Заходи БПР — Анестезіологія 2026

Лікарі здобудуть наступні навички: Застосування валідованих скринінгових шкал для виявлення тривожних розладів. Проведення диференційної діагностики між генералізованим тривожним розладом, панічними атаками та соматоформними розладами. Визначення показань для призначення анксіолітичної терапії та вибір препарату з урахуванням коморбідності. Ідентифікація “червоних прапорців” у пацієнтів з тривогою, що вимагають консультації психіатра. Розробка алгоритму ведення пацієнта з тривогою, коморбідною з кардіологічною чи гастроентерологічною патологією. Формування ефективного запиту на консультацію до психіатра. Навички психоедукації пацієнта щодо природи його стану та необхідності співпраці з психіатром. Інтерпретація висновків психіатра для інтеграції в план лікування соматичного захворювання. Питання, що розглядаються: Які діагностичні критерії дозволяють розмежувати соматичні прояви тривоги від органічної патології? Як обрати стартову терапію для пацієнта з уперше діагностованим тривожним розладом в умовах первинної ланки? У яких клінічних ситуаціях призначення бензодіазепінів є виправданим, а коли їх слід уникати? Які особливості ведення пацієнтів з тривогою на тлі хронічних захворювань (ІХС, ЦД, ХОЗЛ)? Коли лікар загальної практики повинен скерувати пацієнта до психіатра, а коли – до психотерапевта? Як побудувати комунікацію з пацієнтом, який заперечує психогенну природу своїх симптомів? Яка тактика ведення пацієнта у разі неефективності першої лінії терапії тривожного розладу? Як юридично та етично коректно організувати консультацію психіатра для пацієнта? Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Периопераційне харчування – це запорука виживання пацієнта хірургічного профілю. За даними ESPEN, до половини хірургічних хворих мають нутритивну недостатність, і це прямо впливає на ризик ускладнень, тривалість госпіталізації та летальність. Для анестезіолога розуміння метаболічних процесів є обов’язковим, адже без цього неможливо спланувати ефективну інтенсивну терапію. Сучасний анестезіолог – це стратег команди ERAS, який керує нутритивною підтримкою від преабілітації до відновлення. На цьому майстер-класі ви навчитеся точно оцінювати функціональний стан пацієнта, прогнозувати ризики саркопенії, формувати план метаболічної стабілізації та впливати на кінцевий результат хірургічного лікування. Після навчання ви будете досконало знати сучасні рекомендації ESPEN та ERAS і зможете контролювати нутритивний статус пацієнта. Ви знатимете, коли варто починати ентеральне годування та чому «запальне голодування» – це пастка, яку потрібно залишити в минулому. • Короткий огляд актуальних гайдлайнів ESPEN (2017, 2021, 2023) • Преабілітація: підготовка до операції • Шкали оцінювання функціонального та нутритивного стану • Просте vs запальне голодування • Передопераційна підготовка (ESPEN Surgery 2017/2021) • Саркопенія, макро- й мікронутрієнти • Післяопераційне годування (ESPEN ICU 2023) • Відповіді на запитання

Курс БПР присвячений психосоматичним, соматоформним і психогенним розладам та розроблений для лікарів і медичних фахівців. Лікарі здобудуть навички застосування діагностичних критеріїв DSM-5 та МКХ-11 для верифікації соматоформних, дисоціативних (конверсійних) та психосоматичних розладів. Учасники навчаться проводити диференційну діагностику між соматичними симптомами, зумовленими органічною патологією, та їх психогенними аналогами, а також використовувати стандартизовані опитувальники PHQ-15 і GAD-7 для скринінгу соматизації, тривоги та депресії. Програма охоплює ідентифікацію клінічних «червоних прапорців», формування стратегії комунікації з пацієнтом без стигматизації, розроблення початкового плану ведення та визначення критеріїв для скерування до психіатра або психотерапевта. Учасники також аналізуватимуть патерни соматичних скарг, характерні для тривожних, депресивних розладів і ПТСР. Програма заходу • Які сучасні нейробіологічні механізми лежать в основі психосоматичних та соматоформних розладів? • Як клінічно розмежувати конверсійний розлад (функціональний неврологічний розлад) від дебюту органічного неврологічного захворювання? • В яких клінічних ситуаціях доцільно припинити діагностичний пошук органічної причини та запідозрити психогенний генез симптомів? • Який диференційно-діагностичний алгоритм слід застосовувати у пацієнта з хронічним больовим синдромом без чітких органічних корелятів? • Які існують валідні інструменти та клінічні ознаки для позитивної діагностики психогенного розладу, а