Заходи БПР — Клінічна лабораторна діагностика 2026

Рубці та шрами – це не просто косметичний дефект. Вони можуть завдавати справжній фізичний дискомфорт: біль, свербіж, відчуття стягування шкіри, а іноді й обмеження рухів. Окрім того, рубці часто стають причиною емоційних переживань, погіршуючи якість життя пацієнта – особливо, якщо йдеться про післяопераційні, посттравматичні, опікові рубці чи стрії. На жаль, помилки в лікуванні шрамів досить поширені: неправильний вибір методу, несвоєчасне втручання чи невміння розрізнити тип рубця можуть призвести до ускладнень, рецидиву або навіть до погіршення стану шкіри. Тому, для лікаря важливо не лише мати сучасні знання, а й розуміти потреби кожного пацієнта, щоб обрати найкращий підхід до корекції пошкоджень. Навчальний майстер-клас «Дерматологія рубців: ефективні стратегії лікування» дає вам змогу поглибити знання про сучасні стратегії лікування різних типів рубців. Буде обговорено: - як правильно класифікувати рубці (нормотрофічні, атрофічні, гіпертрофічні, келоїдні); - оптимальний час для втручання в процес загоєння; - вибір методів корекції: від топічних засобів та ін’єкцій до лазерів і хірургії – залежно від фази й виду рубця. Окрема увага буде приділена комбінованим протоколам, профілактиці утворення шрамів, а також веденню пацієнтів з травмами бойового походження. Ви навчитесь уникати типових помилок та отримаєте чіткі алгоритми дій для щоденної практики. • Вступ • Рубець як глобальна проблема: функціональні, психологічні та соціальні наслідки • Класифікація рубців – основа ефективної терапії • Види рубців: нормотрофічні, гіпертрофічні, келоїдні, атрофічні, постакне, травматичні. • Клінічні приклади й алгоритми диференціації. • Біологія загоєння ран • Фази загоєння: запалення, проліферація, ремоделювання. • Ключові моменти для втручання: коли і як впливати на процес формування рубця. • Сучасні мультифакторні стратегії лікування рубців • Хірургічні методи: показання, обмеження, профілактика ускладнень. • Ін’єкційна терапія: кортикостероїди, ферменти, біологічні препарати. • Апаратні технології: лазери, радіочастотна терапія (RF), мікронідлінг. • Топічна терапія: силіконові гелі, зволоження, SPF-захист. • Ранній старт лікування: докази та практичні рекомендації • Оптимальні терміни початку терапії: чому важливо діяти з 5–7 дня після зняття швів. • Вибір тактики залежно від фази загоєння. • Комбіновані протоколи: максимальна ефективність. • Переваги поєднання методик у складних випадках, зокрема у пацієнтів з травмами бойового походження. • Профілактика рубців: стандарт сучасної хірургії та дерматології • Тиск, зволоження, SPF, мінімізація натягу шкіри – практичні підходи. • Роль мультидисциплінарної команди у профілактиці патологічних рубців. • Відповіді на запитання учасників

Малоінвазивне лікування дає лікарю змогу не просто видаляти новоутворення шкіри, а робити це максимально безпечно та естетично: без грубих рубців, тривалого відновлення та ризиків ускладнень. Пацієнти очікують малотравматичного лікування, і ваша майстерність у цій сфері підвищує рівень довіри та конкурентоспроможності. На заході ви дізнаєтесь, як обирати оптимальний метод видалення новоутворень шкіри, зважаючи на тип, локалізацію та супутні захворювання. Ви навчитеся застосовувати радіохвильову хірургію, лазерне видалення, кріодеструкцію та різні види біопсії максимально безпечно, зберігаючи косметичний результат. Після лекції ви зможете приймати правильні рішення у складних клінічних випадках, уникати ускладнень та забезпечувати пацієнтам найвищий рівень лікування. Знання, які ви здобудете на цьому заході, закріплять вашу конкурентоспроможність та зроблять вас більш затребуваним спеціалістом. • 1. Радіохвильова хірургія • Спектр застосування радіохвильового методу в дерматохірургічній практиці • Основні режими в радіохвильовій хірургії • Алгоритм проведення процедури • Переваги та недоліки радіохвильової хірургії • 2. Біопсія шкіри • Основні види біопсії шкіри • Основні принципи проведення ексцизійної біопсії • Основні принципи проведення інцизійної біопсії • Панч-біопсія • Шейв-біопсія • 3. Лазерне видалення • Типи лазерів • Спектр застосування лазерів у дерматохірургічній практиці • Алгоритм вибору пацієнта і проведення процедури • Побічні ефекти та їх корекція • 4. Кріодеструкція • Види кріодеструкції • Спектр застосування кріодеструкції • Алгоритм проведення процедури • Переваги та недоліки кріодеструкції • 5. Відповіді на запитання учасників

