Заходи БПР — Педіатрія 2026

ЕНК | 10 балів БПР | Номер заходу № 1018270 Напрямок навчання згідно наказу № 650: Порядок проведення та документування результатів медичного обстеження. Тестування ЕНК необхідно пройти з 17.11.2025-17.11.2027. Спірометрія – основний функціональний метод дослідження при патології органів дихання та «золотий стандарт» в діагностиці бронхіальної обструкції. Вона є ключовим методом у діагностиці бронхіальної астми та хронічного обстуктивного захворювання легень. Клінічні “пастки” для лікарів: неакдекватна оцінка вентиляційної функції легень, гіпер- або гіподіагностика бронхіальної астми, гіпер- або гіподіагностика ХОЗЛ. Практичні навички після курсу: інтерпретація результатів спірометрії; хронічний кашель та задишка; напади кашлю, свистячого дихання, ядухи; ХОЗЛ, бронхіальна астма. Для отримання балів БПР необхідно надати не менше 70% правильних відповідей. Учасники, які не складуть тестування, не зможуть отримати бали БПР. Доступ без обмежень. Мова: українська. Рівень знань: Проміжний. Кількість уроків: 19. Програма заходу • Теоретичні основи та клінічне значення спірометрії: • Чому лікарю необхідно володіти методикою спірометрії? (Основні показання та роль у діагностиці) • Спірометрія як “золотий стандарт” в діагностиці бронхіальної обструкції • Значення спірометрії у діагностиці та веденні пацієнтів із бронхіальною астмою, ХОЗЛ, інтерстиціальних захворювань легень • Спірометрія у пацієнтів із хронічним кашлем та задишкою • Практичні аспекти: алгоритми, інтерпретація, розбір клінічних випадків: • Як правильно проводити спірометрію? Покроковий алгоритм • Підготовка пацієнта до дослідження: що важливо врахувати? • Основні параметри спірограми: що вимірюємо? (ОФВ1, ЖЄЛ, ФЖЄЛ, співвідношення ОФВ1/ФЖЄЛ, індекс Тіффно тощо) • Типи порушень вентиляційної функції легень. Рестрикція чи обструкція? Основні відмінності за даними спірометрії • Оцінка бронходилатаційного тесту: критерії позитивного та негативного результату • Розбір реальних спірограм: типові приклади • Діагностична значущість результатів спірометрії • Диференційна діагностика за допомогою спірометрії: коли це можливо? • Гіпер- та гіподіагностика бронхіальної астми з позиції спірометрії • Спірометрія при ХОЗЛ: визначення ступеня тяжкості захворювання, сучасні підходи • Як показники у спірометрії допомагають контролювати перебіг захворювання? • Помилки в інтерпретації спірограм: як їх уникнути? • Клінічні пастки: коли спірометрія дає хибні результати? Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Успішне лікування у відділенні інтенсивної терапії починається з дрібниць. Стерильність кожної маніпуляції, правильна фіксація катетера і своєчасна заміна системи часто вирішують більше, ніж сучасна апаратура. Ретельний догляд за катетерами, зондами, ендотрахеальними трубками та інфузійними системами визначає, чи вдасться стабілізувати стан пацієнта, чи в нього розвинуться тяжкі інфекційні ускладнення. На заході ви засвоїте алгоритми щоденного догляду за хворими у тяжкому або критичному стані, навчитеся працювати з інвазивними доступами так, щоб мінімізувати ризик інфекцій, та опануєте асистування під час інвазивних процедур. Ви навчитеся безпечного забору крові та правил роботи з інфузійними системами. Після навчання ви зможете безпечно та якісно доглядати за пацієнтами у ВІТ, швидко помічати небезпечні зміни й запобігати інфекційним ускладненням. • 1. Вступ • Значення якісного щоденного догляду у ВІТ для зниження рівня летальності та зменшення ускладнень. • Основні принципи інфекційного контролю як базис безпеки хворого. • Роль мультидисциплінарної команди у підтримці критичного пацієнта. • 2. Щоденний догляд за критичним пацієнтом • Моніторинг життєво важливих функцій та оцінювання стану. • Гігієнічні процедури відповідно до інфекційного контролю. • Профілактика пролежнів, аспірації та інших ускладнень. • 3. Догляд за