Заходи БПР — Медицина невідкладних станів 2026

Пацієнти очікують від вас точного діагнозу, навіть коли симптоми приховані. Пропустити ранні стадії атеросклерозу чи рідкісні патології – означає поставити пацієнта під загрозу серйозних ускладнень. Сучасні УЗД-методики дозволяють точно оцінити судини, уникнути типових помилок і спланувати правильну клінічну тактику. На цьому майстер-класі ви дізнаєтесь, як визначати покази до УЗД судин дуги аорти, навчитесь оцінювати як часті, так і рідкісні патології (атеросклероз, ангіодисплазії, системні васкуліти, «Steal-syndrome») та точно оцінювати ступінь стенозу. Ви одразу зможете інтегрувати ці знання у щоденну практику для своєчасної діагностики та мінімізації ризиків ускладнень. Ви отримаєте знання, які дійсно покращують клінічний результат та впевненість у власних рішеннях. • Покази до проведення УЗД судин дуги аорти. • Основна патологія – атеросклероз, ангіодисплазії, оклюзії. • Менш часта патологія - системні васкуліти, «Steel - syndrome». • Оцінка ступеню стенозу артерії – планіметричні та гемодинамічні методики, особливості. • Проведення, «сильні та слабкі» сторони кожної з методик. • Класифікація атеросклеротичних змін артерій дуги аорти. • Труднощі, помилки та шляхи їх подолання. • Відповіді на питання учасників

Чи знаєте ви, що 90% медичних справ у судах пов’язані з відсутністю або неналежним застосуванням клінічних протоколів? В Україні не всі клінічні протоколи мають юридичну силу — і важливо знати, які саме. Впровадження нових клінічних протоколів у практику лікаря є не лише медичною, а й юридичною необхідністю. Курс допоможе лікарям та надавачам медичних послуг правильно інтегрувати сучасні рекомендації у свою практику, щоб залишатися ефективними та юридично захищеними. Учасники дізнаються, які клінічні протоколи є обов’язковими до виконання, як уникнути юридичних помилок при оновленні медичної документації, чи можна перетворити закордонні джерела та стандарти на нові клінічні протоколи, як правильно документувати відхилення від протоколу та як уникати типових юридичних помилок. Переваги: навчання у власному темпі у зручний час, доступ до лекцій протягом 1 року, додаткові навчальні матеріали, сертифікат із балами БПР. Сертифікат із балами БПР надається за умови успішного проходження тестування наприкінці курсу — 70% правильних відповідей. Програма заходу • Лекція 1. Нові клінічні протоколи: інструмент чи експеримент • Формат участі: онлайн • Тривалість: 4 академічні години • Кількість балів БПР: 4 Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Аутоімунний тиреоїдит є однією з найпоширеніших причин звернення до ендокринолога, однак гіпердіагностика та необґрунтовані призначення трапляються нерідко. Неправильна інтерпретація антитиреоїдних антитіл, надмірне використання левотироксину, йоду, біологічно активних добавок та необґрунтовані дієтичні обмеження можуть призводити до помилкового ведення пацієнтів, особливо під час планування вагітності та при субклінічному гіпотиреозі. На цьому заході ви навчитесь точно інтерпретувати антитиреоїдні антитіла та значення ТТГ, визначати показання до призначення левотироксину, розглянете сучасні підходи до ведення субклінічного гіпотиреозу та особливості менеджменту пацієнток із АІТ під час планування вагітності. Ви також розглянете доказові підходи до харчування, роль селену, йоду та інших біологічно активних добавок, взаємодію левотироксину з їжею та лікарськими засобами, а також найпоширеніші причини гіпердіагностики та клінічних помилок. Після навчання ви зможете обґрунтовано призначати та коригувати терапію левотироксином, надавати пацієнтам доказові рекомендації щодо харчування та добавок, а також уникати поліпрагмазії. • Коли АІТ не є показанням до призначення левотироксину. • Значення антитиреоїдних антитіл та роль ТТГ у прийнятті клінічних рішень. • Субклінічний гіпотиреоз: сучасні підходи до ведення та показання до лікування. • Особливості ведення пацієнток із АІТ при плануванні вагітності. • Доказові підходи до харчування при АІТ і гіпотиреозі. • Середземноморська дієта та інші харчові моделі: що підтверджено доказами. • Безглютенова дієта: показання та поширені міфи. • Роль селену, йоду та біологічно активних добавок у веденні пацієнтів з АІТ. • Взаємодія левотироксину з їжею, лікарськими засобами та харчовими добавками. • Найпоширеніші помилки та причини гіпердіагностики у клінічній практиці. • Відповіді на запитання учасників.

