Заходи БПР — Анестезіологія 2026

Управління складними дихальними шляхами є одним із найбільш складних викликів в анестезіології. Частота складних інтубацій сягає 8%, а у дітей ризик швидкої десатурації та ларингоспазму є особливо високим через анатомо-фізіологічні особливості. Недостатнє знання предикторів складних дихальних шляхів та алгоритмів DAS може призводити до затримки прийняття правильних рішень, втрати часу й підвищення ризику тяжких ускладнень. На цьому заході ви розглянете актуальні підходи до прогнозування складних дихальних шляхів у дорослих і дітей, особливості базової вентиляції, концепцію апноетичної оксигенації та метод THRIVE, а також покрокові алгоритми DAS для різних клінічних ситуацій. Ви навчитеся використовувати відеоларингоскопію, засвоїте принципи підготовки за концепцією SOAP ME!, схему DOPES, технічні аспекти фіброоптичної інтубації та підготуєте себе до можливого виконання екстреного хірургічного доступу (FONA). Після навчання ви зможете ефективно оцінювати ризики складних дихальних шляхів, застосовувати алгоритми DAS у дорослих та дітей і впевнено діяти у критичних ситуаціях. • Поняття складних ДШ. • Прогнозування ризиків: • предиктори у дорослих; • шкала LEMON; • травма та екстрені стани; • алгоритм вибору: покрокова схема прийняття рішень та інтубація на самостійному диханні. • Анатомо-фізіологічні особливості у дітей: • анатомічні особливості дихальних шляхів у дітей; • фізіологічні ризики; • поведінковий фактор інкубації дітей. • Інструментарій та базова вентиляція: позиціонування, вибір повітроводів та маски. • Апноетична оксигенація та концепція THRIVE: • фізіологія апное; • метод THRIVE. • Алгоритми DAS (Difficult Airway Society): • підготовка, концепція "SOAP ME!" та командний чекліст; • чотири плани дій (дорослі); • педіатричні алгоритми DAS (1–8 років). • Ендоскопія та усунення помилок: • фібробронхоскопія; • контроль за схемою DOPES. • Підсумки та Q&A.

Метою навчального курсу є ознайомлення медичного персоналу з уніфікованим клінічним протоколом первинної та спеціалізованої медичної допомоги (УКПМД) «Гіпертонічна хвороба (Артеріальна гіпертензія)», що затверджений наказом Міністерства охорони здоров'я України від 12 вересня 2024 р. №1581. Курс допоможе опанувати комплекс заходів для раннього та своєчасного виявлення, діагностики та лікування АГ у осіб віком від 18 років, а також сприяє визначенню шляхів попередження ускладнень захворювання та поліпшення якості життя пацієнтів. Для кого: лікарі всіх спеціальностей; професіонали та фахівці всіх спеціальностей у сфері охорони здоров’я. Програма заходу • Розділ 1. Актуальність. • Розділ 2. Діагностика артеріальної гіпертензії. • Розділ 3. Фактори ризику розвитку артеріальної гіпертензії. • Розділ 4. Лікування артеріальної гіпертензії. • Розділ 5. Гіпертензивні кризи. • Розділ 6. Подальше спостереження. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Цей курс має на меті покращити розуміння політики фінансування охорони здоров'я та того, як вона може підтримати прогрес на шляху до універсального охоплення послугами охорони здоров'я (UHC). На основі концепції систем охорони здоров'я ВООЗ детально розглядаються різні функції політики фінансування охорони здоров'я, а саме: збір ресурсів, пулінг (об'єднання коштів), закупівлі медичних послуг та розробка медичних гарантій, кожна з яких детально обговорюється та ілюструється на прикладі конкретних країн. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Виконання симпатичного блоку в ділянці шиї вимагає ідеальної точності – кожен міліметр визначає безпеку і результат. Дотримання техніки маніпуляції недостатньо, адже логіка прийняття рішень у реальній клінічній практиці є невіддільною складовою вдалого результату лікування. На цьому заході ви отримаєте практичні алгоритми, які безпосередньо впливають на ефективність та безпеку виконання SGB. Ви розглянете соноанатомічні орієнтири й покроковий протокол виконання блоку. Також ви матимете змогу проаналізувати реальні відеодемонстрації, зокрема нетипової анатомії та технічних складнощів. Ви навчитеся правильно вибирати інструментарій, оптимізувати ультразвукове зображення і запобігати