Заходи БПР — Хірургія 2026

1. Відеолекція Групи крові та Rh-фактор: лабораторна діагностика, помилки та контроль якості Основи імуногематології (система ABO, Rh, Kell, Duffy, Kidd, MNS; генетичні і серологічні особливості, клінічне значення антигенів). Методи лабораторної діагностики груп крові та Rh-фактора: від класичних серологічних до сучасних автоматизованих та молекулярно-генетичних технологій. Типові помилки у визначенні груп крові на преаналітичному, аналітичному, постаналітичному етапах. Контроль якості та стандартизація (внутрішній контроль якості (IQC), зовнішній контроль якості (EQA / VEQ), вимоги стандарту ISO 15189 щодо управління якістю у серологічних лабораторіях). Клінічні аспекти та проблемні випадки (слабкий D-антиген, дискордантні результати, критичні ситуації при переливанні крові та в акушерстві). 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Своєчасне розпізнавання ішемічних змін на ЕКГ є критично важливим для ранньої діагностики гострого коронарного синдрому та вибору правильної тактики ведення пацієнта. У щоденній клінічній практиці трапляються не лише класичні ЕКГ-прояви STEMI, а й мінімальні, атипові або неоднозначні зміни, які потребують глибокого розуміння патофізіології ішемії та чіткої інтерпретації електрокардіограми. Саме тому важливо вміти клінічно мислити в контексті ішемічних змін, оцінювати їхню значущість та швидко приймати рішення в умовах обмеженого часу. Особливу складність становлять випадки з БЛНПГ, синдромом Wellens, інфарктом правого шлуночка, псевдоішемічними змінами та non-STEMI. На цьому заході ви систематизуєте знання щодо патофізіології ішемії, ушкодження й некрозу міокарда, навчитесь аналізувати ЕКГ-ознаки та локалізувати інфаркт міокарда за відведеннями. Також ви дізнаєтеся, як диференціювати STEMI та non-STEMI, розпізнавати складні ішемічні патерни і засвоїте алгоритми дій у разі підозри на гострий коронарний синдром. Після навчання ви зможете оцінювати зміни на ЕКГ, уникати типових помилок інтерпретації та визначати подальшу тактику ведення пацієнта. • Анатомія коронарного кровопостачання та відповідність ЕКГ-відведень зонам міокарда • Патофізіологія ішемії, ушкодження та некрозу міокарда • ЕКГ-ознаки ішемії: інверсія зубця Т, депресія сегмента ST • ЕКГ-ознаки гострого ушкодження міокарда і STEMI • Патологічний зубець Q та ознаки некрозу • Локалізація інфаркту міокарда за ЕКГ • STEMI та non-STEMI: клінічні й електрокардіографічні відмінності • Особливі випадки: синдром Wellens, БЛНПГ, інфаркт правого шлуночка • Диференційна діагностика ішемічних змін та псевдоішемічних ЕКГ-патернів на прикладі клінічних кейсів • Алгоритм дій медичного працівника у разі підозри на гострий коронарний синдром • Відповіді на запитання учасників

Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) – одна з найпоширеніших і водночас найскладніших для ведення патологій у клінічній практиці. Важливо розглядати СПКЯ не лише як гінекологічну проблему, а як комплексний мультисистемний стан, що впливає на репродуктивне, метаболічне та психоемоційне здоров’я жінки. Сучасний підхід до СПКЯ передбачає міждисциплінарну взаємодію з ендокринологом, дієтологом, дерматологом, а за потреби й психотерапевтом. Завдяки такому формату роботи можна підвищити ефективність лікування, профілактувати ускладнення і зберігати високий рівень довіри пацієнтки до лікаря. На цьому заході ви отримаєте цілісне розуміння СПКЯ, дізнаєтеся про сучасні підходи до гормональної та інструментальної діагностики, а також про принципи індивідуалізованого ведення. Після навчання ви зможете впевнено орієнтуватись у клінічних ситуаціях, пов’язаних із порушеннями менструального циклу, безпліддям, гіперандрогенними станами й метаболічними порушеннями. Ви зможете обрати обґрунтовану тактику лікування, водночас зважаючи на репродуктивні плани пацієнтки й оцінюючи довгострокові ризики. • СПКЯ: сучасний погляд • Фенотипи СПКЯ • Гормональна діагностика СПКЯ • УЗ-діагностика та AMH при СПКЯ • СПКЯ та інсулінорезистентність • СПКЯ і репродуктивні плани пацієнтки • Контрацепція та ведення пацієнток без репродуктивних планів при СПКЯ • Психоемоційні аспекти СПКЯ • Клінічні кейси

