Заходи БПР — Хірургія 2026

1. Відеолекція Етичні принципи психіатричної та психологічної допомоги в умовах війни: Психічне здоров’я в умовах масової травматизації Етичні дилеми воєнного часу Поняття уразливих категорій Дискримінація в сфері психічного здоров’я Нормативна база Клінічні кейси 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Електронний навчальний курс із дистанційною участю та доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 5 год. Лікарська / фармацевтична спеціальність: Всі лікарські спеціальності, Всі спеціальності фахівців у сфері охорони здоров'я, Всі фармацевтичні спеціальності, Всі спеціальності професіоналів у сфері охорони здоров’я. Після проходження курсанту буде видано сертифікат та нараховано 5 балів БПР. Номер в системі БПР: 1027839. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 - "невідкладна (екстрена) медична допомога". Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Орофаціальний біль і краніальні нейропатії часто маскуються під стоматологічну, ЛОР- чи офтальмологічну патологію, тому без чіткого алгоритму пацієнт може протягом кількох років не отримувати правильного діагнозу. На цьому заході ви розберете диференційну діагностику краніальних нейропатій, показання до нейровізуалізації та сучасну лікувальну тактику при невралгіях і нейропатичному болю обличчя. Після навчання ви зможете точно відрізняти неврологічний біль від стоматологічних і психогенних скарг, швидко направляти пацієнта на потрібне обстеження і не втрачати час на хибні маршрути. • Клінічна значущість краніальних нейропатій у неврології • Епідеміологія та огляд анатомії черепних нервів • Патофізіологічні механізми: демієлінізація, компресія, ішемія та запалення • Роль невролога в мультидисциплінарному підході (нейрохірургія, отоларингологія, офтальмологія, стоматологія) • Класифікація краніальних нейропатій: системний підхід • Ізольована краніальна нейропатія vs. множинні краніальні нейропатії • Нейропатія трійчастого нерва: ключовий клінічний аспект • Анатомія та функціональні гілки (V1, V2, V3) • Невралгія трійчастого нерва: класична, вторинна та ідіопатична форми (класифікація ICHD-3) • Нейропатія трійчастого нерва vs. невралгія трійчастого нерва: диференційна діагностика • Нейроваскулярний конфлікт та роль верхньої мозочкової артерії • Болюча нейропатія трійчастого нерва: постгерпетичні, посттравматичні та неопластичні причини • Синдром «онімілого підборіддя» (Numb Chin Syndrome): «червоний прапор» системного злоякісного процесу • Інші основні краніальні нейропатії • Нюховий нерв (I): поствірусна та посттравматична аносмія; зв'язок із нейродегенеративними захворюваннями • Окоруховий, блоковий та відвідний нерви (III, IV, VI): діабетичні краніальні нейропатії, синдроми кавернозного синуса, підвищений внутрішньочерепний тиск • Лицевий нерв (VII): параліч Белла, синдром Рамсея–Ханта, центральний vs. периферичний парез лицевого нерва • Присінково-завитковий нерв (VIII): вестибулярна шваннома, вестибулярний неврит, раптова сенсоневральна приглухуватість • Язикоглотковий нерв (IX): невралгія язикоглоткового нерва, синдром Ігла • Інші краніальні нейропатії • Множинні краніальні нейропатії: диференційна діагностика • Пухлини основи черепа та карциноматоз мозкових оболонок • Гранулематозні захворювання: саркоїдоз і гранулематоз з поліангіїтом • Інфекційні причини: туберкульоз, хвороба Лайма, ВІЛ-інфекція • Аутоімунні та запальні захворювання: синдром Міллера–Фішера, міастенія, IgG4-асоційоване захворювання • Синдром Толоси–Ганта та інша патологія кавернозного синуса • Ідіопатична множинна краніальна нейропатія • Синдроми комбінованого ураження нервів. • «Червоні прапори»: прогресуючий неврологічний дефіцит, ураження кількох черепних нервів, системні симптоми • Інші причини орофаціального болю • Скронево-нижньощелепні розлади та міофасціальний больовий синдром • Персистуючий ідіопатичний лицевий біль (атиповий лицевий біль) • Синдром печіння ротової порожнини • Стоматологічна патологія та захворювання приносових пазух, що імітують неврологічну патологію • Орофаціальний біль при мігрені, кластерному головному болю та інших тригемінальних автономних цефалгіях • Гігантоклітинний артеріїт як причина лицевого болю та болю в нижній щелепі (jaw claudication) • Неврологічне обстеження при краніальних нейропатіях • Структуроване дослідження функції черепних нервів: клінічні методики та типові помилки • Показання до нейровізуалізації: МРТ головного мозку та основи черепа з контрастуванням, високороздільна МРТ черепних нервів (послідовності CISS/FIESTA), КТ основи черепа • Електрофізіологічні методи: дослідження мигального рефлексу (blink reflex), електронейрографія лицевого нерва, голкова електроміографія • Люмбальна пункція: показання та аналіз спинномозкової рідини (цитологічне, інфекційне та імунозапальне дослідження) • Лабораторна діагностика: рівень АПФ (ACE), ANCA, серологія