Як швидко та ефективно діагностувати і лікувати різні типи шоків? Електронний навчальний курс надасть необхідні знання для менеджменту пацієнтів у стані шоку. Алгоритми дій, створені на основі сучасної літератури, допоможуть приймати оптимальні рішення в критичних ситуаціях. Курс стане цінним ресурсом для лікарів, які прагнуть удосконалити свої навички в інтенсивній терапії та надавати якісну допомогу в екстрених випадках. Навчання відбувається у власному темпі та у зручний час. Учасники отримують доступ до лекцій протягом 1 року, додаткові навчальні матеріали та сертифікат із балами БПР. Бали БПР можуть отримати лікарі за спеціальностями: Анестезіологія, Дитяча анестезіологія, Медицина невідкладних станів, Внутрішні хвороби, Ортопедія і травматологія, Хірургія, Кардіологія, Акушерство і гінекологія, Нейрохірургія, Інфекційні хвороби, Алергологія, Загальна практика - сімейна медицина. Програма заходу • Тампонаду серця, напружений пневмоторакс, тромбоемболію легеневої артерії • Геморагічний шок • Критичну гіповолемію без кровотечі • Анафілактичний шок • Септичний шок • Нейрогенний шок • Кардіогенний шок • Лекція 1. Класифікація шоків; патогенез обструктивного шоку. Діагностика та лікування в межах кількох хвилин • Лекція 2. Страшне слово ТЕЛА. Стандарт лікування в гострому періоді • Лекція 3. Анафілактичний шок • Лекція 4. Септичний шок • Лекція 5. Нейрогенний шок: особливості та менеджмент • Лекція 6. Кардіогенний шок • Лекція 7. Гіповолемічний шок. Геморагічний шок у цивільній медицині • Лекція 8. Дегідратаційний шок Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Рубці та шрами – це не просто косметичний дефект. Вони можуть завдавати справжній фізичний дискомфорт: біль, свербіж, відчуття стягування шкіри, а іноді й обмеження рухів. Окрім того, рубці часто стають причиною емоційних переживань, погіршуючи якість життя пацієнта – особливо, якщо йдеться про післяопераційні, посттравматичні, опікові рубці чи стрії. На жаль, помилки в лікуванні шрамів досить поширені: неправильний вибір методу, несвоєчасне втручання чи невміння розрізнити тип рубця можуть призвести до ускладнень, рецидиву або навіть до погіршення стану шкіри. Тому, для лікаря важливо не лише мати сучасні знання, а й розуміти потреби кожного пацієнта, щоб обрати найкращий підхід до корекції пошкоджень. Навчальний майстер-клас «Дерматологія рубців: ефективні стратегії лікування» дає вам змогу поглибити знання про сучасні стратегії лікування різних типів рубців. Буде обговорено: - як правильно класифікувати рубці (нормотрофічні, атрофічні, гіпертрофічні, келоїдні); - оптимальний час для втручання в процес загоєння; - вибір методів корекції: від топічних засобів та ін’єкцій до лазерів і хірургії – залежно від фази й виду рубця. Окрема увага буде приділена комбінованим протоколам, профілактиці утворення шрамів, а також веденню пацієнтів з травмами бойового походження. Ви навчитесь уникати типових помилок та отримаєте чіткі алгоритми дій для щоденної практики. • Вступ • Рубець як глобальна проблема: функціональні, психологічні та соціальні наслідки • Класифікація рубців – основа ефективної терапії • Види рубців: нормотрофічні, гіпертрофічні, келоїдні, атрофічні, постакне, травматичні. • Клінічні приклади й алгоритми диференціації. • Біологія загоєння ран • Фази загоєння: запалення, проліферація, ремоделювання. • Ключові моменти для втручання: коли і як впливати на процес формування рубця. • Сучасні мультифакторні стратегії лікування рубців • Хірургічні методи: показання, обмеження, профілактика ускладнень. • Ін’єкційна терапія: кортикостероїди, ферменти, біологічні препарати. • Апаратні технології: лазери, радіочастотна терапія (RF), мікронідлінг. • Топічна терапія: силіконові гелі, зволоження, SPF-захист. • Ранній старт лікування: докази та практичні рекомендації • Оптимальні терміни початку терапії: чому важливо діяти з 5–7 дня після зняття швів. • Вибір тактики залежно від фази загоєння. • Комбіновані протоколи: максимальна ефективність. • Переваги поєднання методик у складних випадках, зокрема у пацієнтів з травмами бойового походження. • Профілактика рубців: стандарт сучасної хірургії та дерматології • Тиск, зволоження, SPF, мінімізація натягу шкіри – практичні підходи. • Роль мультидисциплінарної команди у профілактиці патологічних рубців. • Відповіді на запитання учасників