​Синдром гострого живота є однією з причин невідкладного звернення пацієнтів, і для лікаря будь-якої спеціальності важливо вміти швидко орієнтуватись у цій клінічній ситуації. Особливо складною є діагностика в гіпогастральній ділянці, де біль може бути спричинений як хірургічною, так і гінекологічною патологією. Апендицит, апендажит, ектопічна вагітність чи перекрут яєчника часто мають схожу симптоматику, але потребують принципово різного підходу. У цьому контексті трансвагінальне УЗД є основним методом візуалізації, що дає змогу швидко встановити точний діагноз. Його правильне застосування суттєво підвищує шанси на збереження репродуктивних органів та запобігає фатальним ускладненням. Зволікання з діагностикою в разі перекруту яєчника може призвести до ішемії та втрати органа вже через 6 годин, а в разі ектопічної вагітності – до внутрішньочеревної кровотечі та загрози для життя. Навіть досвідчені лікарі можуть помилково трактувати УЗ-зображення або обрати неадекватний метод дослідження, наприклад трансабдомінальний замість трансвагінального. Це знижує точність діагностики. Тому, вміння орієнтуватися в анатомії гіпогастральної ділянки та характерних УЗ-ознаках важливе для лікарів, які стикаються з гострою абдомінальною симптоматикою в ургентній практиці. Навчальний майстер-клас «УЗД гострого живота: гіпогастрій. Розгляд клінічних кейсів» буде присвячений вивченню найпоширеніших причин гострого болю в нижньому поверсі черевної порожнини та анатомічних особливостей гіпогастральної ділянки. Учасники розглянуть клінічну картину, діагностику і підходи до ведення апендициту, апендажиту, ектопічної вагітності й перекруту яєчника. Особливу увагу буде приділено ролі трансвагінального УЗД як основного методу диференційної діагностики. Розглядатимуться типові помилки, які можуть вплинути на своєчасність встановлення діагнозу й подальшу тактику лікування. • Гострий живіт. ACUTE-ABDOMEN. Анатомічні особливості гіпогастральної ділянки. • Апендицит. • Апендажит. • Ектопічна вагітність. • Перекрут яєчника. • Важливість трансвагінального обстеження в діагностиці гострого живота. • Відповіді на запитання учасників

Біопсія шкіри – головний етап у встановленні точного діагнозу при дерматологічних та онкологічних патологіях. Від правильності виконання залежить якість гістологічного матеріалу і достовірність діагнозу. Уміння обирати оптимальний вид біопсії дозволяє мінімізувати травматичність, отримати якісний зразок і зменшити кількість повторних втручань. На цьому заході ви навчитеся обирати правильну техніку біопсії залежно від локалізації та підозри на патологію, проводити підготовку робочого поля, а також виконувати процедуру з мінімізацією кровотечі і рубців. Ви побачите практичні хірургічні хитрощі та алгоритм прийняття рішень у складних клінічних ситуаціях, що часто не розглядають у навчальних програмах. Після навчання ви зможете впевнено обирати техніку біопсії, мінімізувати ризики для пацієнта та отримувати якісні гістологічні матеріали для достовірної діагностики. • Основи та роль біопсії шкіри. • Коли біопсія справді потрібна: основні показання. • Види біопсій: яку техніку обрати? • Punch, shave, ексцизія. • Переваги та мінуси кожної техніки. • Алгоритм «Який метод у цій ситуації?». • Клінічні ситуації для кожного методу. • Підготовка пацієнта і робочого поля. • Анестезія та правильна інфільтрація. • Вибір інструментів і стерильності. • Правильна техніка виконання (покроково). • Практичні хірургічні хитрощі. • Як мінімізувати кровотечу та рубці. • Секрети роботи і практичні поради. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Оперативні втручання на верхній кінцівці, особливо у разі складної травми, реконструктивних втручань та ортопедичних операцій, потребують не лише ефективного інтраопераційного знеболення, а й тривалої, контрольованої післяопераційної аналгезії. Класичні одноразові блокади мають суттєві обмеження через коротку тривалість дії, що зумовлює потребу у використанні катетерних технік. Безперервна регіонарна аналгезія розглядається як один з основних компонентів підходів ERAS, ранньої мобілізації пацієнтів та зменшення потреби в опіоїдах. Водночас практична робота в ділянці шиї та надключичних доступів потребує чіткого розуміння соноанатомії та вміння орієнтуватись у так званих «небезпечних зонах». На цьому заході ви розглянете практичні аспекти іннервації верхньої кінцівки й алгоритми вибору оптимальної методики залежно від типу оперативного втручання. Ви розглянете соноанатомію плечового сплетення, ультразвукові орієнтири та навчитеся точно ідентифікувати нервові структури. Також ви розберете техніку виконання блокад верхнього стовбура плечового сплетення, катетерні методики надключичного й підключичного доступів, аксилярні блокади, а також блокади окремих нервів. Після навчання ви зможете впевнено виконувати УЗ-контрольовані блокади плечового сплетення, адаптувати техніку до конкретної клінічної ситуації та забезпечувати ефективне тривале післяопераційне знеболення. • Практичний погляд анестезіолога на іннервацію руки • Диференційований підхід до вибору методики • Функціональна анатомія та іннервація • Соноанатомія та візуалізація: фундамент безпеки • Систематизація ультразвукових орієнтирів • Ідентифікація нервових структур • Візуалізація суміжних органів • Блокада верхнього стовбура плечового сплетення • Катетерна блокада плечового сплетення вище ключиці • Катетерна блокада плечового сплетення підключичним доступом • Блокада плечового сплетення в аксилярній ямці • Блокада окремих нервів плечового сплетення • Технологічні аспекти катетерних технік • Методологія фіксації плексусних катетерів • Матеріально-технічне забезпечення • Клінічний менеджмент і безпека • Фармакологічна підтримка • Практичні поради щодо довготривалого догляду • Розгляд клінічних кейсів • QA-сесія

Стопа має складну анатомічну структуру і причини болю тут виявити важко. Це може бути фасціопатія, нейропатія або прихований розрив фасції, який легко проґавити без точного УЗ-дослідження. Правильна візуалізація підошви дає змогу за кілька хвилин визначити джерело болю, відрізнити фасціїт від фасціозу, виявити компресію нерва чи фіброматоз і одразу обрати ефективну тактику лікування. Без зайвих додаткових обстежень. На заході ви розглянете анатомічні орієнтири підошви, навчитеся швидко позиціонувати датчик та інтерпретувати складні випадки: від класичних фасціопатій до рідкісних нейропатій. Це унікальний курс, який вперше проводиться саме у нас – жодних аналогів у відкритому доступі. Навчання проводить визнана експертка із м’язово-скелетного УЗД, яка ділиться практичними знаннями з реальної клініки. Після навчання ви зможете впевнено оцінювати стан фасції, м’язів та нервів, розпізнавати джерело болю й уникати хронізації симптомів. • 1. Вступ • Мета заходу • Основні клінічні запити у разі болю підошви • Технічні аспекти: датчик, позиціонування, режими • 2. Анатомічні орієнтири підошви в УЗД • Поверхнева та глибока фасції • М’язи першого шару: abductor hallucis, flexor digitorum brevis, abductor digiti minimi • Судинно-нервові пучки: медіальний та латеральний плантарні нерви • Орієнтири для швидкого сканування й типові помилки • 3. Плантарна фасція • Нормальна анатомія та візуалізація • Патологія прикріплення: потовщення, дегенерація, частковий розрив • Диференціація фасціозу, фасціїту, фіброзу • Кейси: класичний фасціїт, післятравматичні зміни • 4. Інші джерела болю підошви • Паратеноніт довгого згинача великого пальця • Теносиновіт короткого згинача пальців • Атрофія жирової подушки • Плантарний фіброматоз • 5. Нервові структури підошви • Медіальний, латеральний та Baxter's nerve: топографія та візуалізація • Ознаки компресії та нейропатії • Диференціація з фасціїтом і тендопатією • 6. Підсумки • Алгоритм диференційної діагностики болю підошви • Типові помилки в інтерпретації • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

