Електронні навчальні курси БПР — 2026

Кандидозні інфекції є однією з найскладніших проблем у неонатальній практиці, особливо в умовах інтенсивної терапії новонароджених. Діти з екстремально низькою масою тіла, передчасно народжені, а також ті, хто перебуває на тривалому курсі антибіотикотерапії, мають значно підвищений ризик розвитку інвазивного кандидозу. Ця інфекція асоціюється з високим рівнем смертності й тяжкими ускладненнями, як-от ураження ЦНС, очей і тяжкі системні порушення. Виклики у веденні таких пацієнтів посилюються через зростання резистентності до флуконазолу й інших антимікотиків, що вимагає більш зваженого підходу до емпіричної та таргетної терапії. Крім того, кандидоз часто маскується під інші інфекційні стани або сепсис, що ускладнює своєчасну діагностику. Необхідно запроваджувати мультидисциплінарний підхід до контролю за цією інфекцією, зокрема раннє мікробіологічне тестування, оцінювання факторів ризику та вдосконалення інфекційного контролю. Навчальний майстер-клас «Кандидозні інфекції у новонароджених» буде присвячений вивченню клінічного значення кандидозних інфекцій у немовлят та їхньої актуальності в умовах сучасної неонатології. Учасники детально розглянуть групи ризику, типи кандидозу й частоту виникнення цих інфекцій. Будуть проаналізовані чинники, які сприяють розвитку інфекції, зокрема роль вертикального та нозокоміального передавання. Окрему увагу буде приділено патогенезу кандидозу відповідно до незрілості імунної системи новонароджених і формування біоплівок. Також будуть висвітлені доказові підходи до лікування, зокрема вибір антимікотиків та моніторинг терапії. • Вступ: клінічне значення кандидозу в новонароджених • Чому тема важлива саме зараз: сучасні виклики неонатології • Групи ризику: передчасно народжені, діти з катетерами, після антибіотикотерапії • Види кандидозних інфекцій: шкірні, слизові, інвазивні форми • Епідеміологія та фактори ризику • Частота кандидозу в різних неонатальних популяціях • Основні чинники ризику: перинатальні, госпітальні, медикаментозні • Роль вертикальної та нозокоміальної трансмісії • Патогенез кандидозної інфекції у новонароджених • Механізми колонізації та інвазії • Особливості імунної відповіді новонародженого • Біоплівки, антибіотик-асоційований дисбаланс • Клінічні форми та прояви кандидозу • Шкірно-слизові ураження • Ураження сечостатевої, респіраторної систем • Кандидемія та інвазивний кандидоз: ознаки, перебіг, ускладнення • Сучасні підходи до діагностики • Клінічні критерії, лабораторна верифікація • Мікроскопія, культуральні дослідження, ПЛР • Роль біомаркерів (β-D-глюкан, маннан) у ранній діагностиці • Лікування кандидозу в новонароджених: доказові стратегії • Принципи вибору антимікотика: азоли, амфотерицин B, ехінокандини • Особливості дозування в неонатальному періоді • Моніторинг ефективності й безпеки терапії • Профілактика кандидозних інфекцій у відділеннях новонароджених • Профілактичне застосування антимікотиків • Контроль за антибіотикотерапією • Інфекційний контроль, гігієна рук, догляд за катетерами • Клінічні кейси та алгоритми дій • Аналіз реальних клінічних ситуацій • Обговорення помилок, варіанти рішень • Розроблення покрокових алгоритмів ведення пацієнта • Запитання та відповіді

​Синдром гострого живота є однією з причин невідкладного звернення пацієнтів, і для лікаря будь-якої спеціальності важливо вміти швидко орієнтуватись у цій клінічній ситуації. Особливо складною є діагностика в гіпогастральній ділянці, де біль може бути спричинений як хірургічною, так і гінекологічною патологією. Апендицит, апендажит, ектопічна вагітність чи перекрут яєчника часто мають схожу симптоматику, але потребують принципово різного підходу. У цьому контексті трансвагінальне УЗД є основним методом візуалізації, що дає змогу швидко встановити точний діагноз. Його правильне застосування