Онлайн-курси БПР — 2026

Порушення ходьби – це чіткий неврологічний сигнал, який дає змогу локалізувати ураження ще до МРТ. Тип ходи напряму вказує на рівень патології: атаксична – на мозочок або вестибулярну систему, спастична – на пірамідні шляхи, паркінсонівська – на екстрапірамідні розлади. Якщо ці ознаки не помітити або не відрізнити, можна втратити багато часу, а хвороба прогресуватиме далі. На цьому заході ви більше дізнаєтеся про порушення ходи у разі мозочкових та вестибулярних станів, вертебробазилярної недостатності, екстрапірамідних і дегенеративних захворювань, сенсорних атаксiй та периферичних невропатій, а також у разі центральних уражень (інсульт, ТІА, розсіяний склероз, мієлопатія). Ви навчитеся диференціювати атаксичну, спастичну, паркінсонівську, степажну й анталгічну типи ходи і розуміти, який механізм за цим стоїть. Після навчання ви знатимете, як діяти під час першого контакту з пацієнтом із порушенням ходи, коли терміново скеровувати як невідкладний стан, а коли потрібна планова неврологічна діагностика, а також зможете виявляти випадки, де причина не неврологічна. • Порушення ходи – неврологічний симптом. • Фізіологія ходи: фази, яку роль відіграють різні структури мозку. • Класифікація порушень ходи та диференційна діагностика причин. • Порушення ходи як невідкладний стан. • Не неврологічні причини порушення ходи. • Практичний алгоритм огляду пацієнта з порушенням ходи. • Клінічні випадки. • Відповіді на запитання.

; Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Зважаючи на популярність ботулінотерапії в сучасному світі, її ускладнення – не рідкість, і навіть досвідчений лікар може зіткнутися з птозом, асиметрією обличчя чи гематомами. Недостатнє знання їх причин та алгоритмів лікування підвищує ризик функціональних та естетичних проблем у пацієнтів, негативних відгуків і навіть юридичних наслідків. Щоб тримати бездоганну репутацію, важливо розуміти, як запобігати побічним ефектам і діяти швидко, якщо вони з’являються. Цей захід допоможе вам системно розібратись у типових ускладненнях, навчитися диференціювати локальні та загальні реакції, правильно підбирати терапію і коригувати симптоми. Ви дізнаєтесь, як уникнути тяжких наслідків, зменшити набряк і болючість, правильно використовувати антидоти й формувати індивідуальні плани реабілітації. Після навчання ви знатимете, як діяти в разі будь-якого побічного ефекту після ботулінотерапії: від легких гематом до асиметрії обличчя, птозу чи алергічних реакцій. • Вступні положення: основи ботулінотерапії • Короткий огляд ботулотоксину, анатомічні особливості. • Причини виникнення ускладнень. • Класифікація та опис ускладнень • Локальні реакції: біль, гематоми, набряклість, ущільнення у місцях ін’єкції. • Побічні ефекти м’язової слабкості: птоз верхньої повіки, опущення брови, асиметрія обличчя. • Загальні реакції. • Рідкісні алергічні реакції, імуногенні реакції препарату. • Розбір найпоширеніших ускладнень • Причини та механізми птозу. • Асиметрія обличчя. • Набряклість і запальні реакції. • Синці й болючість у місці введення. • Методи лікування ускладнень • Консервативне лікування. • Медикаментозна корекція симптомів. • Використання антидотів та інших препаратів для нейтралізації ботулотоксину. • Особливості корекції асиметрії та птозу. • Моніторинг пацієнта, індивідуальна програма реабілітації. • Профілактика ускладнень у практичній діяльності дерматолога • Відбір пацієнтів, збори анамнезу та діагностика протипоказань. • Стандарти безпеки, техніка введення, дотримання інструкцій. • Післяпроцедурні рекомендації для пацієнтів. • Відповіді на запитання

Ускладнення периферичних нервових блокад – одна з частих зон ризику в регіонарній анестезії. Вони стали дедалі поширенішими на тлі зростання хірургічної активності й частоти застосування блокад у менеджменті болю. Неврологічні, геморагічні, інфекційні чи пов’язані з LAST – ці ускладнення визначають безпеку пацієнта в періопераційному періоді. Супутні захворювання, застосування антикоагулянтів і старший вік хворого підвищують ризики та вимоги до дотримання протоколів. Варто пам’ятати, що частина ускладнень має непомітний або відстрочений початок, тому вчасне розпізнавання залежить тільки від обізнаності й досвідченості лікаря. На цьому заході ви отримаєте чітке розуміння механізмів розвитку неврологічних ускладнень, сучасної концепції LAST, принципів профілактики інфекційних процесів та актуальних stop/start-алгоритмів щодо антикоагулянтів. Ви розглянете типові помилки й нестандартні анатомічні варіанти, роль ультразвуку, а також випадки діафрагмальної дисфункції при інтерскаленних блокадах. Після навчання ви зможете впевнено працювати з пацієнтами високого ризику, забезпечувати кращий контроль болю й уникати технічних і діагностичних помилок. • Вступ. Актуальність теми й епідеміологія ускладнень регіонарної анестезії • Неврологічні ускладнення: спектр, діагностика та прогностичні аспекти • Механізми ушкодження нервових структур: пряме травмування, ішемія, нейротоксичність. • Ранні ознаки, диференціальна діагностика транзиторних та стійких дефіцитів. • Алгоритм дій у разі підозри на неврологічне ускладнення. • Системна токсичність місцевих анестетиків (LAST): сучасне розуміння патофізіології та менеджмент • Основні механізми LAST. • Клінічна картина: нейротоксична та кардіотоксична фази. • Оновлені алгоритми лікування. • Інфекційні ускладнення: епідеміологія, предиктори та принципи профілактики • Ведення пацієнтів з імунодефіцитами й тривалою катетеризацією. • Антибіотикопрофілактика: що показано, а що – ні. • Геморагічні ускладнення: сучасні рекомендації та стратифікація ризику • Травма судин, післяпункційні гематоми. • Алгоритми stop/start для антикоагулянтів й антиагрегантів згідно з актуальними європейськими та американськими рекомендаціями. • Діафрагмальна дисфункція при блокадах плечового сплетення • Інтерскаленний доступ і вплив на транзиторну дисфункцію діафрагмального нерва. • Ризики для пацієнтів з низьким респіраторним резервом та хронічними захворюваннями легень. • Стратегії мінімізації ризику. • Технічні й анатомічні фактори ризику: роль ультразвуку та індивідуальної анатомії • Варіанти фасціальних просторів та аномалії нервових стовбурів. • Типові операторські помилки та способи запобігання їм. • Ультразвукова візуалізація. • Стандартизація технік та важливість навчання. • Сучасні алгоритми безпеки під час виконання блокад. • Практичні кейси та розбір реальних клінічних сценаріїв. • Q&A