на хворобу Лайма, паранеопластичні антитіла • Лікувальна тактика • Фармакотерапія невралгії трійчастого нерва: карбамазепін, окскарбазепін та нові терапевтичні підходи • Лікування нейропатичного орофаціального болю: габапентиноїди, трициклічні антидепресанти та місцеві засоби • Інтервенційні методи: периферичні блокади нервів, ін'єкції ботулотоксину, черезшкірні втручання (балонна компресія, радіочастотна термокоагуляція, гліцеринова ризолізис) • Мікроваскулярна декомпресія: показання, результати та відбір пацієнтів • Стереотаксична радіохірургія (Gamma Knife): місце в лікуванні та обмеження • Імунотерапія та патогенетичне лікування запальних і аутоімунних краніальних нейропатій • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Надмірна сонливість є однією з найбільш недооцінених скарг. Коли пацієнти говорять «постійно хочу спати», «не висипаюсь» або «немає сил», за цим можуть приховуватися центральні розлади гіперсомнолентності, психіатричні й ендокринні захворювання, наслідки черепно-мозкової травми, порушення циркадного ритму або медикаментозно-індуковані стани. Розуміння гіперсомнії виходить далеко за межі надмірного сну – це складний нейробіологічний феномен, пов’язаний із дисфункцією систем підтримання неспання, орексинової регуляції та нейромедіаторного балансу. На цьому заході ви навчитеся проводити диференційну діагностику між сонливістю і втомою, оцінювати скарги пацієнта з позиції сучасної сомнології та формувати алгоритм діагностичного пошуку при гіперсомнії. Ви розглянете нейробіологічні механізми центральних розладів гіперсомнолентності, зокрема нарколепсію, ідіопатичну гіперсомнію та синдром Кляйне-Левіна, а також їхні клінічні прояви й сучасні діагностичні критерії. Також ви розберете розлади сну, асоційовані з надмірною денною сонливістю, наприклад синдром обструктивного апное уві сні, джетлаг та порушення циркадного ритму. Після навчання ви зможете визначати потенційно небезпечні причини гіперсомнії та обирати доцільний обсяг обстеження й лікування відповідно до клінічної ситуації. • Актуальність теми. • Гіперсомнія як нейробіологічний феномен: • як правильно інтерпретувати скаргу; • гіперсомнія vs втома. • Нарколепсія. • Ідіопатична гіперсомнія. • Синдром Кляйне–Левіна. • Розлади сну, асоційовані з гіперсомнією: • синдром обструктивного апное уві сні; • розлади циркадного ритму; • джетлаг. • Гіперсомнія як симптом соматичних захворювань: • гіпотиреоз; • наслідки черепно-мозкової травми. • Психіатричні причини гіперсомнії: • атипова депресія; • біполярний афективний розлад. • Медикаментозно-індукована гіперсомнія: • бензодіазепіни; • опіати; • антигістамінні препарати. • Висновки. • Відповіді на запитання.

Рання діагностика ектопічної вагітності є важливою для безпеки пацієнток, адже клінічні прояви часто мінімальні або неспецифічні. Ультразвукове дослідження є основним інструментом у визначенні локалізації вагітності й виборі подальшої тактики. Розуміння діагностичних алгоритмів та уміння приймати рішення в неоднозначних ситуаціях дають змогу своєчасно виявити патологічний стан й обрати правильну лікувальну тактику. На цьому заході ви зможете систематизувати знання про ультразвукову діагностику ектопічної вагітності. Ви розглянете сучасну класифікацію, алгоритми оцінювання вагітності неясної локалізації (PUL), принципи ефективного трансвагінального УЗД й технічні аспекти дослідження. Окремо ви проаналізуєте реальні клінічні кейси для підвищення точності діагнозу та обґрунтованого вибору тактики ведення. Після навчання ви зможете ефективно діагностувати ектопічну вагітність, визначати оптимальну тактику в разі вагітності неясної локалізації, оцінювати ризики і швидко приймати клінічні рішення у пацієнток з ранніми симптомами. • Сучасна класифікація ектопічної вагітності • Вагітність неясної локалізації (PUL): діагностичні критерії та покроковий алгоритм дій • Принципи ефективної ультразвукової діагностики ектопічної вагітності • Технічні аспекти трансвагінального УЗД у пацієнток з підозрою на позаматкову вагітність • Розбір клінічних випадків відповідно до класифікації: практичні висновки для підвищення діагностичної точності • Сесія відповідей на запитання