не лише діагностики методом виключення? • Які особливості ятрогенії при веденні пацієнтів з соматоформними розладами та як її уникнути? • Яка роль запалення як сполучної ланки між психічним стресом та соматичною маніфестацією? • Як коректно сформулювати діагноз згідно з МКХ-11 для пацієнтів з функціональними соматичними синдромами? • 02:16:01 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Як швидко та ефективно діагностувати і лікувати різні типи шоків? Електронний навчальний курс надасть необхідні знання для менеджменту пацієнтів у стані шоку. Алгоритми дій, створені на основі сучасної літератури, допоможуть приймати оптимальні рішення в критичних ситуаціях. Курс стане цінним ресурсом для лікарів, які прагнуть удосконалити свої навички в інтенсивній терапії та надавати якісну допомогу в екстрених випадках. Навчання відбувається у власному темпі та у зручний час. Учасники отримують доступ до лекцій протягом 1 року, додаткові навчальні матеріали та сертифікат із балами БПР. Бали БПР можуть отримати лікарі за спеціальностями: Анестезіологія, Дитяча анестезіологія, Медицина невідкладних станів, Внутрішні хвороби, Ортопедія і травматологія, Хірургія, Кардіологія, Акушерство і гінекологія, Нейрохірургія, Інфекційні хвороби, Алергологія, Загальна практика - сімейна медицина. Програма заходу • Тампонаду серця, напружений пневмоторакс, тромбоемболію легеневої артерії • Геморагічний шок • Критичну гіповолемію без кровотечі • Анафілактичний шок • Септичний шок • Нейрогенний шок • Кардіогенний шок • Лекція 1. Класифікація шоків; патогенез обструктивного шоку. Діагностика та лікування в межах кількох хвилин • Лекція 2. Страшне слово ТЕЛА. Стандарт лікування в гострому періоді • Лекція 3. Анафілактичний шок • Лекція 4. Септичний шок • Лекція 5. Нейрогенний шок: особливості та менеджмент • Лекція 6. Кардіогенний шок • Лекція 7. Гіповолемічний шок. Геморагічний шок у цивільній медицині • Лекція 8. Дегідратаційний шок Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Стравохід Барретта є передраковим станом, своєчасне виявлення якого дозволяє запобігти розвитку аденокарциноми стравоходу. На цьому заході ви розберете сучасні ендоскопічні критерії діагностики, навчитеся правильно оцінювати ризик дисплазії, обирати тактику спостереження та визначати показання до ендоскопічного лікування. Після навчання ви зможете впевнено застосовувати сучасні алгоритми ведення пацієнтів зі стравоходом Барретта та приймати обґрунтовані рішення щодо своєчасного втручання або спостереження. • Стравохід Барретта: сучасна концепція та клінічне значення • патогенез розвитку метаплазії та неоплазії • фактори ризику прогресії; • стравохід Барретта як причина аденокарциноми стравоходу. • Ендоскопічна оцінка Барретта: від якісного огляду до правильної стратифікації • стандартизований опис ураження (класифікація Прага C&M) • оцінка слизової за допомогою HD-WLE та NBI • виявлення «підозрілих» ділянок • Діагностика дисплазії: як підвищити точність і не пропустити неоплазію • роль таргетної біопсії та протоколу Seattle; • помилки інтерпретації дисплазії; • значення експертної гістологічної верифікації. • Алгоритми ведення пацієнтів зі стравоходом Барретта • нагляд без дисплазії • дисплазія низького та високого ступеня • рання неоплазія: коли переходити до ендоскопічного лікування • Ендоскопічна ерадикаційна терапія: сучасні можливості • EMR як етап діагностики та лікування • роль ESD у вибраних пацієнтів • абляційні методики після резекції; • контроль повної ерадикації метаплазії. • Типові помилки при веденні Барретта та шляхи їх уникнення: • пропущені плоскі неопластичні ураження; • неправильна стратегія біопсій; • несвоєчасне направлення на ерадикаційну терапію. • Складні клінічні випадки: прийняття рішення в ендоскопічній практиці: • розбір відео та зображень; • вибір оптимальної тактики; • дискусійні моменти сучасних рекомендацій. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