Оперативні втручання на верхній кінцівці, особливо у разі складної травми, реконструктивних втручань та ортопедичних операцій, потребують не лише ефективного інтраопераційного знеболення, а й тривалої, контрольованої післяопераційної аналгезії. Класичні одноразові блокади мають суттєві обмеження через коротку тривалість дії, що зумовлює потребу у використанні катетерних технік. Безперервна регіонарна аналгезія розглядається як один з основних компонентів підходів ERAS, ранньої мобілізації пацієнтів та зменшення потреби в опіоїдах. Водночас практична робота в ділянці шиї та надключичних доступів потребує чіткого розуміння соноанатомії та вміння орієнтуватись у так званих «небезпечних зонах». На цьому заході ви розглянете практичні аспекти іннервації верхньої кінцівки й алгоритми вибору оптимальної методики залежно від типу оперативного втручання. Ви розглянете соноанатомію плечового сплетення, ультразвукові орієнтири та навчитеся точно ідентифікувати нервові структури. Також ви розберете техніку виконання блокад верхнього стовбура плечового сплетення, катетерні методики надключичного й підключичного доступів, аксилярні блокади, а також блокади окремих нервів. Після навчання ви зможете впевнено виконувати УЗ-контрольовані блокади плечового сплетення, адаптувати техніку до конкретної клінічної ситуації та забезпечувати ефективне тривале післяопераційне знеболення. • Практичний погляд анестезіолога на іннервацію руки • Диференційований підхід до вибору методики • Функціональна анатомія та іннервація • Соноанатомія та візуалізація: фундамент безпеки • Систематизація ультразвукових орієнтирів • Ідентифікація нервових структур • Візуалізація суміжних органів • Блокада верхнього стовбура плечового сплетення • Катетерна блокада плечового сплетення вище ключиці • Катетерна блокада плечового сплетення підключичним доступом • Блокада плечового сплетення в аксилярній ямці • Блокада окремих нервів плечового сплетення • Технологічні аспекти катетерних технік • Методологія фіксації плексусних катетерів • Матеріально-технічне забезпечення • Клінічний менеджмент і безпека • Фармакологічна підтримка • Практичні поради щодо довготривалого догляду • Розгляд клінічних кейсів • QA-сесія

Пренатальна ультразвукова діагностика є одним із головних інструментів сучасного акушерства, від точності якого залежить своєчасність виявлення патології плода та вибір подальшої тактики ведення вагітності. Важливим є не лише технічне виконання дослідження, а й коректна інтерпретація отриманих даних з урахуванням меж можливостей методу, принципів допплерометрії та впливу хибних сигналів на формування висновків. Недостатнє розуміння принципів скринінгових і діагностичних підходів може призводити до помилок інтерпретації, необґрунтованого направлення пацієнток на додаткові обстеження або пропуску клінічно значущих змін. На цьому заході ви розглянете базові принципи пренатального УЗД, відмінності між просівними (скринінговими) та діагностичними підходами, основи допплерометрії, а також роль артефактів у формуванні діагностичних рішень. Ви засвоїте правильну техніку сканування, навчитесь аналізувати зображення у В-режимі та інтерпретувати основні показники матково-плацентарного та плодового кровотоку.  Після навчання ви зможете більш впевнено інтерпретувати ультразвукові дані та забезпечувати своєчасну маршрутизацію пацієнток. • Пренатальна діагностика та скринінг: концептуальні засади • відмінність діагностики від просіювання: мета кожного підходу • зміст і послідовність діагностичних та просівних (скринінгових) обстежень • Діагностичний ультразвук та допплерометрія • Історія методу та основи фізики • Безпека плода при УЗД (теплові та механічні ефекти; принцип ALARA) • Техніка сканування: • типи ультразвукових датчиків та базові прийоми сканування • орієнтація та навігація в ультразвуковому зображенні • принципи аналізу зображень у В-режимі • основні режими візуалізації та їх клінічне застосування; • Хибні сигнали — як артефакти впливають на діагностичне рішення і як їх розпізнати • Основні допплерометричні показники, принципи оцінки та інтерпретації результатів • Відповіді на запитання учасників

Рубці та шрами – це не просто косметичний дефект. Вони можуть завдавати справжній фізичний дискомфорт: біль, свербіж, відчуття стягування шкіри, а іноді й обмеження рухів. Окрім того, рубці часто стають причиною емоційних переживань, погіршуючи якість життя пацієнта – особливо, якщо йдеться про післяопераційні, посттравматичні, опікові рубці чи стрії. На жаль, помилки в лікуванні шрамів досить поширені: неправильний вибір методу, несвоєчасне втручання чи невміння розрізнити тип рубця можуть призвести до ускладнень, рецидиву або навіть до погіршення стану шкіри. Тому, для лікаря важливо не лише мати сучасні знання, а й розуміти потреби кожного пацієнта, щоб обрати найкращий підхід до корекції пошкоджень. Навчальний майстер-клас «Дерматологія рубців: ефективні стратегії лікування» дає вам змогу поглибити знання про сучасні стратегії лікування різних типів рубців. Буде обговорено: - як правильно класифікувати рубці (нормотрофічні, атрофічні, гіпертрофічні, келоїдні); - оптимальний час для