Заходи БПР — Анестезіологія 2026

Колоноскопія – це мистецтво бачити те, що інші можуть не помітити. Від якості огляду залежить точність діагностики і своєчасність виявлення передракових змін. Помилки у підготовці до процедури, технічні неточності чи поспіх можуть обернутися пропущеними поліпами та виразковими змінами, що у подальшому спричинить тяжкі запальні або злоякісні процеси. На цьому заході ви зʼясуєте, як ретельно зібраний анамнез і підготовка впливають на візуалізацію слизової, як візуалізувати «сліпі зони» та оцінити підозрілі ділянки. Дізнаєтесь, коли достатньо лише побачити й описати, а коли потрібно діяти – брати біопсію чи видаляти утворення. Після зустрічі ви зможете системно підходити до кожного дослідження, підвищити власні показники якості (ADR, повнота огляду, адекватність документування) та впевнено ухвалювати клінічні рішення. • Як впливає анамнез на результат колоноскопії. • Скарги та їхній вплив на обсяг маніпуляцій при колоноскопії. • Підготовка до колоноскопії. • Введення колоноскопа: з оглядом чи без? • Критерії якості огляду. • Способи покращення візуалізації та ефективності пошуку патології. • Тактика у разі виявлення патології: опис, біопсія, видалення – що обрати? • Самоаналіз і робота над помилками. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Впровадження нових настанов AHA 2026 змінює підходи до ведення гострої тромбоемболії легеневої артерії (ТЕЛА), що визначає необхідність своєчасного оновлення знань. Перехід до нової класифікаційної парадигми (категорії A–E), акцент на ранній стратифікації ризику та інтеграція сучасних діагностичних і терапевтичних інструментів формують новий стандарт надання допомоги пацієнтам із ТЕЛА. З огляду на високу частоту критичних станів та необхідність прийняття швидких клінічних рішень, для анестезіологів це оновлення має особливе значення. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до діагностики і стратифікації ризику, зокрема використання шкал Wells, Geneva та алгоритму YEARS. Ви навчитесь користуватися POCUS як методом швидкого оцінювання функції правого шлуночка, а також побачите значення біомаркерів (тропонін, NT-proBNP, лактат) для прогнозування перебігу захворювання. Окрім цього, буде висвітлено патофізіологічне обґрунтування інтенсивної терапії, зокрема принципи гемодинамічної, вазопресорної та інотропної підтримки. Після навчання ви зможете інтегрувати оновлені рекомендації у щоденну практику та застосовувати стандартизовані алгоритми ведення пацієнтів із ТЕЛА. • Вступ та оновлена термінологія • Нова класифікаційна парадигма • Категорія E (Cardiopulmonary Failure) • Категорія D (Incipient Failure) • Діагностична стратегія і стратифікація ризику • Претестова ймовірність: використання шкал Wells/Geneva та алгоритму YEARS • POCUS в анестезіології: роль приліжкового УЗД серця як стандарту негайного оцінювання ПШ • Біомаркери: тропоніни (I/T) та NT-proBNP як індикатори міокардіального стресу. Роль лактату в прогнозуванні ранньої смертності • Патофізіологічне обґрунтування інтенсивної терапії • Гемодинамічна підтримка • Вазопресорна підтримка • Інотропна терапія • Респіраторна підтримка • Оновлена тактика реперфузійної терапії • Системний тромболізис (СТЛ) • Ендоваскулярні втручання (CDT/MT) • Хірургічна емболектомія • VA-ECMO • Фармакотерапія і вторинна профілактика • Антикоагулянтний старт • Перехід на НВАК (ПрОАК) • Take-home messages • Q&A

Онлайн курс PRO: периопераційне ведення хірургічних пацієнтів 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ «PRO периопераційне ведення хірургічних пацієнтів» — комплексний підхід до управління всіма етапами хірургічного лікування, спрямований на оптимізацію результатів, мінімізацію ускладнень та прискорення одужання пацієнтів. Ефективне периопераційне ведення вимагає системного підходу, заснованого на доказовій медицині та мультидисциплінарній взаємодії. У програмі розглядаються: стратифікація ризиків, медикаментозна підготовка (протоколи відміни та збереження препаратів), поетапна підготовка пацієнта (за 1–2 тижні, 1–2 дні та 1–2 години до операції), інтраопераційний моніторинг (волемічний статус, гемодинаміка, антибіотикопрофілактика, терморегуляція) та постопераційні протоколи в перші 72 години, які доведено знижують частоту ускладнень і прискорюють одужання. Захід орієнтований на хірургів, анестезіологів, лікарів інтенсивної терапії та інших фахівців, які прагнуть впровадити сучасні принципи периопераційної медицини у клінічну практику. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Лікарі здобувають наступні навички: Застосування сучасних серологічних та генетичних маркерів (HLA-DQ2/DQ8) для скринінгу та діагностики целіакії. Інтерпретація результатів ендоскопічного дослідження з біопсією тонкої кишки відповідно до гістологічної класифікації Marsh-Oberhuber. Проведення диференційної діагностики між целіакією, алергією на пшеницю та нецеліакійною чутливістю до глютену. Розробка індивідуалізованих планів дієтотерапії, зокрема безглютенової дієти, та моніторинг комплаєнсу. Клінічний менеджмент пацієнтів з рефрактерною формою целіакії та іншими ускладненнями, такими як герпетиформний дерматит. Використання діагностичних критеріїв Salerno для валідації діагнозу нецеліакійної чутливості до глютену. Консультування пацієнтів щодо довгострокових ризиків та стратегій профілактики ускладнень. Питання, що розглядаються: Які сучасні діагностичні критерії целіакії згідно з останніми рекомендаціями ESPGHAN та ACG? Яка роль генетичного тестування (HLA-DQ2/DQ8) у діагностичному алгоритмі та його прогностичне значення? Як клінічно та лабораторно диференціювати нецеліакійну чутливість до глютену від синдрому подразненого кишечника та інших функціональних розладів? Які патоморфологічні зміни слизової оболонки дванадцятипалої кишки є патогномонічними для целіакії? У чому полягають особливості діагностики та менеджменту герпетиформного дерматиту Дюринга як шкірного прояву целіакії? Які серологічні маркери (anti-tTG, EMA, anti-DGP) є найбільш специфічними та чутливими? Які стратегії ведення пацієнтів із серонегативною целіакією? Які довгострокові ускладнення (остеопороз, мальнутриція, онкологічні ризики) асоційовані з нелікованою целіакією? Які особливості менеджменту глютен-залежних захворювань у педіатричній практиці? Програма заходу • Заняття • 00:00 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

​Недрібноклітинний рак легень (НДРЛ) є найбільш поширеною формою раку легень, на яку припадає приблизно 85% усіх випадків злоякісних пухлин цього органа. Його ранні симптоми можуть бути неспецифічними, тому виявлення нерідко відбувається вже на більш пізніх стадіях. Своєчасна діагностика й правильне стадіювання є критично важливими для вибору ефективної терапії: від хірургічного втручання до таргетної та імунотерапії. Згідно з даними American Cancer Society 2024, сучасне молекулярне профілювання дає змогу персоналізувати лікування НДРЛ та значно підвищити рівень виживаності хворих з мутаціями EGFR, ALK або ROS1. Без актуальних знань про сучасні алгоритми ведення пацієнтів з НДРЛ рішення щодо терапії можуть бути несвоєчасними або неефективними. Наприклад, призначення імунотерапії без попереднього тестування на PD-L1 або наявність EGFR-мутації не тільки не покращує прогноз, а може й зашкодити. Водночас наявність такої мутації є показанням до таргетної терапії, яка в цьому разі матиме більшу ефективність та менші побічні ефекти. Навчальний майстер-клас «Недрібноклітинний рак легень: сучасна стратегія ведення пацієнта» буде присвячений вивченню актуальності НДРЛ, його поширеності, смертності й епідеміологічних тенденцій в Україні та світі. Учасники розглянуть сучасні алгоритми діагностики, зокрема класифікацію, гістологічні варіанти і стадіюванням захворювання. Окрему увагу буде приділено молекулярному профілюванню як основі персоналізованої терапії. Також будуть розглянуті лікувальні стратегії відповідно до стадії НДРЛ. • Актуальність теми: захворюваність, смертність, тенденції в Україні та світі. • Сучасні алгоритми діагностики й лікування НДРЛ. • Класифікація та гістологічні варіанти НДРЛ. • Молекулярне профілювання: ключ до персоналізованого лікування. • Алгоритм діагностики НДРЛ. • Лікувальні стратегії відповідно до стадії. • Відповіді на запитання учасників.

