Заходи БПР — Медицина невідкладних станів 2026

Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники здобудуть навички проведення покрокового неврологічного огляду дитини з урахуванням вікових особливостей — від новонародженого до підлітка. Передбачено оцінювання рівня свідомості, когнітивних функцій і поведінкових реакцій, дослідження функції 12 пар черепно-мозкових нервів, клінічну оцінку м’язового тонусу та сили, перевірку й інтерпретацію фізіологічних і патологічних рефлексів. Учасники опанують виявлення та аналіз менінгеальних симптомів, застосування координаторних проб для оцінки функції мозочка, ідентифікацію та клінічну інтерпретацію «червоних прапорців», а також формулювання топічного та нозологічного неврологічного діагнозу. Програма охоплює діагностику спадкових нервово-м’язових захворювань, диференційно-діагностичний план при синдромі “в’ялої дитини” та інших м’язових гіпотоніях, інтерпретацію лабораторних і інструментальних досліджень. Розглядаються показання до молекулярно-генетичної діагностики, біопсії м’язів та нервів, сучасні підходи до патогенетичного й симптоматичного лікування, моніторинг перебігу захворювання та медико-генетичне консультування родин. Програма заходу • Заняття 1 • 02:15:21 • Клінічні задачі до заняття • Заняття 2: Сучасний погляд на діагностику та терапію спадкових хвороб з переважним ураженням нервово-мʼязової системи в дитячому віці • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Які специфічні особливості неврологічного огляду у новонароджених та немовлят? • Як диференціювати фізіологічну м’язову гіпотонію від патологічної? • Клінічна інтерпретація основних безумовних рефлексів та терміни їх згасання. • Які «червоні прапорці» вказують на підвищення внутрішньочерепного тиску у дитини раннього віку? • Як провести диференційну діагностику між фебрильними судомами та дебютом епілепсії? • Який алгоритм дій при виявленні асиметрії неврологічного статусу? • Ознаки ураження центрального та периферичного мотонейронів у дітей. • Неврологічні симптоми, що є абсолютним показанням для нейровізуалізації (МРТ, КТ). • Як оцінити неврологічний статус у неконтактної або негативістично налаштованої дитини? • Критерії затримки психомоторного та мовленнєвого розвитку на різних вікових етапах. • Які клінічні фенотипи та “червоні прапорці” вказують на високу ймовірність спадкової нервово-м’язової патології у дитини? • Який оптимальний діагностичний алгоритм при підозрі на спінальну м’язову атрофію (СМА) та м’язову дистрофію Дюшенна/Беккера? • Коли доцільно призначати електронейроміографію (ЕНМГ), а в яких випадках можна переходити одразу до генетичного тестування? • Диференційна діагностика прогресуючої м’язової слабкості: спадкові міопатії, мітохондріальні хвороби, хвороби накопичення. • Сучасні можливості молекулярно-генетичної діагностики: показання до таргетних панелей, екзомного та геномного секвенування. • Патогенетична терапія СМА та міодистрофії Дюшенна: критерії відбору пацієнтів, ефективність та безпека препаратів. • Принципи мультидисциплінарного супроводу пацієнтів з НМЗ: респіраторна підтримка, нутритивний менеджмент, ортопедична корекція. • Медико-генетичне консультування та пренатальна діагностика в родинах з обтяженим анамнезом щодо НМЗ. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Травматична кровотеча — провідна причина потенційно запобіжної смертності у разі тяжкої травми. Уже в перші хвилини після ушкодження формується травматична коагулопатія, яка різко погіршує прогноз, якщо контроль крововтрати і ресусцитація виконуються з затримкою або за застарілими підходами. Саме тому сучасна тактика ведення таких пацієнтів вимагає не об’ємної інфузії, а системного, доказового підходу до гемостазу. На цьому заході ви детально розглянете концепцію Damage Control Resuscitation (DCR) та Remote DCR як основні стратегії раннього контролю кровотечі на догоспітальному та госпітальному етапах. Ви дізнаєтеся про механізми травматичної коагулопатії, принципи пріоритетної зупинки кровотечі, обмеження кристалоїдів, сучасні трансфузійні стратегії та роль гемостатичних засобів, турнікетів і тазових бандажів. Після навчання ви зможете швидко ідентифікувати масивну кровотечу, правильно розставляти пріоритети дій, застосовувати сучасні методи контролю гемостазу й інтегрувати DCR у реальну клінічну практику. • Актуальність проблеми • Травма та масивна кровотеча як провідна причина запобіжної смертності • Тримодальний розподіл смертності при травмі • Значення ранньої зупинки кровотечі та ресусцитації • Концепція Damage Control Resuscitation (DCR) • Визначення DCR та її місце разом із Damage Control Surgery (DCS) • Remote DCR (RDCR) на догоспітальному етапі • Нормативна база України • Накази МОУ та МОЗ щодо DCR/RDCR • Категорія I евакуації та показання до негайних дій • Масивна кровотеча • Визначення та критерії • Клінічні ознаки критичної крововтрати • Пріоритет зупинки кровотечі над інфузією • Контроль зовнішніх кровотеч • Прямий та непрямий тиск • Турнікети для кінцівок: правила накладання та контроль ефективності • Вузлові кровотечі та їхні особливості • Сучасні гемостатичні засоби • Гемостатичні бинти (CoTCCC) • Тампонада ран • XSTAT, iTClamp • Вузлові турнікети (SAM, JETT) • Травми таза й контроль кровотечі • Механізми та летальність у разі переломів таза • Ознаки пошкодження таза • Тазові бандажі: показання, техніка, помилки • Шок і тактика дій • Клінічне розпізнавання шоку • Compressible vs non-compressible bleeding • “Stop bleeding first” як основний принцип • Травматична коагулопатія • Патофізіологія та “летальна тріада” • Гіпо- та гіперкоагуляція після травми • Роль гіпотермії, ацидозу, дилюції • Оцінювання гемостазу • Обмеження стандартних тестів (МНО, АЧТЧ) • Переваги TEG/ROTEM • Динамічний підхід до коагуляції • Трансфузійні стратегії при DCR • Цілі інфузійної терапії • Обмеження кристалоїдів • Цільна кров vs компоненти 1:1:1 • Масивна трансфузія, TXA, кальцій • Логістика та сучасні рішення • Зберігання компонентів крові • Холодовий ланцюг • Ліофілізована плазма на догоспітальному етапі • Основні меседжі • Q&A-сесія