суттєво підвищує шанси на збереження репродуктивних органів та запобігає фатальним ускладненням. Зволікання з діагностикою в разі перекруту яєчника може призвести до ішемії та втрати органа вже через 6 годин, а в разі ектопічної вагітності – до внутрішньочеревної кровотечі та загрози для життя. Навіть досвідчені лікарі можуть помилково трактувати УЗ-зображення або обрати неадекватний метод дослідження, наприклад трансабдомінальний замість трансвагінального. Це знижує точність діагностики. Тому, вміння орієнтуватися в анатомії гіпогастральної ділянки та характерних УЗ-ознаках важливе для лікарів, які стикаються з гострою абдомінальною симптоматикою в ургентній практиці. Навчальний майстер-клас «УЗД гострого живота: гіпогастрій. Розгляд клінічних кейсів» буде присвячений вивченню найпоширеніших причин гострого болю в нижньому поверсі черевної порожнини та анатомічних особливостей гіпогастральної ділянки. Учасники розглянуть клінічну картину, діагностику і підходи до ведення апендициту, апендажиту, ектопічної вагітності й перекруту яєчника. Особливу увагу буде приділено ролі трансвагінального УЗД як основного методу диференційної діагностики. Розглядатимуться типові помилки, які можуть вплинути на своєчасність встановлення діагнозу й подальшу тактику лікування. • Гострий живіт. ACUTE-ABDOMEN. Анатомічні особливості гіпогастральної ділянки. • Апендицит. • Апендажит. • Ектопічна вагітність. • Перекрут яєчника. • Важливість трансвагінального обстеження в діагностиці гострого живота. • Відповіді на запитання учасників

Електронний навчальний курс для лікарів та медичних фахівців. Учасники навчаться інтерпретувати показники феритину, сатурації трансферину та гепсидину для диференційної діагностики латентного залізодефіциту й анемії хронічних захворювань. Програма охоплює сучасні діагностичні алгоритми для виявлення причин залізодефіциту у пацієнтів із коморбідною патологією та формування стратегії лікування з вибором між пероральними й парентеральними препаратами заліза на основі клінічного профілю пацієнта та даних доказової медицини. Розглядається корекція залізодефіциту у вагітних, пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю та запальними захворюваннями кишківника, а також планування моніторингу ефективності терапії, визначення критеріїв її завершення та профілактики рецидивів. Учасники опанують підходи до ведення пацієнтів із рефрактерною до лікування залізодефіцитною анемією та застосування протоколів передопераційної підготовки пацієнтів з анемією для зниження ризику гемотрансфузій та ускладнень. Програма заходу • Заняття — 01:42:22 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Які лабораторні критерії дозволяють розмежувати абсолютний та функціональний дефіцит заліза? • Як впливає хронічне запалення (при ХСН, ЗЗК, онкопатології) на метаболізм заліза та інтерпретацію діагностичних маркерів? • Які покази до призначення парентеральних форм заліза є абсолютними, а які – відносними в різних клінічних групах? • Яка оптимальна тактика ведення вагітних з латентним дефіцитом заліза та маніфестною анемією? • У чому полягають особливості діагностики та корекції залізодефіциту в кардіологічних, гастроентерологічних та хірургічних пацієнтів? • Як коректно оцінити ефективність феротерапії та які цільові рівні гемоглобіну та феритину в залежності від клінічної ситуації? • Які негематологічні прояви залізодефіциту (синдром неспокійних ніг, когнітивні порушення) та як їх менеджувати? • Чи існують уніфіковані протоколи скринінгу залізодефіциту для груп ризику в українській клінічній практиці? Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Кожен дезінфікований стіл та ретельно вимита підлога – це частина профілактики внутрішньолікарняних інфекцій. Медична сестра контролює якість санітарної обробки, помічає помилки персоналу і відповідає за безпечне середовище для пацієнтів та колег. Порушення на цьому етапі можуть спричинити спалахи MRSA, синьогнійної палички або іншої нозокоміальної інфекції у відділенні. На заході ви навчитесь оцінювати якість прибирання, обґрунтовувати вибір дезінфекційних засобів та методів стерилізації, а також пояснювати пацієнтам і їхнім родичам значення санітарних заходів. Ви розглянете типові помилки й алгоритми дій які підвищують рівень безпеки лікарні. Після навчання ви отримаєте чітке розуміння, як запобігти внутрішньолікарняним інфекціям: від стандартного прибирання до роботи у кризових ситуаціях (підтверджені спалахи MRSA, Clostridioides difficile, COVID-19). Чистота має бути не просто візуальною, а справжньою – це запорука інфекційної безпеки у лікарні. • Роль медичної сестри у профілактиці госпітальних інфекцій. • Чому правильне прибирання і дезінфекція є основою безпеки. • Основні принципи інфекційного контролю • Шляхи передавання мікроорганізмів. • Ризики інфекцій, пов'язаних із наданням медичної допомоги. • Стандарти і протоколи (національні й міжнародні рекомендації). • Прибирання та дезінфекція поверхонь • Види прибирання: поточне, заключне, генеральне. • Використання дезінфекційних засобів (класи, концентрації, правила безпеки). • Типові помилки та як їх уникати. • Сучасні підходи й нові технології • Екологічні та безпечні дезінфекційні технології. • Інноваційні засоби й обладнання (УФ- та парова дезінфекція, сухий туман тощо). • Перспективи і тенденції в інфекційному контролі. • Відповіді на запитання.

Електронний навчальний курс присвячений світовому досвіду діагностики та лікування міастенії. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники опрацюють діагностичні критерії, серологічні та електрофізіологічні маркери, диференційну діагностику нервово-м’язових захворювань і міастенічних синдромів. Курс охоплює підходи до імуносупресивної, таргетної та невідкладної терапії, показання до тимектомії, ведення пацієнтів із рефрактерним перебігом, коморбідною патологією, під час вагітності та в похилому віці. Лікарі здобудуть навички інтерпретації та порівняння міжнародних діагностичних критеріїв, вибору й титрування медикаментозної терапії, оцінки показань і протипоказань до тимектомії, застосування біологічної терапії та ведення міастенічного кризу. Програма заходу • Заняття 1 • Які ключові відмінності існують у діагностичних алгоритмах міастенії між протоколами США (AAN) та Європи (EFNS/EAN)? • Як різняться підходи до застосування кортикостероїдів та нестероїдних імуносупресантів у Німеччині та Великобританії (NICE)? • Які специфічні рекомендації щодо лікування серонегативної міастенії (AChR-Ab, MuSK-Ab негативної) пропонують японські та китайські настанови? • У чому полягають розбіжності в показаннях до тимектомії у пацієнтів без тимоми згідно з різними міжнародними гайдлайнами? • Які особливості ведення пацієнтів з міастенією в дитячому віці та під час вагітності регламентовані в різних країнах? • Як регулюється застосування новітніх таргетних препаратів (інгібіторів комплементу, FcRn-антагоністів) для лікування міастенії в різних системах охорони здоров’я? • Які критерії оцінки відповіді на терапію та ремісії використовуються в клінічних настановах Австралії та Казахстану? • Заняття 2 • Які клінічні та параклінічні критерії лежать в основі класифікації міастенії на сучасні фенотипи? • Як серологічний статус пацієнта (AChR, MuSK, LRP4, серонегативний) детермінує вибір терапевтичної стратегії? • Які переваги та ризики довготривалої імуносупресивної терапії у пацієнтів з генералізованою міастенією? • Яка роль тимектомії в лікуванні AChR-позитивної міастенії, та чи є вона доцільною для інших підтипів? • Які алгоритми ведення пацієнтів з рефрактерною міастенією та які нові біологічні препарати є найбільш ефективними? • У чому полягають особливості діагностики