​Хронічний біль — це медико-соціальна проблема, яка охоплює значну частину населення. За даними Європейської федерації болю, близько 150 мільйонів європейців страждають від хронічного болю, що приблизно дорівнює населенню Франції та Німеччини разом узятих. Це явище має серйозні наслідки для якості життя пацієнтів, включаючи обмеження рухливості, соціальну ізоляцію та підвищений ризик депресії. Особливо вразливими є пацієнти з травматичними ураженнями, де хронічний біль може поєднуватися з неврологічними та психічними порушеннями, що потребує комплексного підходу до діагностики та лікування. Сучасні лікарі повинні бути обізнані з різними типами больових синдромів, такими як абузусний головний біль, вертеброгенні, міофасціальні, нейропатичні та центральні больові синдроми, особливо у пацієнтів із хронічним болем на тлі травматичних уражень. Незнання цих станів може призвести до хронізації болю, надмірного застосування анальгетиків, формування медикаментозної залежності та зниження якості життя пацієнтів. Особливо це актуально для військовослужбовців з посттравматичним головним болем, мононейропатіями нижніх кінцівок, наслідками спінальних травм та тривалими больовими станами зі складною поведінковою компонентою. Навчальний курс «Хронічний біль і анальгетична пастка: між неврологічною дисфункцією та психічною залежністю» буде присвячений вивченню особливостей хронічного болю, зокрема абузусного головного болю та больових синдромів, що супроводжують травматичні ураження. Будуть розглянуті проблеми зловживання анальгетиками, а також механізми формування залежності. Окрема увага буде приділена клінічним ознакам опіоїдної залежності та сучасним підходам до її лікування — від фармакотерапії до психотерапевтичних стратегій. Крім цього, програма заходу включає розгляд мультимодального підходу до менеджменту хронічного болю як альтернативу опіоїдній монотерапії. Завершить майстер-клас обговорення клінічних випадків з уточненням алгоритмів дій у складних ситуаціях. • Абузусний головний біль • Хронічні больові синдроми • Проблема із зловживанням анальгетиків • Вчасне залучення психіатра — ключ до попередження розвитку залежності • Клінічні кейси • Анальгетична пастка: як формується залежність • Опіоїди та ризик залежності: хто у групі ризику • Клінічні ознаки формування опіоїдного розладу та діагностика опіоїдної залежності • Лікування опіоїдної залежності – фармакотерапія та психотерапія (мотиваційне інтерв’ю — робота зі спротивом і запереченням, групова терапія, участь родини) • Перехід до мультимодального підходу при хронічному болі, заміна опіоїдної монотерапії на антидепресанти, антиконвульсанти, психотерапію • Q&A-сесія