катетерами, зондами й ендотрахеальними трубками • Принципи догляду за інвазивними доступами. • Профілактика катетер-асоційованих інфекцій кровотоку. • Запобігання вентилятор-асоційованим інфекціям. • 4. Асептика й антисептика під час інвазивних процедур • Підготовка операційного поля для стерильних маніпуляцій. • Асистування під час встановлення периферичних і центральних венозних катетерів. • Практичні навички: катетеризація, пункція, дренування, перев’язки. • Забезпечення суворої стерильності й безпеки пацієнта. • 5. Підготовка до забору крові та робота з інфузійними системами • Алгоритм безпечного забору крові з периферичних і центральних вен. • Техніка мінімізації ризику контамінації зразка та профілактики флебіту. • Зміна та приєднання інфузійних систем: правила асептики, уникнення контамінації. • Контроль за тривалістю використання інфузійних систем і катетерів. • 6. Командна взаємодія лікаря та медичної сестри • Взаємодія як основний фактор безпеки пацієнта у ВІТ. • Розподіл ролей: лікар – прийняття клінічних рішень, медична сестра – реалізація догляду та моніторинг. • Ефективна комунікація: чіткі інструкції, зворотний зв’язок, спільне планування процедур. • Підтримка командної культури довіри та відповідальності. • Приклади ситуацій, де узгодженість дій лікаря та медичної сестри запобігає критичним ускладненням. • 7. Відповіді на запитання учасників

Запрошуємо колег на електронний навчальний курс БПР №1021884, який відбудеться 23.02.2026 - 31.12.2028. Мета заходу: Поглиблення професійних знань і практичних навичок учасників курсу у сфері безбар’єрної комунікації, дотриманні сучасних клінічних стандартів та впровадженні ефективних підходів до медичної й реабілітаційної допомоги пацієнтам із захворюваннями опорно-рухового апарату, зокрема віково-асоційованими. По закінченню роботи учасники отримають сертифікати (8 балів БПР) у відповідності до наказу МОЗ України від 22.02.2019 №446. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Система оцінювання повсякденного функціонування особи (ЕКОПФО) з 1 січня 2025 року замінила звичну для лікарів систему МСЕК. Для первинної ланки це означає нові підходи до направлення пацієнтів, інший акцент в оцінці стану та роботу з електронною системою оцінювання. На майстер-класі розглянемо, як працює система ЕКОПФО та яку роль у ній відіграє лікар первинної ланки. Основна увага буде приділена практичним аспектам: коли варто думати про направлення, як оцінювати функціональний стан пацієнта та які документи необхідно підготувати. Мета майстер-класу - дати лікарям первинної ланки зрозумілий практичний алгоритм роботи з ЕКОПФО, допомогти впевнено орієнтуватися в новій системі та уникати типових помилок у щоденній практиці. Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • ✅ покроково розглянемо алгоритми роботи з документацією з Електронною системою охорони здоров'я; • ✅ що таке ЕКОПФО та чим нова система відрізняється від МСЕК; • ✅ коли сімейний лікар має розглядати направлення на оцінювання; • ✅ практичний алгоритм дій лікаря перед направленням; • ✅ підготовку медичної документації та роботу з електронною системою; • ✅ типові помилки та складні ситуації у взаємодії з пацієнтами; • ✅ розмежування тимчасової непрацездатності, стійкого порушення функцій та втрати працездатності. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть навички застосування клінічних діагностичних критеріїв для ідентифікації пацієнтів з підозрою на спадкові нервово-м’язові захворювання та складання диференційно-діагностичного плану при синдромі “в’ялої дитини” й інших м’язових гіпотоніях. Учасники навчаться інтерпретувати дані специфічних лабораторних маркерів, зокрема КФК і ЛДГ, а також результати ЕМГ, ЕНМГ та МРТ м’язів. Програма охоплює визначення показань до молекулярно-генетичної діагностики, зокрема MLPA та секвенування нового покоління, інтерпретацію її результатів, а також