви навчитеся правильно призначати, коригувати дозу та контролювати ефективність терапії левотироксином. Після навчання ви зможете своєчасно виявляти аутоімунний тиреоїдит, проводити точну діагностику й визначати оптимальну тактику ведення пацієнтів різного віку. • Основна програма майстер-класу: • Епідеміологія та групи ризику • Патогенез: чому імунна система атакує власну залозу • Клінічна картина: від безсимптомного перебігу до маніфестного гіпотиреозу в дітей • Діагностика: алгоритм обстеження. Чи потрібен скринінг дітям? • Субклінічний гіпотиреоз у дітей та підлітків: лікувати чи спостерігати? • Лікування левотироксином: коли, скільки, як контролювати • Вплив АІТ на ріст, статеве дозрівання та когнітивні функції • Коморбідності й аутоімунний «кластер» • Нові виклики: АІТ після COVID-19 та сучасні тригери. Aутоімунний протокол у дітей • Відповіді на запитання учасників

Дистанційна участь із доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Після проходження курсанту буде видано сертифікат. Після проходження курсанту будуть нараховані бали БПР. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Маловоддя та багатоводдя – важливі сигнали про стан плода, що вимагають своєчасної реакції. На цьому авторському заході Соловйова Олексія ви дізнаєтеся, як правильно визначати обʼєм оплодневої рідини під час УЗД, зʼясуєте причини виникнення маловоддя та багатоводдя. Ви отримаєте практичні рекомендації щодо ведення вагітних із цими станами й ефективного використання гравідограми для моніторингу перебігу вагітності. Після навчання ви зможете впевнено оцінювати ризики, діагностувати маловоддя та багатоводдя у вагітних і надавати їм відповідну медичну допомогу. • Авторський онлайн-майстер-клас Соловйова Олексія "Маловоддя і багатоводдя: причини та ведення", під час якого буде розглянуто: • що таке маловоддя • вимірювання оплодневої рідини під час УЗД • причини виникнення маловоддя та ризики, повʼязані з ним • ведення вагітних з маловоддям, роль гравідограми • багатоводдя: визначення та УЗ-діагностика • ризики багатоводдя та причини його виникнення • ведення вагітних з багатоводдям, використання гравідограми • Сесія відповідей на запитання учасників