Заходи БПР — Акушерство і гінекологія 2026

Система оцінювання повсякденного функціонування особи (ЕКОПФО) з 1 січня 2025 року замінила звичну для лікарів систему МСЕК. Для первинної ланки це означає нові підходи до направлення пацієнтів, інший акцент в оцінці стану та роботу з електронною системою оцінювання. На майстер-класі розглянемо, як працює система ЕКОПФО та яку роль у ній відіграє лікар первинної ланки. Основна увага буде приділена практичним аспектам: коли варто думати про направлення, як оцінювати функціональний стан пацієнта та які документи необхідно підготувати. Мета майстер-класу - дати лікарям первинної ланки зрозумілий практичний алгоритм роботи з ЕКОПФО, допомогти впевнено орієнтуватися в новій системі та уникати типових помилок у щоденній практиці. Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • ✅ покроково розглянемо алгоритми роботи з документацією з Електронною системою охорони здоров'я; • ✅ що таке ЕКОПФО та чим нова система відрізняється від МСЕК; • ✅ коли сімейний лікар має розглядати направлення на оцінювання; • ✅ практичний алгоритм дій лікаря перед направленням; • ✅ підготовку медичної документації та роботу з електронною системою; • ✅ типові помилки та складні ситуації у взаємодії з пацієнтами; • ✅ розмежування тимчасової непрацездатності, стійкого порушення функцій та втрати працездатності. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

У клінічній практиці доводиться працювати в умовах, коли остаточний вибір лікувальної тактики залежить не лише від медичних показань, а й від цінностей, очікувань та життєвого контексту пацієнта. Відсутність структурованого підходу до спільного прийняття рішень у таких ситуаціях може призводити до непорозумінь, конфліктів і професійного вигорання. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до пацієнтоорієнтованої допомоги, принципи спільного прийняття рішень та їх відмінність від класичної інформованої згоди. Ви опрацюєте поширені інструменти виявлення пріоритетів пацієнта за моделлю ICE, алгоритм SHARE як структуровану модель комунікації, а також практичні аспекти встановлення професійних та особистих кордонів лікаря. Також ви проаналізуєте ситуації, коли пацієнт не готовий брати участь у виборі лікування, і критерії, за яких лікар може приймати рішення одноосібно. Після навчання ви зможете підвищити якість вашої комунікації, зменшити кількість конфліктних ситуацій та формувати партнерські відносини у системі «лікар-пацієнт». • 1. Спільне прийняття рішень: невіддільна частина пацієнтоорієнтованої допомоги. Пацієнт як партнер і суб’єкт прийняття рішень. • 2. Інформована згода vs. спільне прийняття рішень. • 3. Виявлення пріоритетів пацієнта: ICE (ідеї, сумніви/побоювання, очікування). Як ставити запитання, щоб виявити ICE, та як ці дані «вбудовувати» у спільне рішення? • 4. Модель SHARE: 5 кроків спільного прийняття рішень (залучити – пояснити варіанти – з’ясувати цінності – дійти рішення – переглянути його). • 5. Що робити, якщо пацієнт не хоче приймати рішення? В яких випадках лікар приймає рішення одноосібно? • 6. Професійні й особисті кордони лікаря. Які види кордонів існують? • 7. Відмова пацієнту. Як сказати пацієнту «НІ»: техніка FAVER. • 8. Відповіді на запитання учасників.