та лікування очної форми міастенії та як запобігти її генералізації? • Як диференціювати міастенічний криз від холінергічного та які протоколи невідкладної допомоги є обґрунтованими? • Які існують підходи до менеджменту міастенії у особливих популяцій: вагітних, дітей та пацієнтів похилого віку? • Заняття 3 • Які діагностичні алгоритми рекомендовані для пацієнтів з підозрою на серонегативну міастенію? • Які переваги та обмеження має електронейроміографія (ЕНМГ) та метод дослідження нервово-м’язової передачі (декремент-тест)? • Як обрати оптимальну стартову терапію: антихолінестеразні препарати, кортикостероїди чи їх комбінація? • Які критерії вибору імуносупресивної терапії другої лінії (азатіоприн, мікофенолату мофетил, такролімус)? • Яка роль тимектомії у пацієнтів з AChR-позитивною та AChR-негативною міастенією без тимоми? • Які сучасні підходи до лікування міастенічного кризу: порівняльна ефективність плазмаферезу та ВВІГ? • Яка тактика ведення пацієнтів, рефрактерних до стандартної імуносупресивної терапії? • Як здійснювати моніторинг безпеки довготривалої імуносупресивної терапії? • Особливості менеджменту міастенії у вагітних та в періопераційному періоді. • 02:32:30 • Конспект до заняття 1 • Клінічні кейси до заняття 1 • Конспект до заняття 2 • Клінічні кейси до заняття 2 • Конспект до заняття 3 • Клінічні задачі до заняття 3 • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть навички ідентифікації груп лікарських засобів з високим гепатотоксичним потенціалом. Застосування діагностичних критеріїв та шкал, зокрема RUCAM, для оцінки причинно-наслідкового зв’язку. Розпізнавання основних клініко-морфологічних патернів МІУП: гепатоцелюлярного, холестатичного та змішаного. Проведення диференційної діагностики МІУП з вірусними, аутоімунними та метаболічними захворюваннями печінки. Формування алгоритму ведення пацієнта з підозрою на МІУП, включаючи тактику відміни препарату. Оцінювання показань до призначення специфічної терапії: N-ацетилцистеїну, кортикостероїдів та УДХК. Інтерпретація результатів лабораторних та інструментальних досліджень у контексті діагностики МІУП. Прогнозування перебігу та наслідків МІУП, включаючи ризик розвитку гострої печінкової недостатності. Консультування пацієнтів щодо потенційної гепатотоксичності препаратів та моніторингу безпеки терапії. Програма заходу • Які сучасні класифікації МІУП та їх клінічне значення? • Як об’єктивізувати причинно-наслідковий зв’язок між прийомом препарату та ураженням печінки за допомогою шкали RUCAM? • Які патогенетичні механізми лежать в основі ідіосинкратичних та внутрішніх МІУП? • В чому полягають особливості МІУП, спричинених антибіотиками, НПЗП, статинами та препаратами біологічної терапії? • Який алгоритм диференційної діагностики при підозрі на МІУП для виключення вірусних, аутоімунних та метаболічних захворювань печінки? • Коли показане проведення біопсії печінки та які гістологічні патерни є характерними для МІУП? • Які принципи менеджменту пацієнтів з МІУП, включаючи стратегії відміни препарату та призначення патогенетичної терапії? • Яка роль N-ацетилцистеїну, кортикостероїдів та урсодезоксихолевої кислоти в лікуванні різних типів МІУП? • Як моніторити пацієнта після перенесеного МІУП та які критерії повного одужання? • Які фактори ризику (генетичні, вікові, супутні захворювання) впливають на розвиток та тяжкість МІУП? Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Пігментація є однією з найскладніших проблем у косметології: навіть після успішної корекції пацієнти нерідко повертаються з рецидивом. На цьому заході ви навчитеся диференціювати основні види гіперпігментації, підбирати ефективні комбіновані протоколи лікування та профілактики, а також дізнаєтесь, як поєднувати апаратні, ін’єкційні й домашні методи догляду. Після навчання ви зможете будувати обґрунтовану тактику ведення пацієнтів, мінімізувати ризик рецидивів і досягати стійких результатів лікування. • Пігментація, що нового? • Патогенез, види та особливочті формування • Вплив продуктів харчування та препаратів • Методи лікування пігментації • Все про лазери (ефективність, доказова база) • Дослідження з ефективності • Місцеве лікування: препарати, комбінації, протоколи процедур • Системне лікування: дослідження • Ін’єкційне лікування (PDRN, гіалуронова кислота, комплексні препарати) • Комбінація методів лікування, скільки методів можна поєднати в один візит? • Клінічні кейси, ДО/ПІСЛЯ • Чому стається рецидив? • Правила профілактики: підбір домашнього догляду. Види сонцезахисних засобів, їх особливості. Підказки з процедур. Підказки з домашнього догляду. Рекомендації для пацієнта • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

:null Програма заходу • 1. Які фізичні принципи, переваги та обмеження мамографії та УЗД в діагностиці захворювань молочних залоз? • 2. Як щільність молочної залози за класифікацією ACR впливає на вибір методу візуалізації та його діагностичну чутливість? • 3. Які специфічні рентгенологічні (кальцинати, порушення архітектоніки) та сонографічні (форма, контури, ехогенність) ознаки відповідають категоріям BI-RADS 4 та 5? • 4. У яких клінічних випадках (вік пацієнтки, симптоматика, сімейний анамнез) УЗД є методом першої лінії, а коли мамографія є безальтернативною? • 5. Який алгоритм дій при виявленні непальпованого утворення за допомогою одного з методів візуалізації? • 6. Тактика ведення пацієнток з дискордантними (суперечливими) результатами мамографії та УЗД. • 7. Яка роль доплерографії та еластографії як допоміжних методів при ультразвуковому дослідженні для диференційної діагностики утворень? • 8. Які сучасні протоколи скринінгу раку молочної залози для жінок різного віку та груп ризику згідно з міжнародними рекомендаціями? • Заняття №1: Теоретична база: масштаб проблеми, класифікація, патоморфологія • Які абсолютні та відносні показання до призначення мамографії та УЗД молочних залоз в скринінговій та діагностичній практиці? • Як впливає тип щільності молочної залози за класифікацією ACR на інформативність мамографічного дослідження? • В яких клінічних ситуаціях УЗД є методом першого вибору, навіть у жінок старше 40 років? • Який діагностичний алгоритм є оптимальним для пацієнтки з пальпованим утворенням у молочній залозі? • Ключові диференційно-діагностичні ознаки злоякісних та доброякісних утворень за даними мамографії (кальцинати, структура, контури). • Сонографічні критерії малігнізації (форма, ехогенність, васкуляризація) та їхня прогностична цінність. • Що таке система BI-RADS і як її категорії визначають подальшу тактику ведення пацієнтки (динамічне спостереження, біопсія)? • Які артефакти та технічні помилки можуть призвести до хибнонегативних або хибнопозитивних висновків? • Заняття №2: Інструментальна діагностика: методи, ризики та клінічна практика • Які абсолютні та відносні показання до призначення мамографії та УЗД молочних залоз згідно з сучасними клінічними настановами? • Як тип рентгенологічної щільності молочної залози за класифікацією ACR впливає на інформативність методів та вибір діагностичної тактики? • Які мамографічні ознаки злоякісності та їх ультразвукові кореляти? • Який діагностичний алгоритм при виявленні пальпованого утворення на тлі рентгенонегативних результатів мамографії? • Як коректно застосовувати та інтерпретувати категорії BI-RADS для мамографії та УЗД для стандартизації висновків? • В яких клінічних ситуаціях комбіноване використання обох методів є обов’язковим для верифікації діагнозу? • Якою є тактика ведення пацієнток з дискордантними результатами мамографії та УЗД? • Які особливості скринінгу та діагностики у пацієнток з високим спадковим ризиком раку молочної залози та у жінок з імплантами? • Заняття №3: Клінічне рішення: алгоритми вибору та тактика лікаря • Які абсолютні та відносні показання до призначення мамографії та УЗД молочних залоз у різних вікових групах? • Як щільність тканини молочної залози (ACR-категорії) впливає на діагностичну точність мамографії та УЗД? • Які специфічні мамографічні та сонографічні ознаки дозволяють диференціювати фіброаденому від інвазивного раку? • У яких клінічних випадках доцільно застосовувати обидва методи дослідження одночасно? • Які критерії системи BI-RADS є ключовими для прийняття рішення про подальшу тактику ведення пацієнтки (спостереження vs. біопсія)? • Як уникнути хибнонегативних результатів при скринінгу раку молочної залози у жінок з високою щільністю тканини? • Яка роль еластографії як доповнення до стандартного УЗД у диференційній діагностиці утворень? • Як інтерпретувати результати при наявності імплантів молочних залоз? • Навчальна програма • Заняття: Теоретична база: масштаб проблеми, класифікація, патоморфологія • Заняття 1: Теоретична база: масштаб проблеми, класифікація, патоморфологія • 00:00 • Конспект до заняття: Теоретична база: масштаб проблеми, класифікація, патоморфологія • Заняття: Інструментальна діагностика: методи, ризики та клінічна практика • Заняття: Клінічне рішення: алгоритми вибору та тактика лікаря • Клінічні задачі до курсу • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

null Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Постреанімаційний період – критичний етап у веденні пацієнтів після відновлення спонтанного кровообігу. Тут визначається не лише виживання, але й якість подальшого життя, зокрема збереження неврологічних і когнітивних функцій. Сучасні підходи до інтенсивної терапії вимагають інтеграції оновлених рекомендацій Європейської ради реанімації (ERC, 2025), які формують нові стандарти ведення пацієнтів після ROSC. Набула актуальності концепція мультимодального прогнозування, що передбачає поєднання клінічних даних, нейромоніторингу, візуалізаційних методів та біомаркерів для точного планування лікувальної тактики. На цьому заході ви розглянете етапи постреанімаційного ведення, починаючи з фази негайної стабілізації з оптимізацією оксигенації та перфузії. Ви дізнаєтеся про актуальні підходи до респіраторної підтримки, гемодинамічного менеджменту і стратифікації кардіоваскулярних ризиків, зокрема ведення гострого коронарного синдрому й аритмій після відновленна спонтанного кровотоку. Окрім цього, ви навчитеся проводити неврологічний моніторинг і планувати церебропротекцію із застосуванням підходу Targeted Temperature Management, а також зможете впевнено використовувати протоколи POCUS для оцінювання гемодинаміки й стану пацієнта «біля ліжка». Після навчання ви будете системно підходити до ведення пацієнтів у постреанімаційному періоді та обʼєктивно оцінювати прогноз навіть у найскладніших випадках. • Фаза негайної стабілізації (перші 60 хв): оптимізація перфузії та оксигенації • Респіраторна підтримка: відхід від емпіричної ШВЛ • Гемодинамічна підтримка: цілі early goal-directed therapy • Кардіоваскулярний менеджмент: стратифікація ризиків • Коронарний синдром після ROSC • Постреанімаційні аритмії • Неврологічний моніторинг та церебропротекція • Targeted Temperature Management (TTM) 2.0 • Неврологічний статус і судомний синдром • Мультимодальна візуалізація та моніторинг (POCUS) • Гемодинамічний POCUS • Нейромоніторинг «біля ліжка» • Розширений гемодинамічний профіль • Прогностична верифікація та довгострокова реабілітація • Мультимодальне прогнозування (не раніше 72 годин) • Інтенсивна терапія та реабілітація • Q&A-сесія