Збалансоване харчування – це не модні дієти. Це насамперед інструмент контролю глікемії та серцево-метаболічного ризику. Правильно підібраний раціон допомагає запобігти ускладненням цукрового діабету, продовжити життя пацієнтам і зберегти їхню довіру до лікаря. На заході ви дізнаєтеся, як індивідуалізувати харчування при діабеті 2 типу, ожирінні, метаболічному синдромі, серцево-судинних захворюваннях і хронічній хворобі нирок. Ви детально розглянете сучасні рекомендації ADA та EASD, навчитеся обирати якісні вуглеводи, оптимізувати баланс білків та жирів, а також коригувати дієту в разі поєднання ЦД з артеріальною гіпертензією, дисліпідемією чи НАЖХП. Після навчання ви зможете впевнено підбирати харчування під конкретний випадок і пропонувати пацієнтам дієтичні стратегії з доведеною ефективністю. • Індивідуалізація харчування: сучасні настанови (ADA, EASD, 2023–2025) • Якість вуглеводів важливіша за кількість • Моделі харчування з доведеною ефективністю • Оптимізація білкового компоненту • Жири та серцево-метаболічний ризик • Обмеження ультраперероблених продуктів та підсолоджених напоїв • Приклад меню на добу • Відповіді на запитання учасників

Своєчасне розпізнавання типових симптомів і патогномонічних ознак, зокрема плям Копліка, допомагає швидко ізолювати пацієнта та розпочати адекватну терапію. Учасники опрацюють клінічні періоди захворювання, критерії ВООЗ для діагностики, характерні особливості екзантеми та диференційну діагностику з аденовірусною інфекцією, грипом, ентеровірусними екзантемами, краснухою, інфекційним мононуклеозом, скарлатиною, багатоформною ексудативною еритемою і синдромом Стівенса—Джонсона. Окрему увагу приділено сучасним протоколам лікування, дозуванню вітаміну А для різних вікових груп, постконтактній профілактиці, ізоляції хворих і організації карантинних та інших протиепідемічних заходів. Актуальність епіднагляду за інфекцією зростає з огляду на прогнозовані епідеміологічні тенденції на 2026 рік. Практичні навички допоможуть запобігати ускладненням і ефективно управляти спалахами на рівні первинної медичної допомоги. Лікарі навчаться розпізнавати клінічні періоди, виявляти специфічні ознаки, застосовувати критерії ВООЗ, аналізувати екзантему, проводити диференційну діагностику, призначати терапію, визначати тактику постконтактної профілактики та організовувати протиепідемічні заходи. Програма заходу • Заняття — 26:53 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Курс створений з метою підвищення рівня знань та навичок керівників закладів охорони здоров’я у сфері управління комунікаціями. Курс має на меті надати слухачам чітке розуміння того, як будувати системні комунікації медичного закладу, як працюють та пов’язані між собою основні складові системи стратегічних комунікацій. Під час курсу слухачі отримають навички, які допоможуть підсилити зовнішні комунікації медичного закладу з пацієнтами, громадою та іншими зацікавленими сторонами, покращити внутрішні комунікації та командну роботу у закладі, а також налагодити систему отримання зворотного зв’язку від співробітників та пацієнтів. Крім того, керівники медичної сфери покращать особисті комунікаційні навички, необхідні для їхньої роботи. Аудиторія курсу: Керівники закладів охорони здоров’я, фахівці, які працюють чи планують працювати з комунікаціями безпосередньо у закладі охорони здоров’я. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Охриплість може бути просто наслідком звичайної застуди. Або сигналом про рак. Монохордит, тобто однобічне ураження голосової зв’язки – це стан, за яким може стояти як нешкідливе перенапруження голосу, так і тяжке захворювання або ж ускладнення після тиреоїдектомії. Якщо лікар не знає, коли направити пацієнта на відеоларингоскопію чи біопсію – можна втратити діагностичне вікно у разі злоякісного процесу. На заході «Однобічне ураження голосових зв’язок: від функціональної патології до онкології» ви навчитеся розрізняти запальні, травматичні та неопластичні причини монохордиту – опануєте базовий діагностичний алгоритм. Особлива увага буде приділена розбору реальних клінічних випадків, а також афонії без видимої ЛОР-причини. Після заходу ви знатимете, як діяти у будь-якому випадку тривалої хрипоти. • 1. Вступ: • Визначення терміну «монохордит» • Клінічне значення: від незначних змін до серйозної онкопатології • Актуальність проблеми в клінічній практиці • 2. Анатомо-фізіологічні основи голосоутворення: • Морфологія голосових складок: особливості хордової частини • 3. Етіопатогенез та класифікація • 4. Клінічна симптоматика • 5. Діагностичний алгоритм: • Інструментальні методи • Лабораторно-біопсійна верифікація • 6. Лікувальні підходи: • Консервативна терапія • Хірургічне втручання • Онкологічне лікування • 7. Клінічні кейси • Відповіді на запитання учасників

Рубцева алопеція – це незворотне руйнування волосяних фолікулів. Кожна затримка діагностики – крок до незворотної втрати волосся. Важливо вміти своєчасно розпізнавати активне запалення, відрізняти рубцеві та нерубцеві форми й обирати адекватну терапію, щоб зупинити процес і зберегти максимальну кількість фолікулів. На цьому заході ви розглянете клінічні випадки рубцевої алопеції, навчитеся диференціювати лімфоцитарні й нейтрофільні форми, оцінювати активність запального процесу та планувати терапію, зокрема з медикаментозними, фізіотерапевтичними та хірургічними підходами. Окремо ви розглянете ранні ознаки рубцювання і способи контролю розвитку процесу. Після навчання ви будете впевнено працювати з пацієнтами, які мають прогресувальну втрату волосся, хронічне запалення шкіри голови та потребують комплексного лікування. • Клінічний випадок з практики 1 • Клінічний випадок з практики 2 • Відповіді на запитання • Клінічний випадок з практики 1 • Клінічний випадок з практики 2 • Відповіді на запитання

Лікарі здобудуть наступні навички: Застосування ключових статей Конституції України та Закону «Основи законодавства України про охорону здоров’я» у щоденній практиці. Юридично коректне оформлення та використання посадової інструкції як інструменту первинного захисту. Алгоритм дій при відмові від подальшого ведення пацієнта, що не виконує медичні приписи або порушує внутрішній розпорядок. Правовий механізм реагування на агресивну поведінку пацієнта, включаючи фіксацію порушень та взаємодію з правоохоронними органами. Дотримання норм щодо лікарської таємниці та правил надання медичної інформації для уникнення юридичних ризиків. Правильне ведення медичної документації як доказової бази у разі виникнення суперечок та судових справ. Процедура отримання юридично значущої інформованої згоди пацієнта на медичне втручання та фіксації відмови від нього. Розуміння прав та обов’язків при роботі клініко-експертних комісій (КЕК) та уникнення конфлікту інтересів. Алгоритми юридично грамотного ведення медичної документації. Практика отримання інформованої добровільної згоди пацієнта на медичне втручання. Стратегії комунікації з пацієнтами та їхніми представниками у конфліктних ситуаціях. Процедури реагування на запити правоохоронних органів, адвокатські запити. Методики аналізу клінічних випадків з позиції правової оцінки. Порядок дій лікаря при проведенні судово-медичної експертизи. Навички досудового врегулювання спорів. Розуміння механізмів страхування професійної відповідальності. Застосовувати сучасні класифікації лікарських помилок (діагностичні, лікувальні, профілактичні, системні) для точної ідентифікації інцидентів. Використовувати методику аналізу корінних причин (Root Cause Analysis – RCA) для виявлення системних, а не лише індивідуальних, факторів, що призвели до помилки. Розробляти та впроваджувати протоколи та чек-листи для мінімізації ризиків у високоризикових клінічних процесах. Ідентифікувати когнітивні упередження (confirmation bias, availability heuristic), що впливають на прийняття клінічних рішень, та застосовувати техніки для їх нейтралізації. Впроваджувати інструменти для покращення комунікації в медичній команді, наприклад