Актуальність теми зумовлена зростанням ролі етичних принципів у сфері громадського здоров’я в умовах трансформації системи охорони здоров’я, кризових ситуацій та підвищених очікувань суспільства щодо якості та прозорості медичних послуг. Сучасні виклики, зокрема пандемії, воєнні дії, обмеженість ресурсів та необхідність прийняття швидких управлінських рішень, потребують від фахівців громадського здоров’я не лише професійної компетентності, а й здатності діяти відповідно до етичних норм, забезпечуючи баланс між інтересами окремої людини та суспільства. Особливої значущості набувають питання довіри до системи громадського здоров’я, ефективної комунікації з населенням, прозорості рішень та відповідальності за їх наслідки. Недостатня увага до етичних аспектів може призводити до зниження довіри, конфліктів та неефективності заходів у сфері громадського здоров’я. У цьому контексті безперервний професійний розвиток медичних працівників з питань етики є необхідною складовою підвищення якості професійної діяльності, формування єдиних підходів до прийняття рішень та зміцнення довіри суспільства до системи охорони здоров’я. Формат навчання: дистанційний електронний курс з доступом до матеріалів 24/7, що дозволяє проходити курс у власному темпі без відриву від роботи та клінічної практики, надається на наступний день після оплати курсу. Цільова аудиторія: всі лікарські спеціальності медико-лабораторного профілю та медико-профілактичного; всі лікарські спеціальності; всі спеціальності професіоналів у сфері охорони здоров'я; всі спеціальності фахівців у сфері охорони здоров'я. Програма заходу • 1. Відео-лекція. • Актуальність теми та важливість етики у сфері громадського здоров'я. • Базові етичні принципи. Етичні стандарти у системі охорони здоров’я. Нормативно-правові аспекти та професійна відповідальність. • Етичні виклики у громадському здоров'ї. Прийняття рішень в умовах обмежених ресурсів. Баланс між правами індивіда та інтересами суспільства. Етичні аспекти під час криз (епідемії, воєнні умови, надзвичайні ситуації). • Комунікація та довіра у громадському здоров'ї. Етична комунікація з населенням. Робота з чутливою інформацією. Формування довіри до медичної системи. • Практичний блок: розбір кейсів. Аналіз реальних або змодельованих ситуацій. Етичні дилеми у щоденній практиці. • Прийняття рішень та їх аргументація. • 2. Робота з першоджерелами. • 3. Заключне тестування: перевірка засвоєння навчального матеріалу курсу. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Вагітність – фізіологічний процес. Але він завжди супроводжується потужним ендокринним стресом, який швидко виводить приховані порушення на поверхню. Ендокринна патологія є однією з найчастіших причин ускладненого перебігу гестації, впливаючи не лише на вагітність та пологи, а і на внутрішньоутробний розвиток плода й віддалене здоров’я дитини. На цьому заході ви дізнаєтеся, як працювати з найпоширенішими ендокринними викликами під час вагітності: гіпотиреозом й аутоімунним тиреоїдитом, гестаційним цукровим діабетом, цукровим діабетом 1 та 2 типів, ожирінням, інсулінорезистентністю, СПКЯ і дефіцитами мікронутрієнтів. Ви зʼясуєте, коли починати терапію, як коригувати дози препаратів, які показники реально контролювати й що робити у разі субклінічних форм захворювань. Після заходу ви будете впевнено діяти в ситуаціях вперше виявленого або субклінічного гіпотиреозу, в разі підозри чи підтвердження гестаційного діабету, під час ведення вагітних з ожирінням та порушеннями вуглеводного обміну. • Вагітність як фізіологічний ендокринний стрес-тест: ключові адаптації. • Патологія щитоподібної залози у вагітних: гіпо- та гіпертиреоз, АІТ. • Гестаційний цукровий діабет: сучасні критерії діагностики та ведення. • Порушення вуглеводного обміну до вагітності: діабет 1 і 2 типів. • Ожиріння, інсулінорезистентність та СПКЯ у вагітних: ризики і тактика. • Наднирники та вагітність: гіперкортицизм, надниркова недостатність. • Відповіді на запитання учасників.