втручання в процес загоєння; - вибір методів корекції: від топічних засобів та ін’єкцій до лазерів і хірургії – залежно від фази й виду рубця. Окрема увага буде приділена комбінованим протоколам, профілактиці утворення шрамів, а також веденню пацієнтів з травмами бойового походження. Ви навчитесь уникати типових помилок та отримаєте чіткі алгоритми дій для щоденної практики. • Вступ • Рубець як глобальна проблема: функціональні, психологічні та соціальні наслідки • Класифікація рубців – основа ефективної терапії • Види рубців: нормотрофічні, гіпертрофічні, келоїдні, атрофічні, постакне, травматичні. • Клінічні приклади й алгоритми диференціації. • Біологія загоєння ран • Фази загоєння: запалення, проліферація, ремоделювання. • Ключові моменти для втручання: коли і як впливати на процес формування рубця. • Сучасні мультифакторні стратегії лікування рубців • Хірургічні методи: показання, обмеження, профілактика ускладнень. • Ін’єкційна терапія: кортикостероїди, ферменти, біологічні препарати. • Апаратні технології: лазери, радіочастотна терапія (RF), мікронідлінг. • Топічна терапія: силіконові гелі, зволоження, SPF-захист. • Ранній старт лікування: докази та практичні рекомендації • Оптимальні терміни початку терапії: чому важливо діяти з 5–7 дня після зняття швів. • Вибір тактики залежно від фази загоєння. • Комбіновані протоколи: максимальна ефективність. • Переваги поєднання методик у складних випадках, зокрема у пацієнтів з травмами бойового походження. • Профілактика рубців: стандарт сучасної хірургії та дерматології • Тиск, зволоження, SPF, мінімізація натягу шкіри – практичні підходи. • Роль мультидисциплінарної команди у профілактиці патологічних рубців. • Відповіді на запитання учасників

Дистанційна участь із доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Після проходження курсанту буде видано сертифікат. Після проходження курсанту будуть нараховані бали БПР. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Неінвазивне пренатальне тестування – важлива частина сучасного пренатального скринінгу. Це один із головних інструментів виявлення хромосомних аномалій плода, проте його широке використання породжує нові клінічні виклики: як правильно обрати тест, як інтерпретувати результати та як пояснити їх пацієнтці без хибних очікувань. Важливо чітко розуміти можливості й обмеження цього методу, адже від цього залежить подальша тактика ведення вагітності. На цьому заході ви розглянете клінічне застосування неінвазивного пренатального тестування, принципи вибору НІПТ серед доступних на ринку варіантів та особливості інтерпретації результатів у різних клінічних ситуаціях. Ви дізнаєтеся про можливості тестування не лише для поширених анеуплоїдій, а й для рідкісних хромосомних змін, а також про сучасні міжнародні рекомендації щодо практичного використання НІПТ. Після навчання ви зможете орієнтуватись у показаннях до призначення НІПТ, правильно трактувати «позитивні», «негативні» та «невизначені» результати тестування, а також консультувати пацієнток щодо подальших кроків обстеження. • Розуміння клінічного застосування НІПТ. • Порівняльний аналіз НІПТ-тестів, представлених на ринку України. • НІПТ поза межами поширених анеуплоїдій. • Аналіз обмежень та викликів неінвазивного пренатального тестування на клінічних прикладах. • Огляд останніх клінічних настанов Міжнародних профільних товариств щодо застосування НІПТ у клінічній практиці. • Відповіді на запитання.

Ортопедичні деформації є складною проблемою в пацієнтів з дитячим церебральним паралічем. Вони суттєво обмежують мобільність, ускладнюють самообслуговування та впливають на якість життя. Сучасним хірургічним підходом у таких випадках є Single Event Multilevel Surgery (SEMLS) – методика, що передбачає проведення кількох оперативних втручань на різних рівнях опорно-рухового апарату за одну операцію. Це дає змогу мінімізувати кількість загальних анестезій, скоротити період відновлення та досягти кращого функціонального результату з меншим навантаженням на пацієнта і його сім’ю. Щоб ефективно застосовувати SEMLS, лікар повинен глибоко розуміти патогенез порушень ходи при ДЦП, використовувати об’єктивні інструменти оцінювання рухової функції, вміти планувати оперативну корекцію відповідно до анатомічних і функціональних особливостей. Важливим є також мультидисциплінарний підхід: участь не лише хірурга, а й реабілітолога, невролога, терапевта. Навчальний захід «Оперативна корекція у дітей з ДЦП: мультирівневий підхід SEMLS» буде присвячений вивченню концепції SEMLS як сучасної хірургічної стратегії в разі порушень опорно-рухового апарату внаслідок ДЦП. У програмі: огляд клінічних форм церебрального паралічу, критерії відбору пацієнтів для втручання (зокрема за шкалою GMFCS), типові операції в межах SEMLS (подовження сухожиль, остеотомії, корекція деформацій), а також аналіз результатів лікування за основними показниками (GDI, GMFM). Окрема увага буде приділена реабілітації до й після операції, а також перспективам розвитку цієї методики в Україні. Цей захід допоможе лікарям системно підійти до ведення дітей з ДЦП та вдосконалити хірургічні рішення, які покращують якість життя. • Вступ. Церебральний параліч у дітей: клінічні форми, порушення ходи, значення мультидисциплінарного підходу. • Поняття SEMLS (Single Event Multilevel Surgery): визначення, принципи, відмінність від поетапних втручань. • Показання та критерії відбору пацієнтів: GMFCS I–III, оптимальний вік. • Типові хірургічні втручання в межах SEMLS: подовження сухожиль, остеотомії, корекції деформацій нижніх кінцівок. • Результати SEMLS: покращення GDI, GMFM, ходи та якості життя; зменшення контрактур і болю. • Реабілітація до і після SEMLS. • Перспективи розвитку та стандартизації SEMLS в Україні: Необхідність мультидисциплінарних центрів. • Запитання та відповіді.