Передчасно народжені діти потребують системного спостереження після виписки, адже порушення росту, розвитку та нутритивний дефіцит мають непомітний перебіг. Особливо важливо правильно розрахувати скоригований вік і планувати вакцинацію. На цьому заході ви навчитеся оцінювати ріст і розвиток передчасно народженої дитини, визначати нутритивні потреби та формувати індивідуальний план катамнестичного спостереження і вакцинації. Після навчання ви зможете своєчасно виявляти відхилення розвитку, коригувати харчування та впевнено планувати щеплення з урахуванням особливостей передчасного народження. • 1. Необхідність катамнестичного спостереження передчасно народжених дітей: значення катамнезу після виписки, групи ризику та вплив гестаційного віку і маси тіла на подальший розвиток дитини. • 2. Первинний візит після виписки з неонатального стаціонару : підготовка до огляду, аналіз виписної документації та формування індивідуального плану спостереження у взаємодії з іншими фахівцями. • 3. Фізичний розвиток передчасно народженої дитини : скоригований вік як основа оцінювання, моніторинг маси тіла, росту й окружності голови, виявлення відхилень. • 4. Нутритивний супровід: підтримка грудного вигодовування, показання до збагачувачів і сумішей, виявлення та корекція нутритивного дефіциту. • 5. Вакцинація передчасно народжених дітей: принципи імунізації з урахуванням гестаційного віку, особливості живих і інактивованих вакцин, безпека щеплення. • 6. Побудова індивідуального плану катамнестичного спостереження на прикладі клінічного кейсу. • Розбір питань за матеріалами заходу. Оцінювання набутих знань.

Система груп крові 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Система груп крові — це сукупність одного або кількох антигенів, що контролюються одним геном або кластером тісно пов’язаних гомологічних генів. Міжнародне товариство з переливання крові наразі визнає 47 систем груп крові. Клінічно визначення групи крові має важливе значення для передтрансфузійного тестування, трансплантації органів і тканин, оцінки трансфузійних реакцій та визначення ризику гемолітичної хвороби плода і новонародженого. Найбільш відомими є системи ABO та Rh, оскільки саме вони визначають групу крові. Рутинне визначення групи крові має ключове значення для запобігання побічним реакціям при переливанні, зокрема пов’язаним з антитілами системи ABO. Запрошуємо вас на захід ProLab: групи крові — від теорії до практики, де буде розглянуто найактуальнішу та практичну інформацію з цієї теми. Якщо ви прагнете працювати за найновішими стандартами та забезпечувати максимальну безпеку пацієнтів при переливанні крові — цей захід саме для вас. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