Аноректальні абсцеси та нориці залишаються однією з найскладніших зон у колопроктології через високий ризик рецидивів і функціональних ускладнень. Основна клінічна проблема полягає не лише у лікуванні гострого процесу, а у правильному визначенні анатомії норицевого ходу та виборі тактики, яка дозволяє одночасно усунути інфекційне вогнище і зберегти функцію анального сфінктера. Помилки на етапі первинного втручання часто запускають каскад повторних операцій, хронічного запалення та погіршення якості життя пацієнта. На цьому заході ви отримаєте структурований підхід до ведення пацієнтів із аноректальними абсцесами та складними норицями: від первинної оцінки до вибору хірургічної тактики. Ви розглянете критерії складності ураження, клінічні маркери прихованих фістульних ходів, покази до інструментальної діагностики та алгоритми прийняття рішень. Також ви засвоїте сучасні сфінктерозберігаючі підходи та принципи вибору між радикальністю втручання і мінімізацією функціональних ризиків. Після навчання ви зможете орієнтуватися у складних клінічних ситуаціях, визначати тактику лікування аноректальних абсцесів і нориць з урахуванням ризику рецидиву та ушкодження сфінктерного апарату, а також приймати обґрунтовані рішення щодо необхідності додаткової діагностики або направлення пацієнта. • Аноректальний абсцес: сучасний погляд на патогенез та класифікацію • Криптогландулярна теорія та альтернативні причини • Типи абсцесів і їх клінічне значення • Чому «простий абсцес» часто є лише верхівкою айсберга • Діагностика прихованих нориць: коли дренування недостатньо • Клінічні маркери складної патології • Роль огляду, пальцевого дослідження та аноскопії • Коли необхідні МРТ, ендоанальне УЗД та консультація проктолога • Вибір тактики лікування: від розтину абсцесу до радикального втручання • Показання до екстрених і планових операцій • Коли шукати внутрішній отвір нориці • Алгоритм прийняття рішень залежно від типу ураження • Складні анальні нориці: сучасні хірургічні підходи • Фістулотомія, сетони, LIFT, advancement flap та інші методики • Переваги, обмеження та критерії вибору методу • Баланс між радикальністю лікування та збереженням функції сфінктера • Як уникати помилок, що призводять до рецидивів та повторних операцій • Найчастіші діагностичні та тактичні помилки • Недооцінка поширеності норицевого ходу • Неповне дренування та відсутність подальшого обстеження • Помилки маршрутизації пацієнтів між первинною та спеціалізованою ланкою • Особливі клінічні ситуації та «червоні прапорці» • Рецидивні абсцеси • Нориці при хворобі Крона та інших системних захворюваннях • Атипові нориці, онкологічна настороженість та диференційна діагностика • Клінічні кейси та розбір складних рішень • Реальні випадки з практики • Аналіз причин невдалого первинного лікування • Покроковий розбір тактики, що дозволила уникнути повторних втручань • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Робота лікаря первинної медичної допомоги в Україні функціонує в чітко регламентованій системі НСЗУ, яка визначає обсяг гарантованих послуг, механізми фінансування, правила маршрутизації пацієнтів та юридичну відповідальність працівника. У цій системі клінічні рішення лікаря нерозривно пов’язані з нормативними вимогами, електронною документацією та контрактними зобов’язаннями закладу. Без чіткого розуміння цих правил можна припуститися системних помилок і натрапити на ризик адміністративного навантаження. На цьому заході ви розглянете основні принципи роботи системи НСЗУ на рівні ПМД, функціонування електронної системи охорони здоров’я та медичних інформаційних систем, роль декларацій як основи фінансування, а також перелік гарантованих безкоштовних послуг. Окрім цього, ви розглянете механізми формування направлень, логіку маршрутизації пацієнтів, типові операційні помилки у роботі з ЕСОЗ, а також практичні аспекти мінімізації ризиків перевірок і штрафів. Після навчання ви зможете орієнтуватися в межах пакету НСЗУ, правильно оформлювати медичну документацію та працювати в межах нормативних вимог без втрати клінічної ефективності та юридичної безпеки. • Вступ: як працює НСЗУ на ПМД. Основні принципи, роль лікаря, очікування системи. • Електронна система НСЗУ (ЕСОЗ + МІС). Як працює на практиці, типові сценарії використання. • Декларації: фундамент усієї системи. Вплив на фінансування, поширені операційні нюанси. • Що гарантовано безкоштовно. Межі пакету, часті запитання пацієнтів. • Оплата: де «ламається» логіка пацієнта. Очікування vs реальність системи. • Направлення: механіка системи. Як працюють маршрути, типові складнощі. • Типові складнощі в роботі з НСЗУ та як їх уникати. Де найчастіше виникають помилки в роботі з деклараціями, направленнями, ЕСОЗ, “слабкі місця” у взаємодії з системою. • Як діяти, щоб мінімізувати ризики перевірок і штрафів. • Практичні поради для щоденної роботи. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Центральний венозний катетер є одним із найчастіших джерел ятрогенних ускладнень. Катетер-асоційовані інфекції кровотоку, тромбози, механічні пошкодження та помилки догляду продовжують суттєво впливати на перебіг лікування, тривалість госпіталізації та прогноз пацієнта. У різних клінічних умовах робота з ЦВК є важливою складовою безпеки хворого і якості медичної допомоги. На цьому заході ви дізнаєтеся про сучасні доказові підходи до вибору та встановлення центральних венозних катетерів і догляду за ними. Ви отримаєте чіткі алгоритми дій, засновані на міжнародних рекомендаціях (CDC, INS) та реальних клінічних сценаріях. Після навчання ви зможете зменшити кількість