Шлунково-кишкові кровотечі є одним із найчастіших ургентних станів у приймальних відділеннях, хірургії та інтенсивній терапії, де результат безпосередньо залежить від швидкості прийняття рішень і правильної маршрутизації пацієнта. Важливо не лише розпізнати джерело кровотечі, а й знати повний алгоритм ведення: від первинного оцінювання і стабілізації до ендоскопічного гемостазу або хірургічного втручання. Але що робити, якщо джерело виявити складно або взагалі немає видимих ознак кровотечі? На цьому заході ви отримаєте структурований клінічний алгоритм ведення пацієнтів з верхніми та нижніми ШКК, зокрема буде висвітлено первинний тріаж за ABCDE, сучасні принципи інфузійно-трансфузійної терапії, критерії вибору тактики лікування й показання до ургентної ендоскопії чи операції. Окрім цього, ви розберете типові складні сценарії: варикозні, виразкові й антикоагулянт-асоційовані кровотечі, а також стани з геморагічним шоком. Після навчання ви зможете діяти за чітким алгоритмом у разі ШКК, швидше оцінювати тяжкість стану пацієнта й приймати обґрунтовані рішення щодо тактики лікування. • Шлунково-кишкові кровотечі як ургентний стан: сучасний погляд. • Епідеміологія, летальність, основні причини ШКК. Чому саме час і маршрутизація визначають результат лікування. • Первинне оцінювання пацієнта в приймальному відділенні. • Тріаж, підхід ABCDE, оцінювання гемодинаміки, ознаки масивної крововтрати й раннього геморагічного шоку. • Клінічні прояви та диференційна діагностика ШКК. • Гематемезис, мелена, гематохезія, окультна крововтрата. Відмінності верхніх та нижніх ШКК. • Невідкладна стабілізація пацієнта. • Інфузійна терапія, трансфузійна підтримка, венозний доступ, моніторинг, принципи ресусцитації при крововтраті. • Діагностичний маршрут: від приймального відділення до верифікації джерела кровотечі. • Лабораторна діагностика, шкали ризику, роль ендоскопії, КТ й додаткових методів обстеження. • Ендоскопічний гемостаз та ургентна ендоскопія. • Показання, терміни проведення, можливості ендоскопічної зупинки кровотечі, критерії ефективності. • Коли консервативна тактика вже не працює: показання до операційної. • Критерії переходу до хірургічного лікування, повторні кровотечі, нестабільна гемодинаміка, неефективність гемостазу. • Маршрут пацієнта: приймальне відділення – ВІТ – ендоскопія – операційна. • Алгоритм взаємодії між хірургом, анестезіологом, ендоскопістом та командою невідкладної допомоги. • Розбір клінічних кейсів і типові помилки ведення пацієнтів із ШКК. • Практичні сценарії: виразкові кровотечі, кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу, антикоагулянт-асоційовані ШКК, геморагічний шок. • Відповіді на запитання.