В малоінвазивній гінекологічній хірургії анестезіологу доводиться працювати в умовах пневмоперитонеуму, позиції Тренделенбурга, високих респіраторних навантажень і складного коморбідного фону. Необхідно ретельно контролювати показники гемодинаміки, ефективність вентиляції, капнографію та заздалегідь приготуватися до можливих ускладнень. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до анестезіологічного забезпечення лапароскопічних гінекологічних втручань відповідно до актуальних рекомендацій ESAIC та принципів perioperative safety. Ви отримаєте чіткі алгоритми передопераційного оцінювання, вибору анестезії, профілактики ускладнень та ведення критичних станів під час лапароскопії. Також ви дізнаєтеся більше про ведення складних дихальних шляхів, вентиляцію в умовах ожиріння та положення Тренделенбурга, мультимодальну аналгезію, підходи opioid-sparing і профілактику ПОНБ. Після навчання ви зможете впевнено оцінювати ризики пацієнтки перед гінекологічним лапароскопічним втручанням, прогнозувати фізіологічні зміни під час пневмоперитонеуму, швидко реагувати на гемодинамічну нестабільність, гіперкапнію чи підозру на CO₂-емболію та будувати безпечну perioperative strategy відповідно до сучасних стандартів. • Вступ. Передопераційне оцінювання пацієнтки • Оцінювання ризиків за шкалами ASA, STOP-BANG (ризик ОАС), Caprini (тромбози) • Виявлення факторів складної вентиляції/інтубації • Аналіз супутньої патології: серцево-судинної, респіраторної, ендокринної • Вибір та планування анестезії • Загальна анестезія як стандарт для лапароскопії: показання та обґрунтування • Вибір методики: TIVA vs інгаляційна анестезія • Стратегії знеболення: мультимодальна аналгезія, підхід opioid-sparing • Використання регіонарних блокад (TAP-block, інфільтрація портів) • Фізіологія пневмоперитонеуму та позицій • Вплив CO₂-пневмоперитонеуму на гемодинаміку • Респіраторні зміни під час оперативного лікування • Позиція Тренделенбурга: вплив на серце, легені, ВЧТ, очний тиск • Інтраопераційні ризики та ускладнення • Гемодинамічна нестабільність • Гіперкапнія та респіраторний ацидоз • Газова емболія CO₂ • Пошкодження судин/органів при введенні троакарів • Проблеми з вентиляцією (високий тиск, десатурація) • Критичні стани: що робити негайно • Дії у разі масивної кровотечі • Розпізнавання та лікування CO₂-емболії • Критична гіпоксія/неможлива вентиляція: алгоритм difficult airway • Гемодинамічний колапс: диференційна діагностика • Стратегії профілактики • Позиціонування відповідно до ризиків (захист нервів, профілактика компартмент-синдрому) • Профілактика ТЕЛА • Профілактика ПОНБ (комбінована терапія) • Чеклісти безпеки (WHO Surgical Safety Checklist) • Післяопераційне ведення • Моніторинг у PACU: свідомість, біль, дихання, гемодинаміка • Рання мобілізація та відновлення (протоколи ERAS) • Контроль болю: мультимодальний підхід • Рання діагностика ускладнень (кровотеча, інфекція, ТЕЛА) • Клінічні кейси • Брадикардія при інсуфляції СО2 • Складна вентиляція пацієнтки з ожирінням в положенні Тренделенбурга • ПОНБ у пацієнтки високого ризику • Підозра на газову емболію • Відповіді на запитання

Травматичний анофтальм є одним із найскладніших викликів в офтальмохірургії. Він супроводжується дефіцитом тканин, рубцевими змінами та порушенням анатомії орбіти, що суттєво ускладнює реконструкцію та подальше протезування. В умовах збільшення кількості бойових і мінно-вибухових травм правильна тактика з перших етапів допомоги визначає не лише хірургічний результат, а і якість життя пацієнта на роки. На цьому заході ви детально розглянете алгоритм оцінювання пацієнта з травматичним анофтальмом, принципи первинної хірургічної обробки з радикальною санацією та збереженням життєздатних тканин, а також сучасні підходи до відновлення об’єму орбіти. Ви дізнаєтеся, як обирати між силіконовими імплантами, пористим поліетиленом, гідроксіапатитом і дермо-жировими трансплантатами, а також як виконувати реконструктивні втручання у разі рубцевих змін, симблефарону й дефіциту покривних тканин. Після навчання ви зможете формувати стабільну орбітальну куксу, відновлювати анатомічний об’єм, а також готувати орбіту до протезування і планувати поетапну реконструкцію навіть у складних клінічних випадках. • Оцінювання стану пацієнта з травматичним анофтальмом. • Первинна хірургічна обробка: радикальна санація, адекватний гемостаз, збереження максимальної кількості життєздатних тканин. • Формування кукси та відновлення об’єму орбіти: • силіконовий імплант; • пористий поліетилен; • гідроксіапатит; • дермо-жировий трансплантат. • Поетапний реконструктивний підхід: • корекція рубцевих змін; • пластика кон’юнктиви; • слизові або інші трансплантати у разі дефіциту покриття. • Протезування. • Реабілітація. • Відповіді на запитання.

Дистанційна участь з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Тривалість: 5 год. Після проходження курсанту буде видано сертифікат та нараховані бали БПР. Бали БПР: 5. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 — «невідкладна (екстрена) медична допомога». Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

