Заходи БПР — Педіатрія 2026

Ця сторінка містить лише екран входу до Google Форм і не надає доступу до опису, програми, спікерів, ціни чи інших матеріалів події. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Пацієнти з проявами артеріальної гіпертензії, цукрового діабету ІІ типу та хронічної хвороби нирок становлять значну частину щоденної практики. Ведення цієї категорії хворих є складним через тісний взаємозв’язок кардіоваскулярної, ендокринної та нефрологічної патології. Помилки можуть призводити до підвищення ризику інсульту, інфаркту міокарда, серцевої недостатності та прогресування ниркової дисфункції, тому комплексний підхід до ведення таких пацієнтів є обовʼязковим. На цьому заході ви розглянете концепцію кардіорено-ендокринного континууму та сучасні підходи до стратифікації ризику в пацієнтів із поєднаною патологією. Ви навчитеся проводити інтегроване оцінювання основних показників, зокрема артеріального тиску, глікемії, ліпідного профілю, рівня альбумінурії та швидкості клубочкової фільтрації. Окрім цього, ви дізнаєтеся про принципи оптимального контролю артеріального тиску при ХХН, сучасні стратегії цукрознижувальної терапії, а також роль нефро- та кардіопротективних препаратів. Після навчання ви зможете зменшити ризик прогресування хронічної хвороби нирок, оптимізувати контроль супутніх станів та покращити прогноз пацієнтів. • Кардіорено-ендокринний континуум: чому АГ, ЦД2 і ХХН не можна розглядати окремо. • Як правильно оцінити ризик у пацієнта: рШКФ, альбумінурія, артеріальний тиск, глікемія, ліпіди. • Контроль артеріального тиску при ХХН: як знижувати серцевий ризик без погіршення функції нирок. • ЦД2 і нирки: сучасний підхід до цукрознижувальної терапії у пацієнтів із ХХН. • Роль іАПФ, БРА, SGLT2 та інших нефро- і кардіопротективних стратегій у щоденній практиці. • Типові помилки у веденні пацієнта з АГ, ЦД2 і ХХН. • Як інтерпретувати зміни креатиніну, калію та альбумінурії на тлі лікування. • Коли потрібна корекція терапії, а коли – консультація нефролога або суміжного спеціаліста. • Практичні клінічні алгоритми для лікаря. Розбір клінічних кейсів. • Відповіді на запитання учасників.

​Оперізувальний герпес – це реактивація вірусу вітряної віспи (Varicella Zoster), що після перенесеного захворювання тривало зберігається в латентному стані в нервових гангліях. Захворювання уражає до 25% людей, які мали вітряну віспу, і найбільш поширене серед осіб, старших 50 років, хоча воно фіксується і в молодших вікових групах через імуносупресію, зокрема на тлі стресу, хронічних хвороб, приймання імуносупресантів або ВІЛ-інфекції. Симптоми можуть варіювати від болісного локального висипу до небезпечних неврологічних ускладнень: менінгіту, енцефаліту й постгерпетичної невралгії. Водночас герпетичний висип іноді відсутній, що ускладнює діагностику. Комплексний підхід за участі інфекціоніста й невролога дає змогу не лише швидко встановити діагноз, а й мінімізувати ризики ускладнень та покращити якість життя пацієнта. Варто пам’ятати, що оперізувальний герпес може бути першим клінічним сигналом ВІЛ-інфекції – це підкреслює важливість настороженості лікаря. Навчальний майстер-клас «Herpes Zoster: виклик для інфекціоніста та невролога» буде присвячений вивченню етіології та патогенезу оперізувального герпесу з акцентом на механізми реактивації вірусу Varicella Zoster. Будуть розглянуті різні клінічні форми захворювання, зокрема типовий перебіг й атипові