Загальна анестезія в стоматології вам досі схожа на «екстремальний спорт»? Стоматологічні процедури під седацією чи загальним знеболенням – це щільний пацієнтопотік, робота одразу в кількох кабінетах й готовність діяти миттєво у критичній ситуації. Для медсестри-анестезистки це особлива зона відповідальності, яка в Україні досі не має чіткої нормативної бази. Усе тримається на особистій підготовці. На заході ви отримаєте структуровані знання та алгоритми, яких немає у наказах та інструкціях, але які щодня рятують життя. Ви навчитеся швидко готувати пацієнта і робоче місце, працювати в різних анестезіологічних бригадах, налаштовувати моніторинг за міжнародними стандартами і діяти впевнено у разі гіпоксії, апное чи анафілаксії. Ви детально розглянете роль медсестри-анестезистки у безпечному проведенні анестезії. • Актуальність амбулаторної анестезіології у стоматології. • Роль медичної сестри-анестезистки у безпечному проведенні процедур амбулаторної анестезіології. • Організаційні аспекти роботи • Моделі взаємодії: адміністратор, медсестра кабінету, анестезіологічна бригада. • Алгоритм розподілу обов’язків та взаємодії під час робочого дня. • Організація зміни, передача пацієнтів (handover). • Локальні протоколи і стандарти безпеки. • Передопераційний етап • Підготовка робочого місця та перевірка обладнання. • Підготовка медикаментів: маркування, облік наркотичних і психотропних препаратів. • Підготовка пацієнта до знеболення: вибір місця ПВК, налагодження інфузії. • Заповнення передопераційного чекліста: ідентифікація пацієнта, алергологічний анамнез, останнє приймання їжі/рідини, супутні захворювання. • Документація та комунікація з анестезіологом. • Ведення загального знеболення/седації • Обов’язки медсестри під час індукції, підтримки та завершення анестезії. • Моніторинг життєво важливих функцій: SpO₂, пульс, артеріальний тиск, капнографія. • Алгоритми дій у разі критичних станів: гіпоксія, апное, анафілаксія. • Післяопераційний етап • Організація постанестезіологічної палати (rest room/PACU). • Критерії переведення пацієнта з операційної до зони відновлення. • Моніторинг у ранньому післяопераційному періоді, профілактика ускладнень. • Активізація пацієнта, контроль болю, оцінювання стану перед виписуванням. • Надання письмових та усних рекомендацій пацієнту/супроводу. • Q&A сесія • Відповіді на запитання учасників. • Розбір клінічних прикладів і типових помилок.

1. Відеолекція Грижа поперекового відділу: сучасні підходи до диференціації та реабілітації Первинна оцінка стану пацієнта Відмінності між протрузією, грижею та іншими причинами болю Вибір стратегії реабілітації Практичні протоколи роботи 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Хронічний больовий синдром часто не відповідає на стандартну медикаментозну терапію або поодинокі інвазивні втручання. Він потребує системного, поетапного й пацієнтоорієнтованого підходу. Неправильний вибір методу або передчасна ескалація інвазивних втручань знижують ефективність лікування та сприяють хронізації болю. На цьому заході ви отримаєте чіткий алгоритм поетапного інвазивного лікування хронічного болю: від периферичних блокад до нейромодуляції та імплантованих систем доставки препаратів. Окрім цього, ви розглянете роль пробних втручань у діагностиці та плануванні лікування, а також знатимете, коли треба змінити тактику в разі недостатньої ефективності попереднього етапу. Після навчання ви зможете обґрунтовано обирати інвазивну стратегію залежно від клінічного стану пацієнта, типу болю й функціонального статусу. • Поетапна стратегія інвазивного лікування • Послідовність терапевтичних методів: периферичні блокади → радіочастотна абляція (RFA) → нейромодуляція → імплантовані системи доставки препаратів (помпи). • Пацієнтоорієнтований відбір методів • Принципова орієнтація на клінічний стан та індивідуальні потреби пацієнта: кому і коли застосовувати метод, а не наявність навичок лікаря. • Критерії відбору: характер болю, анатомічні особливості, функціональний статус і супутні захворювання. • Роль пробних втручань у діагностиці та плануванні терапії • Пробні блокади або тестові нейромодуляційні. • Оцінювання результатів терапії • Основний показник ефективності – не лише зменшення інтенсивності болю, а й функціональні та якісні параметри життя пацієнта. • Ціль лікування – повернення пацієнта до активного життя при контрольованому болю. • Основні меседжі

