Заходи БПР — Клінічна лабораторна діагностика 2026

Відкладене народження дитини є поширеним явищем, що потребує чіткого клінічного супроводу. Зміна репродуктивних планів пацієнток у бік більш пізнього віку робить питання оцінювання оваріального резерву, вікових змін фертильності й можливостей її збереження важливою складовою щоденної практики. Від своєчасності інформування та направлення до спеціалістів репродуктивної медицини безпосередньо залежить ефективність подальших репродуктивних стратегій і прогноз для пацієнтки. На цьому заході ви засвоїте актуальні підходи до відкладеного материнства, оптимальний вік для кріоконсервації ооцитів, фактори, які впливають на кількість отриманих яйцеклітин, а також перспективи використання кріоконсервованого матеріалу та ймовірність народження здорової дитини. Окрім цього, ви розглянете практичні аспекти програм збереження фертильності в онкологічних пацієнток, можливості й обмеження оцінювання якості ооцитів та навчитеся вибирати між кріоконсервацією ооцитів та ембріонів відповідно до медичних, етичних і практичних аспектів. Після навчання ви зможете впевнено консультувати пацієнток щодо їхніх репродуктивних перспектив, своєчасно визначати показання до направлення до репродуктолога й ембріолога, а також надавати доказово обґрунтовану інформацію щодо сучасних технологій збереження фертильності. • Оптимальний вік для кріоконсервації ооцитів з метою відкладеного материнства • Кріоконсервація ооцитів: основні етапи програми • Фактори, що впливають на кількість отриманих яйцеклітин. Чому не завжди достатньо однієї програми? • Перспективи використання кріоконсервованих ооцитів та ймовірність народження здорової дитини • Реальна практика повернення пацієнток за власними замороженими яйцеклітинами та можливі тенденції майбутнього • Можливості й обмеження оцінювання якості яйцеклітин до моменту їх використання • Збереження фертильності в онкологічних пацієнтів: актуальні підходи та можливості • Яйцеклітини чи ембріони: що обрати для кріоконсервації? Медичні, етичні та практичні аспекти вибору. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

У липні 2025 року відбулися суттєві зміни в правилах обліку лабораторних досліджень в електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ), пов’язані з впровадженням нових кодів спостережень на основі міжнародної класифікації LOINC та оновленням підходів до використання національного класифікатора НК_26. Ці зміни безпосередньо впливають на повсякденну роботу лікарів, які призначають, проводять або документують лабораторні дослідження в межах пакету «Профілактика, діагностика, спостереження та лікування в амбулаторних умовах». Неправильне кодування або внесення медичних записів може призвести до невизнання послуги, втрати фінансування з боку НСЗУ, а також до формальних порушень, що погіршують якість медичної документації. Лікарям доведеться не лише знати нові правила, а й розуміти логіку їх впровадження, вміти правильно працювати з оновленим функціоналом ЕСОЗ, розмежовувати коди за НК_26 та коди спостереження, а також уникати типових помилок під час оформлення записів. Навчальний майстер-клас «Облік лабораторних досліджень за новими вимогами НСЗУ» буде присвячений вивченню актуальних змін в обліку лабораторних досліджень в ЕСОЗ, що набули чинності з Наказом МОЗ №511. Учасники ознайомляться з новими вимогами до створення ЕМЗ «Діагностичний звіт» і «Спостереження», навчаться розмежовувати коди НК_26, коди спостережень і текстові поля. Будуть розглянуті типові сценарії, які вимагають специфічного оформлення, а також класифікація лабораторних досліджень за такими напрямами: гематологія, біохімія, мікробіологія тощо. Окрема увага буде приділена ролі лікаря первинної ланки, алгоритмам створення направлень та зв’язку між правильним кодуванням і оплатою послуг. • Вступ: нові нормативні зміни в обліку лабораторної діагностики • Наказ МОЗ України №511 від 21.03.2025: що змінилось і чому • Впровадження LOINC-класифікаторів: цілі, міжнародна інтеграція • Роль НСЗУ в оновленні обліку в електронній системі охорони здоровʼя • Загальні принципи обліку лабораторних досліджень в ЕСОЗ • ЕМЗ «Діагностичний звіт» та ЕМЗ «Спостереження» • Як і коли використовуються ці типи записів • Відмінності між текстовим полем, кодом НК_26 та кодом спостереження • Нові вимоги до створення медичних записів • Сценарії: коди, які потребують лише ДЗ, додаткові коди «Спостереження», особливості уточнень у текстовому полі • Приклади розмежування: • Без змін обліку • Обов’язкове створення «Спостереження» • Потреба у текстовому описі (біоматеріал, контекст дослідження) • Кодування та інтерпретація результатів: як не помилитися • Робота з новими кодами спостережень на прикладах • Як правильно вказувати результати в ЕСОЗ • Логіка: один код НК_26 – декілька кодів спостереження • Направлення та роль лікаря первинної ланки • Які лабораторні дослідження може призначати сімейний лікар (за новим списком) • Структура додатка • Алгоритм дій лікаря під час створення направлення • Класи лабораторних досліджень: специфіка обліку • Гематологія, біохімія, мікробіологія, імунологія, тканинна патологія, генетика, інші дослідження • Огляд основних змін для кожного класу • Приклади з практики: які коди використовувати, що писати в полях • Типові помилки та виклики у веденні обліку • Найчастіші порушення під час формування звітів • Контроль якості заповнення ЕМЗ • Зв’язок між правильним обліком і оплатою послуг НСЗУ • Практична частина: аналіз кейсів та обговорення запитань • Розгляд реальних прикладів із заповненням ЕМЗ • Відповіді на запитання учасників • Практичний чекліст для лікаря: що перевірити перед внесенням у запис • Запитання та відповіді • Проходження тестування