небажаному поширенню анестетика. Окремий акцент – на профілактиці ускладнень і чітких алгоритмах дій у разі їх виникнення. Після навчання ви зможете впевнено виконувати SGB, орієнтуючись у критичних анатомічних структурах, мінімізувати ризики та запобігати виникненню ускладнень. • Сучасна парадигма SGB • Покроковий протокол та реальні випадки від анестезіолога-інтервенціоніста • Мінімізація ризиків та менеджмент ускладнень • Анатомічні зони небезпеки. • Стратегії запобігання побічним ефектам. • Алгоритм дій у разі виникнення ускладнень. • Основні соноанатомічні патерни • Ідентифікація основних орієнтирів. • Диференціація нервових структур та судин під УЗД. • Оптимізація зображення для візуалізації голки. • Технічний інструментарій • Перегляд відеоматеріалів реальних маніпуляцій з коментарями. • Впровадження чеклістів у щоденну практику для стандартизації безпеки. • Ергономіка робочого місця анестезіолога під час процедури. • Фармакологія та контроль • Розрахування доз місцевих анестетиків: баланс між безпекою та тривалістю. • Динаміка поширення препарату: як переконатися, що розчин потрапив у ціль. • Протокол післяпроцедурного нагляду: на що звертати увагу протягом перших 60 хвилин. • Q&A – розбір конкретних ситуацій • Обговорення складних випадків учасників. • Живий діалог в GoogleMeet: запитання-відповіді.

У зв'язку з поширенням методу екстракорпоральної мембранної оксигенації (ECMO) в сучасній інтенсивній терапії сучасним інтенсивістам важливо розуміти основи фізіології ECMO та догляду за пацієнтами, які її отримують. Це особливо актуально для фахівців, які працюють з тими, хто має критичну серцево-судинну або дихальну недостатність, зокрема випадки тяжкого ГРДС. Незнання принципів ECMO може призвести до фатальних наслідків через неправильне ведення пацієнта або керування апаратурою. Як було зазначено в огляді “The Promise and Challenges of ECMO”, опублікованому в Respiratory Therapy, широке впровадження ECMO стикається з численними викликами, зокрема високими витратами й необхідністю значних ресурсів. Крім того, пацієнти на ECMO мають підвищений ризик неврологічних ускладнень, як-от внутрішньочерепні крововиливи та ішемічні інсульти. Це підкреслює важливість належного навчання та підготування медичного персоналу для ефективного й безпечного використання ECMO в клінічній практиці. Навчальний майстер-клас «ECMO для анестезіолога: алгоритми, ризики, рішення» буде присвячений вивченню основ ECMО: її типів, показань, протипоказань і принципу роботи системи. Учасники розглянуть фізіологічні особливості веновенозної (VV) та веноартеріальної (VA) підтримки, зокрема питання гемодинаміки, оксигенації та перфузії. Значну увагу буде приділено принципам інтенсивної терапії: веденню антикоагулянтної терапії, моніторингу життєвих функцій, профілактиці ускладнень та ролі анестезіолога в мультидисциплінарній ECMO-команді. Практичні аспекти догляду за пацієнтами розглядатимуться окремо для VA-ECMO (при кардіогенному шоку) та VV-ECMO (при тяжкій дихальній недостатності). • Основи екстракорпоральної мембранної оксигенації (ECMO) • Що таке ECMO: типи, призначення, показання й протипоказання. • Компоненти системи ECMO та принцип її роботи. • Порівняння з іншими методами штучної підтримки життя. • Фізіологічні аспекти VA- та VV-ECMO • Відмінності між веновенозною (VV) та веноартеріальною (VA) підтримкою. • Гемодинаміка, оксигенація, вентиляція і перфузія під час різних типів ECMO. • Основні показники для моніторингу ефективності. • Загальні принципи інтенсивної терапії ECMO-пацієнтів • Антикоагулянтна терапія: як уникнути тромбозів та кровотеч. • Роль анестезіолога в мультидисциплінарній команді ECMO. • Безпека: профілактика ускладнень та моніторинг життєвих функцій. • Інтенсивна терапія при VA-ECMO • Ведення пацієнтів з кардіогенним шоком. • Підтримка серцевої діяльності та регулювання постнавантаження. • Взаємодія з ІВЛ, нутритивна підтримка, рання мобілізація. • Інтенсивна терапія при VV-ECMO • Менеджмент у разі тяжкої дихальної недостатності (ARDS, COVID-19). • Встановлення режимів ІВЛ під час VV-ECMO. • Особливості антибіотикотерапії, респіраторної фізіотерапії. • Відповіді на запитання.