Електронний навчальний курс БПР присвячений медикаментозним алергіям, їхньому вчасному розпізнаванню та нюансам невідкладної допомоги. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники набудуть навичок диференційної діагностики між IgE-опосередкованими, не-IgE-опосередкованими реакціями та псевдоалергічними станами. Курс охоплює алгоритми верифікації діагнозу з урахуванням клінічних проявів, даних анамнезу та специфічних тестів, а також протоколи надання невідкладної допомоги при анафілаксії, включаючи техніку введення та дозування адреналіну (епінефрину) в різних клінічних ситуаціях. Розглядаються тактика ведення пацієнтів із тяжкими шкірними побічними реакціями (SCARs), показання та протипоказання до застосування глюкокортикостероїдів і антигістамінних препаратів у гострій фазі реакції гіперчутливості. Окрема увага приділяється подальшому веденню пацієнта після перенесеної алергічної реакції, зокрема рекомендаціям щодо уникнення тригерних препаратів та перехресно-реактивних сполук. Програма заходу • Заняття 1 • Як клінічно диференціювати анафілактичну реакцію від вазовагального синкопе, панічної атаки чи кардіогенного шоку? • Які сучасні лабораторні та інструментальні методи (in vitro, in vivo) використовуються для верифікації діагнозу медикаментозної алергії? • Які особливості надання невідкладної допомоги при медикаментозній алергії у пацієнтів з коморбідною серцево-судинною патологією, що приймають бета-блокатори? • Який алгоритм дій при виникненні реакції гіперчутливості на введення рентгенконтрастних речовин або анестетиків? • У яких клінічних ситуаціях доцільне проведення провокаційних тестів з медикаментами та які протоколи їх безпечного виконання? • Які існують патерни перехресної реактивності між різними класами антибіотиків, НПЗП та іншими групами препаратів? • Яка тактика ведення пацієнтів з відтермінованими реакціями гіперчутливості, зокрема DRESS-синдромом та гострим генералізованим екзантематозним пустульозом (AGEP)? • Як запобігти алергічним реакціям під час проведення хіміотерапії або введення біологічних препаратів? • Заняття 2 • Які клінічні патерни дозволяють запідозрити IgE-опосередковану та T-клітинно-опосередковану медикаментозну алергію? • Як відрізнити анафілаксію від вазовагального епізоду або панічної атаки в клінічній практиці? • Яка діагностична цінність та обмеження шкірних тестів та in vitro діагностики при алергії на антибіотики та НПЗП? • Який алгоритм дій при підозрі на алергічну реакцію на місцеві анестетики чи рентгенконтрастні речовини? • Перехресна реактивність між бета-лактамними антибіотиками: сучасний погляд та клінічні рекомендації. • Коли і як безпечно проводити провокаційні медикаментозні тести? Протокол та умови проведення. • Тактика ведення пацієнта з полівалентною медикаментозною алергією: чи існує безпечний вибір? • Які особливості діагностики та лікування тяжких шкірних побічних реакцій (SCARs), таких як синдром Стівенса-Джонсона? • Відеозаняття — 01:57:35 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Конспект до заняття 2 • Клінічні задачі до заняття 2 • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс у форматі дистанційної участі з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Тривалість: 5 год. Після проходження курсанту буде видано сертифікат і нараховано 5 балів БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 — «цифрова компетентність». Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Формат: Дистанційна участь (з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я). Місце проведення: Online. Тривалість: 5 год. Лікарська / фармацевтична спеціальність: Всі лікарські спеціальності, Всі спеціальності фахівців у сфері охорони здоров'я, Всі фармацевтичні спеціальності, Всі спеціальності професіоналів у сфері охорони здоров’я. Бали БПР: 5. Номер в системі БПР: 1019901. Після проходження курсанту буде видано сертифікат. Після проходження курсанту будуть нараховані бали БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 - "інфекційний контроль". Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Повторні втрати вагітності – це не просто трагічна випадковість. Важливо розуміти роль тромбофілій у кожному випадку, щоб виявити закономірність і приймати рішення на науковій основі. Якщо помітити приховані ризики, можна обґрунтовано спланувати ведення вагітності, провести ефективну профілактику й уникнути ускладнень. На цьому заході ви дізнаєтеся більше про тромбофілії, їхні лабораторні маркери й динаміку подій у материнсько-плодовій системі. Ви навчитеся правильно оцінювати тромботичний ризик, диференціювати критеріальний та некритеріальний антифосфоліпідний синдром, зважати на сімейний анамнез і спадкові тромбофілії, а також вирішувати питання антитромботичної профілактики індивідуально для кожної пацієнтки. Після навчання під керівництвом провідної спеціалістки з тромбофілій в Україні ви зможете впевнено планувати ведення вагітності навіть у найскладніших випадках. • Тромбофілії: причинно-наслідковий зв'язок та правильність висновків • Динаміка подій у материнсько-плодовій комунікації • Вплив гемостазу на навколоімплантаційні події та ранню вагітність • Лабораторні ознаки тромбофілії • Системи оцінювання тромботичного ризику • Критерійні та некритерійні антифосфоліпідні антитіла • Вроджені тромбофілії та сімейна історія • Антитромботична профілактика – всім? • Сесія відповідей на запитання

Судинні катастрофи черевної порожнини часто маскуються під неспецифічний абдомінальний біль, і водночас вони є станами з критично обмеженим часом для діагностики та втручання. У цих ситуаціях судинний компонент моє бути одним із пріоритетних діагностичних напрямів. Ультразвукове дослідження в перші хвилини огляду дає змогу швидко оцінити стан аорти й магістральних судин, виявити ознаки тромбозу, ішемії чи активної кровотечі та визначити подальшу тактику: від негайної КТ-ангіографії до термінового інтервенційного втручання. На цьому заході ви зможете сформувати чітке клінічне бачення судинної патології як причини абдомінального болю, розглянете стартовий алгоритм ургентної УЗД, підходи до оцінювання аорти й великих судин, діагностику гострої мезентеріальної ішемії, портально-мезентеріального тромбозу, органних інфарктів і псевдоаневризм. Також ви дізнаєтеся про можливості CEUS як інструмента уточнювальної діагностики та проаналізуєте реальні клінічні кейси з практики. Після проходження майстер-класу ви зможете швидко і структуровано оцінювати пацієнтів з гострим болем у животі та приймати обґрунтовані рішення щодо подальшої тактики ведення. • Чому ця тема критична? • “Біль у животі” як судинний діагноз: коли рахунок іде на години. • Межі УЗД і де саме УЗД дає найбільшу цінність у перші 10 хвилин. • Стартовий ургент-алгоритм УЗД. • Аорта і великі судини. • Гостра мезентеріальна ішемія. • Портально-мезентеріальний тромбоз: від випадкової знахідки до сепсису. • Органні інфаркти й судинні “маски” (інфаркт селезінки, інфаркт нирки, печінкова артеріальна катастрофа). • Псевдоаневризми й активна кровотеча після процедур, панкреатиту. • Можливості CEUS як “вирішального” інструмента в судинних катастрофах. • Типові помилки навіть у досвідчених та шляхи запобігання їм. • Практичні інструменти: • чекліст ургентного протоколу; • алгоритми “УЗ-ознака → наступний крок” (КТ-ангіографія/ангіо/хірург); • показові кейси із розбором. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

​Порушення функції щитоподібної залози у вагітних — одна з найважливіших тем сучасної ендокринології та акушерства, адже вони можуть залишатися непоміченими, маскуючись під типові прояви гестації. Тим часом, нелікований гіпотиреоз асоціюється з підвищеним ризиком викиднів, прееклампсії, передчасних пологів і тяжкими вадами розвитку нервової системи плода, включно з кретинізмом. Гіпертиреоз під час вагітності може призводити до фетальної тахікардії, затримки внутрішньоутробного розвитку та навіть загибелі плода. Особливу клінічну настороженість мають викликати скарги на серцебиття, утруднене дихання, набряки, схуднення, екзофтальм або неможливість завагітніти — усе це може бути симптомами тиреоїдної дисфункції. Зважаючи на складність ведення вагітних із тиреотоксикозом, вузловими утвореннями або раком щитоподібної залози, клініцисту необхідні чіткі алгоритми для своєчасної діагностики та лікування. Отримати алгоритми менеджменту дисфункцій щитоподібної залози у вагітних ви зможете на курсі «Тиреоїдна рівновага: від зачаття до післяпологового контролю». Курс буде присвячений вивченню ролі щитоподібної залози в регуляції гомеостазу та її впливу на жіноче репродуктивне здоров’я — від анатомії до клінічної практики. У фокусі буде прегравідарна підготовка, зміни рівня ТТГ у різні триместри вагітності та особливості ведення пацієнток із гіпо- та гіпертиреозом згідно з сучасними