методику SBAR, для забезпечення безперервності та безпеки допомоги. Документувати медичні помилки та інциденти у внутрішній системі звітності для подальшого аналізу та запобігання їх повторенню, створюючи культуру безпеки. Програма заходу • Заняття №1 — 02:06:22 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Заняття №2: Законодавче забезпечення діяльності медичних працівників: правовий захист • Заняття №3: Юридичні наслідки лікарських помилок: захист та відповідальність • Заняття №4: Лікарські помилки • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Які юридичні критерії розмежування лікарської помилки, нещасного випадку та медичної недбалості? • Який алгоритм дій лікаря при отриманні повістки чи ухвали суду? • Правові аспекти відмови пацієнта від медичного втручання: як коректно задокументувати? • Цивільна, адміністративна та кримінальна відповідальність лікаря: межі та умови настання. • Як юридично коректно фіксувати побічні реакції та ускладнення лікування? • Які повноваження правоохоронних органів при проведенні слідчих дій у закладі охорони здоров’я? • Правові засади використання фото- та відеофіксації у клінічній практиці. • Що входить до поняття “таємниця про стан здоров’я” та яка відповідальність за її розголошення? • Які законодавчі акти є основою для правового захисту медичного працівника в Україні? • Який юридичний алгоритм відмови лікаря від ведення пацієнта, що систематично порушує лікувальний режим? • Як коректно документувати відмову пацієнта від необхідного медичного втручання для уникнення відповідальності за можливі наслідки? • Які межі лікарської таємниці та яка відповідальність передбачена за її розголошення, в тому числі у публічному просторі? • Як юридично грамотно реагувати на вимоги пацієнта про відшкодування шкоди без рішення суду? • У чому полягає юридичний статус чергового лікаря порівняно з лікуючим лікарем при наданні допомоги? • Які вимоги до ведення медичної документації, щоб вона мала доказову силу в суді? • Як захистити честь, гідність та ділову репутацію лікаря у разі безпідставних звинувачень з боку пацієнта? • Які особливості розгляду медичних справ у Європейському суді з прав людини? • Як забезпечити об’єктивність висновків клініко-експертної комісії (КЕК) та уникнути конфлікту інтересів? • Яке юридичне розмежування понять “лікарська помилка”, “медичний інцидент” та “нещасний випадок”? • Які статті Кримінального та Цивільного кодексів України регламентують відповідальність медичного працівника? • Як встановлюється причинно-наслідковий зв’язок між діями (бездіяльністю) лікаря та настанням несприятливих наслідків для пацієнта? • Які критерії належного оформлення інформованої згоди пацієнта та які юридичні наслідки її дефектів? • Який алгоритм дій лікаря при ініціюванні службового розслідування чи відкритті кримінального провадження? • Які особливості проведення судово-медичної експертизи у справах про професійні правопорушення медичних працівників? • Які існують механізми страхування професійної відповідальності лікарів в Україні? • Як коректно взаємодіяти з правоохоронними органами: процедура допиту, виїмки медичної документації. • Яка юридична класифікація та наслідки лікарських помилок в українському правовому полі? Межі відповідальності лікаря та закладу охорони здоров’я. • Як провести диференціацію між непередбачуваним ускладненням захворювання та ятрогенною помилкою? Критерії та алгоритми оцінки. • Які когнітивні пастки та упередження найчастіше призводять до діагностичних помилок у клінічній практиці та як їх уникнути? • Які системні фактори (організація роботи, навантаження, комунікація) є провідними причинами медичних помилок та як їх модифікувати? • Як ефективно впровадити систему звітності про інциденти (incident reporting) в медичному закладі, що не карає, а заохочує до аналізу? • Які існують доказові стратегії для профілактики помилок при призначенні та введенні лікарських засобів (medication errors)? • Як коректно та етично повідомити пацієнта або його родичів про допущену медичну помилку, мінімізуючи психологічну травму та юридичні ризики? • Роль та ефективність клінічних симуляцій та тренінгів у формуванні навичок безпомилкової роботи та дій в кризових ситуаціях. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Жовтяниця визначається як жовте забарвлення шкіри, зумовлене надлишком білірубіну. Найчастіше виникає через надмірне утворення білірубіну, порушення кон’югації чи транспорту, обструкцію жовчних шляхів або ураження печінки. Діагностика починається зі збору анамнезу, клінічного огляду та базових лабораторних досліджень. Пацієнти з жовтяницею можуть мати як характерні прояви — жовте забарвлення слизових оболонок та свербіж, — так і бути повністю безсимптомними. Важливо вчасно визначити можливу етіологію виникнення жовтяниці для правильного вибору тактики лікування. Ви отримаєте: • Практичні алгоритми ведення пацієнта із різними видами жовтяниць • Навички правильного вибору діагностичного маршруту • Чіткі принципи менеджменту пацієнта на кожному етапі обстеження Ключові особливості: • Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів • Без води — тільки доказові знання, що мають значення • До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику • Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги • Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця Програма заходу • Класифікація жовтяниць (за патогенезом, видом гіпербілірубінемії, причиною) • Як відрізнити псевдожовтяницю (гіперкаротинемія, дія лікарських засобів) від істинної жовтяниці • Фізикальний огляд при жовтяниці: від голови до п‘ят • Лабораторне обстеження при жовтяниці: патерни ураження печінки, вибір подальших методів обстеження при первинній діагностиці жовтяниці • Діагностика вроджених гіпербілірубінемій Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Серцебиття, перебої в роботі серця, задишка або випадково виявлена аритмія — саме з такими ситуаціями лікарі щодня стикаються у практиці при веденні пацієнтів із фібриляцією передсердь. Водночас за цим поширеним порушенням ритму стоять складні клінічні рішення: контроль ритму чи частоти, вибір антиаритмічної терапії та оцінка ризику інсульту. Сучасний підхід до ведення пацієнтів із фібриляцією передсердь потребує чіткого розуміння показань до терапії, індивідуалізації лікування та міждисциплінарної взаємодії між кардіологом і неврологом. Розглянемо ключові клінічні та практичні аспекти теми: коли і кому показаний контроль ритму, як обрати антиаритмічний препарат залежно від клінічної ситуації, сучасні стратегії контролю ритму, оцінювання ризику інсульту та роль міждисциплінарного підходу у веденні пацієнтів. Цей захід допоможе вам впевнено орієнтуватися у виборі антиаритмічної терапії, приймати обґрунтовані рішення щодо стратегії лікування, своєчасно оцінювати ризик інсульту та запобігати ускладненням, а також підвищити ефективність ведення пацієнтів у щоденній практиці. Формат заходу поєднує сучасні наукові дані та практичні клінічні підходи, які можна одразу застосувати у роботі з пацієнтами. Програма заходу • Антиаритмічні препарати: коли, які і для чого — Онлайн лекція — Писаревська Кіра • Сучасна стратегія контролю ритму при фібриляції передсердь: місце флекаїніду* — Онлайн лекція — Стасишена Оксана • Тема уточнюється — Онлайн лекція — Лебединець Дмитро • Еліквіс у фокусі: ефективність та безпека** — Онлайн лекція — Лебединець Дмитро • Тема уточнюється — Онлайн лекція — Спікер уточнюється • Антикоагулянтна терапія при ФП. Що важливо знати сімейному лікарю?** — Онлайн лекція — Романова Олена • Які підводні камені можуть стати перешкодою до ефективності та безпеки лікарського засобу?** — Онлайн лекція — Зайченко Ганна • *Доповідь здійснюється за підтримки компанії Acino та не є підставою для нарахування балів фахівцям у сфері охорони здоров’я за системою безперервного професійного розвитку • **Доповідь здійснюється за підтримки компанії Pfizer та не є підставою для нарахування балів фахівцям у сфері охорони здоров’я за системою безперервного професійного розвитку Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Масштабування практики проведення госпітальної ОМТ на ЗОЗ для поліпшення прийняття управлінських рішень особливо в умовах обмежених ресурсів. Впровадження такого підходу особливо важливо для ЗОЗ з