Стресове нетримання сечі є однією з найпоширеніших урогінекологічних проблем у жінок репродуктивного віку та в постменопаузі. Цей стан суттєво впливає на фізичний комфорт, психоемоційний стан і якість життя пацієнтки. Ефективне ведення потребує чіткої диференціації типів нетримання сечі, правильного використання термінології та розуміння консервативного лікування. На цьому заході ви навчитеся проводити діагностику стресового нетримання сечі відповідно до сучасних клінічних стандартів, оцінювати анамнез і використовувати валідовані діагностичні інструменти для визначення типу порушення. Ви розглянете показання до уродинамічного дослідження, принципи інтерпретації результатів та його роль у формуванні терапевтичної тактики. Також ви засвоїте принципи нефармакологічного менеджменту, зокрема тренування м’язів тазового дна, поведінкові втручання, фізіотерапевтичні методики й алгоритми фармакотерапії. Після навчання ви зможете проводити точне клінічне оцінювання пацієнток із симптомами нетримання сечі, диференціювати типи урогінекологічних порушень та формувати обґрунтовану тактику ведення. • Сучасний протокол лікування cтресового нетримання сечі • Класифікація та визначення правильної термінології • Алгоритм діагностики: клінічне оцінювання, анамнез та валідовані діагностичні інструменти • Оцінювання уродинаміки: показання, інтерпретація результатів та місце в діагностичному процесі • Нефармакологічний менеджмент: тренування м'язів тазового дна, поведінкові втручання та фізіотерапевтичні підходи, що мають доказову базу • Фармакологічний менеджмент: види медикаментів, показання до призначення та їхнє місце в терапевтичній стратегії • Сесія відповідей на запитання

Чи легко ви можете відрізнити глаукому від інших оптичних нейропатій? Оптичні нейропатії можуть маскуватися під глаукому – і навпаки. Помилка на етапі діагностики може стати причиною незворотного порушення зору в пацієнта. А для лікаря – причиною втрати впевненості у своїх рішеннях. На цьому заході розглянемо основні відмінності глаукомної та неглаукомної нейропатій з погляду патогенезу та клініки. Ви розглянете діагностичні алгоритми й типові помилки в процесі діагностики і зможете впевнено діяти у разі нетипової картини, коли вимірювання ВОТ не пояснює причину нейропатії. Після навчання ви будете легко проводити диференційну діагностику оптичних нейропатій, обирати ефективну тактику ведення та вчасно залучати невролога чи нейрохірурга. • Актуальність проблеми • Патогенетичні механізми глаукомної оптичної нейропатії • Патогенез неглаукомних оптичних нейропатій • Клінічні особливості глаукомної оптичної нейропатії • Клінічні особливості неглаукомної оптичної нейропатії • Методи діагностики • Практичні аспекти диференційної діагностики • Концепти доказового менеджменту • Відповіді на запитання

Психічні розлади під час вагітності та в післяпологовому періоді належать до клінічно значущих, але часто недооцінених станів перинатальної медицини. Їхні прояви нерідко маскуються під фізіологічні зміни вагітності, втому або емоційні коливання, що ускладнює своєчасне розпізнавання. Від клінічної настороженості акушера-гінеколога чи сімейного лікаря залежить рання діагностика та безпека матері й дитини, адже ці фахівці найчастіше першими помічають порушення. На цьому заході ви розглянете сучасні принципи прийняття клінічних рішень у перинатальній психіатрії, підходаи до оцінки психіатричних ризиків на етапі планування вагітності, а також особливості ведення пацієнток у різні триместри та після пологів. Ви засвоїте підходи до диференційної діагностики післяпологових психічних розладів, дізнаєтесь більше про сучасні дані щодо безпечності психофармакотерапії під час вагітності та грудного вигодовування, а також доказові методи психотерапевтичної підтримки. Після навчання ви зможете точно оцінювати психічний стан вагітних і жінок у післяпологовому періоді, своєчасно виявляти тривожні симптоми та приймати обґрунтовані клінічні рішення щодо тактики ведення. • Особливості прийняття клінічних рішень у перинатальній психіатрії, баланс між ризиками лікування та нелікування для матері й плода. • Психічні розлади під час вагітності:реальна поширеність, причини гіподіагностики та типові помилки на стику спеціальностей. • Нейробіологія материнства: зміни мозку, гормональна перебудова та їхній вплив на емоційну регуляцію під час вагітності. • Планування вагітності та перший триместр: оцінка психіатричних ризиків, ведення психофармакотерапії та концепція нелікованого психічного розладу як фактора ризику. • Другий, третій триместр і пологи: токофобія, заперечення вагітності, гострі психічні стани та сучасні можливості лікування під час вагітності. • Післяпологові психічні розлади: диференційна діагностика бебі-блюзу, післяпологової депресії, післяпологового психозу та перинатального ОКР. • Психофармакотерапія без міфів: сучасні дані щодо безпечності психотропних препаратів під час вагітності та грудного вигодовування. • Психотерапія в перинатальному періоді: доказові підходи до роботи з депресією, тривогою, токофобією, ОКР та материнською амбівалентністю. • Алгоритм спільного ведення пацієнтки: скринінг, міждисциплінарна взаємодія, червоні прапорці та маршрутизація жінок із психічними розладами. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації). • Оцінювання здобутих знань.