катетер-асоційованих ускладнень, стандартизувати підходи до догляду й підвищити рівень безпеки пацієнтів. • Показання та вибір типу центрального катетера • Види ЦВК (тунельовані, нетунельовані, PICC, імплантовані порти), вибір залежно від пацієнта та клінічної ситуації. • Техніка встановлення: основні принципи безпеки • УЗ-навігація, асептика, алгоритм встановлення, контроль положення катетера. • Початковий догляд одразу після встановлення • Фіксація, перев’язка, промивання, перші 24–48 годин. • Щоденний та щотижневий догляд за ЦВК • Розчини для промивання, заміна пов’язки, доступ до системи, правила роботи з портами. • Інфекційний контроль та профілактика CRBSI • Антисептики, техніка оброблення конекторів, вибір пов’язок, міжнародні рекомендації (CDC, INS). • Ускладнення, повʼязані з ЦВК: діагностика та алгоритми дій • Інфекції, тромбози, обструкція, екстравазація, механічні проблеми. • Клінічні кейси та розбір типових помилок • Аналіз реальних ситуацій, покрокові рішення, взаємодія команди. • Симуляційна частина • Відпрацювання техніки догляду, промивання, заміни пов’язок, менеджмент ускладнень • Відповіді на запитання

Синдром полікістозних яєчників є не тільки гінекологічною проблемою, а комплексним ендокринно-метаболічним станом, що може впливати на репродуктивне здоров’я та довгострокові кардіометаболічні ризики. Сучасні міжнародні рекомендації змінили підходи до діагностики та ведення таких пацієнток, а надмірна орієнтація лише на ультразвукові зміни яєчників або рівень антимюлерового гормону може ускладнювати клінічні рішення. Недостатнє розуміння фенотипів СПКЯ, ролі інсулінорезистентності та метаболічних порушень може призводити до гіпердіагностики, необґрунтованих обстежень, затримки встановлення правильного діагнозу та труднощів у виборі оптимальної тактики лікування. На цьому заході ви навчитеся інтерпретувати сучасні діагностичні критерії СПКЯ, оцінювати клінічні фенотипи захворювання, правильно аналізувати прояви гіперандрогенії та роль антимюлерового гормону й ультразвукових критеріїв. Ви розберете принципи метаболічного скринінгу, особливості виявлення інсулінорезистентності, дисліпідемії та метаболічно-асоційованої жирової хвороби печінки, а також ознайомитеся з сучасними підходами до терапії та типовими помилками, які можуть призводити до гіпердіагностики СПКЯ. Після навчання ви зможете вести пацієнток із поєднанням порушення менструального циклу, гіперандрогенії, безпліддя, надлишкової масою тіла, метаболічних порушень та застосовувати персоналізований підхід у кожному клінічному випадку. • Чому термін «СПКЯ» більше не відображає повної сутності захворювання • ПМОС як сучасна концепція: патофізіологія та клінічні фенотипи • Оновлені міжнародні підходи до діагностики ПМОС • Гіперандрогенія: клінічна оцінка та лабораторна інтерпретація • Роль антимюллерового гормону та ультразвукових критеріїв • Метаболічний скринінг: інсулінорезистентність, ожиріння, дисліпідемія, НАЖХП/МАЖХП • Сучасні підходи до терапії ПМОС • Гіпердіагностика СПКЯ/ПМОС: типові помилки, надмірна інтерпретація УЗД/AMГ та критерії, що призводять до помилкового встановлення діагнозу • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Дисліпідемії – це один із найважливіших факторів ризику розвитку серцево-судинних захворювань. Відповідно, ці захворювання – головна причина смертності у світі. Більшість летальних випадків при ІХС асоційована з атеросклерозом коронарних судин, який прямо пов’язаний із порушенням ліпідного обміну. У 2025 році відбулися основні оновлення в підходах до стратифікації ризику, визначення цільових рівнів ЛПНЩ та алгоритмів ведення пацієнтів з дисліпідеміями – ці зміни стосуються не лише вузькоспеціалізованої кардіологічної допомоги. Оскільки саме лікарі первинної ланки, терапевти, ендокринологи, нефрологи та неврологи найчастіше першими виявляють підвищений ліпідний профіль або супутні патології, від їхніх дій залежить, чи вдасться запобігти прогресуванню атеросклерозу, інфарктам, інсультам, діабетичній нефропатії або навіть деменції. Оновлені рекомендації допоможуть розпочати ефективну гіполіпідемічну терапію вже під час рутинних профілактичних оглядів, коли клініка ще відсутня, але ризик – уже високий. Навчальний захід «Гіполіпідемічна терапія 2025: нові алгоритми без шаблонів» буде присвячений вивченню нових рекомендацій ESC/EAS 2023–2025, які розширюють фокус гіполіпідемічної терапії за межі LDL-C, зокрема non-HDL, ApoB та Lp(a). Учасники ознайомляться з принципом раннього початку лікування для покращення прогнозу навіть у пацієнтів без клінічних проявів. Особлива увага буде приділена мультидисциплінарному підходу під час призначення терапії пацієнтам із цукровим діабетом 2 типу, хронічною хворобою нирок, ожирінням та іншими супутніми станами. Також будуть розглянуті поширені міфи про статини й сучасні стратегії комбінованої терапії за допомогою езетимібу, інгібіторів