зрозумієте як не боятися вести блог та з чого почати оформите всі ваші соціальні мережі так, щоб вони моментально привертали увагу потенційних клієнтів та журналістів навчитеся гармонійно та природно для себе поєднувати в блозі професійне і особисте дізнаєтесь як візуальна картинка впливає на рівень чека за ваші послуги, і які фішки надають візуалу «естетики, що продає дорого» навчитеся легко складати зрозумілі контент-плани, які допомагають у веденні блогу будете вміти швидко та естетично оформлювати сторіз без сторонніх програм навчитесь професійно знімати себе на відео, працювати в кадрі зі світлом і ракурсами навчитеся базового монтажу, зможете самостійно монтувати професійні відео, накладати трендову музику будете знати про що знімати сторіз, як вести сторіз цікаво і регулярно, й витрачати на це МІНІМУМ часу дізнаєтесь як знімати reels, які набиратимуть велику кількість переглядів і приведуть безкоштовну цільову аудиторію почнете грамотно поєднувати між собою контент в різних соцмережах і зрозумієте як за допомогою мультиканальності підвищувати чек зі своїх продажів зрозумієте як ефективно монетизувати ваш блог та навчитеся правильно продавати у блозі свої послуги будете знати способи просування експертного блогу та як ефективно їх використовувати отримаєте чіткий алгоритм як безкоштовно потрапити в ЗМІ та правильно комунікувати з журналістами Програма заходу • Модуль 1. Особистий бренд і позиціонування • Модуль 2. Оформлення соціальних мереж, яке продає ваші послуги швидко і дорого • Модуль 3. Контент лікаря і його відмінності від контенту в звичайному блозі • Модуль 4. Візуал і відео в блозі медичних працівників • Модуль 5. Сторіс і Reels: як працюють на охоплення і продажі • Модуль 6. Мультиканальність: Telegram, TikTok, YouTube • Модуль 7. Монетизація та продажі в блозі • Модуль 8. Просування і масштабування медичних працівників Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Застосування протоколів первинної оцінки (ABCDE) для швидкої ідентифікації та корекції життєзагрозливих станів. 2. Формування диференційно-діагностичного ряду на основі ключових клінічних синдромів: шок, гостра дихальна недостатність, порушення свідомості. 3. Інтерпретація даних невідкладної діагностики (POCUS, ЕКГ, газовий склад крові) в контексті нестабільного пацієєнта. 4. Пріоритезація діагностичних та лікувальних заходів для одночасної стабілізації стану та верифікації діагнозу. 5. Розпізнавання та уникнення когнітивних упереджень (ефект якоря, передчасне закриття) в процесі прийняття клінічних рішень. 6. Використання стандартизованих шкал (напр., SOFA, NEWS2) для об’єктивізації тяжкості стану та моніторингу динаміки. 7. Ефективна комунікація та розподіл ролей в реанімаційній команді для оптимізації діагностичного процесу. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

У клінічній практиці майже кожен лікар стаціонару хоча б раз стикався з необхідністю переливання крові або веденням пацієнтів із коагулопатіями. Цей курс дозволить комплексно охопити тему коагулопатій та гемотрансфузії, допоможе розібратися у виборі між рестриктивною та ліберальною стратегією трансфузійної терапії й зрозуміти, який підхід доцільний у тій чи іншій клінічній ситуації. Окрему увагу буде приділено травматичній та септичній коагулопатіям, ДВЗ-синдрому та ефективним методам їх корекції. Навчання у власному темпі у зручний час. Доступ до лекцій протягом 1 року. Додаткові навчальні матеріали. Сертифікат із балами БПР. Програма заходу • Лекція 1. Patient blood management • Лекція 2. Ліберальна стратегія гемотрансфузії • Лекція 3. Ліберальна чи рестриктивна стратегія гемотрансфузії: яку обрати? • Лекція 4. TRALI, TACO синдроми та інші неприємності • Лекція 5. Девайси для гемотрансфузії • Лекція 6. Коагулопатія чи ДВЗ-синдром? Як правильно та як діагностувати? • Лекція 7. Травматична коагулопатія та гемостатична ресуститація при кровотечах • Лекція 8. Септична коагулопатія Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс у форматі дистанційної участі з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 5 год. Лікарська / фармацевтична спеціальність: Всі лікарські спеціальності, Всі спеціальності фахівців у сфері охорони здоров'я, Всі фармацевтичні спеціальності, Всі спеціальності професіоналів у сфері охорони здоров’я. Бали БПР: 5. Після проходження курсанту буде видано сертифікат. Після проходження курсанту будуть нараховані бали БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 - "невідкладна (екстрена) медична допомога". Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Нові практичні настанови Американського товариства анестезіологів (ASA) 2026 року щодо періопераційного знеболення формують новий стандарт мультимодального підходу, де ключовим стає не лише контроль болю, а і якість післяопераційного відновлення, мінімізація опіоїдного навантаження та прискорення функціональної реабілітації пацієнта. Актуальність проблеми пояснюється тим, що, попри розвиток регіонарної анестезії та сучасних анальгетичних стратегій, значна частина пацієнтів повідомляє про біль середньої або високої інтенсивності після операцій. На цьому заході ви розберете головні оновлення ASA 2026, сучасну логіку мультимодального періопераційного знеболення та роль регіонарної анестезії у покращенні післяопераційного відновлення. Ви детально розглянете фасціальні блокади у кардіоторакальній, абдомінальній та мамологічній хірургії, а також сучасні підходи до стратегії opioid-sparing. Ви дізнаєтеся, як інтегрувати ці рекомендації у вашу клінічну практику й адаптувати їх до різних категорій пацієнтів, зокрема педіатричних. Після навчання ви зможете краще орієнтуватися в сучасних доказових підходах до періопераційного знеболення, оцінювати ефективність регіонарних методик, а також раціонально комбінувати системні та локальні анальгетичні стратегії. • Актуальність проблеми та зміна парадигми - ASA 2026 vs попередні настанови • Статистика неефективності традиційного підходу • Наслідки неадекватного знеболення • Концептуальна відмінність ASA 2026 • Фундамент стратегії: мультимодальна аналгезія (ММА) • Роль системних ненаркотичних анальгетиків • Обмеження монотерапії системними препаратами • Місце регіонарної аналгезії • Анатомічна класифікація та принципи вибору фасціальних блокад під контролем УЗД • Блоки грудної стінки (Chest Wall) • Блоки черевної стінки (Abdominal Wall) • Критерії вибору техніки • Доказова база та рекомендації для дорослих пацієнтів • Відкриті кардіоторакальні операції (лобектомія, АКШ, протезування клапанів тощо) • Відкриті абдомінальні, ретроперитонеальні та тазові операції • Мастектомія (радикальна, модифікована, онкохірургія) • Малоінвазивні кардіоторакальні операції (VATS тощо) • Малоінвазивні абдомінальні операції (лапароскопічна холецистектомія, апендектомія, баріатричні, резекції печінки/гастректомії) • Малоінвазивна пластика гриж у дорослих • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Особливості та доказова база в педіатричній практиці (

1. Лекційна частина 1.1 Управління відходами, які не є медичними в ЗОЗ Огляд нормативної бази у сфері управління відходами Перелік операцій з відновлення відходів Побутові відходи План управління відходами Роздільне збирання побутових відходів Вимоги до контейнерів для збирання побутових відходів 1.2 Управління медичними відходами в ЗОЗ Національний перелік відходів, підгрупа 18 01 Схема управління відходами Вимоги до організації зберігання відходів Вимоги до приміщень Декларація про відходи 2. Підсумкове тестування

Дифузні захворювання печінки часто довго перебігають безсимптомно, а без мультипараметричного підходу до УЗ-сканування легко недооцінити стеатоз, фіброз або цироз і сформувати неточний висновок. На майстер-класі ви розберете особливості використання В-режиму, еластографії, стеатометрії та CEUS, а також навчитеся інтегрувати ці дані в сучасний структурований ультразвуковий висновок і уникати типових помилок. Після навчання ви зможете точно оцінювати жорсткість і вираженість стеатозу печінки, краще визначати стадію дифузного ураження та впевнено обирати подальшу діагностичну тактику. • Мультипараметричне УЗД печінки — сучасна концепція • Що таке мультипараметричне дослідження? • Сучасні ультразвукові методики • Клінічна цінність комплексного підходу • В-режим — основа ультразвукової діагностики • Стандартизований протокол обстеження • Оцінка паренхіми печінки • Ультразвукові критерії: • - стеатозу (MASLD); • - фіброзу; • - цирозу; • - портальної гіпертензії. • Еластографія печінки • Сучасні методики • Техніка виконання • Контроль якості • Інтерпретація результатів • Типові помилки • Фактори, що впливають на жорсткість печінки • Стеатометрія • Сучасні методи кількісної оцінки стеатозу • Клінічна інтерпретація показників • Можливості та обмеження методик • Контрастне ультразвукове дослідження (CEUS) • Сучасні можливості методу • Місце CEUS у діагностичному алгоритмі • Коли варто рекомендувати контрастне УЗД • Що повинен знати лікар ультразвукової діагностики про цей метод • Мультипараметричний алгоритм оцінки печінки. Як інтегрувати результати для формування сучасного ультразвукового висновку: • В-режиму • Еластографії • Стеатометрії • Практична частина: • Покроковий алгоритм мультипараметричного дослідження • Чек-лист якісного виконання еластографії та стеатометрії • Типові помилки та способи їх уникнення • Клінічні кейси з реальної практики • Приклади формування ультразвукового висновку • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Лапароскопічна апендектомія – одне з найпоширеніших ургентних втручань у хірургії. Успіх операції безпосередньо залежить від чіткого дотримання етапів та правильного вибору технічних рішень. Фрагментарне розуміння послідовності операції або нюансів маніпуляцій підвищує ризики інтраопераційних ускладнень та робить післяопераційне відновлення значно довшим. На цьому заході ви отримаєте практичні знання щодо кожного етапу лапароскопічної апендектомії: від підготовки пацієнта й позиціонування до формування кукси апендикса та вирішення нестандартних ситуацій, зокрема конверсії або виявлення супутньої патології. Ви дізнаєтеся технічні нюанси та розглянете реальні клінічні кейси, а фото- й відеоілюстрації з операційної допоможуть закріпити алгоритм дій. Після заходу ви будете легше орієнтуватись у всіх етапах лапароскопічної апендектомії, зможете оперативно приймати обґрунтовані рішення під час ускладнень, правильно обирати методи обробки кукси і дренування, а також безпечно конвертувати операцію в разі складних або нетипових випадків. • 1. Передопераційний етап: діагностика, показання та підготовка пацієнта. • 2. Позиціонування пацієнта й розміщення портів: технічні нюанси доступу. • 3. Візуалізація та первинне оцінювання черевної порожнини. • 4. Маніпуляції з апендиксом: мобілізація та контроль відростка. • 5. Методи обробки брижі апендикса: переваги та ризики. • 6. Формування й обробка кукси апендикса. • 7. Видалення апендикса з черевної порожнини: профілактика контамінації. • 8. Дренування: показання, доцільність і типові помилки. • 9. Нестандартні ситуації: конверсія, супутня патологія, інтраопераційні ускладнення. • 10. Післяопераційне ведення пацієнта й профілактика ускладнень. • 11. Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Лікарі здобудуть наступні навички: Застосування ключових статей Конституції України та Закону «Основи законодавства України про охорону здоров’я» у щоденній практиці. Юридично коректне оформлення та використання посадової інструкції як інструменту первинного захисту. Алгоритм дій при відмові від подальшого ведення пацієнта, що не виконує медичні приписи або порушує внутрішній розпорядок. Правовий механізм реагування на агресивну поведінку пацієнта, включаючи фіксацію порушень та взаємодію з правоохоронними органами. Дотримання норм щодо лікарської таємниці та правил надання медичної інформації для уникнення юридичних ризиків. Правильне ведення медичної документації як доказової бази у разі виникнення суперечок та судових справ. Процедура отримання юридично значущої інформованої згоди пацієнта на медичне втручання та фіксації відмови від нього. Розуміння прав та обов’язків при роботі клініко-експертних комісій (КЕК) та уникнення конфлікту інтересів. Алгоритми юридично грамотного ведення медичної документації. Практика отримання інформованої добровільної згоди пацієнта на медичне втручання. Стратегії комунікації з пацієнтами та їхніми представниками у конфліктних ситуаціях. Процедури реагування на запити правоохоронних органів, адвокатські запити. Методики аналізу клінічних випадків з позиції правової оцінки. Порядок дій лікаря при проведенні судово-медичної експертизи. Навички досудового врегулювання спорів. Розуміння механізмів страхування професійної відповідальності. Застосовувати сучасні класифікації лікарських помилок (діагностичні, лікувальні, профілактичні, системні) для точної ідентифікації інцидентів. Використовувати методику аналізу корінних причин (Root Cause Analysis – RCA) для виявлення системних, а не лише індивідуальних, факторів, що призвели до помилки. Розробляти та впроваджувати протоколи та чек-листи для мінімізації ризиків у високоризикових клінічних процесах. Ідентифікувати когнітивні упередження (confirmation bias, availability heuristic), що впливають на прийняття