​Захворювання рогівки, як-от нейротрофічний кератит, кератит Тайгесона й ендотеліальна дистрофія Фукса, є одними з найбільш складних для діагностики та менеджменту. Їх об’єднує хронічний перебіг, непередбачуваний клінічний розвиток і ризик незворотного погіршення зору. Зокрема, нейротрофічний кератит часто перебігає безболісно через пошкодження рогівкових нервів, що може призвести до пізньої діагностики та перфорації рогівки. Згідно з даними дослідження TFOS DEWS II Report, пошкодження іннервації рогівки фіксується у до 60% пацієнтів з цукровим діабетом та після офтальмохірургії. Кератит Тайгесона має ідіопатичну природу, може рецидивувати роками й імітувати вірусні ураження, що часто призводить до надмірного або хибного застосування місцевих стероїдів. У разі дистрофії Фукса основним моментом є своєчасне виявлення декомпенсації ендотелію, адже затримка з направленням на кератопластику погіршує прогноз. Для прийняття правильного рішення необхідно досконало розуміти патогенез, диференційні ознаки й сучасні діагностичні підходи. Навчальний майстер-клас «Комплексний аналіз складних патологій рогівки» буде присвячений вивченню клініко-анатомічних, патогенетичних та діагностичних аспектів нейротрофічного кератиту, зокрема його етіології, типових біомікроскопічних ознак, стратифікації за класифікацією Mackie й методів перевірки рогівкової чутливості. Окрема увага буде приділена диференціальній діагностиці з іншими ураженнями рогівки, наприклад кератитом Тайгесона, для якого розглядатимуться особливості перебігу, морфологічні ознаки та лікувальні підходи. У фокусі також буде первинна ендотеліальна дистрофія Фукса: від класифікації дистрофій і терміну cornea guttata до змін ендотелію, методів візуалізації, стратифікації стадій захворювання та визначення показань до кератопластики. Буде розглянуто сучасний алгоритм прийняття рішень: консервативне чи хірургічне лікування залежно від клінічної ситуації. Загалом навчання охоплює як базові, так і спеціалізовані знання, необхідні для точного діагностування та ефективного менеджменту хронічних патологій рогівки. • Нейротрофічний кератит: • · Анатомічні особливості рогівки ока. • · Етіологія та епідеміологія нейротрофічного кератиту. • · Патогенез нейротрофічного кератиту. • · Скарги пацієнтів. • · Клініка та ознаки. • · Класифікація Mackie. • · 2 рівні діагностики: перевірка чутливості рогівки, біомікроскопія та додаткові методи. Базиси встановлення діагнозу. • · Диференціальна діагностика з іншими патологіями рогівки. • · Сучасний підхід до лікування. • Кератит Тайгесона: • · Етіологія та патогенез. • · Клінічна картина та біомікроскопічні особливості. • · Методи діагностики. • · Диференціальна діагностика з іншими патологіями рогівки. • · Лікування та прогноз. • Первинна ендотеліальна дистрофія рогівки Фукса: • · Класифікація дистрофій рогівки. • · Поняття «cornea guttata». • · Особливості ендотелію в нормі та при патології. • · Патогенез. • · Класифікація та стадії захворювання. • · Основні симптоми захворювання. • · Методи діагностики: - біомікроскопічні особливості; - додаткові методи обстеження рогівки. • · Особливості оперативного лікування. • · Сучасний менеджмент. • Відповіді на запитання учасників

Навіть крихітне кістозне утворення підшлункової залози – це лотерея. Спочатку воно доброякісне, але згодом може перерости у злоякісну пухлину або метастазувати. Вчасна діагностика й розуміння природи процесу визначають ефективність вашої лікувальної тактики й виживаність пацієнта. На цьому заході ви навчитеся розрізняти кісту, псевдокісту й кістозну пухлину, грамотно інтерпретувати дані УЗД, КТ, МРТ та ЕУС, а також уникати поширених помилок, які можуть коштувати пацієнту життя. Ви будете знати про типові клінічні пастки і зможете швидко визначати показання до хірургічного чи ендоскопічного втручання. Після заходу ви діятимете впевнено в будь-якій ситуації, адже чітко будете розуміти, коли спостерігати, а коли негайно проводити втручання. • Кісти, псевдокісти й кістозні пухлини підшлункової залози: • сучасні класифікації, морфологічні особливості та клінічне значення. • Клінічна картина й перебіг захворювань: • основні симптоми, типові та нетипові прояви, діагностичні «пастки». • Інструментальна діагностика: • роль УЗД, КТ, МРТ й ЕУС у визначенні характеру уражень; • діагностичні алгоритми в реальній клінічній практиці. • Диференційна діагностика: • як відрізнити псевдокісти від кіст та кістозних пухлин; • клінічні критерії, маркери та діагностичні підказки. • Лікувальна тактика: • консервативні, ендоскопічні та хірургічні підходи; • сучасні протоколи, показання до втручання, вибір оптимальної стратегії. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.