Хронічний біль після травми – це не симптом. Це самостійна нозологія зі своїм синдромокомплексом, яка значно погіршує якість життя пацієнтів. На майстер-класі «Травма і хронічний біль: що повинен знати лікар про пацієнтів після поранення» ви дізнаєтесь, як розпізнавати біль, що виникає внаслідок бойових травм, та чому стандартні анальгетики тут не працюють. Простою мовою ви зрозумієте складні механізми, за якими формуються фантомні болі, алодинія, дизестезії та емоційна ампліфікація. Після лекції ви зможете чітко диференціювати нейропатичний, психогенний і ноцицептивний біль, обирати терапевтичну стратегію залежно від типу ураження – центральний, спінальний чи периферичний. Навчитеся профілактувати хронізацію болю, обґрунтовано призначати антиконвульсанти, НПЗЗ, опіоїди та застосовувати когнітивно-поведінкові техніки навіть без залучення психіатра. У програмі: центральний біль після ЧМТ і спінальної травми, посттравматичні невропатії, фантомний біль, роль сенситизації та психоемоційного фону. Окремо – ментальна реабілітація, маршрутизація пацієнта й типові помилки у веденні гострого болю. • 1. Вступ: коли біль – більше, ніж симптом • Епідеміологія бойових травм і зростання кількості пацієнтів з хронічним болем • Поєднання соматичного, нейропатичного та психоемоційного компонентів у пацієнтів після поранення • Роль лікаря як координатора процесу лікування та реабілітації • 2. Черепно-мозкова травма і посттравматичний біль • Посткомоційний синдром: головний біль, фотофобія, когнітивна втома, центральний біль • Хронічний посттравматичний головний біль: диференційна діагностика, лікування, профілактика хронізації • Принципи ранньої діагностики, нейровізуалізації, мультидисциплінарний підхід до ведення таких пацієнтів • 3. Біль після спінальної травми • Центральний біль: нейропластичність, дизестезії, алодинія, порушення ноцицепції • Біль як прояв дисбалансу між інгібіторними та збуджувальними механізмами ЦНС • Роль фармакологічної терапії (антиконвульсанти, антидепресанти), фізичної та ерготерапії • 4. Периферичні травми: нейропатичний та змішаний біль • Посттравматичні моно- та поліневропатії, фантомні болі, каузалгії • Диференційна діагностика: нейропатичний, ноцицептивний, змішаний біль • Принципи покрокової терапії: стартові, перехідні та підтримувальні стратегії лікування • 5. Хронізація болю: як цього уникнути • Типові помилки у веденні гострого болю, що призводять до хронізації • Центральна сенситизація, феномен катастрофізації, емоційна ампліфікація болю • Надмірне та нераціональне застосування НПЗЗ, опіоїдів: ризики і наслідки • 6. Психоемоційна підтримка та ментальна реабілітація • Біль і психіка: тривога, депресія, ПТСР у поранених • Біопсихосоціальна модель болю: як пояснити пацієнту й залучити його до процесу одужання • Практичні методи без залучення психіатра: психоедукація, когнітивно-поведінкові техніки, робота в команді з психологом, ерготерапевтом, фізичним терапевтом • 7. Висновки • Біль після травми – мультифакторний і вимагає командного підходу • Ведення таких пацієнтів не обмежується призначенням ліків – важлива роль лікаря як клінічного координатора • Необхідність індивідуалізованих маршрутів відновлення відповідно до фізичних, когнітивних та емоційних аспектів • 8. Клінічні кейси • Аналіз типових ситуацій з практики • Вибір терапевтичної стратегії залежно від типу болю та супутніх станів • Обговорення мультидисциплінарної взаємодії на прикладі конкретних випадків • 9. Q&A-сесія. • Обговорення складних клінічних випадків, з якими учасники стикались у своїй практиці. Запитання та відповіді: уточнення алгоритмів дій у конкретних клінічних ситуаціях.