оцінювання доцільності біопсії м’язів і нервів. Розглядаються індивідуалізовані терапевтичні стратегії із застосуванням сучасних можливостей патогенетичного та симптоматичного лікування, моніторинг перебігу захворювання й ефективності терапії, а також управління респіраторними, ортопедичними та кардіологічними ускладненнями. Окрему увагу приділено медико-генетичному консультуванню родин пацієнтів зі спадковими нервово-м’язовими захворюваннями. Програма заходу • Які клінічні фенотипи та “червоні прапорці” вказують на високу ймовірність спадкової нервово-м’язової патології у дитини? • Який оптимальний діагностичний алгоритм при підозрі на спінальну м’язову атрофію (СМА) та м’язову дистрофію Дюшенна/Беккера? • Коли доцільно призначати електронейроміографію (ЕНМГ), а в яких випадках можна переходити одразу до генетичного тестування? • Диференційна діагностика прогресуючої м’язової слабкості: спадкові міопатії, мітохондріальні хвороби, хвороби накопичення. • Сучасні можливості молекулярно-генетичної діагностики: показання до таргетних панелей, екзомного та геномного секвенування. • Патогенетична терапія СМА та міодистрофії Дюшенна: критерії відбору пацієнтів, ефективність та безпека препаратів. • Принципи мультидисциплінарного супроводу пацієнтів з НМЗ: респіраторна підтримка, нутритивний менеджмент, ортопедична корекція. • Медико-генетичне консультування та пренатальна діагностика в родинах з обтяженим анамнезом щодо НМЗ. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Дистанційний електронний курс із доступом до матеріалів у зручний для вас час. Навчання призначене для всіх лікарських спеціальностей, усіх спеціальностей професіоналів, усіх спеціальностей фахівців і всіх фармацевтичних спеціальностей. Курс зареєстровано в Центрі якості освіти МОЗ України за номером 1030574. У сертифікаті буде зазначено вид заходу — Електронний навчальний курс. Сертифікат підтверджує успішне проходження навчання, організованого провайдером БПР №2528 — ТОВ «ФармОсвіта». Тестування доступне до 31.07 включно. Сертифікати за липень будуть сформовані та надіслані протягом 3–7 серпня. У сертифікаті буде зазначено дату його формування (отримання). Телефон: +380 75 623 76 32 Email: info@pharmosvita.online Програма заходу • 1. Відеолекції • Лекція 1. Психологічний ресурс і адаптація до професійного навантаження • Поняття функціонального стану та психологічного ресурсу • Стрес як адаптаційний процес: фізіологічні та психологічні механізми • Рівні активації нервової системи та їх роль у продуктивності • Індивідуальні відмінності адаптації до навантаження • Резильєнтність як інтегративна характеристика стійкості • Баланс “навантаження – відновлення” як базовий принцип • Лекція 2. Психічні реакції на навантаження: тривога, криза, когнітивна дезорганізація • Психологічні реакції на стресові медичні ситуації • Тривога як базова реакція на невизначеність • Панічні та гострі стресові стани • Афективні реакції: агресія, роздратування, емоційні спалахи • Когнітивні зміни в умовах перевантаження (звуження уваги, катастрофізація, помилки оцінки) • Вплив стану лікаря на прийняття клінічних рішень • Лекція 3. Механізми відновлення та стабілізації функціонального стану • Поняття відновлення як психофізіологічного процесу • Короткострокові механізми відновлення в робочому процесі • Роль сну, відпочинку та перемикання діяльності • Когнітивні стратегії стабілізації стану • Емоційна саморегуляція у професійній діяльності • Соціальні та організаційні ресурси відновлення • Формування індивідуальної системи підтримки функціонального стану • 2. Підсумкове тестування • Перевірка засвоєння навчального матеріалу. • Організаційні питання щодо курсу • Тестування БПР Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть навички диференційної діагностики епізодичних вестибулярних синдромів, зокрема розрізнення хвороби Меньєра, вестибулярної мігрені, доброякісного