Онлайн-навчання для психологів, HR-фахівців, коучів, бізнес-тренерів, управлінців та інших фахівців, які працюють з людьми, командами й організаціями. Програма охоплює базові поняття, діагностику та практичний розвиток м’яких навичок. Учасники навчаються працювати з комунікацією, емоційним інтелектом, лідерством, критичним мисленням і адаптивністю — індивідуально, у командах та організаціях. Навчання поєднує коучинг, основи психології, психоосвіту, супервізію, роботу в групах, доказові підходи, фреймворки, опитувальники й тести для діагностики та розвитку навичок. Після завершення учасники отримають сертифікат обсягом 500 академічних годин зі спеціалізацією Soft Skills Coach Practitioner. Програма акредитована в Україні ГО «Незалежна асоціація психології та коучингу»; також планується акредитація в The CPD Certification Service, International Association for Quality Assurance in Pre-tertiary and Higher Education та European Quality Assurance Service for Educational Providers. Передбачені особиста підтримка куратора, Interactive Learning Workbook, Welcome-box, доступ до матеріалів, перегляд лекцій і практичних занять у записі. За бажанням практику можна розпочати під час навчання. Отримані інструменти можна застосовувати в індивідуальному консультуванні, командній роботі, корпоративному навчанні, фасилітації, менторстві та супроводі змін. Програма заходу • Тривалість: 12 місяців • Онлайн-навчання з будь-якої точки світу • Старт навчання: 05 жовтня 2026 • Академічних годин: 500 • 60% практики • 68 лекцій і 65* практичних занять з можливістю перегляду в записі • 16 модулів, включно з практикою в Zoom, інструментами, фреймворками та супервізією • Блок 1. Основи Soft Skills — 4 лекції, 2 практики • Блок 2. Методологія роботи — 4 лекції, 2 практики • Блок 3. Інструментарій — 6 лекцій, 3 практики • Блок 4. Основні Soft Skills — 6 лекцій, 3 практики • Блок 5. Психологічні основи • Особиста ефективність і тайм-менеджмент • Креативність і вирішення проблем • Емоційний інтелект • Стресостійкість і керування емоціями • Ефективна комунікація й емпатія • Критичне мислення • Самопрезентація та публічні виступи • Переговори та навички впливу • Лідерство та соціальна інтеграція • Growth Mindset (мислення зростання) • Діагностика та виявлення запиту • Авторські моделі та фреймворки діагностики • Розвиток та впровадження навичок • Планування та супровід • Візуалізація в роботі — скетч-ноутінг, інтелект-карти та арт-скрайбінг • Оцінка ефективності та презентація результатів • Базова структура взаємодії з клієнтом • Робота із запитом і діагностикою потреб • Формування ефективної взаємодії • Цілепокладання та логіка розвитку • Інтеграція методології • Моделі GROW і SMART • Логічні рівні мислення Р. Ділтса • ISSDP (Individual Soft Skills Development Plan) • Модель LeSTARLA — система оцінки навичок • Фреймворк «Фабрика м’яких навичок» • Метод Wardfridge • Супервізія та практична робота в групах Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Еректильна дисфункція вважається «незручною темою» серед чоловіків. Але часто це перша ознака серцево-судинних катастроф, діабету або навіть онкопроцесу. Проблема в тому, що без актуальних протоколів і розуміння сучасних підходів чоловіче сексуальне здоров’я розглядається не системно, а як окрема проблема. Неправильне оцінювання пацієнта, пропущені ургентні стани й запізніле направлення до спеціаліста – все це значно погіршує прогноз. На цьому заході ви дізнаєтеся, як працювати з еректильною дисфункцією як клінічним маркером системних захворювань, а не як суто психологічною проблемою. Навчитеся чітко діяти у разі гострих