варіанти, як-от герпес без висипу, офтальмозостер і зостер отікус. Окрема увага буде приділена ускладненням, а саме постгерпетичній невралгії, ураженню нервової системи, а також особливостям перебігу в пацієнтів з імунодефіцитами. Детально будуть висвітлені сучасні підходи до терапії, зокрема ефективність противірусних препаратів та методи знеболення, а також профілактичні стратегії, наприклад вакцинація для груп ризику. Завершить захід розгляд реального клінічного випадку для кращого засвоєння теми. • 1. Вступ. Актуальність проблеми оперізувального герпесу в практиці інфекціоніста • 2. Етіологія та патогенез інфекції, механізми реактивації вірусу Varicella Zoster • 3. Клінічні форми оперізувального герпесу • Типовий перебіг. • Атипові варіанти (герпес без висипу, офтальмозостер, зостер отікус). • 4. Ускладнення Herpes Zoster • Постгерпетична невралгія. • Ураження центральної та периферичної нервової системи. • Особливості перебігу в пацієнтів з імунодефіцитами (ВІЛ, онкопатологія, імуносупресія). • 5. Сучасні можливості терапії • Противірусні препарати: порівняльна ефективність та практичні рекомендації. • Підходи до знеболення та профілактики хронічного болю. • 6. Профілактика оперізувального герпесу • Вакцинація: види вакцин, показання, ефективність. • Клінічні алгоритми вакцинації для пацієнтів старшого віку та груп ризику. • 7. Розгляд клінічного випадку • Відповіді на запитання.

Свербіж, тріщини, висипи на кистях – знайомі симптоми? Екзема рук – це поширена, але часто недооцінена проблема, з якою пацієнти приходять до терапевтів, педіатрів чи алергологів. Без чіткого алгоритму дій легко переплутати її з іншими дерматозами, пропустити професійне походження або не помітити психосоматичний компонент. Наслідки – хронізація процесу, зниження якості життя, вторинні інфекції та рецидиви. На заході «Екзема рук: клінічні особливості та алгоритми лікування» ви навчитеся розпізнавати основні форми екземи рук, визначати етіологічні фактори та підбирати ефективну терапію відповідно до типу шкіри й анамнезу пацієнта. Ви зрозумієте, коли направляти до дерматолога чи алерголога, як діяти у разі неефективності стандартного лікування і як запобігати загостренню в пацієнтів із професійними ризиками – так, у вас цей ризик також є. Після лекції ви зможете впевнено лікувати екзему будь-якої складності та давності. • 1. Визначення захворювання • 2. Основні форми екземи рук • Атопічна екзема • Контактна (алергічна та іритативна) • Мікробна • Дисгідротична • Професійна • 3. Причини виникнення • Алергічні реакції (харчові, побутові, контактні) • Генетична схильність • Частий контакт з водою, хімікатами, мийними засобами • Стрес, нервове перенапруження • Порушення імунітету • 4. Симптоми екземи рук • 5. Діагностика • Огляд дерматолога • Збір анамнезу (зокрема професійного) • Алергопроби, лабораторні дослідження • 6. Лікування • Усунення причинного фактора • Місцеве лікування • Системне лікування • Фізіотерапія, УФ-терапія • Дотримання гігієни та режиму шкіри • 7. Профілактика • 8. Клінічні випадки • Відповіді на запитання учасників