Вагітність після ДРТ належить до категорії складних спостережень, оскільки супроводжується підвищеною частотою акушерських ризиків, необхідністю індивідуалізованого підходу і часто – вже розпочатою підтримувальною терапією. На етапі первинного прийому формується подальша тактика ведення, тож якість збору анамнезу й оцінювання факторів ризику безпосередньо визначає безпеку матері та плода. На цьому заході ви навчитеся проводити точне оцінювання пацієнтки з вагітністю після ДРТ на етапі поставлення на облік, зокрема розглянете деталізований збір анамнезу безпліддя, оцінювання методу лікування та його потенційного впливу на перебіг вагітності. Ви засвоїте принципи ведення пацієнток під час передання з ДРТ-центрів в амбулаторну практику, показання й терміни підтримувальної терапії, а також особливості інтерпретації комбінованого пренатального скринінгу. Після навчання ви зможете структурувати первинний прийом пацієнтки після ДРТ, обґрунтовано приймати рішення щодо продовження або корекції підтримувальної терапії та формувати чіткий алгоритм ведення вагітності. • Чому вагітність після ДРТ – окрема ризикова категорія? • Роль лікаря на етапі первинного прийому: деталізувальний опитувальник щодо визначення факту безпліддя в анамнезі • Визначення методу лікування та потенційні наслідки під час вагітності • Особливості передання пацієнтки від ДРТ-відділення до жіночої консультації • Оптимальний термін поставлення на облік • Підтримувальна терапія: показання, терміни, потреба в пролонгації • Особливості комбінованого пренатального скринінгу • Розбір клінічних випадків • Відповіді на запитання

Електронний навчальний курс у форматі дистанційної участі з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 4 год. Для всіх лікарських спеціальностей, усіх спеціальностей фахівців у сфері охорони здоров'я, усіх фармацевтичних спеціальностей та усіх спеціальностей професіоналів у сфері охорони здоров’я. Після проходження курсанту буде видано сертифікат та нараховано 4 бали БПР. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Медична документація може здаватися формальним адміністративним елементом, однак вона є невіддільною частиною клінічного процесу, оскільки визначає безперервність лікування та юридичну захищеність лікаря. Недоліки в її веденні є поширеною проблемою: неповна фіксація показань до оперативного втручання, відсутність структурованого обґрунтування клінічних рішень, неправильне оформлення інформованої згоди, розбіжності між записами різних членів команди. У разі ускладнень якість оформлення цих документів стає найпершим фактором оцінювання дій медичного персоналу. На цьому заході ви розглянете системний підхід до ведення медичної документації, принципи правильного оформлення інформованої згоди і структурування записів в історії хвороби. Ви навчитесь узгоджувати документацію між хірургом та анестезіологом, а також дотримуватися вимог до написання протоколів операції. Окрім цього, ви проаналізуєте типові помилки в оформленні документів та їхній вплив на клінічні та юридичні наслідки. Після навчання ви зможете цілісно й системно вести документацію, щоб чітко відображати логіку прийняття клінічних рішень, забезпечити прозорість лікувального процесу та знизити юридичні ризики. • Вступ. Роль медичної документації в хірургії. • Документація як частина клінічного процесу, а не формальність. • Юридична значущість медичних записів. • Типові помилки лікарів у веденні документації. • Інформована згода на оперативне втручання (форма № 003-6/о). • Обов’язкові складові інформованої згоди. • Акценти в поясненнях для пацієнта (ризики, альтернативи, ускладнення). • Типові помилки оформлення. • Коли згода є юридично недійсною. • Практичні приклади. • Карта стаціонарного хворого (форма № 003/о) як основний документ. • Структура та основні блоки. • Відображення показань до операції. • Фіксація динаміки стану пацієнта. Обґрунтування клінічних рішень. • Критичні записи, які впливають на юридичну оцінку. • Передопераційний огляд анестезіолога (форма № 003-3/о). • Роль анестезіолога в документуванні ризиків. • Оцінка операційного та анестезіологічного ризику. • Узгодженість записів між хірургом й анестезіологом. • Типові помилки та їхні наслідки. • Операційна документація. • Журнал запису операцій (форма № 008/о). • Операційний протокол. • Відповідність між записами в різних документах. Критичні розбіжності та їхні ризики. • Аналіз типових судових кейсів. Як документація працює «проти» лікаря. • Практичний блок: відпрацювання ситуацій. Розбір реальних і змодельованих кейсів. Виявлення помилок у документації. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації). • Оцінювання здобутих знань.