Інфекції, спричинені вірусами родини Herpesviridae, становлять одну з найпоширеніших груп вірусних захворювань. Вони характеризуються здатністю до довічної персистенції, періодичної реактивації та широким спектром клінічних проявів: від безсимптомного перебігу до тяжких уражень центральної нервової системи та внутрішніх органів. Своєчасна й правильна діагностика герпесвірусних інфекцій є необхідною для запобігання небезпечним ускладненням. Окрема проблема – інфекції у вагітних та імуноскомпроментованих пацієнтів, де діагностичні помилки можуть мати летальні наслідки. На цьому заході ви розглянете клінічні прояви основних герпесвірусних інфекцій, як-от Herpes simplex virus, Varicella-zoster virus, Epstein-Barr virus та Cytomegalovirus, а також їхнє значення для первинної діагностики. Ви дізнаєтеся про сучасні лабораторні методи верифікації інфекції, зокрема полімеразну ланцюгову реакцію (ПЛР), серологічні методи (ІФА), а також вірусологічні й цитологічні підходи. Після навчання ви зможете обґрунтовано вибирати лабораторні методи діагностики герпесвірусних інфекцій, правильно інтерпретувати результати досліджень та інтегрувати їх у лікувальний процес. • Загальна характеристика герпесвірусів • Клінічні прояви як основа первинної діагностики • Лабораторні методи діагностики • Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) • Серологічні методи (ІФА) • Вірусологічні та цитологічні методи • Диференційна діагностика • Значення ранньої та точної діагностики • Відповіді на запитання

Анемія — один із найпоширеніших синдромів у клінічній практиці, з яким стикаються лікарі практично всіх спеціальностей. Проте за зниженням гемоглобіну можуть приховуватися різні механізми розвитку, дефіцитні стани та захворювання, що потребують абсолютно різних підходів до діагностики й лікування. Електронний навчальний курс створений для лікарів, які прагнуть впевнено орієнтуватися в сучасних алгоритмах діагностики анемій та приймати обґрунтовані клінічні рішення. На курсі ви розберетеся в основах еритропоезу та механізмах розвитку різних типів анемій, опануєте покроковий алгоритм діагностики пацієнта з анемічним синдромом і навчитеся інтерпретувати лабораторні показники при дефіциті заліза, вітаміну В12 та фолієвої кислоти. Ви детально розглянете причини розвитку дефіцитних станів та їх клінічні прояви, засвоїте сучасні підходи до діагностики й лікування залізодефіцитної анемії, отримаєте практичні знання щодо ведення пацієнтів із В12-дефіцитною анемією та дізнаєтесь про особливості діагностики й лікування анемій під час вагітності. Курс поєднує сучасні міжнародні рекомендації, клінічні алгоритми та практичні приклади, що допоможуть уникати типових діагностичних і терапевтичних помилок при веденні пацієнтів з анеміями. У результаті ви дізнаєтесь, як швидко та системно підійти до діагностики пацієнта з анемією, інтерпретувати загальний аналіз крові, феритин, трансферин, вітамін В12, фолати та інші ключові лабораторні показники, відрізнити залізодефіцитну анемію від інших причин зниження гемоглобіну й правильно призначати препарати заліза. Навчання відбувається онлайн у власному темпі та зручний час. Доступ до лекцій надається протягом 1 року, передбачені додаткові навчальні матеріали та сертифікат із 6 балами БПР. Програма заходу • БЛОК 1. Основи еритропоезу та діагностики анемій • 1. Еритропоез: механізми та ключові учасники • 2. Класифікація анемій та діагностичний підхід • БЛОК 2. Залізодефіцитна анемія • 1. Метаболізм заліза: від абсорбції до утилізації • 2. Причини дефіциту заліза • 3. Діагностика залізодефіцитної анемії • 4. Лікування залізодефіцитної анемії. Частина 1 • 5. Лікування залізодефіцитної анемії. Частина 2 • БЛОК 3. Мегалобластні анемії • 1. Причини дефіциту вітаміну В12 та фолату • 2. Діагностика та лікування В12 та В9 дефіцитних анемій • БЛОК 4. Анемії у вагітних • 1. Фізіологія та діагностика анемії при вагітності • 2. Залізодефіцитна анемія у вагітних • 3. Фолат, В12 дефіцитні анемїй у вагітних Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Найпоширеніші та найпідступніші. Респіраторні