В умовах тривалої евакуації турнікет, який є ефективним засобом тимчасового контролю кровотечі, може призводити до розвитку системних ускладнень, пов’язаних з ішемічно-реперфузійним пошкодженням. Клінічна значущість цієї проблеми характеризується високим ризиком розвитку гіперкаліємії, рабдоміолізу та гострого пошкодження нирок після відновлення перфузії. Це вимагає чіткого розуміння патофізіологічних механізмів і своєчасного застосування відповідних терапевтичних стратегій. На цьому заході ви розглянете патофізіологічні аспекти ішемічної та реперфузійної фаз, епідеміологічні дані та клінічні результати, отримані в сучасних умовах. Ви засвоїте стандартизовані підходи до лікування на етапах Role 2 і Role 3, зокрема алгоритми реперфузії, принципи інфузійної терапії з метою профілактики рабдоміолізу, контроль електролітних порушень і застосування екстракорпоральних методів детоксикації. Після навчання ви зможете застосовувати ефективні алгоритми ведення пацієнтів із синдромом тривало накладеного турнікета й здійснювати своєчасну профілактику та корекцію системних ускладнень. • Актуальність проблеми синдрому тривало накладеного турнікета в сучасній війні. • Патофізіологія ішемічної та реперфузійної фаз (з таблицями). • Епідеміологія та клінічні результати (дані українських когортних досліджень 2023–2026 рр.). • Сучасні стратегії лікування в Role 2: стандартизований алгоритм реперфузії. • Рання інфузійна терапія проти рабдоміолізу: докази ефективності. • Екстракорпоральні методи детоксикації при реперфузійному синдромі. • Обговорення, висновки та практичні рекомендації. • Відповіді на запитання.

Оцінка механічної функції серця (5 ак. годин, дистанційно) 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Курс для лікарів усіх спеціальностей: дистанційне навчання з використанням електронних навчальних ресурсів. Тривалість — 5 ак. годин, мова викладання — українська. Програма заходу • Блок 1. Вступ — Урок 1: Знайомство з ментором. Актуальність курсу • Блок 2. Про якість життя пацієнта — Урок 1: Зміни у підході до ведення кардіологічних пацієнтів • Блок 3. Епіграф. Описовий період — Урок 1: Немає нічого складнішого за прості речі. Анамнез та безпосереднє обстеження • Блок 3. Епіграф. Описовий період — Урок 2: Тестування • Блок 4. Еволюція діагностичних та терапевтичних методів. Діагностичні можливості УЗД — Урок 1: Переламні моменти в історії. Поява візуалізаційних методів • Блок 4. Еволюція діагностичних та терапевтичних методів. Діагностичні можливості УЗД — Урок 2: Тестування • Блок 5. МРТ та інші візуалізаційні методи — Урок 1: МРТ міокарда. Ізотопні методики • Блок 5. МРТ та інші візуалізаційні методи — Урок 2: Тестування • Блок 6. Стрес-дослідження. Стрейн та ОФЕКТ КТ — Урок 1: Поєднання стрес-методик та візуалізації • Блок 6. Стрес-дослідження. Стрейн та ОФЕКТ КТ — Урок 2: Тестування • Блок 7. Епілог. Тактика ведення пацієнта — Урок 1: Які інструменти маємо в арсеналі та на які запитання маємо з ними відповісти? Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Інтервенційний ультразвук є невід’ємною складовою сучасної малоінвазивної медицини, поєднуючи можливості точної діагностики та лікування без необхідності виконання відкритих хірургічних втручань. Особливості анатомії шиї, велика кількість судинно-нервових структур та різноманіття патологічних процесів вимагають чіткого розуміння принципів навігації, вибору оптимального доступу та володіння сучасними методиками інтервенцій під контролем ультразвуку. На цьому заході ви розглянете принципи інтервенційного ультразвуку, особливості вибору безпечного акустичного вікна, правила навігації та візуалізації інструментів, а також актуальні рекомендації EFSUMB щодо виконання втручань на органах шиї. Також ви навчитись робити вірний вібір між тонкоголковою аспіраційною біопсією та core-біопсією та засвоїте принципи склерозування та абляції різних патологічних утворень. Після навчання ви зможете грамотно планувати втручання, обирати оптимальну методику, мінімізувати ризик ускладнень та виконувати процедури відповідно до сучасних стандартів. • Інтервенційний ультразвук – ефективна малоінвазивна технологія для діагностики та лікування. • Базові принципи інтервенцій під контролем УЗ. • Обладнання, девайси та інструменти для інтервенцій під контролем УЗ. • Вибір «безпечного акустичного вікна» та типу втручання під контролем УЗ. • Принципи навігації та візуалізації инструмента під час втручання під контролем УЗ. • Європейські рекомендації (EFSUMB) з інтервенційного ультразвуку на органах шиї. • Діагностичні маніпуляції під контролем УЗ на органах шиї (щитоподібна залоза, лімфатичні вузли, слинні залози) • Тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія чи гістологічна core-біопсія: яку методику краще використовувати? • Кісти та абсцеси шиї – чи можливо малоінвазивне лікування? • Процедури склерозування та абляції під контролем УЗ різних патологій органів шиї. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

null Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Рентгенографія органів грудної клітки – один з основних методів первинної візуалізації в ургентній медицині, а швидка та правильна інтерпретація рентгенограм безпосередньо впливає на своєчасність діагностики критичних станів. Пневмоторакс, пневмомедіастинум, гемоторакс, травматичні ушкодження легень чи масивна кровотеча потребують негайного розпізнавання, оскільки навіть коротка затримка може значно погіршити прогноз для пацієнта. На цьому заході ви навчитесь оцінювати рентгенограми при синдромах витоку повітря і травматичних ушкоджень грудної клітки. Ви розглянете рентгенологічні ознаки пневмотораксу, пневмомедіастинуму, пневмоперикарду, інтерстиціальної емфіземи та емфіземи м’яких тканин, а також особливості їх диференційної діагностики. Окрім цього, ви дізнаєтеся про відмінності між закритими й відкритими травмами грудної клітки, зокрема переломами кісткового каркасу, контузіями легень і розривами внутрішніх органів, та особливості оцінювання ургентних змін, що потребують негайного втручання. Після навчання ви зможете швидко розпізнавати критичні рентгенологічні зміни при синдромі витоку повітря і травмах грудної клітки, своєчасно визначати ступінь загрози й обирати обґрунтовану тактику ведення. • Синдром витоку повітря в грудну клітку (вступ) • Пневмоторакс • Пневмомедіастинум • Пневмоперикард • Інтерстиціальна емфізема • Емфізема м’яких тканин • Травми органів грудної клітки (вступ) • Закриті травми грудної клітки: переломи кісткового каркасу грудної клітки, контузія легень, розриви органів грудної клітки • Відкриті травми грудної клітки: проникні та непроникні.

Переломи гомілки у дітей є одними з найпоширеніших травм у дітей і причин звернень до травмпунктів. Особливості будови дитячої кісткової тканини, наявність зон росту й високий рівень пластичності скелету вимагають від лікаря чіткого розуміння вікових механізмів травми, специфіки діагностики й принципів тактики лікування. Невчасне розпізнавання ускладнень може призвести до порушення росту, вторинних деформацій або неправильного зрощення, коли допомогти зможуть тільки складні реконструктивні втручання. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до менеджменту переломів гомілки у дітей, зокрема малоінвазивні методи і стандартизовані протоколи фіксації. Ви навчитесь оцінювати механізми травм у різних вікових групах, визначати, де можливе природне ремоделювання, а де необхідне втручання, а також обирати оптимальну тактику лікування. Після завершення навчання ви зможете точно діагностувати й ефективно лікувати переломи гомілок у дітей, мінімізуючи ризики ускладнень. • Анатомофізіологічні особливості росту кістки й періосту в дітей. • Механізми травми у різних вікових групах. • Принцип ремоделювання: де він працює, а де ні. • Тактичне мислення: як обрати оптимальний метод лікування. • Аналіз основних методів лікування переломів кісток гомілки. • Клінічні випадки й результати. • Практичні рекомендації для щоденної роботи. • Запитання та відповіді.