​Ультразвукова діагностика щитоподібної та вилочкової залоз у дітей суттєво відрізняється від обстеження дорослих і вимагає глибокого розуміння вікових анатомічних особливостей. Для своєчасного виявлення ендокринних порушень необхідно правильно інтерпретувати об’єм щитоподібної залози, диференціювати варіанти норми від патологічних змін та користуватись шкалою TIRADS. Крім того, особливої уваги потребують випадки злоякісних утворень у дітей та підлітків, які часто мають атиповий перебіг. Неправильне оцінювання об’єму чи вузлів, нехтування віковими змінами тимуса може спричинити необґрунтовані клінічні рішення, гіпердіагностику або навпаки – несвоєчасний початок необхідного лікування. Навчальний майстер-клас «УЗД щитоподібної та вилочкової залоз у дітей» буде присвячений вивченню особливостей ультразвукової діагностики щитоподібної та вилочкової залоз у педіатрії. Учасники розглянуть нюанси вікової ехоанатомії, критерії оцінювання об’єму, виявлення аномалій розвитку й дифузних змін. Значну увагу буде приділено вузловій патології, алгоритмам використання шкали TIRADS у педіатричній практиці, а також особливостям діагностики раку щитоподібної залози у дітей, зокрема в умовах вагітності. Будуть висвітлені методи обстеження тимуса, варіанти норми і патології. Наприкінці заходу будуть представлені реальні клінічні випадки. • Особливості УЗ-дослідження щитоподібної залози у дітей різного віку • Аномалії розвитку щитоподібної залози • Питання об’єму щитоподібної залози у дітей • Дифузний та вузловий зоб у дітей: нюанси УЗ-діагностики • Рак щитоподібної залози та вагітність • Ультразвукова діагностика раку щитоподібної залози у дітей • Шкала TIRADS та діти • Вилочкова залоза: методи дослідження, варіанти норми і патології • Розгляд клінічних випадків • Відповіді на запитання учасників

Сучасний медичний заклад працює під постійним фінансовим тиском: обмежене фінансування, збільшення витрат, кадровий дефіцит, жорсткі вимоги платників та очікування пацієнтів. У таких умовах клінічна експертиза лікарів більше не гарантує фінансової стабільності закладу. Щоденні управлінські рішення мають прямий економічний ефект, проте без чіткого розуміння фінансових потоків і собівартості медичних послуг робиться безліч помилок. Цей захід створений як практичний освітній простір для лікарів і керівників підрозділів. Ви навчитеся читати фінансові показники без спеціальної економічної освіти, розуміти доходи і витрати, аналізувати ефективність підрозділів, планувати бюджет та аргументовано приймати управлінські рішення. Кожен блок супроводжується реальними кейсами з практики успішних лікарень та підрозділів, що робить знання прикладними й одразу застосовними. Після заходу ви зможете оцінювати фінансовий стан свого закладу, виявляти неефективні витрати і ризики, приймати обґрунтовані управлінські рішення й розсудливо планувати розвиток лікарні. • Облік доходів і фінансових потоків надходження за пакетами ПМГ. • Контроль дебіторки та грошових залишків. Облік витрат (Cost accounting). • Прямі й непрямі витрати. Розподіл витрат за центрами. Визначення драйверів витрат. • Облік обсягів медичних послуг (Outputs). Аналітика і звітність для керівника. План-фактний аналіз, аналіз відхилень. • Дашборди ефективності підрозділів. Інтеграція з управлінськими рішеннями. • Бюджетування та прогнозування. • Аргументи для переговорів з платником. • Оцінювання доцільності інвестицій та оптимізації процесів. • Розбір типових помилок та кейсів з практики. • Відповіді на запитання.

null Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Іригоскопія з одномоментним подвійним контрастуванням – один із найінформативніших методів дослідження товстої кишки, що дає змогу детально оцінити її морфологію, топографію та функціональний стан. Попри розвиток ендоскопічних і томографічних технологій, метод зберігає свою важливість, зокрема для уточнення анатомічних особливостей товстої кишки та виключення патологічних змін. На цьому заході ви розглянете принципи виконання іригоскопії з одномоментним подвійним контрастуванням (метод Фішера), її відмінності від методу тугого заповнення, показання й протипоказання до проведення дослідження. Ви навчитеся проводити правильну підготовку пацієнта і забезпечувати найкращу якість процедури. Також ви дізнаєтеся про типові помилки й артефакти, що впливають на інтерпретацію результатів, та засвоїте основи рентгеносеміотики змін товстої кишки. Після навчання ви зможете обґрунтовано визначати показання до проведення одномоментного подвійного контрастування, якісно готувати пацієнта, технічно правильно виконувати дослідження й точно інтерпретувати отримані зображення. • Вступ та актуальність методу • Визначення методики (метод Фішера) • Порівняння з методом тугого заповнення • Показання та протипоказання • Підготовка пацієнта як запорука якості • Технічне забезпечення • Етапи процедури • Типові помилки й артефакти • Рентгеносеміотика • Висновки