Для отримання сертифікату із балами БПР обов'язково заповнити анкету із тестовими запитаннями. Програма заходу • 1. Комунікації між кореневим каналом та пародонтом: патогенез і прогноз • Тривалість: 15 хв • Комунікації канал-пародонт: норма та патологія • Клінічне значення анатомічних сполучень • Шляхи поширення інфекції між тканинами • Прогноз у структурі сучасної класифікації • 2. Специфіка симптомокомплексу при ендо-пародонтальних патологіях різного вихідного генезу • Тривалість: 15 хв • Ознаки патологій різного вихідного генезу • Диференціація болю та дискомфорту • Клінічна картина залежно від джерела інфекції • Характерні прояви при комбінованих ураженнях • 3. Вплив ендодонтичної патології на прогноз лікування ендо-пародонтальних порушень • Тривалість: 20 хв • Чи завжди необхідне ендодонтичне лікування • Специфічність та діагностичне значення нориці • Роль очищення кореневих каналів у загоєнні пародонту • Ризики та доцільність втручання у складних клінічних випадках • 4. Чутливість тестів на вітальність пульпи • Тривалість: 15 хв • Чутливість vs вітальність: клінічне значення • Чутливість та специфічність сучасних тестів • Коректна інтерпретація реакції пацієнта • Помилки діагностики при хибних показниках • 5. Пародонтальний абсцес: диференційна діагностика • Тривалість: 20 хв • Диференціація від ендодонтичних уражень • Причини розвитку та клінічні ознаки • Доказові протоколи надання допомоги • Алгоритм менеджменту у гострій фазі • 6. Ендо-пародонтальні ураження в умовах анатомічних особливостей • Тривалість: 20 хв • Вплив глибоких борозен та емалевих перлин • Роль пульп-гранульом та дефектів цементу • Вертикальні переломи кореня: вибір тактики лікування • Прогноз при вроджених дефектах кореня • 7. Критерії оцінки ефективності менеджменту ендо-пародонтальних уражень • Тривалість: 15 хв • Критерії успішного лікування на етапах контролю • Оцінка відновлення тканин у динаміці • Терміни та методи повторних обстежень • Стратегія моніторингу для стабільного результату • Тестування: 10 тестових запитань, мінімум 75% вірних відповідей. • Тривалість: 2 астрономічні години • 3 академічні години Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс присвячений світовому досвіду діагностики та лікування міастенії. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники опрацюють діагностичні критерії, серологічні та електрофізіологічні маркери, диференційну діагностику нервово-м’язових захворювань і міастенічних синдромів. Курс охоплює підходи до імуносупресивної, таргетної та невідкладної терапії, показання до тимектомії, ведення пацієнтів із рефрактерним перебігом, коморбідною патологією, під час вагітності та в похилому віці. Лікарі здобудуть навички інтерпретації та порівняння міжнародних діагностичних критеріїв, вибору й титрування медикаментозної терапії, оцінки показань і протипоказань до тимектомії, застосування біологічної терапії та ведення міастенічного кризу. Програма заходу • Заняття 1 • Які ключові відмінності існують у діагностичних алгоритмах міастенії між протоколами США (AAN) та Європи (EFNS/EAN)? • Як різняться підходи до застосування кортикостероїдів та нестероїдних імуносупресантів у Німеччині та Великобританії (NICE)? • Які специфічні рекомендації щодо лікування серонегативної міастенії (AChR-Ab, MuSK-Ab негативної) пропонують японські та китайські настанови? • У чому полягають розбіжності в показаннях до тимектомії у пацієнтів без тимоми згідно з різними міжнародними гайдлайнами? • Які особливості ведення пацієнтів з міастенією в дитячому віці та під час вагітності регламентовані в різних країнах? • Як регулюється застосування новітніх таргетних препаратів (інгібіторів комплементу, FcRn-антагоністів) для лікування міастенії в різних системах охорони здоров’я? • Які критерії оцінки відповіді на терапію та ремісії використовуються в клінічних настановах Австралії та Казахстану? • Заняття 2 • Які клінічні та параклінічні критерії лежать в основі класифікації міастенії на сучасні фенотипи? • Як серологічний статус пацієнта (AChR, MuSK, LRP4, серонегативний) детермінує вибір терапевтичної стратегії? • Які переваги та ризики довготривалої імуносупресивної терапії у пацієнтів з генералізованою міастенією? • Яка роль тимектомії в лікуванні AChR-позитивної міастенії, та чи є вона доцільною для інших підтипів? • Які алгоритми ведення пацієнтів з рефрактерною міастенією та які нові біологічні препарати є найбільш ефективними? • У чому полягають особливості діагностики та лікування очної форми міастенії та як запобігти її генералізації? • Як диференціювати міастенічний криз від холінергічного та які протоколи невідкладної допомоги є обґрунтованими? • Які існують підходи до менеджменту міастенії у особливих популяцій: вагітних, дітей та пацієнтів похилого віку? • Заняття 3 • Які діагностичні алгоритми рекомендовані для пацієнтів з підозрою на серонегативну міастенію? • Які переваги та обмеження має електронейроміографія (ЕНМГ) та метод дослідження нервово-м’язової передачі (декремент-тест)? • Як обрати оптимальну стартову терапію: антихолінестеразні препарати, кортикостероїди чи їх комбінація? • Які критерії вибору імуносупресивної терапії другої лінії (азатіоприн, мікофенолату мофетил, такролімус)? • Яка роль тимектомії у пацієнтів з AChR-позитивною та AChR-негативною міастенією без тимоми? • Які сучасні підходи до лікування міастенічного кризу: порівняльна ефективність плазмаферезу та ВВІГ? • Яка тактика ведення пацієнтів, рефрактерних до стандартної імуносупресивної терапії? • Як здійснювати моніторинг безпеки довготривалої імуносупресивної терапії? • Особливості менеджменту міастенії у вагітних та в періопераційному періоді. • 02:32:30 • Конспект до заняття 1 • Клінічні кейси до заняття 1 • Конспект до заняття 2 • Клінічні кейси до заняття 2 • Конспект до заняття 3 • Клінічні задачі до заняття 3 • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Це