пароксизмального позиційного головокружіння (ДППГ) та транзиторних ішемічних атак у вертебро-базилярному басейні. У програмі — сучасні діагностичні критерії хвороби Меньєра, розроблені Bárány Society (2015), інтерпретація результатів аудіометрії, імпедансометрії та інших аудіологічних досліджень, а також виконання й аналіз клінічних вестибулярних тестів. Розглядаються показання до відеоністагмографії, електрокохлеографії, вестибулярних викликаних міогенних потенціалів (VEMPs) та МРТ головного мозку; індивідуалізовані схеми лікування гострих нападів вертиго, профілактична фармакотерапія, інтратимпанальні ін’єкції та вестибулярна реабілітація. Учасники опрацюють рекомендації щодо модифікації способу життя, зокрема дієти з обмеженням натрію, для контролю симптомів. Питання, що розглядаються: історичний внесок Проспера Меньєра у розуміння патології внутрішнього вуха; патофізіологічні механізми, зокрема ендолімфатичний гідропс; диференційна діагностика типової та атипової форм; клінічні «червоні прапорці» при епізодичному головокружінні; аудіологічні патерни на різних стадіях захворювання; сучасні стратегії фармакотерапії; показання до інтратимпанального введення гентаміцину чи стероїдів; показання, ризики та ефективність хірургічного лікування. Програма заходу • Заняття — 22:05 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Учасники здобудуть навички оцінки та моніторингу стану пацієнта за стандартизованими шкалами, профілактики й лікування пролежнів, догляду за венозними катетерами та пацієнтами зі стомами. Програма охоплює безпечне поводження з лікарськими засобами, респіраторну підтримку, ведення медсестринської документації, комунікацію з пацієнтами та родичами, а також застосування принципів інфекційного контролю, асептики й антисептики. Програма заходу • Оцінка та моніторинг стану пацієнта за стандартизованими шкалами (Глазго, ВАШ, Морзе, Norton). • Алгоритми профілактики та лікування пролежнів I-IV стадій згідно з міжнародними настановами. • Техніка та протоколи догляду за центральними і периферичними венозними катетерами, профілактика катетер-асоційованих інфекцій. • Правила безпечного поводження з лікарськими засобами: розрахунок доз, техніки введення, менеджмент побічних реакцій. • Протоколи догляду за пацієнтами з трахеостомою, гастростомою та іншими типами стом. • Основи респіраторної підтримки та догляду за пацієнтом на ШВЛ. • Ведення медсестринської карти спостереження та іншої нормативної документації. • Навички ефективної комунікації з пацієнтом та родичами в кризових станах. • Застосування принципів інфекційного контролю, асептики та антисептики в щоденній практиці. • Які сучасні алгоритми використовуються для профілактики тромбоемболічних ускладнень у лежачих пацієнтів? • Як юридично коректно вести медсестринську документацію для уникнення правових колізій? • Якою є роль медичної сестри в ранньому виявленні та менеджменті сепсису? • Особливості нутритивної підтримки пацієнтів: протоколи ентерального та парентерального харчування. • Як диференціювати типи больового синдрому та застосовувати немедикаментозні методи його корекції? • Протокол догляду за пацієнтом в післяопераційному періоді: моніторинг, дренажні системи, профілактика ускладнень. • Які психологічні аспекти роботи з пацієнтами в термінальних стадіях та їхніми родинами? • Як організувати безпечний простір для пацієнта з високим ризиком падінь? • Стандартизовані операційні процедури (СОПи) в медсестринстві: розробка та впровадження. • Заняття • 16:49 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Штучна вентиляція легень є базовим і важливим інструментом у практиці анестезіолога. Початкові налаштування вентиляції визначають ефективність газообміну та безпеку пацієнта, а помилки на старті ШВЛ можуть призводити до гіпоксемії, гіперкапнії, баро- та волюмотравми навіть при використанні сучасних респіраторів. У клінічних умовах операційної та відділення інтенсивної терапії механічний підхід до налаштувань є недостатнім — необхідно глибоко розуміти фізіологію дихальної системи. На цьому заході ви зможете сформувати системне розуміння патофізіології дихальної недостатності та механіки дихання як основи для обґрунтованого налаштування ШВЛ. Ви розглянете принципи контролю за об’ємом і тиском, навчатесь інтерпретувати криві тиску, об’єму та потоку, а також зрозумієте роль Mean Airway Pressure в забезпеченні оксигенації. Окремо ви дізнаєтесь про сучасні режими вентиляції та в яких ситуаціях їх застосовувати. Після навчання ви зможете впевнено обирати режим ШВЛ, індивідуалізувати параметри вентиляції у пацієнтів із низьким комплайнсом, ожирінням, шоком або травмою, а також коригувати вентиляцію при гіпоксемії та гіперкапнії незалежно від типу респіратора. • 1. Патофізіологія дихальної недостатності • Типи дихальної недостатності: гіпоксична, гіперкапнічна • V/Q-порушення: шунт, мертвий простір • Газообмін, альвеолярна вентиляція, легеневі зони • 2. Механіка дихання та базові поняття ШВЛ • Комплайнс, резистентність, константа часу • Дихальні об’єми та ємності • Інтерпретація кривих тиску, об’єму та потоку • 3. Контроль за об’ємом vs контроль за тиском • Принципи VCV та PCV • Переваги та обмеження кожної стратегії • Перерозтягнення, ателектаз, нерівномірна вентиляція • 4. Mean Airway Pressure та оксигенація • Компоненти MAP • Вплив PIP, PEEP, Tin, I:E, потоку • Практичні підходи до підвищення MAP • 5. Огляд сучасних режимів ШВЛ • VC, PC, SIMV, PSV • PRVC: логіка роботи та обмеження безпеки • Bi-Vent / APRV: показання, відмінності, I:E • 6. Стратегії вентиляції при гіпоксемії та гіперкапнії • Підбір PEEP • Хвилинна та альвеолярна вентиляція • Recruitment-стратегії, I:E, частота, ДО • 7. Практичні аспекти налаштування ШВЛ • Початкові налаштування у дорослих та дітей • Зволоження дихальної суміші • 8. Підсумки та ключові клінічні меседжі • Алгоритм вибору режиму ШВЛ • Індивідуалізація вентиляції • 9. Відповіді на запитання учасників

Формування стоми – не кінцевий етап лікування, а складова довготривалої реабілітації пацієнта, що потребує системного міждисциплінарного підходу. Підготовка фахівців до ведення таких пацієнтів часто є недостатньою в межах базових освітніх програм, а зростання частоти онкопатології кишківника й тяжких травматичних ушкоджень, зокрема мінно-вибухових, зумовлює збільшення кількості пацієнтів зі стомами, що підвищує актуальність цієї теми для лікарів різних спеціальностей. Дефіцит вузькопрофільних спеціалістів, зокрема стом-терапевтів, призводить до того, що значна частина відповідальності покладається на лікарів первинної ланки. На цьому заході ви розглянете клінічно значущі аспекти ведення пацієнтів зі стомами. Ви дізнаєтеся про принципи формування стом та особливості догляду за ними на амбулаторному етапі. Також ви проаналізуєте технічні аспекти підбору засобів догляду, зокрема калоприймачів та засобів захисту шкіри, що є важливою складовою профілактики ускладнень і покращення якості життя пацієнтів. Після навчання ви зможете здійснювати комплексне ведення пацієнтів зі стомами на амбулаторному етапі, зокрема оцінювання стану стоми, підбір адекватного догляду та своєчасне виявлення ускладнень, як-от парастомальні грижі, стенози чи некротичні зміни. • Вступ. Актуальність теми і роль амбулаторного лікаря у веденні пацієнтів зі стомами. • Поняття стоми й загальні принципи її формування. • Основні види стом: гастростомія, трахеостомія, колостомія. • Показання до формування різних видів стом. • Базові принципи догляду за стомами на амбулаторному етапі. • Особливості догляду залежно від типу стоми (гастростома, трахеостома, колостома). • Найчастіші ускладнення. • Червоні прапорці та показання до направлення в стаціонар. • Клінічний випадок. • Висновки та практичні рекомендації для лікарів. • Запитання-відповіді.