андрологічних станів, на зразок ішемічного пріапізму чи перелому пеніса. Ви отримаєте сучасне бачення патологій статевого члена, чоловічого безпліддя, варикоцеле та дерматологічних змін з онкоризиком. Після навчання у вас зміниться підхід до первинного прийому чоловіків. Ви зможете помічати небезпечні стани, відрізняти органічні порушення від психогенних та обирати правильну консервативну чи хірургічну тактику. • Що таке чоловіче сексуальне здоров’я? • Еректильна дисфункція: етіологія, епідеміологія та сучасні методи лікування. • Хвороба Пейроні: етіологія, епідеміологія та сучасні підходи до лікування. • Гострі стани в андрології: перелом статевого члена та пріапізм. Коли час лікування визначає сексуальне здоров’я в майбутньому. • Варикоцеле: коли, кому і як лікувати? • Практичні висновки для клінічної практики. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

​Десмургія — одна з базових, але часто недооцінених навичок середнього медичного персоналу, від якої залежить безпека та комфорт пацієнта. Неправильно накладена пов’язка може стати причиною ішемії тканин, вторинного інфікування або затримки загоєння, особливо у пацієнтів із діабетом чи судинною патологією. Водночас дослідження показують, що правильно обрана техніка пов’язки може скоротити час загоєння ран на 25–50%. Медичні сестри та брати є першими на черзі, хто застосовує ці навички в умовах невідкладної допомоги, хірургічного стаціонару або паліативної практики. Тому системне оновлення знань у сфері сучасної десмургії є необхідним для зниження частоти ускладнень і підвищення ефективності догляду. Навчальний захід «Десмургія. Види та техніка накладання пов'язок» буде присвячений вивченню класифікації та властивостей сучасних перев’язувальних матеріалів, а також критеріям їх вибору залежно від клінічної ситуації. Учасники розглянуть техніку накладання м’яких, жорстких і вистигаючих пов’язок, правила іммобілізації при травмах та особливості догляду за пацієнтом після фіксації. Також у фокусі – ефективність накладеної пов’язки, профілактика ускладнень, контроль за станом кінцівки та правильне переміщення постраждалого. Закріпити отриманні знання можна буде під час розгляду реальних клінічних випадків. • 1. Класифікація пов’язок і перев’язувальних матеріалів. • Основні типи пов’язок: м’які, жорсткі, комбіновані. Властивості сучасних перев’язувальних матеріалів та критерії їх вибору залежно від клінічної ситуації. • 2. М’які пов’язки: техніки накладання та показання до застосування. • Бинтові, косинкові, трубчасті пов’язки. Алгоритм накладання пов’язки залежно від зони ураження та цілі (фіксація, компресія, захист). • 3. Жорсткі пов’язки та іммобілізаційні засоби: шини, лонгети, ортези. • Показання до іммобілізації, види шин (стандартні та імпровізовані), техніка накладання та правила контролю за станом кінцівки. • 4. Вистигаючі пов’язки: гіпсові, полімерні, комбіновані матеріали. • Переваги сучасних вистигаючих матеріалів, техніка їх використання, показання та протипоказання. • 5. Принципи іммобілізації при травмах та гострих станах. • Основні правила надання першої допомоги при підозрі на перелом, вивих, розрив зв’язок. Алгоритм дій медичної сестри до та після іммобілізації. • 6. Оцінка ефективності накладеної пов’язки та профілактика ускладнень. Ознаки правильної пов’язки, контроль за кровообігом, шкірними покривами, запобігання тисковим ураженням і набрякам. • 7. Переміщення та транспортування постраждалого з фіксацією ушкоджених ділянок. Техніки безпечного переміщення, використання допоміжних засобів, командна взаємодія в надзвичайних ситуаціях. • 8. Розгляд складних клінічних кейсів. • Відповіді на запитання