Нейродегенеративні захворювання – одна з головних медичних проблем XXI століття. Кількість пацієнтів із деменцією невпинно зростає, формуючи значне соціальне та економічне навантаження на систему охорони здоров’я. Водночас більшість сучасних фармакологічних підходів спрямовані переважно на контроль симптомів і не здатні впливати на сам процес нейродегенерації. В таких умовах необхідно чітко розуміти сучасні наукові підходи до регенеративної медицини і потенціал клітинних технологій. На цьому заході ви розглянете патогенез нейродегенеративних процесів та роль мезенхімальних стовбурових клітин у потенційній модифікації перебігу захворювань, зокрема ви дізнаєтеся більше про їхню біологію та їхні паракринні, імуномодулювальні й нейротрофічні ефекти. Наприкінці ви отримаєте ефективні клінічні алгоритми застосування аутологічних стовбурових клітин із позицій доказової медицини. Після навчання ви зможете оцінювати доцільність застосування регенеративних підходів, правильно відбирати пацієнтів та формувати для них реалістичні клінічні очікування. • Епідемія нейродегенеративних захворювань XXI століття: клінічні та економічні виклики. • Патогенез хвороби Паркінсона та Альцгеймера: спільні механізми нейродегенерації. • Обмеження сучасної фармакотерапії: симптом-контроль без впливу на прогресію. • Когнітивні порушення: структура дефіциту та клінічні фенотипи. • Біологія мезенхімальних стовбурових клітин (MSC): механізми дії (паракринні, імуномодулювальні, нейротрофічні). • Клінічний алгоритм застосування аутологічних MSC (відбір пацієнтів, введення, моніторинг). • Аналіз представлених клінічних результатів (MMSE, MoCA, SAGE, UPDRS). • Безпека та ризики: онкологічна настороженість, імунологічні аспекти. • Межі методу: що є доказовим, а що потребує RCT. • Перспективи регенеративної неврології. • Відповіді на запитання.

:null Програма заходу • Початок: 15.09.2026 11:00:00 Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Предіабет – це попередження про можливу катастрофу і сигнал, щоб терміново починати діяти. Цей клінічний стан потребує активної тактики ведення вже на рівні первинної ланки. Європейські та американські рекомендації наголошують, що на етапі предіабету можна запобігти розвитку діабету 2 типу і знизити кардіометаболічні ризики. Щоб не проґавити важливі метаболічні порушення, важливо впевнено орієнтуватися в актуальних критеріях діагностики, стратифікації ризику та терапії. На цьому заході ви отримаєте чітку схему роботи з пацієнтами з предіабетом і метаболічними факторами ризику. Ви побачите алгоритми раннього скринінгу, критерії прогнозування, рішення щодо модифікації способу життя і старту фармакотерапії: коли достатньо рекомендацій, а коли потрібно призначати метформін, агоністи GLP-1 або SGLT-2. Після навчання ви зможете швидко стратифікувати ризик, правильно інтерпретувати глікемічні та лабораторні показники впевнено і вести пацієнтів з предіабетом за стандартизованим протоколом первинного й повторного візиту. • Вступне слово, огляд термінології та епідеміології предіабету. Актуальність проблеми, глобальні тенденції, дані ADA. • Діагностичні критерії: HbA1c, глікемія натще, ПГТТ.
Чутливість, специфічність, клінічні помилки інтерпретації. • Патофізіологія β-клітинної дисфункції. Метаболічні та імунні механізми переходу від норми до діабету. • Предіабет у коморбідних пацієнтів. Ожиріння, гіпотиреоз, СПКЯ, серцево-судинні ризики. • Модифікація способу життя: що реально працює?
Дані DPP, фізична активність, дієтичні рекомендації. • Фармакотерапія предіабету: сучасні можливості. Метформін, агоністи GLP-1, SGLT-2, тенденції 2024–2025 років. • Алгоритм ведення пацієнта: практичний чекліст. Стандартизований протокол первинного та повторного візиту. • Клінічні кейси. • Сесія запитань і відповідей.