PCSK9 та бемпедоєвої кислоти. Учасники майстер-класу зможуть навчитися оцінювати серцево-судинний ризик з використанням калькуляторів SCORE2 і SCORE2-OP та дізнатися про підходи до лікування пацієнтів літнього віку. Наприкінці заходу буде висвітлено, як ефективно мотивувати пацієнтів до лікування та дотримання правильної дієти. • LDL – головна терапевтична ціль, але не єдина • Нові рекомендації (ESC/EAS 2023–2025) розширюють фокус: акцент не лише на LDL-C, але і на non-HDL, ApoB, Lp(a). • “The lower, the better. The earlier, the better” • Ранній початок гіполіпідемічної терапії змінює прогноз навіть у пацієнтів без яскравої клініки – стратегія «профілактики у профілактиці». • Гіполіпідемічна терапія – не лише про ССЗ • Показання до призначення: ЦД 2 типу, ХХН, гіпотиреоз, ожиріння, інсулінорезистентність, метаболічний синдром – мультидисциплінарний підхід. • Міфи про статини: час зруйнувати страхи пацієнтів і лікарів • Розгляд найпоширеніших заперечень, зокрема «печінка», «м’язи», «старіння», «онкологія». • Коли статинів недостатньо – комбінована терапія • Езетиміб, інгібітори PCSK9, бемпедоєва кислота: сучасні схеми, коли і як комбінувати для досягнення цільових значень. • Оцінювання ризику = основа прийняття рішень • Як правильно користуватись калькуляторами SCORE2, SCORE2-OP, і кому потрібен агресивний підхід навіть за «нормальних» цифр. • Гіполіпідемічна терапія у людей похилого віку – так чи ні? • Огляд доказів, коли варто і не варто починати або продовжувати лікування в пацієнтів 75+. • Ваша тактика за «нормального» холестерину, але високого ризику • Коли в лабораторії «все добре», але пацієнт уже на межі інфаркту: як не пропустити показання до терапії. • Мотивація пацієнта: як зробити з ним команду • Комунікація, метафори, візуалізації – як пояснити сенс лікування простою мовою і досягти прихильності. • Розгляд кейсів: 3 пацієнти, 3 стратегії лікування • Ілюстративні клінічні ситуації: терапевт, ендокринолог і кардіолог бачать пацієнта по-різному, але об’єднує одне – високий ризик. • Відповіді на запитання учасників

1. Відеолекція Оніхомікоз: сучасний алгоритм місцевої та системної терапії з урахуванням феномену біоплівок: Актуальність проблеми оніхомікозу в сучасній дерматологічній практиці
 Етіологія оніхомікозу та основні фактори ризику розвитку інфекції
 Клінічні форми оніхомікозу
 Сучасні методи діагностики: клінічні та лабораторні підходи
 Біоплівки при оніхомікозі: механізм формування, клінічне значення та вплив на ефективність терапії
 Сучасний алгоритм лікування оніхомікозу: місцева та системна терапія
 Причини терапевтичних невдач
 Профілактика рецедивів
 Висновки та ключові клінічні акценти 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Незалежно від профілю операційної пацієнти із супутньою респіраторною патологією можуть зустрітися будь-де. Сонне апное, ХОЗЛ, рестрикції, післятрансплантаційні складності завжди створюють додаткові ризики. Респіраторні ускладнення – одна з головних причин критичних ситуацій в операційній, а нові технології (HFNO, NIV, протективна вентиляція) дають змогу легко контролювати те, що раніше здавалося некерованим. На цьому заході ви навчитеся передбачати ускладнення легеневої патології під час анестезії та своєчасно реагувати на них. Ви зможете оцінювати різні типи порушень, планувати індукцію та екстубацію, застосовувати HFNO та NIV і підбирати режими вентиляції під конкретну патологію. Після навчання кожен ваш наркоз при супутній легеневій патології стане контрольованим і прогнозованим. • Вступ та актуальність • Основні ризики, частота респіраторних патологій, цілі періопераційної оптимізації. • Розлади дихання, пов’язані зі сном • Обструктивне апное сну, центральне апное сну, синдроми гіповентиляції: оцінювання, основні ризики, передопераційна підготовка, тактика безпечної індукції та післяопераційного ведення. • Обструктивні захворювання дихальних шляхів • ГРВІ, астма, ХОЗЛ, рідкісні обструкції: діагностика, стратифікація ризиків, оптимізація, вентиляційні стратегії. • Рестриктивні розлади • Гострі та хронічні внутрішні рестрикції (набряк, ГРДС, інтерстиціальні хвороби), зовнішні рестрикції (ожиріння, деформації грудної клітки): оцінювання, протективна вентиляція, рекрутмент, контроль газообміну. • Пацієнт після трансплантації легень • Особливості імуносупресії, вентиляційні ризики, тактика інтра- та післяопераційного менеджменту. • Інтегровані стратегії респіраторної підтримки • HFNO, NIV, CPAP, вибір режимів ШВЛ відповідно до типу порушення, контроль drive pressure та комплаєнсу. • Підсумки, рекомендації, розбір клінічних кейсів • Алгоритми оцінювання, чек-листи безпечної індукції та вентиляції. • Q&A