сучасний погляд на діагностику та лікування ІПСШ в умовах сьогодення. Окрему увагу буде приділено феномену «Великого Імітатора» - сучасному баченню атипових проявів сифілітичних дерматозів, які часто маскуються під інші дерматологічні та урологічні захворювання. Поговоримо про складні клінічні випадки, діагностичні пастки та раціональний вибір терапії на основі доказової медицини. Сучасні підходи діагностики ІПСШ: ПЛР, серологія та алгоритми обстеження. Феномен «Великого Імітатора»: атипові прояви сифілітичних дерматозів та їх диференційна діагностика. Атипові та приховані форми перебігу ІПСШ. Коінфекції та їхній вплив на перебіг захворювання. Принципи раціонального антибактеріального лікування. Типові клінічні помилки та діагностичні пастки. Захід орієнтований на урологів, гінекологів, дерматовенерологів, сімейних лікарів та всіх фахівців, залучених у ведення пацієнтів з ІПСШ. Лише те, що працює в реальній практиці: поширені синдроми та нозології вашої спеціальності. Комплексний розбір кількох взаємопов’язаних тем та методик обстеження. Спікери-практики, які розуміють виклики вашої спеціальності. Живий ефір із можливістю поставити питання та отримати відповідь. Гнучкі формати участі — від безкоштовного доступу до повного пакету матеріалів і бонусів. Вид навчання: електронний навчальний курс. Формат участі: онлайн. Тривалість: 4 академічні години. Програма заходу • 1. ІПШС без міфів і масок: діагностика та лікування в умовах сьогодення — онлайн лекція • Причини зростання рівня захворюваності та профілактичні заходи, які можуть цьому зарадити • Трепонематоз як широка група захворювань, яка включає в себе і невенеричні ураження органів та систем • Сучасні алгоритми скринінгу пацієнтів з сумнівними результатами серологічного тестування • 2. Сифіліс - майстер маскування: як не помилитись під час огляду — онлайн лекція • Поширення доступних домашніх тестів на ЗПСШ для швидкого скринінгу та лікування • FDA затвердило два нових антибіотики для лікування стійкої до ліків гонореї • Нові настанови щодо посткоітальної профілактики хламідіозу та сифілісу для осіб з високим ризиком захворюваності • 3. Звірополіс під мікроскопом* — онлайн лекція • "Стій, хто йде" - чи всі лабораторні знахідки потребують лікування • Чого ми ще не знаємо про кандидоз • Чарівна пігулка - підхід "see@treat" • *Доповідь здійснюється за підтримки компанії Egis та не є підставою для нарахування балів фахівцям у сфері охорони здоров’я за системою безперервного професійного розвитку Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Гельмінтози залишаються однією з найчастіших паразитарних патологій у дитячій практиці, проте їхня діагностика й лікування досі супроводжуються великою кількістю міфів, гіпердіагностики та необґрунтованих рішень щодо лікування. Водночас клінічні прояви паразитарних інвазій можуть бути дуже різноманітними — від типових кишкових симптомів до алергічних, легеневих чи неврологічних проявів. Майстер-клас створений для лікарів, які працюють із дітьми та хочуть систематизувати сучасні підходи до ведення пацієнтів із підозрою на гельмінтози. У фокусі — практична паразитологія без зайвої теорії: як орієнтуватись у найбільш поширених гельмінтах, коли дійсно потрібне обстеження, як трактувати симптоми та обирати обґрунтовану тактику лікування. Після проходження майстер-класу учасники отримають: • чітке розуміння сучасних підходів до діагностики гельмінтозів у дітей; • практичні алгоритми ведення пацієнтів із кишковими та позакишковими паразитозами; • навички диференційної діагностики типових і нетипових проявів гельмінтозів; • орієнтири для раціонального призначення обстежень і терапії; • впевненість у щоденній роботі з паразитарними інвазіями у дітей. Ключові особливості: • Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. • Без води — тільки доказові знання, що мають значення. • До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. • Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. • Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • Загальні принципи діагностики та лікування гельмінтозів у дітей: чим відрізняються кишкові та позакишкові паразитарні інвазії. • Кишкові гельмінтози: детальний практичний розбір ентеробіозу та аскаридозу. • Волосоголовець та інші кишкові паразитози: що важливо знати педіатру в щоденній практиці. • Позакишкові гельмінтози: токсокароз та ехінококоз — коли запідозрити, як обстежувати та вести пацієнта. • Нетипові гельмінтози: синдромний підхід до діагностики. • Типові помилки в діагностиці та лікуванні паразитарних інвазій у дітей. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс БПР присвячений питанням діагностики та лікування нейроінфекцій у дітей. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть навички застосування алгоритмів диференційної діагностики, інтерпретації результатів аналізу ліквору, визначення показань і протипоказань до люмбальної пункції, вибору та корекції антибактеріальної терапії, надання невідкладної допомоги при ускладненнях, використання протоколів ад’ювантної терапії, розпізнавання менінгококцемії, застосування клінічних шкал, проведення інфузійної терапії та виявлення клінічних “червоних прапорців” для негайної госпіталізації. Програма заходу • Заняття №1 • Які клінічні “червоні прапорці” дозволяють запідозрити менінгіт у дітей раннього віку при стертій клінічній картині? • Як диференціювати бактеріальний та вірусний менінгіт на основі клініко-лабораторних даних? • Які абсолютні та відносні протипоказання до люмбальної пункції і коли необхідне попереднє проведення нейровізуалізації? • Який оптимальний алгоритм емпіричної антибіотикотерапії при підозрі на бактеріальний менінгіт залежно від вікової групи? • У яких випадках доцільне призначення ад’ювантної терапії кортикостероїдами і яка схема їх застосування є найбільш обґрунтованою? • Тактика ведення пацієнтів з асептичним