Цей захід внесено до реєстру заходів Центру Тестування МОЗ України від провайдера БПР №2084 та спрямовано на підвищення кваліфікації лікарів. На заході будуть заслухані доповіді провідних спеціалістів у сфері медицини України. По завершенні заходу лікарям-учасникам будуть видані сертифікати, акредитовані балами БПР. Захід відбудеться у конференц-залі Асоціації Амбулаторної Медицини — професійному просторі з якісним технічним та організаційним супроводом, включно з кейтерингом. Оснащення: проєктор, екран, акустична система, радіомікрофони, LED-освітлення, Wi-Fi, планшет/комп’ютер, відеокамера, фліпчарт. Зал у безпечному місці з укриттям, забезпечується безпека та комфорт. Учасники отримають нові практики лікування та найсучасніші знання від провідних експертів, зможуть поспілкуватися з колегами, обмінятися досвідом і думками. Заходи сертифіковані на 9 акредитаційних балів БПР. Організатори підтримують професійний розвиток і співпрацюють з Міністерством охорони здоров’я України та Центром тестування. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть наступні навички: Застосування ключових статей Конституції України та Закону «Основи законодавства України про охорону здоров’я» у щоденній практиці. Юридично коректне оформлення та використання посадової інструкції як інструменту первинного захисту. Алгоритм дій при відмові від подальшого ведення пацієнта, що не виконує медичні приписи або порушує внутрішній розпорядок. Правовий механізм реагування на агресивну поведінку пацієнта, включаючи фіксацію порушень та взаємодію з правоохоронними органами. Дотримання норм щодо лікарської таємниці та правил надання медичної інформації для уникнення юридичних ризиків. Правильне ведення медичної документації як доказової бази у разі виникнення суперечок та судових справ. Процедура отримання юридично значущої інформованої згоди пацієнта на медичне втручання та фіксації відмови від нього. Розуміння прав та обов’язків при роботі клініко-експертних комісій (КЕК) та уникнення конфлікту інтересів. Алгоритми юридично грамотного ведення медичної документації. Практика отримання інформованої добровільної згоди пацієнта на медичне втручання. Стратегії комунікації з пацієнтами та їхніми представниками у конфліктних ситуаціях. Процедури реагування на запити правоохоронних органів, адвокатські запити. Методики аналізу клінічних випадків з позиції правової оцінки. Порядок дій лікаря при проведенні судово-медичної експертизи. Навички досудового врегулювання спорів. Розуміння механізмів страхування професійної відповідальності. Застосовувати сучасні класифікації лікарських помилок (діагностичні, лікувальні, профілактичні, системні) для точної ідентифікації інцидентів. Використовувати методику аналізу корінних причин (Root Cause Analysis – RCA) для виявлення системних, а не лише індивідуальних, факторів, що призвели до помилки. Розробляти та впроваджувати протоколи та чек-листи для мінімізації ризиків у високоризикових клінічних процесах. Ідентифікувати когнітивні упередження (confirmation bias, availability heuristic), що впливають на прийняття клінічних рішень, та застосовувати техніки для їх нейтралізації. Впроваджувати інструменти для покращення комунікації в медичній команді, наприклад методику SBAR, для забезпечення безперервності та безпеки допомоги. Документувати медичні помилки та інциденти у внутрішній системі звітності для подальшого аналізу та запобігання їх повторенню, створюючи культуру безпеки. Програма заходу • Заняття №1 — 02:06:22 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Заняття №2: Законодавче забезпечення діяльності медичних працівників: правовий захист • Заняття №3: Юридичні наслідки лікарських помилок: захист та відповідальність • Заняття №4: Лікарські помилки • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Які юридичні критерії розмежування лікарської помилки, нещасного випадку та медичної недбалості? • Який алгоритм дій лікаря при отриманні повістки чи ухвали суду? • Правові аспекти відмови пацієнта від медичного втручання: як коректно задокументувати? • Цивільна, адміністративна