Лікарі здобудуть навички клінічної диференціації психогенних неепілептичних нападів та епілептичних нападів за моторним патерном, характером вокалізації, локалізацією прикусу язика, наявністю нетримання сечі та характером падіння. Учасники навчаться проводити огляд пацієнта під час нападу, використовувати дані анамнезу, свідчення очевидців і домашні відеозаписи, інтерпретувати результати рутинної ЕЕГ, відео-ЕЕГ моніторингу та рівня пролактину після нападу. Програма охоплює диференціацію фебрильних судом, тіків, синкопе, дроп-атак і парасомній, застосування критеріїв ILAE, класифікацію типів нападів, виявлення структурних причин за даними МРТ та вибір протиепілептичної терапії. Окрему увагу приділено психоосвіті, направленню до суміжних спеціалістів, веденню пацієнток під час вагітності та лактації, критеріям ефективності терапії, фармакорезистентності й сучасним підходам до лікування. Програма заходу • Заняття №1: Нюанси диференційної діагностики неепілептичних пароксизмальних станів в практиці лікаря • Патогномонічні клінічні феномени психогенних неепілептичних нападів та їх диференціація від генералізованих тоніко-клонічних нападів • Діагностична значущість локалізації прикусу язика у диференційній діагностиці судомних станів • Показання до проведення відео-ЕЕГ моніторингу та його роль у верифікації діагнозу • Критерії диференціації простих та складних фебрильних судом, прогноз і тактика ведення • Клініко-анамнестичні особливості диференціації вазовагального синкопе та атонічного епілептичного нападу • Диференціація дроп-атак вертебро-базилярного генезу та епілептичних атонічних нападів • Відмінності між парасомніями та нічною лобною епілепсією • Діагностичний алгоритм при підозрі на психогенні неепілептичні напади, включаючи лабораторні та інструментальні методи • Принципи та техніки психоосвіти для повідомлення діагнозу пацієнту та його родині • Відмінності між моторними тіками та фокальними міоклонічними або тонічними епілептичними нападами • Заняття №1 — 02:01:33 • Заняття №2: Ключові питання епілепсії в амбулаторній практиці • Сучасні діагностичні критерії епілепсії згідно з визначенням ILAE • Диференційна діагностика епілептичних нападів та неепілептичних пароксизмальних станів • Клінічна та електроенцефалографічна семіотика фокальних і генералізованих нападів • Етіологічні фактори при встановленні діагнозу: структурні, генетичні, інфекційні, метаболічні та імунні • Роль МРТ у діагностиці структурної епілепсії та типові знахідки • Принципи вибору протиепілептичних препаратів залежно від типу нападів та форми епілепсії • Алгоритми ведення пацієнта при неефективності першого протиепілептичного препарату • Епілептичний синдром та його ключові характеристики на прикладі віковозалежних форм • Сучасні підходи до відміни терапії та поняття «розрішення епілепсії» • Заняття №3: Психогенні неепілептичні стани в неврологічній практиці • Клінічні феномени, що дозволяють запідозрити психогенні неепілептичні стани • Роль та обмеження рутинної ЕЕГ і показання до відео-ЕЕГ моніторингу • Диференціація психогенних неепілептичних станів та епілептичних нападів із локалізацією у лобній частці • Психіатричні розлади, коморбідні з психогенними неепілептичними станами • Стратегія ведення пацієнтів із коморбідним перебігом епілепсії та психогенних неепілептичних станів • Повідомлення пацієнту діагнозу для забезпечення комплаєнсу та подальшого лікування • Методи психотерапії з доведеною ефективністю • Заняття №4: Сучасні підходи до лікування епілепсії у дорослих • Класифікації епілептичних нападів для вибору стартової терапії • Алгоритм дій при неефективності першого протиепілептичного препарату • Препарати вибору для пацієнтів із фокальною та генералізованою епілепсією згідно з рекомендаціями ILAE • Ведення пацієнтів із фармакорезистентною епілепсією та критерії раціональної політерапії • Особливості лікування жінок репродуктивного віку, вагітних та в період лактації • Мінімізація ризику лікарських взаємодій у пацієнтів із коморбідною патологією • Показання до передопераційного обстеження для розгляду хірургічного лікування • Клінічні переваги протиепілептичних препаратів останніх генерацій • Конспекти до занять • Клінічні задачі до занять • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Міастенія є одним із найбільш складних для діагностики автоімунних неврологічних захворювань, оскільки її клінічні прояви можуть імітувати інші патологічні стани: від інсульту й ендокринних порушень до психоемоційного виснаження чи хронічної втоми. Важливо опанувати сучасні підходи до діагностики, щоб своєчасно розпізнати недугу і запобігти розвитку життєво небезпечних ускладнень, зокрема міастенічного кризу, а також забезпечити пацієнту стабільний контроль симптомів і належну якість життя. Особливе значення у веденні хворих з міастенією має призначення препаратів-тригерів, зокрема певних антибіотиків, β-блокаторів, магнію чи інших засобів, здатних провокувати загострення. На цьому заході ви дізнаєтеся про патогенез міастенії, клінічні особливості й алгоритми діагностики. Ви розглянете її клінічні прояви, шкали оцінювання