Прохідність дихальних шляхів та своєчасна оксигенація – базові навички, від яких безпосередньо залежить життя пацієнта у критичних станах. Медична сестра чи фельдшер часто першими стикаються з дихальною недостатністю, тому важливо добре опанувати методи відновлення та підтримки дихання. На цьому заході ви засвоїте й відпрацюєте практичні алгоритми сучасної невідкладної допомоги: позиціонування пацієнта, використання повітроводів, маскову вентиляцію мішком Амбу, подачу кисню через різні системи та непрямі методи моніторингу оксигенації. Ви будете впевнено забезпечувати ефективність дихальної підтримки та діяти за міжнародними протоколами в умовах будь-якого відділення або транспортування пацієнта. Після навчання ви зможете працювати ефективніше у команді, надаючи допомогу пацієнтам у критичному стані, та зменшите ризик ускладнень і летальності. • Базові методи забезпечення прохідності дихальних шляхів: прийом Сафара, позиціонування пацієнта. • Використання повітроводів. Орофарингеальний та назофарингеальний повітроводи: показання, техніка введення, ускладнення. • Маскова вентиляція мішком Амбу: алгоритм, типові помилки та їх корекція. • Використання кисневих масок та носових канюль: вибір системи, подача потоків кисню. • Непрямі методи моніторингу оксигенації: пульсоксиметрія, спостереження за клінічними ознаками. • Протоколи кисневої терапії в разі гіпоксії у дорослих та дітей. • Підтримка дихальних шляхів у пацієнтів із травмами (шийний комір, аспірація, кровотечі). • Роль медичної сестри/фельдшера у команді під час інтубації (асистування, підготовка обладнання, контроль стану пацієнта). • Q&A-сесія

Хронічне обструктивне захворювання легень є однією з провідних причин захворюваності й смертності у світі. Основна роль у його ранньому виявленні, діагностиці й довготривалому веденні належить лікарям первинної ланки. Незважаючи на наявність чітко визначених діагностичних критеріїв, зберігаються труднощі в інтерпретації симптомів, використанні стандартизованих шкал та визначенні доцільності проведення спірометрії. Це призводить до значної частки недіагностованих випадків і затримки у встановленні діагнозу. На цьому заході ви навчитеся вести пацієнтів з ХОЗЛ відповідно до рекомендацій Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Disease (оновлення 2026 року). Ви розглянете питання епідеміології, факторів ризику, зокрема тютюнопаління, а також особливості клінічного перебігу захворювання. Окрім цього, ви проаналізуєте чинні діагностичні шкали, принципи оцінювання функціонального статусу пацієнта і значення спірометрії у підтвердженні діагнозу. Після навчання ви зможете своєчасно ідентифікувати пацієнтів з підозрою на ХОЗЛ, правильно застосовувати діагностичні інструменти й інтерпретувати результати обстежень. • Епідеміологія ХОЗЛ у світі та в Україні. • GOLD як джерело сучасних рекомендацій у веденні пацієнтів з ХОЗЛ. Рекомендації GOLD 2026. • Вплив тютюнопаління на розвиток та перебіг ХОЗЛ. • Клінічний перебіг ХОЗЛ. Основні діагностичні шкали. Критерії встановлення непрацездатності. • Спірометрія як золотий стандарт діагностики ХОЗЛ. • Розбір клінічних випадків. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації). • Оцінювання здобутих знань.

Киснева терапія – базовий компонент надання допомоги пацієнтам з гіпоксемією та невідкладними станами, що супроводжуються порушенням оксигенації. Правильний вибір методу подання кисню, своєчасне підключення відповідних систем та правильна інтерпретація показників сатурації допомагають швидко й ефективно стабілізувати стан пацієнта. Недотримання принципів терапії може призводити як до недостатньої оксигенації, так і до ускладнень, пов’язаних із надлишковим поданням кисню. На цьому заході ви розглянете показання до кисневої терапії, принципи оцінювання дихання та сатурації, а також сучасні види кисневих систем, зокрема назальні канюлі, прості та резервуарні маски й системи Вентурі. Ви засвоїте алгоритми підключення кисню, правила вибору потоку, зволоження й основи безпеки в роботі з киснем. Окрім цього, ви опануєте методи контролю SpO₂, а також навчитеся профілактувати ускладнення, зокрема сухість слизових оболонок, опіки, CO₂-реінгаляцію та ушкодження шкіри. Після навчання ви зможете ефективно діяти в типових клінічних ситуаціях, як-от гострий респіраторний дистрес-синдром, загострення хронічної обструктивної хвороби легень, постопераційна гіпоксія та серцева недостатність із набряком легень. • Показання до кисневої терапії: оцінювання дихання, сатурації, типові ситуації в практиці медсестри. • Види кисневих систем: носові канюлі, прості та резервуарні маски, Вентурі; вибір залежно від потреб пацієнта. • Алгоритм підключення кисню: правильний дебіт, правила зволоження, безпека роботи з киснем. • Контроль SpO₂: як правильно знімати показники, робота з пульсоксиметром, фактори похибок. • Профілактика ускладнень кисневої терапії: сухість слизових, опіки, CO₂-реінгаляція, пролежні від масок. • Практичний модуль: встановлення кисневих систем, розбір помилок, робота з пацієнтом у стані задишки. • Відповіді на запитання.