та кримінальна відповідальність лікаря: межі та умови настання. • Як юридично коректно фіксувати побічні реакції та ускладнення лікування? • Які повноваження правоохоронних органів при проведенні слідчих дій у закладі охорони здоров’я? • Правові засади використання фото- та відеофіксації у клінічній практиці. • Що входить до поняття “таємниця про стан здоров’я” та яка відповідальність за її розголошення? • Які законодавчі акти є основою для правового захисту медичного працівника в Україні? • Який юридичний алгоритм відмови лікаря від ведення пацієнта, що систематично порушує лікувальний режим? • Як коректно документувати відмову пацієнта від необхідного медичного втручання для уникнення відповідальності за можливі наслідки? • Які межі лікарської таємниці та яка відповідальність передбачена за її розголошення, в тому числі у публічному просторі? • Як юридично грамотно реагувати на вимоги пацієнта про відшкодування шкоди без рішення суду? • У чому полягає юридичний статус чергового лікаря порівняно з лікуючим лікарем при наданні допомоги? • Які вимоги до ведення медичної документації, щоб вона мала доказову силу в суді? • Як захистити честь, гідність та ділову репутацію лікаря у разі безпідставних звинувачень з боку пацієнта? • Які особливості розгляду медичних справ у Європейському суді з прав людини? • Як забезпечити об’єктивність висновків клініко-експертної комісії (КЕК) та уникнути конфлікту інтересів? • Яке юридичне розмежування понять “лікарська помилка”, “медичний інцидент” та “нещасний випадок”? • Які статті Кримінального та Цивільного кодексів України регламентують відповідальність медичного працівника? • Як встановлюється причинно-наслідковий зв’язок між діями (бездіяльністю) лікаря та настанням несприятливих наслідків для пацієнта? • Які критерії належного оформлення інформованої згоди пацієнта та які юридичні наслідки її дефектів? • Який алгоритм дій лікаря при ініціюванні службового розслідування чи відкритті кримінального провадження? • Які особливості проведення судово-медичної експертизи у справах про професійні правопорушення медичних працівників? • Які існують механізми страхування професійної відповідальності лікарів в Україні? • Як коректно взаємодіяти з правоохоронними органами: процедура допиту, виїмки медичної документації. • Яка юридична класифікація та наслідки лікарських помилок в українському правовому полі? Межі відповідальності лікаря та закладу охорони здоров’я. • Як провести диференціацію між непередбачуваним ускладненням захворювання та ятрогенною помилкою? Критерії та алгоритми оцінки. • Які когнітивні пастки та упередження найчастіше призводять до діагностичних помилок у клінічній практиці та як їх уникнути? • Які системні фактори (організація роботи, навантаження, комунікація) є провідними причинами медичних помилок та як їх модифікувати? • Як ефективно впровадити систему звітності про інциденти (incident reporting) в медичному закладі, що не карає, а заохочує до аналізу? • Які існують доказові стратегії для профілактики помилок при призначенні та введенні лікарських засобів (medication errors)? • Як коректно та етично повідомити пацієнта або його родичів про допущену медичну помилку, мінімізуючи психологічну травму та юридичні ризики? • Роль та ефективність клінічних симуляцій та тренінгів у формуванні навичок безпомилкової роботи та дій в кризових ситуаціях. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Травма та критичний стан не завершуються після операції чи стабілізації гемодинаміки. Саме період відновлення часто визначає виживання пацієнта, ризик ускладнень, тривалість ШВЛ, функціональний результат і якість життя після ВІТ. Сучасна концепція ERATIC (Enhanced Recovery After Trauma and Intensive Care) змінює підхід до ведення критичних пацієнтів: від ізольованого “лікування проблем” - до системної стратегії раннього відновлення. Приєднуйтесь, якщо хочете впроваджувати сучасні recovery-протоколи та приймати клінічно обґрунтовані рішення у веденні критичних пацієнтів! Ключові особливості Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • концепцію