Визначення групи крові за системами ABO та резус-належності є відповідальною складовою лабораторної діагностики, від якої безпосередньо залежать безпека трансфузій та клінічні рішення. Навіть попри наявність стандартизованих методик, можуть трапитися помилки через неправильний спосіб дослідження, хибну інтерпретацію результатів та вплив «людського фактора». Особливу складність становлять ситуації зі слабоаглютинабельними формами антигену D, наявністю холодових аглютинінів, варіантами антигену A, а також розбіжності результатів між лабораторіями. На цьому заході ви дізнаєтеся більше про еритроцитарні системи ABO та резус, їхнє клінічне значення й варіанти антигенів. Ви розглянете методи визначення групи крові та резус-належності, їхні діагностичні можливості, переваги й обмеження. Також ви досконало засвоїте правила виконання досліджень, контролю якості реакцій та особливості обстеження різних категорій пацієнтів: від донорів до новонароджених і вагітних. Після навчання ви зможете впевнено інтерпретувати сумнівні результати, ефективно діяти у складних випадках і вибудовувати якісну взаємодію між лабораторними та клінічними підрозділами. • Сучасні уявлення про еритроцитарні системи АВО та резус, клінічне значення основних антигенів та їхніх варіантів. • Методи визначення: можливості, переваги, недоліки. • Правила виконання, облік та контроль реакцій. • Особливості проведення для різних категорій обстежуваних: пацієнти, вагітні, новонароджені, донори. • Можливості «маневру» для лабораторій різного рівня у складних випадках. • Тісна комунікація лабораторій та клінічних підрозділів: чому це критично важливо. • Відповіді на запитання.

Рентгенографія є базовим та найчастіше першим методом візуалізації патології колінного суглоба, і її правильна інтерпретація визначає подальшу діагностичну та лікувальну тактику. Більшість патологічних процесів мають ранні рентгенологічні прояви, які можуть бути виявлені вже на первинному етапі, але тільки за умови системного підходу до аналізу зображень. Знання нормальної рентгеноанатомії та її варіантів є критично важливим для диференціації між фізіологічними особливостями й патологічними змінами. На цьому заході ви матимете змогу сформувати структурований підхід до аналізу рентгенограм колінного суглоба з акцентом на анатомічну основу, типові патологічні зміни у разі дегенеративних, запальних, кристалічних і пухлинних процесів, а також травматичних уражень. Окрім цього, ви розглянете рентгенологічні пастки й типові діагностичні помилки, які найчастіше призводять до неправильних висновків. Після навчання ви зможете точно аналізувати рентгенограми колінного суглоба, впевнено розпізнавати патологічні зміни на ранніх стадіях та формувати обґрунтований алгоритм подальшого обстеження пацієнтів із патологією коліна. • Анатомія та біомеханіка колінного суглоба як основа рентгенологічного оцінювання • Нормальна рентгеноанатомія та варіанти розвитку • Дегенеративні захворювання колінного суглоба • Запальні та кристалічні артропатії • Пухлинні й пухлиноподібні ураження навколо колінного суглоба • Травматичні та післятравматичні зміни • Типові діагностичні помилки та рентгенологічні пастки • Практичний алгоритм опису рентгенограм колінного суглоба • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Ультразвукова діагностика органів калитки є методом вибору в разі більшості ургентних і планових станів: від синдрому гострої калитки до оцінювання причин чоловічого безпліддя. Правильна інтерпретація ультразвукових даних безпосередньо визначає клінічну тактику. Розуміння анатомо-фізіологічних