УЗД ока дає змогу розглядати орган зору як частину центральної нервової системи й «вікно» до внутрішньочерепних процесів. Це важлива навичка, яка допомагає швидко та безпечно оцінити стан пацієнта у разі підозри на внутрішньочерепну гіпертензію, судинні катастрофи чи нейрозапальні ураження. Розуміння ультразвукової анатомії, фізичних основ методу та клінічної інтерпретації знахідок дає змогу інтегрувати дані УЗД ока в цілісну клінічну тактику. На цьому заході ви розглянете анатомію ока й орбіти з позиції нейросонології, навчитесь орієнтуватися в нормальній ехокартині та розпізнавати патологічні зміни з боку кришталика, склоподібного тіла, сітківки, судинної оболонки й ретробульбарного простору. Ви дізнаєтеся, як вимірювати оболонки зорового нерва, працювати з доплерівськими режимами, інтерпретувати судинні кейси і корелювати ультразвукові дані з МРТ та клінічною картиною. Після навчання ви зможете впевнено інтегрувати УЗД ока у власні клінічні алгоритми, швидше орієнтуватися в складних офтальмоневрологічних станах і зменшити ризик діагностичних помилок. • Вступ. • Око як «вікно» до мозку: історичний та сучасний погляди. • Переваги нейросонології в оцінюванні ЦНС. • Анатомія ока та орбіти. • Зоровий нерв як частина ЦНС. • Фізичні основи й техніка УЗД ока. • Нормальна ультразвукова анатомія ока. • Судини ока та доплер. • УЗ-патологія ока: • патологія кришталика; • патологія склоподібного тіла; • патологія сітківки; • патологія судинної оболонки; • ретробульбарний простір. • Патологія зорового нерва (глаукома, нейродегенеративні захворювання, компресійні та об’ємні процеси, атрофія зорового нерва). • Око як індикатор внутрішньочерепних процесів (внутрішньочерепна гіпертензія, псевдопухлина мозку, травматичне ушкодження мозку). • Кореляція з нейровізуалізацією (УЗД ↔ МРТ, ONSD & люмбальна пункція, динамічне спостереження). • Судинна вісь «мозок-око» (каротидна патологія, емболічні механізми, amaurosis fugax). • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

ERAS у неонатології є новою філософією догляду, яка кардинально змінює звичні підходи. Коли йдеться про анестезіологію та інтенсивну терапію новонароджених, кожен мілілітр інфузії, кожен градус температури й кожна хвилина вентиляції мають значення. Рішення анестезіолога визначають, чи пройде дитина через операцію зі стресом для організму, чи з мінімальним втручанням у фізіологічні механізми. На цьому заході ви дізнаєтесь, як адаптувати принципи ERAS для новонароджених: оптимізація голодування, контроль глікемії, збалансована інфузійна терапія, профілактика гіпотермії, рання екстубація та залучення батьків до процесу відновлення. Окремо буде розглянута командна робота і комунікація за моделлю STEPPS, стандартизовані протоколи SBAR і чеклісти ВООЗ, які дадуть змогу підвищити рівень безпеки в операційній. Після навчання ви зможете впевнено впроваджувати неонатальні ERAS-протоколи у щоденну практику і скоротити час відновлення малюків після хірургічного втручання. • 1. Вступ • Концепція ERAS: від дорослої хірургії до неонатології • Мета й клінічна значущість програми ERAS у новонароджених • 2. Основні компоненти неонатального ERAS • 3. Командна взаємодія та комунікація • Міждисциплінарний підхід, командна модель STEPPS • Стандартизовані алгоритми передавання інформації (SBAR, Closed-loop communication) • Роль чеклістів ВООЗ у гарантуванні безпеки пацієнтів • 4. Передопераційна підготовка • Оптимізація періоду голодування • Підтримка нормотермії: профілактика гіпотермії, термонейтральне середовище • Антимікробна профілактика • Критерії гемотрансфузії • 5. Інтраопераційне ведення • Періопераційна вентиляція: захист легень • Інфузійна терапія: баланс рідини, профілактика гіпонатріємії • Контроль глікемії: уникнення гіпо- та гіперглікемії • Підтримка теплового балансу: основні шляхи втрати тепла • 6. Післяопераційний етап • Рання екстубація та відновлення ентерального годування • Залучення батьків до процесу догляду: підготовка до виписки • 7. Відповіді на запитання учасників

Практична цінність: лікарі здобудуть навички: 1. Проводити диференційну діагностику вірусних та бактеріальних кишкових інфекцій на основі клініко-анамнестичних даних та лабораторних маркерів. 2. Оцінювати ступінь дегідратації у дітей за клінічними шкалами (ВООЗ, Gorelick) та визначати потребу в інфузійній терапії. 3. Складати індивідуальні плани оральної та парентеральної регідратації, розраховуючи об’єм та склад інфузійних розчинів. 4. Обґрунтовувати призначення етіотропної терапії відповідно до сучасних клінічних рекомендацій та даних про антибіотикорезистентність. 5. Застосовувати ад’ювантну терапію: пробіотики, ентеросорбенти, ферментні препарати, базуючись на принципах доказової медицини. 6. Розробляти стратегії профілактики ГКІ, включаючи рекомендації щодо вакцинації (ротавірусна інфекція) та гігієнічних заходів. Питання, що розглядаються: • Сучасні лабораторні маркери для диференціації бактеріальної та вірусної діареї. • Абсолютні та відносні показання до госпіталізації дитини. • Вибір стартової антибактеріальної терапії при підозрі на інвазивну діарею. • Особливості регідратаційної терапії у дітей із супутньою патологією. • Роль пробіотичних штамів LGG та S. boulardii згідно з останніми мета-аналізами. • Показання та ризики призначення антиеметичних і антидіарейних препаратів у педіатричній практиці. • Профілактика синдрому постинфекційного подразненого кишечника та вторинної лактазної недостатності. Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Легенева гіпертензія не одразу стає очевидною. Вона тривалий час виглядає як звичайна втома чи задишка під час фізичних навантажень. На цьому заході ви навчитеся помічати ранні сигнали ЛГ: задишку, втому, періодичні синкопе, набряки та ознаки правошлуночкової недостатності. Ви детальніше розглянете питання патофізіології та клінічних груп ЛГ, сучасних діагностичних алгоритмів і диференційної діагностики зі схожими станами. Ви зможете впевнено визначати, коли задишка – тривожний сигнал, а не просто втома. Знатимете, які обстеження обов’язкові, як виглядають червоні прапорці та які лікувальні методи є найефективнішими. • Що таке легенева гіпертензія: класифікація та сучасні критерії діагнозу. • Основні патофізіологічні механізми. • Групи легеневої гіпертензії за ESC/ERS та клінічні відмінності між ними. • Симптоми, на які легко не звернути увагу: як не пропустити діагноз. • Алгоритм обстеження: які методи інформативні. • Диференційна діагностика. • Високоспецифічні маркери та прогностичні індикатори. • Сучасні підходи до лікування: базова, специфічна і паліативна терапії. • Клінічні кейси: що зробити, перш ніж направляти до центру ЛГ. • Червоні прапорці в практиці сімейного лікаря, кардіолога, пульмонолога. • Відповіді на запитання, обговорення клінічних випадків

Даний Курс БПР присвячений діагностиці, лікуванню та профілактиці токсоплазмозу у вагітних, дітей та імунокомпетентних осіб. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники навчаться інтерпретувати результати серологічних досліджень (IgG, IgM, авидність IgG), застосовувати алгоритми пренатальної діагностики вродженого токсоплазмозу, розробляти індивідуальні схеми фармакотерапії для вагітних та проводити діагностичний пошук у новонароджених. Програма також охоплює специфічну терапію у дітей, профілактику інфікування, оцінку епідеміологічних даних, диференційну діагностику клінічних форм набутого токсоплазмозу та ведення пацієнтів у складі мультидисциплінарної команди. Рівень: Експерт. Тривалість: 12 годин 5 хвилин. Сертифікат: 12 балів БПР. Мова: Українська. Формат: Онлайн. Програма заходу • Заняття 1: Токсоплазмоз у вагітних і дітей: від діагностики до лікування • Які діагностичні критерії гострої інфекції T. gondii у вагітної та як уникнути хибнопозитивних результатів IgM? • В яких клінічних ситуаціях та в які терміни гестації показане визначення авидності IgG та проведення амніоцентезу? • Яка оптимальна тактика ведення вагітної з сероконверсією у першому, другому та третьому триместрах? • Як диференціювати маніфестні та субклінічні форми вродженого токсоплазмозу у новонародженого? • Які довгострокові наслідки вродженого токсоплазмозу та як організувати катамнестичне спостереження за дитиною? • Чи існують альтернативні схеми лікування при непереносимості стандартної терапії піриметаміном та сульфаніламідами? • Заняття 2: Токсоплазмоз в імунокомпетентних осіб мультидисциплінарний підхід • Яка сучасна епідеміологічна ситуація щодо токсоплазмозу, зокрема у різних вікових групах та категоріях населення? • Які ключові клінічні синдроми характерні для гострого набутого токсоплазмозу в імунокомпетентних осіб? • Які особливості має лімфаденопатія при токсоплазмозі: локалізація, тривалість, диференційна діагностика? • Наскільки часто зустрічається очне ураження (хоріоретиніт) при гострому набутому токсоплазмозі та які його клінічні ознаки? • Який діагностичний алгоритм слід застосовувати при підозрі на токсоплазмоз, включаючи інтерпретацію серологічних тестів (IgG, IgM)? • З якими захворюваннями необхідно проводити диференційну діагностику при тривалій лімфаденопатії неясної етіології? • Яка роль мультидисциплінарної команди у веденні пацієнта з підозрою на токсоплазмоз? • Які показання до призначення етіотропної терапії при токсоплазмозі в імунокомпетентних осіб? • Заняття: діагностика та лікування • 01:43:21 • Конспект до заняття: діагностика та лікування • Клінічні задачі до заняття: діагностика та лікування • Заняття: мультидисциплінарний підхід • Конспект до заняття: мультидисциплінарний підхід • Клінічні задачі до заняття: мультидисциплінарний підхід • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Чхання, закладеність носа, свербіж, сльозотеча — саме з такими скаргами пацієнти масово звертаються до лікаря у період сезонної алергії. Попри поширеність цих симптомів, контроль захворювання часто залишається недостатнім: пацієнти роками отримують симптоматичне лікування без досягнення стабільного ефекту. Сучасний підхід передбачає не лише швидке полегшення симптомів, а й глибше розуміння причин захворювання, правильну діагностику та вибір довгострокової стратегії лікування. Розглядаються ключові клінічні та практичні аспекти ведення пацієнтів: вибір препаратів для симптоматичної терапії, типові помилки, роль лабораторної діагностики у виявленні алергенів, інтерпретація результатів алергологічних обстежень, показання до алерген-специфічної імунотерапії та перехід від контролю симптомів до контролю захворювання. Учасники отримають практичні знання про поширені синдроми та нозології, комплексний розбір взаємопов’язаних тем і методик обстеження, а також можливість поставити питання спікерам у прямому ефірі. Програма заходу • Симптоматичне лікування сезонної алергії: як швидко і ефективно досягти контролю — онлайн лекція • Персоналізований підхід при сезонній алергії: від лабораторної діагностики до АСІТ — онлайн лекція • Сезонна алергія у дітей: прості відповіді на складні питання щоденної практики — онлайн лекція • Доповідь здійснюється за підтримки компанії ПРО-ФАРМА та не є підставою для нарахування балів фахівцям у сфері охорони здоров’я за системою безперервного професійного розвитку Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

​Рефракційні порушення зору є однією з найчастіших причин, з якими пацієнти звертаються не лише до офтальмологів, а й до лікарів інших спеціальностей. Міопія, гіперметропія, астигматизм — ці стани все частіше виникають через сучасний спосіб життя: ми багато часу проводимо з гаджетами, менше рухаємося, більше напружуємо очі. У результаті — погіршення зору, а з часом і серйозні ускладнення, як-от дегенеративні зміни сітківки, глаукома чи навіть її відшарування. Щоб допомогти пацієнтові вчасно і правильно, лікар має добре орієнтуватися в сучасних підходах до корекції зору — зокрема, в ексимерній лазерній хірургії. Майстер-клас «Перші кроки в рефракційній хірургії: базові поняття, відбір пацієнтів, обстеження, покази та обмеження (Частина 1)» буде присвячений розбору ключових моментів лазерної корекції: що це за метод, коли і кому його варто рекомендувати, а коли — навпаки, утриматися. Ви дізнаєтеся, які рефракційні порушення піддаються корекції, як забезпечити стабільність результатів процедури та врахувати наявні супутні патології. Особлива увага буде приділена практичним ситуаціям: як діяти, якщо пацієнт має глаукому, кератоконус або запальні захворювання очей, а також особливості проведення корекції у вагітних. Вся необхідна інформація буде надана зрозумілою мовою, з чіткими алгоритмами, які легко застосовувати на практиці. • ВСТУП • Актуальність проблеми рефракційних порушень. • Сучасні методи корекції зору. • Ексимерна лазерна корекція як революційний підхід. • ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ • Що таке ексимерний лазер? • Принцип дії ексимерного лазера: видалення тканини рогівки для зміни її форми. • Типи рефракційних порушень, які можна коригувати (міопія, гіперметропія, астигматизм). • ПОКАЗАННЯ ДО ПРОЦЕДУРИ • Вік пацієнта. • Стабільність рефракційного порушення. • Відсутність супутніх патологій очей. • Очікування пацієнта. • ПРОТИПОКАЗАННЯ • Хронічні захворювання рогівки (кератоконус, дистрофії). • Глаукома чи катаракта. • Інфекційні захворювання очей. • Вагітність та період лактації. • Відповіді на запитання

Порушення з боку ендокринної системи часто маскуються під інші патології, що ускладнює встановлення правильного діагнозу. Наприклад, інциденталома наднирника виявляється випадково у 3–10% пацієнтів, які проходять КТ з іншої причини, але до 20% таких утворень можуть бути гормонально активними або злоякісними. А типовий симптом гіпертиреозу – тривожність – легко сплутати з психоемоційними розладами. За таких умов можна пропустити клінічні прояви або призначити застарілі чи неефективні схеми лікування, що підриває довіру пацієнтів. Сучасна клінічна практика вимагає від лікаря впевненості у веденні складних випадків: від первинної діагностики до раціонального маршруту пацієнта. Так, оновлені рекомендації Американської діабетологічної асоціації (ADA) акцентували увагу на необхідності скринінгу на моногенний діабет у молодих пацієнтів із нехарактерним перебігом. А виявлення гіперкальціємії вимагає диференціації її причин не лише з гіперпаратиреозом, а й з онкологічними процесами. Знання нових підходів важливі для дотримання міжнародних стандартів та ефективної допомоги пацієнтам. Навчальний майстер-клас «Останні досягнення ендокринології 2025 року» буде присвячений вивченню найсвіжіших змін у підходах до діагностики та профілактики ендокринних захворювань. Будуть розглянуті нові рекомендації щодо ведення пацієнток із синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ). Окрему увагу буде приділено впливу навколишнього середовища на ендокринну систему. Учасники майстер-класу дізнаються про останні відкриття у сфері репродуктивної ендокринології: буде обговорений найновіший гайдлайн щодо цукрового діабету вагітних. Також у фокусі – оновлений погляд на захворювання паращитоподібних залоз та наднирників. • Зміна парадигми в діагностиці та профілактиці цукрового діабету 1 типу. • Новини в діагностиці та лікуванні СПКЯ. • Як навколишнє середовище впливає на наші гормони. • New у світі репродуктивної ендокринології. • Презентація гайдлайну щодо цукрового діабету у вагітних. • Як ми можемо допомогти дітям, хворим на генетичне ожиріння? • Нове в ендокринології: акценти на наднирники та паращитоподібні залози з Європейського конгресу. • Відповіді на запитання учасників

Даний курс БПР присвячений застосуванню пробіотиків у клінічній практиці. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники аналізуватимуть ключові відмінності між пробіотичними штамами, видами та родами, а також їхнє клінічне значення. Курс допоможе застосовувати критерії доказовості для вибору пробіотика, інтерпретувати дані рандомізованих клінічних досліджень і мета-аналізів та формувати штамоспецифічні протоколи пробіотикотерапії. Розглядаються підходи до лікування пацієнтів різних вікових груп, диференційований підбір препаратів при функціональних розладах шлунково-кишкового тракту, а також доцільність призначення синбіотиків і постбіотиків. Окрему увагу приділено консультуванню пацієнтів щодо тривалості курсу, дозування та правил прийому пробіотиків для досягнення максимального клінічного ефекту й комплаєнсу. Програма заходу • Заняття №1: Можливості застосування пробіотичних препаратів при інфекціях дихальних шляхів • Патогенетичні механізми концепції осі «кишківник-легені» та її роль у респіраторному здоров’ї • Штами пробіотиків із доведеною клінічною ефективністю у профілактиці та лікуванні респіраторних інфекцій • Вплив пробіотиків на вроджений та адаптивний імунітет слизових оболонок дихальних шляхів • Результати РКД та мета-аналізів щодо зниження частоти й тяжкості ГРВІ у дітей та дорослих • Докази ефективності пробіотиків у пацієнтів із ХОЗЛ та бронхіальною астмою • Оптимальні дозування, тривалість курсу та критерії вибору пробіотичних препаратів • Інтеграція пробіотикотерапії в клінічні протоколи лікування респіраторних інфекцій і профілактики антибіотик-асоційованої діареї • Потенційні ризики та протипоказання, зокрема для імуноскомпрометованих пацієнтів • Заняття №2 • Пробіотичні штами з найвищим рівнем доказовості при профілактиці та лікуванні антибіотик-асоційованої діареї • Механізми дії Saccharomyces boulardii при інфекції Clostridioides difficile • Диференційоване призначення пробіотиків при СПК-Д та СПК-З • Доказові дані щодо підтримки ремісії при виразковому коліті та хворобі Крона • Застосування пробіотиків при ерадикації Helicobacter pylori та синергічний ефект з антибіотикотерапією • Оптимальні дози та тривалість пробіотикотерапії згідно з рекомендаціями WGO та ESPGHAN • Критерії якості та безпеки комерційних пробіотичних препаратів: КУО, життєздатність, стабільність • Роль пробіотиків у корекції мікробіоти при метаболічному синдромі та неалкогольній жировій хворобі печінки • 02:56:39 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Матеріали для самостійного опрацювання • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Вторинне ураження очеревини є проявом прогресування онкологічних захворювань, що суттєво впливає на прогноз та вибір лікувальної тактики. Перитонеальний карциноматоз, зокрема при пухлинах яєчників, шлунка, товстої кишки та підшлункової залози, часто визначає подальшу стратегію ведення пацієнта: від хірургічного втручання до системної терапії або HIPEC. Комп’ютерна томографія є основним методом первинного оцінювання поширеності процесу, однак її діагностична ефективність значною мірою залежить від здатності лікаря виявляти зміни та правильно інтерпретувати знахідки. На цьому заході ви розглянете КТ-ознаки перитонеального карциноматозу, зокрема ранні прояви, які часто залишаються поза увагою під час рутинного аналізу. Ви дізнаєтеся про анатомічні орієнтири очеревини та основні зони локалізації імплантів, що дасть змогу структурувати дослідження, а також навчитеся проводити диференційну діагностику – відрізняти метастатичне ураження від туберкульозу, мезотеліоми, псевдоміксоми та післяопераційних і запальних змін. Після навчання ви будете швидше й точніше визначати стадію захворювання та сприяти вибору оптимальної тактики лікування, що значно покращить прогноз для пацієнта. • Що таке вторинне ураження • Метастази, карциноматоз • Коротко про анатомію очеревини • Листки, сальник, брижа • Основні простори (таз, підпечінковий, paracolic gutters) • Перитонеальний карциноматоз • Основні КТ-ознаки (вузлики, потовщення, omental cake) • Що таке саркоматоз, лімфоматоз • Як виміряти масштаб катастрофи? Індекс РСІ • Диференційна діагностика • Туберкульоз, мезотеліома, псевдоміксома • Асцит • Коли виглядає підозріло • Де шукати насамперед • “Улюблені” місця імплантів • Паренхіматозні органи • Печінка, селезінка, наднирники • Лімфовузли • Базові критерії • Клінічні кейси

Онлайн курс PRO: загальна анестезія 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Курс PRO «загальна анестезія» стане чудовим вибором для вивчення принципів та сучасних рекомендацій щодо проведення загальної анестезії. У програмі охоплено ключові аспекти, зокрема базові компоненти загальної анестезії, питання моніторингу, періопераційну ШВЛ та інгаляційну анестезію, а також періопераційну інфузійну підтримку. Курс буде корисний як для молодих спеціалістів, так і для досвідчених лікарів, які прагнуть оновити свої знання відповідно до актуальних світових рекомендацій. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Даний курс БПР присвячений поліомієліту та неполіомієлітним ентеровірусним захворюванням у дітей. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники навчаться: • Застосовувати алгоритми диференційної діагностики гострих в’ялих паралічів (ГВП) згідно з критеріями ВООЗ. • Розпізнавати клінічні форми поліомієліту та неполіомієлітних ентеровірусних інфекцій. • Інтерпретувати результати вірусологічних, серологічних досліджень та аналізу спинномозкової рідини. • Складати план ведення пацієнта з ентеровірусною інфекцією, включаючи патогенетичну та симптоматичну терапію. • Визначати показання до госпіталізації та тактику ведення пацієнтів з ураженням ЦНС. • Проводити консультування щодо специфічної профілактики поліомієліту (ІПВ, ОПВ) з урахуванням національного календаря щеплень. • Розробляти заходи неспецифічної профілактики ентеровірусних інфекцій в організованих дитячих колективах. Програма заходу • Питання, що розглядаються: які клінічні “червоні прапорці” дозволяють запідозрити поліомієліт на ранніх стадіях? • Питання, що розглядаються: як диференціювати гострий в’ялий параліч при поліомієліті від синдрому Гієна-Барре та інших мієлопатій? • Питання, що розглядаються: які сучасні лабораторні методи (ПЛР, секвенування) є вирішальними для ідентифікації дикого та вакцинного штамів поліовірусу? • Питання, що розглядаються: яка тактика ведення пацієнтів з неполіомієлітними ентеровірусними ураженнями ЦНС (асептичний менінгіт, енцефаліт)? • Питання, що розглядаються: у чому полягають особливості перебігу ентеровірусних екзантем та їх диференційна діагностика з іншими інфекційними висипами? • Питання, що розглядаються: які критерії визначення вакциноасоційованого паралітичного поліомієліту (ВАПП) та циркулюючих поліовірусів вакцинного походження (цПВВП)? • Питання, що розглядаються: який протокол дій лікаря первинної ланки при виявленні випадку ГВП згідно з чинними наказами МОЗ України? • Питання, що розглядаються: які існують підходи до реабілітації пацієнтів з залишковими явищами після перенесеного паралітичного поліомієліту? • Заняття — 01:58:27 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