тяжкості стану (QMG, MG-ADL, FSS), роль визначення антитіл, електроміографії та візуалізації тимусу. Крім того, ви розберете сучасну терапевтичну стратегію: симптоматичне лікування, імуносупресивну терапію, використання біологічних препаратів, плазмаферез, внутрішньовенний імуноглобулін і тимектомію. Ви дізнаєтеся, як діяти у разі загострень, кризових станів та складних клінічних ситуацій, зокрема вагітності й підготовки до оперативних втручань. Після навчання ви зможете впевнено проводити діагностику міастенії, правильно оцінювати ризики загострення, підбирати ефективну терапію та організовувати довготривалий супровід пацієнта. • Актуальність міастенії. Сучасні уявлення про етіологію та патогенез. • Клінічна діагностика: типові симптоми, проби, класифікація MGFA. • Сучасні шкали й опитувальники в менеджменті пацієнтів з міастенією (алгоритми застосування шкал QMG, MG- ADL, FSS). • Параклінічна діагностика: діагностична й практична роль антитіла, ЕМГ, візуалізація тимусу. • Диференційна діагностика з іншими нервово-м’язовими хворобами. • Сучасна парадигма та практичні алгоритми лікування міастенії: • симптоматична терапія; • хворобо-модифікувальне лікування (імуносупресанти, біологічні препарати); • короткострокова терапія (роль плазмаферезу та внутрішньовенного імуноглобуліну); • хірургічне втручання (тимектомія). • Менеджмент загострень та криз. • Довгострокове ведення пацієнта: моніторинг, профілактика, особливі стани. • Клінічні кейси. • Відповіді на запитання.

Етичні та психосоціальні аспекти комунікації медичних працівників з вразливими пацієнтами 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Зареєструватися та пройти курс можна: з 15 лютого 2026 по 31 грудня 2026 Тип заходу БПР: Електронно-навчальний курс Всі спеціальності До зазначення балів в сертифікаті допускаються слухачі, які дали 80% правильних відповідей на тестові запитання в електронній Google form. Сертифікат відправимо до 20 робочих днів після складання тестування та опублікуємо в особистому кабінеті Додаткова інформація: Після завершення курсу учасники отримають сертифікати з 5 балами БПР, які підтверджують їхні нові знання та компетентності. Фінальне тестування допоможе оцінити рівень засвоєння матеріалу. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Електронний навчальний курс у форматі дистанційної участі з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 6 год. Бали БПР: 6. Номер в системі БПР: 1027857. Після проходження курсанту буде видано сертифікат та нараховані бали БПР. Лікарська / фармацевтична спеціальність: Всі лікарські спеціальності, Всі спеціальності фахівців у сфері охорони здоров'я, Всі фармацевтичні спеціальності, Всі спеціальності професіоналів у сфері охорони здоров’я. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 - "порядок проведення та документування результатів медичного обстеження". Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Вітамін D — це більше, ніж про кістки. У 2024–2025 роках він залишається у фокусі міжнародних рекомендацій не лише через вплив на кістково-м’язову систему, але й завдяки своїй важливій ролі в імунній регуляції, профілактиці падінь, підтримці м’язового тонусу, перебігу хронічних захворювань і навіть ефективності медикаментозної терапії. На майстер-класі ви дізнаєтесь: Коли дійсно потрібно визначати рівень 25(OH)D — а коли це зайве Як грамотно інтерпретувати результати аналізу з урахуванням різних міжнародних шкал Як підібрати дозу для профілактики чи лікування, уникнувши токсичності У яких клінічних випадках вітамін D — важливий допоміжний інструмент Як корекція рівня D може змінити перебіг захворювання — на прикладі реальних клінічних кейсів

Предіабет – це попередження про можливу катастрофу і сигнал, щоб терміново починати діяти. Цей клінічний стан потребує активної тактики ведення вже на рівні первинної ланки. Європейські та американські рекомендації наголошують, що на етапі предіабету можна запобігти розвитку діабету 2 типу і знизити кардіометаболічні ризики. Щоб не проґавити важливі метаболічні порушення, важливо впевнено орієнтуватися в актуальних критеріях діагностики, стратифікації ризику та терапії. На цьому заході ви отримаєте чітку схему роботи з пацієнтами з предіабетом і метаболічними факторами ризику. Ви побачите алгоритми раннього скринінгу, критерії прогнозування, рішення щодо модифікації способу життя і старту фармакотерапії: коли достатньо рекомендацій, а коли потрібно призначати метформін, агоністи GLP-1 або SGLT-2. Після навчання ви зможете швидко стратифікувати ризик, правильно інтерпретувати глікемічні та лабораторні показники впевнено і вести пацієнтів з предіабетом за стандартизованим протоколом первинного й повторного візиту. • Вступне слово, огляд термінології та епідеміології предіабету. Актуальність проблеми, глобальні тенденції, дані ADA. • Діагностичні критерії: HbA1c, глікемія натще, ПГТТ.