ERATIC: чому recovery починається вже в перші години інтенсивної терапії • гемодинамічну стабілізацію без надлишкової інфузії та перевантаження рідиною • мультимодальну аналгезію: контроль болю без надмірної седації • ранню мобілізацію пацієнтів у ВІТ: коли починати та чому це критично • нутритивну підтримку: раннє ентеральне харчування та метаболічний контроль • респіраторну підтримку та стратегії раннього відлучення від ШВЛ • профілактику ICU-acquired weakness, делірію та когнітивних ускладнень • сучасний підхід до transfusion management, temperature control та damage control resuscitation • командну взаємодію в recovery-моделі: анестезіолог, інтенсивіст, хірург, реабілітолог, медсестра • типові помилки: надмірна седація, затримка мобілізації, необґрунтовані обмеження харчування, агресивна інфузійна терапія Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Після проходження курсанту буде видано сертифікат. Після проходження курсанту будуть нараховані бали БПР. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Шизоафективний розлад – одне з найбільш складних для діагностики захворювань у психіатрії через поєднання психотичних і афективних симптомів та значну клінічну варіабельність перебігу. Для точної діагностики та правильного вибору тактики ведення пацієнта необхідно чітко розуміти структуру епізодів, особливості поєднання симптоматики й динаміку хвороби. Якщо не брати до уваги ці аспекти, то можна помилково інтерпретувати стан як шизофренію або біполярний афективний розлад. Це значною мірою ускладнює подальший лікувальний процес. На цьому заході ви розглянете сучасні діагностичні критерії шизоафективного розладу відповідно до МКХ-11 та DSM-5, його епідеміологічні та клінічні особливості, а також ранні маркери. Ви навчитеся проводити диференційну діагностику з шизофренією, біполярним афективним розладом і депресією з психотичними симптомами та аналізувати типові сценарії дебюту й рецидиву. Після навчання ви зможете своєчасно виявляти шизоафективний розлад та обирати обґрунтовану тактику ведення пацієнта. • 1. Шизоафективний розлад в сучасних класифікаціях: клінічне визначення, діагностичні критерії МКХ-11 та DSM-5. • 2. Епідеміологія та клінічна специфіка: поширеність, вікові особливості початку та перебігу. • 3. Ранні клінічні маркери: продромальні симптоми та поєднання афективної і психотичної симптоматики. • 4. Диференційна діагностика: відмежування шизоафективного розладу від шизофренії, біполярного афективного розладу й депресії з психотичними симптомами. • 5. Типові клінічні сценарії дебюту й рецидиву захворювання. • 6. Алгоритм дій лікаря первинної ланки в разі підозри на шизоафективний розлад. • 7. Основні принципи ведення пацієнтів у спеціалізованих умовах. • 8. Підходи до профілактики рецидивів та підтримувальної терапії. • 9. Розгляд клінічного випадку з аналізом діагностичних помилок та алгоритму ведення. • 10. Відповіді на запитання учасників.

Курс БПР присвячений психосоматичним, соматоформним і психогенним розладам та розроблений для лікарів і медичних фахівців. Лікарі здобудуть навички застосування діагностичних критеріїв DSM-5 та МКХ-11 для верифікації соматоформних, дисоціативних (конверсійних) та психосоматичних розладів. Учасники навчаться проводити диференційну діагностику між соматичними симптомами, зумовленими органічною патологією, та їх психогенними аналогами, а також використовувати стандартизовані опитувальники PHQ-15 і GAD-7 для скринінгу соматизації, тривоги та депресії. Програма охоплює ідентифікацію клінічних «червоних прапорців», формування стратегії комунікації з пацієнтом без стигматизації, розроблення початкового плану ведення та визначення критеріїв для скерування до психіатра або психотерапевта. Учасники також аналізуватимуть патерни соматичних скарг, характерні для тривожних, депресивних розладів і ПТСР. Програма заходу • Які сучасні нейробіологічні механізми лежать в основі психосоматичних та соматоформних розладів? • Як клінічно розмежувати конверсійний розлад (функціональний неврологічний розлад) від дебюту органічного неврологічного захворювання? • В яких клінічних ситуаціях доцільно припинити діагностичний пошук органічної причини та запідозрити психогенний генез симптомів? • Який диференційно-діагностичний алгоритм слід застосовувати у пацієнта з хронічним больовим синдромом без чітких органічних корелятів? • Які існують валідні інструменти та клінічні ознаки для позитивної діагностики психогенного розладу, а не лише діагностики методом виключення? • Які особливості ятрогенії при веденні пацієнтів з соматоформними розладами та як її уникнути? • Яка роль запалення як сполучної ланки між психічним стресом та соматичною маніфестацією? • Як коректно сформулювати діагноз згідно з МКХ-11 для пацієнтів з функціональними соматичними синдромами? • 02:16:01 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Курс створений з метою підвищення рівня знань та навичок керівників закладів охорони здоров’я у сфері управління комунікаціями. Курс має на меті надати слухачам чітке розуміння того, як будувати системні комунікації медичного закладу, як працюють та пов’язані між собою основні складові системи стратегічних комунікацій. Під час курсу слухачі отримають навички, які допоможуть підсилити зовнішні комунікації медичного закладу з пацієнтами, громадою та іншими зацікавленими сторонами, покращити внутрішні комунікації та командну роботу у закладі, а також налагодити систему отримання зворотного зв’язку від співробітників та пацієнтів. Крім того, керівники медичної сфери покращать особисті комунікаційні навички, необхідні для їхньої роботи. Аудиторія курсу: Керівники закладів охорони здоров’я, фахівці, які працюють чи планують працювати з комунікаціями безпосередньо у закладі охорони здоров’я. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Мета курсу - спростувати міф щодо існування труднощів під час роботи з ЕСОЗ з переглядом даних, які були внесені іншим закладом, або через іншу МІС. І розглянути причини, чому лікар може “не бачити” записи про здоровʼя пацієнта, які зробив інший медик, визначити як уникнути таких ситуацій та хто та за яких умов може переглядати дані про пацієнта в ЕСОЗ. Визначити як подати запит та як здійснюється доступ до даних пацієнта та дати відповіді на поширені запитання медиків. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний курс PRO: загальна анестезія в дитячому віці 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ «Загальна анестезія в дитячому віці — безпечний старт і контроль на кожному етапі. Анестезія у дітей — це не “зменшена доросла доза”, а окрема логіка дій, що враховує фізіологічні особливості, об’єми, метаболізм і реакції маленького пацієнта. Помилки тут коштують дорого, тому кожен етап — від премедикації до пробудження — має бути продуманий і передбачуваний. Ми підготували захід для анестезіологів, педіатрів та лікарів інтенсивної терапії, який допоможе систематизувати базові знання з дитячої анестезії та впевнено діяти у різноманітних клінічних ситуаціях. Разом із Вадимом Гнатюком розберете: як оцінити дитину перед анестезією та визначити індивідуальні ризики; які методи індукції та препарати безпечні у різних вікових групах; як забезпечити прохідність дихальних шляхів і стабільну вентиляцію; як контролювати температуру, глікемію та водно-електролітний баланс; як попередити ускладнення при пробудженні та у ранньому післяопераційному періоді. Чому варто приєднатися: отримаєте чітку, покрокову логіку ведення дитини під час загальної анестезії; зрозумієте, як мінімізувати ризики нестабільності та гіпоксії; навчитеся приймати швидкі рішення у критичних ситуаціях; оновите знання відповідно до сучасних міжнародних рекомендацій. Приєднуйтесь до майстер-класу, щоб діяти впевнено — навіть у найменших пацієнтів.» Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

1. Відеолекція Домашнє насильство щодо дітей та підлітків: алгоритм дій та медична документація: Кібернасильство як частина домашнього та сексуального насильства щодо дітей та підлітків.
 Правові питання визначення домашнього насильства у дітей та підлітків.
 Компетентності в документуванні домашнього насильства.