високою діагностичною та операційною активністю, де активно впроваджуються нові медичні технології Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть навички інтерпретації результатів молекулярної алергодіагностики з розрізненням мажорних і мінорних алергенних компонентів. У програмі передбачено опанування диференційної діагностики між справжньою полісенсибілізацією та перехресною реактивністю на основі профілю сенсибілізації до білкових родин. Розглядається стратифікація ризиків розвитку системних анафілактичних реакцій залежно від специфічних молекул, зокрема LTP, PR-10 і профілінів. Учасники навчаться обґрунтовувати вибір пацієнтів для проведення алерген-специфічної імунотерапії на основі виявлення сенсибілізації до мажорних алергенів. Окрему увагу приділено розробленню індивідуалізованих дієтичних рекомендацій для пацієнтів із харчовою алергією з урахуванням термостабільності алергенних компонентів, а також формуванню раціонального алгоритму обстеження пацієнта з алергологічним анамнезом на первинній ланці. Питання, що розглядаються: клінічні сценарії для призначення компонентної алергодіагностики на первинній ланці; розмежування справжньої сенсибілізації до пилку та перехресної реактивності на харчові продукти; значення одночасної сенсибілізації до профілінів і полікальцинів; клінічне значення сенсибілізації до білків-переносників ліпідів; вплив результатів компонентної діагностики на вибір препарату для АСІТ і прогноз її ефективності; молекулярні компоненти, асоційовані з високим ризиком системних реакцій при харчовій алергії; інтерпретація результатів при негативному шкірному прик-тесті та позитивних sIgE до специфічних компонентів; роль компонентної діагностики у веденні пацієнтів із синдромом «пилок-їжа». Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Організаційні питання щодо курсу Лекція: Репроцесинг інструментів згідно з рекомендаціями МОЗ та ВООЗ Додаткові матеріали від спікера (чек листи) Тестування БПР

​Інфекція, спричинена вірусом папіломи людини (ВПЛ), є найпоширенішою вірусною інфекцією, що передається статевим шляхом, і причиною приблизно 5% усіх випадків раку у світі. Окрім раку шийки матки, ВПЛ асоційований із розвитком раку анального каналу, ротоглотки, вульви, піхви і статевого члена, а також з аногенітальними бородавками та передраковими дисплазіями. Найефективнішим методом профілактики ВПЛ-асоційованих патологій є вакцинація: дані численних досліджень показують зниження ризику розвитку цервікальної інтраепітеліальної неоплазії 2–3 ступеня на 99% у разі вакцинації до початку статевого життя. Незважаючи на це, рівень охоплення вакцинацією залишається недостатнім, а лікарі часто зіштовхуються з міфами, недовірою пацієнтів і власною невпевненістю у виборі вакцини й стратегії ведення. У цих умовах роль лікаря полягає не лише в призначенні, а й у грамотній комунікації, яка базується на доказах і знанні сучасних міжнародних рекомендацій. Навчальний захід «Вакцинація проти ВПЛ: стратегії, клінічне значення та практичні аспекти» буде присвячений вивченню сучасних викликів, пов’язаних із ВПЛ-асоційованими захворюваннями, їхнього клінічного значення та ролі профілактики. Учасники детально розглянуть типи вакцин проти ВПЛ, їхній склад, механізм дії, ефективність та профіль безпеки. Окрему увагу буде приділено стратегії впровадження вакцинації в Україні: кого, коли та як вакцинувати відповідно до сучасних рекомендацій. Крім цього, будуть висвітлені поради щодо комунікації з пацієнтами: як переконливо відповідати на сумніви, розвіювати міфи та формувати довіру до вакцинації. Також буде обговорено перспективи майбутнього розширення вакцинального охоплення. • ВПЛ-асоційовані захворювання: сучасні виклики та клінічне значення. • Вакцини проти ВПЛ: типи, склад, механізм дії, ефективність, профіль безпеки. • Стратегія впровадження вакцинації проти ВПЛ в Україні: що, кому, коли і як? • Комунікація з пацієнтом про вакцинацію: як руйнувати міфи та хибні переконання. • Перспективи та майбутні можливості вакцинації проти ВПЛ. • Відповіді на запитання учасників