Оптимізація ультразвукового зображення — одна з основних навичок, адже навіть сучасний апарат не гарантує якісної діагностики без правильних налаштувань. Помилки у виборі режимів сканування, частоти датчика, глибини, фокуса чи посилення можуть приховати патологію, ускладнити візуалізацію анатомічних структур і призвести до хибної інтерпретації результатів. На цьому заході ви навчитеся впевнено працювати з основними та розширеними параметрами сучасних УЗ-сканерів, оптимізувати зображення залежно від типу дослідження, використовувати режими доплера, правильно налаштовувати фокус, глибину, динамічний діапазон та інші ключові параметри. Ви отримаєте практичні алгоритми, які допоможуть швидше отримувати якісне зображення, уникати типових технічних помилок і максимально використовувати можливості ультразвукового обладнання незалежно від виробника. Після навчання ви зможете швидше та точніше виконувати ультразвукові дослідження, покращите якість візуалізації навіть у складних клінічних випадках, навчитеся впевнено працювати з функціоналом сучасних УЗ-систем та приймати обґрунтовані діагностичні рішення. • Організація робочого місця лікаря УЗД • Початок дослідження: актуальність ведення бази пацієнтів, вибір датчика залежно від клінічної задачі та анатомічної зони. • Основні параметри B-режиму: частота, глибина, фокус, динамічний діапазон, підсилення. • Оптимізація зображення в реальному часі: алгоритм швидкого налаштування апарата. • Артефакти в ультразвуковій діагностиці: причини виникнення та практичне використання. • Кольоровий, енергетичний та спектральний доплер: ключові налаштування та типові помилки. • Сучасні технології покращення зображення (harmonic imaging, speckle reduction, compound imaging та ін.). • Особливості налаштування апарата для різних клінічних напрямків: абдомінальні дослідження, судини, кардіологія, акушерство та гінекологія. • Типові помилки користувачів, які погіршують якість візуалізації та діагностичну цінність дослідження. • На що звертати увагу при підборі УЗ сканера для досліджень. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Баріатричний пацієнт – це завжди виклик для анестезіолога. Ожиріння впливає на роботу серця, легень, печінки, створює додаткові труднощі під час інтубації та корекції доз препаратів. Але з правильними алгоритмами й сучасними підходами навіть найскладніші ситуації можна зробити контрольованими та безпечними. На цьому заході ви дізнаєтеся, як оцінювати периопераційні ризики при морбідному ожирінні, готувати пацієнтів із супутньою патологією та індивідуально підбирати схеми анестезії. Ви будете готові до ведення складних дихальних шляхів та зможете зменшити ймовірність ускладнень. На навчанні ви опануєте ведення баріатричних пацієнтів на всіх етапах операції: від першої зустрічі та підготовки до моменту відновлення. Це допоможе зробити лікування безпечним, зменшить ризики й дасть пацієнтам змогу швидше повернутися до звичного життя. • Короткий огляд актуальності баріатричної хірургії та ролі анестезіолога. • Основні виклики для анестезіологічного менеджменту. • Розуміння особливостей баріатричного пацієнта та оцінка періопераційних ризиків • Патофізіологічні особливості ожиріння: вплив на дихальну, серцево-судинну, ендокринну системи. • Метаболічний синдром, обструктивне апное сну, легенева гіпертензія, неалкогольна жирова хвороба печінки. • Ризики з боку серцево-судинної та дихальної систем. • Інструменти стратифікації ризиків (ASA, STOP-BANG, інші шкали). • Превентивність: Комплекс підготовки баріатричних пацієнтів з урахуванням супутньої патології з точки зору анестезіолога • Оцінка функціонального стану перед операцією. • Підготовка пацієнтів з цукровим діабетом, артеріальною гіпертензією, ХОЗЛ, серцевою недостатністю. • Оптимізація терапії перед втручанням. • Стратегії зниження ризику аспірації та гіпоксії. • Оптимізація схем анестезії: масштабування доз, фармакокінетичні та фармакодинамічні особливості • Принципи дозування препаратів: ідеальна вага, скоригована вага, загальна маса тіла. • Особливості введення опіоїдів, міорелаксантів, інгаляційних та внутрішньовенних агентів. • Профілактика післяопераційної нудоти та блювання. • Контроль болю: мультимодальна аналгезія. • Виклики при екстубації. • Позиціонування та менеджмент дихальних шляхів у пацієнтів з морбідним ожирінням • Труднощі інтубації та вентиляції. • Використання позиції «ramped position» та інші позиційні модифікації. • Стратегії оксигенації та індукції у пацієнтів при баріатичних операціях. • Профілактика гіпоксії та ускладнень під час відновлення дихання. • ERAS протокол та сучасні рекомендації для баріатричної хірургії • Основні принципи ERAS у баріатричних пацієнтів. • Рання мобілізація, контроль болю, мінімізація опіоїдів. • Оптимізація інфузійної терапії та профілактика тромбозів. • Алгоритми харчування та нутритивна підтримка після операції. • Обговорення клінічних кейсів • Розбір реальних випадків баріатричної хірургії. • Сесія запитань і відповідей • Обговорення практичних ситуацій з досвіду слухачів. • Відповіді на індивідуальні клінічні питання.