 Алгоритм дій при фіксації домашнього насильства у дітей та підлітків:
 - особливості опитування, огляду; - надання медичної допомоги; - взаємодія з правоохоронними органами та соціальними службами у справах дітей; Рекомендації та профілактичні заходи з попередження домашнього насильства у дітей та підлітків. 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Невідкладні стани при небезпечних укусах комах, кліщів і павуків 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ КАРТКА ЗАХОДУ (симуляційний тренінг, тренінг з оволодіння практичними навичками) БПР МЕДИЧНИХ ТА ФАРМАЦЕВТИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Черезстравохідна ехокардіографія є методом візуалізації, який дає змогу виявляти кардіальну й аортальну патологію, що є недоступною або недостатньо інформативною за трансторакальної ехокардіографії. У багатьох клінічних ситуаціях саме результати ЧСЕхоКГ визначають подальшу тактику ведення пацієнта: від медикаментозного лікування до інтервенційних чи кардіохірургічних втручань. Метод входить до рекомендацій ESC як обстеження вибору в разі низки критичних станів і має вирішальне значення у зниженні ризику тяжких ускладнень. На цьому заході ви навчитеся практичного застосування ЧСЕхоКГ в сучасній кардіології. Ви розглянете діагностичні можливості методу в разі кардіоемболічних станів, фібриляції передсердь, інфекційного ендокардиту, оцінювання клапанних протезів, виявлення внутрішньосерцевих тромбів, дефектів міжпередсердної перегородки й патології грудної аорти. Ви розглянете реальні ситуації, коли трансторакальна ехокардіографія є недостатньою або вводить в оману. Після навчання ви знатимете, коли показане проведення ЧСЕхоКГ, які структури необхідно оцінювати в кожному клінічному сценарії та як інтерпретувати виявлені зміни. • Ключові можливості ЧСЕхоКГ • Роль ЧСЕхоКГ в сучасній кардіології • Що дає змогу виявити ЧСЕхоКГ: основні діагностичні напрями • Черезстравохідна ехокардіографія: практичні можливості (розбір клінічних випадків) • Сесія запитання-відповіді

У системі фінансування охорони здоров’я медичне кодування набуло стратегічного значення, безпосередньо впливаючи на фінансові надходження закладу, результати моніторингів НСЗУ та репутацію медичної установи. Водночас у практиці більшості закладів зберігається системна проблема – відсутність єдиного розуміння логіки прийняття рішень під час кодування діагнозів та процедур. На цьому заході ви розглянете принципи і структуру Australian Coding Standards (ACS) як системного підходу до медичного кодування, що базується на чіткій клінічній логіці та стандартизованих правилах. Ви навчитеся визначати основний діагноз за принципом «після дослідження», розберете критерії відбору супутніх станів, підходи до кодування процедур та інтервенцій, а також правила відображення ускладнень. Практична частина дасть вам змогу покроково розібрати реальні кейси із поясненням логіки прийняття рішень та сформувати цілісне розуміння процесу кодування. Після навчання ви зможете застосовувати єдиний обґрунтований підхід до медичного кодування та мінімізувати ризики фінансових втрат під час аудитів. • Основи Australian Coding Standards (ACS): логіка та структура. Принципи ACS, підхід до прийняття рішень у кодуванні, відмінності від інтуїтивного/локального підходу. • Визначення основного діагнозу: принцип “після дослідження”. Алгоритм вибору основного діагнозу. Клінічна логіка vs адміністративні помилки. Практичні приклади. • Супутні діагнози: критерії значущості та правила кодування. Які стани підлягають кодуванню. Вплив супутньої патології на складність випадку. Часті помилки. • Кодування процедур та інтервенцій. Принципи вибору кодів для втручань. Взаємозв’язок між діагнозами та процедурами. Типові кейси. • Ускладнення та їх відображення в кодуванні. Відмежування від супутніх станів. Вплив на клінічну та фінансову оцінку випадку. • Типові помилки і “пастки” кодування в ПМГ. Аналіз поширених кейсів, що призводять до заниження складності випадку, фінансових втрат і ризиків під час перевірок. • Практичний блок: розбір клінічних кейсів. Покрокове кодування медичних випадків із поясненням логіки прийняття рішень. • Кодування як інструмент керування якістю та ризиками. Вплив кодування на результати моніторингів НСЗУ, фінансову стабільність закладу і репутацію. • Висновки та впровадження в практику. Як інтегрувати підходи ACS у щоденну роботу закладу. Формування єдиного підходу в командах. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації. • Оцінювання здобутих знань.