1. Відеолекція Телереабілітація: як працювати онлайн і не втратити якість. Коли онлайн підходить, а коли потрібен офлайн-формат Як провести якісну первинну оцінку через камеру Безпека пацієнта вдома Як показувати вправи і контролювати техніку онлайн Основні правила документування і юридичні моменти 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Рентген-діагностика – ключ до своєчасного виявлення патологій хребта, поки не розвинулися незворотні зміни. На цьому заході ви дізнаєтесь, як правильно позиціонувати пацієнтів і виконувати рентген-дослідження шийного, грудного та поперекового відділів хребта. Ви зможете легко визначити нестабільність хребта і сколіоз. Це захід із практичною спрямованістю – ви відпрацюєте методики стандартних і спеціалізованих укладок, навчитеся проводити функціональні проби, аналізувати рентген-знімки та контролювати динаміку захворювання. Після заходу ви сформуєте практичний арсенал навичок для ефективного проведення рентген-досліджень, правильної інтерпретації знімків та впевненого прийняття рішень. • Важливість знання основ рентген-анатомії в практиці рентгенолаборанта. • Фізіологічні та патологічні вигини хребта. • Стандартні та спеціалізовані методи рентген-укладок для виявлення нестабільності хребта і сколіозу. • Позиціонування пацієнтів для рентген-досліджень: • шийного відділу хребта (стандартні дослідження + функціональні проби: флексійні та екстензійні); • грудного відділу хребта; • поперекового відділу хребта. • Стандартні дослідження + рентген-дослідження фіксації спини, функціональні проби (флексійні та екстензійні). • Рентген-дослідження сколіозу. • Порівняння норма/патологія. Розбір клінічних випадків. • Відповіді на запитання

Неонатальні інфекції у відділеннях інтенсивної терапії – одна з провідних причин смертності й тяжких ускладнень у новонароджених. Ситуацію погіршує поширення мультирезистентних штамів, що обмежує можливості емпіричної антибіотикотерапії та підвищує ризик невдалого лікування. Розпізнати і контролювати ці інфекції вчасно означає врятувати життя, запобігти ускладненням і гарантувати безпечну інтенсивну терапію. На цьому заході ви дізнаєтеся, як швидко оцінювати ризики неонатальних інфекцій, правильно використовувати лабораторні й мікробіологічні дані, впроваджувати ефективний інфекційний контроль і координувати роботу мультидисциплінарної команди. Ви зрозумієте, які стратегії антимікробної терапії є найбільш ефективними та як уникати помилок у виборі емпіричних схем. Після навчання ви зможете впевнено профілактувати інфекції у новонароджених та планувати антибіотикотерапію навіть у найскладніших випадках. • Вступ. Постановка проблеми • Епідеміологія раннього (EOS) та пізнього сепсису (LOS) у новонароджених. • Вплив інфекцій на показники виживаності, неврологічні та соматичні ускладнення, тривалість перебування у стаціонарі. • Антибіотикорезистентність як глобальний виклик у неонатології. • Дані мікробіологічного моніторингу • Критичні показники для NICU: CLABSI, VAP, частота сепсису. • Методи діагностики: культуральні, біохімічні маркери (CRP, PCT), молекулярні технології. • Роль локальної антибіотикограми у виборі стартової терапії. • Основні збудники інфекцій • Грампозитивні бактерії: CoNS, MRSA, Streptococcus agalactiae. • Грамнегативні бактерії: Klebsiella spp., E. coli, Acinetobacter spp., Pseudomonas aeruginosa. • Грибкові агенти: Candida spp. • Сучасні тенденції резистентності: MRSA, ESBL-продуценти, CRE. • Головні виклики • Складність ранньої діагностики і трактування лабораторних результатів. • Зростання мультирезистентних штамів у NICU. • Ризики, пов’язані з катетерами, ШВЛ та іншими інвазивними методами. • Організаційні та кадрові бар’єри у контролі інфекцій. • Профілактика та контроль інфекцій • Інфекційний контроль: гігієна рук, використання bundles для CLABSI та VAP. • Антимікробна стратегія: антимікробна стewardship, деескалація, обґрунтованість тривалості терапії. • Контроль харчування, середовища та медичного обладнання. • Роль мультидисциплінарної співпраці та постійної освіти персоналу. • Розгляд клінічних кейсів • Висновки та основний меседж • Визначення локального мікробіологічного профілю – фундамент для безпечної інтенсивної терапії. • Інфекційний контроль та антимікробна політика — найефективніші інструменти боротьби. • Q&A