Електронний навчальний курс у форматі дистанційної участі з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 5 год. Лікарська / фармацевтична спеціальність: Всі лікарські спеціальності, Всі спеціальності фахівців у сфері охорони здоров'я, Всі фармацевтичні спеціальності, Всі спеціальності професіоналів у сфері охорони здоров’я. Бали БПР: 5. Після проходження курсанту буде видано сертифікат. Після проходження курсанту будуть нараховані бали БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 - "невідкладна (екстрена) медична допомога". Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Сучасний курс для лікарів різних спеціальностей. Як діяти під час виникнення невідкладного стану на амбулаторному прийомі чи в денному стаціонарі? При проходженні курсу Ви отримаєте чіткий алгоритм дій та маршрут пацієнта при виникненні найчастіших невідкладних станів. На курсі ви: ✔️ дізнаєтесь чому важливо вчасно запідозрити гостру патологію та знати маршрут пацієнта при цьому; ✔️ отримаєте алгоритм дій при гіпертензивному кризі; ✔️ освоїте діагностичні особливості гострого коронарного синдрому та аритмій та маршруту пацієнта при даній ситуації; ✔️ розберете ключові аспекти виникнення гострої дихальної недостатності та методи відновлення прохідності дихальних шляхів; ✔️ отримаєте знання про травмованого пацієнта та сортувальну систему при масових випадках; ✔️ розберете клінічні аспекти "шокових пацієнтів". Програма заходу • БЛОК 1. Менеджмент пацієнта із проблемами серця • БЛОК 2. Менеджмент пацієнта із проблемами дихання • БЛОК 3. Менеджмент травмованого пацієнта • БЛОК 4. "Шокові пацієнти" Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

УЗД нервів нижніх кінцівок часто проблематичне у виконанні через складність візуалізації. Необхідно брати до уваги глибоке розташування нервів, наявність кісткових і м’язових структур, а також набряк і фіброз, що змінюють ехогенність. Особливо важко оцінити вибухові та кульові ушкодження, де тканини мають хаотичну структуру. Ви дізнаєтесь, як точно діагностувати компресійно-ішемічні та травматичні ураження нервів нижніх кінцівок за допомогою сонографії, а також про класифікацію ушкоджень і типові зони компресії. Це дасть змогу обирати правильну тактику лікування і планувати ефективну реабілітацію. Після лекції ви зможете впевнено розпізнавати компресійні синдроми, розуміти особливості ультразвукової діагностики у разі різних типів ушкоджень та контролювати реабілітаційний процес. • Класифікація ушкоджень периферичних нервів • Типи ушкоджень нервів • Компресійно-ішемічні ураження нервів нижньої кінцівки, місця типових компресій • Особливості сонодіагностики у разі компресійно-ішемічних уражень • Особливості сонодіагностики у разі травматичних ушкоджень • Особливості вибухового та кульового поранення • Рекомендації з візуалізації нервів • Відповіді на запитання учасників

Оновлені рекомендації 2025 року з серцево-легеневої реанімації, представлені American Heart Association та European Resuscitation Council, безпосередньо впливають на щоденну практику анестезіолога. Були висвітлені оновлення алгоритмів BLS і ALS, змінені пріоритети дефібриляції, нові підходи до забезпечення венозного доступу, контролю дихальних шляхів і медикаментозної підтримки. Ці зміни вимагають глибокого розуміння й швидкої імплементації в роботу відділень інтенсивної терапії та операційних. На цьому заході ви розглянете ланцюг виживання, оновлені BLS та ALS, зокрема педіатричні та неонатальні алгоритми, а також принципи післяреанімаційного догляду. Ви матимете змогу порівняти підходи AHA та ERC, що дасть змогу критично оцінити відмінності між алгоритмізацією процесу й системноорієнтованою моделлю надання допомоги та їхній вплив на командну взаємодію. Після навчання ви зможете адаптувати міжнародні стандарти 2025 року до умов власного закладу, підвищити ефективність командної роботи в екстрених випадках та зменшити ризик помилок. • Вступ • Ланцюг виживання • BLS – базова підтримка життя • ACLS/ALS – розширена підтримка • Педіатрична та неонатальна реанімація • Післяреанімаційний догляд (Post-ROSC care) • Спеціальні стани (передозування опіоїдами) • Освіта й підготовка • Етика і правові аспекти • Висновки та клінічні акценти • Q&A-сесія