особливостей, вікових норм, техніки сканування та принципів доплерографії дає змогу своєчасно виявити ургентні стани, як-от перекрут яєчка або травматичні ушкодження, та відрізняти їх від запальних чи доброякісних процесів. На цьому заході ви навчитеся проводити ультразвукове дослідження органів калитки, зокрема технічні аспекти сканування, стандартизований протокол обстеження й оцінювання нормальної ультразвукової анатомії. Ви дізнаєтесь, як інтерпретувати патологічні зміни: від варикоцеле та гідроцеле до пухлин яєчка і травматичних ушкоджень. Також ви розглянете можливості доплерографії, CEUS та еластографії, що дасть змогу підвищити точність диференційної діагностики. Після навчання ви зможете впевнено діяти як під час планових обстежень, так і в разі невідкладних станів, а також правильно оцінювати фактори чоловічого безпліддя. • Значення ультразвукової діагностики калитки. • Анатомо-фізіологічні особливості калитки: • будова калитки; • фізіологічні функції калитки; • вікові та індивідуальні особливості. • Показання до ультразвукового дослідження органів калитки. • Техніка проведення ультразвукового дослідження калитки. • Протокол дослідження: основні вимоги. • Нормальна ультразвукова анатомія та вимірювання (яєчко: придаток яєчка, сім’яний канатик, оболонки яєчка, кровоплин). • Вікові норми. • Патологічні стани та їхні ультразвукові ознаки: • варикоцеле; • гідроцеле; • перекрут яєчка; • епідидиміт та орхіт; • пухлини яєчка; • сперматоцеле та кісти придатка; • травма калитки; • пахова кила; • крипторхізм і педіатричні аспекти. • Доплерографія калитки: технічні параметри та інтерпретація. • CEUS та еластографія. • Диференційна діагностика синдрому гострої калитки. • Клінічні випадки. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Нейродегенеративні захворювання – одна з головних медичних проблем XXI століття. Кількість пацієнтів із деменцією невпинно зростає, формуючи значне соціальне та економічне навантаження на систему охорони здоров’я. Водночас більшість сучасних фармакологічних підходів спрямовані переважно на контроль симптомів і не здатні впливати на сам процес нейродегенерації. В таких умовах необхідно чітко розуміти сучасні наукові підходи до регенеративної медицини і потенціал клітинних технологій. На цьому заході ви розглянете патогенез нейродегенеративних процесів та роль мезенхімальних стовбурових клітин у потенційній модифікації перебігу захворювань, зокрема ви дізнаєтеся більше про їхню біологію та їхні паракринні, імуномодулювальні й нейротрофічні ефекти. Наприкінці ви отримаєте ефективні клінічні алгоритми застосування аутологічних стовбурових клітин із позицій доказової медицини. Після навчання ви зможете оцінювати доцільність застосування регенеративних підходів, правильно відбирати пацієнтів та формувати для них реалістичні клінічні очікування. • Епідемія нейродегенеративних захворювань XXI століття: клінічні та економічні виклики. • Патогенез хвороби Паркінсона та Альцгеймера: спільні механізми нейродегенерації. • Обмеження сучасної фармакотерапії: симптом-контроль без впливу на прогресію. • Когнітивні порушення: структура дефіциту та клінічні фенотипи. • Біологія мезенхімальних стовбурових клітин (MSC): механізми дії (паракринні, імуномодулювальні, нейротрофічні). • Клінічний алгоритм застосування аутологічних MSC (відбір пацієнтів, введення, моніторинг). • Аналіз представлених клінічних результатів (MMSE, MoCA, SAGE, UPDRS). • Безпека та ризики: онкологічна настороженість, імунологічні аспекти. • Межі методу: що є доказовим, а що потребує RCT. • Перспективи регенеративної неврології. • Відповіді на запитання.