рекомендаціями ETA, ATA та Endocrine Society. Окрему увагу приділено терапевтичній тактиці: показанням до призначення гормональної терапії, підбору дози та моніторингу. Також розглядатимуться реальні клінічні випадки з розбором тактичних рішень у складних ситуаціях. • Щитоподібна залоза в системі регуляції гомеостазу: від анатомії до клінічного значення • Функції, механізми контролю та недооцінена роль у жіночому репродуктивному здоров’ї • Прегравідарна підготовка • Як виявити та скоригувати порушення ще до настання вагітності? • Динаміка ТТГ під час гестації • Норми ТТГ у різних триместрах вагітності згідно з останніми рекомендаціями ETA, ATA та Endocrine Society. Практичні аспекти ведення • Як розпізнати і правильно вести пацієнток із тиреоїдною дисфункцією під час вагітності? • Терапевтична тактика: починати чи спостерігати? • Показання до призначення L-тироксину, антитиреоїдних препаратів, визначення індивідуальної дози, моніторинг і безпека. • Післяпологовий тиреоїдний контроль • Як діяти у період змін: що робити з ТТГ після пологів, лактація і контроль терапії. • Типові помилки в ендокринному супроводі вагітних • Часті клінічні помилки при веденні пацієнток із тиреоїдною патологією — і як їх не допустити. • Клінічні кейси

ЕНК|10 балів БПР|Номер заходу № 1024811 Тестування ЕНК необхідно пройти з 19.03.2026-19.03.2028 Чому це важливо знати: Термінологія змінилася — і ваш діагноз тепер повинен бути точнішим. Термін «цироз» більше не є тільки морфологічною категорією — це операційна концепція ризику. Методи сучасної ультразвукової діагностики дозволяють експертам переходити від пасивного описання патологічних змін до активного управління ризиком декомпенсації. Ви дізнаєтесь, як термін cACLD (хроніч­не розширене захворювання печінки) змінює клінічне мислення та як це впливає на вибір стратегій профілактики. Неінвазивна доказова база трьох методів — це ваша нова “суперсила”. Біопсія печінки перестала бути рутинним методом верифікації цирозу. Замість цього існує послідовна логіка комбінування УЗ-ознак, еластографії, лабораторних маркерів та доплер-гемодинаміки. Цей комплексний підхід надає експертам впевненість у діагнозі без інвазивних процедур і дозволяє планувати спостереження та лікування на основі даних. Реконцептуалізація «ремоделювання» — шлях від цирозу до надії. Портальна гіпертензія визначає майже все у долі пацієнта з циротичною печінкою — від ризику кровотечі до потреби в ендоскопічному скринінгу та профілактичному лікуванні. Критерії Baveno VII дають вам чіткі орієнтири для класифікації пацієнтів без дорогих і небезпечних процедур типу HVPG-вимірювання. Клінічні “пастки”: УЗД чітко показує цироз — значить можу встановити діагноз без лаб і доплера. CSPH вже є — значить потрібна ургентна ендоскопія всім. Еластографія дала 16 kPa — це цироз, лікувати безплідно. Практичні навички після майстер класу: побудова “доказового ланцюга” від морфології до клінічного ризику; розпізнавання етіологій на УЗД — відмежування сценаріїв; інтегрована оцінка еластографії + доплера + морфології = ризик-стратифікація в одному висновку. Мова: українська. Доступ без обмежень. Програма заходу • Організація обстеження та протокол сканування печінки • Базові та розширені режими УЗД • сірошкальне зображення • доплерографія • мікросудинна візуалізація (низькошвидкісний кровоплин) • тривимірне УЗД (за можливості) • еластографія (для фону та обмежено для вогнищ) • Контрастно-підсилене ультразвукове дослідження печінки • техніка введення контрасту, фази, типові патерни • стандартні протоколи та контроль якості • Сучасні позаультразвукові методи (коли і навіщо) • комп’ютерна томографія з контрастуванням (багатофазна) • магнітно-резонансна томографія з контрастуванням, включно з гепатобіліарними контрастними речовинами • позитронно-емісійна томографія/комп’ютерна томографія (за показами) • навігаційні технології: суміщення з КТ/МРТ, прицільна біопсія під контролем УЗД (за можливості) • Стандарти опису вогнищевого утворення печінки • локалізація за сегментами, кількість, розміри • контури, капсула/псевдокапсула, внутрішня структура • ехогенність, однорідність, «ореол», акустичні ефекти • судинні патерни, інвазія судин, тромбоз • супутні ознаки: жовчні протоки, лімфовузли, асцит • Доброякісні ураження • кісти (прості/ускладнені), паразитарні ураження • гемангіома • вузлова гіперплазія • аденома • Псевдовогнища та фонові зміни • стеатоз і ділянки збереженої паренхіми • цироз, регенераторні та диспластичні вузли • запальні та травматичні зміни, абсцеси • Первинні злоякісні пухлини печінки • гепатоцелюлярна карцинома • холангіокарцинома • ключові ознаки на УЗД/контрастному УЗД та покази до КТ/МРТ • Метастази печінки • типові морфологічні варіанти та атипові форми • дрібні метастази: зони ризику пропуску, стратегія пошуку • оцінка поширеності та супутніх ознак • Проблеми діагностики та обмеження методу • вплив фону (стеатоз/цироз) на видимість уражень • маскування та імітація вогнища (псевдовогнища, артефакти) • обмеження доплера та еластографії для характеристики пухлин • інтерпретація множинних дрібних вогнищ • Настанови та клінічні алгоритми • підхід до підозри на гепатоцелюлярну карциному (ризикові групи, маршрутизація) • застосування контрастного УЗД для диференціації вогнищ печінки • Типові помилки (і як їх уникнути) • неповний огляд сегментів, неправильні налаштування, хибні артефакти • неправильна оцінка судинності (PRF/фільтр/кут) • «ярлик» без стандартного опису та без тактики • недооцінка множинності/тромбозу/лімфаденопатії • помилки інтерпретації на фоні стеатозу та цирозу • Підсумок: структурований висновок і тактика після УЗД • контроль • направлення на контрастне УЗД / КТ / МРТ • покази до біопсії • шаблони формулювань висновку Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Ультразвукове оцінювання апендикса є важливим етапом у діагностиці гострого абдомінального болю. Правильність УЗ-діагностики базується на глибокому розумінні ехоанатомії, анатомічних варіантів розташування й патофізіологічних змін у разі запалення. Усвідомлення можливостей та обмежень ультразвукового методу при гострому й хронічному (резидуальному) апендициті дає лікарю змогу обґрунтовано інтерпретувати прямі та непрямі ехографічні ознаки, правильно обирати трансабдомінальний або трансвагінальний доступ і достовірно візуалізувати незмінений апендикс. Ці чинники визначають клінічну цінність дослідження та його вплив на подальшу тактику ведення пацієнта. На цьому заході ви розглянете основні ультразвукові критерії норми й патології апендикса, механізми формування ехографічних змін у разі запалення, а також типові діагностичні помилки. Ви знатимете, як правильно оцінити діаметр, копмресивність, васкуляризацію і стан навколишніх тканин. Ви навчитеся проводити диференційну діагностику навіть в умовах неоднозначної клінічної картини. Після навчання ви зможете робити точніші висновки УЗД в разі підозри на апендицит, орієнтуватися в атипових анатомічних варіантах і правильно диференціювати апендицит з гінекологічною, урологічною та кишковою патологіями. • Ехоанатомія апендикса. • Патофізіологія апендициту. • Можливості УЗД в діагностиці апендициту. • УЗД гострого апендициту. • УЗД хронічного (резидуального) апендициту. • Дифдіагностика гострого апендициту з іншими патологічними станами. • Візуалізація незміненого апендикса: • трансабдомінально; • трансвагінально. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Даний курс БПР присвячений застосуванню пробіотиків у клінічній практиці. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники аналізуватимуть ключові відмінності між пробіотичними штамами, видами та родами, а також їхнє клінічне значення. Курс допоможе застосовувати критерії доказовості для вибору пробіотика, інтерпретувати дані рандомізованих клінічних досліджень і мета-аналізів та формувати штамоспецифічні протоколи пробіотикотерапії. Розглядаються підходи до лікування пацієнтів різних вікових груп, диференційований підбір препаратів при функціональних розладах шлунково-кишкового тракту, а також доцільність призначення синбіотиків і постбіотиків. Окрему увагу приділено консультуванню пацієнтів щодо тривалості курсу, дозування та правил прийому пробіотиків для досягнення максимального клінічного ефекту й комплаєнсу. Програма заходу • Заняття №1: Можливості застосування пробіотичних препаратів при інфекціях дихальних шляхів • Патогенетичні механізми концепції осі «кишківник-легені» та її роль у респіраторному здоров’ї • Штами пробіотиків із доведеною клінічною ефективністю у профілактиці та лікуванні респіраторних інфекцій • Вплив пробіотиків на вроджений та адаптивний імунітет слизових оболонок дихальних шляхів • Результати РКД та мета-аналізів щодо зниження частоти й тяжкості ГРВІ у дітей та дорослих • Докази ефективності пробіотиків