Майстер-клас: аутизм у дорослих — розпізнати, зрозуміти, підтримати 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Останніми роками зростає кількість пацієнтів, яким діагноз аутизму встановлюють уже в дорослому віці — часто після багатьох років безуспішного лікування тривоги чи депресії. Майстер-клас створений для лікарів первинної ланки, психіатрів, психологів і всіх фахівців, які працюють із дорослими пацієнтами. Головна мета — навчитися розпізнавати аутизм у дорослих і діяти професійно, з повагою до нейрорізноманіття. На заході йтиметься про аутизм як спектр (сучасне розуміння та зміни в DSM-5 / ICD-11), типові прояви в дорослих (соціальна комунікація, сенсорна чутливість, мислення, емоційна регуляція), причини недіагностованості в дитинстві (камуфляж і адаптація), а також диференційну діагностику та «червоні прапорці» для лікаря первинної ланки. Після проходження майстер-класу ви зможете розпізнавати аутизм у дорослого пацієнта під час звичайного прийому, отримати алгоритм дій від первинної підозри до подальшої маршрутизації та дізнатися, як делікатно й етично говорити з пацієнтом про можливу діагностику, формуючи командний підхід і підтримуючи нейрорізноманіття. 👉 Progress — коли знання працюють на практику. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Загальна анестезія в стоматології вам досі схожа на «екстремальний спорт»? Стоматологічні процедури під седацією чи загальним знеболенням – це щільний пацієнтопотік, робота одразу в кількох кабінетах й готовність діяти миттєво у критичній ситуації. Для медсестри-анестезистки це особлива зона відповідальності, яка в Україні досі не має чіткої нормативної бази. Усе тримається на особистій підготовці. На заході ви отримаєте структуровані знання та алгоритми, яких немає у наказах та інструкціях, але які щодня рятують життя. Ви навчитеся швидко готувати пацієнта і робоче місце, працювати в різних анестезіологічних бригадах, налаштовувати моніторинг за міжнародними стандартами і діяти впевнено у разі гіпоксії, апное чи анафілаксії. Ви детально розглянете роль медсестри-анестезистки у безпечному проведенні анестезії. • Актуальність амбулаторної анестезіології у стоматології. • Роль медичної сестри-анестезистки у безпечному проведенні процедур амбулаторної анестезіології. • Організаційні аспекти роботи • Моделі взаємодії: адміністратор, медсестра кабінету, анестезіологічна бригада. • Алгоритм розподілу обов’язків та взаємодії під час робочого дня. • Організація зміни, передача пацієнтів (handover). • Локальні протоколи і стандарти безпеки. • Передопераційний етап • Підготовка робочого місця та перевірка обладнання. • Підготовка медикаментів: маркування, облік наркотичних і психотропних препаратів. • Підготовка пацієнта до знеболення: вибір місця ПВК, налагодження інфузії. • Заповнення передопераційного чекліста: ідентифікація пацієнта, алергологічний анамнез, останнє приймання їжі/рідини, супутні захворювання. • Документація та комунікація з анестезіологом. • Ведення загального знеболення/седації • Обов’язки медсестри під час індукції, підтримки та завершення анестезії. • Моніторинг життєво важливих функцій: SpO₂, пульс, артеріальний тиск, капнографія. • Алгоритми дій у разі критичних станів: гіпоксія, апное, анафілаксія. • Післяопераційний етап • Організація постанестезіологічної палати (rest room/PACU). • Критерії переведення пацієнта з операційної до зони відновлення. • Моніторинг у ранньому післяопераційному періоді, профілактика ускладнень. • Активізація пацієнта, контроль болю, оцінювання стану перед виписуванням. • Надання письмових та усних рекомендацій пацієнту/супроводу. • Q&A сесія • Відповіді на запитання учасників. • Розбір клінічних прикладів і типових помилок.