інфекції уражають мільйони людей щороку, поширюючись із блискавичною швидкістю. Вони створюють епідемічну загрозу та можуть стати причиною тяжких ускладнень: пневмонії, дихальної недостатності та навіть загострення хронічних хвороб. Чи знаєте ви шляхи передавання й механізми ураження? Від цього залежить, чи зможете ви запобігти фатальним наслідкам. На цьому заході ви детально розглянете клінічний перебіг респіраторних інфекцій: від грипу, COVID-19 та мікоплазменної пневмонії до паразитарних і бактеріальних уражень дихальних шляхів. Ви дізнаєтесь, як грамотно проводити диференційну діагностику, уникати антибіотикорезистентності, контролювати поширення інфекцій. Після заходу ви будете впевнено діяти у разі тяжких форм респіраторних інфекцій, швидко розпізнавати небезпечні ускладнення та впроваджувати ефективну профілактику. • Епідеміологія та діагностичні виклики: аналіз причин недостатньої діагностики. • Вірусні респіраторні інфекції: грип, COVID-19, поствірусні синдроми. • Бактеріальні атипові інфекції: мікоплазмоз, легіонельоз, орнітоз. • Пневмококова інфекція: недооцінена загроза для дорослих. • Паразитарні респіраторні синдроми: гельмінтози та їхні прояви. • Особливості ГРЗ у вагітних. • Алгоритм ведення часто хворіючих пацієнтів. • Практичні випадки: інтерактивний розбір складних діагнозів. • Відповіді на питання.

Тахікардії є однією з найпоширеніших причин виклику бригади екстреної допомоги. Швидке розпізнавання типу аритмії та правильний вибір тактики лікування мають вирішальне значення для стабілізації стану пацієнта та запобігання ускладненням. Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • Сучасні алгоритми оцінки пацієнта з тахікардією • Різниця тахікардії з вузьким і широким комплексом QRS за даними ЕКГ • Визначення ознак гемодинамічної нестабільності • Практичні підходи до надання допомоги: вагусні проби, медикаментозна терапія, показання до синхронізованої електричної кардіоверсії та особливості ведення пацієнтів у різних клінічних ситуаціях Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

.168 Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Атрофічний та аутоімунний гастрит складно діагностувати своєчасно через безсимптомний або неспецифічний перебіг, що часто призводить до встановлення діагнозу із затримкою в кілька років. Першим клінічним проявом часто стає анемія, резистентна до стандартної терапії, а саме захворювання асоційоване з підвищеним ризиком аденокарциноми шлунка, нейроендокринних пухлин і тяжкого дефіциту вітаміну B12 з неврологічними ускладненнями. Важливо вчасно розпізнати цей зв’язок між анемією, диспепсією й аутоімунними процесами слизової оболонки шлунка. На цьому заході ви розглянете патогенез, клінічні прояви та діагностичні підходи до атрофічного й аутоімунного гастриту. Ви дізнаєтеся про характерні симптоми, лабораторні маркери та показання до ендоскопії з біопсією, навчитеся правильно інтерпретувати рівні гастрину, пепсиногенів й антитіл, а також оцінювати ризики онкологічних ускладнень. Після навчання ви зможете формувати обґрунтований діагностичний алгоритм, своєчасно виявляти пацієнтів групи ризику та вибудовувати довгострокову стратегію ведення з онконастороженістю. • Що таке атрофічний та аутоімунний гастрит: • сучасні визначення, патогенез, відмінності від H. pylori-асоційованого гастриту. • Клінічні червоні прапорці: • залізодефіцитна й B12-дефіцитна анемія, неврологічні та гастроінтестинальні прояви. • Діагностичний алгоритм для лікаря: • лабораторні маркери (B12, гастрин, пепсиногени, антитіла), ендоскопія та біопсія, шкала OLGA. • Можливі ускладнення й онконастороженість: • ризик аденокарциноми та нейроендокринних пухлин, правила ендоскопічного нагляду. • Тактика ведення пацієнта: • замісна терапія, ерадикація H. pylori, диспансерний нагляд і профілактика помилок. • Відповіді на запитання