менінгітом: критерії госпіталізації та принципи терапії. • Як інтерпретувати результати дослідження ліквору при частково лікованому бактеріальному менінгіті? • Які сучасні методи експрес-діагностики (ПЛР, латекс-аглютинація) можуть бути використані для швидкої ідентифікації збудника? • Заняття №2: Менінгококцемія: рання діагностика та алгоритм надання невідкладної допомоги • Які клінічні «червоні прапорці» дозволяють запідозрити менінгококцемію на ранніх стадіях, ще до появи геморагічного висипу? • Який патогенез геморагічного висипу при менінгококцемії та його диференційно-діагностичні ознаки? • Який протокол невідкладної допомоги на догоспітальному етапі є оптимальним (вибір антибіотика, інфузійна терапія)? • Які критерії тяжкості та показання до госпіталізації у відділення інтенсивної терапії? • Як проводити диференційну діагностику між менінгококцемією та іншими причинами геморагічних висипань (ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура, геморагічний васкуліт)? • У чому полягає тактика ведення пацієнтів із фульмінантною формою та розвитком синдрому Уотерхауса-Фрідріхсена? • Які лабораторні маркери (прокальцитонін, СРБ, лактат) мають найбільшу діагностичну та прогностичну цінність? • Показання, протипоказання та оптимальні терміни проведення люмбальної пункції. • Які сучасні підходи до антибіотикотерапії та кортикостероїдної терапії при менінгококцемії? • Заняття №3: Нейроінфекції у дітей. Випадки з практики, труднощі діагностики • Як провести диференційну діагностику між бактеріальним та вірусним менінгітом на догоспітальному етапі? • Які клінічні ознаки дозволяють запідозрити герпетичний енцефаліт і коли починати специфічну терапію? • Які абсолютні та відносні протипоказання до люмбальної пункції існують у педіатрії? • Які патерни на МРТ головного мозку є патогномонічними для різних видів нейроінфекцій? • Як інтерпретувати “стерильний” плеоцитоз у лікворі та який алгоритм подальшого діагностичного пошуку? • У чому полягають особливості клінічної картини та діагностики нейробореліозу у дітей? • Які критерії використовуються для діагностики аутоімунних енцефалітів та як їх відрізнити від інфекційних? • Якою є тактика ведення пацієнта при підозрі на нейроінфекцію з нормальними показниками ліквору? • Коли слід призначати кортикостероїди у комплексному лікуванні бактеріального менінгіту? • 02:06:01 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Конспект до заняття: Менінгококцемія: рання діагностика та алгоритм надання невідкладної допомоги • Клінічні задачі до заняття: Менінгококцемія: рання діагностика та алгоритм надання невідкладної допомоги • Конспект до заняття: Нейроінфекції у дітей. Випадки з практики, труднощі діагностики • Клінічні задачі до заняття: Нейроінфекції у дітей. Випадки з практики, труднощі діагностики • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть навички диференціації типів болю — ноцицептивного, нейропатичного та ноципластичного — на основі їхніх патофізіологічних механізмів. Учасники навчаться розпізнавати клінічні маркери периферичної та центральної сенситизації, застосовувати механізм-орієнтований підхід до вибору фармакотерапії та оптимізувати схеми мультимодальної анальгезії. Розглядаються молекулярні й клітинні механізми переходу гострого болю в хронічний, роль гліальних клітин у розвитку центральної сенситизації, вплив генетичних поліморфізмів на схильність до хронізації болю та відповідь на анальгетики. Також висвітлюються роль іонних каналів у патогенезі нейропатичного болю, дисфункція низхідних модулюючих больових систем, патофізіологічні основи ноципластичного болю та можливість використання об’єктивних біомаркерів у клінічній практиці. Програма заходу • Заняття — 26:50 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Поява нових методів дослідження змушує переглядати підходи, які ще нещодавно вважалися стандартом. Частина лабораторних тестів поступово втрачає клінічну цінність через появу точніших та більш інформативних альтернатив. Необґрунтоване призначення застарілих досліджень може ускладнювати діагностичний процес, сприяти появі хибнопозитивних результатів та призводити до надмірної діагностики. Тому важливо орієнтуватися в сучасних діагностичних алгоритмах і розуміти, які дослідження дійсно впливають на клінічні рішення. На цьому заході ви дізнаєтеся, як змінились підходи в лабораторній медицині та чому деякі аналізи поступаються місцем більш точним методам. Ви навчитеся критично оцінювати діагностичну цінність лабораторних досліджень, обирати найбільш інформативні тести та уникати необґрунтованих призначень. Отримані знання будуть корисними під час первинної та диференційної діагностики, формування плану обстеження та вибору оптимальної діагностичної тактики. Після навчання ви зможете орієнтуватися в сучасній доказовій базі лабораторної медицини, аргументовано обирати клінічно доцільні дослідження та критично оцінювати результати аналізів. • Оновлення діагностичних підходів як закономірний етап розвитку доказової медицини. • Чому деякі лабораторні дослідження втрачають клінічну цінність: нові докази, технології та зміна підходів до діагностики. • Найпоширеніші лабораторні дослідження, які сьогодні потребують перегляду або відмови від рутинного використання. • Сучасні альтернативи застарілим тестам: що рекомендують міжнародні настанови та доказова медицина. • Наслідки необґрунтованого призначення лабораторних досліджень: хибнопозитивні результати, надмірна діагностика та зайві витрати. • Роль фахівця лабораторної діагностики у впровадженні сучасних діагностичних алгоритмів. • Комунікація між лабораторією та клініцистом: як аргументовано обговорювати недоцільні або застарілі дослідження. • Особливості впровадження сучасних лабораторних підходів в українських реаліях. • Практичні приклади заміни застарілих досліджень на сучасні діагностичні рішення. • Відповіді на питання.