у пацієнтів із ХОЗЛ та бронхіальною астмою • Оптимальні дозування, тривалість курсу та критерії вибору пробіотичних препаратів • Інтеграція пробіотикотерапії в клінічні протоколи лікування респіраторних інфекцій і профілактики антибіотик-асоційованої діареї • Потенційні ризики та протипоказання, зокрема для імуноскомпрометованих пацієнтів • Заняття №2 • Пробіотичні штами з найвищим рівнем доказовості при профілактиці та лікуванні антибіотик-асоційованої діареї • Механізми дії Saccharomyces boulardii при інфекції Clostridioides difficile • Диференційоване призначення пробіотиків при СПК-Д та СПК-З • Доказові дані щодо підтримки ремісії при виразковому коліті та хворобі Крона • Застосування пробіотиків при ерадикації Helicobacter pylori та синергічний ефект з антибіотикотерапією • Оптимальні дози та тривалість пробіотикотерапії згідно з рекомендаціями WGO та ESPGHAN • Критерії якості та безпеки комерційних пробіотичних препаратів: КУО, життєздатність, стабільність • Роль пробіотиків у корекції мікробіоти при метаболічному синдромі та неалкогольній жировій хворобі печінки • 02:56:39 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Матеріали для самостійного опрацювання • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Ультразвукова діагностика пухлин гепатопанкреатобіліарної зони є первинним і часто визначальним етапом онкологічного пошуку, оскільки УЗД у більшості випадків формує перше уявлення про наявність вогнищевих уражень печінки, жовчного міхура, жовчних проток і підшлункової залози. Від правильності інтерпретації залежить подальша діагностична та лікувальна стратегія. Важливо розуміти ультразвукову семіотику пухлин, оцінку васкуляризації, ознаки інвазії та обмеження методу, оскільки ці фактори визначають раннє виявлення онкопатології. На цьому заході ви засвоїте структурований підхід до УЗ-діагностики пухлин гепатопанкреатобіліарної зони з акцентом на базову семіотику, оцінку васкуляризації та визначення ознак злоякісності. Ви розглянете алгоритми первинної оцінки вогнищевих утворень печінки, патології жовчного міхура та жовчних проток, а також критерії місцевого поширення пухлинного процесу. Ви розберете показання до КТ, МРТ, МРХПГ, ЕУС і біопсії, а також принципи УЗ-навігації при інвазивних втручаннях. Після навчання ви зможете точно інтерпретувати ультразвукову картину пухлин гепатопанкреатобіліарної зони, розрізняти доброякісні та злоякісні процеси та визначати ознаки онкологічної настороженості. • Місце ультразвукового дослідження в діагностиці пухлин гепатопанкреатобіліарної зони. • Базова ультразвукова семіотика новоутворень. • Оцінка васкуляризації пухлин при доплерографії (периферичний і внутрішньопухлинний кровотік, артеріалізація, хаотична васкуляризація, зв’язок із магістральними судинами). • Новоутворення печінки: алгоритм первинної УЗ-оцінки (локалізація за сегментами, кількість вогнищ, розміри, зв’язок із судинами та жовчними протоками, ознаки інвазивного росту). • Доброякісні вогнищеві утворення печінки (прості кісти, гемангіома, фокальна нодулярна гіперплазія, аденома печінки: типові та атипові УЗ-ознаки). • Злоякісні пухлини печінки. • Жовчний міхур: поліпи, псевдополіпи та пухлинні ураження. • Пухлинна обструкція жовчних проток (ознаки механічної жовтяниці, рівень блоку, розширення внутрішньо- та позапечінкових проток, диференціація каменя, стриктури та пухлини) • Підшлункова залоза: можливості та обмеження УЗД. • Солідні новоутворення підшлункової залози. • Кістозні утворення підшлункової залози. • Ознаки місцевого поширення пухлин (судинна інвазія, компресія судин, ураження жовчних проток, лімфаденопатія, асцит, канцероматоз очеревини). • Коли УЗД недостатньо: показання до КТ, МРТ, МРХПГ, ЕУС та біопсії. • УЗ-навігація при пункційній біопсії пухлин печінки та підшлункової залози. • Клінічні кейси з практики. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Цей навчальний курс вивчає особливості призначення, видачі та подальшого обліку медичних виробів в електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ). Завдання навчального курсу: описати нові підходи до призначення медичних виробів та допоміжних засобів реабілітації навести покроковий алгоритм формування запиту на медичний виріб/допоміжний засіб реабілітації описати особливості видачі та погашення запиту на медичні вироби/допоміжний засіб реабілітації Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера