До 60% пацієнтів з хронічними дерматологічними захворюваннями мають симптоми тривожності або депресії. Шкіра й нервова система мають спільне ембріональне походження та взаємодіють через складні нейроімунні та нейроендокринні механізми. Психоемоційні фактори можуть провокувати або посилювати перебіг дерматозів, водночас видимі шкірні прояви нерідко стають джерелом психологічного дистресу. Розуміння взаємодії «шкіра–мозок» дає змогу точно оцінювати причини рецидивів та ефективніше будувати лікувальну тактику.

На цьому заході ви дізнаєтеся про біологічні механізми взаємодії між нервовою системою та шкірою, роль стресу як тригера дерматологічних захворювань, а також про вплив хронічних дерматозів на психічне здоров’я пацієнтів. Ви розглянете нейропсихологічні механізми хронічного свербежу, поведінкові психодерматологічні розлади, зокрема дерматиломанію і трихотиломанію, а також проблему стигматизації пацієнтів з видимими шкірними змінами. Окрім цього, ви навчитесь користуватися базовими інструментами скринінгу психічних розладів у дерматологічній практиці та дізнаєтеся принципи міждисциплінарної взаємодії між психіатром і дерматологом.

Після навчання ви зможете розпізнавати психодерматологічні фактори у пацієнтів із псоріазом, атопічним дерматитом, акне, розацеа чи хронічним свербежем, а також у разі загострень дерматозів після стресу.

• •

  1. Шкіра–мозок: біологічний зв’язок. Шкіра – нейроімунний орган.

• •

  2. Стрес як тригер дерматологічних захворювань: психоемоційні фактори можуть провокувати або посилювати перебіг багатьох дерматозів.

• •

  3. Хронічні дерматози і психічне здоров’я: вплив тривалого перебігу шкірних захворювань на рівень тривожності, депресії та соціальної адаптації.

• •

  4. Свербіж як нейропсихологічний симптом: хронічний свербіж – приклад прямої взаємодії між мозком і шкірою.

• •

  5. Поведінкові та психодерматологічні розлади: дерматиломанія, трихотиломанія та інші поведінкові фактори.

• •

  6. Стигматизація та психологічний дистрес: видимі шкірні зміни, соціальна стигматизація, зниження самооцінки та емоційні розлади.

• •

  7. Дисморфічний розлад тіла в дерматології та косметології.

• •

  8. Скринінг психічних розладів у дерматологічній практиці: PHQ-9, GAD-7, DLQI для виявлення психоемоційного компонента.

• •

  9. Сучасне ведення психодерматологічних станів, інтегрована модель «шкіра–мозок»: коли підозрювати психічний компонент, коли направляти до психолога/психотерапевта/психіатра, роль психотерапії та психофармакології (антидепресанти, СІЗЗС, анксіолітики).

• •

  10. Відповіді на запитання учасників.