Туберкульоз вміло маскується під інші захворювання. Кашель, втома, анемія, нічна пітливість – усе це може здаватися ГРВІ або наслідком стресу. Тільки той, хто має розвинене клінічне мислення, здатен побачити те, чого інші не помічають. Бо кожен невчасно виявлений випадок – це ризик не тільки для пацієнта, а й для всього оточення. На цьому заході ви навчитеся розпізнавати туберкульоз навіть під маскою «безпечних» симптомів, використовувати сучасні діагностичні інструменти (від IGRA-тестів до КТ і ПЛР) та будувати алгоритм дій у разі будь-якої підозри на інфекцію. Ви знатимете, коли треба скерувати пацієнта до фтизіатра і як уникнути помилок, що спричиняють небезпечні ускладнення. Після навчання ви більше не будете боятися пропустити туберкульоз, адже зможете діяти впевнено у разі тривалого кашлю, уражень лімфовузлів чи інших тривожних сиптомів. Результат – вчасно розірваний епідеміологічний ланцюг. • 1. Огляд епідеміології туберкульозу в Україні та світі. • 2. Актуальність клінічної класифікації туберкульозу в практиці лікарів різної спеціальності. • 3. Прогноз захворюваності на найближчий час. • 4. Клінічні ознаки та критерії підозри на легеневий туберкульоз. • 5. Візуалізація: флюорографія, радіографія, КТ органів грудної клітки. • 6. Лабораторні методи: бактеріологічний, лабораторний, молекулярно-генетичні тести. • 7. Патоморфологічні й цитологічні особливості. • 8. Ендоскопічні методи, роль хірургії. • 9. Загальноклінічні показники та прогноз. • 10. Відповіді на запитання учасників.

Електронний курс «Супровідна терапія гастроентерологічних захворювань» (БПР) 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Електронний навчальний курс із супровідної терапії гастроентерологічних захворювань. Отримайте практичні знання та бали БПР для лікарів. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Кістковий мозок є центральним органом гемопоезу, і його дослідження відіграє головну роль у діагностиці широкого спектра гематологічних захворювань. Аналіз кісткового мозку дає змогу встановити природу цитопенії, підтвердити або виключити лейкемію, мієлодиспластичні та мієлопроліферативні синдроми, а також оцінити стан гемопоезу в цілому. Для того, щоб отримати інформативний результат, необхідно правильно виконати біопсію, якісно обробити матеріал та досконало інтерпретувати показники. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до дослідження кісткового мозку. Ви дізнаєтеся більше про особливості техніки пункції та біопсії, принципи підготовки пацієнта, правила безпечного виконання процедури й методи лабораторного аналізу матеріалу. Ви навчитеся проводити морфологічне оцінювання клітинного складу, застосовувати імуногістохімію, імунофенотипування, цитогенетичні й молекулярні дослідження, а також бачити кореляцію результатів з клінічною картиною. Після навчання ви зможете впевнено діяти у ситуаціях, пов’язаних із тяжкими або незрозумілими цитопеніями, підозрою на гостру чи хронічну лейкемію, мієлодиспластичними та мієлопроліферативними синдромами. Крім того, ці знання допоможуть вам у підготовці пацієнтів до трансплантації кісткового мозку та в оцінюванні ефективності хіміотерапії. • Значення дослідження кісткового мозку • Роль кісткового мозку у виробленні клітин крові • Клінічні показання до дослідження • Види досліджень кісткового мозку • Пункція кісткового мозку • Біопсія кісткового мозку • Цитогенетика, молекулярна діагностика, імунологічні тести • Підготовка, техніка й безпечність процедури • Підготовка пацієнта: анестезія, інформована згода, профілактика ускладнень • Техніка взяття матеріалу: вибір локалізації (остистий відросток, клубова кістка), порядок (пункція → біопсія → підготовка зразків) • Безпечність: контроль кровотеч, профілактика інфекцій, знеболення, спостереження після процедури • Обробка та аналіз матеріалу • Мікроскопія мазка і тканин • Імуногістохімія та імунофенотипування • Генетичні й молекулярні дослідження • Інтерпретація результатів на клінічних випадках • Оцінювання клітинності та співвідношення популяцій • Виявлення патологічних клітин, бластів, дисметаболії • Кореляція результатів з клінічними даними • Приклади типових випадків: апластична анемія, лейкемія, мієлодиспластичні синдроми • Відповіді на запитання