Чутливість, специфічність, клінічні помилки інтерпретації. • Патофізіологія β-клітинної дисфункції. Метаболічні та імунні механізми переходу від норми до діабету. • Предіабет у коморбідних пацієнтів. Ожиріння, гіпотиреоз, СПКЯ, серцево-судинні ризики. • Модифікація способу життя: що реально працює?
Дані DPP, фізична активність, дієтичні рекомендації. • Фармакотерапія предіабету: сучасні можливості. Метформін, агоністи GLP-1, SGLT-2, тенденції 2024–2025 років. • Алгоритм ведення пацієнта: практичний чекліст. Стандартизований протокол первинного та повторного візиту. • Клінічні кейси. • Сесія запитань і відповідей.

Складні ринологічні симптоми можуть становити серйозний діагностичний виклик, особливо у випадках, коли виражені скарги пацієнта не супроводжуються значущими змінами на КТ або при ендоскопічному дослідженні. Сучасні уявлення про нейрофізіологію носового дихання, роль трійчастої сенсорної системи, автономної регуляції слизової оболонки та аеродинаміки носа дозволяють по-новому поглянути на причини парадоксальної назальної обструкції, сенсорних порушень і симптомів, що не вписуються у класичні моделі хронічних ринологічних захворювань. У таких ситуаціях важливим є системний підхід до інтерпретації розбіжностей між клінічною картиною та результатами інструментальних досліджень. На цьому заході ви навчитеся аналізувати випадки клініко-радіологічної дисоціації в ринології, зрозумієте механізми формування складних сенсорних симптомів та опануєте сучасний нейрофункціональний підхід до їх інтерпретації. Ви дізнаєтеся, чому пацієнт може мати порушення носового дихання навіть після технічно успішної операції, розберете сучасні погляди на синдром пустого носа, нейрогенний біль у носі, нейром’язові розлади та ЛОР-прояви неврологічних захворювань. Також ви розберете складні клінічні випадки та сформуєте фенотип-орієнтований підхід до лікування. Після навчання ви зможете впевнено працювати з пацієнтами, у яких тяжкість симптомів не відповідає результатам КТ чи ендоскопії, використовувати структурований алгоритм оцінки складних ринологічних скарг та враховувати нейросенсорні й функціональні механізми формування симптомів. • Клініко-радіологічна дисоціація в ринології: коли скарги пацієнта не відповідають КТ, ендоскопії та об’єктивним знахідкам • Трійчаста сенсорна система та нейрофізіологія сприйняття носового дихання • Синдром пустого носа: сучасний нейросенсорний та аеродинамічний погляд • Зіяюча слухова труба та роль аеродинаміки носа у формуванні аутофонії • Відієв нерв, його гіпо- і гіперфункція, автономна регуляція слизової оболонки носа та нейровегетативні механізми • Порушення сприйняття носового дихання та сенсорна дисфункція трійчастої системи • Палатинальний міоклонус та інші нейром’язові порушення в практиці оториноларинголога • Неврологічні захворювання, що можуть дебютувати ринологічними або ЛОР-симптомами (міастенія, іктальний кашель, сенсорні феномени) • Ведення пацієнтів ЛОР-лікарем після ендоскопічних ендоназальних нейрохірургічних втручань: функціональні та нейросенсорні аспекти • Фенотип-орієнтований алгоритм діагностики та лікування, сучасні можливості функціональної ендоскопічної реконструктивної ринохірургії: розбір клінічних випадків. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Пілонідальна хвороба є поширеною патологією серед пацієнтів молодого працездатного віку, яка часто супроводжується хронічним запаленням, абсцедуванням і рецидивним перебігом, що суттєво впливає на якість життя. Вибір тактики лікування визначає тривалість загоєння, ризик ускладнень і частоту рецидивів, а без системного підходу й актуальних методів ведення неможливо досягти стійкого результату. На цьому заході ви розглянете етіологію та патогенез пілонідальної хвороби, зокрема фактори ризику й підходи до класифікації. Ви дізнаєтеся про сучасні методи діагностики, тактику ведення гострих станів, зокрема пілонідального абсцесу, а також можливості консервативної терапії. Окрім цього, ви засвоїте малоінвазивні та хірургічні методи лікування та навчитесь обирати оптимальну техніку залежно від клінічної ситуації. Після навчання ви зможете зменшити ризик рецидивів пілонідальної хвороби, оптимізувати післяопераційне ведення й покращити довгострокові результати лікування. • Актуальність проблеми, епідеміологія і статистичні дані. • Етіологія і патогенез: вроджена чи набута хвороба? Фактори ризику. • Класифікації пілонідальної хвороби. • Діагностика: візуальна та інструментальна. • Гострий стан: пілонідальний абсцес. • Неоперативне лікування пілонідальної хвороби: за і проти. • Малоінвазивні методи лікування (pit picking, фенолізація, ендоскопія, лазер). • Хірургічні методи лікування: висічення пілонідального синуса. • Пластичні методи закриття рани після висічення. • Післяопераційне ведення пацієнтів, профілактика рецидивів, прогноз та віддалені результати. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером. • Проходження тестування (самостійно).