При гострому панкреатиті своєчасна й повноцінна нутритивна підтримка визначає перебіг лікування та виживання. Важливо вміти вибирати доступ для годування пацієнта і своєчасно профілактувати синдром відновлення харчування. Нутритивна підтримка є основним компонентом інтенсивної терапії, тому ці знання і навички є обов’язковими для кожного анестезіолога. На цьому заході ви отримаєте практичні алгоритми й сучасні протоколи з годування критичних пацієнтів з гострим панкреатитом, навчитесь оцінювати стан шлунково-кишкового тракту, визначати тип інтестинальної недостатності й підбирати оптимальну стратегію нутритивної терапії. Ви опануєте вибір типу харчування та сумішей, критерії доступу для ентерального годування, профілактику синдрому відновлення харчування й алгоритми запобігання ускладненням. Після навчання ви зможете інтегрувати нутритивну підтримку в щоденну практику інтенсивної терапії, підвищити ефективність лікування пацієнтів з гострим панкреатитом та мінімізувати ризики ускладнень. • Вступ • Клінічне значення нутритивної підтримки у разі критичних станів. • Особливості перебігу гострого важкого панкреатиту: системна запальна реакція, поліорганна дисфункція. • Чому саме нутритивна терапія є основним компонентом інтенсивної терапії. • Шлунково-кишковий тракт у критичному стані • Фізіологія травного тракту під час голодування. • Наслідки відсутності ентерального навантаження: атрофія слизової, транслокація бактерій, порушення бар’єрної функції. • Важливість ранньої активації кишки як органа імунної відповіді. • Інтестинальна недостатність: класифікація та клінічне значення • Типи інтестинальної недостатності. • Практичні приклади у пацієнтів з гострим панкреатитом. • Як правильно діагностувати і зважати на тип недостатності під час вибору нутритивної стратегії. • Вибір типу харчування при тяжкому гострому панкреатиті • Ентеральне харчування як метод першої лінії. • Показання до парентерального харчування та комбінованих схем. • Аргументи на користь раннього ентерального харчування: зменшення інфекційних ускладнень, підтримка імунітету, скорочення тривалості лікування. • Вибір суміші для ентерального харчування • Стандартизовані полімерні суміші vs спеціалізовані (глутамін, омега-3, антиоксиданти). • Критерії вибору: толерантність, осмолярність, склад макро- та мікронутрієнтів. • Практичні рекомендації для застосування та вибору нутритивної підтримки. • Критерії вибору доступу для ентерального харчування • Назогастральний vs назоеюнальний доступ. • Переваги та ризики кожного варіанту. • Алгоритм прийняття рішення: клінічний стан, ризик аспірації, моторика шлунка. • Синдром відновлення харчування (refeeding syndrome) • Патофізіологія: гіпофосфатемія, електролітні зрушення, серцево-судинні ризики. • Групи високого ризику серед пацієнтів з панкреатитом. • Алгоритм профілактики та моніторингу: поступове введення калорій, контроль електролітів. • Запобігання ускладненням ентерального й парентерального харчування та усунення їх • Механічні ускладнення: обструкція зонда, аспірація. • Метаболічні ускладнення: гіперглікемія, електролітні порушення. • Інфекційні ризики у разі парентерального харчування: катетер-асоційовані інфекції. • Практичні стратегії мінімізації ризиків: мультидисциплінарний контроль, протоколи моніторингу. • Відповіді на запитання.

Гостра серцева недостатність потребує швидкого та водночас зваженого контролю застою, адже ефективна деконгестія є одним із ключових компонентів лікування таких пацієнтів. Недостатня оцінка ступеня перевантаження об’ємом або неефективна терапія можуть ускладнювати перебіг захворювання, сприяти погіршенню функції нирок, розвитку діуретичної резистентності та підвищувати ризик повторних госпіталізацій. Сучасні підходи до деконгестії передбачають не лише застосування діуретиків, а й персоналізований вибір терапевтичної стратегії з урахуванням клінічних особливостей пацієнта. На цьому заході ви навчитеся оцінювати ступінь перевантаження об’ємом за допомогою клінічних, лабораторних та інструментальних маркерів, розберете сучасні підходи до деконгестії та принципи раціонального використання діуретичної терапії. Ви дізнаєтеся, як обирати препарати та їх дозування, як діяти при діуретичній резистентності, а також яку роль відіграють комбіновані стратегії лікування та персоналізований підхід. Після навчання ви зможете впевнено вести пацієнтів із гострою декомпенсацією серцевої недостатності, легеневим або системним застоєм, набряковим синдромом та рефрактерним перевантаженням об’ємом. • Патофізіологія застою при гострій серцевій недостатності • Оцінка ступеня перевантаження об’ємом: клінічні, лабораторні та інструментальні маркери • Сучасні підходи до деконгестії: можливості та обмеження • Діуретична терапія: вибір препарату, дози та тактики застосування • Подолання діуретичної резистентності
 в практиці лікаря • Роль комбінованих стратегій лікування та персоналізованого підходу • Моніторинг ефективності та безпеки деконгестивної терапії • Клінічні кейси та практичні рекомендації • Відповіді на запитання учасників