Даний курс БПР присвячений інтерпретації результатів фарингоскопії та прийняттю клінічно обґрунтованих рішень. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть навички застосування стандартизованої методики проведення фарингоскопії, диференційної діагностики вірусних і бактеріальних уражень глотки, ідентифікації специфічних ознак гострого тонзиліту, фарингіту, скарлатини, інфекційного мононуклеозу та дифтерії. Учасники навчаться інтерпретувати характер і локалізацію ексудату, наявність нальотів, гіперемії, набряку та інших патологічних змін слизової оболонки, використовувати валідовані шкали, зокрема шкалу МакАйзека, обґрунтовувати показання до експрес-тестів на стрептокок і бактеріологічного дослідження. Програма також охоплює прийняття рішень щодо призначення антибактеріальної терапії на основі даних фарингоскопії та клінічної оцінки, а також коректне документування результатів огляду глотки в медичній карті пацієнта з використанням уніфікованої термінології. Програма заходу • Заняття • 00:00 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний курс PRO: загальна анестезія в дитячому віці 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ «Загальна анестезія в дитячому віці — безпечний старт і контроль на кожному етапі. Анестезія у дітей — це не “зменшена доросла доза”, а окрема логіка дій, що враховує фізіологічні особливості, об’єми, метаболізм і реакції маленького пацієнта. Помилки тут коштують дорого, тому кожен етап — від премедикації до пробудження — має бути продуманий і передбачуваний. Ми підготували захід для анестезіологів, педіатрів та лікарів інтенсивної терапії, який допоможе систематизувати базові знання з дитячої анестезії та впевнено діяти у різноманітних клінічних ситуаціях. Разом із Вадимом Гнатюком розберете: як оцінити дитину перед анестезією та визначити індивідуальні ризики; які методи індукції та препарати безпечні у різних вікових групах; як забезпечити прохідність дихальних шляхів і стабільну вентиляцію; як контролювати температуру, глікемію та водно-електролітний баланс; як попередити ускладнення при пробудженні та у ранньому післяопераційному періоді. Чому варто приєднатися: отримаєте чітку, покрокову логіку ведення дитини під час загальної анестезії; зрозумієте, як мінімізувати ризики нестабільності та гіпоксії; навчитеся приймати швидкі рішення у критичних ситуаціях; оновите знання відповідно до сучасних міжнародних рекомендацій. Приєднуйтесь до майстер-класу, щоб діяти впевнено — навіть у найменших пацієнтів.» Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Коли війна впливає на життя людини, вона лишає після себе не тільки темні спогади. Є чимало тих, у кого біль минулого маскується під «складний характер»: різкі емоції, відстороненість, імпульсивність та недовіра до інших. КПТСР може виглядати як розлад особистості. І припуститися помилки дуже легко – назвати патологію «особливістю характеру» й залишити її без лікування. Цей захід допоможе розпізнавати межу між звичайними емоційними реакціями та посттравматичними змінами. Ви навчитеся відрізняти КПТСР від прикордонного чи нарцисичного розладу, користуватися психодіагностичними інструментами, обирати оптимальну терапевтичну стратегію та розуміти, як поєднувати психотерапію з фармакотерапією. Після участі ви зможете точніше оцінювати симптоми, уникати діагностичних пасток і допомагати там, де посттравматичний розлад ховається за агресією, тривожністю чи мовчанням. • Вступ. Актуальність теми в умовах війни. • Поширеність ПТСР/КПТСР і розладів особистості. • Етіологічні чинники: тривала травма чи формування особистісних патернів. • Діагностичні критерії: МКХ-11 та МКХ-10. • Диференційна діагностика: клінічні маркери, алгоритм оцінювання. • Скринінг і психодіагностика, додаткові методи. • Коморбідність КПТСР і розладів особистості. • Принципи лікування: психотерапія, фармакотерапія. • Прогноз і перебіг: відмінності між станами. • Клінічні кейси. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.