клінічних рішень, та застосовувати техніки для їх нейтралізації. Впроваджувати інструменти для покращення комунікації в медичній команді, наприклад методику SBAR, для забезпечення безперервності та безпеки допомоги. Документувати медичні помилки та інциденти у внутрішній системі звітності для подальшого аналізу та запобігання їх повторенню, створюючи культуру безпеки. Програма заходу • Заняття №1 — 02:06:22 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Заняття №2: Законодавче забезпечення діяльності медичних працівників: правовий захист • Заняття №3: Юридичні наслідки лікарських помилок: захист та відповідальність • Заняття №4: Лікарські помилки • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Які юридичні критерії розмежування лікарської помилки, нещасного випадку та медичної недбалості? • Який алгоритм дій лікаря при отриманні повістки чи ухвали суду? • Правові аспекти відмови пацієнта від медичного втручання: як коректно задокументувати? • Цивільна, адміністративна та кримінальна відповідальність лікаря: межі та умови настання. • Як юридично коректно фіксувати побічні реакції та ускладнення лікування? • Які повноваження правоохоронних органів при проведенні слідчих дій у закладі охорони здоров’я? • Правові засади використання фото- та відеофіксації у клінічній практиці. • Що входить до поняття “таємниця про стан здоров’я” та яка відповідальність за її розголошення? • Які законодавчі акти є основою для правового захисту медичного працівника в Україні? • Який юридичний алгоритм відмови лікаря від ведення пацієнта, що систематично порушує лікувальний режим? • Як коректно документувати відмову пацієнта від необхідного медичного втручання для уникнення відповідальності за можливі наслідки? • Які межі лікарської таємниці та яка відповідальність передбачена за її розголошення, в тому числі у публічному просторі? • Як юридично грамотно реагувати на вимоги пацієнта про відшкодування шкоди без рішення суду? • У чому полягає юридичний статус чергового лікаря порівняно з лікуючим лікарем при наданні допомоги? • Які вимоги до ведення медичної документації, щоб вона мала доказову силу в суді? • Як захистити честь, гідність та ділову репутацію лікаря у разі безпідставних звинувачень з боку пацієнта? • Які особливості розгляду медичних справ у Європейському суді з прав людини? • Як забезпечити об’єктивність висновків клініко-експертної комісії (КЕК) та уникнути конфлікту інтересів? • Яке юридичне розмежування понять “лікарська помилка”, “медичний інцидент” та “нещасний випадок”? • Які статті Кримінального та Цивільного кодексів України регламентують відповідальність медичного працівника? • Як встановлюється причинно-наслідковий зв’язок між діями (бездіяльністю) лікаря та настанням несприятливих наслідків для пацієнта? • Які критерії належного оформлення інформованої згоди пацієнта та які юридичні наслідки її дефектів? • Який алгоритм дій лікаря при ініціюванні службового розслідування чи відкритті кримінального провадження? • Які особливості проведення судово-медичної експертизи у справах про професійні правопорушення медичних працівників? • Які існують механізми страхування професійної відповідальності лікарів в Україні? • Як коректно взаємодіяти з правоохоронними органами: процедура допиту, виїмки медичної документації. • Яка юридична класифікація та наслідки лікарських помилок в українському правовому полі? Межі відповідальності лікаря та закладу охорони здоров’я. • Як провести диференціацію між непередбачуваним ускладненням захворювання та ятрогенною помилкою? Критерії та алгоритми оцінки. • Які когнітивні пастки та упередження найчастіше призводять до діагностичних помилок у клінічній практиці та як їх уникнути? • Які системні фактори (організація роботи, навантаження, комунікація) є провідними причинами медичних помилок та як їх модифікувати? • Як ефективно впровадити систему звітності про інциденти (incident reporting) в медичному закладі, що не карає, а заохочує до аналізу? • Які існують доказові стратегії для профілактики помилок при призначенні та введенні лікарських засобів (medication errors)? • Як коректно та етично повідомити пацієнта або його родичів про допущену медичну помилку, мінімізуючи психологічну травму та юридичні ризики? • Роль та ефективність клінічних симуляцій та тренінгів у формуванні навичок безпомилкової роботи та дій в кризових ситуаціях. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера